Ти́сменицький райо́н — колишній район України у центрі Івано-Франківської області. Населення становить 83 186 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 731 км². Утворено Указом Президії Верховної Ради УРСР 11 березня 1982 року з Івано-Франківського району шляхом перенесення районного центру з села Угорники Івано-Франківської міської ради до м. Тисмениця. Свого роду «анклавом» на території району було м. Івано-Франківськ.
Тисменицький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Івано-Франківська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Івано-Франківська область | ||||
Код КОАТУУ: | 2625800000 | ||||
Утворений: | 11 березня 1982 | ||||
Населення: | ▼ 82 263 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 731 км² | ||||
Густота: | 114.2 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3436 | ||||
Поштові індекси: | 77400—77475 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Тисмениця | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 41 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 48 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Градюк Тетяна Володимирівна | ||||
Голова РДА: | Нестерак Ростислав Богданович | ||||
Вебсторінка: | Тисменицька РДА; Тисменицька райрада | ||||
Адреса: | 77400, Івано-Франківська обл., Тисменецький р-н, м. Тисмениця, вул. Галицька, 17 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Тисменицький район у Вікісховищі |
Географія
Розташування
Тисмениччина межує із Галицьким районом на півночі, Коломийським на сході, Богородчанським на південному заході та Калуським на північному заході. На північному сході є невелика смуга межі з Тернопільською областю. Свого роду «анклавом» на території району є м. Івано-Франківськ.
Район розміщений у межах південно-західної околиці Східно-Європейської платформи (Волино-Подільське плато). Територія між річкою Бистриця і річкою Дністер в районі Тлумача має назву Придністровське Поділля.
Розміщений район у самому центрі Івано-Франківщини, менше як за 150 кілометрів від географічного центру Європи.
Клімат
Клімат району помірно континентальний. Середні температури липня +180С, січня −50С. Середня річна кількість опадів 600—800 мм. Сніговий покрив нестійкий (40 — 78 днів).
Ландшафт
Рельєф горбистий, порізаний глибокими долинами річок. Найвища точка знаходиться на висоті 435 метри над рівнем моря.
На території району чергуються луги і широколистяні ліси, що мають в основному два яруси. В першому ярусі зустрічається ясен, явір, клен польовий, у другому — дуб, граб, бук, липа, береза, черемха, черешня.
Історія
Тисменицький район утворений 17 січня 1940 р. з міста Тисмениця і сільських ґмін Марківці і Рошнів Тлумацького повіту. Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Клубівська сільська рада передана з Тлумацького району до Тисменицького.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. у Тисменицькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Вільшаниця, Милування і Пшеничники.
11 березня 1959 р. до Тисменицького району приєднана частина ліквідованого Станіславського. 30 грудня 1960 р. район приєднаний до Богородчанського району. В сучасному територіальному значенні був утворений указом Президії Верховної Ради УРСР 6 грудня 1966 року (у склад включені Лисецька селищна рада і ряд сільських рад Богородчанського і Тлумацького районів), район до 1984 року мав назву Івано-Франківський. Рішенням облвиконкому від 14 січня 1972 р. Жовтневу селищну раду передано до складу Івано-Франківського району.
Проте, територія Тисменицького району заселена з давніх часів. Про це свідчать пізньопалеолітичні стоянки, виявлені біля сіл Довге та Стриганці, поселення трипільської культури поблизу села Хом'яківка, кургани XV-ХІІ ст. до н. е. доби пізньої бронзи біля села Братківці.
Перші згадки про місто Тисменицю датовані 1143 роком в Іпатіївському літописі. Найдавніші поселення району — Драгомирчани (1378 р.), Черніїв (1387 р.), Братківці (1427 р.), Старі Кривотули (1436 р.), Угринів (1440 р.), Марківці (1461 р.).
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Тисменицького району було створено 60 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 77,92 % (проголосували 52 311 із 67 132 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 68,14 % (35 645 виборців); Юлія Тимошенко — 17,92 % (9 375 виборців), Олег Ляшко — 6,59 % (3 449 виборців), Анатолій Гриценко — 2,71 % (1 416 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,56 %.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділявся на 1 міську раду, 2 селишні ради та 41 сільська рада, які об'єднують 51 населений пункт і підпорядковані Тисменицькій районній раді. Адміністративний центр — місто Тисмениця.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 40 164 | 8396 | 6507 | 12 623 | 8256 | 4229 | 153 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 45 236 | 7993 | 6554 | 12 624 | 9658 | 7915 | 492 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 84829 | 99,33 % |
росіяни | 363 | 0,43 % |
поляки | 42 | 0,05 % |
білоруси | 34 | 0,04 % |
вірмени | 22 | 0,03 % |
інші | 110 | 0,13 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 84978 | 99,51 % |
російська | 319 | 0,37 % |
вірменська | 18 | 0,02 % |
білоруська | 17 | 0,02 % |
молдовська | 14 | 0,02 % |
інші | 54 | 0,06 % |
Населення району сконцентроване в місті Тисмениця, двох селищах міського типу Єзупіль та Лисець, і в 48-ми селах які об'єднані в 41 сільську раду.
Кількість населення
За даними Головного управління статистики, станом на 1 січня 2010 на території Тисменицького району проживало 83,2 тис. осіб, з них — міського населення — 15,6 тис. осіб.
Найбільші населені пункти:
- Місто Тисмениця приблизно 9,3 тис. осіб
- Селище міського типу Єзупіль приблизно 2,8 тис. осіб
- Селище міського типу Лисець приблизно 2,9 тис. осіб
Економіка
Промисловість
Промисловий комплекс району представлений підприємствами добувної, переробної промисловості, виробництва та розподілення електроенергії, газу, тепла і води. Переробна промисловість включає різні галузі, а саме: хімічна, легка, металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів та іншої неметалевої мінеральної продукції, виробництво харчових продуктів. Станом на 01 січня 2010 року в районі діяло 358 підприємств, з них 37 промислових підприємств основного кола. Найбільші підприємства району: ВАТ «Івано-Франківськцемент», , , .
Підприємництво
Станом на 01 січня 2010 року на території району працювало 321 мале підприємство та 3325 тис. фізичних осіб-підприємців.
Агропромисловий комплекс
Провідне місце в економіці району займає сільське господарство. Хоча Тисменицький район має незначні площі земель сільськогосподарського призначення — 40,761 тис. га, з яких 72,04 %. припадає на орні землі, 5,54 %. — на перелоги, 14,65 %. — на пасовища та сінокоси, 5,94 %. — на багаторічні насадження.
Агропромисловий комплекс району складається із 86 агроформувань: 16 товариств з обмеженою відповідальністю, 12 приватних сільськогосподарських підприємств, одне , 4 дочірні підприємства, 2 відкритих акціонерних товариств та 58 фермерських господарств, які в основному забезпечують запити населення в сільськогосподарській продукції, реалізують державну аграрну політику. Крім того, в районі функціонують обслуговуючі підприємства агропромислового комплексу: та .
Транспортна інфраструктура
Залізнична інфраструктура області представленна пятьма станціями в с. Угринів, с. Ямниця, с-щі Єзупіль, с. Марківці, с. Павлівка Львівської залізниці. Залізниця не електрифікована і в переважній більшості одноколійна.
Територією району пролягають 8 шосейних автодоріг загальною протяжністю 795 км, у тому числі 84,5 км державного значення.
Траса Івано-Франківськ—Тисмениця вважається однією з найкращих в Івано-Франківській області з двома смугами руху в кожну сторону без роздільного бар'єру.
В районі діє 22 автостанції, 22 Станцій технічного обслуговування. 12 Автозаправних станцій розміщені поблизу м. Тисмениця, с. Угринів, с. Побережжя, с. Клубівці, с. Старі Кривотули, с. Черніїв, с. Майдан, с. Марківці, с. Чукалівка.
Освіта
У районі функціонує 8 дошкільних закладів.
Мережа загальноосвітніх шкіл району складається із 43 шкіл, з них: 22 — І-ІІІ ступенів, 17 — І-ІІ ступенів та 4 школи І ступеня.
Охорона здоров'я
Медичне обслуговування населення здійснюють , та міські лікарні, сім лікарських амбулаторій загальної практики-сімейної медицини і 38 фельдшерсько-акушерських пунктів.
Цікаві природні об'єкти
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Козакова Долина» площею в 953 га. знаходиться на території Дністровського лісництва. Мальовниче урочище цікаве скельними утвореннями та печерами карстового походження. Середньовікові дубово-букові насадження, багатий рослинний світ. Тут ростуть підсніжник звичайний, зозулині сльози серелисті, лілія лісова, любка дволиста, зозулині черевики справжні, ковила пірчаста, ковила волосиста та інші види, занесені до Червоної книги.
Комплексна пам'ятка природи місцевого значення «Вовчинецькі гори» площею в 30 га. знаходиться поблизу села Вовчинець біля Івано-Франківська. «Вовчинецькі гори» преставляють собою систему горбів з цікавими відслоненнями, вкритими розмаїтою лучно-степовою рослинністю. Серед рослинності трапляються цінні лікарські рослини, такі як шавлія лучна, первоцвіт весняний та ін., а також види рослин, які занесені до Червоної книги, зокрема — лілія лісова, пальчатокорінник травневий та ін.
Джерело мінеральних вод біля с. Посіч (урочище «Джерело Якова»), дендропарк «Дружба». Заповідні урочища: Рибне, Сілецьке.
Культура
Роботу галузі забезпечують 46 клубних, 47 бібліотечних сільських та селищних закладів культури, Народний дім [ 18 квітня 2011 у Wayback Machine.] та у м. Тисмениця, 5 початкових мистецьких навчальних закладів і 5 музеїв.
В районі працює 29 колективів, які носять звання , 3 колективи — , є 5 початкових навчальних мистецьких закладів, де навчається 500 учнів.
Пам'ятки історико-культурної спадщини
Народний музей історії м. Тисмениці
У селі Погоня знаходиться монастир Успіння Матері Божої чину Святого Василія Великого який є місце паломництва християн протягом багатьох століть. Згідно з історичними довідками, ця місцевість прославилася ще за часів Данила Галицького чудотворним об'явленням Матері Божої. В XVII ст. на цьому місці виник монастир. Проте він був знищений радянською владою. Навесні 2001 року віднайдено ікону, яку датують XVII ст. і вважають оригіналом чудотворного образу Погонянської Богоматері. Монастир Успіння Матері Божої чину Святого Василія Великого має статус відпустового місця рівня Гошева і Зарваниці
Духова Криниця (криниця Іоана Предтечі) і каплиця одне із священних для галичан місць, що знаходиться в урочищі Вишновець, на межі земель Єзуполя і Сільця. За віруваннями, що прийшли до нас із глибини століть, вода з цього джерела має цілющу силу. Численні перекази оповідають про чудеса зцілення незрячих. Щороку на Івана Купала біля Криниці Святого Духа відбуваються величні нічні відправи з молитвами.
Криївка в урочищі «Провал», с. Клубівці.
Меморіальна дошка на будинку Тисменицької музичної школи мистецтв філософу, політологу, педагогу, засновнику Скиту Манявського Йову Княгиницькому (1550 — 1621), вул. Липова, м. Тисмениця.
У Тисменицькому районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 104 пам'ятки архітектури.
Персоналії
- У Узин народився відомий мовознавець Ян Гануш (1858—1887 рр.),
- у Чернієві народився польський письменник вірменського походження Каєтан Абґарович (1856–1909), автор досліджень про Юрія Федьковича
- Йов (Княгиницький) (1550—1621) — письменник, видавець, церковний діяч, засновник Манявського Скиту;
- Памво Беринда (друга половина XVI ст.) — український поет, перекладач, лексикограф, гравер, автор першого друкованого українського словника;
- Юліан Целевич (1843—1892) — історик, етнограф, філософ;
- Кость Левицький (1859—1941) — історик, член уряду ЗУНР.
- У Тисмениці народилися батьки всесвітньовідомого психоаналітика Зиґмунда Фройда.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 544/2019-рп «Про призначення Р. Нестерака головою Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2016.
- Адміністративно-територіальний устрій Тисменицького району [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 26 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 20 лютого 2019.
