Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фредеріка Доротея Вільгельміна Баденська (нім. Friederike Dorothea Wilhelmine von Baden, 12 березня 1781 — 25 вересня 1826) — королева-консорт Швеції у 1797—1809 роках, уроджена принцеса Бадену з династії Церінгенів, донька спадкоємного принца Бадену Карла Людвіга та принцеси Амалії Гессен-Дармштадтської, дружина короля Швеції Густава IV Адольфа. Молодша сестра російської імператриці Єлизавети Олексіївни.
| Фредеріка Баденська | |
|---|---|
| нім. Friederike von Baden | |
 Портрет Фредеріки Баденської пензля Й. К. Штілера, 1826, Національний музей Швеції | |
| королева-консорт Швеції | |
| Початок правління: | 31 жовтня 1797 |
| Кінець правління: | 29 березня 1809 |
| Коронація: | 3 квітня 1800 Норрчепінг |
| | |
| Попередник: | Софія Магдалена Данська |
| Наступник: | Ядвіґа Шарлотта Гольштейн-Готторпська |
| | |
| Дата народження: | 12 березня 1781 |
| Місце народження: | Карлсруе |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 25 вересня 1826 (45 років) |
| Місце смерті: | Лозанна, Швейцарія |
| Поховання | Ріддаргольменська церква і Пфорцгайм |
| Чоловік: | Густав IV Адольф |
| Діти: | Густав, Софія, Карл Густав, Амалія, Сесилія |
| Династія: | Церінгени, Гольштейн-Готторпи |
| Батько: | Карл Людвіг Баденський |
| Мати: | Амалія Гессен-Дармштадтська |
| Нагороди: |  |
| Фредеріка Баденська у Вікісховищі | |
На її честь названі населені пункти Фредріка, Доротея та Вільгельміна у лені Вестерботтен на півночі Швеції.
Біографія
Дитинство та юність
Фредеріка народилась 12 березня 1781 року в Карлсруе. Була четвертою дитиною та четвертою донькою в родині спадкоємного принца Бадену Карла Людвіга та його дружини Амалії Гессен-Дармштадтської. Мала старших сестер Амалію, Кароліну та Луїзу. Згодом родина поповнилася чотирма молодшими дітьми.
Матір була розумною жінкою з сильним характером і домінувала над чоловіком. Від 1783 року вона виконувала роль першої леді баденського двору. Дітям дала добру освіту, хоча жила родина досить скромно. Фредеріку в колі родини кликали Фрік. З дитинства всі відмічали її дивовижну красу, благочестя, смиренність та музичний хист. Втім, вона вважалася інтелектуально недалекою та мала слабку конституцію, перенісши у дворічному віці ревматизм. Її гувернанткою була швейцарка, завдяки чому дівчинка вільно спілкувалася та писала французькою мовою, хоча й з окремими німецькими висловами.
На початку 1790-х років до Бадену прибув граф Румянцев Микола Петрович, який мав наказ від імператриці Катерини II побачити доньок спадкоємного принца й оцінити їхнє виховання та духовні якості аби визначити чи підходять вони як наречені для великого князя Олександра Павловича, старшого онука правительки. Наприкінці 1792 року імператриця запросила спадкоємну принцесу з доньками Луїзою та Фредерікою до Петербургу. Амалія Гессен-Дармштадтська відмовилася їхати, проте дала дозвіл на мандрівку донькам. Фредеріку граф описував як дівчинку з тонкими та виразними рисами, однак бліду та хворобливу.
Принцес до Росії супроводжували графиня Шувалова та таємний радник Стрекалов. 31 жовтня 1792 року вони прибули до Петербургу. 15-річний Олександр Павлович обрав за наречену Луїзу. Фредеріка перебувала при російському дворі до серпня 1793 року, після чого відбула на батьківщину, восени діставшись Карлсруе. На весіллі сестри присутньою не була.
За чотири роки її руки просив король Швеції Густав IV Адольф. Його попередні спроби заручин із принцесою Луїзою Шарлоттою Мекленбург-Шверінською, шведською графинею Еббою Моде та великою княжною Олександрою Павлівною з різних причин виявилися невдалими. Баденська принцеса була підходящим вибором, оскільки Росія, де жила її сестра, не могла офіційно не схвалити вибір. До того, на думку Густава Адольфа, наречена обов'язково мала бути вродливою. Він навідав родину принца Карла Людвіга в Ерфурті у серпні 1797 року, і скоро було оголошено про заручини.
Королева Швеції
У 16 років Фредеріка взяла шлюб із 19-річним королем Швеції Густавом IV Адольфом. 6 жовтня 1797 року в Штральзунді відбулося укладення шлюбу за домовленістю. Нареченого представляв барон Еверт Таубе. Із Штральзунду принцеса відпливла до Карлскруни, де її зустрів Густав Адольф. У Дроттнінггольмі познайомилася з королевою Софією Магдаленою та була офіційно представлена двору. Після цього відбувся урочистий в'їзд до столиці. Вінчання пройшло у каплиці королівського замку 31 жовтня 1797.
Королева справляла захопливе враження своєю вродою, однак через сором'язливий характер була непопулярною, оскільки не любила представницькі обов'язки та придворне життя, намагаючись ізолюватися від них. Вже на весільних урочистостях вона була сповнена жахом до публічних зібрань. Великі бали погано позначалися на її здоров'ї, а шведський клімат загалом був несприятливим.
Головна фрейліна Гедда Піпер пояснювала усамітнення королеви тим, що та, згідно етикету, не могла брати участь у розмовах, якщо її не представила головна фрейліна. Даного пункту в церемоніалі не було, однак Фредеріка не була в курсі та фактично залежала від Піпер. За винятком головної, король призначив фрейлінами юних дівчат віку Фредеріки, з якими вона грала в ігри. Свекруха ставилася до неї доброзичливо.
Важкими були стосунки з самим Густавом Адольфом. Обоє не мали інтимного досвіду, що ускладнювало статеві відносини. Незадоволення сексуальним життям дуже засмучувало короля. Ситуація погіршувалася сором'язливістю Фредеріки. Втім, до березня 1798 року, за допомогою принцеси Ядвіґи Шарлотти, проблеми були вирішені. Надалі королева жалілася в листах до матері на велику сексуальну активність чоловіка, через яку почувається дуже втомленою і не спить уночі, й бажала скоріше завагітніти. Також була вражена ліберальними поглядами двору, де, за її словами, всі, окрім неї, мали коханців.
На початку 1799 року Фредеріка завагітніла і в листопаді народила первістка. Всього у подружжя було п'ятеро дітей:
- Густав (1799—1877) — спадкоємний принц Швеції, принц Ваза, генерал-фельдмаршал австрійської армії, був одруженим із баденською принцесою Луїзою Амелією, мав двох дітей, що не залишили нащадків;
- Софія (1801—1865) — дружина великого герцога Бадену Леопольда, мала восьмеро дітей;
- Карл Густав (1802—1805) — великий князь Фінляндський, прожив два з половиною роки;
- Амалія (1805—1853) — страждала на рахіт, одружена не була, дітей не мала;
- Сесилія (1807—1844) — дружина великого герцога Ольденбургу Августа I, мала трьох синів.
Після народження первістка стосунки між королем і королевою покращилися. Надалі вони жили інтимним та гармонійним сімейним життям, піклуючись про дітей. Густав Адольф боронив сексуальну непорочність дружини, захищаючи її від будь-якого фривольного впливу. У 1800 році він звільнив усіх молодих покоївок, замінивши літніми заміжніми фрейлінами, а згодом, після постановки легковажної двозначної постановки в опері, закрив і її.
У квітні 1800 року пара була коронована. Вони надавали перевагу тихому сімейному життю в невеликому новозбудованому палаці Хаґа, куди переселилися у 1807 році, подалі від офіційного придворного життя, але з невеликим почтом. Король висловлював ідеї зректися трону та жити звичайним мирним життям за кордоном. Королева присвятила себе вихованню дітей, часто грала для чоловіка на клавікорді. Ідею зречення не підтримувала. Бувала дуже веселою у невеликому колі друзів, особливо під час відсутності Густава Адольфа. Багато листувалася з родиною.
У 1801 році її навідали батьки, які повертались до Німеччини після візиту до Петербургу. Сестра Луїза в той час стала російською імператрицею. Гостини виявилися невдалими, оскільки Фредеріка звинувачувала матір у своєму невмінні триматися на публіці, а вже після від'їзду зі столиці з батьком трапився нещасний випадок, в результаті якого він загинув.
Наступного року супроводжувала чоловіка до Фінляндії, де побачилася зі своєю сестрою Луїзою в Аборсфорсі. Влітку 1803 року разом з Густавом Адольфом відвідала родину в Карлсруе. До Стокгольму подружжя повернулося лише у лютому 1805 року, через що Фредеріку звинувачували у тривалій відсутності монарха на теренах держави.
Під час війни четвертої коаліції у листопаді 1805 року королеві не дозволили супроводжувати чоловіка до Німеччини. Також її не розглядали як можливого регента країни під час його відсутності. Втім, протягом часу вона вважалася символом моральної підтримки країни та викликала співчуття громадськості.
Взимку 1806—1807 років приймала в Мальме свою сестру Марію, яка мала втікати з Німеччини від французької навали.
На державні справи не впливала і не цікавилася ними, за винятком випадків, коли вони безпосередньо торкалися її родини. Опосередковано мала змогу впливати на політику, передаючи чоловікові антинаполеонівські настрої баденських родичів. Коли ж сестра Луїза попросила вплинути на нього з метою укладення союзу з Наполеоном, це викликало конфлікт між подружжям, оскільки Густав Адольф не бажав втручання в свої справи.
У березні 1809 року почалося повстання Георга Адлерспарре. Король намагався впоратися з ним, однак був заарештований у Стокгольмі та ув'язнений у Гріпсгольмі. 10 травня він зрікся престолу. Фредеріка в цей час перебувала під вартою в палаці Хаґа, їй було дозволено зберегти титул королеви. Під час арешту вона поводилася з великою гідністю, чим заслужила значну повагу. Жінку навідувала Ядвіґа Шарлотта, нова королева країни, яка співчувала їй. Через її заступництво Фредеріка з дітьми змогла поєднатися з чоловіком після коронації нового правителя.
В Гріпсгольмі відносини між подружжям були добрими. В цей час обговорювалося питання майбутнього успадкування трону їхнім сином Густавом. Генерал Ебергард фон Вегезак планував звільнити Фредеріку з дітьми з-під арешту, проголосити Густава королем, а її саму зробити регентом. Королева від цього варіанту відмовилася. Коли ж стало відомо, що Густава викреслено з лінії престолонаслідування, назвала це юридично протиправним.
У вигнанні
6 грудня 1809 року родина залишила Швецію. Велика Британія відмовился надати їм притулок. Зі Стокгольму сімейство виїжджало на трьох каретах. Фредеріці було запропоновано почт відповідний її статусу та належні урочистості, однак вона відмовилася, узявши разом із собою лише камеристку-німкеню. На кораблі вони відпливли з Карлскруни до Німеччини.
10 лютого прибули до Бадену, де різні погляди подружжя на подальше життя швидко дали себе взнаки. Густав Адольф праг жити звичайним сімейним життям в поселеннях моравських братів у Шлезвігу чи Швейцарії. Фредеріка не хотіла втрачати свій статус, відмовлятись від влаштування вигідних шлюбних партій для дітей та бажала оселитися у палаці Мерсбург на березі Боденського озера, який надала для проживання її родина. У статевих стосунках королева чоловікові відмовила, аргументуючи тим, що не хоче народжувати вигнанців. Густав Адольф вже у квітні виїхав до Базеля, де почав вимагати розлучення.
У липні та вересні пара здійснила дві спроби примирення, які не увінчалися успіхом. У 1811 році Густав Адольф остаточно вирішив розлучитися, аби узяти новий шлюб, про що повідомив матері. Фредеріка ідею розлучення не підтримувала. Оформлене воно було 17 лютого 1812 року та підтверджене євангельсько-лютеранською консисторією в Карлсруе 16 травня 1814. Тоді ж королева зробила опікуном дітей російського імператора. У 1810—1814 роках мешкала з дітьми у палацах Брухзал та Рорбах із матір'ю, після чого вони переїхали до власного будинку в Карлсруе. Крім того, мали житло в Баден-Бадені та заміський будинок під назвою Вільямонт в передмісті Лозанни. Продовжувала листування з колишньою свекрухою та королевою Ядвіґою Шарлоттою.
Після 1814 року проводила багато часу при дворі Карлсруе, підтримувала тісні контакти з численними родичами та часто подорожувала Німеччиною, Італією та Швейцарією під іменем графині Іттербург. Мала власний двір, очолюваний шведським бароном Мунком. Відмовилася від шлюбних провозицій герцога Фрідріха Вільгельма Брауншвейг-Вольфенбюттельського та короля Пруссії Фрідріха Вільгельма III. За чутками, таємно вийшла заміж за вчителя свого сина, де Пуйє-Вернлана у 1823 році в Швейцарії.
В останні роки життя її здоров'я слабшало. Померла в Лозанні у 45-річному віці від хвороби серця. Похована у південній крипті монастирської церкви Святого Михайла у Пфорцгаймі.
Нагороди
- Великий хрест ордену Святої Катерини (Російська імперія) (24 листопада 1792).
Генеалогія
Примітки
- Данилова А. Принцесса Луиза Баденская, императрица Елизавета Алексеевна // Судьбы закон печальный. Жёны сыновей Павла I. Биографические хроники. — М.: Эксмо, 2007. — стор. 6—130. — 480 с. — 5000 экз. — .
- Arthur Kleinschmidt: Friederike Dorothea Wilhelmine. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 8, Duncker & Humblot, Leipzig 1878, стор. 68 [1] (нім.)
- Стаття про королеву Фредеріку у Шведському біографічному словнику [2] (швед.)
- Біографія Фредеріки Баденської [3] (швед.)
- Церква Святого Михайла у Пфорцгаймі [4] [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Hedvig Elisabet Charlotta. Hedvig Elisabeth Charlottas dagbok. 8, 1807-1811. Stockholm: Norstedt. 1939
- Marc Wiklund: Avsatta, Fredrika och Gustaf IV Adolf, Ett familjeöde i Napoleontidens Europa. Ulfsäter. 1998.
- Fräulein von Scharnhorst: Königin Friederike von Schweden, geborne Prinzessin von Baden, Frankfurt am Main 1856 [5] (фр.)
Посилання
- (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Фредеріки Баденської (англ.)
- Генеалогія Густава IV Адольфа (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Frederika Doroteya Vilgelmina Badenska nim Friederike Dorothea Wilhelmine von Baden 12 bereznya 1781 25 veresnya 1826 koroleva konsort Shveciyi u 1797 1809 rokah urodzhena princesa Badenu z dinastiyi Ceringeniv donka spadkoyemnogo princa Badenu Karla Lyudviga ta princesi Amaliyi Gessen Darmshtadtskoyi druzhina korolya Shveciyi Gustava IV Adolfa Molodsha sestra rosijskoyi imperatrici Yelizaveti Oleksiyivni Frederika Badenskanim Friederike von BadenFrederika BadenskaPortret Frederiki Badenskoyi penzlya J K Shtilera 1826 Nacionalnij muzej Shveciyikoroleva konsort ShveciyiPochatok pravlinnya 31 zhovtnya 1797Kinec pravlinnya 29 bereznya 1809Koronaciya 3 kvitnya 1800 NorrchepingPoperednik Sofiya Magdalena DanskaNastupnik Yadviga Sharlotta Golshtejn GottorpskaData narodzhennya 12 bereznya 1781 1781 03 12 Misce narodzhennya KarlsrueKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 25 veresnya 1826 1826 09 25 45 rokiv Misce smerti Lozanna ShvejcariyaPohovannya Riddargolmenska cerkva i PforcgajmCholovik Gustav IV AdolfDiti Gustav Sofiya Karl Gustav Amaliya SesiliyaDinastiya Ceringeni Golshtejn GottorpiBatko Karl Lyudvig BadenskijMati Amaliya Gessen DarmshtadtskaNagorodi Frederika Badenska u Vikishovishi Na yiyi chest nazvani naseleni punkti Fredrika Doroteya ta Vilgelmina u leni Vesterbotten na pivnochi Shveciyi BiografiyaDitinstvo ta yunist Frederika narodilas 12 bereznya 1781 roku v Karlsrue Bula chetvertoyu ditinoyu ta chetvertoyu donkoyu v rodini spadkoyemnogo princa Badenu Karla Lyudviga ta jogo druzhini Amaliyi Gessen Darmshtadtskoyi Mala starshih sester Amaliyu Karolinu ta Luyizu Zgodom rodina popovnilasya chotirma molodshimi ditmi Portret Frederiki E B Holdebrana Matir bula rozumnoyu zhinkoyu z silnim harakterom i dominuvala nad cholovikom Vid 1783 roku vona vikonuvala rol pershoyi ledi badenskogo dvoru Dityam dala dobru osvitu hocha zhila rodina dosit skromno Frederiku v koli rodini klikali Frik Z ditinstva vsi vidmichali yiyi divovizhnu krasu blagochestya smirennist ta muzichnij hist Vtim vona vvazhalasya intelektualno nedalekoyu ta mala slabku konstituciyu perenisshi u dvorichnomu vici revmatizm Yiyi guvernantkoyu bula shvejcarka zavdyaki chomu divchinka vilno spilkuvalasya ta pisala francuzkoyu movoyu hocha j z okremimi nimeckimi vislovami Na pochatku 1790 h rokiv do Badenu pribuv graf Rumyancev Mikola Petrovich yakij mav nakaz vid imperatrici Katerini II pobachiti donok spadkoyemnogo princa j ociniti yihnye vihovannya ta duhovni yakosti abi viznachiti chi pidhodyat voni yak narecheni dlya velikogo knyazya Oleksandra Pavlovicha starshogo onuka pravitelki Naprikinci 1792 roku imperatricya zaprosila spadkoyemnu princesu z donkami Luyizoyu ta Frederikoyu do Peterburgu Amaliya Gessen Darmshtadtska vidmovilasya yihati prote dala dozvil na mandrivku donkam Frederiku graf opisuvav yak divchinku z tonkimi ta viraznimi risami odnak blidu ta hvoroblivu Princes do Rosiyi suprovodzhuvali grafinya Shuvalova ta tayemnij radnik Strekalov 31 zhovtnya 1792 roku voni pribuli do Peterburgu 15 richnij Oleksandr Pavlovich obrav za narechenu Luyizu Frederika perebuvala pri rosijskomu dvori do serpnya 1793 roku pislya chogo vidbula na batkivshinu voseni distavshis Karlsrue Na vesilli sestri prisutnoyu ne bula Za chotiri roki yiyi ruki prosiv korol Shveciyi Gustav IV Adolf Jogo poperedni sprobi zaruchin iz princesoyu Luyizoyu Sharlottoyu Meklenburg Shverinskoyu shvedskoyu grafineyu Ebboyu Mode ta velikoyu knyazhnoyu Oleksandroyu Pavlivnoyu z riznih prichin viyavilisya nevdalimi Badenska princesa bula pidhodyashim viborom oskilki Rosiya de zhila yiyi sestra ne mogla oficijno ne shvaliti vibir Do togo na dumku Gustava Adolfa narechena obov yazkovo mala buti vrodlivoyu Vin navidav rodinu princa Karla Lyudviga v Erfurti u serpni 1797 roku i skoro bulo ogolosheno pro zaruchini Koroleva Shveciyi U 16 rokiv Frederika vzyala shlyub iz 19 richnim korolem Shveciyi Gustavom IV Adolfom 6 zhovtnya 1797 roku v Shtralzundi vidbulosya ukladennya shlyubu za domovlenistyu Narechenogo predstavlyav baron Evert Taube Iz Shtralzundu princesa vidplivla do Karlskruni de yiyi zustriv Gustav Adolf U Drottninggolmi poznajomilasya z korolevoyu Sofiyeyu Magdalenoyu ta bula oficijno predstavlena dvoru Pislya cogo vidbuvsya urochistij v yizd do stolici Vinchannya projshlo u kaplici korolivskogo zamku 31 zhovtnya 1797 Korolivske podruzhzhya na kartini Jonasa Forslunda Koroleva spravlyala zahoplive vrazhennya svoyeyu vrodoyu odnak cherez sorom yazlivij harakter bula nepopulyarnoyu oskilki ne lyubila predstavnicki obov yazki ta pridvorne zhittya namagayuchis izolyuvatisya vid nih Vzhe na vesilnih urochistostyah vona bula spovnena zhahom do publichnih zibran Veliki bali pogano poznachalisya na yiyi zdorov yi a shvedskij klimat zagalom buv nespriyatlivim Golovna frejlina Gedda Piper poyasnyuvala usamitnennya korolevi tim sho ta zgidno etiketu ne mogla brati uchast u rozmovah yaksho yiyi ne predstavila golovna frejlina Danogo punktu v ceremoniali ne bulo odnak Frederika ne bula v kursi ta faktichno zalezhala vid Piper Za vinyatkom golovnoyi korol priznachiv frejlinami yunih divchat viku Frederiki z yakimi vona grala v igri Svekruha stavilasya do neyi dobrozichlivo Vazhkimi buli stosunki z samim Gustavom Adolfom Oboye ne mali intimnogo dosvidu sho uskladnyuvalo statevi vidnosini Nezadovolennya seksualnim zhittyam duzhe zasmuchuvalo korolya Situaciya pogirshuvalasya sorom yazlivistyu Frederiki Vtim do bereznya 1798 roku za dopomogoyu princesi Yadvigi Sharlotti problemi buli virisheni Nadali koroleva zhalilasya v listah do materi na veliku seksualnu aktivnist cholovika cherez yaku pochuvayetsya duzhe vtomlenoyu i ne spit unochi j bazhala skorishe zavagitniti Takozh bula vrazhena liberalnimi poglyadami dvoru de za yiyi slovami vsi okrim neyi mali kohanciv Na pochatku 1799 roku Frederika zavagitnila i v listopadi narodila pervistka Vsogo u podruzhzhya bulo p yatero ditej Gustav 1799 1877 spadkoyemnij princ Shveciyi princ Vaza general feldmarshal avstrijskoyi armiyi buv odruzhenim iz badenskoyu princesoyu Luyizoyu Ameliyeyu mav dvoh ditej sho ne zalishili nashadkiv Sofiya 1801 1865 druzhina velikogo gercoga Badenu Leopolda mala vosmero ditej Karl Gustav 1802 1805 velikij knyaz Finlyandskij prozhiv dva z polovinoyu roki Amaliya 1805 1853 strazhdala na rahit odruzhena ne bula ditej ne mala Sesiliya 1807 1844 druzhina velikogo gercoga Oldenburgu Avgusta I mala troh siniv Pislya narodzhennya pervistka stosunki mizh korolem i korolevoyu pokrashilisya Nadali voni zhili intimnim ta garmonijnim simejnim zhittyam pikluyuchis pro ditej Gustav Adolf boroniv seksualnu neporochnist druzhini zahishayuchi yiyi vid bud yakogo frivolnogo vplivu U 1800 roci vin zvilniv usih molodih pokoyivok zaminivshi litnimi zamizhnimi frejlinami a zgodom pislya postanovki legkovazhnoyi dvoznachnoyi postanovki v operi zakriv i yiyi U kvitni 1800 roku para bula koronovana Voni nadavali perevagu tihomu simejnomu zhittyu v nevelikomu novozbudovanomu palaci Haga kudi pereselilisya u 1807 roci podali vid oficijnogo pridvornogo zhittya ale z nevelikim pochtom Korol vislovlyuvav ideyi zrektisya tronu ta zhiti zvichajnim mirnim zhittyam za kordonom Koroleva prisvyatila sebe vihovannyu ditej chasto grala dlya cholovika na klavikordi Ideyu zrechennya ne pidtrimuvala Buvala duzhe veseloyu u nevelikomu koli druziv osoblivo pid chas vidsutnosti Gustava Adolfa Bagato listuvalasya z rodinoyu U 1801 roci yiyi navidali batki yaki povertalis do Nimechchini pislya vizitu do Peterburgu Sestra Luyiza v toj chas stala rosijskoyu imperatriceyu Gostini viyavilisya nevdalimi oskilki Frederika zvinuvachuvala matir u svoyemu nevminni trimatisya na publici a vzhe pislya vid yizdu zi stolici z batkom trapivsya neshasnij vipadok v rezultati yakogo vin zaginuv Nastupnogo roku suprovodzhuvala cholovika do Finlyandiyi de pobachilasya zi svoyeyu sestroyu Luyizoyu v Aborsforsi Vlitku 1803 roku razom z Gustavom Adolfom vidvidala rodinu v Karlsrue Do Stokgolmu podruzhzhya povernulosya lishe u lyutomu 1805 roku cherez sho Frederiku zvinuvachuvali u trivalij vidsutnosti monarha na terenah derzhavi Pid chas vijni chetvertoyi koaliciyi u listopadi 1805 roku korolevi ne dozvolili suprovodzhuvati cholovika do Nimechchini Takozh yiyi ne rozglyadali yak mozhlivogo regenta krayini pid chas jogo vidsutnosti Vtim protyagom chasu vona vvazhalasya simvolom moralnoyi pidtrimki krayini ta viklikala spivchuttya gromadskosti Palac Haga Vzimku 1806 1807 rokiv prijmala v Malme svoyu sestru Mariyu yaka mala vtikati z Nimechchini vid francuzkoyi navali Na derzhavni spravi ne vplivala i ne cikavilasya nimi za vinyatkom vipadkiv koli voni bezposeredno torkalisya yiyi rodini Oposeredkovano mala zmogu vplivati na politiku peredayuchi cholovikovi antinapoleonivski nastroyi badenskih rodichiv Koli zh sestra Luyiza poprosila vplinuti na nogo z metoyu ukladennya soyuzu z Napoleonom ce viklikalo konflikt mizh podruzhzhyam oskilki Gustav Adolf ne bazhav vtruchannya v svoyi spravi U berezni 1809 roku pochalosya povstannya Georga Adlersparre Korol namagavsya vporatisya z nim odnak buv zaareshtovanij u Stokgolmi ta uv yaznenij u Gripsgolmi 10 travnya vin zriksya prestolu Frederika v cej chas perebuvala pid vartoyu v palaci Haga yij bulo dozvoleno zberegti titul korolevi Pid chas areshtu vona povodilasya z velikoyu gidnistyu chim zasluzhila znachnu povagu Zhinku naviduvala Yadviga Sharlotta nova koroleva krayini yaka spivchuvala yij Cherez yiyi zastupnictvo Frederika z ditmi zmogla poyednatisya z cholovikom pislya koronaciyi novogo pravitelya V Gripsgolmi vidnosini mizh podruzhzhyam buli dobrimi V cej chas obgovoryuvalosya pitannya majbutnogo uspadkuvannya tronu yihnim sinom Gustavom General Ebergard fon Vegezak planuvav zvilniti Frederiku z ditmi z pid areshtu progolositi Gustava korolem a yiyi samu zrobiti regentom Koroleva vid cogo variantu vidmovilasya Koli zh stalo vidomo sho Gustava vikresleno z liniyi prestolonasliduvannya nazvala ce yuridichno protipravnim U vignanni 6 grudnya 1809 roku rodina zalishila Shveciyu Velika Britaniya vidmovilsya nadati yim pritulok Zi Stokgolmu simejstvo viyizhdzhalo na troh karetah Frederici bulo zaproponovano pocht vidpovidnij yiyi statusu ta nalezhni urochistosti odnak vona vidmovilasya uzyavshi razom iz soboyu lishe kameristku nimkenyu Na korabli voni vidplivli z Karlskruni do Nimechchini Portret korolevi Frederiki penzlya F S Shtirnbranda 1824 zamok Gripsgolm 10 lyutogo pribuli do Badenu de rizni poglyadi podruzhzhya na podalshe zhittya shvidko dali sebe vznaki Gustav Adolf prag zhiti zvichajnim simejnim zhittyam v poselennyah moravskih brativ u Shlezvigu chi Shvejcariyi Frederika ne hotila vtrachati svij status vidmovlyatis vid vlashtuvannya vigidnih shlyubnih partij dlya ditej ta bazhala oselitisya u palaci Mersburg na berezi Bodenskogo ozera yakij nadala dlya prozhivannya yiyi rodina U statevih stosunkah koroleva cholovikovi vidmovila argumentuyuchi tim sho ne hoche narodzhuvati vignanciv Gustav Adolf vzhe u kvitni viyihav do Bazelya de pochav vimagati rozluchennya U lipni ta veresni para zdijsnila dvi sprobi primirennya yaki ne uvinchalisya uspihom U 1811 roci Gustav Adolf ostatochno virishiv rozluchitisya abi uzyati novij shlyub pro sho povidomiv materi Frederika ideyu rozluchennya ne pidtrimuvala Oformlene vono bulo 17 lyutogo 1812 roku ta pidtverdzhene yevangelsko lyuteranskoyu konsistoriyeyu v Karlsrue 16 travnya 1814 Todi zh koroleva zrobila opikunom ditej rosijskogo imperatora U 1810 1814 rokah meshkala z ditmi u palacah Bruhzal ta Rorbah iz matir yu pislya chogo voni pereyihali do vlasnogo budinku v Karlsrue Krim togo mali zhitlo v Baden Badeni ta zamiskij budinok pid nazvoyu Vilyamont v peredmisti Lozanni Prodovzhuvala listuvannya z kolishnoyu svekruhoyu ta korolevoyu Yadvigoyu Sharlottoyu Pislya 1814 roku provodila bagato chasu pri dvori Karlsrue pidtrimuvala tisni kontakti z chislennimi rodichami ta chasto podorozhuvala Nimechchinoyu Italiyeyu ta Shvejcariyeyu pid imenem grafini Itterburg Mala vlasnij dvir ocholyuvanij shvedskim baronom Munkom Vidmovilasya vid shlyubnih provozicij gercoga Fridriha Vilgelma Braunshvejg Volfenbyuttelskogo ta korolya Prussiyi Fridriha Vilgelma III Za chutkami tayemno vijshla zamizh za vchitelya svogo sina de Pujye Vernlana u 1823 roci v Shvejcariyi V ostanni roki zhittya yiyi zdorov ya slabshalo Pomerla v Lozanni u 45 richnomu vici vid hvorobi sercya Pohovana u pivdennij kripti monastirskoyi cerkvi Svyatogo Mihajla u Pforcgajmi NagorodiVelikij hrest ordenu Svyatoyi Katerini Rosijska imperiya 24 listopada 1792 GenealogiyaFridrih Baden Durlahskij Amaliya Nassau Dic Lyudvig VIII Sharlotta Ganau Lihtenberzka Lyudvig VIII Sharlotta Ganau Lihtenberzka Kristian III Karolina Nassau Saarbryukenska Karl Fridrih Badenskij Karolina Luyiza Gessen Darmshtadtska Lyudvig IX Karolina Pfalc Cvajbryukenska Karl Lyudvig Badenskij Amaliya Gessen Darmshtadtska Frederika PrimitkiDanilova A Princessa Luiza Badenskaya imperatrica Elizaveta Alekseevna Sudby zakon pechalnyj Zhyony synovej Pavla I Biograficheskie hroniki M Eksmo 2007 stor 6 130 480 s 5000 ekz ISBN 5 699 18546 1 Arthur Kleinschmidt Friederike Dorothea Wilhelmine In Allgemeine Deutsche Biographie Band 8 Duncker amp Humblot Leipzig 1878 stor 68 1 nim Stattya pro korolevu Frederiku u Shvedskomu biografichnomu slovniku 2 shved Biografiya Frederiki Badenskoyi 3 shved Cerkva Svyatogo Mihajla u Pforcgajmi 4 26 sichnya 2018 u Wayback Machine angl LiteraturaHedvig Elisabet Charlotta Hedvig Elisabeth Charlottas dagbok 8 1807 1811 Stockholm Norstedt 1939 Marc Wiklund Avsatta Fredrika och Gustaf IV Adolf Ett familjeode i Napoleontidens Europa Ulfsater 1998 ISBN 91 972760 7 3 Fraulein von Scharnhorst Konigin Friederike von Schweden geborne Prinzessin von Baden Frankfurt am Main 1856 5 fr Posilannya angl Profil na Geni com angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Frederiki Badenskoyi angl Genealogiya Gustava IV Adolfa angl