Во́лзько-Ка́мський запові́дник, повна офіційна назва Во́лзько-Ка́мський держа́вний приро́дний біосфе́рний запові́дник (рос. Волжско-Камский государственный природный биосферный заповедник) — біосферний заповідник, розташований у Республіці Татарстан (Росія). Заснований 13 квітня 1960 року. Площа охоронюваної території становить 11 377 га. Заповідник створений задля комплексної охорони лісових та лісостепових екосистем Середнього Надволжя. Ці ліси дуже цінні як у флористичному, так і в фауністичному відношенні. Флора заповідника налічує 1638 видів рослин, з яких 112 занесені до . Фауна Волзько-Камського заповідника включає ссавців 50 видів, птахів — 230, плазунів — 6, земноводних — 11, риб — 41, та кілька тисяч видів безхребетних; загалом з тварин 20 видів занесено до Червоної книги Татарстану. Своєю назвою він зобов'язаний межиріччю двох водних артерій, Волги і Ками, в якому знаходиться його південна частина, хоча формально Кама не належить до заповідних водойм.
. | |
Назва на честь | Волга і Кама |
---|---|
55°11′24″ пн. ш. 49°12′00″ сх. д. / 55.19000000002777284° пн. ш. 49.2000000000277779577118054° сх. д.Координати: 55°11′24″ пн. ш. 49°12′00″ сх. д. / 55.19000000002777284° пн. ш. 49.2000000000277779577118054° сх. д. | |
Країна | Росія |
Розташування | Татарстан, Росія |
Найближче місто | Зеленодольськ, Лаїшево |
Водні об'єкти | річки Волга, , |
Площа | 11 377 га |
Засновано | 13 квітня 1960 |
Число відвідувачів | 10 000 на рік |
Вебсторінка | sopkgu.narod.ru/vkgpz.htm |
Волзько-Камський заповідник (Росія) | |
Волзько-Камський заповідник у Вікісховищі |
Історія
До XVII сторіччя терени сучасного заповідника населяло плем'я черемисів (марійців), представники якого облаштували на березі язичницьке капище. 1630 року в цій місцині монахом Філаретом закладений православний скит, а 1662 року розпочато будівництво чоловічого . 1674 року цар Олексій Михайлович передав монастирю прилеглі до озера ліси. Завдяки тому, що ця територія для місцевих мешканців тривалий час носила сакральний характер, Раїфський ліс не зазнав потужного господарського впливу, що сприяло збереженню його флори та фауни.
У XIX сторіччі Раїфський ліс відвідали перші натуралісти і підтвердили його значущість для наукових досліджень. З 1892 року на цих теренах почали проводити польові заняття для студентів Казанського університету. Після Жовтневого перевороту 1917 року Раїфський монастирські володіння секуляризували, вже тоді професор запропонував їх заповідати. Першим кроком на цьому шляху стала передача Раїфського лісу лісовому факультету Казанського університету в 1919 році, другим — затвердження проекту Татарського національного заповідника (парку) в 1924 році. Площа майбутнього заповідника мала становити 769 га, однак цей план так і не був втілений. 1932 року на землях місцевого пралісу створили Раїфський агролісгосп, 1934 року їх передали Татарській лісовій дослідній станції. В часи Другої світової війни Раїфський ліс мав статус стаціонару Ботанічного та Біологічного інститутів Академії наук СРСР. В цей період проводились ботанічні дослідження його теренів, що призвело до організації Раїфського дослідного лісництва у 1954 році. В 1957 році лісництво отримало наказ вирубати соснові бори на своїх землях, однак директор лісництва В. К. Вєткасов відмовився його виконати. Це принципове рішення позбавило його посади, однак прискорило організацію природоохоронної установи. Зрештою 13 квітня 1960 року Волзько-Камський заповідник був заснований.
Від самого початку терени заповідника складали дві ділянки, віддалені одна від одної на 100 км: Раїфська ділянка площею 3864 га і Саралинська площею 4170 га, землі якої до заповідання належали Саралинському лісництву. Саралинська ділянка окрім суходолу включала також 1353 га акваторії Куйбишевського водосховища. Для поліпшення охорони заповідної території з 1983 року навколо неї почали формувати так звану буферну зону, площа якої в 1995 році досягла 15 000 га. 2001 року площу Раїфської ділянки збільшили до 5921 га. 2005 року Волзько-Камський заповідник отримав статус біосферного резервату ЮНЕСКО.
Клімат
Волзько-Камський заповідник розташований на межі двох природних зон: південної тайги і лісостепу, кордон між якими проходить точно між заповідними ділянками. Клімат заповідника помірно континентальний з різкими коливаннями температури і нерівномірною кількістю опадів. Середньорічна температура повітря на Раїфській ділянці становить 3,8 °C, на Саралинській — 4,2 °C. Найхолодніший місяць — січень, чия середня температура складає –10,2 °C. Середня температура найтеплішого місяця, липня, дорівнює 19,3 °C. Це свідчить про вплив на охоронювану територію глобального потепління, внаслідок якого клімат стає менш континентальним, оскільки ще в XX сторіччі середньорічна температура в цій місцевості становила 3,1 °C, середня температура січня складала –19,3 °C, а середня температура липня — 23,8 °C. Найнижча зафіксована тут температура склала –48 °C, а найвища становила 36,2 °C.
Безморозний період із температурами вищими за 5 °C триває в середньому 128 днів. Сніговий покрив тримається в середньому 146—147 днів. Тривалість вегетаційного періоду складає 162—175 днів. Сонячне випромінювання сумарно становить близько 2000 годин на рік. Середньорічна кількість опадів на Раїфській ділянці становить 590 мм, на Саралинській — 540 мм.
Географія та гідрологія
Волзько-Камський заповідник розташований у Республіці Татарстан, що лежить у межах Росії. Обидві заповідні ділянки знаходяться на лівому березі Волги, причому Раїфська адміністративно належить до Зеленодольского району Татарстану, а Саралинська — до Лаїшевського. Поблизу кордонів Раїфської ділянки розташовані селища Раїфа, Ільїнське, Новопольський, Грузинка, Садовий. З півдня повз неї проходить шлях . Найближче місто — Зеленодольск, а столиця Татарстану Казань віддалена від неї лише на 30 км в південно-східному напрямку. Саралинську ділянку оточують такі села як Атабаєво, Ташкірмень, Макаровка і . Найближче до неї місто, Лаїшево, розташоване на схід від заповідної території. Адміністрація установи знаходиться у селищі Садовий.
Раїфська ділянка має рівнинний рельєф. Її центр сильно понижений, пересічений давніми балками і дюнами. Тут абсолютна висота озерних чаш складає лише 60—62 м над рівнем моря, в той час як дно периферійних водойм лежить на висотах 100—105 м. Північ та південь Раїфської ділянки помережані ярами і балками. Рельєф Саралинської ділянки більш горбистий. В її межах перепад абсолютних висот сягає 50—140 м. Суходільна частина Саралинської ділянки являє собою високі надрічкові тераси, а в її акваторії розташовано 10 островів. Рельєф островів дюнно-горбистий, окремі дюни здіймаються на 20 м над урізом води. Зайнята водою частина акваторії мілка, помережана видовженими на десятки метрів «гривами» заввишки тільки 0,5—1 м.
Головна водна артерія заповідника — річка Волга. Втім, Раїфська ділянка до її берега безпосередньо не прилягає, натомість її основною артерією виступає ліва волзька притока — . Вона, в свою чергу, має розвинену мережу правих приток, більшість з яких складають балки, що збирають дощову і талу воду. З лівих приток Сумки найбільш значущою є типово лісова річка . Усі річки Раїфської ділянки належать до типу «сухих», оскільки ґрунтові води їх практично не живлять; влітку вони часто пересихають. Раїфська ділянка багата також на суфозійно-карстові озера і невеличкі болота. В її межах розташовані три великих озера (Раїфське, Линеве, Гниле), а ще три (Ільїнське, Біле, Шатуніха) межують з її кордонами. Раїфське озеро найбільше за площею і глибиною акумулює значну частину твердого осаду Сумки. На Саралинській ділянці мережа приток не розвинута, натомість її істотною частиною виступає власне Волга з мілководною частиною Куйбишевського водосховища.
Геологія та ґрунти
Геологія ділянок Волзько-Камського заповідника різниться. Раїфська ділянка розташована на місці давньої річкової долини, яку заповнив алювій Волги. Ці давні волзькі тераси складені пісками і супісками, що чергуються із прошарками глини і лесоподібного легкого суглинку. Через їхню значну потужність залягання ґрунтових вод у цій місцевості глибоке. З недавніх геологічних подій слід відзначити зміну обрисів озер. Ще у XVI столітті на теренах теперішнього заповідника існувало одне осяжне озеро — Велике Раїфське. У XVII сторіччі після вирубування навколишніх лісів швидкість течії малих річок зросла, вони стали виносити велику кількість осаду, який зрештою осів в озері та поділив його на дві менші водойми — сучасні озера Раїфське та Біле.
Суходільна частина Саралинської ділянки складена переважно пісками і глинами, під якими залягають коричнево-бурі суглинки. Перша і друга річкові тераси тут сформувались, відповідно, у вюрмську і рисську геологічну добу. Наразі обидві тераси інтенсивно розмиваються водами Куйбишевського водосховища. В змінах рельєфу цієї ділянки окрім ерозії, значну роль грають також акумулятивні процеси (відкладення наносів течією водосховища) і просідання ґрунтів під дією підземних вод.
У Волзько-Камському заповіднику переважають дерново-підзолисті ґрунти. Їхній механічний склад, вміст золи і гумусу сильно різняться в залежності від ґрунтотворних порід і типу рослинності, під якою вони розвиваються. Так, вміст гумусу в них варіює від 0,5 до 5 %, механічний склад — від рихлого піску до важкого суглинку тощо. З поміж інших типів ґрунтів незначну площу займають сірі лісові, на болотах і луках є ділянки із перезволоженими ґрунтами.
Флора
Рослинність Волзько-Камського заповідника охоплює половину видового різноманіття флори Татарстану. Тут зростають судинних рослин 834 види (з них 800 квіткових), мохів — 163, печіночників — 44, водоростей — 600. Близько 40 % флори заповідника складають тайгові рослини, 34 % — неморальні (рослини широколистяних лісів). Таксономічне різноманіття охоплює 80 родин судинних рослин, з яких найширше представлені Айстрові, Тонконогові, Бобові, Осокові, Гвоздичні, Капустяні, Розові, Глухокропивові, Окружкові.
Типи рослинності Волзько-Камського заповідника різноманітні, але серед них переважає ліс, який вкриває 90 % його площі. З усіх типів лісів найпоширеніший — соснові бори, значно меншу площу займають , діброви, мішані ялинові ліси, . Відносно невеликі за площею ділянки лук, прибережної і болотяної рослинності.
На Раїфській ділянці 87 % рослинного покриву складають саме соснові бори. Чисті соснові деревостани можна побачити на півночі цього заповідного куточка, в центральній частині ділянки переважають мішані (із ялиною і листяними породами) сосняки. На піщаних та супіщаних ґрунтах зростають лишайниковий, брусничний, чорничний, квасеницевий, липовий, костянично-яглицевий і перелісниковий типи сосняків, на суглинках — мішані ялинники, в підліску яких трапляються дуб, сосна, липа, та липини із підліском, складеним дубами і ялинами.
На Саралинській ділянці переважають сосняки і липини. Соснові бори розвинуті на прибережних терасах, де на піщаному ґрунті у трав'яному покриві панують лишайники. Діброви та спілі липини притаманні північній частині Саралинської ділянки, однак частина цих цінних лісів внаслідок вирубування була заміщена малоцінними березинами. Загалом сосняки цієї частини заповідника відрізняються від соснових лісів Раїфи. На Саралинській ділянці переважають такі підтипи як бруснично-моховий, бруснично-злаковий і злаковий сосняки, у підліску яких окрім липи зростають також осики, а в трав'яному покриві багато переліски багаторічної, медунки лікарської, розхідника звичайного і пишних папоротей: , безщитника жіночого, щитника чоловічого. В борах прирічкових терас добре помітні елементи степової флори: астрагал піщаний, вероніка колосиста, волошка сумська, дзвоники сибірські, зміячка пурпурова, , кипець сизий, наголоватки волошкові, полин Маршалла, пирій сизий. На схилах Лисої гори і Волги зростають навіть такі рідкісні для цього краю рослини як вишня степова і ковила пірчаста. У квасеницево-мохових сосняках багато широколистих мохів (наприклад, , ), крім того, лише тут можна натрапити на червонокнижних представників флори — орхідею Calypso bulbosa і одноквітку звичайну.
Болотяна рослинність представлена на Раїфській ділянці фрагментами боліт різних типів: від низинних із заростями комишу та осок до перехідних, що мають покрив зі сфагнових мохів. З вищих рослин на сфагнових болотах мешкають андромеда ряснолиста, багно звичайне, верес звичайний, журавлина болотна. Перезволожені ділянки рельєфу цікаві тайговими реліктами, до яких відносять різні види осок: багнову, бурувату, , Carex disperma, . Багнисті місцини є притулком для орхідеї глевчак однолистий. Слабопроточні водойми Раїфського лісу і береги водосховища на Саралинській ділянці сприяють розвитку макрофітів. Закриті лісові водойми прикрашає латаття і глечики, на відкритих плесах ростуть очерет і рогіз, а з дрібніших рослин привертає увагу сальвінія плаваюча. Ця папороть притаманна південним краям, а у Волзько-Камському заповіднику знаходиться північна межа її ареалу.
Фауна
Фауна Волзько-Камського заповідника включає ссавців 50 видів, птахів — 230, плазунів — 6, земноводних — 11, риб — 41, та кілька тисяч видів безхребетних. З усіх видів тварин 20 занесено до Червоної книги Татарстану. Для місцевої фауни характерне поєднання тайгових, неморальних та степових видів за явної переваги північних, причому тайгових видів більше на Раїфській ділянці, а лісостепових — на Саралинській.
Комахоїдні представлені тут переважно їжаком європейським, кротом європейським та мідицею звичайною. Усі ці тварини грають важливу роль у розпушенні ґрунту і регуляції чисельності безхребетних. Крім них біля водойм помічали велику рясоніжку. У повітрі роботу наземних регуляторів чисельності комах виконують кажани. З них найчастіше трапляється вечірниця дозірна, у колонії якої зрідка селиться вечірниця велетенська. У дуплах і на горищах облаштовує житло лилик двоколірний, над водоймами полюють нічниці вусата і ставкова. Рідкісні нічниця війчаста, пергач північний і нетопир карлик.
Ряд зайцеподібних у заповіднику представлений зайцями білим та сірим. Обидва звичайні, однак чисельність їхня зазначає відчутних коливань з року в рік. З поміж гризунів у Волзько-Камському заповіднику найбільше рудих нориць, які трапляються усюди, але полюбляють й широколистяні ліси (тут їхня щільність сягає 180 особин на га). На відкритих місцинах багато звичайних полівок. Локально чисельні мишівка лісова, мишак європейський (здебільшого у липинах), мишак жовтогрудий (переважно у дібровах), вивірка звичайна (у Раїфському лісі) та вивірка телеутка (на Саралинській ділянці). У водоймах добре акліматизувалася завезена до Татарстану ондатра, поруч із нею мешкають європейські бобри.
Найзвичайнішим хижаком на охоронюваній території вважають лисицю. Крім цього виду тут також багато борсуків, ласиць, досить часто трапляються інвазивні річкові візони. Ще один акліматизований вид, єнотоподібний собака, воліє облаштовувати нори здебільшого на Саралинській ділянці. Не частіше кількох разів на рік до заповідника навідуються великі хижаки — вовки і рисі. Ведмеді бурі тут трапляються лише випадково, доволі рідкісні горностаї. Певну негативну роль в екосистемах відіграють здичавілі кішки та собаки. Копитні чисельні, але не вирізняються різноманіттям. З трьох видів травоїдних тут панують лосі, які до заповідання ділянок вважалися рідкісними у цій місцевості. Крім них у заповіднику багато диких свиней. Натомість сарни нечисельні.
В орнітофауні місцевих лісів панують дрібні птахи та горлиці звичайні. Дрібні птахи представлені горобцеподібними, з яких повсюдно трапляються берестянка звичайна, зяблик, вівсянка звичайна, вівчарик весняний і жовтобровий, кропив'янка чорноголова, мухоловка білошия, чечевиця звичайна, шпак звичайний, щеврик лісовий. На мілинах водосховища, які пересихають влітку, гніздуються грицик великий, жайворонок польовий, крижень, крячки річковий і чорний, мартин звичайний, плиска жовта тощо. У водоймах можна спостерігати за полюванням чаплі сірої.
У лісах Волзько-Камського заповідника крім горобцеподібних можна інколи побачити і таких нечисельних пернатих як дятли (трипалий, білоспинний, жовна сива), пугач звичайний, лелека чорний, глушець. Чисельність останнього хоч і невелика (кілька десятків особин), але стабільна. З рідкісних птахів відкритих просторів тут слід згадати типово лісостепові види: куріпку сіру, перепілку звичайну, сиворакшу. Ці птахи завжди тяжіють до узлісь і галявин.
Хижі птахи у заповіднику доволі різноманітні, хоча кожен вид представлений здебільшого кількома парами або поодинокими особинами. Охоронювану територію під час перельотів, полювання чи гніздування відвідують підсоколик великий, зимняк, осоїд, балабан, сапсан, беркут. Однак особливе місце серед них займає орлан-білохвіст. У Волзько-Камському заповіднику діє програма дослідження і охорони цього виду, яка передбачає багаторічні спостереження із залученням різноманітних методик (кільцювання, відеонагляд за гніздами, стеження за допомогою радіопередавачів), а також залучення птахів за допомогою штучних гніздових платформ. Це дозволяє підтримувати місцеву популяцію орланів на стабільному рівні, щорічно у заповіднику ці птахи виводять пташенят щонайменше у 8—9 гніздах.
Герпетофауну заповідної території складають переважно звичайні плазуни середньої смуги: ящірки прудка і живородна, мідянка звичайна, веретільниця, гадюка звичайна. Особливо багато в цих місцях звичайних вужів, які часто трапляться не тільки в лісах, але і в навколишніх селах. Восени вужі інколи масово гинуть на дорогах під час міграції до місць зимівлі. Чисельність гадюк має тенденцію до зменшення внаслідок хижацтва кабанів. Розподіл земноводних між двома ділянками нерівномірний: у Раїфському лісі більше гостромордих і ставкових жаб, а в окремі роки звичайних тритонів і сірих ропух, на Саралинській ділянці переважають звичайні часничниці, ставкові та озерні жаби. Повсюди рідкісні трав'яні жаби і зелені ропухи, під антропогенним впливом зменшується чисельність червоночеревих кумок і гребінчастих тритонів.
Іхтіофауна заповідника досить багата, особливо на Саралинській ділянці. В рибальських мережах переважають коропові, серед яких особливо чисельна плітка звичайна, плоскирка і чехоня. У водоймах усього заповідника ловляться окунь та йорж. Тільки у раїфських водоймах відмічали звичайних вьюна і щипавку і навпаки, тільки у водах водосховища на Саралинській ділянці мешкають сом, судак і берш. Крім цих видів води Волги вирізняє наявність єдиної осетрової риби — стерляді, а також присутність вселенців, які з'явились після утворення Куйбишевського водосховища. До числа останніх зараховують один з підвидів європейської корюшки (Osmerus eperlanus eperlanus m. spirinchus), пелядь і тюльку звичайну. На противагу їм у водосховищі поменшала чисельність щуки.
Фауна безхребетних Волзько-Камського заповідника всебічно не досліджена. Серед великих комах найбільш помітні та чисельні жуки. Хоча кожному біотопу притаманний свій набір видів, однак туруни , Pterostichus niger і жук-гнойовик домінують повсюдно. В окремі роки спостерігають спалахи розмноження травневих хрущів, влітку дуже помітні бронзівки золотисті. Серед рідкісних комах тут відмічали наявність туруна красотіла пахучого, бджоли ксилокопи звичайної, метеликів махаона, мнемозини, аполлона, поліксени тощо. Масовими видами наземних м'якунів у Волзько-Камському заповіднику є цепея лісова і , водних молюсків налічують близько 70 видів. Серед безхребетних інших систематичних груп досліджені панцирні кліщі (73 види), колемболи (19 видів), дощові черви (не менше 7 видів), двопарноногі багатоніжки (6 видів). Серед дощових червів наймасовішим виявився сибірський , а серед ківсяків — стронгилозома чорна.
Стан екосистем
Людська діяльність по-різному вплинула на ділянки Волзько-Камського заповідника. Як зазначено вище, Раїфський ліс майже не зазнав вирубування, оскільки з давніх часів мав сакральне значення для автохтонного населення. Пізніше, коли він відійшов у власність монастиря, монахи вирубували тільки окремі дерева для власних потреб. Така ощадна експлуатація майже не вплинула на рослинний і тваринний світ Раїфської ділянки, однак збільшила винос алювію лісовими річками Сумка і Сер-Булак, через що Раїфське озеро у XVIII сторіччі змінило свою конфігурацію. Деякий час екосистема знаходилась у збалансованому стані. Наприкінці XX — початку XXI століть вищезазначений процес став значно інтенсивнішим, оскільки до знеліснення додалась ерозія навколишніх сільських угідь: саме з ланів тепер надходить основна частина змитого ґрунту. Особливо постраждало від цього місце впадіння Сер-Булака в озеро Карасиха. Задля відновлення екосистеми працівники заповідника провели ланку заходів: очищення від бурелому берегів цих водойм, їх озеленення, встановлення в озері шістьох біоплат для санації води.
Саралинська ділянка ще до заповідання належала лісгоспу, тому на ній проводились інтенсивні рубки. Наслідком цього стала зміна типів лісу — тут повністю зникли ялинники, зменшилась площа дібров і липин, а на їхньому місці сформувались малоцінні швидкорослі березини. У середині XX століття значна частина лісгоспних угідь була затоплена водами новоутвореного Куйбишевського водосховища, яке з того часу невпинно впливає на усю екосистему цієї місцевості. Найбільш помітним впливом волзьких вод є руйнування давніх річкових терас, а також розвиток на затоплених місцях густої макрофітної рослинності.
Окрім цих специфічних впливів на всю охоронювану територію впливає порушення заповідного режиму. Щорічно фіксують до 100 таких порушень, серед яких особливо поширені та небезпечні — використання отрутохімікатів у буферній зоні заповідника, лісові пожежі, браконьєрська рибалка в акваторії.
Природна сукцесія у Волзько-Камському заповіднику протікає без різких фітоценотичних змін. Стан лісів різних типів добрий, їхнє природне відновлення протікає нормально. У заповіднику досі збереглися ділянки із 200—300-річним деревостаном. Ліси заповідника не зазнають нищівного впливу шкідників чи хвороб, виняток становлять хіба що старі осичняки, уражені гниллю, однак невисока стійкість деревини цих порід до гниття також є природною.
Наукова діяльність
Перші наукові дослідження Раїфського лісу відбулися у 1883 році, коли член Спілки природознавців Казанського університету П. Н. Крилов зібрав на сучасних заповідних теренах гербарну колекцію. Зазначивши флористичне багатство Раїфи, він тим самим привернув увагу до неї інших науковців. Після нього С. І. Коржинський склав перелік зі 160 видів вищих рослин і 26 видів мохів, знайдених ним у Раїфі. Це, в свою чергу, дало підставу А. Я. Гордягіну назвати околиці заповідника «фітоценотичним ботанічним садом». Його учнями були такі видатні ботаніки як та . У 1921 році в Раїфському лісництві створили дендрологічну ділянку з екзотичними породами дерев. Доцент Казанського університету М. К. Вєхов став її першим лісничим, згодом вона була перетворена на повноцінний дендрарій, який зараз є окрасою адміністративної садиби цієї природоохоронної установи. У 1936 році площа дендрарію складала 21,5 га, тоді в ньому щорічно продавали до 120 тисяч саджанців. Наразі дендрарій Волзько-Камського заповідника має площу 4,1 га, його колекція налічує понад 500 видів рослин з усього світу. Під час Другої світової війни на теренах майбутнього заповідника працювала співробітниця Ботанічного інституту Академії наук СРСР Л. А. Купріянова. В цей період у лісництві заклали дослідні насадження тополь, а також проводили експерименти з щеплення сибірської сосни на інші породи.
Перші зоологічні дослідження у Раїфі відбулися в 1880-х роках під керівництвом професора . Лише після тривалої перерви їх доповнив фенологічними спостереженнями з життя птахів і комах М. К. Вєхов. Перша повноцінна орнітологічна праця була здійснена . У 1950—1970 роках значний внесок у дослідження фауни та екології хребетних тварин зробив , який активно сприяв створенню Волзько-Камського заповідника. Вже після організації природоохоронної установи в ній безперервно ведуться спостереження за програмою «Літопис природи». З 1975 року у заповіднику працює метеостанція. Крім того на його території закладено 200 постійних пробних майданчиків і точок нагляду за висотою снігового покриву, 40 профілів для слідкування за руйнацією берегів водосховища.
Просвітницька діяльність
Самому створенню Волзько-Камського заповідника передувала активна залученість його теренів до навчання студентів Казанського університету. Польові практики тут почали проводити ще наприкінці XIX століття. В наш час на базі двох стаціонарів заповідника щоліта проходять практику студенти не тільки Казанського, а також Московського й . Наприкінці XX століття тут практикувались і студенти українських вишів — Харківського та Донецького університетів. Для школярів при заповіднику створено шкільне лісництво. Працівники установи проводять різноманітні акції просвітницького (лекції), наукового (семінари), розважального (конкурси) або екологічного (толоки) характеру.
Окремий напрямок просвітницької діяльності становить туризм. Щорічно заповідник відвідує до 10 000 осіб. До їхніх послуг тут працюють Музей природи і дендрарій. Оскільки охоронювана територія для відвідувань закрита, то для того, щоб гості могли отримати вичерпну інформацію про заповідник для них створили візит-центр «Заповідний теремок». Створенню центру сприяли Всесвітній фонд дикої природи і компанія Coca-Cola. Він оснащений інтерактивною інформаційною панеллю та DVD-програвачем, на якому можна подивитися документальні фільми про заповідник, в тому числі й записи з камер в реальному часі (наприклад, з гнізд орланів). Безпосередньо спостерігати за життям диких тварин можливо лише у спеціальному прихованому спостережному пункті на Саралинській ділянці. Тут на березі водосховища добре видно орланів, водоплавних птахів та великих ссавців, що перепливають річку. У разі багатоденних відвідин гості можуть оселитися в готелі «П'ять шишок».
Джерела
- [Волзько-Камський державний природний біосферний заповідник]. vkgz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- [Рослинний покрив]. vkgz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- [Тваринний світ]. vkgz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- [Нотатки з історії заповідника]. vkgz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — Т. Заповедники европейской части РСФСР. — С. 96—98. (рос.)
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — Т. Заповедники европейской части РСФСР. — С. 99—100. (рос.)
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — Т. Заповедники европейской части РСФСР. — С. 100—106. (рос.)
- [Пункт спостереження Саралинська ділянка]. vkgz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- [Відновлення порушеної екосистеми р. Сер-Булак — оз. Карасиха]. vkgz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- [Охорона заповідної території]. vkgz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — Т. Заповедники европейской части РСФСР. — С. 107—108. (рос.)
- [Дендрарій Волзько-Камського заповідника]. vkgz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- [Візит-центр «Заповідний теремок»]. vkgz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vo lzko Ka mskij zapovi dnik povna oficijna nazva Vo lzko Ka mskij derzha vnij priro dnij biosfe rnij zapovi dnik ros Volzhsko Kamskij gosudarstvennyj prirodnyj biosfernyj zapovednik biosfernij zapovidnik roztashovanij u Respublici Tatarstan Rosiya Zasnovanij 13 kvitnya 1960 roku Plosha ohoronyuvanoyi teritoriyi stanovit 11 377 ga Zapovidnik stvorenij zadlya kompleksnoyi ohoroni lisovih ta lisostepovih ekosistem Serednogo Nadvolzhya Ci lisi duzhe cinni yak u floristichnomu tak i v faunistichnomu vidnoshenni Flora zapovidnika nalichuye 1638 vidiv roslin z yakih 112 zaneseni do Fauna Volzko Kamskogo zapovidnika vklyuchaye ssavciv 50 vidiv ptahiv 230 plazuniv 6 zemnovodnih 11 rib 41 ta kilka tisyach vidiv bezhrebetnih zagalom z tvarin 20 vidiv zaneseno do Chervonoyi knigi Tatarstanu Svoyeyu nazvoyu vin zobov yazanij mezhirichchyu dvoh vodnih arterij Volgi i Kami v yakomu znahoditsya jogo pivdenna chastina hocha formalno Kama ne nalezhit do zapovidnih vodojm Volzko Kamskij zapovidnik Nazva na chestVolga i Kama55 11 24 pn sh 49 12 00 sh d 55 19000000002777284 pn sh 49 2000000000277779577118054 sh d 55 19000000002777284 49 2000000000277779577118054 Koordinati 55 11 24 pn sh 49 12 00 sh d 55 19000000002777284 pn sh 49 2000000000277779577118054 sh d 55 19000000002777284 49 2000000000277779577118054Krayina RosiyaRoztashuvannyaTatarstan RosiyaNajblizhche mistoZelenodolsk LayishevoVodni ob yektirichki Volga Plosha11 377 gaZasnovano13 kvitnya 1960Chislo vidviduvachiv10 000 na rikVebstorinkasopkgu narod ru vkgpz htmVolzko Kamskij zapovidnik Rosiya Volzko Kamskij zapovidnik u VikishovishiIstoriyaDo XVII storichchya tereni suchasnogo zapovidnika naselyalo plem ya cheremisiv marijciv predstavniki yakogo oblashtuvali na berezi yazichnicke kapishe 1630 roku v cij miscini monahom Filaretom zakladenij pravoslavnij skit a 1662 roku rozpochato budivnictvo cholovichogo 1674 roku car Oleksij Mihajlovich peredav monastiryu prilegli do ozera lisi Zavdyaki tomu sho cya teritoriya dlya miscevih meshkanciv trivalij chas nosila sakralnij harakter Rayifskij lis ne zaznav potuzhnogo gospodarskogo vplivu sho spriyalo zberezhennyu jogo flori ta fauni U XIX storichchi Rayifskij lis vidvidali pershi naturalisti i pidtverdili jogo znachushist dlya naukovih doslidzhen Z 1892 roku na cih terenah pochali provoditi polovi zanyattya dlya studentiv Kazanskogo universitetu Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku Rayifskij monastirski volodinnya sekulyarizuvali vzhe todi profesor zaproponuvav yih zapovidati Pershim krokom na comu shlyahu stala peredacha Rayifskogo lisu lisovomu fakultetu Kazanskogo universitetu v 1919 roci drugim zatverdzhennya proektu Tatarskogo nacionalnogo zapovidnika parku v 1924 roci Plosha majbutnogo zapovidnika mala stanoviti 769 ga odnak cej plan tak i ne buv vtilenij 1932 roku na zemlyah miscevogo pralisu stvorili Rayifskij agrolisgosp 1934 roku yih peredali Tatarskij lisovij doslidnij stanciyi V chasi Drugoyi svitovoyi vijni Rayifskij lis mav status stacionaru Botanichnogo ta Biologichnogo institutiv Akademiyi nauk SRSR V cej period provodilis botanichni doslidzhennya jogo tereniv sho prizvelo do organizaciyi Rayifskogo doslidnogo lisnictva u 1954 roci V 1957 roci lisnictvo otrimalo nakaz virubati sosnovi bori na svoyih zemlyah odnak direktor lisnictva V K Vyetkasov vidmovivsya jogo vikonati Ce principove rishennya pozbavilo jogo posadi odnak priskorilo organizaciyu prirodoohoronnoyi ustanovi Zreshtoyu 13 kvitnya 1960 roku Volzko Kamskij zapovidnik buv zasnovanij Vid samogo pochatku tereni zapovidnika skladali dvi dilyanki viddaleni odna vid odnoyi na 100 km Rayifska dilyanka plosheyu 3864 ga i Saralinska plosheyu 4170 ga zemli yakoyi do zapovidannya nalezhali Saralinskomu lisnictvu Saralinska dilyanka okrim suhodolu vklyuchala takozh 1353 ga akvatoriyi Kujbishevskogo vodoshovisha Dlya polipshennya ohoroni zapovidnoyi teritoriyi z 1983 roku navkolo neyi pochali formuvati tak zvanu bufernu zonu plosha yakoyi v 1995 roci dosyagla 15 000 ga 2001 roku ploshu Rayifskoyi dilyanki zbilshili do 5921 ga 2005 roku Volzko Kamskij zapovidnik otrimav status biosfernogo rezervatu YuNESKO KlimatVolzko Kamskij zapovidnik roztashovanij na mezhi dvoh prirodnih zon pivdennoyi tajgi i lisostepu kordon mizh yakimi prohodit tochno mizh zapovidnimi dilyankami Klimat zapovidnika pomirno kontinentalnij z rizkimi kolivannyami temperaturi i nerivnomirnoyu kilkistyu opadiv Serednorichna temperatura povitrya na Rayifskij dilyanci stanovit 3 8 C na Saralinskij 4 2 C Najholodnishij misyac sichen chiya serednya temperatura skladaye 10 2 C Serednya temperatura najteplishogo misyacya lipnya dorivnyuye 19 3 C Ce svidchit pro vpliv na ohoronyuvanu teritoriyu globalnogo poteplinnya vnaslidok yakogo klimat staye mensh kontinentalnim oskilki she v XX storichchi serednorichna temperatura v cij miscevosti stanovila 3 1 C serednya temperatura sichnya skladala 19 3 C a serednya temperatura lipnya 23 8 C Najnizhcha zafiksovana tut temperatura sklala 48 C a najvisha stanovila 36 2 C Bezmoroznij period iz temperaturami vishimi za 5 C trivaye v serednomu 128 dniv Snigovij pokriv trimayetsya v serednomu 146 147 dniv Trivalist vegetacijnogo periodu skladaye 162 175 dniv Sonyachne viprominyuvannya sumarno stanovit blizko 2000 godin na rik Serednorichna kilkist opadiv na Rayifskij dilyanci stanovit 590 mm na Saralinskij 540 mm Geografiya ta gidrologiyaRichka Sumka Volzko Kamskij zapovidnik roztashovanij u Respublici Tatarstan sho lezhit u mezhah Rosiyi Obidvi zapovidni dilyanki znahodyatsya na livomu berezi Volgi prichomu Rayifska administrativno nalezhit do Zelenodolskogo rajonu Tatarstanu a Saralinska do Layishevskogo Poblizu kordoniv Rayifskoyi dilyanki roztashovani selisha Rayifa Ilyinske Novopolskij Gruzinka Sadovij Z pivdnya povz neyi prohodit shlyah Najblizhche misto Zelenodolsk a stolicya Tatarstanu Kazan viddalena vid neyi lishe na 30 km v pivdenno shidnomu napryamku Saralinsku dilyanku otochuyut taki sela yak Atabayevo Tashkirmen Makarovka i Najblizhche do neyi misto Layishevo roztashovane na shid vid zapovidnoyi teritoriyi Administraciya ustanovi znahoditsya u selishi Sadovij Rayifska dilyanka maye rivninnij relyef Yiyi centr silno ponizhenij peresichenij davnimi balkami i dyunami Tut absolyutna visota ozernih chash skladaye lishe 60 62 m nad rivnem morya v toj chas yak dno periferijnih vodojm lezhit na visotah 100 105 m Pivnich ta pivden Rayifskoyi dilyanki pomerezhani yarami i balkami Relyef Saralinskoyi dilyanki bilsh gorbistij V yiyi mezhah perepad absolyutnih visot syagaye 50 140 m Suhodilna chastina Saralinskoyi dilyanki yavlyaye soboyu visoki nadrichkovi terasi a v yiyi akvatoriyi roztashovano 10 ostroviv Relyef ostroviv dyunno gorbistij okremi dyuni zdijmayutsya na 20 m nad urizom vodi Zajnyata vodoyu chastina akvatoriyi milka pomerezhana vidovzhenimi na desyatki metriv grivami zavvishki tilki 0 5 1 m Ozero Krugle na Rayifskij dilyanci Golovna vodna arteriya zapovidnika richka Volga Vtim Rayifska dilyanka do yiyi berega bezposeredno ne prilyagaye natomist yiyi osnovnoyu arteriyeyu vistupaye liva volzka pritoka Vona v svoyu chergu maye rozvinenu merezhu pravih pritok bilshist z yakih skladayut balki sho zbirayut doshovu i talu vodu Z livih pritok Sumki najbilsh znachushoyu ye tipovo lisova richka Usi richki Rayifskoyi dilyanki nalezhat do tipu suhih oskilki gruntovi vodi yih praktichno ne zhivlyat vlitku voni chasto peresihayut Rayifska dilyanka bagata takozh na sufozijno karstovi ozera i nevelichki bolota V yiyi mezhah roztashovani tri velikih ozera Rayifske Lineve Gnile a she tri Ilyinske Bile Shatuniha mezhuyut z yiyi kordonami Rayifske ozero najbilshe za plosheyu i glibinoyu akumulyuye znachnu chastinu tverdogo osadu Sumki Na Saralinskij dilyanci merezha pritok ne rozvinuta natomist yiyi istotnoyu chastinoyu vistupaye vlasne Volga z milkovodnoyu chastinoyu Kujbishevskogo vodoshovisha Geologiya ta gruntiGeologiya dilyanok Volzko Kamskogo zapovidnika riznitsya Rayifska dilyanka roztashovana na misci davnoyi richkovoyi dolini yaku zapovniv alyuvij Volgi Ci davni volzki terasi skladeni piskami i supiskami sho cherguyutsya iz prosharkami glini i lesopodibnogo legkogo suglinku Cherez yihnyu znachnu potuzhnist zalyagannya gruntovih vod u cij miscevosti gliboke Z nedavnih geologichnih podij slid vidznachiti zminu obrisiv ozer She u XVI stolitti na terenah teperishnogo zapovidnika isnuvalo odne osyazhne ozero Velike Rayifske U XVII storichchi pislya virubuvannya navkolishnih lisiv shvidkist techiyi malih richok zrosla voni stali vinositi veliku kilkist osadu yakij zreshtoyu osiv v ozeri ta podiliv jogo na dvi menshi vodojmi suchasni ozera Rayifske ta Bile Suhodilna chastina Saralinskoyi dilyanki skladena perevazhno piskami i glinami pid yakimi zalyagayut korichnevo buri suglinki Persha i druga richkovi terasi tut sformuvalis vidpovidno u vyurmsku i rissku geologichnu dobu Narazi obidvi terasi intensivno rozmivayutsya vodami Kujbishevskogo vodoshovisha V zminah relyefu ciyeyi dilyanki okrim eroziyi znachnu rol grayut takozh akumulyativni procesi vidkladennya nanosiv techiyeyu vodoshovisha i prosidannya gruntiv pid diyeyu pidzemnih vod U Volzko Kamskomu zapovidniku perevazhayut dernovo pidzolisti grunti Yihnij mehanichnij sklad vmist zoli i gumusu silno riznyatsya v zalezhnosti vid gruntotvornih porid i tipu roslinnosti pid yakoyu voni rozvivayutsya Tak vmist gumusu v nih variyuye vid 0 5 do 5 mehanichnij sklad vid rihlogo pisku do vazhkogo suglinku tosho Z pomizh inshih tipiv gruntiv neznachnu ploshu zajmayut siri lisovi na bolotah i lukah ye dilyanki iz perezvolozhenimi gruntami FloraSosnovij bor iz yalinami u pidlisku Roslinnist Volzko Kamskogo zapovidnika ohoplyuye polovinu vidovogo riznomanittya flori Tatarstanu Tut zrostayut sudinnih roslin 834 vidi z nih 800 kvitkovih mohiv 163 pechinochnikiv 44 vodorostej 600 Blizko 40 flori zapovidnika skladayut tajgovi roslini 34 nemoralni roslini shirokolistyanih lisiv Taksonomichne riznomanittya ohoplyuye 80 rodin sudinnih roslin z yakih najshirshe predstavleni Ajstrovi Tonkonogovi Bobovi Osokovi Gvozdichni Kapustyani Rozovi Gluhokropivovi Okruzhkovi Tipi roslinnosti Volzko Kamskogo zapovidnika riznomanitni ale sered nih perevazhaye lis yakij vkrivaye 90 jogo ploshi Z usih tipiv lisiv najposhirenishij sosnovi bori znachno menshu ploshu zajmayut dibrovi mishani yalinovi lisi Vidnosno neveliki za plosheyu dilyanki luk priberezhnoyi i bolotyanoyi roslinnosti Na Rayifskij dilyanci 87 roslinnogo pokrivu skladayut same sosnovi bori Chisti sosnovi derevostani mozhna pobachiti na pivnochi cogo zapovidnogo kutochka v centralnij chastini dilyanki perevazhayut mishani iz yalinoyu i listyanimi porodami sosnyaki Na pishanih ta supishanih gruntah zrostayut lishajnikovij brusnichnij chornichnij kvasenicevij lipovij kostyanichno yaglicevij i perelisnikovij tipi sosnyakiv na suglinkah mishani yalinniki v pidlisku yakih traplyayutsya dub sosna lipa ta lipini iz pidliskom skladenim dubami i yalinami Bagatij trav yanij pokriv zapovidnih lisiv Na Saralinskij dilyanci perevazhayut sosnyaki i lipini Sosnovi bori rozvinuti na priberezhnih terasah de na pishanomu grunti u trav yanomu pokrivi panuyut lishajniki Dibrovi ta spili lipini pritamanni pivnichnij chastini Saralinskoyi dilyanki odnak chastina cih cinnih lisiv vnaslidok virubuvannya bula zamishena malocinnimi berezinami Zagalom sosnyaki ciyeyi chastini zapovidnika vidriznyayutsya vid sosnovih lisiv Rayifi Na Saralinskij dilyanci perevazhayut taki pidtipi yak brusnichno mohovij brusnichno zlakovij i zlakovij sosnyaki u pidlisku yakih okrim lipi zrostayut takozh osiki a v trav yanomu pokrivi bagato pereliski bagatorichnoyi medunki likarskoyi rozhidnika zvichajnogo i pishnih paporotej bezshitnika zhinochogo shitnika cholovichogo V borah pririchkovih teras dobre pomitni elementi stepovoyi flori astragal pishanij veronika kolosista voloshka sumska dzvoniki sibirski zmiyachka purpurova kipec sizij nagolovatki voloshkovi polin Marshalla pirij sizij Na shilah Lisoyi gori i Volgi zrostayut navit taki ridkisni dlya cogo krayu roslini yak vishnya stepova i kovila pirchasta U kvasenicevo mohovih sosnyakah bagato shirokolistih mohiv napriklad krim togo lishe tut mozhna natrapiti na chervonoknizhnih predstavnikiv flori orhideyu Calypso bulbosa i odnokvitku zvichajnu Orhideya Calypso bulbosa Bolotyana roslinnist predstavlena na Rayifskij dilyanci fragmentami bolit riznih tipiv vid nizinnih iz zarostyami komishu ta osok do perehidnih sho mayut pokriv zi sfagnovih mohiv Z vishih roslin na sfagnovih bolotah meshkayut andromeda ryasnolista bagno zvichajne veres zvichajnij zhuravlina bolotna Perezvolozheni dilyanki relyefu cikavi tajgovimi reliktami do yakih vidnosyat rizni vidi osok bagnovu buruvatu Carex disperma Bagnisti miscini ye pritulkom dlya orhideyi glevchak odnolistij Slaboprotochni vodojmi Rayifskogo lisu i beregi vodoshovisha na Saralinskij dilyanci spriyayut rozvitku makrofitiv Zakriti lisovi vodojmi prikrashaye latattya i glechiki na vidkritih plesah rostut ocheret i rogiz a z dribnishih roslin privertaye uvagu salviniya plavayucha Cya paporot pritamanna pivdennim krayam a u Volzko Kamskomu zapovidniku znahoditsya pivnichna mezha yiyi arealu FaunaFauna Volzko Kamskogo zapovidnika vklyuchaye ssavciv 50 vidiv ptahiv 230 plazuniv 6 zemnovodnih 11 rib 41 ta kilka tisyach vidiv bezhrebetnih Z usih vidiv tvarin 20 zaneseno do Chervonoyi knigi Tatarstanu Dlya miscevoyi fauni harakterne poyednannya tajgovih nemoralnih ta stepovih vidiv za yavnoyi perevagi pivnichnih prichomu tajgovih vidiv bilshe na Rayifskij dilyanci a lisostepovih na Saralinskij Komahoyidni predstavleni tut perevazhno yizhakom yevropejskim krotom yevropejskim ta midiceyu zvichajnoyu Usi ci tvarini grayut vazhlivu rol u rozpushenni gruntu i regulyaciyi chiselnosti bezhrebetnih Krim nih bilya vodojm pomichali veliku ryasonizhku U povitri robotu nazemnih regulyatoriv chiselnosti komah vikonuyut kazhani Z nih najchastishe traplyayetsya vechirnicya dozirna u koloniyi yakoyi zridka selitsya vechirnicya veletenska U duplah i na gorishah oblashtovuye zhitlo lilik dvokolirnij nad vodojmami polyuyut nichnici vusata i stavkova Ridkisni nichnicya vijchasta pergach pivnichnij i netopir karlik Ryad zajcepodibnih u zapovidniku predstavlenij zajcyami bilim ta sirim Obidva zvichajni odnak chiselnist yihnya zaznachaye vidchutnih kolivan z roku v rik Z pomizh grizuniv u Volzko Kamskomu zapovidniku najbilshe rudih noric yaki traplyayutsya usyudi ale polyublyayut j shirokolistyani lisi tut yihnya shilnist syagaye 180 osobin na ga Na vidkritih miscinah bagato zvichajnih polivok Lokalno chiselni mishivka lisova mishak yevropejskij zdebilshogo u lipinah mishak zhovtogrudij perevazhno