Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йо́ганн Ге́нріх фон Тю́нен (нім. Johann Heinrich von Thünen; 24 червня 1783, Канарієнхаузен, поруч з м. , герцогство Ольденбург — 22 вересня 1850, Телов, Мекленбург) — німецький економіст, представник німецької географічної школи в економічній науці, один з попередників маржиналізму.
| Йоганн фон Тюнен | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 червня 1783[1][2] d, d |
| Помер | 22 вересня 1850[1][2] (67 років) Варнкенгаген, Велике герцогство Мекленбург-Шверін |
| Країна | d Велике герцогство Мекленбург-Шверін |
| Діяльність | економіст, географ, фермер |
| Alma mater | Ростоцький університет |
| Галузь | економічна географія |
 Йоганн фон Тюнен у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у родині фермерів, тому змалку готувався до цієї справи: досконало вивчав сільське господарство, а також природничі науки, математику та економіку при сільськогосподарських коледжах (біля Гамбурга) та . Одним з учителів Тюнена у Селі був , засновник раціонального сільського господарства. Тюнен захоплювався його внеском у сільське господарство, однак піддавав сумніву те, що сільськогосподарська техніка, що була ефективною в Англії, могла бути такою в Німеччині. Тюнен передбачав, що оптимальний вибір техніки залежатиме від відносних цін. Бажаючи довідатися більше про економіку змусило його зареєструватись на два семестри у Геттінгенський університет, де він вивчав «Багатство народів» та був учнем Адама Сміта. Крім цього, Тюнен багато займався самоосвітою.
Одружився із донькою поважного землевласника. У 1809 р. за прибутки від ферми, яку успадкував від батька, він купив неприбуткове господарство у Мекленбурзі з 1200 акрами землі. Стосовно найму мав філантропічні, дещо патерналістські ідеі, запровадив систему участі в прибутках для своїх службовців.
До 1827 р. праці Тюнена зробили його відомим авторитетом з сільського господарства, його маєток часто відвідували. У 1830 р. Тюнен отримав почесне звання доктора в університеті Ростока, 1848 р. був обраний до Національної Асамблеї у Франкфурті, але не міг її відвідати внаслідок погіршення здоров'я.
Тюнен помер у своєму маєтку 1850 року.
Ідеї
Основною ідеєю Тюнена було те, що віддача, яку отримує фермер, знижується зі зростанням відстані від ринку. Вплив на оптимальний вибір зерна та техніки можна вивчити, розглядаючи ферми на різній відстані від центру. Тюнен твердив: «Якщо передбачається, що країна 40 миль діаметром має у центрі велике місто, і що ця країна може продавати свої продукти тільки у це місто, та якщо сільське господарство у цьому районі досягло найвищого ступеня розвитку, то можна було б очікувати систем культивації, розділених на чотири класи навколо цього міста».
Результатом його праці став твір «Ізольована держава стосовно сільського господарства та національної економіки». Перша частина, у тому числі аналіз оренди, розташування та асигнування ресурсу, з'явилася у 1826 р. Друга частина, що містить граничну теорію продуктивності розповсюдження побачила світ тільки у 1850 р. Додаткові статті, у тому числі важливі описи про лісництво, надрукував 1863 року біограф Тюнена.
Тюнен був першим, хто використав диференціальне числення в економічній науці. Незважаючи на узагальнюючий характер його робіт, витратив 10 років, щоб скласти бухгалтерські баланси як емпіричне підтвердження своєї гіпотези — .
Основні праці
- «Ізольована держава в її відношенні до сільського господарства і національної економії» (Der Isolierte Staat in Beziehung auf Landwirtschaft und Nationaloekonomie, 1826).
У ній він заклав основи теорії розміщення продуктивних сил і . Досліджуючи виробничу функцію, яка залежить від чинників виробництва, він доводить, що найбільший чистий прибуток досягається, якщо граничні витрати кожного чинника виробництва будуть дорівнювати граничній віддачі кожного чинника. Тюнер також дійшов до думки, що бідність і низький рівень життя пов'язані з нестачею вільних земель.
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118622366 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Johann Heinrich von Thünen |
- Злупко С. М. Історія економічної теорії. Навчальний посібник / К.: Знання, 2005. — 719 c. (електронний доступ) [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Лощина Л. В., Подлєсна В. Г, Ткаченко І. В. Історія економіки та економічної думки
 | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jo gann Ge nrih fon Tyu nen nim Johann Heinrich von Thunen 24 chervnya 1783 Kanariyenhauzen poruch z m gercogstvo Oldenburg 22 veresnya 1850 Telov Meklenburg nimeckij ekonomist predstavnik nimeckoyi geografichnoyi shkoli v ekonomichnij nauci odin z poperednikiv marzhinalizmu Jogann fon TyunenNarodivsya24 chervnya 1783 1783 06 24 1 2 d dPomer22 veresnya 1850 1850 09 22 1 2 67 rokiv Varnkengagen Velike gercogstvo Meklenburg ShverinKrayinad Velike gercogstvo Meklenburg ShverinDiyalnistekonomist geograf fermerAlma materRostockij universitetGaluzekonomichna geografiya Jogann fon Tyunen u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u rodini fermeriv tomu zmalku gotuvavsya do ciyeyi spravi doskonalo vivchav silske gospodarstvo a takozh prirodnichi nauki matematiku ta ekonomiku pri silskogospodarskih koledzhah bilya Gamburga ta Odnim z uchiteliv Tyunena u Seli buv zasnovnik racionalnogo silskogo gospodarstva Tyunen zahoplyuvavsya jogo vneskom u silske gospodarstvo odnak piddavav sumnivu te sho silskogospodarska tehnika sho bula efektivnoyu v Angliyi mogla buti takoyu v Nimechchini Tyunen peredbachav sho optimalnij vibir tehniki zalezhatime vid vidnosnih cin Bazhayuchi dovidatisya bilshe pro ekonomiku zmusilo jogo zareyestruvatis na dva semestri u Gettingenskij universitet de vin vivchav Bagatstvo narodiv ta buv uchnem Adama Smita Krim cogo Tyunen bagato zajmavsya samoosvitoyu Odruzhivsya iz donkoyu povazhnogo zemlevlasnika U 1809 r za pributki vid fermi yaku uspadkuvav vid batka vin kupiv nepributkove gospodarstvo u Meklenburzi z 1200 akrami zemli Stosovno najmu mav filantropichni desho paternalistski idei zaprovadiv sistemu uchasti v pributkah dlya svoyih sluzhbovciv Do 1827 r praci Tyunena zrobili jogo vidomim avtoritetom z silskogo gospodarstva jogo mayetok chasto vidviduvali U 1830 r Tyunen otrimav pochesne zvannya doktora v universiteti Rostoka 1848 r buv obranij do Nacionalnoyi Asambleyi u Frankfurti ale ne mig yiyi vidvidati vnaslidok pogirshennya zdorov ya Tyunen pomer u svoyemu mayetku 1850 roku IdeyiUntersuchungen uber den Einfluss den die Getrieidepreise der Reichthum des Zodens und die Abgaben auf den Ackerbau ausuben 1842 Osnovnoyu ideyeyu Tyunena bulo te sho viddacha yaku otrimuye fermer znizhuyetsya zi zrostannyam vidstani vid rinku Vpliv na optimalnij vibir zerna ta tehniki mozhna vivchiti rozglyadayuchi fermi na riznij vidstani vid centru Tyunen tverdiv Yaksho peredbachayetsya sho krayina 40 mil diametrom maye u centri velike misto i sho cya krayina mozhe prodavati svoyi produkti tilki u ce misto ta yaksho silske gospodarstvo u comu rajoni dosyaglo najvishogo stupenya rozvitku to mozhna bulo b ochikuvati sistem kultivaciyi rozdilenih na chotiri klasi navkolo cogo mista Rezultatom jogo praci stav tvir Izolovana derzhava stosovno silskogo gospodarstva ta nacionalnoyi ekonomiki Persha chastina u tomu chisli analiz orendi roztashuvannya ta asignuvannya resursu z yavilasya u 1826 r Druga chastina sho mistit granichnu teoriyu produktivnosti rozpovsyudzhennya pobachila svit tilki u 1850 r Dodatkovi statti u tomu chisli vazhlivi opisi pro lisnictvo nadrukuvav 1863 roku biograf Tyunena Tyunen buv pershim hto vikoristav diferencialne chislennya v ekonomichnij nauci Nezvazhayuchi na uzagalnyuyuchij harakter jogo robit vitrativ 10 rokiv shob sklasti buhgalterski balansi yak empirichne pidtverdzhennya svoyeyi gipotezi Osnovni praci Izolovana derzhava v yiyi vidnoshenni do silskogo gospodarstva i nacionalnoyi ekonomiyi Der Isolierte Staat in Beziehung auf Landwirtschaft und Nationaloekonomie 1826 U nij vin zaklav osnovi teoriyi rozmishennya produktivnih sil i Doslidzhuyuchi virobnichu funkciyu yaka zalezhit vid chinnikiv virobnictva vin dovodit sho najbilshij chistij pributok dosyagayetsya yaksho granichni vitrati kozhnogo chinnika virobnictva budut dorivnyuvati granichnij viddachi kozhnogo chinnika Tyuner takozh dijshov do dumki sho bidnist i nizkij riven zhittya pov yazani z nestacheyu vilnih zemel Div takozhNova ekonomichna geografiya Renta Rozmishennya produktivnih silPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118622366 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Johann Heinrich von Thunen Zlupko S M Istoriya ekonomichnoyi teoriyi Navchalnij posibnik K Znannya 2005 719 c elektronnij dostup 1 grudnya 2012 u Wayback Machine Loshina L V Podlyesna V G Tkachenko I V Istoriya ekonomiki ta ekonomichnoyi dumki Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi