Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тіто Лівіо Бураттіні (італ. Tito Livio Burattini; 8 березня 1617, Агордо, Беллуно — 17 листопада 1681, Вільно) — польський науковець італійського походження, мандрівник, єгиптолог-аматор, математик, механік, дипломат, архітектор і інженер.
| Тіто Лівіо Бураттіні | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Tito Livio Burattini |
| Псевдо | Tito Livio Burattini |
| Народився | 8 березня 1617 Агордо, Беллуно |
| Помер | 17 листопада 1681 (64 роки) Вільно ·старість |
| Громадянство |  Річ Посполита |
| Національність | італієць |
| Діяльність | науковець, інженер, архітектор, дипломат, механік |
| Знання мов | італійська[1] |
| Magnum opus | d |
| Посада | d |
| Конфесія | католицька церква і католицтво |
 | |
| |
Персони доби бароко
Кризовий стан в економіці і ідеології в католицькій Італії посилив вплив Папської держави на стан справ як в Європі, так і в світі, аби утримати власні позиції. Водночас зростав авторитет і економічна міць протестантизму і країн, що відсахнулися від католицизму — Голландії, Великої Британії, Швеції. На європейському континенті сформувалась рівновага сил між католицьким та протестантським таборами. І вже до протестантської Голландії почався потік митців на навчання і запозичення досвіду, як нещодавно до Італії. Ще не зникла універсальність знахідок італійської культури, що підживлює культури як католицьких, так і протестантських країн, а згодом (де мирно, де агресивно-наступально) увіллється ще й в культури країн православних Білорусі, України і Московії. Протиріччя, запекла політична і релігійна боротьба в 17 ст. ускладнила ситуацію в Європі і обумовила появу складних характерів, представників доби бароко. Кризовий стан справ в Італії породив масову еміграцію з Аппенін. Велетенську обдарованість і універсальність (народжену ще італійським Відродженням) італійські емігранти понесуть у широкий світ і дістануться Америки, Китаю, відносно недалеких Галичини і Польщі. Серед емігрантів-універсалів (і посланців італійської культури) опинився і Тіто Лівіо Бураттіні.
Життєпис
Відомостей про ранні роки життя Бураттіні збережено мало. Народився в містечку Агордо, яке в ті часи належало до Венеціанської республіки, в заможній дворянській родині. Обрав не церковну, а світську кар'єру. Допитливість обумовила опанування декількох ремесел і професій, навчався в Падуї і в Венеції. Серед друзів Бураттіні — італійський художник і гравер Стефано делла Белла (1610—1664 рр.), що працював і для науковця Галілео Галілея.
Праця в Арабському Єгипті
20-річним парубком (в 1637 році) відбув в Арабський на той час Єгипет. Працював разом з англійським математиком (1602—1652), професором математики в Грешем-коледжі Лондону, випускником Оксфордського університету.
Разом з Джоном Грівзом працював в містах Александрія, Мемфіс та Геліополіс як картограф та художник-малювальник. Брав участь в хижацьких розкопках в містах Гіза та Мемфіс. Перебування в Єгипті, вимірювання розмірів піраміди Хеопса надали дослідникам підстави пізніше вважати Тіто Лівіо Буратіні єгиптологом-початківцем, хоча його науковий внесок був незначним. Перебування в Арабському Єгипті затяглося до 1641 року і сприяло відриву Бураттіні від батьківщини. Він повернувся в Європу, але почав працювати в одному з німецьких князівств.
Праця в Речі Посполитій
Під час праці в Німеччині про мандрівника і митця дізнався польський король Владислав IV Ваза. Він і запросив мандрівника і інженера на службу. Бураттіні перебрався в Річ Посполиту, що мала всі ознаки імперії і надала всі можливості розкрити універсальність обдарування італійця.
З 1646 року — при королівському дворі в Варшаві. Його покровителька — королева Марія-Луїза Гонзага, дипломатичні доручення якої він виконував.
У 1647 році створив модель літально-планерного пристрою з чотирма фіксованими крилами. Пристрій мав форму дракона і підняв у повітря живого кота. Аби закріпити власний успіх, хвалько Бураттіні стверджував, що пристрій може підняти в повітря і людину. Але самого Бураттіні підняти над землею не вдалося. Однак власним експериментом він продовжив справу Леонардо да Вінчі і механіка і інженера Томмазо Мазіні, що теж будували літальний пристрій «чечеро» ще наприкінці 15 століття.
У Польщу перебрався і брат Тіто Бураттіні — Філіппо. Тіто Бураттіні згодом цілком натуралізувався в новій державі і узяв шлюб з польською панянкою зі шляхетної родини — донькою дерптського воєводи Зигмунта Опацького Терезою Броніславою.
Бураттіні працював на трьох монетних дворах держави в Уязді, Бересті та Вільні, де карбували мідні гроші. Нумізматика завдячує саме Бураттіні появі мідних монет солідів (шелягів), які в народі прозвали боратинками. Це була спроба врятувати фінансову систему Речі Посполітої, яка в той період переживала глибоку фінансову кризу. Бураттіні запропонував королю Яну ІІ Казимиру відійти від срібного стандарту розмінної монети і карбувати мідні гроші з курсом, значно меншим за вартість їхнього металу. При цьому курс мав дорівнювати курсу обігу карбованих раніше білонових монет (зроблених зі сплаву, до складу якого входило не менше, як 40 % срібла), себто визначався державою і становив третину срібного гроша. Нові монети слід було виробляти масово, щоб вони як платіжний засіб могли покрити всі потреби держави. Питання було передане на розгляд Сейму і 22 березня 1659 року той ухвалив рішення «Про карбування монети». Від карбування кожних трьохсот солідів Бураттіні отримував на свою оплату і оплату праці працівників монетних дворів 84 монети. Утім на великі обсяги нових грошей, що було введено в обіг, ринок відреагував значною інфляцією.
Як надвірний архітектор і будівничий польського короля з 1650 року брав участь в ремонті і новітньому декоруванні уславленого Уяздовського замку в польській столиці, будував Королівський замок в Краківському передмісті Варшави.
Розробив гідравлічне обладнання, яке можна було використовувати в меліораційних роботах. За його проектом були збудовані машини-вітряки, встановлені в парку Уяздівського палацу та в маєтках інших можновладців.
Відомо, що створив власний варіант пристрою для рахування «Циклографо», який подарував Великому герцогу Тосканському. Чи то оригінал, чи то пізня копія калькулятора Бураттіні представлена в колекціях (або Музей Галілея) в місті Флоренція.
Брався за інженерні завдання: створив легкий міст через річку для переходу війська Стефана Чарнецького, що виступив проти війська Швеції. Тіто Бураттіні приписують винахід пристрою-млина для механічних поливів у саду і навіть якогось пристрою для лікувального впливу на хворих людей.
Під час польсько-турецької війни 1672—1673 рр. король Михал-Корибут Вишневецький призначив його комендантом Варшави.
Матеріальний стан авантюрного Тіто Бураттіні погіршився в другій половині його життя. Але це не стало на перешкоді його науковим дослідженням. Свого часу він створив астрономічну обсерваторію в Уяздівському замку. Він причетний до вимірювання довжини меридіана і один з перших запропонував назву для одиниці вимірювання довжини — метр. Метричними дослідженнями займався ще математик Джон Грівз, поруч з яким в молоді роки працював митець. 1675 року в місті Вільно Тіто Бураттіні надрукував книгу «Misura universale» (трактат), де пропонував новий вимірювальний еталон «універсальний метр». Він буде удосконалений і прийнятий в роки французької революції 1789—1793 років.
За неточними даними помер в місті Вільно (за іншими відомостями у Варшаві чи у Кракові) 17 листопада 1681 року, старий і збіднілий.
Сторінки трактату «Misura universale»
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Tancon Ilario: Lo scienziato Tito Livio Burattini, Università di Trento, Trento 2005, S.193, .(італ.)
- Favaro Antonio: Intorno alla vita ed ai lavori di Tito Livio Burattini fisico Agordino del secolo17; Venezia: Tipografia Carlo Ferrari, 1896.(італ.)
- Savorgnan di Brazzà F.: T.L. Burattini precursore del sistema metrico (Vorläufer des metrischen Systems); Sapere (Wissen), anno III, vol. V, n. 52, S.117-118, 28/2/1937. (італ.)
- Стефанович Дмитро: Невгамовний Бураттіні// газета «Київський політехнік» № 23 (3202) від 14 вересня 2017 р., № 24 (3203) від 21 вересня 2017 р., № 25 (3204) від 28 вересня 2017 р.
- Кищенко Владимир. «БОРАТИНКА» — УДИВИТЕЛЬНАЯ МОНЕТА// газета «Адзінства» № 48 от 9 октября 2013 г.
- Рябцевич В. Н. О чем рассказывают монеты — Минск: Народная Асвета, 1978. — 395 c. — с. 136—145.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tito Livio Burattini ital Tito Livio Burattini 8 bereznya 1617 16170308 Agordo Belluno 17 listopada 1681 Vilno polskij naukovec italijskogo pohodzhennya mandrivnik yegiptolog amator matematik mehanik diplomat arhitektor i inzhener Tito Livio BurattiniIm ya pri narodzhenni Tito Livio BurattiniPsevdo Tito Livio BurattiniNarodivsya 8 bereznya 1617 1617 03 08 Agordo BellunoPomer 17 listopada 1681 1681 11 17 64 roki Vilno staristGromadyanstvo Rich PospolitaNacionalnist italiyecDiyalnist naukovec inzhener arhitektor diplomat mehanikZnannya mov italijska 1 Magnum opus dPosada dKonfesiya katolicka cerkva i katolictvoRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiPersoni dobi barokoKrizovij stan v ekonomici i ideologiyi v katolickij Italiyi posiliv vpliv Papskoyi derzhavi na stan sprav yak v Yevropi tak i v sviti abi utrimati vlasni poziciyi Vodnochas zrostav avtoritet i ekonomichna mic protestantizmu i krayin sho vidsahnulisya vid katolicizmu Gollandiyi Velikoyi Britaniyi Shveciyi Na yevropejskomu kontinenti sformuvalas rivnovaga sil mizh katolickim ta protestantskim taborami I vzhe do protestantskoyi Gollandiyi pochavsya potik mitciv na navchannya i zapozichennya dosvidu yak neshodavno do Italiyi She ne znikla universalnist znahidok italijskoyi kulturi sho pidzhivlyuye kulturi yak katolickih tak i protestantskih krayin a zgodom de mirno de agresivno nastupalno uvillyetsya she j v kulturi krayin pravoslavnih Bilorusi Ukrayini i Moskoviyi Protirichchya zapekla politichna i religijna borotba v 17 st uskladnila situaciyu v Yevropi i obumovila poyavu skladnih harakteriv predstavnikiv dobi baroko Krizovij stan sprav v Italiyi porodiv masovu emigraciyu z Appenin Veletensku obdarovanist i universalnist narodzhenu she italijskim Vidrodzhennyam italijski emigranti ponesut u shirokij svit i distanutsya Ameriki Kitayu vidnosno nedalekih Galichini i Polshi Sered emigrantiv universaliv i poslanciv italijskoyi kulturi opinivsya i Tito Livio Burattini ZhittyepisVidomostej pro ranni roki zhittya Burattini zberezheno malo Narodivsya v mistechku Agordo yake v ti chasi nalezhalo do Venecianskoyi respubliki v zamozhnij dvoryanskij rodini Obrav ne cerkovnu a svitsku kar yeru Dopitlivist obumovila opanuvannya dekilkoh remesel i profesij navchavsya v Paduyi i v Veneciyi Sered druziv Burattini italijskij hudozhnik i graver Stefano della Bella 1610 1664 rr sho pracyuvav i dlya naukovcya Galileo Galileya Pracya v Arabskomu YegiptiPiramida Heopsa foto 2000 roku 20 richnim parubkom v 1637 roci vidbuv v Arabskij na toj chas Yegipet Pracyuvav razom z anglijskim matematikom 1602 1652 profesorom matematiki v Greshem koledzhi Londonu vipusknikom Oksfordskogo universitetu Razom z Dzhonom Grivzom pracyuvav v mistah Aleksandriya Memfis ta Geliopolis yak kartograf ta hudozhnik malyuvalnik Brav uchast v hizhackih rozkopkah v mistah Giza ta Memfis Perebuvannya v Yegipti vimiryuvannya rozmiriv piramidi Heopsa nadali doslidnikam pidstavi piznishe vvazhati Tito Livio Buratini yegiptologom pochatkivcem hocha jogo naukovij vnesok buv neznachnim Perebuvannya v Arabskomu Yegipti zatyaglosya do 1641 roku i spriyalo vidrivu Burattini vid batkivshini Vin povernuvsya v Yevropu ale pochav pracyuvati v odnomu z nimeckih knyazivstv Pracya v Rechi PospolitijMariya Luyiza Gonzaga koroleva polska 1651 rik Vilenska boratinka 1665 roku Pid chas praci v Nimechchini pro mandrivnika i mitcya diznavsya polskij korol Vladislav IV Vaza Vin i zaprosiv mandrivnika i inzhenera na sluzhbu Burattini perebravsya v Rich Pospolitu sho mala vsi oznaki imperiyi i nadala vsi mozhlivosti rozkriti universalnist obdaruvannya italijcya Z 1646 roku pri korolivskomu dvori v Varshavi Jogo pokrovitelka koroleva Mariya Luyiza Gonzaga diplomatichni doruchennya yakoyi vin vikonuvav U 1647 roci stvoriv model litalno planernogo pristroyu z chotirma fiksovanimi krilami Pristrij mav formu drakona i pidnyav u povitrya zhivogo kota Abi zakripiti vlasnij uspih hvalko Burattini stverdzhuvav sho pristrij mozhe pidnyati v povitrya i lyudinu Ale samogo Burattini pidnyati nad zemleyu ne vdalosya Odnak vlasnim eksperimentom vin prodovzhiv spravu Leonardo da Vinchi i mehanika i inzhenera Tommazo Mazini sho tezh buduvali litalnij pristrij chechero she naprikinci 15 stolittya U Polshu perebravsya i brat Tito Burattini Filippo Tito Burattini zgodom cilkom naturalizuvavsya v novij derzhavi i uzyav shlyub z polskoyu panyankoyu zi shlyahetnoyi rodini donkoyu derptskogo voyevodi Zigmunta Opackogo Terezoyu Bronislavoyu Burattini pracyuvav na troh monetnih dvorah derzhavi v Uyazdi Beresti ta Vilni de karbuvali midni groshi Numizmatika zavdyachuye same Burattini poyavi midnih monet solidiv shelyagiv yaki v narodi prozvali boratinkami Ce bula sproba vryatuvati finansovu sistemu Rechi Pospolitoyi yaka v toj period perezhivala gliboku finansovu krizu Burattini zaproponuvav korolyu Yanu II Kazimiru vidijti vid sribnogo standartu rozminnoyi moneti i karbuvati midni groshi z kursom znachno menshim za vartist yihnogo metalu Pri comu kurs mav dorivnyuvati kursu obigu karbovanih ranishe bilonovih monet zroblenih zi splavu do skladu yakogo vhodilo ne menshe yak 40 sribla sebto viznachavsya derzhavoyu i stanoviv tretinu sribnogo grosha Novi moneti slid bulo viroblyati masovo shob voni yak platizhnij zasib mogli pokriti vsi potrebi derzhavi Pitannya bulo peredane na rozglyad Sejmu i 22 bereznya 1659 roku toj uhvaliv rishennya Pro karbuvannya moneti Vid karbuvannya kozhnih trohsot solidiv Burattini otrimuvav na svoyu oplatu i oplatu praci pracivnikiv monetnih dvoriv 84 moneti Utim na veliki obsyagi novih groshej sho bulo vvedeno v obig rinok vidreaguvav znachnoyu inflyaciyeyu Yak nadvirnij arhitektor i budivnichij polskogo korolya z 1650 roku brav uchast v remonti i novitnomu dekoruvanni uslavlenogo Uyazdovskogo zamku v polskij stolici buduvav Korolivskij zamok v Krakivskomu peredmisti Varshavi Rozrobiv gidravlichne obladnannya yake mozhna bulo vikoristovuvati v melioracijnih robotah Za jogo proektom buli zbudovani mashini vitryaki vstanovleni v parku Uyazdivskogo palacu ta v mayetkah inshih mozhnovladciv Vidomo sho stvoriv vlasnij variant pristroyu dlya rahuvannya Ciklografo yakij podaruvav Velikomu gercogu Toskanskomu Chi to original chi to piznya kopiya kalkulyatora Burattini predstavlena v kolekciyah abo Muzej Galileya v misti Florenciya Bravsya za inzhenerni zavdannya stvoriv legkij mist cherez richku dlya perehodu vijska Stefana Charneckogo sho vistupiv proti vijska Shveciyi Tito Burattini pripisuyut vinahid pristroyu mlina dlya mehanichnih poliviv u sadu i navit yakogos pristroyu dlya likuvalnogo vplivu na hvorih lyudej Pid chas polsko tureckoyi vijni 1672 1673 rr korol Mihal Koribut Vishneveckij priznachiv jogo komendantom Varshavi Materialnij stan avantyurnogo Tito Burattini pogirshivsya v drugij polovini jogo zhittya Ale ce ne stalo na pereshkodi jogo naukovim doslidzhennyam Svogo chasu vin stvoriv astronomichnu observatoriyu v Uyazdivskomu zamku Vin prichetnij do vimiryuvannya dovzhini meridiana i odin z pershih zaproponuvav nazvu dlya odinici vimiryuvannya dovzhini metr Metrichnimi doslidzhennyami zajmavsya she matematik Dzhon Grivz poruch z yakim v molodi roki pracyuvav mitec 1675 roku v misti Vilno Tito Burattini nadrukuvav knigu Misura universale traktat de proponuvav novij vimiryuvalnij etalon universalnij metr Vin bude udoskonalenij i prijnyatij v roki francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rokiv Za netochnimi danimi pomer v misti Vilno za inshimi vidomostyami u Varshavi chi u Krakovi 17 listopada 1681 roku starij i zbidnilij Storinki traktatu Misura universale Div takozhBaroko v Rechi Pospolitij Korolivskij zamok u VarshaviPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaTancon Ilario Lo scienziato Tito Livio Burattini Universita di Trento Trento 2005 S 193 ISBN 88 8443 091 7 ital Favaro Antonio Intorno alla vita ed ai lavori di Tito Livio Burattini fisico Agordino del secolo17 Venezia Tipografia Carlo Ferrari 1896 ital Savorgnan di Brazza F T L Burattini precursore del sistema metrico Vorlaufer des metrischen Systems Sapere Wissen anno III vol V n 52 S 117 118 28 2 1937 ital Stefanovich Dmitro Nevgamovnij Burattini gazeta Kiyivskij politehnik 23 3202 vid 14 veresnya 2017 r 24 3203 vid 21 veresnya 2017 r 25 3204 vid 28 veresnya 2017 r Kishenko Vladimir BORATINKA UDIVITELNAYa MONETA gazeta Adzinstva 48 ot 9 oktyabrya 2013 g Ryabcevich V N O chem rasskazyvayut monety Minsk Narodnaya Asveta 1978 395 c s 136 145