u dibrovah vivirka zvichajna u Rayifskomu lisi ta vivirka teleutka na Saralinskij dilyanci U vodojmah dobre aklimatizuvalasya zavezena do Tatarstanu ondatra poruch iz neyu meshkayut yevropejski bobri Molodij samec losya Najzvichajnishim hizhakom na ohoronyuvanij teritoriyi vvazhayut lisicyu Krim cogo vidu tut takozh bagato borsukiv lasic dosit chasto traplyayutsya invazivni richkovi vizoni She odin aklimatizovanij vid yenotopodibnij sobaka voliye oblashtovuvati nori zdebilshogo na Saralinskij dilyanci Ne chastishe kilkoh raziv na rik do zapovidnika naviduyutsya veliki hizhaki vovki i risi Vedmedi buri tut traplyayutsya lishe vipadkovo dovoli ridkisni gornostayi Pevnu negativnu rol v ekosistemah vidigrayut zdichavili kishki ta sobaki Kopitni chiselni ale ne viriznyayutsya riznomanittyam Z troh vidiv travoyidnih tut panuyut losi yaki do zapovidannya dilyanok vvazhalisya ridkisnimi u cij miscevosti Krim nih u zapovidniku bagato dikih svinej Natomist sarni nechiselni V ornitofauni miscevih lisiv panuyut dribni ptahi ta gorlici zvichajni Dribni ptahi predstavleni gorobcepodibnimi z yakih povsyudno traplyayutsya berestyanka zvichajna zyablik vivsyanka zvichajna vivcharik vesnyanij i zhovtobrovij kropiv yanka chornogolova muholovka biloshiya chechevicya zvichajna shpak zvichajnij shevrik lisovij Na milinah vodoshovisha yaki peresihayut vlitku gnizduyutsya gricik velikij zhajvoronok polovij krizhen kryachki richkovij i chornij martin zvichajnij pliska zhovta tosho U vodojmah mozhna sposterigati za polyuvannyam chapli siroyi U lisah Volzko Kamskogo zapovidnika krim gorobcepodibnih mozhna inkoli pobachiti i takih nechiselnih pernatih yak dyatli tripalij bilospinnij zhovna siva pugach zvichajnij leleka chornij glushec Chiselnist ostannogo hoch i nevelika kilka desyatkiv osobin ale stabilna Z ridkisnih ptahiv vidkritih prostoriv tut slid zgadati tipovo lisostepovi vidi kuripku siru perepilku zvichajnu sivorakshu Ci ptahi zavzhdi tyazhiyut do uzlis i galyavin Majzhe dorosle ptashenya orlana bilohvosta u gnizdi Hizhi ptahi u zapovidniku dovoli riznomanitni hocha kozhen vid predstavlenij zdebilshogo kilkoma parami abo poodinokimi osobinami Ohoronyuvanu teritoriyu pid chas perelotiv polyuvannya chi gnizduvannya vidviduyut pidsokolik velikij zimnyak osoyid balaban sapsan berkut Odnak osoblive misce sered nih zajmaye orlan bilohvist U Volzko Kamskomu zapovidniku diye programa doslidzhennya i ohoroni cogo vidu yaka peredbachaye bagatorichni sposterezhennya iz zaluchennyam riznomanitnih metodik kilcyuvannya videonaglyad za gnizdami stezhennya za dopomogoyu radioperedavachiv a takozh zaluchennya ptahiv za dopomogoyu shtuchnih gnizdovih platform Ce dozvolyaye pidtrimuvati miscevu populyaciyu orlaniv na stabilnomu rivni shorichno u zapovidniku ci ptahi vivodyat ptashenyat shonajmenshe u 8 9 gnizdah Gerpetofaunu zapovidnoyi teritoriyi skladayut perevazhno zvichajni plazuni serednoyi smugi yashirki prudka i zhivorodna midyanka zvichajna veretilnicya gadyuka zvichajna Osoblivo bagato v cih miscyah zvichajnih vuzhiv yaki chasto traplyatsya ne tilki v lisah ale i v navkolishnih selah Voseni vuzhi inkoli masovo ginut na dorogah pid chas migraciyi do misc zimivli Chiselnist gadyuk maye tendenciyu do zmenshennya vnaslidok hizhactva kabaniv Rozpodil zemnovodnih mizh dvoma dilyankami nerivnomirnij u Rayifskomu lisi bilshe gostromordih i stavkovih zhab a v okremi roki zvichajnih tritoniv i sirih ropuh na Saralinskij dilyanci perevazhayut zvichajni chasnichnici stavkovi ta ozerni zhabi Povsyudi ridkisni trav yani zhabi i zeleni ropuhi pid antropogennim vplivom zmenshuyetsya chiselnist chervonocherevih kumok i grebinchastih tritoniv Ihtiofauna zapovidnika dosit bagata osoblivo na Saralinskij dilyanci V ribalskih merezhah perevazhayut koropovi sered yakih osoblivo chiselna plitka zvichajna ploskirka i chehonya U vodojmah usogo zapovidnika lovlyatsya okun ta jorzh Tilki u rayifskih vodojmah vidmichali zvichajnih vyuna i shipavku i navpaki tilki u vodah vodoshovisha na Saralinskij dilyanci meshkayut som sudak i bersh Krim cih vidiv vodi Volgi viriznyaye nayavnist yedinoyi osetrovoyi ribi sterlyadi a takozh prisutnist vselenciv yaki z yavilis pislya utvorennya Kujbishevskogo vodoshovisha Do chisla ostannih zarahovuyut odin z pidvidiv yevropejskoyi koryushki Osmerus eperlanus eperlanus m spirinchus pelyad i tyulku zvichajnu Na protivagu yim u vodoshovishi pomenshala chiselnist shuki Cepeya lisova odin z najchiselnishih m yakuniv zapovidnika Fauna bezhrebetnih Volzko Kamskogo zapovidnika vsebichno ne doslidzhena Sered velikih komah najbilsh pomitni ta chiselni zhuki Hocha kozhnomu biotopu pritamannij svij nabir vidiv odnak turuni Pterostichus niger i zhuk gnojovik dominuyut povsyudno V okremi roki sposterigayut spalahi rozmnozhennya travnevih hrushiv vlitku duzhe pomitni bronzivki zolotisti Sered ridkisnih komah tut vidmichali nayavnist turuna krasotila pahuchogo bdzholi ksilokopi zvichajnoyi metelikiv mahaona mnemozini apollona polikseni tosho Masovimi vidami nazemnih m yakuniv u Volzko Kamskomu zapovidniku ye cepeya lisova i vodnih molyuskiv nalichuyut blizko 70 vidiv Sered bezhrebetnih inshih sistematichnih grup doslidzheni pancirni klishi 73 vidi kolemboli 19 vidiv doshovi chervi ne menshe 7 vidiv dvoparnonogi bagatonizhki 6 vidiv Sered doshovih cherviv najmasovishim viyavivsya sibirskij a sered kivsyakiv strongilozoma chorna Stan ekosistemLyudska diyalnist po riznomu vplinula na dilyanki Volzko Kamskogo zapovidnika Yak zaznacheno vishe Rayifskij lis majzhe ne zaznav virubuvannya oskilki z davnih chasiv mav sakralne znachennya dlya avtohtonnogo naselennya Piznishe koli vin vidijshov u vlasnist monastirya monahi virubuvali tilki okremi dereva dlya vlasnih potreb Taka oshadna ekspluataciya majzhe ne vplinula na roslinnij i tvarinnij svit Rayifskoyi dilyanki odnak zbilshila vinos alyuviyu lisovimi richkami Sumka i Ser Bulak cherez sho Rayifske ozero u XVIII storichchi zminilo svoyu konfiguraciyu Deyakij chas ekosistema znahodilas u zbalansovanomu stani Naprikinci XX pochatku XXI stolit vishezaznachenij proces stav znachno intensivnishim oskilki do znelisnennya dodalas eroziya navkolishnih silskih ugid same z laniv teper nadhodit osnovna chastina zmitogo gruntu Osoblivo postrazhdalo vid cogo misce vpadinnya Ser Bulaka v ozero Karasiha Zadlya vidnovlennya ekosistemi pracivniki zapovidnika proveli lanku zahodiv ochishennya vid burelomu beregiv cih vodojm yih ozelenennya vstanovlennya v ozeri shistoh bioplat dlya sanaciyi vodi Saralinska dilyanka she do zapovidannya nalezhala lisgospu tomu na nij provodilis intensivni rubki Naslidkom cogo stala zmina tipiv lisu tut povnistyu znikli yalinniki zmenshilas plosha dibrov i lipin a na yihnomu misci sformuvalis malocinni shvidkorosli berezini U seredini XX stolittya znachna chastina lisgospnih ugid bula zatoplena vodami novoutvorenogo Kujbishevskogo vodoshovisha yake z togo chasu nevpinno vplivaye na usyu ekosistemu ciyeyi miscevosti Najbilsh pomitnim vplivom volzkih vod ye rujnuvannya davnih richkovih teras a takozh rozvitok na zatoplenih miscyah gustoyi makrofitnoyi roslinnosti Okrim cih specifichnih vpliviv na vsyu ohoronyuvanu teritoriyu vplivaye porushennya zapovidnogo rezhimu Shorichno fiksuyut do 100 takih porushen sered yakih osoblivo poshireni ta nebezpechni vikoristannya otrutohimikativ u bufernij zoni zapovidnika lisovi pozhezhi brakonyerska ribalka v akvatoriyi Prirodna sukcesiya u Volzko Kamskomu zapovidniku protikaye bez rizkih fitocenotichnih zmin Stan lisiv riznih tipiv dobrij yihnye prirodne vidnovlennya protikaye normalno U zapovidniku dosi zbereglisya dilyanki iz 200 300 richnim derevostanom Lisi zapovidnika ne zaznayut nishivnogo vplivu shkidnikiv chi hvorob vinyatok stanovlyat hiba sho stari osichnyaki urazheni gnillyu odnak nevisoka stijkist derevini cih porid do gnittya takozh ye prirodnoyu Naukova diyalnistSosni Vejmuta v kolekciyi dendrariyu Pershi naukovi doslidzhennya Rayifskogo lisu vidbulisya u 1883 roci koli chlen Spilki prirodoznavciv Kazanskogo universitetu P N Krilov zibrav na suchasnih zapovidnih terenah gerbarnu kolekciyu Zaznachivshi floristichne bagatstvo Rayifi vin tim samim privernuv uvagu do neyi inshih naukovciv Pislya nogo S I Korzhinskij sklav perelik zi 160 vidiv vishih roslin i 26 vidiv mohiv znajdenih nim u Rayifi Ce v svoyu chergu dalo pidstavu A Ya Gordyaginu nazvati okolici zapovidnika fitocenotichnim botanichnim sadom Jogo uchnyami buli taki vidatni botaniki yak ta U 1921 roci v Rayifskomu lisnictvi stvorili dendrologichnu dilyanku z ekzotichnimi porodami derev Docent Kazanskogo universitetu M K Vyehov stav yiyi pershim lisnichim zgodom vona bula peretvorena na povnocinnij dendrarij yakij zaraz ye okrasoyu administrativnoyi sadibi ciyeyi prirodoohoronnoyi ustanovi U 1936 roci plosha dendrariyu skladala 21 5 ga todi v nomu shorichno prodavali do 120 tisyach sadzhanciv Narazi dendrarij Volzko Kamskogo zapovidnika maye ploshu 4 1 ga jogo kolekciya nalichuye ponad 500 vidiv roslin z usogo svitu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na terenah majbutnogo zapovidnika pracyuvala spivrobitnicya Botanichnogo institutu Akademiyi nauk SRSR L A Kupriyanova V cej period u lisnictvi zaklali doslidni nasadzhennya topol a takozh provodili eksperimenti z sheplennya sibirskoyi sosni na inshi porodi Pershi zoologichni doslidzhennya u Rayifi vidbulisya v 1880 h rokah pid kerivnictvom profesora Lishe pislya trivaloyi perervi yih dopovniv fenologichnimi sposterezhennyami z zhittya ptahiv i komah M K Vyehov Persha povnocinna ornitologichna pracya bula zdijsnena U 1950 1970 rokah znachnij vnesok u doslidzhennya fauni ta ekologiyi hrebetnih tvarin zrobiv yakij aktivno spriyav stvorennyu Volzko Kamskogo zapovidnika Vzhe pislya organizaciyi prirodoohoronnoyi ustanovi v nij bezperervno vedutsya sposterezhennya za programoyu Litopis prirodi Z 1975 roku u zapovidniku pracyuye meteostanciya Krim togo na jogo teritoriyi zakladeno 200 postijnih probnih majdanchikiv i tochok naglyadu za visotoyu snigovogo pokrivu 40 profiliv dlya slidkuvannya za rujnaciyeyu beregiv vodoshovisha Prosvitnicka diyalnistVulicya selisha Sadovij de roztashovana administraciya zapovidnika Samomu stvorennyu Volzko Kamskogo zapovidnika pereduvala aktivna zaluchenist jogo tereniv do navchannya studentiv Kazanskogo universitetu Polovi praktiki tut pochali provoditi she naprikinci XIX stolittya V nash chas na bazi dvoh stacionariv zapovidnika sholita prohodyat praktiku studenti ne tilki Kazanskogo a takozh Moskovskogo j Naprikinci XX stolittya tut praktikuvalis i studenti ukrayinskih vishiv Harkivskogo ta Doneckogo universitetiv Dlya shkolyariv pri zapovidniku stvoreno shkilne lisnictvo Pracivniki ustanovi provodyat riznomanitni akciyi prosvitnickogo lekciyi naukovogo seminari rozvazhalnogo konkursi abo ekologichnogo toloki harakteru Okremij napryamok prosvitnickoyi diyalnosti stanovit turizm Shorichno zapovidnik vidviduye do 10 000 osib Do yihnih poslug tut pracyuyut Muzej prirodi i dendrarij Oskilki ohoronyuvana teritoriya dlya vidviduvan zakrita to dlya togo shob gosti mogli otrimati vicherpnu informaciyu pro zapovidnik dlya nih stvorili vizit centr Zapovidnij teremok Stvorennyu centru spriyali Vsesvitnij fond dikoyi prirodi i kompaniya Coca Cola Vin osnashenij interaktivnoyu informacijnoyu panellyu ta DVD progravachem na yakomu mozhna podivitisya dokumentalni filmi pro zapovidnik v tomu chisli j zapisi z kamer v realnomu chasi napriklad z gnizd orlaniv Bezposeredno sposterigati za zhittyam dikih tvarin mozhlivo lishe u specialnomu prihovanomu sposterezhnomu punkti na Saralinskij dilyanci Tut na berezi vodoshovisha dobre vidno orlaniv vodoplavnih ptahiv ta velikih ssavciv sho pereplivayut richku U razi bagatodennih vidvidin gosti mozhut oselitisya v goteli P yat shishok Dzherela Volzko Kamskij derzhavnij prirodnij biosfernij zapovidnik vkgz ru ros Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019 Roslinnij pokriv vkgz ru ros Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019 Tvarinnij svit vkgz ru ros Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019 Notatki z istoriyi zapovidnika vkgz ru ros Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019 Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 T Zapovedniki evropejskoj chasti RSFSR S 96 98 ros Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 T Zapovedniki evropejskoj chasti RSFSR S 99 100 ros Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 T Zapovedniki evropejskoj chasti RSFSR S 100 106 ros Punkt sposterezhennya Saralinska dilyanka vkgz ru ros Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019 Vidnovlennya porushenoyi ekosistemi r Ser Bulak oz Karasiha vkgz ru ros Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019 Ohorona zapovidnoyi teritoriyi vkgz ru ros Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019 Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 T Zapovedniki evropejskoj chasti RSFSR S 107 108 ros Dendrarij Volzko Kamskogo zapovidnika vkgz ru ros Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019 Vizit centr Zapovidnij teremok vkgz ru ros Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019