Було запропоновано цю статтю на декілька: Деградація земель та Ерозія ґрунту. Ця стаття може бути надто велика або логічно незв'язна, але, можливо, це варто додатково . (26 травня 2024) |
Деграда́ція ґрунті́в, занепад земель — погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних чинників.
Деградація земель | |
За впливу, керування чи пом’якшення | фіторемедіація[1] |
---|
Розлогіше, занепад земель — природне або спричинене діяльністю людини відкалування ландшафту, погіршення вигляду, складу, корисних властивостей і призначення земель та інших, органічно пов'язаних із землею, природних складових.
Значення
«Деградація земель» означає занепад ґрунту, зниження чи втрату біологічної й економічної родючості та складаної структури орних земель що зволожуються дощем, зрошуваних орних земель чи пасовищ, лісів і лісистих ділянок у посушливих, напів-посушливих і сухих субгумідних місцевостях, внаслідок землекористування та дії одного чи кількох процесів, зокрема пов'язаних з діяльністю людини (наприклад бойові або інші злочинні дії) і структурами розселення, як-от:
- вітрова чи водна ерозія ґрунтів;
- погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи економічних властивостей ґрунтів;
- довготривала втрата природного рослинного покриву.
Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від надмірної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці (ст. 1)
До занепалих земель належать:
- земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
- земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.
Види занепаду ґрунтів
Для всіх способів землекористування, найбільшої шкоди сільському господарству завдає ерозія ґрунтів. Неправильне землекористування посилює дію ерозійних чинників. Ерозія ґрунтів відбувається на всіх континентах світу.
Залежно від характеру й тривалості процесів руйнування верхніх шарів ґрунту та материнської породи, розрізняють геологічну ерозію і ерозію пришвидшену. Остання часто посилюється через господарську діяльність людини.
Геологічна ерозія
Геологічна ерозія ─ природний процес, що відбувається протягом геологічних епох і завдяки якому утворився сучасний вигляд земної поверхні. Головними чинниками, що зумовлюють геологічну ерозію, є опади, вітер, стрімкість схилу, температурні коливання, фізичні властивості порід, часткове підняття земної кори і землетруси. В наших широтах (Україна) ця ерозія не є небезпечною для сільського чи лісового господарства, бо швидкість руйнування ґрунту дорівнює швидкості власне ґрунтоутворення. Небезпечніший цей вид ерозії в пустелях, де відсутній рослинний покрив, і ніщо не може перешкодити вітру, який зносить верхні шари ґрунту.
Шкоди народному господарству завдає водна та вітрова ерозія.
Водна ерозія
Водна ерозія ─ змив і розмив ґрунту водою (водними потоками, опадами, талими водами). Ерозія відбувається внаслідок розмиву водними потоками поверхні ґрунтів, переведення зміщених часток у завислий стан і перенесення їх на інші ділянки. У місцях, де швидкість потоку спадає, мінеральні частки осідають, утворюючи перевідкладені пролювіальні й делювіальні наноси і . Стрімкість ерозії залежить від кількості й сили опадів (злива, дощ з вітром, тощо), рельєфу, властивостей ґрунту, рослинного покриву.
Небезпека водної ерозії полягає не лише в зниженні родючості орного горизонту, а й замулюванні річок, ставків, водойм, заплавних земель. Цей вид ерозії поширений на схилах, переважно розораних, і найнебезпечніший у , в яких знищений лісовий покрив.
За способом прояву розрізняють лінійну (струменеву, або розмивання ґрунту) і площинну (поверхневу, або змив ґрунту). Ці види ерозії зазвичай спостерігаються разом.
Поверхнева (площинна) ерозія поширена переважно на вирівняних схилах із рівномірним розподілом стоку, відповідно, відбувається і рівномірний по території змив ґрунту. Внаслідок площинної ерозії змивається верхній родючий шар і вкорочується профіль ґрунтів. Ґрунти стають слабко-, середньо- або сильно-змитими.
Лінійна (струменева) ерозія виникає на нерівних схилах, коли стік перерозподіляється й утворює струмені різної величини, які розмивають ґрунт, утворюючи спочатку невеликі промоїни. Якщо не проводити протиерозійного захисту, то такі види ерозії можуть перерости в яружну ерозію.
Яружна ерозія
Яружна ерозія є дуже небезпечною. Позбутися її можна лише залісенням та будівництвом спеціальних гідротехнічних споруд. Значних успіхів у боротьбі з яружною ерозією досягла в Київській області, яка застосувала сукупність агротехнічних, гідротехнічних і заходів: захисні лісонасадження, спорудження водорегулювальних і водозатримувальних валів, донних загат. Завдяки впровадженню науково обґрунтованої системи захисних заходів, вдалося припинити подальше розмивання багатьох ярів і зберегти в такий спосіб, великі площі орних земель.
Коли відбувається річкова ерозія — внаслідок швидкої течії води, зноситься ґрунт із дна річок і незакріплених (наприклад рослинністю) берегів. Щоби запобігти цьому, треба оберігати та робити додаткові лісові насадження в прирусловій смузі, зміцнювати береги за допомогою особливих гідротехнічних способів.
Вітрова ерозія
Вітрова ерозія поширена там, де немає перешкод потужним вітрам і де відсутній природний рослинний покрив, що захищає поверхню ґрунту, розораного на великих площах. Локальна вітрова ерозія спостерігається і на безструктурних піщаних ґрунтах.
Причиною вітрової ерозії, окрім несприятливих кліматичних умов, є руйнування зернистої структури ґрунту внаслідок неправильного обробітку та відсутності надійного його захисту. Надмірне випасання худоби в посушливих степах, яке призводить до знищення дернини, теж може сприяти вітровій ерозії.
Залежно від швидкості, вітер видуває різної величини (інколи діаметром до 1 мм) і переносить його на певну відстань. Під час посиленої вітрової ерозії виникають так звані чорні бурі, коли у повітря здіймаються мільйони тонн ґрунту. Чорні бурі руйнівно знижують родючість ґрунту не тільки в тих місцях, де вони виникають, а й завдають шкоди сільському господарству в тих місцевостях, де відкладаються згодом пилові маси.
Антропогенний вплив
Для прикладу, вплив підготовки до війни на довкілля, охоплює: непряме втручання в природу через вилучення корисних ресурсів — від розробки природних середовищ, та від дії промисловості озброєнь; і прямий вплив — через випробування зброї, військові операції та розповсюдження ядерних технологій. Військові бази, особливо аеродроми, можуть вимагати великих площ екологічно цінної землі та потребувати знищення будь-якої фауни, котра сприймається як перешкода такій діяльності (наприклад, птахів, що інколи скупчуються на злітно-посадкових смугах). Будівництво військових баз призводить до безповоротного руйнування вилученого природного середовища, особливо стосовно острівних баз, які згодом перетворюються на бетонні пустки. Великі місцевості більшості країн відведені для військових навчань, особливо танкових маневрів, тактичних ракетних навчань, бомбардувань і артилерійських стрільб, на додаток до того, що в деяких країнах землі залучені для навчань з хімічної та біологічної зброї. У тих країнах, які виробляють зброю, такі території також можуть використовуватися для пробних пусків ракет, заради випробувань хімічних і біологічних військових засобів, а також ядерної зброї. Усі ці види діяльності дуже погіршують навколишнє природне середовище і, переважно, розглядаються як винятки з будь-яких регуляторних заходів щодо захисту довкілля.
Наприклад, коли радянські війська виходили з колишньої Східної Німеччини 1992 року, повідомлялося, що більша частина 1,5 мільйона тонн боєприпасів була ними знищена «середньовічним способом» — вибуховий матеріал спалювався, без фільтрів, просто неба. В повітря були викинуті оксиди азоту, високотоксичні хімічні діоксиди та важкі метали (зокрема, ртуть). Згідно договору, боєприпаси мали бути вивезені до Російської Федерації, але більшу частину їх згодом було знайдено закопаними на місці, щоб уникнути витрат на вивезення. У покинутих гарнізонних містах навколо Берліна лишилися занедбані казарми та вілли, уламки армійських машин, приховані смітники з, не лише боєприпасами, але й з мільйонами галонів відпрацьованої танкової й автомобільної оливи та хімічних відходів. Офіційні особи тоді підрахували, що 4% земель Східної Німеччини, на яких розташовувалися колишні радянські бази та військові об’єкти, надзвичайно забруднені. У Бранденбурзі, на північ від Берліна, де була зосереджена третина радянських сил, екологічна шкода перевищувала 10 мільярдів марок, водночас Німеччина, заздалегідь заплатила російській владі 13 мільярдів марок для допомоги у фінансуванні виведення радянських військ.
