Ташкірме́нь (тат. Ташкирмән, рос. Ташкирмень) — село в Лаїшевському районі Республіки Татарстан (Росія). Підпорядковане . Населення складають татари, які належать до етноконфесійної групи кряшенів. Мешканці села займаються рослинництвом і рибальством.
село Ташкірмень | |
---|---|
тат. Ташкирмән, рос. Ташкирмень | |
. | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Татарстан |
Муніципальний район | Лаїшевський район |
Поселення | |
Код ЗКАТУ: | 92234000027 |
Код ЗКТМО: | 92634436101 |
Основні дані | |
Перша згадка: | період Казанського ханства |
Населення | 552 |
Поштові індекси | 422635 |
Телефонний код | +7 84378 |
Географічні координати: | 55°19′ пн. ш. 49°22′ сх. д. / 55.317° пн. ш. 49.367° сх. д.Координати: 55°19′ пн. ш. 49°22′ сх. д. / 55.317° пн. ш. 49.367° сх. д. |
Часовий пояс | +3 |
Водойма | Куйбишевське водосховище |
Найближча залізнична станція | Казань |
Відстань | |
До залізничної станції: | 65 км |
Мапа | |
Ташкірмень | |
|
Ташкірмень розташована за 65 км на південь від Казані. Село знаходиться на березі Куйбишевського водосховища, на невеликому безіменному півострові, утвореному в місці злиття вод Ками і Волги. Західна околиця села межує з кордоном Саралинської ділянки Волзько-Камського біосферного заповідника. Найближчий населений пункт — присілок Макаровка, розташований упритул до південної околиці села за яром. У найвужчому місці через яр прокладений міст, який зв'язує ці два поселення. З іншими селищами Ташкірмень сполучає лише одна дорога.
Село відоме пам'ятками культури. Поблизу нього знаходиться , яке відносять до іменьківської культури (V—VII століття). Наразі стан городища загрозливий, оскільки воно поступово розмивається водами Куйбишевського водосховища. Крім нього в самому селі пам'яткою архітектури визнано православну .
Історія
Зміни населення | |
---|---|
Рік | Населення |
1782 | 193 |
1859 | 835 |
1897 | 1220 |
1908 | 1341 |
1920 | 1444 |
1926 | 1526 |
1938 | 954 |
1949 | 643 |
1958 | 634 |
1970 | 563 |
1979 | 584 |
1989 | 549 |
2000 | 552 |
У 1782 році враховані тільки чоловіки. Джерело:] |
Люди в районі Ташкірмені почали селитися ще в добу неоліту, однак більшість археологічних знахідок з її околиць датують періодом Казанського ханства. Численні знахідки монет з арабськими написами свідчать, що в той час місцеве населення належало до булгар і сповідувало іслам. Булгарське поселення називалося Хан-Кірмень (тобто «ханська фортеця») і знаходилось на південному заході від кордонів сучасного населеного пункту, тому їхня тотожність дещо умовна. У часи занепаду Казанського ханства на місці теперішнього села з'явилась фортеця, яку власне і можна вважати першою будівлею сучасного населеного пункту. За однією версією, фортецю спорудили старійшини Зензеїт і Сарий, які підняли корінне населення на боротьбу проти іноземців. За іншою версією, збудував її марійський князь як опорний пункт у боротьбі проти Московського царства. Коли московське військо зруйнувало укріплення, на його місці поселились татари. Згадка про знищену споруду залишилась тільки у назві їхнього поселення — Таш-Кірмень, що в перекладі означає «кам'яна фортеця».
У другій половині XVI століття казанський архієпископ охрестив мешканців Ташкірмені, однак, за свідоцтвами істориків, вони і надалі не забували своїх язичницьких обрядів. У XVIII і першій половині XIX століть мешканці Ташкірмені належали до категорії державних селян. Їхнім заняттями були землеробство, скотарство, рибальство, ковальство і, почасти, лимарство (жителі спеціалізувались на плетінні віжок). В XIX столітті в селі збудували православну Святогуріївську церкву. В 1869 році було засновано школу, яку 1875 року підпорядкували Міністерству народної просвіти. На початку XX століття у Ташкірмені діяли волосне правління, три лавки, що торгували дрібним крамом, і три кузні. Станом на цей час земельний наділ сільської громади становив 1975 десятин.
До 1920 року село було підпорядковане Казанської губернії. 1920 року воно увійшло до складу Лаїшевського кантону Татарської АРСР. Надалі Ташкірмень міняла своє адміністративне підпорядкування: з 14 лютого 1927 року належала до Лаїшевського району, з 1 лютого 1963 року включена до складу Пестречинського, однак вже 12 січня 1965 знову підпорядкована Лаїшевському. В радянський період в селі відкрили будинок культури, а колишню братську школу перетворили на середню.
Джерела
- Ташкирмень [ 11 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Татарская энциклопедия: в 6 т. / гл. ред. М. Х. Хасанов. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2005. — Т. 5. (рос.)
- [Історія села]. laishevo.tatarstan.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 21 травня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tashkirme n tat Tashkirmәn ros Tashkirmen selo v Layishevskomu rajoni Respubliki Tatarstan Rosiya Pidporyadkovane Naselennya skladayut tatari yaki nalezhat do etnokonfesijnoyi grupi kryasheniv Meshkanci sela zajmayutsya roslinnictvom i ribalstvom selo Tashkirmen tat Tashkirmәn ros Tashkirmen Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Tatarstan Municipalnij rajon Layishevskij rajon Poselennya Kod ZKATU 92234000027 Kod ZKTMO 92634436101 Osnovni dani Persha zgadka period Kazanskogo hanstva Naselennya 552 Poshtovi indeksi 422635 Telefonnij kod 7 84378 Geografichni koordinati 55 19 pn sh 49 22 sh d 55 317 pn sh 49 367 sh d 55 317 49 367 Koordinati 55 19 pn sh 49 22 sh d 55 317 pn sh 49 367 sh d 55 317 49 367 Chasovij poyas 3 Vodojma Kujbishevske vodoshovishe Najblizhcha zaliznichna stanciya Kazan Vidstan Do zaliznichnoyi stanciyi 65 km Mapa Tashkirmen Tashkirmen roztashovana za 65 km na pivden vid Kazani Selo znahoditsya na berezi Kujbishevskogo vodoshovisha na nevelikomu bezimennomu pivostrovi utvorenomu v misci zlittya vod Kami i Volgi Zahidna okolicya sela mezhuye z kordonom Saralinskoyi dilyanki Volzko Kamskogo biosfernogo zapovidnika Najblizhchij naselenij punkt prisilok Makarovka roztashovanij upritul do pivdennoyi okolici sela za yarom U najvuzhchomu misci cherez yar prokladenij mist yakij zv yazuye ci dva poselennya Z inshimi selishami Tashkirmen spoluchaye lishe odna doroga Selo vidome pam yatkami kulturi Poblizu nogo znahoditsya yake vidnosyat do imenkivskoyi kulturi V VII stolittya Narazi stan gorodisha zagrozlivij oskilki vono postupovo rozmivayetsya vodami Kujbishevskogo vodoshovisha Krim nogo v samomu seli pam yatkoyu arhitekturi viznano pravoslavnu IstoriyaZmini naselennya Rik Naselennya1782 1931859 8351897 12201908 13411920 14441926 15261938 9541949 6431958 6341970 5631979 5841989 5492000 552U 1782 roci vrahovani tilki choloviki Dzherelo Lyudi v rajoni Tashkirmeni pochali selitisya she v dobu neolitu odnak bilshist arheologichnih znahidok z yiyi okolic datuyut periodom Kazanskogo hanstva Chislenni znahidki monet z arabskimi napisami svidchat sho v toj chas misceve naselennya nalezhalo do bulgar i spoviduvalo islam Bulgarske poselennya nazivalosya Han Kirmen tobto hanska fortecya i znahodilos na pivdennomu zahodi vid kordoniv suchasnogo naselenogo punktu tomu yihnya totozhnist desho umovna U chasi zanepadu Kazanskogo hanstva na misci teperishnogo sela z yavilas fortecya yaku vlasne i mozhna vvazhati pershoyu budivleyu suchasnogo naselenogo punktu Za odniyeyu versiyeyu fortecyu sporudili starijshini Zenzeyit i Sarij yaki pidnyali korinne naselennya na borotbu proti inozemciv Za inshoyu versiyeyu zbuduvav yiyi marijskij knyaz yak opornij punkt u borotbi proti Moskovskogo carstva Koli moskovske vijsko zrujnuvalo ukriplennya na jogo misci poselilis tatari Zgadka pro znishenu sporudu zalishilas tilki u nazvi yihnogo poselennya Tash Kirmen sho v perekladi oznachaye kam yana fortecya U drugij polovini XVI stolittya kazanskij arhiyepiskop ohrestiv meshkanciv Tashkirmeni odnak za svidoctvami istorikiv voni i nadali ne zabuvali svoyih yazichnickih obryadiv U XVIII i pershij polovini XIX stolit meshkanci Tashkirmeni nalezhali do kategoriyi derzhavnih selyan Yihnim zanyattyami buli zemlerobstvo skotarstvo ribalstvo kovalstvo i pochasti limarstvo zhiteli specializuvalis na pletinni vizhok V XIX stolitti v seli zbuduvali pravoslavnu Svyatoguriyivsku cerkvu V 1869 roci bulo zasnovano shkolu yaku 1875 roku pidporyadkuvali Ministerstvu narodnoyi prosviti Na pochatku XX stolittya u Tashkirmeni diyali volosne pravlinnya tri lavki sho torguvali dribnim kramom i tri kuzni Stanom na cej chas zemelnij nadil silskoyi gromadi stanoviv 1975 desyatin Do 1920 roku selo bulo pidporyadkovane Kazanskoyi guberniyi 1920 roku vono uvijshlo do skladu Layishevskogo kantonu Tatarskoyi ARSR Nadali Tashkirmen minyala svoye administrativne pidporyadkuvannya z 14 lyutogo 1927 roku nalezhala do Layishevskogo rajonu z 1 lyutogo 1963 roku vklyuchena do skladu Pestrechinskogo odnak vzhe 12 sichnya 1965 znovu pidporyadkovana Layishevskomu V radyanskij period v seli vidkrili budinok kulturi a kolishnyu bratsku shkolu peretvorili na serednyu DzherelaTashkirmen 11 grudnya 2019 u Wayback Machine Tatarskaya enciklopediya v 6 t gl red M H Hasanov Kazan Institut Tatarskoj enciklopedii AN RT 2005 T 5 ros Istoriya sela laishevo tatarstan ru ros Arhiv originalu za 23 travnya 2019 Procitovano 21 travnya 2019