Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чарнецький Степа н Микола йович Чарне цький 21 січня 1881 Шманьківці А

Чарнецький Степан Миколайович

Чарнецький Степан Миколайович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чарнецький.

Степа́н Микола́йович Чарне́цький (21 січня 1881, Шманьківці, Австро-Угорщина — 2 жовтня 1944, Львів, УРСР) — український поет, перекладач, журналіст, фейлетоніст, театрально-музичний критик, актор, режисер, громадський діяч. Член Спілки письменників України (1939). Автор пісні «Ой у лузі червона калина».

Степан Чарнецький
Степан Миколайович
image
Псевдонім Анчар, Хома Брут, Тиберій Горобець, Терентій Капець, І. Левицький, Стефан Орлин, Данило Пятка, Терзит, Стефан Чар, Чацький, Остап Шандура, Шманківський Ст., Шманковецький, С. Ч., С. Ч-ий, Ч-й, Ст. Ч.
Народився 21 січня 1881(1881-01-21)
Шманьківці, Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Помер 2 жовтня 1944(1944-10-02)[1](63 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР[1]
Поховання Личаківський цвинтар[2]
Громадянство image Австро-Угорщина → image ЗУНР → image Польща
Національність українець
Діяльність поет, фейлетоніст, театральний діяч, критик
Мова творів українська
Жанр сатирика, стрілецькі пісні
Magnum opus Ой у лузі червона калина
Батько Микола
Мати Владислава Екгардт-Чарнецька
У шлюбі з Ірина Поповачак-Чарнецька
Діти Олеся та Олександра
image Чарнецький Степан Миколайович у Вікісховищі
image  Роботи у  Вікіджерелах
image
Пам'ятник Степанові Чарнецькому у Шманьківцях
image
Будинок у Шманьківцях, в якому народився Степан Чарнецький
image
Могила о. Миколи Чарнецького, батька Степана Чарнецького
image
Могила братів Степана Чарнецького

Життєпис

Степан Чарнецький народився 21 січня 1881 року в селі Шманьківцях, нині Заводської громади Чортківського району Тернопільської области України. Був тринадцятою дитиною у священницькій родині отця Миколи Чарнецького. Рано залишився без батька, який помер від тифу. Початкову школу закінчив у Станиславові. З 1895 року навчався в гуманітарній і реальній гімназіях у Львові.

Закінчив інженерний (шляхо-будівельний) факультет цісарсько-королівської Вищої політехнічної школи (нині національний університет «Львівська політехніка»).

Активіст молодіжних товариств; співав у хорі товариства «Основа»; учасник літературного угруповання «Молода муза». Працював у Львові інженером у земській управі й крайовому виділі (1906–1912). Під час Першої світової війни — помічник начальника залізничної дільниці № 5 Львів-Стрий, Львів-Самбір. Редактор часописів «Український голос» (1915), , член редколегії журналів «Шляхи» (1915–1917), «Життя і мистецтво» (1920). Співпрацював із редакціями газет і журналів «Будяк» (1921–1922), «Воля», «Громадська думка», «Діло» (1921–1924), «Літературно-науковий вістник», «Ілюстрована Україна», «Міщанське слово», «Молода Україна», «Назустріч», «Новий час», «Руслан», «Українське слово» та польськими часописами. Від 1920 — референт преси при Львівському магістраті. 1939–1941 — науковий співробітник Львівської наукової бібліотеки.

Театральна діяльність

Театральний референт, режисер і художній керівник театру товариства «Руська бесіда» (весна 1913 — серпень 1914), з яким гастролював на Тернопільщині, Львівщині, Прикарпатті та інших, поставив у ньому «Украдене щастя» Івана Франка (1907, уперше за позацензурним текстом), «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка, «Дядя Ваня» А. Чехова та інші; переклав для театру п'єсу «Марія Магдалина» Х.-Ф. Геббеля, лібрето опер «Фауст» Ш. Гуно, «Мадам Батерфляй» Дж. Пуччіні, «Кармен» Ж. Бізе, оперети «Орфей у пеклі» Ж. Оффенбаха.

Доробок

Автор патріотичного гімну українських січових стрільців «Червона калина» («Ой, у лузі червона калина похилилася…»; 1914); у співавторстві з Богданом Весоловським написав відому пісню-танґо «Прийде ще час».

Автор поезій, фейлетонів, памфлетів, літературно-мистецьких статей, нарисів із історії галицького театру, рецензій, мистецьких портретів, розділу «Театр» у виданні Івана Тиктора «Історія української культури (за редакцією Івана Крип'якевича)» (Львів, 1937)., спогадів про О. Мишугу, О. Нижанківського і Д. Січинського, І. Франка.

Вийшли збірки поезій «В годині сумерку» (1908), «В годині задуми» (1917), «Сумні ідем» (1920), прозових новел і фейлетонів «Дикий виноград» (1921), «Квіти й бодяче» (1922; обидві з підзаголовком «Нариси й замітки з дороги життя»; під псевдонімом Тиберій Горобець), «З мойого записника [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]» (1922), книга «Нарис історії українського театру в Галичині» (1934; перевидана зі скороченням у збірці «Вибране», Львів, 1959, де тексти з політичних та інших міркувань надмірно відредаговані).

Першим повністю переклав українською і видав поему А. Міцкевича «Конрад Валленрод»; автор перекладів польською мовою творів українських авторів. Окремі твори надруковані в поетичній антології «Акорди» (1903, укладач І. Франко), у збірках «Молода Муза» (Київ, 1989) та «Образки з життя» (Львів, 1989), «Розсипані перли. Поети „Молодої музи“ (Київ, 1991) та інші. Поезії Степана Чарнецького переклав польською мовою Сидір Твердохліб.

Родина

  • Батько: о. Микола Чарнецький.
  • Мати: Владислава Екгардт-Чарнецька.
  • Брати та сестри: Леонця, Йосиф, Іван, Олена, Геня, Маня, Михайло, Володимир, Станіслав, троє невідомих.
  • Дружина: Ірина Поповчак-Чарнецька.
  • Доньки: Олеся та Олександра.

Помер 2 жовтня 1944 року, похований на Личаківському цвинтарі у Львові (19 поле).

Вшанування пам'яті

26 травня 1991 року в родинному селі поета відкрили пам'ятник Степанові Чарнецькому (ініціаторка встановлення Надія Процьків, скульптор Іван Мулярчук). На фасаді Будинку культури в смт Заводське Чортківського району встановлена пам'ятна дошка на честь Степана Чарнецького.

У 2005 році Надія Мориквас видала книгу «Меланхолія Степана Чарнецького».

Вулиці Степана Чарнецького є у рідних Шманьківцях, Чорткові, Тернополі, Херсоні, Кропивницькому (провулок), Заводському, Шклі (провулок та вулиця), Малечковичах.

Аудіозаписи творів

Тиберій Горобець (Степан Чарнецький). "У львівській каварні": https://www.youtube.com/watch?v=LVzIW2E8lmc

Примітки

  1. Енциклопедія України в Інтернеті / O. Havrylyshyn, F. Sysyn, M. Moser et al. — CIUS, 2001.
    d:Track:Q12135541d:Track:Q87193076d:Track:Q4212096d:Track:Q12131753
  2. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 215. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  3. Н. Мориквас. Меланхолія Степана Чарнецького. — Львів: Світ, 2005. — 384 с. : іл. — .
  4. Чарнецький Степан Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 716.
  5. Степан Чарнецький. Театр [ 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // Ізборник.
  6. Н. Мориквас. Меланхолія Степана Чарнецького. — Львів: Світ, 2005. — С. 41. : іл. — .
  7. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 458. — .
  8. Д. Синяк. Як «Червона калина» може змінювати громаду й цілу країну // Децентралізація. — 2022. — 3 січня.
  9. Рішення Шманьківської сільської ради від 14 жовтня 2001 року № 107 «Переіменування назв вулиць»
  10. Рішення Чортківської міської ради від 26.06.2014 № 207 «Про затвердження назв вулиць провулків м. Чорткова».
  11. Ухвала Тернопільської міської ради від 26 серпня 1991 року «Про перейменування, повернення історичних назв та уточнення назв вулиць і майданів»
  12. Аліна Мокляк (11 січня 2024). У Херсонській громаді перейменували низку вулиць, три провулки та сквер. Суспільне Новини.
  13. Рішення Кропивницької міської ради від 9 лютого 2023 року № 1477 «Про перейменування вулиць, провулків, тупика».
  14. У Новояворівській громаді Львівщини перейменували вулиці // Справжня варта. — 2022. — 15 червня.
  15. Вулицю у Солонці назвуть на честь прем'єра Великої Британії[недоступне посилання] // Вголос. — 2022. — 4 травня.

