Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коперник англ Copernicus Programme оновлена програма дослідження навколишнього середовища та безпеки GMES яку підтримуют

Програма «Коперник»

Програма «Коперник»

«Коперник» (англ. Copernicus Programme) — оновлена програма дослідження навколишнього середовища та безпеки (GMES), яку підтримують та якою керують Європейська комісія разом з Європейським космічним агентством (ЄКА), державами-членами ЄС та агенціями ЄС.

image
Італія та Середземномор'я, зображення, зняте Коперником Сентінел-3А 28 вересня 2016 року

Вона спрямована на досягнення всеосяжного, безперервного, незалежного, високоякісного, широкодіапазонного спостереження Землі. Забезпечення точної, своєчасної та легкодоступної інформації, надає можливості для покращення управління довкіллям, для параметричного страхування, розуміння та пом'якшення наслідків зміни клімату та забезпечення цивільної безпеки.

Мета полягає у використанні величезної кількості загальних даних від супутників та наземних, повітряних, морських систем вимірювань для отримання своєчасної й якісної інформації, послуг і знань, а також забезпечення незалежного доступу до інформації стосовно навколишнього середовища та безпеки на глобальному рівні, щоби допомогти постачальникам послуг, державним органам та іншим міжнародним організаціям покращити якість життя громадян Європи. Іншими словами, система об'єднує всі дані, отримані екологічними супутниками Коперника, повітряними та наземними станціями та давачами, щоби забезпечити всебічну картину «здоров'я» Землі.

Однією з переваг програми «Коперник» є те, що дані та інформація котрі надходять у межах програми, є доступними для всіх користувачів та громадськості безкоштовно, тим самим дозволяючи розвиватися нижченаведеним сферам.

Послуги, які пропонує Коперник, охоплюють шість основних застосувань, котрі впливають одна на одну: атмосфера, водний простір, суша, клімат, надзвичайні ситуації та безпека.

Програма «Коперник» будується на трьох компонентах:

  • Космічна складова (супутники спостереження та пов'язані з ними наземні пристрої з завданням спостереження сухопутних, атмосферних та океанографічних параметрів). Сюди входять два типи супутникових місій, п'ять сімей ЄКА, призначених Sentinel (космічні програми), та програми інших космічних агентств, які називаються допоміжними програмами;
  • Вимірювання «на місці» (наземні та повітряні мережі збору даних, що надають інформацію про океани, континентальну поверхню та атмосферу);
  • Застосунки, розроблені та керовані програмою «Коперник», які відкриті для її користувачів та громадськості загалом.

Вартість програми протягом 1998—2020 рр. оцінюється в 6,7 млрд євро, приблизно  4,3 млрд євро витрачено у проміжок 2014—2020 рр. та розподіляється між ЄС (66 %) та  ЄКА (Європейське Космічне Агентство) (33 %), а переваги даних для економіки ЄС оцінюються в приблизно 30 мільярдів євро до 2030 року. ЄКА як головний партнер виконує значну частину проєктування, контролює та співфінансує розробку програм Sentinel 1, 2, 3, 4, 5 та 6, кожна з яких складається щонайменше з 2 супутників та деякі, як Sentinel 1, що складається з 4 супутників. Вони також надаватимуть інструменти для Метеосатів третього покоління та погодних супутників MetOp-SG від ЄВМЕТСАТ, де ЄКА та ЄВМЕТСАТ (Європейська організація з використання метеорологічних супутників) також узгоджуватимуть передавання даних із понад 30 супутників, які утворюють супутні програми до проєкту «Коперник».

Історія

Програма «Коперник» була створена Регламентом (ЄС) № 377/2014 у 2014 році, спираючись на попередню ініціативу ЄС щодо спостереження Землі GMES (Регламент (ЄС) № 911/2010)).

Протягом декількох десятиліть європейські та національні інститути доклали значних зусиль для науково-дослідних робіт в галузі стеження за Землею. Ці зусилля привели до величезних досягнень, але сервіси та продукти, розроблені в цей період, мали обмеження, притаманні науково-дослідній діяльності (наприклад, відсутність безперервності сервісів на тривале майбутнє). Задум глобальної та безперервної європейської системи спостереження за Землею, був розроблений під назвою Глобальний моніторинг навколишнього середовища та безпеки (GMES), що згодом було перейменовано на «Коперник» після того, як ЄС безпосередньо взяла участь у фінансуванні та розвитку системи. Це продовжує та значно розширює роботу попередньої європейської програми Envisat (вартістю 2,3 мільярда євро), яка діяла з 2002 по 2012 рік.

«Коперник» перейшов від науково-дослідних робіт до операційних сервісів за поетапним підходом:

  • 2008—2010 роки: до-операційні послуги «Коперник» (FTS та Pilot Services)
  • 2011—2013 роки: початкові операції «Коперник»
  • З 2014 року: «Коперник» повністю працює

Місії спостереження Землі

Місії Sentinel

image
Псевдо-кольорове зображення сільськогосподарського регіону в Абруццо, Італія, зроблене супутником Sentinel-2A 8 липня 2015 року.

Наразі ЄКА розробляє сім місій за програмою Sentinel (Sentinel 1, 2, 3, 4, 5P, 5, 6). Місії Sentinel охоплюють радіолокаційні та супер-спектральні зображення для спостереження суходолу, океану й атмосфери. Кожна місія Sentinel ґрунтується на можливостях двох супутників для виконання та перегляду вимог покриття для кожної місії, забезпечуючи надійні набори даних для всіх служб програми «Коперник». Місії Sentinel матимуть наступні завдання:

  • Sentinel-1 забезпечує радіолокаційне зображення, що працює за будь-якої погоди, вдень і вночі для наземних та океанських служб;
  • Sentinel-2 забезпечує оптичне зображення високої роздільної здатності для наземних сервісів (наприклад, зображення рослинності, ґрунтового та водного покриву, внутрішніх водних шляхів та прибережних районів). Sentinel-2 також надаватиме інформацію для нагальних служб. Перший супутник Sentinel-2, Sentinel-2A, був успішно запущений 23 червня 2015 року.  Наступний супутник Sentinel-2, Sentinel-2B, пішов 7 березня 2017 року. Обидва супутники запустили з борту ракети носія «Вега» (з двигуном українського виробництва РД-843) із Гвіанського космічного центру;
  • Sentinel-2C: для забезпечення збору відомостей для науки про Землю, готується до запуску на вересень 2024 року;
  • Sentinel-3 надає послуги зі всеосяжного дослідження океану та суші. Перший супутник Sentinel-3A було запущено 16 лютого 2016 року з космодрому Плесецьк у Російській Федерації. Другий супутник Sentinel-3B відбувся 25 квітня 2018 року, також з Плесецька з борту Рокота;
  • Sentinel-4 надасть дані для вивчення атмосферного складу. Він буде запущений 2023 року;
  • Sentinel-5 також надасть дані для дослідження атмосферного складу. Він буде поставлений на космічний корабель Полярної системи ЄВМЕТСАТ другого покоління (EPS-SG) та запущений у 2021 році;
  • Sentinel-6 призначений для забезпечення високої точності вимірювань висоти рівня моря слідуючи за супутником Jason-3. Готуючись до другого покоління програми «Коперник» (Copernicus2.0), ЄКА наразі вивчає шість найкращих кандидатів на «розширення» програм, для вирішення політики ЄС та прогалин у потребах користувачів програми «Коперник» та для розширення сучасних можливостей космічного простору «Коперник»;
  • Sentinel-7: Моніторинг антропогенних викидів CO2 (CO2M);
  • Sentinel-8: просторово-часова температура поверхні землі (LSTM);
  • Sentinel-9: Висотомір Полярного льоду та снігу «Коперник» (КРИСТАЛ);
  • Sentinel-10: Місія гіперспектральної візуалізації Коперника для навколишнього природного середовища (CHIME);
  • Sentinel-11: Мікрохвильовий радіометр (CIMR) з полярними зображеннями;
  • Sentinel-12: Система спостереження за радіолокаційними станціями для Європи (ROSE-L).

Внутрішній стан

Внутрішньо-ситуаційна координація GMES (GISC). GISC є ініціативою, що фінансується у рамках РП7, триватиме три роки (січень 2010 — грудень 2012 року) та підтримується Європейським агентством з навколишнього середовища (EEA).

Дані in situ - це всі дані з джерел, окрім супутників спостереження Землі. Отже, всі наземні, повітряні та корабельні / буйкові спостереження та вимірювання, необхідні для впровадження та експлуатації служб Copernicus, є частиною компонента in situ. Дані in situ є незамінними; вони залучаються в моделі прогнозування, забезпечують калібрування та перевірку інформації на основі простору, а також сприяють аналізу чи заповненню прогалин, недоступних у космічних джерелах.

Цілі GISC які будуть досягнуті:

  • документування потреб та вимог до «in-situ» даних
  • співпраця з користувачами, зацікавленими сторонами та постачальниками послуг
  • вивчення та визначення методів, що дозволяють мережам надавати необхідні in-situ дані для програми «Коперник»
  • вивчення підходів до інтеграції мереж «in-situ» даних у довгострокові стійкі рамки для послуг «Коперник»
  • надання швидких результатів
  • дані та інформація спрямовуватимуться на розпоряджання ними, якомога ближче до джерела для досягнення розподіленої системи, шляхом залучення країн та наявного потенціалу, що підтримують та керують необхідною інфраструктурою спостережень.

Складові сервісів

Послуги програми «Коперник» присвячені вивченню та прогнозуванню підсистем  планети Земля. Вони безпосередньо сприяють дослідженню змін клімату, що широко

застосовується в параметричному страхуванні. Служби програми «Коперник» також стосуються керування надзвичайними ситуаціями (для прикладу, у разі стихійних лих, технологічних аварій або гуманітарних криз) та питань, пов'язаних з безпекою (наприклад, морський нагляд, прикордонний контроль).

Сервіси програми «Коперник» стосуються шести основних тематичних напрямків:

image
Псевдо-кольорове зображення сільськогосподарських угідь в Саудівській Аравії, зроблене супутником Sentinel-2A. Кола утворюють зрошувальні системи. ESA344584
  • Служба керування надзвичайними ситуаціями (див. Відео, доступне на вебсайті Copernicus.eu: Служба управління надзвичайними ситуаціями Copernicus). Служба почала працювати 1 квітня 2012 року.
  • Спостереження земель (див. Відео, доступне на вебсайті Copernicus.eu: Служба контролю за землею Copernicus). Служба почала роботу 1 квітня 2012 року.
  • Вивчення морського довкілля (див. Відео, доступне на вебсайті Copernicus.eu: Служба моніторингу морського навколишнього середовища Copernicus). Служба почала діяти 1 травня 2015 року.
  • Атмосферні дослідження (див. Відео, доступне на вебсайті Copernicus.eu: Служба моніторингу атмосфери Copernicus). Служба була оголошена запущеною в липні 2015 року.
  • Безпека (Див. Служба Коперника щодо застосувань безпеки)
  • Зміна клімату (див. Відео, доступне на вебсайті Copernicus.eu: Служба контролю за зміною клімату Copernicus)

Розробка доопераційної версії послуг, була впроваджена низкою проєктів, розпочатих Європейською Комісією та частково фінансованих за допомогою 7-ї програми ЄС (РП7). Цими проєктами були geoland2 (суша), MyOcean (морські простори), SAFER (дії на надзвичайні ситуації), MACC та його наступник MACC II (атмосфера) та G-MOSAIC (безпека). Більшість цих проєктів також сприяли дослідженню змін клімату.

Взаємодія

Користувачі

"Інформація, що надається сервісами програми «Коперник», може бути використана кінцевими споживачами для широкого розбігу застосувань у різних галузях. До них належать: керування міською територією, сталий розвиток та охорона природи, регіональне та місцеве планування, сільське господарство, лісове господарство та рибальство, охорона здоров'я, цивільний захист, інфраструктура, транспорт та мобільність, а також туризм ".

Коперник — це внесок Європейського Союзу до Глобальної системи спостереження Землі (GEOSS), що забезпечує геопросторовою інформацією в усьому світі.

Деякі служби Copernicus використовують дані OpenStreetMap у виготовленні власних карт.

Див. також

Список літератури

  1. . Copernicus.eu. Архів оригіналу за 3 November 2018. Процитовано 11 жовтня 2018.
  2. ESA, Copernicus, Overview. ESA. 28 жовтня 2014. Процитовано 26 квітня 2016.
  3. ESA, Earth observation: first Copernicus satellite Sentinel 1A. European Commission. 3 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2016.
  4. Earth-Observation Satellite and Einstein-Challenging Physics Experiment Launch Into Space. Space.com. 26 квітня 2016. Процитовано 26 квітня 2016.
  5. Earth Observation Satellites. Copernicus website. 3 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2016.
  6. Regulation (EU) No 377/2014 of the European Parliament and of the Council of 3 April 2014 establishing the Copernicus Programme and repealing Regulation (EU) № 911/2010. European Union. 3 квітня 2014. Процитовано 11 жовтня 2018.
  7. Regulation (EU) № 911/2010 of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the European Earth monitoring programme (GMES) and its initial operations (2011 to 2013). European Union. 22 вересня 2010. Процитовано 11 жовтня 2018.
  8. Запуск Vega відкладено через проблему з баком верхнього ступеня. 14.12.2023
  9. . Copernicus.eu. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018.
  10. Copernicus EMS (25 серпня 2016). @OpenStreetMapIt @Ale_Zena_IT Indeed, last OSM shapefile used in our maps production is from 11am today. Thank you for your precious help.

Джерела

  • Rheticus. 10 years of GMES: A chronicle. Window on GMES. .

Посилання

  • Вебсайт програми «Коперник»
  • Вебсайт Коперника Європейської Комісії
  • Вебсайт ESA Copernicus
  • ГЕО (група з спостереження Землі)
  • СЕІС (спільна екологічна інформаційна система)
  • Стаття про 1-го майстра GMES

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kopernik angl Copernicus Programme onovlena programa doslidzhennya navkolishnogo seredovisha ta bezpeki GMES yaku pidtrimuyut ta yakoyu keruyut Yevropejska komisiya razom z Yevropejskim kosmichnim agentstvom YeKA derzhavami chlenami YeS ta agenciyami YeS Italiya ta Seredzemnomor ya zobrazhennya znyate Kopernikom Sentinel 3A 28 veresnya 2016 roku Vona spryamovana na dosyagnennya vseosyazhnogo bezperervnogo nezalezhnogo visokoyakisnogo shirokodiapazonnogo sposterezhennya Zemli Zabezpechennya tochnoyi svoyechasnoyi ta legkodostupnoyi informaciyi nadaye mozhlivosti dlya pokrashennya upravlinnya dovkillyam dlya parametrichnogo strahuvannya rozuminnya ta pom yakshennya naslidkiv zmini klimatu ta zabezpechennya civilnoyi bezpeki Meta polyagaye u vikoristanni velicheznoyi kilkosti zagalnih danih vid suputnikiv ta nazemnih povitryanih morskih sistem vimiryuvan dlya otrimannya svoyechasnoyi j yakisnoyi informaciyi poslug i znan a takozh zabezpechennya nezalezhnogo dostupu do informaciyi stosovno navkolishnogo seredovisha ta bezpeki na globalnomu rivni shobi dopomogti postachalnikam poslug derzhavnim organam ta inshim mizhnarodnim organizaciyam pokrashiti yakist zhittya gromadyan Yevropi Inshimi slovami sistema ob yednuye vsi dani otrimani ekologichnimi suputnikami Kopernika povitryanimi ta nazemnimi stanciyami ta davachami shobi zabezpechiti vsebichnu kartinu zdorov ya Zemli Odniyeyu z perevag programi Kopernik ye te sho dani ta informaciya kotri nadhodyat u mezhah programi ye dostupnimi dlya vsih koristuvachiv ta gromadskosti bezkoshtovno tim samim dozvolyayuchi rozvivatisya nizhchenavedenim sferam Poslugi yaki proponuye Kopernik ohoplyuyut shist osnovnih zastosuvan kotri vplivayut odna na odnu atmosfera vodnij prostir susha klimat nadzvichajni situaciyi ta bezpeka Programa Kopernik buduyetsya na troh komponentah Kosmichna skladova suputniki sposterezhennya ta pov yazani z nimi nazemni pristroyi z zavdannyam sposterezhennya suhoputnih atmosfernih ta okeanografichnih parametriv Syudi vhodyat dva tipi suputnikovih misij p yat simej YeKA priznachenih Sentinel kosmichni programi ta programi inshih kosmichnih agentstv yaki nazivayutsya dopomizhnimi programami Vimiryuvannya na misci nazemni ta povitryani merezhi zboru danih sho nadayut informaciyu pro okeani kontinentalnu poverhnyu ta atmosferu Zastosunki rozrobleni ta kerovani programoyu Kopernik yaki vidkriti dlya yiyi koristuvachiv ta gromadskosti zagalom Vartist programi protyagom 1998 2020 rr ocinyuyetsya v 6 7 mlrd yevro priblizno 4 3 mlrd yevro vitracheno u promizhok 2014 2020 rr ta rozpodilyayetsya mizh YeS 66 ta YeKA Yevropejske Kosmichne Agentstvo 33 a perevagi danih dlya ekonomiki YeS ocinyuyutsya v priblizno 30 milyardiv yevro do 2030 roku YeKA yak golovnij partner vikonuye znachnu chastinu proyektuvannya kontrolyuye ta spivfinansuye rozrobku program Sentinel 1 2 3 4 5 ta 6 kozhna z yakih skladayetsya shonajmenshe z 2 suputnikiv ta deyaki yak Sentinel 1 sho skladayetsya z 4 suputnikiv Voni takozh nadavatimut instrumenti dlya Meteosativ tretogo pokolinnya ta pogodnih suputnikiv MetOp SG vid YeVMETSAT de YeKA ta YeVMETSAT Yevropejska organizaciya z vikoristannya meteorologichnih suputnikiv takozh uzgodzhuvatimut peredavannya danih iz ponad 30 suputnikiv yaki utvoryuyut suputni programi do proyektu Kopernik IstoriyaPrograma Kopernik bula stvorena Reglamentom YeS 377 2014 u 2014 roci spirayuchis na poperednyu iniciativu YeS shodo sposterezhennya Zemli GMES Reglament YeS 911 2010 Protyagom dekilkoh desyatilit yevropejski ta nacionalni instituti doklali znachnih zusil dlya naukovo doslidnih robit v galuzi stezhennya za Zemleyu Ci zusillya priveli do velicheznih dosyagnen ale servisi ta produkti rozrobleni v cej period mali obmezhennya pritamanni naukovo doslidnij diyalnosti napriklad vidsutnist bezperervnosti servisiv na trivale majbutnye Zadum globalnoyi ta bezperervnoyi yevropejskoyi sistemi sposterezhennya za Zemleyu buv rozroblenij pid nazvoyu Globalnij monitoring navkolishnogo seredovisha ta bezpeki GMES sho zgodom bulo perejmenovano na Kopernik pislya togo yak YeS bezposeredno vzyala uchast u finansuvanni ta rozvitku sistemi Ce prodovzhuye ta znachno rozshiryuye robotu poperednoyi yevropejskoyi programi Envisat vartistyu 2 3 milyarda yevro yaka diyala z 2002 po 2012 rik Kopernik perejshov vid naukovo doslidnih robit do operacijnih servisiv za poetapnim pidhodom 2008 2010 roki do operacijni poslugi Kopernik FTS ta Pilot Services 2011 2013 roki pochatkovi operaciyi Kopernik Z 2014 roku Kopernik povnistyu pracyuyeMisiyi sposterezhennya ZemliMisiyi Sentinel Psevdo kolorove zobrazhennya silskogospodarskogo regionu v Abrucco Italiya zroblene suputnikom Sentinel 2A 8 lipnya 2015 roku Narazi YeKA rozroblyaye sim misij za programoyu Sentinel Sentinel 1 2 3 4 5P 5 6 Misiyi Sentinel ohoplyuyut radiolokacijni ta super spektralni zobrazhennya dlya sposterezhennya suhodolu okeanu j atmosferi Kozhna misiya Sentinel gruntuyetsya na mozhlivostyah dvoh suputnikiv dlya vikonannya ta pereglyadu vimog pokrittya dlya kozhnoyi misiyi zabezpechuyuchi nadijni nabori danih dlya vsih sluzhb programi Kopernik Misiyi Sentinel matimut nastupni zavdannya Sentinel 1 zabezpechuye radiolokacijne zobrazhennya sho pracyuye za bud yakoyi pogodi vden i vnochi dlya nazemnih ta okeanskih sluzhb Sentinel 2 zabezpechuye optichne zobrazhennya visokoyi rozdilnoyi zdatnosti dlya nazemnih servisiv napriklad zobrazhennya roslinnosti gruntovogo ta vodnogo pokrivu vnutrishnih vodnih shlyahiv ta priberezhnih rajoniv Sentinel 2 takozh nadavatime informaciyu dlya nagalnih sluzhb Pershij suputnik Sentinel 2 Sentinel 2A buv uspishno zapushenij 23 chervnya 2015 roku Nastupnij suputnik Sentinel 2 Sentinel 2B pishov 7 bereznya 2017 roku Obidva suputniki zapustili z bortu raketi nosiya Vega z dvigunom ukrayinskogo virobnictva RD 843 iz Gvianskogo kosmichnogo centru Sentinel 2C dlya zabezpechennya zboru vidomostej dlya nauki pro Zemlyu gotuyetsya do zapusku na veresen 2024 roku Sentinel 3 nadaye poslugi zi vseosyazhnogo doslidzhennya okeanu ta sushi Pershij suputnik Sentinel 3A bulo zapusheno 16 lyutogo 2016 roku z kosmodromu Pleseck u Rosijskij Federaciyi Drugij suputnik Sentinel 3B vidbuvsya 25 kvitnya 2018 roku takozh z Plesecka z bortu Rokota Sentinel 4 nadast dani dlya vivchennya atmosfernogo skladu Vin bude zapushenij 2023 roku Sentinel 5 takozh nadast dani dlya doslidzhennya atmosfernogo skladu Vin bude postavlenij na kosmichnij korabel Polyarnoyi sistemi YeVMETSAT drugogo pokolinnya EPS SG ta zapushenij u 2021 roci Sentinel 6 priznachenij dlya zabezpechennya visokoyi tochnosti vimiryuvan visoti rivnya morya sliduyuchi za suputnikom Jason 3 Gotuyuchis do drugogo pokolinnya programi Kopernik Copernicus2 0 YeKA narazi vivchaye shist najkrashih kandidativ na rozshirennya program dlya virishennya politiki YeS ta progalin u potrebah koristuvachiv programi Kopernik ta dlya rozshirennya suchasnih mozhlivostej kosmichnogo prostoru Kopernik Sentinel 7 Monitoring antropogennih vikidiv CO2 CO2M Sentinel 8 prostorovo chasova temperatura poverhni zemli LSTM Sentinel 9 Visotomir Polyarnogo lodu ta snigu Kopernik KRISTAL Sentinel 10 Misiya giperspektralnoyi vizualizaciyi Kopernika dlya navkolishnogo prirodnogo seredovisha CHIME Sentinel 11 Mikrohvilovij radiometr CIMR z polyarnimi zobrazhennyami Sentinel 12 Sistema sposterezhennya za radiolokacijnimi stanciyami dlya Yevropi ROSE L Vnutrishnij stanVnutrishno situacijna koordinaciya GMES GISC GISC ye iniciativoyu sho finansuyetsya u ramkah RP7 trivatime tri roki sichen 2010 gruden 2012 roku ta pidtrimuyetsya Yevropejskim agentstvom z navkolishnogo seredovisha EEA Dani in situ ce vsi dani z dzherel okrim suputnikiv sposterezhennya Zemli Otzhe vsi nazemni povitryani ta korabelni bujkovi sposterezhennya ta vimiryuvannya neobhidni dlya vprovadzhennya ta ekspluataciyi sluzhb Copernicus ye chastinoyu komponenta in situ Dani in situ ye nezaminnimi voni zaluchayutsya v modeli prognozuvannya zabezpechuyut kalibruvannya ta perevirku informaciyi na osnovi prostoru a takozh spriyayut analizu chi zapovnennyu progalin nedostupnih u kosmichnih dzherelah Cili GISC yaki budut dosyagnuti dokumentuvannya potreb ta vimog do in situ danih spivpracya z koristuvachami zacikavlenimi storonami ta postachalnikami poslug vivchennya ta viznachennya metodiv sho dozvolyayut merezham nadavati neobhidni in situ dani dlya programi Kopernik vivchennya pidhodiv do integraciyi merezh in situ danih u dovgostrokovi stijki ramki dlya poslug Kopernik nadannya shvidkih rezultativ dani ta informaciya spryamovuvatimutsya na rozporyadzhannya nimi yakomoga blizhche do dzherela dlya dosyagnennya rozpodilenoyi sistemi shlyahom zaluchennya krayin ta nayavnogo potencialu sho pidtrimuyut ta keruyut neobhidnoyu infrastrukturoyu sposterezhen Skladovi servisivPoslugi programi Kopernik prisvyacheni vivchennyu ta prognozuvannyu pidsistem planeti Zemlya Voni bezposeredno spriyayut doslidzhennyu zmin klimatu sho shiroko zastosovuyetsya v parametrichnomu strahuvanni Sluzhbi programi Kopernik takozh stosuyutsya keruvannya nadzvichajnimi situaciyami dlya prikladu u razi stihijnih lih tehnologichnih avarij abo gumanitarnih kriz ta pitan pov yazanih z bezpekoyu napriklad morskij naglyad prikordonnij kontrol Servisi programi Kopernik stosuyutsya shesti osnovnih tematichnih napryamkiv Psevdo kolorove zobrazhennya silskogospodarskih ugid v Saudivskij Araviyi zroblene suputnikom Sentinel 2A Kola utvoryuyut zroshuvalni sistemi ESA344584 Sluzhba keruvannya nadzvichajnimi situaciyami div Video dostupne na vebsajti Copernicus eu Sluzhba upravlinnya nadzvichajnimi situaciyami Copernicus Sluzhba pochala pracyuvati 1 kvitnya 2012 roku Sposterezhennya zemel div Video dostupne na vebsajti Copernicus eu Sluzhba kontrolyu za zemleyu Copernicus Sluzhba pochala robotu 1 kvitnya 2012 roku Vivchennya morskogo dovkillya div Video dostupne na vebsajti Copernicus eu Sluzhba monitoringu morskogo navkolishnogo seredovisha Copernicus Sluzhba pochala diyati 1 travnya 2015 roku Atmosferni doslidzhennya div Video dostupne na vebsajti Copernicus eu Sluzhba monitoringu atmosferi Copernicus Sluzhba bula ogoloshena zapushenoyu v lipni 2015 roku Bezpeka Div Sluzhba Kopernika shodo zastosuvan bezpeki Zmina klimatu div Video dostupne na vebsajti Copernicus eu Sluzhba kontrolyu za zminoyu klimatu Copernicus Rozrobka dooperacijnoyi versiyi poslug bula vprovadzhena nizkoyu proyektiv rozpochatih Yevropejskoyu Komisiyeyu ta chastkovo finansovanih za dopomogoyu 7 yi programi YeS RP7 Cimi proyektami buli geoland2 susha MyOcean morski prostori SAFER diyi na nadzvichajni situaciyi MACC ta jogo nastupnik MACC II atmosfera ta G MOSAIC bezpeka Bilshist cih proyektiv takozh spriyali doslidzhennyu zmin klimatu VzayemodiyaKoristuvachi Informaciya sho nadayetsya servisami programi Kopernik mozhe buti vikoristana kincevimi spozhivachami dlya shirokogo rozbigu zastosuvan u riznih galuzyah Do nih nalezhat keruvannya miskoyu teritoriyeyu stalij rozvitok ta ohorona prirodi regionalne ta misceve planuvannya silske gospodarstvo lisove gospodarstvo ta ribalstvo ohorona zdorov ya civilnij zahist infrastruktura transport ta mobilnist a takozh turizm Kopernik ce vnesok Yevropejskogo Soyuzu do Globalnoyi sistemi sposterezhennya Zemli GEOSS sho zabezpechuye geoprostorovoyu informaciyeyu v usomu sviti Deyaki sluzhbi Copernicus vikoristovuyut dani OpenStreetMap u vigotovlenni vlasnih kart Div takozhCNES Francuzka kosmichna programa BOSS4GMES proyekt yakij koordinuye naukovi zusillya GMES Yevropejska platforma kosmichnih tehnologij Viddil naukovih doslidzhen misiyi Globalna sistema sposterezhennya za planetoyu Zemlya Klimatichna modelSpisok literaturi Copernicus eu Arhiv originalu za 3 November 2018 Procitovano 11 zhovtnya 2018 ESA Copernicus Overview ESA 28 zhovtnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2016 ESA Earth observation first Copernicus satellite Sentinel 1A European Commission 3 kvitnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2016 Earth Observation Satellite and Einstein Challenging Physics Experiment Launch Into Space Space com 26 kvitnya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2016 Earth Observation Satellites Copernicus website 3 kvitnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2016 Regulation EU No 377 2014 of the European Parliament and of the Council of 3 April 2014 establishing the Copernicus Programme and repealing Regulation EU 911 2010 European Union 3 kvitnya 2014 Procitovano 11 zhovtnya 2018 Regulation EU 911 2010 of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the European Earth monitoring programme GMES and its initial operations 2011 to 2013 European Union 22 veresnya 2010 Procitovano 11 zhovtnya 2018 Zapusk Vega vidkladeno cherez problemu z bakom verhnogo stupenya 14 12 2023 Copernicus eu Arhiv originalu za 15 serpnya 2018 Procitovano 11 zhovtnya 2018 Copernicus EMS 25 serpnya 2016 OpenStreetMapIt Ale Zena IT Indeed last OSM shapefile used in our maps production is from 11am today Thank you for your precious help DzherelaRheticus 10 years of GMES A chronicle Window on GMES PosilannyaVebsajt programi Kopernik Vebsajt Kopernika Yevropejskoyi Komisiyi Vebsajt ESA Copernicus GEO grupa z sposterezhennya Zemli SEIS spilna ekologichna informacijna sistema Stattya pro 1 go majstra GMES

Дата публікації:
Топ