Також, наприклад, після Першої світової війни, у Франції вилучили з господарського використання деякі ділянки землі, і ця заборона триває досі (2020-і). Це стосується, насамперед, місцевості біля Вердена — сотні тисяч нерозірваних боєприпасів було доправлено туди наприкінці війни з сумнозвісних полів битв, для «знешкодження». За повідомленнями, 200 000 з них зокрема, були хімічними боєприпасами. Ґрунт приховує в собі 100-річну спадщину тих подій, з погляду згубного забруднення важкими металами, міддю, свинцем, цинком, але ще більше арсеном (миш’яком) і перхлоратом амонію. Вміст арсену в 1000-10000 разів перевершує природний. Ґрунт тут кислий і забруднений настільки, що, як повідомляється, там можуть рости лише три види рослин. Отже Франція та Бельгія, все ще мають місцевості занапащені залишками війни 1914 року, нерозірваними боєприпасами та отруйними хімічними сполуками.
Внаслідок Чорнобильської катастрофи, значна кількість земель України зазнала радіоактивного забруднення. Погіршився екологічний стан понад 4,6 млн га сільськогосподарських угідь. Площа забруднених земель може збільшуватися також, через радіоактивні викиди 5 нині робочих атомних електростанцій. Водночас, в Україні існують місцевості з підвищеним природним радіаційним фоном. Отже, були всі підстави вважати, що в наш час (2010-і роки) приблизно шоста частина сільськогосподарських земель України може мати підвищену радіоактивність, що створювало-б великі перешкоди для розвитку майже усіх галузей сільськогосподарського виробництва. Разом з тим, вже 2023 року рівненські витримані тверді сири, почали продаватися в Данії (де надзвичайні вимоги до якості продуктів і велика конкуренція), хоча Житомирська і Рівненська області вважалися найбільш забрудненими радіоактивними речовинами, в Україні. До того-ж 2016 року, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, було створено найбільшу на теренах України, природоохоронну одиницю — Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, де вже станом на 2021 рік, за словами завідувача наукового відділу заповідника Дениса Вишневського:
“Відновились дикі тварини, які мешкали тут 100-200 років тому, весь цей набір: хижаки, великі і малі, вовки, рисі, борсук, лисиці, копитні, ведмеді".
Також цікаво, що попри побоювання природо-охоронців, про можливе перетворення дна Каховського водосховища на пустелю, після підриву греблі російськими військами на початку літа 2023 року, вже станом на вересень, на місці водосховища виріс молодий ліс. Там нараховувалося 65 видів рослин, сотні мільйонів дерев які сягали на тоді заввишки вже 2 метрів, серед яких переважають верби і тополі, площа ж лісу дорівнює загальному обсягу лісів Запорізької та Херсонської областей разом узятих.
Вугільні електростанції особливо із застарілими технологіями, також дуже забруднюють довкілля. Загалом Україна, станом на 2021 рік, викидала отруйного пилу з вмістом важких металів більше, ніж всі країни ЄС, Туреччина та Західні Балкани разом узяті. Про це йшлося у новому дослідженні аналітичного центру Ember. Згідно з ним, в Європі Україна виробляла 72 % всіх викидів зольного пилу, 27 % двоокису сірки та 16 % оксидів азоту.
Разом з тим, ТЕС наприклад потужністю 1000 МВт, на додаток, споживає 8 мільйонів тонн кисню на рік для окиснення палива, натомість АЕС не споживають кисень.
Всесвітні наслідки деградації
Ерозія знижує біопродуктивність ґрунтів. Щорічні втрати гумусу становлять у середньому 0,62 т/га. Згідно з передбаченнями (Нью-Йорк), за наявної стрімкості ерозії та знеліснення, до 2030 року родючої землі на планеті стане менше на 960 млрд т, а лісів — на 440 млн га.
Якщо зараз на кожного жителя планети припадає у середньому по 0,28 га родючої землі, то до 2030 р. площа може скоротитися до 0,19 га. Зниження врожаю на ерозійних ґрунтах становить 36—47 %.
Вітер видуває шар ґрунту на 16—25 см, здіймає його на висоту 1—3 км і переносить на величезні відстані. Не раз уже відзначалося перенесення курних буревіїв з Африканського континенту на Американський. Наприклад, після пилової бурі на Сході України частинки ґрунту виявили на снігу Фінляндії, Швеції та Норвегії.
Внаслідок ерозії, в ґрунтах зменшується вміст поживних речовин, зокрема азоту і засвоюваних рослинами форм фосфору й калію, мікроелементів (йоду, фтору, міді, цинку, кобальту, марганцю, нікелю, молібдену, селену), від яких залежить не лише врожай, а й якість сільськогосподарської продукції, продуктивність тварин, а також може стати причиною виникнення серед населення.
Крім водної та вітрової ерозії, іноді на схилах різної крутості спостерігається спливна ерозія. Ґрунтовий покрив перенасичений ґрунтовими або талими водами, може поступово або й раптово спливати, внаслідок чого зносяться його родючі шари. Згодом це може призвести до яружної ерозії.
Небезпечною є лінійна ерозія, якою охоплені височинні, горбисті та гірські території. Лінійний розмив руйнує не тільки ґрунт, а й увесь природний комплекс. Яри (іноді глибиною 9—40 м і протяжністю понад 10—15 км), які часто утворюють цілі яружно-балкові системи, вилучають з ужитку величезні площі сільськогосподарських земель. Площа вилученої з ужитку ріллі перевищує площу самих ярів удвічі-тричі. У місцях розвитку ярів знижується рівень підґрунтових вод, землі стають непридатними для шляхового, та промислового будівництва. Найбільш девастовані лінійною ерозією ділянки, які в науковій літературі дістали назву «бедленд». Рекультивувати такі землі на сучасному рівні науки і техніки (2000-і) майже неможливо і дуже дорого. Виходом, є профілактика, запобігання розвиткові таких шкідливих процесів.
Сила ерозії
Залежно від інтенсивності руйнування ґрунтів ерозію поділяють на
- слабку,
- середню,
- дужу,
- надмірну.
У разі слабкої ерозії, з одного га змивається чи видувається до 12 тонн верхніх шарів ґрунту; при середній ерозії — 12…25 т; під час дужої ерозії — 25…50 т; при надмірній ерозії — більше 50 тонн. Ерозійний змив 50 т/га рівнозначний руйнуванню поверхневого шару ґрунту товщиною 5 мм. Протягом 100 років такої ерозійної діяльності можна втратити 500 мм ґрунту. Водночас за такий же період часу відбувається формування тільки 2 — 5 см родючого шару ґрунту в природних умовах. Це наочно показує надмірно швидку стрімкість ерозійної діяльності по відношенню до процесу ґрунтоутворення.
Останнім часом у деяких районах зрошування спостерігається іригаційна ерозія від зрошування ґрунту напуском води й, зокрема, від його дощування. Неправильне зрошування може призвести до засолювання ґрунтів. Ґрунтові води піднімаються до поверхні. Після випаровування води розчинні солі, що містяться в ній, залишаються в приповерхневих шарах, що зумовлює їх засолення. Щоб запобігти цим явищам, треба проводити хімічний аналіз вод і відповідно визначати спосіб зрошування.
Явище закислення або атмосферної , відбувається шляхом випадання на їхню поверхню кислих опадів, які утворюються в атмосфері через реакцію сполучення оксидів сірки, азоту, вуглецю з водяною парою. Це призводить до зміни pH ґрунтового середовища, різкого погіршення умов проживання живих створінь (організмів).
Засолення ґрунтів відбувається як в природних умовах, так і внаслідок господарської діяльності людини. Особливо це явище поширене на поливних землях. Внаслідок поливу легкі фракції води випаровуються, а мінеральні солі відкладаються на ґрунтовій поверхні. Багаторічний полив земель може призвести до їх надмірного засолення і подальшого вилучення із сільськогосподарського обробітку.
Заболочення ґрунтів виникає через підняття рівня ґрунтових вод спричиненого антропогенним чинником (будівництво ставків, водосховищ, земляних валів, водовідвідних дамб і таке інше.
Діагностичні показники занепаду ґрунтів
Дослідження динаміки земельного фонду України дає можливість простежити такі тенденції. Відбувається скорочення частки орних земель через переведення їх частини до інших категорій сільськогосподарських угідь. Все більше продуктивних земель вилучається для потреб промислового, транспортного і житлового будівництва. На еродованих та рекультивованих землях йде насадження лісосмуг та лісовідновлення.
Головну шкоду ґрунтам завдає багаторазова механічна обробка: оранка, культивація, боронування. Тепер на зміну узвичаєним способам обробки ґрунтів, пропонується застосовувати систему з помітно меншим механічним обсягом впливу — безплужну систему землеробства. Головний задум — відмовитись від глибокої оранки землі.
Ґрунт у підсумку такої обробки, здобуває майже зразкові якості: він не ущільняється, стає достатньою мірою пухким, із численними невеликими ходами, які сприяють і швидкому відводу води після потужних злив, що, водночас, запобігає утворенню застійної вологи. У разі оранки, така структура була б зруйнована. Оскільки під час ощадливої обробки, земля може всмоктувати вологу у великих кількостях і відводити її надлишки, ґрунт не вимивається і не вивітрюється.
Безплужна обробка запобігає появі курних бур, значною мірою знижує ймовірну засміченість орного шару насіннями бур'янистих рослин, очищає ґрунт від бур'янів, що, своєю чергою, дозволяє зменшити пестицидне навантаження.
, що сторіччями плекається в усьому світі, порушує природні закони ґрунтоутворення й усередині, ґрунтові взаємозв'язки. Річ у тому, що верхні шари ґрунту заселені аеробною біотою, котра вимагає для життя кисень, а нижні шари, навпаки — анаеробною біотою, для якої кисень згубний. З перевертанням шару, ґрунтова біота стає нежиттєвою і гине, перетворюючи орний шар на наполовину нежиттєву порошкоподібну речовину, порушуючи серединні ґрунтові взаємозв'язки. Щоби після такого втручання відновити рівновагу, потрібна систематична безплужна обробка протягом 5…10 років.
Безплужний обробіток ґрунту — дуже дієвий агромеліоративний спосіб землеробства. Річний волого-нагромаджувальний його вплив, дорівнює 30...50 мм, що усталює землеробство, особливо під час сильних посух.
Безплужна обробка, сповільнюючи нітрифікаційні явища в ґрунті, зменшує вміст вільних нітратів у сільськогосподарській продукції, тобто дозволяє виростити екологічно чисту продукцію.
Отож, безплужна система землеробства, що захищає ґрунт — противага загрозливому екологічному становищу, що створилося в сільськогосподарському виробництві.
Стрімкість руйнування та деградації ґрунтів, стан яких визначає не тільки ефективність агропромислового комплексу та здоров'я довкілля в цілому, а й рівень національної безпеки й економічної незалежності країни, швидко зростає. Як відзначав професор С. Ю. Булигін, занепад земель обумовлений такими чинниками:
- (від 0,6 до 1,0 т/га щорічно; 0,4 % в середньому втрачено за останні 35—40 років (3,5 і 3,1 — відповідно у 1960 і 1996 роках);
- Еродованість (до 40 % від загальної площі країни). Щорічно змивається більш як 500 млн т ґрунту, з якими втрачається 24 млн т гумусу, 1 млн т азоту, 700 тис. т фосфору, 10 млн т калію. Площа еродованих земель щорічно збільшується більш як на 80 тис. га. Повний збиток від ерозії вже перевищує 10 млрд умовних одиниць за рік;
- Від'ємний баланс елементів живлення (досягає 100 кг/га і більше);
- Переущільнення (майже на всій площі ріллі);
- Забруднення (до 20 % земель, особливо міських, приміських та індустріальних районів мають вміст елементів, що перевищує чи дорівнює МДР;
- Меліорація зрошуваних ґрунтів — підтоплено до 500 тис. га, осолонцьовано і засолено до 10 млн, осушені ґрунти — близько 800 тис. га покинутих земель (деградованих, кислих, зарослих чагарниками), кислі орні ґрунти — 4 451 тис. га, солонці й солонцеві землі — 3 986 тис. га.;
- Відсутність стратегії землекористування і охорони земель, порушення законів землеробства, екологічної рівноваги, нехтування концепцією сталого землекористування;
- Відсутність дієвих національної, галузевих і регіональних програм;
- Фетишизація форм власності на землю і нехтування технологіями раціонального використання земель (ніяка, навіть найпрогресивніша приватна форма власності не замінить технологій вирощування культур і охорони ґрунтів);
- Екстенсивність використання земель, засміченість полів, низька ефективність використання меліорованих земель (близько 6,0 млн га), луків, пасовищ, заплавних земель.
- Відсутність протягом останніх 8 років будь-яких конкретних кроків щодо:
- виведення частини земель з обробітку, адже площа ріллі надмірна і необґрунтована ні з економічної, ні з екологічної точки зору;
- ;
- впровадження агролісомеліоративних заходів, гідротехнічних меліорацій, реконструкції осушувальних і зрошувальних систем, хімічних меліорацій;
- рекультивації;
- розширення природно-заповідних територій.
- Брак налагодженої постійно чинної інформаційної системи про стан і (моніторинг) навіть у зонах із кризовим станом;
- Нестача ефективних екологічних важелів у землекористуванні, недосконалість нормативно-правової бази;
- Відсутність сталого й дієвого механізму фінансування заходів із охорони земель;
- Галузевий підхід до використання земель, розпорошеність землі за різними власниками, зниження рівня керованості у землекористуванні.
Заходи з відтворення родючості ґрунтів та їхня охорона
Види землеробства
Екстенсивне землеробство зумовило розорювання лучних земель аж до урізу русла річки, а також схилів, на яких повинні рости ліси, чагарники і трави. В кожній районній соціоекосистемі повинно бути своє науково обґрунтоване співвідношення між полем, лісом, луками, болотами, водоймами, що дасть найвищий господарський ефект і збереже довкілля.
Не менш важливою справою є організація і дотримання польових, кормових протиерозійних та інших сівозмін. Потрібно оптимізувати розмір полів у сівозмінах, вони у нас часто завеликі. Необхідно перейти до нарізування полів, сівозмін по контурах ґрунтових відмін, а не розбивати різно-ґрунтові ділянки на правильні прямокутники для вигоди механізованого обробітку.
Для збереження фізичних властивостей ґрунтів (структури, пористості, оптимального водно-повітряного режиму) слід різко скоротити повторність обробітку, перейти на прогресивні форми обробітку і ефективні легкі машини і механізми. Обробіток ґрунту та догляд за посівами повинні бути комплексними, виконуватись повним набором якісних навісних та причіпних знарядь. Безплужний обробіток ґрунту є одною зі складових ефективного обробітку, що покликаний щадити ґрунт, дати можливість відтворюватись цінним властивостям землі. На порядку денному нульовий обробіток, тобто механічне втручання один раз на кілька років. Технологія нульового обробітку ґрунту вдосконалюється і їй без сумніву належить майбутнє.
Противагою надмірно хімізованого методу господарювання, є органічне (біологічне) землеробство, яке повністю усуває застосування отрутохімікатів і неякісних мінеральних добрив. Проте це землеробство вимагає високої культури, дотримання всіх термінів та вимог обробітку ґрунту і догляду за рослинами, застосування біологічних методів захисту рослин від шкідників та бур'янів. Воно невіддільне від добре поставленої насіннєвої справи, наявності високоврожайного і стійкого проти вірусів і грибів гібридного насіння.
У разі органічного (біологічного) землеробства, на перших порах врожаї дещо нижчі (на 10-20 %), але його продукція цінується на світовому ринку значно дорожче від вирощеної із застосуванням мінеральних добрив та отрутохімікатів, інколи навіть удвічі-тричі. Органічне землеробство засноване на застосуванні органічних добрив, перш за все гною, торфу, сапропелів.
Ландшафтні рішення та їх роль
Для боротьби з водною ерозією на схилах у гірських районах на височинах великого значення набуває терасування. Сучасна техніка дає змогу використовувати для землеробства схили крутістю до 30 градусів (в Японії до 60 градусів).
Ліс є найдієвішим засобом захисту ґрунту від ерозії. Великі дерева з потужною кореневою системою і трав'яна рослинність, корені яких утворюють складне сплетіння, ніби захоплюють ґрунт у міцну сітку. Ліс затримує дощову і снігову воду, перешкоджаючи тим самим утворенню поверхневого стоку. На другому місці з вологозатримання є луки, які добре захищають ґрунт від ударів водних крапель і від дії сонячного проміння. Велике значення мають лісосмуги, які захищають ґрунти від водної і вітрової ерозії. Найбільша користь від таких лісосмуг — в степових посушливих районах, де вони є дієвим засобом боротьби із посухою і суховіями.
Забрудненість ґрунту отрутохімікатами значною мірою залежить від того, як їх застосовують і зберігають. Треба дуже суворо дотримуватися правил використання засобів захисту рослин, оскільки у разі невмілого використання хімічних речовин, вони із союзника землероба перетворюються у жорстокого ворога.
Важливим способом розв'язання даної проблеми, є охорона земель від шкідливого впливу промислових, комунальних та інших відходів, викидів стічних вод, наслідків бойових дій. Щороку сотні тисяч гектарів родючих земель відводяться під різні види житлового та промислового будівництва. Необхідні екстрені заходи зі збереження ріллі. Потрібно законодавчо оголосити родючі землі недоторканими, найціннішим національним багатством країни, запорукою процвітання майбутніх поколінь наших людей. Крім агротехнічних заходів збереження ґрунтів, треба широко використовувати економічні та юридичні важелі, які є особливо дієвими в умовах ринкових відносин.
Див. також
Примітки
- https://www.nature.com/scitable/knowledge/library/phytoremediation-17359669/
- Закон України Про охорону земель (ст. 1) м. Київ, 19 червня 2003 року N 962-IV
- там само
- (ст. 171) м. Київ, 25 жовтня 2001 року N 2768-ІІІ
- Environmental degradation through military activity during peace-time. 15.11.2020.
- Приазов’я, Новини; Янковський, Олександр (24 грудня 2022). «Випалена земля». Як війна впливає на екологію півдня України?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 22 квітня 2023.
- riskope (13 лютого 2014). 100 years after WWI the soil between France and Belgium is still contaminated by remnants of war, UXOs and toxic chemical compounds. Riskope (амер.). Процитовано 17 травня 2023.
- Сир ТМ “КОМО” з’явиться у магазинах Данії – Спілка молочних підприємств України (укр.). Процитовано 18 травня 2023.
- Суспільне Новини. Рисі, вовки, лисиці: як живуть тварини у Чорнобильській зоні відчуження.
- Ірина, Стасюк (11 жовтня 2023). На дні Каховського водосховища вже виріс молодий ліс із верб і тополь (відео). Хмарочос (укр.). Процитовано 28 жовтня 2023.
- Coal power air pollution in Europe. Ember (амер.). 25 травня 2021. Процитовано 8 вересня 2022.
- (укр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
- Is oxygen required for a nuclear reactor to operate?. Quora (англ.). Процитовано 31 травня 2023.
Посилання
- Деградація грунту; Ерозія грунту // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 59; 85.
- Період деградації грунтів; Показник деградації грунтів // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 137; 141.
- Ступінь деградації грунтів // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 167.
- Деградація ґрунтів // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Карта еродованості ґрунтів України [ 9 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Засолення псує 2 тис. га родючих земель щодня // Zbruch, 1.11.2014 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano cyu stattyu rozdiliti na dekilka Degradaciya zemel ta Eroziya gruntu Cya stattya mozhe buti nadto velika abo logichno nezv yazna ale mozhlivo ce varto dodatkovo 26 travnya 2024 Syudi perenapravlyayetsya zapit Eroziya gruntu Na cyu temu potribna okrema stattya Degrada ciya grunti v zanepad zemel pogirshennya korisnih vlastivostej ta rodyuchosti gruntu vnaslidok vplivu prirodnih chi antropogennih chinnikiv Degradaciya zemel Za vplivu keruvannya chi pom yakshennyafitoremediaciya 1 Eroziya gruntu Rozlogishe zanepad zemel prirodne abo sprichinene diyalnistyu lyudini vidkaluvannya landshaftu pogirshennya viglyadu skladu korisnih vlastivostej i priznachennya zemel ta inshih organichno pov yazanih iz zemleyu prirodnih skladovih Znachennya Degradaciya zemel oznachaye zanepad gruntu znizhennya chi vtratu biologichnoyi j ekonomichnoyi rodyuchosti ta skladanoyi strukturi ornih zemel sho zvolozhuyutsya doshem zroshuvanih ornih zemel chi pasovish lisiv i lisistih dilyanok u posushlivih napiv posushlivih i suhih subgumidnih miscevostyah vnaslidok zemlekoristuvannya ta diyi odnogo chi kilkoh procesiv zokrema pov yazanih z diyalnistyu lyudini napriklad bojovi abo inshi zlochinni diyi i strukturami rozselennya yak ot vitrova chi vodna eroziya gruntiv pogirshennya fizichnih himichnih i biologichnih chi ekonomichnih vlastivostej gruntiv dovgotrivala vtrata prirodnogo roslinnogo pokrivu Konvenciya Organizaciyi Ob yednanih Nacij pro borotbu z opustelyuvannyam u tih krayinah sho poterpayut vid nadmirnoyi posuhi ta abo opustelyuvannya osoblivo v Africi st 1 Do zanepalih zemel nalezhat zemelni dilyanki poverhnya yakih porushena vnaslidok zemletrusu zsuviv karstoutvorennya povenej dobuvannya korisnih kopalin tosho zemelni dilyanki z erodovanimi perezvolozhenimi z pidvishenoyu kislotnistyu abo zasolenistyu zabrudnenimi himichnimi rechovinami gruntami ta inshi Vidi zanepadu gruntivDlya vsih sposobiv zemlekoristuvannya najbilshoyi shkodi silskomu gospodarstvu zavdaye eroziya gruntiv Nepravilne zemlekoristuvannya posilyuye diyu erozijnih chinnikiv Eroziya gruntiv vidbuvayetsya na vsih kontinentah svitu Zalezhno vid harakteru j trivalosti procesiv rujnuvannya verhnih shariv gruntu ta materinskoyi porodi rozriznyayut geologichnu eroziyu i eroziyu prishvidshenu Ostannya chasto posilyuyetsya cherez gospodarsku diyalnist lyudini Geologichna eroziya Geologichna eroziya prirodnij proces sho vidbuvayetsya protyagom geologichnih epoh i zavdyaki yakomu utvorivsya suchasnij viglyad zemnoyi poverhni Golovnimi chinnikami sho zumovlyuyut geologichnu eroziyu ye opadi viter strimkist shilu temperaturni kolivannya fizichni vlastivosti porid chastkove pidnyattya zemnoyi kori i zemletrusi V nashih shirotah Ukrayina cya eroziya ne ye nebezpechnoyu dlya silskogo chi lisovogo gospodarstva bo shvidkist rujnuvannya gruntu dorivnyuye shvidkosti vlasne gruntoutvorennya Nebezpechnishij cej vid eroziyi v pustelyah de vidsutnij roslinnij pokriv i nisho ne mozhe pereshkoditi vitru yakij znosit verhni shari gruntu Shkodi narodnomu gospodarstvu zavdaye vodna ta vitrova eroziya Vodna eroziya Vodna eroziya i zasolennya dna pokinutogo stavka Mikolayiv Vodna eroziya zmiv i rozmiv gruntu vodoyu vodnimi potokami opadami talimi vodami Eroziya vidbuvayetsya vnaslidok rozmivu vodnimi potokami poverhni gruntiv perevedennya zmishenih chastok u zavislij stan i perenesennya yih na inshi dilyanki U miscyah de shvidkist potoku spadaye mineralni chastki osidayut utvoryuyuchi perevidkladeni prolyuvialni j delyuvialni nanosi i Strimkist eroziyi zalezhit vid kilkosti j sili opadiv zliva dosh z vitrom tosho relyefu vlastivostej gruntu roslinnogo pokrivu Nebezpeka vodnoyi eroziyi polyagaye ne lishe v znizhenni rodyuchosti ornogo gorizontu a j zamulyuvanni richok stavkiv vodojm zaplavnih zemel Cej vid eroziyi poshirenij na shilah perevazhno rozoranih i najnebezpechnishij u v yakih znishenij lisovij pokriv Za sposobom proyavu rozriznyayut linijnu strumenevu abo rozmivannya gruntu i ploshinnu poverhnevu abo zmiv gruntu Ci vidi eroziyi zazvichaj sposterigayutsya razom Poverhneva ploshinna eroziya poshirena perevazhno na virivnyanih shilah iz rivnomirnim rozpodilom stoku vidpovidno vidbuvayetsya i rivnomirnij po teritoriyi zmiv gruntu Vnaslidok ploshinnoyi eroziyi zmivayetsya verhnij rodyuchij shar i vkorochuyetsya profil gruntiv Grunti stayut slabko seredno abo silno zmitimi Linijna strumeneva eroziya vinikaye na nerivnih shilah koli stik pererozpodilyayetsya j utvoryuye strumeni riznoyi velichini yaki rozmivayut grunt utvoryuyuchi spochatku neveliki promoyini Yaksho ne provoditi protierozijnogo zahistu to taki vidi eroziyi mozhut pererosti v yaruzhnu eroziyu Yaruzhna eroziya Yaruzhna eroziya ye duzhe nebezpechnoyu Pozbutisya yiyi mozhna lishe zalisennyam ta budivnictvom specialnih gidrotehnichnih sporud Znachnih uspihiv u borotbi z yaruzhnoyu eroziyeyu dosyagla v Kiyivskij oblasti yaka zastosuvala sukupnist agrotehnichnih gidrotehnichnih i zahodiv zahisni lisonasadzhennya sporudzhennya vodoregulyuvalnih i vodozatrimuvalnih valiv donnih zagat Zavdyaki vprovadzhennyu naukovo obgruntovanoyi sistemi zahisnih zahodiv vdalosya pripiniti podalshe rozmivannya bagatoh yariv i zberegti v takij sposib veliki ploshi ornih zemel Koli vidbuvayetsya richkova eroziya vnaslidok shvidkoyi techiyi vodi znositsya grunt iz dna richok i nezakriplenih napriklad roslinnistyu beregiv Shobi zapobigti comu treba oberigati ta robiti dodatkovi lisovi nasadzhennya v priruslovij smuzi zmicnyuvati beregi za dopomogoyu osoblivih gidrotehnichnih sposobiv Vitrova eroziya Dokladnishe Deflyaciya geologiya Vitrova eroziya poshirena tam de nemaye pereshkod potuzhnim vitram i de vidsutnij prirodnij roslinnij pokriv sho zahishaye poverhnyu gruntu rozoranogo na velikih ploshah Lokalna vitrova eroziya sposterigayetsya i na bezstrukturnih pishanih gruntah Prichinoyu vitrovoyi eroziyi okrim nespriyatlivih klimatichnih umov ye rujnuvannya zernistoyi strukturi gruntu vnaslidok nepravilnogo obrobitku ta vidsutnosti nadijnogo jogo zahistu Nadmirne vipasannya hudobi v posushlivih stepah yake prizvodit do znishennya dernini tezh mozhe spriyati vitrovij eroziyi Zalezhno vid shvidkosti viter viduvaye riznoyi velichini inkoli diametrom do 1 mm i perenosit jogo na pevnu vidstan Pid chas posilenoyi vitrovoyi eroziyi vinikayut tak zvani chorni buri koli u povitrya zdijmayutsya miljoni tonn gruntu Chorni buri rujnivno znizhuyut rodyuchist gruntu ne tilki v tih miscyah de voni vinikayut a j zavdayut shkodi silskomu gospodarstvu v tih miscevostyah de vidkladayutsya zgodom pilovi masi Antropogennij vpliv Dlya prikladu vpliv pidgotovki do vijni na dovkillya ohoplyuye nepryame vtruchannya v prirodu cherez viluchennya korisnih resursiv vid rozrobki prirodnih seredovish ta vid diyi promislovosti ozbroyen i pryamij vpliv cherez viprobuvannya zbroyi vijskovi operaciyi ta rozpovsyudzhennya yadernih tehnologij Vijskovi bazi osoblivo aerodromi mozhut vimagati velikih plosh ekologichno cinnoyi zemli ta potrebuvati znishennya bud yakoyi fauni kotra sprijmayetsya yak pereshkoda takij diyalnosti napriklad ptahiv sho inkoli skupchuyutsya na zlitno posadkovih smugah Budivnictvo vijskovih baz prizvodit do bezpovorotnogo rujnuvannya viluchenogo prirodnogo seredovisha osoblivo stosovno ostrivnih baz yaki zgodom peretvoryuyutsya na betonni pustki Veliki miscevosti bilshosti krayin vidvedeni dlya vijskovih navchan osoblivo tankovih manevriv taktichnih raketnih navchan bombarduvan i artilerijskih strilb na dodatok do togo sho v deyakih krayinah zemli zalucheni dlya navchan z himichnoyi ta biologichnoyi zbroyi U tih krayinah yaki viroblyayut zbroyu taki teritoriyi takozh mozhut vikoristovuvatisya dlya probnih puskiv raket zaradi viprobuvan himichnih i biologichnih vijskovih zasobiv a takozh yadernoyi zbroyi Usi ci vidi diyalnosti duzhe pogirshuyut navkolishnye prirodne seredovishe i perevazhno rozglyadayutsya yak vinyatki z bud yakih regulyatornih zahodiv shodo zahistu dovkillya Napriklad koli radyanski vijska vihodili z kolishnoyi Shidnoyi Nimechchini 1992 roku povidomlyalosya sho bilsha chastina 1 5 miljona tonn boyepripasiv bula nimi znishena serednovichnim sposobom vibuhovij material spalyuvavsya bez filtriv prosto neba V povitrya buli vikinuti oksidi azotu visokotoksichni himichni dioksidi ta vazhki metali zokrema rtut Zgidno dogovoru boyepripasi mali buti vivezeni do Rosijskoyi Federaciyi ale bilshu chastinu yih zgodom bulo znajdeno zakopanimi na misci shob uniknuti vitrat na vivezennya U pokinutih garnizonnih mistah navkolo Berlina lishilisya zanedbani kazarmi ta villi ulamki armijskih mashin prihovani smitniki z ne lishe boyepripasami ale j z miljonami galoniv vidpracovanoyi tankovoyi j avtomobilnoyi olivi ta himichnih vidhodiv Oficijni osobi todi pidrahuvali sho 4 zemel Shidnoyi Nimechchini na yakih roztashovuvalisya kolishni radyanski bazi ta vijskovi ob yekti nadzvichajno zabrudneni U Brandenburzi na pivnich vid Berlina de bula zoseredzhena tretina radyanskih sil ekologichna shkoda perevishuvala 10 milyardiv marok vodnochas Nimechchina zazdalegid zaplatila rosijskij vladi 13 milyardiv marok dlya dopomogi u finansuvanni vivedennya radyanskih vijsk Takozh napriklad pislya Pershoyi svitovoyi vijni u Franciyi viluchili z gospodarskogo vikoristannya deyaki dilyanki zemli i cya zaborona trivaye dosi 2020 i Ce stosuyetsya nasampered miscevosti bilya Verdena sotni tisyach nerozirvanih boyepripasiv bulo dopravleno tudi naprikinci vijni z sumnozvisnih poliv bitv dlya zneshkodzhennya Za povidomlennyami 200 000 z nih zokrema buli himichnimi boyepripasami Grunt prihovuye v sobi 100 richnu spadshinu tih podij z poglyadu zgubnogo zabrudnennya vazhkimi metalami middyu svincem cinkom ale she bilshe arsenom mish yakom i perhloratom amoniyu Vmist arsenu v 1000 10000 raziv perevershuye prirodnij Grunt tut kislij i zabrudnenij nastilki sho yak povidomlyayetsya tam mozhut rosti lishe tri vidi roslin Otzhe Franciya ta Belgiya vse she mayut miscevosti zanapasheni zalishkami vijni 1914 roku nerozirvanimi boyepripasami ta otrujnimi himichnimi spolukami Vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi znachna kilkist zemel Ukrayini zaznala radioaktivnogo zabrudnennya Pogirshivsya ekologichnij stan ponad 4 6 mln ga silskogospodarskih ugid Plosha zabrudnenih zemel mozhe zbilshuvatisya takozh cherez radioaktivni vikidi 5 nini robochih atomnih elektrostancij Vodnochas v Ukrayini isnuyut miscevosti z pidvishenim prirodnim radiacijnim fonom Otzhe buli vsi pidstavi vvazhati sho v nash chas 2010 i roki priblizno shosta chastina silskogospodarskih zemel Ukrayini mozhe mati pidvishenu radioaktivnist sho stvoryuvalo b veliki pereshkodi dlya rozvitku majzhe usih galuzej silskogospodarskogo virobnictva Razom z tim vzhe 2023 roku rivnenski vitrimani tverdi siri pochali prodavatisya v Daniyi de nadzvichajni vimogi do yakosti produktiv i velika konkurenciya hocha Zhitomirska i Rivnenska oblasti vvazhalisya najbilsh zabrudnenimi radioaktivnimi rechovinami v Ukrayini Do togo zh 2016 roku u zoni vidchuzhennya Chornobilskoyi AES bulo stvoreno najbilshu na terenah Ukrayini prirodoohoronnu odinicyu Chornobilskij radiacijno ekologichnij biosfernij zapovidnik de vzhe stanom na 2021 rik za slovami zaviduvacha naukovogo viddilu zapovidnika Denisa Vishnevskogo Vidnovilis diki tvarini yaki meshkali tut 100 200 rokiv tomu ves cej nabir hizhaki veliki i mali vovki risi borsuk lisici kopitni vedmedi Takozh cikavo sho popri poboyuvannya prirodo ohoronciv pro mozhlive peretvorennya dna Kahovskogo vodoshovisha na pustelyu pislya pidrivu grebli rosijskimi vijskami na pochatku lita 2023 roku vzhe stanom na veresen na misci vodoshovisha viris molodij lis Tam narahovuvalosya 65 vidiv roslin sotni miljoniv derev yaki syagali na todi zavvishki vzhe 2 metriv sered yakih perevazhayut verbi i topoli plosha zh lisu dorivnyuye zagalnomu obsyagu lisiv Zaporizkoyi ta Hersonskoyi oblastej razom uzyatih Vugilni elektrostanciyi osoblivo iz zastarilimi tehnologiyami takozh duzhe zabrudnyuyut dovkillya Zagalom Ukrayina stanom na 2021 rik vikidala otrujnogo pilu z vmistom vazhkih metaliv bilshe nizh vsi krayini YeS Turechchina ta Zahidni Balkani razom uzyati Pro ce jshlosya u novomu doslidzhenni analitichnogo centru Ember Zgidno z nim v Yevropi Ukrayina viroblyala 72 vsih vikidiv zolnogo pilu 27 dvookisu sirki ta 16 oksidiv azotu Razom z tim TES napriklad potuzhnistyu 1000 MVt na dodatok spozhivaye 8 miljoniv tonn kisnyu na rik dlya okisnennya paliva natomist AES ne spozhivayut kisen Vsesvitni naslidki degradaciyiEroziya znizhuye bioproduktivnist gruntiv Shorichni vtrati gumusu stanovlyat u serednomu 0 62 t ga Zgidno z peredbachennyami Nyu Jork za nayavnoyi strimkosti eroziyi ta znelisnennya do 2030 roku rodyuchoyi zemli na planeti stane menshe na 960 mlrd t a lisiv na 440 mln ga Yaksho zaraz na kozhnogo zhitelya planeti pripadaye u serednomu po 0 28 ga rodyuchoyi zemli to do 2030 r plosha mozhe skorotitisya do 0 19 ga Znizhennya vrozhayu na erozijnih gruntah stanovit 36 47 Viter viduvaye shar gruntu na 16 25 sm zdijmaye jogo na visotu 1 3 km i perenosit na velichezni vidstani Ne raz uzhe vidznachalosya perenesennya kurnih bureviyiv z Afrikanskogo kontinentu na Amerikanskij Napriklad pislya pilovoyi buri na Shodi Ukrayini chastinki gruntu viyavili na snigu Finlyandiyi Shveciyi ta Norvegiyi Vnaslidok eroziyi v gruntah zmenshuyetsya vmist pozhivnih rechovin zokrema azotu i zasvoyuvanih roslinami form fosforu j kaliyu mikroelementiv jodu ftoru midi cinku kobaltu margancyu nikelyu molibdenu selenu vid yakih zalezhit ne lishe vrozhaj a j yakist silskogospodarskoyi produkciyi produktivnist tvarin a takozh mozhe stati prichinoyu viniknennya sered naselennya Krim vodnoyi ta vitrovoyi eroziyi inodi na shilah riznoyi krutosti sposterigayetsya splivna eroziya Gruntovij pokriv perenasichenij gruntovimi abo talimi vodami mozhe postupovo abo j raptovo splivati vnaslidok chogo znosyatsya jogo rodyuchi shari Zgodom ce mozhe prizvesti do yaruzhnoyi eroziyi Nebezpechnoyu ye linijna eroziya yakoyu ohopleni visochinni gorbisti ta girski teritoriyi Linijnij rozmiv rujnuye ne tilki grunt a j uves prirodnij kompleks Yari inodi glibinoyu 9 40 m i protyazhnistyu ponad 10 15 km yaki chasto utvoryuyut cili yaruzhno balkovi sistemi viluchayut z uzhitku velichezni ploshi silskogospodarskih zemel Plosha viluchenoyi z uzhitku rilli perevishuye ploshu samih yariv udvichi trichi U miscyah rozvitku yariv znizhuyetsya riven pidgruntovih vod zemli stayut nepridatnimi dlya shlyahovogo ta promislovogo budivnictva Najbilsh devastovani linijnoyu eroziyeyu dilyanki yaki v naukovij literaturi distali nazvu bedlend Rekultivuvati taki zemli na suchasnomu rivni nauki i tehniki 2000 i majzhe nemozhlivo i duzhe dorogo Vihodom ye profilaktika zapobigannya rozvitkovi takih shkidlivih procesiv Sila eroziyi Zalezhno vid intensivnosti rujnuvannya gruntiv eroziyu podilyayut na slabku serednyu duzhu nadmirnu U razi slabkoyi eroziyi z odnogo ga zmivayetsya chi viduvayetsya do 12 tonn verhnih shariv gruntu pri serednij eroziyi 12 25 t pid chas duzhoyi eroziyi 25 50 t pri nadmirnij eroziyi bilshe 50 tonn Erozijnij zmiv 50 t ga rivnoznachnij rujnuvannyu poverhnevogo sharu gruntu tovshinoyu 5 mm Protyagom 100 rokiv takoyi erozijnoyi diyalnosti mozhna vtratiti 500 mm gruntu Vodnochas za takij zhe period chasu vidbuvayetsya formuvannya tilki 2 5 sm rodyuchogo sharu gruntu v prirodnih umovah Ce naochno pokazuye nadmirno shvidku strimkist erozijnoyi diyalnosti po vidnoshennyu do procesu gruntoutvorennya Ostannim chasom u deyakih rajonah zroshuvannya sposterigayetsya irigacijna eroziya vid zroshuvannya gruntu napuskom vodi j zokrema vid jogo doshuvannya Nepravilne zroshuvannya mozhe prizvesti do zasolyuvannya gruntiv Gruntovi vodi pidnimayutsya do poverhni Pislya viparovuvannya vodi rozchinni soli sho mistyatsya v nij zalishayutsya v pripoverhnevih sharah sho zumovlyuye yih zasolennya Shob zapobigti cim yavisham treba provoditi himichnij analiz vod i vidpovidno viznachati sposib zroshuvannya Yavishe zakislennya abo atmosfernoyi vidbuvayetsya shlyahom vipadannya na yihnyu poverhnyu kislih opadiv yaki utvoryuyutsya v atmosferi cherez reakciyu spoluchennya oksidiv sirki azotu vuglecyu z vodyanoyu paroyu Ce prizvodit do zmini pH gruntovogo seredovisha rizkogo pogirshennya umov prozhivannya zhivih stvorin organizmiv Zasolennya gruntiv vidbuvayetsya yak v prirodnih umovah tak i vnaslidok gospodarskoyi diyalnosti lyudini Osoblivo ce yavishe poshirene na polivnih zemlyah Vnaslidok polivu legki frakciyi vodi viparovuyutsya a mineralni soli vidkladayutsya na gruntovij poverhni Bagatorichnij poliv zemel mozhe prizvesti do yih nadmirnogo zasolennya i podalshogo viluchennya iz silskogospodarskogo obrobitku Zabolochennya gruntiv vinikaye cherez pidnyattya rivnya gruntovih vod sprichinenogo antropogennim chinnikom budivnictvo stavkiv vodoshovish zemlyanih valiv vodovidvidnih damb i take inshe Diagnostichni pokazniki zanepadu gruntivNadmirnij vipas hudobi mozhe prizvesti do degradaciyi zemli Doslidzhennya dinamiki zemelnogo fondu Ukrayini daye mozhlivist prostezhiti taki tendenciyi Vidbuvayetsya skorochennya chastki ornih zemel cherez perevedennya yih chastini do inshih kategorij silskogospodarskih ugid Vse bilshe produktivnih zemel viluchayetsya dlya potreb promislovogo transportnogo i zhitlovogo budivnictva Na erodovanih ta rekultivovanih zemlyah jde nasadzhennya lisosmug ta lisovidnovlennya Golovnu shkodu gruntam zavdaye bagatorazova mehanichna obrobka oranka kultivaciya boronuvannya Teper na zminu uzvichayenim sposobam obrobki gruntiv proponuyetsya zastosovuvati sistemu z pomitno menshim mehanichnim obsyagom vplivu bezpluzhnu sistemu zemlerobstva Golovnij zadum vidmovitis vid glibokoyi oranki zemli Grunt u pidsumku takoyi obrobki zdobuvaye majzhe zrazkovi yakosti vin ne ushilnyayetsya staye dostatnoyu miroyu puhkim iz chislennimi nevelikimi hodami yaki spriyayut i shvidkomu vidvodu vodi pislya potuzhnih zliv sho vodnochas zapobigaye utvorennyu zastijnoyi vologi U razi oranki taka struktura bula b zrujnovana Oskilki pid chas oshadlivoyi obrobki zemlya mozhe vsmoktuvati vologu u velikih kilkostyah i vidvoditi yiyi nadlishki grunt ne vimivayetsya i ne vivitryuyetsya Bezpluzhna obrobka zapobigaye poyavi kurnih bur znachnoyu miroyu znizhuye jmovirnu zasmichenist ornogo sharu nasinnyami bur yanistih roslin ochishaye grunt vid bur yaniv sho svoyeyu chergoyu dozvolyaye zmenshiti pesticidne navantazhennya sho storichchyami plekayetsya v usomu sviti porushuye prirodni zakoni gruntoutvorennya j useredini gruntovi vzayemozv yazki Rich u tomu sho verhni shari gruntu zaseleni aerobnoyu biotoyu kotra vimagaye dlya zhittya kisen a nizhni shari navpaki anaerobnoyu biotoyu dlya yakoyi kisen zgubnij Z perevertannyam sharu gruntova biota staye nezhittyevoyu i gine peretvoryuyuchi ornij shar na napolovinu nezhittyevu poroshkopodibnu rechovinu porushuyuchi seredinni gruntovi vzayemozv yazki Shobi pislya takogo vtruchannya vidnoviti rivnovagu potribna sistematichna bezpluzhna obrobka protyagom 5 10 rokiv Bezpluzhnij obrobitok gruntu duzhe diyevij agromeliorativnij sposib zemlerobstva Richnij vologo nagromadzhuvalnij jogo vpliv dorivnyuye 30 50 mm sho ustalyuye zemlerobstvo osoblivo pid chas silnih posuh Bezpluzhna obrobka spovilnyuyuchi nitrifikacijni yavisha v grunti zmenshuye vmist vilnih nitrativ u silskogospodarskij produkciyi tobto dozvolyaye virostiti ekologichno chistu produkciyu Otozh bezpluzhna sistema zemlerobstva sho zahishaye grunt protivaga zagrozlivomu ekologichnomu stanovishu sho stvorilosya v silskogospodarskomu virobnictvi Strimkist rujnuvannya ta degradaciyi gruntiv stan yakih viznachaye ne tilki efektivnist agropromislovogo kompleksu ta zdorov ya dovkillya v cilomu a j riven nacionalnoyi bezpeki j ekonomichnoyi nezalezhnosti krayini shvidko zrostaye Yak vidznachav profesor S Yu Buligin zanepad zemel obumovlenij takimi chinnikami vid 0 6 do 1 0 t ga shorichno 0 4 v serednomu vtracheno za ostanni 35 40 rokiv 3 5 i 3 1 vidpovidno u 1960 i 1996 rokah Erodovanist do 40 vid zagalnoyi ploshi krayini Shorichno zmivayetsya bilsh yak 500 mln t gruntu z yakimi vtrachayetsya 24 mln t gumusu 1 mln t azotu 700 tis t fosforu 10 mln t kaliyu Plosha erodovanih zemel shorichno zbilshuyetsya bilsh yak na 80 tis ga Povnij zbitok vid eroziyi vzhe perevishuye 10 mlrd umovnih odinic za rik Vid yemnij balans elementiv zhivlennya dosyagaye 100 kg ga i bilshe Pereushilnennya majzhe na vsij ploshi rilli Zabrudnennya do 20 zemel osoblivo miskih primiskih ta industrialnih rajoniv mayut vmist elementiv sho perevishuye chi dorivnyuye MDR Melioraciya zroshuvanih gruntiv pidtopleno do 500 tis ga osoloncovano i zasoleno do 10 mln osusheni grunti blizko 800 tis ga pokinutih zemel degradovanih kislih zaroslih chagarnikami kisli orni grunti 4 451 tis ga solonci j soloncevi zemli 3 986 tis ga Vidsutnist strategiyi zemlekoristuvannya i ohoroni zemel porushennya zakoniv zemlerobstva ekologichnoyi rivnovagi nehtuvannya koncepciyeyu stalogo zemlekoristuvannya Vidsutnist diyevih nacionalnoyi galuzevih i regionalnih program Fetishizaciya form vlasnosti na zemlyu i nehtuvannya tehnologiyami racionalnogo vikoristannya zemel niyaka navit najprogresivnisha privatna forma vlasnosti ne zaminit tehnologij viroshuvannya kultur i ohoroni gruntiv Ekstensivnist vikoristannya zemel zasmichenist poliv nizka efektivnist vikoristannya meliorovanih zemel blizko 6 0 mln ga lukiv pasovish zaplavnih zemel Vidsutnist protyagom ostannih 8 rokiv bud yakih konkretnih krokiv shodo vivedennya chastini zemel z obrobitku adzhe plosha rilli nadmirna i neobgruntovana ni z ekonomichnoyi ni z ekologichnoyi tochki zoru vprovadzhennya agrolisomeliorativnih zahodiv gidrotehnichnih melioracij rekonstrukciyi osushuvalnih i zroshuvalnih sistem himichnih melioracij rekultivaciyi rozshirennya prirodno zapovidnih teritorij Brak nalagodzhenoyi postijno chinnoyi informacijnoyi sistemi pro stan i monitoring navit u zonah iz krizovim stanom Nestacha efektivnih ekologichnih vazheliv u zemlekoristuvanni nedoskonalist normativno pravovoyi bazi Vidsutnist stalogo j diyevogo mehanizmu finansuvannya zahodiv iz ohoroni zemel Galuzevij pidhid do vikoristannya zemel rozporoshenist zemli za riznimi vlasnikami znizhennya rivnya kerovanosti u zemlekoristuvanni Zahodi z vidtvorennya rodyuchosti gruntiv ta yihnya ohoronaVidi zemlerobstva Ekstensivne zemlerobstvo zumovilo rozoryuvannya luchnih zemel azh do urizu rusla richki a takozh shiliv na yakih povinni rosti lisi chagarniki i travi V kozhnij rajonnij socioekosistemi povinno buti svoye naukovo obgruntovane spivvidnoshennya mizh polem lisom lukami bolotami vodojmami sho dast najvishij gospodarskij efekt i zberezhe dovkillya Ne mensh vazhlivoyu spravoyu ye organizaciya i dotrimannya polovih kormovih protierozijnih ta inshih sivozmin Potribno optimizuvati rozmir poliv u sivozminah voni u nas chasto zaveliki Neobhidno perejti do narizuvannya poliv sivozmin po konturah gruntovih vidmin a ne rozbivati rizno gruntovi dilyanki na pravilni pryamokutniki dlya vigodi mehanizovanogo obrobitku Dlya zberezhennya fizichnih vlastivostej gruntiv strukturi poristosti optimalnogo vodno povitryanogo rezhimu slid rizko skorotiti povtornist obrobitku perejti na progresivni formi obrobitku i efektivni legki mashini i mehanizmi Obrobitok gruntu ta doglyad za posivami povinni buti kompleksnimi vikonuvatis povnim naborom yakisnih navisnih ta prichipnih znaryad Bezpluzhnij obrobitok gruntu ye odnoyu zi skladovih efektivnogo obrobitku sho poklikanij shaditi grunt dati mozhlivist vidtvoryuvatis cinnim vlastivostyam zemli Na poryadku dennomu nulovij obrobitok tobto mehanichne vtruchannya odin raz na kilka rokiv Tehnologiya nulovogo obrobitku gruntu vdoskonalyuyetsya i yij bez sumnivu nalezhit majbutnye Protivagoyu nadmirno himizovanogo metodu gospodaryuvannya ye organichne biologichne zemlerobstvo yake povnistyu usuvaye zastosuvannya otrutohimikativ i neyakisnih mineralnih dobriv Prote ce zemlerobstvo vimagaye visokoyi kulturi dotrimannya vsih terminiv ta vimog obrobitku gruntu i doglyadu za roslinami zastosuvannya biologichnih metodiv zahistu roslin vid shkidnikiv ta bur yaniv Vono neviddilne vid dobre postavlenoyi nasinnyevoyi spravi nayavnosti visokovrozhajnogo i stijkogo proti virusiv i gribiv gibridnogo nasinnya U razi organichnogo biologichnogo zemlerobstva na pershih porah vrozhayi desho nizhchi na 10 20 ale jogo produkciya cinuyetsya na svitovomu rinku znachno dorozhche vid viroshenoyi iz zastosuvannyam mineralnih dobriv ta otrutohimikativ inkoli navit udvichi trichi Organichne zemlerobstvo zasnovane na zastosuvanni organichnih dobriv persh za vse gnoyu torfu sapropeliv Landshaftni rishennya ta yih rol Dlya borotbi z vodnoyu eroziyeyu na shilah u girskih rajonah na visochinah velikogo znachennya nabuvaye terasuvannya Suchasna tehnika daye zmogu vikoristovuvati dlya zemlerobstva shili krutistyu do 30 gradusiv v Yaponiyi do 60 gradusiv Lis ye najdiyevishim zasobom zahistu gruntu vid eroziyi Veliki dereva z potuzhnoyu korenevoyu sistemoyu i trav yana roslinnist koreni yakih utvoryuyut skladne spletinnya nibi zahoplyuyut grunt u micnu sitku Lis zatrimuye doshovu i snigovu vodu pereshkodzhayuchi tim samim utvorennyu poverhnevogo stoku Na drugomu misci z vologozatrimannya ye luki yaki dobre zahishayut grunt vid udariv vodnih krapel i vid diyi sonyachnogo prominnya Velike znachennya mayut lisosmugi yaki zahishayut grunti vid vodnoyi i vitrovoyi eroziyi Najbilsha korist vid takih lisosmug v stepovih posushlivih rajonah de voni ye diyevim zasobom borotbi iz posuhoyu i suhoviyami Zabrudnenist gruntu otrutohimikatami znachnoyu miroyu zalezhit vid togo yak yih zastosovuyut i zberigayut Treba duzhe suvoro dotrimuvatisya pravil vikoristannya zasobiv zahistu roslin oskilki u razi nevmilogo vikoristannya himichnih rechovin voni iz soyuznika zemleroba peretvoryuyutsya u zhorstokogo voroga Vazhlivim sposobom rozv yazannya danoyi problemi ye ohorona zemel vid shkidlivogo vplivu promislovih komunalnih ta inshih vidhodiv vikidiv stichnih vod naslidkiv bojovih dij Shoroku sotni tisyach gektariv rodyuchih zemel vidvodyatsya pid rizni vidi zhitlovogo ta promislovogo budivnictva Neobhidni ekstreni zahodi zi zberezhennya rilli Potribno zakonodavcho ogolositi rodyuchi zemli nedotorkanimi najcinnishim nacionalnim bagatstvom krayini zaporukoyu procvitannya majbutnih pokolin nashih lyudej Krim agrotehnichnih zahodiv zberezhennya gruntiv treba shiroko vikoristovuvati ekonomichni ta yuridichni vazheli yaki ye osoblivo diyevimi v umovah rinkovih vidnosin Div takozhSpisok problem dovkillya Ekologichnij karkas teritoriyi Programa Kopernik Solonchak Lisovidnovlennya Zapovidnik PrirodaPrimitkihttps www nature com scitable knowledge library phytoremediation 17359669 Zakon Ukrayini Pro ohoronu zemel st 1 m Kiyiv 19 chervnya 2003 roku N 962 IV tam samo st 171 m Kiyiv 25 zhovtnya 2001 roku N 2768 III Environmental degradation through military activity during peace time 15 11 2020 Priazov ya Novini Yankovskij Oleksandr 24 grudnya 2022 Vipalena zemlya Yak vijna vplivaye na ekologiyu pivdnya Ukrayini Radio Svoboda ukr Procitovano 22 kvitnya 2023 riskope 13 lyutogo 2014 100 years after WWI the soil between France and Belgium is still contaminated by remnants of war UXOs and toxic chemical compounds Riskope amer Procitovano 17 travnya 2023 Sir TM KOMO z yavitsya u magazinah Daniyi Spilka molochnih pidpriyemstv Ukrayini ukr Procitovano 18 travnya 2023 Suspilne Novini Risi vovki lisici yak zhivut tvarini u Chornobilskij zoni vidchuzhennya Irina Stasyuk 11 zhovtnya 2023 Na dni Kahovskogo vodoshovisha vzhe viris molodij lis iz verb i topol video Hmarochos ukr Procitovano 28 zhovtnya 2023 Coal power air pollution in Europe Ember amer 25 travnya 2021 Procitovano 8 veresnya 2022 ukr Arhiv originalu za 30 listopada 2021 Procitovano 30 listopada 2021 Is oxygen required for a nuclear reactor to operate Quora angl Procitovano 31 travnya 2023 PosilannyaDegradaciya gruntu Eroziya gruntu navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 59 85 Period degradaciyi gruntiv Pokaznik degradaciyi gruntiv navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 137 141 Stupin degradaciyi gruntiv navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 167 Degradaciya gruntiv Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Karta erodovanosti gruntiv Ukrayini 9 sichnya 2017 u Wayback Machine Zasolennya psuye 2 tis ga rodyuchih zemel shodnya Zbruch 1 11 2014 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2012