Віктор де Рікеті, маркіз де Мірабо (5 жовтня 1715, Пертюї – 13 липня 1789, Аржантей) — французький економіст Фізіократичної школи. Був батьком Оноре, графа де Мірабо та . Його, на відміну від решти Мірабо, часто називали старшим Мірабо, оскільки у нього був молодший брат Жан-Антуан Рікеті де Мірабо (1717 – 1794).
Віктор де Рікеті, маркіз де Мірабо | |
---|---|
Псевдо | Ami des hommes[1] і L. D. H.[1] |
Народився | 5 жовтня 1715[2][3][…] Пертюї[6] |
Помер | 13 липня 1789[2][3][…] (73 роки) Аржантей[6] |
Країна | Королівство Франція |
Діяльність | економіст, філософ, політик |
Знання мов | французька[7] |
Титул | маркіз |
Рід | d |
Брати, сестри | d |
Діти | Оноре Габрієль Мірабо, d і d |
Нагороди | |
| |
|
Біографія
Мірабо виховувався батьком дуже суворо, і в 1728 році він вступив до армії. Він охоче взяв участь у воєнних кампаніях, але так ніколи і не піднявся вище звання капітана, через те, що не зміг отримати відпустку при дворі, аби придбати комісування в полк. У 1737 році він успадкував сімейну власність після смерті батька і провів кілька приємних років до 1743 року в літературному спілкуванні з Люком де Клап'є, маркізом де Вовенаргом та поетом , що могло б тривати, якби він не вирішив одружитися заради земельних маєтків. Дамою, чиє майно йому сподобалось, стала Марі-Женев'єв, донька пана де Вассана, бригадного генерала в армії, та вдови маркіза де Совебо. Мірабо одружився, не бачившись з нею до цього, 21 квітня 1743 року. Того ж року Мірабо став кавалером .
Подією, яка змусила Мірабо присвятити себе політичній економії, безсумнівно, була його робота над рукописом «Есеї про загальну природу комерції» Річарда Кентіллона, який він мав у своєму розпорядженні ще в 1740 році. Він поглибив коментарі до цього тексту, який поступово став тим, що отримало назву Ami des hommes .
Перебуваючи в гарнізоні в Бордо, Мірабо познайомився з Монтеск'є (1689—1755) і, звільнившись з армії, написав свою першу роботу «Політичний заповіт» (1747), який заради процвітання Франції пропагував повернення французької аристократії до їхнього старого становища в часи Середньовіччя. У 1749 році народився його син Оноре Габріель. У 1750 році за «Заповітом» вийшла друком його наступна книга «Utilité des états provinciaux», яку приписували самому Монтеск'є. У 1756 році Мірабо зробив свою першу появу в якості політичного економіста публікацією «Друг людини, або трактат про населення». Цю роботу часто пояснювали зовнішнім впливом, частково навіть приписуючи цей вплив Кене, засновнику економічної школи фізіократів.
Мірабо визнав лідером політичної думки принц Леопольд Тосканський, згодом імператор, і король Швеції Ґустав III, який в 1772 році надіслав йому Великий Хрест Ордена Вази .
Шлюб його, проте, не був щасливим; він розлучився зі своєю дружиною в 1762 році, яку, як він вважав, надійно забезпечив в провінції завдяки летр-де-каше, однак в 1772 році вона раптово з'явилась у Парижі та розпочала процедуру розлучення. Одна з його дочок заохотила його дружину піти на цей крок. Він всіляко бажав замовчати цю справу, якщо це було можливо, заради пані де Паї, швейцарської леді, яку він кохав з 1756 року. Але дружина не бажала дати йому спокій; її прохання було відхилено в 1777 році, але вона відновила свій позов, який було задоволено в 1781 році. Цей судовий процес цілком підірвав здоров'я маркіза, а також його становище; він продав свій маєток у Біньйоні та найняв будинок в Аржантеї, де прожив спокійно до самої смерті.
Молодший брат маркіза, Жан Антуан Рікетті, бейлі (помер у 1794 р.), з відзнакою служив на флоті, однак його брутальні манери унеможливили успіх при дворі. У 1763 році він став генералом галер Мальти. У 1767 році він повернувся до Франції і взяв на себе управління замком Мірабо, допомагаючи маркізу в його катастрофічних судових справах.
Мірабо отримав прізвисько «Друг людини», після його роботи L'Ami des Hommes.
Примітки
- Czech National Authority Database
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Мирабо Виктор Рикети // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 18. Cambridge University Press. с. 570. (англ.) - Bertholet, Auguste (2020). The intellectual origins of Mirabeau. History of European Ideas: 1—5. doi:10.1080/01916599.2020.1763745.
- . Lumières.Lausanne. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 8 червня 2021.
Література
- Луї де Ломені Ле Мірабо (2 т., 1879). Також Анрі Ріперт, Ле Маркіз де Мірабо
- Мирабо, Виктор Рикетти // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktor de Riketi markiz de Mirabo 5 zhovtnya 1715 Pertyuyi 13 lipnya 1789 Arzhantej francuzkij ekonomist Fiziokratichnoyi shkoli Buv batkom Onore grafa de Mirabo ta Jogo na vidminu vid reshti Mirabo chasto nazivali starshim Mirabo oskilki u nogo buv molodshij brat Zhan Antuan Riketi de Mirabo 1717 1794 Viktor de Riketi markiz de MiraboPsevdo Ami des hommes 1 i L D H 1 Narodivsya 5 zhovtnya 1715 1715 10 05 2 3 Pertyuyi 6 Pomer 13 lipnya 1789 1789 07 13 2 3 73 roki Arzhantej 6 Krayina Korolivstvo FranciyaDiyalnist ekonomist filosof politikZnannya mov francuzka 7 Titul markizRid dBrati sestri dDiti Onore Gabriyel Mirabo d i dNagorodiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMirabo vihovuvavsya batkom duzhe suvoro i v 1728 roci vin vstupiv do armiyi Vin ohoche vzyav uchast u voyennih kampaniyah ale tak nikoli i ne pidnyavsya vishe zvannya kapitana cherez te sho ne zmig otrimati vidpustku pri dvori abi pridbati komisuvannya v polk U 1737 roci vin uspadkuvav simejnu vlasnist pislya smerti batka i proviv kilka priyemnih rokiv do 1743 roku v literaturnomu spilkuvanni z Lyukom de Klap ye markizom de Vovenargom ta poetom sho moglo b trivati yakbi vin ne virishiv odruzhitisya zaradi zemelnih mayetkiv Damoyu chiye majno jomu spodobalos stala Mari Zhenev yev donka pana de Vassana brigadnogo generala v armiyi ta vdovi markiza de Sovebo Mirabo odruzhivsya ne bachivshis z neyu do cogo 21 kvitnya 1743 roku Togo zh roku Mirabo stav kavalerom Podiyeyu yaka zmusila Mirabo prisvyatiti sebe politichnij ekonomiyi bezsumnivno bula jogo robota nad rukopisom Eseyi pro zagalnu prirodu komerciyi Richarda Kentillona yakij vin mav u svoyemu rozporyadzhenni she v 1740 roci Vin poglibiv komentari do cogo tekstu yakij postupovo stav tim sho otrimalo nazvu Ami des hommes Perebuvayuchi v garnizoni v Bordo Mirabo poznajomivsya z Montesk ye 1689 1755 i zvilnivshis z armiyi napisav svoyu pershu robotu Politichnij zapovit 1747 yakij zaradi procvitannya Franciyi propaguvav povernennya francuzkoyi aristokratiyi do yihnogo starogo stanovisha v chasi Serednovichchya U 1749 roci narodivsya jogo sin Onore Gabriel U 1750 roci za Zapovitom vijshla drukom jogo nastupna kniga Utilite des etats provinciaux yaku pripisuvali samomu Montesk ye U 1756 roci Mirabo zrobiv svoyu pershu poyavu v yakosti politichnogo ekonomista publikaciyeyu Drug lyudini abo traktat pro naselennya Cyu robotu chasto poyasnyuvali zovnishnim vplivom chastkovo navit pripisuyuchi cej vpliv Kene zasnovniku ekonomichnoyi shkoli fiziokrativ Mirabo viznav liderom politichnoyi dumki princ Leopold Toskanskij zgodom imperator i korol Shveciyi Gustav III yakij v 1772 roci nadislav jomu Velikij Hrest Ordena Vazi Shlyub jogo prote ne buv shaslivim vin rozluchivsya zi svoyeyu druzhinoyu v 1762 roci yaku yak vin vvazhav nadijno zabezpechiv v provinciyi zavdyaki letr de kashe odnak v 1772 roci vona raptovo z yavilas u Parizhi ta rozpochala proceduru rozluchennya Odna z jogo dochok zaohotila jogo druzhinu piti na cej krok Vin vsilyako bazhav zamovchati cyu spravu yaksho ce bulo mozhlivo zaradi pani de Payi shvejcarskoyi ledi yaku vin kohav z 1756 roku Ale druzhina ne bazhala dati jomu spokij yiyi prohannya bulo vidhileno v 1777 roci ale vona vidnovila svij pozov yakij bulo zadovoleno v 1781 roci Cej sudovij proces cilkom pidirvav zdorov ya markiza a takozh jogo stanovishe vin prodav svij mayetok u Binjoni ta najnyav budinok v Arzhanteyi de prozhiv spokijno do samoyi smerti Molodshij brat markiza Zhan Antuan Riketti bejli pomer u 1794 r z vidznakoyu sluzhiv na floti odnak jogo brutalni maneri unemozhlivili uspih pri dvori U 1763 roci vin stav generalom galer Malti U 1767 roci vin povernuvsya do Franciyi i vzyav na sebe upravlinnya zamkom Mirabo dopomagayuchi markizu v jogo katastrofichnih sudovih spravah Mirabo otrimav prizvisko Drug lyudini pislya jogo roboti L Ami des Hommes PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Mirabo Viktor Riketi Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Odne abo dekilka z poperednih rechen vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Mirabeau Victor Riqueti Marquis de Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 18 Cambridge University Press s 570 angl Bertholet Auguste 2020 The intellectual origins of Mirabeau History of European Ideas 1 5 doi 10 1080 01916599 2020 1763745 Lumieres Lausanne Arhiv originalu za 31 travnya 2020 Procitovano 8 chervnya 2021 LiteraturaLuyi de Lomeni Le Mirabo 2 t 1879 Takozh Anri Ripert Le Markiz de Mirabo Mirabo Viktor Riketti Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref