Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Війна́ в Афганіста́ні (англ. War in Afghanistan) — збройний конфлікт, що тривав на території Афганістану в період з 2001 до 2021 року. Один з етапів громадянської війни в Афганістані, яка триває з 1978 року. Головною складовою протистояння стали бойові дії, що велися Міжнародними силами сприяння безпеці під проводом НАТО та ультрарадикальним ісламіським рухом Талібан. Воєнні дії відбувалися у два етапи: операція «Нескорена свобода» (2001—2014) та «Рішуча підтримка» (2015—2021). Війна закінчилася тим, що Талібан відновив владу після майже 20-річного опору союзним силам армій держав-членів НАТО та силових структур Афганістану. Це була найдовша війна в історії Сполучених Штатів, яка перевершила війну у В'єтнамі (1959—1975) приблизно на п'ять місяців.
| Війна в Афганістані | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Громадянська війна в Афганістані Війна проти тероризму Війна у північно-західному Пакистані | |||||||||
 За годинниковою стрілкою від верхнього лівого кута: Королівська морська піхота під час прочісування в провінції Гільменд; американські військові у бою з Талібаном у провінції Кунар; солдат Афганської національної армії спостерігає з даху позашляховика «Хаммер»; спільний афгансько-американський патруль взимку у провінції Логар; Канадські артилеристи ведуть вогонь з гаубиці M777 у провінції Гільменд; афганський солдат на позиції у провінції Парван; британські війська в готовності до завантаження на борт Boeing CH-47 Chinook (Операція «Чорний Принц») | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
Коаліція:
Вторгнення (2001): |  ТалібанЗа підтримки: Союзні групи
Вторгнення (2001): | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
Ашраф Гані Попередники: | Мухаммед Омар † (Верховний головнокомандувач талібів)
Попередники: Союзні командувачі | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
 МССБ: 18000+Контрактники: 20 000+ | Талібан: 60 000 (за попередніми оцінками)
| ||||||||
| Втрати | |||||||||
| Коаліція: Загинули: 3 561 (усі випадки) [en]: [en]: 16 013+ вбитих Північний союз: 200 вбитих Вбитих загалом: 20 743+ | 25 500—40 500 вбитих | ||||||||
| 19—20 вбитих (Талібаном) 50+ вбитих (НАТО і афганською армією) | |||||||||
Вбитих цивільних: 38 480 (2001—2013) ↑ Основні країни, що беруть участь у війні, з контингентом більше 200 од. (на травень 2015) | |||||||||
Збройний конфлікт розпочався 7 жовтня 2001 року із вторгнення американських та британських військ за планом операції «Нескорена свобода» у відповідь на терористичні акти 11 вересня 2001. Після цих нападів тодішній президент США Джордж Буш-молодший вимагав від талібів, які тоді фактично правили в Афганістані, видати Осаму бен Ладена, організатора атак на Сполучені Штати, який до цього часу вільно діяв у межах країни. Відмова талібів це зробити призвела до початку іноземного вторгнення в країну; таліби та їхні союзники по «Аль-Каїді» були переважно розгромлені та вигнані з більшої частини населених пунктів силами під проводом США та Північним альянсом. Незважаючи на те, що не вдалося знайти бен Ладена після його втечі до Пакистану, США та коаліція з більш ніж 40 країн (включаючи всіх членів НАТО) залишилися в країні та сформували санкціоновану ООН місію безпеки під назвою Міжнародні сили сприяння безпеці (МССБ) для консолідації нового демократичної влади в країні та запобігти поверненню Талібану та Аль-Каїди до влади. На [en] нові тимчасові органи влади Афганістану (переважно з Північного альянсу) обрали Хаміда Карзая очільником [en]. Після вигнання Талібану розпочався процес відновлення всієї країни.
Завдяки військовій присутності коаліційних сил, які окупували всю країну, афганська влада спочатку забезпечила заснування та роботу Тимчасового уряду Афганістану, а після проведення виборів у 2004 році — й постійного уряду Хаміда Карзая. До 2014 року, після досягнення визначених в операції завдань, тривало поступове скорочення військової присутності іноземних військ на території Ісламської держави Афганістан, створення та нарощування спроможностей Афганської народної армії та допомога у підтриманні безпеки в усіх регіонах країни.
Водночас, таліби під керівництвом мулли Омара реорганізувалися і в 2003 році розпочали повстання проти нового уряду Афганістану. Повстанці з Талібану та інших груп перейшли до формату асиметричної війни, шляхом здійснення партизанських рейдів, організації засідок у сільській місцевості, атаками терористів-смертників на визначені цілі, вбивствами військових та цивільних представників коаліційних сил, а також репресіями проти колабораціоністів. Згодом насильство досягло такого рівня, що до 2007 року таліби знову захопили значну частину Афганістану; МССБ у свою чергу відповіли масовим збільшенням військ для боротьби з повстанцями, щоб «розчистити та утримати» села, досягнувши свого піку в 2011 році, коли приблизно 140 000 іноземних військ діяли під командуванням МССБ та США в Афганістані.
Після ліквідації Осами бен Ладена в 2011 році (оригінальний казус беллі), лідери альянсу НАТО розпочали стратегію виведення своїх сил. 28 грудня 2014 року НАТО офіційно припинило бойові дії МССБ в Афганістані та офіційно передало повну відповідальність за безпеку уряду Афганістану, перейшовши на інший формат участі у війні в Афганістані, що отримав назву місія «Рішуча підтримка». Не в змозі ліквідувати опір талібів військовими засобами, сили коаліції та окремо уряд президента Ашрафа Гані звернулися до дипломатії, щоб припинити конфлікт. Ці зусилля досягли своєї кульмінації взимку 2020 року. 29 лютого 2020 року США та таліби підписали мирну угоду в Досі, Катар, яка вимагає від американських військ вийти з Афганістану протягом 14 місяців, якщо таліби дотримуватимуться домовленостей щодо боротьби з тероризмом.. Уряд Афганістану не був стороною угоди і відхилив її умови щодо звільнення в'язнів.
За новими перемовинами з представниками адміністрації нового президента США Джо Байдена, новою датою виведення американських та союзних військ було продовжено до 31 серпня. З 1 травня 2021 року, після початку масової евакуації сил НАТО, Талібан розпочав широкомасштабний наступ по всій країні, в ході якого вони, практично не зустрічаючи спротиву з боку сил безпеки Ісламської республіки Афганістан, захопили більшу частину країни. 15 серпня 2021 року таліби опанували Кабул. Того ж дня президент Афганістану Ашраф Гані втік з країни; таліби оголосили перемогу і переможне завершення війни. Відновлення правління талібів було підтверджено Сполученими Штатами, і 30 серпня останній американський військовий літак вилетів з Афганістану, припинивши майже 20-річну військову присутність Заходу в країні.
За аналітичними даними проєкту «Витрати війни», війна в Афганістані забрала життя 176 000 осіб; 46 319 мирних жителів, 69 095 військових та поліцейських та щонайменше 52 893 бійців руху опору. За даними ООН, після вторгнення 2001 року в Афганістан повернулося понад 5,7 млн колишніх біженців. Однак після поновлення наступу талібів у 2021 році 2,6 мільйона афганців залишаються біженцями або втекли, переважно до Пакистану та Ірану, а ще 4 мільйони афганців залишаються внутрішньо переміщеними особами всередині країни.
Історія
Передумови
Джерела громадянської війни в Афганістані
Політичний порядок Афганістану, який існував протягом десятиріч відносно спокійно, не бравши участі ані в Першій, ані в Другій світових війнах, почав руйнуватися. Поваленням короля Мухаммеда Загір-шаха його двоюрідним братом Мохаммедом Дауд Ханом у безкровному [en] почалася багаторічна афганська політична криза. Дауд Хан обіймав посаду прем'єр-міністра з 1953 року та сприяв економічній модернізації, емансипації жінок та зростанню національної свідомості пуштунів. Втім, такий процес почав загрожувати сусідньому Пакистану, який зіткнувшись із власним непокірним населенням пуштунів, став вживати репресивні міри. З середини 1970-х прем'єр-міністр Пакистану Зульфікар Алі Бхутто почав заохочувати афганських ісламістських лідерів, таких як Бургануддін Раббані та Ґульбуддін Хекматіар, боротися проти режиму Дауда.
27 квітня 1978 році в країні стався переворот, результатом яких стало встановлення у країні марксистського прорадянського маріонеткового уряду. Сам Дауд був убитий наступного дня своїми колишніми колегами по уряду, відомими як Народно-демократична партія Афганістану (НДПА). НДПА наполягала на соціалістичній трансформації шляхом скасування укладених шлюбів, сприяння масовій грамотності та проведення глибокої земельної реформи. Такі заходи підірвали традиційний племінний порядок і викликали протидію у сільській місцевості. Керівники НДПА зустрілися з відкритим протистоянням з боку свого населення, [en] Ісмаїл-Хана в Гераті. Всередині Народно-демократичної партії наростали внутрішні розбіжності та конфлікти, коли 11 вересня 1979 року внаслідок внутрішнього перевороту Хафізулла Амін повалив лідера партії Нура Мухаммеда Таракі. Радянський Союз, відчувши слабкість НДПА, через три місяці вторгся до країни, щоб позбавитися Аміна та привести до влади ще одну фракцію НДПА на чолі з Бабраком Кармалем.
Вторгнення радянських військ до Афганістану у грудні 1979 року на фоні жорсткого протистояння Холодної війни викликало неабиякі наслідки у світі. США, Пакистан, Саудівська Аравія і Китай відразу розпочали всебічну підтримку ісламських повстанців, що змагалися з окупантами та протистояли владі НДПА. Територія Афганістану стрімко перетворилася на поле битви, й якщо міста в цілому перебували під відносною владою Кармаля, то сільська місцевість всебічно належала борцям за віру, моджахедам. Країна трималася під контролем або урядових військ, підтримуваних окупаційними радянськими військами, або під владою польових командирів, як-то , Ахмада Шаха Масуда, Бургануддіна Раббані, Сібгатулла Моджадеді, Абдула Расул Сайяф, , Ґульбуддіна Хекматіара, , яких спонсорували пакистанська Міжвідомча розвідка, американське ЦРУ тощо. Незабаром до країни потягнулися арабські та інші мусульманські волонтери, так звані «афганські араби», зокрема Осама бен Ладен.
У травні 1989 року після виведення радянських військових з Афганістану режим Народно-демократичної партії Афганістану під проводом Наджибулли протримався до 1992 року. Але через розпад Радянського Союзу режим позбавився допомоги, а поразка узбецького генерала Абдул-Рашида Дустума очистила підхід до Кабула військам польових командирів.
Громадянська війна в Афганістані (1992—1996)
28 квітня 1992 року, в день, коли новий афганський уряд повинен був офіційно замінити владу ДРА, спалахнуло збройне протистояння між польовими командирами різнорідних збройних формувань, що разом протистояли радянській окупації. Громадянська війна почалася із сутичок між трьома, пізніше п'ятьма або шістьма арміями моджахедів, коли Хезб-е Ісламі на чолі з Ґульбуддіном Хекматіаром за підтримки пакистанської Міжвідомчої розвідки відмовилася створити коаліційний уряд з іншими групами моджахедів і намагалася здобути Кабул для себе.
Наступні роки кілька разів деякі з цих войовничих груп формували коаліції і часто знову розпадалися. Наприкінці 1994 року в протистояння вступила нова міліція Талібан, яку підтримав Пакистан, що дуже швидко перетворилася на найпотужнішу силу на території Афганістану. До кінця 1994 року таліби захопили Кандагар, в 1995 році вони окупували Герат, на початку вересня 1996 року вони взяли Джелалабад, і в кінці вересня 1996 року вони захопили Кабул. Але, на цьому збройна боротьба не зупинилася й точилася наступні роки, часто між домінуючими талібами та іншими групами повстанців.
Громадянська війна в Афганістані (1996—2001)
У вересні 1994 року на півдні Афганістану зародився рух повстанців, який згодом отримав назву Талібан (пушту طالبان, «студенти»). Незабаром рух Мухаммеда Омара узяв під свій контроль 12 з 34 провінцій Афганістану. У лютому 1995 року Талібан, захопивши Газні та провінцію Вардак, підступив до Кабула. 27 вересня 1996 року Талібан, контролюючи вже значні території західного, південного та східного Афганістану, здобув Кабул і проголосив про створення Ісламського Емірату Афганістан.
На території контрольованих ними районах, таліби нав'язували своє фундаменталістське тлумачення ісламу, видаючи постанови, що забороняли жінкам працювати поза домом, відвідувати школу або залишати свої будинки, якщо їх не супроводжував родич чоловіків.
Шах Масуд і Дустум, колишні затяті вороги, змушені були піти на мирову, створивши Об'єднаний фронт боротьби проти талібів, широко відомий як Північний альянс. Окрім таджицьких сил Массуда та узбеків Дустума, Об'єднаний фронт включав формування газарейців та пуштунські сили під керівництвом командувачів, таких як і . Північний альянс розпочав отримувати різнопланову допомогу від Росії, Ірану, Таджикистану та Індії. 1998 році таліби захопили Мазарі-Шариф, Дустум втік у вигнання.
Поступово протистояння між сторонами, що воювали, ставало все кривавішим. Після взяття Мазарі-Шарифа і Баміана таліби почали масові розстріли узбеків і газарейців. За даними ООН, у період з 1996 до 2001 року Талібан провів щонайменше 15 масових страт, вбиваючи тисячами мирних мешканців, у першу чергу газарейців-шиїтів.
До кінця 1998 року під контролем Талібану опинилося 90 % території Афганістану, Північний альянс контролював лише одну провінцію.
Ісламський Емірат Афганістан
У серпні 1996 року Осама бен Ладен, який ще наприкінці 1980-х років заснував «Аль-Каїду» для підтримки війни моджахедів проти Радянської армії, прибув до Джелалабаду. Тут він зблизився з муллою Омаром і перемістив операції Аль-Каїди на схід Афганістану.
При талібах Аль-Каїда перетворила Афганістан на осередок підготовки нових бойовиків-прибічників свого руху, імпорту зброї, координації з іншими джихадістами та підготовки нових терористичних актів. Аль-Каїда розгорнула власні табори в Афганістані, через які приблизно 10 000 — 20 000 осіб пройшли курс підготовки до 11 вересня. Більшість з бійців Аль-Каїди була відправлена воювати за талібів проти Північного Альянсу.
7 серпня 1998 року сталися терористичні атаки на посольства США в Африці. Американська розвідка пов'язувала ці акції з бен Ладеном, тому президент Білл Клінтон наказав по таборах бойовиків в Афганістані. Вашингтон став тиснути на талібів, вимагаючи видати бен Ладена. Але, таліби неодноразово відмовлялися виконати ці вимоги.
Одночасно спеціальні групи Управління спеціальних акцій Центрального розвідувального управління активно проводили приховані операції в Афганістані, маючи за мету вбити або захопити Осаму бен Ладену. Цими командами були сплановані декілька операцій, але вони не отримали офіційного наказу від президента Клінтона, і тому не були реалізовані.
Політика США стосовно Афганістану
За часів президентства Клінтона США прагнули надавати підтримку Пакистану і до 1998—1999 років не мали чіткої політики щодо Афганістану. Навіть Державний департамент США запропонував Масуду здатися талібам, на що той відповів, що доки, поки він контролює територію розміром зі свій капелюх, він буде продовжувати захищати її від талібів. Вищі посадовці зовнішньої політики в адміністрації Клінтона вживали спроби переконати Північний альянс припинити військові дії та розпочати процес примирення.
З серпня 1998 року після вибухів двох посольств у Східній Африці політика США стосовно Афганістану кардинально змінилася. Після з'ясування обставин терактів, що Осама бін Ладена був причетний до вибухів в амбасадах американці розпочали тиснути на Талібан. З 1999 року і США, і Організація Об'єднаних Націй ввели санкції проти талібів Резолюцією Ради Безпеки ООН 1267, яка вимагала від талібів здати Осаму бен Ладена для суду в США та закрити всі терористичні бази в Афганістані. Втім, ані США, ані Європейський Союз не надавали Масуду ніякої підтримки в боротьбі з талібами.
З 2001 року, з приходом до влади президента Джорджа Буша, розпочалася зміна політики, американська адміністрація, вперше після виведення радянських військ з ДРА, почала розгортати програму дій в Афганістані, прагнучи вплинути на перебіг війни в Афганістані на користь Масуда. У серпні 2001 року адміністрація Буша погодилася з планом щодо підтримки Північного Альянсу. На нараді вищих посадових осіб національної безпеки було визначено, що талібам буде виставлений ультиматум щодо здачі бен Ладена та інших керманичів Аль-Каїди. В разі відмовлення з боку талібів, США почнуть надавати таємну військову допомогу антиталібанським угрупованням. Якщо обидва ці варіанти не вдадуться, «посадовці погодилися, що США намагатимуться скинути режим талібів шляхом більш прямих дій».
Атака 11 вересня
Вранці 11 вересня 2001 року угруповання з 19 чоловіків-арабів, 15 з яких були вихідцями із Саудівської Аравії, здійснили чотири скоординовані атаки на США. Чотири комерційні пасажирські реактивні літаки були викрадені. Викрадачі — члени Аль-Каїди — навмисно врізали два авіалайнери у вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку, вбивши всіх на борту та понад 2000 людей у будівлях. Обидві будівлі обвалилися протягом двох годин від пошкоджень, пов'язаних із аваріями, руйнуючи довколишні будівлі та завдаючи шкоди іншим. Третій авіалайнер викрадачі Пентагон в Арлінгтоні, штат Вірджинія, недалеко від Вашингтона. Четвертий літак в сільській місцевості округу Сомерсет в штаті Пенсільванії, після того, як деякі його пасажири та льотний екіпаж спробували повернути контроль над літаком, який викрадачі прямували на Вашингтон, націлюючи його на Білий дім чи Капітолій США. На борту рейсів ніхто не вижив. Всього внаслідок найбільшого теракту в історії , у тому числі 19 викрадачів.
Американський ультиматум
Талібан публічно засудив напади 11 вересня. Президент США Джордж Буш виставив талібам ультиматум про видачу Осами бен Ладена, «негайно закрийте усі навчальні табори терористів, видайте усіх терористів та їхніх прихильників і надайте Сполученим Штатам повний доступ до терористичних таборів для інспекції». Але Осама бен Ладен був захищений традиційними законами гостинності пуштунів. До початку вторгнення США та НАТО в Афганістан таліби вимагали доказів вини бен Ладена, а згодом погодилися видати Осаму бен Ладена. Президент США Джордж Буш відхилив цю пропозицію, посилаючись на політику типу «ми не ведемо переговорів з терористами».
Вже після американського вторгнення лідери талібів неодноразово просили провести ретельне розслідування та висловлювали готовність передати бен Ладена третій країні для проведення належного розслідування. США відмовились і продовжили бомбардування аеропорту Кабул та інших міст.
Вторгнення США
Відразу після атак командувач Центрального командування ЗС США генерал Томмі Френкс доповів президенту Джорджу Бушу та міністру оборони Дональду Рамсфельду, задум проведення військової операції, що пропонувалося здійснити шляхом вторгнення конвейнційних сил у 60 000 військових — проте, за умови всебічної підготовки не раніше ніж через шість місяців. Рамсфельд і Буш висловили побоювання, що звичайне вторгнення в Афганістан може провалитися, як це сталося з Радянським Союзом та британцями за довгу історію Афганістану. Наступного дня генерал Френкс повернулися з планом застосування сил спеціальних сил США.
26 вересня 2001 року, через п'ятнадцять днів після атаки 11 вересня, США таємно доставили членів підрозділу Управління спеціальних акцій ЦРУ на чолі з Гері Шроеном у складі команди «Зубодробілка» (англ. Jawbreaker) до Афганістану, які сформували групу зв'язку з Північним Альянсом.
7 жовтня 2001 року Сполучені Штати офіційно проголосили про початок операції «Нескорена свобода» і разом з Великою Британією розпочали воєнні дії на території Афганістану. Першим етапом військової операції було проведення повітряної наступальної операції. По важливих об'єктах на території країни, в першу чергу тренувальних таборах Аль-Каїди та Талібану, засобах ППО, а також цілях у містах Кабулу, Кандагару і Джелалабаду були завдані авіаційні удари із застосуванням літаків стратегічної авіації, вертольотів «Апач» і крилатих ракет «Томагавк» з підводних човнів, крейсерів і есмінців американського та британського флотів.
Протягом наступних декількох тижнів американська авіація проводила бомбардування цілей. Основну роль у веденні повітряної війни грали стратегічні бомбардувальники B-1B Lancer, B-2 Spirit, B-52 Stratofortress. Більшість ударів наносилося високоточними боєприпасами з лазерним або супутниковим наведенням, а також надважкі авіаційні бомби — найпотужніші неядерні боєприпаси у світі на той час. Паралельно з військовою проводилася гуманітарна операція: військово-транспортні літаки C-17 «Глоубмастер ІІІ» розкидали над країною контейнери з продовольством і медикаментами.
Після місяця бомбардувань боєздатність руху Талібан значно знизилася: афганці втратили всю свою авіацію (наявність якої раніше було помітною перевагою над Північним альянсом), тилові лінії постачання були порушені.
18 жовтня 2001 року оперативні групи «зелених беретів» 555 та 595, зі складу 5-ї групи спеціальних операцій, посилені бойовими контролерами Повітряних сил, двома вертольотами MH-47E «Чинук» 160-го авіаполку ССО здійснили 11-годинний переліт з авіабази Карші-Ханабад в Узбекистані на відстань 300 кілометрів через гори Гіндукуш в Афганістан. У районі висадки спецназівці зв'язалися з агентами ЦРУ та Північним альянсом. Протягом кількох тижнів Північний альянс за допомогою американських сухопутних та повітряних сил захопив кілька ключових міст, вибивши звідти талібів.
19 жовтня підрозділ 75-го полку рейнджерів здійснив десантування 4-ма літаками Lockheed MC-130 на польовий аеродром південніше Кандагару та захопив комплекс будинків, технічних споруд тощо, що пізніше стало передовою базою «Носоріг».
9 листопада 2001 року Північний альянс провів першу серйозну наступальну операцію з початку повітряної кампанії, . Втрата Мазарі-Шарифа завдала Талібану серйозний удар. Багато хто з польових командирів, що підтримували рух Талібану перейшли на бік Північного Альянсу після першої ж поразки.
13 листопада таліби без бою залишили Кабул, що знаходився під їх владою з 1996 року. Кілька днів по тому вони контролювали лише південну частину Афганістану, і місто Кундуз на півночі. тривала з 11 до 23 листопада і завершилася капітуляцією сил Талібану. Усі полонені в старовинній фортеці Калайі-Джангі таліби, однак, підняли заколот, який протягом тижня Північний альянс за підтримки американських спецпідрозділів і авіації не міг подавити. У ході США зазнали першу підтверджену втрату від дій противника — загинув співробітник ЦРУ Джонні «Майк» Спенн.
22 листопада розпочалися бої місцевих загонів самооборони на чолі з польовим командиром Гуль Ага Шерзай, військ Північного альянсу за підтримки американського й австралійського контингентів проти останнього укріпленого пункту Талібану — міста Кандагар. 7 грудня місто було взято. Частина бойовиків зуміла втекти в сусідній Пакистан, частина пішла в гори (включаючи і муллу Омара), інші здалися в полон Північного Альянсу.
Після падіння Кабула та Кандагара частка Аль-Каїди, включаючи бен Ладена та інших ключових лідерів, відійшли в область Тора Бора в Білих горах, за 20 км від пакистанського кордону — там, де з часів радянсько-афганської війни існувала розгалужена мережа печер з підготовленою обороною. За даними розвідки в Тора-Бора переховувалася велика кількість бойовиків та високопосадовців як Аль-Каїди, так і Талібану. З 12 до 17 грудня тривали бої за Тора-Бора. На печерний комплекс наступали місцеві збройні загони, за підтримки авіації США. Після взяття печери були ретельно оглянуті. Як з'ясувалося, бен Ладен встиг втекти напередодні битви. Але в цілому, військова операція, яка тривала два з половиною місяці, увінчалася успіхом — рух Талібан було відсторонений від влади і практично втратив спроможності до організованої збройної боротьби.
Операція «Анаконда»
20 грудня 2001 року Організація Об'єднаних Націй уповноважила заснування Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF), які мали допомогти афганцям підтримувати безпеку в Кабулі та прилеглих районах. На базі британської 3-ї механізованої дивізії був розгорнутий перший багатонаціональний штабний елемент, який за перші роки налічував не більше 5000 особового складу. Мандат дії ММСБ не поширювався за межі Кабулу протягом перших кількох років. У лютому 2002 року 18 країн виділили свої військові компоненти до складу міжнародних сил.
У грудні 2001 року на Боннській конференції Хамід Карзай був обраний очільником Тимчасової адміністрації Афганістану, яка після лойя-джирга в Кабулі 2002 року стала Афганською перехідною адміністрацією. На Карзай був обраний президентом країни, яка тепер стала називатися Ісламською Республікою Афганістан.
Перші місяці після повалення режиму талібів ситуація в Афганістані була відносно спокійною. Бойові дії обмежувалися лише рідкісними обстрілами баз і конвоїв іноземних військ. Найпомітнішою подією стала проведена у березні 2002 року спільна операція «Анаконда» коаліційних сил НАТО та партнерів, а також парамілітарних підрозділів ЦРУ та Афганської армії, на сході країни. Змістом операції визначалося розгром великого угруповання сил Талібану та Аль-Каїди, що зосередилися в долині Шах-і-Кот у провінції Пактія на південному сході від міста . Операція стала першою масштабною битвою із залученням американських регулярних військ після завершення боїв у Тора-Бора. Після заняття долини військами коаліції уцілілі загони бойовиків розосередилися в гірських районах на півдні країни або втекли до Пакистану.
2002
З літа 2002 року, після боїв під Шах-і-Кот бойовики «Аль-Каїди» облаштували поздовж пакистанського кордону мережу укриттів та схованок, звідкіля вони розпочали здійснювати рейдові набіги на коаліційні бази, нападати із засідок на конвої та патрулі та тероризувати неурядові організації. Найзагрозливішим районом став регіон поблизу міста в провінції Пактика.
Вцілілі угруповання Талібану переховувалися в сільських районах чотирьох південних провінцій: Кандагар, Забуль, Гільменд і Урузган. Для боротьби у складних гірських умовах Афганістану у загрозливих регіонах були розгорнуті підрозділи британських Королівських морських піхотинців, високонавчених бійців гірської війни. Протягом декількох тижнів вони провели низку операцій, проте з різними результатами. Як правило, таліби уникали прямих зіткнень.
2003—2005
Наприкінці 2002 року Талібан почав поступово відновлювати свої сили. «Племінну зону» на афгансько-пакистанському кордоні таліби використовували в ролі своєї тилової бази та безпечні райони зосередження для концентрації, підготовки і відпочинку після проведення рейдових дій. Цей район по-суті не контролювався пакистанською владою і прекрасно підходив для розгортання тренувальних таборів і набору поповнення з числа учнів медресе.
На початку 2003 року по афганських містах та кишлаках почали з'являтися листівки із закликами до мусульман підійматися на священну війну проти окупаційних військ. 27 січня 2003 року при проведенні операції «Мангуст» у печерному комплексі Аді Гар північніше американські війська вперше після операції «Анаконда» вступили в серйозний бій з бойовиками, в якому було вбито 18 бойовиків Талібану і «Хізб-і-Ісламі».
У травні 2003 року один з лідерів Талібану проголосив, що їхній рух повертається в Афганістан в оновленому складі, переозброєний, перегрупований та готовий вести партизанську війну з метою вигнати окупантів з країни. Мула Омар заявив про створення п'яти оперативних зон, за кожну з яких відповідав певний польовий командир.
З літа 2003 року кількість нападів талібів поступово збільшувалася. Десятки солдатів уряду Афганістану, гуманітарні працівники громадських організацій та кілька американських солдатів загинули в рейдах, засідках та ракетних атаках. Окрім проведення партизанських нападів, керівництво талібів почали зосереджувати значні сили в окрузі Дай Чопан у провінції Забуль, де Талібан вирішив заснувати плацдарм для своїх дій. За літо туди прибуло до 1000 бійців.
11 серпня 2003 року НАТО перебрало на себе контроль над МССБ. Деякі американські сили в Афганістані діяли під командуванням НАТО, а решта залишилися під прямим командуванням США.
Поступово Талібан відвойовував втрачені позиції, особливо в південних районах країни, в провінціях Пактика, Пактія, Нангархар і Кунар, де він мав найбільшу підтримку серед тамтешнього населення.
У жовтні 2003 року Рада Безпеки ООН схвалила розширення зони відповідальності ISAF за межі Кабула. Незважаючи на активізацію бойових дій, тривала економічне і політичне відновлення Афганістану. У січні 2004 року Лойя-джирга прийняла нову , а 9 жовтня пройшли перші президентські вибори в історії країни, на яких переміг Хамід Карзай.
Починаючи з кінця 2004 року розмах воєнних дій набирав усе більші масштаби. З 2005 року почалася тотальна ескалація насильства. За рік в результаті бойових дій в Афганістані загинуло в цілому 1500 осіб, найбільше число після повалення режиму талібів.
Зростали бойові втрати сил ISAF. У червні був збитий американський вертоліт MH-47, загинуло 16 військовослужбовців ССО ВМС — найбільша одноразова втрата США з початку війни. У серпні в катастрофі вертольота загинули 17 іспанських військовослужбовців. Збільшилося число атак із застосуванням саморобних вибухових пристроїв.
2006
З січня 2006 року багатонаціональний контингент МССБ почав замінювати американські війська на півдні Афганістану. Британська 16-та десантно-штурмова бригада (пізніше підсилена королівськими морськими піхотинцями) формувала основне ядро разом з військами та армійською авіацією з Австралії, Канади та Нідерландів. Початково контингент нараховував близько 3 300 британських, 2300 канадських, 1963 голландських, 300 австралійських, 290 данських та 150 естонських військових. Повітряну підтримку забезпечували американські, британські, голландські, норвезькі та французькі бойові літаки та вертольоти.
31 липня 2006 року МССБ перебрали на себе командування півднем країни, а до 5 жовтня 2006 року міжнародні війська коаліції також опанували східний Афганістан. Після того, як цей перехід відбувся, МССБ перетворилися на велику коаліцію до якої під командуванням США входило до 46 країн.
Разом з цим, починаючи з 2006 року Талібан перейшов у рішучий наступ по всій території Ісламської Республіки Афганістан. Застосовуючи тактику ведення партизанської війни проти міжнародних та урядових військ, органів влади, одночасно таліби розв'язали кривавий терор проти власного населення, не зупиняючись навіть перед масовими вбивствами мирного населення шляхом проведення терористичних актів у мечетях, школах, на базарах та інших публічних місцях. Так, лише за 2006 рік таліби здійснили 131 атаку смертників, у яких загинуло 212 цивільних людей (732 були поранені), 46 вояків афганської армії та поліції (101 поранений) та 12 військових МССБ (63 дістали поранень).
У відповідь коаліційні сили провели протягом року серію військових операцій, намагаючись придушити повстанський рух та завдати йому максимальної поразки. 15 травня 2006 року сили МССБ у взаємодії з Афганською національною армією розпочали масштабну багатопланову [en], що одночасно проводилася у провінціях Кандагар, Забуль, Пактика, Гільменд і Урузган. Це була найбільша з часів вторгнення військова операція, в якій загинуло 48 військових міжнародних сил та 107 афганських; таліби втратили 1 134 людей вбитими, ще 387 були захоплені в полон. У вересні були проведені [en] та «Гірська лють». З липня канадські війська [en] з бандами Талібану в окрузі , провінції Кандагар. Наприкінці року американці розпочали в цьому ж регіоні . Проте, незважаючи на досягнення тактичних цілей, перемогти опір талібів не вдалося. З кожним днем ситуація все більше загострювалася.
2007
У січні та лютому 2007 року британські Королівські морські піхотинці провели операцію «Вулкан» для зачистки від бойовиків Талібану села Барік'ю, що в провінції Гільменд. Інші основні операції в цей період включали операцію «Ахіллес» (березень — травень) та «Пікакс-гендл». На початку року міністерство оборони Великої Британії оголосило про намір довести чисельність британських військових у країні до 7 700. Подальші операції, такі як [en] та «Криптоніт», проводилися з метою тиску на талібів, сподіваючись придушити в корені очікуваний весняний наступ Талібану.
У лютому 2007 року американське Командування об'єднаних сил—Афганістан було розформовано, на його місці розгорнуто нове командування зі штаб-квартирою на аеродромі Баграм, яке перебрало на себе відповідальність за усі американські війська в Афганістані.
Влітку 2007 року сили НАТО досягли тактичних перемог у битві за Хора в провінції Урузган, де були дислоковані голландські та австралійські сили МССБ. У липні британці провели операцію «Молот», під контроль було взято територію південніше річки Гільменд. У провінціях Фар'яб і Бадгіс у північно-західному Афганістані війська Коаліції, переважно нідерландські та німецькі, успішно провели операцію «Гарекате Йоло». 28 жовтня близько 80 бійців-талібів були знищені в 24-годинній битві в Гільменді.
На цей час, за оцінками західних аналітиків загальна чисельність сил талібів становила приблизно 10 000 бойовиків, що безпосередньо діяли на полі бою. З цієї кількості лише від 2000 до 3000 були високомотивованими повстанцями. Решта — це добровольчі підрозділи, що складалися з молодих афганців, обурених загибеллю місцевих мирних жителів унаслідок авіаційних ударів американців, а також результатами тортур і жорстокого поводження з мусульманськими ув'язненими, які роками утримувалися окупаційними силами без обвинувачень. У 2007 році, за даними розвідки, до Афганістану прибуло більше іноземних бойовиків, ніж будь-коли раніше. Приблизно від 100 до 300 з числа цих бойовиків були іноземцями, багато хто вихідцями з Пакистану, Узбекистану, Чечні, різних арабських країн і, можливо, навіть Туреччини та Західного Китаю. Вони, як повідомлялося, були більш жорстокими, неконтрольованими та екстремістські налаштованими у методах ведення війни та поводженні з афганським населенням.
7-12 грудня 2007 року британцями була підготовлена [en], в якій вперше з початку війни в Афганістані, Національна армія країни діяла як основна ударна сила, повністю підготовлена та оснащена для ведення загальновійськового бою проти такого потужного ворога. Сили талібів були витіснені з міста.
2008
За перші п'ять місяців 2008 року кількість американських військ в Афганістані збільшилася більш ніж на 80 % з прибуттям ще 21 643 військовослужбовців, що в цілому виросло з 26 607 осіб у січні до 48 250 в червні. У липні 2008 року адмірал Майкл Маллен, голова Об'єднаного комітету начальників штабів, заявив, що хоча ситуація в Афганістані «нестабільна і гостра», 10 000 додаткових військ, нагально потрібних там, відправлені до країни не будуть, якщо не буде проведено відведення військ з Іраку. Американська зовнішня політика стосовно пріоритетів наступна: «Ірак першим, Афганістан другим», заявив високопосадовець. У вересні 2008 року президент Буш оголосив про та відповідно збільшення чисельності на 4500 в Афганістані.
13—23 травня норвезькі та німецькі сили з МССБ і афганські урядові війська провели операцію «Карез» проти талібів у неспокійній провінції Бадгіс на заході Афганістану.
У червні 2008 року британський прем'єр-міністр Гордон Браун оголосив, що кількість британських військ, які проходять службу в Афганістані, збільшиться до 8030 — зростання на 230 військовиків. Того ж місяця Велика Британія .
13 червня бойовики Талібану продемонстрували свою реальну силу, здійснивши [en] на в'язницю Кандагар та звільнивши звідсіля всіх ув'язнених. В результаті їхнього рейду було звільнено 1200 в'язнів, 400 з яких були талібами, що спричинило велике збентеження у верхівці НАТО.
13 липня 2008 року на віддалену базу НАТО Ванат в окрузі у провінції Нуристан було [en], у ході якої загинуло 9 американських солдатів 503-го парашутно-десантного полку 173-ї бригади. 19 серпня французькі війська зазнали найбільших втрат в Афганістані в результаті потрапляння їхнього підрозділу у засідку, внаслідок чого 10 французьких солдатів загинуло та 21 дістали поранень.
З 27 серпня до 5 вересня 2008 відбулася одна з найбільших операцій НАТО в Гільменді, операція «Іглс самміт», спрямований на приведення електроенергії в регіон. Метою військових дій було забезпечення транспортування 220-тонної турбіни на греблю Каджакі в провінції Гільменд через територію, контрольовану талібами.
11-26 грудня залучено 1500 британських військовослужбовців, які діяли за підтримки авіації і важкої бронетехніки та за сприянням данських, естонських і афганських військовослужбовців була проведена масштабна операція «Червоний кинджал» у районі Лашкаргах, адміністративного центру південно-афганської провінції Гільменд.
З осені 2008 року різко погіршили стосунки між США та Пакистаном. По-перше, це було пов'язано з прихованою підтримкою пакистанською розвідкою Талібану і всіляке сприяння їхній діяльності на території Афганістану. Більшість загонів бойовиків, що діяли на сході та півдні країни в разі ускладнення обстановки спокійно переходили пакистанський кордон та переховувалися на землях сусідньої держави. По-друге, це було викликано тим, що з цього часу таліби почали полювання на транспортні конвої, що працювали на МССБ, у тому числі в Пакистані.
25 вересня 2008 року стався інцидент, коли пакистанські війська обстріляли вертольоти Коаліції. Це спровокувало значну міжнародну реакцію і обурення Пентагона. У свою чергу Пакистан наполягав на тому, що сили коаліції перетинають їхній кордон у Хайбер-Пахтунхва, і що пакистанська армія протистоятиме усім спробам підірвати її територіальну цілісність чи порушити її кордони. Більш того, Ісламабад був розгніваний фактами, що [en] у сусідню країну.
На зустрічі з генералом Стенлі Маккристалом пакистанські вищі офіційні представники попередили міжнародні сили уникати перетинати пакистанський кордон і переслідувати повстанців на їхній території. Було відмічено, що пакистанські збройні сили тримають поздовж кордону з Афганістаном понад 140 000 військових, водночас МССБ тримає лише 100 000 осіб на весь Афганістан.
2009
Загальна ситуація
У відповідь на підвищений ризик щодо логістичних постачань через Пакистан, розпочалася робота зі створення Північної мережі поставок (NDN) через Росію та республіки Центральної Азії. 20 січня 2009 року було дано дозвіл на перевезення вантажів і вже 20 лютого з Риги, Латвія по маршруту NDN вийшло перше відправлення, яке проїхавши 5169 км, прибуло до узбецького міста Термез на кордоні з Афганістаном. Окрім Риги, до інших європейських портів були Поті, Грузія і Владивосток, Росія. За підрахунками американського командування, щоденно цими новими маршрутами поставлялося 100 контейнерів. Для порівняння, 140 контейнерів на день зазвичай перевозили через Хайберський прохід. До 2011 року перевезення маршрутами NDN становило вже близько 40 % від загальної кількості, проти 30 %, що постачалося в Афганістан через Пакистан.
З початку 2009 року керівництво держав-членів МССБ почало посилювати свою військову присутність в Афганістані. Так, у січні 2009 року близько 3 тис. американських солдатів 10-ї гірської дивізії розмістилися в провінціях Логар, Вардак і Кунар.
У середині лютого 2009 року було оголошено, що ще 17 тисяч військ додатково будуть передислоковані до Афганістану; 2-га морська експедиційна бригада близько 3500 осіб та 5-та бригада «Страйкер» 2-ї піхотної дивізії (близько 4 тис. осіб). Командувач МССБ Девід МакКірнан закликав до збільшення ще на 30 000 додаткових військ, що фактично подвоїло кількість військ.
23 вересня штаб генерала МакКрістала видав таємний висновок про те, що для успішної антипартизанської боротьби потрібно 500 000 військовослужбовців та п'ять років.
У листопаді 2009 року посол США в Афганістані, генерал-лейтенант у відставці, який у 2006—2007 роках командував американськими військами в Афганістані, Карл Ейкенберрі надіслав до Вашингтона листа, в якому неодноразово застерігав, що розміщення значних американських сил призведе до «астрономічних витрат» — десятків мільярдів доларів — і лише поглибить залежність афганського уряду від Сполучених Штатів. Посол також висловив розчарування мізерністю коштів, котрі виділяються на розвиток та реконструкцію Афганістану, та на неготовність місцевої влади протистояти корупції та бездарність управління, що спричинило зростання опору талібів.
Бойові дії 2009 року
З квітня 2009 року німецько-американський компонент МССБ розпочав [en] в провінції Кундуз. Хоча ця частина країни довгий час була відносно мирною порівняно із загальновизнаними зонами війни на півдні та сході, з 2008 року ситуація поступово переросла на загрозливу, коли в результаті нападів талібів загинуло декілька німецьких солдатів. Протягом наступних двох років німецька військова присутність збільшилася вдвічі, американський контингент МССБ у цьому регіоні також отримав додаткове підкріплення, включаючи важкі німецькі бронемашини та військову авіацію США.
19 червня британський контингент почав [en] у провінції Гільменд. 2 липня американська морська піхота (понад 4500 чол.) за підтримки 650 афганських військовиків приєдналася до проведення воєнних дій у цьому регіоні шляхом проведення [en]. Бойові дії тривали до кінця серпня; спочатку американські та афганські війська опанували населені пункти, узявши під охорону мирне населення, потім завдали удару по позиціях противника, доки формування Талібану не були вибиті з важливих об'єктів, що забезпечували безперебійну роботу різних іригаційних каналів, мостів через річки тощо в цьому посушливому регіоні.
4 вересня під час проведення операції в провінції Кундуз стався [en], коли американський винищувач-бомбардувальник F-15E «Страйк Ігл», за викликом німецького підрозділу завдав удару з повітря по талібах. Як з'ясувалося пізніше, від ураження двома американськими 500-фунтовими бомбами GBU-38 захоплених бойовиками паливозаправників загинуло 179 людей, серед яких понад 100 чоловіків були мирними мешканцями.
2010
У березні 2010 року президент Афганістану Карзай розпочав мирні переговори з групами мережі Хаккані. Сталися й інші мирні ініціативи, включаючи афганську Джиргу миру 2010 року.
За даними афганського уряду, приблизно 900 талібів було вбито під час операцій, проведених протягом 2010 року. З боку Талібану почалося масове застосування саморобних вибухових пристроїв, що призвело до значного зростання кількості поранених та загиблих солдатів коаліції, головним чином американців.
Починаючи з травня 2010 року спецназ НАТО почав зосереджуватися на проведенні операцій, що ставили за мету захоплення або знищення конкретних лідерів талібів. Станом на березень 2011 року американські військові заявляли, що зусилля призвели до захоплення або знищення понад 900 командирів талібів нижньої та середньої ланки. Загалом, у 2010 році сталася найбільша кількість атак повстанців за будь-який рік з початку війни, а у вересні цифра досягла понад 1500. Повстанські операції «різко» зросли у двох третинах афганських провінцій.
На початку 2010 року продовжувалося нарощування американської військової присутності в Афганістані. До кінця березня прибуло 9000 солдатів, а до червня очікували ще 18 000 військових США. Американські війська в Афганістані вперше перевищили кількість військових в Іраку з 2003 року.
Одночасно ЦРУ також збільшило свою активність, використовуючи безпілотні літальні апарати, що завдавали ракетних ударів «Хеллфайерами» по об'єктах Аль-Каїді в Пакистані. Так, кількість ракетних ударів у 2010 році становила вже 115, більше ніж удвічі 50 атак БПЛА, що сталися у 2009 році.
У шість разів зросло проведення бойових операцій силами ССО. Лише у вересні 2010 року було завдано 700 авіаударів проти 257 усього за весь 2009 рік. З липня 2010 року до жовтня 2010 року було знищено 300 командирів талібів та 800 рядових бойовиків. До кінця року било вбито або захоплено ще декілька сотень повстанців.
Під проводом ЦРУ було створено спеціальні контртерористичні групи переслідування, укомплектовані афганцями ще на початку війни. До 2010 року їхня чисельність зросла до понад 3000, вони вважалися одними з «найкращих бойових формувань Афганістану». Ці підрозділи анти-терору були не тільки ефективними в операціях проти талібів та сил Аль-Каїди в Афганістані, а й на території Пакистану.
13 лютого 2010 року почалася операція «Моштарак» Афганської національної армії і сил МССБ проти талібів у провінції Гільменд. Бої тривали переважно в районах Над Алі і Лашкаргах, а головною метою операції є звільнення міста від талібів. Понад 2500 афганських солдатів розпочало цю операцію, згодом загальна чисельність збільшилася до 15 000, коли підключилися американські, британські і інші війська коаліції. Ця операція стала найбільшою операцію міжнародних військ з 2001 року.
2011
2 травня 2011 року США офіційно оголосили, що лідер «Аль-Каїди» Осама бен Ладен був убитий в операції «Спис Нептуна», що проводилася «морськими котиками» SEAL у Пакистані.
7 травня 2011 року таліби розпочали [en] на найбільше місто південного Афганістану Кандагар, що стало основною частиною весняного наступу Талібану 2011 року. Щонайменше вісім місць піддалися одночасному нападу: резиденція губернатора провінції, мерія, штаб-квартира , три відділення поліції та дві середні школи. Бій тривав ще протягом двох днів. Потужний рейд продемонстрував, що попри великі втрати, Талібан залишається загрозливою силою для МССБ та урядових військ і мораль повстанського руху не постраждала через загибель бен Ладена, що трапилася за декілька днів до наступу. Бі-Бі-Сі назвали це «найгіршим нападом у провінції Кандагар після [en] у 2001 році та збентеженням для афганського уряду, який підтримує Захід».
22 червня президент Обама оголосив, що до кінця 2011 року буде виведено 10 000 військовослужбовців з 90 000, що перебували в країні, а ще 23 000 військових повернеться до літа 2012 року. У липні 2011 року Канада відкликала свої бойові формування, перейшовши на навчальні та тренувальні функції афганської армії.
Незабаром інші країни НАТО оголосили про значне скорочення своїх військ, а деякі про плани щодо повного виведення контингентів з Афганістану.
2012
З весни 2012 року атаки талібів тривали з тією ж швидкістю, що й у 2011 році, загалом за рік було скоєно близько 28 000 нападів.
Водночас, цього року безпекова ситуація в Афганістані різко погіршилася. По-перше, це було пов'язано зі збільшенням інцидентів за участю американських військ. Починаючи з січня 2012 року, як було опубліковано одним австралійським виданням, відбулася «серія прикрих та ганебних інцидентів і викриттів за участю американських військових в Афганістані […]». Ці інциденти сильно зіпсували партнерські стосунки між Афганістаном та МССБ, підірвали імідж іноземних сил у країні, де вже вирувало глибоке обурення через загибель багатьох цивільних осіб внаслідок бойових дій, які вели міжнародні сили. Серед багатьох афганців закріпилося враження про те, що американські війська не мають поваги до афганської культури та людей і це сильно напружило відносини між Афганістаном та США. До широкого загалу потрапили фото- та відеоматеріали, де американські військові позували поруч або випорожнювалися на тіла знищених ними бойовиків. Того ж року сталося [en], що викликало криваві протести в Афганістані та інші злочини й інциденти, що катастрофічно руйнували позиції МССБ.
21 травня 2012 року на Чиказькому саміті Лідери країн-членів НАТО схвалили стратегію виходу з війни в Афганістані і заявили про свої довгострокові зобов'язання перед Афганістаном. МССБ мали передати командування над усіма бойовими місіями афганським силам до середини 2013 року, одночасно роль НАТО мала перейти від військової до підтримуючої, а саме до консультування, навчання і надання допомоги афганським силам безпеки.
2013
11 січня 2012 року в ході офіційного візиту президента Афганістану Хаміда Карзая до США було оголошено про передачу повноважень щодо ведення бойових дій на афганські збройні сили, американські війська виводитимуться до кінця 2014 року. Президент США Барак Обама також заявив, що будь-яка місія США після 2014 року буде зосереджена виключно на контртерористичних операціях та навчанні.
До 18 червня 2013 року передача функцій із забезпечення безпеки практично по всій території Афганістану від МССБ Афганським силам безпеки та оборони була завершена. Міжнародні сили сприяння безпеці офіційно передали контроль над останніми 95 районами афганським військам на церемонії, в якій взяли участь Карзай та генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен у військовій академії поблизу Кабула. Таким чином, афганські сили забезпечують керівництво з безпеки у всіх 403 районах 34 провінцій Афганістану. До передачі вони відповідали за 312 райони по всій країні, де мешкало майже 30 мільйонів населення Афганістану, практично 80 відсотків.
Втім, загальна безпекова ситуація в країні залишалася вкрай складною. Талібан продовжував використовувати тактику терористичних актів, атакуючи міжнародні та урядові війська, об'єкти інфраструктури, поліцейські дільниці тощо.
2014
Після 2013 року таліби посилили теракти із застосуванням смертників. 18 лютого 2014 року сталася атака ліванського ресторану в Кабулі, в якій загинули співробітники ООН. Всього загинуло 21 людина. 20 березня смертники [en] у готелі «Серена» в Кабулі, що призвело до загибелі 9 людей.
Разом з цим, виведення військ МССБ тривало у відповідності до визначеного плану скорочення. Так, за цей рік Велика Британія вдвічі зменшила свій компонент та закрила всі свої бази, окрім двох. З виведенням американських військ відбувалася їхня заміна на приватні охоронні компанії, наймані урядом США та Організацією Об'єднаних Націй. Багато з цих приватних охоронних компаній (їх також називали військовими контракторами) комплектувалися за рахунок колишніх військових американських, британських, французьких та італійських збройних сил, які звільнилися після кількох років дійсної служби. Тобто США та Британія фактично продовжувати брати участь у наземних акціях, не використовуючи свої регулярні сили, і формально не порушуючи міжнародні угоди щодо скорочення військової присутності.
9 червня 2014 року авіаційним ударом коаліції було помилково вбито п'ять військовослужбовців США, члена Афганської національної армії та перекладача в провінції Забуль.
5 серпня 2014 року бойовик у афганській військовій формі відкрив вогонь по ряду американських, іноземних та афганських солдатів, убивши американського генерал-майора Гарольда Дж. Гріна та поранивши близько 15 офіцерів та солдатів, включаючи німецького бригадного генерала та велику кількість американських солдатів у таборі Карга, навчальній базі на захід від Кабула.
30 вересня 2014 року були підписані Двосторонні пакти безпеки — «Угода про двосторонню безпеку» між Афганістаном та США та «Угода про статус сил НАТО» між НАТО та Афганістаном. Обидва договори визначили базові засади для участі іноземних військ в Афганістані після 2014 року.
26 жовтня 2014 року після 13 років воєнних дій Велика Британія та США офіційно закінчили свою бойову операцію в Афганістані. Того ж дня британці передали останню військову базу, [en], а американці — [en] афганським військам.
28 грудня 2014 року НАТО офіційно закінчила бойові дії на церемонії, що відбулася в Кабулі. Продовження операцій американських військ у Афганістані продовжувалося під назвою , що проводилася в контексті нової місії НАТО під назвою «Рішуча підтримка». В операції «Рішуча підтримка» були задіяні 28 країн НАТО, 14 країн-партнерів, 11 000 американських військ і 850 німецьких військ.
13 березня 2015 року в Соборі святого Павла відбулася офіційна церемонія завершення війни в Афганістані збройними силами Великої Британії. Втім, близько 500 військовослужбовців Великої Британії залишилися для виконання другорядних завдань.
2015. Зміна формату війни
З 2015 року Талібан розпочав своє відродження через декілька факторів. По-перше, виведення більшості іноземних сил з Афганістану зменшило ризик, при якому таліби могли зіткнулися з обстрілом та рейдом силами МССБ. По-друге, у червні 2014 року пакистанські збройні сили провели в племінній зоні Північного Вазиристану військову , яка примусила тисячі переважно узбецьких, арабських та пакистанських бойовиків, перейти до Афганістану і поповнити ряди талібів. По-третє, ситуація в цій країні відступила на другій план, через втрату інтересу з боку міжнародної спільноти та зосередженням її уваги на кризах в інших частинах світу, таких як Сирія, Ірак, Ємен, Україна, Лівія, Нігерія та . Афганським силам безпеки також бракувало певних можливостей та спроможностей протистояти Талібану, в першу чергу потужних повітряних сил та розвідки. Політичні міжусобиці в центральній владі в Кабулі та очевидна слабкість управління на різних рівнях також були успішно використані талібами. У травні 2015 року Росія закрила ключовий Північний транспортний коридор, який дозволив НАТО здійснювати військові поставки до Афганістану через її територію.
У середині січня 2015 року Ісламська держава Іраку та Леванту заснували в Афганістані свою філію під назвою [en] і почали вербувати бійців у свої ряди та вступати в сутички з талібами.
Американські сили посилили рейдові дії на «бойовиків-ісламістів», виходячи за межі антитерористичних місій. Частково це пояснювалося поліпшенням відносин із США завдяки президентству Гані.
19 березня агентство Рейтер повідомило, що військові бази США в Кандагарі та Джелалабаді, ймовірно, залишаться відкритими до кінця 2015 року, оскільки Федеральний уряд Сполучених Штатів розглядав можливість уповільнення відведення своїх військ для надання допомоги новому уряду боротися з талібами. Такий поворот у політиці відображав підтримку США новим і більш готовим до співпраці президентом Афганістану Ашрафом Гані та бажання місцевих еліт уникнути краху власних сил безпеки, як-то відразу після .
Протягом 2015 року США запустили близько тисячі бомб та ракет на цілі в Афганістані.
24 квітня 2015 року війська Талібану на чолі з муллою Ахтаром Мансуром [en] адміністративний центр провінції Кундуз на півночі Афганістану. У травні усі авіаперельоти до Кундуза були припинені через жорстокі сутички між афганськими силами безпеки та талібами. У червні таліби посилили атаки на Кундуз, намагаючись захопити місто, після приблизно місячних боїв уряд відбив захоплені території. Наприкінці вересня сили талібів розпочали ще один наступ на Кундуз, захопивши кілька навколишніх сіл та увірвавшись до міста. По всьому місту точилися запеклі бої. Лише 14 жовтня 2015 року Кундуз був відбитий афганськими та американськими військами.
У жовтні 2015 року сили талібів намагалися захопити Лашкаргах, столицю провінції Гільменд. Відповідно 215-й афганський корпус і сили спеціальних операцій розпочали контрнаступ проти талібів у листопаді. Талібський штурм був відбитий, але сили талібів закріпилися у передмісті міста. У грудні 2015 року наступ талібів у Гільменді відновився, бої тривали переважно в районі міста Сангін, яке 21 грудня таліби після жорстоких боїв здобули.
2016
У січні 2016 року уряд США направив Пентагону директиву, згідно з якою американські військові отримали правові повноваження для ведення бойових дій проти бойовиків, котрі пов'язані з ІДІЛ-КП (Ісламська держава Ірак та провінція Левант — Хорасан), після того, як Державний департамент визнав ІДІЛ в Афганістані та Пакистані як іноземну терористичну організацію. На момент створення в січні 2015 року чисельність бійців ІДІЛ становила приблизно 60-70 осіб, але на початок 2016 року їхня кількість коливалася вже в межах від 1000 до 3000 бойовиків. Головним чином, поповнення відбувалося за рахунок афганських та пакистанських талібів, а зона ведення бойових дій обмежувалася провінцією Нангархар, та невеликими підрозділами в провінції Кунар.
14 лютого 2016 року війська АНА почали [en] на позиції ІДІЛ у провінції Нангархар. Бойові дії відбувалися за повітряної підтримки МССБ та США і точилися 21 день, доки за офіційною доповіддю міністерства оборони Афганістану, ворог не був розбитий, втративши щонайменше 200 бойовиків, і його рештки полишили територію країни.
12 квітня Талібан оголосив про початок [en], широкомасштабний наступ усього руху талібів на позиції урядових та міжнародних сил по всій країні. 14 квітня сотні талібів та інших повстанців намагалися штурмом здобути в черговий раз Кундуз, однак афганські сили відбили напад, нібито вбивши 40 та поранивши від 8 до 60 талібів, в той час як афганські сили зазнали втратами 4 вбитих та 6 поранених.
1 червня 2016 року повстанці Талібану штурмували суд в афганському місті Газні. Напад стався на знак помсти за страту афганським урядом шести в'язнів талібів. 5 червня 2016 року відбулася чергова атака на апеляційний суд у місті Пулі-Алам у провінції Логар, як відплата за страту ув'язнених повстанців афганським урядом. Щонайменше 5 людей було вбито, і щонайменше 19 осіб дістали поранення, серед п'ятьох вбитих під час нападу був нещодавно призначений головою апеляційного суду. 18 липня 2016 року щонайменше 100 бойовиків талібів напали на район Калай-Зал, провінція Кундуз, намагаючись зайняти район, але афганські сили завдали їм поразки, примусивши відступити.
За даними американських та афганських військових аналітиків, таліби зосереджували свою увагу переважно на регіонах у Гільменді, Кандагарі та провінції Урузган, хоча повстанці також завдали ударів в інших провінціях. І за оцінкою експертів таліби мають у регіоні до 25 000 бійців.
24 червня американська військова авіація розпочали завдавати свої перші удари по талібах після зміни політики США, коли президент США Барак Обама авторизував застосування бойової авіації у повітряній підтримці дій афганської армії. У липні 2016 року він також оголосив, що в Афганістані залишатиметься 8 400 військовослужбовців США, замість того, щоб скоротити чисельність особового складу до 5500 військовослужбовців до кінця цього року, як це планувалося раніше. Велика Британія направила до Афганістану ще 50 додаткових військових, які посилили 450 британців, що перебували в країні. Британські війська мали покинути Афганістан цього року, але тепер їхня місія буде продовжена до 2017 року.
За повідомленням американського журналу «Тайм», станом на липень 2016 року щонайменше 20 % Афганістану перебували під контролем талібів.
23 липня 2016 року афганські та американські війська розпочали наступ з метою очищення від бойовиків провінції Нангархар, це був перший стратегічний наступ афганської армії за літо 2016 року. До кінця року також афганські війська [en] у районі у провінції Пактія, та вели [en] та [en].
22 вересня 2016 року уряд Афганістану підписав проект мирної угоди з Хезб-е Ісламі, за якою останній погодився припинити бойові дії, розірвати зв'язки з екстремістськими угрупованнями та дотримуватись конституції Афганістану в обмін на визнання урядом групи та підтримку зняття ООН та американських санкцій проти Ґульбуддіна Хекматіара, якому також обіцяли почесну посаду в уряді.
2017
У січні 2017 року повстанці несподіваною атакою намагалися захопити адміністративний районний центр місто Сангін. У результаті боїв загинуло понад 100 солдатів та поліцейських. Завдяки підкріпленню та підтримці з повітря афганським військам вдалося утримати населений пункт. Проте, бої продовжувалися ще понад два місяці, доки 23 березня 2017 року Талібан не опанував Сангін.
8 березня стався один з найкривавіших терактів в історії Афганістану, коли група бойовиків атакувала Кабульський військовий госпіталь. Наслідком терористичної атаки стала загибель понад 100 людей, ще більше 60 чоловіків дістали поранень.
13 квітня 2017 року американський літак MC-130 скинув найбільшу у світі неядерну бомбу (GBU-43/B MOAB) поблизу села Моманд в районі провінції Нангахар на сході Афганістану. Удар завдавався з метою знищення тунельних комплексів, які використовували бойовики ІДІЛ. 15 квітня 2017 року офіційні афганські представники заявили про загибель 96 бойовиків, зокрема 4 командирів повстанців.
21 квітня року бойовики Ісламського емірату Афганістан штурмували військову базу «Шахін» 209-го корпусу поблизу Мазарі-Шарифа, знищивши в ході атаки понад 140 воїнів-афганців.
28 квітня року таліби оголосили про початок весняного наступу під назвою операція «Мансурі». За станом на 20 травня Талібан повністю контролював район Вагхаз у провінції Газні, одночасно штурмував райцентр і підірвав комплекс губернатора в місті Газні. 22 травня в районі Шах-Валі-Кот, на півночі провінції Кандагар, талібам вдалося захопити велику військову базу, спричинивши важких жертв афганській армії, за повідомленнями, загинуло 35 та захопило 4 солдата, а також 3 бронетранспортери.
У той же день вони переправили прикордонну заставу в південному районі Шорабак, вбивши 15 солдатів, на додаток до іншого форпосту в районі Хакреза, вбивши ще 8 осіб. Наступного дня повстанці напали на іншу військову базу в і форпост, убивши 4 солдатів і поранивши ще 4, в той час як провладні сили покинули село в північному районі Маруф. 24 травня таліби напали на базу в районі Майванд, вбивши 13 солдатів. 26 травня таліби розпочали наступ у провінції Кандагар, убивши щонайменше 18 солдатів, поранивши ще 16 осіб та 4 захопивши, а також захопила 7 бронетранспортерів та багато зброї.
21 серпня 2017 року президент США Дональд Трамп заявив про наміри розширити американську військову присутність в Афганістані, не надаючи подробиць про те, як і коли. Він не визначив жодних термінів, чисельності військ чи конкретних цілей, яких слід дотримуватися; лише те, що вихід із США зараз не є варіантом, оскільки це зіграє на руку терористам, а оприлюднення термінів та точних планів допоможе лише цим групам підготуватися.
23 серпня року Талібан після серії сутичок з афганськими силовими структурами захопив район у провінції Газні.
19 вересня року до Афганістану на додаток до приблизно 11 000 військовослужбовців США, які вже проходили службу в Афганістані, прибуло ще 3 тисячі американських військових. 4 жовтня 2017 року Fox News повідомив, що міністр оборони Джеймс Меттіс схвалив зміну правил застосування зброї як частину нової стратегії в Афганістані, що виключала сувору вимогу стосовно того, що американські війська можуть вступати в бій із силами противника лише після відкриття ними вогню по американським військам.
2018
У січні 2018 року BBC повідомило, що таліби активні на 70 % території країни (під їхнім повним контролем перебуває 14 районів і вони проводять активні дії ще в 263 районах Афганістану) та, що Ісламська держава активніше діє в країні ніж колись раніше. Врешті-решт адміністрація Президента Трампа та афганські вищі посадовці вирішили сісти за стіл переговорів з талібами.
15 лютого 2018 року Нью-Йорк таймс повідомила про зростання нападів на цивільних афганських громадян, що навмисно здійснювалося талібами. На підставі детальної оцінки 16-річної війни в Афганістані, зробленої аналітиками ООН, було доведено, що лише за 2017 рік 10 453 цивільних були поранені або вбиті талібами навмисно. Дані ООН стали одним із найнадійніших показників впливу війни на 2018 рік.
У липні таліби провели успішний [en] в провінції Джаузджан та захопили цей округ після капітуляції формування ІДІЛ, що панували в цьому районі афганському уряду.
У серпні 2018 року таліби розпочали серію наступальних дій, найбільшим став наступ у провінції Газні, в результаті якого таліби за кілька днів захопили Газні, шосте за величиною місто Афганістану, але врешті відступили. Таліби вбили декілька сотень афганських солдатів та поліцейських та захопили декілька урядових баз та районів.
17 жовтня 2018 року, за кілька днів до , кандидат на виборах Абдул Джабар Кахраман був убитий під час атаки талібів. Талібан виступили із заявою, попередивши вчителів та студентів не брати участі у майбутніх виборах або використовувати школи як дільниці для голосування.
17 грудня 2018 року американські дипломати розпочали переговори з талібами в Об'єднаних Арабських Еміратах щодо можливого припинення війни. Таліби виставили умови щодо визначення термінів виведення усіх міжнародних збройних сил, що діють під керівництвом США в Афганістані перед початком будь-яких переговорів з урядом Кабула і потребували від Вашингтона не чинити опір щодо створення ісламістського уряду. Однак американські чиновники наполягали на тому, щоб утримувати деякі війська та хоча б пару баз у країні.
2019
25 січня 2019 року президент Афганістану Ашраф Гані заявив, що понад 45 000 службовців афганських сил безпеки було вбито з моменту, коли він став президентом у 2014 році. Він також зазначив, що за той же період міжнародні сили втратили менше ніж 72 особи. Американський уряд у звіті за січень 2019 року підрахував, що 53,8 % районів Афганістану контролюються владою, 33,9 % перебувають у стадії бойових дій між урядовими військами та повстанцями і 12,3 % — під контролем Талібану та ІДІЛ.
4 лютого 2019 року таліби напали на блокпост на півночі провінції Баглан, вбивши 21 людину, в тому числі 11 поліцейських. Того ж дня в північній провінції Саманган відбувся черговий напад, в якому загинуло 10 людей.
25 лютого 2019 року в Катарі розпочалися мирні переговори між талібами та США, на яких був присутній співзасновник Талібану Абдул Гані Барадар. Спеціальний посланник США Халілзад Залмай повідомив, що цей раунд переговорів був «більш продуктивним, ніж це було в минулому», і що проект мирної угоди був узгоджений. Угода передбачала виведення американських та міжнародних військ з Афганістану, а Талібан не дозволятиме іншим джихадістам діяти всередині країни. Таліби також повідомили, що досягнуто прогресу в переговорах.
1 березня 2019 року таліби вчинили напад на у Гільменді, вбивши 23 силовиків та 20 поранивши.
30 квітня урядові війська Афганістану провели операції із зачищення від ІДІС та талібів на сході провінції Нангархар, після того, як дві групи протягом тижня боролися за села в районі незаконного видобутку тальку. 28 липня офіс помічника президента Ашраф Гані Амрулли Салеха піддався нападу терориста-смертника та кількох бойовиків. Щонайменше 20 людей загинули та 50 поранено, Салех також серед поранених.
За станом на серпень 2019 року Талібан контролював більше території за весь час війни, починаючи з 2001 року. Вашингтон Пост повідомив, що США були близькі до досягнення мирної угоди з талібами і мали план вивести 5000 військових. Однак цього ж місяця пізніше було підтверджено, що деякі лідери талібів, у тому числі брат еміру талібів Хібатулла Ахунзада Хафіз Ахмадулла та деякі інші родичі були вбиті під час вибуху бомби в мечеті Хаїр Уль Мадара, що знаходилась у Кветті і довго служило головним місцем зустрічі лідерів талібів. У вересні США скасували переговори.
3 вересня 2019 року в країні почався новий віток ескалації протистояння. Таліби вчинили серію нападів по всій країні, із застосуванням терористів-смертників, загинули десятки людей, сотні дістали поранень.
27 жовтня 2019 року в результаті спільних афгано-американських військових операцій у Кандагарі та Фар'ябі загинули 80 бійців талібів.
2020
У грудні 2019 року відновилися мирні переговори, результатом яких стало часткове припинення вогню, яке розпочалося 22 лютого 2020 року.
29 лютого в Досі, Катар, США та таліби підписали умовну мирну угоду, яка передбачала обмін полоненими протягом десяти днів і мала призвести до виведення американських військ з Афганістану протягом 14 місяців. Однак уряд Афганістану не був учасником угоди, і на прес-конференції наступного дня президент Гані розкритикував угоду за її «підписання за закритими дверима». За його словами, уряд Афганістану «не брав на себе зобов'язання звільнити 5000 в'язнів» Талібану «і що така акція» не є повноваженнями Сполучених Штатів, але це «повноваження уряду Афганістану». Гані також заявив, що будь-який обмін полоненими «не може бути передумовою для переговорів», а, навпаки, повинен вестися переговори в рамках переговорів.
3 березня Талібан відновив наступальні операції проти афганської армії та поліції, здійснивши напади в провінціях Кундуз та Гільменд. 6 березня влаштували масову бійню в Кабулі, вбивши 32 людини та поранивши 82 чоловіки. У період з 3 по 27 березня таліби заявили про 405 нападів на афганські сили безпеки.
20 квітня 2020 року під час чергової атаки Талібана загинуло щонайменше 23 афганських військовослужбовців та дев'ять мирних жителів.
2 травня 2020 року влада Афганістану звільнила щонайменше 100 талібів із в'язниці в Кабулі. 12 травня на пологовий будинок у Кабулі напали бойовики, вбивши двох новонароджених дітей та їхніх матерів, а також ще 24 людей.
28 травня, після триденного припинення вогню на свято Ід аль-Фітр, повстанці здійснили першу атаку на блокпост у провінції Парван, що призвело до загибелі щонайменше 14 членів афганських сил безпеки.
29 травня, після цього нападу, уряд закликав Талібан продовжити переговори про припинення вогню.
У липні 2020 року американські військові повідомили, що, незважаючи на відсутність прогресу в мирному процесі, уряд Афганістану все ще зміг зберегти контроль над Кабулом, столицями провінцій, великими населеними пунктами, більшістю районних центрів та більшістю основних наземних ліній зв'язку. Також було зменшено кількість насильства. У липні президент Гані повідомив, що з 29 лютого 2020 року було вбито 3 560 представників афганських сил безпеки та 6 781 поранений.
Згідно з доповіддю, опублікованої (UNAMA) 21 червня 2020 року, за перші два місяці пандемії COVID-19 в Афганістані було здійснено п'ятнадцять нападів на заклади охорони здоров'я.
У серпні 2020 року бойовики ІДІЛ-К здійснив [en] в Джелалабаді провінції Нангархар, внаслідок чого загинуло 29 та постраждали щонайменше ще 50 людей і звільнили приблизно 300 ув'язнених.
У серпні 2020 року американські спецслужби опублікували інформацію, що Іран пропонував лідерам мережі Хаккані, пов'язаній з Талібаном, нагороди за вбивства в Афганістані іноземних військовослужбовців, включаючи американців. Американська розвідка встановила, що Іран заплатив повстанцям Талібану за [en]. Як повідомляє CNN, адміністрація Дональда Трампа «ніколи не згадувала про зв'язок Ірану з атакою».
14 серпня 2020 року , афганський політик і правозахисник, була поранена в руку під час спроби її вбивства поблизу Кабула. Куфі був наполегливим критиком руху Талібан, а також був частиною команди з 21 представника афганського уряду, що вів мирні переговори Талібаном.
12 жовтня 2020 року сили талібів розпочали великий наступ у провінції Гільменд; ООН повідомила, що 35 000 тамтешніх мешканців змушені були полишити свої домівки. Під час бойових дій 14 жовтня два вертольоти афганської армії, які евакуювали поранених, зіткнулися один з одним, вбивши всіх пасажирів та екіпаж обох літаків.
21 жовтня 2020 року бойовики Талібану із засідки напали на сили безпеки Афганістану в провінції Тахар, внаслідок чого загинули щонайменше 34 особи.
Наприкінці жовтня 2020 року близько 25 афганських та австралійських правозахисних організацій написали лист до австралійського уряду з вимогою розпочати розслідування Генерального інспектора Австралійських сил оборони щодо військових злочинів, скоєних у Афганістані.
У листопаді 2020 року Білий дім віддав розпорядження Пентагону розпочати зменшення американської військової присутності в Афганістані та Іраку, скоротивши в термін до 15 січня свої сили до 2500 військових. Це сталося через тиждень після того, як Трамп звільнив міністра оборони Марка Еспера за спротив зусиллям Трампа щодо прискорення темпів скорочення американських військ в Афганістані всупереч порадам військових командуючих, включаючи командувача військ коаліції Остіна С. Міллера, й розпочавши з цьому чистку вищих чиновників Пентагону. Більшість колишніх вищих військових начальників не погодились з рішенням скоротити чисельність військ до цього рівня.
2021
У квітні президент США Джо Байден заявив, що американські війська в Афганістані виконали свою місію, не допустивши використання країни як бази для нападів на США. Проте, на думку Байдена, військові США і ЄС не можуть підтримувати афганський уряд і «тільки народ Афганістану має право і обов'язок керувати своєю країною».
Офіційне виведення військ США і НАТО з Афганістану було заплановано на 1 травня — 11 вересня 2021 року, хоча фактично почалося у квітні. Рішення вивести війська з Афганістану підтримали європейські союзники, але 8 травня попросили США відстрочити виведення своїх військ, адже вони не встигають вивести свої в установлені терміни.
Рішення вивести США свої війська із Афганістану критикує КНР: 16 травня міністр МЗС у розмові з пакистанським колегою назвав «поспішний вивід» американськи військ «серйозним ударом для процесу перемир'я в Афганістані», а також відмітив, що це «негативно позначиться на стабільності в регіоні». Китайський МЗС закликав сусідні з Афганістаном країни «посилити взаємодію, виступити єдиним фронтом і вжити скоординованих заходів».
3 липня 300 афганських військових перейшли кордон із Таджикистаном після того, як таліби захопили прикордонну територію Хохон. 9 липня Талібан захопив ключовий КПП на кордоні Афганістану з Іраном. Пізніше представник Талібану Шахабуддін Делавар заявив, що організація контролює 85 % території країни, уряд заперечив ці дані.
14 липня після виводу військ США з країни, таліби захопили велику частину кордону з Пакистаном, це стало однією з основних цілей, що вони досягли завдяки швидкому просуванню країною.
15 серпня «Талібан» повністю захопив Афганістан, зокрема, 15-16 серпня було захоплено Кабул. Президент Ашраф Гані з іншими представниками влади залишив країну, відмовившися від влади. Згідно заяв талібів, вони планували відновити Ісламський Емірат Афганістан, повернувши політичний устрій до зразка 1996—2001 років, коли країною керували таліби. Передбачалося, що ісламістський режим буде м'якшим: жінки зможуть навчатися, працювати й самостійно залишати домівки (у хіджабі). Страту й публічне побиття мали використовувати лише за вироком суду.
Після захоплення Кабула, на летовищі почалася паніка, люди намагалися чіплятися за шасі літаків, що покидали країну.
26 серпня поблизу входу «Абатські ворота» підірвався терорист-смертник, в атаці загинуло 13 американських військових, щонайменше 90 афганців, понад 150 чоловік було поранено.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- News — Resolute Support Mission. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 30 липня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2014. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2013. Процитовано 30 липня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2011. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 27 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 30 липня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2009. Процитовано 27 червня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 січня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- Over 2,000 Canadians were wounded in Afghan mission
- . Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 27 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2007. Процитовано 27 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 27 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 27 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- Daniel Brown (9 November 2018). «The wars in Iraq and Afghanistan have killed at least 500,000 people, according to a new report that breaks down the toll» [ 19 лютого 2019 у Wayback Machine.]. Business Insider. Retrieved 28 January 2019.
- Crawford, Neta (August 2016). (PDF). brown.edu. Архів оригіналу (PDF) за 8 вересня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
- . www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
- Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 7 березня 2020.
- . espreso.tv. Архів оригіналу за 9 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
- Писаревський, Олександр (10.09.2021). . Останній Бастіон (Укр.) . Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10.09.2021.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2019.
- Helene Cooper and Matthew Rosenberg (21 травня 2012). . The New York Times. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 31 серпня 2012.
- . BBC News US & Canada. 21 травня 2012. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 31 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 4 листопада 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Twitter (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
- Editor, Larisa Brown, Defence. (англ.). ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
- Donati, Nancy A. Youssef and Jessica (7 травня 2021). . Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
- . BBC News (брит.). 9 липня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
- . Reuters. 9 липня 2021. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
- . Reuters. 14 липня 2021. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 16 серпня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021.
- . AP NEWS (англ.). 15 серпня 2021. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021.
- Davies, Kaamil Ahmed (now); Kevin Rawlinson Caroline; Sullivan (earlier), Helen; Veiszadeh, Mariam (16 серпня 2021). . The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021.
- Козацький Саня (27 серпня 2021). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
Посилання
- International Security Assistance Force (ISAF): Facts and Figures [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Troop Levels in Afghanistan Since 2001 [ 29 жовтня 2009 у Wayback Machine.] — interactive map by Нью-Йорк таймс
- Afghanistan Conflict Monitor [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- A 2-part story explaining the reasoning of the military campaign from the U.S./UK perspective [ 27 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- PBS NOW Afghanistan: The Forgotten War [ 8 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Rethink Afghanistan War documentary
- Operation Enduring Freedom — casualties [ 6 квітня 2010 у Wayback Machine.] — офіційний сайт втрат Коаліції в ході війни в Афганістані
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Війна в Афганістані (2001—2021) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vijna v Afganistani Vijna v Afganista ni angl War in Afghanistan zbrojnij konflikt sho trivav na teritoriyi Afganistanu v period z 2001 do 2021 roku Odin z etapiv gromadyanskoyi vijni v Afganistani yaka trivaye z 1978 roku Golovnoyu skladovoyu protistoyannya stali bojovi diyi sho velisya Mizhnarodnimi silami spriyannya bezpeci pid provodom NATO ta ultraradikalnim islamiskim ruhom Taliban Voyenni diyi vidbuvalisya u dva etapi operaciya Neskorena svoboda 2001 2014 ta Rishucha pidtrimka 2015 2021 Vijna zakinchilasya tim sho Taliban vidnoviv vladu pislya majzhe 20 richnogo oporu soyuznim silam armij derzhav chleniv NATO ta silovih struktur Afganistanu Ce bula najdovsha vijna v istoriyi Spoluchenih Shtativ yaka perevershila vijnu u V yetnami 1959 1975 priblizno na p yat misyaciv Vijna v Afganistani Gromadyanska vijna v Afganistani Vijna proti terorizmu Vijna u pivnichno zahidnomu Pakistani Za godinnikovoyu strilkoyu vid verhnogo livogo kuta Korolivska morska pihota pid chas prochisuvannya v provinciyi Gilmend amerikanski vijskovi u boyu z Talibanom u provinciyi Kunar soldat Afganskoyi nacionalnoyi armiyi sposterigaye z dahu pozashlyahovika Hammer spilnij afgansko amerikanskij patrul vzimku u provinciyi Logar Kanadski artileristi vedut vogon z gaubici M777 u provinciyi Gilmend afganskij soldat na poziciyi u provinciyi Parvan britanski vijska v gotovnosti do zavantazhennya na bort Boeing CH 47 Chinook Operaciya Chornij Princ Za godinnikovoyu strilkoyu vid verhnogo livogo kuta Korolivska morska pihota pid chas prochisuvannya v provinciyi Gilmend amerikanski vijskovi u boyu z Talibanom u provinciyi Kunar soldat Afganskoyi nacionalnoyi armiyi sposterigaye z dahu pozashlyahovika Hammer spilnij afgansko amerikanskij patrul vzimku u provinciyi Logar Kanadski artileristi vedut vogon z gaubici M777 u provinciyi Gilmend afganskij soldat na poziciyi u provinciyi Parvan britanski vijska v gotovnosti do zavantazhennya na bort Boeing CH 47 Chinook Operaciya Chornij Princ Data 7 zhovtnya 2001 30 serpnya 2021 Misce Afganistan Rezultat Konflikt zaversheno I etap Porazka uryadu Talibanu v Afganistani i padinnya Islamskogo Emiratu Afganistan Znishennya taboriv Al Kayidi Likvidaciya Osami ben Ladena Stvorennya novogo en i novoyi afganskoyi nacionalnoyi armiyi Zasnuvannya mizhnarodnoyi koalicijnoyi misiyi MSSB 20 grudnya 2001 28 grudnya 2014 en i vijna u pivnichno zahidnomu Pakistani Povernennya bilsh nizh 5 7 miljoniv afganskih bizhenciv z Pakistanu i Iranu Zmina formatu uchast bagatonacionalnih sil u vijni na zaminu MSSB i peredacha klyuchovoyi roli u protistoyanni povstancyam Zbrojnim silam Afganistanu II etap U lyutomu 2020 roku pidpisannya u Dosi mirnoyi ugodi mizh SShA ta Talibanom pro pripinennya voyennih dij ta vivedennya vijsk SShA ta soyuznikiv po NATO z krayini Nastup Talibanu po vsij krayini Talibanom sformovanij zagalnoderzhavnij uryad pid praporom vidnovlenogo Islamskogo Emiratu Afganistan pochatok zbrojnogo oporu u Pandzhsheri Peremoga Talibanu vidnovlennya Islamskogo Emiratu Afganistan Teritorialni zmini Taliban povernuv kontrol nad usim Afganistanom za viklyuchennyam Pandzhsherskoyi ushelini Storoni Koaliciya MSSB Avstraliya GP Avstriya PZM Azerbajdzhan PZM Albaniya Bahrejn SIS Belgiya Bolgariya a Bosniya i Gercegovina IPPN Velika Britaniya a Virmeniya IPPN Greciya Gruziya a IPPN Daniya a Estoniya Irlandiya PZM Islandiya Ispaniya Italiya a Jordaniya a SD Kanada Latviya Litva Lyuksemburg Pivnichna Makedoniya PDCh NATO Malajziya Mongoliya GP Niderlandi Nimechchina Nova Zelandiya GP Norvegiya OAE SIS Pivdenna Koreya GP Polsha a Portugaliya Rumuniya a Salvador Singapur 2008 13 Slovachchina Sloveniya SShAa Tonga Turechchina a Ugorshina Ukrayina PZM Finlyandiya PZM Franciya Horvatiya Chehiya Chornogoriya PZM Shvejcariya PZM Shveciya PZM 2001 14 Islamska Respublika Afganistan 2004 2021 Operaciya RP Avstraliya Velika Britaniya Gruziya IPPN Ispaniya Italiya Nimechchina Rumuniya SShA Turechchina Horvatiya Chehiya 2015 2021 Vtorgnennya 2001 Avstraliya Velika Britaniya Kanada Pivnichnij soyuz SShA Taliban Za pidtrimki Iran imovirno Soyuzni grupi Al Kayida Merezha Hakkani Islamska Derzhava Vilajat Horasan IRU en IRU Vtorgnennya 2001 Al Kayida Islamskij Emirat Afganistan Komanduvachi Ashraf Gani Donald Tramp Boris Dzhonson Dzhuzeppe Konte Angela Merkel Ostin Miller Poperedniki Dzhordzh V Bush Barak Obama Donald Tramp Dzho Bajden Toni Bler Gordon Braun Tereza Mej Boris Dzhonson Zhan Kretyen Pol Martin Stiven Garper Dzhastin Tryudo Silvio Berluskoni Romano Prodi Mario Monti Enriko Letta Gerhard Shreder Hamid Karzaj Komanduyuchi MSSB Muhammed Omar Verhovnij golovnokomanduvach talibiv en Verhovna rada Talibanu Abdul Gani Baradar Zastupnik talibiv Mulla Ahtar Mansur Vikonuvach obov yazkiv nachalnika talibiv Ajman al Zavahiri Emir al Kayidi en Lider Merezhi Hakkani Abu Bakr al Bagdadi Halif ID Hafiz Sayid Han Halif Vilajatu Horasan en Zastupnik emira Hafiz Vahidi Drugij zastupnik emira en Golovnokomanduvach Vilajatu Horasan Usman Gazi Poperedniki Osama ben Laden KIA Soyuzni komanduvachi Gulbuddin Hekmatiar Lider HIG Vijskovi sili MSSB 18000 Kontraktniki 20 000 Zbrojni sili Afganistanu 352 000 Taliban 60 000 za poperednimi ocinkami Al Kayida 50 100 Merezha Hakkani 4 000 15 000 Vtrati Koaliciya Zaginuli 3 561 usi vipadki 2 807 u vijskovih diyah SShA 2 419 Velika Britaniya 456 Kanada 159 Franciya 89 Nimechchina 57 Italiya 53 inshi 321 Poraneni 22 773 SShA 19 950 Velika Britaniya 2 188 Kanada 635 en Zagibli 1 582 Poraneni 15 000 en 16 013 vbitih Pivnichnij soyuz 200 vbitih Vbitih zagalom 20 743 25 500 40 500 vbitih 19 20 vbitih Talibanom 50 vbitih NATO i afganskoyu armiyeyu 45 zahoplenih u polon Talibanom Vbitih civilnih 38 480 2001 2013 Osnovni krayini sho berut uchast u vijni z kontingentom bilshe 200 od na traven 2015 Zbrojnij konflikt rozpochavsya 7 zhovtnya 2001 roku iz vtorgnennya amerikanskih ta britanskih vijsk za planom operaciyi Neskorena svoboda u vidpovid na teroristichni akti 11 veresnya 2001 Pislya cih napadiv todishnij prezident SShA Dzhordzh Bush molodshij vimagav vid talibiv yaki todi faktichno pravili v Afganistani vidati Osamu ben Ladena organizatora atak na Spolucheni Shtati yakij do cogo chasu vilno diyav u mezhah krayini Vidmova talibiv ce zrobiti prizvela do pochatku inozemnogo vtorgnennya v krayinu talibi ta yihni soyuzniki po Al Kayidi buli perevazhno rozgromleni ta vignani z bilshoyi chastini naselenih punktiv silami pid provodom SShA ta Pivnichnim alyansom Nezvazhayuchi na te sho ne vdalosya znajti ben Ladena pislya jogo vtechi do Pakistanu SShA ta koaliciya z bilsh nizh 40 krayin vklyuchayuchi vsih chleniv NATO zalishilisya v krayini ta sformuvali sankcionovanu OON misiyu bezpeki pid nazvoyu Mizhnarodni sili spriyannya bezpeci MSSB dlya konsolidaciyi novogo demokratichnoyi vladi v krayini ta zapobigti povernennyu Talibanu ta Al Kayidi do vladi Na en novi timchasovi organi vladi Afganistanu perevazhno z Pivnichnogo alyansu obrali Hamida Karzaya ochilnikom en Pislya vignannya Talibanu rozpochavsya proces vidnovlennya vsiyeyi krayini Zavdyaki vijskovij prisutnosti koalicijnih sil yaki okupuvali vsyu krayinu afganska vlada spochatku zabezpechila zasnuvannya ta robotu Timchasovogo uryadu Afganistanu a pislya provedennya viboriv u 2004 roci j postijnogo uryadu Hamida Karzaya Do 2014 roku pislya dosyagnennya viznachenih v operaciyi zavdan trivalo postupove skorochennya vijskovoyi prisutnosti inozemnih vijsk na teritoriyi Islamskoyi derzhavi Afganistan stvorennya ta naroshuvannya spromozhnostej Afganskoyi narodnoyi armiyi ta dopomoga u pidtrimanni bezpeki v usih regionah krayini Vodnochas talibi pid kerivnictvom mulli Omara reorganizuvalisya i v 2003 roci rozpochali povstannya proti novogo uryadu Afganistanu Povstanci z Talibanu ta inshih grup perejshli do formatu asimetrichnoyi vijni shlyahom zdijsnennya partizanskih rejdiv organizaciyi zasidok u silskij miscevosti atakami teroristiv smertnikiv na viznacheni cili vbivstvami vijskovih ta civilnih predstavnikiv koalicijnih sil a takozh represiyami proti kolaboracionistiv Zgodom nasilstvo dosyaglo takogo rivnya sho do 2007 roku talibi znovu zahopili znachnu chastinu Afganistanu MSSB u svoyu chergu vidpovili masovim zbilshennyam vijsk dlya borotbi z povstancyami shob rozchistiti ta utrimati sela dosyagnuvshi svogo piku v 2011 roci koli priblizno 140 000 inozemnih vijsk diyali pid komanduvannyam MSSB ta SShA v Afganistani Pislya likvidaciyi Osami ben Ladena v 2011 roci originalnij kazus belli lideri alyansu NATO rozpochali strategiyu vivedennya svoyih sil 28 grudnya 2014 roku NATO oficijno pripinilo bojovi diyi MSSB v Afganistani ta oficijno peredalo povnu vidpovidalnist za bezpeku uryadu Afganistanu perejshovshi na inshij format uchasti u vijni v Afganistani sho otrimav nazvu misiya Rishucha pidtrimka Ne v zmozi likviduvati opir talibiv vijskovimi zasobami sili koaliciyi ta okremo uryad prezidenta Ashrafa Gani zvernulisya do diplomatiyi shob pripiniti konflikt Ci zusillya dosyagli svoyeyi kulminaciyi vzimku 2020 roku 29 lyutogo 2020 roku SShA ta talibi pidpisali mirnu ugodu v Dosi Katar yaka vimagaye vid amerikanskih vijsk vijti z Afganistanu protyagom 14 misyaciv yaksho talibi dotrimuvatimutsya domovlenostej shodo borotbi z terorizmom Uryad Afganistanu ne buv storonoyu ugodi i vidhiliv yiyi umovi shodo zvilnennya v yazniv Za novimi peremovinami z predstavnikami administraciyi novogo prezidenta SShA Dzho Bajdena novoyu datoyu vivedennya amerikanskih ta soyuznih vijsk bulo prodovzheno do 31 serpnya Z 1 travnya 2021 roku pislya pochatku masovoyi evakuaciyi sil NATO Taliban rozpochav shirokomasshtabnij nastup po vsij krayini v hodi yakogo voni praktichno ne zustrichayuchi sprotivu z boku sil bezpeki Islamskoyi respubliki Afganistan zahopili bilshu chastinu krayini 15 serpnya 2021 roku talibi opanuvali Kabul Togo zh dnya prezident Afganistanu Ashraf Gani vtik z krayini talibi ogolosili peremogu i peremozhne zavershennya vijni Vidnovlennya pravlinnya talibiv bulo pidtverdzheno Spoluchenimi Shtatami i 30 serpnya ostannij amerikanskij vijskovij litak viletiv z Afganistanu pripinivshi majzhe 20 richnu vijskovu prisutnist Zahodu v krayini Za analitichnimi danimi proyektu Vitrati vijni vijna v Afganistani zabrala zhittya 176 000 osib 46 319 mirnih zhiteliv 69 095 vijskovih ta policejskih ta shonajmenshe 52 893 bijciv ruhu oporu Za danimi OON pislya vtorgnennya 2001 roku v Afganistan povernulosya ponad 5 7 mln kolishnih bizhenciv Odnak pislya ponovlennya nastupu talibiv u 2021 roci 2 6 miljona afganciv zalishayutsya bizhencyami abo vtekli perevazhno do Pakistanu ta Iranu a she 4 miljoni afganciv zalishayutsya vnutrishno peremishenimi osobami vseredini krayini IstoriyaPeredumovi Dzherela gromadyanskoyi vijni v Afganistani Dokladnishe Istoriya Afganistanu Saurska revolyuciya ta Gromadyanska vijna v Afganistani Politichnij poryadok Afganistanu yakij isnuvav protyagom desyatirich vidnosno spokijno ne bravshi uchasti ani v Pershij ani v Drugij svitovih vijnah pochav rujnuvatisya Povalennyam korolya Muhammeda Zagir shaha jogo dvoyuridnim bratom Mohammedom Daud Hanom u bezkrovnomu en pochalasya bagatorichna afganska politichna kriza Daud Han obijmav posadu prem yer ministra z 1953 roku ta spriyav ekonomichnij modernizaciyi emansipaciyi zhinok ta zrostannyu nacionalnoyi svidomosti pushtuniv Vtim takij proces pochav zagrozhuvati susidnomu Pakistanu yakij zitknuvshis iz vlasnim nepokirnim naselennyam pushtuniv stav vzhivati represivni miri Z seredini 1970 h prem yer ministr Pakistanu Zulfikar Ali Bhutto pochav zaohochuvati afganskih islamistskih lideriv takih yak Burganuddin Rabbani ta Gulbuddin Hekmatiar borotisya proti rezhimu Dauda 27 kvitnya 1978 roci v krayini stavsya perevorot rezultatom yakih stalo vstanovlennya u krayini marksistskogo proradyanskogo marionetkovogo uryadu Sam Daud buv ubitij nastupnogo dnya svoyimi kolishnimi kolegami po uryadu vidomimi yak Narodno demokratichna partiya Afganistanu NDPA NDPA napolyagala na socialistichnij transformaciyi shlyahom skasuvannya ukladenih shlyubiv spriyannya masovij gramotnosti ta provedennya glibokoyi zemelnoyi reformi Taki zahodi pidirvali tradicijnij pleminnij poryadok i viklikali protidiyu u silskij miscevosti Kerivniki NDPA zustrilisya z vidkritim protistoyannyam z boku svogo naselennya en Ismayil Hana v Gerati Vseredini Narodno demokratichnoyi partiyi narostali vnutrishni rozbizhnosti ta konflikti koli 11 veresnya 1979 roku vnaslidok vnutrishnogo perevorotu Hafizulla Amin povaliv lidera partiyi Nura Muhammeda Taraki Radyanskij Soyuz vidchuvshi slabkist NDPA cherez tri misyaci vtorgsya do krayini shob pozbavitisya Amina ta privesti do vladi she odnu frakciyu NDPA na choli z Babrakom Karmalem Vtorgnennya radyanskih vijsk do Afganistanu u grudni 1979 roku na foni zhorstkogo protistoyannya Holodnoyi vijni viklikalo neabiyaki naslidki u sviti SShA Pakistan Saudivska Araviya i Kitaj vidrazu rozpochali vsebichnu pidtrimku islamskih povstanciv sho zmagalisya z okupantami ta protistoyali vladi NDPA Teritoriya Afganistanu strimko peretvorilasya na pole bitvi j yaksho mista v cilomu perebuvali pid vidnosnoyu vladoyu Karmalya to silska miscevist vsebichno nalezhala borcyam za viru modzhahedam Krayina trimalasya pid kontrolem abo uryadovih vijsk pidtrimuvanih okupacijnimi radyanskimi vijskami abo pid vladoyu polovih komandiriv yak to Ahmada Shaha Masuda Burganuddina Rabbani Sibgatulla Modzhadedi Abdula Rasul Sajyaf Gulbuddina Hekmatiara yakih sponsoruvali pakistanska Mizhvidomcha rozvidka amerikanske CRU tosho Nezabarom do krayini potyagnulisya arabski ta inshi musulmanski volonteri tak zvani afganski arabi zokrema Osama ben Laden Modzhahedi pid chas radyansko afganskoyi vijni 1987 U travni 1989 roku pislya vivedennya radyanskih vijskovih z Afganistanu rezhim Narodno demokratichnoyi partiyi Afganistanu pid provodom Nadzhibulli protrimavsya do 1992 roku Ale cherez rozpad Radyanskogo Soyuzu rezhim pozbavivsya dopomogi a porazka uzbeckogo generala Abdul Rashida Dustuma ochistila pidhid do Kabula vijskam polovih komandiriv Gromadyanska vijna v Afganistani 1992 1996 Dokladnishe Gromadyanska vijna v Afganistani 1992 1996 28 kvitnya 1992 roku v den koli novij afganskij uryad povinen buv oficijno zaminiti vladu DRA spalahnulo zbrojne protistoyannya mizh polovimi komandirami riznoridnih zbrojnih formuvan sho razom protistoyali radyanskij okupaciyi Gromadyanska vijna pochalasya iz sutichok mizh troma piznishe p yatma abo shistma armiyami modzhahediv koli Hezb e Islami na choli z Gulbuddinom Hekmatiarom za pidtrimki pakistanskoyi Mizhvidomchoyi rozvidki vidmovilasya stvoriti koalicijnij uryad z inshimi grupami modzhahediv i namagalasya zdobuti Kabul dlya sebe Nastupni roki kilka raziv deyaki z cih vojovnichih grup formuvali koaliciyi i chasto znovu rozpadalisya Naprikinci 1994 roku v protistoyannya vstupila nova miliciya Taliban yaku pidtrimav Pakistan sho duzhe shvidko peretvorilasya na najpotuzhnishu silu na teritoriyi Afganistanu Do kincya 1994 roku talibi zahopili Kandagar v 1995 roci voni okupuvali Gerat na pochatku veresnya 1996 roku voni vzyali Dzhelalabad i v kinci veresnya 1996 roku voni zahopili Kabul Ale na comu zbrojna borotba ne zupinilasya j tochilasya nastupni roki chasto mizh dominuyuchimi talibami ta inshimi grupami povstanciv Situaciya v Afganistani na 1996 rik Chervonij Pid kontrolem Ahmada Shaha Masuda Zelenij Pid kontrolem Abdul Rashida Dustuma Zhovtij Pid kontrolem Talibanu Gromadyanska vijna v Afganistani 1996 2001 Dokladnishe Gromadyanska vijna v Afganistani 1996 2001 U veresni 1994 roku na pivdni Afganistanu zarodivsya ruh povstanciv yakij zgodom otrimav nazvu Taliban pushtu طالبان studenti Nezabarom ruh Muhammeda Omara uzyav pid svij kontrol 12 z 34 provincij Afganistanu U lyutomu 1995 roku Taliban zahopivshi Gazni ta provinciyu Vardak pidstupiv do Kabula 27 veresnya 1996 roku Taliban kontrolyuyuchi vzhe znachni teritoriyi zahidnogo pivdennogo ta shidnogo Afganistanu zdobuv Kabul i progolosiv pro stvorennya Islamskogo Emiratu Afganistan Na teritoriyi kontrolovanih nimi rajonah talibi nav yazuvali svoye fundamentalistske tlumachennya islamu vidayuchi postanovi sho zaboronyali zhinkam pracyuvati poza domom vidviduvati shkolu abo zalishati svoyi budinki yaksho yih ne suprovodzhuvav rodich cholovikiv Shah Masud i Dustum kolishni zatyati vorogi zmusheni buli piti na mirovu stvorivshi Ob yednanij front borotbi proti talibiv shiroko vidomij yak Pivnichnij alyans Okrim tadzhickih sil Massuda ta uzbekiv Dustuma Ob yednanij front vklyuchav formuvannya gazarejciv ta pushtunski sili pid kerivnictvom komanduvachiv takih yak i Pivnichnij alyans rozpochav otrimuvati riznoplanovu dopomogu vid Rosiyi Iranu Tadzhikistanu ta Indiyi 1998 roci talibi zahopili Mazari Sharif Dustum vtik u vignannya Postupovo protistoyannya mizh storonami sho voyuvali stavalo vse krivavishim Pislya vzyattya Mazari Sharifa i Bamiana talibi pochali masovi rozstrili uzbekiv i gazarejciv Za danimi OON u period z 1996 do 2001 roku Taliban proviv shonajmenshe 15 masovih strat vbivayuchi tisyachami mirnih meshkanciv u pershu chergu gazarejciv shiyitiv Do kincya 1998 roku pid kontrolem Talibanu opinilosya 90 teritoriyi Afganistanu Pivnichnij alyans kontrolyuvav lishe odnu provinciyu Islamskij Emirat Afganistan Dokladnishe Islamskij Emirat Afganistan 1996 2001 U serpni 1996 roku Osama ben Laden yakij she naprikinci 1980 h rokiv zasnuvav Al Kayidu dlya pidtrimki vijni modzhahediv proti Radyanskoyi armiyi pribuv do Dzhelalabadu Tut vin zblizivsya z mulloyu Omarom i peremistiv operaciyi Al Kayidi na shid Afganistanu Pri talibah Al Kayida peretvorila Afganistan na oseredok pidgotovki novih bojovikiv pribichnikiv svogo ruhu importu zbroyi koordinaciyi z inshimi dzhihadistami ta pidgotovki novih teroristichnih aktiv Al Kayida rozgornula vlasni tabori v Afganistani cherez yaki priblizno 10 000 20 000 osib projshli kurs pidgotovki do 11 veresnya Bilshist z bijciv Al Kayidi bula vidpravlena voyuvati za talibiv proti Pivnichnogo Alyansu 7 serpnya 1998 roku stalisya teroristichni ataki na posolstva SShA v Africi Amerikanska rozvidka pov yazuvala ci akciyi z ben Ladenom tomu prezident Bill Klinton nakazav po taborah bojovikiv v Afganistani Vashington stav tisnuti na talibiv vimagayuchi vidati ben Ladena Ale talibi neodnorazovo vidmovlyalisya vikonati ci vimogi Odnochasno specialni grupi Upravlinnya specialnih akcij Centralnogo rozviduvalnogo upravlinnya aktivno provodili prihovani operaciyi v Afganistani mayuchi za metu vbiti abo zahopiti Osamu ben Ladenu Cimi komandami buli splanovani dekilka operacij ale voni ne otrimali oficijnogo nakazu vid prezidenta Klintona i tomu ne buli realizovani Politika SShA stosovno Afganistanu Za chasiv prezidentstva Klintona SShA pragnuli nadavati pidtrimku Pakistanu i do 1998 1999 rokiv ne mali chitkoyi politiki shodo Afganistanu Navit Derzhavnij departament SShA zaproponuvav Masudu zdatisya talibam na sho toj vidpoviv sho doki poki vin kontrolyuye teritoriyu rozmirom zi svij kapelyuh vin bude prodovzhuvati zahishati yiyi vid talibiv Vishi posadovci zovnishnoyi politiki v administraciyi Klintona vzhivali sprobi perekonati Pivnichnij alyans pripiniti vijskovi diyi ta rozpochati proces primirennya Z serpnya 1998 roku pislya vibuhiv dvoh posolstv u Shidnij Africi politika SShA stosovno Afganistanu kardinalno zminilasya Pislya z yasuvannya obstavin teraktiv sho Osama bin Ladena buv prichetnij do vibuhiv v ambasadah amerikanci rozpochali tisnuti na Taliban Z 1999 roku i SShA i Organizaciya Ob yednanih Nacij vveli sankciyi proti talibiv Rezolyuciyeyu Radi Bezpeki OON 1267 yaka vimagala vid talibiv zdati Osamu ben Ladena dlya sudu v SShA ta zakriti vsi teroristichni bazi v Afganistani Vtim ani SShA ani Yevropejskij Soyuz ne nadavali Masudu niyakoyi pidtrimki v borotbi z talibami Z 2001 roku z prihodom do vladi prezidenta Dzhordzha Busha rozpochalasya zmina politiki amerikanska administraciya vpershe pislya vivedennya radyanskih vijsk z DRA pochala rozgortati programu dij v Afganistani pragnuchi vplinuti na perebig vijni v Afganistani na korist Masuda U serpni 2001 roku administraciya Busha pogodilasya z planom shodo pidtrimki Pivnichnogo Alyansu Na naradi vishih posadovih osib nacionalnoyi bezpeki bulo viznacheno sho talibam bude vistavlenij ultimatum shodo zdachi ben Ladena ta inshih kermanichiv Al Kayidi V razi vidmovlennya z boku talibiv SShA pochnut nadavati tayemnu vijskovu dopomogu antitalibanskim ugrupovannyam Yaksho obidva ci varianti ne vdadutsya posadovci pogodilisya sho SShA namagatimutsya skinuti rezhim talibiv shlyahom bilsh pryamih dij Ataka 11 veresnya Dokladnishe Teroristichnij akt 11 veresnya 2001 roku Vranci 11 veresnya 2001 roku ugrupovannya z 19 cholovikiv arabiv 15 z yakih buli vihidcyami iz Saudivskoyi Araviyi zdijsnili chotiri skoordinovani ataki na SShA Chotiri komercijni pasazhirski reaktivni litaki buli vikradeni Vikradachi chleni Al Kayidi navmisno vrizali dva avialajneri u vezhi bliznyuki Vsesvitnogo torgovogo centru v Nyu Jorku vbivshi vsih na bortu ta ponad 2000 lyudej u budivlyah Obidvi budivli obvalilisya protyagom dvoh godin vid poshkodzhen pov yazanih iz avariyami rujnuyuchi dovkolishni budivli ta zavdayuchi shkodi inshim Tretij avialajner vikradachi Pentagon v Arlingtoni shtat Virdzhiniya nedaleko vid Vashingtona Chetvertij litak v silskij miscevosti okrugu Somerset v shtati Pensilvaniyi pislya togo yak deyaki jogo pasazhiri ta lotnij ekipazh sprobuvali povernuti kontrol nad litakom yakij vikradachi pryamuvali na Vashington nacilyuyuchi jogo na Bilij dim chi Kapitolij SShA Na bortu rejsiv nihto ne vizhiv Vsogo vnaslidok najbilshogo teraktu v istoriyi u tomu chisli 19 vikradachiv Vijskovi amerikanskih SSO z 5 yi grupi verhi na konyah Zhovten 2001 Amerikanskij ultimatum Taliban publichno zasudiv napadi 11 veresnya Prezident SShA Dzhordzh Bush vistaviv talibam ultimatum pro vidachu Osami ben Ladena negajno zakrijte usi navchalni tabori teroristiv vidajte usih teroristiv ta yihnih prihilnikiv i nadajte Spoluchenim Shtatam povnij dostup do teroristichnih taboriv dlya inspekciyi Ale Osama ben Laden buv zahishenij tradicijnimi zakonami gostinnosti pushtuniv Do pochatku vtorgnennya SShA ta NATO v Afganistan talibi vimagali dokaziv vini ben Ladena a zgodom pogodilisya vidati Osamu ben Ladena Prezident SShA Dzhordzh Bush vidhiliv cyu propoziciyu posilayuchis na politiku tipu mi ne vedemo peregovoriv z teroristami Vzhe pislya amerikanskogo vtorgnennya lideri talibiv neodnorazovo prosili provesti retelne rozsliduvannya ta vislovlyuvali gotovnist peredati ben Ladena tretij krayini dlya provedennya nalezhnogo rozsliduvannya SShA vidmovilis i prodovzhili bombarduvannya aeroportu Kabul ta inshih mist Amerikanskij specpidrozdil Delta ta britanska Specialna chovnova sluzhba v rajoni Tora Bora Afganistan Gruden 2001 Vtorgnennya SShA Dokladnishe Vtorgnennya SShA do Afganistanu 2001 Vidrazu pislya atak komanduvach Centralnogo komanduvannya ZS SShA general Tommi Frenks dopoviv prezidentu Dzhordzhu Bushu ta ministru oboroni Donaldu Ramsfeldu zadum provedennya vijskovoyi operaciyi sho proponuvalosya zdijsniti shlyahom vtorgnennya konvejncijnih sil u 60 000 vijskovih prote za umovi vsebichnoyi pidgotovki ne ranishe nizh cherez shist misyaciv Ramsfeld i Bush vislovili poboyuvannya sho zvichajne vtorgnennya v Afganistan mozhe provalitisya yak ce stalosya z Radyanskim Soyuzom ta britancyami za dovgu istoriyu Afganistanu Nastupnogo dnya general Frenks povernulisya z planom zastosuvannya sil specialnih sil SShA 26 veresnya 2001 roku cherez p yatnadcyat dniv pislya ataki 11 veresnya SShA tayemno dostavili chleniv pidrozdilu Upravlinnya specialnih akcij CRU na choli z Geri Shroenom u skladi komandi Zubodrobilka angl Jawbreaker do Afganistanu yaki sformuvali grupu zv yazku z Pivnichnim Alyansom 7 zhovtnya 2001 roku Spolucheni Shtati oficijno progolosili pro pochatok operaciyi Neskorena svoboda i razom z Velikoyu Britaniyeyu rozpochali voyenni diyi na teritoriyi Afganistanu Pershim etapom vijskovoyi operaciyi bulo provedennya povitryanoyi nastupalnoyi operaciyi Po vazhlivih ob yektah na teritoriyi krayini v pershu chergu trenuvalnih taborah Al Kayidi ta Talibanu zasobah PPO a takozh cilyah u mistah Kabulu Kandagaru i Dzhelalabadu buli zavdani aviacijni udari iz zastosuvannyam litakiv strategichnoyi aviaciyi vertolotiv Apach i krilatih raket Tomagavk z pidvodnih chovniv krejseriv i esminciv amerikanskogo ta britanskogo flotiv Morski pihotinci SShA odyagnuti v bronezahist IBA na marshi Listopad 2001 Protyagom nastupnih dekilkoh tizhniv amerikanska aviaciya provodila bombarduvannya cilej Osnovnu rol u vedenni povitryanoyi vijni grali strategichni bombarduvalniki B 1B Lancer B 2 Spirit B 52 Stratofortress Bilshist udariv nanosilosya visokotochnimi boyepripasami z lazernim abo suputnikovim navedennyam a takozh nadvazhki aviacijni bombi najpotuzhnishi neyaderni boyepripasi u sviti na toj chas Paralelno z vijskovoyu provodilasya gumanitarna operaciya vijskovo transportni litaki C 17 Gloubmaster III rozkidali nad krayinoyu kontejneri z prodovolstvom i medikamentami Pislya misyacya bombarduvan boyezdatnist ruhu Taliban znachno znizilasya afganci vtratili vsyu svoyu aviaciyu nayavnist yakoyi ranishe bulo pomitnoyu perevagoyu nad Pivnichnim alyansom tilovi liniyi postachannya buli porusheni Operatori specoperacij SShA z voyinami Pivnichnogo Alyansu Listopad 2001 18 zhovtnya 2001 roku operativni grupi zelenih beretiv 555 ta 595 zi skladu 5 yi grupi specialnih operacij posileni bojovimi kontrolerami Povitryanih sil dvoma vertolotami MH 47E Chinuk 160 go aviapolku SSO zdijsnili 11 godinnij perelit z aviabazi Karshi Hanabad v Uzbekistani na vidstan 300 kilometriv cherez gori Gindukush v Afganistan U rajoni visadki specnazivci zv yazalisya z agentami CRU ta Pivnichnim alyansom Protyagom kilkoh tizhniv Pivnichnij alyans za dopomogoyu amerikanskih suhoputnih ta povitryanih sil zahopiv kilka klyuchovih mist vibivshi zvidti talibiv 19 zhovtnya pidrozdil 75 go polku rejndzheriv zdijsniv desantuvannya 4 ma litakami Lockheed MC 130 na polovij aerodrom pivdennishe Kandagaru ta zahopiv kompleks budinkiv tehnichnih sporud tosho sho piznishe stalo peredovoyu bazoyu Nosorig 9 listopada 2001 roku Pivnichnij alyans proviv pershu serjoznu nastupalnu operaciyu z pochatku povitryanoyi kampaniyi Vtrata Mazari Sharifa zavdala Talibanu serjoznij udar Bagato hto z polovih komandiriv sho pidtrimuvali ruh Talibanu perejshli na bik Pivnichnogo Alyansu pislya pershoyi zh porazki 13 listopada talibi bez boyu zalishili Kabul sho znahodivsya pid yih vladoyu z 1996 roku Kilka dniv po tomu voni kontrolyuvali lishe pivdennu chastinu Afganistanu i misto Kunduz na pivnochi trivala z 11 do 23 listopada i zavershilasya kapitulyaciyeyu sil Talibanu Usi poloneni v starovinnij forteci Kalaji Dzhangi talibi odnak pidnyali zakolot yakij protyagom tizhnya Pivnichnij alyans za pidtrimki amerikanskih specpidrozdiliv i aviaciyi ne mig podaviti U hodi SShA zaznali pershu pidtverdzhenu vtratu vid dij protivnika zaginuv spivrobitnik CRU Dzhonni Majk Spenn 22 listopada rozpochalisya boyi miscevih zagoniv samooboroni na choli z polovim komandirom Gul Aga Sherzaj vijsk Pivnichnogo alyansu za pidtrimki amerikanskogo j avstralijskogo kontingentiv proti ostannogo ukriplenogo punktu Talibanu mista Kandagar 7 grudnya misto bulo vzyato Chastina bojovikiv zumila vtekti v susidnij Pakistan chastina pishla v gori vklyuchayuchi i mullu Omara inshi zdalisya v polon Pivnichnogo Alyansu Pislya padinnya Kabula ta Kandagara chastka Al Kayidi vklyuchayuchi ben Ladena ta inshih klyuchovih lideriv vidijshli v oblast Tora Bora v Bilih gorah za 20 km vid pakistanskogo kordonu tam de z chasiv radyansko afganskoyi vijni isnuvala rozgaluzhena merezha pecher z pidgotovlenoyu oboronoyu Za danimi rozvidki v Tora Bora perehovuvalasya velika kilkist bojovikiv ta visokoposadovciv yak Al Kayidi tak i Talibanu Z 12 do 17 grudnya trivali boyi za Tora Bora Na pechernij kompleks nastupali miscevi zbrojni zagoni za pidtrimki aviaciyi SShA Pislya vzyattya pecheri buli retelno oglyanuti Yak z yasuvalosya ben Laden vstig vtekti naperedodni bitvi Ale v cilomu vijskova operaciya yaka trivala dva z polovinoyu misyaci uvinchalasya uspihom ruh Taliban bulo vidstoronenij vid vladi i praktichno vtrativ spromozhnosti do organizovanoyi zbrojnoyi borotbi Operaciya Anakonda 20 grudnya 2001 roku Organizaciya Ob yednanih Nacij upovnovazhila zasnuvannya Mizhnarodnih sil spriyannya bezpeci ISAF yaki mali dopomogti afgancyam pidtrimuvati bezpeku v Kabuli ta prileglih rajonah Na bazi britanskoyi 3 yi mehanizovanoyi diviziyi buv rozgornutij pershij bagatonacionalnij shtabnij element yakij za pershi roki nalichuvav ne bilshe 5000 osobovogo skladu Mandat diyi MMSB ne poshiryuvavsya za mezhi Kabulu protyagom pershih kilkoh rokiv U lyutomu 2002 roku 18 krayin vidilili svoyi vijskovi komponenti do skladu mizhnarodnih sil Pidrozdil amerikanskoyi 10 yi girskoyi diviziyi vede bij u dolini Shar i Kot Berezen 2002 U grudni 2001 roku na Bonnskij konferenciyi Hamid Karzaj buv obranij ochilnikom Timchasovoyi administraciyi Afganistanu yaka pislya lojya dzhirga v Kabuli 2002 roku stala Afganskoyu perehidnoyu administraciyeyu Na Karzaj buv obranij prezidentom krayini yaka teper stala nazivatisya Islamskoyu Respublikoyu Afganistan Dokladnishe Operaciya Anakonda Pershi misyaci pislya povalennya rezhimu talibiv situaciya v Afganistani bula vidnosno spokijnoyu Bojovi diyi obmezhuvalisya lishe ridkisnimi obstrilami baz i konvoyiv inozemnih vijsk Najpomitnishoyu podiyeyu stala provedena u berezni 2002 roku spilna operaciya Anakonda koalicijnih sil NATO ta partneriv a takozh paramilitarnih pidrozdiliv CRU ta Afganskoyi armiyi na shodi krayini Zmistom operaciyi viznachalosya rozgrom velikogo ugrupovannya sil Talibanu ta Al Kayidi sho zoseredilisya v dolini Shah i Kot u provinciyi Paktiya na pivdennomu shodi vid mista Operaciya stala pershoyu masshtabnoyu bitvoyu iz zaluchennyam amerikanskih regulyarnih vijsk pislya zavershennya boyiv u Tora Bora Pislya zanyattya dolini vijskami koaliciyi ucilili zagoni bojovikiv rozoseredilisya v girskih rajonah na pivdni krayini abo vtekli do Pakistanu 2002 Z lita 2002 roku pislya boyiv pid Shah i Kot bojoviki Al Kayidi oblashtuvali pozdovzh pakistanskogo kordonu merezhu ukrittiv ta shovanok zvidkilya voni rozpochali zdijsnyuvati rejdovi nabigi na koalicijni bazi napadati iz zasidok na konvoyi ta patruli ta terorizuvati neuryadovi organizaciyi Najzagrozlivishim rajonom stav region poblizu mista v provinciyi Paktika Vcilili ugrupovannya Talibanu perehovuvalisya v silskih rajonah chotiroh pivdennih provincij Kandagar Zabul Gilmend i Uruzgan Dlya borotbi u skladnih girskih umovah Afganistanu u zagrozlivih regionah buli rozgornuti pidrozdili britanskih Korolivskih morskih pihotinciv visokonavchenih bijciv girskoyi vijni Protyagom dekilkoh tizhniv voni proveli nizku operacij prote z riznimi rezultatami Yak pravilo talibi unikali pryamih zitknen Kanadski kulemetniki bilya kulemetu C6 3 lipnya 2002 2003 2005 Naprikinci 2002 roku Taliban pochav postupovo vidnovlyuvati svoyi sili Pleminnu zonu na afgansko pakistanskomu kordoni talibi vikoristovuvali v roli svoyeyi tilovoyi bazi ta bezpechni rajoni zoseredzhennya dlya koncentraciyi pidgotovki i vidpochinku pislya provedennya rejdovih dij Cej rajon po suti ne kontrolyuvavsya pakistanskoyu vladoyu i prekrasno pidhodiv dlya rozgortannya trenuvalnih taboriv i naboru popovnennya z chisla uchniv medrese Na pochatku 2003 roku po afganskih mistah ta kishlakah pochali z yavlyatisya listivki iz zaklikami do musulman pidijmatisya na svyashennu vijnu proti okupacijnih vijsk 27 sichnya 2003 roku pri provedenni operaciyi Mangust u pechernomu kompleksi Adi Gar pivnichnishe amerikanski vijska vpershe pislya operaciyi Anakonda vstupili v serjoznij bij z bojovikami v yakomu bulo vbito 18 bojovikiv Talibanu i Hizb i Islami U travni 2003 roku odin z lideriv Talibanu progolosiv sho yihnij ruh povertayetsya v Afganistan v onovlenomu skladi pereozbroyenij peregrupovanij ta gotovij vesti partizansku vijnu z metoyu vignati okupantiv z krayini Mula Omar zayaviv pro stvorennya p yati operativnih zon za kozhnu z yakih vidpovidav pevnij polovij komandir Z lita 2003 roku kilkist napadiv talibiv postupovo zbilshuvalasya Desyatki soldativ uryadu Afganistanu gumanitarni pracivniki gromadskih organizacij ta kilka amerikanskih soldativ zaginuli v rejdah zasidkah ta raketnih atakah Okrim provedennya partizanskih napadiv kerivnictvo talibiv pochali zoseredzhuvati znachni sili v okruzi Daj Chopan u provinciyi Zabul de Taliban virishiv zasnuvati placdarm dlya svoyih dij Za lito tudi pribulo do 1000 bijciv Posadka pidrozdilu 10 yi girskoyi diviziyi na vertolit MH 47E Chinuk Veresen 2003 11 serpnya 2003 roku NATO perebralo na sebe kontrol nad MSSB Deyaki amerikanski sili v Afganistani diyali pid komanduvannyam NATO a reshta zalishilisya pid pryamim komanduvannyam SShA Postupovo Taliban vidvojovuvav vtracheni poziciyi osoblivo v pivdennih rajonah krayini v provinciyah Paktika Paktiya Nangarhar i Kunar de vin mav najbilshu pidtrimku sered tamteshnogo naselennya U zhovtni 2003 roku Rada Bezpeki OON shvalila rozshirennya zoni vidpovidalnosti ISAF za mezhi Kabula Nezvazhayuchi na aktivizaciyu bojovih dij trivala ekonomichne i politichne vidnovlennya Afganistanu U sichni 2004 roku Lojya dzhirga prijnyala novu a 9 zhovtnya projshli pershi prezidentski vibori v istoriyi krayini na yakih peremig Hamid Karzaj Pochinayuchi z kincya 2004 roku rozmah voyennih dij nabirav use bilshi masshtabi Z 2005 roku pochalasya totalna eskalaciya nasilstva Za rik v rezultati bojovih dij v Afganistani zaginulo v cilomu 1500 osib najbilshe chislo pislya povalennya rezhimu talibiv Zrostali bojovi vtrati sil ISAF U chervni buv zbitij amerikanskij vertolit MH 47 zaginulo 16 vijskovosluzhbovciv SSO VMS najbilsha odnorazova vtrata SShA z pochatku vijni U serpni v katastrofi vertolota zaginuli 17 ispanskih vijskovosluzhbovciv Zbilshilosya chislo atak iz zastosuvannyam samorobnih vibuhovih pristroyiv Amerikanskih desantniki 325 go polku pid prikrittyam vertolotu AH 64 Apach pid chas bojovih dij 1 zhovtnya 2005 2006 Z sichnya 2006 roku bagatonacionalnij kontingent MSSB pochav zaminyuvati amerikanski vijska na pivdni Afganistanu Britanska 16 ta desantno shturmova brigada piznishe pidsilena korolivskimi morskimi pihotincyami formuvala osnovne yadro razom z vijskami ta armijskoyu aviaciyeyu z Avstraliyi Kanadi ta Niderlandiv Pochatkovo kontingent narahovuvav blizko 3 300 britanskih 2300 kanadskih 1963 gollandskih 300 avstralijskih 290 danskih ta 150 estonskih vijskovih Povitryanu pidtrimku zabezpechuvali amerikanski britanski gollandski norvezki ta francuzki bojovi litaki ta vertoloti Vijskovij medik shvedskoyi armiyi provodit medichnij oglyad afganskogo naselennya 27 listopada 2006 31 lipnya 2006 roku MSSB perebrali na sebe komanduvannya pivdnem krayini a do 5 zhovtnya 2006 roku mizhnarodni vijska koaliciyi takozh opanuvali shidnij Afganistan Pislya togo yak cej perehid vidbuvsya MSSB peretvorilisya na veliku koaliciyu do yakoyi pid komanduvannyam SShA vhodilo do 46 krayin Razom z cim pochinayuchi z 2006 roku Taliban perejshov u rishuchij nastup po vsij teritoriyi Islamskoyi Respubliki Afganistan Zastosovuyuchi taktiku vedennya partizanskoyi vijni proti mizhnarodnih ta uryadovih vijsk organiv vladi odnochasno talibi rozv yazali krivavij teror proti vlasnogo naselennya ne zupinyayuchis navit pered masovimi vbivstvami mirnogo naselennya shlyahom provedennya teroristichnih aktiv u mechetyah shkolah na bazarah ta inshih publichnih miscyah Tak lishe za 2006 rik talibi zdijsnili 131 ataku smertnikiv u yakih zaginulo 212 civilnih lyudej 732 buli poraneni 46 voyakiv afganskoyi armiyi ta policiyi 101 poranenij ta 12 vijskovih MSSB 63 distali poranen U vidpovid koalicijni sili proveli protyagom roku seriyu vijskovih operacij namagayuchis pridushiti povstanskij ruh ta zavdati jomu maksimalnoyi porazki 15 travnya 2006 roku sili MSSB u vzayemodiyi z Afganskoyu nacionalnoyu armiyeyu rozpochali masshtabnu bagatoplanovu en sho odnochasno provodilasya u provinciyah Kandagar Zabul Paktika Gilmend i Uruzgan Ce bula najbilsha z chasiv vtorgnennya vijskova operaciya v yakij zaginulo 48 vijskovih mizhnarodnih sil ta 107 afganskih talibi vtratili 1 134 lyudej vbitimi she 387 buli zahopleni v polon U veresni buli provedeni en ta Girska lyut Z lipnya kanadski vijska en z bandami Talibanu v okruzi provinciyi Kandagar Naprikinci roku amerikanci rozpochali v comu zh regioni Prote nezvazhayuchi na dosyagnennya taktichnih cilej peremogti opir talibiv ne vdalosya Z kozhnim dnem situaciya vse bilshe zagostryuvalasya 2007 U sichni ta lyutomu 2007 roku britanski Korolivski morski pihotinci proveli operaciyu Vulkan dlya zachistki vid bojovikiv Talibanu sela Barik yu sho v provinciyi Gilmend Inshi osnovni operaciyi v cej period vklyuchali operaciyu Ahilles berezen traven ta Pikaks gendl Na pochatku roku ministerstvo oboroni Velikoyi Britaniyi ogolosilo pro namir dovesti chiselnist britanskih vijskovih u krayini do 7 700 Podalshi operaciyi taki yak en ta Kriptonit provodilisya z metoyu tisku na talibiv spodivayuchis pridushiti v koreni ochikuvanij vesnyanij nastup Talibanu Britanski ta amerikanski vijska poblizu Sangina 10 kvitnya 2007 U lyutomu 2007 roku amerikanske Komanduvannya ob yednanih sil Afganistan bulo rozformovano na jogo misci rozgornuto nove komanduvannya zi shtab kvartiroyu na aerodromi Bagram yake perebralo na sebe vidpovidalnist za usi amerikanski vijska v Afganistani Vlitku 2007 roku sili NATO dosyagli taktichnih peremog u bitvi za Hora v provinciyi Uruzgan de buli dislokovani gollandski ta avstralijski sili MSSB U lipni britanci proveli operaciyu Molot pid kontrol bulo vzyato teritoriyu pivdennishe richki Gilmend U provinciyah Far yab i Badgis u pivnichno zahidnomu Afganistani vijska Koaliciyi perevazhno niderlandski ta nimecki uspishno proveli operaciyu Garekate Jolo 28 zhovtnya blizko 80 bijciv talibiv buli znisheni v 24 godinnij bitvi v Gilmendi Na cej chas za ocinkami zahidnih analitikiv zagalna chiselnist sil talibiv stanovila priblizno 10 000 bojovikiv sho bezposeredno diyali na poli boyu Z ciyeyi kilkosti lishe vid 2000 do 3000 buli visokomotivovanimi povstancyami Reshta ce dobrovolchi pidrozdili sho skladalisya z molodih afganciv oburenih zagibellyu miscevih mirnih zhiteliv unaslidok aviacijnih udariv amerikanciv a takozh rezultatami tortur i zhorstokogo povodzhennya z musulmanskimi uv yaznenimi yaki rokami utrimuvalisya okupacijnimi silami bez obvinuvachen U 2007 roci za danimi rozvidki do Afganistanu pribulo bilshe inozemnih bojovikiv nizh bud koli ranishe Priblizno vid 100 do 300 z chisla cih bojovikiv buli inozemcyami bagato hto vihidcyami z Pakistanu Uzbekistanu Chechni riznih arabskih krayin i mozhlivo navit Turechchini ta Zahidnogo Kitayu Voni yak povidomlyalosya buli bilsh zhorstokimi nekontrolovanimi ta ekstremistski nalashtovanimi u metodah vedennya vijni ta povodzhenni z afganskim naselennyam 7 12 grudnya 2007 roku britancyami bula pidgotovlena en v yakij vpershe z pochatku vijni v Afganistani Nacionalna armiya krayini diyala yak osnovna udarna sila povnistyu pidgotovlena ta osnashena dlya vedennya zagalnovijskovogo boyu proti takogo potuzhnogo voroga Sili talibiv buli vitisneni z mista 2008 Za pershi p yat misyaciv 2008 roku kilkist amerikanskih vijsk v Afganistani zbilshilasya bilsh nizh na 80 z pributtyam she 21 643 vijskovosluzhbovciv sho v cilomu viroslo z 26 607 osib u sichni do 48 250 v chervni U lipni 2008 roku admiral Majkl Mallen golova Ob yednanogo komitetu nachalnikiv shtabiv zayaviv sho hocha situaciya v Afganistani nestabilna i gostra 10 000 dodatkovih vijsk nagalno potribnih tam vidpravleni do krayini ne budut yaksho ne bude provedeno vidvedennya vijsk z Iraku Amerikanska zovnishnya politika stosovno prioritetiv nastupna Irak pershim Afganistan drugim zayaviv visokoposadovec U veresni 2008 roku prezident Bush ogolosiv pro ta vidpovidno zbilshennya chiselnosti na 4500 v Afganistani 13 23 travnya norvezki ta nimecki sili z MSSB i afganski uryadovi vijska proveli operaciyu Karez proti talibiv u nespokijnij provinciyi Badgis na zahodi Afganistanu U chervni 2008 roku britanskij prem yer ministr Gordon Braun ogolosiv sho kilkist britanskih vijsk yaki prohodyat sluzhbu v Afganistani zbilshitsya do 8030 zrostannya na 230 vijskovikiv Togo zh misyacya Velika Britaniya Zvedena grupa amerikanskih ta afganskih vijskovih fahivciv Upravlinnya borotbi z narkotikami spalyuye gashish 9 chervnya 2008 13 chervnya bojoviki Talibanu prodemonstruvali svoyu realnu silu zdijsnivshi en na v yaznicyu Kandagar ta zvilnivshi zvidsilya vsih uv yaznenih V rezultati yihnogo rejdu bulo zvilneno 1200 v yazniv 400 z yakih buli talibami sho sprichinilo velike zbentezhennya u verhivci NATO 13 lipnya 2008 roku na viddalenu bazu NATO Vanat v okruzi u provinciyi Nuristan bulo en u hodi yakoyi zaginulo 9 amerikanskih soldativ 503 go parashutno desantnogo polku 173 yi brigadi 19 serpnya francuzki vijska zaznali najbilshih vtrat v Afganistani v rezultati potraplyannya yihnogo pidrozdilu u zasidku vnaslidok chogo 10 francuzkih soldativ zaginulo ta 21 distali poranen Z 27 serpnya do 5 veresnya 2008 vidbulasya odna z najbilshih operacij NATO v Gilmendi operaciya Igls sammit spryamovanij na privedennya elektroenergiyi v region Metoyu vijskovih dij bulo zabezpechennya transportuvannya 220 tonnoyi turbini na greblyu Kadzhaki v provinciyi Gilmend cherez teritoriyu kontrolovanu talibami Grafik zagalnoyi chiselnosti MSSB ta ZS SShA chervonim za period z 2007 do 2015 11 26 grudnya zalucheno 1500 britanskih vijskovosluzhbovciv yaki diyali za pidtrimki aviaciyi i vazhkoyi bronetehniki ta za spriyannyam danskih estonskih i afganskih vijskovosluzhbovciv bula provedena masshtabna operaciya Chervonij kindzhal u rajoni Lashkargah administrativnogo centru pivdenno afganskoyi provinciyi Gilmend Z oseni 2008 roku rizko pogirshili stosunki mizh SShA ta Pakistanom Po pershe ce bulo pov yazano z prihovanoyu pidtrimkoyu pakistanskoyu rozvidkoyu Talibanu i vsilyake spriyannya yihnij diyalnosti na teritoriyi Afganistanu Bilshist zagoniv bojovikiv sho diyali na shodi ta pivdni krayini v razi uskladnennya obstanovki spokijno perehodili pakistanskij kordon ta perehovuvalisya na zemlyah susidnoyi derzhavi Po druge ce bulo viklikano tim sho z cogo chasu talibi pochali polyuvannya na transportni konvoyi sho pracyuvali na MSSB u tomu chisli v Pakistani 25 veresnya 2008 roku stavsya incident koli pakistanski vijska obstrilyali vertoloti Koaliciyi Ce sprovokuvalo znachnu mizhnarodnu reakciyu i oburennya Pentagona U svoyu chergu Pakistan napolyagav na tomu sho sili koaliciyi peretinayut yihnij kordon u Hajber Pahtunhva i sho pakistanska armiya protistoyatime usim sprobam pidirvati yiyi teritorialnu cilisnist chi porushiti yiyi kordoni Bilsh togo Islamabad buv rozgnivanij faktami sho en u susidnyu krayinu Na zustrichi z generalom Stenli Makkristalom pakistanski vishi oficijni predstavniki poperedili mizhnarodni sili unikati peretinati pakistanskij kordon i peresliduvati povstanciv na yihnij teritoriyi Bulo vidmicheno sho pakistanski zbrojni sili trimayut pozdovzh kordonu z Afganistanom ponad 140 000 vijskovih vodnochas MSSB trimaye lishe 100 000 osib na ves Afganistan Amerikanski minometniki vedut vogon z 81 mm minometu M252 Nuristan 12 lipnya 2009 2009 Zagalna situaciya U vidpovid na pidvishenij rizik shodo logistichnih postachan cherez Pakistan rozpochalasya robota zi stvorennya Pivnichnoyi merezhi postavok NDN cherez Rosiyu ta respubliki Centralnoyi Aziyi 20 sichnya 2009 roku bulo dano dozvil na perevezennya vantazhiv i vzhe 20 lyutogo z Rigi Latviya po marshrutu NDN vijshlo pershe vidpravlennya yake proyihavshi 5169 km pribulo do uzbeckogo mista Termez na kordoni z Afganistanom Okrim Rigi do inshih yevropejskih portiv buli Poti Gruziya i Vladivostok Rosiya Za pidrahunkami amerikanskogo komanduvannya shodenno cimi novimi marshrutami postavlyalosya 100 kontejneriv Dlya porivnyannya 140 kontejneriv na den zazvichaj perevozili cherez Hajberskij prohid Do 2011 roku perevezennya marshrutami NDN stanovilo vzhe blizko 40 vid zagalnoyi kilkosti proti 30 sho postachalosya v Afganistan cherez Pakistan Z pochatku 2009 roku kerivnictvo derzhav chleniv MSSB pochalo posilyuvati svoyu vijskovu prisutnist v Afganistani Tak u sichni 2009 roku blizko 3 tis amerikanskih soldativ 10 yi girskoyi diviziyi rozmistilisya v provinciyah Logar Vardak i Kunar U seredini lyutogo 2009 roku bulo ogolosheno sho she 17 tisyach vijsk dodatkovo budut peredislokovani do Afganistanu 2 ga morska ekspedicijna brigada blizko 3500 osib ta 5 ta brigada Strajker 2 yi pihotnoyi diviziyi blizko 4 tis osib Komanduvach MSSB Devid MakKirnan zaklikav do zbilshennya she na 30 000 dodatkovih vijsk sho faktichno podvoyilo kilkist vijsk Avstralijska grupa SSO SOTG visuvayetsya na patrulyuvannya 10 zhovtnya 2010 23 veresnya shtab generala MakKristala vidav tayemnij visnovok pro te sho dlya uspishnoyi antipartizanskoyi borotbi potribno 500 000 vijskovosluzhbovciv ta p yat rokiv U listopadi 2009 roku posol SShA v Afganistani general lejtenant u vidstavci yakij u 2006 2007 rokah komanduvav amerikanskimi vijskami v Afganistani Karl Ejkenberri nadislav do Vashingtona lista v yakomu neodnorazovo zasterigav sho rozmishennya znachnih amerikanskih sil prizvede do astronomichnih vitrat desyatkiv milyardiv dolariv i lishe poglibit zalezhnist afganskogo uryadu vid Spoluchenih Shtativ Posol takozh visloviv rozcharuvannya mizernistyu koshtiv kotri vidilyayutsya na rozvitok ta rekonstrukciyu Afganistanu ta na negotovnist miscevoyi vladi protistoyati korupciyi ta bezdarnist upravlinnya sho sprichinilo zrostannya oporu talibiv Amerikanskij soldat z afganskim perekladachem pri provedenni rozviduvalnoyi misiyi v provinciyi Zabul 28 lyutogo 2009 Amerikanski ta latiski vijskovi provodyat prochisuvannya v afganskomu selishi v provinciyi Kunar 18 bereznya 2009 Bojovi diyi 2009 roku Z kvitnya 2009 roku nimecko amerikanskij komponent MSSB rozpochav en v provinciyi Kunduz Hocha cya chastina krayini dovgij chas bula vidnosno mirnoyu porivnyano iz zagalnoviznanimi zonami vijni na pivdni ta shodi z 2008 roku situaciya postupovo pererosla na zagrozlivu koli v rezultati napadiv talibiv zaginulo dekilka nimeckih soldativ Protyagom nastupnih dvoh rokiv nimecka vijskova prisutnist zbilshilasya vdvichi amerikanskij kontingent MSSB u comu regioni takozh otrimav dodatkove pidkriplennya vklyuchayuchi vazhki nimecki bronemashini ta vijskovu aviaciyu SShA 19 chervnya britanskij kontingent pochav en u provinciyi Gilmend 2 lipnya amerikanska morska pihota ponad 4500 chol za pidtrimki 650 afganskih vijskovikiv priyednalasya do provedennya voyennih dij u comu regioni shlyahom provedennya en Bojovi diyi trivali do kincya serpnya spochatku amerikanski ta afganski vijska opanuvali naseleni punkti uzyavshi pid ohoronu mirne naselennya potim zavdali udaru po poziciyah protivnika doki formuvannya Talibanu ne buli vibiti z vazhlivih ob yektiv sho zabezpechuvali bezperebijnu robotu riznih irigacijnih kanaliv mostiv cherez richki tosho v comu posushlivomu regioni 4 veresnya pid chas provedennya operaciyi v provinciyi Kunduz stavsya en koli amerikanskij vinishuvach bombarduvalnik F 15E Strajk Igl za viklikom nimeckogo pidrozdilu zavdav udaru z povitrya po talibah Yak z yasuvalosya piznishe vid urazhennya dvoma amerikanskimi 500 funtovimi bombami GBU 38 zahoplenih bojovikami palivozapravnikiv zaginulo 179 lyudej sered yakih ponad 100 cholovikiv buli mirnimi meshkancyami 2010 U berezni 2010 roku prezident Afganistanu Karzaj rozpochav mirni peregovori z grupami merezhi Hakkani Stalisya j inshi mirni iniciativi vklyuchayuchi afgansku Dzhirgu miru 2010 roku Za danimi afganskogo uryadu priblizno 900 talibiv bulo vbito pid chas operacij provedenih protyagom 2010 roku Z boku Talibanu pochalosya masove zastosuvannya samorobnih vibuhovih pristroyiv sho prizvelo do znachnogo zrostannya kilkosti poranenih ta zagiblih soldativ koaliciyi golovnim chinom amerikanciv Pochinayuchi z travnya 2010 roku specnaz NATO pochav zoseredzhuvatisya na provedenni operacij sho stavili za metu zahoplennya abo znishennya konkretnih lideriv talibiv Stanom na berezen 2011 roku amerikanski vijskovi zayavlyali sho zusillya prizveli do zahoplennya abo znishennya ponad 900 komandiriv talibiv nizhnoyi ta serednoyi lanki Zagalom u 2010 roci stalasya najbilsha kilkist atak povstanciv za bud yakij rik z pochatku vijni a u veresni cifra dosyagla ponad 1500 Povstanski operaciyi rizko zrosli u dvoh tretinah afganskih provincij Na pochatku 2010 roku prodovzhuvalosya naroshuvannya amerikanskoyi vijskovoyi prisutnosti v Afganistani Do kincya bereznya pribulo 9000 soldativ a do chervnya ochikuvali she 18 000 vijskovih SShA Amerikanski vijska v Afganistani vpershe perevishili kilkist vijskovih v Iraku z 2003 roku Pidrozdil polku Korolivskih povitryanih sil Velikoyi Britaniyi na patrulyuvanni na pozashlyahoviku Land Rover Defender v provinciyi Kandagar 2 sichnya 2010 Odnochasno CRU takozh zbilshilo svoyu aktivnist vikoristovuyuchi bezpilotni litalni aparati sho zavdavali raketnih udariv Hellfajerami po ob yektah Al Kayidi v Pakistani Tak kilkist raketnih udariv u 2010 roci stanovila vzhe 115 bilshe nizh udvichi 50 atak BPLA sho stalisya u 2009 roci U shist raziv zroslo provedennya bojovih operacij silami SSO Lishe u veresni 2010 roku bulo zavdano 700 aviaudariv proti 257 usogo za ves 2009 rik Z lipnya 2010 roku do zhovtnya 2010 roku bulo znisheno 300 komandiriv talibiv ta 800 ryadovih bojovikiv Do kincya roku bilo vbito abo zahopleno she dekilka soten povstanciv Pid provodom CRU bulo stvoreno specialni kontrteroristichni grupi peresliduvannya ukomplektovani afgancyami she na pochatku vijni Do 2010 roku yihnya chiselnist zrosla do ponad 3000 voni vvazhalisya odnimi z najkrashih bojovih formuvan Afganistanu Ci pidrozdili anti teroru buli ne tilki efektivnimi v operaciyah proti talibiv ta sil Al Kayidi v Afganistani a j na teritoriyi Pakistanu 13 lyutogo 2010 roku pochalasya operaciya Moshtarak Afganskoyi nacionalnoyi armiyi i sil MSSB proti talibiv u provinciyi Gilmend Boyi trivali perevazhno v rajonah Nad Ali i Lashkargah a golovnoyu metoyu operaciyi ye zvilnennya mista vid talibiv Ponad 2500 afganskih soldativ rozpochalo cyu operaciyu zgodom zagalna chiselnist zbilshilasya do 15 000 koli pidklyuchilisya amerikanski britanski i inshi vijska koaliciyi Cya operaciya stala najbilshoyu operaciyu mizhnarodnih vijsk z 2001 roku Afganskij hlopchik vbitij amerikanskimi vijskovimi v selishi u provinciyi Kandagar 15 sichnya 2010 2011 2 travnya 2011 roku SShA oficijno ogolosili sho lider Al Kayidi Osama ben Laden buv ubitij v operaciyi Spis Neptuna sho provodilasya morskimi kotikami SEAL u Pakistani 7 travnya 2011 roku talibi rozpochali en na najbilshe misto pivdennogo Afganistanu Kandagar sho stalo osnovnoyu chastinoyu vesnyanogo nastupu Talibanu 2011 roku Shonajmenshe visim misc piddalisya odnochasnomu napadu rezidenciya gubernatora provinciyi meriya shtab kvartira tri viddilennya policiyi ta dvi seredni shkoli Bij trivav she protyagom dvoh dniv Potuzhnij rejd prodemonstruvav sho popri veliki vtrati Taliban zalishayetsya zagrozlivoyu siloyu dlya MSSB ta uryadovih vijsk i moral povstanskogo ruhu ne postrazhdala cherez zagibel ben Ladena sho trapilasya za dekilka dniv do nastupu Bi Bi Si nazvali ce najgirshim napadom u provinciyi Kandagar pislya en u 2001 roci ta zbentezhennyam dlya afganskogo uryadu yakij pidtrimuye Zahid Pishij patrul u provinciyi Kabul 7 kvitnya 2011 22 chervnya prezident Obama ogolosiv sho do kincya 2011 roku bude vivedeno 10 000 vijskovosluzhbovciv z 90 000 sho perebuvali v krayini a she 23 000 vijskovih povernetsya do lita 2012 roku U lipni 2011 roku Kanada vidklikala svoyi bojovi formuvannya perejshovshi na navchalni ta trenuvalni funkciyi afganskoyi armiyi Nezabarom inshi krayini NATO ogolosili pro znachne skorochennya svoyih vijsk a deyaki pro plani shodo povnogo vivedennya kontingentiv z Afganistanu 2012 Z vesni 2012 roku ataki talibiv trivali z tiyeyu zh shvidkistyu sho j u 2011 roci zagalom za rik bulo skoyeno blizko 28 000 napadiv Vodnochas cogo roku bezpekova situaciya v Afganistani rizko pogirshilasya Po pershe ce bulo pov yazano zi zbilshennyam incidentiv za uchastyu amerikanskih vijsk Pochinayuchi z sichnya 2012 roku yak bulo opublikovano odnim avstralijskim vidannyam vidbulasya seriya prikrih ta ganebnih incidentiv i vikrittiv za uchastyu amerikanskih vijskovih v Afganistani Ci incidenti silno zipsuvali partnerski stosunki mizh Afganistanom ta MSSB pidirvali imidzh inozemnih sil u krayini de vzhe viruvalo gliboke oburennya cherez zagibel bagatoh civilnih osib vnaslidok bojovih dij yaki veli mizhnarodni sili Sered bagatoh afganciv zakripilosya vrazhennya pro te sho amerikanski vijska ne mayut povagi do afganskoyi kulturi ta lyudej i ce silno napruzhilo vidnosini mizh Afganistanom ta SShA Do shirokogo zagalu potrapili foto ta videomateriali de amerikanski vijskovi pozuvali poruch abo viporozhnyuvalisya na tila znishenih nimi bojovikiv Togo zh roku stalosya en sho viklikalo krivavi protesti v Afganistani ta inshi zlochini j incidenti sho katastrofichno rujnuvali poziciyi MSSB Amerikanska pihota vede bij v provinciyi Kunar 31 bereznya 2011 21 travnya 2012 roku na Chikazkomu samiti Lideri krayin chleniv NATO shvalili strategiyu vihodu z vijni v Afganistani i zayavili pro svoyi dovgostrokovi zobov yazannya pered Afganistanom MSSB mali peredati komanduvannya nad usima bojovimi misiyami afganskim silam do seredini 2013 roku odnochasno rol NATO mala perejti vid vijskovoyi do pidtrimuyuchoyi a same do konsultuvannya navchannya i nadannya dopomogi afganskim silam bezpeki Pidrozdil amerikanskoyi armiyi visuvayetsya na rejd do kordonu z Pakistanom Paktiya 29 lyutogo 2012 2013 11 sichnya 2012 roku v hodi oficijnogo vizitu prezidenta Afganistanu Hamida Karzaya do SShA bulo ogolosheno pro peredachu povnovazhen shodo vedennya bojovih dij na afganski zbrojni sili amerikanski vijska vivoditimutsya do kincya 2014 roku Prezident SShA Barak Obama takozh zayaviv sho bud yaka misiya SShA pislya 2014 roku bude zoseredzhena viklyuchno na kontrteroristichnih operaciyah ta navchanni Do 18 chervnya 2013 roku peredacha funkcij iz zabezpechennya bezpeki praktichno po vsij teritoriyi Afganistanu vid MSSB Afganskim silam bezpeki ta oboroni bula zavershena Mizhnarodni sili spriyannya bezpeci oficijno peredali kontrol nad ostannimi 95 rajonami afganskim vijskam na ceremoniyi v yakij vzyali uchast Karzaj ta generalnij sekretar NATO Anders Fog Rasmussen u vijskovij akademiyi poblizu Kabula Takim chinom afganski sili zabezpechuyut kerivnictvo z bezpeki u vsih 403 rajonah 34 provincij Afganistanu Do peredachi voni vidpovidali za 312 rajoni po vsij krayini de meshkalo majzhe 30 miljoniv naselennya Afganistanu praktichno 80 vidsotkiv Vtim zagalna bezpekova situaciya v krayini zalishalasya vkraj skladnoyu Taliban prodovzhuvav vikoristovuvati taktiku teroristichnih aktiv atakuyuchi mizhnarodni ta uryadovi vijska ob yekti infrastrukturi policejski dilnici tosho 2014 Div takozh Logistika NATO v Afganskij vijni ta Operaciya Gerrik Pislya 2013 roku talibi posilili terakti iz zastosuvannyam smertnikiv 18 lyutogo 2014 roku stalasya ataka livanskogo restoranu v Kabuli v yakij zaginuli spivrobitniki OON Vsogo zaginulo 21 lyudina 20 bereznya smertniki en u goteli Serena v Kabuli sho prizvelo do zagibeli 9 lyudej Razom z cim vivedennya vijsk MSSB trivalo u vidpovidnosti do viznachenogo planu skorochennya Tak za cej rik Velika Britaniya vdvichi zmenshila svij komponent ta zakrila vsi svoyi bazi okrim dvoh Z vivedennyam amerikanskih vijsk vidbuvalasya yihnya zamina na privatni ohoronni kompaniyi najmani uryadom SShA ta Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij Bagato z cih privatnih ohoronnih kompanij yih takozh nazivali vijskovimi kontraktorami komplektuvalisya za rahunok kolishnih vijskovih amerikanskih britanskih francuzkih ta italijskih zbrojnih sil yaki zvilnilisya pislya kilkoh rokiv dijsnoyi sluzhbi Tobto SShA ta Britaniya faktichno prodovzhuvati brati uchast u nazemnih akciyah ne vikoristovuyuchi svoyi regulyarni sili i formalno ne porushuyuchi mizhnarodni ugodi shodo skorochennya vijskovoyi prisutnosti 9 chervnya 2014 roku aviacijnim udarom koaliciyi bulo pomilkovo vbito p yat vijskovosluzhbovciv SShA chlena Afganskoyi nacionalnoyi armiyi ta perekladacha v provinciyi Zabul 5 serpnya 2014 roku bojovik u afganskij vijskovij formi vidkriv vogon po ryadu amerikanskih inozemnih ta afganskih soldativ ubivshi amerikanskogo general majora Garolda Dzh Grina ta poranivshi blizko 15 oficeriv ta soldativ vklyuchayuchi nimeckogo brigadnogo generala ta veliku kilkist amerikanskih soldativ u tabori Karga navchalnij bazi na zahid vid Kabula Urochiste zavershennya operaciyi Neskorena svoboda Afganistan oficijna ceremoniya operaciyi Rishucha pidtrimka 28 grudnya 2014 30 veresnya 2014 roku buli pidpisani Dvostoronni pakti bezpeki Ugoda pro dvostoronnyu bezpeku mizh Afganistanom ta SShA ta Ugoda pro status sil NATO mizh NATO ta Afganistanom Obidva dogovori viznachili bazovi zasadi dlya uchasti inozemnih vijsk v Afganistani pislya 2014 roku 26 zhovtnya 2014 roku pislya 13 rokiv voyennih dij Velika Britaniya ta SShA oficijno zakinchili svoyu bojovu operaciyu v Afganistani Togo zh dnya britanci peredali ostannyu vijskovu bazu en a amerikanci en afganskim vijskam 28 grudnya 2014 roku NATO oficijno zakinchila bojovi diyi na ceremoniyi sho vidbulasya v Kabuli Prodovzhennya operacij amerikanskih vijsk u Afganistani prodovzhuvalosya pid nazvoyu sho provodilasya v konteksti novoyi misiyi NATO pid nazvoyu Rishucha pidtrimka V operaciyi Rishucha pidtrimka buli zadiyani 28 krayin NATO 14 krayin partneriv 11 000 amerikanskih vijsk i 850 nimeckih vijsk 13 bereznya 2015 roku v Sobori svyatogo Pavla vidbulasya oficijna ceremoniya zavershennya vijni v Afganistani zbrojnimi silami Velikoyi Britaniyi Vtim blizko 500 vijskovosluzhbovciv Velikoyi Britaniyi zalishilisya dlya vikonannya drugoryadnih zavdan Komanduvannya Regionalnogo komanduvannya Shid z kerivnikami miscevoyi afganskoyi policiyi Nangarhar 17 lyutogo 2015 2015 Zmina formatu vijni Dokladnishe Operaciya Rishucha pidtrimka Z 2015 roku Taliban rozpochav svoye vidrodzhennya cherez dekilka faktoriv Po pershe vivedennya bilshosti inozemnih sil z Afganistanu zmenshilo rizik pri yakomu talibi mogli zitknulisya z obstrilom ta rejdom silami MSSB Po druge u chervni 2014 roku pakistanski zbrojni sili proveli v pleminnij zoni Pivnichnogo Vaziristanu vijskovu yaka primusila tisyachi perevazhno uzbeckih arabskih ta pakistanskih bojovikiv perejti do Afganistanu i popovniti ryadi talibiv Po tretye situaciya v cij krayini vidstupila na drugij plan cherez vtratu interesu z boku mizhnarodnoyi spilnoti ta zoseredzhennyam yiyi uvagi na krizah v inshih chastinah svitu takih yak Siriya Irak Yemen Ukrayina Liviya Nigeriya ta Afganskim silam bezpeki takozh brakuvalo pevnih mozhlivostej ta spromozhnostej protistoyati Talibanu v pershu chergu potuzhnih povitryanih sil ta rozvidki Politichni mizhusobici v centralnij vladi v Kabuli ta ochevidna slabkist upravlinnya na riznih rivnyah takozh buli uspishno vikoristani talibami U travni 2015 roku Rosiya zakrila klyuchovij Pivnichnij transportnij koridor yakij dozvoliv NATO zdijsnyuvati vijskovi postavki do Afganistanu cherez yiyi teritoriyu Prezident Afganistanu Ashraf Gani U seredini sichnya 2015 roku Islamska derzhava Iraku ta Levantu zasnuvali v Afganistani svoyu filiyu pid nazvoyu en i pochali verbuvati bijciv u svoyi ryadi ta vstupati v sutichki z talibami Amerikanski sili posilili rejdovi diyi na bojovikiv islamistiv vihodyachi za mezhi antiteroristichnih misij Chastkovo ce poyasnyuvalosya polipshennyam vidnosin iz SShA zavdyaki prezidentstvu Gani 19 bereznya agentstvo Rejter povidomilo sho vijskovi bazi SShA v Kandagari ta Dzhelalabadi jmovirno zalishatsya vidkritimi do kincya 2015 roku oskilki Federalnij uryad Spoluchenih Shtativ rozglyadav mozhlivist upovilnennya vidvedennya svoyih vijsk dlya nadannya dopomogi novomu uryadu borotisya z talibami Takij povorot u politici vidobrazhav pidtrimku SShA novim i bilsh gotovim do spivpraci prezidentom Afganistanu Ashrafom Gani ta bazhannya miscevih elit uniknuti krahu vlasnih sil bezpeki yak to vidrazu pislya Protyagom 2015 roku SShA zapustili blizko tisyachi bomb ta raket na cili v Afganistani 24 kvitnya 2015 roku vijska Talibanu na choli z mulloyu Ahtarom Mansurom en administrativnij centr provinciyi Kunduz na pivnochi Afganistanu U travni usi aviapereloti do Kunduza buli pripineni cherez zhorstoki sutichki mizh afganskimi silami bezpeki ta talibami U chervni talibi posilili ataki na Kunduz namagayuchis zahopiti misto pislya priblizno misyachnih boyiv uryad vidbiv zahopleni teritoriyi Naprikinci veresnya sili talibiv rozpochali she odin nastup na Kunduz zahopivshi kilka navkolishnih sil ta uvirvavshis do mista Po vsomu mistu tochilisya zapekli boyi Lishe 14 zhovtnya 2015 roku Kunduz buv vidbitij afganskimi ta amerikanskimi vijskami U zhovtni 2015 roku sili talibiv namagalisya zahopiti Lashkargah stolicyu provinciyi Gilmend Vidpovidno 215 j afganskij korpus i sili specialnih operacij rozpochali kontrnastup proti talibiv u listopadi Talibskij shturm buv vidbitij ale sili talibiv zakripilisya u peredmisti mista U grudni 2015 roku nastup talibiv u Gilmendi vidnovivsya boyi trivali perevazhno v rajoni mista Sangin yake 21 grudnya talibi pislya zhorstokih boyiv zdobuli Vinishuvach F 16 Fajting Falkon zlitaye z aviabazi Bagram na bojove zavdannya 18 bereznya 2016 Specnazivci 10 yi grupi SSO armiyi SShA viddayut ostannyu shanu poleglim tovarisham 7 listopada 2016 2016 Situaciya v Afganistani na lyutij 2016 roku Rozhevij Pid kontrolem uryadu AfganistanuBilij Pid kontrolem TalibanuSirij Pid kontrolem IDIL U sichni 2016 roku uryad SShA napraviv Pentagonu direktivu zgidno z yakoyu amerikanski vijskovi otrimali pravovi povnovazhennya dlya vedennya bojovih dij proti bojovikiv kotri pov yazani z IDIL KP Islamska derzhava Irak ta provinciya Levant Horasan pislya togo yak Derzhavnij departament viznav IDIL v Afganistani ta Pakistani yak inozemnu teroristichnu organizaciyu Na moment stvorennya v sichni 2015 roku chiselnist bijciv IDIL stanovila priblizno 60 70 osib ale na pochatok 2016 roku yihnya kilkist kolivalasya vzhe v mezhah vid 1000 do 3000 bojovikiv Golovnim chinom popovnennya vidbuvalosya za rahunok afganskih ta pakistanskih talibiv a zona vedennya bojovih dij obmezhuvalasya provinciyeyu Nangarhar ta nevelikimi pidrozdilami v provinciyi Kunar 14 lyutogo 2016 roku vijska ANA pochali en na poziciyi IDIL u provinciyi Nangarhar Bojovi diyi vidbuvalisya za povitryanoyi pidtrimki MSSB ta SShA i tochilisya 21 den doki za oficijnoyu dopoviddyu ministerstva oboroni Afganistanu vorog ne buv rozbitij vtrativshi shonajmenshe 200 bojovikiv i jogo reshtki polishili teritoriyu krayini 12 kvitnya Taliban ogolosiv pro pochatok en shirokomasshtabnij nastup usogo ruhu talibiv na poziciyi uryadovih ta mizhnarodnih sil po vsij krayini 14 kvitnya sotni talibiv ta inshih povstanciv namagalisya shturmom zdobuti v chergovij raz Kunduz odnak afganski sili vidbili napad nibito vbivshi 40 ta poranivshi vid 8 do 60 talibiv v toj chas yak afganski sili zaznali vtratami 4 vbitih ta 6 poranenih 1 chervnya 2016 roku povstanci Talibanu shturmuvali sud v afganskomu misti Gazni Napad stavsya na znak pomsti za stratu afganskim uryadom shesti v yazniv talibiv 5 chervnya 2016 roku vidbulasya chergova ataka na apelyacijnij sud u misti Puli Alam u provinciyi Logar yak vidplata za stratu uv yaznenih povstanciv afganskim uryadom Shonajmenshe 5 lyudej bulo vbito i shonajmenshe 19 osib distali poranennya sered p yatoh vbitih pid chas napadu buv neshodavno priznachenij golovoyu apelyacijnogo sudu 18 lipnya 2016 roku shonajmenshe 100 bojovikiv talibiv napali na rajon Kalaj Zal provinciya Kunduz namagayuchis zajnyati rajon ale afganski sili zavdali yim porazki primusivshi vidstupiti Za danimi amerikanskih ta afganskih vijskovih analitikiv talibi zoseredzhuvali svoyu uvagu perevazhno na regionah u Gilmendi Kandagari ta provinciyi Uruzgan hocha povstanci takozh zavdali udariv v inshih provinciyah I za ocinkoyu ekspertiv talibi mayut u regioni do 25 000 bijciv 24 chervnya amerikanska vijskova aviaciya rozpochali zavdavati svoyi pershi udari po talibah pislya zmini politiki SShA koli prezident SShA Barak Obama avtorizuvav zastosuvannya bojovoyi aviaciyi u povitryanij pidtrimci dij afganskoyi armiyi U lipni 2016 roku vin takozh ogolosiv sho v Afganistani zalishatimetsya 8 400 vijskovosluzhbovciv SShA zamist togo shob skorotiti chiselnist osobovogo skladu do 5500 vijskovosluzhbovciv do kincya cogo roku yak ce planuvalosya ranishe Velika Britaniya napravila do Afganistanu she 50 dodatkovih vijskovih yaki posilili 450 britanciv sho perebuvali v krayini Britanski vijska mali pokinuti Afganistan cogo roku ale teper yihnya misiya bude prodovzhena do 2017 roku Za povidomlennyam amerikanskogo zhurnalu Tajm stanom na lipen 2016 roku shonajmenshe 20 Afganistanu perebuvali pid kontrolem talibiv 23 lipnya 2016 roku afganski ta amerikanski vijska rozpochali nastup z metoyu ochishennya vid bojovikiv provinciyi Nangarhar ce buv pershij strategichnij nastup afganskoyi armiyi za lito 2016 roku Do kincya roku takozh afganski vijska en u rajoni u provinciyi Paktiya ta veli en ta en 22 veresnya 2016 roku uryad Afganistanu pidpisav proekt mirnoyi ugodi z Hezb e Islami za yakoyu ostannij pogodivsya pripiniti bojovi diyi rozirvati zv yazki z ekstremistskimi ugrupovannyami ta dotrimuvatis konstituciyi Afganistanu v obmin na viznannya uryadom grupi ta pidtrimku znyattya OON ta amerikanskih sankcij proti Gulbuddina Hekmatiara yakomu takozh obicyali pochesnu posadu v uryadi 2017 U sichni 2017 roku povstanci nespodivanoyu atakoyu namagalisya zahopiti administrativnij rajonnij centr misto Sangin U rezultati boyiv zaginulo ponad 100 soldativ ta policejskih Zavdyaki pidkriplennyu ta pidtrimci z povitrya afganskim vijskam vdalosya utrimati naselenij punkt Prote boyi prodovzhuvalisya she ponad dva misyaci doki 23 bereznya 2017 roku Taliban ne opanuvav Sangin Amerikanskij vertolit CH 47 Chinuk na patrulyuvanni poblizu Dzhelalabadu 5 kvitnya 2017 8 bereznya stavsya odin z najkrivavishih teraktiv v istoriyi Afganistanu koli grupa bojovikiv atakuvala Kabulskij vijskovij gospital Naslidkom teroristichnoyi ataki stala zagibel ponad 100 lyudej she bilshe 60 cholovikiv distali poranen 13 kvitnya 2017 roku amerikanskij litak MC 130 skinuv najbilshu u sviti neyadernu bombu GBU 43 B MOAB poblizu sela Momand v rajoni provinciyi Nangahar na shodi Afganistanu Udar zavdavavsya z metoyu znishennya tunelnih kompleksiv yaki vikoristovuvali bojoviki IDIL 15 kvitnya 2017 roku oficijni afganski predstavniki zayavili pro zagibel 96 bojovikiv zokrema 4 komandiriv povstanciv 21 kvitnya roku bojoviki Islamskogo emiratu Afganistan shturmuvali vijskovu bazu Shahin 209 go korpusu poblizu Mazari Sharifa znishivshi v hodi ataki ponad 140 voyiniv afganciv 28 kvitnya roku talibi ogolosili pro pochatok vesnyanogo nastupu pid nazvoyu operaciya Mansuri Za stanom na 20 travnya Taliban povnistyu kontrolyuvav rajon Vaghaz u provinciyi Gazni odnochasno shturmuvav rajcentr i pidirvav kompleks gubernatora v misti Gazni 22 travnya v rajoni Shah Vali Kot na pivnochi provinciyi Kandagar talibam vdalosya zahopiti veliku vijskovu bazu sprichinivshi vazhkih zhertv afganskij armiyi za povidomlennyami zaginulo 35 ta zahopilo 4 soldata a takozh 3 bronetransporteri U toj zhe den voni perepravili prikordonnu zastavu v pivdennomu rajoni Shorabak vbivshi 15 soldativ na dodatok do inshogo forpostu v rajoni Hakreza vbivshi she 8 osib Nastupnogo dnya povstanci napali na inshu vijskovu bazu v i forpost ubivshi 4 soldativ i poranivshi she 4 v toj chas yak provladni sili pokinuli selo v pivnichnomu rajoni Maruf 24 travnya talibi napali na bazu v rajoni Majvand vbivshi 13 soldativ 