Кори́сність — суб'єктивна міра задоволення, що його отримує індивід від споживання блага або набору благ. Іншими словами, корисність визначає, якою мірою індивід задовольнив свої потреби, споживши певні блага. Теорія корисності тісно пов'язана з теорією рішень.
Теорія корисності
Теорія корисності — складова частина економічної теорії, яка прагне пояснити економічну поведінку раціонального індивіда через використання понять «корисність» та «максимізація корисності».
В економіці корисність розглядається як суб'єктивна корисність. Спроби економістів пояснити корисність благ на основі об'єктивних факторів були невдалими. Найбільш значуща спроба — трудова теорія вартості, започаткована економістами класичної школи й найбільш розвинена К. Марксом. Коріння об'єктивної теорії вартості знаходяться у працях Арістотеля, який намагався встановити об'єктивну цінність праці працівників різних професій на основі цінності особистості кожного з них.
Історично перші спроби описати теорію суб'єктивної корисності належать іспанським та португальським богоспловам XVI ст. Саламанкської школи, французькому економісту XVIII ст. Кондільяку.
Сучасна теорія граничної корисності в економіці сформулася наприкінці XIX ст. завдяки працям Германа Госсена (1854), Карла Менгера (1871), Вільяма Джевонса (1871), Леона Вальраса (1874),
Кардиналістська та ординалістська концепція корисності
Економісти використовують дві основні концепції (підходи) щодо пояснення вибору індивіда між тим чи іншим набором товарів. Перша (за часом виникнення) — кардиналістська концепція, пояснює вибір індивіда кількісною оцінкою корисності набору товарів в певних абстрактних одиницях — ютилях. На разі індивід вибирає набір благ з більшою кількістю ютилів. Друга (зараз найавторитетніша в науковому світі) — ординалістська концепція. Прихильники цього підходу вважають, що індивід не може кількісно виміряти корисність набору благ. Рішення індивіда щодо вибору набору благ основується на оцінці того, чи є даний набір благ кращий або гірший від попереднього.
Дослідники
Фундаментальні результати в теорії корисності отримали: математик Джон фон Нейман та економіст Оскар Моргенштерн (спільна монографія «Теорія ігор і економічна поведінка»), психологи Деніел Канеман та (спільна стаття «Теорія перспектив: аналіз ухвалення рішень в умовах ризику»)
Посилання
- Kahneman, D., & Tversky, A. (1979). Prospect theory: An analysis of decisions under risk. Econometrica, 47, 313–327.
Див. також
- Бюджетне обмеження
- Відношення переваги
- Гранична корисність
- Задача максималізації корисності
- Криві байдужості
- Парадокс цінності
- Теорія споживання
- Функція корисності
- Ординалістська (порядкова) корисність
- Попит та пропозиція
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з етики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kori snist sub yektivna mira zadovolennya sho jogo otrimuye individ vid spozhivannya blaga abo naboru blag Inshimi slovami korisnist viznachaye yakoyu miroyu individ zadovolniv svoyi potrebi spozhivshi pevni blaga Teoriya korisnosti tisno pov yazana z teoriyeyu rishen Teoriya korisnostiTeoriya korisnosti skladova chastina ekonomichnoyi teoriyi yaka pragne poyasniti ekonomichnu povedinku racionalnogo individa cherez vikoristannya ponyat korisnist ta maksimizaciya korisnosti V ekonomici korisnist rozglyadayetsya yak sub yektivna korisnist Sprobi ekonomistiv poyasniti korisnist blag na osnovi ob yektivnih faktoriv buli nevdalimi Najbilsh znachusha sproba trudova teoriya vartosti zapochatkovana ekonomistami klasichnoyi shkoli j najbilsh rozvinena K Marksom Korinnya ob yektivnoyi teoriyi vartosti znahodyatsya u pracyah Aristotelya yakij namagavsya vstanoviti ob yektivnu cinnist praci pracivnikiv riznih profesij na osnovi cinnosti osobistosti kozhnogo z nih Istorichno pershi sprobi opisati teoriyu sub yektivnoyi korisnosti nalezhat ispanskim ta portugalskim bogosplovam XVI st Salamankskoyi shkoli francuzkomu ekonomistu XVIII st Kondilyaku Suchasna teoriya granichnoyi korisnosti v ekonomici sformulasya naprikinci XIX st zavdyaki pracyam Germana Gossena 1854 Karla Mengera 1871 Vilyama Dzhevonsa 1871 Leona Valrasa 1874 Kardinalistska ta ordinalistska koncepciya korisnostiEkonomisti vikoristovuyut dvi osnovni koncepciyi pidhodi shodo poyasnennya viboru individa mizh tim chi inshim naborom tovariv Persha za chasom viniknennya kardinalistska koncepciya poyasnyuye vibir individa kilkisnoyu ocinkoyu korisnosti naboru tovariv v pevnih abstraktnih odinicyah yutilyah Na razi individ vibiraye nabir blag z bilshoyu kilkistyu yutiliv Druga zaraz najavtoritetnisha v naukovomu sviti ordinalistska koncepciya Prihilniki cogo pidhodu vvazhayut sho individ ne mozhe kilkisno vimiryati korisnist naboru blag Rishennya individa shodo viboru naboru blag osnovuyetsya na ocinci togo chi ye danij nabir blag krashij abo girshij vid poperednogo DoslidnikiFundamentalni rezultati v teoriyi korisnosti otrimali matematik Dzhon fon Nejman ta ekonomist Oskar Morgenshtern spilna monografiya Teoriya igor i ekonomichna povedinka psihologi Deniel Kaneman ta spilna stattya Teoriya perspektiv analiz uhvalennya rishen v umovah riziku PosilannyaKahneman D amp Tversky A 1979 Prospect theory An analysis of decisions under risk Econometrica 47 313 327 Div takozhByudzhetne obmezhennya Vidnoshennya perevagi Granichna korisnist Zadacha maksimalizaciyi korisnosti Krivi bajduzhosti Paradoks cinnosti Teoriya spozhivannya Funkciya korisnosti Ordinalistska poryadkova korisnist Popit ta propoziciyaCe nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi