Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Узи н місто Білоцерківського району Київської області на Придніпровській височині Центр Узинської міської громади Населе

Узин

Узин

Узи́н — місто Білоцерківського району Київської області на Придніпровській височині. Центр Узинської міської громади. Населення 12,1 тис. мешканців (2016 р.).

Узин
image image
Герб Узина
image
Основні дані
Країна image Україна
Регіон Київська область
Район Білоцерківський район
Громада Узинська міська громада
Засноване 1590
Статус міста від 1971 року
Населення ▼ 11 921 (1 січня 2022)
 - повне ▼ 11 921 (1 січня 2022)
Площа 80 км²
Поштові індекси 09161-09163
Телефонний код +380-4563
Координати H G O
Водойма річка Узинка
Назва мешканців узи́нець
узи́нка
узи́нці
День міста 25 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Сухоліси
До обл./респ. центру
 - автошляхами 99 км
До Києва
 - автошляхами 86 км
Міська влада
Адреса 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н., м. Узин, вул. Незалежності, 16/1
Вебсторінка Узинська громада

image Узин у Вікісховищі

Мапа
image
image
Узин
image
image
Узин
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Узин (значення).

Географія

Містом протікає річка Гудзинь.

Історія

Місто Узин вперше згадується в історичних документах з 1590 року як Узениця, з 1773 — Темберщина (певно на честь власника), а з кінця 18 століття несе свою сучасну назву. Етимологія назви, може мати два походження слов'янське та тюрське. Слов'янське з боку лінгвістики пов'язана з оригінальною назвою згадки 1590 року річки і села Узениця від слів узенька, узький, себто вузька річка, згодом назва перенесена на село і місто. Тюрське пояснення дещо менш переконливе з фонетичного боку та пов'язано з тюркським племенем огузів чи гузів, що мешкало тут у X—XIII ст. Місто лежить уздовж річки Узинка (басейн р. Росі), у південно-східній частині так званого Білоцерківського степу — літописного Перепетового поля.

Київська Русь

Історики стверджують, що в X ст. у південно-руські степи із Середньої Азії перекочувала частка племен огузів. Їх ще називали «огузи». Назва цих племен мало імовірно дала б назву місту та річці, через не осідлість тюрків тут, значний розрив у згадці назви річки та села у (близько у 250 років) і часів існування огузів, та слід зважати, на те, що на теренах міста не зафіксовано ні огузьких стоянок ні згадок кочування. Степові простори були місцем кочування ще в скіфські часи, про що імовірно свідчить знайдене тут грецьке бронзове дзеркало VI ст. до н. е.

У 1151 р. на Перепетовому полі поблизу сучасного смт Гребінки відбувалася битва між князем Ізяславом Мстиславичем та Юрієм Довгоруким. В описі маршруту руху війська суздальського князя літописець згадує річку Бзяницю. Більша частина дослідників вважає, що Бзяниця давньоруських часів є не що інше, як середньовічна Узениця та сучасна р. Узинка, а за припущенням М. С. Грушевського, ним може бути як назва урочища, так і поселення. Ще одна тюрська версія походження топоніма пов'язана з тюркським гідрографічним терміном каз. «Өзен», що означає «річка». Зрештою походження слов'янське назви річки нині Узинка дуже імовірне зважаючи на стару назву Узениця від короткої форма прикметника Узен та суфікса у жіночому роді -иця що означало «узенька річка» (порівняйте блаже́н, жа́ден, незго́ден, пови́нен). Спосіб утворення назви річки доволі типовий для слов'янських земель, що імовірно свідчить про слов'янське походження назви річки та від нього села і міста, так і згадки назви річки як Узька у 19 ст. Зокрема переконливішою здається таке походження через саме слов'янське, а не тюрське осіле місцеве населення ще з доби лука-райковецької культури та раніше на землях басейну ріки Рось.

Новий час

Першу писемну згадку про Узеницю (Узин) вже як селища зустрічаємо у свідченнях жителів Узениці, або стар.-укр. ȣꙁεɴъ (лютий 1638 р.), що втекли до Московії після поразки козацького повстання 1638 р. Під час військових подій другої половини XVII ст. життя в селищі занепало. Виродження почалося з середини XVIII ст. У 1773 р. управитель Білоцерківського ключа пан Глембовський надав повноваження на утворення слободи на р. Узин ротмістру польської служби пану Темберському. Відтоді село називалось Темберщиною чи Узькою, Узином. Ще в наші дні мешканці міста та округи називають Узин Темберщиною.

1842 року було збудовано дерев'яну церкву св. Миколая. Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Миколая с. Темберщина Блощинської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/temb_001.xml

Після смерті Темберського Темберщина перейшла у власність графів Браницьких. На кінець XIX ст. землями в Узині та навколо нього володіли понад 10 поміщиків. Великий маєток належав поміщику Пухальському. Крім того, були в Узині ще поміщики Жуковський, Здановський та інші.

Новітня доба

Радянська влада в Узині закріпилася остаточно у грудні 1919 р. Велику роль у відбудові економіки відігравав цукровий завод, заснований у 1899 р. (діє і нині). У 1923—1930 рр. та у 1934—1963 рр. Узин був районним центром спочатку Білоцерківської округи, а згодом Київської області.

Протягом 1929—1931 років виникали і зникали ТСОЗИ «Червоний Плугатар», «Червоний хлібороб», ім. Петровського, «Воля», «Промінь», «Більшовик», «Перемога», «Червона Зірка», ім. 1 Травня. Їм на зміну приходили колгоспи «Промінь», «Комунар», «Новий шлях», «Більшовик», «1 Травня» з безперервними розкуркулюваннями. Протягом 1932—1933 рр. від голоду в Узині померло понад 300 осіб, а за підрахунками очевидців трагедії Мищинського П. В. та Дідик О. Л. — 1563 узинці. На двох кладовищах встановлені пам'ятні хрести «Жертвам Голодомору 1932—1933 рр.».

Під час Німецько-радянської війни з Узина мобілізовано майже все чоловіче населення. 24 липня 1941 р. село окуповано німецькими військами. На Узинському цукрозаводі діяла підпільна група, активними членами якої були Я. М. Гарнага, П. П. Забрейко, І. С. Кобернік, Ф. О. Тищенко, А. О. Глуха, М. В. Радіонов, В. М. Шубін, І. О. Івашко та інші.

6 січня 1944 р. Узин визволено частинами 180-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника Ф. П. Шмельова. У центрі міста знаходиться Братська могила, де покояться 19 воїнів, які загинули під час визволення Узина від гітлерівців. За роки німецької окупації закатовано 15 узинців, відправлено в концтабір 44 особи. Загалом протягом війни від рук німецьких завойовників полягло 1660 узинців.

Після війни почалася відбудова села та колгоспу. У 1956 р. Узин отримав статус селища міського типу, а з 25 серпня 1971 р. — міста.

Місто Узин відоме аеродромним комплексом, на якому базувалася дальня авіація. Цей комплекс за своїм технічним обладнанням і стратегічним розміщенням входив до четвірки найкращих аеродромних комплексів колишнього СРСР. Для сімей військовослужбовців було збудовано військове житлове містечко з мережею магазинів, шкіл, дитячих закладів. У 1993 р. розпочато розформування військових частин Узинського аеродромного комплексу, яке завершено у 2000 р.

Промисловість та торгівля

На сьогодні в Узині діє декілька промислових та сільськогосподарських підприємств, серед яких: ВАТ «Узинський цукровий комбінат», звірогосподарство «Хутровик», ТОВ «Візит», TOB «Будівельник-1», ПОП «Агрофірма Узинська», ТОВ «Узинагро-інвест», TOB «Прогрес». Споживчий ринок міста представлений підприємствами роздрібної торгівлі в кількості 110 одиниць, діє 11 закладів громадського харчування. На території Узинської міськради зареєстровано понад 115 підприємств малого бізнесу.

Культура

У місті діють 3 ЗОШ та гімназія, З ДНЗ, Музична школа. Будинок дитячої та юнацької творчості. Кінотеатр «Зоря», бібліотеки для дорослих та дітей. Відкрито Центр соціальної реабілітації для дітей, позбавлених батьківської опіки, та З Дитячі будинки сімейного типу. Діє соціальний центр «Надія». В Узинській районній лікарні передбачено 85 стаціонарних ліжок, функціонує денний стаціонар на 30 ліжок.

У місті розташований Свято-Успенський храм, що став форпостом відродження духовності узинчан.

Населення

Чисельність

Місто Узин займає площу 8920 га, де проживають 11 921 жителів (01.01.2022). Скорочення населення пов'язане з розформуванням військової частини.

Демографічні зміни
1975 1989 2001 2004 2005 2015
16 000 16 469 13 217 12 759 12 628 12 089

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність Відсоток
українці 88.81%
росіяни 9.26%
білоруси 0.53%
вірмени 0.12%
інші/не вказали 1.28%

Мовний склад

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 11706 88.82%
російська 1343 10.19%
білоруська 24 0.18%
вірменська 6 0.05%
болгарська 2 0.02%
єврейська 1 0.01%
румунська 1 0.01%
інші/не вказали 96 0.72%
Усього 13179 100%

Сьогодення

В Узині знаходився військовий аеропорт дальньої авіації та була розташована відповідна військова частина, що зараз розформована. Житловий фонд та соціальна інфраструктура військової частини (клуб, стадіон тощо) передані міській раді. В місті знаходиться цукровий комбінат (заснований 1899; 1913 близько 7 % виробництва цукру-піску України), переробний та консервний завод, асфальтний завод, автопідприємство та колгосп.

Відомі люди

В Узині народилися:

  • Павло Романович Попович — льотчик-космонавт СРСР. двічі Герой Радянського Союзу. Герой Праці, генерал-майор авіації Після військового училища він служив у військово-повітряних силах, звідти у 1960 р. був зарахований у перший загін космонавтів. 12 серпня 1962 р. П. Р. Попович здійснив перший у світі груповий політ як командир космічного корабля «Восток-4», який пілотував Андріян Ніколаєв. З липня 1974 р. разом з Ю. Артюхіним Павло Романович вдруге здійснив політ на космічному кораблі «Союз-14» та орбітальній станції «Салют-3» як командир.
  • У вересні 1784 р. в Темберщині в родині священника народився майбутній український музикант, педагог, богослов Георгій Пантелеймонович Августинович, який залишив вагомий слід в історії української музичної культури. У 1811 р. Г. Августинович закінчив навчання в Київській духовній академії. У 20 років служив в Києво-Печерській лаврі. Воскресенській та інших церквах. Згодом він створив школу учнів і послідовників. Помер музикант 28 грудня 1842 р.
  • На початку XX ст. в Узині жив і працював відомий садівник Володимир Левкович Симиренко, який створив сорт яблук «симиренків ранній». Симиренків сад існує в місті і нині.
  • Гура Дмитро Іванович (1988—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Лиховій Дмитро Вікторович — заслужений журналіст України, заступник головного редактора газети «Україна молода», головний редактор інтернет-видання «Новинарня».
  • Синиця Стефан — старшина Армії УНР, учасник бою під Малими Міньками.
  • Людмила Юріна — українська композиторка
  • Гаврилюк Андрій Петрович — кіборг
  • Чмелівський Віталій Володимирович (1982—2014) — солдат ЗСУ, загинув під час боїв за Дебальцеве.
  •  — дитячий писменник, волонтер, учасник АТО 2014—2015 рр.

Див. також

Примітки

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022
  2. Узинська міська громада / Голова громади
  3. А. П. Коваль «Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України: Наук.-попул. вид.». — К.:Либідь, 2001. С.130
  4. Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. — «Буква», 2008. — С. 114. — 1376 с. — . з джерела 25 вересня 2013
  5. . . 11 листопада 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  6. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

Посилання

  • Узин — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
  • Міста і села України. Київщина. Історико-краєзнавчі нариси. Стаття О. Г. Охріменка «Узин».[недоступне посилання з липня 2019]


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Uzi n misto Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti na Pridniprovskij visochini Centr Uzinskoyi miskoyi gromadi Naselennya 12 1 tis meshkanciv 2016 r UzinGerb UzinaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Kiyivska oblastRajon Bilocerkivskij rajonGromada Uzinska miska gromadaZasnovane 1590Status mista vid 1971 rokuNaselennya 11 921 1 sichnya 2022 povne 11 921 1 sichnya 2022 Plosha 80 km Poshtovi indeksi 09161 09163Telefonnij kod 380 4563Koordinati 49 49 27 pn sh 30 26 33 sh d H G OVodojma richka UzinkaNazva meshkanciv uzi nec uzi nka uzi nciDen mista 25 serpnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya SuholisiDo obl resp centru avtoshlyahami 99 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 86 kmMiska vladaAdresa 09161 Kiyivska obl Bilocerkivskij r n m Uzin vul Nezalezhnosti 16 1Vebstorinka Uzinska gromada Uzin u Vikishovishi MapaUzinUzinU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Uzin znachennya GeografiyaMistom protikaye richka Gudzin IstoriyaMisto Uzin vpershe zgaduyetsya v istorichnih dokumentah z 1590 roku yak Uzenicya z 1773 Tembershina pevno na chest vlasnika a z kincya 18 stolittya nese svoyu suchasnu nazvu Etimologiya nazvi mozhe mati dva pohodzhennya slov yanske ta tyurske Slov yanske z boku lingvistiki pov yazana z originalnoyu nazvoyu zgadki 1590 roku richki i sela Uzenicya vid sliv uzenka uzkij sebto vuzka richka zgodom nazva perenesena na selo i misto Tyurske poyasnennya desho mensh perekonlive z fonetichnogo boku ta pov yazano z tyurkskim plemenem oguziv chi guziv sho meshkalo tut u X XIII st Misto lezhit uzdovzh richki Uzinka basejn r Rosi u pivdenno shidnij chastini tak zvanogo Bilocerkivskogo stepu litopisnogo Perepetovogo polya Kiyivska Rus Istoriki stverdzhuyut sho v X st u pivdenno ruski stepi iz Serednoyi Aziyi perekochuvala chastka plemen oguziv Yih she nazivali oguzi Nazva cih plemen malo imovirno dala b nazvu mistu ta richci cherez ne osidlist tyurkiv tut znachnij rozriv u zgadci nazvi richki ta sela u blizko u 250 rokiv i chasiv isnuvannya oguziv ta slid zvazhati na te sho na terenah mista ne zafiksovano ni oguzkih stoyanok ni zgadok kochuvannya Stepovi prostori buli miscem kochuvannya she v skifski chasi pro sho imovirno svidchit znajdene tut grecke bronzove dzerkalo VI st do n e U 1151 r na Perepetovomu poli poblizu suchasnogo smt Grebinki vidbuvalasya bitva mizh knyazem Izyaslavom Mstislavichem ta Yuriyem Dovgorukim V opisi marshrutu ruhu vijska suzdalskogo knyazya litopisec zgaduye richku Bzyanicyu Bilsha chastina doslidnikiv vvazhaye sho Bzyanicya davnoruskih chasiv ye ne sho inshe yak serednovichna Uzenicya ta suchasna r Uzinka a za pripushennyam M S Grushevskogo nim mozhe buti yak nazva urochisha tak i poselennya She odna tyurska versiya pohodzhennya toponima pov yazana z tyurkskim gidrografichnim terminom kaz Өzen sho oznachaye richka Zreshtoyu pohodzhennya slov yanske nazvi richki nini Uzinka duzhe imovirne zvazhayuchi na staru nazvu Uzenicya vid korotkoyi forma prikmetnika Uzen ta sufiksa u zhinochomu rodi icya sho oznachalo uzenka richka porivnyajte blazhe n zha den nezgo den povi nen Sposib utvorennya nazvi richki dovoli tipovij dlya slov yanskih zemel sho imovirno svidchit pro slov yanske pohodzhennya nazvi richki ta vid nogo sela i mista tak i zgadki nazvi richki yak Uzka u 19 st Zokrema perekonlivishoyu zdayetsya take pohodzhennya cherez same slov yanske a ne tyurske osile misceve naselennya she z dobi luka rajkoveckoyi kulturi ta ranishe na zemlyah basejnu riki Ros Novij chas Pershu pisemnu zgadku pro Uzenicyu Uzin vzhe yak selisha zustrichayemo u svidchennyah zhiteliv Uzenici abo star ukr ȣꙁeɴ lyutij 1638 r sho vtekli do Moskoviyi pislya porazki kozackogo povstannya 1638 r Pid chas vijskovih podij drugoyi polovini XVII st zhittya v selishi zanepalo Virodzhennya pochalosya z seredini XVIII st U 1773 r upravitel Bilocerkivskogo klyucha pan Glembovskij nadav povnovazhennya na utvorennya slobodi na r Uzin rotmistru polskoyi sluzhbi panu Temberskomu Vidtodi selo nazivalos Tembershinoyu chi Uzkoyu Uzinom She v nashi dni meshkanci mista ta okrugi nazivayut Uzin Tembershinoyu 1842 roku bulo zbudovano derev yanu cerkvu sv Mikolaya Metrichni knigi klirovi vidomosti spovidni rozpisi cerkvi sv Mikolaya s Tembershina Bloshinskoyi volosti Vasilkivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini http cdiak archives gov ua baza geog pok church temb 001 xml Pislya smerti Temberskogo Tembershina perejshla u vlasnist grafiv Branickih Na kinec XIX st zemlyami v Uzini ta navkolo nogo volodili ponad 10 pomishikiv Velikij mayetok nalezhav pomishiku Puhalskomu Krim togo buli v Uzini she pomishiki Zhukovskij Zdanovskij ta inshi Novitnya doba Radyanska vlada v Uzini zakripilasya ostatochno u grudni 1919 r Veliku rol u vidbudovi ekonomiki vidigravav cukrovij zavod zasnovanij u 1899 r diye i nini U 1923 1930 rr ta u 1934 1963 rr Uzin buv rajonnim centrom spochatku Bilocerkivskoyi okrugi a zgodom Kiyivskoyi oblasti Protyagom 1929 1931 rokiv vinikali i znikali TSOZI Chervonij Plugatar Chervonij hliborob im Petrovskogo Volya Promin Bilshovik Peremoga Chervona Zirka im 1 Travnya Yim na zminu prihodili kolgospi Promin Komunar Novij shlyah Bilshovik 1 Travnya z bezperervnimi rozkurkulyuvannyami Protyagom 1932 1933 rr vid golodu v Uzini pomerlo ponad 300 osib a za pidrahunkami ochevidciv tragediyi Mishinskogo P V ta Didik O L 1563 uzinci Na dvoh kladovishah vstanovleni pam yatni hresti Zhertvam Golodomoru 1932 1933 rr Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni z Uzina mobilizovano majzhe vse choloviche naselennya 24 lipnya 1941 r selo okupovano nimeckimi vijskami Na Uzinskomu cukrozavodi diyala pidpilna grupa aktivnimi chlenami yakoyi buli Ya M Garnaga P P Zabrejko I S Kobernik F O Tishenko A O Gluha M V Radionov V M Shubin I O Ivashko ta inshi 6 sichnya 1944 r Uzin vizvoleno chastinami 180 yi strileckoyi diviziyi pid komanduvannyam polkovnika F P Shmelova U centri mista znahoditsya Bratska mogila de pokoyatsya 19 voyiniv yaki zaginuli pid chas vizvolennya Uzina vid gitlerivciv Za roki nimeckoyi okupaciyi zakatovano 15 uzinciv vidpravleno v konctabir 44 osobi Zagalom protyagom vijni vid ruk nimeckih zavojovnikiv polyaglo 1660 uzinciv Pislya vijni pochalasya vidbudova sela ta kolgospu U 1956 r Uzin otrimav status selisha miskogo tipu a z 25 serpnya 1971 r mista Misto Uzin vidome aerodromnim kompleksom na yakomu bazuvalasya dalnya aviaciya Cej kompleks za svoyim tehnichnim obladnannyam i strategichnim rozmishennyam vhodiv do chetvirki najkrashih aerodromnih kompleksiv kolishnogo SRSR Dlya simej vijskovosluzhbovciv bulo zbudovano vijskove zhitlove mistechko z merezheyu magaziniv shkil dityachih zakladiv U 1993 r rozpochato rozformuvannya vijskovih chastin Uzinskogo aerodromnogo kompleksu yake zaversheno u 2000 r Promislovist ta torgivlyaNa sogodni v Uzini diye dekilka promislovih ta silskogospodarskih pidpriyemstv sered yakih VAT Uzinskij cukrovij kombinat zvirogospodarstvo Hutrovik TOV Vizit TOB Budivelnik 1 POP Agrofirma Uzinska TOV Uzinagro invest TOB Progres Spozhivchij rinok mista predstavlenij pidpriyemstvami rozdribnoyi torgivli v kilkosti 110 odinic diye 11 zakladiv gromadskogo harchuvannya Na teritoriyi Uzinskoyi miskradi zareyestrovano ponad 115 pidpriyemstv malogo biznesu KulturaU misti diyut 3 ZOSh ta gimnaziya Z DNZ Muzichna shkola Budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Kinoteatr Zorya biblioteki dlya doroslih ta ditej Vidkrito Centr socialnoyi reabilitaciyi dlya ditej pozbavlenih batkivskoyi opiki ta Z Dityachi budinki simejnogo tipu Diye socialnij centr Nadiya V Uzinskij rajonnij likarni peredbacheno 85 stacionarnih lizhok funkcionuye dennij stacionar na 30 lizhok U misti roztashovanij Svyato Uspenskij hram sho stav forpostom vidrodzhennya duhovnosti uzinchan NaselennyaChiselnist Misto Uzin zajmaye ploshu 8920 ga de prozhivayut 11 921 zhiteliv 01 01 2022 Skorochennya naselennya pov yazane z rozformuvannyam vijskovoyi chastini Demografichni zmini 1975 1989 2001 2004 2005 201516 000 16 469 13 217 12 759 12 628 12 089Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 88 81 rosiyani 9 26 bilorusi 0 53 virmeni 0 12 inshi ne vkazali 1 28 Movnij sklad Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 11706 88 82 rosijska 1343 10 19 biloruska 24 0 18 virmenska 6 0 05 bolgarska 2 0 02 yevrejska 1 0 01 rumunska 1 0 01 inshi ne vkazali 96 0 72 Usogo 13179 100 SogodennyaV Uzini znahodivsya vijskovij aeroport dalnoyi aviaciyi ta bula roztashovana vidpovidna vijskova chastina sho zaraz rozformovana Zhitlovij fond ta socialna infrastruktura vijskovoyi chastini klub stadion tosho peredani miskij radi V misti znahoditsya cukrovij kombinat zasnovanij 1899 1913 blizko 7 virobnictva cukru pisku Ukrayini pererobnij ta konservnij zavod asfaltnij zavod avtopidpriyemstvo ta kolgosp Vidomi lyudiV Uzini narodilisya Pavlo Romanovich Popovich lotchik kosmonavt SRSR dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Geroj Praci general major aviaciyi Pislya vijskovogo uchilisha vin sluzhiv u vijskovo povitryanih silah zvidti u 1960 r buv zarahovanij u pershij zagin kosmonavtiv 12 serpnya 1962 r P R Popovich zdijsniv pershij u sviti grupovij polit yak komandir kosmichnogo korablya Vostok 4 yakij pilotuvav Andriyan Nikolayev Z lipnya 1974 r razom z Yu Artyuhinim Pavlo Romanovich vdruge zdijsniv polit na kosmichnomu korabli Soyuz 14 ta orbitalnij stanciyi Salyut 3 yak komandir U veresni 1784 r v Tembershini v rodini svyashennika narodivsya majbutnij ukrayinskij muzikant pedagog bogoslov Georgij Pantelejmonovich Avgustinovich yakij zalishiv vagomij slid v istoriyi ukrayinskoyi muzichnoyi kulturi U 1811 r G Avgustinovich zakinchiv navchannya v Kiyivskij duhovnij akademiyi U 20 rokiv sluzhiv v Kiyevo Pecherskij lavri Voskresenskij ta inshih cerkvah Zgodom vin stvoriv shkolu uchniv i poslidovnikiv Pomer muzikant 28 grudnya 1842 r Na pochatku XX st v Uzini zhiv i pracyuvav vidomij sadivnik Volodimir Levkovich Simirenko yakij stvoriv sort yabluk simirenkiv rannij Simirenkiv sad isnuye v misti i nini Gura Dmitro Ivanovich 1988 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Lihovij Dmitro Viktorovich zasluzhenij zhurnalist Ukrayini zastupnik golovnogo redaktora gazeti Ukrayina moloda golovnij redaktor internet vidannya Novinarnya Sinicya Stefan starshina Armiyi UNR uchasnik boyu pid Malimi Minkami Lyudmila Yurina ukrayinska kompozitorka Gavrilyuk Andrij Petrovich kiborg Chmelivskij Vitalij Volodimirovich 1982 2014 soldat ZSU zaginuv pid chas boyiv za Debalceve dityachij pismennik volonter uchasnik ATO 2014 2015 rr Div takozhPam yatniki Uzina Uzin aviabaza Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Uzinska miska gromada Golova gromadi A P Koval Znajomi neznajomci Pohodzhennya nazv poselen Ukrayini Nauk popul vid K Libid 2001 S 130 Ulyanchenko V I Sergijchuk V I Gaj A I Shevchenko S V Vasilinec R D Uporyadkuvannya Gaya A I Kiyivskij oblasnij tom Nacionalnoyi knigi pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv Bukva 2008 S 114 1376 s ISBN 978 966 7195 95 3 z dzherela 25 veresnya 2013 11 listopada 2014 Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 11 listopada 2014 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 VRUPosilannyaUzin Informacijno piznavalnij portal Kiyivska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini toma Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyiv K Gol red URE AN URSR 1968 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyivska oblast F M Rudich golova red kolegiyi ta in K Gol red URE 1971 792 s Mista i sela Ukrayini Kiyivshina Istoriko krayeznavchi narisi Stattya O G Ohrimenka Uzin nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