Вірме́нська католи́цька це́рква (вірм. Հայ Կաթողիկէ Եկեղեցի, трансліт. Hay Kat’ołikē Ekełec’i; лат. Ecclesia armeno-catholica) — східно-католицький патріархат sui iuris, який знаходиться в євхаристійному спілкуванні з Латинською церквою, так і з 22 іншими східно-католицькими церквами, утворюючи разом Католицьку церкву. Вірменська католицька церква керується східним канонічним правом, а саме Кодексом канонів Східних Церков.
Вірменська католицька церква | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Катедральний собор св. Іллі - св. Григорія Просвітителя, Бейрут, Ліван. | ||||
Засновники | Апостоли Варфоломій і Тадей | |||
Дата заснування | 26 листопада 1742 | |||
Статус | Sui iuris | |||
У складі | Католицької церкви | |||
Самостійність визнана | визнана | |||
Перший предстоятель | Католикос-Патріарх | |||
Чинний предстоятель | Рафаїл Бедрос XXI Мінассян Католикос-Патріарх Кілікії, Архиєпископ-митрополит Бейрута | |||
Центр | Бейрут, Ліван | |||
Кафедральний собор | Катедральний собор св. Іллі - св. Григорія Просвітителя | |||
Основна юрисдикція | : Єгипет, Ірак, Іран, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Палестина, Сирія, Судан, Південний Судан, Туреччина, Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн, ОАЕ, Ємен, Оман, Катар | |||
Юрисдикція для діаспори | Вірменія, Греція, Франція, Румунія, Україна, Велика Британія, США, Канада, Мексика, Бразилія, Аргентина, Уругвай, Австралія | |||
Літургічна мова | вірменська | |||
Музична традиція | вірменська | |||
Церковний календар | григоріанський | |||
Єпископів | 16 | |||
Єпархій | 11 | |||
Парафій | 106 | |||
Священиків | 94 | |||
Вірних | 150,000 (незалежні оцінки) 757,726 (2017 Annuario Pontificio) | |||
Офіційний сайт | armeniancatholic.org |
Главою Вірменської католицької церкви є Католикос-Патріарх Кілікії, головним собором і фактичним архиєпископським престолом є собор святого Іллі та святого Григорія Просвітлювача в Бейруті, Ліван.
Історія
Халкідонський собор 451 створив проблеми для Вірменської церкви, яка формально розірвала спілкування з халкедонськими церквами на 3-му Двінському синоді в 610 р. Деякі вірменські єпископи та громади зробили спроби відновити спілкування з халкедонськими церквами після 6-го Вселенського собору 681 р. Під час хрестових походів церква Вірменського царства Кілікія уклала унію з Католицькою церквою, яка не тривала довго.
Деякі вірмени прийняли католицтво, і за відсутності якоїсь конкретної Вірменської католицької церкви фактично стали латинниками. У Середньовічному Китаї вірмени прийняли католицизм, а також існувала вірменська францисканська католицька громада в Цюаньчжоу.
Перша унія Апостольської вірменської церкви з Римом тривала з 1195 по 1375 роки. Під впливом світських влад і тісного зв'язку Кілікійського царства з Заходом була укладена унія Вірменської церкви з Римом. Проте, унія не поширювалася за межі Кілікії і з розпадом 1375 року Кілікійського князівства припинила існування.
У 1439 році на Флорентійському соборі унія була відновлена, проте, охопила лише порівняно невелике число вірмен.
У 1630 році єпископ львівської єпархії Вірменської апостольської церкви Миколай Торосович публічно склав визнання католицької віри, а в 1635 визнав владу папи Урбана VII, відновивши тим самим єдність із Римом. Так постала Львівська архієпархія Вірменської католицької церкви, що проіснувала до захоплення Львова радянським Союзом.
У 1742 році папа Бенедикт XIV виділив Вірменську католицьку церкву в окремий Патріархат, резиденція патріарха розташовувалася в Бейруті, а його юрисдикція поширювалася на територію південної частини Османської імперії. Політико-адміністративна система османів надавала національним меншинам адміністративну автономію під управлінням релігійних лідерів, у результаті чого всі вірмени-католики опинилися під цивільним управлінням Константинопольського православного патріарха ВАЦ. Це призвело до цілої низки труднощів для вірмен-католиків і навіть до їх гонінь. Лише у 1867 році, коли папа Пій IX об'єднав два престоли і перевів резиденцію патріарха до Константинополя.
Геноцид вірмен наприкінці Першої світової війни завдав жорстокого удару вірменській католицькій громаді: загинули 7 єпископів, 130 священників, 47 черниць і понад 100 000 мирян. У зв'язку з різким зменшенням вірменської громади в Туреччині вірмено-католицький синод, який зібрався в Римі в 1928 році, постановив знову перенести патріархат у Ліван (у Бейрут), а Константинополю (Стамбулу) дати статус архиєпархії.
У радянські часи Вірменська католицька церква зазнала переслідувань. Останній апостольський адміністратор о. Карапет Ділургян був заарештований у червні 1936 року і засланий у Кіровський край, і після повернення звідти вже не міг продовжувати офіційне служіння. 1940 року було заслано в Сибір близько 2500 вірмен-католиків Львова, а 1945 року був арештований останній апостольский адміністратор львівських вірмено-католиків о. Діонісій Каєтанович.
У листопаді 1992 року в Римі зібрався Синод вірмено-католицьких єпископів, який розглянув потреби Церкви в новій ситуації. У червні 1997 він знову зібрався в Римі для підготовки нового статуту Вірменської католицької церкви.
Літургія та практики
Церква належить до групи Католицьких церков східного обряду, яка в літургії використовує вірменський обряд та вірменську мову. Вірменський обряд також використовується як і у Вірменській апостольській церкві. Він складений за вказівками святого Григорія Просвітителя, засновника та святого покровителя Вірменської церкви. На відміну від візантійського обряду, церкви вірменського обряду зазвичай позбавлені ікон і мають завісу, що приховує священика та вівтар від людей під час частин літургії. Використання єпископської митри та бездріжджового хліба нагадує про вплив західних місіонерів колись як на правовірних вірмен міафізитів, так і на католиків вірменського обряду.
Як і Вірменська апостольська церква, Вірменська католицька церква використовує григоріанський календар. Однак Вірменська католицька церква, як і більшість східних католицьких церков і Латинська церква, святкує Різдво Христове 25 грудня, а 6 січня святкує Хрещення Господнє, навідміну від Вірменської апостольської церкви, яка відзначає Різдво Христове і Хрещення Господнє 6 січня, в один день під загальною назвою Богоявлення.
Вірменські католицькі громади
Окрім Вірменії, Грузії та Росії, Вірменська католицька церква широко зустрічається у вірменській діаспорі, зокрема в Лівані (де знаходиться штаб-квартира Вірменської католицької церкви), Сирії, Єгипті, Туреччині, Ірані, Франції, США, Канаді, Аргентині, Уругваї, Австралія.
Вірменія, Грузія та Східна Європа
Вірменські католики походили з території сьогоднішньої Вірменії, Грузії та Східної Європи. Починаючи з кінця 1920-х років, переслідування спричинило еміграцію багатьох вірменських католиків. У 1991 році, після падіння Радянського Союзу, єпископ Риму, Папа Римський Іван Павло ІІ об’єднав громади Грузії та Росії з громадами Вірменії, створивши новий ординаріат Вірменії та Східної Європи з резиденцією в Гюмрі. Місто було обрано не випадково: більшість вірмен-католиків проживають у північних районах Вірменії. Це стало своєрідною основою для виправлення огорожі з основними релігіоністами по той бік кордону.
Сьогодні вірмени-католики Самцхе-Джавахети мешкають разом в Ахалцихе і в сусідніх селах, а також в регіонах Ахалкалакі та Ніноцмінда. Громади в двох останніх регіонах, які є переважно сільськими, знаходяться у досить віддалених районах, але найважливішою ланкою є історична пам’ять про католицизм.
Невелика семінарія була заснована в Гюмрі, Вірменія, в 1994 році; там кандидати на священство беруть участь у фундаментальних дослідженнях перед тим, як перейти до Папської колегії вірмен (створена в 1885 р.) у Римі, де вони займаються філософією та теологією.
У Росії також є десятки тисяч вірменських католиків через велику кількість міграції з Вірменії до Росії, яка відбулася після розпаду Радянського Союзу.
Сполучені Штати та Канада
На сьогоднішній день у Північній Америці проживає близько 1,5 мільйона вірмен, з яких 35 000 належать Вірменській католицькій церкві.
У ХІХ столітті вірмени-католики із Західної Вірменії, переважно з міст Карін (Ерзурум), Константинополя, Мардіна та ін., приїжджали до США, шукаючи роботу. Наприкінці того ж століття багато тих, хто вижив після різанини в Хамідіані, зосередилися в кількох містах США, головним чином у Нью-Йорку. Католицькі вірменські громади також були засновані в Нью-Джерсі, Бостоні, Детройті, Лос-Анджелесі та інших містах Каліфорнії.
У багатьох містах також були засновані католицькі вірменські освітні організації. У Філадельфії та Бостоні були засновані коледжі вірменських сестер, які виховували сотні дітей. Пізніше подібний коледж був заснований у Лос-Анджелесі. Мехітаристи були зайняті проблемою збереження вірменської ідентичності. Зусиллями мехітаристів у Венеції та Відні було засновано Мехітаріанський коледж у Лос-Анджелесі.
Багато вірмен приїхали до США та Канади з країн Близького Сходу, Лівану та Сирії, в 1970-ті та в пізніші роки. Також багато вірмен іммігрували з Аргентини через економічну кризу. У той же час багато католицьких вірмен всередині США переїхали до Сан-Франциско, Сан-Дієго, Чикаго, Вашингтона, Атланта, Маямі та Індіанаполіс.
У 2005 році за рішенням Папи Римського Бенедикта XVI католицький екзархат США та Канади отримав статус єпархії. Він обслуговував 35 000 вірмен-католиків у США та близько 10 000 у Канаді. Єпископом, або єпархом єпархії, яка має юрисдикцію над канадськими та американськими католиками, які є членами Вірменської католицької церкви, став Мануель Батакян. Відповідно до випуску новин Конференції католицьких єпископів Сполучених Штатів Америки від 23 травня 2011 р. Папа Римський Бенедикт XVI призначив новим єпископом Єпархії Єпископа прот. Богоматір Нарезька у Нью-Йорку для вірменських католиків. Призначення єпископа Мурадяна, який народився в Лівані, було оприлюднено у Вашингтоні, 21 травня, архієпископом П’єтро Самбі, апостольським нунцієм у США.
Франція
Поряд з Північною Америкою Франція утримує найбільшу кількість вірменських католиків за межами районів Близького Сходу та Східної Європи. Єпархія Сент-Круа-де-Пари була створена в 1960 році, а єпископом Гарабедом Армадуні був екзарх. З 1977 року єпархію очолює єпископ Крикор Габроян.
У єпархії, штаб-квартира якої знаходиться в Парижі, знаходиться близько 30 000 вірменських католиків. Єпархія має шість церков, крім собору Святого Хреста в Парижі: Арновіль-ле-Гонесс, Ліон, Марсель, Сен-Шамон, Севр і Валенс. Громада отців-мехітаристів проживає в Севрі, а монастир вірменських сестер Непорочного Зачаття управляє школою в Марселі.
Демографія
За оцінками XIX століття коливалося від 40,000 до 150,000 вірменських католиків у всьому світі та 136,400 у 1911 році.
Незалежні джерела оцінюють кількість вірмен католиків на початку 21 століття в 150,000.
Структура
Вірменська католицька церква поділяється на архиєпархії, єпархії, апостольські екзархати, ординаріати для вірних східного обряду та патріарші екзархати, кожна з яких виконує функції, подібні до діоцезій.
Поточна ієрархія
Вірменський католицький патріархат Престолу в Кілікії є верховною владою Вірменської католицької церкви. Після смерти Крікора Бедроса XX Ґаброяна 25 травня 2021 року новим патріархом церкви був обраний 23 вересня Рафаел Бедрос XXI Мінассян.
Далі наводиться перелік юрисдикцій з їх кількістю прихильників.
Архиєпархія (Архидіоцезії) | 1990 | 2000 | 2017 |
---|---|---|---|
Патріархат Килікії, також єдина митрополія як Вірменська католицька архиєпархії Бейруту, Лівану (власне патріархальна архиєпархія) | 15,000 | 12,000 | 12,500 |
Архієпархія Алеппо (Халаб, Бероа), Сирія | 15,000 | 17,000 | 7,000 |
Архієпархія Багдада, Ірак | 2,200 | 2,000 | 2,400 |
Архієпархія Стамбула (Константинополя), Туреччина | 3,700 | 3,680 | 2,500 |
Єпархія Львова, Україна | N/A | N/A | 0 |
Суфраганські єпархії у митрополичій провінції Патріарха Кілікії | |||
Іспахан, Іран | 2,200 | 2,200 | 150 |
Александрія (Іскандерія) насправді в Каїрі, Єгипет | 1,500 | 1,287 | 6,500 |
Камешлі ((Аль-) Камішлі), Сирія | 4,303 | 4,000 | 3,500 |
Інші єпархії (діоцезії), в діаспорі | |||
Єпархія Богоматері Нарезької у Сполучених Штатах Америки та Канаді | 34,000 | 36,000 | 36,000 |
Єпархія Сент-Круа-де-Пари, Франція | 30,000 | 30,000 | 35,000 |
Єпархія святого Григорія Нарецького, Буенос-Айрес | створена в 1989 | 16,000 | 16,350 |
Апостольські екзархати (місіонерські, безпосередньо залежать від Святого Престолу) | |||
Вірменсько-католицький апостольський екзархат Латинської Америки та Мексики | 30,000 | 12,000 | 12,000 |
[en] | |||
Греція (Атени) | 650 | 600 | 200 |
Ординаріат для Румунії (Герла) | N/A | 1,000 | 626 |
Східна Європа (крім Румунії) (Гюмрі, Вірменія) | створена в 1991 | 220,000 | 618,000 |
Патріарші екзархати | |||
Дамаск, частина Сирії | 9,000 | 8,000 | 4,500 |
Єрусалим та Амман (Йорданія та Свята Земля) | N/A | 280 | 500 |
Разом | 142,853 | 362,047 | 757,726 |
Титулярна ієрархія
Титулярні митрополичі архієпархії
Ахріда (Охрид), Пессін, Траянополіс в Родопах
Титулярні немитрополичні архепархії
Халкідон, Колонія у Вірменії, Мардін, Нісібіс вірмен, Себаста, Тарс
Титулярні єпархії
Адана, Аміда, Аназарб, Анкіра, Артвін, Цезарія в Каппадокії, Гарін, Харпут, Мараск, Мелітен, Муш, Пруса, Токат, Трапез
Публікації
Вірменська католицька церква видає ряд публікацій:
- Аведік, офіційний орган церкви
- «Avedaper Verelk», релігійне, духовне та культурне видання Вірменської католицької церкви св. Григорія
- «Avedaper», щотижневий бюлетень вірменських католицьких єпархій
- Gantch Hrechdagabedin, офіційне видання монастиря Богоматері Бзоммара
- Massis, загальне щомісячне видання
- Церковні бюлетені
Вірменська католицька церква має преси, які видають багато богослужбових, духовних книг, публікацій, брошур та перекладів із загальнокатолицьких видань.
Галерея
- Інтер'єр Вірменської церкви в Станиславові, Україна (1763)
- Григорій Просвітлювач - Церква Святого Елі, площа Дебба, центр міста Бейрут, Ліван (1909)
- Собор святого Григорія Просвітлювача, Глендейл, Каліфорнія (2001)
- Вірменсько-католицький собор Богоматері Бзоммара, Монтевідео, Уругвай
- Вірменський католицький патріархат в Єрусалимі (1996)
- Внутрішній вигляд Вірменської католицької церкви (Буенос-Айрес)
- Вірменська католицька церква в Сан-Паулу
Див. також
Примітки
- (2010). Historical Dictionary of Armenia. Scarecrow Press. с. 233. ISBN .
- Tchilingirian, Hratch. (PDF). hygradaran. Armenian Church Library. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2019.
According to Vatican sources, some 250,000 Armenians are members of the “Armenian Rite” of the Catholic Church (others put the number closer to 150,000) with communities in Iran, Iraq, Lebanon, Turkey, Jerusalem and the US.
- Roberson, Ronald G. (PDF). Eastern Catholic Churches Statistics. Catholic Near East Welfare Association. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 7 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 7 січня 2021.
- «Армянский обряд» //Католическая энциклопедия. Т.1. Москва:2002. Ст. 358—359
- . USCCB News Release. 21 травня 2011. Архів оригіналу за 25 травня 2011.
- Reviews. Evangelical Christendom: Its State and Prospects. London: . I: 393. 1847.
- Russell, C. W. (May 1842). The Armenian Convent of San Lazzaro, at Venice. . 12: 375.
- (1911). Հայոց եկեղեցին և իր պատմութիւնը, վարդապետութիւնը, վարչութիւնը, բարեկարգութիւնը, արաողութիւնը, գրականութիւն, ու ներկայ կացութիւնը [The Church of Armenia: her history, doctrine, rule, discipline, liturgy, literature, and existing condition] (вірм.). Constantinople. с. 259—267.
- {{cite web|title=Արհ. Տ. Ռաֆայէլ Արքեպիսկոպոս Մինասեան ընտրուեցաւ Տանն Կիլիկիոյ Կաթողիկէ Հայոց ԻԱ Պատրիարք|url=https://www.vaticannews.va/hy/church/news/2021-09/hy-eletto-21-patriarca-casa-cilicia-armeni-cattolici-minassian.html%7Cwebsite=vaticannews.va%7Cp[недоступне посилання]ublisher=|access-date=2021-09-23}
- (PDF). cnewa.org. . Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
Джерела та посилання
- Комаренко Т. О. Вірмено-католицька церква [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 571. — .
- І. Я. Гаюк. Вірмено-католицька церква (ВКЦ) // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Арістова А. В. Вірменська католицька церква // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вірменська_католицька_церква
Посилання
- Вірмено-католицька церква [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Вірменська Католицька Церква [ 20 липня 2010 у Wayback Machine.] // RISU (Релігійно-інформаційна служба України)
- . (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virme nska katoli cka ce rkva virm Հայ Կաթողիկէ Եկեղեցի translit Hay Kat olike Ekelec i lat Ecclesia armeno catholica shidno katolickij patriarhat sui iuris yakij znahoditsya v yevharistijnomu spilkuvanni z Latinskoyu cerkvoyu tak i z 22 inshimi shidno katolickimi cerkvami utvoryuyuchi razom Katolicku cerkvu Virmenska katolicka cerkva keruyetsya shidnim kanonichnim pravom a same Kodeksom kanoniv Shidnih Cerkov Virmenska katolicka cerkva virm Հայ Կաթողիկէ Եկեղեցի Hay Kat olike Ekelec i lat Ecclesia armeno catholica Katedralnij sobor sv Illi sv Grigoriya Prosvititelya Bejrut Livan Zasnovniki Apostoli Varfolomij i TadejData zasnuvannya 26 listopada 1742Status Sui iurisU skladi Katolickoyi cerkviSamostijnist viznana viznanaPershij predstoyatel Katolikos PatriarhChinnij predstoyatel Rafayil Bedros XXI Minassyan Katolikos Patriarh Kilikiyi Arhiyepiskop mitropolit BejrutaCentr Bejrut LivanKafedralnij sobor Katedralnij sobor sv Illi sv Grigoriya ProsvititelyaOsnovna yurisdikciya Yegipet Irak Iran Izrayil Jordaniya Livan Palestina Siriya Sudan Pivdennij Sudan Turechchina Kuvejt Saudivska Araviya Bahrejn OAE Yemen Oman KatarYurisdikciya dlya diaspori Virmeniya Greciya Franciya Rumuniya Ukrayina Velika Britaniya SShA Kanada Meksika Braziliya Argentina Urugvaj AvstraliyaLiturgichna mova virmenskaMuzichna tradiciya virmenskaCerkovnij kalendar grigorianskijYepiskopiv 16Yeparhij 11Parafij 106Svyashenikiv 94Virnih 150 000 nezalezhni ocinki 757 726 2017 Annuario Pontificio Oficijnij sajt armeniancatholic orgDiv takozh Katolicka cerkva Shidni katolicki cerkvi ta Latinska cerkvaDiv takozh Virmenska apostolska cerkva Konstantinopolskij virmenskij patriarhat Yerusalimskij virmenskij patriarhat Kilikijskij katolikosat Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi ta VirmeniIstoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Glavoyu Virmenskoyi katolickoyi cerkvi ye Katolikos Patriarh Kilikiyi golovnim soborom i faktichnim arhiyepiskopskim prestolom ye sobor svyatogo Illi ta svyatogo Grigoriya Prosvitlyuvacha v Bejruti Livan IstoriyaHalkidonskij sobor 451 stvoriv problemi dlya Virmenskoyi cerkvi yaka formalno rozirvala spilkuvannya z halkedonskimi cerkvami na 3 mu Dvinskomu sinodi v 610 r Deyaki virmenski yepiskopi ta gromadi zrobili sprobi vidnoviti spilkuvannya z halkedonskimi cerkvami pislya 6 go Vselenskogo soboru 681 r Pid chas hrestovih pohodiv cerkva Virmenskogo carstva Kilikiya uklala uniyu z Katolickoyu cerkvoyu yaka ne trivala dovgo Deyaki virmeni prijnyali katolictvo i za vidsutnosti yakoyis konkretnoyi Virmenskoyi katolickoyi cerkvi faktichno stali latinnikami U Serednovichnomu Kitayi virmeni prijnyali katolicizm a takozh isnuvala virmenska franciskanska katolicka gromada v Cyuanchzhou Persha uniya Apostolskoyi virmenskoyi cerkvi z Rimom trivala z 1195 po 1375 roki Pid vplivom svitskih vlad i tisnogo zv yazku Kilikijskogo carstva z Zahodom bula ukladena uniya Virmenskoyi cerkvi z Rimom Prote uniya ne poshiryuvalasya za mezhi Kilikiyi i z rozpadom 1375 roku Kilikijskogo knyazivstva pripinila isnuvannya U 1439 roci na Florentijskomu sobori uniya bula vidnovlena prote ohopila lishe porivnyano nevelike chislo virmen U 1630 roci yepiskop lvivskoyi yeparhiyi Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi Mikolaj Torosovich publichno sklav viznannya katolickoyi viri a v 1635 viznav vladu papi Urbana VII vidnovivshi tim samim yednist iz Rimom Tak postala Lvivska arhiyeparhiya Virmenskoyi katolickoyi cerkvi sho proisnuvala do zahoplennya Lvova radyanskim Soyuzom U 1742 roci papa Benedikt XIV vidiliv Virmensku katolicku cerkvu v okremij Patriarhat rezidenciya patriarha roztashovuvalasya v Bejruti a jogo yurisdikciya poshiryuvalasya na teritoriyu pivdennoyi chastini Osmanskoyi imperiyi Politiko administrativna sistema osmaniv nadavala nacionalnim menshinam administrativnu avtonomiyu pid upravlinnyam religijnih lideriv u rezultati chogo vsi virmeni katoliki opinilisya pid civilnim upravlinnyam Konstantinopolskogo pravoslavnogo patriarha VAC Ce prizvelo do ciloyi nizki trudnoshiv dlya virmen katolikiv i navit do yih gonin Lishe u 1867 roci koli papa Pij IX ob yednav dva prestoli i pereviv rezidenciyu patriarha do Konstantinopolya Genocid virmen naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni zavdav zhorstokogo udaru virmenskij katolickij gromadi zaginuli 7 yepiskopiv 130 svyashennikiv 47 chernic i ponad 100 000 miryan U zv yazku z rizkim zmenshennyam virmenskoyi gromadi v Turechchini virmeno katolickij sinod yakij zibravsya v Rimi v 1928 roci postanoviv znovu perenesti patriarhat u Livan u Bejrut a Konstantinopolyu Stambulu dati status arhiyeparhiyi U radyanski chasi Virmenska katolicka cerkva zaznala peresliduvan Ostannij apostolskij administrator o Karapet Dilurgyan buv zaareshtovanij u chervni 1936 roku i zaslanij u Kirovskij kraj i pislya povernennya zvidti vzhe ne mig prodovzhuvati oficijne sluzhinnya 1940 roku bulo zaslano v Sibir blizko 2500 virmen katolikiv Lvova a 1945 roku buv areshtovanij ostannij apostolskij administrator lvivskih virmeno katolikiv o Dionisij Kayetanovich U listopadi 1992 roku v Rimi zibravsya Sinod virmeno katolickih yepiskopiv yakij rozglyanuv potrebi Cerkvi v novij situaciyi U chervni 1997 vin znovu zibravsya v Rimi dlya pidgotovki novogo statutu Virmenskoyi katolickoyi cerkvi Liturgiya ta praktikiDokladnishe Virmenskij obryad Zbori yepiskopiv v Yerusalimi blizko 1880 r Zvernit uvagu na rimskij palij yakij nosiv arhiyepiskop u centri Cerkva nalezhit do grupi Katolickih cerkov shidnogo obryadu yaka v liturgiyi vikoristovuye virmenskij obryad ta virmensku movu Virmenskij obryad takozh vikoristovuyetsya yak i u Virmenskij apostolskij cerkvi Vin skladenij za vkazivkami svyatogo Grigoriya Prosvititelya zasnovnika ta svyatogo pokrovitelya Virmenskoyi cerkvi Na vidminu vid vizantijskogo obryadu cerkvi virmenskogo obryadu zazvichaj pozbavleni ikon i mayut zavisu sho prihovuye svyashenika ta vivtar vid lyudej pid chas chastin liturgiyi Vikoristannya yepiskopskoyi mitri ta bezdrizhdzhovogo hliba nagaduye pro vpliv zahidnih misioneriv kolis yak na pravovirnih virmen miafizitiv tak i na katolikiv virmenskogo obryadu Yak i Virmenska apostolska cerkva Virmenska katolicka cerkva vikoristovuye grigorianskij kalendar Odnak Virmenska katolicka cerkva yak i bilshist shidnih katolickih cerkov i Latinska cerkva svyatkuye Rizdvo Hristove 25 grudnya a 6 sichnya svyatkuye Hreshennya Gospodnye navidminu vid Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi yaka vidznachaye Rizdvo Hristove i Hreshennya Gospodnye 6 sichnya v odin den pid zagalnoyu nazvoyu Bogoyavlennya Virmenski katolicki gromadiOkrim Virmeniyi Gruziyi ta Rosiyi Virmenska katolicka cerkva shiroko zustrichayetsya u virmenskij diaspori zokrema v Livani de znahoditsya shtab kvartira Virmenskoyi katolickoyi cerkvi Siriyi Yegipti Turechchini Irani Franciyi SShA Kanadi Argentini Urugvayi Avstraliya Virmeniya Gruziya ta Shidna Yevropa Katolicka cerkva Virmenskogo obryadu Svyatoyi Trijci u Glivicyah Polsha zbudovana u 1836 38 rr Virmenski katoliki pohodili z teritoriyi sogodnishnoyi Virmeniyi Gruziyi ta Shidnoyi Yevropi Pochinayuchi z kincya 1920 h rokiv peresliduvannya sprichinilo emigraciyu bagatoh virmenskih katolikiv U 1991 roci pislya padinnya Radyanskogo Soyuzu yepiskop Rimu Papa Rimskij Ivan Pavlo II ob yednav gromadi Gruziyi ta Rosiyi z gromadami Virmeniyi stvorivshi novij ordinariat Virmeniyi ta Shidnoyi Yevropi z rezidenciyeyu v Gyumri Misto bulo obrano ne vipadkovo bilshist virmen katolikiv prozhivayut u pivnichnih rajonah Virmeniyi Ce stalo svoyeridnoyu osnovoyu dlya vipravlennya ogorozhi z osnovnimi religionistami po toj bik kordonu Sogodni virmeni katoliki Samche Dzhavaheti meshkayut razom v Ahalcihe i v susidnih selah a takozh v regionah Ahalkalaki ta Ninocminda Gromadi v dvoh ostannih regionah yaki ye perevazhno silskimi znahodyatsya u dosit viddalenih rajonah ale najvazhlivishoyu lankoyu ye istorichna pam yat pro katolicizm Nevelika seminariya bula zasnovana v Gyumri Virmeniya v 1994 roci tam kandidati na svyashenstvo berut uchast u fundamentalnih doslidzhennyah pered tim yak perejti do Papskoyi kolegiyi virmen stvorena v 1885 r u Rimi de voni zajmayutsya filosofiyeyu ta teologiyeyu U Rosiyi takozh ye desyatki tisyach virmenskih katolikiv cherez veliku kilkist migraciyi z Virmeniyi do Rosiyi yaka vidbulasya pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu Spolucheni Shtati ta Kanada Virmensko katolickij sobor svyatogo Grigoriya Ilyuminatora v Glendejli Kaliforniya Na sogodnishnij den u Pivnichnij Americi prozhivaye blizko 1 5 miljona virmen z yakih 35 000 nalezhat Virmenskij katolickij cerkvi U HIH stolitti virmeni katoliki iz Zahidnoyi Virmeniyi perevazhno z mist Karin Erzurum Konstantinopolya Mardina ta in priyizhdzhali do SShA shukayuchi robotu Naprikinci togo zh stolittya bagato tih hto vizhiv pislya rizanini v Hamidiani zoseredilisya v kilkoh mistah SShA golovnim chinom u Nyu Jorku Katolicki virmenski gromadi takozh buli zasnovani v Nyu Dzhersi Bostoni Detrojti Los Andzhelesi ta inshih mistah Kaliforniyi U bagatoh mistah takozh buli zasnovani katolicki virmenski osvitni organizaciyi U Filadelfiyi ta Bostoni buli zasnovani koledzhi virmenskih sester yaki vihovuvali sotni ditej Piznishe podibnij koledzh buv zasnovanij u Los Andzhelesi Mehitaristi buli zajnyati problemoyu zberezhennya virmenskoyi identichnosti Zusillyami mehitaristiv u Veneciyi ta Vidni bulo zasnovano Mehitarianskij koledzh u Los Andzhelesi Bagato virmen priyihali do SShA ta Kanadi z krayin Blizkogo Shodu Livanu ta Siriyi v 1970 ti ta v piznishi roki Takozh bagato virmen immigruvali z Argentini cherez ekonomichnu krizu U toj zhe chas bagato katolickih virmen vseredini SShA pereyihali do San Francisko San Diyego Chikago Vashingtona Atlanta Mayami ta Indianapolis U 2005 roci za rishennyam Papi Rimskogo Benedikta XVI katolickij ekzarhat SShA ta Kanadi otrimav status yeparhiyi Vin obslugovuvav 35 000 virmen katolikiv u SShA ta blizko 10 000 u Kanadi Yepiskopom abo yeparhom yeparhiyi yaka maye yurisdikciyu nad kanadskimi ta amerikanskimi katolikami yaki ye chlenami Virmenskoyi katolickoyi cerkvi stav Manuel Batakyan Vidpovidno do vipusku novin Konferenciyi katolickih yepiskopiv Spoluchenih Shtativ Ameriki vid 23 travnya 2011 r Papa Rimskij Benedikt XVI priznachiv novim yepiskopom Yeparhiyi Yepiskopa prot Bogomatir Narezka u Nyu Jorku dlya virmenskih katolikiv Priznachennya yepiskopa Muradyana yakij narodivsya v Livani bulo oprilyudneno u Vashingtoni 21 travnya arhiyepiskopom P yetro Sambi apostolskim nunciyem u SShA Franciya Poryad z Pivnichnoyu Amerikoyu Franciya utrimuye najbilshu kilkist virmenskih katolikiv za mezhami rajoniv Blizkogo Shodu ta Shidnoyi Yevropi Yeparhiya Sent Krua de Pari bula stvorena v 1960 roci a yepiskopom Garabedom Armaduni buv ekzarh Z 1977 roku yeparhiyu ocholyuye yepiskop Krikor Gabroyan U yeparhiyi shtab kvartira yakoyi znahoditsya v Parizhi znahoditsya blizko 30 000 virmenskih katolikiv Yeparhiya maye shist cerkov krim soboru Svyatogo Hresta v Parizhi Arnovil le Goness Lion Marsel Sen Shamon Sevr i Valens Gromada otciv mehitaristiv prozhivaye v Sevri a monastir virmenskih sester Neporochnogo Zachattya upravlyaye shkoloyu v Marseli DemografiyaShtab kvartira Virmenskogo katolickogo patriarhatu v Bzummari Livan Za ocinkami XIX stolittya kolivalosya vid 40 000 do 150 000 virmenskih katolikiv u vsomu sviti ta 136 400 u 1911 roci Nezalezhni dzherela ocinyuyut kilkist virmen katolikiv na pochatku 21 stolittya v 150 000 StrukturaSobor svyatih muchenikiv u Gyumri Virmeniya Virmenska katolicka cerkva podilyayetsya na arhiyeparhiyi yeparhiyi apostolski ekzarhati ordinariati dlya virnih shidnogo obryadu ta patriarshi ekzarhati kozhna z yakih vikonuye funkciyi podibni do diocezij Potochna iyerarhiya Virmenska katolicka cerkva Svyatoyi Trijci v Aleppo Siriya Virmenskij katolickij patriarhat Prestolu v Kilikiyi ye verhovnoyu vladoyu Virmenskoyi katolickoyi cerkvi Pislya smerti Krikora Bedrosa XX Gabroyana 25 travnya 2021 roku novim patriarhom cerkvi buv obranij 23 veresnya Rafael Bedros XXI Minassyan Dali navoditsya perelik yurisdikcij z yih kilkistyu prihilnikiv Arhiyeparhiya Arhidioceziyi 1990 2000 2017 Patriarhat Kilikiyi takozh yedina mitropoliya yak Virmenska katolicka arhiyeparhiyi Bejrutu Livanu vlasne patriarhalna arhiyeparhiya 15 000 12 000 12 500 Arhiyeparhiya Aleppo Halab Beroa Siriya 15 000 17 000 7 000 Arhiyeparhiya Bagdada Irak 2 200 2 000 2 400 Arhiyeparhiya Stambula Konstantinopolya Turechchina 3 700 3 680 2 500 Yeparhiya Lvova Ukrayina N A N A 0 Sufraganski yeparhiyi u mitropolichij provinciyi Patriarha Kilikiyi Ispahan Iran 2 200 2 200 150 Aleksandriya Iskanderiya naspravdi v Kayiri Yegipet 1 500 1 287 6 500 Kameshli Al Kamishli Siriya 4 303 4 000 3 500 Inshi yeparhiyi dioceziyi v diaspori Yeparhiya Bogomateri Narezkoyi u Spoluchenih Shtatah Ameriki ta Kanadi 34 000 36 000 36 000 Yeparhiya Sent Krua de Pari Franciya 30 000 30 000 35 000 Yeparhiya svyatogo Grigoriya Nareckogo Buenos Ajres stvorena v 1989 16 000 16 350 Apostolski ekzarhati misionerski bezposeredno zalezhat vid Svyatogo Prestolu Virmensko katolickij apostolskij ekzarhat Latinskoyi Ameriki ta Meksiki 30 000 12 000 12 000 en Greciya Ateni 650 600 200 Ordinariat dlya Rumuniyi Gerla N A 1 000 626 Shidna Yevropa krim Rumuniyi Gyumri Virmeniya stvorena v 1991 220 000 618 000 Patriarshi ekzarhati Damask chastina Siriyi 9 000 8 000 4 500 Yerusalim ta Amman Jordaniya ta Svyata Zemlya N A 280 500 Razom 142 853 362 047 757 726 Titulyarna iyerarhiya Titulyarni mitropolichi arhiyeparhiyi Ahrida Ohrid Pessin Trayanopolis v Rodopah Titulyarni nemitropolichni arheparhiyi Halkidon Koloniya u Virmeniyi Mardin Nisibis virmen Sebasta Tars Titulyarni yeparhiyi Adana Amida Anazarb Ankira Artvin Cezariya v Kappadokiyi Garin Harput Marask Meliten Mush Prusa Tokat TrapezPublikaciyiVirmenska katolicka cerkva vidaye ryad publikacij Avedik oficijnij organ cerkvi Avedaper Verelk religijne duhovne ta kulturne vidannya Virmenskoyi katolickoyi cerkvi sv Grigoriya Avedaper shotizhnevij byuleten virmenskih katolickih yeparhij Gantch Hrechdagabedin oficijne vidannya monastirya Bogomateri Bzommara Massis zagalne shomisyachne vidannya Cerkovni byuleteni Virmenska katolicka cerkva maye presi yaki vidayut bagato bogosluzhbovih duhovnih knig publikacij broshur ta perekladiv iz zagalnokatolickih vidan GalereyaVirmenski katolicki parafiyi Inter yer Virmenskoyi cerkvi v Stanislavovi Ukrayina 1763 Grigorij Prosvitlyuvach Cerkva Svyatogo Eli plosha Debba centr mista Bejrut Livan 1909 Sobor svyatogo Grigoriya Prosvitlyuvacha Glendejl Kaliforniya 2001 Virmensko katolickij sobor Bogomateri Bzommara Montevideo Urugvaj Virmenskij katolickij patriarhat v Yerusalimi 1996 Vnutrishnij viglyad Virmenskoyi katolickoyi cerkvi Buenos Ajres Virmenska katolicka cerkva v San PauluDiv takozhVirmenska apostolska cerkvaPrimitki 2010 Historical Dictionary of Armenia Scarecrow Press s 233 ISBN 9780810874503 Tchilingirian Hratch PDF hygradaran Armenian Church Library s 8 Arhiv originalu PDF za 23 kvitnya 2019 According to Vatican sources some 250 000 Armenians are members of the Armenian Rite of the Catholic Church others put the number closer to 150 000 with communities in Iran Iraq Lebanon Turkey Jerusalem and the US Roberson Ronald G PDF Eastern Catholic Churches Statistics Catholic Near East Welfare Association Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2016 Procitovano 29 listopada 2016 Arhiv originalu za 21 listopada 2020 Procitovano 7 sichnya 2021 Arhiv originalu za 7 grudnya 2020 Procitovano 7 sichnya 2021 Armyanskij obryad Katolicheskaya enciklopediya T 1 Moskva 2002 St 358 359 USCCB News Release 21 travnya 2011 Arhiv originalu za 25 travnya 2011 Reviews Evangelical Christendom Its State and Prospects London I 393 1847 Russell C W May 1842 The Armenian Convent of San Lazzaro at Venice 12 375 1911 Հայոց եկեղեցին և իր պատմութիւնը վարդապետութիւնը վարչութիւնը բարեկարգութիւնը արաողութիւնը գրականութիւն ու ներկայ կացութիւնը The Church of Armenia her history doctrine rule discipline liturgy literature and existing condition virm Constantinople s 259 267 cite web title Արհ Տ Ռաֆայէլ Արքեպիսկոպոս Մինասեան ընտրուեցաւ Տանն Կիլիկիոյ Կաթողիկէ Հայոց ԻԱ Պատրիարք url https www vaticannews va hy church news 2021 09 hy eletto 21 patriarca casa cilicia armeni cattolici minassian html 7Cwebsite vaticannews va 7Cp nedostupne posilannya ublisher access date 2021 09 23 PDF cnewa org Arhiv originalu PDF za 24 zhovtnya 2018 Procitovano 3 grudnya 2018 Dzherela ta posilannyaKomarenko T O Virmeno katolicka cerkva 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 571 ISBN 966 00 0734 5 I Ya Gayuk Virmeno katolicka cerkva VKC Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Aristova A V Virmenska katolicka cerkva Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Virmenska katolicka cerkvaPosilannyaVirmeno katolicka cerkva 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Virmenska Katolicka Cerkva 20 lipnya 2010 u Wayback Machine RISU Religijno informacijna sluzhba Ukrayini ros Posilannya