Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро Овсійович Шкоропад (*15 червня 1923, м. Прилуки, тепер Чернігівська область, Україна — 21 травня 2000, м. Москва, Росія) — радянський і російський науковець, військовий хімік-інженер та український краєзнавець. Співавтор першого в історії універсального довідника про Прилуцький край «Прилуччина: Енциклопедичний довідник» (2007).
| Шкоропад Дмитро Овсійович | |
|---|---|
| Народився | 15 червня 1923 Прилуки |
| Помер | 21 травня 2000 (76 років) Москва |
| Поховання | Q110280141? |
| Національність | українець |
| Діяльність | науковець |
| Вчене звання | доктор технічних наук |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Нагороди |     |
Біографія
Народився 15 червня 1923 в м. Прилуки у родині вчителів.
Після закінчення Прилуцької середньої школи № 57 1940(зараз школа №14) вступив до Ленінградського військово-механічного інституту (Росія), але навчання було перервано війною. З перших днів війни відправлений добровольцем на фронт. Командував взводом 85-го стрілецького полку 100-ї гвардійської стрілецької дивізії радянської армії. У боях за Москву отримав тяжке поранення в голову.
1943—48 — навчався в Московському інституті хімічного машинобудування. З 1948 і до кінця життя працював у науково-дослідному інституті хімічного машинобудування конструктором, науковим співробітником, начальником відділу, головним науковим співробітником. 1958 захистив кандидатську дисертацію, в 1987 році — докторську. В 1989 році Д. О. Шкоропаду присвоєно звання професора.
Д. О. Шкоропад — автор 70 наукових праць, у тому числі 4-х книг, мав 48 авторських свідоцтв та іноземних патентів на винаходи.
За участь у радянсько-німецькій війні нагороджений орденами Вітчизняної війни першого ступеня і Червоної Зірки. За багаторічну працю нагороджений орденами Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора.
Історичні та джерелознавчі праці
Починаючи від 1970-х років працював у книгозбірнях і архівах Москви, збираючи матеріали з історії Прилуччини. Цей матеріал викладений у 4-х машинописних книгах «Історія Прилуччини від найдавніших часів до кінця XIX століття». В 1993 році видав у Прилуках свою книжку «Прилуччина. Історичний нарис.», був співавтором праці — енциклопедичного довідника «Прилуччина», який вийшов друком у 2007 році.
Помер 21 травня 2000 року, похований на Ясеневському кладовищі в Москві.
Джерело
- Про авторів // Прилуччина: Енциклопедичний довідник, Ніжин: «Аспект-Поліграф», 2007, — с. 555
 | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Ovsijovich Shkoropad 15 chervnya 1923 m Priluki teper Chernigivska oblast Ukrayina 21 travnya 2000 m Moskva Rosiya radyanskij i rosijskij naukovec vijskovij himik inzhener ta ukrayinskij krayeznavec Spivavtor pershogo v istoriyi universalnogo dovidnika pro Priluckij kraj Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik 2007 Shkoropad Dmitro OvsijovichNarodivsya 15 chervnya 1923 1923 06 15 PrilukiPomer 21 travnya 2000 2000 05 21 76 rokiv MoskvaPohovannya Q110280141 Nacionalnist ukrayinecDiyalnist naukovecVchene zvannya doktor tehnichnih naukNaukovij stupin doktor tehnichnih naukNagorodiBiografiyaNarodivsya 15 chervnya 1923 v m Priluki u rodini vchiteliv Pislya zakinchennya Priluckoyi serednoyi shkoli 57 1940 zaraz shkola 14 vstupiv do Leningradskogo vijskovo mehanichnogo institutu Rosiya ale navchannya bulo perervano vijnoyu Z pershih dniv vijni vidpravlenij dobrovolcem na front Komanduvav vzvodom 85 go strileckogo polku 100 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi radyanskoyi armiyi U boyah za Moskvu otrimav tyazhke poranennya v golovu 1943 48 navchavsya v Moskovskomu instituti himichnogo mashinobuduvannya Z 1948 i do kincya zhittya pracyuvav u naukovo doslidnomu instituti himichnogo mashinobuduvannya konstruktorom naukovim spivrobitnikom nachalnikom viddilu golovnim naukovim spivrobitnikom 1958 zahistiv kandidatsku disertaciyu v 1987 roci doktorsku V 1989 roci D O Shkoropadu prisvoyeno zvannya profesora D O Shkoropad avtor 70 naukovih prac u tomu chisli 4 h knig mav 48 avtorskih svidoctv ta inozemnih patentiv na vinahodi Za uchast u radyansko nimeckij vijni nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni pershogo stupenya i Chervonoyi Zirki Za bagatorichnu pracyu nagorodzhenij ordenami Zhovtnevoyi Revolyuciyi ta Trudovogo Chervonogo Prapora Istorichni ta dzhereloznavchi praciPochinayuchi vid 1970 h rokiv pracyuvav u knigozbirnyah i arhivah Moskvi zbirayuchi materiali z istoriyi Priluchchini Cej material vikladenij u 4 h mashinopisnih knigah Istoriya Priluchchini vid najdavnishih chasiv do kincya XIX stolittya V 1993 roci vidav u Prilukah svoyu knizhku Priluchchina Istorichnij naris buv spivavtorom praci enciklopedichnogo dovidnika Priluchchina yakij vijshov drukom u 2007 roci Pomer 21 travnya 2000 roku pohovanij na Yasenevskomu kladovishi v Moskvi DzhereloPro avtoriv Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik Nizhin Aspekt Poligraf 2007 s 555 Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi