Щерба Лев Володимирович | |
---|---|
біл. Леў Уладзіміравіч Шчэрба | |
Народився | 3 березня 1880 Ігумен, Мінська губернія, Російська імперія |
Помер | 26 грудня 1944 (64 роки) Москва, Росія |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | мовознавець, письменник |
Alma mater | Імператорський Санкт-Петербурзький університет |
Галузь | Мовознавство |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
Вчене звання | академік АН СРСР[d] |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Науковий керівник | Бодуен де Куртене |
Вчителі | Бодуен де Куртене Іван Олександрович |
Відомі учні | Ожегов Сергій Іванович |
Аспіранти, докторанти | d d d d |
Членство | Академія наук СРСР |
Відомий завдяки: | |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах Щерба Лев Володимирович у Вікісховищі |
Ле́в Володи́мирович Ще́рба (біл. Леў Уладзіміравіч Шчэрба; 3 березня 1880, Ігумен, Мінська губернія — 26 грудня 1944, Москва) — білоруський та радянський мовознавець, доктор філологічних наук, професор Петроградського (тепер Санкт-Петербурзький) університету (з 1916), академік АН СРСР (з 1943), засновник , основоположник теорії лексикографії. Найбільший внесок зробив у загальне мовознавство, фонологію, фонетику, лексикологію та лексикографію, а також серед його наукових інтересів були синтаксис та граматика.
Наукова діяльність
Свою фонологічну теорію він виклав у працях «Російські голосні в кількісному і якісному відношенні» (1922) і «Фонетика французької мови» (1937). На відміну від Бодуена де Куртене фонему визначав не психологічно, а на основі фонетичних критеріїв як клас близьких за фізичними властивостями (фізичною подібністю) звуків, як звуковий тип, здатний диференціювати слова і їхні форми. Так, у російському слові вода [влда] звуки [л] і [а] розглядає як різновиди однієї фонеми /а/. Звуки кваліфікує як варіанти (відтінки) фонеми, тобто як те конкретне, в якому реалізується загальне (фонема).
У праці «Про частини мови в російській мові» (1928) Лев Володимирович викладає власне розуміння частин мови. Заперечує формальний підхід до визначення частин мови, якого дотримувалася : частини мови виділяли за морфологічними ознаками. На його думку, частини мови — не морфологічні і не синтаксичні класи, їх не можна також виділяти лише на й основі семантичного критерію, а на його думку слід враховувати одразу всі три критерії: семантичний, морфологічний і синтаксичний. Уперше в мовознавстві Лев Щерба виокремлює як частину мови станівник (треба, важко, жаль, рад тощо).
Велику теоретичну цінність має стаття Щерби «Про троякий аспект мовних явищ і про експеримент у мовознавстві» (1931). Замість соссюрівської дихотомії «мова — мовлення» він запропонував трихотомію «мовленнєва діяльність — мовний матеріал — мовна система».
Праці
- Доповнення і поправки до «Російського правопису» Я. К. Грота з довідковим покажчиком до нього / Дополнения и поправки к «Русскому правописанию» Я. К. Грота со справочным указателем к нему (1911);
- Російські голосні в якісному та кількісному відношенні / Русские гласные в качественном и количественном отношении (1912);
- Східнолужицьке наріччя / Восточнолужицкое наречие (1915);
- Про частини мови в російській мові / О частях речи в русском языке (1928);
- Як треба вивчати іноземні мови / Как надо изучать иностранные языки (1929);
- Словник російської мови / Словарь русского языка, т. IX (1935);
- Російсько-французький словник / Русско-французский словарь (1936);
- Фонетика французької мови. Нарис французької вимови у поірвнянні з російською / Фонетика французского языка. Очерк французского произношения в сравнении с русским (1937);
- Російсько-французький словник для середньої школи / Русско-французский словарь для средней школы (1940).
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 13 липня 2013.
Джерела
- Кочерган М. П. Загальне мовознавство. — Київ: Академія, 2006. — 464 с.
- Зиндер Л. Р. Л. В. Щерба — лингвист-теоретик и педагог [Текст] / Л. Р. Зиндер, Ю. С. Маслов — Л.: Наука, 1982. — 104 с. (рос.)
- Колесов В. В. Л. В. Щерба: Кн. для уч. / В. В. Колесов. — М.: Просвещение, 1987. — 160 с. (рос.)
- Памяти академика Льва Владимировича Щербы (1880-1944): сборник статей. — Л.: Изд-во Ленинград. госуд. ун-та, 1951. — 322 с. (рос.)
Посилання
- Архив петербургской русистики [ 11 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Л. В. Щерба. Основные вехи его жизни и научного творчества [ 23 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Щерба Лев Владимирович (1880-1944) [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Биография. Лев Щерба [ 29 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Щерба Лев Володимирович |
Це незавершена стаття про мовознавця чи мовознавицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Sherba Lev Volodimirovichbil Ley Uladzimiravich ShcherbaNarodivsya 3 bereznya 1880 1880 03 03 Igumen Minska guberniya Rosijska imperiyaPomer 26 grudnya 1944 1944 12 26 64 roki Moskva RosiyaPohovannya Vagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist movoznavec pismennikAlma mater Imperatorskij Sankt Peterburzkij universitetGaluz MovoznavstvoZaklad Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetVchene zvannya akademik AN SRSR d Naukovij stupin doktor filologichnih nauk d Naukovij kerivnik Boduen de KurteneVchiteli Boduen de Kurtene Ivan OleksandrovichVidomi uchni Ozhegov Sergij IvanovichAspiranti doktoranti d d d dChlenstvo Akademiya nauk SRSRVidomij zavdyaki NagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Sherba Lev Volodimirovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sherba Le v Volodi mirovich She rba bil Ley Uladzimiravich Shcherba 3 bereznya 1880 Igumen Minska guberniya 26 grudnya 1944 Moskva biloruskij ta radyanskij movoznavec doktor filologichnih nauk profesor Petrogradskogo teper Sankt Peterburzkij universitetu z 1916 akademik AN SRSR z 1943 zasnovnik osnovopolozhnik teoriyi leksikografiyi Najbilshij vnesok zrobiv u zagalne movoznavstvo fonologiyu fonetiku leksikologiyu ta leksikografiyu a takozh sered jogo naukovih interesiv buli sintaksis ta gramatika Naukova diyalnistSvoyu fonologichnu teoriyu vin viklav u pracyah Rosijski golosni v kilkisnomu i yakisnomu vidnoshenni 1922 i Fonetika francuzkoyi movi 1937 Na vidminu vid Boduena de Kurtene fonemu viznachav ne psihologichno a na osnovi fonetichnih kriteriyiv yak klas blizkih za fizichnimi vlastivostyami fizichnoyu podibnistyu zvukiv yak zvukovij tip zdatnij diferenciyuvati slova i yihni formi Tak u rosijskomu slovi voda vlda zvuki l i a rozglyadaye yak riznovidi odniyeyi fonemi a Zvuki kvalifikuye yak varianti vidtinki fonemi tobto yak te konkretne v yakomu realizuyetsya zagalne fonema U praci Pro chastini movi v rosijskij movi 1928 Lev Volodimirovich vikladaye vlasne rozuminnya chastin movi Zaperechuye formalnij pidhid do viznachennya chastin movi yakogo dotrimuvalasya chastini movi vidilyali za morfologichnimi oznakami Na jogo dumku chastini movi ne morfologichni i ne sintaksichni klasi yih ne mozhna takozh vidilyati lishe na j osnovi semantichnogo kriteriyu a na jogo dumku slid vrahovuvati odrazu vsi tri kriteriyi semantichnij morfologichnij i sintaksichnij Upershe v movoznavstvi Lev Sherba viokremlyuye yak chastinu movi stanivnik treba vazhko zhal rad tosho Veliku teoretichnu cinnist maye stattya Sherbi Pro troyakij aspekt movnih yavish i pro eksperiment u movoznavstvi 1931 Zamist sossyurivskoyi dihotomiyi mova movlennya vin zaproponuvav trihotomiyu movlennyeva diyalnist movnij material movna sistema PraciDopovnennya i popravki do Rosijskogo pravopisu Ya K Grota z dovidkovim pokazhchikom do nogo Dopolneniya i popravki k Russkomu pravopisaniyu Ya K Grota so spravochnym ukazatelem k nemu 1911 Rosijski golosni v yakisnomu ta kilkisnomu vidnoshenni Russkie glasnye v kachestvennom i kolichestvennom otnoshenii 1912 Shidnoluzhicke narichchya Vostochnoluzhickoe narechie 1915 Pro chastini movi v rosijskij movi O chastyah rechi v russkom yazyke 1928 Yak treba vivchati inozemni movi Kak nado izuchat inostrannye yazyki 1929 Slovnik rosijskoyi movi Slovar russkogo yazyka t IX 1935 Rosijsko francuzkij slovnik Russko francuzskij slovar 1936 Fonetika francuzkoyi movi Naris francuzkoyi vimovi u poirvnyanni z rosijskoyu Fonetika francuzskogo yazyka Ocherk francuzskogo proiznosheniya v sravnenii s russkim 1937 Rosijsko francuzkij slovnik dlya serednoyi shkoli Russko francuzskij slovar dlya srednej shkoly 1940 Primitki Arhiv originalu za 4 listopada 2011 Procitovano 13 lipnya 2013 DzherelaKochergan M P Zagalne movoznavstvo Kiyiv Akademiya 2006 464 s Zinder L R L V Sherba lingvist teoretik i pedagog Tekst L R Zinder Yu S Maslov L Nauka 1982 104 s ros Kolesov V V L V Sherba Kn dlya uch V V Kolesov M Prosveshenie 1987 160 s ros Pamyati akademika Lva Vladimirovicha Sherby 1880 1944 sbornik statej L Izd vo Leningrad gosud un ta 1951 322 s ros PosilannyaArhiv peterburgskoj rusistiki 11 sichnya 2013 u Wayback Machine ros L V Sherba Osnovnye vehi ego zhizni i nauchnogo tvorchestva 23 travnya 2012 u Wayback Machine ros Sherba Lev Vladimirovich 1880 1944 4 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Biografiya Lev Sherba 29 sichnya 2020 u Wayback Machine ros Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Sherba Lev Volodimirovich Ce nezavershena stattya pro movoznavcya chi movoznavicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi