Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
За́мок Кшижтопо́р (пол. Krzyżtopór, Krzysztopór), розташований у Свентокшиському воєводстві — відома пам'ятка архітектури Речі Посполитої доби переходу від маньєризму до раннього бароко, створена в 1631–1644 роках. Назва замку в перекладі (від пол. krzyż, topór) означає "хрест" і "сокира"
| Замок Крижтопор | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Замок у 2014 році | ||||
50°42'50.44" N 21°18'36.94" E | ||||
| Статус | історична пам'ятка | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі | |||
| Країна |  Польща | |||
| Розташування | с. Уязд, Гміна Іваніська, Опатовський повіт, Свентокшиське воєводство | |||
| Архітектурний стиль | бароко | |||
| Архітектор | Лоренцо Сенес | |||
| Сайт | krzyztopor.org.pl/zamek/index.php?lang=pl | |||
  Замок Крижтопор (Польща) | ||||
 Замок Крижтопор у Вікісховищі | ||||
Замовник і побудова
Замовником був тодішній сандомирський воєвода — Кшиштоф Оссолінський (1587–1645). Він отримав село Уязд в 1619 році від батька і вирішив побудувати нову резиденцію. Перші роботи розпочалися 1627 року, але не були закінчені. Фундатор називав замок Кшижтофори (пол. Krzysztofory), що очевидно могло виводитись з його імені (грец. Christophoros). Згодом замок отримав свою назву Кшижтопор, що було поєднанням символу віри Хреста (кшиж — пол. Krzyż) та сокири (топор — пол. Topór) з родового гербу Оссолінських.
Новий етап будівництва розпочався, коли до створення розкішної резиденції володар залучив талановитого архітектора Лоренцо Сенеса, представника першої, багато обдарованої генерації італійських майстрів початку 17 століття, запрошених на роботи в Речі Посполитій. Володар витратив велетенську купу грошей, яку оцінюють в 30 000 000 злотих, і не дуже обмежував творче натхнення архітектора, якого пізніше зарахують до найоригінальніших серед тих, хто працював в 17 столітті. Будівлі створені в стилістиці переходу від маньєризму до раннього бароко.
Споруда була розповсюдженим тоді зразком палацу на фортеці («palazzo in fortezza»). Серед них — Підгорецький замок Конєцпольського (вибудований в 1635–1640 роках), палац в селі Мурованому Мнішека тощо. В п'ятикутний двір фортеці було артистично вписано чудернацький план палацу з двома внутрішніми дворами — овальним та у вигляді трапеції. Вигадливий за планом палац володаря мав чотири поверхи, службові крила — по два. Як будівельний матеріал використали місцевий камінь і цеглу. Північна ділянка на терасах по-за замком була використана для створення регулярного саду. Чотири вежі нової палацової споруди уособлювали чотири пори року, п'ятдесят дві зали — кількість тижнів на рік. Новий палац зберіг рів навколо фортечних мурів і бастіони, на яких стояли гармати. Загальна площа замку — 1,3 гектара, периметр фортечних мурів — сімсот (700) метрів. (Щось подібне мав замок кардинала Олександра Фарнезе в Капраролі, Італія, де п'ятикутна споруда, однак, не мала відкритого назовні двору.) Загальна площа всіх приміщень замку дорівнювала 70 000 квадратних метрів. За розплануванням — це безпрецедентна споруда на теренах Речі Посполитої, водночас оборонна і парадна.
Все це в роки, коли на землях Польщі вже активно працює перша генерація італійських архітекторів — єзуїтів в стилі раннього бароко (Джакомо Бріано, Джованні де Россі, Ян Марія Бернардоні тощо), що працювали переважно в галузі сакральної архітектури.
Історія побутування
Перший володар помер через рік по закінченню будівельних робіт в розкішній резиденції. Замок отримав у спадок син — Бодуїн Оссолінський. Але від помер 1649 року, не залишивши прямих нащадків. Палац перейшов до родича з родини Калиновських. 1655 року землі і замок захопили вояки Швеції, які грабували замок протягом двох років.
Замок був настільки пошкоджений за два роки, що після відходу шведів його відновлення визнавали занадто важким для кошторису. Відновили для житла лише західне крило замку, де мешкали представники родин Морщин, Вишневецьких, Пац. Головні споруди самого палацу залишались поруйнованими.
1770 року, під час Барсьої конфедерації, замок здобули і поруйнували вояки Російської імперії, що привело до його повного . Нових руйнувань замок зазнав в роки другої світової війни.
Невдалі спроби реставрації
В повоєнний період наприкінці 1950-х років справою відбудови унікального на теренах Польщі замку опікувався професор Альфред Маєвський. Він клопотав про дозвіл на відновлення значущої споруди середини 17 століття та отримання від держави відповідних коштів. На хвилі ентузіазму при відновленні поруйнованих Варшави, польських міст і сіл це здавалося не такою вже й важкою справою. Консерваційні і відновлювальні роботи розпочалися, але були припинені. В 1970-ті проект відновлення замку Кшижтопор був наново опрацьований фахівцями Технічного університету міста Краків. Роботи розпочалися на вхідній брамі замку, але на початку 1980-х знову були призупинені.
В листопаді 2005 була заснована Асоціація сприянню відбудови і догляду за замком Кшижтопор. Розпочалися роботи по створенню нової документації щодо відновлення і реставрації замку. Реставрація потребувала на той час 200 000 000 доларів. Але це річний бюджет всього воєводства, що не сприяло відновлювальним роботам. Бажання сприяти відновлювальним роботам виявив і Інститут Собеських. Інститут декларував відновлення хоча би одного історично значущого об'єкта від кожного воєводства. В Опольському воєводстві таким об'єктом міг би бути замок Кшижтопор.
Галерея
Див. також
Примітки
- Реєстр пам'яток
- Польсько-українська практична транскрипція
Джерела
- Reinhold Vetter: Zwischen Wisła/Weichsel, Bug und Karpaty/Karpaten, in: Polen. Geschichte, Kunst und Landschaft einer alten europäischen Kulturnation, DuMont Kunst-Reiseführer, 3. Auflage, , DuMont Buchverlag, Köln 1991, S. 515
- Jerzy Losiński: Kunstdenkmäler in Polen: Krakau und Südostpolen, ein Bildhandbuch, München/Berlin: Deutscher Kunstverlag 1984, S. 478—479,
- Józef Myjak: Opatów i okolice, Zamek Krzyżtopór w Ujezdie, 140. pozycja, , Wydawnictwo PAIR Myjakpress, 2008
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Замок Крижтопор |
- der Ruine (in Englisch)
- Zamkipolskie.com [ 29 квітня 2012 у Wayback Machine.] (in Polnisch)
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2017) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za mok Kshizhtopo r pol Krzyztopor Krzysztopor roztashovanij u Sventokshiskomu voyevodstvi vidoma pam yatka arhitekturi Rechi Pospolitoyi dobi perehodu vid manyerizmu do rannogo baroko stvorena v 1631 1644 rokah Nazva zamku v perekladi vid pol krzyz topor oznachaye hrest i sokira Zamok KrizhtoporZamok u 2014 roci50 42 50 44 N 21 18 36 94 EStatusistorichna pam yatkaStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 Roztashuvannyas Uyazd Gmina Ivaniska Opatovskij povit Sventokshiske voyevodstvoArhitekturnij stilbarokoArhitektorLorenco SenesSajtkrzyztopor org pl zamek index php lang plZamok Krizhtopor Polsha Zamok Krizhtopor u VikishovishiZamok Kshizhtopor pozemnij plan sporud i sadu baroko 1655 r Graver Erik Dalberg Zamovnik i pobudovaZamovnikom buv todishnij sandomirskij voyevoda Kshishtof Ossolinskij 1587 1645 Vin otrimav selo Uyazd v 1619 roci vid batka i virishiv pobuduvati novu rezidenciyu Pershi roboti rozpochalisya 1627 roku ale ne buli zakincheni Fundator nazivav zamok Kshizhtofori pol Krzysztofory sho ochevidno moglo vivoditis z jogo imeni grec Christophoros Zgodom zamok otrimav svoyu nazvu Kshizhtopor sho bulo poyednannyam simvolu viri Hresta kshizh pol Krzyz ta sokiri topor pol Topor z rodovogo gerbu Ossolinskih Novij etap budivnictva rozpochavsya koli do stvorennya rozkishnoyi rezidenciyi volodar zaluchiv talanovitogo arhitektora Lorenco Senesa predstavnika pershoyi bagato obdarovanoyi generaciyi italijskih majstriv pochatku 17 stolittya zaproshenih na roboti v Rechi Pospolitij Volodar vitrativ veletensku kupu groshej yaku ocinyuyut v 30 000 000 zlotih i ne duzhe obmezhuvav tvorche nathnennya arhitektora yakogo piznishe zarahuyut do najoriginalnishih sered tih hto pracyuvav v 17 stolitti Budivli stvoreni v stilistici perehodu vid manyerizmu do rannogo baroko Hrest i Sokira obabich v yiznoyi brami zamku Sporuda bula rozpovsyudzhenim todi zrazkom palacu na forteci palazzo in fortezza Sered nih Pidgoreckij zamok Konyecpolskogo vibudovanij v 1635 1640 rokah palac v seli Murovanomu Mnisheka tosho V p yatikutnij dvir forteci bulo artistichno vpisano chudernackij plan palacu z dvoma vnutrishnimi dvorami ovalnim ta u viglyadi trapeciyi Vigadlivij za planom palac volodarya mav chotiri poverhi sluzhbovi krila po dva Yak budivelnij material vikoristali miscevij kamin i ceglu Pivnichna dilyanka na terasah po za zamkom bula vikoristana dlya stvorennya regulyarnogo sadu Chotiri vezhi novoyi palacovoyi sporudi uosoblyuvali chotiri pori roku p yatdesyat dvi zali kilkist tizhniv na rik Novij palac zberig riv navkolo fortechnih muriv i bastioni na yakih stoyali garmati Zagalna plosha zamku 1 3 gektara perimetr fortechnih muriv simsot 700 metriv Shos podibne mav zamok kardinala Oleksandra Farneze v Kapraroli Italiya de p yatikutna sporuda odnak ne mala vidkritogo nazovni dvoru Zagalna plosha vsih primishen zamku dorivnyuvala 70 000 kvadratnih metriv Za rozplanuvannyam ce bezprecedentna sporuda na terenah Rechi Pospolitoyi vodnochas oboronna i paradna Vse ce v roki koli na zemlyah Polshi vzhe aktivno pracyuye persha generaciya italijskih arhitektoriv yezuyitiv v stili rannogo baroko Dzhakomo Briano Dzhovanni de Rossi Yan Mariya Bernardoni tosho sho pracyuvali perevazhno v galuzi sakralnoyi arhitekturi Panorama pershogo vnutrishnogo dvoru vid vhidnoyi brami Istoriya pobutuvannyaPershij volodar pomer cherez rik po zakinchennyu budivelnih robit v rozkishnij rezidenciyi Zamok otrimav u spadok sin Boduyin Ossolinskij Ale vid pomer 1649 roku ne zalishivshi pryamih nashadkiv Palac perejshov do rodicha z rodini Kalinovskih 1655 roku zemli i zamok zahopili voyaki Shveciyi yaki grabuvali zamok protyagom dvoh rokiv Zamok buv nastilki poshkodzhenij za dva roki sho pislya vidhodu shvediv jogo vidnovlennya viznavali zanadto vazhkim dlya koshtorisu Vidnovili dlya zhitla lishe zahidne krilo zamku de meshkali predstavniki rodin Morshin Vishneveckih Pac Golovni sporudi samogo palacu zalishalis porujnovanimi 1770 roku pid chas Barsoyi konfederaciyi zamok zdobuli i porujnuvali voyaki Rosijskoyi imperiyi sho privelo do jogo povnogo Novih rujnuvan zamok zaznav v roki drugoyi svitovoyi vijni Nevdali sprobi restavraciyiV povoyennij period naprikinci 1950 h rokiv spravoyu vidbudovi unikalnogo na terenah Polshi zamku opikuvavsya profesor Alfred Mayevskij Vin klopotav pro dozvil na vidnovlennya znachushoyi sporudi seredini 17 stolittya ta otrimannya vid derzhavi vidpovidnih koshtiv Na hvili entuziazmu pri vidnovlenni porujnovanih Varshavi polskih mist i sil ce zdavalosya ne takoyu vzhe j vazhkoyu spravoyu Konservacijni i vidnovlyuvalni roboti rozpochalisya ale buli pripineni V 1970 ti proekt vidnovlennya zamku Kshizhtopor buv nanovo opracovanij fahivcyami Tehnichnogo universitetu mista Krakiv Roboti rozpochalisya na vhidnij brami zamku ale na pochatku 1980 h znovu buli prizupineni V listopadi 2005 bula zasnovana Asociaciya spriyannyu vidbudovi i doglyadu za zamkom Kshizhtopor Rozpochalisya roboti po stvorennyu novoyi dokumentaciyi shodo vidnovlennya i restavraciyi zamku Restavraciya potrebuvala na toj chas 200 000 000 dolariv Ale ce richnij byudzhet vsogo voyevodstva sho ne spriyalo vidnovlyuvalnim robotam Bazhannya spriyati vidnovlyuvalnim robotam viyaviv i Institut Sobeskih Institut deklaruvav vidnovlennya hocha bi odnogo istorichno znachushogo ob yekta vid kozhnogo voyevodstva V Opolskomu voyevodstvi takim ob yektom mig bi buti zamok Kshizhtopor GalereyaDiv takozhPortal Mistectvo Portal Baroko Baroko v Rechi Pospolitij Barska konfederaciya Bastion Zamki Polshi perelik Restavraciya mistectvo Yan Zahvatovich Mecenat Magnat Lorenco Senes Demereto Pidgoreckij zamok Sad barokoPrimitkiReyestr pam yatok d Track Q15983881 Polsko ukrayinska praktichna transkripciyaDzherelaReinhold Vetter Zwischen Wisla Weichsel Bug und Karpaty Karpaten in Polen Geschichte Kunst und Landschaft einer alten europaischen Kulturnation DuMont Kunst Reisefuhrer 3 Auflage ISBN 3 7701 2023 X DuMont Buchverlag Koln 1991 S 515 Jerzy Losinski Kunstdenkmaler in Polen Krakau und Sudostpolen ein Bildhandbuch Munchen Berlin Deutscher Kunstverlag 1984 S 478 479 ISBN 3 422 00385 1 Jozef Myjak Opatow i okolice Zamek Krzyztopor w Ujezdie 140 pozycja ISBN 978 83 86436 99 6 Wydawnictwo PAIR Myjakpress 2008PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zamok Krizhtopor der Ruine in Englisch Zamkipolskie com 29 kvitnya 2012 u Wayback Machine in Polnisch Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2017 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2017