Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Густав III (швед. Gustaf III, також відомий як Gustavus III; 13 (24) січня 1746 — 29 березня 1792note on dates) — король Швеції у 1771-1792 роках. Походив з Гольштейн-Готторпської династії.
| Густав III швед. Gustav III. | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 12 лютого 1771 — 29 березня 1792 | |||
| Попередник: | Адольф Фредерік | ||
| Наступник: | Густав IV Адольф | ||
| |||
| 12 лютого 1771 — 29 березня 1792 | |||
| Попередник: | Адольф Фредерік | ||
| Наступник: | Густав IV Адольф | ||
| Народження: | 24 січня 1746[1][2][…] Стокгольм, Швеція | ||
| Смерть: | 29 березня 1792[1][2][…] (46 років) Стокгольм, Швеція | ||
| Причина смерті: | сепсис | ||
| Поховання: | Ріддаргольменська церква[4] | ||
| Країна: | Швеція | ||
| Рід: | d | ||
| Батько: | Адольф Фредерік | ||
| Мати: | Луїза Ульріка Прусська | ||
| Шлюб: | Софія Магдалена Данська | ||
| Діти: | Густав IV Адольф[5] і d[6] | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: |      | ||
| | |||
Життєпис
Молоді роки
Густав народився в Стокгольмі. Густав був сином Адольфа Фредеріка, короля Швеції, та Луїзи Ульріки Гогенцоллерн. Здобув освіту під опікою шведських державних діячів Карла Густава Тессена та Карла Схефера, а також історика Олафа фон Даліна.
З дитинства він виявляв неабиякі здібності, особливо у володінні мовами, мистецтві та державних справах. У 1768 році Густав вперше намагався втрутитися в конфлікт між партіями «капелюхів» та «ковпаків». На короткий час перемогли останні, але вже на сесії риксдагу 1769 року «капелюхи» витіснили їх із державної ради і сформували новий уряд. Загалом Густав не дуже зумів вплинути на ситуацію, хоча підтримував «ковпаків».
У 1771 році Густав поїхав до Франції, де ознайомився з її політичними діячами, зокрема герцогом Шуазелем. На Густава глибоке враження справили французькі наука, мистецтво, архітектура, захопили ідеї Просвітництва.
Перебуваючи в Парижі, він дізнався про смерть батька. Повертаючись до Швеції, Густав зустрівся з Фрідріхом I Пруським, який порадив небожеві утримуватися від насильства. До того ж виступив гарантом шведської конституції разом з Росією та Данією.
Правління
12 лютого 1771 року Густав став новим королем Швеції. 21 червня того ж року він виступив на відкритті риксдагу. Це було вперше за багато років, коли король звернувся до парламенту шведською мовою.
Із самого початку діяльність Густава III була спрямована для розширення королівської влади для проведення необхідних для країни реформ. Того часу вирував суттєвий конфлікт між аристократією та трьома нижчими станами. Коли ці стани об'єдналися на сесії риксдагу 1771-1772 років, щоб обмежити привілеї аристократів, ті звернулися по допомогу до Густава III. Підготувавшись, 19 серпня 1772 року Густав здійснив державний переворот. Використавши військову силу, він змусив усі стани відмовитися від влади й нав'язав їм нову форму правління, згідно з якою відроджувався «принцип суверенності», тобто виняткове право короля керувати країною, а Державна рада знову зводилася до простого дорадчого органу. Разом із тим риксдаг зберігав за собою право визначати податки та певною мірою впливати на законодавство. Парламентську форму правління Густав III замінив самодержавним правлінням.
Упродовж першого десятиліття свого правління Густав III дотримувався переважно політики реформ «ковпаків». Так декрет про свободу преси 1766 року замінено 1774 року новим декретом. Було скасовано багато обмежень на вільну торгівлю, зроблено гуманнішою систему покарань. У 1781 році було запроваджено свободу віросповідань для чужоземців, а 1782 року спеціальною постановою дозволено жидам оселятися у великих містах і сповідувати свою віру. У 1777 році шляхом девальвації риксдалера вдалося зміцнити міжнародне економічне становище Швеції. Густав III заслужено зажив слави одного з найосвіченіших монархів Європи.
Проте у 1780-х роках суперечності між королем та опозицією загострилися. Густав III ставав дедалі деспотичнішим, аристократія, натхненна вільнодумними французькими ідеями, знов почала вимагати для себе більшого впливу. На парламентській сесії 1786 року опозиція, яка здобула більшість, обмежила грошові субсидії королю й відхилила кілька його законопроєктів.
У міжнародній політиці Густав III був на боці Франції. Тож коли опозиція приєдналася до проросійських угруповань, король побачив можливість із допомогою активної зовнішньої політики повернути собі колишню популярність. У 1788 році Густав III напав на Росію, прагнучи відвоювати фінські провінції, втрачені на підставі мирних угод, укладених у 1721 та 1743 роках. Війна, яку вели переважно на морі, після Гогландської битви, де не було переможця, і перемоги шведів під , закінчилася 1790 року мирним договором у Вереле без зміни фінських кордонів.
Невдовзі після початку війни 1788 року деякі шведські офіцери-аристократи, які вважали напад Густава III на Росію неконституційним, утворили так званий Аньяльський союз і вчинили заколот. У такому становищі Густав III скликав риксдаг і в лютому 1789 року видав «Акт єднання і безпеки», який означав зміну влади в державі. Цей акт надавав королю цілковиту владу і скасовував такі головні привілеї аристократії, як виняткове право на звільнення від земельних податків і право обіймати вищі державні посади.
Ці дії короля викликали рішучий опір серед аристократії і 29 березня 1792 року відбувся новий заколот, під час якого Густава III було вбито. Це вбивство відображено в опері Джузеппе Верді «Бал — маскарад».
Просвітницька діяльність
Період володарювання Густава називають густавіанською добою. За цей час шведське мистецтво та архітектура досягли свого розквіту. Такі художники, як , Олександр Рослін, і , що працювали й за межами Швеції, зажили міжнародної слави.
Твори скульптора Юхана Тобіаса Сергеля і архітектора Карла Горлемана показують, що Швеція і в цих галузях посідала визначне місце в європейській культурі. За часів Густава III споруджено багато вишуканих садиб та будівель, стають відомими витвори шведських ювелірів та меблярів.
За часів Густава III розвився також шведський театр, національна драматургічна школа. У 1773 році король видав наказ про відкриття Шведської королівської опери та Шведського королівського балету. У 1775 році з'явилася нова будівля оперного театру.
Повітряна куля
Після візиту Густава III до Ліона піонери повітроплавання брати Монгольф’є в червні 1784 запустили нову повітряну кулю під назвою [fr] на честь шведського короля, на якій піднялася в повітря перша в історії жінка-аеронавт, співачка [en].
Сен-Бартелемі і Густавія
Саме за короля Густава III Швеція отримала від Франції невеликий карибський острів Сен-Бартелемі в 1785 (в обмін на торгові права Франції в Гетеборзі).
Столиця острова досі носить назву Густавія на честь Густава III. Хоча його було продано назад до Франції в 1878, багато вулиць і місць там досі носять шведські назви. Крім того, шведський національний герб, три корони, з’являється на гербі острова разом із знаками розрізнення двох інших попередніх власників острова: трьома квітами лілій, що символізують Францію, і мальтійським хрестом, що символізує лицарів Святого Іоанна.
План колонізації Австралії 1786–1787
Коли британці готувалися заснувати колонію в Ботані-Бей, уряд Густава III погодився підтримати пропозицію [en] щодо еквівалентного підприємства на землі Нейтс (південно-західне узбережжя Австралії). Війна з Росією призвела до того, що ця затія була залишена.
Родина
Дружина — Софія Магдалена (1746—1813), донька Фредеріка V Ольденбурга, короля Данії та Норвегії
Діти:
- Густав Адольф (1778—1837) — король Швеції у 1792-1809 роках, був одружений з Фредерікою Баденською, мав п'ятеро дітей.
- Карл Густав (1782—1783) — помер немовлям.
Див. також
Нотатки
- : У 1753 Швеція перейшла з юліанського календаря на григоріанський, коли після 17 лютого настало 1 березня.
Примітки
- Gustav III — 1917.
- Gustaaf III (Koning van Zweden)
- Gustav III — OUP, 2006. —
- Olsson M. Riddarholmskyrkan - inventories and graves — 1937. — С. 413.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2014.
- Lundy D. R. The Peerage
- Robert Nisbet Bain: Gustavus III. and his contemporaries 1746–1792, 2 Bände London: Kegan Paul, Trench, Trübner, 1894
- Gustav III. Encyclopaedia Britannica. Процитовано 18 January 2019.
- "W. Bolts' forslag till kolonisation af en ö….1786–1790", Rigsarkivet, Handel och Sjöfart, 193; cited in Åke W. Essén, "Wilhelm Bolts und die schwedischen Kolonisierungspläne in Asien", Bijdragen voor vaderlandsche Geschiedenis en Oudheidkunde, Bd.7 (6), 1935, pp. 83–101. See also Clas Theodor Odhner, Sveriges Politiska Historia under Konung Gustaf III:s Regering, Stockholm, Norstedt, 1885–1905, Del. 2, pp. 492–8; cited in Carl Sprinchorn, "Sjuttonhundratalets och förslag till Svensk Kolonisation i främmande världsdelar", Historisk Tidskrift, årg.43, 1923, pp. 153–4; and Robert J. King, "Gustaf III’s Australian Colony", The Great Circle, vol. 27, no. 2, 2005, pp. 3–20
Джерела
- Barton, H. Arnold (Autumn 1972). «Gustav III of Sweden and the Enlightenment». Eighteenth-Century Studies (American Society for Eighteenth Century Studies (ASECS)) 6 (1): 1. doi:10.2307/3031560. JSTOR 3031560.
- Lönnroth, Erik (1986). Den stora rollen. Stockholm: Norstedt. .
Посилання
- Ґустав III // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Попередник Адольф Фредерік |  | Король Швеції 1771-1792 | | Наступник Густав IV Адольф |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gustav III shved Gustaf III takozh vidomij yak Gustavus III 13 24 sichnya 1746 29 bereznya 1792note on dates korol Shveciyi u 1771 1792 rokah Pohodiv z Golshtejn Gottorpskoyi dinastiyi Gustav III shved Gustav III Prapor Korol Shveciyi 12 lyutogo 1771 29 bereznya 1792 Poperednik Adolf Frederik Nastupnik Gustav IV Adolf Prapor Gercog Finlyandiyi 12 lyutogo 1771 29 bereznya 1792 Poperednik Adolf Frederik Nastupnik Gustav IV Adolf Narodzhennya 24 sichnya 1746 1746 01 24 1 2 Stokgolm ShveciyaSmert 29 bereznya 1792 1792 03 29 1 2 46 rokiv Stokgolm ShveciyaPrichina smerti sepsisPohovannya Riddargolmenska cerkva 4 Krayina ShveciyaRid dBatko Adolf FrederikMati Luyiza Ulrika PrusskaShlyub Sofiya Magdalena DanskaDiti Gustav IV Adolf 5 i d 6 Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Gustav narodivsya v Stokgolmi Gustav buv sinom Adolfa Frederika korolya Shveciyi ta Luyizi Ulriki Gogencollern Zdobuv osvitu pid opikoyu shvedskih derzhavnih diyachiv Karla Gustava Tessena ta Karla Shefera a takozh istorika Olafa fon Dalina Z ditinstva vin viyavlyav neabiyaki zdibnosti osoblivo u volodinni movami mistectvi ta derzhavnih spravah U 1768 roci Gustav vpershe namagavsya vtrutitisya v konflikt mizh partiyami kapelyuhiv ta kovpakiv Na korotkij chas peremogli ostanni ale vzhe na sesiyi riksdagu 1769 roku kapelyuhi vitisnili yih iz derzhavnoyi radi i sformuvali novij uryad Zagalom Gustav ne duzhe zumiv vplinuti na situaciyu hocha pidtrimuvav kovpakiv U 1771 roci Gustav poyihav do Franciyi de oznajomivsya z yiyi politichnimi diyachami zokrema gercogom Shuazelem Na Gustava gliboke vrazhennya spravili francuzki nauka mistectvo arhitektura zahopili ideyi Prosvitnictva Perebuvayuchi v Parizhi vin diznavsya pro smert batka Povertayuchis do Shveciyi Gustav zustrivsya z Fridrihom I Pruskim yakij poradiv nebozhevi utrimuvatisya vid nasilstva Do togo zh vistupiv garantom shvedskoyi konstituciyi razom z Rosiyeyu ta Daniyeyu Pravlinnya Pam yatnik korolyu Shveciyi Gustava III Stokgolm 12 lyutogo 1771 roku Gustav stav novim korolem Shveciyi 21 chervnya togo zh roku vin vistupiv na vidkritti riksdagu Ce bulo vpershe za bagato rokiv koli korol zvernuvsya do parlamentu shvedskoyu movoyu Iz samogo pochatku diyalnist Gustava III bula spryamovana dlya rozshirennya korolivskoyi vladi dlya provedennya neobhidnih dlya krayini reform Togo chasu viruvav suttyevij