Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ойґен Бем-Баверк (нім. Eugen von Böhm-Bawerk; 12 лютого 1851, Брно — 27 серпня 1914) — економіст, представник австрійської школи, професор в Інсбруку та Відні, міністр фінансів, президент Віденської академії наук (1911).
| Ойґен фон Бем-Баверк | |
|---|---|
| нім. Eugen Ritter von Böhm-Bawerk | |
 | |
| Народився | 12 лютого 1851[1][2][…] Брно, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія |
| Помер | 27 серпня 1914[2][4][5] (63 роки) Крамзах, Куфштайн, Тіроль, Австрія |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Діяльність | економіст, викладач університету, політик |
| Alma mater | Віденський університет Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Лейпцизький університет |
| Галузь | економіка |
| Заклад | Віденський університет Інсбруцький університет |
| Посада | d і член Палати панів Імперської Ради[d] |
| Вчителі | Карл Менґер |
| Відомі учні | Йозеф Шумпетер Людвіг фон Мізес |
| Аспіранти, докторанти | d[6] d[7] Йозеф Шумпетер[8] Людвіг фон Мізес[9] |
| Членство | Австрійська академія наук Шведська королівська академія наук |
 Ойґен фон Бем-Баверк у Вікісховищі | |
Пропагував теорію граничної корисності спрямовану на захист капіталізму, проти теорії трудової вартості К. Маркса.
Бем-Баверк у своїх творах критикував економічне вчення марксизму («Основи теорії цінності господарських благ», 1886, рос. пер., 1903; «Капітал і процент», 1884—89, рос. пер., т. 1, 1909; «Теорія Карла Маркса та її критика», 1896, рос. пер., 1897). Бем-Баверк твердив, що прибуток — вічна категорія, а відсоток на капітал — справедлива винагорода капіталістові.
Біографія
Народився 1851 року в сім'ї державного службовця. Його батько обіймав високу посаду віцегубернатора Моравії. Шкільну освіту отримав в елітній гімназії у Відні. Його шкільним другом був Фрідріх фон Візер, що став відомим економістом і професором кафедри економіки Віденського університету. Згодом Бем-Баверк поріднився зі своїм шкільним товаришем, одружившись з його сестрою.
Вступив до Віденського університету. Привернув до себе увагу професора Карла Менґера, ідеї якого розвивав надалі. Потім кілька років вивчав політичну економію в університетах Лейпцига, Єни і Гайдельберга у одних з найбільш відомих економістів того часу — Карла Книса, Вільгельма Рошера і Бруно Гільдебранда. Після закінчення освіти в 1879 році нетривалий час працював в міністерстві фінансів.
У 1880 році отримав посаду викладача в університеті Інсбрука, в 1884 році став професором. У 1889 році повернувся в міністерство фінансів на посаду радника міністра. Представляв уряд в нижній палаті парламенту.
Тричі обіймав посаду міністра фінансів Цислейтанії (однієї з двох складових частин Австро-Угорської імперії). Перший раз знаходився на займаній посаді недовго — з 19 червня до 30 вересня 1895 року, після чого був призначений професором Віденського університету та одночасно увійшов в його керівництво. У 1897-1898 роках знову зайняв пост міністра фінансів в першому уряді фон Франкентурна. У 1889 році був членом верхньої палати парламенту Австро-Угорської імперії. У січні 1900 року втретє став міністром в першому уряді Ернеста Кербера.
У 1904 повернувся до академічної діяльності в Віденському університеті. Його учнями були Людвіг фон Мізес, Йозеф Шумпетер та Отто Бауер, що стали згодом відомими економістами та політичними діячами. У 1907 вступив на посаду віце-президента, а в 1911 — президента австрійської академії наук.
Визнання
Помер в невеликому селі в Тіролі в 1914 році. В знак визнання заслуг Бем-Баверка в 1983 році його портрет був зображений на 100-шилінговій банкноті.
Діяльність на посту міністра фінансів
Час проведений в міністерстві фінансів був вкрай неспокійним. У 9 травня 1873 року Австро-Угорщина пережила економічну кризу і Біржовий крах 1873 року. Імперія виявилася в боргах з її знеціненою валютою — австрійським гульденом. У 1892 році була проведена грошова реформа і гульден замінили австро-угорською кроною. Чинні до введення нової валюти банкноти викуповувалися на третину за срібні монети, а на дві третини за банкноти, які забезпечувалися золотом. У 1899 році уряд був змушений припинити розмін на золото. Під час світової економічної кризи 1900-1903 років Бем-Баверк займав пост міністра фінансів однієї з двох складових частин Австро-Угорщини Цислейтанії. Під час кризи в 1901 році уряд прийняв широкомасштабну програму інвестування в громадські роботи, будівництво залізниць, будівель, телефонних і телеграфних ліній. По завершенню кризи в парламент був направлений запит на відновлення золотого стандарту (вільного обміну паперових грошей на золото).
Під час перебування Бем-Баверка в міністерстві фінансів з'явився закон про надання субсидій та безпроцентних кредитів новоствореним підприємствам, за яким підприємець-початківець міг отримати з бюджету до третини необхідного капіталу. Досягнута відносна стабільність фінансів дозволила забезпечити довіру до австро-угорської крони та нормальний економічний розвиток до самого початку Першої світової війни. У 1904 році після тридцятирічної перерви держава змогла вийти на характерні для передових держав світу темпи зростання економіки. Було також досягнуто позитивне сальдо торгового балансу (імпорт склав 97 % від експорту). Фактично після стабілізації фінансового сектора в імперії були забезпечені необхідні умови для прискорення модернізації: вільний ринок товарів і робочої сили, стабільна грошова система, наявність великих національних і іноземних капіталів.
Також Бем-Баверк ввів прогресивне оподаткування, реформував податкову систему з введенням прибуткового податку, скасував чинну кілька століть субсидію на цукор.
Бувши міністром фінансів однією з двох складових частин Габсбурзької монархії був обачний і консервативний. Йозеф Шумпетер, який схарактеризував життя Бем-Баверка як «витвір мистецтва», відзначав, що на відповідальному посту він виявляв «… неподільну відданість своїй справі, безкорисливість, широкі інтелектуальні інтереси, широкий кругозір і справжню простоту».
Критика марксизму
Мюррей Ротбард про критику марксизму Бем-Баверка писав:
Через два роки після виходу третій том „Капіталу“ Маркса зазнав детальної нищівної критики у великій рецензії Бем-Баверка „До завершення марксистської системи“. І по закінченні століття нищівний розгром третього тому, а отже, і всієї марксистської системи залишається остаточним і безповоротним. У сфері професійної економічної теорії вердикт Бем-Баверка відразу став користуватися беззаперечним авторитетом і відтоді зберігає його, успішно виконуючи роль щеплення від марксистського вірусу і, безсумнівно, від трудової теорії вартості — принаймні для економістів. На жаль, аргументи Бем-Баверка були занадто спеціальними, щоб отримати великий вплив поза середовищем професійних економістів, й з того часу марксизм виявився надзвичайно привабливим для багатьох соціологів, істориків, літераторів і інших інтелектуалів, котрі, як правило, слабо розбираються в економіці».
Див. також
- Австрійська школа
- Великі економісти до Кейнса
- Людська діяльність: Трактат з економічної теорії (основна праця Людвіга фон Мізеса)
- Список економістів Австрійської школи
- Одним з відвідувачів лекцій Бем-Баверка у Відні був Микола Бухарін.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Ротбард, Мюррей (2019). Экономическая мысль. Эпоха классической школы. Том 2. Глава 13. Система Маркса, II: экономическая теория капитализма и ее неизбежный крах (рос.) . Челябинск: Социум. ISBN .
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Марк Блауг. 100 великих економістів до Кейнса = Great Economists Before Keynes: A Introduction to the Lives and Works of 100 Economists of the Past. — Економічна школа, 2005. — С. 704. — .
- Кліміна Г. Бем-Баверк Ейген // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 1. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. с. 99-100. (Т. 1)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ojgen Bem Baverk nim Eugen von Bohm Bawerk 12 lyutogo 1851 Brno 27 serpnya 1914 ekonomist predstavnik avstrijskoyi shkoli profesor v Insbruku ta Vidni ministr finansiv prezident Videnskoyi akademiyi nauk 1911 Ojgen fon Bem Baverknim Eugen Ritter von Bohm BawerkNarodivsya12 lyutogo 1851 1851 02 12 1 2 Brno Zemli Bogemskoyi Koroni Avstrijska imperiyaPomer27 serpnya 1914 1914 08 27 2 4 5 63 roki Kramzah Kufshtajn Tirol AvstriyaPohovannyaVidenskij centralnij cvintarKrayina Avstro UgorshinaDiyalnistekonomist vikladach universitetu politikAlma materVidenskij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Lejpcizkij universitetGaluzekonomikaZakladVidenskij universitet Insbruckij universitetPosadad i chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d VchiteliKarl MengerVidomi uchniJozef Shumpeter Lyudvig fon MizesAspiranti doktorantid 6 d 7 Jozef Shumpeter 8 Lyudvig fon Mizes 9 ChlenstvoAvstrijska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Ojgen fon Bem Baverk u Vikishovishi Karl Marx and the close of his system Propaguvav teoriyu granichnoyi korisnosti spryamovanu na zahist kapitalizmu proti teoriyi trudovoyi vartosti K Marksa Bem Baverk u svoyih tvorah kritikuvav ekonomichne vchennya marksizmu Osnovi teoriyi cinnosti gospodarskih blag 1886 ros per 1903 Kapital i procent 1884 89 ros per t 1 1909 Teoriya Karla Marksa ta yiyi kritika 1896 ros per 1897 Bem Baverk tverdiv sho pributok vichna kategoriya a vidsotok na kapital spravedliva vinagoroda kapitalistovi BiografiyaNarodivsya 1851 roku v sim yi derzhavnogo sluzhbovcya Jogo batko obijmav visoku posadu vicegubernatora Moraviyi Shkilnu osvitu otrimav v elitnij gimnaziyi u Vidni Jogo shkilnim drugom buv Fridrih fon Vizer sho stav vidomim ekonomistom i profesorom kafedri ekonomiki Videnskogo universitetu Zgodom Bem Baverk poridnivsya zi svoyim shkilnim tovarishem odruzhivshis z jogo sestroyu Vstupiv do Videnskogo universitetu Privernuv do sebe uvagu profesora Karla Mengera ideyi yakogo rozvivav nadali Potim kilka rokiv vivchav politichnu ekonomiyu v universitetah Lejpciga Yeni i Gajdelberga u odnih z najbilsh vidomih ekonomistiv togo chasu Karla Knisa Vilgelma Roshera i Bruno Gildebranda Pislya zakinchennya osviti v 1879 roci netrivalij chas pracyuvav v ministerstvi finansiv U 1880 roci otrimav posadu vikladacha v universiteti Insbruka v 1884 roci stav profesorom U 1889 roci povernuvsya v ministerstvo finansiv na posadu radnika ministra Predstavlyav uryad v nizhnij palati parlamentu Trichi obijmav posadu ministra finansiv Cislejtaniyi odniyeyi z dvoh skladovih chastin Avstro Ugorskoyi imperiyi Pershij raz znahodivsya na zajmanij posadi nedovgo z 19 chervnya do 30 veresnya 1895 roku pislya chogo buv priznachenij profesorom Videnskogo universitetu ta odnochasno uvijshov v jogo kerivnictvo U 1897 1898 rokah znovu zajnyav post ministra finansiv v pershomu uryadi fon Frankenturna U 1889 roci buv chlenom verhnoyi palati parlamentu Avstro Ugorskoyi imperiyi U sichni 1900 roku vtretye stav ministrom v pershomu uryadi Ernesta Kerbera U 1904 povernuvsya do akademichnoyi diyalnosti v Videnskomu universiteti Jogo uchnyami buli Lyudvig fon Mizes Jozef Shumpeter ta Otto Bauer sho stali zgodom vidomimi ekonomistami ta politichnimi diyachami U 1907 vstupiv na posadu vice prezidenta a v 1911 prezidenta avstrijskoyi akademiyi nauk ViznannyaPomer v nevelikomu seli v Tiroli v 1914 roci V znak viznannya zaslug Bem Baverka v 1983 roci jogo portret buv zobrazhenij na 100 shilingovij banknoti Diyalnist na postu ministra finansivChas provedenij v ministerstvi finansiv buv vkraj nespokijnim U 9 travnya 1873 roku Avstro Ugorshina perezhila ekonomichnu krizu i Birzhovij krah 1873 roku Imperiya viyavilasya v borgah z yiyi znecinenoyu valyutoyu avstrijskim guldenom U 1892 roci bula provedena groshova reforma i gulden zaminili avstro ugorskoyu kronoyu Chinni do vvedennya novoyi valyuti banknoti vikupovuvalisya na tretinu za sribni moneti a na dvi tretini za banknoti yaki zabezpechuvalisya zolotom U 1899 roci uryad buv zmushenij pripiniti rozmin na zoloto Pid chas svitovoyi ekonomichnoyi krizi 1900 1903 rokiv Bem Baverk zajmav post ministra finansiv odniyeyi z dvoh skladovih chastin Avstro Ugorshini Cislejtaniyi Pid chas krizi v 1901 roci uryad prijnyav shirokomasshtabnu programu investuvannya v gromadski roboti budivnictvo zaliznic budivel telefonnih i telegrafnih linij Po zavershennyu krizi v parlament buv napravlenij zapit na vidnovlennya zolotogo standartu vilnogo obminu paperovih groshej na zoloto Ministr finansiv Cislejtaniyi Bem Baverk u svoyemu kabineti Pid chas perebuvannya Bem Baverka v ministerstvi finansiv z yavivsya zakon pro nadannya subsidij ta bezprocentnih kreditiv novostvorenim pidpriyemstvam za yakim pidpriyemec pochatkivec mig otrimati z byudzhetu do tretini neobhidnogo kapitalu Dosyagnuta vidnosna stabilnist finansiv dozvolila zabezpechiti doviru do avstro ugorskoyi kroni ta normalnij ekonomichnij rozvitok do samogo pochatku Pershoyi svitovoyi vijni U 1904 roci pislya tridcyatirichnoyi perervi derzhava zmogla vijti na harakterni dlya peredovih derzhav svitu tempi zrostannya ekonomiki Bulo takozh dosyagnuto pozitivne saldo torgovogo balansu import sklav 97 vid eksportu Faktichno pislya stabilizaciyi finansovogo sektora v imperiyi buli zabezpecheni neobhidni umovi dlya priskorennya modernizaciyi vilnij rinok tovariv i robochoyi sili stabilna groshova sistema nayavnist velikih nacionalnih i inozemnih kapitaliv Takozh Bem Baverk vviv progresivne opodatkuvannya reformuvav podatkovu sistemu z vvedennyam pributkovogo podatku skasuvav chinnu kilka stolit subsidiyu na cukor Buvshi ministrom finansiv odniyeyu z dvoh skladovih chastin Gabsburzkoyi monarhiyi buv obachnij i konservativnij Jozef Shumpeter yakij sharakterizuvav zhittya Bem Baverka yak vitvir mistectva vidznachav sho na vidpovidalnomu postu vin viyavlyav nepodilnu viddanist svoyij spravi bezkorislivist shiroki intelektualni interesi shirokij krugozir i spravzhnyu prostotu Kritika marksizmuMyurrej Rotbard pro kritiku marksizmu Bem Baverka pisav Cherez dva roki pislya vihodu tretij tom Kapitalu Marksa zaznav detalnoyi nishivnoyi kritiki u velikij recenziyi Bem Baverka Do zavershennya marksistskoyi sistemi I po zakinchenni stolittya nishivnij rozgrom tretogo tomu a otzhe i vsiyeyi marksistskoyi sistemi zalishayetsya ostatochnim i bezpovorotnim U sferi profesijnoyi ekonomichnoyi teoriyi verdikt Bem Baverka vidrazu stav koristuvatisya bezzaperechnim avtoritetom i vidtodi zberigaye jogo uspishno vikonuyuchi rol sheplennya vid marksistskogo virusu i bezsumnivno vid trudovoyi teoriyi vartosti prinajmni dlya ekonomistiv Na zhal argumenti Bem Baverka buli zanadto specialnimi shob otrimati velikij vpliv poza seredovishem profesijnih ekonomistiv j z togo chasu marksizm viyavivsya nadzvichajno privablivim dlya bagatoh sociologiv istorikiv literatoriv i inshih intelektualiv kotri yak pravilo slabo rozbirayutsya v ekonomici Div takozhAvstrijska shkola Veliki ekonomisti do Kejnsa Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi osnovna pracya Lyudviga fon Mizesa Spisok ekonomistiv Avstrijskoyi shkoli Odnim z vidviduvachiv lekcij Bem Baverka u Vidni buv Mikola Buharin PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Encyklopedie dejin mesta Brna 2004 d Track Q16765207 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Rotbard Myurrej 2019 Ekonomicheskaya mysl Epoha klassicheskoj shkoly Tom 2 Glava 13 Sistema Marksa II ekonomicheskaya teoriya kapitalizma i ee neizbezhnyj krah ros Chelyabinsk Socium ISBN 978 5 906401 90 8 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mark Blaug 100 velikih ekonomistiv do Kejnsa Great Economists Before Keynes A Introduction to the Lives and Works of 100 Economists of the Past Ekonomichna shkola 2005 S 704 ISBN 5 902402 11 5 Klimina G Bem Baverk Ejgen Ekonomichna enciklopediya v troh tomah T 1 Redkol S V Mochernij vidp red K Vidavnichij centr Akademiya 2000 s 99 100 ISBN 966 580 077 9 T 1