Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Саломея» (нім. Salome) — музична драма на одну дію німецького композитора Ріхарда Штрауса за однойменною драмою Оскара Уайльда в перекладі [en]. Прем'єра відбулася в Дрездені, 9 грудня 1905 року під керуванням Е. фон Шуха.
| Опера «Саломея» | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Salome нім. Salomé[1] | ||||
 | ||||
| Композитор | Ріхард Штраус[1] | |||
| Автор лібрето | Ріхард Штраус[1] і d | |||
| Мова лібрето | німецька | |||
| Джерело сюжету | Саломея | |||
| Жанр | опера[1] | |||
| Кількість дій | 1 Дія (театр)[1] | |||
| Перша постановка | 9 грудня 1905[1] | |||
| Місце першої постановки | Саксонська державна опера Дрездена[1] | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Саломея у Вікісховищі | ||||
Дійові особи
- Ірод, тетрарх Галілеї (тенор)
- Іродіада, його дружина (мецо-сопрано)
- Саломея, коли прийшла дочка тієї (сопрано)
- Іоканана, пророк (баритон)
- Нарработ, начальник варти (тенор)
- Паж Іродіади (контральто)
- 5 юдеїв-теологів, солдати, назаряни.
Дія відбувається в Галілеї в 27-28 роках.
Сюжет
Спекотна ніч огорнула палац Ірода Антипи. Прагнучи забутися від невдач і похмурих прогнозів, тетрарх запросив гостей на чергову святкову оргію. На терасі розташувалася охорона. Начальник варти, Нарработ споглядає на принцесу Саломею, що також бере участь у святі. Він не чує застережень охопленого незрозумілим страхом юного пажа. Могутній голос пророка Іоканана долинає з глибокої цистерни, він віщує прихід нового духовного правителя. На терасі з'являється Саломея. Переслідувана жадібними поглядами вітчима, дівчина не хоче залишатися з гостями. Грізні промови Іоканана викликають її зацікавлення і вона вимагає показати бранця. Перелякані солдати відмовляються, лише Нарработ порушує наказ Ірода і випускає пророка з підземелля. Той викриває безчесного тетрарха і розпусну Іродіяду.
Непохитна воля, рішучість і мужність Іоканана захоплюють дівчину — і вона торкається поцілунком губ пророка. Але той відштовхує принцесу і спускається в темницю. Нав'язлива ідея поцілунку опановує Саломеєю. Вражений побаченим, Нарработ заколюється. У супроводі численної свити, під суперечку єврейських теологів на терасу виходить Ірод з дружиною. Гнаний кошмарними видіннями, доведений до істерики, тетрарх шукає пасербицю, тому що лише в її товаристві він знаходить відпочинок. Ірод пропонує Саломеї місце біля себе, вино і чудові фрукти, але занурена в думку про Іоканана принцеса відмовляє йому. Тоді Ірод просить Саломею танцювати. За цю насолоду він готовий виконати будь-яке її прохання. Несподівано дівчина відгукується на щедрі обіцянки і починає «танець семи покривал».
У захваті Ірод запитує Саломею про нагороду. Красуня просить голову Іоканана. Даремні спроби тетрарха відкупитися золотом і коштовностями. Зломлений Ірод віддає страшний наказ і Саломея отримує свою нагороду. Бажання сповнилося, і в трансі вона припадає до губ мерця, тамуючи агресивну пристрасть. Не здатний стерпіти огидну сцену кривавої насолоди Ірод наказує вбити принцесу.
Музика
«Саломея» — перша опера Штрауса, в якій знайдено оригінальний музично-драматичний стиль. Специфічні риси її драматургії визначив багаторічний досвід роботи композитора в жанрі симфонічної поеми. У «Саломеї», названої одного разу Штраусом «скерцо зі смертельним наслідком», він вперше застосував одноактну оперну структуру наскрізного поемного типу. Витоки задуму «Соломії» пов'язані з пошуками виходу зі сфери вагнерівських ідей і засобів виразності («крок уперед у порівнянні з Вагнером» — висловлювання самого Штрауса). Проте очевидними є і риси наступності з музичною драмою Вагнера: наявність розгалуженої системи лейтмотивів, безперервний симфонічний розвиток основного тематизму. Пізньоромантичні засоби музичної виразності композитор максимально загострив, втілюючи експресіоністичний зміст драми.
Граничної хроматизації і свободи від тональних зв'язків досягла гармонія. Спираючись на прозовий текст, композитор прагнув передати інтонації мовлення — від шепоту до крику. Не послаблюючи ролі оркестру (партитура розрахована на 103 учасники), Штраус не підпорядковує йому голос; співу належить провідне місце. Пізніше композитор ще більше посилив партію оркестру, провівши ретуш інструментування і розрядивши напругу в партії Соломії.
Постановки опери
«Саломея» — одна з найпопулярніших опер Ріхарда Штрауса. Найцікавіші постановки кінця XX століття: на фестивалі в (1961), Мюнхені (1977), Мілані (1987), Зальцбурзі (1992), Лондоні (1996), Санкт-Петербурзі (2000 рік, Маріїнський театр).
Серед найкращих виконавців заголовній партії — , Люба Велич, Інге Борк, Біргіт Нільсон, Леоні Різанек, Катерина Мальфітано. Яскравий образ Ірода створив .
У 1974 році в Німеччині на основі опери був знятий телефільм (реж. Гетц Фрідріх, у ролі Соломії — ).
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
Література
- Гозенпуд А. Оперный словарь. — СПб., 2005.
- , Кенигсберг А., Михеева Л. 111 опер. — СПб., 1998.
Посилання
- дискографія опери [ 29 травня 2004 у Wayback Machine.]
- Саломея і Електра [ 26 січня 2011 у Wayback Machine.] — про опери Р. Штрауса
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salomeya nim Salome muzichna drama na odnu diyu nimeckogo kompozitora Riharda Shtrausa za odnojmennoyu dramoyu Oskara Uajlda v perekladi en Prem yera vidbulasya v Drezdeni 9 grudnya 1905 roku pid keruvannyam E fon Shuha Opera Salomeya nim Salome nim Salome 1 Kompozitor Rihard Shtraus 1 Avtor libreto Rihard Shtraus 1 i dMova libreto nimeckaDzherelo syuzhetu SalomeyaZhanr opera 1 Kilkist dij 1 Diya teatr 1 Persha postanovka 9 grudnya 1905 1 Misce pershoyi postanovki Saksonska derzhavna opera Drezdena 1 Informaciya u Vikidanih Salomeya u Vikishovishi Solomiya Krushelnicka v roli SalomeyiDijovi osobiIrod tetrarh Galileyi tenor Irodiada jogo druzhina meco soprano Salomeya koli prijshla dochka tiyeyi soprano Iokanana prorok bariton Narrabot nachalnik varti tenor Pazh Irodiadi kontralto 5 yudeyiv teologiv soldati nazaryani Diya vidbuvayetsya v Galileyi v 27 28 rokah SyuzhetSpekotna nich ogornula palac Iroda Antipi Pragnuchi zabutisya vid nevdach i pohmurih prognoziv tetrarh zaprosiv gostej na chergovu svyatkovu orgiyu Na terasi roztashuvalasya ohorona Nachalnik varti Narrabot spoglyadaye na princesu Salomeyu sho takozh bere uchast u svyati Vin ne chuye zasterezhen ohoplenogo nezrozumilim strahom yunogo pazha Mogutnij golos proroka Iokanana dolinaye z glibokoyi cisterni vin vishuye prihid novogo duhovnogo pravitelya Na terasi z yavlyayetsya Salomeya Peresliduvana zhadibnimi poglyadami vitchima divchina ne hoche zalishatisya z gostyami Grizni promovi Iokanana viklikayut yiyi zacikavlennya i vona vimagaye pokazati brancya Perelyakani soldati vidmovlyayutsya lishe Narrabot porushuye nakaz Iroda i vipuskaye proroka z pidzemellya Toj vikrivaye bezchesnogo tetrarha i rozpusnu Irodiyadu Nepohitna volya rishuchist i muzhnist Iokanana zahoplyuyut divchinu i vona torkayetsya pocilunkom gub proroka Ale toj vidshtovhuye princesu i spuskayetsya v temnicyu Nav yazliva ideya pocilunku opanovuye Salomeyeyu Vrazhenij pobachenim Narrabot zakolyuyetsya U suprovodi chislennoyi sviti pid superechku yevrejskih teologiv na terasu vihodit Irod z druzhinoyu Gnanij koshmarnimi vidinnyami dovedenij do isteriki tetrarh shukaye paserbicyu tomu sho lishe v yiyi tovaristvi vin znahodit vidpochinok Irod proponuye Salomeyi misce bilya sebe vino i chudovi frukti ale zanurena v dumku pro Iokanana princesa vidmovlyaye jomu Todi Irod prosit Salomeyu tancyuvati Za cyu nasolodu vin gotovij vikonati bud yake yiyi prohannya Nespodivano divchina vidgukuyetsya na shedri obicyanki i pochinaye tanec semi pokrival U zahvati Irod zapituye Salomeyu pro nagorodu Krasunya prosit golovu Iokanana Daremni sprobi tetrarha vidkupitisya zolotom i koshtovnostyami Zlomlenij Irod viddaye strashnij nakaz i Salomeya otrimuye svoyu nagorodu Bazhannya spovnilosya i v transi vona pripadaye do gub mercya tamuyuchi agresivnu pristrast Ne zdatnij sterpiti ogidnu scenu krivavoyi nasolodi Irod nakazuye vbiti princesu Muzika Salomeya persha opera Shtrausa v yakij znajdeno originalnij muzichno dramatichnij stil Specifichni risi yiyi dramaturgiyi viznachiv bagatorichnij dosvid roboti kompozitora v zhanri simfonichnoyi poemi U Salomeyi nazvanoyi odnogo razu Shtrausom skerco zi smertelnim naslidkom vin vpershe zastosuvav odnoaktnu opernu strukturu naskriznogo poemnogo tipu Vitoki zadumu Solomiyi pov yazani z poshukami vihodu zi sferi vagnerivskih idej i zasobiv viraznosti krok upered u porivnyanni z Vagnerom vislovlyuvannya samogo Shtrausa Prote ochevidnimi ye i risi nastupnosti z muzichnoyu dramoyu Vagnera nayavnist rozgaluzhenoyi sistemi lejtmotiviv bezperervnij simfonichnij rozvitok osnovnogo tematizmu Piznoromantichni zasobi muzichnoyi viraznosti kompozitor maksimalno zagostriv vtilyuyuchi ekspresionistichnij zmist drami Granichnoyi hromatizaciyi i svobodi vid tonalnih zv yazkiv dosyagla garmoniya Spirayuchis na prozovij tekst kompozitor pragnuv peredati intonaciyi movlennya vid shepotu do kriku Ne poslablyuyuchi roli orkestru partitura rozrahovana na 103 uchasniki Shtraus ne pidporyadkovuye jomu golos spivu nalezhit providne misce Piznishe kompozitor she bilshe posiliv partiyu orkestru provivshi retush instrumentuvannya i rozryadivshi naprugu v partiyi Solomiyi Postanovki operi Salomeya odna z najpopulyarnishih oper Riharda Shtrausa Najcikavishi postanovki kincya XX stolittya na festivali v 1961 Myunheni 1977 Milani 1987 Zalcburzi 1992 Londoni 1996 Sankt Peterburzi 2000 rik Mariyinskij teatr Sered najkrashih vikonavciv zagolovnij partiyi Lyuba Velich Inge Bork Birgit Nilson Leoni Rizanek Katerina Malfitano Yaskravij obraz Iroda stvoriv U 1974 roci v Nimechchini na osnovi operi buv znyatij telefilm rezh Getc Fridrih u roli Solomiyi PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644LiteraturaGozenpud A Opernyj slovar SPb 2005 Kenigsberg A Miheeva L 111 oper SPb 1998 Posilannyadiskografiya operi 29 travnya 2004 u Wayback Machine Salomeya i Elektra 26 sichnya 2011 u Wayback Machine pro operi R Shtrausa