Джерела

Посилання

image Зовнішні відеофайли
image Надія Мориквас про Степана Чарнецького і «Молоду музу» — Львівське радіо на YouTube // Natalia Kryniczanka. — 2018. — 19 січня.
image «Ой лузі червона калина» родом з Тернопільщини:пам'ятник автору створив батько, а нині реставрує син на YouTube // Т1 Новини. — 2022. — 20 травня.
image Ой, у лузі червона калина — пісня, що стала символом війни в Україні на YouTube // Факти ICTV. — 2022. — 29 квітня.
image Вона була гімном українських січових стрільців та повстанців, а зараз звучить по всьому світу на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2022. — 25 квітня.
  • Твори на «Поетиці» [ 21 липня 2009 у Wayback Machine.]
  • Огородник М., Коваленко, С. Що відомо про автора шлягеру «Ой, у лузі червона калина…» // АрміяInform. — 2022. — 3 серпня.
  • Кисіль, А. Автор пісні «Ой, у лузі червона калина» — з Тернопільщини // Терен. — 2022. — 28 червня.
  • Лозинська, Ю. Червона калина: спогади про автора бойового шлягера від його правнучки та друга родини // Район Історія. — 2022. — 28 травня.
  • Шот, М. А ми тую червону калину підіймемо… // Урядовий кур'єр. — 2022. — 14 травня.
  • Томчишин, Ю. Прості слова, що стали гімном, який надихає. Історія створення пісні «Ой у лузі червона калина» // Експрес. — 2022. — 10 травня.
  • Іноземцева, Ю. Пісня, що єднає серця! Історія створення «Червоної калини» та як гімн незламності переспівали тернополяни // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 1 травня.
  • Терлюк, І. Автор пісні «Ой у лузі червона калина» Степан Чарнецький — родом з Тернопільщини // Суспільне Новини. — 2022. — 18 квітня.
image
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Charneckij Stepa n Mikola jovich Charne ckij 21 sichnya 1881 Shmankivci Avstro Ugorshina 2 zhovtnya 1944 Lviv URSR ukrayinskij poet perekladach zhurnalist fejletonist teatralno muzichnij kritik aktor rezhiser gromadskij diyach Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini 1939 Avtor pisni Oj u luzi chervona kalina Stepan CharneckijStepan MikolajovichPsevdonim Anchar Homa Brut Tiberij Gorobec Terentij Kapec I Levickij Stefan Orlin Danilo Pyatka Terzit Stefan Char Chackij Ostap Shandura Shmankivskij St Shmankoveckij S Ch S Ch ij Ch j St Ch Narodivsya 21 sichnya 1881 1881 01 21 Shmankivci Chortkivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 Pomer 2 zhovtnya 1944 1944 10 02 1 63 roki Lviv Ukrayinska RSR SRSR 1 Pohovannya Lichakivskij cvintar 2 Gromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR PolshaNacionalnist ukrayinecDiyalnist poet fejletonist teatralnij diyach kritikMova tvoriv ukrayinskaZhanr satirika strilecki pisniMagnum opus Oj u luzi chervona kalinaBatko MikolaMati Vladislava Ekgardt CharneckaU shlyubi z Irina Popovachak CharneckaDiti Olesya ta Oleksandra Charneckij Stepan Mikolajovich u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahPam yatnik Stepanovi Charneckomu u ShmankivcyahBudinok u Shmankivcyah v yakomu narodivsya Stepan CharneckijMogila o Mikoli Charneckogo batka Stepana CharneckogoMogila brativ Stepana CharneckogoZhittyepisStepan Charneckij narodivsya 21 sichnya 1881 roku v seli Shmankivcyah nini Zavodskoyi gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ukrayini Buv trinadcyatoyu ditinoyu u svyashennickij rodini otcya Mikoli Charneckogo Rano zalishivsya bez batka yakij pomer vid tifu Pochatkovu shkolu zakinchiv u Stanislavovi Z 1895 roku navchavsya v gumanitarnij i realnij gimnaziyah u Lvovi Zakinchiv inzhenernij shlyaho budivelnij fakultet cisarsko korolivskoyi Vishoyi politehnichnoyi shkoli nini nacionalnij universitet Lvivska politehnika Aktivist molodizhnih tovaristv spivav u hori tovaristva Osnova uchasnik literaturnogo ugrupovannya Moloda muza Pracyuvav u Lvovi inzhenerom u zemskij upravi j krajovomu vidili 1906 1912 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pomichnik nachalnika zaliznichnoyi dilnici 5 Lviv Strij Lviv Sambir Redaktor chasopisiv Ukrayinskij golos 1915 chlen redkolegiyi zhurnaliv Shlyahi 1915 1917 Zhittya i mistectvo 1920 Spivpracyuvav iz redakciyami gazet i zhurnaliv Budyak 1921 1922 Volya Gromadska dumka Dilo 1921 1924 Literaturno naukovij vistnik Ilyustrovana Ukrayina Mishanske slovo Moloda Ukrayina Nazustrich Novij chas Ruslan Ukrayinske slovo ta polskimi chasopisami Vid 1920 referent presi pri Lvivskomu magistrati 1939 1941 naukovij spivrobitnik Lvivskoyi naukovoyi biblioteki Teatralna diyalnist Teatralnij referent rezhiser i hudozhnij kerivnik teatru tovaristva Ruska besida vesna 1913 serpen 1914 z yakim gastrolyuvav na Ternopilshini Lvivshini Prikarpatti ta inshih postaviv u nomu Ukradene shastya Ivana Franka 1907 upershe za pozacenzurnim tekstom Chorna Pantera i Bilij Vedmid V Vinnichenka Dyadya Vanya A Chehova ta inshi pereklav dlya teatru p yesu Mariya Magdalina H F Gebbelya libreto oper Faust Sh Guno Madam Baterflyaj Dzh Puchchini Karmen Zh Bize opereti Orfej u pekli Zh Offenbaha DorobokAvtor patriotichnogo gimnu ukrayinskih sichovih strilciv Chervona kalina Oj u luzi chervona kalina pohililasya 1914 u spivavtorstvi z Bogdanom Vesolovskim napisav vidomu pisnyu tango Prijde she chas Avtor poezij fejletoniv pamfletiv literaturno misteckih statej narisiv iz istoriyi galickogo teatru recenzij misteckih portretiv rozdilu Teatr u vidanni Ivana Tiktora Istoriya ukrayinskoyi kulturi za redakciyeyu Ivana Krip yakevicha Lviv 1937 spogadiv pro O Mishugu O Nizhankivskogo i D Sichinskogo I Franka Vijshli zbirki poezij V godini sumerku 1908 V godini zadumi 1917 Sumni idem 1920 prozovih novel i fejletoniv Dikij vinograd 1921 Kviti j bodyache 1922 obidvi z pidzagolovkom Narisi j zamitki z dorogi zhittya pid psevdonimom Tiberij Gorobec Z mojogo zapisnika 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine 1922 kniga Naris istoriyi ukrayinskogo teatru v Galichini 1934 perevidana zi skorochennyam u zbirci Vibrane Lviv 1959 de teksti z politichnih ta inshih mirkuvan nadmirno vidredagovani Pershim povnistyu pereklav ukrayinskoyu i vidav poemu A Mickevicha Konrad Vallenrod avtor perekladiv polskoyu movoyu tvoriv ukrayinskih avtoriv Okremi tvori nadrukovani v poetichnij antologiyi Akordi 1903 ukladach I Franko u zbirkah Moloda Muza Kiyiv 1989 ta Obrazki z zhittya Lviv 1989 Rozsipani perli Poeti Molodoyi muzi Kiyiv 1991 ta inshi Poeziyi Stepana Charneckogo pereklav polskoyu movoyu Sidir Tverdohlib RodinaBatko o Mikola Charneckij Mati Vladislava Ekgardt Charnecka Brati ta sestri Leoncya Josif Ivan Olena Genya Manya Mihajlo Volodimir Stanislav troye nevidomih Druzhina Irina Popovchak Charnecka Donki Olesya ta Oleksandra Pomer 2 zhovtnya 1944 roku pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi 19 pole Vshanuvannya pam yati26 travnya 1991 roku v rodinnomu seli poeta vidkrili pam yatnik Stepanovi Charneckomu iniciatorka vstanovlennya Nadiya Prockiv skulptor Ivan Mulyarchuk Na fasadi Budinku kulturi v smt Zavodske Chortkivskogo rajonu vstanovlena pam yatna doshka na chest Stepana Charneckogo U 2005 roci Nadiya Morikvas vidala knigu Melanholiya Stepana Charneckogo Vulici Stepana Charneckogo ye u ridnih Shmankivcyah Chortkovi Ternopoli Hersoni Kropivnickomu provulok Zavodskomu Shkli provulok ta vulicya Malechkovichah Audiozapisi tvorivTiberij Gorobec Stepan Charneckij U lvivskij kavarni https www youtube com watch v LVzIW2E8lmcPrimitkiEnciklopediya Ukrayini v Interneti O Havrylyshyn F Sysyn M Moser et al CIUS 2001 d Track Q12135541d Track Q87193076d Track Q4212096d Track Q12131753 Stepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 215 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 N Morikvas Melanholiya Stepana Charneckogo Lviv Svit 2005 384 s il ISBN 966 603 435 2 Charneckij Stepan Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 716 Stepan Charneckij Teatr 19 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Izbornik N Morikvas Melanholiya Stepana Charneckogo Lviv Svit 2005 S 41 il ISBN 966 603 435 2 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 458 ISBN 966 8955 00 5 D Sinyak Yak Chervona kalina mozhe zminyuvati gromadu j cilu krayinu Decentralizaciya 2022 3 sichnya Rishennya Shmankivskoyi silskoyi radi vid 14 zhovtnya 2001 roku 107 Pereimenuvannya nazv vulic Rishennya Chortkivskoyi miskoyi radi vid 26 06 2014 207 Pro zatverdzhennya nazv vulic provulkiv m Chortkova Uhvala Ternopilskoyi miskoyi radi vid 26 serpnya 1991 roku Pro perejmenuvannya povernennya istorichnih nazv ta utochnennya nazv vulic i majdaniv Alina Moklyak 11 sichnya 2024 U Hersonskij gromadi perejmenuvali nizku vulic tri provulki ta skver Suspilne Novini Rishennya Kropivnickoyi miskoyi radi vid 9 lyutogo 2023 roku 1477 Pro perejmenuvannya vulic provulkiv tupika U Novoyavorivskij gromadi Lvivshini perejmenuvali vulici Spravzhnya varta 2022 15 chervnya Vulicyu u Solonci nazvut na chest prem yera Velikoyi Britaniyi nedostupne posilannya Vgolos 2022 4 travnya DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Melnichuk B Pindus B Chorpita Ya Charneckij Stepan Mikolajovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 584 ISBN 978 966 528 279 2 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 627 Perelik imen ta podij sho ne uvijshli do osnovnogo spisku Literatura do znamennih i pam yatnih dat Ternopilshini na 2021 rik bibliogr pokazhch Vip 31 Upr kulturi Ternop oblderzhadmin Ternop obl univers nauk b ka uklad M Pajonk kerivnik proyektu i nauk red V Vitenko red Ternopil Pidruchniki i posibniki 2020 S 14 Nauka i suspilstvo 8 1990 S 74 N Morikvas Melanholiya Stepana Charneckogo Lviv Svit 2005 S 384 il ISBN 966 603 435 2 Charneckij Stepan Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 716 Charneckij Stepan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2042 1000 ekz Charneckij S Istoriya ukrayinskogo teatru v Galichini Lviv Litopis 2014 584 s ISBN 978 966 8853 44 9 PosilannyaZovnishni videofajliNadiya Morikvas pro Stepana Charneckogo i Molodu muzu Lvivske radio na YouTube Natalia Kryniczanka 2018 19 sichnya Oj luzi chervona kalina rodom z Ternopilshini pam yatnik avtoru stvoriv batko a nini restavruye sin na YouTube T1 Novini 2022 20 travnya Oj u luzi chervona kalina pisnya sho stala simvolom vijni v Ukrayini na YouTube Fakti ICTV 2022 29 kvitnya Vona bula gimnom ukrayinskih sichovih strilciv ta povstanciv a zaraz zvuchit po vsomu svitu na YouTube Suspilne Ternopil 2022 25 kvitnya Tvori na Poetici 21 lipnya 2009 u Wayback Machine Ogorodnik M Kovalenko S Sho vidomo pro avtora shlyageru Oj u luzi chervona kalina ArmiyaInform 2022 3 serpnya Kisil A Avtor pisni Oj u luzi chervona kalina z Ternopilshini Teren 2022 28 chervnya Lozinska Yu Chervona kalina spogadi pro avtora bojovogo shlyagera vid jogo pravnuchki ta druga rodini Rajon Istoriya 2022 28 travnya Shot M A mi tuyu chervonu kalinu pidijmemo Uryadovij kur yer 2022 14 travnya Tomchishin Yu Prosti slova sho stali gimnom yakij nadihaye Istoriya stvorennya pisni Oj u luzi chervona kalina Ekspres 2022 10 travnya Inozemceva Yu Pisnya sho yednaye sercya Istoriya stvorennya Chervonoyi kalini ta yak gimn nezlamnosti perespivali ternopolyani 20 hvilin Ternopil 2022 1 travnya Terlyuk I Avtor pisni Oj u luzi chervona kalina Stepan Charneckij rodom z Ternopilshini Suspilne Novini 2022 18 kvitnya Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela

Дата публікації:
Топ