Мико́ла Іва́нович Буха́рін (нар. 27 вересня (9 жовтня) 1888, Москва — розстріляний 15 березня 1938, полігон Комунарка, Московська область) — російський економіст, політичний діяч Російської імперії, РРФСР, СРСР, член Президії Виконкому Комінтерну (1919—1920). Академік АН СРСР (з 12.01.1929). Член ЦК ВКП(б) у 1917—1934 роках. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК РКП(б) з 25 березня 1919 по 23 травня 1924 року. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК РКП(б) з 25 вересня 1919 по 23 травня 1924 року. Член Політичного бюро ЦК РКП(б) (ВКП(б)) з 2 червня 1924 по 17 листопада 1929 року.
Микола Іванович Бухарін | |
---|---|
рос. Николай Иванович Бухарин | |
Ім'я при народженні | Николай Иванович Бухарин |
Народився | 27 вересня (9 жовтня) 1888 Москва, Російська імперія |
Помер | 15 березня 1938 (49 років) Розстрільний полігон Коммунарка, Московська область, Російська РФСР, СРСР ·страта |
Поховання | Розстрільний полігон «Комунарка» |
Країна | Російська імперія СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | економіст, юрист, політик, журналіст |
Відомий завдяки | Радянський державний та політичний діяч |
Alma mater | d (1907) |
Знання мов | німецька і російська[1] |
Учасник | Вибух у Леонтіївському провулку |
Членство | Російська академія наук, Академія наук СРСР і Всесоюзне товариство старих більшовиків |
Посада | Член Всеросійської ради[d], d і d |
Партія | РСДРП(б), РКП(б), ВКП(б) |
Конфесія | атеїзм |
У шлюбі з | 1)Надія Лукіна, 2)Есфір Гуревич 3)Анна Ларіна |
Діти | Світлана, Юрій |
|
Діяльність до революції
Народився в родині шкільного вчителя. З 1893 жив в Кишиневі, де батько працював податковим інспектором.
Закінчив початкове міське училище та 1-у Московську гімназію. З 1903 по 1910 рік працював репетитором у Москві. Після закінчення гімназії навчався на економічному відділенні юридичного факультету Московського університету (у 1911 виключений за участь в революційній діяльності). Під час революції 1905—1907 спільно зі своїм найкращим другом Іллею Еренбургом брав активну участь в студентських демонстраціях, організованих студентами Московського університету.
У серпні 1906 року вступив до РСДРП(б), прилучившись до більшовиків. У віці 19 років разом з Григорієм Сокольниковим організував в Москві молодіжну конференцію 1907, яка згодом вважалася попередницею комсомолу
У 1908—1910 — член Московського комітету РСДРП, вів роботу в профспілках. В цей час зблизився з В. М. Смирновим і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Н. М. Лукіною.
У червні 1911 арештований і засланий на 3 роки в Онегу (Архангельська губернія), в тому ж році втік із заслання і нелегально виїхав до Ганновера, потім в Австро-Угорщину.
За кордоном Бухарін познайомився з Леніним, з яким згодом підтримував дружні взаємини. У Відні він також зустрівся із Сталіним, якому допомагав в роботі з німецькомовними джерелами при підготовці статті «Марксизм і національне питання». У еміграції продовжував займатися самоосвітою, вивчаючи твори як засновників марксизму і соціалістів-утопістов, так і своїх сучасників. Особливо сильний вплив на формування поглядів Бухаріна зробив А. А. Богданов.
У 1914, з початком Першої світової війни, заарештований владою Австро-Угорщини за підозрою в шпигунстві і висланий до Швейцарії. З 1914 жив в Лондоні, з 1915 — в Стокгольмі. У квітні 1916 висланий із Стокгольма, жив в Хрістіанії (Осло) з жовтня 1916 — в Нью-Йорку (США), де познайомився з Львом Троцьким і Олександрою Колонтай і редагував (з січня 1917) разом з Троцьким журнал «Новий світ».
У 1915 написав роботу «Світове господарство і імперіалізм», присвячену аналізу особливостей капіталізму початку XX століття. Ця робота була позитивно оцінена Леніним, він написав до неї (що не публікувалося до революції) передмову і використав ряд її положень в своїй праці «Імперіалізм як вища стадія капіталізму» (1916). З іншого боку, в період Першої світової війни, з початком якої серед соціал-демократів розгорнулася дискусія про право націй на самовизначення Бухарін виступив проти позиції Леніна і його прибічників (зокрема, Сталіна і Зінов'єва). Відповідні погляди Бухаріна і П'ятакова, який з ними погоджувався, Ленін назвав «карикатурою на марксизм» і розцінив як рецидив економізму 1890-x, пов'язаного з невмінням відрізняти політичні питання від економічних.
Після Лютневої революції 1917 Бухарін відразу вирішив повернутися на батьківщину, проте повернувся до Росії лише в травні 1917, оскільки був арештований в Японії, через територію якої повертався. У Владивостоку був арештований місцевою владою за агітацію серед солдатів і матросів.
«Улюбленець партії». Теоретик і економіст
1917 року був обраний членом ЦК РСДРП(б), після чого працював у Московському комітеті партії і редагував «Вісті Московського воєнно-революційного комітету». Провадив активну пропагандистську роботу під час Жовтневого перевороту 1917, займаючи радикальні ліві позиції. Джон Рід у книзі «Десять днів, що потрясли світ» (1919) стверджує, що Бухарін вважався «лівішим, ніж Ленін».
З грудня 1917 по лютий 1918 і з липня 1918 по квітень 1929 року — головний редактор газети «Правда» і, фактично, головний партійний ідеолог. Підготував пропозиції з націоналізації промисловості і створення органів управління економікою на чолі з Вищою радою народного господарства (ВРНГ)
У 1917—1918 як редактор «лівокомуністичної» газети «Комуніст» був лідером «лівих» комуністів, спільно з іншими «лівими» комуністами, а також лівими есерами виступав як проти підписання миру з німцями в Брест-Литовську, так і проти позиції глави радянської делегації Льва Троцького, вимагаючи продовження лінії на світову пролетарську революцію. Пізніше, під час ініційованої в 1923 Троцьким дискусії про фракції у ВКП(б), визнав, що під час обговорення Брестського миру частина лівих есерів запропонувала йому брати участь в арешті Леніна на 24 години і створенні коаліційного соціалістичного уряду з противників мирного договору з Центральними державами. Ліві есери стверджували, що цей уряд зможе розірвати договір і продовжити революційну війну, проте Бухарін навідріз відмовився брати участь в змові проти вождя партії і держави. Через деякий час після підписання Брестського миру перейшов на сторону Леніна, свідоцтвом чого стало повернення Бухаріна на посаду головного редактора «Правди». 25 вересня 1919 Бухарін став жертвою терористичного акту: він був поранений бомбою, кинутою терористами-анархістами в приміщення Московського комітету РКП(б) в Леонтьєвськом провулку.
У травні 1918 випустив брошуру, що стала широко відомою, «Програма комуністів (більшовиків)», у якій теоретично обґрунтовував необхідність трудової повинності для нетрудових класів. Після публікації робіт «Політична економія рантьє» і «Світове господарство та імперіалізм» став одним з провідних економістів-теоретиків РКП(б). У 1919—1920 був членом Виконкому Комінтерну.
«Загальновизнано, що найбільш сильним ворогом марксизму є саме австрійська теорія.»
«Политическая экономия рантье. Теория ценности и прибыли австрийской школы»
У жовтні 1919 спільно з Євгенієм Преображенським написав книгу «Азбука комунізму», яка витримала 20 перевидань. У травні 1920 написав (частково в співавторстві з Георгієм П'ятаковим) роботу «Економіка перехідного періоду. Частина I: Загальна теорія трансформаційного процесу». Ці роботи були в цілому позитивно оцінені Леніним, який, проте, вважав, що розгляд низки запитань ведеться Бухаріним з точки зору не марксизму, а «загальної організаційної науки», що розроблялася А. А. Богдановим, а також критикував автора за надмірно пихатий стиль викладу. Доволі цікава жартівлива рецензія Леніна на книгу «Економіка перехідного періоду», в якій пародіюється захоплення Бухаріна іншомовною лексикою:
«Чудові якості цієї чудової книги зазнають певної декваліфікації, оскільки вони лімітуються тією обставиною, primo, що автор недостатньо обґрунтовує свої постулати.»
З «Recensio academica» В. І. Леніна на книгу «Економіка перехідного періоду»
В цілому роботи Бухаріна 1918—1921 років написані під сильним враженням від практики «військового комунізму», пов'язаного з широким вживанням неекономічного примусу в економіці країни. Характерна цитата:
«З точки зору чималого за своєю величиною історичного масштабу, пролетарський примус у всіх своїх формах, починаючи від розстрілів і кінчаючи трудовою повинністю, є, як парадоксально це не звучить, методом вироблення комуністичного людства з людського матеріалу капіталістичної епохи.»
«Економіка перехідного періоду», глава X
У «профспілковій дискусії» 1920—1921 років Бухарін займав позицію, яка ним самим розглядалася як «буфер» між основними сторонами суперечки: Леніним і Троцьким. Він намагався довести, що розбіжності між учасниками дискусії засновані на непорозумінні і нагадують суперечку людини, що називає стакан скляним циліндром, і людини, що називає той же стакан інструментом для пиття. Ленін (що вважав позицію Бухаріна різновидом троцькістської) використовував приклад Бухаріна із стаканом для популярного викладу деяких поглядів марксизму, яких, на його думку, не розуміли Троцький і Бухарін (міркування Леніна здобуло згодом популярність як «діалектика стакана»).
Підбиваючи підсумки своїм спостереженням за діяльністю Бухаріна, Ленін дав їй наступну характеристику, що згодом здобула широку популярність:
«Бухарін не лише найцінніший і найбільший теоретик партії, він також законно вважається улюбленцем всієї партії, але його теоретичні переконання дуже з великим сумнівом можуть бути віднесені до сповна марксистських, бо в нім є щось схоластичне (він ніколи не вчився і, думаю, ніколи не розумів сповна діалектики).»
З «Листа до з'їзду» В І. Леніна
Боротьба проти Троцького і розбіжності із Сталіним
З листопада 1923 року активно бореться з «троцькістською» Лівою опозицією. Смерть Леніна 21 січня 1924 стала серйозним душевним ударом для Бухаріна, який був одним з найкращих товаришів вождя. Бухарін відреагував на смерть засновника Радянської держави щирим і емоційним зверненням ЦК РКП(б). Після смерті Леніна переведений в члени Політбюро ЦК (2 червня 1924) і став одним з впливових керівників партії і держави. Як і Зінов'єв, виступив проти публікації ленінського «Заповіту». У цей період Бухарін стає близьким другом Сталіна, який в одній з бесід охарактеризував керівних членів партії таким чином: «Ми з тобою, Бухарчик, Гімалаї, а всі інші — маленькі плями» (Бухарін належав до небагатьох вищих керівників партії і країни, що зверталися до Сталіна на «ти» і що називав його в своїх виступах Кобою; Сталін, у свою чергу, звав Бухаріна «Ніколашею» або «Бухарчиком»). Бухарін надав істотну підтримку Сталіну в боротьбі проти Троцького (1923—1924), Каменева і Зінов'єва (1925—1926) і в остаточному розгромі Троцького (1927).За деякими даними, керував висилкою Троцького у Вірний в 1928 році.
Проаналізувавши причини невдач «військового комунізму», Бухарін перетворився на активного прибічника проголошеної Леніном нової економічної політики. Після смерті Леніна він робив акцент на необхідності подальшого проведення економічних реформ в руслі НЕПу. В цей час Бухарін висунув знамените гасло (1925), звернене до селян: «Збагачуйтеся, нагромаджуйте, розвивайте своє господарство!», вказавши, що «соціалізм бідняків — це паршивий соціалізм» (згодом Сталін назвав гасло «не нашим», а Бухарін відмовився від своїх слів). В той же час, Бухарін брав участь і в розробці сталінської теорії «соціалізму в одній окремо взятій країні», яку протиставили ідеї перманентної світової революції Троцького.
У 1928 виступив проти посиленої колективізації, пропонуючи еволюційну дорогу, коли кооперація і суспільний сектор (багатоукладна економіка) будуть поступово економічно витісняти індивідуальне господарство, а куркулі не підлягатимуть фізичному усуненню як клас, а будуть поступово зрівняні з рештою жителів села. У опублікованій в «Правді» статті «Замітки економіста» (30 вересня 1928) Бухарін оголосив єдино прийнятним безкризовий розвиток аграрного і індустріального сектора, а всі інші підходи (в першу чергу сталінський) — «авантюристськими». Це, проте, перечило курсу Сталіна на загальну колективізацію і індустріалізацію (причому на програму Сталіна до певної міри вплинули і погляди Троцького про необхідність форсованої індустріалізації, які самим же Сталіним були відкинуті всього трьома роками раніше, як такі, що неможливо реалізувати).
Бухарін в опалі
Тижнем пізніше Політбюро засудило виступ Бухаріна, а той в полеміці у відповідь на вимогу генерального секретаря «припинити лінію гальмування колективізації» назвав Сталіна «дрібним східним деспотом». У листопаді 1928 Пленум ЦК назвав позицію Бухаріна, Рикова і Томська «правим ухилом» (в протилежність «лівому ухилу» Троцького). На квітневому Пленумі ЦК і ЦКК (1929) Сталін заявив, що «вчора ще особисті друзі, тепер розходимося з ним в політиці». Пленум завершив «розгром групи Бухаріна», а сам Бухарін був знятий з займаних посад. Відмовившись «покаятися», 17 листопада 1929 він був виведений з Політбюро ЦК. Незабаром частина тих, що підтримували позицію Бухаріна членів Комуністичного Інтернаціоналу, очолюваних вихідцями з американської компартії, були виключені з Комінтерну, утворивши «Міжнародну комуністичну опозицію». Але сам Бухарін вже через тиждень визнав свої помилки і заявив, що вестиме «рішучу боротьбу проти всіх ухилів від генеральної лінії партії і, перш за все, проти правого ухилу». На XVII з'їзді ВКП(б) (1934) в своєму виступі заявив: «Обов'язком кожного члена партії є об'єднання довкола товариша Сталіна як персонального втілення розуму і волі партії». У 1934 переведений з членів в кандидати в члени ЦК ВКП(б).
Керівник і журналіст. Бухарін та інтелігенція
Бухарін через широту своїх знань вважався (поряд з Леніном, Троцьким і Луначарським) одним з найбільш ерудованих представників більшовицької партії після її приходу до влади. Бухарін вільно володів французькою, англійською і німецькою мовами. У повсякденному житті був доброзичливий і привітний, залишався доступним в спілкуванні.
У травні 1929 — січні 1932 року — член Президії ВРНГ СРСР, начальник науково-технічного управління, начальник науково-дослідного сектора ВРНГ СРСР. З 1932 року — член колегії Народного комісаріату важкої промисловості СРСР, начальник науково-дослідного сектора. В цей же час (1931—1936) він був видавцем науково-популярного і суспільного журналу «Соціалістична реконструкція і наука» («СоРеНа»). Бухарін був одним з редакторів і активним учасником першого видання ВРЕ. В зарубіжної інтелігенції (зокрема, Андре Мальро) був проект поставити Бухаріна на чолі редакції нездійсненої міжнародної «Енциклопедії ХХ століття»
З лютого 1934 і до другої половини січня 1937 року займав пост головного редактора газети «Известия», до співпраці в якій він залучив найкращих журналістів і письменників того часу, а вмісту і навіть оформленню газети приділяв багато уваги. У лютому 1936 відряджався партією за кордон для перекупки архіву Карла Маркса і Фрідріха Енгельса, що належав Німецькій соціал-демократичній партії та був вивезений в низку країн Європи після приходу до влади в Німеччині нацистів.
З ім'ям Бухаріна були пов'язані надії частини інтелігенції того часу на поліпшення політики держави у відношенні до неї. Теплі стосунки пов'язували Бухаріна з Максимом Горьким (згодом Бухаріна звинуватять на суді в причетності до вбивства Горького); його допомогою в конфліктах з властями користувалися Йосип Мандельштам і Борис Пастернак. У 1934 Бухарін виступив на I з'їзді радянських письменників з промовою, де виключно високо ставив Пастернака, а також критикував «комсомольських поетів»:
«Це поет-співець старої інтелігенції, що стала інтелігенцією радянською, Пастернак оригінальний… У цьому його сила, тому що він нескінченно далекий від шаблону, трафаретності, римованої прози… Таким є Борис Пастернак, один з чудових майстрів вірша у наш час, що нанизав на нитці своєї творчості не лише цілу низку ліричних перлин, але і привніс ряд глибоку щирість революційних речей.»
Партія, проте, незабаром відмежувалася від цього виступу. В той же час раніше Бухарін активно брав участь в посмертній кампанії проти Єсеніна і «єсенінщини», причому його участь в ній багато в чому визначалася тодішньою внутріпартійною боротьбою з Троцьким (який виступав з позитивними оцінками творчості Єсеніна). У 1927 році в газеті «Правда» Бухарін опублікував статтю «Злі замітки», видану пізніше окремою книгою, де писав, що:
«Єсенінськая поезія по суті своїй є мужик, який наполовину перетворився на „ухаря-купця“: у лакових чобітках, з шовковим шнурком на вишитій сорочці, зірвиголова, що припадає сьогодні до ніжки „государині“, завтра лиже ікону, післязавтра мастить ніс гірчицею трактирному в корчмі, а потім „душевно“ засмучується, плаче, готовий обійняти пса і внести вклад до Троїце-Сергієвську лавру „на помин душі“. Він навіть може повіситися на горищі від внутрішньої порожнечі. „Мила“, „знайома“, „істинно російська“ картина!»
«Ідейно Єсенін представляє найнегативніші риси російського села і так званого „національного характеру“: мордобій, велику внутрішню недисциплінованість, обожнювання найвідсталіших форм суспільного життя взагалі.»
Згодом, в доповіді на першому з'їзді радянських письменників Бухарін відізвався про Єсеніна як про «дзвінкого пісенника-гусляра, талановитого ліричного поета», хоча і критично, але набагато тепліше, поставивши в один ряд з Блоком і Брюсовим як «старих» поетів, що відобразили революцію в своїй творчості.
Шаржист
Бухарін був талановитим шаржистом, який намалював багатьох представників радянської еліти. Багато його шаржів унікальні. Його шаржі Сталіна вважаються єдиними портретами вождя, виконаними з натури, а не за фотографією.
-
Григорій Зінов'єв, 1926 -
Ленін, 1927 -
Григорій Ордженікідзе, якби він служив у гвардії -
Аарон Сольц -
Сталін -
Сталін, 1929 -
Михайло Калінін, або "що на вітрині то й у магазині" -
Климент Ворошилов як голуб миру
Конституція 1936 року
Втіленням надій Бухаріна на демократизацію і відмову від жорсткої диктатури однієї партії стала Конституція СРСР 1936, проект якої Сталін, за численними свідченнями, доручив написати практично одноосібно Бухаріну (за участю Радека). Конституція містила перелік основних прав і свобод, ліквідовувала ті, що існували доти до СРСР відмінності громадян в правах за соціальним походженням і інших положень, що знаменують завершення революції і становлення єдиного радянського суспільства. Формально вона була найдемократичнішою конституцією у світі. Проте в умовах того часу багато демократичних положень цієї конституції, що отримала ім'я «Сталінської», залишилися лише на папері.
Загибель
У 1936 році, в ході Першого московського процесу (над Каменевим, Зінов'євим і ін.), підсудні дали свідчення (негайно ж опубліковані) на Бухаріна, Рикова і Томського, які нібито створювали «правий блок». Томський того ж дня застрелився. Бухарін дізнався про відкриту проти нього справу, знаходячись у відпустці в Середній Азії. Відразу після процесу, 1 вересня 1936, Бухарін писав Ворошилову: «Цинік-вбивця Каменев наймерзенніший з людей, падло людське. Що розстріляли собак — страшено радий» (можливо з розрахунком на показ цього листа Сталіну). Але 10 вересня 1936 «Правда» повідомила, що Прокуратура СРСР припинила розслідування відносно Бухаріна та інших.
У січні 1937, під час Другого московського процесу, проти Бухаріна знов були висунуті звинувачення в приналежності до змовницької діяльності, і йому була влаштована очна ставка з арештованим Радеком. У лютому 1937 оголосив голодування на знак протесту проти звинувачень його в причетності до змовницької діяльності, але після слів Сталіна: «Кому ти висуваєш ультиматум, ЦК?» — припинив її. На Пленумі ЦК в лютому 1937 був виключений з партії і 27 лютого арештований. Наполягав на своїй невинності (у тому числі в листах до Сталіна); написав відкритий лист до партії, що дійшов до нас наприкінці 1980-х, записаний його дружиною з пам'яті. В ув'язненні (у внутрішній в'язниці на Луб'янці) працював над книгами «Деградація культури при фашизмі», «Філософські арабески», над автобіографічним романом «Часи», а також писав вірші. Нині ці тексти видані(Н. И. Бухарин. Тюремные рукописи, т. 1-2, М., 1996)
Щоб не було жодних непорозумінь, я із самого початку говорю тобі, що для світу (суспільства) я 1) нічого не збираюся брати назад з того, що я понаписував; 2) я нічого в цьому сенсі (і у зв'язку з цим) не маю наміру у тебе ні просити, ні про що не хочу благати, що б зводило справу з тих рейок, якими воно котиться. Але для твоєї особистої інформації я пишу. Я не можу піти з життя, не написавши тобі цих останніх рядків, бо мене охоплюють муки, про які ти повинен знати
1. Стоячи на краю прірви, з якої немає вороття, я даю тобі передсмертне чесне слово, що я невинен в тих злочинах, які я підтвердив на слідстві…
…Є якась велика і смілива політична ідея генеральної чистки) у зв'язку з передвоєнним часом, b) у зв'язку з переходом до демократії. Ця чистка захоплює а) винних, b) підозрілих і с) потенційно підозрілих. Без мене тут не могли обійтися. Одних знешкоджують так-то, інших — по-іншому, третіх — по-третьому. Страхувальним моментом є і те, що люди неминуче говорять один про одного і назавжди вселяють один до одного недовіру (суджу по собі: як я озлився на Радека який на мене наговорив! а потім і сам пішов цією дорогою…). Таким чином, в керівництва створюється повна гарантія. Ради бога, не зрозумій так, що я тут приховано докоряю, навіть в роздумах з самим собою. Я настільки виріс з дитячих пелюшок, що розумію, що великі плани, великі ідеї і великі інтереси перекривають все, і було б дріб'язковим ставити питання про свою власну персону поряд зі всесвітньо-історичними завданнями, лежачими перш за все на твоїх плечах.
Але тут-то у мене і головна мука, і головний болісний парадокс. 5) Якби я був абсолютно упевнений, що ти саме так і думаєш, то у мене на душі було б багато спокійніше. Ну, що ж! Потрібно, так потрібно. Але повір, у мене серце обливається гарячим струменем крові, коли я подумаю, що ти можеш вірити в мої злочини і в глибині душі сам думаєш, що я у всіх жахах дійсно винен. Тоді що ж виходить? Що я сам допомагаю позбавлятися ряду людей (починаючи з себе самого!), тобто роблю явне зло! Тоді це нічим не виправдано. І все плутається у мене в голові, і хочеться на крик кричати і битися головою об стінку: адже я стаю причиною загибелі інших. Що ж робити? Що робити?…
…8) Дозволь, нарешті, перейти до останніх моїх невеликих прохань: а) мені легше тисячу разів померти, ніж пережити майбутній процес: я просто не знаю, як я оволодію сам собою — ти знаєш мою природу; я не ворог ні партії, ні СРСР, і я все зроблю, що в моїх силах, але сили ці в такій обстановці мінімальні, і тяжкі відчуття підіймаються в душі; я б, забувши сором і гордість, на колінах благав би, щоб не було цього. Але це, ймовірно, вже неможливо, я б просив, якщо можливо, дати мені можливість померти до суду, хоча я знаю, як ти суворо дивишся на такі питання; в) якщо мене чекає смертний вирок, то я заздалегідь тебе прошу, заклинаю прямо всім, що тобі дороге, замінити розстріл тим, що я сам вип'ю в камері отруту (дати мені морфію, щоб я заснув і не пробуджувався). Для мене цей пункт украй важливий, я не знаю, які слова я повинен знайти, щоб благати про це, як про милість: адже політично це нічому не перешкодить, та ніхто цього і знати не буде. Але дайте мені провести останні секунди так, як я хочу. Згляньтеся! Ти, знаючи мене добре, зрозумієш. Я інколи дивлюся ясними очима в обличчя смерті, точно так, як і — знаю добре — що здатний на хоробрі вчинки. А інколи той же я буваю такий сум'ятний, що нічого в мені не залишається. Так якщо мені призначена смерть, прошу про морфійну чашу. Благаю про це… с) прошу дати попрощатися з дружиною і сином. Дочці не потрібно: шкода її дуже буде, важко, так само, як Наді і батьку. А Анюта — молода, переживе, та і мені хочеться сказати їй останні слова. Я просив би дати мені з нею побачення до суду. Аргументи такі: якщо мої домашні побачать, в чому я зізнався, вони можуть накласти на себе руки від несподіванки. Я якось повинен підготувати до цього. Мені здається, що це на користь справи і в його офіційній інтерпретації…
(З листа Бухаріна Сталіну від 10.12.1937 [1] [ 24 серпня 2011 у Wayback Machine.])
Бухарін був одним з головних обвинувачених (поряд з Риковим) на показовому процесі у справі «Антирадянського правотроцькістського блоку». Як майже всі інші обвинувачені, визнав провину і частково дав очікувані свідчення. У своєму останньому слові, проте, зробив спробу спростувати зведені на нього звинувачення. Хоча Бухарін все ж і заявив: «Жахливість моїх злочинів безмірна», ні в одному конкретному епізоді він прямо не зізнався. 13 березня 1938 Військова колегія Верховного суду СРСР визнала Бухаріна винним і засудила його до страти. Клопотання про помилування було відхилене, і він через два дні був розстріляний в селищі Коммунарка Московської області, там же і похований.
13 квітня 1956 Президія ЦК КПРС ухвалила рішення «Про вивчення відкритих судових процесів у справі Бухаріна, Рикова, Зінов'єва, Тухачевського та інших», після чого 10 грудня 1956 спеціальна комісія винесла ухвалу відносно зловживань Сталіна, проте відмовилася реабілітовувати Бухаріна, Рикова, Зінов'єва і Каменева на підставі «їх багатолітньої антирадянської боротьби». Микола Бухарін, як і більшість засуджених на цьому процесі, окрім Генріха Ягоди (взагалі не реабілітованого), був реабілітований лише в 1988 році (4 лютого) і в тому ж році посмертно відновлений в партії (21 червня 1988) і в АН СРСР (10 травня 1988).
Сім'я
- Першим шлюбом Бухарін був одружений з Надією Лукіною (своєю двоюрідною сестрою), яка в 1938 була заарештована і незабаром загинула в таборах.
- Другий раз (1921—1929) був одружений з Есфір'ю Гурвіч (народилася в 1895). Від цього шлюбу — дочка Світлана (1924—2003). Не зважаючи на зречення цієї сім'ї від Бухаріна ще в 1929 р., і мати, і дочка потрапили в табори, звідки вийшли лише після смерті Сталіна.
- Третій раз (з 1934) був одружений з дочкою партійного діяча Ю. Ларіна Анною, яка також пройшла табори і була відомою мемуаристкою; вона дожила до реабілітації чоловіка. Син Бухаріна від Анни Ларіної — Юрій (н. 1936), художник; виріс в дитячому будинку під ім'ям Юрій Борисович Гусман, нічого не знаючи про батьків. Нове прізвище отримав по прийомній матері Іді Гусман, тітці справжньої матері. Зараз носить прізвище Ларін і по батькові Миколаєвич.
Праці
- Заявление XIV Московской губпартконференции // Правда. — 1925. 13 декабря.
- Синдикализм и коммунизм // Правда. — 1921. 25 января.
- Заметки экономиста // Правда. — 1928. 30 сентября.
- (в соавторстве с Е.Преображенским) Азбука коммунизма: популярное объяснение программы Российской коммунистической партии (большевиков). — М., 1919.
- Избр. произведения. — М., 1988.
- Проблемы теории и практики социализма. — М., 1989.
- Борьба за новых людей. Роль кадров в переходный период (из доклада в Ленинграде 5 февраля 1923 г.) // Бухарин Н. Борьба за кадры. М.-Л.: Молодая гвардия, 1926.
- О мировой революции, нашей стране, культуре и прочем (Ответ академику И.Павлову). Л.: Госиздат, 1924.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
- Л. Нагорна. Бухарін Микола Іванович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — 808 с. .
- Павлов Н. В., Федоров М. Л. Николай Иванович Бухарин // Вопросы истории КПСС. — 1988.10.
- Бордюгов Г., Козлов В. Николай Бухарин. Эпизоды политической биографии // Коммунист. — 1988.13.
- Коэн Стивен. Николай Бухарин: Страницы жизни // За рубежом. — 1988.16.
- Резолюция Х пленума ИККИ о тов. Бухарине // Правда. — 1929. 21 августа.
- Цакунов С. В. Развитие экономических взглядов Н. И. Бухарина после перехода к нэпу // Бухарин: Человек, политик, ученый. — М., 1990.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бухарін Микола Іванович |
- В. І. Марочко. Бухарін Микола Іванович [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 418. — .
- Работы Бухарина [ 15 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- Stephen F. Cohen, Bukharin and the Bolshevik Revolution: A political biography, 1888—1938, Knopf, 1973, hardcover, 495 pages, ; trade paperback, Oxford University Press, 1980, ; trade paperback, Vintage Books,
- Ю. Г. Фельштинский. Разговоры с Бухариным. Комментарий к воспоминаниям Лариной-Бухариной «Незабываемое» [ 24 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Артем Кречетников (Би-би-си): «Любимец партии» или Звезда и смерть Николая Бухарина [ 17 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Письма Бухарина, написанные перед арестом и из тюрьмы [ 24 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Показания Бухарина на следствии от 1.06.37 г. [ 25 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Стенограмма процесса [ 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buharin Miko la Iva novich Buha rin nar 27 veresnya 9 zhovtnya 1888 18881009 Moskva rozstrilyanij 15 bereznya 1938 poligon Komunarka Moskovska oblast rosijskij ekonomist politichnij diyach Rosijskoyi imperiyi RRFSR SRSR chlen Prezidiyi Vikonkomu Kominternu 1919 1920 Akademik AN SRSR z 12 01 1929 Chlen CK VKP b u 1917 1934 rokah Kandidat u chleni CK VKP b u 1934 1937 rokah Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK RKP b z 25 bereznya 1919 po 23 travnya 1924 roku Kandidat u chleni Organizacijnogo byuro CK RKP b z 25 veresnya 1919 po 23 travnya 1924 roku Chlen Politichnogo byuro CK RKP b VKP b z 2 chervnya 1924 po 17 listopada 1929 roku Mikola Ivanovich Buharinros Nikolaj Ivanovich BuharinIm ya pri narodzhenniNikolaj Ivanovich BuharinNarodivsya27 veresnya 9 zhovtnya 1888 1888 10 09 Moskva Rosijska imperiyaPomer15 bereznya 1938 1938 03 15 49 rokiv Rozstrilnij poligon Kommunarka Moskovska oblast Rosijska RFSR SRSR strataPohovannyaRozstrilnij poligon Komunarka Krayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistekonomist yurist politik zhurnalistVidomij zavdyakiRadyanskij derzhavnij ta politichnij diyachAlma materd 1907 Znannya movnimecka i rosijska 1 UchasnikVibuh u Leontiyivskomu provulkuChlenstvoRosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR i Vsesoyuzne tovaristvo starih bilshovikivPosadaChlen Vserosijskoyi radi d d i dPartiyaRSDRP b RKP b VKP b KonfesiyaateyizmU shlyubi z1 Nadiya Lukina 2 Esfir Gurevich 3 Anna LarinaDitiSvitlana YurijRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiDiyalnist do revolyuciyiNarodivsya v rodini shkilnogo vchitelya Z 1893 zhiv v Kishinevi de batko pracyuvav podatkovim inspektorom Zakinchiv pochatkove miske uchilishe ta 1 u Moskovsku gimnaziyu Z 1903 po 1910 rik pracyuvav repetitorom u Moskvi Pislya zakinchennya gimnaziyi navchavsya na ekonomichnomu viddilenni yuridichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu u 1911 viklyuchenij za uchast v revolyucijnij diyalnosti Pid chas revolyuciyi 1905 1907 spilno zi svoyim najkrashim drugom Illeyu Erenburgom brav aktivnu uchast v studentskih demonstraciyah organizovanih