Атаба́єво (тат. Атабай, рос. Атабаево) — село в Лаїшевському районі Республіки Татарстан (Росія). Підпорядковане . Населення складають татари.
село Атабаєво | |
---|---|
тат. Атабай, рос. Атабаево | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Татарстан |
Муніципальний район | Лаїшевський район |
Поселення | |
Код ЗКАТУ: | 92234000007 |
Код ЗКТМО: | 92634408101 |
Основні дані | |
Перша згадка: | період Казанського ханства |
Населення | 586 |
Поштові індекси | 422635 |
Телефонний код | +7 84378 |
Географічні координати: | 55°17′15″ пн. ш. 49°21′18″ сх. д. / 55.28770000002777607° пн. ш. 49.35500000002777199° сх. д.Координати: 55°17′15″ пн. ш. 49°21′18″ сх. д. / 55.28770000002777607° пн. ш. 49.35500000002777199° сх. д. |
Часовий пояс | +3 |
Водойма | Куйбишевське водосховище |
Найближча залізнична станція | Казань |
Відстань | |
До залізничної станції: | 56 км |
Мапа | |
Атабаєво | |
|
Атабаєво розташоване за 56 км (за іншими відомостями за 65 км) на південь від Казані. Село знаходиться на березі Куйбишевського водосховища, на невеликому безіменному півострові, утвореному в місці злиття вод Ками і Волги. Західні околиці села межують із кордоном Саралинської ділянки Волзько-Камського біосферного заповідника.
Найближчий населений пункт — присілок Макаровка, що лежить за 2 км на північний схід. Із цим та іншими населеними пунктами Атабаєво зв'язують дві дороги. Крім них до транспортної інфраструктури цього села належить тільки пристань. Основні підприємства Атабаєво — це птахоферма, що спеціалізується на вирощуванні качок, та . У селі також діє філіал Сбербанку Росії.
Етимологія
Існує декілька версій походження назви цього населеного пункту. За однією, перші жителі села звели свої будинки на місці, рівному наче сковорода (татарською це слово звучить як «таба»). Від нього спочатку утворилась назва Табай, яка потім трансформувалась в Атабай. Російські поселенці почали вимовляти її за характерною для них звичкою як Атабаєво. За іншою версією, село назване на честь багатого татарина Атабая. Він запам'ятався селянам тим, що хоча і прийняв православ'я, однак не дозволив односельчанам змінити віру предків. Оскільки навколо Атабаєво здавна мешкають кряшени (християнизовані татари), то ця версія видається більш вірогідною.
Історія
Зміни населення | |
---|---|
Рік | Населення |
1782 | 60 |
1859 | 586 |
1897 | 794 |
1908 | 904 |
1920 | 1032 |
1926 | 1183 |
1938 | 1186 |
1949 | 911 |
1970 | 902 |
1979 | 768 |
1989 | 694 |
2000 | 586 |
У 1782 році враховані тільки чоловіки. Джерело:] |
Археологічна експедиція, проведена в 1950-х роках А. П. Смірновим і А. Х. Халіковим, виявила в околицях сучасного Атабаєво сліди прадавніх поселень (людські останки, посуд). Втім, точна дата появи тут постійних мешканців невідома. Перші писемні згадки про цей населений пункт датують періодом Казанського ханства.
Після встановлення кріпацтва селяни Атабаєво стали підпорядковуватись поміщикам Макарову й Апанаєву. Ті, кому не вистачало роботи в поміщицьких садибах, працювали на вирубках, у волзьких кар'єрах і вантажниками на пристанях. При цьому більшість мешканців села залишались незаможними через малий розмір власних наділів, тому атабаївчани часто повставали: 1557 року брали участь у сольовому бунті, 1671-го — у повстанні Степана Разіна, 1774-го — у селянській війні Омеляна Пугачова. У XVIII і першій половині XIX століть мешканці Атабаєво належали до категорії державних селян. На той час їхнім заняттями були землеробство і скотарство. Корінне населення Атабаєво складали татари, тому за відомостями 1859 року в ньому існувала мечеть. На початок XX століття в селі діяли вже дві мечеті, мектеб та сім крамниць, що торгували дрібним крамом. Станом на цей час земельний наділ сільської громади становив 557,5 десятин.
До 1920 року село було підпорядковане Казанської губернії. 1920 року воно увійшло до складу Лаїшевського кантону Татарської АРСР. Надалі цей населений пункт міняв своє адміністративне підпорядкування: з 14 лютого 1927 року належав до Лаїшевського району, з 1 лютого 1963 року включений до складу Пестречинського, однак вже 12 січня 1965 знову підпорядкований Лаїшевському.
Жителі Атабаєво брали участь у Жовтневому перевороті 1917 року і громадянській війні, яку він спричинив. У цих подіях багато з них стали на бік комуністів. Так, 1923 року в селі постала комсомольська і піонерська ланки. Агітаційна і просвітницька робота, яку проводили комсомольці, привернула до них багатьох прибічників, тому вже 1929 року у селі було створено колгосп «Камський». Створення Куйбишевського водосховища у 1956—1957 роках передбачало затоплення значної частини атабаївських угідь, через що жителям села і сусіднього присілка Єпанчино в 1952—1953 роках запропонували переселитися в Бурятію. Віддаленість нового помешкання від батьківщини змусила селян опиратися відселенню, тому влада обмежилась переселенням їх на нові ділянки неподалік тих, що мали опинитися в зоні затоплення. В цей же період в Атабаєво створили спецліспромгосп (спеціальне лісопромислове господарство), до якого влаштовувались вихідці з інших регіонів Росії.
1957 року колгосп і спецліспромгосп об'єднали в радгосп «Комсомольський». Брак землі, придатної для обробітку, знову дався взнаки, тому в радгоспі обрали нову для Татарстану галузь виробництва — птахівництво, а точніше, вирощування качок, для відгодівлі яких була придатна акваторія водосховища. Радгосп успішно розвивався і в 1970-х роках став одним із найбагатших у республіці. Період 1970—1990-х років відзначився стрімким розвитком соціальної інфраструктури села. В ті часи в Атабаєво були відкриті середня школа, бібліотека, будинок культури, дитячий садок, магазин, автоматична телефонна станція. Розпад СРСР сприяв відродженню етнічних традицій, релігійної і національної культури в Атабаєво, зокрема, тут почали діяти мечеть і народний ансамбль «Бібінур». 1998 року завершили газифікацію села.
Відомі люди
- — драматичний актор, народний артист Татарстану, засновник першого татарського театру;
- — татарський танцюрист, перший заслужений артист Татарстану;
- — заслужений працівник культури Татарстану, заслужений вчитель РРФСР;
- — народна артистка Татарстану;
- — доктор технічних наук, професор, заслужений механізатор Татарстану, автор і раціоналізатор багатьох винаходів.
Джерела
- Атабаєво (Атабай) // Татарская энциклопедия: в 6 т. / гл. ред. М. Х. Хасанов. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2005. — Т. 1. (рос.)
- [Історія села]. laishevo.tatarstan.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 21 травня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ataba yevo tat Atabaj ros Atabaevo selo v Layishevskomu rajoni Respubliki Tatarstan Rosiya Pidporyadkovane Naselennya skladayut tatari selo Atabayevo tat Atabaj ros Atabaevo Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Tatarstan Municipalnij rajon Layishevskij rajon Poselennya Kod ZKATU 92234000007 Kod ZKTMO 92634408101 Osnovni dani Persha zgadka period Kazanskogo hanstva Naselennya 586 Poshtovi indeksi 422635 Telefonnij kod 7 84378 Geografichni koordinati 55 17 15 pn sh 49 21 18 sh d 55 28770000002777607 pn sh 49 35500000002777199 sh d 55 28770000002777607 49 35500000002777199 Koordinati 55 17 15 pn sh 49 21 18 sh d 55 28770000002777607 pn sh 49 35500000002777199 sh d 55 28770000002777607 49 35500000002777199 Chasovij poyas 3 Vodojma Kujbishevske vodoshovishe Najblizhcha zaliznichna stanciya Kazan Vidstan Do zaliznichnoyi stanciyi 56 km Mapa Atabayevo Atabayevo roztashovane za 56 km za inshimi vidomostyami za 65 km na pivden vid Kazani Selo znahoditsya na berezi Kujbishevskogo vodoshovisha na nevelikomu bezimennomu pivostrovi utvorenomu v misci zlittya vod Kami i Volgi Zahidni okolici sela mezhuyut iz kordonom Saralinskoyi dilyanki Volzko Kamskogo biosfernogo zapovidnika Najblizhchij naselenij punkt prisilok Makarovka sho lezhit za 2 km na pivnichnij shid Iz cim ta inshimi naselenimi punktami Atabayevo zv yazuyut dvi dorogi Krim nih do transportnoyi infrastrukturi cogo sela nalezhit tilki pristan Osnovni pidpriyemstva Atabayevo ce ptahoferma sho specializuyetsya na viroshuvanni kachok ta U seli takozh diye filial Sberbanku Rosiyi EtimologiyaIsnuye dekilka versij pohodzhennya nazvi cogo naselenogo punktu Za odniyeyu pershi zhiteli sela zveli svoyi budinki na misci rivnomu nache skovoroda tatarskoyu ce slovo zvuchit yak taba Vid nogo spochatku utvorilas nazva Tabaj yaka potim transformuvalas v Atabaj Rosijski poselenci pochali vimovlyati yiyi za harakternoyu dlya nih zvichkoyu yak Atabayevo Za inshoyu versiyeyu selo nazvane na chest