Миші́вка лісова́, мишівка північна (Sicista betulina Pallas, 1779) — один з 13 видів, що представляють рід Мишівка (Sicista); один із 4-х видів роду у фауні України.
Мишівка лісова | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Мишівкові (Sminthidae) |
Рід: | Мишівка (Sicista) |
Вид: | Мишівка лісова (S. betulina) |
Біноміальна назва | |
Sicista betulina Pallas, 1779 | |
Опис
Дрібний гризун, довжина голови й тіла 5–8 см, хвоста 8,5–10 см, вагою 4,5–13 грамів. Забарвлення спини жовтувато- або рудувато-коричневе, черевце сірувате. Від потилиці вздовж хребта проходить темна смужка без світлої облямівки.
Поведінка, відтворення
Мешкає в підземних норах, живиться насінням, ягодами, іноді комахами. Зимує не менше шести місяців на рік, ховається в норі, де він втрачає до половини своєї ваги в цей період. Просинається при температурі вище за 10 °C. Веде здебільшого сутінковий та нічний спосіб життя. Основу раціону складають комахи, насінини та ягоди. Розмножується 1 раз на рік. Вагітність триває 30 днів. В приплоді 2–6 малят (в середньому 4).
Систематика
Вперше вид був описаний Петером-Сімоном Палласом в 1779 році за зразками з , де вид був виявлений на заплавних луках річки Ішим.
Середовище проживання
Проживає від рівня моря до 2200 м у Східних Альпах. Вид поширений у арктичних та гірських лісах, субальпійських луках, тундрі, лісах з густою наземною рослинністю від Норвегії та Данії на заході до озера Байкал на сході, від узбережжя Білого моря за полярним колом та басейну річки Уса (Gromov and Erbajeva 1995, Kuznetsov 1965, Sludskii 1977, and Shenbrot et al. 1995) на півночі до Австрії, Карпатських гір та Саян (Corbet, 1978c) на півдні. Вид був описаний в басейні річки Уссурі — Corbet (1978c), але Sokolov et al. (1989), Pavlinov (in litt., 1994) та Shenbrot et al. (1995) виключають існування виду на схід від озера Байкал. В Україні — лісова та лісостепова зони, Карпати. Віддає перевагу місцям мешкання з високим густим травостоєм, галявинам, вирубкам, чагарниковим заростям, в першу чергу ягідникам. Зрідка оселяється у соснових посадках, ялицевих та соснових лісах. Гнізда будує з осоки, лісових трав і листя в пустотах між корінням, в невисоких дуплах, в трухлявій деревині пнів, іноді риє нори. Активна з квітня по жовтень.
Посилання
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) [ 6 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Червона книга України [ 3 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Meinig, H., Zagorodnyuk, I., Henttonen, H., Zima, J. & Coroiu, I. 2008. Sicista betulina [ 13 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mishi vka lisova mishivka pivnichna Sicista betulina Pallas 1779 odin z 13 vidiv sho predstavlyayut rid Mishivka Sicista odin iz 4 h vidiv rodu u fauni Ukrayini Mishivka lisova Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Mishivkovi Sminthidae Rid Mishivka Sicista Vid Mishivka lisova S betulina Binomialna nazva Sicista betulina Pallas 1779OpisDribnij grizun dovzhina golovi j tila 5 8 sm hvosta 8 5 10 sm vagoyu 4 5 13 gramiv Zabarvlennya spini zhovtuvato abo ruduvato korichneve cherevce siruvate Vid potilici vzdovzh hrebta prohodit temna smuzhka bez svitloyi oblyamivki Povedinka vidtvorennyaMeshkaye v pidzemnih norah zhivitsya nasinnyam yagodami inodi komahami Zimuye ne menshe shesti misyaciv na rik hovayetsya v nori de vin vtrachaye do polovini svoyeyi vagi v cej period Prosinayetsya pri temperaturi vishe za 10 C Vede zdebilshogo sutinkovij ta nichnij sposib zhittya Osnovu racionu skladayut komahi nasinini ta yagodi Rozmnozhuyetsya 1 raz na rik Vagitnist trivaye 30 dniv V priplodi 2 6 malyat v serednomu 4 SistematikaPeter Simon Pallas Novae species quadrupedum 1778 79 Vpershe vid buv opisanij Peterom Simonom Pallasom v 1779 roci za zrazkami z de vid buv viyavlenij na zaplavnih lukah richki Ishim Seredovishe prozhivannyaProzhivaye vid rivnya morya do 2200 m u Shidnih Alpah Vid poshirenij u arktichnih ta girskih lisah subalpijskih lukah tundri lisah z gustoyu nazemnoyu roslinnistyu vid Norvegiyi ta Daniyi na zahodi do ozera Bajkal na shodi vid uzberezhzhya Bilogo morya za polyarnim kolom ta basejnu richki Usa Gromov and Erbajeva 1995 Kuznetsov 1965 Sludskii 1977 and Shenbrot et al 1995 na pivnochi do Avstriyi Karpatskih gir ta Sayan Corbet 1978c na pivdni Vid buv opisanij v basejni richki Ussuri Corbet 1978c ale Sokolov et al 1989 Pavlinov in litt 1994 ta Shenbrot et al 1995 viklyuchayut isnuvannya vidu na shid vid ozera Bajkal V Ukrayini lisova ta lisostepova zoni Karpati Viddaye perevagu miscyam meshkannya z visokim gustim travostoyem galyavinam virubkam chagarnikovim zarostyam v pershu chergu yagidnikam Zridka oselyayetsya u sosnovih posadkah yalicevih ta sosnovih lisah Gnizda buduye z osoki lisovih trav i listya v pustotah mizh korinnyam v nevisokih duplah v truhlyavij derevini pniv inodi riye nori Aktivna z kvitnya po zhovten PosilannyaDon E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed 6 chervnya 2010 u Wayback Machine Chervona kniga Ukrayini 3 chervnya 2013 u Wayback Machine Meinig H Zagorodnyuk I Henttonen H Zima J amp Coroiu I 2008 Sicista betulina 13 listopada 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi