Август I (нім. August von Oldenburg; 13 липня 1783 — 27 лютого 1853) — великий герцог Ольденбургу в 1829—1853 роках.
Август I | |
---|---|
нім. August I | |
Народився | 13 липня 1783[1][2] Растеде, Аммерланд, Німеччина |
Помер | 27 лютого 1853[1][2](69 років) Ольденбург, Веймарська республіка, Німецький Райх |
Країна | Велике герцогство Ольденбург |
Діяльність | суверен |
Alma mater | Лейпцизький університет |
Знання мов | німецька |
Учасник | Наполеонівські війни |
Magnum opus | d |
Військове звання | генерал від інфантерії |
Рід | Ольденбурзька династія |
Батько | Петер I (великий герцог Ольденбургу) |
Мати | Фредеріка Вюртемберзька |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d, Іда Анхальт-Бернбург-Шаумбург-Хоймська і Сесилія Шведська |
Діти | Амалія Ольденбурзька, Петер II (великий герцог Ольденбургу), d[2], d[2], d[2] і d[2] |
Нагороди | |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Гольштейн-Готторп. Старший син Петера, князя-єпископа Любеку й адміністратора Ольденбургу, та Фредеріки Вюртемберзької. Народився 1783 року в Растеде, отримавши ім'я Пауль Фрідріх Август. 1785 року втратив матір. Разом з братом виховувався та здобував домашню освіту, систему якої розробив особисто їх батько.
У 1803 році поступив до Лейпцизького університету, де навчався до 1805 року. Потім в 1805—1807 роках проходив навчання у Великій Британії, а в 1809—1810 роках — Італії. 1808 року супроводжував батька на Ерфуртський конгрес.
На російській службі
1811 року після окупації Французькою імперією герцогства Ольденбург разом з родиною емігрував до Російської імперії. Тут став зватися Павло Петрович Ольденбурзький. Отримав звання генерал-лейтенанта з призначенням генерал-губернатором Естляндської губернії, а також шефом Першого єгерського полку та полковником лейб-гвардії Преображенського полку.
1812 року з початком вторгнення Наполеона I до Росії приєднався до головного штабу Західної армії в Вільно. Брав участь у Бородінській битви.Виступав проти залишення Москви. звитяжив у битві біля Тарутіно, де був поранений, нагороджений золотою шаблею з написом «За хоробрість!». Потім брав участь у битві під Красним. після раптової смерті брата Геогра в грудні 1812 року відізвано до імператорського двору. Отримав орден Св. Геогрія 2-го ступеню. Брав участь у військовим кампаніях 1813 і 1814 років проти Франції. Потім повернувся до Естляндії, де застосовував зусилля задля ліквідації кріпацтва.
В Ольденбурзі
1816 року повернувся до Льденбургу. 1817 року одружився з представницею Ангальтських Асканіїв. Втім 1820 став вдівцем. Цього ж року фактично перебрав владу в герцогстві Ольденбурзькому, оскільки його батько був хворим. 1823 року отримав від російського імператора чин генерала інфантерії. 1825 року одружився вдруге, але дружинна померла 1827 року.
1829 року після смерті батька став великим герцогом Ольденбурзьким. Спочатку намагався зберегти існуючий лад в державі. Втім 1830 року під тиском події за наслідками Липневої революції у Франції вимушений був видати прокламацію, в якій обіцяв впровадження конституції. 1831 року одружився втретє. Того ж року запровадив муніципальний кодекс. 1832 року було розроблено доволі обмежену конституцію, але її запроваджено лише після революційних події 1848 року. У 1849 року після погодження з ландтагом доволі ліберальна Конституція Ольденбургу вступила в дію.
Разом з тим він дбав про сільське господарство, транспорт, соціальний добробут, мистецтво та науку. Торгівля процвітала вздовж нижнього Везера та Яде, а місто Ольденбург перетворилося на один із культурних центрів Північно-Західної Німеччини.