bagatogo tatarina Atabaya Vin zapam yatavsya selyanam tim sho hocha i prijnyav pravoslav ya odnak ne dozvoliv odnoselchanam zminiti viru predkiv Oskilki navkolo Atabayevo zdavna meshkayut kryasheni hristiyanizovani tatari to cya versiya vidayetsya bilsh virogidnoyu IstoriyaZmini naselennya Rik Naselennya1782 601859 5861897 7941908 9041920 10321926 11831938 11861949 9111970 9021979 7681989 6942000 586U 1782 roci vrahovani tilki choloviki Dzherelo Arheologichna ekspediciya provedena v 1950 h rokah A P Smirnovim i A H Halikovim viyavila v okolicyah suchasnogo Atabayevo slidi pradavnih poselen lyudski ostanki posud Vtim tochna data poyavi tut postijnih meshkanciv nevidoma Pershi pisemni zgadki pro cej naselenij punkt datuyut periodom Kazanskogo hanstva Pislya vstanovlennya kripactva selyani Atabayevo stali pidporyadkovuvatis pomishikam Makarovu j Apanayevu Ti komu ne vistachalo roboti v pomishickih sadibah pracyuvali na virubkah u volzkih kar yerah i vantazhnikami na pristanyah Pri comu bilshist meshkanciv sela zalishalis nezamozhnimi cherez malij rozmir vlasnih nadiliv tomu atabayivchani chasto povstavali 1557 roku brali uchast u solovomu bunti 1671 go u povstanni Stepana Razina 1774 go u selyanskij vijni Omelyana Pugachova U XVIII i pershij polovini XIX stolit meshkanci Atabayevo nalezhali do kategoriyi derzhavnih selyan Na toj chas yihnim zanyattyami buli zemlerobstvo i skotarstvo Korinne naselennya Atabayevo skladali tatari tomu za vidomostyami 1859 roku v nomu isnuvala mechet Na pochatok XX stolittya v seli diyali vzhe dvi mecheti mekteb ta sim kramnic sho torguvali dribnim kramom Stanom na cej chas zemelnij nadil silskoyi gromadi stanoviv 557 5 desyatin Do 1920 roku selo bulo pidporyadkovane Kazanskoyi guberniyi 1920 roku vono uvijshlo do skladu Layishevskogo kantonu Tatarskoyi ARSR Nadali cej naselenij punkt minyav svoye administrativne pidporyadkuvannya z 14 lyutogo 1927 roku nalezhav do Layishevskogo rajonu z 1 lyutogo 1963 roku vklyuchenij do skladu Pestrechinskogo odnak vzhe 12 sichnya 1965 znovu pidporyadkovanij Layishevskomu Zhiteli Atabayevo brali uchast u Zhovtnevomu perevoroti 1917 roku i gromadyanskij vijni yaku vin sprichiniv U cih podiyah bagato z nih stali na bik komunistiv Tak 1923 roku v seli postala komsomolska i pionerska lanki Agitacijna i prosvitnicka robota yaku provodili komsomolci privernula do nih bagatoh pribichnikiv tomu vzhe 1929 roku u seli bulo stvoreno kolgosp Kamskij Stvorennya Kujbishevskogo vodoshovisha u 1956 1957 rokah peredbachalo zatoplennya znachnoyi chastini atabayivskih ugid cherez sho zhitelyam sela i susidnogo prisilka Yepanchino v 1952 1953 rokah zaproponuvali pereselitisya v Buryatiyu Viddalenist novogo pomeshkannya vid batkivshini zmusila selyan opiratisya vidselennyu tomu vlada obmezhilas pereselennyam yih na novi dilyanki nepodalik tih sho mali opinitisya v zoni zatoplennya V cej zhe period v Atabayevo stvorili speclispromgosp specialne lisopromislove gospodarstvo do yakogo vlashtovuvalis vihidci z inshih regioniv Rosiyi 1957 roku kolgosp i speclispromgosp ob yednali v radgosp Komsomolskij Brak zemli pridatnoyi dlya obrobitku znovu davsya vznaki tomu v radgospi obrali novu dlya Tatarstanu galuz virobnictva ptahivnictvo a tochnishe viroshuvannya kachok dlya vidgodivli yakih bula pridatna akvatoriya vodoshovisha Radgosp uspishno rozvivavsya i v 1970 h rokah stav odnim iz najbagatshih u respublici Period 1970 1990 h rokiv vidznachivsya strimkim rozvitkom socialnoyi infrastrukturi sela V ti chasi v Atabayevo buli vidkriti serednya shkola biblioteka budinok kulturi dityachij sadok magazin avtomatichna telefonna stanciya Rozpad SRSR spriyav vidrodzhennyu etnichnih tradicij religijnoyi i nacionalnoyi kulturi v Atabayevo zokrema tut pochali diyati mechet i narodnij ansambl Bibinur 1998 roku zavershili gazifikaciyu sela Vidomi lyudi dramatichnij aktor narodnij artist Tatarstanu zasnovnik pershogo tatarskogo teatru tatarskij tancyurist pershij zasluzhenij artist Tatarstanu zasluzhenij pracivnik kulturi Tatarstanu zasluzhenij vchitel RRFSR narodna artistka Tatarstanu doktor tehnichnih nauk profesor zasluzhenij mehanizator Tatarstanu avtor i racionalizator bagatoh vinahodiv DzherelaAtabayevo Atabaj Tatarskaya enciklopediya v 6 t gl red M H Hasanov Kazan Institut Tatarskoj enciklopedii AN RT 2005 T 1 ros Istoriya sela laishevo tatarstan ru ros Arhiv originalu za 11 travnya 2019 Procitovano 21 travnya 2019