Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мікроелеме нти хімічні елементи присутні в організмах живих істот в низьких концентраціях тисячні долі відсотка та нижче

Мікроелементи

Мікроелементи

Мікроелеме́нти — хімічні елементи, присутні в організмах живих істот в низьких концентраціях (тисячні долі відсотка та нижче).

Мікроелементи
Протилежне d

Термін «мікроелементи» застосовується і для позначення деяких хімічних елементів, що містяться в ґрунтах, гірських породах, мінералах, водах, нафті тощо.

Значення мікроелементів

В живих організмах мікроелементи були знайдені ще в XIX сторіччі, але їх роль в організмі залишалась невідомою. Велику роль у вивченні впливу мікроелементів на життєдіяльність зробив В. І. Вернадський. Згідно з сучасними дослідженнями близько 30 мікроелементів є життєво-необхідними для рослин та тварин. Більшість з них — метали (Fe, Cu, Mn, Zn, Mo, Co тощо), а також неметали (I, Se, Br, F, As). Позначенню для організму мікроелементи поділяють на безумовно необхідні (Co, Fe, Cu, Zn, Mn, I, F, Br), умовно необхідні (Al, Sr, Mo, Se, Ni). Значення та локалізація у органах деяких елементів невідомі (Sc, Zr, Nb, Au, La тощо).

В організмі мікроелементи входять до складу різних біологічно-активних речовин: ферментів (Zn — до карбоангідрази, Cu — в поліфенілоксидазу, Mn — в аргіназу, Mo — в ксантиноксидазу; всього відомо близько 200 металоферментів), вітамінів (Со — до складу вітаміну B12), гормонів (I — до тироксину, Zn и Со — до інсуліну), дихальних пігментів (Fe — до гемоглобіну та інші залізовмісні, Cu — до гемоціаніну). Дія мікроелементів, що входять до складу перерахованих речовин, полягає в зміні інтенсивності тих чи інших процесів життєдіяльності. Деякі впливають на ріст (Mn, Zn, I — у тварин; В, Mn, Zn, Cu — у рослин), розмноження (Mn, Zn — у тварин; Mn, Cu, Mo — у рослин), кровотворення (Fe, Cu, Со) тощо.

Джерела надходження

Головне джерело мікроелементів для людини — їжа рослинного та тваринного походження. Питна вода забезпечує тільки 1 — 10 % добової потреби в таких елементах як I, Cu, Zn, Mn, Со, Mo та тільки для таких як F, Sr є головним джерелом. Вміст різних мікроелементів у харчовому раціоні залежить від геохімічних умов місцевості, в якій були отримані продукти, а також від набору продуктів, що входять до раціону.

Людина

Мікроелементи розподіляються в організмі нерівномірно. Підвищене їх накопичення в тому чи іншому органі пов'язано з фізіологічним впливом того чи іншого елементу на життєдіяльність цього органу. Так накопичення Zn у статевих залозах пов'язано з впливом цього елементу на процес утворення статевих клітин. Рівень вмісту мікроелементів в органах та тканинах може суттєво коливатись в залежності від місця проживання, раціону та від індивідуальних особливостей організму. Також встановлено, що концентрація деяких мікроелементів у крові підтримується на постійному рівні (Со 4—8 мкг %, Cu 80—140 мкг %, Fe 45—60 мкг %). Більшість мікроелементів знаходиться в організмі у зв'язаному з органічними сполуками стані, але деякі можуть бути присутні у вигляді іонів.

Використання мікроелементів в клінічній медицині має обмежений характер. Ефективно використовуються у боротьбі з деякими видами анемій препарати Со, Fe, Cu, Mn. Як фармакологічні засоби використовують препарати Br и I. Також мікроелементи використовуються у галузі гігієни: йодування солі та хліба для попередження ендемічного зобу, фторування води для попередження карієсу тощо.

Добова потреба населення України у мінералах
Вікова група Ca, мг P, мг Mg, мг Fe, мг Se, мг Cu, мг Zn, мг I, мкг F, мг
0—3 місяці 400 300 50 4 10 — 15 0,3 — 0,5 3 40  
4—6 місяців 500 400 60 7 10 — 15 0,3 — 0,5 4 50  
7—12 місяців 600 500 70 10 10 — 15 0,3 — 0,5 7 60  
1—3 роки 800 800 100 10 10 — 15 0,3 — 0,5 10 70  
4—6 років 800 800 120 10 20 1,2 10 90  
6 років (учні) 800 800 150 12 30 1,5 10 100  
7—10 років 1000 1000 170 12 30 1,5 10 120  
11—13 років (хлопчики) 1200 1200 280 12 40 2 15 150  
11—13 років (дівчатка) 1200 1200 270 15 45 1,5 12 150  
14—17 років (хлопці) 1200 1200 400 12 50 2,5 15 200  
14—17 років (дівчата) 1200 1200 300 15 50 2 13 200  
Чоловіки 18—60 років 1200 1200 400 15 70   15 0,15 0,75
Жінки 18—60 років 1100 1200 350 17 50   12 0,15 0,75
чоловіки 60—74 роки 800 1200 400 15     15 0,15  
чоловіки >= 75 років 800 1200 400 15     15 0,15  
жінки 60—74 роки 1000 1200 400 15     15 0,15  
жінки >= 75 років 1000 1200 400 15     15 0,15

Рослини

Рослини отримують мікроелементи з ґрунту, де вони можуть міститись у досить великий кількості, але представлені переважно нерозчинними сполуками, в той час як рослини можуть засвоювати тільки розчинні форми. На рухомість мікроелементів та їх доступність для рослин впливають кислотність та вологість ґрунту, наявність органічних речовин тощо. Нестача або надлишок мікроелементів шкідливий для рослин. Так при нестачі Мо пригнічується утворення квітів у деяких бобових, нестача Cu — у злаків, при надлишку В рослини уражаються гниллю, хворіють хлорозом.

Органи-депо мікроелементів

Вміст мікроелементів у продуктах харчування

  • Fe — Бере участь у кровотворенні, диханні, імунобіологічних і окисно-відновних реакціях. При нестачі розвивається анемія. Міститься в таких рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, шипшина собача, грицики звичайні.
  • К — Бере участь у сечовиділенні, виникненні потенціалу дії, підтриманні осмотичного тиску, синтезі білків. Вміст мікроелементу у лікарських рослинах:смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, грицики звичайні, шипшина собача, алое деревоподібне.
  • Mn — Впливає на розвиток скелета, бере участь у реакціях імунітету, в кровотворенні і тканинному диханні.Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, шипшина собача, алое деревоподібне.
  • P — Поєднує послідовні нуклеотиди в нитках ДНК та РНК. АТФ, слугує головним енергетичним носієм клітин. Формує клітинні мембрани. Міцність кісток визначається наявність в них фосфатів. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, шипшина собача.
  • Ca — Бере участь у виникненні нервового збудження, у згортальній функції крові, забезпечує осмотичний тиск крові.Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, грицики звичайні, шипшина собача, алое деревоподібне
  • Co — Тканини в яких зазвичай накопичується мікроелемент: кров, селезінка, кістка, яєчники, печінка, гіпофіз. Стимулює кровотворення, бере участь у синтезі білків і вуглеводному обміні.Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, шипшина собача, лушпиння квасолі.
  • Zn — Бере участь у кровотворенні, бере участь у діяльності залоз внутрішньої секреції. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна,стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, алое деревоподібне
  • I — Потрібний для нормального функціонування щитоподібної залози, впливає на розумові здібності. Вміст мікроелементів у продуктах харчування: смородина чорна, морепродукти, чорноплідна горобина, фейхоа, квасоля в стручках, помідори, суниця.
  • Si — Сприяє синтезу колагену та утворення хрящової тканини. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна
  • Mg — Бере участь в різноманітних реакціях метаболізму: синтез ферментів, білків ін. кофермент синтезу вітамінів групи В. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна,кропива дводомна, шипшина собача, алое деревоподібне.
  • Cu — Впливає на синтез гемоглобіну, еритроцитів, білків, кофермент синтезу вітамінів групи В. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах:смородина чорна, кропива дводомна, алое деревоподібне.
  • S — Впливає на стан шкірних покривів. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах:смородина чорна.
  • Ag — Антимікробна активність. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна.
  • Ni — Стимулює синтез амінокислот в клітині, підвищує активність пепсину, нормалізує вміст гемоглобіну, покращує генерацію білків плазми. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах:лушпиння квасолі.

Тварини

В годуванні сільськогосподарських тварин мікроелементи використовують для підвищення продуктивності. Солі або розчини мікроелементів додають до силосу та грубих кормів. Вони входять до складу багатьох комбікормів, що випускаються промисловістю.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 24 грудня 2009. Процитовано 11 жовтня 2009.

Посилання

  • Мікроелементи (органогени) //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 122.
  • МІКРОЕЛЕМЕНТИ / Фармацевтична енциклопедія
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (березень 2016)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikroeleme nti himichni elementi prisutni v organizmah zhivih istot v nizkih koncentraciyah tisyachni doli vidsotka ta nizhche Mikroelementi Protilezhned Termin mikroelementi zastosovuyetsya i dlya poznachennya deyakih himichnih elementiv sho mistyatsya v gruntah girskih porodah mineralah vodah nafti tosho Znachennya mikroelementivV zhivih organizmah mikroelementi buli znajdeni she v XIX storichchi ale yih rol v organizmi zalishalas nevidomoyu Veliku rol u vivchenni vplivu mikroelementiv na zhittyediyalnist zrobiv V I Vernadskij Zgidno z suchasnimi doslidzhennyami blizko 30 mikroelementiv ye zhittyevo neobhidnimi dlya roslin ta tvarin Bilshist z nih metali Fe Cu Mn Zn Mo Co tosho a takozh nemetali I Se Br F As Poznachennyu dlya organizmu mikroelementi podilyayut na bezumovno neobhidni Co Fe Cu Zn Mn I F Br umovno neobhidni Al Sr Mo Se Ni Znachennya ta lokalizaciya u organah deyakih elementiv nevidomi Sc Zr Nb Au La tosho V organizmi mikroelementi vhodyat do skladu riznih biologichno aktivnih rechovin fermentiv Zn do karboangidrazi Cu v polifeniloksidazu Mn v arginazu Mo v ksantinoksidazu vsogo vidomo blizko 200 metalofermentiv vitaminiv So do skladu vitaminu B12 gormoniv I do tiroksinu Zn i So do insulinu dihalnih pigmentiv Fe do gemoglobinu ta inshi zalizovmisni Cu do gemocianinu Diya mikroelementiv sho vhodyat do skladu pererahovanih rechovin polyagaye v zmini intensivnosti tih chi inshih procesiv zhittyediyalnosti Deyaki vplivayut na rist Mn Zn I u tvarin V Mn Zn Cu u roslin rozmnozhennya Mn Zn u tvarin Mn Cu Mo u roslin krovotvorennya Fe Cu So tosho Dzherela nadhodzhennya Golovne dzherelo mikroelementiv dlya lyudini yizha roslinnogo ta tvarinnogo pohodzhennya Pitna voda zabezpechuye tilki 1 10 dobovoyi potrebi v takih elementah yak I Cu Zn Mn So Mo ta tilki dlya takih yak F Sr ye golovnim dzherelom Vmist riznih mikroelementiv u harchovomu racioni zalezhit vid geohimichnih umov miscevosti v yakij buli otrimani produkti a takozh vid naboru produktiv sho vhodyat do racionu Lyudina Mikroelementi rozpodilyayutsya v organizmi nerivnomirno Pidvishene yih nakopichennya v tomu chi inshomu organi pov yazano z fiziologichnim vplivom togo chi inshogo elementu na zhittyediyalnist cogo organu Tak nakopichennya Zn u statevih zalozah pov yazano z vplivom cogo elementu na proces utvorennya statevih klitin Riven vmistu mikroelementiv v organah ta tkaninah mozhe suttyevo kolivatis v zalezhnosti vid miscya prozhivannya racionu ta vid individualnih osoblivostej organizmu Takozh vstanovleno sho koncentraciya deyakih mikroelementiv u krovi pidtrimuyetsya na postijnomu rivni So 4 8 mkg Cu 80 140 mkg Fe 45 60 mkg Bilshist mikroelementiv znahoditsya v organizmi u zv yazanomu z organichnimi spolukami stani ale deyaki mozhut buti prisutni u viglyadi ioniv Vikoristannya mikroelementiv v klinichnij medicini maye obmezhenij harakter Efektivno vikoristovuyutsya u borotbi z deyakimi vidami anemij preparati So Fe Cu Mn Yak farmakologichni zasobi vikoristovuyut preparati Br i I Takozh mikroelementi vikoristovuyutsya u galuzi gigiyeni joduvannya soli ta hliba dlya poperedzhennya endemichnogo zobu ftoruvannya vodi dlya poperedzhennya kariyesu tosho Dobova potreba naselennya Ukrayini u mineralah Vikova grupa Ca mg P mg Mg mg Fe mg Se mg Cu mg Zn mg I mkg F mg 0 3 misyaci 400 300 50 4 10 15 0 3 0 5 3 40 4 6 misyaciv 500 400 60 7 10 15 0 3 0 5 4 50 7 12 misyaciv 600 500 70 10 10 15 0 3 0 5 7 60 1 3 roki 800 800 100 10 10 15 0 3 0 5 10 70 4 6 rokiv 800 800 120 10 20 1 2 10 90 6 rokiv uchni 800 800 150 12 30 1 5 10 100 7 10 rokiv 1000 1000 170 12 30 1 5 10 120 11 13 rokiv hlopchiki 1200 1200 280 12 40 2 15 150 11 13 rokiv divchatka 1200 1200 270 15 45 1 5 12 150 14 17 rokiv hlopci 1200 1200 400 12 50 2 5 15 200 14 17 rokiv divchata 1200 1200 300 15 50 2 13 200 Choloviki 18 60 rokiv 1200 1200 400 15 70 15 0 15 0 75 Zhinki 18 60 rokiv 1100 1200 350 17 50 12 0 15 0 75 choloviki 60 74 roki 800 1200 400 15 15 0 15 choloviki gt 75 rokiv 800 1200 400 15 15 0 15 zhinki 60 74 roki 1000 1200 400 15 15 0 15 zhinki gt 75 rokiv 1000 1200 400 15 15 0 15 Roslini Roslini otrimuyut mikroelementi z gruntu de voni mozhut mistitis u dosit velikij kilkosti ale predstavleni perevazhno nerozchinnimi spolukami v toj chas yak roslini mozhut zasvoyuvati tilki rozchinni formi Na ruhomist mikroelementiv ta yih dostupnist dlya roslin vplivayut kislotnist ta vologist gruntu nayavnist organichnih rechovin tosho Nestacha abo nadlishok mikroelementiv shkidlivij dlya roslin Tak pri nestachi Mo prignichuyetsya utvorennya kvitiv u deyakih bobovih nestacha Cu u zlakiv pri nadlishku V roslini urazhayutsya gnillyu hvoriyut hlorozom Organi depo mikroelementivFe Nakopichuyetsya v eritrocitah selezinci pechinci K Nakopichuyetsya v serci skeletnih ta gladkih m yazah plazmi krovi nervovij tkanini nirkah Mn Organi depo kistki pechinka gipofiz P Organi depo kistki bilkovi rechovini Ca Organi depo kistki krov zubi Zn Organi depo pechinka prostata sitchatka I Organi depo shitopodibna zaloza Si Organi depo pechinka volossya krishtalik oka Mg Organi depo biologichni ridini pechinka Cu Organi depo kistki pechinka zhovchnij mihur S Organi depo spoluchna tkanina Ni Organi depo legeni pechinka nirki pidshlunkova zaloza plazma kroviVmist mikroelementiv u produktah harchuvannyaFe Bere uchast u krovotvorenni dihanni imunobiologichnih i okisno vidnovnih reakciyah Pri nestachi rozvivayetsya anemiya Mistitsya v takih roslinah smorodina chorna stovpchiki i prijmochki kukurudzi kropiva dvodomna shipshina sobacha griciki zvichajni K Bere uchast u sechovidilenni viniknenni potencialu diyi pidtrimanni osmotichnogo tisku sintezi bilkiv Vmist mikroelementu u likarskih roslinah smorodina chorna stovpchiki i prijmochki kukurudzi kropiva dvodomna griciki zvichajni shipshina sobacha aloe derevopodibne Mn Vplivaye na rozvitok skeleta bere uchast u reakciyah imunitetu v krovotvorenni i tkaninnomu dihanni Vmist mikroelementiv u likarskih roslinah smorodina chorna shipshina sobacha aloe derevopodibne P Poyednuye poslidovni nukleotidi v nitkah DNK ta RNK ATF sluguye golovnim energetichnim nosiyem klitin Formuye klitinni membrani Micnist kistok viznachayetsya nayavnist v nih fosfativ Vmist mikroelementiv u likarskih roslinah smorodina chorna stovpchiki i prijmochki kukurudzi kropiva dvodomna shipshina sobacha Ca Bere uchast u viniknenni nervovogo zbudzhennya u zgortalnij funkciyi krovi zabezpechuye osmotichnij tisk krovi Vmist mikroelementiv u likarskih roslinah smorodina chorna stovpchiki i prijmochki kukurudzi griciki zvichajni shipshina sobacha aloe derevopodibne Co Tkanini v yakih zazvichaj nakopichuyetsya mikroelement krov selezinka kistka yayechniki pechinka gipofiz Stimulyuye krovotvorennya bere uchast u sintezi bilkiv i vuglevodnomu obmini Vmist mikroelementiv u likarskih roslinah smorodina chorna shipshina sobacha lushpinnya kvasoli Zn Bere uchast u krovotvorenni bere uchast u diyalnosti zaloz vnutrishnoyi sekreciyi Vmist mikroelementiv u likarskih roslinah smorodina chorna stovpchiki i prijmochki kukurudzi kropiva dvodomna aloe derevopodibne I Potribnij dlya normalnogo funkcionuvannya shitopodibnoyi zalozi vplivaye na rozumovi zdibnosti Vmist mikroelementiv u produktah harchuvannya smorodina chorna moreprodukti chornoplidna gorobina fejhoa kvasolya v struchkah pomidori sunicya Si Spriyaye sintezu kolagenu ta utvorennya hryashovoyi tkanini Vmist mikroelementiv u likarskih roslinah smorodina chorna stovpchiki i prijmochki kukurudzi kropiva dvodomna Mg Bere uchast v riznomanitnih reakciyah metabolizmu sintez fermentiv bilkiv in koferment sintezu vitaminiv grupi V Vmist mikroelementiv u likarskih roslinah smorodina chorna kropiva dvodomna shipshina sobacha aloe derevopodibne Cu Vplivaye na sintez gemoglobinu eritrocitiv bilkiv koferment sintezu vitaminiv grupi V Vmist mikroelementiv u likarskih roslinah smorodina chorna kropiva dvodomna aloe derevopodibne S Vplivaye na stan shkirnih pokriviv Vmist mikroelementiv u likarskih roslinah smorodina chorna Ag Antimikrobna aktivnist Vmist mikroelementiv u likarskih roslinah smorodina chorna Ni Stimulyuye sintez aminokislot v klitini pidvishuye aktivnist pepsinu normalizuye vmist gemoglobinu pokrashuye generaciyu bilkiv plazmi Vmist mikroelementiv u likarskih roslinah lushpinnya kvasoli Tvarini V goduvanni silskogospodarskih tvarin mikroelementi vikoristovuyut dlya pidvishennya produktivnosti Soli abo rozchini mikroelementiv dodayut do silosu ta grubih kormiv Voni vhodyat do skladu bagatoh kombikormiv sho vipuskayutsya promislovistyu Div takozhGeohimichna klasifikaciya elementiv MakroelementiPrimitki Arhiv originalu za 24 grudnya 2009 Procitovano 11 zhovtnya 2009 PosilannyaMikroelementi organogeni navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 122 MIKROELEMENTI Farmacevtichna enciklopediya Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2016

Дата публікації:
Топ