Бароко в Речі Посполитій (пол. Sztuka barokowa w Polsce) — етап розвитку національної культури тодішньої Речі Посполитої, котрий охоплював період з кінця 16 століття до середини 18-го.
Культурні зв'язки з Італією
У Речі Посполитій склались давні, тісні культурні і релігійні зв'язки з Італією. В 16 столітті розпочалося розповсюдження ідей гуманізму, підтримане в Речі Посполитій спочатку королівським двором в Кракові. Тобто, з самого спочатку Відродження в Речі Посполитій отримало аристократичні риси. Королівська прихильність до італійських майстрів, запрошених Сигізмудом І Старим, розповсюдилась і на магнатів, шляхту і багатіїв в містах. Серед найкращих ренесансних споруд доби — перебудови 1502–1536 років готичного замку Вавель в ренесансний палац італійцем Франческо Фьорентіно (Francesco Fiorentino).
Як і в Італії, бароко в Речі Посполитій мало два головні джерела:
- культуру пізнього Відродження
- депресивний маньєризм, представники якого, однак, зберігали освіченість і високу ерудицію.
До того ж, похмурий маньєризм мав щось спільне з екзальтацією пізньої готики, позиції якої довго зберігали міць в культурі Речі Посполитої в 16 ст.
Так, костел Св. Андрія бернардинського монастиря у Львові 1600–1630 рр. архітектор Павло Римлянин створив в формах Відродження. Проте Павлу Римлянину не вдалося довести до кінця будівництво — він помер у 1618 році. За переказами, королю Сигізмунду III, що оглядав будівництво, задум Павла Римлянина здався занадто скромним для божого храму. Тому учень й наступник видатного архітектора швейцарець Амвросій Прихильний добудував споруду інакше. Йому належить щит-фронтон ускладненої і вигадливої форми. Саму споруду Амброзій Прихильний будував у стилі німецько-нідерландського маньєризму. Зразком віртуозності і вигадливості маньєризму стала і перебудова (1631–1644) замку Крижтопор, Опольське воєводство. В п'ятикутний двір фортеці артистично списано чудернацький план палацу з двома внутрішніми дворами — овальним та у вигляді трапеції. Це безпрецедентна споруда на теренах Речі Посполитої. І це в роки, коли на землях Речі Посполитої вже активно працює перша генерація італійських архітекторів — єзуїтів в стилі раннього бароко (Джакомо Бріано, , Ян Марія Бернардоні тощо).
Доба не відрізнялась спокоєм, а була насичена боротьбою політичних партій, замахами на короля, військовими перемогами, кризою в економіці, зупинками в будівництві і новими періодами пожвавлення в архітектурі, фортифікації, гравюрі тощо.
- «Замах на короля Сигізмунда III Вазу», 1620 р.
- «Апофеоз короля Сигізмунда III Вази», офорт, 1629 р.
Класифікація
- Раннє бароко доби династії Ваза, (пізнє Відродження і маньєризм)
- Розвинене бароко доби Яна III Собеського
- Пізнє бароко і саксонські впливи, рококо
Початковий період. Архітектори-єзуїти
Наприкінці 16 — на початку 17 ст. Корона збільшила власні території за рахунок захоплених. Зросла міць магнатів і гордовитої шляхти. Форми Відродження зі значними домішками маньєризму поступаються стилю бароко. На Коронних землях переважає суміш італійських, фламандських та, пізніше, французьких впливів. Але перша, суто барокова споруда, створена на теренах сучасної Білорусі (в тодішньому складі Речі Посполитої), в резиденції Радзивіллів — місті Несвіж. Костел Господнього тіла створив (1584–1593 рр.) по замові Миколи Радзивілла Сиротки архітектор-єзуїт Ян Марія Бернардоні. Друга рання споруда бароко — костел єзуїтів в Любліні (1586—1604) врхітектора Джованні Марії Бернардоні. Згодом звели колегіату Божого Тіла в Ярославі Руського воєводства(1591—1594) арх. Джузепе Брітіус; костел св. Войцеха в Каліші (1592—1597) арх. Джованні Марія Бернардоні; костел Апостолів Петра і Павла в Кракові (бригада архітекторів-єзуїтів: Джузеппе Брицио, Ян Марія Бернардоні, Джованні Баттіста Тревано). На сучасних теренах України першими звели костели Петра і Павла єзуїтів у Львові (1610—1630) та Луцьку (1616—1639) за проектами архітектора-єзуїта Джакомо Бріано. За зразок беруть головний храм єзуїтів — церкву Іль Джезу в Римі, творчо переробляючи її фасад.
Барокові риси отримують і перші світські за призначенням споруди (палац краківських єпископів, Кельце, 1637–1644, архітектори Томаш Пончіно,) з внутрішнім двором, відкритою садового фасада, двома бічними вежами по кутах споруди, бароковими дахами.
Італійські митці в Речі Посполитій
Серед архітекторів і будівничих, що працювали на теренах країни, переважали італійські митці та представники італійської Швейцарії:
- Санті Гуччі (італ. Santi Gucci, 1530—1600)
- Джузеппе або Джозеф Брицио (Giuseppe Brizio)
- Джакомо Бріано (Giacomo Briano 1586—1649) архітектор
- Ян Марія Бернардоні (Giovanni Maria Bernardoni 1541—1605) архітектор
- (Giovanni de Rossi) архітектор
- Джованні Баттіста Тревано (Giovanni Battista Trevano ? — 1644) архітектор
- Джованні Баттиста Джизлені (Giovanni Battista Gisleni 1600—1672) архітектор
- (J. Catenaci) архітектор
- Маттео Кастеллі (Matteo Castelli 1560—1632) архітектор
- Джакомо Родондо (Giacomo Rodondo)
- Паоло дел Корте (Paolo del Corte)
- Андреа дель Аква (Andrea del Aqua 1584—1656)
- Бенедетто Моллі (Benedetto Molli)
- (Tommaso Poncino 1590—1659)
- Тіто Лівіо Бураттіні (1617—1681) архітектор, науковець, механік
- Лоренцо Сенес, або Демерето (Demereto перша половина 17 ст.)
- П. Феррарі (P. Ferrari)
- Бернардіно Каноббіо де Джанотіс (Carlo Romanus)
- Якуб Мадлайн (Giacomo Madlaina перша половина 17 ст.) архітектор
- Якуб Фонтана (Giacomo Fontana, Jakub Fontana 1710—1773) архітектор
- Августо Лоцци (Augustyn Wincenty Locci 1640—1732)
- Джоанні Спаццо (Giovanni Spazzio ? — 1726) архітектор
- Ю. Белотті (J. Belotti)
- Паоло Фонтана (Paolo Antonio Domenico Fontana 1696—1765) архітектор
- Юзеф Фонтана (Giuseppe Fontana) архітектор
- Гаетано Кьявері (Gaetano Chiaveri 1689—1770) архітектор
- Домінік Мерліні (Dominik Merlini 1730—1797) архітектор
- Я. Х. Фальконі (J. Ch. Falconi), (скульптор)
- Б. Фонтана (B. Fontana), (скульптор)
- Томмазо Долабелла (Tommaso Dolabella 1570—1650, художник)
- Мікеланджело Паллоні (Michelangelo Palloni 1637—1712, художник)
Розвинене бароко доби Яна III Собеського
Династичні війни між представниками роду Ваза на роки призупинили розвиток архітектури в середині 17 ст. Лише в останній третині 17 століття (в добу Яна III Собеського) прийшла деяка політична стабільність і в мистецтві Речі Посполитої зміцніли позиції розвиненого бароко. Барокова культура зберігає попередній характер і впливи італійських, голланських, німецьких зразків — в країні плідно працюють німецький скульптор і архітектор Андреас Шлютер, гравер-голландець В. Гондіус, український художник Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій, архітектор Тильман Ґамерський, голландець за походженням і низка італійських митців. Але зросла міць Франції, впливи якої теж має тогочасне мистецтво Речі Посполитої (архітектура, сад бароко, портретний жанр). Вихована і низка національних кадрів — Б. Вонсовський, Войцех Ленартович тощо. Давні замки або розбудовують, або додають важливі частини, що докорінно міняють їх структуру (Підгорецький замок, Замковий сад (Жовква) в Жовківському замку, Китайський палац в Золочівському замку).
З 1678 Жовківський замок став королівською резиденцією Яна III Собеського. У 2-й пол. XVII — на початку XVIII ст., місто досконало розбудувалося, отримало низку нових кам'яних будівель, пишні садово-паркові ансамблі і досягло свого найвищого розвитку і багатства. У Жовкві діяли п'ять церков, чотири костели, синагога. Славилась високою художністю жовківська збірка живопису, графіки, різьблення, гобеленів, порцеляни, зброї. Прославили місто іконописці та різблярі Жовківського мистецького осередку кінця XVII — поч. XVIII ст.
Наприкінці 17 століття створено нову королівську резиденцію — Вілянівський палац з бічними вежами, галереями, величним курдонером, садом бароко (архітектори — Августин Лоцци, Джованні Спаццо, художники — Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій, Мартин Альтомонте).
- Худ. Шимонович-Семигиновський Юрій. «Алегорія Зими»
- «Алегорія Весни»
- «Алегорія Осені»
- «Алегорія Літа» (всі чотири — Вілянівський палац)
Від королівських резиденцій мало чим відрізняються палаци чи резиденції магнатів — палац Оссолінських, палац Красінських, палац Браницьких. Але в провінціях зберігались пізньоренесансні форми. Будинки міщан мають щипцові завершення з волютами, портали і фасади прикрашені ліпленим декором чи скульптурами, міжвіконні проміжки заповнені гірляндами та віньєтками. Забудова бідних — має багато спільного з сільською забудовою (дерев'яні мансардні поверхи, невеликі відкриті галереї першого поверху). Риси бароко в садибах масово бідної шляхти мають надто стриманий або спрощений характер.
- Костел в Глогові, Гостинь
- Колегіата Матері Божої Неустанної Помочі, Познань, склепіння
- Костел Св. Казиміра, Варшава
- Базиліка Найсвятішої Панни Марії, Свята Липка
Портретний жанр
Серед світських жанрів живопису доби бароко головне місце посів портретний жанр. Створювали як парадні портрети королівських особ, так і портрети для родинних портретних галерей. Парадні портрети короля Казиміра III Вази були замовлені і виконані в майстерні П. П. Рубенса. Кінний портрет короля наслідував зразок репрезентативного кінного портрета короля Англії Карла І. Поступово провінційні художники відходять від плаского зображення до більш об'ємного і менш статичного. Набули поширення портрети магнатів і заможної шляхти у повний зріст, в розкішних шатах, з зображенням парадної зброї, гербів, написів. Остаточно площинність та статичність були подолані лише в творчості митців 18 століття, коли до створення парадних портретів залучили низку іноземних майстрів з високою освітою ти значним художнім обдаруванням (Марчелло Бачареллі, Лампі старший та інші.)
Особлива галузь портрета — натрунні портрети. При похованні труну ставили на високий подіум. Погрудне зображення померлого розміщали на торці труни.
- Питер Клас Сутман. Король Казимир III Ваза.1626 рік.
- Богуш Шимон. Марина Мнішек, 1606 (?) рік, Вавель.
- Єжи Себастьян Любомирський, бл. 1667 року.
- Яков Калинович (?). Портрет М. Потоцького, 1771 р., Львівська галерея мистецтв
- Даніель Шульц молодший. Ян Гевелій в кабінеті.
- Король Казимир II. 1649 р.
- Марчелло Бачареллі. Принцеса Курляндська Ганна Доротея Бірон
- Барбара Санґушкова. 1757 рік
Скульптура і бароковий надгробок
Не зникає тип надгробка з фігурою, що лежить на труні, традиційно затверджений тип з доби Відродження. Але на традиційний тип мають суттєві впливи зразки художніх надгробків Італії, Фландрії, німецьких князівств. Отримують поширення архітектурно розроблені надгробки з колонами і пілястрами, фронтонами і важкими волютами, з нішами для алегоричних скульптур, з фігурами янголів, гірляндами, прапорами і військовою арматурою (надгробок П. Опалінського, 1641—1642 рр., костел в Серакові). Художню виразність барокових надгробків підсилюють контрастним поєднанням чорного і білого мармурів, алебастром, гербами шляхетних родин тощо. Померлого подають нібито уві сні або під час молитви. На землях Західної Русі також були відомі унікальні металеві надгробки, створені в Бережанському замку (скульптор Пфістер Ян) та рідкісні за виконанням надгробки Андреаса Шлютера (Храм святого священномученика Йосафата (Жовква)). В 2017 році в костелі Св. Трійці в Олиці на Волині були знайдені унікальні металеві натрунні портрети великого канцлера литовського князя Альбрехта Радзивілла та його дружини Кристини Анни Любомирської
Серед інших скульпторів Речі Посполитої, що працювали в провінціях — С. Сала, Я. Фальконі, Б. Фотнана, А. Фрончкевич, П. Корнецький, Я. Мональді.
- Надгробок єпископа Андрея Требницького, Краків
- Надгробок Анни Сенявської
- Монумент Яну Непомуку біля костелу Св. Хреста, Вроцлав.
-
Барокові фрески в Речі Посполитій
Стінописи мали місце в мистецтві Речі Посполитої і раніше. Декоративні фризи були створені в палацових залах Вавеля ще на початку 16 ст. (турніри ичарів, палацові свята, паради вояків). Але стінописи зберігали плаский, лінійний характер. Повний виразних деталей стінопис з зображенням «Баталії під Оршею», 1515 р., (Національний музей, Варшава).
На новому етапі розвитком декоративного мистецтва опікувався Ян III Собеський. Насідуючи приклад французького короля Луї XIV, він сприяв створенню Королівської майстерні живопис (котра пізніше буду перетворена в польську Академію живопису). В Королівську майстерню живопису входили
- Клод Калло, француз за походженням
- Мікеланджело Паллоні, італієць
- Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій. Останній — мистецьку освіту здобув у Академії св. Луки в Римі, з 1682 року — академік. У 1683 році повернувся з Італії. Завдяки зусиллям цих майстрів зали і кабінети Вілянівського палацу прикрасили алегоричні плафони, декоративні фрески, облямовані пишними ліпленими орнаментами.
Фрескові цикли створюють і в тодішніх коронних провінціях. Фрески склепінь Фарного костелу в Несвіжі доби бароко належать до найкращих зразків на теренах Білорусі (і країн СНД). За припущеннями істориків, автор фресок — Юзеф Хеске, що використав композиційні знахідки П. П. Рубенса. У львівському костелі бернардинців збереглись фрески кінця 1730-х років ченця Бенедикта Мазуркевича, який разом з своїм вчителем, італійцем Джузеппе Карло Педретті виконав розпис стелі костелу кармелітів босих (початок 1730-х років).
Історичний і батальний живопис
Про існування історичних картин в мистецтві 16 століття свідчать гравюри та згадана картина «Баталія під Оршею», 1515 р. На початку 17 століття в мистецтві Речі Посполитої отримує життя історична картина і батальний жанр європейського зразка. Відомо, що надвірних художників мали як король, так і магнати. У пана Мнішека — надвірний художник Богуш Шимон (або Симон Богушович). Саме Богушович створив портрети Лжедмира І та Марини Мнішек, його дружини. Складними шляхами ці портрети потрапили до збірок Історичного музею в Москві. Але Симон Богушович був і автором батальних картин, серед яких — «Баталія під Клушино», яка відбулася 24 червня 1610 р. (Клушино — присілок під Смоленськом, під яким вояки Речі Посполитої отримали блискавичну перемогу над московсько-шведським військом). Картину «Баталія під Клушино» Богушович створив по замові гетьмана Станіслава Жолкевського.
Події захоплення Москви, вінчання на російське царство Марини Мнішек відтворив італійський художник Томмазо Долабелла. Він же автор картини «Аудієнція Казимира III полоненому царю Московії Василю Шуйському в Залі Сенату». Картина була популярною і відомо декілька її копій.
«Баталія під Хотином» — картина, яку створив 1674 р. гданський художник Андрій Стех. В батальному жанрі працював і запрошений в Жовкву Мартин Альтомонте, автор картин «Баталія під Парканами» та «Баталія під Віднем», що уславила перемоги короля Яна III Собеського.
Регулярні сади
У 17 ст. частка фортечних укріплень перебудована в модний палац на фортеці («palazzo in fortezza»). Прилегла до замку територія використовується для створення регулярних садів.
Прикладом подібної перебудови став Підгорецький замок, а земельна ділянка з півночі використана для створення саду італійського зразка. За переказами, сад розпланував садівник з Риму і використав (як і в Італії) тераси земельної ділянки на півночі, яких три. Найменша з терас біля замку мала три-частинний партер (сад) рослинного візерунку. Сходинки на другу терасу підтримувала аркада, яка створювала галерею і слугувала гротом. Здається, всі можливі засоби прикрасити сад, використані тут. У центрі — стояв фонтан. Декілька партерів прикрашала мармурова скульптура майстрів Італії.
Третю терасу прикрашав зелений масив з просіками, що використовувались для прогулянок. Поряд заклали виноградник. Сад, створений за замовою гетьмана Станіслава Конєцпольського, відрізнявся цілісним художнім задумом і значною мистецькою вартістю.
Регулярний сад французького зразка був створений в селі Муроване (нині Самбірський район, Львівська область.) П'ятикутний двір старого замку теж став внутрішнім двором нового палацу на фортеці. Прилегла земельна ділянка до річки і за нею і стала територією величного саду бароко. Як вісь використали напрямок від замкової брамі до верхівки півострова, що вдавався в річку Стрвяж. Як і в інших садах пізнього бароко, регулярний сад в Мурованому був перенасичений партерами, геометричними стежками і вистриженими рослинами, парковими павільйонами. Несиметричну первісну ділянку завдяки артистичному розплануванню вдалося перетворити на досить симетричний регулярний сад, властивий лише князівським чи королівським родинам. Пишний сад в Мурованому мав навіть власний театр просто неба.
Декоративно-ужиткове мистецтво
Побудова нових храмів і палаців стимулювала подальший розвиток ремесел, частка яких розвивала національні форми, частка переходила на запозичені форми в стилі бароко чи, пізніше, рококо.
Зразок різьби по слоновій кістці — келих зі сценами перемоги польських вояків над турками-османами під Хотином. Келих вінчає мініатюрна фігурка короля Яна III Собеського.
В місті Гданськ (тоді Данциг) було налагоджене виробництво меблів. Популярністю користувались «гданські» шафи з цоколем, пілястрами, карнизами, різьбленими деталями. Особливістю ремесел Речі Посполитої були ткані золоті пояси, так звані «перські» з золотих та срібних ниток. «Пшеворські пояси» оздоблювали мідними чи срібними деталями з використанням техніки філіграні, карбування, гравіювання. Було налагоджене виробництво килимів та гобеленів.
Мали попит вироби зі срібла. Відомими центрами ювелірства в 17—18 століттях були міста Данціг та Торунь. Особлива галузь декоративно-ужиткового мистецтва — вироби зі срібла майстерень Варшави. Це і тацци з портретами польських королів (майстер А. Макензен старший), ларці для письмового знаряддя (майстер Н. Шлаубітц), речі з срібного сервізу Гуровського (майстер Я. Бандау) — всі в музейних збірках Національного музею в Варшаві.
- Три срібні келихи-тацци з портретами польських королів, «Владислав III»
- Тацца «Ян II Казимир»
- Майстер А. Макензен старший. Тацца «Владислав II Ягайло»
Цікаві зразки різьблених церковних амвонів виконував Я. Плерш в стилі рококо. Серед творів мистецтва тої доби — мініатюрний кінний монумент Августа Сильного з кістки і дерева, який створив С. Трогер (1732 р.)
Пізнє бароко і саксонські впливи, рококо
Після усунення від влади нащадків Яна III Собеського, трон Речі Посполитої посів саксонський курфюрст Август II Фрідріх. Август II прагнув реалізувати особисту унію й утворити унітарне саксонсько-польсько-литовське державне об'єднання, яке поставило б представника династії Веттінів у один ряд з провідними монаршими дворами. Для цього шукав підтримки сусідніх держав, пропонуючи їх правителям в обмін на допомогу в боротьбі з «шляхетськими вольностями» польські та литовські землі. Намагався приєднати до спадкових саксонських володінь Ліфляндію (нині північна частина Латвії і південна частина Естонії) та Естляндію (нині північна частина Естонії), а також Трансільванію (нині у складі Румунії) й Молдову. На другий термін його королювання польсько-литовська держава потрапила під вплив Московії. Після Полтавської битви 1709 і перемоги Петра I над Карлом XII Август II відновив владу над Річчю Посполитою. Але поступове зближення у 1720—1730-х інтересів зміцнілої Російської імперії, Австрійської імперії та Пруссії щодо Польщі готувало поділи польських земель між цими державами. В останнє десятиріччя правління Август II державою фактично керувало угруповання представників магнатського роду Чарторийських та його прихильників — так звана «Фамілія». За їх допомоги після смерті Августа II польська корона була передана його синові Фридерику Августу III Саксонському.
На якийсь термін в офіційній культурі Польщі почали переважати саксонські впливи.
У Варшаві і в провінціях працює низка саксонських митців або німців за походженням —
- Йоахим фон Даниель Яух (1688—1754)
- Ян Зигмунт Дейбл (1687?-1752)
- Йоган Фрідріх Кнобель ()
- Зиґмунт Фоґель (1764—1826)
- Ефраїм Шрегер (1727—1783)
- Ян Самуель Беккер (середина 18 ст.)
- Карл Фридрих Пепельман (1697—1750, його батько — Матеус Пепельман)
Палац Брюля в Варшаві
Здається, усі поневіряння драматичної історії Речі Посполитої з середини 18 ст. до 20-го увібрала історія побутування палацу Брюля в Варшаві.
Первісно палац створено в період 1639–1642 рр. для коронного канцлера Єжи Оссолінського в стилі маньєризм. Палац мав дві бічні вежі, чотири скульптури королів в нішах на фасаді і алегоричну фігуру Польщі на парапеті. 1750 року палац придбав для власної резиденції міністр короля Генріх Брюль і перетворив його на найкращий палац рококо в польській столиці. За велику суму в 1 000 000 злотих пізніше палац придбали і передали під резиденцію дипломата Російської імперії, а після втрати Польщею державності — під резиденцію великого князя, намісника російського імператора в Польщі. (Наприкінці 18 ст. архітектор Домінік Мерліні переробив інтер'єри палацу в стилі класицизм.) Після відновлення державності найкращий серед палаців Варшави доби рококо в період 1932–1937 рр. пристосували під Міністерство закордонних справ.
У 1944 нацисти, відступаючи на захід, висадили палац у повітря.
Відгомін бароко в класицизмі Речі Посполитої
Під впливом сакральних споруд Рима і Венеції в добу бароко розповсюдились як величні однонавні храми типу Іль Джезу, так і центричні споруди. Останні створювались у вигляді грецького хреста або восьмикутника з одною величною банею (костел сакраменток в Варшаві, костел філіппінців в Гостині). Костел в Гостині (1675–1726, Познанське воєводство) відрізнявся переускладненістю поземного плану. Але центричні храми — престижна галузь архітектури стилю класицизм, що тяжів до поміркованих, математично довершених зразків (майже до втрати емоційності і незручності в використанні).
Бароковий розмах і масштаб суспільно значущої споруди зберіг і перебудований в стилі класицизм Саксонський палац в Варшаві (зруйнований).
Яскравий зразок майже барокової гігантоманії на Поділлі — Палац Потоцьких (Тульчин). Ще на етапі проектування володар вимагав барокової стилістики для власної резиденції в Тульчині. Але його вдалося переконати і вибудувати споруди — за новомодними зразками класицизму. Однак комплекс споруд в Тульчині зберіг велетенський курдонер, ансамблевий зв'язок з головним костелом міста тощо. Палац Потоцького разом з костелом та низкою господарських споруд створювали враження невеликого міста.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
Джерела і ресурси інтернету
- Краткая художественная энциклопедия. Искусство стран и народов мира, т 1, М, 1962, С. 212—216
- Овсійчук В. А. Архітектурні пам'ятки Львова. — Львів: «Каменяр», 1969
- Polski Słownik Biograficzny, Locci Augustyn Wincenty, t. XVII s.508 — 510
- Łoza Stanisław Architekci i budowniczowie w Polsce/ — Warszawa, 1954, s.177
- Biblioteka PAU i PAN w Krakowie, Akta rodziny Loccich, rkps 686, 687
- http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/36768 — [ 8 листопада 2011 у Wayback Machine.] життєпис Теофілії Собеської та історія храму
- Державний-історико архітектурний заповідник у м. Жовкві (www.diaz-zhovkva.org.ua) [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
- проект «VIRTUAL ZHOVKVA» (zhovkva.info) [ 11 червня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baroko v Rechi Pospolitij pol Sztuka barokowa w Polsce etap rozvitku nacionalnoyi kulturi todishnoyi Rechi Pospolitoyi kotrij ohoplyuvav period z kincya 16 stolittya do seredini 18 go Sribnij relikvarij Sv Vojceha Snizhne PolshaKulturni zv yazki z ItaliyeyuDokladnishe Zamok Krizhtopor Polskij korol Sigizmund III Vaza i druzhina Anna Avstrijska 1598 Zamok Krizhtopor pozemnij plan 1655 U Rechi Pospolitij sklalis davni tisni kulturni i religijni zv yazki z Italiyeyu V 16 stolitti rozpochalosya rozpovsyudzhennya idej gumanizmu pidtrimane v Rechi Pospolitij spochatku korolivskim dvorom v Krakovi Tobto z samogo spochatku Vidrodzhennya v Rechi Pospolitij otrimalo aristokratichni risi Korolivska prihilnist do italijskih majstriv zaproshenih Sigizmudom I Starim rozpovsyudilas i na magnativ shlyahtu i bagatiyiv v mistah Sered najkrashih renesansnih sporud dobi perebudovi 1502 1536 rokiv gotichnogo zamku Vavel v renesansnij palac italijcem Franchesko Forentino Francesco Fiorentino Yak i v Italiyi baroko v Rechi Pospolitij malo dva golovni dzherela kulturu piznogo Vidrodzhennya depresivnij manyerizm predstavniki yakogo odnak zberigali osvichenist i visoku erudiciyu Do togo zh pohmurij manyerizm mav shos spilne z ekzaltaciyeyu piznoyi gotiki poziciyi yakoyi dovgo zberigali mic v kulturi Rechi Pospolitoyi v 16 st Tak kostel Sv Andriya bernardinskogo monastirya u Lvovi 1600 1630 rr arhitektor Pavlo Rimlyanin stvoriv v formah Vidrodzhennya Prote Pavlu Rimlyaninu ne vdalosya dovesti do kincya budivnictvo vin pomer u 1618 roci Za perekazami korolyu Sigizmundu III sho oglyadav budivnictvo zadum Pavla Rimlyanina zdavsya zanadto skromnim dlya bozhogo hramu Tomu uchen j nastupnik vidatnogo arhitektora shvejcarec Amvrosij Prihilnij dobuduvav sporudu inakshe Jomu nalezhit shit fronton uskladnenoyi i vigadlivoyi formi Samu sporudu Ambrozij Prihilnij buduvav u stili nimecko niderlandskogo manyerizmu Zrazkom virtuoznosti i vigadlivosti manyerizmu stala i perebudova 1631 1644 zamku Krizhtopor Opolske voyevodstvo V p yatikutnij dvir forteci artistichno spisano chudernackij plan palacu z dvoma vnutrishnimi dvorami ovalnim ta u viglyadi trapeciyi Ce bezprecedentna sporuda na terenah Rechi Pospolitoyi I ce v roki koli na zemlyah Rechi Pospolitoyi vzhe aktivno pracyuye persha generaciya italijskih arhitektoriv yezuyitiv v stili rannogo baroko Dzhakomo Briano Yan Mariya Bernardoni tosho Doba ne vidriznyalas spokoyem a bula nasichena borotboyu politichnih partij zamahami na korolya vijskovimi peremogami krizoyu v ekonomici zupinkami v budivnictvi i novimi periodami pozhvavlennya v arhitekturi fortifikaciyi gravyuri tosho Zamah na korolya Sigizmunda III Vazu 1620 r Apofeoz korolya Sigizmunda III Vazi ofort 1629 r KlasifikaciyaRannye baroko dobi dinastiyi Vaza piznye Vidrodzhennya i manyerizm Rozvinene baroko dobi Yana III Sobeskogo Piznye baroko i saksonski vplivi rokokoPochatkovij period Arhitektori yezuyitiUyazdovskij zamok na 1720 Naprikinci 16 na pochatku 17 st Korona zbilshila vlasni teritoriyi za rahunok zahoplenih Zrosla mic magnativ i gordovitoyi shlyahti Formi Vidrodzhennya zi znachnimi domishkami manyerizmu postupayutsya stilyu baroko Na Koronnih zemlyah perevazhaye sumish italijskih flamandskih ta piznishe francuzkih vpliviv Ale persha suto barokova sporuda stvorena na terenah suchasnoyi Bilorusi v todishnomu skladi Rechi Pospolitoyi v rezidenciyi Radzivilliv misti Nesvizh Kostel Gospodnogo tila stvoriv 1584 1593 rr po zamovi Mikoli Radzivilla Sirotki arhitektor yezuyit Yan Mariya Bernardoni Druga rannya sporuda baroko kostel yezuyitiv v Lyublini 1586 1604 vrhitektora Dzhovanni Mariyi Bernardoni Zgodom zveli kolegiatu Bozhogo Tila v Yaroslavi Ruskogo voyevodstva 1591 1594 arh Dzhuzepe Britius kostel sv Vojceha v Kalishi 1592 1597 arh Dzhovanni Mariya Bernardoni kostel Apostoliv Petra i Pavla v Krakovi brigada arhitektoriv yezuyitiv Dzhuzeppe Bricio Yan Mariya Bernardoni Dzhovanni Battista Trevano Na suchasnih terenah Ukrayini pershimi zveli kosteli Petra i Pavla yezuyitiv u Lvovi 1610 1630 ta Lucku 1616 1639 za proektami arhitektora yezuyita Dzhakomo Briano Za zrazok berut golovnij hram yezuyitiv cerkvu Il Dzhezu v Rimi tvorcho pereroblyayuchi yiyi fasad Barokovi risi otrimuyut i pershi svitski za priznachennyam sporudi palac krakivskih yepiskopiv Kelce 1637 1644 arhitektori Tomash Ponchino z vnutrishnim dvorom vidkritoyu sadovogo fasada dvoma bichnimi vezhami po kutah sporudi barokovimi dahami Kostel Sv Andriya bernardinskogo monastirya Lviv Kostel Gospodnogo tila Nesvizh Zahidnij fasad Kostel Apostoliv Petra i Pavla Krakiv Kostel yezuyitiv u Lvovi Palac krakivskih yepiskopiv Kelce 1637 1644 Kostel ordenu Yezuyitiv Grodno 1678 1705Italijski mitci v Rechi PospolitijKaplicya dinastiyi Vaza Vavel Arh L Demereto Kostel Sv Josipa v Klimentovi 1643 1650 rr Sered arhitektoriv i budivnichih sho pracyuvali na terenah krayini perevazhali italijski mitci ta predstavniki italijskoyi Shvejcariyi Santi Guchchi ital Santi Gucci 1530 1600 Dzhuzeppe abo Dzhozef Bricio Giuseppe Brizio Dzhakomo Briano Giacomo Briano 1586 1649 arhitektor Yan Mariya Bernardoni Giovanni Maria Bernardoni 1541 1605 arhitektor Giovanni de Rossi arhitektor Dzhovanni Battista Trevano Giovanni Battista Trevano 1644 arhitektor Dzhovanni Battista Dzhizleni Giovanni Battista Gisleni 1600 1672 arhitektor J Catenaci arhitektor Matteo Kastelli Matteo Castelli 1560 1632 arhitektor Dzhakomo Rodondo Giacomo Rodondo Paolo del Korte Paolo del Corte Andrea del Akva Andrea del Aqua 1584 1656 Benedetto Molli Benedetto Molli Tommaso Poncino 1590 1659 Tito Livio Burattini 1617 1681 arhitektor naukovec mehanik Lorenco Senes abo Demereto Demereto persha polovina 17 st P Ferrari P Ferrari Bernardino Kanobbio de Dzhanotis Carlo Romanus Yakub Madlajn Giacomo Madlaina persha polovina 17 st arhitektor Yakub Fontana Giacomo Fontana Jakub Fontana 1710 1773 arhitektor Avgusto Locci Augustyn Wincenty Locci 1640 1732 Dzhoanni Spacco Giovanni Spazzio 1726 arhitektor Yu Belotti J Belotti Paolo Fontana Paolo Antonio Domenico Fontana 1696 1765 arhitektor Yuzef Fontana Giuseppe Fontana arhitektor Gaetano Kyaveri Gaetano Chiaveri 1689 1770 arhitektor Dominik Merlini Dominik Merlini 1730 1797 arhitektor Ya H Falkoni J Ch Falconi skulptor B Fontana B Fontana skulptor Tommazo Dolabella Tommaso Dolabella 1570 1650 hudozhnik Mikelandzhelo Palloni Michelangelo Palloni 1637 1712 hudozhnik Rozvinene baroko dobi Yana III SobeskogoDokladnishe Zolochivskij zamok Dokladnishe Zhovkivskij zamok Dokladnishe Vilyanivskij palac Dinastichni vijni mizh predstavnikami rodu Vaza na roki prizupinili rozvitok arhitekturi v seredini 17 st Lishe v ostannij tretini 17 stolittya v dobu Yana III Sobeskogo prijshla deyaka politichna stabilnist i v mistectvi Rechi Pospolitoyi zmicnili poziciyi rozvinenogo baroko Barokova kultura zberigaye poperednij harakter i vplivi italijskih gollanskih nimeckih zrazkiv v krayini plidno pracyuyut nimeckij skulptor i arhitektor Andreas Shlyuter graver gollandec V Gondius ukrayinskij hudozhnik Shimonovich Semiginovskij Yurij Elevterij arhitektor Tilman Gamerskij gollandec za pohodzhennyam i nizka italijskih mitciv Ale zrosla mic Franciyi vplivi yakoyi tezh maye togochasne mistectvo Rechi Pospolitoyi arhitektura sad baroko portretnij zhanr Vihovana i nizka nacionalnih kadriv B Vonsovskij Vojceh Lenartovich tosho Davni zamki abo rozbudovuyut abo dodayut vazhlivi chastini sho dokorinno minyayut yih strukturu Pidgoreckij zamok Zamkovij sad Zhovkva v Zhovkivskomu zamku Kitajskij palac v Zolochivskomu zamku Z 1678 Zhovkivskij zamok stav korolivskoyu rezidenciyeyu Yana III Sobeskogo U 2 j pol XVII na pochatku XVIII st misto doskonalo rozbuduvalosya otrimalo nizku novih kam yanih budivel pishni sadovo parkovi ansambli i dosyaglo svogo najvishogo rozvitku i bagatstva U Zhovkvi diyali p yat cerkov chotiri kosteli sinagoga Slavilas visokoyu hudozhnistyu zhovkivska zbirka zhivopisu grafiki rizblennya gobeleniv porcelyani zbroyi Proslavili misto ikonopisci ta rizblyari Zhovkivskogo misteckogo oseredku kincya XVII poch XVIII st Naprikinci 17 stolittya stvoreno novu korolivsku rezidenciyu Vilyanivskij palac z bichnimi vezhami galereyami velichnim kurdonerom sadom baroko arhitektori Avgustin Locci Dzhovanni Spacco hudozhniki Shimonovich Semiginovskij Yurij Elevterij Martin Altomonte Hud Shimonovich Semiginovskij Yurij Alegoriya Zimi Alegoriya Vesni Alegoriya Oseni Alegoriya Lita vsi chotiri Vilyanivskij palac Vid korolivskih rezidencij malo chim vidriznyayutsya palaci chi rezidenciyi magnativ palac Ossolinskih palac Krasinskih palac Branickih Ale v provinciyah zberigalis piznorenesansni formi Budinki mishan mayut shipcovi zavershennya z volyutami portali i fasadi prikrasheni liplenim dekorom chi skulpturami mizhvikonni promizhki zapovneni girlyandami ta vinyetkami Zabudova bidnih maye bagato spilnogo z silskoyu zabudovoyu derev yani mansardni poverhi neveliki vidkriti galereyi pershogo poverhu Risi baroko v sadibah masovo bidnoyi shlyahti mayut nadto strimanij abo sproshenij harakter Kostel v Glogovi Gostin Kolegiata Materi Bozhoyi Neustannoyi Pomochi Poznan sklepinnya Kostel Sv Kazimira Varshava Bazilika Najsvyatishoyi Panni Mariyi Svyata LipkaPortretnij zhanrDokladnishe Natrunnij portret Hud Tommazo Dolabella Portret Stanislava Techinskogo Vavel Sered svitskih zhanriv zhivopisu dobi baroko golovne misce posiv portretnij zhanr Stvoryuvali yak paradni portreti korolivskih osob tak i portreti dlya rodinnih portretnih galerej Paradni portreti korolya Kazimira III Vazi buli zamovleni i vikonani v majsterni P P Rubensa Kinnij portret korolya nasliduvav zrazok reprezentativnogo kinnogo portreta korolya Angliyi Karla I Postupovo provincijni hudozhniki vidhodyat vid plaskogo zobrazhennya do bilsh ob yemnogo i mensh statichnogo Nabuli poshirennya portreti magnativ i zamozhnoyi shlyahti u povnij zrist v rozkishnih shatah z zobrazhennyam paradnoyi zbroyi gerbiv napisiv Ostatochno ploshinnist ta statichnist buli podolani lishe v tvorchosti mitciv 18 stolittya koli do stvorennya paradnih portretiv zaluchili nizku inozemnih majstriv z visokoyu osvitoyu ti znachnim hudozhnim obdaruvannyam Marchello Bacharelli Lampi starshij ta inshi Osobliva galuz portreta natrunni portreti Pri pohovanni trunu stavili na visokij podium Pogrudne zobrazhennya pomerlogo rozmishali na torci truni Piter Klas Sutman Korol Kazimir III Vaza 1626 rik Bogush Shimon Marina Mnishek 1606 rik Vavel Yezhi Sebastyan Lyubomirskij bl 1667 roku Yakov Kalinovich Portret M Potockogo 1771 r Lvivska galereya mistectv Daniel Shulc molodshij Yan Gevelij v kabineti Korol Kazimir II 1649 r Marchello Bacharelli Princesa Kurlyandska Ganna Doroteya Biron Barbara Sangushkova 1757 rikSkulptura i barokovij nadgrobokFarnij kostel v Poznani fasad Ne znikaye tip nadgrobka z figuroyu sho lezhit na truni tradicijno zatverdzhenij tip z dobi Vidrodzhennya Ale na tradicijnij tip mayut suttyevi vplivi zrazki hudozhnih nadgrobkiv Italiyi Flandriyi nimeckih knyazivstv Otrimuyut poshirennya arhitekturno rozrobleni nadgrobki z kolonami i pilyastrami frontonami i vazhkimi volyutami z nishami dlya alegorichnih skulptur z figurami yangoliv girlyandami praporami i vijskovoyu armaturoyu nadgrobok P Opalinskogo 1641 1642 rr kostel v Serakovi Hudozhnyu viraznist barokovih nadgrobkiv pidsilyuyut kontrastnim poyednannyam chornogo i bilogo marmuriv alebastrom gerbami shlyahetnih rodin tosho Pomerlogo podayut nibito uvi sni abo pid chas molitvi Na zemlyah Zahidnoyi Rusi takozh buli vidomi unikalni metalevi nadgrobki stvoreni v Berezhanskomu zamku skulptor Pfister Yan ta ridkisni za vikonannyam nadgrobki Andreasa Shlyutera Hram svyatogo svyashennomuchenika Josafata Zhovkva V 2017 roci v kosteli Sv Trijci v Olici na Volini buli znajdeni unikalni metalevi natrunni portreti velikogo kanclera litovskogo knyazya Albrehta Radzivilla ta jogo druzhini Kristini Anni Lyubomirskoyi Sered inshih skulptoriv Rechi Pospolitoyi sho pracyuvali v provinciyah S Sala Ya Falkoni B Fotnana A Fronchkevich P Korneckij Ya Monaldi Nadgrobok yepiskopa Andreya Trebnickogo Krakiv Nadgrobok Anni Senyavskoyi Monument Yanu Nepomuku bilya kostelu Sv Hresta Vroclav Barokovi freski v Rechi PospolitijMikelandzhelo Palloni freska Vesillya sestri Psiheyi Vilyanivskij palac Freski Dzhuzeppe Karlo Pedretti u kosteli karmelitiv bosih Stinopisi mali misce v mistectvi Rechi Pospolitoyi i ranishe Dekorativni frizi buli stvoreni v palacovih zalah Vavelya she na pochatku 16 st turniri ichariv palacovi svyata paradi voyakiv Ale stinopisi zberigali plaskij linijnij harakter Povnij viraznih detalej stinopis z zobrazhennyam Bataliyi pid Orsheyu 1515 r Nacionalnij muzej Varshava Na novomu etapi rozvitkom dekorativnogo mistectva opikuvavsya Yan III Sobeskij Nasiduyuchi priklad francuzkogo korolya Luyi XIV vin spriyav stvorennyu Korolivskoyi majsterni zhivopis kotra piznishe budu peretvorena v polsku Akademiyu zhivopisu V Korolivsku majsternyu zhivopisu vhodili Klod Kallo francuz za pohodzhennyam Mikelandzhelo Palloni italiyec Shimonovich Semiginovskij Yurij Elevterij Ostannij mistecku osvitu zdobuv u Akademiyi sv Luki v Rimi z 1682 roku akademik U 1683 roci povernuvsya z Italiyi Zavdyaki zusillyam cih majstriv zali i kabineti Vilyanivskogo palacu prikrasili alegorichni plafoni dekorativni freski oblyamovani pishnimi liplenimi ornamentami Freskovi cikli stvoryuyut i v todishnih koronnih provinciyah Freski sklepin Farnogo kostelu v Nesvizhi dobi baroko nalezhat do najkrashih zrazkiv na terenah Bilorusi i krayin SND Za pripushennyami istorikiv avtor fresok Yuzef Heske sho vikoristav kompozicijni znahidki P P Rubensa U lvivskomu kosteli bernardinciv zbereglis freski kincya 1730 h rokiv chencya Benedikta Mazurkevicha yakij razom z svoyim vchitelem italijcem Dzhuzeppe Karlo Pedretti vikonav rozpis steli kostelu karmelitiv bosih pochatok 1730 h rokiv Istorichnij i batalnij zhivopisHud Tommazo Dolabella Korol Vladislav IV prijmaye diplomativ Shveciyi Centr kartini Hud Tommazo Dolabella Vinchannya na carstvo v Moskvi Marini Mnishek Hud Tommazo Dolabella Korol Sigizmund III pid Smolenskom Pro isnuvannya istorichnih kartin v mistectvi 16 stolittya svidchat gravyuri ta zgadana kartina Bataliya pid Orsheyu 1515 r Na pochatku 17 stolittya v mistectvi Rechi Pospolitoyi otrimuye zhittya istorichna kartina i batalnij zhanr yevropejskogo zrazka Vidomo sho nadvirnih hudozhnikiv mali yak korol tak i magnati U pana Mnisheka nadvirnij hudozhnik Bogush Shimon abo Simon Bogushovich Same Bogushovich stvoriv portreti Lzhedmira I ta Marini Mnishek jogo druzhini Skladnimi shlyahami ci portreti potrapili do zbirok Istorichnogo muzeyu v Moskvi Ale Simon Bogushovich buv i avtorom batalnih kartin sered yakih Bataliya pid Klushino yaka vidbulasya 24 chervnya 1610 r Klushino prisilok pid Smolenskom pid yakim voyaki Rechi Pospolitoyi otrimali bliskavichnu peremogu nad moskovsko shvedskim vijskom Kartinu Bataliya pid Klushino Bogushovich stvoriv po zamovi getmana Stanislava Zholkevskogo Podiyi zahoplennya Moskvi vinchannya na rosijske carstvo Marini Mnishek vidtvoriv italijskij hudozhnik Tommazo Dolabella Vin zhe avtor kartini Audiyenciya Kazimira III polonenomu caryu Moskoviyi Vasilyu Shujskomu v Zali Senatu Kartina bula populyarnoyu i vidomo dekilka yiyi kopij Bataliya pid Hotinom kartina yaku stvoriv 1674 r gdanskij hudozhnik Andrij Steh V batalnomu zhanri pracyuvav i zaproshenij v Zhovkvu Martin Altomonte avtor kartin Bataliya pid Parkanami ta Bataliya pid Vidnem sho uslavila peremogi korolya Yana III Sobeskogo Regulyarni sadiRegulyarnij sad v Murovanomu U 17 st chastka fortechnih ukriplen perebudovana v modnij palac na forteci palazzo in fortezza Prilegla do zamku teritoriya vikoristovuyetsya dlya stvorennya regulyarnih sadiv Prikladom podibnoyi perebudovi stav Pidgoreckij zamok a zemelna dilyanka z pivnochi vikoristana dlya stvorennya sadu italijskogo zrazka Za perekazami sad rozplanuvav sadivnik z Rimu i vikoristav yak i v Italiyi terasi zemelnoyi dilyanki na pivnochi yakih tri Najmensha z teras bilya zamku mala tri chastinnij parter sad roslinnogo vizerunku Shodinki na drugu terasu pidtrimuvala arkada yaka stvoryuvala galereyu i sluguvala grotom Zdayetsya vsi mozhlivi zasobi prikrasiti sad vikoristani tut U centri stoyav fontan Dekilka parteriv prikrashala marmurova skulptura majstriv Italiyi Tretyu terasu prikrashav zelenij masiv z prosikami sho vikoristovuvalis dlya progulyanok Poryad zaklali vinogradnik Sad stvorenij za zamovoyu getmana Stanislava Konyecpolskogo vidriznyavsya cilisnim hudozhnim zadumom i znachnoyu misteckoyu vartistyu Regulyarnij sad francuzkogo zrazka buv stvorenij v seli Murovane nini Sambirskij rajon Lvivska oblast P yatikutnij dvir starogo zamku tezh stav vnutrishnim dvorom novogo palacu na forteci Prilegla zemelna dilyanka do richki i za neyu i stala teritoriyeyu velichnogo sadu baroko Yak vis vikoristali napryamok vid zamkovoyi brami do verhivki pivostrova sho vdavavsya v richku Strvyazh Yak i v inshih sadah piznogo baroko regulyarnij sad v Murovanomu buv perenasichenij parterami geometrichnimi stezhkami i vistrizhenimi roslinami parkovimi paviljonami Nesimetrichnu pervisnu dilyanku zavdyaki artistichnomu rozplanuvannyu vdalosya peretvoriti na dosit simetrichnij regulyarnij sad vlastivij lishe knyazivskim chi korolivskim rodinam Pishnij sad v Murovanomu mav navit vlasnij teatr prosto neba Dekorativno uzhitkove mistectvoGobelen z gerbom Dmitra Chaleckogo Pobudova novih hramiv i palaciv stimulyuvala podalshij rozvitok remesel chastka yakih rozvivala nacionalni formi chastka perehodila na zapozicheni formi v stili baroko chi piznishe rokoko Zrazok rizbi po slonovij kistci kelih zi scenami peremogi polskih voyakiv nad turkami osmanami pid Hotinom Kelih vinchaye miniatyurna figurka korolya Yana III Sobeskogo V misti Gdansk todi Dancig bulo nalagodzhene virobnictvo mebliv Populyarnistyu koristuvalis gdanski shafi z cokolem pilyastrami karnizami rizblenimi detalyami Osoblivistyu remesel Rechi Pospolitoyi buli tkani zoloti poyasi tak zvani perski z zolotih ta sribnih nitok Pshevorski poyasi ozdoblyuvali midnimi chi sribnimi detalyami z vikoristannyam tehniki filigrani karbuvannya graviyuvannya Bulo nalagodzhene virobnictvo kilimiv ta gobeleniv Mali popit virobi zi sribla Vidomimi centrami yuvelirstva v 17 18 stolittyah buli mista Dancig ta Torun Osobliva galuz dekorativno uzhitkovogo mistectva virobi zi sribla majsteren Varshavi Ce i tacci z portretami polskih koroliv majster A Makenzen starshij larci dlya pismovogo znaryaddya majster N Shlaubitc rechi z sribnogo servizu Gurovskogo majster Ya Bandau vsi v muzejnih zbirkah Nacionalnogo muzeyu v Varshavi Tri sribni kelihi tacci z portretami polskih koroliv Vladislav III Tacca Yan II Kazimir Majster A Makenzen starshij Tacca Vladislav II Yagajlo Cikavi zrazki rizblenih cerkovnih amvoniv vikonuvav Ya Plersh v stili rokoko Sered tvoriv mistectva toyi dobi miniatyurnij kinnij monument Avgusta Silnogo z kistki i dereva yakij stvoriv S Troger 1732 r Piznye baroko i saksonski vplivi rokokoSk Yan Plersh Flora Saksonskij sad Varshava Saksonskij palac Varshava sad baroko Pislya usunennya vid vladi nashadkiv Yana III Sobeskogo tron Rechi Pospolitoyi posiv saksonskij kurfyurst Avgust II Fridrih Avgust II pragnuv realizuvati osobistu uniyu j utvoriti unitarne saksonsko polsko litovske derzhavne ob yednannya yake postavilo b predstavnika dinastiyi Vettiniv u odin ryad z providnimi monarshimi dvorami Dlya cogo shukav pidtrimki susidnih derzhav proponuyuchi yih pravitelyam v obmin na dopomogu v borotbi z shlyahetskimi volnostyami polski ta litovski zemli Namagavsya priyednati do spadkovih saksonskih volodin Liflyandiyu nini pivnichna chastina Latviyi i pivdenna chastina Estoniyi ta Estlyandiyu nini pivnichna chastina Estoniyi a takozh Transilvaniyu nini u skladi Rumuniyi j Moldovu Na drugij termin jogo korolyuvannya polsko litovska derzhava potrapila pid vpliv Moskoviyi Pislya Poltavskoyi bitvi 1709 i peremogi Petra I nad Karlom XII Avgust II vidnoviv vladu nad Richchyu Pospolitoyu Ale postupove zblizhennya u 1720 1730 h interesiv zmicniloyi Rosijskoyi imperiyi Avstrijskoyi imperiyi ta Prussiyi shodo Polshi gotuvalo podili polskih zemel mizh cimi derzhavami V ostannye desyatirichchya pravlinnya Avgust II derzhavoyu faktichno keruvalo ugrupovannya predstavnikiv magnatskogo rodu Chartorijskih ta jogo prihilnikiv tak zvana Familiya Za yih dopomogi pislya smerti Avgusta II polska korona bula peredana jogo sinovi Frideriku Avgustu III Saksonskomu Na yakijs termin v oficijnij kulturi Polshi pochali perevazhati saksonski vplivi U Varshavi i v provinciyah pracyuye nizka saksonskih mitciv abo nimciv za pohodzhennyam Joahim fon Daniel Yauh 1688 1754 Yan Zigmunt Dejbl 1687 1752 Jogan Fridrih Knobel Zigmunt Fogel 1764 1826 Efrayim Shreger 1727 1783 Yan Samuel Bekker seredina 18 st Karl Fridrih Pepelman 1697 1750 jogo batko Mateus Pepelman Palac Bryulya v VarshaviDokladnishe Genrih Bryul Dokladnishe Saksonskij palac Dokladnishe Palac Bryulya na 1939 r Zdayetsya usi poneviryannya dramatichnoyi istoriyi Rechi Pospolitoyi z seredini 18 st do 20 go uvibrala istoriya pobutuvannya palacu Bryulya v Varshavi Pervisno palac stvoreno v period 1639 1642 rr dlya koronnogo kanclera Yezhi Ossolinskogo v stili manyerizm Palac mav dvi bichni vezhi chotiri skulpturi koroliv v nishah na fasadi i alegorichnu figuru Polshi na parapeti 1750 roku palac pridbav dlya vlasnoyi rezidenciyi ministr korolya Genrih Bryul i peretvoriv jogo na najkrashij palac rokoko v polskij stolici Za veliku sumu v 1 000 000 zlotih piznishe palac pridbali i peredali pid rezidenciyu diplomata Rosijskoyi imperiyi a pislya vtrati Polsheyu derzhavnosti pid rezidenciyu velikogo knyazya namisnika rosijskogo imperatora v Polshi Naprikinci 18 st arhitektor Dominik Merlini pererobiv inter yeri palacu v stili klasicizm Pislya vidnovlennya derzhavnosti najkrashij sered palaciv Varshavi dobi rokoko v period 1932 1937 rr pristosuvali pid Ministerstvo zakordonnih sprav U 1944 nacisti vidstupayuchi na zahid visadili palac u povitrya Vidgomin baroko v klasicizmi Rechi PospolitoyiSaksonskij palac foto 1894 Palac Potockih Panoramnij znimok vsogo kompleksu 2009 Pid vplivom sakralnih sporud Rima i Veneciyi v dobu baroko rozpovsyudilis yak velichni odnonavni hrami tipu Il Dzhezu tak i centrichni sporudi Ostanni stvoryuvalis u viglyadi greckogo hresta abo vosmikutnika z odnoyu velichnoyu baneyu kostel sakramentok v Varshavi kostel filippinciv v Gostini Kostel v Gostini 1675 1726 Poznanske voyevodstvo vidriznyavsya pereuskladnenistyu pozemnogo planu Ale centrichni hrami prestizhna galuz arhitekturi stilyu klasicizm sho tyazhiv do pomirkovanih matematichno dovershenih zrazkiv majzhe do vtrati emocijnosti i nezruchnosti v vikoristanni Barokovij rozmah i masshtab suspilno znachushoyi sporudi zberig i perebudovanij v stili klasicizm Saksonskij palac v Varshavi zrujnovanij Yaskravij zrazok majzhe barokovoyi gigantomaniyi na Podilli Palac Potockih Tulchin She na etapi proektuvannya volodar vimagav barokovoyi stilistiki dlya vlasnoyi rezidenciyi v Tulchini Ale jogo vdalosya perekonati i vibuduvati sporudi za novomodnimi zrazkami klasicizmu Odnak kompleks sporud v Tulchini zberig veletenskij kurdoner ansamblevij zv yazok z golovnim kostelom mista tosho Palac Potockogo razom z kostelom ta nizkoyu gospodarskih sporud stvoryuvali vrazhennya nevelikogo mista Primitki Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 10 lyutogo 2017 Dzherela i resursi internetuKratkaya hudozhestvennaya enciklopediya Iskusstvo stran i narodov mira t 1 M 1962 S 212 216 Ovsijchuk V A Arhitekturni pam yatki Lvova Lviv Kamenyar 1969 Polski Slownik Biograficzny Locci Augustyn Wincenty t XVII s 508 510 Loza Stanislaw Architekci i budowniczowie w Polsce Warszawa 1954 s 177 Biblioteka PAU i PAN w Krakowie Akta rodziny Loccich rkps 686 687 http risu org ua ua relig tourism religious region 36768 8 listopada 2011 u Wayback Machine zhittyepis Teofiliyi Sobeskoyi ta istoriya hramu Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u m Zhovkvi www diaz zhovkva org ua 4 bereznya 2021 u Wayback Machine proekt VIRTUAL ZHOVKVA zhovkva info 11 chervnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaPortal Mistectvo Portal Baroko Div takozhArhitektura baroko Baroko v Ukrayini Barokova arhitektura Lvova Yan Mariya Bernardoni Dzhovanni Battista Trevano Tilman Gamerskij Bartlomej Penkel Rokoko Kriza Yan Zigmunt Dejbl Flamandske baroko Meksikanske baroko Rosijske baroko