konflikt mizh aristokratiyeyu ta troma nizhchimi stanami Koli ci stani ob yednalisya na sesiyi riksdagu 1771 1772 rokiv shob obmezhiti privileyi aristokrativ ti zvernulisya po dopomogu do Gustava III Pidgotuvavshis 19 serpnya 1772 roku Gustav zdijsniv derzhavnij perevorot Vikoristavshi vijskovu silu vin zmusiv usi stani vidmovitisya vid vladi j nav yazav yim novu formu pravlinnya zgidno z yakoyu vidrodzhuvavsya princip suverennosti tobto vinyatkove pravo korolya keruvati krayinoyu a Derzhavna rada znovu zvodilasya do prostogo doradchogo organu Razom iz tim riksdag zberigav za soboyu pravo viznachati podatki ta pevnoyu miroyu vplivati na zakonodavstvo Parlamentsku formu pravlinnya Gustav III zaminiv samoderzhavnim pravlinnyam Uprodovzh pershogo desyatilittya svogo pravlinnya Gustav III dotrimuvavsya perevazhno politiki reform kovpakiv Tak dekret pro svobodu presi 1766 roku zamineno 1774 roku novim dekretom Bulo skasovano bagato obmezhen na vilnu torgivlyu zrobleno gumannishoyu sistemu pokaran U 1781 roci bulo zaprovadzheno svobodu virospovidan dlya chuzhozemciv a 1782 roku specialnoyu postanovoyu dozvoleno zhidam oselyatisya u velikih mistah i spoviduvati svoyu viru U 1777 roci shlyahom devalvaciyi riksdalera vdalosya zmicniti mizhnarodne ekonomichne stanovishe Shveciyi Gustav III zasluzheno zazhiv slavi odnogo z najosvichenishih monarhiv Yevropi Prote u 1780 h rokah superechnosti mizh korolem ta opoziciyeyu zagostrilisya Gustav III stavav dedali despotichnishim aristokratiya nathnenna vilnodumnimi francuzkimi ideyami znov pochala vimagati dlya sebe bilshogo vplivu Na parlamentskij sesiyi 1786 roku opoziciya yaka zdobula bilshist obmezhila groshovi subsidiyi korolyu j vidhilila kilka jogo zakonoproyektiv U mizhnarodnij politici Gustav III buv na boci Franciyi Tozh koli opoziciya priyednalasya do prorosijskih ugrupovan korol pobachiv mozhlivist iz dopomogoyu aktivnoyi zovnishnoyi politiki povernuti sobi kolishnyu populyarnist U 1788 roci Gustav III napav na Rosiyu pragnuchi vidvoyuvati finski provinciyi vtracheni na pidstavi mirnih ugod ukladenih u 1721 ta 1743 rokah Vijna yaku veli perevazhno na mori pislya Goglandskoyi bitvi de ne bulo peremozhcya i peremogi shvediv pid zakinchilasya 1790 roku mirnim dogovorom u Verele bez zmini finskih kordoniv Nevdovzi pislya pochatku vijni 1788 roku deyaki shvedski oficeri aristokrati yaki vvazhali napad Gustava III na Rosiyu nekonstitucijnim utvorili tak zvanij Anyalskij soyuz i vchinili zakolot U takomu stanovishi Gustav III sklikav riksdag i v lyutomu 1789 roku vidav Akt yednannya i bezpeki yakij oznachav zminu vladi v derzhavi Cej akt nadavav korolyu cilkovitu vladu i skasovuvav taki golovni privileyi aristokratiyi yak vinyatkove pravo na zvilnennya vid zemelnih podatkiv i pravo obijmati vishi derzhavni posadi Ci diyi korolya viklikali rishuchij opir sered aristokratiyi i 29 bereznya 1792 roku vidbuvsya novij zakolot pid chas yakogo Gustava III bulo vbito Ce vbivstvo vidobrazheno v operi Dzhuzeppe Verdi Bal maskarad Prosvitnicka diyalnistPeriod volodaryuvannya Gustava nazivayut gustavianskoyu doboyu Za cej chas shvedske mistectvo ta arhitektura dosyagli svogo rozkvitu Taki hudozhniki yak Oleksandr Roslin i sho pracyuvali j za mezhami Shveciyi zazhili mizhnarodnoyi slavi Tvori skulptora Yuhana Tobiasa Sergelya i arhitektora Karla Gorlemana pokazuyut sho Shveciya i v cih galuzyah posidala viznachne misce v yevropejskij kulturi Za chasiv Gustava III sporudzheno bagato vishukanih sadib ta budivel stayut vidomimi vitvori shvedskih yuveliriv ta meblyariv Za chasiv Gustava III rozvivsya takozh shvedskij teatr nacionalna dramaturgichna shkola U 1773 roci korol vidav nakaz pro vidkrittya Shvedskoyi korolivskoyi operi ta Shvedskogo korolivskogo baletu U 1775 roci z yavilasya nova budivlya opernogo teatru Povitryana kulya Pislya vizitu Gustava III do Liona pioneri povitroplavannya brati Mongolf ye v chervni 1784 zapustili novu povitryanu kulyu pid nazvoyu fr na chest shvedskogo korolya na yakij pidnyalasya v povitrya persha v istoriyi zhinka aeronavt spivachka en Sen Bartelemi i GustaviyaSame za korolya Gustava III Shveciya otrimala vid Franciyi nevelikij karibskij ostriv Sen Bartelemi v 1785 v obmin na torgovi prava Franciyi v Geteborzi Stolicya ostrova dosi nosit nazvu Gustaviya na chest Gustava III Hocha jogo bulo prodano nazad do Franciyi v 1878 bagato vulic i misc tam dosi nosyat shvedski nazvi Krim togo shvedskij nacionalnij gerb tri koroni z yavlyayetsya na gerbi ostrova razom iz znakami rozriznennya dvoh inshih poperednih vlasnikiv ostrova troma kvitami lilij sho simvolizuyut Franciyu i maltijskim hrestom sho simvolizuye licariv Svyatogo Ioanna Plan kolonizaciyi Avstraliyi 1786 1787 Koli britanci gotuvalisya zasnuvati koloniyu v Botani Bej uryad Gustava III pogodivsya pidtrimati propoziciyu en shodo ekvivalentnogo pidpriyemstva na zemli Nejts pivdenno zahidne uzberezhzhya Avstraliyi Vijna z Rosiyeyu prizvela do togo sho cya zatiya bula zalishena RodinaDruzhina Sofiya Magdalena 1746 1813 donka Frederika V Oldenburga korolya Daniyi ta Norvegiyi Diti Gustav Adolf 1778 1837 korol Shveciyi u 1792 1809 rokah buv odruzhenij z Frederikoyu Badenskoyu mav p yatero ditej Karl Gustav 1782 1783 pomer nemovlyam Div takozhEpoha Svobodi Kavovij eksperiment Gustava III Gustavianska epohaNotatki U 1753 Shveciya perejshla z yulianskogo kalendarya na grigorianskij koli pislya 17 lyutogo nastalo 1 bereznya PrimitkiGustav III 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Gustaaf III Koning van Zweden d Track Q17299517 Gustav III OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Olsson M Riddarholmskyrkan inventories and graves 1937 S 413 d Track Q61765464d Track Q61723518d Track Q6027483 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2014 d Track Q110250907d Track Q2494649 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Robert Nisbet Bain Gustavus III and his contemporaries 1746 1792 2 Bande London Kegan Paul Trench Trubner 1894 Gustav III Encyclopaedia Britannica Procitovano 18 January 2019 W Bolts forslag till kolonisation af en o 1786 1790 Rigsarkivet Handel och Sjofart 193 cited in Ake W Essen Wilhelm Bolts und die schwedischen Kolonisierungsplane in Asien Bijdragen voor vaderlandsche Geschiedenis en Oudheidkunde Bd 7 6 1935 pp 83 101 See also Clas Theodor Odhner Sveriges Politiska Historia under Konung Gustaf III s Regering Stockholm Norstedt 1885 1905 Del 2 pp 492 8 cited in Carl Sprinchorn Sjuttonhundratalets och forslag till Svensk Kolonisation i frammande varldsdelar Historisk Tidskrift arg 43 1923 pp 153 4 and Robert J King Gustaf III s Australian Colony The Great Circle vol 27 no 2 2005 pp 3 20DzherelaBarton H Arnold Autumn 1972 Gustav III of Sweden and the Enlightenment Eighteenth Century Studies American Society for Eighteenth Century Studies ASECS 6 1 1 doi 10 2307 3031560 JSTOR 3031560 Lonnroth Erik 1986 Den stora rollen Stockholm Norstedt ISBN 91 1 863652 7 PosilannyaGustav III Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Poperednik Adolf Frederik Korol Shveciyi 1771 1792 Nastupnik Gustav IV Adolf