- Наявність фермерських господарств у Тисменицькому районі на 1 січня 2010 р.[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тисменицький район |
- Сайт Відділу культури та туризму Тисменицької РДА [ 30 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт Тисменицької РДА [ 24 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Тисменицький район [ 4 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Тисменицький район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)
Калуський район | Галицький район | Тернопільська область (Монастириський район) |
Тлумацький район | ||
Богородчанський район | Надвірнянський район | Коломийський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ti smenickij rajo n kolishnij rajon Ukrayini u centri Ivano Frankivskoyi oblasti Naselennya stanovit 83 186 osib na 1 serpnya 2013 Plosha rajonu 731 km Utvoreno Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 11 bereznya 1982 roku z Ivano Frankivskogo rajonu shlyahom perenesennya rajonnogo centru z sela Ugorniki Ivano Frankivskoyi miskoyi radi do m Tismenicya Svogo rodu anklavom na teritoriyi rajonu bulo m Ivano Frankivsk Tismenickij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Ivano Frankivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastKod KOATUU 2625800000Utvorenij 11 bereznya 1982Naselennya 82 263 na 1 01 2019 Plosha 731 km Gustota 114 2 osib km Tel kod 380 3436Poshtovi indeksi 77400 77475Naseleni punkti ta radiRajonnij centr TismenicyaMiski radi 1Selishni radi 2Silski radi 41Mista 1Smt 2Sela 48Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Gradyuk Tetyana VolodimirivnaGolova RDA Nesterak Rostislav BogdanovichVebstorinka Tismenicka RDA Tismenicka rajradaAdresa 77400 Ivano Frankivska obl Tismeneckij r n m Tismenicya vul Galicka 17MapaTismenickij rajon u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Tismenichchina mezhuye iz Galickim rajonom na pivnochi Kolomijskim na shodi Bogorodchanskim na pivdennomu zahodi ta Kaluskim na pivnichnomu zahodi Na pivnichnomu shodi ye nevelika smuga mezhi z Ternopilskoyu oblastyu Svogo rodu anklavom na teritoriyi rajonu ye m Ivano Frankivsk Rajon rozmishenij u mezhah pivdenno zahidnoyi okolici Shidno Yevropejskoyi platformi Volino Podilske plato Teritoriya mizh richkoyu Bistricya i richkoyu Dnister v rajoni Tlumacha maye nazvu Pridnistrovske Podillya Rozmishenij rajon u samomu centri Ivano Frankivshini menshe yak za 150 kilometriv vid geografichnogo centru Yevropi Klimat Klimat rajonu pomirno kontinentalnij Seredni temperaturi lipnya 180S sichnya 50S Serednya richna kilkist opadiv 600 800 mm Snigovij pokriv nestijkij 40 78 dniv Landshaft Relyef gorbistij porizanij glibokimi dolinami richok Najvisha tochka znahoditsya na visoti 435 metri nad rivnem morya Na teritoriyi rajonu cherguyutsya lugi i shirokolistyani lisi sho mayut v osnovnomu dva yarusi V pershomu yarusi zustrichayetsya yasen yavir klen polovij u drugomu dub grab buk lipa bereza cheremha chereshnya IstoriyaTismenickij rajon utvorenij 17 sichnya 1940 r z mista Tismenicya i silskih gmin Markivci i Roshniv Tlumackogo povitu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 23 zhovtnya 1940 r Klubivska silska rada peredana z Tlumackogo rajonu do Tismenickogo Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r u Tismenickomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Vilshanicya Miluvannya i Pshenichniki 11 bereznya 1959 r do Tismenickogo rajonu priyednana chastina likvidovanogo Stanislavskogo 30 grudnya 1960 r rajon priyednanij do Bogorodchanskogo rajonu V suchasnomu teritorialnomu znachenni buv utvorenij ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 6 grudnya 1966 roku u sklad vklyucheni Lisecka selishna rada i ryad silskih rad Bogorodchanskogo i Tlumackogo rajoniv rajon do 1984 roku mav nazvu Ivano Frankivskij Rishennyam oblvikonkomu vid 14 sichnya 1972 r Zhovtnevu selishnu radu peredano do skladu Ivano Frankivskogo rajonu Prote teritoriya Tismenickogo rajonu zaselena z davnih chasiv Pro ce svidchat piznopaleolitichni stoyanki viyavleni bilya sil Dovge ta Striganci poselennya tripilskoyi kulturi poblizu sela Hom yakivka kurgani XV HII st do n e dobi piznoyi bronzi bilya sela Bratkivci Pershi zgadki pro misto Tismenicyu datovani 1143 rokom v Ipatiyivskomu litopisi Najdavnishi poselennya rajonu Dragomirchani 1378 r Cherniyiv 1387 r Bratkivci 1427 r Stari Krivotuli 1436 r Ugriniv 1440 r Markivci 1461 r 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Tismenickogo rajonu bulo stvoreno 60 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 77 92 progolosuvali 52 311 iz 67 132 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 68 14 35 645 viborciv Yuliya Timoshenko 17 92 9 375 viborciv Oleg Lyashko 6 59 3 449 viborciv Anatolij Gricenko 2 71 1 416 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 56 Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Tismenickogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyavsya na 1 misku radu 2 selishni radi ta 41 silska rada yaki ob yednuyut 51 naselenij punkt i pidporyadkovani Tismenickij rajonnij radi Administrativnij centr misto Tismenicya NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 40 164 8396 6507 12 623 8256 4229 153Zhinki 45 236 7993 6554 12 624 9658 7915 492Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki153 85 492 278 80 84 886 711 75 79 1778 1525 70 74 2581 1715 65 69 2670 1657 60 64 2472 1553 55 59 1886 2240 50 54 2353 2806 45 49 2947 3630 40 44 3702 3077 35 39 3082 2911 30 34 2870 3005 25 29 2970 3237 20 24 3150 3270 15 20 3404 3447 10 14 3227 2712 5 9 2706 2237 0 4 2060 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 84829 99 33 rosiyani 363 0 43 polyaki 42 0 05 bilorusi 34 0 04 virmeni 22 0 03 inshi 110 0 13 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 84978 99 51 rosijska 319 0 37 virmenska 18 0 02 biloruska 17 0 02 moldovska 14 0 02 inshi 54 0 06 Naselennya rajonu skoncentrovane v misti Tismenicya dvoh selishah miskogo tipu Yezupil ta Lisec i v 48 mi selah yaki ob yednani v 41 silsku radu Kilkist naselennya Za danimi Golovnogo upravlinnya statistiki stanom na 1 sichnya 2010 na teritoriyi Tismenickogo rajonu prozhivalo 83 2 tis osib z nih miskogo naselennya 15 6 tis osib Najbilshi naseleni punkti Misto Tismenicya priblizno 9 3 tis osib Selishe miskogo tipu Yezupil priblizno 2 8 tis osib Selishe miskogo tipu Lisec priblizno 2 9 tis osibNaselenij punkt Rada NaselennyaBerezivka Berezivska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01364 amp amp amp amp 00 1364Bratkivci Bratkovecka silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02362 amp amp amp amp 00 2362Vilshanicya Vilshanicka silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01752 amp amp amp amp 00 1752Dovge Dovgivska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0779 amp amp amp amp 00 779Dragomirchani Dragomirchanska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01627 amp amp amp amp 00 1627Yezupil Yezupilska selishna rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03026 amp amp amp amp 00 3026Zagvizdya Zagvizdyanska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03684 amp amp amp amp 00 3684Klubivci Klubovecka silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01786 amp amp amp amp 00 1786Kluziv Kluzivska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0523 amp amp amp amp 00 523Lisec Lisecka selishna rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02749 amp amp amp amp 00 2749Majdan Majdanska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01117 amp amp amp amp 00 1117Markivci Markovecka silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01044 amp amp amp amp 00 1044Miluvannya Miluvanska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01135 amp amp amp amp 00 1135Pavlivka Pavlivska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02245 amp amp amp amp 00 2245Pidlissya Pidliska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02368 amp amp amp amp 00 2368Pidluzhzhya Pidluzka silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01748 amp amp amp amp 00 1748Pidpecheri Pidpecherivska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02568 amp amp amp amp 00 2568Poberezhzhya Poberezka silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01938 amp amp amp amp 00 1938Pogonya Pshenichnikivska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0235 amp amp amp amp 00 235Pshenichniki Pshenichnikivska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01230 amp amp amp amp 00 1230Radcha Radchanska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03062 amp amp amp amp 00 3062Roshniv Roshnivska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0929 amp amp amp amp 00 929Starij Lisec Starolisecka silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03795 amp amp amp amp 00 3795Striganci Striganecka silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0972 amp amp amp amp 00 972Tismenicya Tismenicka miska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 09600 amp amp amp amp 00 9600Tyaziv Tyazivska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01234 amp amp amp amp 00 1234Ugriniv Ugrinivska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03227 amp amp amp amp 00 3227Hom yakivka Hom yakivska silska rada 966Cherniyiv Cherniyivska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03915 amp amp amp amp 00 3915Chukalivka Chukalivska silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01407 amp amp amp amp 00 1407Yamnicya Yamnicka silska rada amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03358 amp amp amp amp 00 3358EkonomikaPromislovist Promislovij kompleks rajonu predstavlenij pidpriyemstvami dobuvnoyi pererobnoyi promislovosti virobnictva ta rozpodilennya elektroenergiyi gazu tepla i vodi Pererobna promislovist vklyuchaye rizni galuzi a same himichna legka metalurgijne virobnictvo virobnictvo gotovih metalevih virobiv ta inshoyi nemetalevoyi mineralnoyi produkciyi virobnictvo harchovih produktiv Stanom na 01 sichnya 2010 roku v rajoni diyalo 358 pidpriyemstv z nih 37 promislovih pidpriyemstv osnovnogo kola Najbilshi pidpriyemstva rajonu VAT Ivano Frankivskcement Pidpriyemnictvo Stanom na 01 sichnya 2010 roku na teritoriyi rajonu pracyuvalo 321 male pidpriyemstvo ta 3325 tis fizichnih osib pidpriyemciv Agropromislovij kompleks Providne misce v ekonomici rajonu zajmaye silske gospodarstvo Hocha Tismenickij rajon maye neznachni ploshi zemel silskogospodarskogo priznachennya 40 761 tis ga z yakih 72 04 pripadaye na orni zemli 5 54 na perelogi 14 65 na pasovisha ta sinokosi 5 94 na bagatorichni nasadzhennya Agropromislovij kompleks rajonu skladayetsya iz 86 agroformuvan 16 tovaristv z obmezhenoyu vidpovidalnistyu 12 privatnih silskogospodarskih pidpriyemstv odne 4 dochirni pidpriyemstva 2 vidkritih akcionernih tovaristv ta 58 fermerskih gospodarstv yaki v osnovnomu zabezpechuyut zapiti naselennya v silskogospodarskij produkciyi realizuyut derzhavnu agrarnu politiku Krim togo v rajoni funkcionuyut obslugovuyuchi pidpriyemstva agropromislovogo kompleksu ta Transportna infrastrukturaZaliznichna infrastruktura oblasti predstavlenna pyatma stanciyami v s Ugriniv s Yamnicya s shi Yezupil s Markivci s Pavlivka Lvivskoyi zaliznici Zaliznicya ne elektrifikovana i v perevazhnij bilshosti odnokolijna Teritoriyeyu rajonu prolyagayut 8 shosejnih avtodorig zagalnoyu protyazhnistyu 795 km u tomu chisli 84 5 km derzhavnogo znachennya Trasa Ivano Frankivsk Tismenicya vvazhayetsya odniyeyu z najkrashih v Ivano Frankivskij oblasti z dvoma smugami ruhu v kozhnu storonu bez rozdilnogo bar yeru V rajoni diye 22 avtostanciyi 22 Stancij tehnichnogo obslugovuvannya 12 Avtozapravnih stancij rozmisheni poblizu m Tismenicya s Ugriniv s Poberezhzhya s Klubivci s Stari Krivotuli s Cherniyiv s Majdan s Markivci s Chukalivka OsvitaU rajoni funkcionuye 8 doshkilnih zakladiv Merezha zagalnoosvitnih shkil rajonu skladayetsya iz 43 shkil z nih 22 I III stupeniv 17 I II stupeniv ta 4 shkoli I stupenya Ohorona zdorov yaMedichne obslugovuvannya naselennya zdijsnyuyut ta miski likarni sim likarskih ambulatorij zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini i 38 feldshersko akusherskih punktiv Cikavi prirodni ob yektiLandshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Kozakova Dolina plosheyu v 953 ga znahoditsya na teritoriyi Dnistrovskogo lisnictva Malovniche urochishe cikave skelnimi utvorennyami ta pecherami karstovogo pohodzhennya Serednovikovi dubovo bukovi nasadzhennya bagatij roslinnij svit Tut rostut pidsnizhnik zvichajnij zozulini slozi serelisti liliya lisova lyubka dvolista zozulini chereviki spravzhni kovila pirchasta kovila volosista ta inshi vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Kompleksna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Vovchinecki gori plosheyu v 30 ga znahoditsya poblizu sela Vovchinec bilya Ivano Frankivska Vovchinecki gori prestavlyayut soboyu sistemu gorbiv z cikavimi vidslonennyami vkritimi rozmayitoyu luchno stepovoyu roslinnistyu Sered roslinnosti traplyayutsya cinni likarski roslini taki yak shavliya luchna pervocvit vesnyanij ta in a takozh vidi roslin yaki zaneseni do Chervonoyi knigi zokrema liliya lisova palchatokorinnik travnevij ta in Dzherelo mineralnih vod bilya s Posich urochishe Dzherelo Yakova dendropark Druzhba Zapovidni urochisha Ribne Silecke KulturaRobotu galuzi zabezpechuyut 46 klubnih 47 bibliotechnih silskih ta selishnih zakladiv kulturi Narodnij dim 18 kvitnya 2011 u Wayback Machine ta u m Tismenicya 5 pochatkovih misteckih navchalnih zakladiv i 5 muzeyiv V rajoni pracyuye 29 kolektiviv yaki nosyat zvannya 3 kolektivi ye 5 pochatkovih navchalnih misteckih zakladiv de navchayetsya 500 uchniv Pam yatki istoriko kulturnoyi spadshini Narodnij muzej istoriyi m Tismenici U seli Pogonya znahoditsya monastir Uspinnya Materi Bozhoyi chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo yakij ye misce palomnictva hristiyan protyagom bagatoh stolit Zgidno z istorichnimi dovidkami cya miscevist proslavilasya she za chasiv Danila Galickogo chudotvornim ob yavlennyam Materi Bozhoyi V XVII st na comu misci vinik monastir Prote vin buv znishenij radyanskoyu vladoyu Navesni 2001 roku vidnajdeno ikonu yaku datuyut XVII st i vvazhayut originalom chudotvornogo obrazu Pogonyanskoyi Bogomateri Monastir Uspinnya Materi Bozhoyi chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo maye status vidpustovogo miscya rivnya Gosheva i Zarvanici Duhova Krinicya krinicya Ioana Predtechi i kaplicya odne iz svyashennih dlya galichan misc sho znahoditsya v urochishi Vishnovec na mezhi zemel Yezupolya i Silcya Za viruvannyami sho prijshli do nas iz glibini stolit voda z cogo dzherela maye cilyushu silu Chislenni perekazi opovidayut pro chudesa zcilennya nezryachih Shoroku na Ivana Kupala bilya Krinici Svyatogo Duha vidbuvayutsya velichni nichni vidpravi z molitvami Kriyivka v urochishi Proval s Klubivci Memorialna doshka na budinku Tismenickoyi muzichnoyi shkoli mistectv filosofu politologu pedagogu zasnovniku Skitu Manyavskogo Jovu Knyaginickomu 1550 1621 vul Lipova m Tismenicya Dokladnishe Pam yatki arhitekturi Tismenickogo rajonu U Tismenickomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti na obliku perebuvaye 104 pam yatki arhitekturi Personaliyi U Uzin narodivsya vidomij movoznavec Yan Ganush 1858 1887 rr u Cherniyevi narodivsya polskij pismennik virmenskogo pohodzhennya Kayetan Abgarovich 1856 1909 avtor doslidzhen pro Yuriya Fedkovicha Jov Knyaginickij 1550 1621 pismennik vidavec cerkovnij diyach zasnovnik Manyavskogo Skitu Pamvo Berinda druga polovina XVI st ukrayinskij poet perekladach leksikograf graver avtor pershogo drukovanogo ukrayinskogo slovnika Yulian Celevich 1843 1892 istorik etnograf filosof Kost Levickij 1859 1941 istorik chlen uryadu ZUNR U Tismenici narodilisya batki vsesvitnovidomogo psihoanalitika Zigmunda Frojda PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 grudnya 2019 roku 544 2019 rp Pro priznachennya R Nesteraka golovoyu Tismenickoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ivano Frankivskoyi oblasti PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 8 lyutogo 2016 Administrativno teritorialnij ustrij Tismenickogo rajonu 21 serpnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 26 lipnya 2021 Arhiv originalu za 26 lipnya 2021 Procitovano 20 lyutogo 2019 Nayavnist fermerskih gospodarstv u Tismenickomu rajoni na 1 sichnya 2010 r nedostupne posilannya z lipnya 2019 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tismenickij rajonSajt Viddilu kulturi ta turizmu Tismenickoyi RDA 30 veresnya 2011 u Wayback Machine Sajt Tismenickoyi RDA 24 kvitnya 2010 u Wayback Machine Tismenickij rajon 4 chervnya 2010 u Wayback Machine Tismenickij rajon Informacijno piznavalnij sajt Ivano Frankivska oblast u skladi URSR 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ivano Frankivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 639 s Kaluskij rajon Galickij rajon Ternopilska oblast Monastiriskij rajon Ivano Frankivsk Tlumackij rajonBogorodchanskij rajon Nadvirnyanskij rajon Kolomijskij rajon