Іва́ниця — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення 1858 осіб. Входить до складу Парафіївської селищної громади.
село Іваниця | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Чернігівська область | ||
Район | Прилуцький район | ||
Громада | Парафіївська селищна громада | ||
Облікова картка | Картка ВР | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1600 | ||
Населення | 1858 | ||
Площа | 0,515 км² | ||
Густота населення | 3607,77 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 16751 | ||
Телефонний код | +380 4633 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 135 м | ||
Водойми | річка Смош | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 16730, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, смт Парафіївка, вул. Тараса Шевченка, буд. 95 | ||
Карта | |||
Іваниця | |||
Іваниця | |||
Мапа | |||
Географія
Село розташоване на півночі району, на берегах двох річок: З північного заходу село омиває річка Смош, з північного сходу селом протікає ліва притока Смоші — річка Іваниця (або інакше Солоха), яка тут же впадає у Смош.
Відстань від Чернігова — близько 150 км, до Ічні — 18 км. Найближча залізнична станція — Ічня на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень за 20 км. Вище за течією Смоша на відстані 0,5 км розташоване село Ковтунівка, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Іценків.
Площа села близько 0,5 км². Висота над рівнем моря — 135 м.
Раніше село знаходилося в трикутнику між річками, проте уже з давніших часів на півдні куток Замістя, на заході Свірщина і Кагамлик, розташовані на протилежних від центральної частини села берегах річок. Місцевість довкола Іваниці нерівна, порізана ярами. Лісів мало: на південному сході — Войкове, на півночі — Самарщина, Берестовець, Качанівка, на південь — гай Михайлишине, на схід — посаджений у тридцятих роках XX століття гай Кут.
Етимологія
Топонім Іваниця походить від поширеного українського чоловічого імені Іван. Більше сімдесяти назв українських міст i сіл мають походження від імені Іван, але Іваниця — лише двічі: на Чернігівщині i на Сумщині, у Роменському районі.
Історія
Іваниця заснована наприкінці XVII сторіччя (офіційною датою заснування селища вважається 1600 рік).
Витоки
В цій місцевості люди жили з давніх-давен, про що свідчать велике скупчення курган бронзової доби (II тисячоліття до н. е.) і скіфського періоду (V-III століття до н. е.) біля Іваниці в напрямку до села Городні й міста Ічні. Причому, характерно, що на території Іваницької волості була така величезна кількість курганів, що це неабияк здивувало навіть такого досвідченого археолога й дослідника, яким був видатний учений-патріот М. О. Макаренко. У 1926 році він досліджував цей край, а потім звітував перед Всеукраїнським археологічним комітетом. Невеликий фрагмент його звіту:
Ідучи… дорогою з Прилук на Іваницю, зустрічаємо за с. Городнею, починаючи з 27-ї верстви від Прилук, величезну групу курганного могильника, власне кажучи — декілька груп, які розміщені в близькому віддаленні одна від одної, а в деяких місцях зовсім з'єднуються. Bci поля під Іваницею вони вкривають то густіше, то рідше, то високими насипами, то низькими, тягнуться без кінця. Bci насипи вже розорюються, й багато з них нам можна було запримітити лише тому, що поле було тільки що заорано, й тому, що був вечірній час, коли всякий горбик, навіть дуже маленька пухлина помітно піднімаються над поверхнею. Між силою маленьких ледве помітних могилок піднімаються більші насипи, а поряд гніздяться й настільки високі, що на них ще не має змоги видертися плуг. Праворуч дороги i ліворуч на всьому просторі їх ціле море. З дороги помітні в напрямку на Іваницю дуже високі насипи. Між могилами трапляються майдани великих розмірів. Із зовнішніх форм ще не зіпсованих оранкою могил можливо гадати, що вони належать не пізніше як скіфо-сарматській добі…
Зважаючи на розташування села на старовинному шляху, що з'єднував раніше Прилуки й Конотоп, із відгалуженням в Іваниці на Ромни, можна вважати Іваницю поселенням стародавнім, яке пережило монголо-татарську навалу. Поблизу села виявлено ранньослов'янські поселення перших століть нашої ери і городище сіверян VIII–IX сторіч, занесене на карту давніх земляних укріплень на території Полтавщини. У трикутнику між двома річками знаходилася фортеця. Вона являла собою добре захищене укріплення, огороджене дерев'яними стінами з товстих колод із сторожовими вежами на них, обнесене високим земляним валом та глибоким ровом, вода до якого проводилась з річок, які, у свою чергу, слугували добрим природним захистом.
Під владою шляхти
Як i багато містечок Лівобережної України, Іваниця виникла з хуторів. Із заснуванням містечка кількість довколишніх хуторів почала зменшуватись: одні злилися з містечком, інші перестали існувати через те, що господарі переселилися під захист надійних стін i укріплень Іваницької фортеці.
На карті уходів Канівських i Черкаських середини XVI сторіччя під № 25 значиться «Уход Каневской Спасской церкви (дар Евстафия Дашковича) по р. Олыпанице». Оскільки згадана річка — це Вільшанка, права притока Смошу i розташування уходу на карті збігається з географічним положениям Іваниці, Городні, Вільшани, цілком ймовірно, що на території, де зараз розташовані ці села, у XVI сторіччі почали відбудовуватись старі поселення. Очевидно, що першими поселенцями Іваниці були люди з числа «уходників», що почали заселяти спустошений i знелюднілий край.
Вперше Іваниця згадується О. Пшездецьким в описі маєтків Яреми Вишневецького 1647 року. Село тоді мало 336 дворів i 2640 жителів і було маєтністю Вишневецького. Величезне володіння, до якого в той час входила й Іваниця, називалося Вишневеччиною[]. Це володіння князів Вишневецьких займало майже дві третини Полтавського краю, центром якого були Лубни з княжим замком.
Важливим є те, що на карті Боплана 1948 року позначені поновлені у XVII сторіччі на території тодішньої Полтавщини 48 укріплених поселень, які існували з давніх часів. Серед цих поселень є на карті й Іваниця. Під назвою Іваніа позначена вона й на карті України, виконаній італійцем у 1684 році. Під такою ж назвою згадується Іваниця i в документах нащадків Яреми Вишневецького[].
Період козаччини
За часів Гетьманщини Іваниця — сотенне містечко Іваницької сотні Прилуцького полку. Козаки Іваницької сотні під проводом Степана Гриценка у вересні 1648 року відзначились у битві під Пилявцями, де польська регулярна армія зазнала повного розгрому від українського повстанського війська.
Згідно з реєстром 1649 року, Іваницька сотня налічувала 99 козаків. Сотнею командував Степан Гриценко.
Реєстр всього війська запорізького після Зброровської угоди з королем польським Яном Казимиром складений 1649 року, жовтня 16 дня. Полк Прилуцький. Сотня Іваницька: Стефан Гриценко, Мартин Миценко, Яцько Сапоненко, Андрій Ярошенко, Матвій Левченко, Омелько Близнюченко, Федір Трохименко, Іван Корсак, Тиміш Степаненко, Прокіп Скоченко, Іван Лук'яненко, Матвій Левченко, Гапон Сапоненко, Савка Дмитренко, Охрім Лучниченко, Клим Вакуленко, Грицько Глухий, Федір Хижняк, Євтух Дерев'ненко, Грицько Банковський, Сенько Струпаковський, Іван Артюненко, Йосько Лук'яненко, Васько Коливощенко, Денис Степаненко, Ярема Шиченко, Грицько Кутовець, Олешко Яготинський, Микита Москаль, Яцько Зарвенко, Демко Федченко, Семен Федченко, Андрушко Яготинський, Грицько Бондаренко, Андрій Богданенко, Іван Злий, Грицько Ващенко, Федір Костиченко, Хома Скаченко, Васько Гугнивенко, Тиміш Сидоренко, Мартин Горезненко, Грицько Хохоля, Кіндрат Вакуленко, Процик Ярошенко, Мирон Колядка, Савка Шабалтаний, Іван Гайдук, Іван Петренко, Остап Каменский, Панько Куриленко, Ничипор Мелех, Андрій Каченя, Сергій Логвиненко, Грицько Мальченко, Савка Терещенко, Фесько Ярошенко, Пилип Лихошва, Пархом Яценко, Михайло Серпечко, Аврам Гавриленко, Ярош Малченко, Іван Новаченко, Іван Гоголовець, Марко Стрелець, Ничипор Михайленко, Васько Бартошенко, Васько Фастовець, Пилип Басанець, Василь Бугаєнко, Клим Тимошенко, Фесько Пилипенко, Радько Хитриченко, Трохим Забуга, Семен Будниченко, Іван Потапенко, Васько Безалчий, Лавро Левоненко, Остап Мачуленко, Антон Левченко, Дем'ян Бонченко, Овдій Удуденко, Петро Левченко, Іван Ботвинка, Семен Полуляшенко, Ярема Ващенко, Федір Половий, Сидір Федченко, Іван Перовенко, Павло Сенченко, Іван Терех, Семен Олефіренко, Лавро Петренко, Остап Павленко, Кирик Павленко, Павло Ташенський, Фесько Олефіренко, Іван Богуславець.
Серед козаків Прилуцького полку згадуються також два давні козацькі роди з Іваниці — рід Пручаїв i рід Щербин.
На початку 1651 року іваницькі козаки у складі Прилуцького полку під орудою Тимофія Носача ходили виручати з біди козаків Кальницького (Вінницького) полку, на яких підступно порушивши Зборівський договір, напало коронне військо.
