Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джино Бечі італ Gino Bechi 16 жовтня 1913 Флоренція 2 лютого 1993 Флоренція італійський співак баритон був провідним опе

Джино Бечі

Джино Бечі (італ. Gino Bechi; 16 жовтня 1913, Флоренція — 2 лютого 1993 Флоренція) — італійський співак (баритон); був провідним оперним співаком Риму, Мілану, гастролював у Лондоні, Нью-Йорку, Чикаго, Буенос-Айресі, Каїрі. Окрім того записав десятки платівок оперних арій, кілька альбомів естрадних пісень та відзнявся у десятку музичних фільмів.

Джино Бечі
image
Основна інформація
Дата народження16 жовтня 1913(1913-10-16)
Місце народженняФлоренція
Дата смерті2 лютого 1993(1993-02-02) (79 років)
Місце смертіФлоренція, Італія
ГромадянствоІталія і Королівство Італія
Професіїактор, оперний співак
Відомі учніd
Співацький голосбаритон
Інструментивокал[d]
Жанриопера
image Файли у Вікісховищі

Життєпис

Джино Бечі народився в 1913 році у Флоренції, в заможній родині місцян. Окрім класичної освіти, Джино навчався вокалу в маестро Де Джорджі (De Giorgi) та в (Raul Frazzi), останнього він вважав своїм єдиним педагогом. Навчаючись у Флорентійській консерваторії, він спізнався з маестро Віто Фрацці (Vito Frazzi), і цей класик нео-романтизму в італійській музиці став сподвижником молодого талановитого баритона. І вже в 23 роки, Джино Бечі дебютував на великій сцені: 17 грудня 1936 року в містечку Емполі він виконував партію Жоржа Жермона у «Травіаті» Верді. Хвалебні відгуки преси та глядачів і підтримка Фрацці (який в ті роки співпрацював зі всіма знаними оперними театрами Італії) далися взнаки, перспективного баритона вже наступного року запросили до столиці, в Римську оперу. А ще через рік, Джино долучили до прем'єри сезону: партія Володимира в опері «Монте Івнор» (Monte Ivnor) .

Невдовзі, невеличка оказія в Мілані, головна сцена країни, Ла Скала втратила свого соліста, першого баритона і їм довелося в поспіху шукати заміну. За підказкою композитора Фрацці, вони звернули увагу на молодого Джино Бечі і запросили його на оглядини. А вже, поготів,в січні 1940 року запропонували йому партію Дона Карло в опері «La Forza Del Destino». Джино впорався із дебютом в Мілані, а схвальні відгуки преси й прихильників опери його ще більше підбадьорювали та спонукали до творчості. Працюючи обабіч таких оперних зірок як (Beniamino Gigli) та (Gina Cigna) Джині Бечі швидко набирався досвіду та майстерності, що за кілька років став провідним солістом театру, щоразу відкриваючи оперний сезон і виконуючи головні сольні партії у виставах. А то були не прості водевілі,а найскладніші й найгучніші взірці оперної майстерності: «Ріголетто», «Отелло», «Трубадур» та інші майстрів слова та нотного стану: Верді, Пучіні, Россіні, Жоржа Бізе, Донічеллі, Вагнера, Пучіні.

Звичайно, такі відповідальні ролі не оминули глядачів та продюсерів і режисерів. Уже в середині 40-х років Джино став понадважливим та затребуваним солістом-баритоном на всю Італію. Джино вдавалося викроювати цяпінку себе й задля інших оперних сцен. Постійно пересуваючись поміж Римом (перебував у трупі з 1939 по 1952 роки) та Міланом (перебував у трупі з 1940 по 1953 роки) він зіграв більше півсотні ролей. А ще встигав на авторські вистави чи невеличкі імпрези в Сієні, рідній Флоренції, Пармі, Вероні та Венеції.

Загалом Джино Бечі не зупинявся в своєму творчому розвитку. Ним було освоєно новий напрямок естради: поєднання класичної опери та неаполітанських вуличних пісень, який пізніше викристалізувався саме в особливість італійської естради. Його естрадні платівки мали надзвичайну популярність, ще б пак, адже він співпрацював з найвідомішими в тогочассі піснярами-ліриками та композиторами. До півсотні пісень лунали з радіо та естрадних площадок Італії Добірка пісень від Джино Бечі. А роками пізніше, їх переспівували відомі естрадні виконавці країни. Серед кращих записів «Сільська честь» П'єтро Масканьї (1940), «Бал-маскарад» (1943) і «Аїда» (1946) Джузеппе Верді (обидві опери диригував — Тулліо Серафін, хор і оркестр Римської опери).

Паралельно із оперою та естрадою, Джино, захопився кіномистецтвом (яке миттєво набирало оберти в Італії). Провідного соліста Ла Скали зчасто запрошували на кіноплощадки виконувати музичні переспіви та вокальні супроводи в музичних та художніх фільмах. А поготів, Дино Бечі став ще й кіноактором: спершу виконуючи другорядні ролі чи вокальні партії, а пізніше вже й головні ролі в музичних фільмах (які, на ті часи, були надпопулярними). Найбіль шпопулярними стали: «Фуга на два голоси» (1942), «Секрет Дон Жуана» (1947), «Божевілля через оперу» (1948), «Травіата» (1968)

Така всестороння затребуваність соліста тішила амбіції його та родини, але це могло відобразитися негативно на його емоційно-фізичному стані. Загалом, втома почала накопичуватися і далася взнаки, в часі гастролей Ла Скали в Лондоні (перших, після війни). Постійні відвідувачи Ковент-Гардена відмітили втомленість й ослаблений голос провідного соліста опери, але майстерність та діапазон його голосу ще хвилював слухачів. Тому повернувшись до Італії, Джино відмовився від активної естрадної діяльності і зосередився на опері та частково на музичних фільмах.

Джино продовжив виступати у Римі та Мілані, ним було освоєно ще зо 2 десятки опер в які він виконував провідні партії. На початку 50 років італійська опера захопила світову творчу спільноту, тому театри почали відправлятися в гастролі, все частіше. Лондоні, Ню-Йорк, Чикаго, Буенос-Айресі, Каїр, Сан-Франциско та низка італійських міст оваціями вітали італійські трупи та їх головних вокалістів. Крім того, Джино успів виступити з низкою відомих оперних співаків: Марія Канілія (Maria Caniglia), Беньяміно Джиґлі (Beniamino Gigli) і навіть з самою Марією Каллас ( Maria Callas).

Ще десяток років активних виступів в опері, зробили з Джино Бечі живу легенду. Тим неочікуванішим виявився різкий відхід від публічності та опери, в 1965 році. Але він не повністю полиши свою справу, а присвятив себе викладанню в старшій школі для молодих ліричних співаків у Флоренції. Тоді ж його було обрано президентом Міжнародного співочого конкурсу імені Етторе Бастіаніні, що відбувався щорічно у Сієні.

Ще майже ще 30 років Джино Бечі присвячував себе опері, зокрема наставництву молоді та творчим експериментам (практикуючи консультації для сценаристів та режисерів) і пропагуючи мистецтво опери в Італії. І лише важка хвороба, загасила, його на 80 році життя. Джино Бечі було поховано в його рідній Флоренції у 1993 році

Творчі набутки

В опері

За всю свою оперну кар'єру Джино виконував партії в найгучніших та відоміших операх, авторства визначних композиторів:

Дискографія

Дискографія Джино Бечі становить зо два десятки платівок: як оперних арій так і естрадних пісень тогочасся.

  • Сільська честь → солісти Джино Бечі, (Lina Bruna Rasa), (Beniamino Gigli), диригент (Pietro Mascagni) → EMI 1940
  • Андре Шеньє → солісти Джино Бечі, (Beniamino Gigli), (Maria Caniglia), диригент (Oliviero De Fabritiis) → EMI 1941
  • Бал-маскарад → солісти Джино Бечі, (Beniamino Gigli), (Maria Caniglia), (Fedora Barbieri), (Tancredi Pasero), диригент (Tullio Serafin) → EMI 1943
  • Аїда → солісти Джино Бечі, (Maria Caniglia), (Beniamino Gigli), (Ebe Stignani), (Tancredi Pasero), диригент (Tullio Serafin) → EMI 1946
  • Кармен (італійською) → солісти Джино Бечі, (Ebe Stignani), (Beniamino Giglli), (Rina Gigli), диригент (Vincenzo Bellezza) → EMI 1949
  • Набукко → солісти Джино Бечі, Марія Каллас (Maria Callas), (Luciano Neroni), (Gino Sinimberghi), (Amalia Pini), диригент (Vittorio Gui]]) → запис живого концерту в Неаполі 1949 ed. Cetra/Melodram/Urania/GOP
  • 'Отелло → солісти Джино Бечі, (Ramón Vinay), (Renata Tebaldi), диригент (Gabriele Santini) → vivo Napoli 1952 ed. Bongiovanni
  • Севільський цирульник → солісти Джино Бечі, (Cesare Valletti), (Dora Gatta), (Melchiorre Luise), (Nicola Rossi-Lemeni), диригент (Victor De Sabata) → dal vivo La Scala 1952 ed. GOP/Memories/Urania
  • Севільський цирульник → солісти Джино Бечі, (Victoria de los Ángeles), (Nicola Monti), (Nicola Rossi-Lemeni), (Melchiorre Luise), диригент (Tullio Serafin) → HMV 1952
  • Травіата → солісти Джино Бечі, Анна Моффо (Anna Moffo), (Franco Bonisolli), диригент (Bruno Bartoletti) → Eurodisc (частина музики до фільму) 1968.

Фільмографія

  • → в ролі Карло Людовіко Браґалія (Carlo Ludovico Bragaglia) → (1943)
  • → в ролі Карло Людовіко Браґалія (Carlo Ludovico Bragaglia) → (1945)
  • → (1946)
  • → в ролі Джакомо Джентіломо (Giacomo Gentilomo) → (1946)
  • → (1947)
  • → (1948)
  • → в ролі Альберто Д'Аверса (Alberto D'Aversa) → (1949)
  • → в ролі Маріо Коста (Mario Costa) → (1949)
  • → в ролі Маріо Маттолі (Mario Mattoli) → (1949)
  • → в ролі Сесіл Г.Віллямсон (Cecil H. Williamson) → (1950)
  • → сольні партії → (1953)
  • → в ролі Джані Вернуккіо (Gianni Vernuccio) → (1953)
  • → в ролі Ґлаусо Пеллегріні (Glauco Pellegrini) → (1954)
  • → (1957)
  • → (1968)

Цікавинки

  • Пісня «O verde Ucraina, o dolce Ucraina!», з'явилася у репертуарі Джино Бечі, одразу після 2-ї Світової війни — в 1947 році, прихильники творчості оперного баритона, отримали нагоду почути від нього тужливу пісню про екзотичну Україну. Достеменно, авторство тексту пісні невідоме, як і вибір (Dino Olivieri) та (Gian Carlo Testoni) на користь цієї лірики. Очевидно, що автором слів мусів бути виходець з України, адже відомі італійські аранжувальники ніколи не бували в Україні, і комусь таки вдалося донести до них український колорит. Пісня була записана в супроводі Оркестру Діно Олів'єрі (Orchestra Dino Olivieri). Відтак аранжувальником та композитором пісні вважається Діно Олів'єрі, а над текстом попрацював відомий тогочасний лірик Джанкарло Тестоні (який ще з 30-х років долучився до числа відомих піснярів країни). Після виходу платівки, вона розійшлася швидко, але й великого ажіотажу не створила.

Примітки

  1. Біографія баритона Джино Бечі в каталозі оперних зірок світу
  2. . Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  3. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 31 травня 2020.
  4. VERDE UCRAINA (Olivieri). Orch. dir. P. Paveisio. In Italian
  5. Скупі відомості про «O verde Ucraina, o dolce Ucraina!»

Література

  • Le guide de l'opera, les indispensables de la musique, R. Mancini & J-J. Rouvereux, (Fayard, 1986),

Посилання

Дата публікації:
Dzhino Bechi ital Gino Bechi 16 zhovtnya 1913 Florenciya 2 lyutogo 1993 Florenciya italijskij spivak bariton buv providnim opernim spivakom Rimu Milanu gastrolyuvav u Londoni Nyu Jorku Chikago Buenos Ajresi Kayiri Okrim togo zapisav desyatki plativok opernih arij kilka albomiv estradnih pisen ta vidznyavsya u desyatku muzichnih filmiv Dzhino BechiOsnovna informaciyaData narodzhennya16 zhovtnya 1913 1913 10 16 Misce narodzhennyaFlorenciyaData smerti2 lyutogo 1993 1993 02 02 79 rokiv Misce smertiFlorenciya ItaliyaGromadyanstvoItaliya i Korolivstvo ItaliyaProfesiyiaktor opernij spivakVidomi uchnidSpivackij golosbaritonInstrumentivokal d Zhanriopera Fajli u VikishovishiZhittyepisDzhino Bechi narodivsya v 1913 roci u Florenciyi v zamozhnij rodini miscyan Okrim klasichnoyi osviti Dzhino navchavsya vokalu v maestro De Dzhordzhi De Giorgi ta v Raul Frazzi ostannogo vin vvazhav svoyim yedinim pedagogom Navchayuchis u Florentijskij konservatoriyi vin spiznavsya z maestro Vito Fracci Vito Frazzi i cej klasik neo romantizmu v italijskij muzici stav spodvizhnikom molodogo talanovitogo baritona I vzhe v 23 roki Dzhino Bechi debyutuvav na velikij sceni 17 grudnya 1936 roku v mistechku Empoli vin vikonuvav partiyu Zhorzha Zhermona u Traviati Verdi Hvalebni vidguki presi ta glyadachiv i pidtrimka Fracci yakij v ti roki spivpracyuvav zi vsima znanimi opernimi teatrami Italiyi dalisya vznaki perspektivnogo baritona vzhe nastupnogo roku zaprosili do stolici v Rimsku operu A she cherez rik Dzhino doluchili do prem yeri sezonu partiya Volodimira v operi Monte Ivnor Monte Ivnor Nevdovzi nevelichka okaziya v Milani golovna scena krayini La Skala vtratila svogo solista pershogo baritona i yim dovelosya v pospihu shukati zaminu Za pidkazkoyu kompozitora Fracci voni zvernuli uvagu na molodogo Dzhino Bechi i zaprosili jogo na oglyadini A vzhe pogotiv v sichni 1940 roku zaproponuvali jomu partiyu Dona Karlo v operi La Forza Del Destino Dzhino vporavsya iz debyutom v Milani a shvalni vidguki presi j prihilnikiv operi jogo she bilshe pidbadoryuvali ta sponukali do tvorchosti Pracyuyuchi obabich takih opernih zirok yak Beniamino Gigli ta Gina Cigna Dzhini Bechi shvidko nabiravsya dosvidu ta majsternosti sho za kilka rokiv stav providnim solistom teatru shorazu vidkrivayuchi opernij sezon i vikonuyuchi golovni solni partiyi u vistavah A to buli ne prosti vodevili a najskladnishi j najguchnishi vzirci opernoyi majsternosti Rigoletto Otello Trubadur ta inshi majstriv slova ta notnogo stanu Verdi Puchini Rossini Zhorzha Bize Donichelli Vagnera Puchini Zvichajno taki vidpovidalni roli ne ominuli glyadachiv ta prodyuseriv i rezhiseriv Uzhe v seredini 40 h rokiv Dzhino stav ponadvazhlivim ta zatrebuvanim solistom baritonom na vsyu Italiyu Dzhino vdavalosya vikroyuvati cyapinku sebe j zadlya inshih opernih scen Postijno peresuvayuchis pomizh Rimom perebuvav u trupi z 1939 po 1952 roki ta Milanom perebuvav u trupi z 1940 po 1953 roki vin zigrav bilshe pivsotni rolej A she vstigav na avtorski vistavi chi nevelichki imprezi v Siyeni ridnij Florenciyi Parmi Veroni ta Veneciyi Zagalom Dzhino Bechi ne zupinyavsya v svoyemu tvorchomu rozvitku Nim bulo osvoyeno novij napryamok estradi poyednannya klasichnoyi operi ta neapolitanskih vulichnih pisen yakij piznishe vikristalizuvavsya same v osoblivist italijskoyi estradi Jogo estradni plativki mali nadzvichajnu populyarnist she b pak adzhe vin spivpracyuvav z najvidomishimi v togochassi pisnyarami lirikami ta kompozitorami Do pivsotni pisen lunali z radio ta estradnih ploshadok Italiyi Dobirka pisen vid Dzhino Bechi A rokami piznishe yih perespivuvali vidomi estradni vikonavci krayini Sered krashih zapisiv Silska chest P yetro Maskanyi 1940 Bal maskarad 1943 i Ayida 1946 Dzhuzeppe Verdi obidvi operi diriguvav Tullio Serafin hor i orkestr Rimskoyi operi Paralelno iz operoyu ta estradoyu Dzhino zahopivsya kinomistectvom yake mittyevo nabiralo oberti v Italiyi Providnogo solista La Skali zchasto zaproshuvali na kinoploshadki vikonuvati muzichni perespivi ta vokalni suprovodi v muzichnih ta hudozhnih filmah A pogotiv Dino Bechi stav she j kinoaktorom spershu vikonuyuchi drugoryadni roli chi vokalni partiyi a piznishe vzhe j golovni roli v muzichnih filmah yaki na ti chasi buli nadpopulyarnimi Najbil shpopulyarnimi stali Fuga na dva golosi 1942 Sekret Don Zhuana 1947 Bozhevillya cherez operu 1948 Traviata 1968 Taka vsestoronnya zatrebuvanist solista tishila ambiciyi jogo ta rodini ale ce moglo vidobrazitisya negativno na jogo emocijno fizichnomu stani Zagalom vtoma pochala nakopichuvatisya i dalasya vznaki v chasi gastrolej La Skali v Londoni pershih pislya vijni Postijni vidviduvachi Kovent Gardena vidmitili vtomlenist j oslablenij golos providnogo solista operi ale majsternist ta diapazon jogo golosu she hvilyuvav sluhachiv Tomu povernuvshis do Italiyi Dzhino vidmovivsya vid aktivnoyi estradnoyi diyalnosti i zoseredivsya na operi ta chastkovo na muzichnih filmah Dzhino prodovzhiv vistupati u Rimi ta Milani nim bulo osvoyeno she zo 2 desyatki oper v yaki vin vikonuvav providni partiyi Na pochatku 50 rokiv italijska opera zahopila svitovu tvorchu spilnotu tomu teatri pochali vidpravlyatisya v gastroli vse chastishe Londoni Nyu Jork Chikago Buenos Ajresi Kayir San Francisko ta nizka italijskih mist ovaciyami vitali italijski trupi ta yih golovnih vokalistiv Krim togo Dzhino uspiv vistupiti z nizkoyu vidomih opernih spivakiv Mariya Kaniliya Maria Caniglia Benyamino Dzhigli Beniamino Gigli i navit z samoyu Mariyeyu Kallas Maria Callas She desyatok rokiv aktivnih vistupiv v operi zrobili z Dzhino Bechi zhivu legendu Tim neochikuvanishim viyavivsya rizkij vidhid vid publichnosti ta operi v 1965 roci Ale vin ne povnistyu polishi svoyu spravu a prisvyativ sebe vikladannyu v starshij shkoli dlya molodih lirichnih spivakiv u Florenciyi Todi zh jogo bulo obrano prezidentom Mizhnarodnogo spivochogo konkursu imeni Ettore Bastianini sho vidbuvavsya shorichno u Siyeni She majzhe she 30 rokiv Dzhino Bechi prisvyachuvav sebe operi zokrema nastavnictvu molodi ta tvorchim eksperimentam praktikuyuchi konsultaciyi dlya scenaristiv ta rezhiseriv i propaguyuchi mistectvo operi v Italiyi I lishe vazhka hvoroba zagasila jogo na 80 roci zhittya Dzhino Bechi bulo pohovano v jogo ridnij Florenciyi u 1993 rociTvorchi nabutkiV operi Za vsyu svoyu opernu kar yeru Dzhino vikonuvav partiyi v najguchnishih ta vidomishih operah avtorstva viznachnih kompozitoriv Franko Alfano Risurrezione Don Juan de Manara Vinchenco Bellini Puritani Zhorzh Bize Karmen I pescatori di perle Chajkovskij Petro Illich Yevgenij Onyegin Alfredo Katalani Alfredo Catalani La Wally Franchesko Chilea L Arlesiana Donicetti Gaetano Lyuchiya di Lammermur Favoritka Poliuto Umberto Dzhordano Andre Shenye Sharl Guno Faust Rudzhero Leonkavallo Payaci Zaza P yetro Maskanyi Silska chest Zhul Massne Thais Klaudio Monteverdi Il combattimento di Tancredi e Clorinda Volfgang Amadej Mocart Don Zhuan Giuseppe Mule La baronessa di Carini Amilkare Ponk yelli La Gioconda Dzhakomo Puchchini Dzhanni Skikki Bogema Toska Ludovico Rocca Monte Ivnor Dzhoakkino Antonio Rossini Sevilskij cirulnik Vilgelm Tell Antonio Salyeri Falstaff Rihard Shtraus Salomeya Ambruaz Toma Hamlet Dzhuzeppe Verdi Ayida Ernani Ernani Falstaf Trubadur La forza del destino Traviata Nabukko Otello Rigoletto Bal maskarad Rihard Vagner Zigfrid opera Diskografiya Diskografiya Dzhino Bechi stanovit zo dva desyatki plativok yak opernih arij tak i estradnih pisen togochassya Silska chest solisti Dzhino Bechi Lina Bruna Rasa Beniamino Gigli dirigent Pietro Mascagni EMI 1940 Andre Shenye solistiDzhino Bechi Beniamino Gigli Maria Caniglia dirigent Oliviero De Fabritiis EMI 1941 Bal maskarad solisti Dzhino Bechi Beniamino Gigli Maria Caniglia Fedora Barbieri Tancredi Pasero dirigent Tullio Serafin EMI 1943 Ayida solisti Dzhino Bechi Maria Caniglia Beniamino Gigli Ebe Stignani Tancredi Pasero dirigent Tullio Serafin EMI 1946 Karmen italijskoyu solisti Dzhino Bechi Ebe Stignani Beniamino Giglli Rina Gigli dirigent Vincenzo Bellezza EMI 1949 Nabukko solisti Dzhino Bechi Mariya Kallas Maria Callas Luciano Neroni Gino Sinimberghi Amalia Pini dirigent Vittorio Gui zapis zhivogo koncertu v Neapoli 1949 ed Cetra Melodram Urania GOP Otello solisti Dzhino Bechi Ramon Vinay Renata Tebaldi dirigent Gabriele Santini vivo Napoli 1952 ed Bongiovanni Sevilskij cirulnik solisti Dzhino Bechi Cesare Valletti Dora Gatta Melchiorre Luise Nicola Rossi Lemeni dirigent Victor De Sabata dal vivo La Scala 1952 ed GOP Memories Urania Sevilskij cirulnik solisti Dzhino Bechi Victoria de los Angeles Nicola Monti Nicola Rossi Lemeni Melchiorre Luise dirigent Tullio Serafin HMV 1952 Traviata solisti Dzhino Bechi Anna Moffo Anna Moffo Franco Bonisolli dirigent Bruno Bartoletti Eurodisc chastina muziki do filmu 1968 Filmografiya v roli Karlo Lyudoviko Bragaliya Carlo Ludovico Bragaglia 1943 v roli Karlo Lyudoviko Bragaliya Carlo Ludovico Bragaglia 1945 1946 v roli Dzhakomo Dzhentilomo Giacomo Gentilomo 1946 1947 1948 v roli Alberto D Aversa Alberto D Aversa 1949 v roli Mario Kosta Mario Costa 1949 v roli Mario Mattoli Mario Mattoli 1949 v roli Sesil G Villyamson Cecil H Williamson 1950 solni partiyi 1953 v roli Dzhani Vernukkio Gianni Vernuccio 1953 v roli Glauso Pellegrini Glauco Pellegrini 1954 1957 1968 CikavinkiPisnya O verde Ucraina o dolce Ucraina z yavilasya u repertuari Dzhino Bechi odrazu pislya 2 yi Svitovoyi vijni v 1947 roci prihilniki tvorchosti opernogo baritona otrimali nagodu pochuti vid nogo tuzhlivu pisnyu pro ekzotichnu Ukrayinu Dostemenno avtorstvo tekstu pisni nevidome yak i vibir Dino Olivieri ta Gian Carlo Testoni na korist ciyeyi liriki Ochevidno sho avtorom sliv musiv buti vihodec z Ukrayini adzhe vidomi italijski aranzhuvalniki nikoli ne buvali v Ukrayini i komus taki vdalosya donesti do nih ukrayinskij kolorit Pisnya bula zapisana v suprovodi Orkestru Dino Oliv yeri Orchestra Dino Olivieri Vidtak aranzhuvalnikom ta kompozitorom pisni vvazhayetsya Dino Oliv yeri a nad tekstom popracyuvav vidomij togochasnij lirik Dzhankarlo Testoni yakij she z 30 h rokiv doluchivsya do chisla vidomih pisnyariv krayini Pislya vihodu plativki vona rozijshlasya shvidko ale j velikogo azhiotazhu ne stvorila PrimitkiBiografiya baritona Dzhino Bechi v katalozi opernih zirok svitu Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 31 travnya 2020 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2017 Procitovano 31 travnya 2020 VERDE UCRAINA Olivieri Orch dir P Paveisio In Italian Skupi vidomosti pro O verde Ucraina o dolce Ucraina LiteraturaLe guide de l opera les indispensables de la musique R Mancini amp J J Rouvereux Fayard 1986 ISBN 2 213 01563 5PosilannyaDobirka estradnih pisen Dzhino Bechi Arhiv diskografiyi Dzhino Bechi, Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Топ