studentami Moskovskogo universitetu U serpni 1906 roku vstupiv do RSDRP b priluchivshis do bilshovikiv U vici 19 rokiv razom z Grigoriyem Sokolnikovim organizuvav v Moskvi molodizhnu konferenciyu 1907 yaka zgodom vvazhalasya poperedniceyu komsomolu U 1908 1910 chlen Moskovskogo komitetu RSDRP viv robotu v profspilkah V cej chas zblizivsya z V M Smirnovim i poznajomivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu N M Lukinoyu U chervni 1911 areshtovanij i zaslanij na 3 roki v Onegu Arhangelska guberniya v tomu zh roci vtik iz zaslannya i nelegalno viyihav do Gannovera potim v Avstro Ugorshinu Za kordonom Buharin poznajomivsya z Leninim z yakim zgodom pidtrimuvav druzhni vzayemini U Vidni vin takozh zustrivsya iz Stalinim yakomu dopomagav v roboti z nimeckomovnimi dzherelami pri pidgotovci statti Marksizm i nacionalne pitannya U emigraciyi prodovzhuvav zajmatisya samoosvitoyu vivchayuchi tvori yak zasnovnikiv marksizmu i socialistiv utopistov tak i svoyih suchasnikiv Osoblivo silnij vpliv na formuvannya poglyadiv Buharina zrobiv A A Bogdanov U 1914 z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni zaareshtovanij vladoyu Avstro Ugorshini za pidozroyu v shpigunstvi i vislanij do Shvejcariyi Z 1914 zhiv v Londoni z 1915 v Stokgolmi U kvitni 1916 vislanij iz Stokgolma zhiv v Hristianiyi Oslo z zhovtnya 1916 v Nyu Jorku SShA de poznajomivsya z Lvom Trockim i Oleksandroyu Kolontaj i redaguvav z sichnya 1917 razom z Trockim zhurnal Novij svit U 1915 napisav robotu Svitove gospodarstvo i imperializm prisvyachenu analizu osoblivostej kapitalizmu pochatku XX stolittya Cya robota bula pozitivno ocinena Leninim vin napisav do neyi sho ne publikuvalosya do revolyuciyi peredmovu i vikoristav ryad yiyi polozhen v svoyij praci Imperializm yak visha stadiya kapitalizmu 1916 Z inshogo boku v period Pershoyi svitovoyi vijni z pochatkom yakoyi sered social demokrativ rozgornulasya diskusiya pro pravo nacij na samoviznachennya Buharin vistupiv proti poziciyi Lenina i jogo pribichnikiv zokrema Stalina i Zinov yeva Vidpovidni poglyadi Buharina i P yatakova yakij z nimi pogodzhuvavsya Lenin nazvav karikaturoyu na marksizm i rozciniv yak recidiv ekonomizmu 1890 x pov yazanogo z nevminnyam vidriznyati politichni pitannya vid ekonomichnih Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 Buharin vidrazu virishiv povernutisya na batkivshinu prote povernuvsya do Rosiyi lishe v travni 1917 oskilki buv areshtovanij v Yaponiyi cherez teritoriyu yakoyi povertavsya U Vladivostoku buv areshtovanij miscevoyu vladoyu za agitaciyu sered soldativ i matrosiv Ulyublenec partiyi Teoretik i ekonomist1917 roku buv obranij chlenom CK RSDRP b pislya chogo pracyuvav u Moskovskomu komiteti partiyi i redaguvav Visti Moskovskogo voyenno revolyucijnogo komitetu Provadiv aktivnu propagandistsku robotu pid chas Zhovtnevogo perevorotu 1917 zajmayuchi radikalni livi poziciyi Dzhon Rid u knizi Desyat dniv sho potryasli svit 1919 stverdzhuye sho Buharin vvazhavsya livishim nizh Lenin Z grudnya 1917 po lyutij 1918 i z lipnya 1918 po kviten 1929 roku golovnij redaktor gazeti Pravda i faktichno golovnij partijnij ideolog Pidgotuvav propoziciyi z nacionalizaciyi promislovosti i stvorennya organiv upravlinnya ekonomikoyu na choli z Vishoyu radoyu narodnogo gospodarstva VRNG U 1917 1918 yak redaktor livokomunistichnoyi gazeti Komunist buv liderom livih komunistiv spilno z inshimi livimi komunistami a takozh livimi eserami vistupav yak proti pidpisannya miru z nimcyami v Brest Litovsku tak i proti poziciyi glavi radyanskoyi delegaciyi Lva Trockogo vimagayuchi prodovzhennya liniyi na svitovu proletarsku revolyuciyu Piznishe pid chas inicijovanoyi v 1923 Trockim diskusiyi pro frakciyi u VKP b viznav sho pid chas obgovorennya Brestskogo miru chastina livih eseriv zaproponuvala jomu brati uchast v areshti Lenina na 24 godini i stvorenni koalicijnogo socialistichnogo uryadu z protivnikiv mirnogo dogovoru z Centralnimi derzhavami Livi eseri stverdzhuvali sho cej uryad zmozhe rozirvati dogovir i prodovzhiti revolyucijnu vijnu prote Buharin navidriz vidmovivsya brati uchast v zmovi proti vozhdya partiyi i derzhavi Cherez deyakij chas pislya pidpisannya Brestskogo miru perejshov na storonu Lenina svidoctvom chogo stalo povernennya Buharina na posadu golovnogo redaktora Pravdi 25 veresnya 1919 Buharin stav zhertvoyu teroristichnogo aktu vin buv poranenij bomboyu kinutoyu teroristami anarhistami v primishennya Moskovskogo komitetu RKP b v Leontyevskom provulku U travni 1918 vipustiv broshuru sho stala shiroko vidomoyu Programa komunistiv bilshovikiv u yakij teoretichno obgruntovuvav neobhidnist trudovoyi povinnosti dlya netrudovih klasiv Pislya publikaciyi robit Politichna ekonomiya rantye i Svitove gospodarstvo ta imperializm stav odnim z providnih ekonomistiv teoretikiv RKP b U 1919 1920 buv chlenom Vikonkomu Kominternu Zagalnoviznano sho najbilsh silnim vorogom marksizmu ye same avstrijska teoriya Politicheskaya ekonomiya rante Teoriya cennosti i pribyli avstrijskoj shkoly U zhovtni 1919 spilno z Yevgeniyem Preobrazhenskim napisav knigu Azbuka komunizmu yaka vitrimala 20 perevidan U travni 1920 napisav chastkovo v spivavtorstvi z Georgiyem P yatakovim robotu Ekonomika perehidnogo periodu Chastina I Zagalna teoriya transformacijnogo procesu Ci roboti buli v cilomu pozitivno ocineni Leninim yakij prote vvazhav sho rozglyad nizki zapitan vedetsya Buharinim z tochki zoru ne marksizmu a zagalnoyi organizacijnoyi nauki sho rozroblyalasya A A Bogdanovim a takozh kritikuvav avtora za nadmirno pihatij stil vikladu Dovoli cikava zhartivliva recenziya Lenina na knigu Ekonomika perehidnogo periodu v yakij parodiyuyetsya zahoplennya Buharina inshomovnoyu leksikoyu Chudovi yakosti ciyeyi chudovoyi knigi zaznayut pevnoyi dekvalifikaciyi oskilki voni limituyutsya tiyeyu obstavinoyu primo sho avtor nedostatno obgruntovuye svoyi postulati Z Recensio academica V I Lenina na knigu Ekonomika perehidnogo periodu V cilomu roboti Buharina 1918 1921 rokiv napisani pid silnim vrazhennyam vid praktiki vijskovogo komunizmu pov yazanogo z shirokim vzhivannyam neekonomichnogo primusu v ekonomici krayini Harakterna citata Z tochki zoru chimalogo za svoyeyu velichinoyu istorichnogo masshtabu proletarskij primus u vsih svoyih formah pochinayuchi vid rozstriliv i kinchayuchi trudovoyu povinnistyu ye yak paradoksalno ce ne zvuchit metodom viroblennya komunistichnogo lyudstva z lyudskogo materialu kapitalistichnoyi epohi Ekonomika perehidnogo periodu glava X U profspilkovij diskusiyi 1920 1921 rokiv Buharin zajmav poziciyu yaka nim samim rozglyadalasya yak bufer mizh osnovnimi storonami superechki Leninim i Trockim Vin namagavsya dovesti sho rozbizhnosti mizh uchasnikami diskusiyi zasnovani na neporozuminni i nagaduyut superechku lyudini sho nazivaye stakan sklyanim cilindrom i lyudini sho nazivaye toj zhe stakan instrumentom dlya pittya Lenin sho vvazhav poziciyu Buharina riznovidom trockistskoyi vikoristovuvav priklad Buharina iz stakanom dlya populyarnogo vikladu deyakih poglyadiv marksizmu yakih na jogo dumku ne rozumili Trockij i Buharin mirkuvannya Lenina zdobulo zgodom populyarnist yak dialektika stakana Pidbivayuchi pidsumki svoyim sposterezhennyam za diyalnistyu Buharina Lenin dav yij nastupnu harakteristiku sho zgodom zdobula shiroku populyarnist Buharin ne lishe najcinnishij i najbilshij teoretik partiyi vin takozh zakonno vvazhayetsya ulyublencem vsiyeyi partiyi ale jogo teoretichni perekonannya duzhe z velikim sumnivom mozhut buti vidneseni do spovna marksistskih bo v nim ye shos sholastichne vin nikoli ne vchivsya i dumayu nikoli ne rozumiv spovna dialektiki Z Lista do z yizdu V I LeninaBorotba proti Trockogo i rozbizhnosti iz StalinimZ listopada 1923 roku aktivno boretsya z trockistskoyu Livoyu opoziciyeyu Smert Lenina 21 sichnya 1924 stala serjoznim dushevnim udarom dlya Buharina yakij buv odnim z najkrashih tovarishiv vozhdya Buharin vidreaguvav na smert zasnovnika Radyanskoyi derzhavi shirim i emocijnim zvernennyam CK RKP b Pislya smerti Lenina perevedenij v chleni Politbyuro CK 2 chervnya 1924 i stav odnim z vplivovih kerivnikiv partiyi i derzhavi Yak i Zinov yev vistupiv proti publikaciyi leninskogo Zapovitu U cej period Buharin staye blizkim drugom Stalina yakij v odnij z besid oharakterizuvav kerivnih chleniv partiyi takim chinom Mi z toboyu Buharchik Gimalayi a vsi inshi malenki plyami Buharin nalezhav do nebagatoh vishih kerivnikiv partiyi i krayini sho zvertalisya do Stalina na ti i sho nazivav jogo v svoyih vistupah Koboyu Stalin u svoyu chergu zvav Buharina Nikolasheyu abo Buharchikom Buharin nadav istotnu pidtrimku Stalinu v borotbi proti Trockogo 1923 1924 Kameneva i Zinov yeva 1925 1926 i v ostatochnomu rozgromi Trockogo 1927 Za deyakimi danimi keruvav visilkoyu Trockogo u Virnij v 1928 roci Proanalizuvavshi prichini nevdach vijskovogo komunizmu Buharin peretvorivsya na aktivnogo pribichnika progoloshenoyi Leninom novoyi ekonomichnoyi politiki Pislya smerti Lenina vin robiv akcent na neobhidnosti podalshogo provedennya ekonomichnih reform v rusli NEPu V cej chas Buharin visunuv znamenite gaslo 1925 zvernene do selyan Zbagachujtesya nagromadzhujte rozvivajte svoye gospodarstvo vkazavshi sho socializm bidnyakiv ce parshivij socializm zgodom Stalin nazvav gaslo ne nashim a Buharin vidmovivsya vid svoyih sliv V toj zhe chas Buharin brav uchast i v rozrobci stalinskoyi teoriyi socializmu v odnij okremo vzyatij krayini yaku protistavili ideyi permanentnoyi svitovoyi revolyuciyi Trockogo U 1928 vistupiv proti posilenoyi kolektivizaciyi proponuyuchi evolyucijnu dorogu koli kooperaciya i suspilnij sektor bagatoukladna ekonomika budut postupovo ekonomichno vitisnyati individualne gospodarstvo a kurkuli ne pidlyagatimut fizichnomu usunennyu yak klas a budut postupovo zrivnyani z reshtoyu zhiteliv sela U opublikovanij v Pravdi statti Zamitki ekonomista 30 veresnya 1928 Buharin ogolosiv yedino prijnyatnim bezkrizovij rozvitok agrarnogo i industrialnogo sektora a vsi inshi pidhodi v pershu chergu stalinskij avantyuristskimi Ce prote perechilo kursu Stalina na zagalnu kolektivizaciyu i industrializaciyu prichomu na programu Stalina do pevnoyi miri vplinuli i poglyadi Trockogo pro neobhidnist forsovanoyi industrializaciyi yaki samim zhe Stalinim buli vidkinuti vsogo troma rokami ranishe yak taki sho nemozhlivo realizuvati Buharin v opaliTizhnem piznishe Politbyuro zasudilo vistup Buharina a toj v polemici u vidpovid na vimogu generalnogo sekretarya pripiniti liniyu galmuvannya kolektivizaciyi nazvav Stalina dribnim shidnim despotom U listopadi 1928 Plenum CK nazvav poziciyu Buharina Rikova i Tomska pravim uhilom v protilezhnist livomu uhilu Trockogo Na kvitnevomu Plenumi CK i CKK 1929 Stalin zayaviv sho vchora she osobisti druzi teper rozhodimosya z nim v politici Plenum zavershiv rozgrom grupi Buharina a sam Buharin buv znyatij z zajmanih posad Vidmovivshis pokayatisya 17 listopada 1929 vin buv vivedenij z Politbyuro CK Nezabarom chastina tih sho pidtrimuvali poziciyu Buharina chleniv Komunistichnogo Internacionalu ocholyuvanih vihidcyami z amerikanskoyi kompartiyi buli viklyucheni z Kominternu utvorivshi Mizhnarodnu komunistichnu opoziciyu Ale sam Buharin vzhe cherez tizhden viznav svoyi pomilki i zayaviv sho vestime rishuchu borotbu proti vsih uhiliv vid generalnoyi liniyi partiyi i persh za vse proti pravogo uhilu Na XVII z yizdi VKP b 1934 v svoyemu vistupi zayaviv Obov yazkom kozhnogo chlena partiyi ye ob yednannya dovkola tovarisha Stalina yak personalnogo vtilennya rozumu i voli partiyi U 1934 perevedenij z chleniv v kandidati v chleni CK VKP b Kerivnik i zhurnalist Buharin ta inteligenciyaBuharin cherez shirotu svoyih znan vvazhavsya poryad z Leninom Trockim i Lunacharskim odnim z najbilsh erudovanih predstavnikiv bilshovickoyi partiyi pislya yiyi prihodu do vladi Buharin vilno volodiv francuzkoyu anglijskoyu i nimeckoyu movami U povsyakdennomu zhitti buv dobrozichlivij i privitnij zalishavsya dostupnim v spilkuvanni U travni 1929 sichni 1932 roku chlen Prezidiyi VRNG SRSR nachalnik naukovo tehnichnogo upravlinnya nachalnik naukovo doslidnogo sektora VRNG SRSR Z 1932 roku chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu vazhkoyi promislovosti SRSR nachalnik naukovo doslidnogo sektora V cej zhe chas 1931 1936 vin buv vidavcem naukovo populyarnogo i suspilnogo zhurnalu Socialistichna rekonstrukciya i nauka SoReNa Buharin buv odnim z redaktoriv i aktivnim uchasnikom pershogo vidannya VRE V zarubizhnoyi inteligenciyi zokrema Andre Malro buv proekt postaviti Buharina na choli redakciyi nezdijsnenoyi mizhnarodnoyi Enciklopediyi HH stolittya Z lyutogo 1934 i do drugoyi polovini sichnya 1937 roku zajmav post golovnogo redaktora gazeti Izvestiya do spivpraci v yakij vin zaluchiv najkrashih zhurnalistiv i pismennikiv togo chasu a vmistu i navit oformlennyu gazeti pridilyav bagato uvagi U lyutomu 1936 vidryadzhavsya partiyeyu za kordon dlya perekupki arhivu Karla Marksa i Fridriha Engelsa sho nalezhav Nimeckij social demokratichnij partiyi ta buv vivezenij v nizku krayin Yevropi pislya prihodu do vladi v Nimechchini nacistiv Z im yam Buharina buli pov yazani nadiyi chastini inteligenciyi togo chasu na polipshennya politiki derzhavi u vidnoshenni do neyi Tepli stosunki pov yazuvali Buharina z Maksimom Gorkim zgodom Buharina zvinuvatyat na sudi v prichetnosti do vbivstva Gorkogo jogo dopomogoyu v konfliktah z vlastyami koristuvalisya Josip Mandelshtam i Boris Pasternak U 1934 Buharin vistupiv na I z yizdi radyanskih pismennikiv z promovoyu de viklyuchno visoko staviv Pasternaka a takozh kritikuvav komsomolskih poetiv Ce poet spivec staroyi inteligenciyi sho stala inteligenciyeyu radyanskoyu Pasternak originalnij U comu jogo sila tomu sho vin neskinchenno dalekij vid shablonu trafaretnosti rimovanoyi prozi Takim ye Boris Pasternak odin z chudovih majstriv virsha u nash chas sho nanizav na nitci svoyeyi tvorchosti ne lishe cilu nizku lirichnih perlin ale i privnis ryad gliboku shirist revolyucijnih rechej Partiya prote nezabarom vidmezhuvalasya vid cogo vistupu V toj zhe chas ranishe Buharin aktivno brav uchast v posmertnij kampaniyi proti Yesenina i yeseninshini prichomu jogo uchast v nij bagato v chomu viznachalasya todishnoyu vnutripartijnoyu borotboyu z Trockim yakij vistupav z pozitivnimi ocinkami tvorchosti Yesenina U 1927 roci v gazeti Pravda Buharin opublikuvav stattyu Zli zamitki vidanu piznishe okremoyu knigoyu de pisav sho Yeseninskaya poeziya po suti svoyij ye muzhik yakij napolovinu peretvorivsya na uharya kupcya u lakovih chobitkah z shovkovim shnurkom na vishitij sorochci zirvigolova sho pripadaye sogodni do nizhki gosudarini zavtra lizhe ikonu pislyazavtra mastit nis girchiceyu traktirnomu v korchmi a potim dushevno zasmuchuyetsya plache gotovij obijnyati psa i vnesti vklad do Troyice Sergiyevsku lavru na pomin dushi Vin navit mozhe povisitisya na gorishi vid vnutrishnoyi porozhnechi Mila znajoma istinno rosijska kartina Idejno Yesenin predstavlyaye najnegativnishi risi rosijskogo sela i tak zvanogo nacionalnogo harakteru mordobij veliku vnutrishnyu nedisciplinovanist obozhnyuvannya najvidstalishih form suspilnogo zhittya vzagali Zgodom v dopovidi na pershomu z yizdi radyanskih pismennikiv Buharin vidizvavsya pro Yesenina yak pro dzvinkogo pisennika guslyara talanovitogo lirichnogo poeta hocha i kritichno ale nabagato teplishe postavivshi v odin ryad z Blokom i Bryusovim yak starih poetiv sho vidobrazili revolyuciyu v svoyij tvorchosti SharzhistBuharin buv talanovitim sharzhistom yakij namalyuvav bagatoh predstavnikiv radyanskoyi eliti Bagato jogo sharzhiv unikalni Jogo sharzhi Stalina vvazhayutsya yedinimi portretami vozhdya vikonanimi z naturi a ne za fotografiyeyu Grigorij Zinov yev 1926 Lenin 1927 Grigorij Ordzhenikidze yakbi vin sluzhiv u gvardiyi Aaron Solc Stalin Stalin 1929 Mihajlo Kalinin abo sho na vitrini to j u magazini Kliment Voroshilov yak golub miruKonstituciya 1936 rokuVtilennyam nadij Buharina na demokratizaciyu i vidmovu vid zhorstkoyi diktaturi odniyeyi partiyi stala Konstituciya SRSR 1936 proekt yakoyi Stalin za chislennimi svidchennyami doruchiv napisati praktichno odnoosibno Buharinu za uchastyu Radeka Konstituciya mistila perelik osnovnih prav i svobod likvidovuvala ti sho isnuvali doti do SRSR vidminnosti gromadyan v pravah za socialnim pohodzhennyam i inshih polozhen sho znamenuyut zavershennya revolyuciyi i stanovlennya yedinogo radyanskogo suspilstva Formalno vona bula najdemokratichnishoyu konstituciyeyu u sviti Prote v umovah togo chasu bagato demokratichnih polozhen ciyeyi konstituciyi sho otrimala im ya Stalinskoyi zalishilisya lishe na paperi ZagibelU 1936 roci v hodi Pershogo moskovskogo procesu nad Kamenevim Zinov yevim i in pidsudni dali svidchennya negajno zh opublikovani na Buharina Rikova i Tomskogo yaki nibito stvoryuvali pravij blok Tomskij togo zh dnya zastrelivsya Buharin diznavsya pro vidkritu proti nogo spravu znahodyachis u vidpustci v Serednij Aziyi Vidrazu pislya procesu 1 veresnya 1936 Buharin pisav Voroshilovu Cinik vbivcya Kamenev najmerzennishij z lyudej padlo lyudske Sho rozstrilyali sobak strasheno radij mozhlivo z rozrahunkom na pokaz cogo lista Stalinu Ale 10 veresnya 1936 Pravda povidomila sho Prokuratura SRSR pripinila rozsliduvannya vidnosno Buharina ta inshih U sichni 1937 pid chas Drugogo moskovskogo procesu proti Buharina znov buli visunuti zvinuvachennya v prinalezhnosti do zmovnickoyi diyalnosti i jomu bula vlashtovana ochna stavka z areshtovanim Radekom U lyutomu 1937 ogolosiv goloduvannya na znak protestu proti zvinuvachen jogo v prichetnosti do zmovnickoyi diyalnosti ale pislya sliv Stalina Komu ti visuvayesh ultimatum CK pripiniv yiyi Na Plenumi CK v lyutomu 1937 buv viklyuchenij z partiyi i 27 lyutogo areshtovanij Napolyagav na svoyij nevinnosti u tomu chisli v listah do Stalina napisav vidkritij list do partiyi sho dijshov do nas naprikinci 1980 h zapisanij jogo druzhinoyu z pam yati V uv yaznenni u vnutrishnij v yaznici na Lub yanci pracyuvav nad knigami Degradaciya kulturi pri fashizmi Filosofski arabeski nad avtobiografichnim romanom Chasi a takozh pisav virshi Nini ci teksti vidani N I Buharin Tyuremnye rukopisi t 1 2 M 1996 Shob ne bulo zhodnih neporozumin ya iz samogo pochatku govoryu tobi sho dlya svitu suspilstva ya 1 nichogo ne zbirayusya brati nazad z togo sho ya ponapisuvav 2 ya nichogo v comu sensi i u zv yazku z cim ne mayu namiru u tebe ni prositi ni pro sho ne hochu blagati sho b zvodilo spravu z tih rejok yakimi vono kotitsya Ale dlya tvoyeyi osobistoyi informaciyi ya pishu Ya ne mozhu piti z zhittya ne napisavshi tobi cih ostannih ryadkiv bo mene ohoplyuyut muki pro yaki ti povinen znati 1 Stoyachi na krayu prirvi z yakoyi nemaye vorottya ya dayu tobi peredsmertne chesne slovo sho ya nevinen v tih zlochinah yaki ya pidtverdiv na slidstvi Ye yakas velika i smiliva politichna ideya generalnoyi chistki u zv yazku z peredvoyennim chasom b u zv yazku z perehodom do demokratiyi Cya chistka zahoplyuye a vinnih b pidozrilih i s potencijno pidozrilih Bez mene tut ne mogli obijtisya Odnih zneshkodzhuyut tak to inshih po inshomu tretih po tretomu Strahuvalnim momentom ye i te sho lyudi neminuche govoryat odin pro odnogo i nazavzhdi vselyayut odin do odnogo nedoviru sudzhu po sobi yak ya ozlivsya na Radeka yakij na mene nagovoriv a potim i sam pishov ciyeyu dorogoyu Takim chinom v kerivnictva stvoryuyetsya povna garantiya Radi boga ne zrozumij tak sho ya tut prihovano dokoryayu navit v rozdumah z samim soboyu Ya nastilki viris z dityachih pelyushok sho rozumiyu sho veliki plani veliki ideyi i veliki interesi perekrivayut vse i bulo b drib yazkovim staviti pitannya pro svoyu vlasnu personu poryad zi vsesvitno istorichnimi zavdannyami lezhachimi persh za vse na tvoyih plechah Ale tut to u mene i golovna muka i golovnij bolisnij paradoks 5 Yakbi ya buv absolyutno upevnenij sho ti same tak i dumayesh to u mene na dushi bulo b bagato spokijnishe Nu sho zh Potribno tak potribno Ale povir u mene serce oblivayetsya garyachim strumenem krovi koli