Економі́чна тео́рія, або теорети́чна еконо́міка, — наука, що вивчає фундаментальні закони і категорії економічного життя суспільства.
Економічна теорія | |
Досліджується в | економіка |
---|
Виникнення сучасної економічної теорії пов'язано з іменем шотландського вченого XVIII ст. Адама Сміта, який виклав основи економічної теорії у своїй роботі «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776 р.).
Основні сфери інтересів
Вивчення проблем вибору в умовах обмеженості ресурсів для максимального задоволення потреб людей. Складається з багатьох шкіл і направлень. Економічна теорія розвивається і доповнюється новими даними з часом, тому її розвитком в історичній перспективі займається такий напрямок, як історія економічних вчень. Основна мета економічної теорії — дати пояснення подій, що відбуваються в економічному житті за допомогою моделей дійсності, об'єктивний аналіз розвитку реальної економіки.
Походження терміну та інші назви економічної теорії
Історія науки про економіку зберегла для нас декілька її назв, які виникали відповідно до особливостей сприйняття і трактування економічної діяльності людей у різні епохи та різних авторів.
Слово "економіка" має давньогрецьке походження - воно утворене з двох слів - (від дав.-гр. οἶκος, oíkos — дім та дав.-гр. νόμος — закон). Запропонував цей термін Ксенофонт (прибл. 430—355 роки до н. е.) для позначення науки про господарство, управління домом і майном.
Від Арістотеля І Ксенофонта ми знаємо її не тільки як «економіку» (ведення домогосподарства), а ще й під іменами «хрематистика» (Chrematistics, грецьк.: χρηματιστική) і «каталактика».
«Політична економія» — так її назвав Антуан де Монкретьєн у 1615 р., видавши «Трактат з політичної економії». Вільям Петті, англійський економіст XVII ст., намагаючись додати точності до економічних досліджень, застосовував термін «політична арифметика».
«Соціальна фізика» - назва, яку використовував середньовічний арабський філософ та історик XIV ст. Ібн Хальдун. «Камералістика» - так називали економіку у пізньосередньовічній Західній Європі XVI-XIX ст.
«Політичною економією» продовжував називати її Адам Сміт у своїй головній праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776 р.).
«Економікс» (Economics) — назва Альфреда Маршалла, який бажав відділити «чисту» економіку від політики, скорочення від «економічної науки» (Economic science).
Австрійська школа розглядає економіку як частину людської діяльності, яку вивчає праксеологія.
Крім того, у дослідженнях багатьох авторів XIX-XX ст. використовується термін «теоретична економія» або «теоретична економіка» (Theoretical economy), зокрема Дж. Б. Кларк (робота «Розподіл багатства»), К. Менгер («теоретична національна економія»).
Еволюція економічної теорії
Античні часи
Найранішні економічні твори зустрічаються у спадщині месопотамської, грецької, римської, індійської, китайської, перської та арабської цивілізацій. Економічні заповіді трапляються у працях давньогрецького поета Гесіода, й кілька економічних істориків описали самого Гесіода як "першого економіста". Інші помітні письменники, які приділили увагу економічним питанням, від Античності до епохи Відродження: Арістотель, Ксенофонт, Чанак'я, Цінь Ши Хуан, Тома Аквінський та Ібн Хальдун. Йозеф Шумпетер описав Аквінського як того, хто "найближче, аніж будь-яка інша група, підійшов до того, щоб бути основоположником "наукової економіки" щодо грошової, процентної та ціннісної теорії в рамках природно-правової перспективи".
Дві групи, яких згодом називали "меркантилістами" та "фізіократами", більш безпосередньо вплинули на подальший розвиток предмету. Обидві групи були пов'язані з піднесенням економічного націоналізму та сучасного капіталізму в Європі.
Середньовіччя
Економічні погляди епохи Середньовіччя містяться у працях богословів, філософів. Найвідомішим серед них є Тома Аквінський (1225—1274), який був італійським богословом.
Однією з видатних з точки зору економічної теорії шкіл Середньовіччя є Саламанкська школа, представники якої у XVI ст. сформулювали базові принципи сучасної економіки, серед яких суб'єктивна теорія цінності, динамічна природа ринків і недосяжність економічної рівноваги, динамічна природу конкуренції, принцип часової преференції й т.п. Досягення представників Саламанксьої школи були забуті й заново відкриті майже через 300 років й оформлені у концепцію суб'єктивістської економіки Германом Ґоссеном (1854), Карлом Менгером (1871), Вільямом Стенлі Джевонсом (1871) та Леоном Вальрасом (1874).
Меркантилізм
Меркантилізм (фр. mercantile — торговець, від лат. mercari — торгувати) був економічною доктриною, яка процвітала з XVI по XVIII століття у плодотворній памфлетній літературі, будь то купці чи державні діячі. Згідно з меркантилізмом, багатство нації залежить від накопичення золота та срібла. Нації без доступу до шахт могли отримувати золото та срібло від торгівлі лише продаючи товари за кордон та обмежуючи імпорт, крім золота та срібла. Доктрина закликала імпортувати дешеву сировину для використання у виробничих товарах, які можна експортувати, а також державне регулювання: запровадити захисні тарифи на товари, що виробляються, та заборонити виробництво у колоніях.
Фізіократія
Фізіократи (грец. Φυσιο - природа, κράτες - влада) - група французьких мислителів та письменників XVIII століття, розвивали ідею економіки як кругообігу доходу та виробництва. Фізіократи вважали, що тільки сільськогосподарське виробництво генерує явний надлишок над витратами, тому сільське господарство було основою всього багатства нації. Таким чином, вони виступали проти меркантилістичної політики щодо стимулювання виробництва та торгівлі за рахунок сільського господарства, включаючи імпортні тарифи. Фізіократи виступали за заміну адміністративно дорогих зборів податків єдиним податком на доходи власників земель. Як реакція проти рясних торговельних норм меркантилістів, фізіократи виступали за політику laissez-faire, яка закликала до мінімального втручання уряду в економіку.
Найяскравішим представником фізіократії є Франсуа Кене (1694 — 1774).
Адам Сміт (1723–1790) був раннім економічним теоретиком. Сміт жорстоко критикував меркантилістів, але описував фізіократичну систему "з усіма її недосконалостями" як "можливо найчистіше наближення до істини, з усіх опублікованих" на цю тему.
Класична економічна теорія
У публікації Адама Сміта «Багатство народів» 1776 р. було описано як «ефективне народження економіки як окремої дисципліни». Книга визначила землю, працю та капітал як три фактори виробництва та головних учасників, які створюють багатство нації, на відміну від фізіократичної ідеї, що продуктивним є тільки землеробство.
Сміт обговорює потенційні переваги спеціалізації шляхом розподілу праці, включаючи підвищення продуктивності праці та прибутку від торгівлі, незалежно від міста та країни чи між країнами. Його «теорема» про те, що «розподіл праці обмежений обсягом ринку» була охарактеризована як «ядро теорії функцій та галузі» та «фундаментальний принцип економічної організації». Сміту також було приписано "найважливіше суттєве положення в усіх галузях економіки" та основу теорії розподілу ресурсів - про те, що в умовах конкуренції власники ресурсів (робочої сили, землі та капіталу) шукають найвигіднішого використання, в результаті чого однакова норма рентабельності для всіх видів використання в рівновазі (з урахуванням очевидних відмінностей, що виникають внаслідок таких факторів, як навчання та безробіття).
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дослідження про природу і причини багатства народів |
В аргументі, що включає «один з найвідоміших уривків з усієї економіки» Сміт представляє кожного індивіда як намагається використати будь-який капітал, яким він може розпоряджатися для своєї вигоди, а не для суспільства, і для заради прибутку, який необхідний на певному рівні для використання капіталу у вітчизняній промисловості і позитивно пов'язаний із вартістю продукції. У цьому:
Він, як правило, і не має наміру просувати суспільний інтерес, і не знає, наскільки він його пропагує. Віддаючи перевагу внутрішній підтримці, ніж внутрішній промисловості, він має намір лише власну безпеку; і спрямовуючи цю галузь у такий спосіб, як її продукція, може мати найбільшу цінність, він має намір лише власну вигоду, і він в цьому, як і в багатьох інших випадках, керується невидимою рукою для сприяння досягненню мети, якої не було частина його наміру. Також не завжди гірше для суспільства те, що воно не було його частиною. Переслідуючи власний інтерес, він часто просуває суспільство більш ефективно, ніж коли він насправді має намір просувати його. |
Преподобний Томас Роберт Мальтус (1798) використовував концепцію зменшення прибутку для пояснення низького рівня життя. Людське населення, стверджував він, прагнуло геометрично збільшуватися, випереджаючи виробництво їжі, яке збільшувалося арифметично. Сила швидко зростаючого населення проти обмеженої кількості землі означала зменшення віддачі робочої сили. Результатом, за його словами, стала хронічно низька заробітна плата, яка заважала підвищити рівень життя більшості населення вище рівня прожиткового мінімуму. Економіст Джуліан Лінкольн Саймон розкритикував висновки Мальтуса.
У той час як Адам Сміт наголошував на виробництві доходу, Давид Рікардо (1817) зосередився на розподілі доходу серед власників землі, робітників та капіталістів. Рікардо бачив властивий конфлікт між землевласниками, з одного боку, робочою силою та капіталом з іншого. Він висловив думку про те, що зростання населення та капіталу, тиснучи на фіксовану пропозицію землі, підштовхує ренти і стримує заробітну плату та прибуток. Рікардо першим заявив і довів принцип порівняльної переваги, згідно з яким кожна країна повинна спеціалізуватися на виробництві та експорті товарів тим, що має нижчу відносну собівартість продукції, а не покладається лише на власне виробництво. Це називалося "фундаментальним аналітичним поясненням" прибутку від торгівлі.
По закінченні класичної традиції Джон Стюарт Мілль (1848) порвав з компанією попередніх класичних економістів щодо неминучості розподілу доходу, виробленого ринковою системою. Мілль вказував на чітку різницю між двома ролями ринку: розподілом ресурсів та розподілом доходу. Він написав, що ринок може бути ефективним у розподілі ресурсів, але не в розподілі доходу, внаслідок чого суспільству потрібно втручатися.
Теорія вартості мала важливе значення в класичній теорії. Сміт написав, що "реальна ціна кожної речі ... - це труд і проблеми її придбання". Сміт стверджував, що при оренді та прибутку інші ціни, крім заробітної плати, також входять у ціну товару. Інші класичні економісти описували варіанти теорії Сміта, названі «трудовою теорією вартості». Класична економіка була зосереджена на тенденції будь-якої ринкової економіки до осідання у остаточному стаціонарному стані, що складається з постійного запасу фізичного багатства (капіталу) та постійної чисельності населення. При цьому трудова теорія вартості не змогла адекватно пояснити природу вартості у деяких випадках, зокрема в її рамках не вирішуєть парадокс алмазу та води (парадокс цінності), який вдалося розв'язати лише з виникненням теорії суб'єктивістської корисності (граничної корисності, маржиналізму).
Марксизм
Коріння марксистської економіки знаходиться у класичній економіці, назва її походить від праць Карла Маркса. Перший том основної праці Маркса, "Капітал" (нім. Das Kapital), був опублікований німецькою мовою у 1867 р. У ньому Маркс зосередився на трудовій теорії вартості та теорії додаткової вартості, яка, на його думку, пояснювала експлуатацію робочої сили капіталом. Трудова теорія вартості праці стверджувала, що вартість товару, що обмінюється, визначалася робочою силою, яка витрачена на його виробництво, а теорія додаткової вартості демонструвала, що працівники отримували лише частку вартості, яку створила їхня робота, а більшу частку вартості (додаткову вартість) привласнював власник капіталу.
Неокласична економіка
Неокласична економічна теорія виникла у 1870-х роках. ЇЇ основні представники: В. С. Джевонс і Л. Вальрас (математична школа), Дж. Б. Кларк (американська школа), Ірвінг Фішер, А. Маршалл і А. Пігу (кембриджська школа), К. Менгер (австрійська школа).
Неокласичний напрям досліджує поведінку т. з. "людини економічної", яка намагається максимізувати дохід і мінімізувати затрати. Основні категорії аналізу - граничні величини (див. Маржиналізм). Важливою особливістю неокласичної школи є відмова від трудової теорії вартості й акценті на суб'єктивній оцінці цінності (суб'єктивна корисність, індивідуальна корисність), тобто, вартість (або цінність) створюється суб'єктивними вподобаннями особистості.
Кейнсіанство
Кейнсіанська економіка походить від ідей Джона Мейнарда Кейнса, зокрема його книги «Загальна теорія зайнятості, відсотків та грошей» (1936), яка започаткувала сучасну макроекономіку як окрему сферу. Книга була зосереджена на факторах національного доходу у короткостроковому періоді, коли ціни відносно негнучкі. Кейнс спробував пояснити широкими теоретичними викладками, чому високе безробіття на ринку праці не може самокоригуватися через низький "ефективний попит" і чому навіть гнучкість цін і грошово-кредитна політика можуть бути непереборними. Термін "революційний" застосовано до книги в її впливі на економічний аналіз.
Кейнсіанська економіка має двох наступників. Посткейнсіанська економіка також зосереджується на макроекономічній жорсткості та процесах коригування. Дослідження мікрооснови для їх моделей представлено як на основі реальної практики, а не простої оптимізації моделей. Це, як правило, пов'язано з Кембриджським університетом та роботами Джоан Робінсон.
Новокейнсіанська економіка також пов'язана з подіями в кейнсіанській моді. У цій групі дослідники схильні ділитися з іншими економістами акцентом на моделях, що використовують мікрооснови та оптимізують поведінку, але з більш вузьким фокусом на стандартних кейнсіанських темах, таких як ціна та жорсткість заробітної плати. Зазвичай вони становлять ендогенні особливості моделей, а не просто припускають, як у старих кейнсіанських стилях.
Чиказька економічна школа, монетаризм
Чиказька школа економіки відома своєю пропагандою вільного ринку та монетаристськими ідеями. На думку Мілтона Фрідмана та монетаристів, ринкова економіка за своєю суттю стабільна, якщо грошова маса не сильно розширюється чи скорочується. Бен Бернанке, колишній голова Федеральної резервної системи, сьогодні серед економістів, як правило, приймає аналіз Фрідмана про причини Великої депресії.
Мілтон Фрідман ефективно прийняв багато основних принципів, викладених Адамом Смітом та економістами-класиками, та модернізував їх. Одним із прикладів цього є його стаття в номері журналу The New York Times Magazine від 13 вересня 1970 року, в якій він стверджує, що соціальна відповідальність бізнесу повинна полягати в тому, щоб "використовувати свої ресурси та займатися діяльністю, спрямованою на збільшення прибутку ..." через відкриту та вільну конкуренцію без обману чи шахрайства ".
Інституціональна економіка
Австрійська школа
Ідеї Австрійської школи беруть початок у роботі Карла Менгера "Принципи політичної економії" (1871), зокрема ідеї суб'єктивістської цінності, граничної (маржинальної) корисності, часової преференції, спонтанного виникнення грошей. Найбільший внесок у розвиток ідей Австрійської школи зробив Людвіг фон Мізес, уродженець Львова, у своїй головній роботі "Людська діяльність: Трактат з економічної теорії" (1949).
Інші економічні школи та течії
Мейнстрімна економічна теорія
Мейнстрімна економічна теорія (анл. Mainstream economics - "економіка головної течії") - усталені теорії, концепції економічної теорії, які поділяються більшістю економістів, викладені у підручниках з економіки, викладаються у більшості навчальних закладів світу.
Прерогативні напрямки
Економічна теорія складається з ряду розділів:
- методологія економічної науки
- мікроекономіка
- макроекономіка
- міжнародна економіка
- економетрика
- теорія ігор
В сучасній економічній теорії можна відокремити ряд наукових шкіл і направлень:
- кейнсіанство
- монетаризм
- [en]
- поведінкова економіка
- нейроекономіка
- австрійська школа
- нова політична економія
- соціоекономіка
- [en]
- екологічна економіка
В навчальних вузівських курсах на економічних факультетах, як правило, до економічної теорії відносять такі дисципліни:
- основи економічної теорії;
- мікроекономіку;
- макроекономіку;
- інституціональну економіку;
- історію економічних вчень.
Економічна теорія зародилася і сформувалася в надрах філософії, а потім відокремилася від неї в рамках загального процесу диференціації наук і спеціалізації вчених, що було обумовлено безперервним накопиченням знань і неможливістю охоплення всього їх масиву окремими дослідниками. У XIX столітті економічну теорію починають викладати у формі окремих курсів на юридичних факультетах університетів, в XX столітті з'являються особливі економічні факультети, спеціалізовані економічні вищі і середні спеціальні навчальні заклади, економіку починають вивчати в середніх школах, ліцеях, гімназіях, коледжах, формується коло професійних економістів.
«Батьком» сучасної економічної теорії вважається шотландець Адам Сміт, який виклав основні ідеї економіки у праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» (англ. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations), видана 1776 року.
Функції економічної теорії
- Теоретична — вивчає і пояснює процеси і явища економічного життя спільноти.
- Світоглядна — формування системного, наукового світогляду.
- Критична — на основі пізнання законів, керуючих економічними процесами і явищами, випрацьовується механізм господарювання, його структура і елементи, що активно впливають на суб'єкти ринкової економіки і визначають їх доцільну поведінку.
- Методологічна — дозволяє визначати економічну теорію, як основу для розвитку цілого ряду інших економічних дисциплін (маркетинг, статистика, менеджмент, ціноутворення).
- Прогнозувальна — наукові прогнози розвитку економіки, виявлення перспектив суспільного розвитку.
- Освітня — дозволяє формувати у громадян економічну культуру, логіку, основні поняття про ринок.
- Практична — рекомендації щодо вдосконалення дійсної економічної ситуації, зниження рівня інфляції, збільшення валового національного продукту і т. д., розробка конкретних принципів і способів раціонального господарства.
- Превентивна — (від лат. preventus — попереджувальний) на основі минулих подій робити конструктивні висновки, щоб запобігти помилок в майбутньому.
Методи
- Метод аналізу і синтезу — аналіз передбачає поділ розглянутого об'єкта чи явища на окремі частини і визначення властивостей окремого елемента. З допомогою синтезу отримують повну картину явища в цілому.
- Метод індукції і дедукції — при методі індукції відбувається дослідження окремих фактів, принципів і формування загальних теоретичних концепцій на основі отримання результатів (від приватного до загального). Метод дедукції передбачає дослідження від загальних принципів, законів, коли положення теорії розподіляють на окремі думки.
- Метод системного підходу — розглядає окреме явище чи процес як систему, яка складається з певної кількості взаємозв'язаних між собою елементів, котрі взаємодіють і впливають на ефективність усієї системи в цілому.
- Метод математичного моделювання — передбачає побудову графічних, формалізованих моделей, які у спрощеному вигляді характеризують окремі економічні явища чи процеси.
- Метод наукової абстракції — дозволяє виключати з розгляду окремі невагомі взаємовідносини між суб'єктами економіки і концентрувати увагу на розгляді кількох суб'єктів.
Економічний аналіз
Економі́чний ана́ліз (англ. Economic Analysis, від грец. analysis — розкладання, розчленування) — взаємопов'язані й взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів. У економіці застосовується з метою виявлення закономірностей і тенденцій розвитку економічних процесів, встановлення та оцінки основних факторів, що позитивно чи негативно впливають на показники ефективності.
Термін "економічний аналіз" запроваджено французьким економістом XVIII ст. Франсуа Кене.
У рамках економічної теорії економічний аналіз поділяється на мікроекономічний аналіз та макроекономічний аналіз.
Важливі концепції, закони економіки
Закон спадної віддачі
Будь-який фактор виробництва (економічний ресурс), будь-яке благо зменшують віддачу (корисність) при збільшенні їхнього використання понад певну величину.
Обмеженість економічних ресурсів і необмеженість потреб
Економічні ресурси є обмеженими, дефіцитними. Людські потреби є необмеженими й постійно зростаючими.
Саме завдяки обмеженості ресурсів й необмежності потреб, стоїть питання про альтернативи використання обмежених ресурсів для задоволення необмежених, постійно зростаючих потреб — основне питання економіки. Економічним агентам (споживачам і виробникам) доводиться робити вибір між альтернативами використання обмежених ресурсів.
Добровільний обмін
Добровільний обмін (англ. voluntary exchange)— це дії покупців і продавців, які вільно й охоче беруть участь у ринкових угодах. Добровільний обмін можливий за умов і .
Вибір в економічній теорії
Сучасна економічна теорія значну увагу приділяє проблемі вибору, розглядаючи вибір споживача і вибір виробника за допомогою моделей вибору. Принцип побудови моделей вибору - вибір найкращого варіанту за умов необмеженості потреб і обмеженості ресурсів. Споживач вибирає максимальну корисність (максимізує корисність споживання благ) за умов бюджетного обмеження. Виробник прагне максимізації прибутку, враховуючи: а) ціну товару на ринку; б) обсяг продажів; в) вартість ресурсів (обмеження виробника).
«Трансформацію учення, яке започаткували економісти класичної школи, була завершена тільки сучасною суб'єктивною економічною теорією, яка перетворила теорію ринкових цін у загальну теорію людського вибору».
Крім індивідуального вибору споживача і виробника, який описує мікроекономіка, існує відгалуження економічної теорії - теорія суспільного вибору (Public Choice Theory), яка займається економічним аналізом процесів прийняття політичних рішень.
Часова преференція
Проблема вибору в економічній теорії тісно пов'язана з поняттям часової преференції, яке відображує вибір людини діючої залежно від фактору часу ("менше, але зараз, або більше, але пізніше"). Висока часова преференція означає, що людина бажає спожити блага якомога скоріше. Низька часова преференція означає, що людина погоджується відтермінувати споживання для отримання більшої вигоди у майбутньому. Низька часова преференція у суспільстві призводить до заощадження коштів, які стають основною для інвестицій. Низька суспільна часова преференція відображує далекоглядність, готовність до інвестування, довгострокового планування.
Товари та блага
Благо (англ. Good) - усе, що задовольняє потребу. Товар - благо, призначене для обміну (продажу).
Індивідуальна корисність
Відношення до корисності благ є індивідуальним, тобто цінність одного й того ж блага є суб'єктивною. Звідси неможливість існування загальної шкали корисності. Корисність з'ясовується в процесі обміну товарами, коли покупець і продавець домовляються про ціну товару. Індивідуальна корисність також знімає питання про «справедливий» або «пропорційний» обмін: умовою для здійснення обміну є те, що сторони обміну по-різному оцінюють корисність блага, призначеного для обміну.
Ринкова ціна
Економічна теорія передбачає, що ціни на товари встановлюються на конкурентному ринку в результаті взаємодії покупціів і продавців. Ринкова ціна є середнім показником ціни на товар, який формується в результаті багатократних актів взаємодії між великою чисельністю покупців і продавців. При цьому чисельність покупців і продавців є настільки великою, що окремі дії покупця або продавця не впливають на середню ринкову ціну.
Одночасно ринкова ціна є індикатором стану попиту і пропозиції на ринку. Підвищення ринкової ціни є сигналом для покупців зменшити споживання, а для виробників (продавців) - збільшити пропозицію. Зниження ринкової ціни є сигналом для покупців збільшити споживання, а для виробників (продавців) - зменшити виробництво (пропозицію). Таким чином через зміни ринкових цін відбувається балансування між попитом і пропозицією.
Усі спроби приказного встановлення ціни на ринку, як правило, зі сторони держави, розгядаються як втручання у роботу ринкового механізму, які спотворюють його дію й призводять до дисбалансу між попитом і пропозицією.
Здатність ринку до саморегулювання
Внаслідок взаємодії великої чисельності покупців і продавців на ринку, встановлюється ринкова ціна — середня ціна на товар за певний період. За великої кількості покупців і продавців на ринку, дії окремого покупця або продавця не здатні вплинути на ринкову ціну. Через коливання ринкової ціни (сигнальна функція ціни) гравці ринку дізнаються про дефіцит або надлишок того чи іншого товару. Концепція саморегулювання ринку була представлена Адамом Смітом як концепція «невидимої руки ринку». Також вона знайшла відображення у діяльності Фредеріка Бастіа у вигляді фрази «Париж нагодований!». У сучасній економічній теорії вона використовується також як «спонтанний порядок». Будь-яке регулювання ринку руйнує ціновий механізм, призводить до втрати ринку здатності до саморегулювання.
Спеціалізація та поділ праці
Різноманіття людських талантів та здібностей у поєднанні з добровільним обміном та низькою часовою преференцією призводить до спеціалізації та поділу праці. Це означає, що кожний бере участь у виробництві лише певного виду товарів. Спеціалізація та поділ праці забезпечують виробництво товарів, які не можливо виробити індивідуальним зусиллями, призводячи, таким чином до зростання загального добробуту.