26 travnya talibi rozpochali nastup u provinciyi Kandagar ubivshi shonajmenshe 18 soldativ poranivshi she 16 osib ta 4 zahopivshi a takozh zahopila 7 bronetransporteriv ta bagato zbroyi 21 serpnya 2017 roku prezident SShA Donald Tramp zayaviv pro namiri rozshiriti amerikansku vijskovu prisutnist v Afganistani ne nadayuchi podrobic pro te yak i koli Vin ne viznachiv zhodnih terminiv chiselnosti vijsk chi konkretnih cilej yakih slid dotrimuvatisya lishe te sho vihid iz SShA zaraz ne ye variantom oskilki ce zigraye na ruku teroristam a oprilyudnennya terminiv ta tochnih planiv dopomozhe lishe cim grupam pidgotuvatisya 23 serpnya roku Taliban pislya seriyi sutichok z afganskimi silovimi strukturami zahopiv rajon u provinciyi Gazni 19 veresnya roku do Afganistanu na dodatok do priblizno 11 000 vijskovosluzhbovciv SShA yaki vzhe prohodili sluzhbu v Afganistani pribulo she 3 tisyachi amerikanskih vijskovih 4 zhovtnya 2017 roku Fox News povidomiv sho ministr oboroni Dzhejms Mettis shvaliv zminu pravil zastosuvannya zbroyi yak chastinu novoyi strategiyi v Afganistani sho viklyuchala suvoru vimogu stosovno togo sho amerikanski vijska mozhut vstupati v bij iz silami protivnika lishe pislya vidkrittya nimi vognyu po amerikanskim vijskam Bojoviki IDIL Vilayat Horasan sho kapitulyuvali v 6 serpnya 2018 2018 U sichni 2018 roku BBC povidomilo sho talibi aktivni na 70 teritoriyi krayini pid yihnim povnim kontrolem perebuvaye 14 rajoniv i voni provodyat aktivni diyi she v 263 rajonah Afganistanu ta sho Islamska derzhava aktivnishe diye v krayini nizh kolis ranishe Vreshti resht administraciya Prezidenta Trampa ta afganski vishi posadovci virishili sisti za stil peregovoriv z talibami 15 lyutogo 2018 roku Nyu Jork tajms povidomila pro zrostannya napadiv na civilnih afganskih gromadyan sho navmisno zdijsnyuvalosya talibami Na pidstavi detalnoyi ocinki 16 richnoyi vijni v Afganistani zroblenoyi analitikami OON bulo dovedeno sho lishe za 2017 rik 10 453 civilnih buli poraneni abo vbiti talibami navmisno Dani OON stali odnim iz najnadijnishih pokaznikiv vplivu vijni na 2018 rik U lipni talibi proveli uspishnij en v provinciyi Dzhauzdzhan ta zahopili cej okrug pislya kapitulyaciyi formuvannya IDIL sho panuvali v comu rajoni afganskomu uryadu U serpni 2018 roku talibi rozpochali seriyu nastupalnih dij najbilshim stav nastup u provinciyi Gazni v rezultati yakogo talibi za kilka dniv zahopili Gazni shoste za velichinoyu misto Afganistanu ale vreshti vidstupili Talibi vbili dekilka soten afganskih soldativ ta policejskih ta zahopili dekilka uryadovih baz ta rajoniv 17 zhovtnya 2018 roku za kilka dniv do kandidat na viborah Abdul Dzhabar Kahraman buv ubitij pid chas ataki talibiv Taliban vistupili iz zayavoyu poperedivshi vchiteliv ta studentiv ne brati uchasti u majbutnih viborah abo vikoristovuvati shkoli yak dilnici dlya golosuvannya 17 grudnya 2018 roku amerikanski diplomati rozpochali peregovori z talibami v Ob yednanih Arabskih Emiratah shodo mozhlivogo pripinennya vijni Talibi vistavili umovi shodo viznachennya terminiv vivedennya usih mizhnarodnih zbrojnih sil sho diyut pid kerivnictvom SShA v Afganistani pered pochatkom bud yakih peregovoriv z uryadom Kabula i potrebuvali vid Vashingtona ne chiniti opir shodo stvorennya islamistskogo uryadu Odnak amerikanski chinovniki napolyagali na tomu shob utrimuvati deyaki vijska ta hocha b paru baz u krayini 2019 25 sichnya 2019 roku prezident Afganistanu Ashraf Gani zayaviv sho ponad 45 000 sluzhbovciv afganskih sil bezpeki bulo vbito z momentu koli vin stav prezidentom u 2014 roci Vin takozh zaznachiv sho za toj zhe period mizhnarodni sili vtratili menshe nizh 72 osobi Amerikanskij uryad u zviti za sichen 2019 roku pidrahuvav sho 53 8 rajoniv Afganistanu kontrolyuyutsya vladoyu 33 9 perebuvayut u stadiyi bojovih dij mizh uryadovimi vijskami ta povstancyami i 12 3 pid kontrolem Talibanu ta IDIL Voyenna situaciya stanom na 2019 rik Pid kontrolem Afganistanu ta NATO Pid kontrolem talibiv Al Kayidi ta soyuznikiv 4 lyutogo 2019 roku talibi napali na blokpost na pivnochi provinciyi Baglan vbivshi 21 lyudinu v tomu chisli 11 policejskih Togo zh dnya v pivnichnij provinciyi Samangan vidbuvsya chergovij napad v yakomu zaginulo 10 lyudej 25 lyutogo 2019 roku v Katari rozpochalisya mirni peregovori mizh talibami ta SShA na yakih buv prisutnij spivzasnovnik Talibanu Abdul Gani Baradar Specialnij poslannik SShA Halilzad Zalmaj povidomiv sho cej raund peregovoriv buv bilsh produktivnim nizh ce bulo v minulomu i sho proekt mirnoyi ugodi buv uzgodzhenij Ugoda peredbachala vivedennya amerikanskih ta mizhnarodnih vijsk z Afganistanu a Taliban ne dozvolyatime inshim dzhihadistam diyati vseredini krayini Talibi takozh povidomili sho dosyagnuto progresu v peregovorah 1 bereznya 2019 roku talibi vchinili napad na u Gilmendi vbivshi 23 silovikiv ta 20 poranivshi 30 kvitnya uryadovi vijska Afganistanu proveli operaciyi iz zachishennya vid IDIS ta talibiv na shodi provinciyi Nangarhar pislya togo yak dvi grupi protyagom tizhnya borolisya za sela v rajoni nezakonnogo vidobutku talku 28 lipnya ofis pomichnika prezidenta Ashraf Gani Amrulli Saleha piddavsya napadu terorista smertnika ta kilkoh bojovikiv Shonajmenshe 20 lyudej zaginuli ta 50 poraneno Saleh takozh sered poranenih Za stanom na serpen 2019 roku Taliban kontrolyuvav bilshe teritoriyi za ves chas vijni pochinayuchi z 2001 roku Vashington Post povidomiv sho SShA buli blizki do dosyagnennya mirnoyi ugodi z talibami i mali plan vivesti 5000 vijskovih Odnak cogo zh misyacya piznishe bulo pidtverdzheno sho deyaki lideri talibiv u tomu chisli brat emiru talibiv Hibatulla Ahunzada Hafiz Ahmadulla ta deyaki inshi rodichi buli vbiti pid chas vibuhu bombi v mecheti Hayir Ul Madara sho znahodilas u Kvetti i dovgo sluzhilo golovnim miscem zustrichi lideriv talibiv U veresni SShA skasuvali peregovori 3 veresnya 2019 roku v krayini pochavsya novij vitok eskalaciyi protistoyannya Talibi vchinili seriyu napadiv po vsij krayini iz zastosuvannyam teroristiv smertnikiv zaginuli desyatki lyudej sotni distali poranen 27 zhovtnya 2019 roku v rezultati spilnih afgano amerikanskih vijskovih operacij u Kandagari ta Far yabi zaginuli 80 bijciv talibiv 2020 U grudni 2019 roku vidnovilisya mirni peregovori rezultatom yakih stalo chastkove pripinennya vognyu yake rozpochalosya 22 lyutogo 2020 roku 29 lyutogo v Dosi Katar SShA ta talibi pidpisali umovnu mirnu ugodu yaka peredbachala obmin polonenimi protyagom desyati dniv i mala prizvesti do vivedennya amerikanskih vijsk z Afganistanu protyagom 14 misyaciv Odnak uryad Afganistanu ne buv uchasnikom ugodi i na pres konferenciyi nastupnogo dnya prezident Gani rozkritikuvav ugodu za yiyi pidpisannya za zakritimi dverima Za jogo slovami uryad Afganistanu ne brav na sebe zobov yazannya zvilniti 5000 v yazniv Talibanu i sho taka akciya ne ye povnovazhennyami Spoluchenih Shtativ ale ce povnovazhennya uryadu Afganistanu Gani takozh zayaviv sho bud yakij obmin polonenimi ne mozhe buti peredumovoyu dlya peregovoriv a navpaki povinen vestisya peregovori v ramkah peregovoriv 3 bereznya Taliban vidnoviv nastupalni operaciyi proti afganskoyi armiyi ta policiyi zdijsnivshi napadi v provinciyah Kunduz ta Gilmend 6 bereznya vlashtuvali masovu bijnyu v Kabuli vbivshi 32 lyudini ta poranivshi 82 choloviki U period z 3 po 27 bereznya talibi zayavili pro 405 napadiv na afganski sili bezpeki 20 kvitnya 2020 roku pid chas chergovoyi ataki Talibana zaginulo shonajmenshe 23 afganskih vijskovosluzhbovciv ta dev yat mirnih zhiteliv 2 travnya 2020 roku vlada Afganistanu zvilnila shonajmenshe 100 talibiv iz v yaznici v Kabuli 12 travnya na pologovij budinok u Kabuli napali bojoviki vbivshi dvoh novonarodzhenih ditej ta yihnih materiv a takozh she 24 lyudej 28 travnya pislya tridennogo pripinennya vognyu na svyato Id al Fitr povstanci zdijsnili pershu ataku na blokpost u provinciyi Parvan sho prizvelo do zagibeli shonajmenshe 14 chleniv afganskih sil bezpeki 29 travnya pislya cogo napadu uryad zaklikav Taliban prodovzhiti peregovori pro pripinennya vognyu U lipni 2020 roku amerikanski vijskovi povidomili sho nezvazhayuchi na vidsutnist progresu v mirnomu procesi uryad Afganistanu vse she zmig zberegti kontrol nad Kabulom stolicyami provincij velikimi naselenimi punktami bilshistyu rajonnih centriv ta bilshistyu osnovnih nazemnih linij zv yazku Takozh bulo zmensheno kilkist nasilstva U lipni prezident Gani povidomiv sho z 29 lyutogo 2020 roku bulo vbito 3 560 predstavnikiv afganskih sil bezpeki ta 6 781 poranenij Pidpisannya mirnoyi ugodi Halilzadom Zalmaem ta Abdul Gani Baradarom mizh SShA ta Talibanom u Dosi 29 lyutogo 2020 Zgidno z dopoviddyu opublikovanoyi UNAMA 21 chervnya 2020 roku za pershi dva misyaci pandemiyi COVID 19 v Afganistani bulo zdijsneno p yatnadcyat napadiv na zakladi ohoroni zdorov ya U serpni 2020 roku bojoviki IDIL K zdijsniv en v Dzhelalabadi provinciyi Nangarhar vnaslidok chogo zaginulo 29 ta postrazhdali shonajmenshe she 50 lyudej i zvilnili priblizno 300 uv yaznenih U serpni 2020 roku amerikanski specsluzhbi opublikuvali informaciyu sho Iran proponuvav lideram merezhi Hakkani pov yazanij z Talibanom nagorodi za vbivstva v Afganistani inozemnih vijskovosluzhbovciv vklyuchayuchi amerikanciv Amerikanska rozvidka vstanovila sho Iran zaplativ povstancyam Talibanu za en Yak povidomlyaye CNN administraciya Donalda Trampa nikoli ne zgaduvala pro zv yazok Iranu z atakoyu 14 serpnya 2020 roku afganskij politik i pravozahisnik bula poranena v ruku pid chas sprobi yiyi vbivstva poblizu Kabula Kufi buv napoleglivim kritikom ruhu Taliban a takozh buv chastinoyu komandi z 21 predstavnika afganskogo uryadu sho viv mirni peregovori Talibanom 12 zhovtnya 2020 roku sili talibiv rozpochali velikij nastup u provinciyi Gilmend OON povidomila sho 35 000 tamteshnih meshkanciv zmusheni buli polishiti svoyi domivki Pid chas bojovih dij 14 zhovtnya dva vertoloti afganskoyi armiyi yaki evakuyuvali poranenih zitknulisya odin z odnim vbivshi vsih pasazhiriv ta ekipazh oboh litakiv 21 zhovtnya 2020 roku bojoviki Talibanu iz zasidki napali na sili bezpeki Afganistanu v provinciyi Tahar vnaslidok chogo zaginuli shonajmenshe 34 osobi Naprikinci zhovtnya 2020 roku blizko 25 afganskih ta avstralijskih pravozahisnih organizacij napisali list do avstralijskogo uryadu z vimogoyu rozpochati rozsliduvannya Generalnogo inspektora Avstralijskih sil oboroni shodo vijskovih zlochiniv skoyenih u Afganistani U listopadi 2020 roku Bilij dim viddav rozporyadzhennya Pentagonu rozpochati zmenshennya amerikanskoyi vijskovoyi prisutnosti v Afganistani ta Iraku skorotivshi v termin do 15 sichnya svoyi sili do 2500 vijskovih Ce stalosya cherez tizhden pislya togo yak Tramp zvilniv ministra oboroni Marka Espera za sprotiv zusillyam Trampa shodo priskorennya tempiv skorochennya amerikanskih vijsk v Afganistani vsuperech poradam vijskovih komanduyuchih vklyuchayuchi komanduvacha vijsk koaliciyi Ostina S Millera j rozpochavshi z comu chistku vishih chinovnikiv Pentagonu Bilshist kolishnih vishih vijskovih nachalnikiv ne pogodilis z rishennyam skorotiti chiselnist vijsk do cogo rivnya 2021 Dokladnishe Nastup Talibanu 2021 Dokladnishe Padinnya Kabula 2021 U kvitni prezident SShA Dzho Bajden zayaviv sho amerikanski vijska v Afganistani vikonali svoyu misiyu ne dopustivshi vikoristannya krayini yak bazi dlya napadiv na SShA Prote na dumku Bajdena vijskovi SShA i YeS ne mozhut pidtrimuvati afganskij uryad i tilki narod Afganistanu maye pravo i obov yazok keruvati svoyeyu krayinoyu Oficijne vivedennya vijsk SShA i NATO z Afganistanu bulo zaplanovano na 1 travnya 11 veresnya 2021 roku hocha faktichno pochalosya u kvitni Rishennya vivesti vijska z Afganistanu pidtrimali yevropejski soyuzniki ale 8 travnya poprosili SShA vidstrochiti vivedennya svoyih vijsk adzhe voni ne vstigayut vivesti svoyi v ustanovleni termini Rishennya vivesti SShA svoyi vijska iz Afganistanu kritikuye KNR 16 travnya ministr MZS u rozmovi z pakistanskim kolegoyu nazvav pospishnij vivid amerikanski vijsk serjoznim udarom dlya procesu peremir ya v Afganistani a takozh vidmitiv sho ce negativno poznachitsya na stabilnosti v regioni Kitajskij MZS zaklikav susidni z Afganistanom krayini posiliti vzayemodiyu vistupiti yedinim frontom i vzhiti skoordinovanih zahodiv 3 lipnya 300 afganskih vijskovih perejshli kordon iz Tadzhikistanom pislya togo yak talibi zahopili prikordonnu teritoriyu Hohon 9 lipnya Taliban zahopiv klyuchovij KPP na kordoni Afganistanu z Iranom Piznishe predstavnik Talibanu Shahabuddin Delavar zayaviv sho organizaciya kontrolyuye 85 teritoriyi krayini uryad zaperechiv ci dani 14 lipnya pislya vivodu vijsk SShA z krayini talibi zahopili veliku chastinu kordonu z Pakistanom ce stalo odniyeyu z osnovnih cilej sho voni dosyagli zavdyaki shvidkomu prosuvannyu krayinoyu 15 serpnya Taliban povnistyu zahopiv Afganistan zokrema 15 16 serpnya bulo zahopleno Kabul Prezident Ashraf Gani z inshimi predstavnikami vladi zalishiv krayinu vidmovivshisya vid vladi Zgidno zayav talibiv voni planuvali vidnoviti Islamskij Emirat Afganistan povernuvshi politichnij ustrij do zrazka 1996 2001 rokiv koli krayinoyu keruvali talibi Peredbachalosya sho islamistskij rezhim bude m yakshim zhinki zmozhut navchatisya pracyuvati j samostijno zalishati domivki u hidzhabi Stratu j publichne pobittya mali vikoristovuvati lishe za virokom sudu Pislya zahoplennya Kabula na letovishi pochalasya panika lyudi namagalisya chiplyatisya za shasi litakiv sho pokidali krayinu 26 serpnya poblizu vhodu Abatski vorota pidirvavsya terorist smertnik v ataci zaginulo 13 amerikanskih vijskovih shonajmenshe 90 afganciv ponad 150 cholovik bulo poraneno Div takozhVijna v Afganistani 1979 1989 Rezolyuciya Radi Bezpeki OON 1974 Vijna v Iraku Ukrayinsko afganski vidnosini Afganskij vijskovij kilim en Primitki Arhiv originalu za 4 chervnya 2012 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 28 listopada 2017 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 16 listopada 2017 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 11 serpnya 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 News Resolute Support Mission Arhiv originalu za 28 lyutogo 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 14 listopada 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 18 listopada 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2019 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2019 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 6 listopada 2018 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 11 listopada 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 30 veresnya 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 13 lipnya 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 26 lipnya 2014 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 3 lipnya 2016 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 6 lipnya 2014 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 10 grudnya 2013 Procitovano 30 lipnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 25 lipnya 2011 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 19 grudnya 2018 Procitovano 27 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2018 Procitovano 30 lipnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 6 lipnya 2009 Procitovano 27 chervnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 1 sichnya 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Over 2 000 Canadians were wounded in Afghan mission Arhiv originalu za 15 travnya 2020 Procitovano 27 chervnya 2010 Arhiv originalu za 27 lipnya 2011 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 29 grudnya 2014 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 8 grudnya 2007 Procitovano 27 chervnya 2010 Arhiv originalu za 25 serpnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2010 Arhiv originalu za 17 serpnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2010 Arhiv originalu za 1 sichnya 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Daniel Brown 9 November 2018 The wars in Iraq and Afghanistan have killed at least 500 000 people according to a new report that breaks down the toll 19 lyutogo 2019 u Wayback Machine Business Insider Retrieved 28 January 2019 Crawford Neta August 2016 PDF brown edu Arhiv originalu PDF za 8 veresnya 2017 Procitovano 18 lipnya 2017 www aljazeera com Arhiv originalu za 12 veresnya 2020 Procitovano 7 bereznya 2020 Welle www dw com Deutsche DW COM ukr Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 7 bereznya 2020 espreso tv Arhiv originalu za 9 bereznya 2020 Procitovano 7 bereznya 2020 Pisarevskij Oleksandr 10 09 2021 Ostannij Bastion Ukr Arhiv originalu za 10 veresnya 2021 Procitovano 10 09 2021 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 30 zhovtnya 2019 Helene Cooper and Matthew Rosenberg 21 travnya 2012 The New York Times Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2014 Procitovano 31 serpnya 2012 BBC News US amp Canada 21 travnya 2012 Arhiv originalu za 26 serpnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2012 Arhiv originalu za 1 veresnya 2020 Procitovano 4 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Twitter ukr Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 Editor Larisa Brown Defence angl ISSN 0140 0460 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 Donati Nancy A Youssef and Jessica 7 travnya 2021 Wall Street Journal amer ISSN 0099 9660 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 11 lipnya 2021 BBC News brit 9 lipnya 2021 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 11 lipnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 11 lipnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 11 lipnya 2021 Reuters 9 lipnya 2021 Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 11 lipnya 2021 Reuters 14 lipnya 2021 Arhiv originalu za 23 lipnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 16 serpnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 16 serpnya 2021 Procitovano 16 serpnya 2021 AP NEWS angl 15 serpnya 2021 Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 16 serpnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 16 serpnya 2021 Procitovano 16 serpnya 2021 Davies Kaamil Ahmed now Kevin Rawlinson Caroline Sullivan earlier Helen Veiszadeh Mariam 16 serpnya 2021 The Guardian brit ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 16 serpnya 2021 Procitovano 16 serpnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 16 serpnya 2021 Procitovano 16 serpnya 2021 Kozackij Sanya 27 serpnya 2021 Ukrayinskij militarnij portal Arhiv originalu za 27 serpnya 2021 Procitovano 27 serpnya 2021 PosilannyaInternational Security Assistance Force ISAF Facts and Figures 20 sichnya 2022 u Wayback Machine Troop Levels in Afghanistan Since 2001 29 zhovtnya 2009 u Wayback Machine interactive map by Nyu Jork tajms Afghanistan Conflict Monitor 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine A 2 part story explaining the reasoning of the military campaign from the U S UK perspective 27 grudnya 2007 u Wayback Machine PBS NOW Afghanistan The Forgotten War 8 grudnya 2009 u Wayback Machine Rethink Afghanistan War documentary Operation Enduring Freedom casualties 6 kvitnya 2010 u Wayback Machine oficijnij sajt vtrat Koaliciyi v hodi vijni v Afganistani Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vijna v Afganistani 2001 2021