Річард Кантільйон | |
---|---|
Richard Cantillon | |
Народився | 1680-ті Ірландія |
Помер | травень 1734 Лондон, Велика Британія |
Країна | Ірландія Франція |
Діяльність | економіст, філософ, письменник, банкір |
Галузь | економіка |
Відомий завдяки: | теорія підприємництва, , просторова економіка, теорія росту населення, методологія |
У шлюбі з | d |
Діти | d[3] |
Автограф | |
Річард Кентіллон у Вікісховищі |
Річард Кантіллон (Кантільйон) (англ. Richard Cantillon; 1680-ті — травень 1734) — ірландський економіст, автор Essai sur la Nature du Commerce en Général (Есеї про природу торгівлі взагалі), книжки, яку британський економіст кінця XIX ст. Вільям Стенлі Джевонс вважав «початком політичної економії». Хоча небагато відомостей збереглось про життя Кентіллона, відомо, що ще молодим він досяг успіху в торгівлі та банківській справі.
Кентіллон досяг успіху значною мірою завдяки зв'язкам серед бізнесменів та політиків, які він отримав через свою родину та одного з перших роботодавців, Джеймса Бриджеса. Наприкінці 1710-х та на початку 1720-х, Кентіллон спекулював, а згодом допоміг організувати ажіотаж із акціями , завдяки якому розбагатів. Однак, це багатство було отримано за рахунок людей, які, позичивши у Кентіллона гроші для придбання акцій, залишилися перед ним у боргу після краху компанії. Розорені боржники переслідували Кентіллона позовами до суду і, навіть, замахами на вбивство, аж до його смерті в 1734 році.
Есеї залишились єдиним відомим внеском Кентіллона в економічну науку. Вони були написані близько 1730 року та широко поширювались як рукопис, надруковані були 1755 року. Незважаючи на великий вплив на ранній розвиток фізіократів та класичної школи економіки, Есеї були майже забуті, аж поки наприкінці XIX століття на них не звернув увагу Вільям Стенлі Джевонс, який визнав цю працю першим систематичним трактатом з економіки.
На праці Кентіллона вплинув досвід роботи банкіром, особливо, спекулятивна бульбашка Компанії Міссісіпі Джона Ло. Також на нього сильно вплинули попередні економісти, особливо Вільям Петті.
Есеї вважають першим повним трактатом з економіки, в якому міститься великий внесок у розвиток науки. Серед них: методологія причинно-наслідкових зв'язків, монетарні теорії, ставлення до підприємця як до носія ризику, та розвиток просторової економіки. Есеї мали істотний вплив на ранній розвиток політичної економії, зокрема, на праці Девіда Юма, Адама Сміта, Анн Тюрґо, та Франсуа Кене.
Біографія
Мало відомо про подробиці з життя Річарда Кентіллона, вважається, що він народився в 1680-ті в графстві Керрі, Ірландія. Його батько, Річард Кентіллон, був землевласником з . В середині першого десятиліття XVIII століття, Кентіллон переїздить до Франції, де отримує французьке громадянство. 1711 року Кентіллон вже працював на британського Головного скарбника Джеймса Бриджеса в Іспанії, де він займався організацією виплат британським військовополоненим у Війні за іспанську спадщину. Кентіллон лишився в Іспанії до 1714 року, і до повернення в Париж він заснував декілька підприємств та здобув політичні й бізнесові зв'язки. Потім Кентіллон здобув досвід роботи в банківському секторі, працюючи на двоюрідного брата, який був провідним кореспондентом Паризького відділення родинного банку. Через два роки, завдяки, значною мірою, фінансовій підтримці Джеймса Бриджеса, Кентіллон викупив свого двоюрідного брата та отримав у власність банк. Завдяки фінансовим та політичним зв'язкам, які Кентіллон як через свою родину так і через Джеймса Бриджеса, він виявився досить успішним банкіром, який займався грошовими переказами між Парижем та Лондоном.
У цей час, Кентіллон починає співпрацювати з британським меркантилістом в . На основі монетарної теорії, яку сформулював Вільям Поттер в трактаті «The Key of Wealth» (укр. Ключ до багатства) 1650 року, Джон Ло стверджував, що збільшення пропозиції грошей призведе до початку використання ще незадіяної землі та трудових резервів, що збільшить продуктивність. 1716 року Французький уряд надав йому право заснувати Banque Générale та фактично монопольне право розбудови на Французьких землях у Північній Америці, . Натомість, Ло обіцяв Французькому урядові фінансувати борги за низьким відсотком. Ло створив фінансову спекулятивну бульбашку на торгівлі акціями Компанії Міссісіпі, використовуючи фактичну монополію Banque Générale випускати банкноти для фінансування його інвесторів.
Річард Кентіллон заробив великі статки на спекуляції, він придбав акції компанії на початку, та продав їх згодом за роздутими цінами. Фінансовий успіх Кентіллона та посилення його впливу призвели до ускладнень у відносинах з Джоном Ло, і трохи згодом Ло загрожував ув'язнити Кентіллона, якщо він не покине Францію протягом 24 годин. Кентіллон у відповідь заявив: «Я не йтиму геть; натомість, я принесу Вашій системі успіх.» Перед тим, 1718 року Ло, Кентіллон та багатий спекулянт створили компанію для фінансування подальших спекуляцій нерухомістю в Північній Америці.
1719 року Кентіллон переїжджає з Парижа до Амстердама, повернувшись ненадовго на початку 1720 року. Кентіллон видавав позики в Парижі, а отримував сплату в Лондоні та Амстердамі. Після краху «Міссісіпської бульбашки», Кентіллон зміг зібрати борги разом з нарахованими високими відсотками. Більшість з його боржників сильно постраждали від краху бульбашки і звинувачували Кентіллона аж до його смерті, проти нього було подані численні судові позови та здійснювалось декілька замахів на життя.
16 лютого 1722 року Кентіллон одружився з Мері Махоні, донькою Графа Даніеля о-Махоні — багатого торговця та колишнього ірландського генерала. Після одруження, велику частину 1720-х подружжя провело у подорожах Європою. Кентіллон та Мері мали двох дітей, сина, який помер ще дитиною, та доньку та ім'я Генріетта, яка одружилась з Вільямом Говардом Графом Стеффорда 1743 року. Хоча Кентіллон часто повертався до Парижу з 1729 до 1733 року, його постійним місцем проживання був Лондон. В травні 1734 року його помешкання в Лондоні згоріло вщент, поширена думка, що Кентіллон загинув у пожежі. Хоча причини пожежі нез'ясовані, за найпоширенішим припущенням, вона виникла через підпал. Один з біографів Кентіллона, Антуана Мерфі, висунула іншу теорію, що Кентіллон підлаштував власну смерть аби втекти від переслідування кредиторами, потім він з'явився в Суринам під ім'ям Шевальє де Ловіні.
Внесок до економіки
Хоча існують свідчення того, що Річард Кентіллон був автором багатьох рукописів, до наших часів зберіглись лише фр. Essai Sur La Nature Du Commerce En Général (Есеї). Написані 1730 року, були видані французькою в 1755 році та були перекладені англійською 1932 року. Незважаючи на докази визначного впливу Есеїв на ранній розвиток економічної науки, трактат Кентіллона залишався непоміченим протягом XIX століття. Наприкінці XIX століття трактат був заново «відкритий» Вільямом Стенлі Джевонсом, який вважав Есеї «початком політичної економії». Відтоді почала зростати увага до Есеїв Кентіллона, завдяки, великою мірою, Генрі Хігсу, Йозефу Шумпетеру, Фрідріху Гаєку та Мюррею Ротбарду з Австрійської школи економіки. Есеї вважають першим повним трактатом з економічної теорії, а Кентіллона називають «батьком економіки підприємств».
Великий вплив на праці Кентіллона мав англійський економіст Вільям Петті та його трактат 1662 року англ. Treatise on Taxes (трактат про податки). Хоча Петті розробив велику частину з основ Есеїв, Ентоні Брюер зазначає, що вплив Петті перебільшений. Окрім Петті, на Кентіллона могли вплинути Джон Лок, Цицерон, Лівій, Пліній Старший, Пліній Молодший, Чарльз Давенант, Едмонд Галлей, Ісаак Ньютон, Себаст'єн ле Претр де Вобан, та . Досвід, отриманий від участі в спекулятивній бульбашці Джона Ло виявився дуже цінним, і, ймовірно, справив визначний вплив на погляди Кентіллона стосовно взаємозалежності між збільшенням пропозиції грошей, цінами, та виробництвом.
Методологія
Есеї написані з використанням особливої методології, що вирізняє Кентіллона від своїх попередників меркантилістів. Есеї рясніють словом «природний», що в праці Кентіллона позначає відношення причини та наслідків між економічною діяльністю та явищами. Економіст Мюррей Ротбард зазначає, що Кентіллон був одним з перших, хто став виокремлювати економічні явища та розглядати їх на основі простих моделей, що дозволяють ізолювати змінні, які в інший спосіб ізолювати неможливо. Економіст порівнює деякі з моделей, представлених в Есеях, які вимагають постійної рівноваги, з поняттям «забалансованої економіки» (англ. evenly rotating economy) Людвіга фон Мізеса. Кентіллон часто вдається до поняття ceteris paribus (за інших рівних умов) в спробі позбутись незалежних змінних. Крім того, йому приписують використання методології, схожої на методологічний індивідуалізм Карла Менґера, дослідження методом дедукції складних явищ на основі простих спостережень.
Методологія дослідження причинно-наслідкових зв'язків дала порівняно вільний від оцінок підхід до економічної науки, Кентіллон виступає як незаангажований спостерігач за окремими діями та явищами, зосередившись, лише, на поясненні взаємозалежностей. Це дозволило відокремити економіку від політики та етики значно сильніше, ніж вдавалось меркантилістам до того. Це призвело до суперечок, чи слід вважати Кентіллона меркантилістом, чи одним з перших анти-меркантилістів, оскільки Кентіллон часто називав маніпульовані державою позитивні сальдо зовнішньої торгівлі та нагромадження товарних грошей гарними економічними стимулами. Інші, натомість, вважають, що там, де Кентіллон пропонував деякі з меркантилістських ідей, він, насправді, робив більш нейтральний аналіз та наводив можливі обмеження цих заходів.
Монетаризм
Відмінності між поглядами меркантилістів та Кентіллона з'являються вже на початку Есеїв, в питаннях про джерело багатства та ціноутворення на ринку. Кентіллон розрізняє багатство та гроші, вважаючи, що багатство «це ніщо інше як їжа, зручності, та задоволення життя.» Кентіллон підтримував теорію «природної» вартості, основаній на використаній землі та праці (собівартості), він також торкнувся теорії суб'єктивної вартості. Кентіллон вважав, що ціни на ринку визначаються не лише природною вартістю, а залежать від попиту та пропозиції. На його думку, ціни на ринку визначаються внаслідок порівняння пропозиції, кількості вибраного товару на окремому ринку з попитом, кількістю грошей, які доступні для обміну. Вірячи в те, що ринкові ціни прямують до природних рівнів, Кентіллон міг відкрити принцип норми прибутку — коливання ринкової ціни на товар можуть призводити до змін в пропозиції, слідом за збільшенням або зменшенням прибутковості виробництва цього товару.
В Есеях Річард Кентіллон розглядає досконаліший варіант кількісної теорії грошей Джона Лока, та звертає увагу на відносній інфляції та . Кентіллон вважав, що інфляція виникає поступово, і що нові гроші мають обмежений вплив на інфляцію, тобто, фактично запровадивши поняття не нейтральності грошей. Крім того, він стверджував, що перші власники нових грошей, мають перевагу в порівнянні з наступними власниками. Поняття відносної інфляції, або непропорційного зростання цін на різні товари, називають ефектом Кентіллона. Також Кентіллон вважав, що на ціни впливає зміна швидкості грошей (кількість обмінів за певний проміжок часу), але не так сильно, як кількість грошей. Хоча він вважав, що грошова маса складається лише з металевих монет, він припускав, що збільшення кількості замінників грошей, або банкнот, може впливати на ціни через збільшення швидкості обігу депонованих монет. Крім того, щоб розрізняти гроші та замінники грошей, він також розрізняв банкноти, як квитанції на депоновані монети, та банкноти, які знаходяться в обігу понад кількості депонованих монет, або паперові гроші. При цьому, обсяг паперових грошей суворо обмежений довірою людей до них та вірою в можливість обміняти їх на справжні гроші. Він вважав паперові гроші корисним засобом подолання негативного тиску, який має запасання монети на швидкість грошей.
Розглядаючи віру меркантилістів в те, що монетарні інтервенції можуть призвести до постійного бажаного торговельного балансу, Кентіллон розробив теорію обігу монет, намітивши теорії міжнародної монетарної рівноваги. Він припустив, що в країнах, де в обігу знаходиться багато грошей, зростуть ціни, й стануть менш конкурентноспроможними в порівнянні з країнами, де грошей в обігу не багато. Так, Кентіллон вважав, що збільшення пропозиції грошей, незалежно від причини, збільшує рівень цін і, таким чином, зменшує конкурентоспроможність промисловості окремої країни в порівнянні з країною з нижчими цінами. Однак, Кентіллон не вірив в те, що міжнародні ринки прямують до рівноваги, натомість, вважав, що уряди мають нагромаджувати монету, аби запобігти зростанню цін та падінню конкурентоспроможності. Крім того, він вважав, що сприятливий торговельний баланс можна підтримувати пропонуючи найкращий товар та утримуючи конкурентоспроможність. Прагнення Кентіллона до встановлення сприятливого торговельного балансу може походити від віри меркантилістів в те, що обмін є грою з нульовою сумою, де одна сторона виграє за рахунок іншої.
Трактат також містить порівняно розвинену теорію процентів. Кентіллон вважав, що процент виникає через потребу боржників в капіталі, та через страх кредиторів зазнати збитків, тому боржники мають компенсувати кредиторам ризик можливого неповернення кредиту. Натомість, проценти сплачують за рахунок отриманих прибутків з інвестованого капіталу. У ті часи вважалось, що ставка проценту залежить від кількості грошей, натомість, Кентіллон стверджував, що ставка проценту залежить від попиту та пропозиції на ринку позик — цей винахід зазвичай приписують шотландському філософу Девіду Юму. В той час, як заощадження впливають на ставку процента, нові гроші, направлені на споживання, не впливають; таким чином, теорія проценту Кентіллона подібна до Джона Мейнарда Кейнса.
Інше
Зазвичай, винахід та впровадження поняття підприємець приписують Жану-Батісту Сею, але насправді саме Кентіллон вперше використав цей термін в Есеях. Кентіллон поділив суспільство на два основних класи — наймані працівники з фіксованою зарплатою, та на людей з нефіксованим доходом. Підприємці, за Кентіллоном, отримують нефіксований дохід, сплачуючи визначені суми за виробництво, через спекулятивну невизначеність пристосування до попиту на їхній товар. Кентіллон, створивши фундамент, не розробив теорії невизначеності — ця тема лишалась без уваги до XX століття, коли до неї повернулись, зокрема, Людвіг фон Мізес, Френк Найт, та Джон Мейнард Кейнс. Крім того, на відміну від попередніх теорій підприємництва, які розглядали підприємця як порушника спокою, Кентіллон дотримувався поглядів, згідно з якими підприємець врівноважував ринок правильними прогнозами вподобань споживача.
Просторова економіка звертає увагу на відстані та площі, та як вони можуть впливати на ринок через транспортні витрати та географічні обмеження. Створення просторової економіки зазвичай приписують німецькому економісту Йоганну фон Тюнену; однак, Кентіллон займався дослідженням просторової економіки майже за століття до того. Кентіллон інтегрував свої досягнення в теорії просторової економіки в мікроекономічний аналіз ринку, описавши в який спосіб транспортні витрати впливають на розташування фабрик, ринків, та населених пунктів — люди намагаються зменшити транспортні видатки. Результати з просторової економіки були отримані на основі трьох припущень: ціна на матеріали однакової якості завжди вище поблизу столиці, через транспортні видатки; транспортні видатки залежать від способу транспортування (наприклад, транспортування водними шляхами вважалось дешевшим за транспортування наземними шляхами); та більші товари, які важче транспортувати, завжди дешевші поблизу місця виготовлення. Наприклад, Кентіллон вважав, що ринки мають бути розташовані в такий спосіб, аби зменшувати витрати часу та грошей як для продавців, так і для покупців. Аналогічно, Кентіллон стверджував, що розмежування міст було, великою мірою, наслідком багатства своїх мешканців — багаті могли дозволити собі жити далі від своєї власності. В Есеях, теорія просторової економіки була використана для пояснення географічного розташування ринків, та чому ціни різняться на різних ринках.
Окрім започаткування теорій підприємництв та просторової економіки, Кентіллон також розробив теорію зростання населення. На відміну від Вільяма Петті, який вважав, що завжди існує багато невикористаної землі та економічні можливості для підтримки економічного зростання, Кентіллон вважав, що населення зростає лише тоді, коли наявні економічні можливості. Зокрема, Кентіллон назвав три визначальних параметри, які впливають на зростання населення: природні ресурси, технології та культура. Тобто, населення зростає лише тією мірою, якою дозволяють три згадані змінні. Крім того, теорія зростання населення Кентіллона була сучаснішою за теорію Мальтуса в тому сенсі, що Кентіллон визнавав набагато ширшу категорію чинників, які впливають на ріст населення, включно зі схильністю зменшення темпів приросту до нуля разом з тим, як суспільство стає більш індустріалізованим.
Вплив
Хоча, через сувору цензуру у Франції тих часів, Есеї не були надруковані до 1755 року, вони були широко поширені у вигляді рукописів, поки над ними не була завершена робота, і їх не було видано друком. Вони мали помітний вплив на безпосередніх попередників класичної школи, включно з фізіократами, Анн Тюрґо, та Девіда Юма. Кентіллон справив велике враження на фізіократа Франсуа Кене, який міг дізнатись про праці Кентіллона від Віктора де Рікетті, маркіза де Мірабо. Хоча вплив Есеїв на Кене незаперечний, його ступінь лишається невизначеним. Існують свідчення того, що Кене не повністю розумів, або був ознайомлений з теоріями Кентіллона не повністю. Багато поглядів Кене на економіку були висвітлені в Есеях, але Кене відкинув декілька припущень Кентіллона, зокрема, обмеженість доступної землі та теорію росту населення. Також, Кене визнав дефіцит капіталу та накопичення капіталу як передумови для інвестицій. Також, ймовірно, що Кентіллон мав вплив на Джеймса Стюарта.
Кентіллон належить до небагатьох економістів, на яких посилається Адам Сміт, який запозичив у Кентіллона теорію життєво мінімальних заробітних плат. Ймовірно, на велику частину економічних теорії Адама Сміта мав прямий вплив Кентіллон, хоча в багатьох аспектах Адам Сміт набагато далі розвинув теорії Кентіллона. Деякі історики економісти стверджують, що Адам Сміт небагато створив власним розумом, зокрема, Йозеф Шумпетер та Мюррей Ротбард. У будь-якому випадку, завдяки впливу на Адама Сміта та фізіократів, Кентіллон, цілком ймовірно, був економістом до-класичного періоду, який зробив найбільший внесок в ідеї класичної школи. Як приклад, можна навести вплив Кентіллона на Жана-Батіста Сея, який можна впізнати у використаній методології в Трактаті з політичної економії.
Примітки
- Brewer 1992, с. 2; Брюер називає дві можливі дати народження, але віддає перевагу оцінці Antoine Murphy, «Murphy thinks that Cantillon was probably born in the 1680s, at Ballyronan in County Kerry, Ireland; Walsh says that he was born in 1697 (which is hard to square with the fact that he was in a position of responsibility in 1711)». Spengler серпень 1954, с. 283; Спенглер посилається на Хоне та згадує про неточність дати народження Кантільйона, «He was born in Ireland, in March 1697, according to Hone, and some seven to seventeen years earlier according to others.»
