Дози́метр — прилад для вимірювання поглиненої дози, або еквівалентної дози іонізуючого випромінювання, а також їх потужності. Вимірювання вищезгаданих величин називається дозиметрією.
Іноді "дозиметром" не зовсім точно називають радіометр - прилад для вимірювання активності радіонукліду в джерелі або зразку (в об'ємі рідини, газу, аерозолю, на забруднених поверхнях) або щільності потоку іонізуючих випромінювань для перевірки на радіоактивність підозрілих предметів і оцінки радіаційного стану в даному місці в цей час. Вимірювання вищезгаданих величин називається радіометрією. Рентгенометр — різновид радіометра для вимірювання потужності гамма-випромінювання.
Побутові прилади, як правило, комбіновані, мають обидва режими роботи з переключенням «дозиметр»–«радіометр», світлову або звукову сигналізацію і дисплей для відліку вимірювань. Деякі сучасні моделі можна надіти на руку, як годинник. Час неперервної роботи від однієї батареї - від декількох діб до декількох місяців.
Діапазон вимірювання побутових радіометрів зазвичай - від 10 мікрорентген до 9.999 мілірентгена за годину (0.1–99.99 мікрозіверта за годину), похибка вимірювання — до ±30%.
Детектором (чутливим елементом дозиметра або радіометра, що слугує для перетворення явищ, викликаних іонізуючим випромінюванням, в електричний або інший сигнал) може бути іонізаційна камера, лічильник Гейгера, сцинтилятор, напівпровідниковий діод та інші.
Загальний принцип вимірювання
Як реєструючий елемент випромінювання в дозиметрах застосовуються газорозрядні індикатори іонізуючого випромінювання, засновані на ефекті лавинного пробою іонізованого простору, при напруженості поля, близької до критичної, але не перевищує її. Для цього в міжелектродному просторі лічильника Гейгера підтримується напруженість поля в стані насичення, але нижче межі самостійного пробою (розряду, що тліє). Це і є межі плато Гейгера — горизонтальної ділянки на вольт-амперній характеристиці цих датчиків. У цьому стані в просторі датчика підтримується напруженість поля, гранична для даної відстані між електродами, але недостатня для виникнення між ними самостійного пробою, і датчик утримується в замкненому прикордонному стані.
При попаданні в простір датчика іонізуючого випромінювання, під його впливом виникає вимушена іонізація (поява вільних носіїв заряду) і в зарядженому електричному полі по треку виникає лавинний пробій, орієнтований у напрямку «катод-анод» електростатичним полем, під впливом якого потрапляють ці вільні носії та залучені ланцюговою іонізацією носії заряду зони прольоту. А оскільки власна ємність датчика мінімальна, при правильно підібраному опорі Rн відбувається повний розряд електростатичного потенціалу датчика, при виснаженні якого пробій згасає, повністю скидаючи потенціал до нижнього краю плато. Таким чином датчик на час пробою переходить у замкнутий стан, чим формує імпульс, що пропускається конденсатором Cе, який при цьому теж розряджається, завдяки чому імпульс, відповідний частинці або гамма-кванту кількісно, надходить на вхід атенюатора, а у датчика при цьому настає мертвий час вимірювання (час перезаряджання просторового конденсатора до нижнього краю плато, під час якого він не здатний реєструвати випромінювання).
Аттенюатор вирівнює імпульс по амплітуді і фронтах до прямокутного і передає в такому вигляді на лічильник імпульсів, що сприймає ці імпульси як лічильні строго певний час, що визначається таймером і заданий в залежності від робочого об'єму датчика/датчиків таким чином, щоб результат вимірювання відповідав фактичній величині дози випромінювання у заявлених величинах. Тобто фактично лічильник вважає кількість імпульсів (зареєстрованих квантів) за одиницю часу в робочому обсязі датчика, або (у разі однодетекторної схеми) «підгальмовуючи» відлік часу на одиницю мертвого часу (від фронту до спаду фактичного рахункового імпульсу зупиняючи таймер) тим самим або (у разі багатодетекторної схеми) на час перезаряду реєструє імпульси датчиками, що залишилися в режимі очікування. Початковий загальний (передзаданий) час вимірювання інженерно задається жорстко (кварцованим таймером), як постійна калібрована величина, безпосередньо пов'язана з сумарним робочим об'ємом датчиків. Після закінчення часу вимірювання відлік та високовольтний генератор живлення датчиків замикаються, і видається сигнал (якщо це конструктивно можливо) про закінчення вимірювального циклу.
Оскільки фактичний час циклу вимірювання становить, залежно від схеми датчиків від однієї (АНРІ 01 02 із системою датчиків 4+2) до п'яти хвилин, дані прилади практично не застосовні для пошукових цілей і призначені саме для вимірювання дози фонового випромінювання всеспрямованою системою датчиків, що приведена до їх робочого об'єму, або рівня випромінювання стаціонарно розміщеного щодо приладу джерела випромінювання постійно експозиції.
Поглинена, еквівалентна та експозиційна доза іонізуючого випромінювання
Радіоактивні α-, β-, γ- випромінювання чинять значний вплив на живі організми. Потрапляючи в ту чи іншу речовину, радіоактивне випромінювання передає їй енергію. У результаті поглинання цієї енергії деякі атоми і молекули речовини іонізуються, унаслідок чого змінюється їхня хімічна активність. Життєдіяльність будь-якого організму забезпечується хімічними реакціями, що відбуваються в його клітинах, тому радіоактивне опромінення призводить до порушень функцій майже всіх органів.
Чим більша поглинута речовиною енергія випромінювання, тим більший вплив цього випромінювання на речовину.
Поглинена доза іонізуючого випромінювання — це фізична величина, яка чисельно дорівнює енергії іонізуючого випромінювання, поглиненій речовиною одиничної маси.
На практиці часто використовують позасистемну одиницю поглинутої дози — рад. Ці одиниці пов'язані між собою співвідношенням: 1 грей = 100 рад.
Велику роль в опроміненні всього живого в екосистемі відіграє не лише кількість іонізуючого випромінювання, поглиненого тілом, а й якість цього випромінювання.Якісна характеристика випромінювання визначається показником лінійної щільності іонізуючого потоку. Вважають, що щільність бета-, гамма- і рентгенівського випромінювання є однаковою, умовно вона приймається за одиницю. Ідучи з цього показник щільності повільних нейтронів дорівнює 5, звичайних нейтронів – 10, а α-частинок та надшвидких нейтронів – 20. Пораховану в такий спосіб дозу опромінення називають еквівалентною дозою. Біологічний вплив різних видів випромінювання на живі організми є неоднаковим при однаковій поглинутій дозі. Наприклад, за однакової енергії α- випромінювання є значно безпечнішим, ніж β- або γ- випромінювання. З огляду на зазначене вчені ввели спеціальну фізичну величину для характеристики біологічного впливу поглинутої дози — еквівалентну дозу іонізуючого випромінювання. Її позначають символом. Коефіцієнт якості К є неоднаковим для різних випромінювань. Одиниця еквівалентної дози іонізуючого випромінювання в Сi — зіверт (Зв). Цю одиницю названо на честь шведського вченого Р. М. Зіверта. Існує також позасистемна одиниця — бер: 1 бер = 0,01 Зв.
Фізична дія будь-якого іонізуючого випромінювання на речовину пов'язана передусім з іонізацією атомів та молекул. Тому, крім поглинутої дози, що характеризує енергію випромінювання, існує фізична величина, яка визначається іонізаційною дією випромінювання. Цю величину називають експозиційною дозою іонізуючого випромінювання.
Потужність дози іонізуючого випромінювання
Зрозуміло, що доза іонізуючого випромінювання залежить від часу опромінення: чим більший час опромінення, тим більшою є доза випромінювання. Фізики кажуть, що доза випромінювання накопичується з часом. Відношення дози іонізуючого випромінювання (Б) до часу опромінення (і) називають потужністю дози (Рв) іонізуючого випромінювання. Одиниця потужності поглинутої дози іонізуючого випромінювання — грей на секунду Гр, одиниця потужності експозиційної дози іонізуючого випромінювання — рентген на секунду; одиниця потужності еквівалентної дози іонізуючого випромінювання — зіверт Зв на секунду.
Іонізаційний дозиметр
Для вимірювання дози іонізуючого випромінювання та її потужності використовують дозиметри. Основною складовою будь-якого дозиметра є детектор — пристрій, що слугує для реєстрації іонізуючого випромінювання. Залежно від типу детектора розрізняють іонізаційний, люмінесцентний та інші види дозиметрів. Так, в іонізаційних дозиметрах детектором є лічильник Гейгера-Мюллера, дія якого ґрунтується на властивості радіоактивного випромінювання значно збільшувати провідність газів. Датчик лічильника Гейгера-Мюллера — це скляний циліндр, який зазвичай заповнюють розрідженим інертним газом.
Особливості ушкоджень організмів унаслідок радіації
Дослідження показали, що ушкодження організмів, зумовлені впливом радіації, мають низку особливостей.
По-перше, глибокі порушення життєзабезпечувальних функцій організму викликає навіть невелика кількість поглинутої енергії. Пояснюється це тим, що енергія випромінювання влучає в особливо чутливу «мішень» — клітину. А найбільш чутливими до радіації є ті клітини, що швидко діляться. Так, першим відчуває дію радіоактивного випромінювання кістковий мозок, унаслідок чого порушується процес кровотворення.
По-друге, різні типи організмів мають різну чутливість до того чи іншого радіоактивного випромінювання. Найстійкішими, наприклад, є одноклітинні.
По-третє, наслідки впливу однакової поглинутої дози випромінювання залежать від віку організму.
Перелічені вище особливості стосуються зовнішнього опромінення. Але для вищих тварин і людини є небезпечним і внутрішнє опромінення, адже радіонукліди в організм можуть потрапити, наприклад, із їжею. Підвищена небезпека внутрішнього опромінення зумовлена кількома причинами.
По-перше, деякі радіонукліди здатні вибірково накопичуватися в окремих органах. Наприклад, 30% йоду накопичується в щитоподібній залозі, маса якої становить лише 0,03% маси тіла людини. Радіоактивний йод, таким чином, усю свою енергію віддає невеликому об'єму тканини.
По-друге, внутрішнє опромінення є тривалим: радіонуклід, який потрапив в організм, не відразу виводиться з нього, а зазнає низки радіоактивних перетворень усередині організму. Радіоактивне випромінювання, яке виникає при цьому, чинить руйнівну дію, іонізуючи молекули й тим самим змінюючи їхню біохімічну активність.
Радіаційний фон
Незалежно від того, у якому куточку Землі живе людина, вона постійно зазнає впливу радіації, тому що в будь-якій місцевості завжди є певний радіаційний фон. Радіаційний фон — іонізуюче випромінювання земного та космічного походження. Радіаційний фон Землі складається з кількох компонентів. Це космічне випромінювання природних радіонуклідів середовища; випромінювання штучних радіоактивних ізотопів. Випромінювання природних радіонуклідів та космічне випромінювання створюють природний радіаційний фон. У результаті діяльності людини природний радіаційний фон значно збільшився — відбулося техногенне підвищення природного радіаційного фону. Приклад такої діяльності людини — видобування корисних копалин (вугілля, мінеральних добрив, сировини для будівельних матеріалів тощо), які містять підвищену кількість радіонуклідів уранового і торієвого рядів. Так, підвищений вміст природних радіоактивних ізотопів є в граніті. А далі будуємо ланцюжок. Гранітний щебінь є складником бетону, з якого споруджують будинки. Отже, підвищений радіаційний фон слід шукати насамперед усередині будинків з бетону, особливо в зачинених приміщеннях, які не провітрюються (наприклад, концентрація радону в закритих приміщеннях в середньому у вісім разів вища, ніж ззовні). Із табл.1 бачимо, що для основної маси населення найбільш небезпечні джерела радіації — це зовсім не ті, про які зазвичай говорять. Найбільшу дозу людина отримує від природних джерел радіації та під час медичних досліджень. Радіація, пов'язана із розвитком атомної енергетики, становить лише малу частину радіації, що спричинена діяльністю людини.
Вплив радіаційного фону на здоров'я людини.
Життя на Землі виникло і розвивається в умовах постійної дії радіації. Тому, скоріш за все, природний радіаційний фон не може суттєво впливати на життя та здоров'я людини. Сучасні дослідження в галузі радіобіології довели, що при дозах, які відповідають природному радіаційному фону 1-2 мЗв на рік, дія радіації безпечна для людини. Але навіть невелике підвищення рівня радіації може викликати генетичні дефекти, які, можливо, виявляться у дітей та онуків людини, що була опромінена. При великих дозах радіація спричиняє серйозне ураження тканин. Наприклад, отримана протягом кількох годин поглинута доза іонізуючого опромінення 1 Зв викликає небезпечні зміни в крові, а доза 3-5 Зв у 50% випадків спричиняє смерть. Учені вважають, що рівень природного радіаційного фону має бути не вищим за 25 мкР. Якщо він нижчий за цю величину — це чудово, якщо ж вищий — треба бити на сполох і шукати причину. Варто звернути увагу ще і на їжу. Для захисту населення від внутрішнього опромінення радіоактивними речовинами в Україні внормовано питому активність радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90, що містяться в харчових продуктах та питній воді.
Виробники дозиметрів в Україні
- ПП "НВПП Спарин-віст центр [ 19 лютого 2011 у Wayback Machine.]" (торгова марка "Екотест") http://www.ecotest.ua/ [ 19 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- ТОВ "Тетра" Найбільший в Україні каталог дозиметрів, радіометрів, тощо на http://www.atest.com.ua [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
Див. також
Посилання
- Дозиметр // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 71.
- Дозиметр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дозиметр |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dozi metr prilad dlya vimiryuvannya poglinenoyi dozi abo ekvivalentnoyi dozi ionizuyuchogo viprominyuvannya a takozh yih potuzhnosti Vimiryuvannya vishezgadanih velichin nazivayetsya dozimetriyeyu Dozimetr Terra P u Chornobilskij zoni vidchuzhennya Inodi dozimetrom ne zovsim tochno nazivayut radiometr prilad dlya vimiryuvannya aktivnosti radionuklidu v dzhereli abo zrazku v ob yemi ridini gazu aerozolyu na zabrudnenih poverhnyah abo shilnosti potoku ionizuyuchih viprominyuvan dlya perevirki na radioaktivnist pidozrilih predmetiv i ocinki radiacijnogo stanu v danomu misci v cej chas Vimiryuvannya vishezgadanih velichin nazivayetsya radiometriyeyu Rentgenometr riznovid radiometra dlya vimiryuvannya potuzhnosti gamma viprominyuvannya Pobutovi priladi yak pravilo kombinovani mayut obidva rezhimi roboti z pereklyuchennyam dozimetr radiometr svitlovu abo zvukovu signalizaciyu i displej dlya vidliku vimiryuvan Deyaki suchasni modeli mozhna naditi na ruku yak godinnik Chas neperervnoyi roboti vid odniyeyi batareyi vid dekilkoh dib do dekilkoh misyaciv Diapazon vimiryuvannya pobutovih radiometriv zazvichaj vid 10 mikrorentgen do 9 999 milirentgena za godinu 0 1 99 99 mikroziverta za godinu pohibka vimiryuvannya do 30 Detektorom chutlivim elementom dozimetra abo radiometra sho sluguye dlya peretvorennya yavish viklikanih ionizuyuchim viprominyuvannyam v elektrichnij abo inshij signal mozhe buti ionizacijna kamera lichilnik Gejgera scintilyator napivprovidnikovij diod ta inshi Zagalnij princip vimiryuvannyaYak reyestruyuchij element viprominyuvannya v dozimetrah zastosovuyutsya gazorozryadni indikatori ionizuyuchogo viprominyuvannya zasnovani na efekti lavinnogo proboyu ionizovanogo prostoru pri napruzhenosti polya blizkoyi do kritichnoyi ale ne perevishuye yiyi Dlya cogo v mizhelektrodnomu prostori lichilnika Gejgera pidtrimuyetsya napruzhenist polya v stani nasichennya ale nizhche mezhi samostijnogo proboyu rozryadu sho tliye Ce i ye mezhi plato Gejgera gorizontalnoyi dilyanki na volt ampernij harakteristici cih datchikiv U comu stani v prostori datchika pidtrimuyetsya napruzhenist polya granichna dlya danoyi vidstani mizh elektrodami ale nedostatnya dlya viniknennya mizh nimi samostijnogo proboyu i datchik utrimuyetsya v zamknenomu prikordonnomu stani Pri popadanni v prostir datchika ionizuyuchogo viprominyuvannya pid jogo vplivom vinikaye vimushena ionizaciya poyava vilnih nosiyiv zaryadu i v zaryadzhenomu elektrichnomu poli po treku vinikaye lavinnij probij oriyentovanij u napryamku katod anod elektrostatichnim polem pid vplivom yakogo potraplyayut ci vilni nosiyi ta zalucheni lancyugovoyu ionizaciyeyu nosiyi zaryadu zoni prolotu A oskilki vlasna yemnist datchika minimalna pri pravilno pidibranomu opori Rn vidbuvayetsya povnij rozryad elektrostatichnogo potencialu datchika pri visnazhenni yakogo probij zgasaye povnistyu skidayuchi potencial do nizhnogo krayu plato Takim chinom datchik na chas proboyu perehodit u zamknutij stan chim formuye impuls sho propuskayetsya kondensatorom Ce yakij pri comu tezh rozryadzhayetsya zavdyaki chomu impuls vidpovidnij chastinci abo gamma kvantu kilkisno nadhodit na vhid atenyuatora a u datchika pri comu nastaye mertvij chas vimiryuvannya chas perezaryadzhannya prostorovogo kondensatora do nizhnogo krayu plato pid chas yakogo vin ne zdatnij reyestruvati viprominyuvannya Attenyuator virivnyuye impuls po amplitudi i frontah do pryamokutnogo i peredaye v takomu viglyadi na lichilnik impulsiv sho sprijmaye ci impulsi yak lichilni strogo pevnij chas sho viznachayetsya tajmerom i zadanij v zalezhnosti vid robochogo ob yemu datchika datchikiv takim chinom shob rezultat vimiryuvannya vidpovidav faktichnij velichini dozi viprominyuvannya u zayavlenih velichinah Tobto faktichno lichilnik vvazhaye kilkist impulsiv zareyestrovanih kvantiv za odinicyu chasu v robochomu obsyazi datchika abo u razi odnodetektornoyi shemi pidgalmovuyuchi vidlik chasu na odinicyu mertvogo chasu vid frontu do spadu faktichnogo rahunkovogo impulsu zupinyayuchi tajmer tim samim abo u razi bagatodetektornoyi shemi na chas perezaryadu reyestruye impulsi datchikami sho zalishilisya v rezhimi ochikuvannya Pochatkovij zagalnij peredzadanij chas vimiryuvannya inzhenerno zadayetsya zhorstko kvarcovanim tajmerom yak postijna kalibrovana velichina bezposeredno pov yazana z sumarnim robochim ob yemom datchikiv Pislya zakinchennya chasu vimiryuvannya vidlik ta visokovoltnij generator zhivlennya datchikiv zamikayutsya i vidayetsya signal yaksho ce konstruktivno mozhlivo pro zakinchennya vimiryuvalnogo ciklu Oskilki faktichnij chas ciklu vimiryuvannya stanovit zalezhno vid shemi datchikiv vid odniyeyi ANRI 01 02 iz sistemoyu datchikiv 4 2 do p yati hvilin dani priladi praktichno ne zastosovni dlya poshukovih cilej i priznacheni same dlya vimiryuvannya dozi fonovogo viprominyuvannya vsespryamovanoyu sistemoyu datchikiv sho privedena do yih robochogo ob yemu abo rivnya viprominyuvannya stacionarno rozmishenogo shodo priladu dzherela viprominyuvannya postijno ekspoziciyi Poglinena ekvivalentna ta ekspozicijna doza ionizuyuchogo viprominyuvannyaRadioaktivni a b g viprominyuvannya chinyat znachnij vpliv na zhivi organizmi Potraplyayuchi v tu chi inshu rechovinu radioaktivne viprominyuvannya peredaye yij energiyu U rezultati poglinannya ciyeyi energiyi deyaki atomi i molekuli rechovini ionizuyutsya unaslidok chogo zminyuyetsya yihnya himichna aktivnist Zhittyediyalnist bud yakogo organizmu zabezpechuyetsya himichnimi reakciyami sho vidbuvayutsya v jogo klitinah tomu radioaktivne oprominennya prizvodit do porushen funkcij majzhe vsih organiv Chim bilsha poglinuta rechovinoyu energiya viprominyuvannya tim bilshij vpliv cogo viprominyuvannya na rechovinu Poglinena doza ionizuyuchogo viprominyuvannya ce fizichna velichina yaka chiselno dorivnyuye energiyi ionizuyuchogo viprominyuvannya poglinenij rechovinoyu odinichnoyi masi Na praktici chasto vikoristovuyut pozasistemnu odinicyu poglinutoyi dozi rad Ci odinici pov yazani mizh soboyu spivvidnoshennyam 1 grej 100 rad Veliku rol v oprominenni vsogo zhivogo v ekosistemi vidigraye ne lishe kilkist ionizuyuchogo viprominyuvannya poglinenogo tilom a j yakist cogo viprominyuvannya Yakisna harakteristika viprominyuvannya viznachayetsya pokaznikom linijnoyi shilnosti ionizuyuchogo potoku Vvazhayut sho shilnist beta gamma i rentgenivskogo viprominyuvannya ye odnakovoyu umovno vona prijmayetsya za odinicyu Iduchi z cogo pokaznik shilnosti povilnih nejtroniv dorivnyuye 5 zvichajnih nejtroniv 10 a a chastinok ta nadshvidkih nejtroniv 20 Porahovanu v takij sposib dozu oprominennya nazivayut ekvivalentnoyu dozoyu Biologichnij vpliv riznih vidiv viprominyuvannya na zhivi organizmi ye neodnakovim pri odnakovij poglinutij dozi Napriklad za odnakovoyi energiyi a viprominyuvannya ye znachno bezpechnishim nizh b abo g viprominyuvannya Z oglyadu na zaznachene vcheni vveli specialnu fizichnu velichinu dlya harakteristiki biologichnogo vplivu poglinutoyi dozi ekvivalentnu dozu ionizuyuchogo viprominyuvannya Yiyi poznachayut simvolom Koeficiyent yakosti K ye neodnakovim dlya riznih viprominyuvan Odinicya ekvivalentnoyi dozi ionizuyuchogo viprominyuvannya v Si zivert Zv Cyu odinicyu nazvano na chest shvedskogo vchenogo R M Ziverta Isnuye takozh pozasistemna odinicya ber 1 ber 0 01 Zv Fizichna diya bud yakogo ionizuyuchogo viprominyuvannya na rechovinu pov yazana peredusim z ionizaciyeyu atomiv ta molekul Tomu krim poglinutoyi dozi sho harakterizuye energiyu viprominyuvannya isnuye fizichna velichina yaka viznachayetsya ionizacijnoyu diyeyu viprominyuvannya Cyu velichinu nazivayut ekspozicijnoyu dozoyu ionizuyuchogo viprominyuvannya Potuzhnist dozi ionizuyuchogo viprominyuvannya Zrozumilo sho doza ionizuyuchogo viprominyuvannya zalezhit vid chasu oprominennya chim bilshij chas oprominennya tim bilshoyu ye doza viprominyuvannya Fiziki kazhut sho doza viprominyuvannya nakopichuyetsya z chasom Vidnoshennya dozi ionizuyuchogo viprominyuvannya B do chasu oprominennya i nazivayut potuzhnistyu dozi Rv ionizuyuchogo viprominyuvannya Odinicya potuzhnosti poglinutoyi dozi ionizuyuchogo viprominyuvannya grej na sekundu Gr odinicya potuzhnosti ekspozicijnoyi dozi ionizuyuchogo viprominyuvannya rentgen na sekundu odinicya potuzhnosti ekvivalentnoyi dozi ionizuyuchogo viprominyuvannya zivert Zv na sekundu Ionizacijnij dozimetr Dlya vimiryuvannya dozi ionizuyuchogo viprominyuvannya ta yiyi potuzhnosti vikoristovuyut dozimetri Osnovnoyu skladovoyu bud yakogo dozimetra ye detektor pristrij sho sluguye dlya reyestraciyi ionizuyuchogo viprominyuvannya Zalezhno vid tipu detektora rozriznyayut ionizacijnij lyuminescentnij ta inshi vidi dozimetriv Tak v ionizacijnih dozimetrah detektorom ye lichilnik Gejgera Myullera diya yakogo gruntuyetsya na vlastivosti radioaktivnogo viprominyuvannya znachno zbilshuvati providnist gaziv Datchik lichilnika Gejgera Myullera ce sklyanij cilindr yakij zazvichaj zapovnyuyut rozridzhenim inertnim gazom Osoblivosti ushkodzhen organizmiv unaslidok radiaciyiDoslidzhennya pokazali sho ushkodzhennya organizmiv zumovleni vplivom radiaciyi mayut nizku osoblivostej Po pershe gliboki porushennya zhittyezabezpechuvalnih funkcij organizmu viklikaye navit nevelika kilkist poglinutoyi energiyi Poyasnyuyetsya ce tim sho energiya viprominyuvannya vluchaye v osoblivo chutlivu mishen klitinu A najbilsh chutlivimi do radiaciyi ye ti klitini sho shvidko dilyatsya Tak pershim vidchuvaye diyu radioaktivnogo viprominyuvannya kistkovij mozok unaslidok chogo porushuyetsya proces krovotvorennya Po druge rizni tipi organizmiv mayut riznu chutlivist do togo chi inshogo radioaktivnogo viprominyuvannya Najstijkishimi napriklad ye odnoklitinni Po tretye naslidki vplivu odnakovoyi poglinutoyi dozi viprominyuvannya zalezhat vid viku organizmu Perelicheni vishe osoblivosti stosuyutsya zovnishnogo oprominennya Ale dlya vishih tvarin i lyudini ye nebezpechnim i vnutrishnye oprominennya adzhe radionuklidi v organizm mozhut potrapiti napriklad iz yizheyu Pidvishena nebezpeka vnutrishnogo oprominennya zumovlena kilkoma prichinami Po pershe deyaki radionuklidi zdatni vibirkovo nakopichuvatisya v okremih organah Napriklad 30 jodu nakopichuyetsya v shitopodibnij zalozi masa yakoyi stanovit lishe 0 03 masi tila lyudini Radioaktivnij jod takim chinom usyu svoyu energiyu viddaye nevelikomu ob yemu tkanini Po druge vnutrishnye oprominennya ye trivalim radionuklid yakij potrapiv v organizm ne vidrazu vivoditsya z nogo a zaznaye nizki radioaktivnih peretvoren useredini organizmu Radioaktivne viprominyuvannya yake vinikaye pri comu chinit rujnivnu diyu ionizuyuchi molekuli j tim samim zminyuyuchi yihnyu biohimichnu aktivnist Radiacijnij fonNezalezhno vid togo u yakomu kutochku Zemli zhive lyudina vona postijno zaznaye vplivu radiaciyi tomu sho v bud yakij miscevosti zavzhdi ye pevnij radiacijnij fon Radiacijnij fon ionizuyuche viprominyuvannya zemnogo ta kosmichnogo pohodzhennya Radiacijnij fon Zemli skladayetsya z kilkoh komponentiv Ce kosmichne viprominyuvannya prirodnih radionuklidiv seredovisha viprominyuvannya shtuchnih radioaktivnih izotopiv Viprominyuvannya prirodnih radionuklidiv ta kosmichne viprominyuvannya stvoryuyut prirodnij radiacijnij fon U rezultati diyalnosti lyudini prirodnij radiacijnij fon znachno zbilshivsya vidbulosya tehnogenne pidvishennya prirodnogo radiacijnogo fonu Priklad takoyi diyalnosti lyudini vidobuvannya korisnih kopalin vugillya mineralnih dobriv sirovini dlya budivelnih materialiv tosho yaki mistyat pidvishenu kilkist radionuklidiv uranovogo i toriyevogo ryadiv Tak pidvishenij vmist prirodnih radioaktivnih izotopiv ye v graniti A dali buduyemo lancyuzhok Granitnij shebin ye skladnikom betonu z yakogo sporudzhuyut budinki Otzhe pidvishenij radiacijnij fon slid shukati nasampered useredini budinkiv z betonu osoblivo v zachinenih primishennyah yaki ne provitryuyutsya napriklad koncentraciya radonu v zakritih primishennyah v serednomu u visim raziv visha nizh zzovni Iz tabl 1 bachimo sho dlya osnovnoyi masi naselennya najbilsh nebezpechni dzherela radiaciyi ce zovsim ne ti pro yaki zazvichaj govoryat Najbilshu dozu lyudina otrimuye vid prirodnih dzherel radiaciyi ta pid chas medichnih doslidzhen Radiaciya pov yazana iz rozvitkom atomnoyi energetiki stanovit lishe malu chastinu radiaciyi sho sprichinena diyalnistyu lyudini Vpliv radiacijnogo fonu na zdorov ya lyudini Zhittya na Zemli viniklo i rozvivayetsya v umovah postijnoyi diyi radiaciyi Tomu skorish za vse prirodnij radiacijnij fon ne mozhe suttyevo vplivati na zhittya ta zdorov ya lyudini Suchasni doslidzhennya v galuzi radiobiologiyi doveli sho pri dozah yaki vidpovidayut prirodnomu radiacijnomu fonu 1 2 mZv na rik diya radiaciyi bezpechna dlya lyudini Ale navit nevelike pidvishennya rivnya radiaciyi mozhe viklikati genetichni defekti yaki mozhlivo viyavlyatsya u ditej ta onukiv lyudini sho bula oprominena Pri velikih dozah radiaciya sprichinyaye serjozne urazhennya tkanin Napriklad otrimana protyagom kilkoh godin poglinuta doza ionizuyuchogo oprominennya 1 Zv viklikaye nebezpechni zmini v krovi a doza 3 5 Zv u 50 vipadkiv sprichinyaye smert Ucheni vvazhayut sho riven prirodnogo radiacijnogo fonu maye buti ne vishim za 25 mkR Yaksho vin nizhchij za cyu velichinu ce chudovo yaksho zh vishij treba biti na spoloh i shukati prichinu Varto zvernuti uvagu she i na yizhu Dlya zahistu naselennya vid vnutrishnogo oprominennya radioaktivnimi rechovinami v Ukrayini vnormovano pitomu aktivnist radionuklidiv ceziyu 137 i stronciyu 90 sho mistyatsya v harchovih produktah ta pitnij vodi Virobniki dozimetriv v UkrayiniPP NVPP Sparin vist centr 19 lyutogo 2011 u Wayback Machine torgova marka Ekotest http www ecotest ua 19 lyutogo 2011 u Wayback Machine TOV Tetra Najbilshij v Ukrayini katalog dozimetriv radiometriv tosho na http www atest com ua 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Div takozhDetektor chastinok Porivnyannya dozimetriv i radiometrivPosilannyaDozimetr navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 71 Dozimetr Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dozimetr