Відомо, що за козацьких часів містечко Іваниця було укріплене високим валом, на якому стояли гармати. З фортеці вело двоє воріт та підземний хід, що вів у напрямку давньої Георгіївської церкви, що стояла навпроти фортеці. Біля церкви знаходився ринок (торг), а далі йшли будівлі містечка. У 1908 році, після сніжної зими навесні був сильний паводок, що сильно порозмивав землю. Тоді в садибах довкола церкви відкрилися провали старих підвалів i фортечних таємних підземних ходів.
З середини XVIII сторіччя відома печатка Іваницької сотні з — зображенням козака, озброєного списом, що скаче на коні.
Під владою Російської імперії
У грудні 1653 року до пограничного з Московською державою Прилуцького полку прибуло царське посольство боярина Василя Бутурліна. У Іваниці їх зустрів Лохвицький сотник з листом від Богдана Хмельницького. В «Статейному списку» посольства Бутурліна про це записано так:
А в містечко Іваниці боярин Василь Васильович з товарищи прийшли в 3-й годині ночі. І перед посадом зустрів їх Іваницької городовий сотник Степан Степанов, а з ним на конях козаків людей зі 100 з прапором. А у містечка зустріли їх священики в ризах з хрестами, і з образами, і зі святою водою, з усім церковним причетом. І прийшовши до церкви великомученика Георгія, співали єктенію та благали бога про государском багаторічні здоров'я. І тої ж години до боярина до Василя Васильовича Бутурліна з товарищи приїхав лохвицький сотник Остафій Горбаренок та привіз до них лист гетьмана Богдана Хмельницького, а сказав, що дав йому той гетьманської лист мірогородський полковник Григорій Сохнович у Стеблеві містечку, від Псреяславля за 40 верст... І боярин Василь Васильович Бутурлін з товарищи гетьманської лист читали. І про те, як вони в Карабутов прийшли, і від Карабутове їхали до міста Іваниці, і в місто Іваниці приїхали, і які де були зустрічі, про всім писали до государя царя і великого князя Олексія Михайловича всія Русі до Москви з путівльцем з Сергієм Яциним грудня о 25 день в 9-й годині ночі. Та в тій же відписці до государю писали, що вони з міста Іваниці до Прилук підуть грудня о 26 день.
Оригінальний текст (рос.)c) А в городок Иваницы боярин Василей Васильевич с товарыщи пришли в 3-м часу ночи. И перед посадом встретил их иваницкой городовой сотник Степан Степанов, а с ним на конех казаков человек со 100 з знаменем. А у городка встретили их священницы в ризах со кресты, и с образы, и со святою водою, со всем церковным причетом. И пришед в церковь великомученика Георгия, пели ектенью и молили бога о государском многолетном здоровье. И того ж часу к боярину к Василью Васильевичю Бутурлину с товарыщи приехал лохвицкой сотник Остафей Горбаренок и привез к ним лист гетмана Богдана Хмельницкого, а сказал, что дал ему тот гетманской лист мирогородцкой полковник Григорей Сохнович в Стеблеве городке, от Псреяславля за 40 верст… И боярин Василей Васильевич Бутурлин с товарыщи гетманской лист чли. И о том, как они в Карабутов пришли, и от Карабутова ехали до города Иваницы, и в город Иваницы приехали, и каковы где были встречи, о всем писали ко государю царю и великому князю Алексею Михайловичю всеа Русии к Москве с путивльцом с Сергеем Яцыным декабря в 25 день в 9-м часу ночи. Да в той же отписке ко государю писали, что они из города Иваницы к Прилукам пойдут декабря в 26 день.
Цікаво, що в цьому документі московські дипломати, згадуючи Іваницю, називають її «городом» i «городком», жодного разу не вживаючи слова «містечко». I в той же час Городню й Дівицю називають селами.
Відповідно до рішень Переяславської Ради та Березневих статей 1654 року, Іваниця, як і вся територія Козацько-Гетьманської Держави, потрапила під протекторат Московського царства.
У 1666 році в Іваниці налічувалося 132 селянських господарства, які повинні були сплачувати податки до московської казни. За «окладами» вони були розподілені на три «статті»:
- господарств першої статті, які орали на шести волах — 36 дворів, у тому числі двори війта Власа Павлова та бурмистра Федора Михайлова, п'ять мельників також орали на 6-ти волах;
- господарства середньої статті, які орали на чотирьох волах — 32 двори;
- господарства меншої статті — 39 дворів орали на двох волах.
Мешкали в Іваниці й так звані «бобилі» — 20 дворів.
У 1740 році в Іваниці було 86 дворів (93 хати) козаків, 32 двори козачих підсусідків, 166 дворів (173 хати) селян, у тому числі «майстрових» 30 дворів (17 хат), «скуплених» 17 дворів (17 хат), (43) із них 10 дворів скуплено Іваницьким сотником П. Миницьким. В описі 1740 року значилося що «з одногомістечка (Іваниці) з самих посполитих окладу як грошового, так і провіантного ніколи ні кім не зібрано і нікуди не віддано, крім консистенської дачі і загальнонародних повинностей»[].
Козацька старшина за прикладом російських поміщиків прагнула мати своїх кріпаків. Офіційне право на це вона здобула у травні 1783 року указом Катерини II. Селянське населення Іваниці вважалося вільним до 1743 року, коли царською грамотою було віддане полтавському полковникові Андрію Андрійовичу Горленку.
На 1780 рік населення Іваниці складало 3640 осіб.
У 1783 році власниками іваницьких селян були прем'єр-майор Іван Андрійович Горленко — 178 дворів, колезький асесор Григорій Свірський — 46 дворів, брати Данило й Григорій Стороженки — 8 дворів. Крім того в Іваниці було 17 дворів козаків виборних, 78 дворів козаків підпомічників, 2 двори поштарів. Мешкали 20 родин і різночинців. На початку XIX сторіччя іваницькими селянами володіло багато дрібних поміщиків. Більшість із них були вихідцями з козацької старшини.
Найдавніше знаходження на мапах 1787 рік як Івани
Під час франко-російської війни тут було сформовано 8-й козацький полк.
У 1862 році у містечку володарському та козачому Іваниця було 3 церкви, 4 заводи та 347 дворів де жило 2564 особи
У 1911 році у селі Іваниця була Миколаївська, Троїцька та Георгіївська церкви, Міністерська, земська, церковно-парафіївська школи та жило 3006 осіб
У 1886 році в Іваниці було 664 двори i 3417 жителів. Серед них 60 дворів селян казенних, 312 дворів селян-власників, які входили до восьми сільських громад (Миницька, Васильківська, Горленківські 1-а та 2-а, Голівець-Михайлівська, Климівська, Тарновська, Свірська); 210 дворів козаків; 47 дворів міщан, серед яких були ремісники: шевці, кравці, ткачі, теслі, ковалі, які об'єднувалися в цехи. У 1886 році в Іваниці було 3 кузні, 23 водяних млини, 37 вітряків, 3 олійниці.
Пізніше з'явився в Іваниці винокурний завод, а в 1890 році відкрився i свій цегельний завод. Працював також i селітряний завод колишнього полкового писаря Тимофія Пащенка. Ще в 1771 році таких заводів поблизу Прилук було два: в Іваниці й Варві. У 1910 році, крім великого числа водяних млинів, у селі було 41 вітряк, крупорушка з олійницею й просорушка з гасовим двигуном, 9 ковалів.
У 1910 році у містечку (разом із хутором Кривенківським) налічувалося на 4461 жителя: 43 теслі, 67 кравців, 41 швець, 7 столярів, 9 ковалів, 6 мідників, 1 слюсар, 101 ткач, 11 візників, 230 поденників, 70 займалися інтелігентними та 369 — іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством.
Іваниця здавна була відома як торгове містечко. У XIX сторіччі тут щороку відбувалося по три ярмарки: Симеонівський (9 (20) травня), Bipo-Надіїнський (17 (28) вересня) i Михайлівський (8 (19) листопада). Крім ярмарків, працювали базари, спочатку щонеділі, потім щопонеділка i щоп'ятниці. У 1886 році в Іваниці було 16 крамниць, 10 шинків, у 1895 — 18 крамниць, чотири заїжджі двори. До 1890 року в Іваниці налічувалось близько 50 сімей євреїв, які майже всі займалися торгівлею. У 1910 році в Іваниці євреїв налічувалося 36.
При Іваницькій Георгіївській церкві діяла церковнопарафіяльна школа. Пізніше вона була перейменована в початкове училище. Навчалися тут переважно хлопчики.
В Іваниці діяли два земські початкові училища: перше училище було засноване поміщиком у «громадському домі» в 1844 році та передане у підпорядкування земства з 1872 року. Учнів у ньому щорічно навчалося більше 100. В 1902 році учнів було 151, із них закінчили курс навчання — 24 хлопчики. Друге земське початкове училище засноване в 1912 році.
Крім початкових однокласних училищ, в Іваниці з 1915 року діяло вище початкове училище, яке мало два класи. Учнів тоді було хлопців — 50, дівчат — 9. Після революції вище початкове училище реорганізоване в семирічну школу.
Доба визвольних змагань і міжвоєнний період
У 1917–1920 роках влада в селі часто переходила «з рук в руки», прихильники нової щораз карали і знищували попередників. У 1917 році Іваниця — у складі УНР. У січні 1918 року загони московських й петроградських більшовиків та полк Червоного козацтва розбили під Бахмачем значні військові частини Центральної Ради й захопили владу. У травні 1918-го влада перейшла до військ гетьмана Скоропадського. На початку січня 1919 року наступ на лівобережну Україну розпочала Українська радянська армія Антонова-Овсієнка. В першій декаді січня в Іваницю увійшли частини 1-ї дивізії 1-ї армії Українського фронту РККА. Черговий раз село «перейшло з рук в руки» в серпні 1919 року, цього разу вже денікінцям генерала Бредова, коли Добровольча армія Денікіна розпочала похід на Москву. Крах загального наступу армії Денікіна на Москву привів не лише до тотального відступу білих, але і до перелому в усій Громадянській війні. В середині жовтня 1919 року розпочався контрнаступ Південного фронту Червоної армії. Наприкінці жовтня почався наступ на Чернігівщині. Втретє і остаточно в радянська влада в Іваниці встановилася у листопаді 1919 року.
1 квітня 1923 року Прилуцький повіт реорганізовано в Прилуцьку округу. Іваниця стала районним центром. межував із Срібнянським, Прилуцьким та Малодівицьким районами, на півночі — із Ніжинською i Конотопською округами.
У 1929 році в селах Прилуччини почалася колективізація. Перша в Іваниці сільськогосподарська артіль під назвою «Незаможник» була організована у 1926 році. Ініціаторами організації артілі були селяни-бідняки Черченко Олексій Іванович, Ращенко Василь Гнатович, Вітер Федір Михайлович, Ярмоленко Тимофій Антонович, Проценко Олексій Ілліч, брати Луковини Іван та Федір Мусійовичі, Блоха Дмитро Гурінович. Очолив артіль секретар парткому Коваленко Микола Григорович.
У березні 1929 року в Іваниці організували другу сільськогосподарську артіль «Червоний партизан», а на початку 1930 року господарства реорганізовані у так зване «село-колгосп» під назвою «Незаможник», головою якого був обраний Ярмоленко Тимофій Антонович. Колгосп-село нараховував 884 господарства, тобто до нього було залучено 90 % усього населення. У цьому ж році були організовані колгоспи в Купині, Степу, Ковтунівці.
Через рік відбулося розукрупнення села-колгоспу на чотири колгоспи: «Незаможник» (що пізніше став називатися «Імені Комінтерна»), «Імені Войкова», «Імені Шевченка» та «Червоний партизан». Відомо, що головою колгоспу «Незаможник» був Корчомака Павло Федорович, парторгом Семенченко Павло Микитович, а колгосп імені Шевченка очолював Гончаров О. П., парторгом, був Косенко П. Т.
Іваниця, як i вся країна, у останні роки перед війною пережила сталінські репресії. 1932—1933 роки стали трагічними в історії Іваниці, як i всієї України. Голодомор 1932—1933 років забрав у Іваниці близько 250 життів. Хоча дані ці дуже приблизні.
Іваниця у роки Другої світової війни та післявоєнної відбудови
Два роки, з 15 вересня 1941 до 17 вересня 1943 року, Іваниця була окупована німецькими військами. У роки окупації на території Іваницького району діяв партизанський загін імені 18-го серпня (командир Парченко I. T., комісар Симоненко М. Д.), у якому налічувалось 42 бійці. Загін перешкоджав окупантам вивозити хліб, продукти з Іваниці, Варви, Прилук, Срібного.
Відступаючи, німці спалили приміщення школи, у якому зберігалося зерно. Спалили i приміщення райвиконкому (колишньої волості). У роки Другої світової війни Іваниця втратила 583 чоловіки. Серед Героїв минулої війни є іваничанин — Степан Павлович Васечко.
У 1944 році почалася відбудова села. У 1946 році відкрилася початкова школа на Замісті. В районній газеті опубліковано 5-річний план розвитку іваницького колгоспу імені Шевченка, де на той час головою був I. C. Соломка. У плані було закладено будівництво власної електростанції i рибного ставка. У цьому ж році відкрито новий продуктовий магазин.
Насувався голод. Через сильну спеку не вродив хліб. У колгоспі давали лише 300 грам хлібу на трудодень i більше нічого. В центрі села збудували невеличку хлібопекарню, але пекти хліб не було з чого. 1947 року в колгоспі імені Калініна відкрилась їдальня, спочатку на 40, потім на 107 осіб. Варили буряки та видавали по 100 грам хлібу на душу.
Колгоспам Іваницького району надана була державна позика — 400 центнерів зерна на посів, але цього не вистачало — вирішено було зібрати його серед населення. Люди, щоб вижити, змушені були красти. На кількох іваницьких жінок справу передали до суду. Складні погодні умови призвели до великих втрат хліба, тому Іваницький район не зміг виконати норми хлібоздачі i знаходився на останньому місці в області[].
21 грудня 1947 року запущена в експлуатацію електростанція, яка освітлювала лише центр села.
Починаючи з 1948 року, життя поступово почало налагоджуватися. 1948 року Іваницький район виконав план хлібозаготівлі i навіть намагався вийти в передовики. У 1949 році погодні умови сприяли доброму врожаю, але колгоспники одержали мізер, лише по 1 кг хліба на трудодень.
1950-ті — 1990-ті
У 1950 році пройшла реорганізація, колгоспи в Купині та Ковтунівці об'єднані з колгоспом імені Шевченка. Колгоспи імені Войкова та імені Комінтерна i хутір Степ об'єднані в єдине господарство імені Калініна, яке очолив інженер-конструктор Дудченко Сергій Іванович. Дудченко був ініціатором побудови міжколгоспної електростанції, будівництва типових корівників, свинарників, посіву рижію, комплексної механізації.
Восени 1951 року закінчено будівництво гідроелектростанції на річці Смош, село отримало електроенергію, та ще й утворився став площею 50 гектарів.
1952 року в колгоспі імені Шевченка зібрали рекордний у районі врожай буряків — 380 центнерів із гектара. У грудні пройшло збільшення колгоспів, у районі замість 43-х утворилося 14 господарств, у кожному селі — по одному колгоспу i лише в Іваниці та Ряшках — по два.
1954 року в центрі села побудована нова хлібопекарня, магазин, будинок лісгоспу, нова контора колгоспу «Червоний партизан», електрифіковано вулиці Леніна та Калініна. У 1955–1957 роках в Іваниці побудовано готель, баню, чимало приватних будинків. У лікарні відкрито рентген-кабінет. Розпочато автобусне сполучення з Ічнею та Прилуками. Добробут населення покращився, у магазинах стало більше товарів, ліквідована примусова позика, податки з малосімейних.
21 січня 1959 р. Іваниця втратила статус райцентру — Іваницький район ліквідовано, а територія поділена між Ічнянським і Срібнянським районами.
У 1959 році проведено збільшення колгоспів Іваниці, Купини, Загону, Зоцівки, Лозового, Степу, Ковтунівки в єдиний колгосп імені Калініна, а також приєднано до Іваницької сільради Загінську сільраду. Головою об'єднаної сільради обрано Олександра Антоновича Романюту.
1960 року відкрито краєзнавчий музей.
У 1961 році на території Іваницької сільської ради проживало 4651 чоловік. У 1962 році на базі Іваницької МТС відкрита районна школа механізаторів, до неї вступило 95 слухачів. У цьому ж році облаштований ставок в урочищі Соловйове, який став улюбленим місцем відпочинку іваничан.
У 1962—1964 навчальному році іваницька середня школа стала 11-класною «середнью загальною трудовою політехнічною школою з виробничим навчанням». На той час в школі налічувалося 340 учнів, у тому числі у 8-річній — 224 учні, у початковій — 20. Організовано дві футбольні команди: колгоспна та шкільна, тренером працював колишній професійний футболіст, учасник міжнародних змагань — Тер-Огли.
1964 року в селі відбулося урочисте відкриття пам'ятника Т. Г. Шевченку, який двічі бував в Іваниці. Погруддя Кобзаря встановлено в посадженому школярами парку на розі вулиць Леніна та Войкова.
У 1967 році, на місці спаленої під час війни школи, збудований новий будинок культури.
Іваницький колгосп імені Калініна був відомий в Україні. Метод внутрішньогосподарського розрахунку, розроблений економістом колгоспу П. А. Козаченком був новацією для свого часу. За його результатами публікувалися статті в журналах «Комуніст України», «Наука i техніка». Часи, коли колгоспом керував П. В. Жовторіпенко, були роками розвитку Іваниці: були заасфальтовані дороги, збудована нові лікарня, дитсадок, школа, клуби в Купині, Зоцівці, Загоні, будинок культури в Іваниці, нова контора колгоспу, вузол зв'язку, багато житлових будинків, нових магазинів. У 1970-х роках у користуванні іваничан з'явилося 15 легкових автомобілів. У 1970 році відкрився магазин «Лілея». Після початку перебудови колгосп імені Калініна реорганізовано на сільськогосподарське підприємство «Колос». Мінялися голови правління, назви, але стан справ у господарстві незмінно погіршувався. Врешті «Колос» був об'єднаний з орендним колективом «Нива», де були хороші прибутки.
Історія створення «Ниви» починається з часів прийняття закону про оренду в сільському господарстві. У 1988 році в колгоспі виділився невеликий колектив з 9 чоловік, що утворив орендне підриємство. Спочатку в обробітку було 800 га землі, потім орендували ще 1700 га i дві ферми на 400 голів корів. Колектив швидко зростав i скоро налічував уже 150 чоловік. Коли вийшов закон про фермерство, 52 чоловіки написали заяви, отримали землю i стали працювати фермерами. У 1992 році підприємство акціонувалося й пропрацювало так до 1997 року. Потім до нього приєдналися селяни Загону, Зоцівки, Купини із земельними паями, землі стало 3600 га.
У 2003 році спільними зусиллями в Іваницю підвели газ.
Інфраструктура
На території села працюють загальноосвітня школа I—III ст., дитячий садок, будинок культури, лікарня, відділення зв'язку, магазини.
Діє сільськогосподарське товариство ЗАТ «Нива-Плюс». На сьогодні в «Ниві» в обробітку 5360 га орної землі. Основний напрямок — зерново-молочний. Значна увага приділяється вирощуванню цукрових буряків. Господарство не обмежується лише виробництвом сільгосппродукції. Додаткові доходи дає переробка та продаж своєї продукції. «Нива» має шість своїх магазинів, через які реалізує власну продукцію майже на 2 млн грн. на рік, у тому числі 65 % — власного виробництва. Очолює ЗАТФ «Нива» Щербина Борис Григорович.
Кілька десятиліть поспіль в селі спостерігається тенденція до зменшення чисельності населення. Особливо це помітно в галузі освіти: у 1960 році в Іваниці було три школи: середня (284 учнів), восьмирічна (193 учні), початкова (38 учнів). Ще років п'ять тому кількість школярів була близько 350, 2021 року у школі навчається 143 дитини.
Меморіальні пам'ятники
- Пам'ятник Тарасу Шевченку (1964). Погруддя Кобзаря встановлено на місці садиби Якима Шевченка, де зупинявся Т. Г. Шевченко дорогою на Сокиринці.
- Пам'ятник на честь воїнів-земляків, що полягли в роки Другої світової війни (1967). Встановлено на пагорбі при в'їзді в Іваницю, де до 1913 року стояла стара Георгіївська церква.
- Пам'ятник жителям Іваниці, що стали жертвами Голодомору (1992). Встановлений на центральному кладовищі. Ідея пам'ятника належала землякові Крицькому Анатолію Івановичу.
Відомі уродженці
- Бутейко Костянтин Павлович — медик-філософ, автор лікувальної системи дихальних вправ (метод Бутейка).
- Васечко Степан Павлович — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
- Перепуст Петро Микитович — український громадський, політичний і церковний діяч.
- Сльозка Микола Йосипович — український актор радянських часів, народний артист УРСР.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2020. Процитовано 9 жовтня 2013.
- Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Іваниця [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Макаренко М. О. Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за археологічні досліди року 1926. — К. : Українська академія наук, 1927. — С. 108-109.
- Лазаревський О. М. Опис старої Малоросії, Полк Прилуцький = Описаніе старой Малороссіи. Полкъ Прилуцкій. — К. : Типографія К. Н. Милевскаго, 1902. — Т. 3. — 454 с.
- Боплан Л. Г. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. — К. : Наукова думка, 1990. — 256 с. — .
- Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. — 2-е видання. — К. : Альтернативи, 2003. — С. 297-298. — .
- Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы (в трех томах) / Редкол.: П. П. Гудзенко и др. — М. : Издательство АН СССР, 1953. — Т. 3: 1651–1654. — С. 447-453.
- Исповедные ведомости : Троицкая церковь, 1780
- Исповедные ведомости : Георгиевская церковь, 1780
- Исповедные ведомости : Николаевская церковь, 1780
- Шкоропад Д. Е. История Прилук (в трех томах). — М., 1982. — Т. 2. — С. 5.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- Абалихин Б. С. Украинское ополчение 1812 г. // Исторические записки. М., 1962. Т. 72. С. 87 — 118.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 98-99, 526 та 581-582 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.[недоступне посилання]
- (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
- Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 309 з 562.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»
Література
- Лазаревський О. М. Опис старої Малоросії, Полк Прилуцький = Описаніе старой Малороссіи. Полкъ Прилуцкій. — К. : Типографія К. Н. Милевскаго, 1902. — Т. 3. — С. 200.
- Падалка Л. В. Прошлое Полтавской территории и ея заселение: Исследование и материалы с картами. — Полтава : Товарищество Печатного Дела (Типография быв. И. А. Дохман), 1914. — С. 34.
- Макаренко М. О. Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за археологічні досліди року 1926. — К. : Українська академія наук, 1927. — С. 108-109.
- Маценко В. А. Прилукщина. Историческое и статистическое описание Прилуцкого уезда Полтавской губернии. — Лубны, 1888. — С. 64.
- Шкоропад Д. О., Савон О. А. Іваниця // Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — 560 с. — .
- Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. — 2-е видання. — К. : Альтернативи, 2003. — С. 297-298. — .
- Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы (в трех томах) / Редкол.: П. П. Гудзенко и др. — М. : Издательство АН СССР, 1953. — Т. 3: 1651–1654. — С. 447-453.
- Шкоропад Д. Е. История Прилук (в трех томах). — М., 1982. — Т. 2. — С. 5.
- Дядиченко В. А. Участь українських козацьких полків в Азово-Дніпровських походах 1695–1696 pp. — К. : Наукові записки Інституту історії України, 1952. — С. 179.
- Шевченко Б. В. До Удаю, до Іченьки, до Смошу, до Остра… // Ічнянщина: фототрилогія. — Зошит третій, частина друга. — К. : Гнозіс, 2010. — С. 284. — .
- Літопис Самовидця. — К. : «Наукова думка», 1971. — С. 91, 104, 129, 152, 174.
- Клировая книга Полтавской епархии на 1902 г. — Полтава:, 1902.
- Прилуцький відділ Держархіву Чернігівської області, ф. 1530, оп. 2, спр. 563. Церковно-приходская летопись Георгиевской церкви местечка Иваницы.
- Акты Юго-Западной России. — СПб.:, 1863. — Том 4. — № 115. — С. 249—250.
- Акты Юго-Западной России. — СПб.:, 1867. — Том 5. — С. 227.
- Акты Юго-Западной России. — СПб.:, 1872. — Том 7. — С. 150.
- Акты Юго-Западной России. — СПб.:, 1875. — Том 8. — С. 60-61.
Посилання
- Облікова картка населеного пункту на офіційному порталі Верховної Ради України [ 16 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Іваниця [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ivanicya Iva nicya selo v Ukrayini u Priluckomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Naselennya 1858 osib Vhodit do skladu Parafiyivskoyi selishnoyi gromadi selo IvanicyaGerbKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Priluckij rajonGromada Parafiyivska selishna gromadaOblikova kartka Kartka VR Osnovni daniZasnovane 1600Naselennya 1858Plosha 0 515 km Gustota naselennya 3607 77 osib km Poshtovij indeks 16751Telefonnij kod 380 4633Geografichni daniGeografichni koordinati 50 47 10 pn sh 32 38 03 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 135 mVodojmi richka SmoshMisceva vladaAdresa radi 16730 Chernigivska obl Ichnyanskij r n smt Parafiyivka vul Tarasa Shevchenka bud 95KartaIvanicyaIvanicyaMapaGeografiyaSelo roztashovane na pivnochi rajonu na beregah dvoh richok Z pivnichnogo zahodu selo omivaye richka Smosh z pivnichnogo shodu selom protikaye liva pritoka Smoshi richka Ivanicya abo inakshe Soloha yaka tut zhe vpadaye u Smosh Vidstan vid Chernigova blizko 150 km do Ichni 18 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Ichnya na liniyi Bahmach Priluki Poltavskoyi direkciyi zaliznichnih perevezen za 20 km Vishe za techiyeyu Smosha na vidstani 0 5 km roztashovane selo Kovtunivka nizhche za techiyeyu na vidstani 3 5 km roztashovane selo Icenkiv Plosha sela blizko 0 5 km Visota nad rivnem morya 135 m Ranishe selo znahodilosya v trikutniku mizh richkami prote uzhe z davnishih chasiv na pivdni kutok Zamistya na zahodi Svirshina i Kagamlik roztashovani na protilezhnih vid centralnoyi chastini sela beregah richok Miscevist dovkola Ivanici nerivna porizana yarami Lisiv malo na pivdennomu shodi Vojkove na pivnochi Samarshina Berestovec Kachanivka na pivden gaj Mihajlishine na shid posadzhenij u tridcyatih rokah XX stolittya gaj Kut EtimologiyaToponim Ivanicya pohodit vid poshirenogo ukrayinskogo cholovichogo imeni Ivan Bilshe simdesyati nazv ukrayinskih mist i sil mayut pohodzhennya vid imeni Ivan ale Ivanicya lishe dvichi na Chernigivshini i na Sumshini u Romenskomu rajoni IstoriyaIvanicya zasnovana naprikinci XVII storichchya oficijnoyu datoyu zasnuvannya selisha vvazhayetsya 1600 rik Vitoki V cij miscevosti lyudi zhili z davnih daven pro sho svidchat velike skupchennya kurgan bronzovoyi dobi II tisyacholittya do n e i skifskogo periodu V III stolittya do n e bilya Ivanici v napryamku do sela Gorodni j mista Ichni Prichomu harakterno sho na teritoriyi Ivanickoyi volosti bula taka velichezna kilkist kurganiv sho ce neabiyak zdivuvalo navit takogo dosvidchenogo arheologa j doslidnika yakim buv vidatnij uchenij patriot M O Makarenko U 1926 roci vin doslidzhuvav cej kraj a potim zvituvav pered Vseukrayinskim arheologichnim komitetom Nevelikij fragment jogo zvitu Iduchi dorogoyu z Priluk na Ivanicyu zustrichayemo za s Gorodneyu pochinayuchi z 27 yi verstvi vid Priluk velicheznu grupu kurgannogo mogilnika vlasne kazhuchi dekilka grup yaki rozmisheni v blizkomu viddalenni odna vid odnoyi a v deyakih miscyah zovsim z yednuyutsya Bci polya pid Ivaniceyu voni vkrivayut to gustishe to ridshe to visokimi nasipami to nizkimi tyagnutsya bez kincya Bci nasipi vzhe rozoryuyutsya j bagato z nih nam mozhna bulo zaprimititi lishe tomu sho pole bulo tilki sho zaorano j tomu sho buv vechirnij chas koli vsyakij gorbik navit duzhe malenka puhlina pomitno pidnimayutsya nad poverhneyu Mizh siloyu malenkih ledve pomitnih mogilok pidnimayutsya bilshi nasipi a poryad gnizdyatsya j nastilki visoki sho na nih she ne maye zmogi vidertisya plug Pravoruch dorogi i livoruch na vsomu prostori yih cile more Z dorogi pomitni v napryamku na Ivanicyu duzhe visoki nasipi Mizh mogilami traplyayutsya majdani velikih rozmiriv Iz zovnishnih form she ne zipsovanih orankoyu mogil mozhlivo gadati sho voni nalezhat ne piznishe yak skifo sarmatskij dobi Zvazhayuchi na roztashuvannya sela na starovinnomu shlyahu sho z yednuvav ranishe Priluki j Konotop iz vidgaluzhennyam v Ivanici na Romni mozhna vvazhati Ivanicyu poselennyam starodavnim yake perezhilo mongolo tatarsku navalu Poblizu sela viyavleno rannoslov yanski poselennya pershih stolit nashoyi eri i gorodishe siveryan VIII IX storich zanesene na kartu davnih zemlyanih ukriplen na teritoriyi Poltavshini U trikutniku mizh dvoma richkami znahodilasya fortecya Vona yavlyala soboyu dobre zahishene ukriplennya ogorodzhene derev yanimi stinami z tovstih kolod iz storozhovimi vezhami na nih obnesene visokim zemlyanim valom ta glibokim rovom voda do yakogo provodilas z richok yaki u svoyu chergu sluguvali dobrim prirodnim zahistom Pid vladoyu shlyahti Yak i bagato mistechok Livoberezhnoyi Ukrayini Ivanicya vinikla z hutoriv Iz zasnuvannyam mistechka kilkist dovkolishnih hutoriv pochala zmenshuvatis odni zlilisya z mistechkom inshi perestali isnuvati cherez te sho gospodari pereselilisya pid zahist nadijnih stin i ukriplen Ivanickoyi forteci Na karti uhodiv Kanivskih i Cherkaskih seredini XVI storichchya pid 25 znachitsya Uhod Kanevskoj Spasskoj cerkvi dar Evstafiya Dashkovicha po r Olypanice Oskilki zgadana richka ce Vilshanka prava pritoka Smoshu i roztashuvannya uhodu na karti zbigayetsya z geografichnim polozheniyam Ivanici Gorodni Vilshani cilkom jmovirno sho na teritoriyi de zaraz roztashovani ci sela u XVI storichchi pochali vidbudovuvatis stari poselennya Ochevidno sho pershimi poselencyami Ivanici buli lyudi z chisla uhodnikiv sho pochali zaselyati spustoshenij i znelyudnilij kraj Vpershe Ivanicya zgaduyetsya O Pshezdeckim v opisi mayetkiv Yaremi Vishneveckogo 1647 roku Selo todi malo 336 dvoriv i 2640 zhiteliv i bulo mayetnistyu Vishneveckogo Velichezne volodinnya do yakogo v toj chas vhodila j Ivanicya nazivalosya Vishnevechchinoyu dzherelo Ce volodinnya knyaziv Vishneveckih zajmalo majzhe dvi tretini Poltavskogo krayu centrom yakogo buli Lubni z knyazhim zamkom Vazhlivim ye te sho na karti Boplana 1948 roku poznacheni ponovleni u XVII storichchi na teritoriyi todishnoyi Poltavshini 48 ukriplenih poselen yaki isnuvali z davnih chasiv Sered cih poselen ye na karti j Ivanicya Pid nazvoyu Ivania poznachena vona j na karti Ukrayini vikonanij italijcem u 1684 roci Pid takoyu zh nazvoyu zgaduyetsya Ivanicya i v dokumentah nashadkiv Yaremi Vishneveckogo dzherelo Period kozachchini Za chasiv Getmanshini Ivanicya sotenne mistechko Ivanickoyi sotni Priluckogo polku Kozaki Ivanickoyi sotni pid provodom Stepana Gricenka u veresni 1648 roku vidznachilis u bitvi pid Pilyavcyami de polska regulyarna armiya zaznala povnogo rozgromu vid ukrayinskogo povstanskogo vijska Zgidno z reyestrom 1649 roku Ivanicka sotnya nalichuvala 99 kozakiv Sotneyu komanduvav Stepan Gricenko Reyestr vsogo vijska zaporizkogo pislya Zbrorovskoyi ugodi z korolem polskim Yanom Kazimirom skladenij 1649 roku zhovtnya 16 dnya Polk Priluckij Sotnya Ivanicka Stefan Gricenko Martin Micenko Yacko Saponenko Andrij Yaroshenko Matvij Levchenko Omelko Bliznyuchenko Fedir Trohimenko Ivan Korsak Timish Stepanenko Prokip Skochenko Ivan Luk yanenko Matvij Levchenko Gapon Saponenko Savka Dmitrenko Ohrim Luchnichenko Klim Vakulenko Gricko Gluhij Fedir Hizhnyak Yevtuh Derev nenko Gricko Bankovskij Senko Strupakovskij Ivan Artyunenko Josko Luk yanenko Vasko Kolivoshenko Denis Stepanenko Yarema Shichenko Gricko Kutovec Oleshko Yagotinskij Mikita Moskal Yacko Zarvenko Demko Fedchenko Semen Fedchenko Andrushko Yagotinskij Gricko Bondarenko Andrij Bogdanenko Ivan Zlij Gricko Vashenko Fedir Kostichenko Homa Skachenko Vasko Gugnivenko Timish Sidorenko Martin Goreznenko Gricko Hoholya Kindrat Vakulenko Procik Yaroshenko Miron Kolyadka Savka Shabaltanij Ivan Gajduk Ivan Petrenko Ostap Kamenskij Panko Kurilenko Nichipor Meleh Andrij Kachenya Sergij Logvinenko Gricko Malchenko Savka Tereshenko Fesko Yaroshenko Pilip Lihoshva Parhom Yacenko Mihajlo Serpechko Avram Gavrilenko Yarosh Malchenko Ivan Novachenko Ivan Gogolovec Marko Strelec Nichipor Mihajlenko Vasko Bartoshenko Vasko Fastovec Pilip Basanec Vasil Bugayenko Klim Timoshenko Fesko Pilipenko Radko Hitrichenko Trohim Zabuga Semen Budnichenko Ivan Potapenko Vasko Bezalchij Lavro Levonenko Ostap Machulenko Anton Levchenko Dem yan Bonchenko Ovdij Ududenko Petro Levchenko Ivan Botvinka Semen Polulyashenko Yarema Vashenko Fedir Polovij Sidir Fedchenko Ivan Perovenko Pavlo Senchenko Ivan Tereh Semen Olefirenko Lavro Petrenko Ostap Pavlenko Kirik Pavlenko Pavlo Tashenskij Fesko Olefirenko Ivan Boguslavec Sered kozakiv Priluckogo polku zgaduyutsya takozh dva davni kozacki rodi z Ivanici rid Pruchayiv i rid Sherbin Na pochatku 1651 roku ivanicki kozaki u skladi Priluckogo polku pid orudoyu Timofiya Nosacha hodili viruchati z bidi kozakiv Kalnickogo Vinnickogo polku na yakih pidstupno porushivshi Zborivskij dogovir napalo koronne vijsko Vidomo sho za kozackih chasiv mistechko Ivanicya bulo ukriplene visokim valom na yakomu stoyali garmati Z forteci velo dvoye vorit ta pidzemnij hid sho viv u napryamku davnoyi Georgiyivskoyi cerkvi sho stoyala navproti forteci Bilya cerkvi znahodivsya rinok torg a dali jshli budivli mistechka U 1908 roci pislya snizhnoyi zimi navesni buv silnij pavodok sho silno porozmivav zemlyu Todi v sadibah dovkola cerkvi vidkrilisya provali starih pidvaliv i fortechnih tayemnih pidzemnih hodiv Z seredini XVIII storichchya vidoma pechatka Ivanickoyi sotni z zobrazhennyam kozaka ozbroyenogo spisom sho skache na koni Pid vladoyu Rosijskoyi imperiyi U grudni 1653 roku do pogranichnogo z Moskovskoyu derzhavoyu Priluckogo polku pribulo carske posolstvo boyarina Vasilya Buturlina U Ivanici yih zustriv Lohvickij sotnik z listom vid Bogdana Hmelnickogo V Statejnomu spisku posolstva Buturlina pro ce zapisano tak A v mistechko Ivanici boyarin Vasil Vasilovich z tovarishi prijshli v 3 j godini nochi I pered posadom zustriv yih Ivanickoyi gorodovij sotnik Stepan Stepanov a z nim na konyah kozakiv lyudej zi 100 z praporom A u mistechka zustrili yih svyasheniki v rizah z hrestami i z obrazami i zi svyatoyu vodoyu z usim cerkovnim prichetom I prijshovshi do cerkvi velikomuchenika Georgiya spivali yekteniyu ta blagali boga pro gosudarskom bagatorichni zdorov ya I toyi zh godini do boyarina do Vasilya Vasilovicha Buturlina z tovarishi priyihav lohvickij sotnik Ostafij Gorbarenok ta priviz do nih list getmana Bogdana Hmelnickogo a skazav sho dav jomu toj getmanskoyi list mirogorodskij polkovnik Grigorij Sohnovich u Steblevi mistechku vid Psreyaslavlya za 40 verst I boyarin Vasil Vasilovich Buturlin z tovarishi getmanskoyi list chitali I pro te yak voni v Karabutov prijshli i vid Karabutove yihali do mista Ivanici i v misto Ivanici priyihali i yaki de buli zustrichi pro vsim pisali do gosudarya carya i velikogo knyazya Oleksiya Mihajlovicha vsiya Rusi do Moskvi z putivlcem z Sergiyem Yacinim grudnya o 25 den v 9 j godini nochi Ta v tij zhe vidpisci do gosudaryu pisali sho voni z mista Ivanici do Priluk pidut grudnya o 26 den Originalnij tekst ros c A v gorodok Ivanicy boyarin Vasilej Vasilevich s tovaryshi prishli v 3 m chasu nochi I pered posadom vstretil ih ivanickoj gorodovoj sotnik Stepan Stepanov a s nim na koneh kazakov chelovek so 100 z znamenem A u gorodka vstretili ih svyashennicy v rizah so kresty i s obrazy i so svyatoyu vodoyu so vsem cerkovnym prichetom I prished v cerkov velikomuchenika Georgiya peli ektenyu i molili boga o gosudarskom mnogoletnom zdorove I togo zh chasu k boyarinu k Vasilyu Vasilevichyu Buturlinu s tovaryshi priehal lohvickoj sotnik Ostafej Gorbarenok i privez k nim list getmana Bogdana Hmelnickogo a skazal chto dal emu tot getmanskoj list mirogorodckoj polkovnik Grigorej Sohnovich v Stebleve gorodke ot Psreyaslavlya za 40 verst I boyarin Vasilej Vasilevich Buturlin s tovaryshi getmanskoj list chli I o tom kak oni v Karabutov prishli i ot Karabutova ehali do goroda Ivanicy i v gorod Ivanicy priehali i kakovy gde byli vstrechi o vsem pisali ko gosudaryu caryu i velikomu knyazyu Alekseyu Mihajlovichyu vsea Rusii k Moskve s putivlcom s Sergeem Yacynym dekabrya v 25 den v 9 m chasu nochi Da v toj zhe otpiske ko gosudaryu pisali chto oni iz goroda Ivanicy k Prilukam pojdut dekabrya v 26 den Cikavo sho v comu dokumenti moskovski diplomati zgaduyuchi Ivanicyu nazivayut yiyi gorodom i gorodkom zhodnogo razu ne vzhivayuchi slova mistechko I v toj zhe chas Gorodnyu j Divicyu nazivayut selami Vidpovidno do rishen Pereyaslavskoyi Radi ta Bereznevih statej 1654 roku Ivanicya yak i vsya teritoriya Kozacko Getmanskoyi Derzhavi potrapila pid protektorat Moskovskogo carstva U 1666 roci v Ivanici nalichuvalosya 132 selyanskih gospodarstva yaki povinni buli splachuvati podatki do moskovskoyi kazni Za okladami voni buli rozpodileni na tri statti gospodarstv pershoyi statti yaki orali na shesti volah 36 dvoriv u tomu chisli dvori vijta Vlasa Pavlova ta burmistra Fedora Mihajlova p yat melnikiv takozh orali na 6 ti volah gospodarstva serednoyi statti yaki orali na chotiroh volah 32 dvori gospodarstva menshoyi statti 39 dvoriv orali na dvoh volah Meshkali v Ivanici j tak zvani bobili 20 dvoriv U 1740 roci v Ivanici bulo 86 dvoriv 93 hati kozakiv 32 dvori kozachih pidsusidkiv 166 dvoriv 173 hati selyan u tomu chisli majstrovih 30 dvoriv 17 hat skuplenih 17 dvoriv 17 hat 43 iz nih 10 dvoriv skupleno Ivanickim sotnikom P Minickim V opisi 1740 roku znachilosya sho z odnogomistechka Ivanici z samih pospolitih okladu yak groshovogo tak i proviantnogo nikoli ni kim ne zibrano i nikudi ne viddano krim konsistenskoyi dachi i zagalnonarodnih povinnostej dzherelo Kozacka starshina za prikladom rosijskih pomishikiv pragnula mati svoyih kripakiv Oficijne pravo na ce vona zdobula u travni 1783 roku ukazom Katerini II Selyanske naselennya Ivanici vvazhalosya vilnim do 1743 roku koli carskoyu gramotoyu bulo viddane poltavskomu polkovnikovi Andriyu Andrijovichu Gorlenku Na 1780 rik naselennya Ivanici skladalo 3640 osib U 1783 roci vlasnikami ivanickih selyan buli prem yer major Ivan Andrijovich Gorlenko 178 dvoriv kolezkij asesor Grigorij Svirskij 46 dvoriv brati Danilo j Grigorij Storozhenki 8 dvoriv Krim togo v Ivanici bulo 17 dvoriv kozakiv vibornih 78 dvoriv kozakiv pidpomichnikiv 2 dvori poshtariv Meshkali 20 rodin i riznochinciv Na pochatku XIX storichchya ivanickimi selyanami volodilo bagato dribnih pomishikiv Bilshist iz nih buli vihidcyami z kozackoyi starshini Najdavnishe znahodzhennya na mapah 1787 rik yak Ivani Pid chas franko rosijskoyi vijni tut bulo sformovano 8 j kozackij polk U 1862 roci u mistechku volodarskomu ta kozachomu Ivanicya bulo 3 cerkvi 4 zavodi ta 347 dvoriv de zhilo 2564 osobi U 1911 roci u seli Ivanicya bula Mikolayivska Troyicka ta Georgiyivska cerkvi Ministerska zemska cerkovno parafiyivska shkoli ta zhilo 3006 osib U 1886 roci v Ivanici bulo 664 dvori i 3417 zhiteliv Sered nih 60 dvoriv selyan kazennih 312 dvoriv selyan vlasnikiv yaki vhodili do vosmi silskih gromad Minicka Vasilkivska Gorlenkivski 1 a ta 2 a Golivec Mihajlivska Klimivska Tarnovska Svirska 210 dvoriv kozakiv 47 dvoriv mishan sered yakih buli remisniki shevci kravci tkachi tesli kovali yaki ob yednuvalisya v cehi U 1886 roci v Ivanici bulo 3 kuzni 23 vodyanih mlini 37 vitryakiv 3 olijnici Piznishe z yavivsya v Ivanici vinokurnij zavod a v 1890 roci vidkrivsya i svij cegelnij zavod Pracyuvav takozh i selitryanij zavod kolishnogo polkovogo pisarya Timofiya Pashenka She v 1771 roci takih zavodiv poblizu Priluk bulo dva v Ivanici j Varvi U 1910 roci krim velikogo chisla vodyanih mliniv u seli bulo 41 vitryak kruporushka z olijniceyu j prosorushka z gasovim dvigunom 9 kovaliv U 1910 roci u mistechku razom iz hutorom Krivenkivskim nalichuvalosya na 4461 zhitelya 43 tesli 67 kravciv 41 shvec 7 stolyariv 9 kovaliv 6 midnikiv 1 slyusar 101 tkach 11 viznikiv 230 podennikiv 70 zajmalisya inteligentnimi ta 369 inshimi nezemlerobskimi zanyattyami vse inshe dorosle naselennya zajmalosya zemlerobstvom Ivanicya zdavna bula vidoma yak torgove mistechko U XIX storichchi tut shoroku vidbuvalosya po tri yarmarki Simeonivskij 9 20 travnya Bipo Nadiyinskij 17 28 veresnya i Mihajlivskij 8 19 listopada Krim yarmarkiv pracyuvali bazari spochatku shonedili potim shoponedilka i shop yatnici U 1886 roci v Ivanici bulo 16 kramnic 10 shinkiv u 1895 18 kramnic chotiri zayizhdzhi dvori Do 1890 roku v Ivanici nalichuvalos blizko 50 simej yevreyiv yaki majzhe vsi zajmalisya torgivleyu U 1910 roci v Ivanici yevreyiv nalichuvalosya 36 Pri Ivanickij Georgiyivskij cerkvi diyala cerkovnoparafiyalna shkola Piznishe vona bula perejmenovana v pochatkove uchilishe Navchalisya tut perevazhno hlopchiki V Ivanici diyali dva zemski pochatkovi uchilisha pershe uchilishe bulo zasnovane pomishikom u gromadskomu domi v 1844 roci ta peredane u pidporyadkuvannya zemstva z 1872 roku Uchniv u nomu shorichno navchalosya bilshe 100 V 1902 roci uchniv bulo 151 iz nih zakinchili kurs navchannya 24 hlopchiki Druge zemske pochatkove uchilishe zasnovane v 1912 roci Krim pochatkovih odnoklasnih uchilish v Ivanici z 1915 roku diyalo vishe pochatkove uchilishe yake malo dva klasi Uchniv todi bulo hlopciv 50 divchat 9 Pislya revolyuciyi vishe pochatkove uchilishe reorganizovane v semirichnu shkolu Doba vizvolnih zmagan i mizhvoyennij period U 1917 1920 rokah vlada v seli chasto perehodila z ruk v ruki prihilniki novoyi shoraz karali i znishuvali poperednikiv U 1917 roci Ivanicya u skladi UNR U sichni 1918 roku zagoni moskovskih j petrogradskih bilshovikiv ta polk Chervonogo kozactva rozbili pid Bahmachem znachni vijskovi chastini Centralnoyi Radi j zahopili vladu U travni 1918 go vlada perejshla do vijsk getmana Skoropadskogo Na pochatku sichnya 1919 roku nastup na livoberezhnu Ukrayinu rozpochala Ukrayinska radyanska armiya Antonova Ovsiyenka V pershij dekadi sichnya v Ivanicyu uvijshli chastini 1 yi diviziyi 1 yi armiyi Ukrayinskogo frontu RKKA Chergovij raz selo perejshlo z ruk v ruki v serpni 1919 roku cogo razu vzhe denikincyam generala Bredova koli Dobrovolcha armiya Denikina rozpochala pohid na Moskvu Krah zagalnogo nastupu armiyi Denikina na Moskvu priviv ne lishe do totalnogo vidstupu bilih ale i do perelomu v usij Gromadyanskij vijni V seredini zhovtnya 1919 roku rozpochavsya kontrnastup Pivdennogo frontu Chervonoyi armiyi Naprikinci zhovtnya pochavsya nastup na Chernigivshini Vtretye i ostatochno v radyanska vlada v Ivanici vstanovilasya u listopadi 1919 roku 1 kvitnya 1923 roku Priluckij povit reorganizovano v Prilucku okrugu Ivanicya stala rajonnim centrom mezhuvav iz Sribnyanskim Priluckim ta Malodivickim rajonami na pivnochi iz Nizhinskoyu i Konotopskoyu okrugami U 1929 roci v selah Priluchchini pochalasya kolektivizaciya Persha v Ivanici silskogospodarska artil pid nazvoyu Nezamozhnik bula organizovana u 1926 roci Iniciatorami organizaciyi artili buli selyani bidnyaki Cherchenko Oleksij Ivanovich Rashenko Vasil Gnatovich Viter Fedir Mihajlovich Yarmolenko Timofij Antonovich Procenko Oleksij Illich brati Lukovini Ivan ta Fedir Musijovichi Bloha Dmitro Gurinovich Ocholiv artil sekretar partkomu Kovalenko Mikola Grigorovich U berezni 1929 roku v Ivanici organizuvali drugu silskogospodarsku artil Chervonij partizan a na pochatku 1930 roku gospodarstva reorganizovani u tak zvane selo kolgosp pid nazvoyu Nezamozhnik golovoyu yakogo buv obranij Yarmolenko Timofij Antonovich Kolgosp selo narahovuvav 884 gospodarstva tobto do nogo bulo zalucheno 90 usogo naselennya U comu zh roci buli organizovani kolgospi v Kupini Stepu Kovtunivci Cherez rik vidbulosya rozukrupnennya sela kolgospu na chotiri kolgospi Nezamozhnik sho piznishe stav nazivatisya Imeni Kominterna Imeni Vojkova Imeni Shevchenka ta Chervonij partizan Vidomo sho golovoyu kolgospu Nezamozhnik buv Korchomaka Pavlo Fedorovich partorgom Semenchenko Pavlo Mikitovich a kolgosp imeni Shevchenka ocholyuvav Goncharov O P partorgom buv Kosenko P T Ivanicya yak i vsya krayina u ostanni roki pered vijnoyu perezhila stalinski represiyi 1932 1933 roki stali tragichnimi v istoriyi Ivanici yak i vsiyeyi Ukrayini Golodomor 1932 1933 rokiv zabrav u Ivanici blizko 250 zhittiv Hocha dani ci duzhe priblizni Ivanicya u roki Drugoyi svitovoyi vijni ta pislyavoyennoyi vidbudovi Dva roki z 15 veresnya 1941 do 17 veresnya 1943 roku Ivanicya bula okupovana nimeckimi vijskami U roki okupaciyi na teritoriyi Ivanickogo rajonu diyav partizanskij zagin imeni 18 go serpnya komandir Parchenko I T komisar Simonenko M D u yakomu nalichuvalos 42 bijci Zagin pereshkodzhav okupantam vivoziti hlib produkti z Ivanici Varvi Priluk Sribnogo Vidstupayuchi nimci spalili primishennya shkoli u yakomu zberigalosya zerno Spalili i primishennya rajvikonkomu kolishnoyi volosti U roki Drugoyi svitovoyi vijni Ivanicya vtratila 583 choloviki Sered Geroyiv minuloyi vijni ye ivanichanin Stepan Pavlovich Vasechko U 1944 roci pochalasya vidbudova sela U 1946 roci vidkrilasya pochatkova shkola na Zamisti V rajonnij gazeti opublikovano 5 richnij plan rozvitku ivanickogo kolgospu imeni Shevchenka de na toj chas golovoyu buv I C Solomka U plani bulo zakladeno budivnictvo vlasnoyi elektrostanciyi i ribnogo stavka U comu zh roci vidkrito novij produktovij magazin Nasuvavsya golod Cherez silnu speku ne vrodiv hlib U kolgospi davali lishe 300 gram hlibu na trudoden i bilshe nichogo V centri sela zbuduvali nevelichku hlibopekarnyu ale pekti hlib ne bulo z chogo 1947 roku v kolgospi imeni Kalinina vidkrilas yidalnya spochatku na 40 potim na 107 osib Varili buryaki ta vidavali po 100 gram hlibu na dushu Kolgospam Ivanickogo rajonu nadana bula derzhavna pozika 400 centneriv zerna na posiv ale cogo ne vistachalo virisheno bulo zibrati jogo sered naselennya Lyudi shob vizhiti zmusheni buli krasti Na kilkoh ivanickih zhinok spravu peredali do sudu Skladni pogodni umovi prizveli do velikih vtrat hliba tomu Ivanickij rajon ne zmig vikonati normi hlibozdachi i znahodivsya na ostannomu misci v oblasti dzherelo 21 grudnya 1947 roku zapushena v ekspluataciyu elektrostanciya yaka osvitlyuvala lishe centr sela Pochinayuchi z 1948 roku zhittya postupovo pochalo nalagodzhuvatisya 1948 roku Ivanickij rajon vikonav plan hlibozagotivli i navit namagavsya vijti v peredoviki U 1949 roci pogodni umovi spriyali dobromu vrozhayu ale kolgospniki oderzhali mizer lishe po 1 kg hliba na trudoden 1950 ti 1990 ti U 1950 roci projshla reorganizaciya kolgospi v Kupini ta Kovtunivci ob yednani z kolgospom imeni Shevchenka Kolgospi imeni Vojkova ta imeni Kominterna i hutir Step ob yednani v yedine gospodarstvo imeni Kalinina yake ocholiv inzhener konstruktor Dudchenko Sergij Ivanovich Dudchenko buv iniciatorom pobudovi mizhkolgospnoyi elektrostanciyi budivnictva tipovih korivnikiv svinarnikiv posivu rizhiyu kompleksnoyi mehanizaciyi Voseni 1951 roku zakincheno budivnictvo gidroelektrostanciyi na richci Smosh selo otrimalo elektroenergiyu ta she j utvorivsya stav plosheyu 50 gektariv 1952 roku v kolgospi imeni Shevchenka zibrali rekordnij u rajoni vrozhaj buryakiv 380 centneriv iz gektara U grudni projshlo zbilshennya kolgospiv u rajoni zamist 43 h utvorilosya 14 gospodarstv u kozhnomu seli po odnomu kolgospu i lishe v Ivanici ta Ryashkah po dva 1954 roku v centri sela pobudovana nova hlibopekarnya magazin budinok lisgospu nova kontora kolgospu Chervonij partizan elektrifikovano vulici Lenina ta Kalinina U 1955 1957 rokah v Ivanici pobudovano gotel banyu chimalo privatnih budinkiv U likarni vidkrito rentgen kabinet Rozpochato avtobusne spoluchennya z Ichneyu ta Prilukami Dobrobut naselennya pokrashivsya u magazinah stalo bilshe tovariv likvidovana primusova pozika podatki z malosimejnih 21 sichnya 1959 r Ivanicya vtratila status rajcentru Ivanickij rajon likvidovano a teritoriya podilena mizh Ichnyanskim i Sribnyanskim rajonami U 1959 roci provedeno zbilshennya kolgospiv Ivanici Kupini Zagonu Zocivki Lozovogo Stepu Kovtunivki v yedinij kolgosp imeni Kalinina a takozh priyednano do Ivanickoyi silradi Zaginsku silradu Golovoyu ob yednanoyi silradi obrano Oleksandra Antonovicha Romanyutu 1960 roku vidkrito krayeznavchij muzej U 1961 roci na teritoriyi Ivanickoyi silskoyi radi prozhivalo 4651 cholovik U 1962 roci na bazi Ivanickoyi MTS vidkrita rajonna shkola mehanizatoriv do neyi vstupilo 95 sluhachiv U comu zh roci oblashtovanij stavok v urochishi Solovjove yakij stav ulyublenim miscem vidpochinku ivanichan U 1962 1964 navchalnomu roci ivanicka serednya shkola stala 11 klasnoyu serednyu zagalnoyu trudovoyu politehnichnoyu shkoloyu z virobnichim navchannyam Na toj chas v shkoli nalichuvalosya 340 uchniv u tomu chisli u 8 richnij 224 uchni u pochatkovij 20 Organizovano dvi futbolni komandi kolgospna ta shkilna trenerom pracyuvav kolishnij profesijnij futbolist uchasnik mizhnarodnih zmagan Ter Ogli 1964 roku v seli vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnika T G Shevchenku yakij dvichi buvav v Ivanici Pogruddya Kobzarya vstanovleno v posadzhenomu shkolyarami parku na rozi vulic Lenina ta Vojkova U 1967 roci na misci spalenoyi pid chas vijni shkoli zbudovanij novij budinok kulturi Ivanickij kolgosp imeni Kalinina buv vidomij v Ukrayini