Кільцювання птахів — метод дослідження диких птахів за допомогою прикріплення невеликої металевої або пластмасової індивідуально позначеної і, зазвичай, кільцеподібної мітки до ніг або крил, таким чином, що різні аспекти життя птаха можуть досліджуватися за допомогою можливості знайти та ідентифікувати цього птаха пізніше. Метод використовується при дослідженні міграції, тривалості життя, смертності та інших популяційних досліджень, живлення та інших аспектів.
Історія
Ще в давнину люди різними способами пробували мітити тварин. Загалом об'єктами мічення були домашні та мисливські птахи. У літературі є відомості також про кільцюванні в середні віки чапель, лелек, лебедів, гусей, голубів і ластівок. Як правило, інформація про таке мічення була необхідна і тому доступна вузькому колу осіб, безпосередньо причетних до процесу кільцювання. До того ж, у ті часи у світі не існувало сучасних способів обміну інформацією, що також не дозволяло широко використовувати метод кільцювання для вивчення диких птахів.
Ханс Крістіан Корнеліус Мортенсен, вчитель з Віборга (Данія) був першим, хто почав систематично в наукових цілях кільцювати птахів. У 1899 році він позначив алюмінієвими кільцями з оригінальними номерами та адресою 165 шпаків у надії, що деякі з птахів будуть виявлені і кільце повернеться з інформацією про дату і місце знахідки. Експеримент був успішним, і вже рік потому перші його результати були опубліковані. Метод, запропонований Мортенсеном, привернув увагу вчених, і в багатьох країнах світу почали кільцювати птахів і організовувати центри кільцювання. З того часу у світі закільцьовані та помічені десятки мільйонів різних птахів.
Виникнення перших орнітологічних станцій на початку ХХ ст. було пов'язане з необхідністю масового відлову та кільцювання птахів.
EURING
Мігруючі птахи перетинають політичні кордони держав протягом своїх довгих перельотів. Щоб успішно спостерігати за їхнім життям протягом усього життя треба було створення міжнародної координаційної мережі станцій кільцювання та Національних центрів кільцювання. На нараді Національних центрів кільцювання в Парижі в 1963 р був утворений «EURING» — Європейський союз кільцювання птахів. Основна мета Союзу — організація та стандартизація наукового кільцювання птахів у Європі. Усі європейські центри кільцювання, що володіють власними кільцями для вивчення вільноживучих птахів, є членами EURING. Рада EURING складається з Президента, Віце-президента, Генерального секретаря та 5 членів, що обираються представниками центрів кільцювання на Генеральній нараді, проведеній раз на два роки.
Щоб підтримати обмін інформацією між різними європейськими центрами кільцювання в 1966 р. EURING запропонував стандартну систему кодування даних кільцювання-повернень. Ці коди зараз використовуються усіма центрами і значно полегшують передачу та аналіз даних, одержуваних з багатьох різних джерел.
У 1977 р на базі Інституту екології в Хетерні (Нідерланди) створено Банк даних EURING, куди стікаються дані про кільцюванні та поверненнях не тільки від європейських центрів, а й з усього світу. Члени EURING щорічно посилають сюди звіти, більшість центрів також передає дані про повернення. Уже в 1994 р Банк даних містив відомості про 1 млн. 225 тис. Повернень понад 400 видів птахів.
Мічення птахів в Україні
Координацію робіт щодо мічення птахів в Україні здійснює Центр кільцювання птахів. Він знаходиться в Києві, є підрозділом Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. Ним керує Анатолій Полуда. Виловлювання та кільцювання птахів здійснюють різні установи. Серед них: , Західно-Українська орнітологічна станція, університети, заповідники тощо.
Техніка кільцювання
З метою мічення здійснюють виловлювання дорослих птахів за допомогою сіток різноманітних конструкцій, нелітних молодих птахів або нелітних особин під час линяння. Птахові надівають індивідуальну мітку, які можуть бути різної конструкції. Обов'язково надівають металеве кільце (зазвичай на цівку, рідше — на гомілку). Кільце містить інформацію про країну, представник якої здійснив кільцювання, та індивідуальний номер. Інформація про місце кільцювання, дату, вид птаха (також — вік, стать) заносять до єдиної бази даних. Для отримання відомостей про міграцію птахів потрібно отримати повідомлення про знахідку птаха з кільцем. Ефективність кільцювання металевими кільцями невелика — для птахів невеликого розміру на декілька тисяч помічених особин припадає лише одне повторне спостереження. Тому така інформація є вкрай важливою. Для підвищення ефективності мічення застосовують кольорові кільця, криломітки, шийні мітки тощо. Інформацію на таких мітках можна прочитати дистанційно, без виловлення птахів.
Рекомендації щодо дій при знахідці птаха з кільцем
Якщо до Вас потрапило кільце чи Ви прочитали (сфотографували) номер кільця чи мітки на пташці, необхідно:
- переписати всю інформацію, що є на кільці чи мітці (якщо це кольорове кільце/мітка — вказати колір);
- вказати вид птаха, якщо це можливо, чи до якої групи птах відноситься (качка, гуска, хижий птах тощо);
- вказати обставини знахідки (знайдене кільце, птах застрелений, знайдений мертвим, знайдені залишки птаха, сфотографований тощо);
- вказати дату знахідки; — вказати місце знахідки (область, район, найближчий населений пункт) чи географічні координати, якщо є можливість їх визначити;
- надіслати чи передати телефоном цю інформацію в Центр кільцювання.
Результати
Найстарішим закільцьованим птахом є самка темноспинного альбатроса, на ім'я Віздом. Станом на січень 2018 року її вік становить 67 років.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 6 травня 2016.
- . Элементы. 10 травня 2017. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
Посилання
- Сторінка Українського центру кільцювання птахів [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Сторінка Euring [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Сторінка Європейського центру кольорового мічення [ 3 травня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Рекомендації щодо спостереження за міченими птахами [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кільцювання птахів |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kilcyuvannya ptahiv metod doslidzhennya dikih ptahiv za dopomogoyu prikriplennya nevelikoyi metalevoyi abo plastmasovoyi individualno poznachenoyi i zazvichaj kilcepodibnoyi mitki do nig abo kril takim chinom sho rizni aspekti zhittya ptaha mozhut doslidzhuvatisya za dopomogoyu mozhlivosti znajti ta identifikuvati cogo ptaha piznishe Metod vikoristovuyetsya pri doslidzhenni migraciyi trivalosti zhittya smertnosti ta inshih populyacijnih doslidzhen zhivlennya ta inshih aspektiv Rannya versiya mitki sho vikoristovuvalasya dlya gusakiv Kilcyuvannya ptashenyati martina zvichajnogo Chroicocephalus ridibundus Linnaeus 1766 z rodini Martinovi Laridae Ptah z kilcem u sitci Poberezhnik chornogrudij z kilcyami na lapah Nacionalnij park Matsalu Martin sriblyastij z kolorovim kilcem Kulon amerikanskij Numenius americanus z kolorovim praporcem na lapi Velikij fregat iz krilomitkoyuIstoriyaShe v davninu lyudi riznimi sposobami probuvali mititi tvarin Zagalom ob yektami michennya buli domashni ta mislivski ptahi U literaturi ye vidomosti takozh pro kilcyuvanni v seredni viki chapel lelek lebediv gusej golubiv i lastivok Yak pravilo informaciya pro take michennya bula neobhidna i tomu dostupna vuzkomu kolu osib bezposeredno prichetnih do procesu kilcyuvannya Do togo zh u ti chasi u sviti ne isnuvalo suchasnih sposobiv obminu informaciyeyu sho takozh ne dozvolyalo shiroko vikoristovuvati metod kilcyuvannya dlya vivchennya dikih ptahiv Hans Kristian Kornelius Mortensen vchitel z Viborga Daniya buv pershim hto pochav sistematichno v naukovih cilyah kilcyuvati ptahiv U 1899 roci vin poznachiv alyuminiyevimi kilcyami z originalnimi nomerami ta adresoyu 165 shpakiv u nadiyi sho deyaki z ptahiv budut viyavleni i kilce povernetsya z informaciyeyu pro datu i misce znahidki Eksperiment buv uspishnim i vzhe rik potomu pershi jogo rezultati buli opublikovani Metod zaproponovanij Mortensenom privernuv uvagu vchenih i v bagatoh krayinah svitu pochali kilcyuvati ptahiv i organizovuvati centri kilcyuvannya Z togo chasu u sviti zakilcovani ta pomicheni desyatki miljoniv riznih ptahiv Viniknennya pershih ornitologichnih stancij na pochatku HH st bulo pov yazane z neobhidnistyu masovogo vidlovu ta kilcyuvannya ptahiv EURINGMigruyuchi ptahi peretinayut politichni kordoni derzhav protyagom svoyih dovgih perelotiv Shob uspishno sposterigati za yihnim zhittyam protyagom usogo zhittya treba bulo stvorennya mizhnarodnoyi koordinacijnoyi merezhi stancij kilcyuvannya ta Nacionalnih centriv kilcyuvannya Na naradi Nacionalnih centriv kilcyuvannya v Parizhi v 1963 r buv utvorenij EURING Yevropejskij soyuz kilcyuvannya ptahiv Osnovna meta Soyuzu organizaciya ta standartizaciya naukovogo kilcyuvannya ptahiv u Yevropi Usi yevropejski centri kilcyuvannya sho volodiyut vlasnimi kilcyami dlya vivchennya vilnozhivuchih ptahiv ye chlenami EURING Rada EURING skladayetsya z Prezidenta Vice prezidenta Generalnogo sekretarya ta 5 chleniv sho obirayutsya predstavnikami centriv kilcyuvannya na Generalnij naradi provedenij raz na dva roki Shob pidtrimati obmin informaciyeyu mizh riznimi yevropejskimi centrami kilcyuvannya v 1966 r EURING zaproponuvav standartnu sistemu koduvannya danih kilcyuvannya povernen Ci kodi zaraz vikoristovuyutsya usima centrami i znachno polegshuyut peredachu ta analiz danih oderzhuvanih z bagatoh riznih dzherel U 1977 r na bazi Institutu ekologiyi v Heterni Niderlandi stvoreno Bank danih EURING kudi stikayutsya dani pro kilcyuvanni ta povernennyah ne tilki vid yevropejskih centriv a j z usogo svitu Chleni EURING shorichno posilayut syudi zviti bilshist centriv takozh peredaye dani pro povernennya Uzhe v 1994 r Bank danih mistiv vidomosti pro 1 mln 225 tis Povernen ponad 400 vidiv ptahiv Michennya ptahiv v UkrayiniKoordinaciyu robit shodo michennya ptahiv v Ukrayini zdijsnyuye Centr kilcyuvannya ptahiv Vin znahoditsya v Kiyevi ye pidrozdilom Institutu zoologiyi im I I Shmalgauzena NAN Ukrayini Nim keruye Anatolij Poluda Vilovlyuvannya ta kilcyuvannya ptahiv zdijsnyuyut rizni ustanovi Sered nih Zahidno Ukrayinska ornitologichna stanciya universiteti zapovidniki tosho Tehnika kilcyuvannyaZ metoyu michennya zdijsnyuyut vilovlyuvannya doroslih ptahiv za dopomogoyu sitok riznomanitnih konstrukcij nelitnih molodih ptahiv abo nelitnih osobin pid chas linyannya Ptahovi nadivayut individualnu mitku yaki mozhut buti riznoyi konstrukciyi Obov yazkovo nadivayut metaleve kilce zazvichaj na civku ridshe na gomilku Kilce mistit informaciyu pro krayinu predstavnik yakoyi zdijsniv kilcyuvannya ta individualnij nomer Informaciya pro misce kilcyuvannya datu vid ptaha takozh vik stat zanosyat do yedinoyi bazi danih Dlya otrimannya vidomostej pro migraciyu ptahiv potribno otrimati povidomlennya pro znahidku ptaha z kilcem Efektivnist kilcyuvannya metalevimi kilcyami nevelika dlya ptahiv nevelikogo rozmiru na dekilka tisyach pomichenih osobin pripadaye lishe odne povtorne sposterezhennya Tomu taka informaciya ye vkraj vazhlivoyu Dlya pidvishennya efektivnosti michennya zastosovuyut kolorovi kilcya krilomitki shijni mitki tosho Informaciyu na takih mitkah mozhna prochitati distancijno bez vilovlennya ptahiv Rekomendaciyi shodo dij pri znahidci ptaha z kilcemYaksho do Vas potrapilo kilce chi Vi prochitali sfotografuvali nomer kilcya chi mitki na ptashci neobhidno perepisati vsyu informaciyu sho ye na kilci chi mitci yaksho ce kolorove kilce mitka vkazati kolir vkazati vid ptaha yaksho ce mozhlivo chi do yakoyi grupi ptah vidnositsya kachka guska hizhij ptah tosho vkazati obstavini znahidki znajdene kilce ptah zastrelenij znajdenij mertvim znajdeni zalishki ptaha sfotografovanij tosho vkazati datu znahidki vkazati misce znahidki oblast rajon najblizhchij naselenij punkt chi geografichni koordinati yaksho ye mozhlivist yih viznachiti nadislati chi peredati telefonom cyu informaciyu v Centr kilcyuvannya RezultatiNajstarishim zakilcovanim ptahom ye samka temnospinnogo albatrosa na im ya Vizdom Stanom na sichen 2018 roku yiyi vik stanovit 67 rokiv Div takozhMigraciya ptahivPrimitki Arhiv originalu za 1 kvitnya 2017 Procitovano 6 travnya 2016 Elementy 10 travnya 2017 Arhiv originalu za 22 sichnya 2018 Procitovano 20 sichnya 2018 PosilannyaStorinka Ukrayinskogo centru kilcyuvannya ptahiv 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Storinka Euring 14 chervnya 2018 u Wayback Machine angl Storinka Yevropejskogo centru kolorovogo michennya 3 travnya 2016 u Wayback Machine angl Rekomendaciyi shodo sposterezhennya za michenimi ptahami 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kilcyuvannya ptahiv