У 1850 року підтримав ідею російської імперії та Данії щодо передачі трону Данського королівства синові Ніколаусу Петеру. Втім через внутрішній спротив міністрів відмовився від цього плану. Спроби великого герцога контролювати уряд викликало декілька криз. 1852 року домігся перегляду ліберальних положень конституції на консервативні. Помер 1853 року. Йому спадкував син Ніколаус Петер.
Родина
1. Дружина — Адельгейда, донька Віктора II Асканія, князя Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гойма
Діти:
- Амалія (1818—1875), дружина Оттона I Віттельсбаха, короля Греції
- Фредеріка (1820—1891), дружина барона Максиміліана Еммуаеля фон Вашингтона
2. Дружина — Іда, донька Віктора II Асканія, князя Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гойма
Діти:
- Ніколаус Петер (1827—1900), великий герцог Ольденбуруг
3.Дружина — Сесілія, донька Густава IV Адольфа, короля Швеції
Діти:
- Олександр Фрідріх Густав (1834—1835)
- Ніколаус Фрідріх Август (1836—1837)
- Антон Гюнтер Фрідріх Елімар (1844—1895)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11775031X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Hermann Lübbing: August I.. // Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, , S. 446 f.
- Hans Friedl: Paul Friedrich August, Großherzog von Oldenburg. In: Hans Friedl u. a. (Hrsg.): Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg. Hrsg. im Auftrag der Oldenburgischen Landschaft. Isensee, Oldenburg 1992, , S. 553—555
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avgust I nim August von Oldenburg 13 lipnya 1783 27 lyutogo 1853 velikij gercog Oldenburgu v 1829 1853 rokah Avgust Inim August INarodivsya13 lipnya 1783 1783 07 13 1 2 Rastede Ammerland NimechchinaPomer27 lyutogo 1853 1853 02 27 1 2 69 rokiv Oldenburg Vejmarska respublika Nimeckij RajhKrayina Velike gercogstvo OldenburgDiyalnistsuverenAlma materLejpcizkij universitetZnannya movnimeckaUchasnikNapoleonivski vijniMagnum opusdVijskove zvannyageneral vid infanteriyiRidOldenburzka dinastiyaBatkoPeter I velikij gercog Oldenburgu MatiFrederika VyurtemberzkaBrati sestridU shlyubi zd Ida Anhalt Bernburg Shaumburg Hojmska i Sesiliya ShvedskaDitiAmaliya Oldenburzka Peter II velikij gercog Oldenburgu d 2 d 2 d 2 i d 2 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Golshtejn Gottorp Starshij sin Petera knyazya yepiskopa Lyubeku j administratora Oldenburgu ta Frederiki Vyurtemberzkoyi Narodivsya 1783 roku v Rastede otrimavshi im ya Paul Fridrih Avgust 1785 roku vtrativ matir Razom z bratom vihovuvavsya ta zdobuvav domashnyu osvitu sistemu yakoyi rozrobiv osobisto yih batko U 1803 roci postupiv do Lejpcizkogo universitetu de navchavsya do 1805 roku Potim v 1805 1807 rokah prohodiv navchannya u Velikij Britaniyi a v 1809 1810 rokah Italiyi 1808 roku suprovodzhuvav batka na Erfurtskij kongres Na rosijskij sluzhbi 1811 roku pislya okupaciyi Francuzkoyu imperiyeyu gercogstva Oldenburg razom z rodinoyu emigruvav do Rosijskoyi imperiyi Tut stav zvatisya Pavlo Petrovich Oldenburzkij Otrimav zvannya general lejtenanta z priznachennyam general gubernatorom Estlyandskoyi guberniyi a takozh shefom Pershogo yegerskogo polku ta polkovnikom lejb gvardiyi Preobrazhenskogo polku 1812 roku z pochatkom vtorgnennya Napoleona I do Rosiyi priyednavsya do golovnogo shtabu Zahidnoyi armiyi v Vilno Brav uchast u Borodinskij bitvi Vistupav proti zalishennya Moskvi zvityazhiv u bitvi bilya Tarutino de buv poranenij nagorodzhenij zolotoyu shableyu z napisom Za horobrist Potim brav uchast u bitvi pid Krasnim pislya raptovoyi smerti brata Geogra v grudni 1812 roku vidizvano do imperatorskogo dvoru Otrimav orden Sv Geogriya 2 go stupenyu Brav uchast u vijskovim kampaniyah 1813 i 1814 rokiv proti Franciyi Potim povernuvsya do Estlyandiyi de zastosovuvav zusillya zadlya likvidaciyi kripactva V Oldenburzi 1816 roku povernuvsya do Ldenburgu 1817 roku odruzhivsya z predstavniceyu Angaltskih Askaniyiv Vtim 1820 stav vdivcem Cogo zh roku faktichno perebrav vladu v gercogstvi Oldenburzkomu oskilki jogo batko buv hvorim 1823 roku otrimav vid rosijskogo imperatora chin generala infanteriyi 1825 roku odruzhivsya vdruge ale druzhinna pomerla 1827 roku 1829 roku pislya smerti batka stav velikim gercogom Oldenburzkim Spochatku namagavsya zberegti isnuyuchij lad v derzhavi Vtim 1830 roku pid tiskom podiyi za naslidkami Lipnevoyi revolyuciyi u Franciyi vimushenij buv vidati proklamaciyu v yakij obicyav vprovadzhennya konstituciyi 1831 roku odruzhivsya vtretye Togo zh roku zaprovadiv municipalnij kodeks 1832 roku bulo rozrobleno dovoli obmezhenu konstituciyu ale yiyi zaprovadzheno lishe pislya revolyucijnih podiyi 1848 roku U 1849 roku pislya pogodzhennya z landtagom dovoli liberalna Konstituciya Oldenburgu vstupila v diyu Razom z tim vin dbav pro silske gospodarstvo transport socialnij dobrobut mistectvo ta nauku Torgivlya procvitala vzdovzh nizhnogo Vezera ta Yade a misto Oldenburg peretvorilosya na odin iz kulturnih centriv Pivnichno Zahidnoyi Nimechchini U 1850 roku pidtrimav ideyu rosijskoyi imperiyi ta Daniyi shodo peredachi tronu Danskogo korolivstva sinovi Nikolausu Peteru Vtim cherez vnutrishnij sprotiv ministriv vidmovivsya vid cogo planu Sprobi velikogo gercoga kontrolyuvati uryad viklikalo dekilka kriz 1852 roku domigsya pereglyadu liberalnih polozhen konstituciyi na konservativni Pomer 1853 roku Jomu spadkuvav sin Nikolaus Peter Rodina1 Druzhina Adelgejda donka Viktora II Askaniya knyazya Angalt Bernburg Shaumburg Gojma Diti Amaliya 1818 1875 druzhina Ottona I Vittelsbaha korolya Greciyi Frederika 1820 1891 druzhina barona Maksimiliana Emmuaelya fon Vashingtona 2 Druzhina Ida donka Viktora II Askaniya knyazya Angalt Bernburg Shaumburg Gojma Diti Nikolaus Peter 1827 1900 velikij gercog Oldenburug 3 Druzhina Sesiliya donka Gustava IV Adolfa korolya Shveciyi Diti Oleksandr Fridrih Gustav 1834 1835 Nikolaus Fridrih Avgust 1836 1837 Anton Gyunter Fridrih Elimar 1844 1895 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11775031X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaHermann Lubbing August I Neue Deutsche Biographie NDB Band 1 Duncker amp Humblot Berlin 1953 ISBN 3 428 00182 6 S 446 f Hans Friedl Paul Friedrich August Grossherzog von Oldenburg In Hans Friedl u a Hrsg Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg Hrsg im Auftrag der Oldenburgischen Landschaft Isensee Oldenburg 1992 ISBN 3 89442 135 5 S 553 555