Ян Захватович | |
---|---|
пол. Jan Zachwatowicz | |
Народився | 3 березня 1900 Гатчина, Російська імперія |
Помер | 18 серпня 1983 (83 роки) Варшава |
Поховання | Повонзківський цвинтар |
Країна | Польща |
Національність | поляк |
Діяльність | архітектор, реставратор, викладач університету, мистецтвознавець, conservator |
Alma mater | Варшавська Політехніка |
Галузь | мистецтвознавство, історія архітектури Польщі, реставрація архітектури міст Польщі |
Заклад | Варшавська політехніка |
Членство | Польська академія наук |
Відомий завдяки: | реставрацію Старого Міста в Варшаві, Королівського замку тощо. |
Діти | Христина Захватович |
Нагороди | |
Ян Захватович у Вікісховищі |
Ян Захватович (пол. Jan Zachwatowicz, 3 березня, 1900, Гатчина, Російська імперія — 18 серпня, 1983, Варшава, Польща) — польський реставратор, надхненник відтворення Старого Міста в с Варшаві) після нищівних руйнацій міста нацистами у 2-й світовій війні.
Біографія
Ранні роки
Польська родина походить з міста Вільно (нині Вільнюс). Батько, залізничник, і перебрався з родиною в Гатчину під Петербургом, де народили сина.
Навчання опановував в Петербурзькому інституті цивільних інженерів. Ян належав до Товариства шанувальників Петербурга, яке існувало на початку 20 століття. Там і сформувалися історичні переконання майбутнього реставратора.
Переїзд на історичну батьківщину
1924 року перебрався на історичну батьківщину, емігрувавши з СРСР. Замешкав у Варшаві, де отримав диплом «Варшавської політехніки». В столиці продовжив діяльність історика, співпрацюючи з польським Товариством опіки над пам'ятками. Володів чотирма мовами: польською, французькою, російською, німецькою.
Родина
У Варшаві узяв шлюб з донькою Вітольда Ходзька Марією. Родина мала двох доньок:
- Христина Захватович, актриса та сценограф, четверта дружина кінорежисера Анджея Вайди,
- Катажина Захватович — співачка (меццосопрано) і викладач. Надрукувала книгу «Польське бельканто», 2009 р.
Діяльність до 1939 р.
Почав працювати в Варшавський Політехніці на катедрі малюнку, бо сам був добрим малювальником. Зацікавленість в вивченні архітектури спонукала до переходу на катедру архітектури тої ж Політехніки. Почалися дослідження стародавньої архітектури в Варшаві і Замості. Дослідження фортеці Замостя і їх викладення в відповідній монографії були визнані за кандидатську дисертацію.
Ян Захватович плідно працював в Департаменті польської архітектури, метою якого було всебічне поглиблення досліджень і знань історії польської архітектури, друкування видань про них, інвентаризація, облік тощо.
1931 року взяв участь у конкурсі на найкращий проект пам'ятника «Об'єднання польських земель» у Гдині. Окрім робіт переможців, спільний проект Яна Захватовича і Софії Тшцінської-Камінської був одним із трьох додатково відзначених. У конкурсі взяло участь 72 роботи польських архітекторів і скульпторів.
1938 року за проектом Захватовича збудовано готель «Офіцерський» у Бересті.
В окупованій Варшаві
Під час фашистських бомбардувань Варшави Ян Захватович серед тих, хто рятував з вогню твори мистецтва з Королівського замку. Разом з однодумцями працю рятування рештків замку продовжили взимку 1940 р. (портали, зразки ліпнини, столярку). Ян Захватович робив численні шкіци напівзрунованих інтер'єрів, що допомогло пізніше відтворити їх в щент зрунованому Королівському замку. Адже прийде епоха абсолютизації іконографічних матеріалів, за якими нібито тільки й можна робити реставрацію. (Але по цілій низці пам'яток нема, ніколи не було, ніколи не буде значних іконографічних матеріалів. Пам'ятка ж архітектури зостається при цьому і значущою, і унікальною).
Ян Захватович залишився в окупованій Варшаві, де головував на катедрі після трагічної смерті свого попередника професора О. Сосновського. Фашистську директиву про припинення усякої наукової діяльності в Варшаві тихо ігнорували. Для прикриття увійшов до складу окупаційної містобудівної майстерні, дозвіл на створення якої отримали у окупаційного уряду. Керівниками цієї майстерні були Тадеуш Толвінський, Ян Захватович і Пйотр Беганський. Це дало змогу обстежувати стан пам'яток минулого Варшави, фіксувати їх стан, переховувати цінні колекції та документи. Відомо, що Я. Захватович з допомогою урядовців вивіз вантажівкою 128 скриньок з негативами збірки Центрального бюро інвентаризації пам'яток і розмістив їх у себе на катедрі Політехніки. Згодом фашисти вивезли їх до міста Краків і таким чином вони не загубились і не були втрачені в лихоліття війни.
Повоєнні роки
Яну Захватовичу не закидали за перебування в окупованій Варшаві і не лічили серед зрадників чи ворогів народу. Він отримав право на захист докторської дисертації і захистив її. Він став професором і очолив катедру польської архітектури Варшавської Політехніки. У зв'язку з планами по відбудові зруйнованої Варшави, його призначено керівником Бюро відбудови столиці. З 1 березня 1945 р. його призначили ґенеральним реставратором пам'яток Польщі, що було офіційним визнанням його реставраційної діяльності урядом Польщі. Із спогадів науковця
...Стоячи самотньо на руїнах, я у відчаї сказав собі - а все-таки ми це відбудуємо. Це внутрішнє переконання, яке існувало впродовж усієї окупації, знову охопило мене. Хоч, здавалося, це безнадійно, але треба довести справу до повної відбудови. Зразу ж було організовано Бюро [відбудови Варшави]. Почали приходити архітекти [...], ми кожному давали буханець хліба, іноді трохи злотих, і зразу - робота.
1947 року відзначений Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі.
Помер 18 серпня 1983 року у Варшаві. Похований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві, поле № 166-IV-25.
Відновлення зруйнованої Варшави
Зараз, в часи різних оцінок діяльності по відбудові старих пам'яток столиці Польщі, слід пригадати слова його однодумця професора А. Ґрушецького
Нам, реставраторам, тільки здається, що ми розумні, втаємничені, що ми визначаємо шлях реставрації пам'яток. Насправді ж ми залишаємося тільки на послугах у суспільства і, сами того не усвідомлюючи, так керуємо реставрацією, як воно вимагає... Не реставратори нав'язали відбудову Старого Мяста суспільству, а навпаки, суспільство нав'язало її реставраторам" .
- Відновлена брама Варшавського університету
- Руїни Старого Міста в Варшаві, січень 1945 р.
Відбудові-відновленню старого міста Варшави архітектор і його помічники віддали 13 років життя. Відбудову зруйнованих пам'яток у таких величезних масштабах не здійснювала жодна країна світу. Але й не кожна країна світу мала таку кількість вщент зруйнованих пам'яток в своїй столиці.
Своєрідною крапкою в суперечках стало дослідження відтвореного і реставрованого Старого міста Варшави закордонними науковцями і включення його до Переліку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Погану працю б так високо не оцінили.
Нагороди
- Нобелівська премія Пошани SARPS в 1971 році.
- Зірка ордену Польського відновлення,
- Хрест «За відвагу», 1939 р.
Друковані твори
- «Фортеця Замостя» в співавторстві з С. Гербстом
- «Фортеця Модлін»
- «Програма й засади реставрації пам'яток»
Примітки
- Konkurs na pomnik «Zjednoczenia ziem Polskich» w Gdyni // Architektura i budownictwo. — 1931. — № 5-6. — S. 197, 206—208.
- Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — ISSN 0239-3549.
- Dział urzędowy // Monitor Polski. — 15 grudnia 1947. — № 149. — S. 1.
- Cmentarz Powązkowski w Warszawie / tekst B. Olszewska, H. Szwankowska, red R. Jackowska. — Warszawa : Centralny Ośrodek Informacji Turystycznej, [b. r.]
Джерела
- Kowalczyk J. Jana Zachwatowicza badania i prace konserwatorskie w Zamościu // KAiU. — 1994.
- Jankowski S. «Agaton». «Profesor Jan» // KAiU. — 1994.
- Putkowska I. Jana Zachwatowicza projekt odbudowy katedry Św. Jana w Warszawie // KAiU. — 1994.
- Tomaszewski A. Jan Zachwatowicz — w dziesieciolecie smierci // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki — Warszawa, 1994. — T. XXXVIII.
- Пламеницька О. Ян Захватович. Слава і недоля майстра // Пам'ятки України: Історія та культура. — 1999. — № 1. — С. 122—131.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Yan Zahvatovichpol Jan ZachwatowiczNarodivsya3 bereznya 1900 1900 03 03 Gatchina Rosijska imperiyaPomer18 serpnya 1983 1983 08 18 83 roki VarshavaPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayinaPolshaNacionalnistpolyakDiyalnistarhitektor restavrator vikladach universitetu mistectvoznavec conservatorAlma materVarshavska PolitehnikaGaluzmistectvoznavstvo istoriya arhitekturi Polshi restavraciya arhitekturi mist PolshiZakladVarshavska politehnikaChlenstvoPolska akademiya naukVidomij zavdyaki restavraciyu Starogo Mista v Varshavi Korolivskogo zamku tosho DitiHristina ZahvatovichNagorodid Yan Zahvatovich u Vikishovishi Yan Zahvatovich pol Jan Zachwatowicz 3 bereznya 1900 Gatchina Rosijska imperiya 18 serpnya 1983 Varshava Polsha polskij restavrator nadhnennik vidtvorennya Starogo Mista v s Varshavi pislya nishivnih rujnacij mista nacistami u 2 j svitovij vijni BiografiyaRanni roki Polska rodina pohodit z mista Vilno nini Vilnyus Batko zaliznichnik i perebravsya z rodinoyu v Gatchinu pid Peterburgom de narodili sina Navchannya opanovuvav v Peterburzkomu instituti civilnih inzheneriv Yan nalezhav do Tovaristva shanuvalnikiv Peterburga yake isnuvalo na pochatku 20 stolittya Tam i sformuvalisya istorichni perekonannya majbutnogo restavratora Pereyizd na istorichnu batkivshinu 1924 roku perebravsya na istorichnu batkivshinu emigruvavshi z SRSR Zameshkav u Varshavi de otrimav diplom Varshavskoyi politehniki V stolici prodovzhiv diyalnist istorika spivpracyuyuchi z polskim Tovaristvom opiki nad pam yatkami Volodiv chotirma movami polskoyu francuzkoyu rosijskoyu nimeckoyu Rodina U Varshavi uzyav shlyub z donkoyu Vitolda Hodzka Mariyeyu Rodina mala dvoh donok Hristina Zahvatovich aktrisa ta scenograf chetverta druzhina kinorezhisera Andzheya Vajdi Katazhina Zahvatovich spivachka meccosoprano i vikladach Nadrukuvala knigu Polske belkanto 2009 r Diyalnist do 1939 r Ratusha v misti Zamostya Polsha Pochav pracyuvati v Varshavskij Politehnici na katedri malyunku bo sam buv dobrim malyuvalnikom Zacikavlenist v vivchenni arhitekturi sponukala do perehodu na katedru arhitekturi toyi zh Politehniki Pochalisya doslidzhennya starodavnoyi arhitekturi v Varshavi i Zamosti Doslidzhennya forteci Zamostya i yih vikladennya v vidpovidnij monografiyi buli viznani za kandidatsku disertaciyu Yan Zahvatovich plidno pracyuvav v Departamenti polskoyi arhitekturi metoyu yakogo bulo vsebichne pogliblennya doslidzhen i znan istoriyi polskoyi arhitekturi drukuvannya vidan pro nih inventarizaciya oblik tosho 1931 roku vzyav uchast u konkursi na najkrashij proekt pam yatnika Ob yednannya polskih zemel u Gdini Okrim robit peremozhciv spilnij proekt Yana Zahvatovicha i Sofiyi Tshcinskoyi Kaminskoyi buv odnim iz troh dodatkovo vidznachenih U konkursi vzyalo uchast 72 roboti polskih arhitektoriv i skulptoriv 1938 roku za proektom Zahvatovicha zbudovano gotel Oficerskij u Beresti V okupovanij Varshavi Pid chas fashistskih bombarduvan Varshavi Yan Zahvatovich sered tih hto ryatuvav z vognyu tvori mistectva z Korolivskogo zamku Razom z odnodumcyami pracyu ryatuvannya reshtkiv zamku prodovzhili vzimku 1940 r portali zrazki lipnini stolyarku Yan Zahvatovich robiv chislenni shkici napivzrunovanih inter yeriv sho dopomoglo piznishe vidtvoriti yih v shent zrunovanomu Korolivskomu zamku Adzhe prijde epoha absolyutizaciyi ikonografichnih materialiv za yakimi nibito tilki j mozhna robiti restavraciyu Ale po cilij nizci pam yatok nema nikoli ne bulo nikoli ne bude znachnih ikonografichnih materialiv Pam yatka zh arhitekturi zostayetsya pri comu i znachushoyu i unikalnoyu Yan Zahvatovich zalishivsya v okupovanij Varshavi de golovuvav na katedri pislya tragichnoyi smerti svogo poperednika profesora O Sosnovskogo Fashistsku direktivu pro pripinennya usyakoyi naukovoyi diyalnosti v Varshavi tiho ignoruvali Dlya prikrittya uvijshov do skladu okupacijnoyi mistobudivnoyi majsterni dozvil na stvorennya yakoyi otrimali u okupacijnogo uryadu Kerivnikami ciyeyi majsterni buli Tadeush Tolvinskij Yan Zahvatovich i Pjotr Beganskij Ce dalo zmogu obstezhuvati stan pam yatok minulogo Varshavi fiksuvati yih stan perehovuvati cinni kolekciyi ta dokumenti Vidomo sho Ya Zahvatovich z dopomogoyu uryadovciv viviz vantazhivkoyu 128 skrinok z negativami zbirki Centralnogo byuro inventarizaciyi pam yatok i rozmistiv yih u sebe na katedri Politehniki Zgodom fashisti vivezli yih do mista Krakiv i takim chinom voni ne zagubilis i ne buli vtracheni v liholittya vijni Povoyenni roki Varshavska Politehnika Yanu Zahvatovichu ne zakidali za perebuvannya v okupovanij Varshavi i ne lichili sered zradnikiv chi vorogiv narodu Vin otrimav pravo na zahist doktorskoyi disertaciyi i zahistiv yiyi Vin stav profesorom i ocholiv katedru polskoyi arhitekturi Varshavskoyi Politehniki U zv yazku z planami po vidbudovi zrujnovanoyi Varshavi jogo priznacheno kerivnikom Byuro vidbudovi stolici Z 1 bereznya 1945 r jogo priznachili generalnim restavratorom pam yatok Polshi sho bulo oficijnim viznannyam jogo restavracijnoyi diyalnosti uryadom Polshi Iz spogadiv naukovcya Stoyachi samotno na ruyinah ya u vidchayi skazav sobi a vse taki mi ce vidbuduyemo Ce vnutrishnye perekonannya yake isnuvalo vprodovzh usiyeyi okupaciyi znovu ohopilo mene Hoch zdavalosya ce beznadijno ale treba dovesti spravu do povnoyi vidbudovi Zrazu zh bulo organizovano Byuro vidbudovi Varshavi Pochali prihoditi arhitekti mi kozhnomu davali buhanec hliba inodi trohi zlotih i zrazu robota 1947 roku vidznachenij Komandorskim hrestom Ordenu Vidrodzhennya Polshi Pomer 18 serpnya 1983 roku u Varshavi Pohovanij na Povonzkivskomu cvintari u Varshavi pole 166 IV 25 Vidnovlennya zrujnovanoyi Varshavi Zamkova plosha Zaraz v chasi riznih ocinok diyalnosti po vidbudovi starih pam yatok stolici Polshi slid prigadati slova jogo odnodumcya profesora A Grusheckogo Nam restavratoram tilki zdayetsya sho mi rozumni vtayemnicheni sho mi viznachayemo shlyah restavraciyi pam yatok Naspravdi zh mi zalishayemosya tilki na poslugah u suspilstva i sami togo ne usvidomlyuyuchi tak keruyemo restavraciyeyu yak vono vimagaye Ne restavratori nav yazali vidbudovu Starogo Myasta suspilstvu a navpaki suspilstvo nav yazalo yiyi restavratoram Vidnovlena brama Varshavskogo universitetu Ruyini Starogo Mista v Varshavi sichen 1945 r Vidbudovi vidnovlennyu starogo mista Varshavi arhitektor i jogo pomichniki viddali 13 rokiv zhittya Vidbudovu zrujnovanih pam yatok u takih velicheznih masshtabah ne zdijsnyuvala zhodna krayina svitu Ale j ne kozhna krayina svitu mala taku kilkist vshent zrujnovanih pam yatok v svoyij stolici Pam yatna doshka na chest Ya Zahvatovicha na Zamkovij ploshi Varshavi Svoyeridnoyu krapkoyu v superechkah stalo doslidzhennya vidtvorenogo i restavrovanogo Starogo mista Varshavi zakordonnimi naukovcyami i vklyuchennya jogo do Pereliku Vsesvitnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Poganu pracyu b tak visoko ne ocinili Nagorodi Nobelivska premiya Poshani SARPS v 1971 roci Zirka ordenu Polskogo vidnovlennya Hrest Za vidvagu 1939 r Drukovani tvori Fortecya Zamostya v spivavtorstvi z S Gerbstom Fortecya Modlin Programa j zasadi restavraciyi pam yatok PrimitkiKonkurs na pomnik Zjednoczenia ziem Polskich w Gdyni Architektura i budownictwo 1931 5 6 S 197 206 208 Barucki T Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach SARP 2006 3 S 54 ISSN 0239 3549 Dzial urzedowy Monitor Polski 15 grudnia 1947 149 S 1 Cmentarz Powazkowski w Warszawie tekst B Olszewska H Szwankowska red R Jackowska Warszawa Centralny Osrodek Informacji Turystycznej b r DzherelaPortal Mistectvo Kowalczyk J Jana Zachwatowicza badania i prace konserwatorskie w Zamosciu KAiU 1994 Jankowski S Agaton Profesor Jan KAiU 1994 Putkowska I Jana Zachwatowicza projekt odbudowy katedry Sw Jana w Warszawie KAiU 1994 Tomaszewski A Jan Zachwatowicz w dziesieciolecie smierci Kwartalnik Architektury i Urbanistyki Warszawa 1994 T XXXVIII Plamenicka O Yan Zahvatovich Slava i nedolya majstra Pam yatki Ukrayini Istoriya ta kultura 1999 1 S 122 131