- Lundy D. R. The Peerage
- Jevons 1881, стор. 342; Джевонс пише: «Cantillon's essay is, more emphatically than any other single work, 'the cradle of political economy.'» Cantillon 2010, стор. 15; Редактори Марк Торнтон та Шантал Саусьє пишуть: „The influence of Cantillon's manuscript was largely unknown and the book had fallen so far into neglect that William Stanley Jevons was said to have «rediscovered» it in the late 19th century.“
- Cantillon 2010, стор. 15
- Уэрта де Сото Х. Австрийская экономическая школа: Рынок и предпринимательское творчество. — Челябинск: Социум, 2007. — 202 с. — (Серия «Австрийская школа». Вып. 1). − ISBN 978-5-901901-69-4.
- Spengler Серпень 1954, с. 283; пише: «Велика частина життя Річарда Кантільйона, автора Есеїв лишається невідомою.» (англ. Much of the life of Richard Cantillon, author of the Essai, remains enveloped in mystery)
- Higgs 1891, стор. 270; Хіґс посилається на т. з. Heraldic Illustrations, 1845, plate 51 Берка.
- Brewer 1992, с. 2; Higgs 1891, сс. 271—272
- Brewer 1992, с. 2
- Finegold Вересень 2010; «Paymaster General James Brydges was a very wealthy man with much influence, which allowed Cantillon to make political and business connections before again leaving for France in 1714.»
- Brewer 1992, стор. 4; Finegold Вересень 2010; Rothbard 1995, стор. 345
- Brewer 1992, стор. 4; Finegold Вересень 2010
- Rothbard 1995, стор. 345; Ротбард пише: «Moreover, Richard's mother's uncle, Sir Daniel Arthur, was a prominent banker in London and Paris …»
- Brewer 1992, стор. 4-5
- Rothbard 1995, стор. 345—346; Brewer 1992, стор. 5
- Potter, William (1650). The Key of Wealth. England: Johnson Reprint Corp. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 9 листопада 2010.
- Rothbard 1995, стор. 327—330; Finegold Вересень 2010
- Brewer 1992, стор. 5-6; Finegold Вересень 2010
- Brewer 1992, стор. 6; Finegold Вересень 2010; Rothbard 1995, стор. 329, 345—346
- Brewer 1992, стор. 6; Брюер пише: «He was introduced to Law at an early stage … Most important, he bought shares early and sold at a large profit, thinking that the scheme was unsound and was bound to fail.» Брюер також зазначає, що в той час Кантільйон діяв як особистий банкір Джона Ло.
- Higgs 1891, 276; відповідь Кантільйону, згідно з Хігсом, була: «His great credit during the Regency aroused the jealousy of John Law, who held blunt language with him: 'I can send you to the Bastille to-night if you don't give me your word to quit the kingdom in four and twenty hours!'»
- Finegold Вересень 2010; Rothbard 1995, стор. 346
- Brewer 1992, стор. 7; Бюер вважає, що Кантільйон тримав свої статки в Лондоні, аби уникнути високих податків у Франції, якими обкладали тих, хто добре заробив на спекулятивній бульбашці. Hyse 1971, стор. 815; Хус пише, що прибутки переводились і в Лондон, і в Амстердам, «The English records indicate that Cantillon remitted his speculative profits from Paris to Amsterdam and London.»
- Rothbard 1995, стор. 346; Ротбард зазначає, що високі проценти за кредитами враховували добавку за інфляцію.
- Brewer 1992, стор. 7-8; Rothbard 1995, стор. 346—347
- Higgs 1891, стор. 282—283; Rothbard 1995, стор. 346—347
- Higgs 1871, стор. 282, 288
- Higgs 1891, стор. 286; Spengler Серпень 1954, стор. 284
- Brewer 1992, стор. 8
- Brewer 1992, стор. 8; Бюер повторює докази Мерфі, відповідно до яких, т. з. Шевальє де Ловіні володів багатьма документами, які мали відношення до Кантільйона.
- Brewer 1992, стор. 9
- Cantillon 2010, стор. 13; У вступі до видання Есеїв 2010 року Інститутом імені Людвіга фон Мізеса, Марк Торнтон та Шантал Саусьє пишуть, «Based on the book itself and other evidence, we are now reasonably confident that Cantillon completed the manuscript in 1730.» Brewer, стор. 9
- Spengler Серпень 1954, стор. 61; Есеї були надруковані приблизно через 21 рік по смерті Кантільйона.
- Hone 1994, стор. 96
- Schumpeter 1981, стор. 208—216
- Hayek 1991, стор. 245—294
- Rothbard 1995, стор. 345—362
- Jevons 1881, стор. 341—343; Джевонс пише: «The Essai is far more than a mere essay or even collection of disconnected essays like those of Hume. It is a systematic and connected treatise, going over in a concise manner nearly the whole field of economics, with the exception of taxation.» Rothbard 1995, стор. 345; Cantillon 2010, стор. 13; Brewer 1992, стор. 11
- Cantillon 2010, стор. 5
- Schumpeter 1954, стор. 210; Шумпетер стверджує: «What Petty failed to accomplish—but for what he had offered almost all the essential ideas—lies accomplished before us in Cantillon's Essai.»
- Jevons 1881, стор. 343; Як і Кантільйон, Петті запропонував вважати, що ціна предмету є сумою землі та праці, витраченої на його виробництво.
- Brewer 1992, стор. 15; Брюер стверджує: «I shall argue that Cantillon took very little from Petty, and that he completely remade the little that he did take.» Schumpeter 1954, стор. 210; Schumpeter concedes, «True, it was not accomplished in the style of a pupil who at every step looks back over his shoulder for the master's guidance, but in the style of an intellectual peer who strides along confidently according to his own lights.»
- Brewer 1992, стор. 15
- Higgs 1892, стор. 437
- Hyse 1971, стор. 823
- Salerno 1985, стор. 305
- Hayek 1991, стор. 259—260
- Rothbard 1995, стор. 348
- Hülsmann 2002, стор. 699
- Hayek 1991, стор. 260—261; Cantillon 2010, стор. 70-71; приклад використання принципу ceteris paribus Кантільйоном можна знайти в 12 главі, частині першій Есеїв: «The land belongs to the owners but would be useless to them if it were not cultivated. The more labor is expended on it, other things being equal, the more it produces …»
- Finegold Червень 2010; Карл Менґер відомий як творець методології для Австрійської школи економіки, яка призвела до розробки Людвігом фон Мізесом праксеології.
- Salerno 1985, стор. 306
- Hayek 1991, стор. 260
- Brewer 1988; Thornton Грудень 2007; Thornton 2007
- Brewer 1988, стор. 447
- Thornton 2007, стор. 4; Марк Торнтон пише: «When this handful of selected quotes is placed into the proper historical and textual context they can even take on the possibility of being arguments against mercantilism and for a more laissez faire economy.»
- Finegold Вересень 2010; Файнгольд пише: «Cantillon's insights on the source of economic wealth also set him apart from typical mercantilists before him.»
- Cantillon 2010, стор. 21; Редактори Марк Торнтон та Шантал Саусьє пропонують стисле визначення: «Cantillon defines wealth as the consumption goods produced by land and labor. This contrasted with the Mercantilists who thought money was wealth.»
- Rothbard 1995, стор. 349—350; Cantillon 2010, стор. 53-56
- Rothbard 1995, стор. 349—350; Cantillon 2010, стор. 55; Кантільйон пише: «But it often happens that many things, which actually have a certain intrinsic value, are not sold in the market according to that value; that will depend on the desires and moods of men, and on their consumption.»
- Hülsmann 2002, стор. 696
- Cantillon 2010, стор. 119; «The price of meat will be determined after some bargaining, and a pound of beef will be valued in silver [i.e., money] approximately the same as all beef offered for sale in the market [i.e., supply], is to all the silver brought there to buy beef [i.e., demand].»
- Cantillon 2010, стор. 119; Finegold Вересень 2010; Tarascio 1985, стор. 252
- Cantillon 2010, стор. 148; «Mr. Locke lays it does as a fundamental maxim that the quantity of goods in proportion to the quantity of money is a regulator of market prices. I have tried to elucidate his idea in the preceding chapters: he had clearly seen that the abundance of money makes everything more expensive, but he has not considered how this happens. The great difficulty of this question consists in knowing in what way and in what proportion the increase of money raises the prices of things.»
- Rothbard 1995, стор. 355
- Rothbard 1995, стор. 356
- Cantillon 2010, стор. 155; Bordo 1983, стор. 242
- Cantillon 2010, стор. 147—148
- Bordo 1983, стор. 237
- Spengler Жовтень 1954, стор. 414—415
- Cantillon 2010, стор. 227—230
- Rothbard 1995, стор. 359
- Spengler Жовтень 1954, стор. 418; Rothbard 1995, стор. 358—359
- Bordo 1983, стор. 244
- Brewer 1992, стор. 114
- Brewer 1992, стор. 117—118
- Hayek 1991, стор. 265; Хаєк зазначає, що теорія процентів Кантільйона була не помічена Ейгеном фон Бем-Баверком, який написав Капітал і прибуток як критику існуючих теорій проценту як вступ до власної теорії проценту як часової переваги. Це мало показати невідомість Есеїв серед економістів до «повторного відкриття» Джевонсом.
- Cantillon 2010, стор. 169—170
- Cantillon 2010, стор. 170—171
- Bordo 1983, стор. 247; Brewer 1992, стор. 91
- Hayek 1991, стор. 265—266
- Brewer 1992, стор. 51; Ентоні Брюер, однак, розрізняє використання терміну «підприємець» Сеєм та Кантільйоном, оскільки Кантільйон вважав підприємця носієм ризику, Сей вважав підприємця, в першу чергу, «планувальником».
- Rothbard 1995, стор. 351; Hülsmann 2002, стор. 698. Хюльсман стверджує, що Кантільйон поділив суспільство на чотири класи: політики, власники, підприємці та робітники.
- Tarascio 1985, стор. 251
- Cantillon 2010, стор. 74; «They [entrepreneurs] pay a fixed price for them at the place where they are purchased, to resell wholesale or retail at an uncertain price … These entrepreneurs never know how great the demand will be in their city …»
- Tarascio 1985, стор. 251—252
- Rothbard 1995, стор. 352
- Hébert 1981, стор. 71
- Rothbard 1995, стор. 354
- Hébert 1981, стор. 72
- Cantillon 2010, стор. 31-32
- Cantillon 2010, стор. 35-36
- Hébert 1981, стор. 75
- Brewer 1992, стор. 36; Брюер зазначає, що теорія населення Кантільйона майже ідентична теорії Томаса Мальтуса, який розробив власну теорію через десятиліття по смерті Кантільйона.
- Tarascio 1985, стор. 249—250
- Rothbard 1995, стор. 353
- Tarascio 1985, стор. 250—251
- Rothbard 1995, стор. 360
- Rothbard 1995, стор. 360—361
- Schumpeter 1954, стор. 209—210; Шумпетер пише: «Cantillon's great work fared better both because of its well-rounded systematic or even didactic form and because it had the good fortune to gain, long before its actual publication, the enthusiastic approval and the effective support of two very influential men, Gournay and Mirabeau.» Далі, Шумпетер відмічає: «An analogy may be helpful: Cantillon was to Quesnay, and Petty was to Cantillon, what Ricardo was to Marx.»
- Brewer 1992, стор. 168; Брюер посилається на розмову між Кене та Мірабо, в записі останнього.
- Brewer 1992, стор. 174—175
- Brewer 1992, стор. 159—175
- Higgs 1892, стор. 454
- Brewer 1992, стор. 175; Брюер цитує посилання Стюарта на трактат Філіпа Кантільйона, який, у свою чергу, оснований великою мірою на Есеях, та на численні збіги між Есеями та Inquiry into the Principles of Political Oeconomy Стюарта.
- Smith 2009, стор. 45; «Mr. Cantillon seems, upon this account, to suppose that the lowest species of common labourers must everywhere earn at least double their own maintenance, in order that, one with another, they may be enabled to bring up two children.» Cantillon 2010, стор. 59-65; Marx 2007, стор. 608, n. 1
- Brewer 1992, стор. 192—193
- Schumpeter 1954, стор. 179; Шумпетер заявив: «But no matter what he actually learned or failed to learn from predecessors, the fact is that the Wealth of Nations does not contain a single analytic idea, principle, or method that was entirely new in 1776.»
- Rothbard 1995, стор. 435; Ротбард пише: «The problem is that he originated nothing that was true, and that whatever he originated was wrong; that, even in an age that had fewer citations or footnotes than our own, Adam Smith was a shameless plagiarist, acknowledging little or nothing and stealing large chunks, for example, from Cantillon.»
- Hayek 1991, стор. 246
- Salerno 1985, стор. 312
Посилання
- Bordo, Michael David (1983). Some Aspects of the Monetary Economics of Richard Cantillon (необхідна підписка). Journal of Monetary Economics. 12 (2): 235—258. doi:10.1016/0304-3932(83)90002-8.
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Brewer, Anthony (1988). Cantillon and Mercantilism [[Файл:Closed Access logo alternative.svg|9px|link=Paywall]] (необхідна підписка). History of Political Economy. США: Duke University Press. 20 (3): 447—460. Процитовано 23 вересня 2010.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - Brewer, Anthony (1992). Richard Cantillon: Pioneer of Economic Theory. Лондон, Велика Британія: Routledge. ISBN .
- Cantillon, Richard (2010 (вперше надруковано 1755)). (PDF). Аубурн, Алабама: Ludwig von Mises Institute. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2014. Процитовано 15 листопада 2010.
- Finegold Catalán, Jonathan M. (4 червня 2010). . Mises Daily. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 22 вересня 2010.
- Finegold Catalán, Jonathan M. (16 вересня 2010). . Mises Daily. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 22 вересня 2010.
- Hayek, Friedrich A. (1991). The Trend in Economic Thinking. Індіанаполіс, Індіана: Liberty Fund. ISBN .
- Hébert, Robert F. (лютий 1981). . Economica. Лондон, Велика Британія: Blackwell Publishing. 48 (189): 71—77. Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2010.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - Higgs, Henry (липень 1892). . The Quarterly Journal of Economics. США: The MIT Press. 6 (4): 436—456. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 22 вересня 2010.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - Higgs, Henry (червень 1891). Richard Cantillon [[Файл:Closed Access logo alternative.svg|9px|link=Paywall]] (необхідна підписка) (PDF). The Economic Journal. Велика Британія: Blackwell Publishing. 1 (2): 262—291. Процитовано 22 вересня 2010.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - Hone, Joseph (квітень 1944). . The Economic Journal. Велика Британія: Blackwell Publishing. 54 (213): 96—100. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 22 вересня 2010.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - Hülsmann, Jörg Guido (2002). . Journal des Economistes et des Etudes Humaines. Париж, Франція: l'Institut Européen des Etudes Humaines. 11 (4): 693—703. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 23 вересня 2010.
- Hyse, Richard (December 1971). . The Economic Journal. Велика Британія: Blackwell Publishing. 81 (324): 812—827. Архів оригіналу за 28 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2010.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - Jevons, William Stanley (січень 1881). (PDF). Contemporary Review. Оксфорд, Велика Британія: The Contemporary Review Company Limited: 333—360. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2010.
- Marx, Karl (2007 (вперше надруковано 1867)). . Нью-Йорк: Harriman House Ltd. ISBN . Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2010.
- Rothbard, Murray N. (1995). (PDF). Аубурн, Алабама: Ludwig von Mises Institute. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2014. Процитовано 15 листопада 2010.
- Salerno, Joseph T. (осінь 1985). (PDF). The Journal of Libertarian Studies. США. 7 (2): 305—316. Архів оригіналу (PDF) за 24 грудня 2012. Процитовано 23 вересня 2010.
- Schumpeter, Joseph A. (1981). History of Economic Analysis. Routledge. ISBN .
- Smith, Adam (2009). The Wealth of Nations. Петерсфілд, Велика Британія: Harriman House Ltd. ISBN .
- Spengler, Joseph J. (серпень 1954). . The Journal of Political Economy. США: The University of Chicago Press. 62 (4): 281—295. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 22 вересня 2010.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - Spengler, Joseph J. (жовтень 1954). . The Journal of Political Economy. США: The University of Chicago Press. 62 (5): 406—424. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 23 вересня 2010.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - Tarascio, Vincent J. (осінь 1985). (PDF). Journal of Libertarian Studies. США. 29 (2): 249—257. Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2013. Процитовано 23 вересня 2010.
- Thornton, Mark (2007). (PDF). Working Paper. Аубурн, Алабама: Ludwig von Mises Institute: 1—33. Архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2012. Процитовано 23 вересня 2010.
- Thornton, Mark (грудень 2007). . Journal of the History of Economic Thought. Лондон, Велика Британія: Cambridge University Press. 29 (4): 417—435. doi:10.1080/10427710701666495. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 23 вересня 2010.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання ()
Див. також
- Злупко С.М. (2005). . Історія економічної теорії. Київ: Знання. Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 17 листопада 2010.
- Мочерний С. Кантільон (Kantilion) Річард // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 1. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. с. 719. (Т. 1)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Richard KantiljonRichard CantillonNarodivsya1680 ti IrlandiyaPomertraven 1734 London Velika BritaniyaKrayinaIrlandiya FranciyaDiyalnistekonomist filosof pismennik bankirGaluzekonomikaVidomij zavdyaki teoriya pidpriyemnictva prostorova ekonomika teoriya rostu naselennya metodologiyaU shlyubi zdDitid 3 Avtograf Richard Kentillon u Vikishovishi Richard Kantillon Kantiljon angl Richard Cantillon 1680 ti traven 1734 irlandskij ekonomist avtor Essai sur la Nature du Commerce en General Eseyi pro prirodu torgivli vzagali knizhki yaku britanskij ekonomist kincya XIX st Vilyam Stenli Dzhevons vvazhav pochatkom politichnoyi ekonomiyi Hocha nebagato vidomostej zbereglos pro zhittya Kentillona vidomo sho she molodim vin dosyag uspihu v torgivli ta bankivskij spravi Kentillon dosyag uspihu znachnoyu miroyu zavdyaki zv yazkam sered biznesmeniv ta politikiv yaki vin otrimav cherez svoyu rodinu ta odnogo z pershih robotodavciv Dzhejmsa Bridzhesa Naprikinci 1710 h ta na pochatku 1720 h Kentillon spekulyuvav a zgodom dopomig organizuvati azhiotazh iz akciyami zavdyaki yakomu rozbagativ Odnak ce bagatstvo bulo otrimano za rahunok lyudej yaki pozichivshi u Kentillona groshi dlya pridbannya akcij zalishilisya pered nim u borgu pislya krahu kompaniyi Rozoreni borzhniki peresliduvali Kentillona pozovami do sudu i navit zamahami na vbivstvo azh do jogo smerti v 1734 roci Eseyi zalishilis yedinim vidomim vneskom Kentillona v ekonomichnu nauku Voni buli napisani blizko 1730 roku ta shiroko poshiryuvalis yak rukopis nadrukovani buli 1755 roku Nezvazhayuchi na velikij vpliv na rannij rozvitok fiziokrativ ta klasichnoyi shkoli ekonomiki Eseyi buli majzhe zabuti azh poki naprikinci XIX stolittya na nih ne zvernuv uvagu Vilyam Stenli Dzhevons yakij viznav cyu pracyu pershim sistematichnim traktatom z ekonomiki Na praci Kentillona vplinuv dosvid roboti bankirom osoblivo spekulyativna bulbashka Kompaniyi Missisipi Dzhona Lo Takozh na nogo silno vplinuli poperedni ekonomisti osoblivo Vilyam Petti Eseyi vvazhayut pershim povnim traktatom z ekonomiki v yakomu mistitsya velikij vnesok u rozvitok nauki Sered nih metodologiya prichinno naslidkovih zv yazkiv monetarni teoriyi stavlennya do pidpriyemcya yak do nosiya riziku ta rozvitok prostorovoyi ekonomiki Eseyi mali istotnij vpliv na rannij rozvitok politichnoyi ekonomiyi zokrema na praci Devida Yuma Adama Smita Ann Tyurgo ta Fransua Kene BiografiyaMalo vidomo pro podrobici z zhittya Richarda Kentillona vvazhayetsya sho vin narodivsya v 1680 ti v grafstvi Kerri Irlandiya Jogo batko Richard Kentillon buv zemlevlasnikom z V seredini pershogo desyatilittya XVIII stolittya Kentillon pereyizdit do Franciyi de otrimuye francuzke gromadyanstvo 1711 roku Kentillon vzhe pracyuvav na britanskogo Golovnogo skarbnika Dzhejmsa Bridzhesa v Ispaniyi de vin zajmavsya organizaciyeyu viplat britanskim vijskovopolonenim u Vijni za ispansku spadshinu Kentillon lishivsya v Ispaniyi do 1714 roku i do povernennya v Parizh vin zasnuvav dekilka pidpriyemstv ta zdobuv politichni j biznesovi zv yazki Potim Kentillon zdobuv dosvid roboti v bankivskomu sektori pracyuyuchi na dvoyuridnogo brata yakij buv providnim korespondentom Parizkogo viddilennya rodinnogo banku Cherez dva roki zavdyaki znachnoyu miroyu finansovij pidtrimci Dzhejmsa Bridzhesa Kentillon vikupiv svogo dvoyuridnogo brata ta otrimav u vlasnist bank Zavdyaki finansovim ta politichnim zv yazkam yaki Kentillon yak cherez svoyu rodinu tak i cherez Dzhejmsa Bridzhesa vin viyavivsya dosit uspishnim bankirom yakij zajmavsya groshovimi perekazami mizh Parizhem ta Londonom U cej chas Kentillon pochinaye spivpracyuvati z britanskim merkantilistom v Na osnovi monetarnoyi teoriyi yaku sformulyuvav Vilyam Potter v traktati The Key of Wealth ukr Klyuch do bagatstva 1650 roku Dzhon Lo stverdzhuvav sho zbilshennya propoziciyi groshej prizvede do pochatku vikoristannya she nezadiyanoyi zemli ta trudovih rezerviv sho zbilshit produktivnist 1716 roku Francuzkij uryad nadav jomu pravo zasnuvati Banque Generale ta faktichno monopolne pravo rozbudovi na Francuzkih zemlyah u Pivnichnij Americi Natomist Lo obicyav Francuzkomu uryadovi finansuvati borgi za nizkim vidsotkom Lo stvoriv finansovu spekulyativnu bulbashku na torgivli akciyami Kompaniyi Missisipi vikoristovuyuchi faktichnu monopoliyu Banque Generale vipuskati banknoti dlya finansuvannya jogo investoriv Richard Kentillon zarobiv veliki statki na spekulyaciyi vin pridbav akciyi kompaniyi na pochatku ta prodav yih zgodom za rozdutimi cinami Finansovij uspih Kentillona ta posilennya jogo vplivu prizveli do uskladnen u vidnosinah z Dzhonom Lo i trohi zgodom Lo zagrozhuvav uv yazniti Kentillona yaksho vin ne pokine Franciyu protyagom 24 godin Kentillon u vidpovid zayaviv Ya ne jtimu get natomist ya prinesu Vashij sistemi uspih Pered tim 1718 roku Lo Kentillon ta bagatij spekulyant stvorili kompaniyu dlya finansuvannya podalshih spekulyacij neruhomistyu v Pivnichnij Americi 1719 roku Kentillon pereyizhdzhaye z Parizha do Amsterdama povernuvshis nenadovgo na pochatku 1720 roku Kentillon vidavav poziki v Parizhi a otrimuvav splatu v Londoni ta Amsterdami Pislya krahu Missisipskoyi bulbashki Kentillon zmig zibrati borgi razom z narahovanimi visokimi vidsotkami Bilshist z jogo borzhnikiv silno postrazhdali vid krahu bulbashki i zvinuvachuvali Kentillona azh do jogo smerti proti nogo bulo podani chislenni sudovi pozovi ta zdijsnyuvalos dekilka zamahiv na zhittya 16 lyutogo 1722 roku Kentillon odruzhivsya z Meri Mahoni donkoyu Grafa Danielya o Mahoni bagatogo torgovcya ta kolishnogo irlandskogo generala Pislya odruzhennya veliku chastinu 1720 h podruzhzhya provelo u podorozhah Yevropoyu Kentillon ta Meri mali dvoh ditej sina yakij pomer she ditinoyu ta donku ta im ya Genrietta yaka odruzhilas z Vilyamom Govardom Grafom Stefforda 1743 roku Hocha Kentillon chasto povertavsya do Parizhu z 1729 do 1733 roku jogo postijnim miscem prozhivannya buv London V travni 1734 roku jogo pomeshkannya v Londoni zgorilo vshent poshirena dumka sho Kentillon zaginuv u pozhezhi Hocha prichini pozhezhi nez yasovani za najposhirenishim pripushennyam vona vinikla cherez pidpal Odin z biografiv Kentillona Antuana Merfi visunula inshu teoriyu sho Kentillon pidlashtuvav vlasnu smert abi vtekti vid peresliduvannya kreditorami potim vin z yavivsya v Surinam pid im yam Shevalye de Lovini Vnesok do ekonomikiHocha isnuyut svidchennya togo sho Richard Kentillon buv avtorom bagatoh rukopisiv do nashih chasiv zberiglis lishe fr Essai Sur La Nature Du Commerce En General Eseyi Napisani 1730 roku buli vidani francuzkoyu v 1755 roci ta buli perekladeni anglijskoyu 1932 roku Nezvazhayuchi na dokazi viznachnogo vplivu Eseyiv na rannij rozvitok ekonomichnoyi nauki traktat Kentillona zalishavsya nepomichenim protyagom XIX stolittya Naprikinci XIX stolittya traktat buv zanovo vidkritij Vilyamom Stenli Dzhevonsom yakij vvazhav Eseyi pochatkom politichnoyi ekonomiyi Vidtodi pochala zrostati uvaga do Eseyiv Kentillona zavdyaki velikoyu miroyu Genri Higsu Jozefu Shumpeteru Fridrihu Gayeku ta Myurreyu Rotbardu z Avstrijskoyi shkoli ekonomiki Eseyi vvazhayut pershim povnim traktatom z ekonomichnoyi teoriyi a Kentillona nazivayut batkom ekonomiki pidpriyemstv Vvazhayetsya sho Vilyam Petti mav velikij vpliv na Richarda Kentillona Velikij vpliv na praci Kentillona mav anglijskij ekonomist Vilyam Petti ta jogo traktat 1662 roku angl Treatise on Taxes traktat pro podatki Hocha Petti rozrobiv veliku chastinu z osnov Eseyiv Entoni Bryuer zaznachaye sho vpliv Petti perebilshenij Okrim Petti na Kentillona mogli vplinuti Dzhon Lok Ciceron Livij Plinij Starshij Plinij Molodshij Charlz Davenant Edmond Gallej Isaak Nyuton Sebast yen le Pretr de Voban ta Dosvid otrimanij vid uchasti v spekulyativnij bulbashci Dzhona Lo viyavivsya duzhe cinnim i jmovirno spraviv viznachnij vpliv na poglyadi Kentillona stosovno vzayemozalezhnosti mizh zbilshennyam propoziciyi groshej cinami ta virobnictvom Metodologiya Eseyi napisani z vikoristannyam osoblivoyi metodologiyi sho viriznyaye Kentillona vid svoyih poperednikiv merkantilistiv Eseyi ryasniyut slovom prirodnij sho v praci Kentillona poznachaye vidnoshennya prichini ta naslidkiv mizh ekonomichnoyu diyalnistyu ta yavishami Ekonomist Myurrej Rotbard zaznachaye sho Kentillon buv odnim z pershih hto stav viokremlyuvati ekonomichni yavisha ta rozglyadati yih na osnovi prostih modelej sho dozvolyayut izolyuvati zminni yaki v inshij sposib izolyuvati nemozhlivo Ekonomist porivnyuye deyaki z modelej predstavlenih v Eseyah yaki vimagayut postijnoyi rivnovagi z ponyattyam zabalansovanoyi ekonomiki angl evenly rotating economy Lyudviga fon Mizesa Kentillon chasto vdayetsya do ponyattya ceteris paribus za inshih rivnih umov v sprobi pozbutis nezalezhnih zminnih Krim togo