ya podumayu sho ti mozhesh viriti v moyi zlochini i v glibini dushi sam dumayesh sho ya u vsih zhahah dijsno vinen Todi sho zh vihodit Sho ya sam dopomagayu pozbavlyatisya ryadu lyudej pochinayuchi z sebe samogo tobto roblyu yavne zlo Todi ce nichim ne vipravdano I vse plutayetsya u mene v golovi i hochetsya na krik krichati i bitisya golovoyu ob stinku adzhe ya stayu prichinoyu zagibeli inshih Sho zh robiti Sho robiti 8 Dozvol nareshti perejti do ostannih moyih nevelikih prohan a meni legshe tisyachu raziv pomerti nizh perezhiti majbutnij proces ya prosto ne znayu yak ya ovolodiyu sam soboyu ti znayesh moyu prirodu ya ne vorog ni partiyi ni SRSR i ya vse zroblyu sho v moyih silah ale sili ci v takij obstanovci minimalni i tyazhki vidchuttya pidijmayutsya v dushi ya b zabuvshi sorom i gordist na kolinah blagav bi shob ne bulo cogo Ale ce jmovirno vzhe nemozhlivo ya b prosiv yaksho mozhlivo dati meni mozhlivist pomerti do sudu hocha ya znayu yak ti suvoro divishsya na taki pitannya v yaksho mene chekaye smertnij virok to ya zazdalegid tebe proshu zaklinayu pryamo vsim sho tobi doroge zaminiti rozstril tim sho ya sam vip yu v kameri otrutu dati meni morfiyu shob ya zasnuv i ne probudzhuvavsya Dlya mene cej punkt ukraj vazhlivij ya ne znayu yaki slova ya povinen znajti shob blagati pro ce yak pro milist adzhe politichno ce nichomu ne pereshkodit ta nihto cogo i znati ne bude Ale dajte meni provesti ostanni sekundi tak yak ya hochu Zglyantesya Ti znayuchi mene dobre zrozumiyesh Ya inkoli divlyusya yasnimi ochima v oblichchya smerti tochno tak yak i znayu dobre sho zdatnij na horobri vchinki A inkoli toj zhe ya buvayu takij sum yatnij sho nichogo v meni ne zalishayetsya Tak yaksho meni priznachena smert proshu pro morfijnu chashu Blagayu pro ce s proshu dati poproshatisya z druzhinoyu i sinom Dochci ne potribno shkoda yiyi duzhe bude vazhko tak samo yak Nadi i batku A Anyuta moloda perezhive ta i meni hochetsya skazati yij ostanni slova Ya prosiv bi dati meni z neyu pobachennya do sudu Argumenti taki yaksho moyi domashni pobachat v chomu ya ziznavsya voni mozhut naklasti na sebe ruki vid nespodivanki Ya yakos povinen pidgotuvati do cogo Meni zdayetsya sho ce na korist spravi i v jogo oficijnij interpretaciyi Z lista Buharina Stalinu vid 10 12 1937 1 24 serpnya 2011 u Wayback Machine Buharin buv odnim z golovnih obvinuvachenih poryad z Rikovim na pokazovomu procesi u spravi Antiradyanskogo pravotrockistskogo bloku Yak majzhe vsi inshi obvinuvacheni viznav provinu i chastkovo dav ochikuvani svidchennya U svoyemu ostannomu slovi prote zrobiv sprobu sprostuvati zvedeni na nogo zvinuvachennya Hocha Buharin vse zh i zayaviv Zhahlivist moyih zlochiniv bezmirna ni v odnomu konkretnomu epizodi vin pryamo ne ziznavsya 13 bereznya 1938 Vijskova kolegiya Verhovnogo sudu SRSR viznala Buharina vinnim i zasudila jogo do strati Klopotannya pro pomiluvannya bulo vidhilene i vin cherez dva dni buv rozstrilyanij v selishi Kommunarka Moskovskoyi oblasti tam zhe i pohovanij 13 kvitnya 1956 Prezidiya CK KPRS uhvalila rishennya Pro vivchennya vidkritih sudovih procesiv u spravi Buharina Rikova Zinov yeva Tuhachevskogo ta inshih pislya chogo 10 grudnya 1956 specialna komisiya vinesla uhvalu vidnosno zlovzhivan Stalina prote vidmovilasya reabilitovuvati Buharina Rikova Zinov yeva i Kameneva na pidstavi yih bagatolitnoyi antiradyanskoyi borotbi Mikola Buharin yak i bilshist zasudzhenih na comu procesi okrim Genriha Yagodi vzagali ne reabilitovanogo buv reabilitovanij lishe v 1988 roci 4 lyutogo i v tomu zh roci posmertno vidnovlenij v partiyi 21 chervnya 1988 i v AN SRSR 10 travnya 1988 Sim yaPershim shlyubom Buharin buv odruzhenij z Nadiyeyu Lukinoyu svoyeyu dvoyuridnoyu sestroyu yaka v 1938 bula zaareshtovana i nezabarom zaginula v taborah Drugij raz 1921 1929 buv odruzhenij z Esfir yu Gurvich narodilasya v 1895 Vid cogo shlyubu dochka Svitlana 1924 2003 Ne zvazhayuchi na zrechennya ciyeyi sim yi vid Buharina she v 1929 r i mati i dochka potrapili v tabori zvidki vijshli lishe pislya smerti Stalina Tretij raz z 1934 buv odruzhenij z dochkoyu partijnogo diyacha Yu Larina Annoyu yaka takozh projshla tabori i bula vidomoyu memuaristkoyu vona dozhila do reabilitaciyi cholovika Sin Buharina vid Anni Larinoyi Yurij n 1936 hudozhnik viris v dityachomu budinku pid im yam Yurij Borisovich Gusman nichogo ne znayuchi pro batkiv Nove prizvishe otrimav po prijomnij materi Idi Gusman titci spravzhnoyi materi Zaraz nosit prizvishe Larin i po batkovi Mikolayevich PraciZayavlenie XIV Moskovskoj gubpartkonferencii Pravda 1925 13 dekabrya Sindikalizm i kommunizm Pravda 1921 25 yanvarya Zametki ekonomista Pravda 1928 30 sentyabrya v soavtorstve s E Preobrazhenskim Azbuka kommunizma populyarnoe obyasnenie programmy Rossijskoj kommunisticheskoj partii bolshevikov M 1919 Izbr proizvedeniya M 1988 Problemy teorii i praktiki socializma M 1989 Borba za novyh lyudej Rol kadrov v perehodnyj period iz doklada v Leningrade 5 fevralya 1923 g Buharin N Borba za kadry M L Molodaya gvardiya 1926 O mirovoj revolyucii nashej strane kulture i prochem Otvet akademiku I Pavlovu L Gosizdat 1924 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563LiteraturaL Nagorna Buharin Mikola Ivanovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 808 s ISBN 978 966 611 818 2 Pavlov N V Fedorov M L Nikolaj Ivanovich Buharin Voprosy istorii KPSS 1988 10 Bordyugov G Kozlov V Nikolaj Buharin Epizody politicheskoj biografii Kommunist 1988 13 Koen Stiven Nikolaj Buharin Stranicy zhizni Za rubezhom 1988 16 Rezolyuciya H plenuma IKKI o tov Buharine Pravda 1929 21 avgusta Cakunov S V Razvitie ekonomicheskih vzglyadov N I Buharina posle perehoda k nepu Buharin Chelovek politik uchenyj M 1990 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Buharin Mikola Ivanovich V I Marochko Buharin Mikola Ivanovich 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 418 ISBN 966 00 0734 5 Raboty Buharina 15 grudnya 2005 u Wayback Machine Stephen F Cohen Bukharin and the Bolshevik Revolution A political biography 1888 1938 Knopf 1973 hardcover 495 pages ISBN 0 394 46014 6 trade paperback Oxford University Press 1980 ISBN 0 19 502697 7 trade paperback Vintage Books ISBN 0 394 71261 7 Yu G Felshtinskij Razgovory s Buharinym Kommentarij k vospominaniyam Larinoj Buharinoj Nezabyvaemoe 24 grudnya 2007 u Wayback Machine Artem Krechetnikov Bi bi si Lyubimec partii ili Zvezda i smert Nikolaya Buharina 17 bereznya 2008 u Wayback Machine Pisma Buharina napisannye pered arestom i iz tyurmy 24 serpnya 2011 u Wayback Machine Pokazaniya Buharina na sledstvii ot 1 06 37 g 25 grudnya 2007 u Wayback Machine Stenogramma processa 17 veresnya 2008 u Wayback Machine