Metod vnutrishnogospodarskogo rozrahunku rozroblenij ekonomistom kolgospu P A Kozachenkom buv novaciyeyu dlya svogo chasu Za jogo rezultatami publikuvalisya statti v zhurnalah Komunist Ukrayini Nauka i tehnika Chasi koli kolgospom keruvav P V Zhovtoripenko buli rokami rozvitku Ivanici buli zaasfaltovani dorogi zbudovana novi likarnya ditsadok shkola klubi v Kupini Zocivci Zagoni budinok kulturi v Ivanici nova kontora kolgospu vuzol zv yazku bagato zhitlovih budinkiv novih magaziniv U 1970 h rokah u koristuvanni ivanichan z yavilosya 15 legkovih avtomobiliv U 1970 roci vidkrivsya magazin Lileya Pislya pochatku perebudovi kolgosp imeni Kalinina reorganizovano na silskogospodarske pidpriyemstvo Kolos Minyalisya golovi pravlinnya nazvi ale stan sprav u gospodarstvi nezminno pogirshuvavsya Vreshti Kolos buv ob yednanij z orendnim kolektivom Niva de buli horoshi pributki Istoriya stvorennya Nivi pochinayetsya z chasiv prijnyattya zakonu pro orendu v silskomu gospodarstvi U 1988 roci v kolgospi vidilivsya nevelikij kolektiv z 9 cholovik sho utvoriv orendne pidriyemstvo Spochatku v obrobitku bulo 800 ga zemli potim orenduvali she 1700 ga i dvi fermi na 400 goliv koriv Kolektiv shvidko zrostav i skoro nalichuvav uzhe 150 cholovik Koli vijshov zakon pro fermerstvo 52 choloviki napisali zayavi otrimali zemlyu i stali pracyuvati fermerami U 1992 roci pidpriyemstvo akcionuvalosya j propracyuvalo tak do 1997 roku Potim do nogo priyednalisya selyani Zagonu Zocivki Kupini iz zemelnimi payami zemli stalo 3600 ga U 2003 roci spilnimi zusillyami v Ivanicyu pidveli gaz InfrastrukturaNa teritoriyi sela pracyuyut zagalnoosvitnya shkola I III st dityachij sadok budinok kulturi likarnya viddilennya zv yazku magazini Diye silskogospodarske tovaristvo ZAT Niva Plyus Na sogodni v Nivi v obrobitku 5360 ga ornoyi zemli Osnovnij napryamok zernovo molochnij Znachna uvaga pridilyayetsya viroshuvannyu cukrovih buryakiv Gospodarstvo ne obmezhuyetsya lishe virobnictvom silgospprodukciyi Dodatkovi dohodi daye pererobka ta prodazh svoyeyi produkciyi Niva maye shist svoyih magaziniv cherez yaki realizuye vlasnu produkciyu majzhe na 2 mln grn na rik u tomu chisli 65 vlasnogo virobnictva Ocholyuye ZATF Niva Sherbina Boris Grigorovich Kilka desyatilit pospil v seli sposterigayetsya tendenciya do zmenshennya chiselnosti naselennya Osoblivo ce pomitno v galuzi osviti u 1960 roci v Ivanici bulo tri shkoli serednya 284 uchniv vosmirichna 193 uchni pochatkova 38 uchniv She rokiv p yat tomu kilkist shkolyariv bula blizko 350 2021 roku u shkoli navchayetsya 143 ditini Memorialni pam yatnikiPam yatnik Tarasu Shevchenku 1964 Pogruddya Kobzarya vstanovleno na misci sadibi Yakima Shevchenka de zupinyavsya T G Shevchenko dorogoyu na Sokirinci Pam yatnik na chest voyiniv zemlyakiv sho polyagli v roki Drugoyi svitovoyi vijni 1967 Vstanovleno na pagorbi pri v yizdi v Ivanicyu de do 1913 roku stoyala stara Georgiyivska cerkva Pam yatnik zhitelyam Ivanici sho stali zhertvami Golodomoru 1992 Vstanovlenij na centralnomu kladovishi Ideya pam yatnika nalezhala zemlyakovi Krickomu Anatoliyu Ivanovichu Vidomi urodzhenciButejko Kostyantin Pavlovich medik filosof avtor likuvalnoyi sistemi dihalnih vprav metod Butejka Vasechko Stepan Pavlovich uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu Perepust Petro Mikitovich ukrayinskij gromadskij politichnij i cerkovnij diyach Slozka Mikola Josipovich ukrayinskij aktor radyanskih chasiv narodnij artist URSR Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitki Arhiv originalu za 16 serpnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2013 Informaciya pro naselenij punkt Prognoz pogodi v seli Ivanicya 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Makarenko M O Korotke zvidomlennya Vseukrayinskogo arheologichnogo komitetu za arheologichni doslidi roku 1926 K Ukrayinska akademiya nauk 1927 S 108 109 Lazarevskij O M Opis staroyi Malorosiyi Polk Priluckij Opisanie staroj Malorossii Polk Priluckij K Tipografiya K N Milevskago 1902 T 3 454 s Boplan L G Opis Ukrayini kilkoh provincij Korolivstva Polskogo sho tyagnutsya vid kordoniv Moskoviyi do granic Transilvaniyi razom z yihnimi zvichayami sposobom zhittya i vedennya voyen K Naukova dumka 1990 256 s ISBN 5 12 002500 5 Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij 2 e vidannya K Alternativi 2003 S 297 298 ISBN 966 7217 76 0 Vossoedinenie Ukrainy s Rossiej Dokumenty i materialy v treh tomah Redkol P P Gudzenko i dr M Izdatelstvo AN SSSR 1953 T 3 1651 1654 S 447 453 Ispovednye vedomosti Troickaya cerkov 1780 Ispovednye vedomosti Georgievskaya cerkov 1780 Ispovednye vedomosti Nikolaevskaya cerkov 1780 Shkoropad D E Istoriya Priluk v treh tomah M 1982 T 2 S 5 www etomesto ru Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 Abalihin B S Ukrainskoe opolchenie 1812 g Istoricheskie zapiski M 1962 T 72 S 87 118 InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 1 sichnya 2022 Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 10 kn 1 st 98 99 526 ta 581 582 ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva nedostupne posilannya ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 17 sichnya 2022 Procitovano 17 sichnya 2022 Poltavskij guberskij statisticheskij komitet 1911 Spisok naselennyh mest Poltavskoj gubernii s kratkim geograficheskim ocherkom gubernii rosijskoyu Poltava Elektronaya tipografiya D N Podzemskogo Petrovskaya ulica sobstvenyj dom 1912 s 309 z 562 s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 21 01 1959 Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Chernigivskoyi oblasti LiteraturaLazarevskij O M Opis staroyi Malorosiyi Polk Priluckij Opisanie staroj Malorossii Polk Priluckij K Tipografiya K N Milevskago 1902 T 3 S 200 Padalka L V Proshloe Poltavskoj territorii i eya zaselenie Issledovanie i materialy s kartami Poltava Tovarishestvo Pechatnogo Dela Tipografiya byv I A Dohman 1914 S 34 Makarenko M O Korotke zvidomlennya Vseukrayinskogo arheologichnogo komitetu za arheologichni doslidi roku 1926 K Ukrayinska akademiya nauk 1927 S 108 109 Macenko V A Prilukshina Istoricheskoe i statisticheskoe opisanie Priluckogo uezda Poltavskoj gubernii Lubny 1888 S 64 Shkoropad D O Savon O A Ivanicya Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik Za red G F Gajdaya Nizhin TOV Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2007 560 s ISBN 978 966 340 221 5 Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij 2 e vidannya K Alternativi 2003 S 297 298 ISBN 966 7217 76 0 Vossoedinenie Ukrainy s Rossiej Dokumenty i materialy v treh tomah Redkol P P Gudzenko i dr M Izdatelstvo AN SSSR 1953 T 3 1651 1654 S 447 453 Shkoropad D E Istoriya Priluk v treh tomah M 1982 T 2 S 5 Dyadichenko V A Uchast ukrayinskih kozackih polkiv v Azovo Dniprovskih pohodah 1695 1696 pp K Naukovi zapiski Institutu istoriyi Ukrayini 1952 S 179 Shevchenko B V Do Udayu do Ichenki do Smoshu do Ostra Ichnyanshina fototrilogiya Zoshit tretij chastina druga K Gnozis 2010 S 284 ISBN 978 966 8840 70 8 Litopis Samovidcya K Naukova dumka 1971 S 91 104 129 152 174 Klirovaya kniga Poltavskoj eparhii na 1902 g Poltava 1902 Priluckij viddil Derzharhivu Chernigivskoyi oblasti f 1530 op 2 spr 563 Cerkovno prihodskaya letopis Georgievskoj cerkvi mestechka Ivanicy Akty Yugo Zapadnoj Rossii SPb 1863 Tom 4 115 S 249 250 Akty Yugo Zapadnoj Rossii SPb 1867 Tom 5 S 227 Akty Yugo Zapadnoj Rossii SPb 1872 Tom 7 S 150 Akty Yugo Zapadnoj Rossii SPb 1875 Tom 8 S 60 61 PosilannyaOblikova kartka naselenogo punktu na oficijnomu portali Verhovnoyi Radi Ukrayini 16 serpnya 2020 u Wayback Machine Informaciya pro naselenij punkt Prognoz pogodi v seli Ivanicya 20 grudnya 2011 u Wayback Machine