jomu pripisuyut vikoristannya metodologiyi shozhoyi na metodologichnij individualizm Karla Mengera doslidzhennya metodom dedukciyi skladnih yavish na osnovi prostih sposterezhen Metodologiya doslidzhennya prichinno naslidkovih zv yazkiv dala porivnyano vilnij vid ocinok pidhid do ekonomichnoyi nauki Kentillon vistupaye yak nezaangazhovanij sposterigach za okremimi diyami ta yavishami zoseredivshis lishe na poyasnenni vzayemozalezhnostej Ce dozvolilo vidokremiti ekonomiku vid politiki ta etiki znachno silnishe nizh vdavalos merkantilistam do togo Ce prizvelo do superechok chi slid vvazhati Kentillona merkantilistom chi odnim z pershih anti merkantilistiv oskilki Kentillon chasto nazivav manipulovani derzhavoyu pozitivni saldo zovnishnoyi torgivli ta nagromadzhennya tovarnih groshej garnimi ekonomichnimi stimulami Inshi natomist vvazhayut sho tam de Kentillon proponuvav deyaki z merkantilistskih idej vin naspravdi robiv bilsh nejtralnij analiz ta navodiv mozhlivi obmezhennya cih zahodiv Monetarizm Vidminnosti mizh poglyadami merkantilistiv ta Kentillona z yavlyayutsya vzhe na pochatku Eseyiv v pitannyah pro dzherelo bagatstva ta cinoutvorennya na rinku Kentillon rozriznyaye bagatstvo ta groshi vvazhayuchi sho bagatstvo ce nisho inshe yak yizha zruchnosti ta zadovolennya zhittya Kentillon pidtrimuvav teoriyu prirodnoyi vartosti osnovanij na vikoristanij zemli ta praci sobivartosti vin takozh torknuvsya teoriyi sub yektivnoyi vartosti Kentillon vvazhav sho cini na rinku viznachayutsya ne lishe prirodnoyu vartistyu a zalezhat vid popitu ta propoziciyi Na jogo dumku cini na rinku viznachayutsya vnaslidok porivnyannya propoziciyi kilkosti vibranogo tovaru na okremomu rinku z popitom kilkistyu groshej yaki dostupni dlya obminu Viryachi v te sho rinkovi cini pryamuyut do prirodnih rivniv Kentillon mig vidkriti princip normi pributku kolivannya rinkovoyi cini na tovar mozhut prizvoditi do zmin v propoziciyi slidom za zbilshennyam abo zmenshennyam pributkovosti virobnictva cogo tovaru V Eseyah Richard Kentillon rozglyadaye doskonalishij variant kilkisnoyi teoriyi groshej Dzhona Loka ta zvertaye uvagu na vidnosnij inflyaciyi ta Kentillon vvazhav sho inflyaciya vinikaye postupovo i sho novi groshi mayut obmezhenij vpliv na inflyaciyu tobto faktichno zaprovadivshi ponyattya ne nejtralnosti groshej Krim togo vin stverdzhuvav sho pershi vlasniki novih groshej mayut perevagu v porivnyanni z nastupnimi vlasnikami Ponyattya vidnosnoyi inflyaciyi abo neproporcijnogo zrostannya cin na rizni tovari nazivayut efektom Kentillona Takozh Kentillon vvazhav sho na cini vplivaye zmina shvidkosti groshej kilkist obminiv za pevnij promizhok chasu ale ne tak silno yak kilkist groshej Hocha vin vvazhav sho groshova masa skladayetsya lishe z metalevih monet vin pripuskav sho zbilshennya kilkosti zaminnikiv groshej abo banknot mozhe vplivati na cini cherez zbilshennya shvidkosti obigu deponovanih monet Krim togo shob rozriznyati groshi ta zaminniki groshej vin takozh rozriznyav banknoti yak kvitanciyi na deponovani moneti ta banknoti yaki znahodyatsya v obigu ponad kilkosti deponovanih monet abo paperovi groshi Pri comu obsyag paperovih groshej suvoro obmezhenij doviroyu lyudej do nih ta viroyu v mozhlivist obminyati yih na spravzhni groshi Vin vvazhav paperovi groshi korisnim zasobom podolannya negativnogo tisku yakij maye zapasannya moneti na shvidkist groshej Rozglyadayuchi viru merkantilistiv v te sho monetarni intervenciyi mozhut prizvesti do postijnogo bazhanogo torgovelnogo balansu Kentillon rozrobiv teoriyu obigu monet namitivshi teoriyi mizhnarodnoyi monetarnoyi rivnovagi Vin pripustiv sho v krayinah de v obigu znahoditsya bagato groshej zrostut cini j stanut mensh konkurentnospromozhnimi v porivnyanni z krayinami de groshej v obigu ne bagato Tak Kentillon vvazhav sho zbilshennya propoziciyi groshej nezalezhno vid prichini zbilshuye riven cin i takim chinom zmenshuye konkurentospromozhnist promislovosti okremoyi krayini v porivnyanni z krayinoyu z nizhchimi cinami Odnak Kentillon ne viriv v te sho mizhnarodni rinki pryamuyut do rivnovagi natomist vvazhav sho uryadi mayut nagromadzhuvati monetu abi zapobigti zrostannyu cin ta padinnyu konkurentospromozhnosti Krim togo vin vvazhav sho spriyatlivij torgovelnij balans mozhna pidtrimuvati proponuyuchi najkrashij tovar ta utrimuyuchi konkurentospromozhnist Pragnennya Kentillona do vstanovlennya spriyatlivogo torgovelnogo balansu mozhe pohoditi vid viri merkantilistiv v te sho obmin ye groyu z nulovoyu sumoyu de odna storona vigraye za rahunok inshoyi Traktat takozh mistit porivnyano rozvinenu teoriyu procentiv Kentillon vvazhav sho procent vinikaye cherez potrebu borzhnikiv v kapitali ta cherez strah kreditoriv zaznati zbitkiv tomu borzhniki mayut kompensuvati kreditoram rizik mozhlivogo nepovernennya kreditu Natomist procenti splachuyut za rahunok otrimanih pributkiv z investovanogo kapitalu U ti chasi vvazhalos sho stavka procentu zalezhit vid kilkosti groshej natomist Kentillon stverdzhuvav sho stavka procentu zalezhit vid popitu ta propoziciyi na rinku pozik cej vinahid zazvichaj pripisuyut shotlandskomu filosofu Devidu Yumu V toj chas yak zaoshadzhennya vplivayut na stavku procenta novi groshi napravleni na spozhivannya ne vplivayut takim chinom teoriya procentu Kentillona podibna do Dzhona Mejnarda Kejnsa Inshe Zazvichaj vinahid ta vprovadzhennya ponyattya pidpriyemec pripisuyut Zhanu Batistu Seyu ale naspravdi same Kentillon vpershe vikoristav cej termin v Eseyah Kentillon podiliv suspilstvo na dva osnovnih klasi najmani pracivniki z fiksovanoyu zarplatoyu ta na lyudej z nefiksovanim dohodom Pidpriyemci za Kentillonom otrimuyut nefiksovanij dohid splachuyuchi viznacheni sumi za virobnictvo cherez spekulyativnu neviznachenist pristosuvannya do popitu na yihnij tovar Kentillon stvorivshi fundament ne rozrobiv teoriyi neviznachenosti cya tema lishalas bez uvagi do XX stolittya koli do neyi povernulis zokrema Lyudvig fon Mizes Frenk Najt ta Dzhon Mejnard Kejns Krim togo na vidminu vid poperednih teorij pidpriyemnictva yaki rozglyadali pidpriyemcya yak porushnika spokoyu Kentillon dotrimuvavsya poglyadiv zgidno z yakimi pidpriyemec vrivnovazhuvav rinok pravilnimi prognozami vpodoban spozhivacha Prostorova ekonomika zvertaye uvagu na vidstani ta ploshi ta yak voni mozhut vplivati na rinok cherez transportni vitrati ta geografichni obmezhennya Stvorennya prostorovoyi ekonomiki zazvichaj pripisuyut nimeckomu ekonomistu Jogannu fon Tyunenu odnak Kentillon zajmavsya doslidzhennyam prostorovoyi ekonomiki majzhe za stolittya do togo Kentillon integruvav svoyi dosyagnennya v teoriyi prostorovoyi ekonomiki v mikroekonomichnij analiz rinku opisavshi v yakij sposib transportni vitrati vplivayut na roztashuvannya fabrik rinkiv ta naselenih punktiv lyudi namagayutsya zmenshiti transportni vidatki Rezultati z prostorovoyi ekonomiki buli otrimani na osnovi troh pripushen cina na materiali odnakovoyi yakosti zavzhdi vishe poblizu stolici cherez transportni vidatki transportni vidatki zalezhat vid sposobu transportuvannya napriklad transportuvannya vodnimi shlyahami vvazhalos deshevshim za transportuvannya nazemnimi shlyahami ta bilshi tovari yaki vazhche transportuvati zavzhdi deshevshi poblizu miscya vigotovlennya Napriklad Kentillon vvazhav sho rinki mayut buti roztashovani v takij sposib abi zmenshuvati vitrati chasu ta groshej yak dlya prodavciv tak i dlya pokupciv Analogichno Kentillon stverdzhuvav sho rozmezhuvannya mist bulo velikoyu miroyu naslidkom bagatstva svoyih meshkanciv bagati mogli dozvoliti sobi zhiti dali vid svoyeyi vlasnosti V Eseyah teoriya prostorovoyi ekonomiki bula vikoristana dlya poyasnennya geografichnogo roztashuvannya rinkiv ta chomu cini riznyatsya na riznih rinkah Obkladinka Eseyiv v redakciyi Institutu imeni Lyudviga fon Mizesa Okrim zapochatkuvannya teorij pidpriyemnictv ta prostorovoyi ekonomiki Kentillon takozh rozrobiv teoriyu zrostannya naselennya Na vidminu vid Vilyama Petti yakij vvazhav sho zavzhdi isnuye bagato nevikoristanoyi zemli ta ekonomichni mozhlivosti dlya pidtrimki ekonomichnogo zrostannya Kentillon vvazhav sho naselennya zrostaye lishe todi koli nayavni ekonomichni mozhlivosti Zokrema Kentillon nazvav tri viznachalnih parametri yaki vplivayut na zrostannya naselennya prirodni resursi tehnologiyi ta kultura Tobto naselennya zrostaye lishe tiyeyu miroyu yakoyu dozvolyayut tri zgadani zminni Krim togo teoriya zrostannya naselennya Kentillona bula suchasnishoyu za teoriyu Maltusa v tomu sensi sho Kentillon viznavav nabagato shirshu kategoriyu chinnikiv yaki vplivayut na rist naselennya vklyuchno zi shilnistyu zmenshennya tempiv prirostu do nulya razom z tim yak suspilstvo staye bilsh industrializovanim VplivHocha cherez suvoru cenzuru u Franciyi tih chasiv Eseyi ne buli nadrukovani do 1755 roku voni buli shiroko poshireni u viglyadi rukopisiv poki nad nimi ne bula zavershena robota i yih ne bulo vidano drukom Voni mali pomitnij vpliv na bezposerednih poperednikiv klasichnoyi shkoli vklyuchno z fiziokratami Ann Tyurgo ta Devida Yuma Kentillon spraviv velike vrazhennya na fiziokrata Fransua Kene yakij mig diznatis pro praci Kentillona vid Viktora de Riketti markiza de Mirabo Hocha vpliv Eseyiv na Kene nezaperechnij jogo stupin lishayetsya neviznachenim Isnuyut svidchennya togo sho Kene ne povnistyu rozumiv abo buv oznajomlenij z teoriyami Kentillona ne povnistyu Bagato poglyadiv Kene na ekonomiku buli visvitleni v Eseyah ale Kene vidkinuv dekilka pripushen Kentillona zokrema obmezhenist dostupnoyi zemli ta teoriyu rostu naselennya Takozh Kene viznav deficit kapitalu ta nakopichennya kapitalu yak peredumovi dlya investicij Takozh jmovirno sho Kentillon mav vpliv na Dzhejmsa Styuarta Kentillon nalezhit do nebagatoh ekonomistiv na yakih posilayetsya Adam Smit yakij zapozichiv u Kentillona teoriyu zhittyevo minimalnih zarobitnih plat Jmovirno na veliku chastinu ekonomichnih teoriyi Adama Smita mav pryamij vpliv Kentillon hocha v bagatoh aspektah Adam Smit nabagato dali rozvinuv teoriyi Kentillona Deyaki istoriki ekonomisti stverdzhuyut sho Adam Smit nebagato stvoriv vlasnim rozumom zokrema Jozef Shumpeter ta Myurrej Rotbard U bud yakomu vipadku zavdyaki vplivu na Adama Smita ta fiziokrativ Kentillon cilkom jmovirno buv ekonomistom do klasichnogo periodu yakij zrobiv najbilshij vnesok v ideyi klasichnoyi shkoli Yak priklad mozhna navesti vpliv Kentillona na Zhana Batista Seya yakij mozhna vpiznati u vikoristanij metodologiyi v Traktati z politichnoyi ekonomiyi PrimitkiBrewer 1992 s 2 Bryuer nazivaye dvi mozhlivi dati narodzhennya ale viddaye perevagu ocinci Antoine Murphy Murphy thinks that Cantillon was probably born in the 1680s at Ballyronan in County Kerry Ireland Walsh says that he was born in 1697 which is hard to square with the fact that he was in a position of responsibility in 1711 Spengler serpen 1954 s 283 Spengler posilayetsya na Hone ta zgaduye pro netochnist dati narodzhennya Kantiljona He was born in Ireland in March 1697 according to Hone and some seven to seventeen years earlier according to others Rothbard 1995 stor 347 Hayek 1991 stor 246 Higgs 1891 stor 290 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Jevons 1881 stor 342 Dzhevons pishe Cantillon s essay is more emphatically than any other single work the cradle of political economy Cantillon 2010 stor 15 Redaktori Mark Tornton ta Shantal Sausye pishut The influence of Cantillon s manuscript was largely unknown and the book had fallen so far into neglect that William Stanley Jevons was said to have rediscovered it in the late 19th century Cantillon 2010 stor 15 Uerta de Soto H Avstrijskaya ekonomicheskaya shkola Rynok i predprinimatelskoe tvorchestvo Chelyabinsk Socium 2007 202 s Seriya Avstrijskaya shkola Vyp 1 ISBN 978 5 901901 69 4 Spengler Serpen 1954 s 283 pishe Velika chastina zhittya Richarda Kantiljona avtora Eseyiv lishayetsya nevidomoyu angl Much of the life of Richard Cantillon author of the Essai remains enveloped in mystery Higgs 1891 stor 270 Higs posilayetsya na t z Heraldic Illustrations 1845 plate 51 Berka Brewer 1992 s 2 Higgs 1891 ss 271 272 Brewer 1992 s 2 Finegold Veresen 2010 Paymaster General James Brydges was a very wealthy man with much influence which allowed Cantillon to make political and business connections before again leaving for France in 1714 Brewer 1992 stor 4 Finegold Veresen 2010 Rothbard 1995 stor 345 Brewer 1992 stor 4 Finegold Veresen 2010 Rothbard 1995 stor 345 Rotbard pishe Moreover Richard s mother s uncle Sir Daniel Arthur was a prominent banker in London and Paris Brewer 1992 stor 4 5 Rothbard 1995 stor 345 346 Brewer 1992 stor 5 Potter William 1650 The Key of Wealth England Johnson Reprint Corp Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 9 listopada 2010 Rothbard 1995 stor 327 330 Finegold Veresen 2010 Brewer 1992 stor 5 6 Finegold Veresen 2010 Brewer 1992 stor 6 Finegold Veresen 2010 Rothbard 1995 stor 329 345 346 Brewer 1992 stor 6 Bryuer pishe He was introduced to Law at an early stage Most important he bought shares early and sold at a large profit thinking that the scheme was unsound and was bound to fail Bryuer takozh zaznachaye sho v toj chas Kantiljon diyav yak osobistij bankir Dzhona Lo Higgs 1891 276 vidpovid Kantiljonu zgidno z Higsom bula His great credit during the Regency aroused the jealousy of John Law who held blunt language with him I can send you to the Bastille to night if you don t give me your word to quit the kingdom in four and twenty hours Finegold Veresen 2010 Rothbard 1995 stor 346 Brewer 1992 stor 7 Byuer vvazhaye sho Kantiljon trimav svoyi statki v Londoni abi uniknuti visokih podatkiv u Franciyi yakimi obkladali tih hto dobre zarobiv na spekulyativnij bulbashci Hyse 1971 stor 815 Hus pishe sho pributki perevodilis i v London i v Amsterdam The English records indicate that Cantillon remitted his speculative profits from Paris to Amsterdam and London Rothbard 1995 stor 346 Rotbard zaznachaye sho visoki procenti za kreditami vrahovuvali dobavku za inflyaciyu Brewer 1992 stor 7 8 Rothbard 1995 stor 346 347 Higgs 1891 stor 282 283 Rothbard 1995 stor 346 347 Higgs 1871 stor 282 288 Higgs 1891 stor 286 Spengler Serpen 1954 stor 284 Brewer 1992 stor 8 Brewer 1992 stor 8 Byuer povtoryuye dokazi Merfi vidpovidno do yakih t z Shevalye de Lovini volodiv bagatma dokumentami yaki mali vidnoshennya do Kantiljona Brewer 1992 stor 9 Cantillon 2010 stor 13 U vstupi do vidannya Eseyiv 2010 roku Institutom imeni Lyudviga fon Mizesa Mark Tornton ta Shantal Sausye pishut Based on the book itself and other evidence we are now reasonably confident that Cantillon completed the manuscript in 1730 Brewer stor 9 Spengler Serpen 1954 stor 61 Eseyi buli nadrukovani priblizno cherez 21 rik po smerti Kantiljona Hone 1994 stor 96 Schumpeter 1981 stor 208 216 Hayek 1991 stor 245 294 Rothbard 1995 stor 345 362 Jevons 1881 stor 341 343 Dzhevons pishe The Essai is far more than a mere essay or even collection of disconnected essays like those of Hume It is a systematic and connected treatise going over in a concise manner nearly the whole field of economics with the exception of taxation Rothbard 1995 stor 345 Cantillon 2010 stor 13 Brewer 1992 stor 11 Cantillon 2010 stor 5 Schumpeter 1954 stor 210 Shumpeter stverdzhuye What Petty failed to accomplish but for what he had offered almost all the essential ideas lies accomplished before us in Cantillon s Essai Jevons 1881 stor 343 Yak i Kantiljon Petti zaproponuvav vvazhati sho cina predmetu ye sumoyu zemli ta praci vitrachenoyi na jogo virobnictvo Brewer 1992 stor 15 Bryuer stverdzhuye I shall argue that Cantillon took very little from Petty and that he completely remade the little that he did take Schumpeter 1954 stor 210 Schumpeter concedes True it was not accomplished in the style of a pupil who at every step looks back over his shoulder for the master s guidance but in the style of an intellectual peer who strides along confidently according to his own lights Brewer 1992 stor 15 Higgs 1892 stor 437 Hyse 1971 stor 823 Salerno 1985 stor 305 Hayek 1991 stor 259 260 Rothbard 1995 stor 348 Hulsmann 2002 stor 699 Hayek 1991 stor 260 261 Cantillon 2010 stor 70 71 priklad vikoristannya principu ceteris paribus Kantiljonom mozhna znajti v 12 glavi chastini pershij Eseyiv The land belongs to the owners but would be useless to them if it were not cultivated The more labor is expended on it other things being equal the more it produces Finegold Cherven 2010 Karl Menger vidomij yak tvorec metodologiyi dlya Avstrijskoyi shkoli ekonomiki yaka prizvela do rozrobki Lyudvigom fon Mizesom prakseologiyi Salerno 1985 stor 306 Hayek 1991 stor 260 Brewer 1988 Thornton Gruden 2007 Thornton 2007 Brewer 1988 stor 447 Thornton 2007 stor 4 Mark Tornton pishe When this handful of selected quotes is placed into the proper historical and textual context they can even take on the possibility of being arguments against mercantilism and for a more laissez faire economy Finegold Veresen 2010 Fajngold pishe Cantillon s insights on the source of economic wealth also set him apart from typical mercantilists before him Cantillon 2010 stor 21 Redaktori Mark Tornton ta Shantal Sausye proponuyut stisle viznachennya Cantillon defines wealth as the consumption goods produced by land and labor This contrasted with the Mercantilists who thought money was wealth Rothbard 1995 stor 349 350 Cantillon 2010 stor 53 56 Rothbard 1995 stor 349 350 Cantillon 2010 stor 55 Kantiljon pishe But it often happens that many things which actually have a certain intrinsic value are not sold in the market according to that value that will depend on the desires and moods of men and on their consumption Hulsmann 2002 stor 696 Cantillon 2010 stor 119 The price of meat will be determined after some bargaining and a pound of beef will be valued in silver i e money approximately the same as all beef offered for sale in the market i e supply is to all the silver brought there to buy beef i e demand Cantillon 2010 stor 119 Finegold Veresen 2010 Tarascio 1985 stor 252 Cantillon 2010 stor 148 Mr Locke lays it does as a fundamental maxim that the quantity of goods in proportion to the quantity of money is a regulator of market prices I have tried to elucidate his idea in the preceding chapters he had clearly seen that the abundance of money makes everything more expensive but he has not considered how this happens The great difficulty of this question consists in knowing in what way and in what proportion the increase of money raises the prices of things Rothbard 1995 stor 355 Rothbard 1995 stor 356 Cantillon 2010 stor 155 Bordo 1983 stor 242 Cantillon 2010 stor 147 148 Bordo 1983 stor 237 Spengler Zhovten 1954 stor 414 415 Cantillon 2010 stor 227 230 Rothbard 1995 stor 359 Spengler Zhovten 1954 stor 418 Rothbard 1995 stor 358 359 Bordo 1983 stor 244 Brewer 1992 stor 114 Brewer 1992 stor 117 118 Hayek 1991 stor 265 Hayek zaznachaye sho teoriya procentiv Kantiljona bula ne pomichena Ejgenom fon Bem Baverkom yakij napisav Kapital i pributok yak kritiku isnuyuchih teorij procentu yak vstup do vlasnoyi teoriyi procentu yak chasovoyi perevagi Ce malo pokazati nevidomist Eseyiv sered ekonomistiv do povtornogo vidkrittya Dzhevonsom Cantillon 2010 stor 169 170 Cantillon 2010 stor 170 171 Bordo 1983 stor 247 Brewer 1992 stor 91 Hayek 1991 stor 265 266 Brewer 1992 stor 51 Entoni Bryuer odnak rozriznyaye vikoristannya terminu pidpriyemec Seyem ta Kantiljonom oskilki Kantiljon vvazhav pidpriyemcya nosiyem riziku Sej vvazhav pidpriyemcya v pershu chergu planuvalnikom Rothbard 1995 stor 351 Hulsmann 2002 stor 698 Hyulsman stverdzhuye sho Kantiljon podiliv suspilstvo na chotiri klasi politiki vlasniki pidpriyemci ta robitniki Tarascio 1985 stor 251 Cantillon 2010 stor 74 They entrepreneurs pay a fixed price for them at the place where they are purchased to resell wholesale or retail at an uncertain price These entrepreneurs never know how great the demand will be in their city Tarascio 1985 stor 251 252 Rothbard 1995 stor 352 Hebert 1981 stor 71 Rothbard 1995 stor 354 Hebert 1981 stor 72 Cantillon 2010 stor 31 32 Cantillon 2010 stor 35 36 Hebert 1981 stor 75 Brewer 1992 stor 36 Bryuer zaznachaye sho teoriya naselennya Kantiljona majzhe identichna teoriyi Tomasa Maltusa yakij rozrobiv vlasnu teoriyu cherez desyatilittya po smerti Kantiljona Tarascio 1985 stor 249 250 Rothbard 1995 stor 353 Tarascio 1985 stor 250 251 Rothbard 1995 stor 360 Rothbard 1995 stor 360 361 Schumpeter 1954 stor 209 210 Shumpeter pishe Cantillon s great work fared better both because of its well rounded systematic or even didactic form and because it had the good fortune to gain long before its actual publication the enthusiastic approval and the effective support of two very influential men Gournay and Mirabeau Dali Shumpeter vidmichaye An analogy may be helpful Cantillon was to Quesnay and Petty was to Cantillon what Ricardo was to Marx Brewer 1992 stor 168 Bryuer posilayetsya na rozmovu mizh Kene ta Mirabo v zapisi ostannogo Brewer 1992 stor 174 175 Brewer 1992 stor 159 175 Higgs 1892 stor 454 Brewer 1992 stor 175 Bryuer cituye posilannya Styuarta na traktat Filipa Kantiljona yakij u svoyu chergu osnovanij velikoyu miroyu na Eseyah ta na chislenni zbigi mizh Eseyami ta Inquiry into the Principles of Political Oeconomy Styuarta Smith 2009 stor 45 Mr Cantillon seems upon this account to suppose that the lowest species of common labourers must everywhere earn at least double their own maintenance in order that one with another they may be enabled to bring up two children Cantillon 2010 stor 59 65 Marx 2007 stor 608 n 1 Brewer 1992 stor 192 193 Schumpeter 1954 stor 179 Shumpeter zayaviv But no matter what he actually learned or failed to learn from predecessors the fact is that the Wealth of Nations does not contain a single analytic idea principle or method that was entirely new in 1776 Rothbard 1995 stor 435 Rotbard pishe The problem is that he originated nothing that was true and that whatever he originated was wrong that even in an age that had fewer citations or footnotes than our own Adam Smith was a shameless plagiarist acknowledging little or nothing and stealing large chunks for example from Cantillon Hayek 1991 stor 246 Salerno 1985 stor 312PosilannyaBordo Michael David 1983 Some Aspects of the Monetary Economics of Richard Cantillon neobhidna pidpiska Journal of Monetary Economics 12 2 235 258 doi 10 1016 0304 3932 83 90002 8 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka Brewer Anthony 1988 Cantillon and Mercantilism Fajl Closed Access logo alternative svg 9px link Paywall neobhidna pidpiska History of Political Economy SShA Duke University Press 20 3 447 460 Procitovano 23 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Brewer Anthony 1992 Richard Cantillon Pioneer of Economic Theory London Velika Britaniya Routledge ISBN 978 1 61016 001 8 Cantillon Richard 2010 vpershe nadrukovano 1755 PDF Auburn Alabama Ludwig von Mises Institute ISBN 0 415 07577 7 Arhiv originalu PDF za 20 chervnya 2014 Procitovano 15 listopada 2010 Finegold Catalan Jonathan M 4 chervnya 2010 Mises Daily Arhiv originalu za 13 listopada 2014 Procitovano 22 veresnya 2010 Finegold Catalan Jonathan M 16 veresnya 2010 Mises Daily Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 22 veresnya 2010 Hayek Friedrich A 1991 The Trend in Economic Thinking Indianapolis Indiana Liberty Fund ISBN 978 0 86597 742 6 Hebert Robert F lyutij 1981 Economica London Velika Britaniya Blackwell Publishing 48 189 71 77 Arhiv originalu za 29 veresnya 2016 Procitovano 23 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Higgs Henry lipen 1892 The Quarterly Journal of Economics SShA The MIT Press 6 4 436 456 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 22 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Higgs Henry cherven 1891 Richard Cantillon Fajl Closed Access logo alternative svg 9px link Paywall neobhidna pidpiska PDF The Economic Journal Velika Britaniya Blackwell Publishing 1 2 262 291 Procitovano 22 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Hone Joseph kviten 1944 The Economic Journal Velika Britaniya Blackwell Publishing 54 213 96 100 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 22 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Hulsmann Jorg Guido 2002 Journal des Economistes et des Etudes Humaines Parizh Franciya l Institut Europeen des Etudes Humaines 11 4 693 703 Arhiv originalu za 11 chervnya 2011 Procitovano 23 veresnya 2010 Hyse Richard December 1971 The Economic Journal Velika Britaniya Blackwell Publishing 81 324 812 827 Arhiv originalu za 28 veresnya 2016 Procitovano 22 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Jevons William Stanley sichen 1881 PDF Contemporary Review Oksford Velika Britaniya The Contemporary Review Company Limited 333 360 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 listopada 2010 Marx Karl 2007 vpershe nadrukovano 1867 Nyu Jork Harriman House Ltd ISBN 978 1 60520 007 1 Arhiv originalu za 3 listopada 2020 Procitovano 15 listopada 2010 Rothbard Murray N 1995 PDF Auburn Alabama Ludwig von Mises Institute ISBN 0 945466 48 X Arhiv originalu PDF za 24 serpnya 2014 Procitovano 15 listopada 2010 Salerno Joseph T osin 1985 PDF The Journal of Libertarian Studies SShA 7 2 305 316 Arhiv originalu PDF za 24 grudnya 2012 Procitovano 23 veresnya 2010 Schumpeter Joseph A 1981 History of Economic Analysis Routledge ISBN 0 415 10888 8 Smith Adam 2009 The Wealth of Nations Petersfild Velika Britaniya Harriman House Ltd ISBN 978 1905641 26 0 Spengler Joseph J serpen 1954 The Journal of Political Economy SShA The University of Chicago Press 62 4 281 295 Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 22 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Spengler Joseph J zhovten 1954 The Journal of Political Economy SShA The University of Chicago Press 62 5 406 424 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 23 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Tarascio Vincent J osin 1985 PDF Journal of Libertarian Studies SShA 29 2 249 257 Arhiv originalu PDF za 11 veresnya 2013 Procitovano 23 veresnya 2010 Thornton Mark 2007 PDF Working Paper Auburn Alabama Ludwig von Mises Institute 1 33 Arhiv originalu PDF za 14 zhovtnya 2012 Procitovano 23 veresnya 2010 Thornton Mark gruden 2007 Journal of the History of Economic Thought London Velika Britaniya Cambridge University Press 29 4 417 435 doi 10 1080 10427710701666495 Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 23 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Div takozhZlupko S M 2005 Istoriya ekonomichnoyi teoriyi Kiyiv Znannya Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2011 Procitovano 17 listopada 2010 Mochernij S Kantilon Kantilion Richard Ekonomichna enciklopediya v troh tomah T 1 Redkol S V Mochernij vidp red K Vidavnichij centr Akademiya 2000 s 719 ISBN 966 580 077 9 T 1 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi