Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сергій Іванович О жегов рос Сергей Иванович Ожегов 22 вересня 1900 15 грудня 1964 російський мовознавець упорядник Тлума

Ожегов Сергій Іванович

Ожегов Сергій Іванович

Сергій Іванович О́жегов (рос. Сергей Иванович Ожегов; 22 вересня 1900 — 15 грудня 1964) — російський мовознавець, упорядник «Тлумачного словника російської мови» за редакцією Миколи Ушакова. Доктор філологічних наук, професор.

Сергій Іванович Ожегов
рос. Сергей Иванович Ожегов
Народився9 (22) вересня 1900
Кувшиново, Новоторзький повіт[d], Тверська губернія, Російська імперія
Помер15 грудня 1964(1964-12-15)[1][2] (64 роки)
Москва, СРСР[1]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянствоimage Російська імперія → image СРСР
Діяльністьмовознавець, словникар
Галузьd і лексикографія
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Вчене званняпрофесор і професор[d]
Науковий керівникВиноградов Віктор Володимирович і Щерба Лев Володимирович
ВчителіЩерба Лев Володимирович і Виноградов Віктор Володимирович
Відомі учніd, Шведова Наталія Юліївна і d
Знання мовросійська[2]
ЗакладІнститут російської мови ім. В. В. Виноградова РАН і Академія наук СРСР
Magnum opusСловарь русского языка Ожегова

Життєпис

Сергій Іванович Ожегов народився 22 вересня (9 вересня за старим стилем) 1900 року в селищі Кам'яне (нині Кувшиново) Новоторжського повіту Тверської губернії.

Зі сторони батька в роду були уральські майстрові (дід був рабітником пробірної палати).

Напередодні Першої світової війни Ожегови переїхали в Петроград (нині Санкт-Петербург).

У 1917, закінчивши гімназію, Ожегов вступив на факультет мовознавства матеріальної культури Петроградського університету. В кінці 1918 залишив університет і добровільно записався в Червону армію. Брав участь у боях під Нарвою, Псковом і Ригою, на Карельському перешийку, потім в Україні проти Врангеля.

Після закінчення військових дій в 1922 Ожегову запропонували путівку у військову академію, але він відмовився, був демобілізований і повернувся в Петроградський університет.

Ще навчаючись в університеті, він почав викладати російську мову.

У 1926 Ожегов закінчив навчання і за поданням своїх вчителів Віктора Виноградова, Льва Щерби та [ru] був рекомендований до аспірантури Інституту історії літератур та мов Заходу та Сходу при Ленінградському державному університеті.

Ожегов серйозно займався дослідженням історії російської літературної мови, історичної граматики, лексикології, орфоепії (норми вимови) мови російських письменників, орфографії та фразеології. Основним об'єктом його наукових праць стала розмовна російська мова у всіх її проявах.

Крім наукової роботи, він ще викладав у Державному інституті історії мистецтв, педагогічному інституті ім. О. І. Герцена.

З кінця 1920-х років Ожегов почав роботу над , редактором якого був .

У 1936 Ожегов переїхав до Москви, де продовжив роботу зі словником, який увійшов в історію російської культури як «Словник Ушакова». Перший том вийшов у 1935, а в 1940 вийшов останній 4-й том. Це було справжньою подією в науковому житті.

У 1937—1941 Сергій Ожегов викладав у Московському інституті філософії, літератури та мистецтва. З 1939 він був науковим співробітником Інституту мови та писемності.

Під час Німецько-радянської війни Ожегов залишився в Москві, виконував обов'язки директора Інституту мови і писемності до повернення з евакуації колишнього керівництва. Він розробив курс російської палеографії і викладав його студентам педінституту у воєнні роки. Бажаючи хоч у чомусь бути корисним країні, разом з іншими колегами, що залишилися, він організував мовознавче наукове товариство, вивчав мову воєнного часу.

Ще напередодні Німецько-радянської війни Ожегов почав роботу над «Словником російської мови». Він задумав створити короткий словник популярного типу. У підготовці першого видання взяли участь професор Григорій Винокур, а також академік Сергій Обнорський як головний редактор. 1-е видання словника вийшло в 1949 і відразу ж звернуло на себе увагу читачів, науковців і критиків. З 1949 словник перевидавався 8 разів. Ожегов майже до кінця життя працював над словником: вносив доопрацювання, удосконалював його структуру.

В даний час «Словник російської мови» займає особливе місце серед інших тлумачних словників російської мови. Це єдиний відносно повний однотомний словник (80000 слів і виразів), який послідовно, від видання до видання, відображає зміни в російській літературній лексиці.

1952 Сергій Ожегов став засновником і першим завідувачем сектора культури мовлення Інституту російської мови АН СРСР, одним з центральних напрямків якого стали вивчення і пропаганда мови. Він і його співробітники виступали по радіо, консультували дикторів і театральних працівників, замітки Сергій Ожегова нерідко з'являлися в періодичній пресі, він був постійним учасником літературних вечорів у Будинку вчених, запрошуючи для співробітництва в Сектор таких корифеїв письменницької справи, як Корній Чуковський, , Федір Гладков, вчених, діячів мистецтва. Тоді ж почали виходити під його редакцією і в співавторстві знамениті словники вимовних норм, до яких прислухалися, які знали і вивчали навіть у зарубіжжі: «Орфографічний словник російської мови» (1956, 1963), «Російська літературна вимова і наголос» (1955), «Правильність російської мови» (1962) і інші.

За ініціативою Ожегова в 1958 в Інституті російської мови була створена Довідкова служба російської мови, яка відповідає на запити організацій і приватних осіб, що стосуються правильності російської мови.

Сергій Іванович Ожегов став організатором і натхненником науково-популярної серії «Питання культури мови» (1955—1965), в якій проходили апробацію роботи молодих колег і учнів Ожегова, стали потім відомими русистами-нормативістами: Юлія Бєльчикова, Людмили Граудіної, Віталія Костомарова, Льва Скворцова, Бориса Шварцкопфа і багатьох інших.

Ще однією справою життя Ожегова (поряд з виданням «Словника російської мови») стала підготовка нового наукового журналу «Русская речь» (перший номер вийшов після смерті лінгвіста в 1967), одного з найтиражніших академічних журналів, що має успіх і заслужену повагу й нині.

Будучи глибоким академічним фахівцем і проводячи велику викладацьку діяльність (він багато років працював у МДУ), Сергій Іванович Ожегов не був кабінетним ученим і жваво відгукувався з притаманною йому доброю іронією на ті зміни в мові, які починали входити в словник пересічної людини в космічну епоху.

Він лояльно ставився до «словесних проказ» молоді, прислухався до неї, добре знав і міг оцінити літературний, застосовуваний в особливих випадках, жаргон. Прикладом тому може служити укладена ним спільно з іншим знаменитим ученим, Олександром Реформатським, картотека російського мату — не зібрання нецензурних виразів у «словники», а науково обґрунтоване і художньо оформлене дослідження соціології мовного побуту міського населення — те, що є настільки популярним і актуальним у наш час.

Ожегов був членом Комісії Московської міської ради з найменування установ і вулиць Москви, Предметної комісії з російської мови Міністерства освіти РРФСР, заступником голови Комісії Академії наук щодо впорядкування написання та вимови іншомовних власних і географічних найменувань, науковим консультантом Всеросійського театрального товариства, Держтелерадіо; членом Орфографічної комісії АН, яка готувала «Правила російської орфографії та пунктуації», 1956 тощо).

Сергій Іванович Ожегов помер у Москві 15 грудня 1964. Урна з його прахом зберігається в стіні некрополя Новодівичого кладовища.

Примітки

  1. Ожегов Сергей Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела

  • Сергей Иванович Ожегов. Биографическая справка

Посилання

  • Сергей Иванович Ожегов и его «Словарь русского языка»
  • О. Никитин «Очерк о судьбе и творчестве автора знаменитого „Словаря русского языка“»
  • Толковый словарь Ожегова онлайн

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sergij Ivanovich O zhegov ros Sergej Ivanovich Ozhegov 22 veresnya 1900 15 grudnya 1964 rosijskij movoznavec uporyadnik Tlumachnogo slovnika rosijskoyi movi za redakciyeyu Mikoli Ushakova Doktor filologichnih nauk profesor Sergij Ivanovich Ozhegovros Sergej Ivanovich OzhegovNarodivsya9 22 veresnya 1900 Kuvshinovo Novotorzkij povit d Tverska guberniya Rosijska imperiyaPomer15 grudnya 1964 1964 12 15 1 2 64 roki Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRDiyalnistmovoznavec slovnikarGaluzd i leksikografiyaAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitetNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d Vchene zvannyaprofesor i profesor d Naukovij kerivnikVinogradov Viktor Volodimirovich i Sherba Lev VolodimirovichVchiteliSherba Lev Volodimirovich i Vinogradov Viktor VolodimirovichVidomi uchnid Shvedova Nataliya Yuliyivna i dZnannya movrosijska 2 ZakladInstitut rosijskoyi movi im V V Vinogradova RAN i Akademiya nauk SRSRMagnum opusSlovar russkogo yazyka Ozhegova Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSergij Ivanovich Ozhegov narodivsya 22 veresnya 9 veresnya za starim stilem 1900 roku v selishi Kam yane nini Kuvshinovo Novotorzhskogo povitu Tverskoyi guberniyi Zi storoni batka v rodu buli uralski majstrovi did buv rabitnikom probirnoyi palati Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Ozhegovi pereyihali v Petrograd nini Sankt Peterburg U 1917 zakinchivshi gimnaziyu Ozhegov vstupiv na fakultet movoznavstva materialnoyi kulturi Petrogradskogo universitetu V kinci 1918 zalishiv universitet i dobrovilno zapisavsya v Chervonu armiyu Brav uchast u boyah pid Narvoyu Pskovom i Rigoyu na Karelskomu pereshijku potim v Ukrayini proti Vrangelya Pislya zakinchennya vijskovih dij v 1922 Ozhegovu zaproponuvali putivku u vijskovu akademiyu ale vin vidmovivsya buv demobilizovanij i povernuvsya v Petrogradskij universitet She navchayuchis v universiteti vin pochav vikladati rosijsku movu U 1926 Ozhegov zakinchiv navchannya i za podannyam svoyih vchiteliv Viktora Vinogradova Lva Sherbi ta ru buv rekomendovanij do aspiranturi Institutu istoriyi literatur ta mov Zahodu ta Shodu pri Leningradskomu derzhavnomu universiteti Ozhegov serjozno zajmavsya doslidzhennyam istoriyi rosijskoyi literaturnoyi movi istorichnoyi gramatiki leksikologiyi orfoepiyi normi vimovi movi rosijskih pismennikiv orfografiyi ta frazeologiyi Osnovnim ob yektom jogo naukovih prac stala rozmovna rosijska mova u vsih yiyi proyavah Krim naukovoyi roboti vin she vikladav u Derzhavnomu instituti istoriyi mistectv pedagogichnomu instituti im O I Gercena Z kincya 1920 h rokiv Ozhegov pochav robotu nad redaktorom yakogo buv U 1936 Ozhegov pereyihav do Moskvi de prodovzhiv robotu zi slovnikom yakij uvijshov v istoriyu rosijskoyi kulturi yak Slovnik Ushakova Pershij tom vijshov u 1935 a v 1940 vijshov ostannij 4 j tom Ce bulo spravzhnoyu podiyeyu v naukovomu zhitti U 1937 1941 Sergij Ozhegov vikladav u Moskovskomu instituti filosofiyi literaturi ta mistectva Z 1939 vin buv naukovim spivrobitnikom Institutu movi ta pisemnosti Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Ozhegov zalishivsya v Moskvi vikonuvav obov yazki direktora Institutu movi i pisemnosti do povernennya z evakuaciyi kolishnogo kerivnictva Vin rozrobiv kurs rosijskoyi paleografiyi i vikladav jogo studentam pedinstitutu u voyenni roki Bazhayuchi hoch u chomus buti korisnim krayini razom z inshimi kolegami sho zalishilisya vin organizuvav movoznavche naukove tovaristvo vivchav movu voyennogo chasu She naperedodni Nimecko radyanskoyi vijni Ozhegov pochav robotu nad Slovnikom rosijskoyi movi Vin zadumav stvoriti korotkij slovnik populyarnogo tipu U pidgotovci pershogo vidannya vzyali uchast profesor Grigorij Vinokur a takozh akademik Sergij Obnorskij yak golovnij redaktor 1 e vidannya slovnika vijshlo v 1949 i vidrazu zh zvernulo na sebe uvagu chitachiv naukovciv i kritikiv Z 1949 slovnik perevidavavsya 8 raziv Ozhegov majzhe do kincya zhittya pracyuvav nad slovnikom vnosiv doopracyuvannya udoskonalyuvav jogo strukturu V danij chas Slovnik rosijskoyi movi zajmaye osoblive misce sered inshih tlumachnih slovnikiv rosijskoyi movi Ce yedinij vidnosno povnij odnotomnij slovnik 80000 sliv i viraziv yakij poslidovno vid vidannya do vidannya vidobrazhaye zmini v rosijskij literaturnij leksici 1952 Sergij Ozhegov stav zasnovnikom i pershim zaviduvachem sektora kulturi movlennya Institutu rosijskoyi movi AN SRSR odnim z centralnih napryamkiv yakogo stali vivchennya i propaganda movi Vin i jogo spivrobitniki vistupali po radio konsultuvali diktoriv i teatralnih pracivnikiv zamitki Sergij Ozhegova neridko z yavlyalisya v periodichnij presi vin buv postijnim uchasnikom literaturnih vechoriv u Budinku vchenih zaproshuyuchi dlya spivrobitnictva v Sektor takih korifeyiv pismennickoyi spravi yak Kornij Chukovskij Fedir Gladkov vchenih diyachiv mistectva Todi zh pochali vihoditi pid jogo redakciyeyu i v spivavtorstvi znameniti slovniki vimovnih norm do yakih prisluhalisya yaki znali i vivchali navit u zarubizhzhi Orfografichnij slovnik rosijskoyi movi 1956 1963 Rosijska literaturna vimova i nagolos 1955 Pravilnist rosijskoyi movi 1962 i inshi Za iniciativoyu Ozhegova v 1958 v Instituti rosijskoyi movi bula stvorena Dovidkova sluzhba rosijskoyi movi yaka vidpovidaye na zapiti organizacij i privatnih osib sho stosuyutsya pravilnosti rosijskoyi movi Sergij Ivanovich Ozhegov stav organizatorom i nathnennikom naukovo populyarnoyi seriyi Pitannya kulturi movi 1955 1965 v yakij prohodili aprobaciyu roboti molodih koleg i uchniv Ozhegova stali potim vidomimi rusistami normativistami Yuliya Byelchikova Lyudmili Graudinoyi Vitaliya Kostomarova Lva Skvorcova Borisa Shvarckopfa i bagatoh inshih She odniyeyu spravoyu zhittya Ozhegova poryad z vidannyam Slovnika rosijskoyi movi stala pidgotovka novogo naukovogo zhurnalu Russkaya rech pershij nomer vijshov pislya smerti lingvista v 1967 odnogo z najtirazhnishih akademichnih zhurnaliv sho maye uspih i zasluzhenu povagu j nini Buduchi glibokim akademichnim fahivcem i provodyachi veliku vikladacku diyalnist vin bagato rokiv pracyuvav u MDU Sergij Ivanovich Ozhegov ne buv kabinetnim uchenim i zhvavo vidgukuvavsya z pritamannoyu jomu dobroyu ironiyeyu na ti zmini v movi yaki pochinali vhoditi v slovnik peresichnoyi lyudini v kosmichnu epohu Vin loyalno stavivsya do slovesnih prokaz molodi prisluhavsya do neyi dobre znav i mig ociniti literaturnij zastosovuvanij v osoblivih vipadkah zhargon Prikladom tomu mozhe sluzhiti ukladena nim spilno z inshim znamenitim uchenim Oleksandrom Reformatskim kartoteka rosijskogo matu ne zibrannya necenzurnih viraziv u slovniki a naukovo obgruntovane i hudozhno oformlene doslidzhennya sociologiyi movnogo pobutu miskogo naselennya te sho ye nastilki populyarnim i aktualnim u nash chas Ozhegov buv chlenom Komisiyi Moskovskoyi miskoyi radi z najmenuvannya ustanov i vulic Moskvi Predmetnoyi komisiyi z rosijskoyi movi Ministerstva osviti RRFSR zastupnikom golovi Komisiyi Akademiyi nauk shodo vporyadkuvannya napisannya ta vimovi inshomovnih vlasnih i geografichnih najmenuvan naukovim konsultantom Vserosijskogo teatralnogo tovaristva Derzhteleradio chlenom Orfografichnoyi komisiyi AN yaka gotuvala Pravila rosijskoyi orfografiyi ta punktuaciyi 1956 tosho Sergij Ivanovich Ozhegov pomer u Moskvi 15 grudnya 1964 Urna z jogo prahom zberigayetsya v stini nekropolya Novodivichogo kladovisha PrimitkiOzhegov Sergej Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaSergej Ivanovich Ozhegov Biograficheskaya spravkaPosilannyaPortal Biografiyi Sergej Ivanovich Ozhegov i ego Slovar russkogo yazyka O Nikitin Ocherk o sudbe i tvorchestve avtora znamenitogo Slovarya russkogo yazyka Tolkovyj slovar Ozhegova onlajn

Дата публікації:
Топ