Березі́вка — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Івано-Франківської міської громади.
село Березівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Івано-Франківська область | ||||
Район | Івано-Франківський район | ||||
Громада | Івано-Франківська міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1964 | ||||
Населення | 1364 | ||||
Площа | 11,25 км² | ||||
Густота населення | 121,24 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 77461 | ||||
Телефонний код | +380 03436 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°49′29″ пн. ш. 24°41′44″ сх. д. / 48.82472° пн. ш. 24.69556° сх. д.Координати: 48°49′29″ пн. ш. 24°41′44″ сх. д. / 48.82472° пн. ш. 24.69556° сх. д. | ||||
Водойми | Бистриця Надвірнянська | ||||
Найближча залізнична станція | Братківці (станція) | ||||
Відстань до залізничної станції | 1 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 77461 Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с.Березівка вул. Шевченка, 18 | ||||
Карта | |||||
Березівка | |||||
Березівка | |||||
Мапа | |||||
Березівка у Вікісховищі |
Назва
На рахунок назви села уже довший час ведеться дискусія. Існує кілька версій щодо першого найменування населеного пункту. Одну з яких пропонує краєзнавець Миронюк. На думку краєзнавця, назва населеного пункту походить від імені боярина Хом'яка. Що ж стосується наступної версії походження першого найменування населеного пункту, то у селі існує кілька легенд, що до першої назви - Хом'яків. В одній із легенд йде мова про те, що село назване в честь перших поселенців братів Хоми і Якова, однак в іншій легенді основний акцент ставиться не на імені, а на прізвищі. В ній розповідається, що назва населеного пункту походить від прізвищ перших поселенців Хом'яків, що сплавляли ліс по річці Бистриці – Надвірнянській і з часом осіли на її березі в околиці Василькових городів. Що до інших версій походження назви села, то багато хто переконаний в тому, що назва походить від того, що нібито колись в цій місцевості водилося багато гризунів - хом'яків, однак ця точка зору не здається правильною. Як відомо, у 988 році Русь була охрещена. Наші предки після хрещення Русі мали практично по двоє власних імен: церковне і світське. Наприклад: Семен, Іван, Михайло, Петро і друге - Хом'як, Муха, Хрущ, Вовк. Так, дещо пізніше починають утворюватись найархаїчніші прізвища, бо і християнські і язичницькі імена у церковні книги нерідко попадали разом: пара слів Пилип Тур, Микола Хрущ, Юрій Вовк починають означати власні ім'я (перша особова назва) і прізвище (друга особова назва). Не вдаючись в полеміку про те, чи прізвище, чи ім'я слово тип «Хом'як», мусимо, однак визнати: в основі топоніму «Хом'яків» - особова назва. Ономаст Д.Г.Бичко у книзі «Походження назв населених пунктів Покуття» схильний виводити назву обговорюваного поселення від «Хомик», або «Хом'як». Присвійний суфікс «ів» (Хом'яків) яскраво говорить нам про приналежність населеного пункту якомусь Хом'яку.
Досліджуючи топоніміку походження назв населеного пункту, не можна не згадати й про топоніми найменувань урочищ Хом'якова (Березівки). Одним із таких в Березівці є урочище «Гора» - це підвищення поверхні землі, що має плоску форму. Це урочище своє найменування отримало від свого природного підвищення. І лише в 1964 році село Хом'яків було перейменоване на Березівку. Перейменуванню села послужило те, що в цей час з укрупненим Тисменицького району в ньому виявилось два села з тотожними назвами Хом'яківка і Хом'яків.
Історія
За свідченням львівського краєзнавця Петра Сіреджука вперше село Хом’яків згадується в документах під 1433 р. Цього дня «польський король Владислав Ягайло надав свою власність – села Монастирчани і Хом'яків своєму вірному слузі разом з 200 гривнями (на гривню йшло 48 грош, а за грош можна було купити корову) князю Миткові зі Смоленська». Однак, ця згадка не визначає вік села. Болгарський ономаст В.Заімов свого часу зазначав, що першофіксація назви населеного пункту на сто-двісті років, а то й більше молодша від часу заснування відповідного поселення.
Досліджуючи вік села у статті «Хом'якову (Березівці) - 555 років» краєзнавець М. Миронюк вказує кілька дат - першофіксацій населеного пункту. Спираючись на свідчення львівського краєзнавця П. Сіреджука він вказує 1497 р. під яким зафіксована письмова згадка про с. Хом'яків. Однак цей факт, як і багато інших неточний. Далі автор пише про 1462 рік. У документі, який зафіксований під цією датою згадується село Хом'яків і село Черніїв. Однак все-таки краєзнавець найпершу письмову згадку про цей старовинний населений пункт відносить до 9 вересня 1433 року, про яку уже згадувалось раніше.
З дарчої королівської грамоти 1433 року Миронюк у своїй топонімічній розвідці доходить до такого висновку: поселення Хом'яків було засноване боярином Хом'яком ще задовго до загарбання нашого краю польськими феодалами в 1349 році, а пізніше забрано у нащадків русича Хом'яка і передане в тимчасове володіння різним особам за певні заслуги перед королем.
До 1964 року село називалося Хом'яків і належало до Черніївської сільської ради Богородчанського району.
На 1.01.1939 в селі з 1120 мешканців було 1060 українців-грекокатоликів і 60 євреїв.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1355 | 99.34% |
російська | 4 | 0.29% |
вірменська | 3 | 0.22% |
інші/не вказали | 2 | 0.15% |
Усього | 1364 | 100% |
Символіка
Герб
Форма герба у вигляді розпростертої берестяної грамоти (польська форма герба) у верхній частині якого знаходиться напис про дату заснування села – 1433 рік; в нижній частині – синя стрічка річки Бистриця з написом «Березівка», під написом 5 листків берези (п'ять беріз які росли в центрі села, що послужило наступній назві села при перейменуванні у 1964 році), ліворуч і праворуч зображення великих листків берези та китиць калини, ближче до середини з обох боків старослов'янські літери «Х» і «Я» (літери імен засновників села братів Хоми і Якова); в центрі – зображення старої дерев'яної церкви села з куполами.
Прапор
Прапор стандартної прямокутної форми синьо-жовтого кольору (два з'єднані трикутники, що утворюють правильної форми прямокутник, у верхній частині світло-синього кольору, у нижній частині жовтого кольору. По периметру з’єднання кольорів – світло-зелена смуга у розмірі 15% стандартної площі прапора, з лівого нижнього до правого верхнього кінця зображення прапора. У лівому верхньому кінці прапора (1/4 частина прапора) на світло-синьому фоні зображення Берези – Березині – Богородиці – мироносиці у вишиванці з голубом у руках у золотистому колі зірки Сонця з 8-ми променями.
Примітки
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.280, №3055 (лат.)
- Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 83.
Посилання
- Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Berezivka Berezi vka selo Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Vhodit do skladu Ivano Frankivskoyi miskoyi gromadi selo Berezivka Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Ivano Frankivska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1964 Naselennya 1364 Plosha 11 25 km Gustota naselennya 121 24 osib km Poshtovij indeks 77461 Telefonnij kod 380 03436 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 49 29 pn sh 24 41 44 sh d 48 82472 pn sh 24 69556 sh d 48 82472 24 69556 Koordinati 48 49 29 pn sh 24 41 44 sh d 48 82472 pn sh 24 69556 sh d 48 82472 24 69556 Vodojmi Bistricya Nadvirnyanska Najblizhcha zaliznichna stanciya Bratkivci stanciya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 1 km Misceva vlada Adresa radi 77461 Ivano Frankivska oblast Ivano Frankivskij rajon s Berezivka vul Shevchenka 18 Karta Berezivka Berezivka Mapa Berezivka u VikishovishiNazvaNa rahunok nazvi sela uzhe dovshij chas vedetsya diskusiya Isnuye kilka versij shodo pershogo najmenuvannya naselenogo punktu Odnu z yakih proponuye krayeznavec Mironyuk Na dumku krayeznavcya nazva naselenogo punktu pohodit vid imeni boyarina Hom yaka Sho zh stosuyetsya nastupnoyi versiyi pohodzhennya pershogo najmenuvannya naselenogo punktu to u seli isnuye kilka legend sho do pershoyi nazvi Hom yakiv V odnij iz legend jde mova pro te sho selo nazvane v chest pershih poselenciv brativ Homi i Yakova odnak v inshij legendi osnovnij akcent stavitsya ne na imeni a na prizvishi V nij rozpovidayetsya sho nazva naselenogo punktu pohodit vid prizvish pershih poselenciv Hom yakiv sho splavlyali lis po richci Bistrici Nadvirnyanskij i z chasom osili na yiyi berezi v okolici Vasilkovih gorodiv Sho do inshih versij pohodzhennya nazvi sela to bagato hto perekonanij v tomu sho nazva pohodit vid togo sho nibito kolis v cij miscevosti vodilosya bagato grizuniv hom yakiv odnak cya tochka zoru ne zdayetsya pravilnoyu Yak vidomo u 988 roci Rus bula ohreshena Nashi predki pislya hreshennya Rusi mali praktichno po dvoye vlasnih imen cerkovne i svitske Napriklad Semen Ivan Mihajlo Petro i druge Hom yak Muha Hrush Vovk Tak desho piznishe pochinayut utvoryuvatis najarhayichnishi prizvisha bo i hristiyanski i yazichnicki imena u cerkovni knigi neridko popadali razom para sliv Pilip Tur Mikola Hrush Yurij Vovk pochinayut oznachati vlasni im ya persha osobova nazva i prizvishe druga osobova nazva Ne vdayuchis v polemiku pro te chi prizvishe chi im ya slovo tip Hom yak musimo odnak viznati v osnovi toponimu Hom yakiv osobova nazva Onomast D G Bichko u knizi Pohodzhennya nazv naselenih punktiv Pokuttya shilnij vivoditi nazvu obgovoryuvanogo poselennya vid Homik abo Hom yak Prisvijnij sufiks iv Hom yakiv yaskravo govorit nam pro prinalezhnist naselenogo punktu yakomus Hom yaku Doslidzhuyuchi toponimiku pohodzhennya nazv naselenogo punktu ne mozhna ne zgadati j pro toponimi najmenuvan urochish Hom yakova Berezivki Odnim iz takih v Berezivci ye urochishe Gora ce pidvishennya poverhni zemli sho maye plosku formu Ce urochishe svoye najmenuvannya otrimalo vid svogo prirodnogo pidvishennya I lishe v 1964 roci selo Hom yakiv bulo perejmenovane na Berezivku Perejmenuvannyu sela posluzhilo te sho v cej chas z ukrupnenim Tismenickogo rajonu v nomu viyavilos dva sela z totozhnimi nazvami Hom yakivka i Hom yakiv IstoriyaZa svidchennyam lvivskogo krayeznavcya Petra Siredzhuka vpershe selo Hom yakiv zgaduyetsya v dokumentah pid 1433 r Cogo dnya polskij korol Vladislav Yagajlo nadav svoyu vlasnist sela Monastirchani i Hom yakiv svoyemu virnomu sluzi razom z 200 grivnyami na grivnyu jshlo 48 grosh a za grosh mozhna bulo kupiti korovu knyazyu Mitkovi zi Smolenska Odnak cya zgadka ne viznachaye vik sela Bolgarskij onomast V Zaimov svogo chasu zaznachav sho pershofiksaciya nazvi naselenogo punktu na sto dvisti rokiv a to j bilshe molodsha vid chasu zasnuvannya vidpovidnogo poselennya Doslidzhuyuchi vik sela u statti Hom yakovu Berezivci 555 rokiv krayeznavec M Mironyuk vkazuye kilka dat pershofiksacij naselenogo punktu Spirayuchis na svidchennya lvivskogo krayeznavcya P Siredzhuka vin vkazuye 1497 r pid yakim zafiksovana pismova zgadka pro s Hom yakiv Odnak cej fakt yak i bagato inshih netochnij Dali avtor pishe pro 1462 rik U dokumenti yakij zafiksovanij pid ciyeyu datoyu zgaduyetsya selo Hom yakiv i selo Cherniyiv Odnak vse taki krayeznavec najpershu pismovu zgadku pro cej starovinnij naselenij punkt vidnosit do 9 veresnya 1433 roku pro yaku uzhe zgaduvalos ranishe Z darchoyi korolivskoyi gramoti 1433 roku Mironyuk u svoyij toponimichnij rozvidci dohodit do takogo visnovku poselennya Hom yakiv bulo zasnovane boyarinom Hom yakom she zadovgo do zagarbannya nashogo krayu polskimi feodalami v 1349 roci a piznishe zabrano u nashadkiv rusicha Hom yaka i peredane v timchasove volodinnya riznim osobam za pevni zaslugi pered korolem Do 1964 roku selo nazivalosya Hom yakiv i nalezhalo do Cherniyivskoyi silskoyi radi Bogorodchanskogo rajonu Na 1 01 1939 v seli z 1120 meshkanciv bulo 1060 ukrayinciv grekokatolikiv i 60 yevreyiv NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1355 99 34 rosijska 4 0 29 virmenska 3 0 22 inshi ne vkazali 2 0 15 Usogo 1364 100 SimvolikaGerb Forma gerba u viglyadi rozprostertoyi berestyanoyi gramoti polska forma gerba u verhnij chastini yakogo znahoditsya napis pro datu zasnuvannya sela 1433 rik v nizhnij chastini sinya strichka richki Bistricya z napisom Berezivka pid napisom 5 listkiv berezi p yat beriz yaki rosli v centri sela sho posluzhilo nastupnij nazvi sela pri perejmenuvanni u 1964 roci livoruch i pravoruch zobrazhennya velikih listkiv berezi ta kitic kalini blizhche do seredini z oboh bokiv staroslov yanski literi H i Ya literi imen zasnovnikiv sela brativ Homi i Yakova v centri zobrazhennya staroyi derev yanoyi cerkvi sela z kupolami Prapor Prapor standartnoyi pryamokutnoyi formi sino zhovtogo koloru dva z yednani trikutniki sho utvoryuyut pravilnoyi formi pryamokutnik u verhnij chastini svitlo sinogo koloru u nizhnij chastini zhovtogo koloru Po perimetru z yednannya koloriv svitlo zelena smuga u rozmiri 15 standartnoyi ploshi prapora z livogo nizhnogo do pravogo verhnogo kincya zobrazhennya prapora U livomu verhnomu kinci prapora 1 4 chastina prapora na svitlo sinomu foni zobrazhennya Berezi Berezini Bogorodici mironosici u vishivanci z golubom u rukah u zolotistomu koli zirki Soncya z 8 mi promenyami PrimitkiAkta grodzkie i ziemskie T 12 s 280 3055 lat Ivano Frankivska oblast Administrativno teritorialnij podil Lviv Vidavnictvo Kamenyar 1965 84 s Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 83 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaSajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Sela Tismenickogo rajonu Arhivovano 5 grudnya 2012 u Archive is Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi