Полезахиснá лісосму́га, посадка (вітрозахист) — штучні лісові насадження, які створюються на полях, рівнинах і на схилах (до 1,5(2)°) сільськогосподарських земель на межах полів, заради захисту посівів від суховіїв, пилових бур, для поліпшення водного стану ґрунту й запобігання його ерозії, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, для покращення на полях мікроклімату, снігозатримання, боротьби з дефляцією, збереження і покращення родючості ґрунтів. Вони також відіграють велику загальноекологічну роль.
Вперше вітрозахисні рослинні засоби, використовували шотландські селяни XVIII ст., для освоєння малоплідних земель. Потужний вітер збільшує показник охолодження, завдяки чому температура здається значно холоднішою. На додаток, вітри завдають шкоди будівлям, огорожам, транспортним засобам та іншому майну — як від фізичної сили вітру, так і через вплив твердих частинок, що переносяться вітром. Вітролом, є живою перешкодою з дерев і кущів з достатньою висотою і щільністю, для створення «тіні від вітру», зменшеної швидкості вітру.
Загальне
Якщо узагальнити, вітрозахисна смуга — насадження, яке зазвичай складається з одного або кількох рядів дерев чи високих кущів, посаджених так, щоби забезпечити захист від вітру на деякій ділянці, від сонця, та убезпечити ґрунт від деградації. Якщо їх улаштувати правильно, вітрозахисні перегородки навколо будинку, можуть зменшити витрати на опалення й охолодження та заощадити енергію. Також вирощують вітрозахисні смуги, щоби не допустити занесення снігу на автомобільні дороги чи у двори. Селяни інколи використовували вітрозахисні смуги, щоб утримувати снігові замети на сільськогосподарських угіддях, які забезпечуватимуть воду, коли сніг тане навесні чи у відлигу. Вітрозахисні смуги та наприклад фруктові культури, можна поєднувати в сільськогосподарському способі вирощування, який називається алейним посівом, або розгортати вздовж прибережних буферних смуг. Тобто поля засаджують рядами різних культур, в оточенні смуг захисних дерев. Алейне вирощування було особливо успішним в Індії, Африці та Бразилії, де виробники кави сумістили сільське та лісове господарство
Подальші способи використання захисної смуги — захистити ферму від головної дороги чи автостради. Це покращувало краєвид навколо ферми, зменшуючи зорове вторгнення автомагістралі, водночас пом’якшуючи гуркіт від транспорту і створювало безпечну перегородку між сільськогосподарськими тваринами (худобою) та дорогою.
Використовуються також огорожі, які називаються «вітрозахистами». Зазвичай виготовлені з бавовни, нейлону, полотна та перероблених вітрил, вітрозахисні щити, здебільшого, мають три або більше заслонів, які утримуються на місці за допомогою жердин, котрі ковзають у кишенях, вшитих у завіси. Потім стовпи забивають у землю і створюють вітрозахисну стіну. Вітрозахисні огородження або «вітрові огорожі» використовуються для зменшення швидкості вітру над ділянками, що піддаються ерозії, як-от відкриті поля, промислові склади та запилені промислові підприємства. Оскільки ерозія пропорційна швидкості вітру в кубі, зменшення швидкості вітру на 1/2 (наприклад) зменшить ерозію на 87,5%. Захищені, безвітряні ділянки землі, створені вітрозахисними смугами, називають вітровими тінями.
Вітрозахисна аеродинаміка
По суті, коли вітер стикається з пористою перешкодою на зразок вітрозахисної смуги або лісосмуги, тиск повітря збільшується (просто кажучи, повітря накопичується) з навітряного боку і (навпаки) тиск повітря знижується з підвітряного боку. У підсумку повітряний потік, що наближається до перешкоди, сповільнюється, і частина його зміщується вгору та над перегородкою, що призводить до появи вгорі струменя з більшою швидкістю вітру. Залишок набіглого повітряного потоку, що був затриманий у своєму наближенні, тепер просочується крізь лісосмугу до її нижнього краю, підштовхуваний зниженням тиску по ширині захисної смуги; з’являючись з підвітряного боку, цей повітряний потік тепер ще більше затримується несприятливим градієнтом тиску, через те що з підвітряного боку заслону, зі збільшенням відстані під вітром тиск повітря знову відновлюється до рівня навколишнього середовища. Наслідком є те, що найменша швидкість вітру виникає не на, або всередині вітрозахисної смуги, ані на її краю що йде під вітром, а далі за вітром – зазвичай, на відстані приблизно втричі-вп'ятеро більшій за висоту вітрозахисної смуги H. Після цієї точки швидкість вітру відновлюється за допомогою перенесення імпульсу вниз від вищерозташованого потоку, що рухається швидше. З точки зору усереднених за Рейнольдсом рівнянь Нав’є–Стокса, ці явища можна зрозуміти як наслідок втрати імпульсу, спричиненого опором листя та гілок, і може буде представлено об'ємною силою fi (розподілене поглинання імпульсу).
Крім того, що середня (розподілена) швидкість вітру знижується з підвітряного боку укриття, вітер також менш поривчастий, оскільки турбулентні коливання потоку також гасяться. Як наслідок, турбулентне вертикальне перемішування слабше з підвітряного боку лісосмуги, ніж проти вітру, і виникають цікаві вторинні мікрокліматичні впливи. Наприклад, вдень відчутне тепло, яке піднімається від землі внаслідок поглинання сонячного світла, змішується вгорі менш дієво з підвітряного боку вітрозахисної смуги, у підсумку чого температура повітря там біля землі дещо вища, ніж з навітряного боку. Зазвичай, це явище послаблюється зі збільшенням відстані за вітром, і справді, за 8 висот (захисної перегородки) нижче за плином вітру, може існувати місце яке насправді холодніше, ніж проти вітру.
Користь
Ширина ділянки, на якій помітно підвищується врожайність сільськогосподарських культур, становить 40-кратну висоту дерев лісової смуги. Завдяки зменшенню швидкості вітру на полях між лісосмугами, значно слабшає некорисне випаровування вологи з поверхні ґрунту, зокрема від надмірної транспірáції.
Полезахисна лісосмуга перешкоджає також здуванню снігового покриву в яри та балки, а на орних схилах сприяє кращому вбиранню ґрунтом зливових і талих вод, запобігаючи стіканню їх поверхнею землі. Це захищає ґрунт від ерозії. На захищених лісосмугами полях поліпшуються фізичні властивості ґрунту, вологість приземного шару повітря тут вища, ніж у відкритому полі, а температурний режим для теплолюбних рослин сприятливіший. Врожайність зернових культур водночас, підвищується в середньому на 2-3 ц/га. Полезахисні лісосмуги корисні ще й тим, що вони дають насіння деревних порід, фрукти, а під час проріджування — деревину й хмиз. Медоносність багатьох деревних та кущових порід, сприяє зростанню продуктивності бджільництва. Велике значення має й оздоровлення та прикрашання місцевості лісовими смугами. Там оселяються птахи, які винищують шкідливих комах і гризунів.
Іншими перевагами, є сприяння мікроклімату навколо посівів (з трохи меншим висиханням і охолодженням вночі), забезпечення середовища існування та перепочинку для диких тварин
Юридичне положення щодо лісових смуг повинно бути врегульоване законодавством України. Проте, не було встановлено їхніх нормативних розмірів. Законодавство містить лише деякі умови стосовно обмеження вирубок лісу цієї категорії.
На думку професора Пилипенка Олексія Івановича, полезахисні лісові смуги — це восьме диво світу, рідкісний приклад, коли людина з користю взаємодіє з природою.
Воєнні дії
Під час війни на сході України, і особливо впродовж російської навали у лютому 2022 року, лісосмуги використовуються українськими бійцями для приховування пересування власних військ, розвідки, непомітного розміщення військової техніки та особового складу, що дуже важливо для степових умов в Україні.
Водночас, треба зауважити, що звичайно і ворожі війська використовують лісосмуги для власних військових потреб. Голова ГО «Екосенс» із Запоріжжя Тетяна Жавжарова, грудень 2022 року:
«Також лісосмуги зараз стали єдиним джерелом дров або матеріалом для будівництва якихось землянок. Є дослідження української природоохоронної групи, що знищення лісосмуг вже влітку 2023 року, може призвести до збільшення спеки на теренах Запорізької області, до збільшення сухості повітря, пилу та зниження загального добробуту людей».
Зрештою зрозуміло, що по лісосмугах завдаються артилерійські та інші удари а відновлення насаджень дерев потребуватиме десятки років. Водночас, генетично видозмінений різновид дерев, може рости набагато швидше, ніж незмінені відомі зразки насаджень. Деякі з таких сортів ще досі розробляються. Такі дерева, які швидко ростуть, можуть бути висаджені для збирання більшого врожаю, і вони здатні поглинати вуглекислий газ швидше, ніж дерева, котрі ростуть повільніше. Перед цим, звичайно, ушкоджені війною вітрозахисні насадження, треба буде розмінувати від ворожих мін.
Можливо згодом Україні варто взяти приклад у Китаю і створити Великий зелений мур вздовж усього кордону.
Цікаві факти
В Україні, ще з довоєнних часів та до кінця 1970-х років, був дуже поширеним звичай, виготовлення учнями шкіл та їхніми батьками снігозахисних щитів, які встановлювалися вздовж лісосмуг та польових доріг для затримки снігу на полях.
Див. також
Примітки
- ПОСАДКА – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 22 травня 2023.
- Developing a plan for (PDF). 2007.
- Windbreaks around the World. Windbreak Trees (амер.). Процитовано 13 травня 2023.
- BAGLEY, WALTER T. (1988). Agroforestry and Windbreaks. Windbreak Technology. Elsevier. с. 583—591.
- Englund, Oskar; Börjesson, Pål; Mola-Yudego, Blas; Berndes, Göran; Dimitriou, Ioannis; Cederberg, Christel; Scarlat, Nicolae (27 серпня 2021). Strategic deployment of riparian buffers and windbreaks in Europe can co-deliver biomass and environmental benefits. Communications Earth & Environment. Т. 2, № 1. doi:10.1038/s43247-021-00247-y. ISSN 2662-4435. Процитовано 22 квітня 2023.
- Brennan, Geoffrey (2008-09). LESSONS FOR ETHICS FROM ECONOMICS?. Philosophical Issues. Т. 18, № 1. с. 249—271. doi:10.1111/j.1533-6077.2008.00147.x. ISSN 1533-6077. Процитовано 22 квітня 2023.
- Simonson, Roy W.; Ulmer, Michael G. (1989). Initial Soil Survey and Re-Survey of McKenzie County, North Dakota. Soil Horizons. Т. 30, № 1. с. 1. doi:10.2136/sh1989.1.0001. ISSN 2163-2812. Процитовано 22 квітня 2023.
- WIND SHADOW. Encyclopedia of Environmental Change. SAGE Publications, Ltd. 2014. Процитовано 22 квітня 2023.
- Wilson, John D. (1985-09). Numerical studies of flow through a windbreak. Journal of Wind Engineering and Industrial Aerodynamics. Т. 21, № 2. с. 119—154. doi:10.1016/0167-6105(85)90001-7. ISSN 0167-6105. Процитовано 22 квітня 2023.
- Argete, J.C; Wilson, J.D (1989-10). The microclimate in the centre of small square sheltered plots. Agricultural and Forest Meteorology. Т. 48, № 1-2. с. 185—199. doi:10.1016/0168-1923(89)90016-6. ISSN 0168-1923. Процитовано 22 квітня 2023.
- Українська Сільськогосподарська Енциклопедія том 3 (українською) . Київська книжкова фабрика: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії. 1970. с. 541.
- Prinsley, R. T. (1992). The role of trees in sustainable agriculture — an overview. The Role of Trees in Sustainable Agriculture. Dordrecht: Springer Netherlands. с. 87—115. ISBN .
- Екологічне право України. Академічний курс: Підручник [ 26 червня 2015 у Wayback Machine.] / Ред. Ю. С. Шемшученко. — К.: Юридична думка, 2005. − 848с.
- Пилипенко О. І. «Експедиція професора В. В. Докучаєва і кафедра лісової меліорації».
- Приазов’я, Новини; Янковський, Олександр (24 грудня 2022). «Випалена земля». Як війна впливає на екологію півдня України?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 22 квітня 2023.
- To fight climate change, a biotech firm has genetically engineered a very peppy poplar. www.science.org (англ.). Процитовано 2 червня 2023.
- Окупанти замінували на Луганщині великі мости, траси та всі лісосмуги, — Гайдай — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 20 грудня 2022. Процитовано 22 квітня 2023.
- Buchholz, Wolfgang (30 липня 2010). Touffut, J.-P.: Changing Climate, Changing Economy. Journal of Economics. Т. 102, № 1. с. 93—96. doi:10.1007/s00712-010-0155-y. ISSN 0931-8658. Процитовано 14 серпня 2022.
- China's Great Green Wall (брит.). 3 березня 2001. Процитовано 2 червня 2023.
- 三北防护林杨树大面积死亡 听国家林业局局长怎么说. news.ifeng.com. Процитовано 2 червня 2023.
- . web.archive.org. 15 березня 2014. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 2 червня 2023.
- Солдат і нині — в строю. Василь Митрофанович Шубович залишив свій «автограф» на рейхстазі. 07.05.2017, 16:16
- Історія освіти с. Аджамка
Література
- (рос.) Пилипенко А. И. Лесоводственные особенности и мелиоративное влияние полезащитных лесных полос в условиях черноземной Степи Украины. Монография. — К.: Изд. УСХА, 1992. — 75 с.
- Пилипенко О. І. Інструктивні вимоги з лісомеліоративного впорядкування захисних лісових насаджень / О. І. Пилипенко, В. М. Малюга, В. Ю. Юхновський та ін. — К.: Держкомлісгосп, 2004. — 77 с.
- Пилипенко О. І., Юхновський В. Ю. та ін. Лісові меліорації. — К.: Аграрна освіта, 2010. — 282 с.
- Агролісомеліорація. Терміни і визначення понять: ДСТУ ISO 4874:2007. — [Чинний від 1.01.2009]. — К.: Держспоживстандарт України, 2010. — 18 с. — (Національний стандарт України).
Посилання
- Лісозахисні смуги [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Полезахисні лісосмуги [ 17 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Полезахисні лісові смуги // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 141-142.
- Переліс // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1327. — 1000 екз.
- — Американський центр агролісомеліорації.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polezahisna lisosmu ga posadka vitrozahist shtuchni lisovi nasadzhennya yaki stvoryuyutsya na polyah rivninah i na shilah do 1 5 2 silskogospodarskih zemel na mezhah poliv zaradi zahistu posiviv vid suhoviyiv pilovih bur dlya polipshennya vodnogo stanu gruntu j zapobigannya jogo eroziyi pidvishennya vrozhajnosti silskogospodarskih kultur dlya pokrashennya na polyah mikroklimatu snigozatrimannya borotbi z deflyaciyeyu zberezhennya i pokrashennya rodyuchosti gruntiv Voni takozh vidigrayut veliku zagalnoekologichnu rol Lisovi smugi v Pivnichnij Dakoti Vpershe vitrozahisni roslinni zasobi vikoristovuvali shotlandski selyani XVIII st dlya osvoyennya maloplidnih zemel Potuzhnij viter zbilshuye pokaznik oholodzhennya zavdyaki chomu temperatura zdayetsya znachno holodnishoyu Na dodatok vitri zavdayut shkodi budivlyam ogorozham transportnim zasobam ta inshomu majnu yak vid fizichnoyi sili vitru tak i cherez vpliv tverdih chastinok sho perenosyatsya vitrom Vitrolom ye zhivoyu pereshkodoyu z derev i kushiv z dostatnoyu visotoyu i shilnistyu dlya stvorennya tini vid vitru zmenshenoyi shvidkosti vitru ZagalneYaksho uzagalniti vitrozahisna smuga nasadzhennya yake zazvichaj skladayetsya z odnogo abo kilkoh ryadiv derev chi visokih kushiv posadzhenih tak shobi zabezpechiti zahist vid vitru na deyakij dilyanci vid soncya ta ubezpechiti grunt vid degradaciyi Yaksho yih ulashtuvati pravilno vitrozahisni peregorodki navkolo budinku mozhut zmenshiti vitrati na opalennya j oholodzhennya ta zaoshaditi energiyu Takozh viroshuyut vitrozahisni smugi shobi ne dopustiti zanesennya snigu na avtomobilni dorogi chi u dvori Selyani inkoli vikoristovuvali vitrozahisni smugi shob utrimuvati snigovi zameti na silskogospodarskih ugiddyah yaki zabezpechuvatimut vodu koli snig tane navesni chi u vidligu Vitrozahisni smugi ta napriklad fruktovi kulturi mozhna poyednuvati v silskogospodarskomu sposobi viroshuvannya yakij nazivayetsya alejnim posivom abo rozgortati vzdovzh priberezhnih bufernih smug Tobto polya zasadzhuyut ryadami riznih kultur v otochenni smug zahisnih derev Alejne viroshuvannya bulo osoblivo uspishnim v Indiyi Africi ta Braziliyi de virobniki kavi sumistili silske ta lisove gospodarstvo Podalshi sposobi vikoristannya zahisnoyi smugi zahistiti fermu vid golovnoyi dorogi chi avtostradi Ce pokrashuvalo krayevid navkolo fermi zmenshuyuchi zorove vtorgnennya avtomagistrali vodnochas pom yakshuyuchi gurkit vid transportu i stvoryuvalo bezpechnu peregorodku mizh silskogospodarskimi tvarinami hudoboyu ta dorogoyu Vikoristovuyutsya takozh ogorozhi yaki nazivayutsya vitrozahistami Zazvichaj vigotovleni z bavovni nejlonu polotna ta pereroblenih vitril vitrozahisni shiti zdebilshogo mayut tri abo bilshe zasloniv yaki utrimuyutsya na misci za dopomogoyu zherdin kotri kovzayut u kishenyah vshitih u zavisi Potim stovpi zabivayut u zemlyu i stvoryuyut vitrozahisnu stinu Vitrozahisni ogorodzhennya abo vitrovi ogorozhi vikoristovuyutsya dlya zmenshennya shvidkosti vitru nad dilyankami sho piddayutsya eroziyi yak ot vidkriti polya promislovi skladi ta zapileni promislovi pidpriyemstva Oskilki eroziya proporcijna shvidkosti vitru v kubi zmenshennya shvidkosti vitru na 1 2 napriklad zmenshit eroziyu na 87 5 Zahisheni bezvitryani dilyanki zemli stvoreni vitrozahisnimi smugami nazivayut vitrovimi tinyami Vitrozahisna aerodinamikaShidnonimeckij reklamnij plakat pro vitrozahisni zasobi 1952 Po suti koli viter stikayetsya z poristoyu pereshkodoyu na zrazok vitrozahisnoyi smugi abo lisosmugi tisk povitrya zbilshuyetsya prosto kazhuchi povitrya nakopichuyetsya z navitryanogo boku i navpaki tisk povitrya znizhuyetsya z pidvitryanogo boku U pidsumku povitryanij potik sho nablizhayetsya do pereshkodi spovilnyuyetsya i chastina jogo zmishuyetsya vgoru ta nad peregorodkoyu sho prizvodit do poyavi vgori strumenya z bilshoyu shvidkistyu vitru Zalishok nabiglogo povitryanogo potoku sho buv zatrimanij u svoyemu nablizhenni teper prosochuyetsya kriz lisosmugu do yiyi nizhnogo krayu pidshtovhuvanij znizhennyam tisku po shirini zahisnoyi smugi z yavlyayuchis z pidvitryanogo boku cej povitryanij potik teper she bilshe zatrimuyetsya nespriyatlivim gradiyentom tisku cherez te sho z pidvitryanogo boku zaslonu zi zbilshennyam vidstani pid vitrom tisk povitrya znovu vidnovlyuyetsya do rivnya navkolishnogo seredovisha Naslidkom ye te sho najmensha shvidkist vitru vinikaye ne na abo vseredini vitrozahisnoyi smugi ani na yiyi krayu sho jde pid vitrom a dali za vitrom zazvichaj na vidstani priblizno vtrichi vp yatero bilshij za visotu vitrozahisnoyi smugi H Pislya ciyeyi tochki shvidkist vitru vidnovlyuyetsya za dopomogoyu perenesennya impulsu vniz vid visheroztashovanogo potoku sho ruhayetsya shvidshe Z tochki zoru userednenih za Rejnoldsom rivnyan Nav ye Stoksa ci yavisha mozhna zrozumiti yak naslidok vtrati impulsu sprichinenogo oporom listya ta gilok i mozhe bude predstavleno ob yemnoyu siloyu fi rozpodilene poglinannya impulsu Odna z osoblivih dovgih sporud u Svappavaari pivnich Shveciyi yaka utvoryuye dovgu smugu sho zahishaye mistechko vid holodnih vitriv Krim togo sho serednya rozpodilena shvidkist vitru znizhuyetsya z pidvitryanogo boku ukrittya viter takozh mensh porivchastij oskilki turbulentni kolivannya potoku takozh gasyatsya Yak naslidok turbulentne vertikalne peremishuvannya slabshe z pidvitryanogo boku lisosmugi nizh proti vitru i vinikayut cikavi vtorinni mikroklimatichni vplivi Napriklad vden vidchutne teplo yake pidnimayetsya vid zemli vnaslidok poglinannya sonyachnogo svitla zmishuyetsya vgori mensh diyevo z pidvitryanogo boku vitrozahisnoyi smugi u pidsumku chogo temperatura povitrya tam bilya zemli desho visha nizh z navitryanogo boku Zazvichaj ce yavishe poslablyuyetsya zi zbilshennyam vidstani za vitrom i spravdi za 8 visot zahisnoyi peregorodki nizhche za plinom vitru mozhe isnuvati misce yake naspravdi holodnishe nizh proti vitru KoristShirina dilyanki na yakij pomitno pidvishuyetsya vrozhajnist silskogospodarskih kultur stanovit 40 kratnu visotu derev lisovoyi smugi Zavdyaki zmenshennyu shvidkosti vitru na polyah mizh lisosmugami znachno slabshaye nekorisne viparovuvannya vologi z poverhni gruntu zokrema vid nadmirnoyi transpiraciyi Polezahisna lisosmuga pereshkodzhaye takozh zduvannyu snigovogo pokrivu v yari ta balki a na ornih shilah spriyaye krashomu vbirannyu gruntom zlivovih i talih vod zapobigayuchi stikannyu yih poverhneyu zemli Ce zahishaye grunt vid eroziyi Na zahishenih lisosmugami polyah polipshuyutsya fizichni vlastivosti gruntu vologist prizemnogo sharu povitrya tut visha nizh u vidkritomu poli a temperaturnij rezhim dlya teplolyubnih roslin spriyatlivishij Vrozhajnist zernovih kultur vodnochas pidvishuyetsya v serednomu na 2 3 c ga Polezahisni lisosmugi korisni she j tim sho voni dayut nasinnya derevnih porid frukti a pid chas proridzhuvannya derevinu j hmiz Medonosnist bagatoh derevnih ta kushovih porid spriyaye zrostannyu produktivnosti bdzhilnictva Velike znachennya maye j ozdorovlennya ta prikrashannya miscevosti lisovimi smugami Tam oselyayutsya ptahi yaki vinishuyut shkidlivih komah i grizuniv Inshimi perevagami ye spriyannya mikroklimatu navkolo posiviv z trohi menshim visihannyam i oholodzhennyam vnochi zabezpechennya seredovisha isnuvannya ta perepochinku dlya dikih tvarin Yuridichne polozhennya shodo lisovih smug povinno buti vregulovane zakonodavstvom Ukrayini Prote ne bulo vstanovleno yihnih normativnih rozmiriv Zakonodavstvo mistit lishe deyaki umovi stosovno obmezhennya virubok lisu ciyeyi kategoriyi Na dumku profesora Pilipenka Oleksiya Ivanovicha polezahisni lisovi smugi ce vosme divo svitu ridkisnij priklad koli lyudina z koristyu vzayemodiye z prirodoyu Voyenni diyi Pid chas vijni na shodi Ukrayini i osoblivo vprodovzh rosijskoyi navali u lyutomu 2022 roku lisosmugi vikoristovuyutsya ukrayinskimi bijcyami dlya prihovuvannya peresuvannya vlasnih vijsk rozvidki nepomitnogo rozmishennya vijskovoyi tehniki ta osobovogo skladu sho duzhe vazhlivo dlya stepovih umov v Ukrayini Vodnochas treba zauvazhiti sho zvichajno i vorozhi vijska vikoristovuyut lisosmugi dlya vlasnih vijskovih potreb Golova GO Ekosens iz Zaporizhzhya Tetyana Zhavzharova gruden 2022 roku Shogla peredavacha prikrashena yak derevo poblizu Blumendal an Zi Niderlandi Takozh lisosmugi zaraz stali yedinim dzherelom drov abo materialom dlya budivnictva yakihos zemlyanok Ye doslidzhennya ukrayinskoyi prirodoohoronnoyi grupi sho znishennya lisosmug vzhe vlitku 2023 roku mozhe prizvesti do zbilshennya speki na terenah Zaporizkoyi oblasti do zbilshennya suhosti povitrya pilu ta znizhennya zagalnogo dobrobutu lyudej Zreshtoyu zrozumilo sho po lisosmugah zavdayutsya artilerijski ta inshi udari a vidnovlennya nasadzhen derev potrebuvatime desyatki rokiv Vodnochas genetichno vidozminenij riznovid derev mozhe rosti nabagato shvidshe nizh nezmineni vidomi zrazki nasadzhen Deyaki z takih sortiv she dosi rozroblyayutsya Taki dereva yaki shvidko rostut mozhut buti visadzheni dlya zbirannya bilshogo vrozhayu i voni zdatni poglinati vuglekislij gaz shvidshe nizh dereva kotri rostut povilnishe Pered cim zvichajno ushkodzheni vijnoyu vitrozahisni nasadzhennya treba bude rozminuvati vid vorozhih min Mozhlivo zgodom Ukrayini varto vzyati priklad u Kitayu i stvoriti Velikij zelenij mur vzdovzh usogo kordonu Cikavi faktiV Ukrayini she z dovoyennih chasiv ta do kincya 1970 h rokiv buv duzhe poshirenim zvichaj vigotovlennya uchnyami shkil ta yihnimi batkami snigozahisnih shitiv yaki vstanovlyuvalisya vzdovzh lisosmug ta polovih dorig dlya zatrimki snigu na polyah Div takozhVelikij zelenij mur Lisovidnovlennya Degradaciya zemelPrimitkiPOSADKA Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi sum in ua Procitovano 22 travnya 2023 Developing a plan for PDF 2007 Windbreaks around the World Windbreak Trees amer Procitovano 13 travnya 2023 BAGLEY WALTER T 1988 Agroforestry and Windbreaks Windbreak Technology Elsevier s 583 591 Englund Oskar Borjesson Pal Mola Yudego Blas Berndes Goran Dimitriou Ioannis Cederberg Christel Scarlat Nicolae 27 serpnya 2021 Strategic deployment of riparian buffers and windbreaks in Europe can co deliver biomass and environmental benefits Communications Earth amp Environment T 2 1 doi 10 1038 s43247 021 00247 y ISSN 2662 4435 Procitovano 22 kvitnya 2023 Brennan Geoffrey 2008 09 LESSONS FOR ETHICS FROM ECONOMICS Philosophical Issues T 18 1 s 249 271 doi 10 1111 j 1533 6077 2008 00147 x ISSN 1533 6077 Procitovano 22 kvitnya 2023 Simonson Roy W Ulmer Michael G 1989 Initial Soil Survey and Re Survey of McKenzie County North Dakota Soil Horizons T 30 1 s 1 doi 10 2136 sh1989 1 0001 ISSN 2163 2812 Procitovano 22 kvitnya 2023 WIND SHADOW Encyclopedia of Environmental Change SAGE Publications Ltd 2014 Procitovano 22 kvitnya 2023 Wilson John D 1985 09 Numerical studies of flow through a windbreak Journal of Wind Engineering and Industrial Aerodynamics T 21 2 s 119 154 doi 10 1016 0167 6105 85 90001 7 ISSN 0167 6105 Procitovano 22 kvitnya 2023 Argete J C Wilson J D 1989 10 The microclimate in the centre of small square sheltered plots Agricultural and Forest Meteorology T 48 1 2 s 185 199 doi 10 1016 0168 1923 89 90016 6 ISSN 0168 1923 Procitovano 22 kvitnya 2023 Ukrayinska Silskogospodarska Enciklopediya tom 3 ukrayinskoyu Kiyivska knizhkova fabrika Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1970 s 541 Prinsley R T 1992 The role of trees in sustainable agriculture an overview The Role of Trees in Sustainable Agriculture Dordrecht Springer Netherlands s 87 115 ISBN 978 94 010 4809 5 Ekologichne pravo Ukrayini Akademichnij kurs Pidruchnik 26 chervnya 2015 u Wayback Machine Red Yu S Shemshuchenko K Yuridichna dumka 2005 848s Pilipenko O I Ekspediciya profesora V V Dokuchayeva i kafedra lisovoyi melioraciyi Priazov ya Novini Yankovskij Oleksandr 24 grudnya 2022 Vipalena zemlya Yak vijna vplivaye na ekologiyu pivdnya Ukrayini Radio Svoboda ukr Procitovano 22 kvitnya 2023 To fight climate change a biotech firm has genetically engineered a very peppy poplar www science org angl Procitovano 2 chervnya 2023 Okupanti zaminuvali na Luganshini veliki mosti trasi ta vsi lisosmugi Gajdaj DSnews ua www dsnews ua ukr 20 grudnya 2022 Procitovano 22 kvitnya 2023 Buchholz Wolfgang 30 lipnya 2010 Touffut J P Changing Climate Changing Economy Journal of Economics T 102 1 s 93 96 doi 10 1007 s00712 010 0155 y ISSN 0931 8658 Procitovano 14 serpnya 2022 China s Great Green Wall brit 3 bereznya 2001 Procitovano 2 chervnya 2023 三北防护林杨树大面积死亡 听国家林业局局长怎么说 news ifeng com Procitovano 2 chervnya 2023 web archive org 15 bereznya 2014 Arhiv originalu za 15 bereznya 2014 Procitovano 2 chervnya 2023 Soldat i nini v stroyu Vasil Mitrofanovich Shubovich zalishiv svij avtograf na rejhstazi 07 05 2017 16 16 Istoriya osviti s AdzhamkaLiteratura ros Pilipenko A I Lesovodstvennye osobennosti i meliorativnoe vliyanie polezashitnyh lesnyh polos v usloviyah chernozemnoj Stepi Ukrainy Monografiya K Izd USHA 1992 75 s Pilipenko O I Instruktivni vimogi z lisomeliorativnogo vporyadkuvannya zahisnih lisovih nasadzhen O I Pilipenko V M Malyuga V Yu Yuhnovskij ta in K Derzhkomlisgosp 2004 77 s Pilipenko O I Yuhnovskij V Yu ta in Lisovi melioraciyi K Agrarna osvita 2010 282 s Agrolisomelioraciya Termini i viznachennya ponyat DSTU ISO 4874 2007 Chinnij vid 1 01 2009 K Derzhspozhivstandart Ukrayini 2010 18 s Nacionalnij standart Ukrayini PosilannyaLisozahisni smugi 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Polezahisni lisosmugi 17 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Polezahisni lisovi smugi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 141 142 Perelis Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1327 1000 ekz Amerikanskij centr agrolisomelioraciyi