Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дятел трипалий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини

Дятел трипалий

Дятел трипалий
Дятел трипалий
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Трипалий дятел (Picoides)
Вид: Дятел трипалий
Біноміальна назва
Picoides tridactylus
(Linnaeus, 1758)
image
Посилання
image Вікісховище: Picoides tridactylus
image Віківиди: Picoides tridactylus
image EOL: 1047048
image ITIS: 178251
image МСОП: 141719
image NCBI: 165751

Дятел трипалий (Picoides tridactylus) − лісовий птах родини дятлових (Picidae). Один з 2-х видів роду; єдиний вид у фауні України. В Україні гніздовий осілий вид.

image
яйце Picoides tridactylus - Тулузький музей

Опис

Морфологічна характеристика

Менший від дятла звичайного. Забарвлення строкате, чорне з білим. У дорослого самця на тім'ї жовта «шапочка»; горло і шия спереду білі; решта шиї з білими і чорними поздовжніми смугами; спина і поперек білі; верхні покривні пера крил і надхвістя чорні; низ білий, з чорними поздовжніми смугами спереду на боках тулуба і поперечними − ззаду; махові пера чорні, з білими плямами, які на розгорнутих крилах утворюють смуги; хвіст чорний, цупкий, загострений, крайні стернові пера білі з чорними смугами; дзьоб темно-сірий; ноги трипалі, темно-сірі; райдужна оболонка ока коричнева. У дорослої самки, яка подібна до дорослого самця, тімʼя чорне з білими рисками. Молодий птах схожий на дорослого самця, але оперення верху з бурим відтінком; низ строкатіший. Маса дорослого птаха: 51-69 г, довжина тіла: 10-240 мм, розмах крил: 125—132 мм. Від решти дятлів відрізняється цілком білою спиною та трьома пальцями на нозі, а дорослий самець і молодий птах − також жовтою «шапочкою».

Голос

Досить мовчазний та у порівнянні з іншими дятлами володіє збідненим репертуаром. Звичайний поклик, який видається протягом року − м'яке «тюк» або «тік» − нижче, ніж у великого строкатого дятла, але вище, ніж у білоспинного. На початку сезону розмноження видає щебечучи або стрекочучи звуки, більш тихі та м'які, ніж у великого строкатого дятла. Барабанять обидві статі, самки у меншому ступені.

Систематика

Вид включає 5 підвидів, не враховуючи північноамериканської популяції яку раніше було виділено у окремий вид Picoides dorsalis :

  • P. t. tridactylus (Linnaeus, 1758) − в Україні зустрічається на Поліссі;
  • P. t. crissoleucus (Reichenbach, 1854);
  • P. t. albidior Stejneger, 1885;
  • P. t. alpinus C. L. Brehm, 1831 − в Україні зустрічається в Карпатах;
  • P. t. funebris J. Verreaux, 1870.

Ареал виду та його поширення в Україні

Область поширення − смуга хвойних та мішаних лісів Євразії від Скандинавії та Центральної Європи на схід до Камчатки, Сахаліну, Хоккайдо та Корейського півострова. В центральних областях Європи ареал спорадичний: гірські масиви Альп, Татр, Карпат і Балкан. В Україні гніздиться в Карпатах та з 2004 р. на Поліссі (ліси півночі Житомирської, Рівненської і Волинської областей).

Чисельність і причини її зміни

Європейська популяція оцінюється у 450−1100 тис. пар.. В Україні чисельність становить 300—320 пар. З них 290—300 пар гніздиться в Карпатах і 10-20 пар — на Поліссі. Основна кількість гніздових пар знаходиться у національному природному парку «Синевир» і прилеглих заказниках Ґорґан (70-120 пар), Карпатському біосферному заповіднику (85 пар). Чисельність виду у лісах Карпат скорочується, і в наш час[] становить 3-4 пари на 100 км² (Чорногора), раніше (1940—1960 рр.) — 10-26 пар на 100 км². Причини зміни чисельності: скорочення площ стиглих лісів, ліквідація ділянок сухостійних дерев і згарищ.

Особливості біології

Осілий птах, взимку кочовий. Заселяє стиглі і пристигаючі ліси переважно тайгового типу, надає перевагу ділянкам з сухостійними деревами. В Центральній та Східній Європі оселяється у гірській місцевості у проміжку між 650 та 1900 м над рівнем моря. Моногам. Статева зрілість настає наприкінці першого року життя. Гніздовий період триває з квітня по липень. Гніздиться у дуплах дерев. Діаметр дупла 8−14 см, глибина дупла 20−35 см, діаметр льотка 4−5 см. У кладці 3-7 видовжених білуватих яєць з блискучою шкаралупою. Розміри яєць: 21−28 х 17−21 мм. Відкладання яєць відбувається у травні — червні. Насиджування триває 19-25 діб. Пташенята з'являються в кінці травня − кінці червня.

Живиться комахами, головним чином личинками та лялечками ксилофагів. Серед жуків переважають короїди та вусачі.

Охорона

Охороняється Бернською конвенцією (Додаток ІІ). Згідно з класифікацією видів загальноєвропейської природоохоронної значимості має категорію SPEC3, статус «Рідкісний». Внесений до Червоної книги України (2009) (статус − вразливий). В Україні охороняється у Карпатському біосферному, Поліському, Рівненському і Черемському природних заповідниках та національних природних парках: Карпатський, «Гуцульщина», «Синевир». З метою ефективнішої охорони необхідно створювати заказники і пам'ятки природи, заборонити усі види рубок лісу, прокладання туристських маршрутів у місцях концентрації виду.

Джерела

  • Химин М. В. Дятел трипалий // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 474. — -0-7.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .

Посилання

Примітки

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  2. Winkler Hans; Christie David A. Family Picidae (Woodpeckers) In.: del Hoyo J., Elliott A., & Sargatal J., eds. Volume 7: Jacamars to Woodpeckers // Handbook of the birds of the world. — Barcelona: Lynx Edicions, 2002. — Р. 494-495.
  3. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. − Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. − 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dyatel tripalij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Tripalij dyatel Picoides Vid Dyatel tripalij Binomialna nazva Picoides tridactylus Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Picoides tridactylus Vikividi Picoides tridactylus EOL 1047048 ITIS 178251 MSOP 141719 NCBI 165751 Dyatel tripalij Picoides tridactylus lisovij ptah rodini dyatlovih Picidae Odin z 2 h vidiv rodu yedinij vid u fauni Ukrayini V Ukrayini gnizdovij osilij vid yajce Picoides tridactylus Tuluzkij muzejOpisMorfologichna harakteristika Menshij vid dyatla zvichajnogo Zabarvlennya strokate chorne z bilim U doroslogo samcya na tim yi zhovta shapochka gorlo i shiya speredu bili reshta shiyi z bilimi i chornimi pozdovzhnimi smugami spina i poperek bili verhni pokrivni pera kril i nadhvistya chorni niz bilij z chornimi pozdovzhnimi smugami speredu na bokah tuluba i poperechnimi zzadu mahovi pera chorni z bilimi plyamami yaki na rozgornutih krilah utvoryuyut smugi hvist chornij cupkij zagostrenij krajni sternovi pera bili z chornimi smugami dzob temno sirij nogi tripali temno siri rajduzhna obolonka oka korichneva U dorosloyi samki yaka podibna do doroslogo samcya timʼya chorne z bilimi riskami Molodij ptah shozhij na doroslogo samcya ale operennya verhu z burim vidtinkom niz strokatishij Masa doroslogo ptaha 51 69 g dovzhina tila 10 240 mm rozmah kril 125 132 mm Vid reshti dyatliv vidriznyayetsya cilkom biloyu spinoyu ta troma palcyami na nozi a doroslij samec i molodij ptah takozh zhovtoyu shapochkoyu Golos Dosit movchaznij ta u porivnyanni z inshimi dyatlami volodiye zbidnenim repertuarom Zvichajnij poklik yakij vidayetsya protyagom roku m yake tyuk abo tik nizhche nizh u velikogo strokatogo dyatla ale vishe nizh u bilospinnogo Na pochatku sezonu rozmnozhennya vidaye shebechuchi abo strekochuchi zvuki bilsh tihi ta m yaki nizh u velikogo strokatogo dyatla Barabanyat obidvi stati samki u menshomu stupeni Sistematika Vid vklyuchaye 5 pidvidiv ne vrahovuyuchi pivnichnoamerikanskoyi populyaciyi yaku ranishe bulo vidileno u okremij vid Picoides dorsalis P t tridactylus Linnaeus 1758 v Ukrayini zustrichayetsya na Polissi P t crissoleucus Reichenbach 1854 P t albidior Stejneger 1885 P t alpinus C L Brehm 1831 v Ukrayini zustrichayetsya v Karpatah P t funebris J Verreaux 1870 Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniOblast poshirennya smuga hvojnih ta mishanih lisiv Yevraziyi vid Skandinaviyi ta Centralnoyi Yevropi na shid do Kamchatki Sahalinu Hokkajdo ta Korejskogo pivostrova V centralnih oblastyah Yevropi areal sporadichnij girski masivi Alp Tatr Karpat i Balkan V Ukrayini gnizditsya v Karpatah ta z 2004 r na Polissi lisi pivnochi Zhitomirskoyi Rivnenskoyi i Volinskoyi oblastej Chiselnist i prichini yiyi zminiYevropejska populyaciya ocinyuyetsya u 450 1100 tis par V Ukrayini chiselnist stanovit 300 320 par Z nih 290 300 par gnizditsya v Karpatah i 10 20 par na Polissi Osnovna kilkist gnizdovih par znahoditsya u nacionalnomu prirodnomu parku Sinevir i prileglih zakaznikah Gorgan 70 120 par Karpatskomu biosfernomu zapovidniku 85 par Chiselnist vidu u lisah Karpat skorochuyetsya i v nash chas koli stanovit 3 4 pari na 100 km Chornogora ranishe 1940 1960 rr 10 26 par na 100 km Prichini zmini chiselnosti skorochennya plosh stiglih lisiv likvidaciya dilyanok suhostijnih derev i zgarish Osoblivosti biologiyiOsilij ptah vzimku kochovij Zaselyaye stigli i pristigayuchi lisi perevazhno tajgovogo tipu nadaye perevagu dilyankam z suhostijnimi derevami V Centralnij ta Shidnij Yevropi oselyayetsya u girskij miscevosti u promizhku mizh 650 ta 1900 m nad rivnem morya Monogam Stateva zrilist nastaye naprikinci pershogo roku zhittya Gnizdovij period trivaye z kvitnya po lipen Gnizditsya u duplah derev Diametr dupla 8 14 sm glibina dupla 20 35 sm diametr lotka 4 5 sm U kladci 3 7 vidovzhenih biluvatih yayec z bliskuchoyu shkaralupoyu Rozmiri yayec 21 28 h 17 21 mm Vidkladannya yayec vidbuvayetsya u travni chervni Nasidzhuvannya trivaye 19 25 dib Ptashenyata z yavlyayutsya v kinci travnya kinci chervnya Zhivitsya komahami golovnim chinom lichinkami ta lyalechkami ksilofagiv Sered zhukiv perevazhayut koroyidi ta vusachi OhoronaOhoronyayetsya Bernskoyu konvenciyeyu Dodatok II Zgidno z klasifikaciyeyu vidiv zagalnoyevropejskoyi prirodoohoronnoyi znachimosti maye kategoriyu SPEC3 status Ridkisnij Vnesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 status vrazlivij V Ukrayini ohoronyayetsya u Karpatskomu biosfernomu Poliskomu Rivnenskomu i Cheremskomu prirodnih zapovidnikah ta nacionalnih prirodnih parkah Karpatskij Guculshina Sinevir Z metoyu efektivnishoyi ohoroni neobhidno stvoryuvati zakazniki i pam yatki prirodi zaboroniti usi vidi rubok lisu prokladannya turistskih marshrutiv u miscyah koncentraciyi vidu DzherelaHimin M V Dyatel tripalij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 474 ISBN 978 966 7059 0 7 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Posilannyahttp www iucnredlist org apps redlist details 141719 0 3 veresnya 2010 u Wayback Machine Dyatel tripalij v Chervonij knizi Ukrayini 11 zhovtnya 2013 u Wayback Machine PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Winkler Hans Christie David A Family Picidae Woodpeckers In del Hoyo J Elliott A amp Sargatal J eds Volume 7 Jacamars to Woodpeckers Handbook of the birds of the world Barcelona Lynx Edicions 2002 R 494 495 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12

Дата публікації:
Топ