Гранична корисність і граничний аналіз
Гранична корисність (англ. Marginal utility) - додаткова корисність, яку отримує споживач із додаткової одиниці товару або послуги, яку буде втрачено у випадку відмови від цієї одиниці.
Граничний аналіз (маржинальний аналіз) - це аналіз співвідношення приростів корисності до приростів кількості спожитого блага.
Наукові розробки в Україні
Науковими розробками в галузі економічної теорії займається відділ економічної теорії Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України.
Окремі економічні теорії
- Економіка просочування
- Теорія «економічної бази»
- Сировинна теорія
- Гіпотеза трьох секторів економіки
- Теорія полюсів зростання
- Неокласична теорія зростання
- Теорія міжрегіональної торгівлі
- Теорія торгівлі Бертіля Оліна
- Теорія товарного циклу
- Теорія очікуваної корисності
- Теорія перспектив
- Теорія споживання
- Теорія корисності
- Трудова теорія вартості
- Підприємницькі економічні теорії
- Теорії гнучкої спеціалізації
- Чиста економічна теорія
Чиста економічна теорія
- Чиста економічна теорія (англ. pure economic theory) — термін, введений французькими економістами для виокремлення фундаментальних теоретичних досліджень з політичної економії, яка бурхливо диверсифікувалася на початку XIX ст. (визначення Григорія Сапова).
- Чиста економічна теорія — економічна теорія, заснована тільки на абстрактних передумовах.
- Чиста політична економія — «це, по суті, теорія визначення цін при гіпотетичному режимі досконалої вільної конкуренції» — визначення Леона Вальраса з його найвідомішої роботи «Начала чистої політичної економії або теорія суспільного багатства» (1874, 1877).
- Чиста політична економія — визначення Альфреда Маршалла для позначення політичної економії, вільної від впливу політики; для відокремлення такої політичної економії від традиційної на той час, А. Маршалл використав термін «економікс».
Людина економічна
Люди́на економі́чна (Homo Economicus) - модель раціонально-діючої людини в економіці. Абстрактна людина, яка є повністю раціональною та інформованою. Термін введено критиками роботи Джона Стюарта Мілля "Принципи політичної економії" (Principles of Political Economy, 1848).
Позитивна та нормативна економічна теорія
Позитивна економічна теорія (тж. дескриптивна, описувальна) описує, моделює реальні економічні системи у їхньому фактичному становищі на певний момент часу, тобто фіксує їхній стан, робить «миттєвий знімок» («позитив», у термінах фотографії), описує «як є».
Нормативна економічна теорія (тж. прескриптивна, предписувальна) пропонує моделі бажаного майбутнього економічних систем, тобто пропонує варіанти «як має бути», обґрунтовуючи таким чином економічну політику, як шлях переходу від стану «як є» до стану «як має бути».
Нормативна економічна теорія таким чином, обґрунтовує необхідність проведення державної економічної політики втручання в економічну діяльність, що є предметом критики зі сторони деяких економічних шкіл, зокрема Австрійської школи економіки. Твердження нормативної економічної теорії можуть слугувати інтересам певних зацікавлених сторін (певних політичних партій), бути тенденційними і заангажованими, мати короткострокові цілі.
Нормативна економічна теорія та розробка економічної політики відбуваються здебільшого у макроекономічній частині економічної теорії.
Економічний імперіалізм
Останнім часом спостерігається активна експансія методів економічної науки до сусідніх суспільнознавчих дисциплін, таких як психологія, антропологія, історія та інші. Це явище отримало назву «економічний імперіалізм» (від лат. impero — владарювати, підкоряти).
Економічна теорія і праксеологія
Людвіг фон Мізес, представник Австрійської школи, так описує роль вибору в економічній науці: "Вивчення власне економічних проблем не може не починатися з дослідження акту вибору; економічна теорія стала частиною, і яка на сьогодні є найрозробленішою, більш універсальної науки праксеології".
Економісти про економічну теорію
Фрідріх фон Гаєк
«Я питав себе про те, у чому полягає основна довгострокова користь, яку ми отримуємо від занять економічною наукою або
про те, що спільного у людей, яких я вважаю хорошими економістами. (…) це не знання фактів й не знання окремих законів, яким підпорядковуються економічні явища, а здатність виявляти і спростовувати певні типи помилкових висновків. Думаю, немає сумнівів у тому, що одна з найбільш природних і важливих задач економіста — це не виправлення фактичних помилок, а виправлення помилкових логічних міркувань».
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фрідріх фон Гайєк |
«… економічна теорія, завдяки тому, що неявно міститься у її положеннях, підійшла найближче за будь-яку іншу соціальну дисципліну до відповіді на центральне питання усіх суспільних наук: як може поєднання фрагментів знання, існуючого у різних головах, призводити до результатів, які, при усвідомленому прагненні до них, вимагали б від керуючого розуму таких знань, якими не може володіти жодна окрема людина».
«Економічну науку можна визначити як метатеорію - теорію про теорії, які створюються людьми для зрозуміння того, як найефективніше виявляються й використовуються різноманітні засоби для досягнення найрізноманітніших цілей».
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Економічна освіта |
«Цікава задача економіки - показати людям, як насправді мало вони знають про те, чим, на їхню думку, вони можуть управляти».
Людвіг фон Мізес
«Предметом каталактики є усі ринкові явища зі своїм корінням, відгалуженням і наслідками. Люди, які торгують на ринку, спонукаються не тільки бажанням отримати їжу, дах і сексуальну насолоду, але й багатьма ідеалістичними мотивами. Вони роблять вибір між різними альтернативними варіантами, не важливо, чи вони класифікуються як матеріальні, чи ідеальні. На реальній шкалі цінності матеріальні і ідеальні речі хаотично змішані. Навіть якби було можливо провести чітку межу між матеріальними і нематеріальними інтересами, необхідно розуміти, що кожна конкретна дія або спрямована на реалізацію й матеріальних, й ідеальних цілей, або є результатом вибору між матеріальним та ідеальним».
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людвіг фон Мізес |
«По суті економічна історія являє собою літопис методів державного регулювання, які провалилися внаслідок самовпевненого ігнорування законів економічної науки».
«Основна шкода ... полягає у віддаленні економічної теорії від аналізу реальності. Більшість епігонів економістів-класиків бачили задачу економічної науки у вивченні не подій, які дійсно відбуваються, а лише тих сил, які деяким, не зовсім зрозумілим чином, визначили виникнення реальних подій. За їхньою думкою, економічна наука не ставить насправді за мету пояснити процес формування ринкових цін, а намагається описувати невизначену взаємодію різноманітних факторів, які відіграють роль у ціноутворенні. По суті, вона вивчає не живих людей, а так звану "людину економічну", фантома, який має дуже мало спільного з реальними людьми». ("Первинні основи економічної науки")
Ліонель Роббінс
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Економічна теорія |
«Економіка — це наука, яка вивчає поведінку людини як зв'язок між заданими цілями і обмеженими засобами, які мають альтернативне використання».
Видатні праці з економічної теорії
Есеї про природу торгівлі взагалі, 1730 (1755)
Праця Річарда Кантільйона, ірландського економіста, в який він розглядає фігуру підприємця як рушійшу силу ринкового процесу й пояснює, що збільшення кількості грошей не зачіпає загальний рівень цін, а поступово завдає шкоду реальній економіці, викривлюючи уставновлені на ринку відносні ціни (ефект Кантільйона). В. С. Джевонс вважав цю роботу першою систематизованою працею з економіки, початком політичної економії.
Економічна таблиця, 1758
Праця Франсуа Кене, французького економіста XVIII ст., в якій систематизовано ідеї фізіократії. "Економічна таблиця" вважається однією з перших спроб макроекономічного аналізу, оскільки у ній Ф. Кене зробив спробу підрахунку обсягу суспільного виробництва Франції з метою визначення обсягу оподаткування.
Дослідження принципів політичної економії, 1767
Перший систематизований економічний трактат авторства шотландського економіста Джеймса Стюарта Денхема.
Дослідження про природу і причини багатства народів, 1776
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дослідження про природу і причини багатства народів |
Фундаментальна праця шотландського економіста Адама Сміта, в якій розглядаються різні аспекти функціонування ринків, грошової економіки, факторів виробництва і зовнішньої торгівлі. «Багатство народів» є початком сучасної економічної теорії і відображає переконання лібералізму. В цій книзі вперше сформульовано ідею про те, що економічна діяльність окремих індивідів, що діють винятково заради власного зиску, в підсумку призводить до багатства і добробуту всього суспільства.
Принципи політичної економії, 1848
Один з найважливіших підручників з політичної економії середини XIX ст., написаний британським філософом та економістом Джоном Стюартом Міллем (1806 - 1873).
Принципи політичної економії, 1871
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Принципи політичної економії |
Фундаментальна праця з економічної теорії австрійського економіста Карла Менгера, один із перших сучасних трактатів, який просунув теорію граничної корисності. Ця робота вважається працею, з якої почалася Австрійська економічна школа. Одна з фундаментальних праць неокласичної економічної теорії.
Принципи економічної науки, 1890—1891
Робота англійського економіста Альфреда Маршалла, в якій автор назвав політичну економію чистою і прикладною наукою, без впливу політики й щоб протиставити її політичній економії, використав ширший термін – «економікс» (від англ. ECONOMIC Science).
Протестантська етика і дух капіталізму, 1905
Книга німецького соціолога Макса Вебера, класичний твір світової соціології. Автор пояснює зв'язок між віросповіданням і соціальними розшаруваннями, аналізує комплекс психологічних й культурних факторів, що сприяють поширенню капіталізму та утвердженню ринкових відносин в економіці.
Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей, 1936
Праця «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» (англ. The General Theory of Employment, Interest and Money) була написана англійським економістом Джоном Мейнардом Кейнсом, визнається широким загалом його magnum opus та в цілому вважається джерелом створення термінології та форми сучасної макроекономіки. Книга спричинила революцію у макроекономічному мисленні, яка має назву «Кейнсіанська революція», особливо в частині постулату, що ринкова економіка природним чином самовідновлюється до повної зайнятості після тимчасових шоків.
Природа фірми, 1937
Стаття Рональда Коуза (1910 - 2013) в якій він за допомогою ідеї трансакційних витрат дав відповідь питання чому люди створюють фірми, а не тільки використовують міжособисті ринкові контракти. У статті він відділив організацію як засіб координації людської діяльності від ринку, як іншого механізму координації. "Природа фірми" є однією з найцитованіших економічних статей.
Основи економічного аналізу, 1946
«Основи економічного аналізу» (англ. Foundations of Economic Analysis), 1946 - одна з найцитованіших робіт Пола Самуельсона, яку він написав на основі свого дисертаційного дослідження. Робота мала важливі наслідки для економічної теорії, зокрема з неї почалося відродження інтересу до неокласичної економіки, вона сприяла популяризації математичного запису в економіці, вона згладила протиріччя між неокласичною економікою та кейнсіанством.
Саме в «Основах» Самуельсон сформулював два правила, які з часом стали для багатьох економістів основою їхнього методу. По-перше, скоротити число змінних і залишити лише найнеобхідніші для опису досліджуваних взаємозв'язків. По-друге, якщо це можливо, сформулювати досліджуваний феномен як задачу оптимізації з деякими обмеженнями.
Людська діяльність: Трактат з економічної теорії, 1949
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людська діяльність: Трактат з економічної теорії |
Фундаментальна робота австрійського і американського економіста Людвіга фон Мізеса, представника Австрійської школи економіки, в якій він комплексно виклав ідеї праксеології - науки про людську діяльність, одним з видів якої є економічна діяльність.
Маяк в економічній теорії, 1974
Стаття Рональда Коуза, в який він довів, що маяки Британії, які використовувалися економістами як приклад блага, який може бути створений лише державою (суспільного блага), були приватними свого часу, що поставило під сумнів існування суспільних благ та виключну роль держави у їх створенні.
Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності, 2012
Книга турецько-американського економіста Дарона Аджемоглу та британського політнауковця Джеймса Робінсона. Автори пояснюють економічний розвиток суспільства як похідний від якості політичних та економічних інститутів.
Метафори в економічній теорії
В економічній теорії для підсилення наочності і кращого пояснення того чи іншого явища, використовуються метафори, деякі з яких є особливо яскравими, зокрема:
Премії з економіки
Премія з економіки пам'яті Альфреда Нобеля
Медаль Джона Бейтса Кларка
Нагорода Американської економічної асоціації. Медаль носить ім'я видатного американського економіста-неокласика, визнаного лідера школи Маржиналізму Джона Бейтса Кларка і з 1946 присуджується молодим «американським економістам, які у віці до сорока років зробили значний внесок в економічну думку і знання».
Премія Веблена - Коммонса
Премія Леонтьєва
Премія Леонтьєва за розширення меж економічної думки — міжнародна економічна премія, щорічно з 2000 (за винятком 2003) присуджувана (Медфорд, Массачусетс). Премія встановлена в пам'ять видатного економіста В. Леонтьєва, що працював з інститутом з 1993 по 1999. Присуджується за комбіновані теоретичні і емпіричні дослідження, сприяючі повнішому розумінню суспільних процесів і процесів довкілля.
Премія Неммерса
Премія Ервіна Плейна Неммерса з економіки — премія Північно-Західного університету (США), яка вручається раз на два роки за видатні досягнення в сфері економіки.
Премії Адама Сміта
Премії Адама Сміта — низка економічних премій, заснованих на честь великого шотландського економіста, які вручаються у різних країнах різними організаціями.
Премія Карла Менгера
«Премію Карла Менгера» присуджують за інноваційні міжнародні дослідження у галузі грошово-кредитної макроекономіки, грошово-кредитної політики та валютної політики, яку спільно фінансують у розмірі 20 000 євро Німецький Бундесбанк, Національний банк Австрії та Національний банк Швейцарії.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Економічна теорія |
Примітки
- Алиев, Урак (2011). Что такое и почему именно теоретическая экономика? (рос.) . Ярославль, РФ: Журнал "Теоретическая экономика", № 1.
- • Rothbard, Murray N. (1995). Economic Thought Before Adam Smith: Austrian Perspective on the History of Economic Thought. I. Edward Elgar Publishing. p. 8. ISBN 978-0-945466-48-2. • Gordan, Barry J. (1975). Economic analysis before Adam Smith: Hesiod to Lessius. MacMillan. p. 3. doi:10.1007/978-1-349-02116-1. ISBN 978-1-349-02116-1. • Brockway, George P. (2001). The End of Economic Man: An Introduction to Humanistic Economics (fourth ed.). p. 128. ISBN 978-0-393-05039-4.
- Schumpeter, Joseph A. (1954). History of Economic Analysis. Routledge. pp. 97–115. ISBN 978-0-415-10888-1.
- Фон Мизес, Людвиг (2016). Человеческая деятельность: Трактат по экономической теории (рос.) . Челябинск: Социум. ISBN .
- . Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
- Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. (1999). Современный экономический словарь. 2 е изд., испр (рос.) . М.: ИНФРА-М.
- Фон Хайек, Фридрих (2020). Рынок и другие порядки (рос.) . Челябинск: Социум. ISBN .
- Хайек, Фридрих (1999). Познание, конкуренция и свобода: Антология соч (рос.) . СПб.: Пневма.
Джерела
- Економічна теорія — Енциклопедія сучасної України [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Економічна енциклопедія, 2000—2002 рр.
Література
- Економічна теорія: навч. посіб. / О. В. Стефанишин, М. В. Квак, М. В. Кічурчак, М. І. Теребух; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л., 2015. — 335 c. — Бібліогр.: с. 315—318.
- Григорук, А. А. Основи економічної теорії [Текст]: навч. посіб. / А. А. Григорук, Л. М. Литвин. — Т. : Збруч, 2009. — 400 с.
- Економічна теорія. Національна економіка [Текст]: підручник / В. М. Тарасевич, В. Я. Швець, Ю. І. Пилипенко [та ін.] ; за ред. В. М. Тарасевича. — К. : Знання, 2012. — 270 с. — (Вища освіта ХХІ століття).
- Економічна теорія. Політекономія [Текст]: навч. посіб. / В. М. Семененко, Д. І. Коваленко, В. В. Бугас, О. В. Семененко ; за заг. ред. В. М. Семененка та Д. І. Коваленка. — [2-ге вид., доповн. та переробл. ]. — К. : ЦУЛ, 2011. — 428 с.
- Економічна теорія. Практикум [Текст]: навч. посіб. / А. В. Базилюк, Ж. В. Дерій, В. В. Концева, І. О. Хоменко. — К. : ЦУЛ, 2012. — 312 с.
- Золотих, І. Б. Історія економічних вчень [Текст]: навч. посіб. / І. Б. Золотих. — К. : ЦУЛ, 2013. — 185 с.
- Історія економічних вчень [Текст]: підручник / В. В. Білоцерківець, В. В. Волошенюк, О. О. Завгородня [та ін.] ; за ред. В. М. Тарасевича, Ю. Є. Петруні. — [2-ге вид., доповн. і переробл.]. — К. : ЦУЛ, 2016. — 376 с.
- Краус, Н. М. Становлення інноваційної економіки в умовах інституціональних змін [Текст]: монографія / Н. М. Краус. — К. : ЦУЛ, 2016. — 596 с.
- Савченко, В. Ф. Національна економіка [Текст]: навч. посіб. / В. Ф. Савченко. — К. : Знання, 2011. — 309 с. — (Вища освіта ХХІ століття).
- Сірко, А. В. Економічна теорія. Політекономія [Текст]: навч. посіб. / А. В. Сірко. — К. : ЦУЛ, 2014. — 416 с.
- Чепінога, В. Г. Основи економічної теорії [Текст]: навч. посіб. / В. Г. Чепінога. — К. : Ліра-К, 2014. — 240 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomi chna teo riya abo teoreti chna ekono mika nauka sho vivchaye fundamentalni zakoni i kategoriyi ekonomichnogo zhittya suspilstva Ekonomichna teoriyaDoslidzhuyetsya vekonomika Viniknennya suchasnoyi ekonomichnoyi teoriyi pov yazano z imenem shotlandskogo vchenogo XVIII st Adama Smita yakij viklav osnovi ekonomichnoyi teoriyi u svoyij roboti Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv 1776 r Osnovni sferi interesivVivchennya problem viboru v umovah obmezhenosti resursiv dlya maksimalnogo zadovolennya potreb lyudej Skladayetsya z bagatoh shkil i napravlen Ekonomichna teoriya rozvivayetsya i dopovnyuyetsya novimi danimi z chasom tomu yiyi rozvitkom v istorichnij perspektivi zajmayetsya takij napryamok yak istoriya ekonomichnih vchen Osnovna meta ekonomichnoyi teoriyi dati poyasnennya podij sho vidbuvayutsya v ekonomichnomu zhitti za dopomogoyu modelej dijsnosti ob yektivnij analiz rozvitku realnoyi ekonomiki Pohodzhennya terminu ta inshi nazvi ekonomichnoyi teoriyiIstoriya nauki pro ekonomiku zberegla dlya nas dekilka yiyi nazv yaki vinikali vidpovidno do osoblivostej sprijnyattya i traktuvannya ekonomichnoyi diyalnosti lyudej u rizni epohi ta riznih avtoriv Slovo ekonomika maye davnogrecke pohodzhennya vono utvorene z dvoh sliv vid dav gr oἶkos oikos dim ta dav gr nomos zakon Zaproponuvav cej termin Ksenofont pribl 430 355 roki do n e dlya poznachennya nauki pro gospodarstvo upravlinnya domom i majnom Vid Aristotelya I Ksenofonta mi znayemo yiyi ne tilki yak ekonomiku vedennya domogospodarstva a she j pid imenami hrematistika Chrematistics greck xrhmatistikh i katalaktika Politichna ekonomiya tak yiyi nazvav Antuan de Monkretyen u 1615 r vidavshi Traktat z politichnoyi ekonomiyi Vilyam Petti anglijskij ekonomist XVII st namagayuchis dodati tochnosti do ekonomichnih doslidzhen zastosovuvav termin politichna arifmetika Socialna fizika nazva yaku vikoristovuvav serednovichnij arabskij filosof ta istorik XIV st Ibn Haldun Kameralistika tak nazivali ekonomiku u piznoserednovichnij Zahidnij Yevropi XVI XIX st Politichnoyu ekonomiyeyu prodovzhuvav nazivati yiyi Adam Smit u svoyij golovnij praci Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv 1776 r Ekonomiks Economics nazva Alfreda Marshalla yakij bazhav viddiliti chistu ekonomiku vid politiki skorochennya vid ekonomichnoyi nauki Economic science Avstrijska shkola rozglyadaye ekonomiku yak chastinu lyudskoyi diyalnosti yaku vivchaye prakseologiya Krim togo u doslidzhennyah bagatoh avtoriv XIX XX st vikoristovuyetsya termin teoretichna ekonomiya abo teoretichna ekonomika Theoretical economy zokrema Dzh B Klark robota Rozpodil bagatstva K Menger teoretichna nacionalna ekonomiya Evolyuciya ekonomichnoyi teoriyiDokladnishe Istoriya ekonomichnoyi dumki Antichni chasi Gesiod Najranishni ekonomichni tvori zustrichayutsya u spadshini mesopotamskoyi greckoyi rimskoyi indijskoyi kitajskoyi perskoyi ta arabskoyi civilizacij Ekonomichni zapovidi traplyayutsya u pracyah davnogreckogo poeta Gesioda j kilka ekonomichnih istorikiv opisali samogo Gesioda yak pershogo ekonomista Inshi pomitni pismenniki yaki pridilili uvagu ekonomichnim pitannyam vid Antichnosti do epohi Vidrodzhennya Aristotel Ksenofont Chanak ya Cin Shi Huan Toma Akvinskij ta Ibn Haldun Jozef Shumpeter opisav Akvinskogo yak togo hto najblizhche anizh bud yaka insha grupa pidijshov do togo shob buti osnovopolozhnikom naukovoyi ekonomiki shodo groshovoyi procentnoyi ta cinnisnoyi teoriyi v ramkah prirodno pravovoyi perspektivi Dvi grupi yakih zgodom nazivali merkantilistami ta fiziokratami bilsh bezposeredno vplinuli na podalshij rozvitok predmetu Obidvi grupi buli pov yazani z pidnesennyam ekonomichnogo nacionalizmu ta suchasnogo kapitalizmu v Yevropi Serednovichchya Ekonomichni poglyadi epohi Serednovichchya mistyatsya u pracyah bogosloviv filosofiv Najvidomishim sered nih ye Toma Akvinskij 1225 1274 yakij buv italijskim bogoslovom Odniyeyu z vidatnih z tochki zoru ekonomichnoyi teoriyi shkil Serednovichchya ye Salamankska shkola predstavniki yakoyi u XVI st sformulyuvali bazovi principi suchasnoyi ekonomiki sered yakih sub yektivna teoriya cinnosti dinamichna priroda rinkiv i nedosyazhnist ekonomichnoyi rivnovagi dinamichna prirodu konkurenciyi princip chasovoyi preferenciyi j t p Dosyagennya predstavnikiv Salamanksoyi shkoli buli zabuti j zanovo vidkriti majzhe cherez 300 rokiv j oformleni u koncepciyu sub yektivistskoyi ekonomiki Germanom Gossenom 1854 Karlom Mengerom 1871 Vilyamom Stenli Dzhevonsom 1871 ta Leonom Valrasom 1874 Merkantilizm Dokladnishe Merkantilizm Merkantilizm fr mercantile torgovec vid lat mercari torguvati buv ekonomichnoyu doktrinoyu yaka procvitala z XVI po XVIII stolittya u plodotvornij pamfletnij literaturi bud to kupci chi derzhavni diyachi Zgidno z merkantilizmom bagatstvo naciyi zalezhit vid nakopichennya zolota ta sribla Naciyi bez dostupu do shaht mogli otrimuvati zoloto ta sriblo vid torgivli lishe prodayuchi tovari za kordon ta obmezhuyuchi import krim zolota ta sribla Doktrina zaklikala importuvati deshevu sirovinu dlya vikoristannya u virobnichih tovarah yaki mozhna eksportuvati a takozh derzhavne regulyuvannya zaprovaditi zahisni tarifi na tovari sho viroblyayutsya ta zaboroniti virobnictvo u koloniyah Fiziokratiya Fransua KeneDokladnishe Fiziokratiya Fiziokrati grec Fysio priroda krates vlada grupa francuzkih misliteliv ta pismennikiv XVIII stolittya rozvivali ideyu ekonomiki yak krugoobigu dohodu ta virobnictva Fiziokrati vvazhali sho tilki silskogospodarske virobnictvo generuye yavnij nadlishok nad vitratami tomu silske gospodarstvo bulo osnovoyu vsogo bagatstva naciyi Takim chinom voni vistupali proti merkantilistichnoyi politiki shodo stimulyuvannya virobnictva ta torgivli za rahunok silskogo gospodarstva vklyuchayuchi importni tarifi Fiziokrati vistupali za zaminu administrativno dorogih zboriv podatkiv yedinim podatkom na dohodi vlasnikiv zemel Yak reakciya proti ryasnih torgovelnih norm merkantilistiv fiziokrati vistupali za politiku laissez faire yaka zaklikala do minimalnogo vtruchannya uryadu v ekonomiku Najyaskravishim predstavnikom fiziokratiyi ye Fransua Kene 1694 1774 Adam Smit 1723 1790 buv rannim ekonomichnim teoretikom Smit zhorstoko kritikuvav merkantilistiv ale opisuvav fiziokratichnu sistemu z usima yiyi nedoskonalostyami yak mozhlivo najchistishe nablizhennya do istini z usih opublikovanih na cyu temu Klasichna ekonomichna teoriya Adam SmitDokladnishe Klasichna ekonomichna teoriya U publikaciyi Adama Smita Bagatstvo narodiv 1776 r bulo opisano yak efektivne narodzhennya ekonomiki yak okremoyi disciplini Kniga viznachila zemlyu pracyu ta kapital yak tri faktori virobnictva ta golovnih uchasnikiv yaki stvoryuyut bagatstvo naciyi na vidminu vid fiziokratichnoyi ideyi sho produktivnim ye tilki zemlerobstvo Smit obgovoryuye potencijni perevagi specializaciyi shlyahom rozpodilu praci vklyuchayuchi pidvishennya produktivnosti praci ta pributku vid torgivli nezalezhno vid mista ta krayini chi mizh krayinami Jogo teorema pro te sho rozpodil praci obmezhenij obsyagom rinku bula oharakterizovana yak yadro teoriyi funkcij ta galuzi ta fundamentalnij princip ekonomichnoyi organizaciyi Smitu takozh bulo pripisano najvazhlivishe suttyeve polozhennya v usih galuzyah ekonomiki ta osnovu teoriyi rozpodilu resursiv pro te sho v umovah konkurenciyi vlasniki resursiv robochoyi sili zemli ta kapitalu shukayut najvigidnishogo vikoristannya v rezultati chogo odnakova norma rentabelnosti dlya vsih vidiv vikoristannya v rivnovazi z urahuvannyam ochevidnih vidminnostej sho vinikayut vnaslidok takih faktoriv yak navchannya ta bezrobittya Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv V argumenti sho vklyuchaye odin z najvidomishih urivkiv z usiyeyi ekonomiki Smit predstavlyaye kozhnogo individa yak namagayetsya vikoristati bud yakij kapital yakim vin mozhe rozporyadzhatisya dlya svoyeyi vigodi a ne dlya suspilstva i dlya zaradi pributku yakij neobhidnij na pevnomu rivni dlya vikoristannya kapitalu u vitchiznyanij promislovosti i pozitivno pov yazanij iz vartistyu produkciyi U comu Vin yak pravilo i ne maye namiru prosuvati suspilnij interes i ne znaye naskilki vin jogo propaguye Viddayuchi perevagu vnutrishnij pidtrimci nizh vnutrishnij promislovosti vin maye namir lishe vlasnu bezpeku i spryamovuyuchi cyu galuz u takij sposib yak yiyi produkciya mozhe mati najbilshu cinnist vin maye namir lishe vlasnu vigodu i vin v comu yak i v bagatoh inshih vipadkah keruyetsya nevidimoyu rukoyu dlya spriyannya dosyagnennyu meti yakoyi ne bulo chastina jogo namiru Takozh ne zavzhdi girshe dlya suspilstva te sho vono ne bulo jogo chastinoyu Peresliduyuchi vlasnij interes vin chasto prosuvaye suspilstvo bilsh efektivno nizh koli vin naspravdi maye namir prosuvati jogo Prepodobnij Tomas Robert Maltus 1798 vikoristovuvav koncepciyu zmenshennya pributku dlya poyasnennya nizkogo rivnya zhittya Lyudske naselennya stverdzhuvav vin pragnulo geometrichno zbilshuvatisya viperedzhayuchi virobnictvo yizhi yake zbilshuvalosya arifmetichno Sila shvidko zrostayuchogo naselennya proti obmezhenoyi kilkosti zemli oznachala zmenshennya viddachi robochoyi sili Rezultatom za jogo slovami stala hronichno nizka zarobitna plata yaka zavazhala pidvishiti riven zhittya bilshosti naselennya vishe rivnya prozhitkovogo minimumu Ekonomist Dzhulian Linkoln Sajmon rozkritikuvav visnovki Maltusa David Rikardo U toj chas yak Adam Smit nagoloshuvav na virobnictvi dohodu David Rikardo 1817 zoseredivsya na rozpodili dohodu sered vlasnikiv zemli robitnikiv ta kapitalistiv Rikardo bachiv vlastivij konflikt mizh zemlevlasnikami z odnogo boku robochoyu siloyu ta kapitalom z inshogo Vin visloviv dumku pro te sho zrostannya naselennya ta kapitalu tisnuchi na fiksovanu propoziciyu zemli pidshtovhuye renti i strimuye zarobitnu platu ta pributok Rikardo pershim zayaviv i doviv princip porivnyalnoyi perevagi zgidno z yakim kozhna krayina povinna specializuvatisya na virobnictvi ta eksporti tovariv tim sho maye nizhchu vidnosnu sobivartist produkciyi a ne pokladayetsya lishe na vlasne virobnictvo Ce nazivalosya fundamentalnim analitichnim poyasnennyam pributku vid torgivli Po zakinchenni klasichnoyi tradiciyi Dzhon Styuart Mill 1848 porvav z kompaniyeyu poperednih klasichnih ekonomistiv shodo neminuchosti rozpodilu dohodu viroblenogo rinkovoyu sistemoyu Mill vkazuvav na chitku riznicyu mizh dvoma rolyami rinku rozpodilom resursiv ta rozpodilom dohodu Vin napisav sho rinok mozhe buti efektivnim u rozpodili resursiv ale ne v rozpodili dohodu vnaslidok chogo suspilstvu potribno vtruchatisya Teoriya vartosti mala vazhlive znachennya v klasichnij teoriyi Smit napisav sho realna cina kozhnoyi rechi ce trud i problemi yiyi pridbannya Smit stverdzhuvav sho pri orendi ta pributku inshi cini krim zarobitnoyi plati takozh vhodyat u cinu tovaru Inshi klasichni ekonomisti opisuvali varianti teoriyi Smita nazvani trudovoyu teoriyeyu vartosti Klasichna ekonomika bula zoseredzhena na tendenciyi bud yakoyi rinkovoyi ekonomiki do osidannya u ostatochnomu stacionarnomu stani sho skladayetsya z postijnogo zapasu fizichnogo bagatstva kapitalu ta postijnoyi chiselnosti naselennya Pri comu trudova teoriya vartosti ne zmogla adekvatno poyasniti prirodu vartosti u deyakih vipadkah zokrema v yiyi ramkah ne virishuyet paradoks almazu ta vodi paradoks cinnosti yakij vdalosya rozv yazati lishe z viniknennyam teoriyi sub yektivistskoyi korisnosti granichnoyi korisnosti marzhinalizmu Marksizm Dokladnishe Marksizm ta Trudova teoriya vartosti Korinnya marksistskoyi ekonomiki znahoditsya u klasichnij ekonomici nazva yiyi pohodit vid prac Karla Marksa Pershij tom osnovnoyi praci Marksa Kapital nim Das Kapital buv opublikovanij nimeckoyu movoyu u 1867 r U nomu Marks zoseredivsya na trudovij teoriyi vartosti ta teoriyi dodatkovoyi vartosti yaka na jogo dumku poyasnyuvala ekspluataciyu robochoyi sili kapitalom Trudova teoriya vartosti praci stverdzhuvala sho vartist tovaru sho obminyuyetsya viznachalasya robochoyu siloyu yaka vitrachena na jogo virobnictvo a teoriya dodatkovoyi vartosti demonstruvala sho pracivniki otrimuvali lishe chastku vartosti yaku stvorila yihnya robota a bilshu chastku vartosti dodatkovu vartist privlasnyuvav vlasnik kapitalu Karl MengerNeoklasichna ekonomika Dokladnishe Neoklasichna ekonomika Neoklasichna ekonomichna teoriya vinikla u 1870 h rokah YiYi osnovni predstavniki V S Dzhevons i L Valras matematichna shkola Dzh B Klark amerikanska shkola Irving Fisher A Marshall i A Pigu kembridzhska shkola K Menger avstrijska shkola Neoklasichnij napryam doslidzhuye povedinku t z lyudini ekonomichnoyi yaka namagayetsya maksimizuvati dohid i minimizuvati zatrati Osnovni kategoriyi analizu granichni velichini div Marzhinalizm Vazhlivoyu osoblivistyu neoklasichnoyi shkoli ye vidmova vid trudovoyi teoriyi vartosti j akcenti na sub yektivnij ocinci cinnosti sub yektivna korisnist individualna korisnist tobto vartist abo cinnist stvoryuyetsya sub yektivnimi vpodobannyami osobistosti Kejnsianstvo Dokladnishe Kejnsianstvo ta Neokejnsianska ekonomika Dzhon Mejnard Kejns Kejnsianska ekonomika pohodit vid idej Dzhona Mejnarda Kejnsa zokrema jogo knigi Zagalna teoriya zajnyatosti vidsotkiv ta groshej 1936 yaka zapochatkuvala suchasnu makroekonomiku yak okremu sferu Kniga bula zoseredzhena na faktorah nacionalnogo dohodu u korotkostrokovomu periodi koli cini vidnosno negnuchki Kejns sprobuvav poyasniti shirokimi teoretichnimi vikladkami chomu visoke bezrobittya na rinku praci ne mozhe samokoriguvatisya cherez nizkij efektivnij popit i chomu navit gnuchkist cin i groshovo kreditna politika mozhut buti neperebornimi Termin revolyucijnij zastosovano do knigi v yiyi vplivi na ekonomichnij analiz Kejnsianska ekonomika maye dvoh nastupnikiv Postkejnsianska ekonomika takozh zoseredzhuyetsya na makroekonomichnij zhorstkosti ta procesah koriguvannya Doslidzhennya mikroosnovi dlya yih modelej predstavleno yak na osnovi realnoyi praktiki a ne prostoyi optimizaciyi modelej Ce yak pravilo pov yazano z Kembridzhskim universitetom ta robotami Dzhoan Robinson Novokejnsianska ekonomika takozh pov yazana z podiyami v kejnsianskij modi U cij grupi doslidniki shilni dilitisya z inshimi ekonomistami akcentom na modelyah sho vikoristovuyut mikroosnovi ta optimizuyut povedinku ale z bilsh vuzkim fokusom na standartnih kejnsianskih temah takih yak cina ta zhorstkist zarobitnoyi plati Zazvichaj voni stanovlyat endogenni osoblivosti modelej a ne prosto pripuskayut yak u starih kejnsianskih stilyah Chikazka ekonomichna shkola monetarizm Dokladnishe Chikazka shkola ekonomiki ta Monetarizm Milton Fridman Chikazka shkola ekonomiki vidoma svoyeyu propagandoyu vilnogo rinku ta monetaristskimi ideyami Na dumku Miltona Fridmana ta monetaristiv rinkova ekonomika za svoyeyu suttyu stabilna yaksho groshova masa ne silno rozshiryuyetsya chi skorochuyetsya Ben Bernanke kolishnij golova Federalnoyi rezervnoyi sistemi sogodni sered ekonomistiv yak pravilo prijmaye analiz Fridmana pro prichini Velikoyi depresiyi Milton Fridman efektivno prijnyav bagato osnovnih principiv vikladenih Adamom Smitom ta ekonomistami klasikami ta modernizuvav yih Odnim iz prikladiv cogo ye jogo stattya v nomeri zhurnalu The New York Times Magazine vid 13 veresnya 1970 roku v yakij vin stverdzhuye sho socialna vidpovidalnist biznesu povinna polyagati v tomu shob vikoristovuvati svoyi resursi ta zajmatisya diyalnistyu spryamovanoyu na zbilshennya pributku cherez vidkritu ta vilnu konkurenciyu bez obmanu chi shahrajstva Institucionalna ekonomika Dokladnishe Institucionalizm Avstrijska shkola Dokladnishe Avstrijska shkola Ideyi Avstrijskoyi shkoli berut pochatok u roboti Karla Mengera Principi politichnoyi ekonomiyi 1871 zokrema ideyi sub yektivistskoyi cinnosti granichnoyi marzhinalnoyi korisnosti chasovoyi preferenciyi spontannogo viniknennya groshej Najbilshij vnesok u rozvitok idej Avstrijskoyi shkoli zrobiv Lyudvig fon Mizes urodzhenec Lvova u svoyij golovnij roboti Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi 1949 Inshi ekonomichni shkoli ta techiyiMejnstrimna ekonomichna teoriyaDokladnishe Mejnstrimna ekonomika Mejnstrimna ekonomichna teoriya anl Mainstream economics ekonomika golovnoyi techiyi ustaleni teoriyi koncepciyi ekonomichnoyi teoriyi yaki podilyayutsya bilshistyu ekonomistiv vikladeni u pidruchnikah z ekonomiki vikladayutsya u bilshosti navchalnih zakladiv svitu Prerogativni napryamkiEkonomichna teoriya skladayetsya z ryadu rozdiliv metodologiya ekonomichnoyi nauki mikroekonomika makroekonomika mizhnarodna ekonomika ekonometrika teoriya igor V suchasnij ekonomichnij teoriyi mozhna vidokremiti ryad naukovih shkil i napravlen kejnsianstvo monetarizm en povedinkova ekonomika nejroekonomika avstrijska shkola nova politichna ekonomiya socioekonomika en ekologichna ekonomika V navchalnih vuzivskih kursah na ekonomichnih fakultetah yak pravilo do ekonomichnoyi teoriyi vidnosyat taki disciplini osnovi ekonomichnoyi teoriyi mikroekonomiku makroekonomiku institucionalnu ekonomiku istoriyu ekonomichnih vchen Ekonomichna teoriya zarodilasya i sformuvalasya v nadrah filosofiyi a potim vidokremilasya vid neyi v ramkah zagalnogo procesu diferenciaciyi nauk i specializaciyi vchenih sho bulo obumovleno bezperervnim nakopichennyam znan i nemozhlivistyu ohoplennya vsogo yih masivu okremimi doslidnikami U XIX stolitti ekonomichnu teoriyu pochinayut vikladati u formi okremih kursiv na yuridichnih fakultetah universitetiv v XX stolitti z yavlyayutsya osoblivi ekonomichni fakulteti specializovani ekonomichni vishi i seredni specialni navchalni zakladi ekonomiku pochinayut vivchati v serednih shkolah liceyah gimnaziyah koledzhah formuyetsya kolo profesijnih ekonomistiv Pam yatnik Adamu Smitovi v Edinburzi na Haj strit zvedenij 2008 r Batkom suchasnoyi ekonomichnoyi teoriyi vvazhayetsya shotlandec Adam Smit yakij viklav osnovni ideyi ekonomiki u praci Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv angl An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations vidana 1776 roku Funkciyi ekonomichnoyi teoriyiTeoretichna vivchaye i poyasnyuye procesi i yavisha ekonomichnogo zhittya spilnoti Svitoglyadna formuvannya sistemnogo naukovogo svitoglyadu Kritichna na osnovi piznannya zakoniv keruyuchih ekonomichnimi procesami i yavishami vipracovuyetsya mehanizm gospodaryuvannya jogo struktura i elementi sho aktivno vplivayut na sub yekti rinkovoyi ekonomiki i viznachayut yih docilnu povedinku Metodologichna dozvolyaye viznachati ekonomichnu teoriyu yak osnovu dlya rozvitku cilogo ryadu inshih ekonomichnih disciplin marketing statistika menedzhment cinoutvorennya Prognozuvalna naukovi prognozi rozvitku ekonomiki viyavlennya perspektiv suspilnogo rozvitku Osvitnya dozvolyaye formuvati u gromadyan ekonomichnu kulturu logiku osnovni ponyattya pro rinok Praktichna rekomendaciyi shodo vdoskonalennya dijsnoyi ekonomichnoyi situaciyi znizhennya rivnya inflyaciyi zbilshennya valovogo nacionalnogo produktu i t d rozrobka konkretnih principiv i sposobiv racionalnogo gospodarstva Preventivna vid lat preventus poperedzhuvalnij na osnovi minulih podij robiti konstruktivni visnovki shob zapobigti pomilok v majbutnomu MetodiMetod analizu i sintezu analiz peredbachaye podil rozglyanutogo ob yekta chi yavisha na okremi chastini i viznachennya vlastivostej okremogo elementa Z dopomogoyu sintezu otrimuyut povnu kartinu yavisha v cilomu Metod indukciyi i dedukciyi pri metodi indukciyi vidbuvayetsya doslidzhennya okremih faktiv principiv i formuvannya zagalnih teoretichnih koncepcij na osnovi otrimannya rezultativ vid privatnogo do zagalnogo Metod dedukciyi peredbachaye doslidzhennya vid zagalnih principiv zakoniv koli polozhennya teoriyi rozpodilyayut na okremi dumki Metod sistemnogo pidhodu rozglyadaye okreme yavishe chi proces yak sistemu yaka skladayetsya z pevnoyi kilkosti vzayemozv yazanih mizh soboyu elementiv kotri vzayemodiyut i vplivayut na efektivnist usiyeyi sistemi v cilomu Metod matematichnogo modelyuvannya peredbachaye pobudovu grafichnih formalizovanih modelej yaki u sproshenomu viglyadi harakterizuyut okremi ekonomichni yavisha chi procesi Metod naukovoyi abstrakciyi dozvolyaye viklyuchati z rozglyadu okremi nevagomi vzayemovidnosini mizh sub yektami ekonomiki i koncentruvati uvagu na rozglyadi kilkoh sub yektiv Ekonomichnij analizDokladnishe Ekonomichnij analiz Ekonomi chnij ana liz angl Economic Analysis vid grec analysis rozkladannya rozchlenuvannya vzayemopov yazani j vzayemozumovleni metodi vivchennya i naukovogo doslidzhennya pevnih yavish procesiv dij rezultativ U ekonomici zastosovuyetsya z metoyu viyavlennya zakonomirnostej i tendencij rozvitku ekonomichnih procesiv vstanovlennya ta ocinki osnovnih faktoriv sho pozitivno chi negativno vplivayut na pokazniki efektivnosti Termin ekonomichnij analiz zaprovadzheno francuzkim ekonomistom XVIII st Fransua Kene U ramkah ekonomichnoyi teoriyi ekonomichnij analiz podilyayetsya na mikroekonomichnij analiz ta makroekonomichnij analiz Vazhlivi koncepciyi zakoni ekonomikiZakon spadnoyi viddachi Dokladnishe Zakoni spadnoyi viddachi Bud yakij faktor virobnictva ekonomichnij resurs bud yake blago zmenshuyut viddachu korisnist pri zbilshenni yihnogo vikoristannya ponad pevnu velichinu Obmezhenist ekonomichnih resursiv i neobmezhenist potreb Ekonomichni resursi ye obmezhenimi deficitnimi Lyudski potrebi ye neobmezhenimi j postijno zrostayuchimi Same zavdyaki obmezhenosti resursiv j neobmezhnosti potreb stoyit pitannya pro alternativi vikoristannya obmezhenih resursiv dlya zadovolennya neobmezhenih postijno zrostayuchih potreb osnovne pitannya ekonomiki Ekonomichnim agentam spozhivacham i virobnikam dovoditsya robiti vibir mizh alternativami vikoristannya obmezhenih resursiv Dobrovilnij obmin Dokladnishe Dobrovilnij obmin Dobrovilnij obmin angl voluntary exchange ce diyi pokupciv i prodavciv yaki vilno j ohoche berut uchast u rinkovih ugodah Dobrovilnij obmin mozhlivij za umov i Vibir v ekonomichnij teoriyi Dokladnishe Vibir Suchasna ekonomichna teoriya znachnu uvagu pridilyaye problemi viboru rozglyadayuchi vibir spozhivacha i vibir virobnika za dopomogoyu modelej viboru Princip pobudovi modelej viboru vibir najkrashogo variantu za umov neobmezhenosti potreb i obmezhenosti resursiv Spozhivach vibiraye maksimalnu korisnist maksimizuye korisnist spozhivannya blag za umov byudzhetnogo obmezhennya Virobnik pragne maksimizaciyi pributku vrahovuyuchi a cinu tovaru na rinku b obsyag prodazhiv v vartist resursiv obmezhennya virobnika Transformaciyu uchennya yake zapochatkuvali ekonomisti klasichnoyi shkoli bula zavershena tilki suchasnoyu sub yektivnoyu ekonomichnoyu teoriyeyu yaka peretvorila teoriyu rinkovih cin u zagalnu teoriyu lyudskogo viboru Krim individualnogo viboru spozhivacha i virobnika yakij opisuye mikroekonomika isnuye vidgaluzhennya ekonomichnoyi teoriyi teoriya suspilnogo viboru Public Choice Theory yaka zajmayetsya ekonomichnim analizom procesiv prijnyattya politichnih rishen Chasova preferenciya Dokladnishe Chasova preferenciya Problema viboru v ekonomichnij teoriyi tisno pov yazana z ponyattyam chasovoyi preferenciyi yake vidobrazhuye vibir lyudini diyuchoyi zalezhno vid faktoru chasu menshe ale zaraz abo bilshe ale piznishe Visoka chasova preferenciya oznachaye sho lyudina bazhaye spozhiti blaga yakomoga skorishe Nizka chasova preferenciya oznachaye sho lyudina pogodzhuyetsya vidterminuvati spozhivannya dlya otrimannya bilshoyi vigodi u majbutnomu Nizka chasova preferenciya u suspilstvi prizvodit do zaoshadzhennya koshtiv yaki stayut osnovnoyu dlya investicij Nizka suspilna chasova preferenciya vidobrazhuye dalekoglyadnist gotovnist do investuvannya dovgostrokovogo planuvannya Tovari ta blaga Dokladnishe Blaga Suspilni blaga ta Tovar Blago angl Good use sho zadovolnyaye potrebu Tovar blago priznachene dlya obminu prodazhu Individualna korisnist Vidnoshennya do korisnosti blag ye individualnim tobto cinnist odnogo j togo zh blaga ye sub yektivnoyu Zvidsi nemozhlivist isnuvannya zagalnoyi shkali korisnosti Korisnist z yasovuyetsya v procesi obminu tovarami koli pokupec i prodavec domovlyayutsya pro cinu tovaru Individualna korisnist takozh znimaye pitannya pro spravedlivij abo proporcijnij obmin umovoyu dlya zdijsnennya obminu ye te sho storoni obminu po riznomu ocinyuyut korisnist blaga priznachenogo dlya obminu Rinkova cina Dokladnishe Rinkova cina ta Rinkova rivnovaga Ekonomichna teoriya peredbachaye sho cini na tovari vstanovlyuyutsya na konkurentnomu rinku v rezultati vzayemodiyi pokupciiv i prodavciv Rinkova cina ye serednim pokaznikom cini na tovar yakij formuyetsya v rezultati bagatokratnih aktiv vzayemodiyi mizh velikoyu chiselnistyu pokupciv i prodavciv Pri comu chiselnist pokupciv i prodavciv ye nastilki velikoyu sho okremi diyi pokupcya abo prodavcya ne vplivayut na serednyu rinkovu cinu Odnochasno rinkova cina ye indikatorom stanu popitu i propoziciyi na rinku Pidvishennya rinkovoyi cini ye signalom dlya pokupciv zmenshiti spozhivannya a dlya virobnikiv prodavciv zbilshiti propoziciyu Znizhennya rinkovoyi cini ye signalom dlya pokupciv zbilshiti spozhivannya a dlya virobnikiv prodavciv zmenshiti virobnictvo propoziciyu Takim chinom cherez zmini rinkovih cin vidbuvayetsya balansuvannya mizh popitom i propoziciyeyu Usi sprobi prikaznogo vstanovlennya cini na rinku yak pravilo zi storoni derzhavi rozgyadayutsya yak vtruchannya u robotu rinkovogo mehanizmu yaki spotvoryuyut jogo diyu j prizvodyat do disbalansu mizh popitom i propoziciyeyu Zdatnist rinku do samoregulyuvannya Dokladnishe Rinkova ekonomika ta Laissez faire Vnaslidok vzayemodiyi velikoyi chiselnosti pokupciv i prodavciv na rinku vstanovlyuyetsya rinkova cina serednya cina na tovar za pevnij period Za velikoyi kilkosti pokupciv i prodavciv na rinku diyi okremogo pokupcya abo prodavcya ne zdatni vplinuti na rinkovu cinu Cherez kolivannya rinkovoyi cini signalna funkciya cini gravci rinku diznayutsya pro deficit abo nadlishok togo chi inshogo tovaru Koncepciya samoregulyuvannya rinku bula predstavlena Adamom Smitom yak koncepciya nevidimoyi ruki rinku Takozh vona znajshla vidobrazhennya u diyalnosti Frederika Bastia u viglyadi frazi Parizh nagodovanij U suchasnij ekonomichnij teoriyi vona vikoristovuyetsya takozh yak spontannij poryadok Bud yake regulyuvannya rinku rujnuye cinovij mehanizm prizvodit do vtrati rinku zdatnosti do samoregulyuvannya Specializaciya ta podil praci Dokladnishe Podil praci Riznomanittya lyudskih talantiv ta zdibnostej u poyednanni z dobrovilnim obminom ta nizkoyu chasovoyu preferenciyeyu prizvodit do specializaciyi ta podilu praci Ce oznachaye sho kozhnij bere uchast u virobnictvi lishe pevnogo vidu tovariv Specializaciya ta podil praci zabezpechuyut virobnictvo tovariv yaki ne mozhlivo virobiti individualnim zusillyami prizvodyachi takim chinom do zrostannya zagalnogo dobrobutu Granichna korisnist i granichnij analiz Dokladnishe Granichna korisnist ta Marzhinalizm Granichna korisnist angl Marginal utility dodatkova korisnist yaku otrimuye spozhivach iz dodatkovoyi odinici tovaru abo poslugi yaku bude vtracheno u vipadku vidmovi vid ciyeyi odinici Granichnij analiz marzhinalnij analiz ce analiz spivvidnoshennya prirostiv korisnosti do prirostiv kilkosti spozhitogo blaga Naukovi rozrobki v UkrayiniNaukovimi rozrobkami v galuzi ekonomichnoyi teoriyi zajmayetsya viddil ekonomichnoyi teoriyi Institutu ekonomiki ta prognozuvannya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Okremi ekonomichni teoriyiEkonomika prosochuvannya Teoriya ekonomichnoyi bazi Sirovinna teoriya Gipoteza troh sektoriv ekonomiki Teoriya polyusiv zrostannya Neoklasichna teoriya zrostannya Teoriya mizhregionalnoyi torgivli Teoriya torgivli Bertilya Olina Teoriya tovarnogo ciklu Teoriya ochikuvanoyi korisnosti Teoriya perspektiv Teoriya spozhivannya Teoriya korisnosti Teoriya sub yektivnoyi ochikuvanoyi korisnosti Trudova teoriya vartosti Pidpriyemnicki ekonomichni teoriyi Teoriyi gnuchkoyi specializaciyi Chista ekonomichna teoriyaChista ekonomichna teoriyaChista ekonomichna teoriya angl pure economic theory termin vvedenij francuzkimi ekonomistami dlya viokremlennya fundamentalnih teoretichnih doslidzhen z politichnoyi ekonomiyi yaka burhlivo diversifikuvalasya na pochatku XIX st viznachennya Grigoriya Sapova Chista ekonomichna teoriya ekonomichna teoriya zasnovana tilki na abstraktnih peredumovah Chista politichna ekonomiya ce po suti teoriya viznachennya cin pri gipotetichnomu rezhimi doskonaloyi vilnoyi konkurenciyi viznachennya Leona Valrasa z jogo najvidomishoyi roboti Nachala chistoyi politichnoyi ekonomiyi abo teoriya suspilnogo bagatstva 1874 1877 Chista politichna ekonomiya viznachennya Alfreda Marshalla dlya poznachennya politichnoyi ekonomiyi vilnoyi vid vplivu politiki dlya vidokremlennya takoyi politichnoyi ekonomiyi vid tradicijnoyi na toj chas A Marshall vikoristav termin ekonomiks Lyudina ekonomichnaDokladnishe Lyudina ekonomichna Lyudi na ekonomi chna Homo Economicus model racionalno diyuchoyi lyudini v ekonomici Abstraktna lyudina yaka ye povnistyu racionalnoyu ta informovanoyu Termin vvedeno kritikami roboti Dzhona Styuarta Millya Principi politichnoyi ekonomiyi Principles of Political Economy 1848 Pozitivna ta normativna ekonomichna teoriyaDokladnishe Pozitivna ekonomichna teoriya ta Normativna ekonomichna teoriya Pozitivna ekonomichna teoriya tzh deskriptivna opisuvalna opisuye modelyuye realni ekonomichni sistemi u yihnomu faktichnomu stanovishi na pevnij moment chasu tobto fiksuye yihnij stan robit mittyevij znimok pozitiv u terminah fotografiyi opisuye yak ye Normativna ekonomichna teoriya tzh preskriptivna predpisuvalna proponuye modeli bazhanogo majbutnogo ekonomichnih sistem tobto proponuye varianti yak maye buti obgruntovuyuchi takim chinom ekonomichnu politiku yak shlyah perehodu vid stanu yak ye do stanu yak maye buti Normativna ekonomichna teoriya takim chinom obgruntovuye neobhidnist provedennya derzhavnoyi ekonomichnoyi politiki vtruchannya v ekonomichnu diyalnist sho ye predmetom kritiki zi storoni deyakih ekonomichnih shkil zokrema Avstrijskoyi shkoli ekonomiki Tverdzhennya normativnoyi ekonomichnoyi teoriyi mozhut sluguvati interesam pevnih zacikavlenih storin pevnih politichnih partij buti tendencijnimi i zaangazhovanimi mati korotkostrokovi cili Normativna ekonomichna teoriya ta rozrobka ekonomichnoyi politiki vidbuvayutsya zdebilshogo u makroekonomichnij chastini ekonomichnoyi teoriyi Ekonomichnij imperializmDokladnishe Ekonomichnij imperializm Ostannim chasom sposterigayetsya aktivna ekspansiya metodiv ekonomichnoyi nauki do susidnih suspilnoznavchih disciplin takih yak psihologiya antropologiya istoriya ta inshi Ce yavishe otrimalo nazvu ekonomichnij imperializm vid lat impero vladaryuvati pidkoryati Ekonomichna teoriya i prakseologiyaLyudvig fon Mizes predstavnik Avstrijskoyi shkoli tak opisuye rol viboru v ekonomichnij nauci Vivchennya vlasne ekonomichnih problem ne mozhe ne pochinatisya z doslidzhennya aktu viboru ekonomichna teoriya stala chastinoyu i yaka na sogodni ye najrozroblenishoyu bilsh universalnoyi nauki prakseologiyi Ekonomisti pro ekonomichnu teoriyuFridrih fon GayekFridrih fon Gayek Dokladnishe Fridrih fon Gayek Ya pitav sebe pro te u chomu polyagaye osnovna dovgostrokova korist yaku mi otrimuyemo vid zanyat ekonomichnoyu naukoyu abo pro te sho spilnogo u lyudej yakih ya vvazhayu horoshimi ekonomistami ce ne znannya faktiv j ne znannya okremih zakoniv yakim pidporyadkovuyutsya ekonomichni yavisha a zdatnist viyavlyati i sprostovuvati pevni tipi pomilkovih visnovkiv Dumayu nemaye sumniviv u tomu sho odna z najbilsh prirodnih i vazhlivih zadach ekonomista ce ne vipravlennya faktichnih pomilok a vipravlennya pomilkovih logichnih mirkuvan Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Fridrih fon Gajyek ekonomichna teoriya zavdyaki tomu sho neyavno mistitsya u yiyi polozhennyah pidijshla najblizhche za bud yaku inshu socialnu disciplinu do vidpovidi na centralne pitannya usih suspilnih nauk yak mozhe poyednannya fragmentiv znannya isnuyuchogo u riznih golovah prizvoditi do rezultativ yaki pri usvidomlenomu pragnenni do nih vimagali b vid keruyuchogo rozumu takih znan yakimi ne mozhe voloditi zhodna okrema lyudina Ekonomichnu nauku mozhna viznachiti yak metateoriyu teoriyu pro teoriyi yaki stvoryuyutsya lyudmi dlya zrozuminnya togo yak najefektivnishe viyavlyayutsya j vikoristovuyutsya riznomanitni zasobi dlya dosyagnennya najriznomanitnishih cilej Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ekonomichna osvita Cikava zadacha ekonomiki pokazati lyudyam yak naspravdi malo voni znayut pro te chim na yihnyu dumku voni mozhut upravlyati Lyudvig fon MizesLyudvig fon Mizes Dokladnishe Lyudvig fon Mizes Predmetom katalaktiki ye usi rinkovi yavisha zi svoyim korinnyam vidgaluzhennyam i naslidkami Lyudi yaki torguyut na rinku sponukayutsya ne tilki bazhannyam otrimati yizhu dah i seksualnu nasolodu ale j bagatma idealistichnimi motivami Voni roblyat vibir mizh riznimi alternativnimi variantami ne vazhlivo chi voni klasifikuyutsya yak materialni chi idealni Na realnij shkali cinnosti materialni i idealni rechi haotichno zmishani Navit yakbi bulo mozhlivo provesti chitku mezhu mizh materialnimi i nematerialnimi interesami neobhidno rozumiti sho kozhna konkretna diya abo spryamovana na realizaciyu j materialnih j idealnih cilej abo ye rezultatom viboru mizh materialnim ta idealnim Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lyudvig fon Mizes Po suti ekonomichna istoriya yavlyaye soboyu litopis metodiv derzhavnogo regulyuvannya yaki provalilisya vnaslidok samovpevnenogo ignoruvannya zakoniv ekonomichnoyi nauki Osnovna shkoda polyagaye u viddalenni ekonomichnoyi teoriyi vid analizu realnosti Bilshist epigoniv ekonomistiv klasikiv bachili zadachu ekonomichnoyi nauki u vivchenni ne podij yaki dijsno vidbuvayutsya a lishe tih sil yaki deyakim ne zovsim zrozumilim chinom viznachili viniknennya realnih podij Za yihnoyu dumkoyu ekonomichna nauka ne stavit naspravdi za metu poyasniti proces formuvannya rinkovih cin a namagayetsya opisuvati neviznachenu vzayemodiyu riznomanitnih faktoriv yaki vidigrayut rol u cinoutvorenni Po suti vona vivchaye ne zhivih lyudej a tak zvanu lyudinu ekonomichnu fantoma yakij maye duzhe malo spilnogo z realnimi lyudmi Pervinni osnovi ekonomichnoyi nauki Lionel Robbins Dokladnishe Lionel RobbinsVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ekonomichna teoriya Ekonomika ce nauka yaka vivchaye povedinku lyudini yak zv yazok mizh zadanimi cilyami i obmezhenimi zasobami yaki mayut alternativne vikoristannya Vidatni praci z ekonomichnoyi teoriyiEseyi pro prirodu torgivli vzagali 1730 1755 Pracya Richarda Kantiljona irlandskogo ekonomista v yakij vin rozglyadaye figuru pidpriyemcya yak rushijshu silu rinkovogo procesu j poyasnyuye sho zbilshennya kilkosti groshej ne zachipaye zagalnij riven cin a postupovo zavdaye shkodu realnij ekonomici vikrivlyuyuchi ustavnovleni na rinku vidnosni cini efekt Kantiljona V S Dzhevons vvazhav cyu robotu pershoyu sistematizovanoyu praceyu z ekonomiki pochatkom politichnoyi ekonomiyi Ekonomichna tablicya 1758 Pracya Fransua Kene francuzkogo ekonomista XVIII st v yakij sistematizovano ideyi fiziokratiyi Ekonomichna tablicya vvazhayetsya odniyeyu z pershih sprob makroekonomichnogo analizu oskilki u nij F Kene zrobiv sprobu pidrahunku obsyagu suspilnogo virobnictva Franciyi z metoyu viznachennya obsyagu opodatkuvannya Doslidzhennya principiv politichnoyi ekonomiyi 1767 Pershij sistematizovanij ekonomichnij traktat avtorstva shotlandskogo ekonomista Dzhejmsa Styuarta Denhema Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv 1776 Dokladnishe Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv Fundamentalna pracya shotlandskogo ekonomista Adama Smita v yakij rozglyadayutsya rizni aspekti funkcionuvannya rinkiv groshovoyi ekonomiki faktoriv virobnictva i zovnishnoyi torgivli Bagatstvo narodiv ye pochatkom suchasnoyi ekonomichnoyi teoriyi i vidobrazhaye perekonannya liberalizmu V cij knizi vpershe sformulovano ideyu pro te sho ekonomichna diyalnist okremih individiv sho diyut vinyatkovo zaradi vlasnogo zisku v pidsumku prizvodit do bagatstva i dobrobutu vsogo suspilstva Principi politichnoyi ekonomiyi 1848 Dokladnishe Principi politichnoyi ekonomiyi Dzhon Styuart Mill Odin z najvazhlivishih pidruchnikiv z politichnoyi ekonomiyi seredini XIX st napisanij britanskim filosofom ta ekonomistom Dzhonom Styuartom Millem 1806 1873 Principi politichnoyi ekonomiyi 1871 Dokladnishe Principi politichnoyi ekonomiyi Karl Menger Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Principi politichnoyi ekonomiyi Fundamentalna pracya z ekonomichnoyi teoriyi avstrijskogo ekonomista Karla Mengera odin iz pershih suchasnih traktativ yakij prosunuv teoriyu granichnoyi korisnosti Cya robota vvazhayetsya praceyu z yakoyi pochalasya Avstrijska ekonomichna shkola Odna z fundamentalnih prac neoklasichnoyi ekonomichnoyi teoriyi Principi ekonomichnoyi nauki 1890 1891 Robota anglijskogo ekonomista Alfreda Marshalla v yakij avtor nazvav politichnu ekonomiyu chistoyu i prikladnoyu naukoyu bez vplivu politiki j shob protistaviti yiyi politichnij ekonomiyi vikoristav shirshij termin ekonomiks vid angl ECONOMIC Science Protestantska etika i duh kapitalizmu 1905 Dokladnishe Protestantska etika i duh kapitalizmu Kniga nimeckogo sociologa Maksa Vebera klasichnij tvir svitovoyi sociologiyi Avtor poyasnyuye zv yazok mizh virospovidannyam i socialnimi rozsharuvannyami analizuye kompleks psihologichnih j kulturnih faktoriv sho spriyayut poshirennyu kapitalizmu ta utverdzhennyu rinkovih vidnosin v ekonomici Zagalna teoriya zajnyatosti vidsotkiv i groshej 1936 Dokladnishe Zagalna teoriya zajnyatosti vidsotkiv i groshej Pracya Zagalna teoriya zajnyatosti vidsotkiv i groshej angl The General Theory of Employment Interest and Money bula napisana anglijskim ekonomistom Dzhonom Mejnardom Kejnsom viznayetsya shirokim zagalom jogo magnum opus ta v cilomu vvazhayetsya dzherelom stvorennya terminologiyi ta formi suchasnoyi makroekonomiki Kniga sprichinila revolyuciyu u makroekonomichnomu mislenni yaka maye nazvu Kejnsianska revolyuciya osoblivo v chastini postulatu sho rinkova ekonomika prirodnim chinom samovidnovlyuyetsya do povnoyi zajnyatosti pislya timchasovih shokiv Priroda firmi 1937 Dokladnishe Priroda firmi Stattya Ronalda Kouza 1910 2013 v yakij vin za dopomogoyu ideyi transakcijnih vitrat dav vidpovid pitannya chomu lyudi stvoryuyut firmi a ne tilki vikoristovuyut mizhosobisti rinkovi kontrakti U statti vin viddiliv organizaciyu yak zasib koordinaciyi lyudskoyi diyalnosti vid rinku yak inshogo mehanizmu koordinaciyi Priroda firmi ye odniyeyu z najcitovanishih ekonomichnih statej Osnovi ekonomichnogo analizu 1946 Osnovi ekonomichnogo analizu angl Foundations of Economic Analysis 1946 odna z najcitovanishih robit Pola Samuelsona yaku vin napisav na osnovi svogo disertacijnogo doslidzhennya Robota mala vazhlivi naslidki dlya ekonomichnoyi teoriyi zokrema z neyi pochalosya vidrodzhennya interesu do neoklasichnoyi ekonomiki vona spriyala populyarizaciyi matematichnogo zapisu v ekonomici vona zgladila protirichchya mizh neoklasichnoyu ekonomikoyu ta kejnsianstvom Same v Osnovah Samuelson sformulyuvav dva pravila yaki z chasom stali dlya bagatoh ekonomistiv osnovoyu yihnogo metodu Po pershe skorotiti chislo zminnih i zalishiti lishe najneobhidnishi dlya opisu doslidzhuvanih vzayemozv yazkiv Po druge yaksho ce mozhlivo sformulyuvati doslidzhuvanij fenomen yak zadachu optimizaciyi z deyakimi obmezhennyami Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi 1949 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyiDokladnishe Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi Fundamentalna robota avstrijskogo i amerikanskogo ekonomista Lyudviga fon Mizesa predstavnika Avstrijskoyi shkoli ekonomiki v yakij vin kompleksno viklav ideyi prakseologiyi nauki pro lyudsku diyalnist odnim z vidiv yakoyi ye ekonomichna diyalnist Mayak v ekonomichnij teoriyi 1974 Dokladnishe Mayak v ekonomichnij teoriyi Stattya Ronalda Kouza v yakij vin doviv sho mayaki Britaniyi yaki vikoristovuvalisya ekonomistami yak priklad blaga yakij mozhe buti stvorenij lishe derzhavoyu suspilnogo blaga buli privatnimi svogo chasu sho postavilo pid sumniv isnuvannya suspilnih blag ta viklyuchnu rol derzhavi u yih stvorenni Chomu naciyi zanepadayut Pohodzhennya vladi bagatstva i bidnosti 2012 Dokladnishe Chomu naciyi zanepadayut Pohodzhennya vladi bagatstva i bidnosti Kniga turecko amerikanskogo ekonomista Darona Adzhemoglu ta britanskogo politnaukovcya Dzhejmsa Robinsona Avtori poyasnyuyut ekonomichnij rozvitok suspilstva yak pohidnij vid yakosti politichnih ta ekonomichnih institutiv Metafori v ekonomichnij teoriyiV ekonomichnij teoriyi dlya pidsilennya naochnosti i krashogo poyasnennya togo chi inshogo yavisha vikoristovuyutsya metafori deyaki z yakih ye osoblivo yaskravimi zokrema Lyudina ekonomichna Homo Oeconomicus Metafora pro rozbite vikno Nevidima ruka rinku Nozhici Marshalla Dzh St Mill Teoriya stacionarnogo banditaPremiyi z ekonomikiDokladnishe Premiyi ta nagorodi z ekonomiki Premiya z ekonomiki pam yati Alfreda Nobelya Dokladnishe Premiya Shvedskogo centralnogo banku z ekonomichnih nauk na chest Alfreda Nobelya Medal Dzhona Bejtsa Klarka Dokladnishe Medal Dzhona Bejtsa Klarka Nagoroda Amerikanskoyi ekonomichnoyi asociaciyi Medal nosit im ya vidatnogo amerikanskogo ekonomista neoklasika viznanogo lidera shkoli Marzhinalizmu Dzhona Bejtsa Klarka i z 1946 prisudzhuyetsya molodim amerikanskim ekonomistam yaki u vici do soroka rokiv zrobili znachnij vnesok v ekonomichnu dumku i znannya Premiya Veblena Kommonsa Premiya Leontyeva Dokladnishe Premiya Leontyeva Premiya Leontyeva za rozshirennya mezh ekonomichnoyi dumki mizhnarodna ekonomichna premiya shorichno z 2000 za vinyatkom 2003 prisudzhuvana Medford Massachusets Premiya vstanovlena v pam yat vidatnogo ekonomista V Leontyeva sho pracyuvav z institutom z 1993 po 1999 Prisudzhuyetsya za kombinovani teoretichni i empirichni doslidzhennya spriyayuchi povnishomu rozuminnyu suspilnih procesiv i procesiv dovkillya Premiya Nemmersa Dokladnishe Premiya Nemmersa z ekonomiki Premiya Ervina Plejna Nemmersa z ekonomiki premiya Pivnichno Zahidnogo universitetu SShA yaka vruchayetsya raz na dva roki za vidatni dosyagnennya v sferi ekonomiki Premiyi Adama Smita Dokladnishe Premiyi Adama Smita Premiyi Adama Smita nizka ekonomichnih premij zasnovanih na chest velikogo shotlandskogo ekonomista yaki vruchayutsya u riznih krayinah riznimi organizaciyami Premiya Karla Mengera Dokladnishe Karl Menger Premiyu Karla Mengera prisudzhuyut za innovacijni mizhnarodni doslidzhennya u galuzi groshovo kreditnoyi makroekonomiki groshovo kreditnoyi politiki ta valyutnoyi politiki yaku spilno finansuyut u rozmiri 20 000 yevro Nimeckij Bundesbank Nacionalnij bank Avstriyi ta Nacionalnij bank Shvejcariyi Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Ekonomichna teoriyaEkonomiks Ekonomist Ekonomichna osvita Ekonomichnij imperializm Istoriya ekonomichnoyi dumki Katalaktika PrakseologiyaPrimitkiAliev Urak 2011 Chto takoe i pochemu imenno teoreticheskaya ekonomika ros Yaroslavl RF Zhurnal Teoreticheskaya ekonomika 1 Rothbard Murray N 1995 Economic Thought Before Adam Smith Austrian Perspective on the History of Economic Thought I Edward Elgar Publishing p 8 ISBN 978 0 945466 48 2 Gordan Barry J 1975 Economic analysis before Adam Smith Hesiod to Lessius MacMillan p 3 doi 10 1007 978 1 349 02116 1 ISBN 978 1 349 02116 1 Brockway George P 2001 The End of Economic Man An Introduction to Humanistic Economics fourth ed p 128 ISBN 978 0 393 05039 4 Schumpeter Joseph A 1954 History of Economic Analysis Routledge pp 97 115 ISBN 978 0 415 10888 1 Fon Mizes Lyudvig 2016 Chelovecheskaya deyatelnost Traktat po ekonomicheskoj teorii ros Chelyabinsk Socium ISBN 978 5 91603 093 8 Arhiv originalu za 15 sichnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2018 Rajzberg B A Lozovskij L Sh Starodubceva E B 1999 Sovremennyj ekonomicheskij slovar 2 e izd ispr ros M INFRA M Fon Hajek Fridrih 2020 Rynok i drugie poryadki ros Chelyabinsk Socium ISBN 978 5 906401 98 4 Hajek Fridrih 1999 Poznanie konkurenciya i svoboda Antologiya soch ros SPb Pnevma DzherelaEkonomichna teoriya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 18 veresnya 2020 u Wayback Machine Ekonomichna enciklopediya 2000 2002 rr LiteraturaEkonomichna teoriya navch posib O V Stefanishin M V Kvak M V Kichurchak M I Terebuh Lviv nac un t im I Franka L 2015 335 c Bibliogr s 315 318 Grigoruk A A Osnovi ekonomichnoyi teoriyi Tekst navch posib A A Grigoruk L M Litvin T Zbruch 2009 400 s Ekonomichna teoriya Nacionalna ekonomika Tekst pidruchnik V M Tarasevich V Ya Shvec Yu I Pilipenko ta in za red V M Tarasevicha K Znannya 2012 270 s Visha osvita HHI stolittya Ekonomichna teoriya Politekonomiya Tekst navch posib V M Semenenko D I Kovalenko V V Bugas O V Semenenko za zag red V M Semenenka ta D I Kovalenka 2 ge vid dopovn ta pererobl K CUL 2011 428 s Ekonomichna teoriya Praktikum Tekst navch posib A V Bazilyuk Zh V Derij V V Konceva I O Homenko K CUL 2012 312 s Zolotih I B Istoriya ekonomichnih vchen Tekst navch posib I B Zolotih K CUL 2013 185 s Istoriya ekonomichnih vchen Tekst pidruchnik V V Bilocerkivec V V Voloshenyuk O O Zavgorodnya ta in za red V M Tarasevicha Yu Ye Petruni 2 ge vid dopovn i pererobl K CUL 2016 376 s Kraus N M Stanovlennya innovacijnoyi ekonomiki v umovah institucionalnih zmin Tekst monografiya N M Kraus K CUL 2016 596 s Savchenko V F Nacionalna ekonomika Tekst navch posib V F Savchenko K Znannya 2011 309 s Visha osvita HHI stolittya Sirko A V Ekonomichna teoriya Politekonomiya Tekst navch posib A V Sirko K CUL 2014 416 s Chepinoga V G Osnovi ekonomichnoyi teoriyi Tekst navch posib V G Chepinoga K Lira K 2014 240 s