Христия́нство (від грец. Χριστός — «Помазанець, Месія») — релігія, заснована на вченні Ісуса Христа. Поряд з ісламом та буддизмом входить до числа трьох світових релігій. Характерною рисою християнства, яка вирізняє його серед інших напрямів єдинобожжя, є (в деяких конфесіях) віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. На відміну від християнства, іслам та юдаїзм не визнають Ісуса Христа як одну з іпостасей всевишнього бога. Одна з авраамічних релігій (семітського походження, також юдаїзм, іслам).
Християнство зародилося на сході Римської імперії (території сучасного Ізраїлю, в Палестині) у I столітті. Християнська церква, як фактично єдина географічно-адміністративна спільнота, проіснувала приблизно до 484 року, хоча з кінця I століття в ній виникали різні секти, протистояння. Остаточний розкол Християнської Церкви на Східну (Православ'я) та Західну (Католицизм) відбувся 1054 року, у 1517 р. виник Протестантизм — основне реформітське відгалуження християнства.
В наш час християнство — найпоширеніша у світі релігія, — його дотримуються близько 2,2 млрд осіб. Християнство посідає 1-ше місце у світі за географічним поширенням, тобто майже в кожній країні світу є хоча б одна християнська громада.
Передумови та джерела християнства
Релігійним джерелом християнства була юдейська сектантська течія Ессеї — тобто широкий рух, опозиційний панівному юдаїзмові, чию головну течію нарекли як Фарисеї. Ессеї поділяли юдейську віру в єдиного Бога, що опікував народ Ізраїлю. Більше того, самі себе вони вважали представниками справжнього юдаїзму, покликаного оновити старий союз (заповіт) між Богом і народом Ізраїлю.
Ідеології юдейського сектантства Ессеїв були властиві дві основні риси:
- есхатологізм (грец. єсхатос, — кінець) — вчення про «кінець світу» і його подальше відновлення разом з останнім Судом над усіма, що коли-небудь жили;
- месіанство (месія — від давньогебрейського машиах, букв. Помазаник, Посланник Божий) — віра в божественного Спасителя, що здійснить цей переворот, відтак поверне юдеям Божу прихильність.
Віровчення
Христия́нство — віровчення про єдиного всезнаючого, всюдисущого та вічного Бога, Творця неба і землі у 3-х його найважливіших проявах (іпостасях) — Господа Вседержителя (Бога-Отця), єдинородного несотворенного Сина — Господа Ісуса Христа (Бога-Сина, святу Істину, святе Боже Слово), та Бога-Духа Святого, що говорив через пророків, Їх єдину волю та сутність у Святій Трійці. Центральне місце в християнстві займає втілення та зішестя на землю Сина Божого з метою спасіння людства від гріха жертовним розп'яттям на Голгофі, Його Воскресіння, Вознесіння та Друге пришестя. Християнство визнає існування світу видимого і світу невидимого (світу духовного), безсмертної людської душі та ангелів), визначає природу людини — її сотворення, гріхопадіння (перворідний гріх) та викуплення Христом, її майбутню долю — воскресіння мертвих і страшний суд, її вічне блаженство (рай) або вічне пекло. Віруючі послідовники цих догматів звуться християнами, беруть участь в видимому поклонінні Христу в церквах (місцях особливої присутності Бога) і духовному служінні цьому Богові через сповнення Його настанов, покаяння у випадку їх порушення, регулярно спілкуються з Ним через молитву. Сотні християн покидають світське життя і віддаляються в монастирі чи скити (див. ченці), щоби повністю посвятити себе служінню та хвалінню Христа.
Згідно з Християнством, метою людського життя є освячення людини, повернення до первинної природи, через обоження (грец. theosis) людини через причастя в Ісусі Христі, завдяки Його Викупительній Самопожертві за людські гріхи. Особи, що досягли такого освячення, часто через мучеництво на взірець Христа і визначилися найвищими чеснотами християнської побожності, прославившись чудами, шануються у Православному та Католицькому християнстві як святі. Протестанти ж дотримуються думки, що жодна людина у своїх вчинках не може бути досконалою (таким був лише Ісус Христос). Тому сподіваються на святість від Бога через віру в Кров Його Сина (як єдиний спосіб очищення від гріхів), і святими називають всіх, хто щиро вірить і (щодня), каючись у своїх гріхах, намагається прославити Бога всім життям (відобразити в собі Святість Христову).
Христос — центральна постать християнства
Центром християнства є особа Ісуса Христа, який є однією з осіб Трійці — одночасно Сином Божим та Сином Людським та прийняв страждання і смерть заради спокутування первородного гріха.
Для більшості християнських конфесій і більшості християн по всьому світу беззаперечним авторитетом є Біблія. Тобто все, що написане в цій книзі, сприймається на віру і не потребує ніяких доказів. В Біблії життя і вчення Ісуса Христа викладене в 4-х канонічних Євангеліях — від Матвія, від Марка, від Луки та від Івана, які входять в Новий Заповіт. Крім цього основним постулатом віри є догмат про Святу Трійцю.
За християнським вченням Ісус Христос є Месія, Спаситель та Відкупитель людства з ярма гріха. Бог-Син в Святій Трійці. Поєднання в особі Христа Божого й людського являє собою поєднання людської природи, Божої природи і Божої Особи. Розглядаючи Ісуса Христа як Сина Божого, Християнська церква, в той же час, вважає Ісуса рівним із Богом-Отцем.
Деякі релігійні течії (наприклад свідки Єгови, Церква Ісуса Христа Святих останніх днів), які самі себе вважають християнськими, мають вчення про Ісуса Христа, яке суттєво відрізняється від прийнятого більшістю християнських конфесій. Наприклад: Свідки Єгови вважають Ісуса Христа Сином Божим, однак не вважають його рівним Богові.
Догмати про гріхопадіння та спасіння людини
Згідно з постулатами християнства, що базуються на Біблії, внаслідок першородного гріха, вчиненого Адамом та Євою, кожна людина є грішною, відтак смертною і підлягає засудженню Богом. Оскільки Бог любить світ та людей, він послав свого Сина, який, будучи безгрішним, своєю смертю на хресті викупив людей від належного їм покарання. Таким чином, спасіння досягається вірою в Ісуса Христа та прийняттям його жертви, а також покаянням — відверненням від гріхів та приведенням свого життя у відповідність з Божими заповідями.
Роль та значення Церкви
Християнська Церква об'єднує християн у святу спільноту, яка теж зветься Тілом Христовим чи Нареченою Христа і розглядається як своєрідний Ноїв Ковчег, спасіння поза яким є неможливим. Через церкву передаються таїнства та благодать, вона ж уділяє хрещення (яке є духовним очищенням та оновленням у Христі) новим катехуменам.
Роль духовного наставництва та годування виконує Святе Письмо, яке вважається за Слово Боже.
Велику роль на земному шляху християнина до вічного блаженства відіграє Боже Провидіння.
- Детальніше дивіться: Християнська церква
Історія християнства
Виникнення раннього християнства
Виникнення християнства взято за основу сучасного літочислення, нової ери в історії людства, яка почалася понад 2000 років тому. Християнство зародилось в I столітті на Близькому Сході, на юдейських землях (провінція Юдея) Римської імперії, серед месіанських рухів тодішнього єврейського єдинобожжя. Корені християнського віровчення пов'язані з дохристиянським єдинобожжям стародавніх євреїв та вченням Старого Завіту (Закон, Пророки і Писання — Танах).
Згідно з Біблією, а також інших джерел того часу,[] перші спільноти християн (коло віруючих, християнська Церква) виникли в I столітті у східних провінціях Римської імперії в Палестині, місці народження Христа, Святій Землі унаслідок проповіді учнів Христа, святих апостолів та їх послідовників. Християнство від початку поширилось у переважно грекомовній східній частині Римської імперії. Св. Павло та апостоли активно подорожували по всій Імперії, засновуючи Церкви у основних містах. Перші Церкви з'явились в Антиохії, Александрії та Єрусалимі, а потім у двох політичних центрах — у Римі і Константинополі.
Общини первісного християнства складалися з бідних людей, у цьому розумінні первісне християнство було релігією пригноблених. Церкви, — у сучасному розумінні як окремої будівлі для збирання членів общин — не було. Збиралися або в приватних приміщеннях, або, при переслідуванні з боку римської влади, у печерах чи катакомбах.
Нікейський собор
Тривалі гоніння християн припинились у 313 році, коли імператор Костянтин Великий оприлюднив Міланський указ (едикт). За його правління (306—337 рр.) християнська релігія перетворилася на державну, вона користувалася економічною, політичною та ідеологічною підтримкою держави. Відбувається подальша централізація церкви: єпископії та митрополії об'єднались у патріархії на чолі з патріархом. У першій половині IV ст. на території імперії були три патріархії — римська, олександрійська та антіохійська. Наприкінці IV ст. — єрусалимська.
Протягом IV—VIII ст. доктрина, культ і правові засади християнства оформлювались на «Вселенських соборах», серед яких — Перший Нікейський, Перший Константинопольський (381), Ефеський (431), Халкедонський (451), Другий Константинопольський (553), Третій Константинопольський (680—681) і Другий Нікейський (787).
Складний процес формування доктрини супроводжувався розколами церкви та виокремленнями доктринальних течій, що оголошувалися на Вселенських соборах єресями і засуджувалися. Становлення християнської доктрини проходило у полеміці з іншими релігійними течіями: юдаїзмом, гностицизмом, докетизмом, маніхейством та іншими. Було визнано хибними неортодоксальні погляди на Святу Трійцю такі як аріанство, несторіанство, монофізитство, монофелітство тощо.
Розкол християнської церкви
Християнство почало поступово приймати елементи елліністичної та римської культури, що спричинило до численних конфліктів всередині Церкви. З християнським приматом Риму не погоджувалося багато єпископів Сходу та східноримських імператорів, що вперше яскраво проявився на Трулльському соборі (692). Розбіжності стали поглиблюватися за часів патріарха Фотія, що оголосив єретичним формулювання «філіокве» і остаточно були розв'язані Розколом християнської церкви 1054 року, що розділив християнську церкву на дві основні течії — католицизм і православ'я, а сам термін «католицький» почав стосуватися лише західної гілки християнства. Остаточно поділ Церков завершився після захоплення в 1204 році Константинополя хрестоносцями. Хрестоносці взяли місто, розграбували його і утворили в Константинополі Латинську імперію, що проіснувала понад 50 років. З того часу православна й католицька церкви продовжували жити й розвиватися окремо одна від одної.
В наступні століття неодноразово здійснювались спроби подолати християнський розкол, зокрема на Ліонському (1274) та Флорентійському (1438) соборах, проте ці спроби щоразу зазнавали невдачі. Натомість у XVI столітті католицизм зазнав чергової хвилі розколу, викликаної Реформацією — рухом за оновлення християнства. Реформація стала реакцією на ряд негативних явищ, що мали місце в католицькій церкві у попередні століття і призвела до виділення нових гілок християнства, зазвичай окреслюваних збірним терміном протестантизм — лютеранство (Мартін Лютер, 1517), англіканство (король Генріх VIII, 1534) і кальвінізм (Жан Кальвін, 1536), що поширилися головним чином у Німеччині, Англії, Нідерландах і Скандинавських країнах.
З географічними відкриттями XVI—XVII століття Католицька церква розпочала активну місіонерську діяльність у країнах Нового світу і в Азії. Поширення католицизму відбувалося також шляхом укладання уній між Римо-католицькою церквою з православними спільнотами, найбільш значимою з яких була Берестейська унія (1596), внаслідок якої повстала Українська греко-католицька церква.
Сучасний стан
Загалом близько 2,2 млрд людей із 238 країн світу або 33,4 % земного населення вважають себе християнами На сьогоднішній день в християнській церкві, як спільноті виділяють 3 основних течії: Католицизм (понад 50 % від усіх християн), Протестантизм (близько чверті від усіх християн), Православ'я (близько 12 %), та низку дрібніших.
У XX столітті почався рух за зближення християнських церков, що отримав назву екуменізм. Одним з перших екуменічних зібрань вважається міжконфесійна протестантська місіонерська конференція 1910 року в Единбурзі. Формування екуменічного руху в сучасному вигляді було закладено на протестантсько-православних конференціях 1920 року в Женеві, 1927 року в Лозанні і довершено конференцією 1945 року в Стокгольмі, а також створенням в 1948 році Всесвітньої ради церков. Переломним в історії православно-католицьких відносин став 1965 рік, коли Патріарх Константинопольський Афінагор I і Папа Римський Павло VI скасували взаємні анафеми, накладені 1054 року.
Є також чисельна група людей, які звуть себе християнами лише формально, без будь-якої глибокої віри в християнські догмати чи майбутню есхатологію, не беруть участі у видимому поклонінні Христу, трактуючи християнство скоріш, як традицію, в якій вони народились, і до якої вони формально належать. Загалом рівень віри та релігійного поклоніння серед тих хто приписує себе до християнської традиції суттєво коливається в залежності від переконань та знань особи, а також впливу суспільного середовища. В останні століття, в часи поширення матеріалістичного світогляду багато людей покидають церкву і займають позиції агностицизму або відвертого атеїзму. Останні десятиліття позначились також небувалим поширенням єресей та сект в християнстві, головне в лоні протестантизму. Тим не менше християнство залишається домінуючою світовою релігією, а на пострадянських теренах спостерігається видиме відродження ортодоксального східного християнства після 70-літнього переслідування та скасування заборон його практикування атеїстичним комуністичним режимом.
Християнські течії
У наші дні в християнстві існують такі основні напрямки:
Католицизм
Католицизм (лат. catholicismus) — найпоширеніший із напрямів християнства (близько 1 мільярда 196 мільйонів вірних у 2012 р.), який отримав свою назву від одного з атрибутів світової спільноти віруючих у Христа — її «кафолічність» (соборність). Головою Католицької церкви є Папа Римський, який очолює Святий Престол і державу-місто Ватикан у Римі. Католицька церква вважає Папу Римського наступником апостола Петра, якому згідно з Євангелієм, було заповідано очолити Церкву.
Католицизм є основною релігією в багатьох європейських країнах (Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Австрія, Бельгія, Литва, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Хорватія, Ірландія, Мальта та ін.) Усього в 21 державі Європи католики становлять більшість населення, в Німеччини, Нідерландах та Швейцарії — половину. В Україні (12 %)
Католицизм поширений у всій Південній та Центральній Америці, в Мексиці, на Кубі, в Канаді та США. В Азії католики переважають на Філіппінах і в Східному Тиморі, велике число католиків є в В'єтнамі, Південній Кореї та Китаї. На Близькому Сході багато католиків в Лівані (мароніти та інші). В Африці проживають за різними оцінками від 110 до 175 мільйонів католиків.
Православ'я
Православ'я — християнська спільнота, що складається з ряду єдиних у теології помісних (автокефальних, автономних і под.) церков, що перебувають між собою у євхаристійному спілкуванні. Окрім канонічного православ'я, існує ряд невизнаних православних церков, наприклад, Македонська православна церква тощо.
Найбільше послідовників Православ'я проживає у Греції (98 %), Молдові (98 %), Грузії (89 %), Білорусі (88 %), Румунії (87 %), Сербії (84 %), Чорногорії (84 %), Болгарії (83 %), на Кіпрі (80 %), у Росії (80 %), Македонії (80 %), Україні (80 %). Також це провідна релігія у Республіці Сербській (92 %), що входить до Боснії і Герцеговини (39 % населення країни), та у північному Казахстані (48 % від загального населення країни). Суттєву меншість православні складають в Естонії (40 %), Албанії (20 %), Киргизстані (20 %), Латвії (15 %), Туркменістані (9 %), Узбекистані (9 %), Литві (4 %), Хорватії (4 %).
Давньосхідні церкви
Церкви, котрі не прийняли сповідання віри, затверджене на Халкідонському соборі 451 р. (IV Вселенському), називаються сьогодні давньосхідними або нехалкідонськіми; деякі з них історично вийшли з громад монофізитів та несторіан. Хоча нехалкідонські церкви іноді називають «давньоправославними», вони не мають євхаристійного спілкування з православними церквами.
- Вірменська апостольська церква
- Коптська православна церква
- Ефіопська православна церква
- Сирійська православна церква
- Маланкарська православна церква
- Ассирійська Церква Сходу (несторіанство)
Протестантизм
Протестанти́зм — один із найпоширеніших напрямів у християнстві, що відокремився від католицтва в період Реформації у 16 столітті (лютеранство, кальвінізм та ін.) та у результаті подальшого внутрішнього поділу (адвентисти, баптисти, методисти та ін.). Церкви і спільноти протестантів національного чи локального характеру є в усьому світі, чисельність деяких сягає десятків мільйонів вірян. Єдиного центру протестантизму не існує; організаційно протестантські помісні церкви об'єднані в регіональні організації, які, у свою чергу, формують всесвітні об'єднання церков.
Деякі релігійні течії, які вийшли з протестантизму і ідентифікують себе як християнські — Мормони, Свідки Єгови, не визнаються за такі конфесіями християнського світу через розбіжність у розумінні основоположних християнських доктрин (догмат Трійці, іншу христологію).
Християнське сектантство
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 7 квітня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Екуменізм в історії Церкви: здобутки, втрати, перспективи[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 6 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 6 квітня 2013.
- REPUBLICKI ZAVOD ZA STATISTIKU — Republike Srbije [ 13 вересня 2008 у Wayback Machine.](серб.)
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 10 листопада 2007.
- CIA — The World Factbook — Field Listing :: Religions [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Дахно І. І. Країни світу: енциклопедичний довідник. К.: Мапа, 2005. 608 с. — С.: 141. За даними CIA — The World Factbook — Field Listing :: Religions [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] 13 %.
- Дахно І. І. Країни світу: енциклопедичний довідник. К.: Мапа, 2005. 608 с. — С.: 15.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 27 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2005. Процитовано 27 вересня 2012.
Джерела та література
- Любащенко В. І. Християнство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 429. — .
Література
- Християнство // Академічне релігієзнавство. Підручник / За наук. ред. проф. А. Колодного. — Київ: Світ Знань, 2000. — С. 372—379. — 862 с.
- Християнство [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.] // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Історія християнства: курс лекцій / С. І. Головащенко. — К. : [б. в.], 1999. — 351 с. : іл.
- Соціологія релігії: окремі нариси з історії християнства / Л. В. Яроцький. — Житомир: Полісся, 2004. — 187 с. —
- Християнство в історії України: збірник наукових праць / Рівенський економіко-гуманітарний інститут ; ред. Ю. С. Дем'янчук. — Рівне: Тетіст, 2001. — 159 с
- Dictionnaire d'histoire et de géographie ecclésiastiques
Посилання
- Християнство [ 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Християнство // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2022-2024. — 1000 екз.
- Колодний А. М. Історія релігії в Україні [ 1 червня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hristiya nstvo vid grec Xristos Pomazanec Mesiya religiya zasnovana na vchenni Isusa Hrista Poryad z islamom ta buddizmom vhodit do chisla troh svitovih religij Harakternoyu risoyu hristiyanstva yaka viriznyaye jogo sered inshih napryamiv yedinobozhzhya ye v deyakih konfesiyah vira v Isusa Hrista yak vtilennya i proyav Boga zaradi spasinnya vsogo lyudstva i lyudskogo suspilstva i nastanovi v istini Na vidminu vid hristiyanstva islam ta yudayizm ne viznayut Isusa Hrista yak odnu z ipostasej vsevishnogo boga Odna z avraamichnih religij semitskogo pohodzhennya takozh yudayizm islam Hrest simvol hristiyanstva Hristiyanstvo zarodilosya na shodi Rimskoyi imperiyi teritoriyi suchasnogo Izrayilyu v Palestini u I stolitti Hristiyanska cerkva yak faktichno yedina geografichno administrativna spilnota proisnuvala priblizno do 484 roku hocha z kincya I stolittya v nij vinikali rizni sekti protistoyannya Ostatochnij rozkol Hristiyanskoyi Cerkvi na Shidnu Pravoslav ya ta Zahidnu Katolicizm vidbuvsya 1054 roku u 1517 r vinik Protestantizm osnovne reformitske vidgaluzhennya hristiyanstva V nash chas hristiyanstvo najposhirenisha u sviti religiya jogo dotrimuyutsya blizko 2 2 mlrd osib Hristiyanstvo posidaye 1 she misce u sviti za geografichnim poshirennyam tobto majzhe v kozhnij krayini svitu ye hocha b odna hristiyanska gromada Peredumovi ta dzherela hristiyanstvaReligijnim dzherelom hristiyanstva bula yudejska sektantska techiya Esseyi tobto shirokij ruh opozicijnij panivnomu yudayizmovi chiyu golovnu techiyu narekli yak Fariseyi Esseyi podilyali yudejsku viru v yedinogo Boga sho opikuvav narod Izrayilyu Bilshe togo sami sebe voni vvazhali predstavnikami spravzhnogo yudayizmu poklikanogo onoviti starij soyuz zapovit mizh Bogom i narodom Izrayilyu Ideologiyi yudejskogo sektantstva Esseyiv buli vlastivi dvi osnovni risi eshatologizm grec yeshatos kinec vchennya pro kinec svitu i jogo podalshe vidnovlennya razom z ostannim Sudom nad usima sho koli nebud zhili mesianstvo mesiya vid davnogebrejskogo mashiah bukv Pomazanik Poslannik Bozhij vira v bozhestvennogo Spasitelya sho zdijsnit cej perevorot vidtak poverne yudeyam Bozhu prihilnist VirovchennyaDiv takozh Bog Svyata Trijcya ta Molitva Tron Slavi Bog Otec Jogo Sin Svyatij Duh ta angeli Kartina El Greko Hristiya nstvo virovchennya pro yedinogo vseznayuchogo vsyudisushogo ta vichnogo Boga Tvorcya neba i zemli u 3 h jogo najvazhlivishih proyavah ipostasyah Gospoda Vsederzhitelya Boga Otcya yedinorodnogo nesotvorennogo Sina Gospoda Isusa Hrista Boga Sina svyatu Istinu svyate Bozhe Slovo ta Boga Duha Svyatogo sho govoriv cherez prorokiv Yih yedinu volyu ta sutnist u Svyatij Trijci Centralne misce v hristiyanstvi zajmaye vtilennya ta zishestya na zemlyu Sina Bozhogo z metoyu spasinnya lyudstva vid griha zhertovnim rozp yattyam na Golgofi Jogo Voskresinnya Voznesinnya ta Druge prishestya Hristiyanstvo viznaye isnuvannya svitu vidimogo i svitu nevidimogo svitu duhovnogo bezsmertnoyi lyudskoyi dushi ta angeliv viznachaye prirodu lyudini yiyi sotvorennya grihopadinnya pervoridnij grih ta vikuplennya Hristom yiyi majbutnyu dolyu voskresinnya mertvih i strashnij sud yiyi vichne blazhenstvo raj abo vichne peklo Viruyuchi poslidovniki cih dogmativ zvutsya hristiyanami berut uchast v vidimomu pokloninni Hristu v cerkvah miscyah osoblivoyi prisutnosti Boga i duhovnomu sluzhinni comu Bogovi cherez spovnennya Jogo nastanov pokayannya u vipadku yih porushennya regulyarno spilkuyutsya z Nim cherez molitvu Sotni hristiyan pokidayut svitske zhittya i viddalyayutsya v monastiri chi skiti div chenci shobi povnistyu posvyatiti sebe sluzhinnyu ta hvalinnyu Hrista Zgidno z Hristiyanstvom metoyu lyudskogo zhittya ye osvyachennya lyudini povernennya do pervinnoyi prirodi cherez obozhennya grec theosis lyudini cherez prichastya v Isusi Hristi zavdyaki Jogo Vikupitelnij Samopozhertvi za lyudski grihi Osobi sho dosyagli takogo osvyachennya chasto cherez muchenictvo na vzirec Hrista i viznachilisya najvishimi chesnotami hristiyanskoyi pobozhnosti proslavivshis chudami shanuyutsya u Pravoslavnomu ta Katolickomu hristiyanstvi yak svyati Protestanti zh dotrimuyutsya dumki sho zhodna lyudina u svoyih vchinkah ne mozhe buti doskonaloyu takim buv lishe Isus Hristos Tomu spodivayutsya na svyatist vid Boga cherez viru v Krov Jogo Sina yak yedinij sposib ochishennya vid grihiv i svyatimi nazivayut vsih hto shiro virit i shodnya kayuchis u svoyih grihah namagayetsya proslaviti Boga vsim zhittyam vidobraziti v sobi Svyatist Hristovu Hristos centralna postat hristiyanstva Dokladnishe Isus Hristos Inshi variaciyi zobrazhennya Isusa u svitovij kulturiBernard Plokgorst Dobrij Pastir Isus Hristos Provodir Hristiyanskoyi Cerkvi Centrom hristiyanstva ye osoba Isusa Hrista yakij ye odniyeyu z osib Trijci odnochasno Sinom Bozhim ta Sinom Lyudskim ta prijnyav strazhdannya i smert zaradi spokutuvannya pervorodnogo griha Dlya bilshosti hristiyanskih konfesij i bilshosti hristiyan po vsomu svitu bezzaperechnim avtoritetom ye Bibliya Tobto vse sho napisane v cij knizi sprijmayetsya na viru i ne potrebuye niyakih dokaziv V Bibliyi zhittya i vchennya Isusa Hrista vikladene v 4 h kanonichnih Yevangeliyah vid Matviya vid Marka vid Luki ta vid Ivana yaki vhodyat v Novij Zapovit Krim cogo osnovnim postulatom viri ye dogmat pro Svyatu Trijcyu Za hristiyanskim vchennyam Isus Hristos ye Mesiya Spasitel ta Vidkupitel lyudstva z yarma griha Bog Sin v Svyatij Trijci Poyednannya v osobi Hrista Bozhogo j lyudskogo yavlyaye soboyu poyednannya lyudskoyi prirodi Bozhoyi prirodi i Bozhoyi Osobi Rozglyadayuchi Isusa Hrista yak Sina Bozhogo Hristiyanska cerkva v toj zhe chas vvazhaye Isusa rivnim iz Bogom Otcem Deyaki religijni techiyi napriklad svidki Yegovi Cerkva Isusa Hrista Svyatih ostannih dniv yaki sami sebe vvazhayut hristiyanskimi mayut vchennya pro Isusa Hrista yake suttyevo vidriznyayetsya vid prijnyatogo bilshistyu hristiyanskih konfesij Napriklad Svidki Yegovi vvazhayut Isusa Hrista Sinom Bozhim odnak ne vvazhayut jogo rivnim Bogovi Dogmati pro grihopadinnya ta spasinnya lyudini Dokladnishe Grihopadinnya Bozhij Agnec lat Agnus Dei ye tradicijnim simvolom nevinnogo Isusa Hrista yakij viddav Sebe v zhertvu za grihi lyudej Kartina Yana van Ejka 1390 1441 Zgidno z postulatami hristiyanstva sho bazuyutsya na Bibliyi vnaslidok pershorodnogo griha vchinenogo Adamom ta Yevoyu kozhna lyudina ye grishnoyu vidtak smertnoyu i pidlyagaye zasudzhennyu Bogom Oskilki Bog lyubit svit ta lyudej vin poslav svogo Sina yakij buduchi bezgrishnim svoyeyu smertyu na hresti vikupiv lyudej vid nalezhnogo yim pokarannya Takim chinom spasinnya dosyagayetsya viroyu v Isusa Hrista ta prijnyattyam jogo zhertvi a takozh pokayannyam vidvernennyam vid grihiv ta privedennyam svogo zhittya u vidpovidnist z Bozhimi zapovidyami Rol ta znachennya Cerkvi Hristiyanska Cerkva ob yednuye hristiyan u svyatu spilnotu yaka tezh zvetsya Tilom Hristovim chi Narechenoyu Hrista i rozglyadayetsya yak svoyeridnij Noyiv Kovcheg spasinnya poza yakim ye nemozhlivim Cherez cerkvu peredayutsya tayinstva ta blagodat vona zh udilyaye hreshennya yake ye duhovnim ochishennyam ta onovlennyam u Hristi novim katehumenam Rol duhovnogo nastavnictva ta goduvannya vikonuye Svyate Pismo yake vvazhayetsya za Slovo Bozhe Veliku rol na zemnomu shlyahu hristiyanina do vichnogo blazhenstva vidigraye Bozhe Providinnya Detalnishe divitsya Hristiyanska cerkvaIstoriya hristiyanstvaDokladnishe Istoriya hristiyanstva Viniknennya rannogo hristiyanstva Poshirennya hristiyanstva do 600 roku Viniknennya hristiyanstva vzyato za osnovu suchasnogo litochislennya novoyi eri v istoriyi lyudstva yaka pochalasya ponad 2000 rokiv tomu Hristiyanstvo zarodilos v I stolitti na Blizkomu Shodi na yudejskih zemlyah provinciya Yudeya Rimskoyi imperiyi sered mesianskih ruhiv todishnogo yevrejskogo yedinobozhzhya Koreni hristiyanskogo virovchennya pov yazani z dohristiyanskim yedinobozhzhyam starodavnih yevreyiv ta vchennyam Starogo Zavitu Zakon Proroki i Pisannya Tanah Zgidno z Bibliyeyu a takozh inshih dzherel togo chasu yakih pershi spilnoti hristiyan kolo viruyuchih hristiyanska Cerkva vinikli v I stolitti u shidnih provinciyah Rimskoyi imperiyi v Palestini misci narodzhennya Hrista Svyatij Zemli unaslidok propovidi uchniv Hrista svyatih apostoliv ta yih poslidovnikiv Hristiyanstvo vid pochatku poshirilos u perevazhno grekomovnij shidnij chastini Rimskoyi imperiyi Sv Pavlo ta apostoli aktivno podorozhuvali po vsij Imperiyi zasnovuyuchi Cerkvi u osnovnih mistah Pershi Cerkvi z yavilis v Antiohiyi Aleksandriyi ta Yerusalimi a potim u dvoh politichnih centrah u Rimi i Konstantinopoli Obshini pervisnogo hristiyanstva skladalisya z bidnih lyudej u comu rozuminni pervisne hristiyanstvo bulo religiyeyu prignoblenih Cerkvi u suchasnomu rozuminni yak okremoyi budivli dlya zbirannya chleniv obshin ne bulo Zbiralisya abo v privatnih primishennyah abo pri peresliduvanni z boku rimskoyi vladi u pecherah chi katakombah Nikejskij sobor Trivali goninnya hristiyan pripinilis u 313 roci koli imperator Kostyantin Velikij oprilyudniv Milanskij ukaz edikt Za jogo pravlinnya 306 337 rr hristiyanska religiya peretvorilasya na derzhavnu vona koristuvalasya ekonomichnoyu politichnoyu ta ideologichnoyu pidtrimkoyu derzhavi Vidbuvayetsya podalsha centralizaciya cerkvi yepiskopiyi ta mitropoliyi ob yednalis u patriarhiyi na choli z patriarhom U pershij polovini IV st na teritoriyi imperiyi buli tri patriarhiyi rimska oleksandrijska ta antiohijska Naprikinci IV st yerusalimska Protyagom IV VIII st doktrina kult i pravovi zasadi hristiyanstva oformlyuvalis na Vselenskih soborah sered yakih Pershij Nikejskij Pershij Konstantinopolskij 381 Efeskij 431 Halkedonskij 451 Drugij Konstantinopolskij 553 Tretij Konstantinopolskij 680 681 i Drugij Nikejskij 787 Skladnij proces formuvannya doktrini suprovodzhuvavsya rozkolami cerkvi ta viokremlennyami doktrinalnih techij sho ogoloshuvalisya na Vselenskih soborah yeresyami i zasudzhuvalisya Stanovlennya hristiyanskoyi doktrini prohodilo u polemici z inshimi religijnimi techiyami yudayizmom gnosticizmom doketizmom manihejstvom ta inshimi Bulo viznano hibnimi neortodoksalni poglyadi na Svyatu Trijcyu taki yak arianstvo nestorianstvo monofizitstvo monofelitstvo tosho Rozkol hristiyanskoyi cerkvi Hristiyanstvo pochalo postupovo prijmati elementi ellinistichnoyi ta rimskoyi kulturi sho sprichinilo do chislennih konfliktiv vseredini Cerkvi Z hristiyanskim primatom Rimu ne pogodzhuvalosya bagato yepiskopiv Shodu ta shidnorimskih imperatoriv sho vpershe yaskravo proyavivsya na Trullskomu sobori 692 Rozbizhnosti stali pogliblyuvatisya za chasiv patriarha Fotiya sho ogolosiv yeretichnim formulyuvannya filiokve i ostatochno buli rozv yazani Rozkolom hristiyanskoyi cerkvi 1054 roku sho rozdiliv hristiyansku cerkvu na dvi osnovni techiyi katolicizm i pravoslav ya a sam termin katolickij pochav stosuvatisya lishe zahidnoyi gilki hristiyanstva Ostatochno podil Cerkov zavershivsya pislya zahoplennya v 1204 roci Konstantinopolya hrestonoscyami Hrestonosci vzyali misto rozgrabuvali jogo i utvorili v Konstantinopoli Latinsku imperiyu sho proisnuvala ponad 50 rokiv Z togo chasu pravoslavna j katolicka cerkvi prodovzhuvali zhiti j rozvivatisya okremo odna vid odnoyi Reformaciya v Yevropi poshirennya protestantizmu V nastupni stolittya neodnorazovo zdijsnyuvalis sprobi podolati hristiyanskij rozkol zokrema na Lionskomu 1274 ta Florentijskomu 1438 soborah prote ci sprobi shorazu zaznavali nevdachi Natomist u XVI stolitti katolicizm zaznav chergovoyi hvili rozkolu viklikanoyi Reformaciyeyu ruhom za onovlennya hristiyanstva Reformaciya stala reakciyeyu na ryad negativnih yavish sho mali misce v katolickij cerkvi u poperedni stolittya i prizvela do vidilennya novih gilok hristiyanstva zazvichaj okreslyuvanih zbirnim terminom protestantizm lyuteranstvo Martin Lyuter 1517 anglikanstvo korol Genrih VIII 1534 i kalvinizm Zhan Kalvin 1536 sho poshirilisya golovnim chinom u Nimechchini Angliyi Niderlandah i Skandinavskih krayinah Z geografichnimi vidkrittyami XVI XVII stolittya Katolicka cerkva rozpochala aktivnu misionersku diyalnist u krayinah Novogo svitu i v Aziyi Poshirennya katolicizmu vidbuvalosya takozh shlyahom ukladannya unij mizh Rimo katolickoyu cerkvoyu z pravoslavnimi spilnotami najbilsh znachimoyu z yakih bula Berestejska uniya 1596 vnaslidok yakoyi povstala Ukrayinska greko katolicka cerkva Suchasnij stan Krayini de hristiyani stanovlyat ponad 50 vidileni fioletovim kolorom vid 10 do 50 rozhevim Zagalom blizko 2 2 mlrd lyudej iz 238 krayin svitu abo 33 4 zemnogo naselennya vvazhayut sebe hristiyanami Na sogodnishnij den v hristiyanskij cerkvi yak spilnoti vidilyayut 3 osnovnih techiyi Katolicizm ponad 50 vid usih hristiyan Protestantizm blizko chverti vid usih hristiyan Pravoslav ya blizko 12 ta nizku dribnishih U XX stolitti pochavsya ruh za zblizhennya hristiyanskih cerkov sho otrimav nazvu ekumenizm Odnim z pershih ekumenichnih zibran vvazhayetsya mizhkonfesijna protestantska misionerska konferenciya 1910 roku v Edinburzi Formuvannya ekumenichnogo ruhu v suchasnomu viglyadi bulo zakladeno na protestantsko pravoslavnih konferenciyah 1920 roku v Zhenevi 1927 roku v Lozanni i doversheno konferenciyeyu 1945 roku v Stokgolmi a takozh stvorennyam v 1948 roci Vsesvitnoyi radi cerkov Perelomnim v istoriyi pravoslavno katolickih vidnosin stav 1965 rik koli Patriarh Konstantinopolskij Afinagor I i Papa Rimskij Pavlo VI skasuvali vzayemni anafemi nakladeni 1054 roku Vira v Boga sered zhiteliv Yevropejskogo Soyuzu ta Turechchini Rezultati opituvannya organizaciyi Yevrobarometr u 2005 r Ye takozh chiselna grupa lyudej yaki zvut sebe hristiyanami lishe formalno bez bud yakoyi glibokoyi viri v hristiyanski dogmati chi majbutnyu eshatologiyu ne berut uchasti u vidimomu pokloninni Hristu traktuyuchi hristiyanstvo skorish yak tradiciyu v yakij voni narodilis i do yakoyi voni formalno nalezhat Zagalom riven viri ta religijnogo pokloninnya sered tih hto pripisuye sebe do hristiyanskoyi tradiciyi suttyevo kolivayetsya v zalezhnosti vid perekonan ta znan osobi a takozh vplivu suspilnogo seredovisha V ostanni stolittya v chasi poshirennya materialistichnogo svitoglyadu bagato lyudej pokidayut cerkvu i zajmayut poziciyi agnosticizmu abo vidvertogo ateyizmu Ostanni desyatilittya poznachilis takozh nebuvalim poshirennyam yeresej ta sekt v hristiyanstvi golovne v loni protestantizmu Tim ne menshe hristiyanstvo zalishayetsya dominuyuchoyu svitovoyu religiyeyu a na postradyanskih terenah sposterigayetsya vidime vidrodzhennya ortodoksalnogo shidnogo hristiyanstva pislya 70 litnogo peresliduvannya ta skasuvannya zaboron jogo praktikuvannya ateyistichnim komunistichnim rezhimom Hristiyanski techiyiU nashi dni v hristiyanstvi isnuyut taki osnovni napryamki Katolictvo Pravoslav ya Protestantizm Katolicizm Poshirennya katolicizmu u svitiZmina kilkosti virnih Katolickoyi cerkvi za kontinentami 1978 1988 i 2004 roki Katolicizm lat catholicismus najposhirenishij iz napryamiv hristiyanstva blizko 1 milyarda 196 miljoniv virnih u 2012 r yakij otrimav svoyu nazvu vid odnogo z atributiv svitovoyi spilnoti viruyuchih u Hrista yiyi kafolichnist sobornist Golovoyu Katolickoyi cerkvi ye Papa Rimskij yakij ocholyuye Svyatij Prestol i derzhavu misto Vatikan u Rimi Katolicka cerkva vvazhaye Papu Rimskogo nastupnikom apostola Petra yakomu zgidno z Yevangeliyem bulo zapovidano ocholiti Cerkvu Katolicizm ye osnovnoyu religiyeyu v bagatoh yevropejskih krayinah Franciya Italiya Ispaniya Portugaliya Avstriya Belgiya Litva Polsha Chehiya Ugorshina Slovachchina Sloveniya Horvatiya Irlandiya Malta ta in Usogo v 21 derzhavi Yevropi katoliki stanovlyat bilshist naselennya v Nimechchini Niderlandah ta Shvejcariyi polovinu V Ukrayini 12 Katolicizm poshirenij u vsij Pivdennij ta Centralnij Americi v Meksici na Kubi v Kanadi ta SShA V Aziyi katoliki perevazhayut na Filippinah i v Shidnomu Timori velike chislo katolikiv ye v V yetnami Pivdennij Koreyi ta Kitayi Na Blizkomu Shodi bagato katolikiv v Livani maroniti ta inshi V Africi prozhivayut za riznimi ocinkami vid 110 do 175 miljoniv katolikiv Katolictvo Rimo Katolicka Cerkva Shidni katolicki cerkvi StarokatolicizmPravoslav ya Poshirennya pravoslav ya u sviti Pravoslav ya hristiyanska spilnota sho skladayetsya z ryadu yedinih u teologiyi pomisnih avtokefalnih avtonomnih i pod cerkov sho perebuvayut mizh soboyu u yevharistijnomu spilkuvanni Okrim kanonichnogo pravoslav ya isnuye ryad neviznanih pravoslavnih cerkov napriklad Makedonska pravoslavna cerkva tosho Najbilshe poslidovnikiv Pravoslav ya prozhivaye u Greciyi 98 Moldovi 98 Gruziyi 89 Bilorusi 88 Rumuniyi 87 Serbiyi 84 Chornogoriyi 84 Bolgariyi 83 na Kipri 80 u Rosiyi 80 Makedoniyi 80 Ukrayini 80 Takozh ce providna religiya u Respublici Serbskij 92 sho vhodit do Bosniyi i Gercegovini 39 naselennya krayini ta u pivnichnomu Kazahstani 48 vid zagalnogo naselennya krayini Suttyevu menshist pravoslavni skladayut v Estoniyi 40 Albaniyi 20 Kirgizstani 20 Latviyi 15 Turkmenistani 9 Uzbekistani 9 Litvi 4 Horvatiyi 4 Pravoslavna cerkva Avtokefalni pravoslavni cerkviDavnoshidni cerkvi Cerkvi kotri ne prijnyali spovidannya viri zatverdzhene na Halkidonskomu sobori 451 r IV Vselenskomu nazivayutsya sogodni davnoshidnimi abo nehalkidonskimi deyaki z nih istorichno vijshli z gromad monofizitiv ta nestorian Hocha nehalkidonski cerkvi inodi nazivayut davnopravoslavnimi voni ne mayut yevharistijnogo spilkuvannya z pravoslavnimi cerkvami Virmenska apostolska cerkva Koptska pravoslavna cerkva Efiopska pravoslavna cerkva Sirijska pravoslavna cerkva Malankarska pravoslavna cerkva Assirijska Cerkva Shodu nestorianstvo Protestantizm Protestanti zm odin iz najposhirenishih napryamiv u hristiyanstvi sho vidokremivsya vid katolictva v period Reformaciyi u 16 stolitti lyuteranstvo kalvinizm ta in ta u rezultati podalshogo vnutrishnogo podilu adventisti baptisti metodisti ta in Cerkvi i spilnoti protestantiv nacionalnogo chi lokalnogo harakteru ye v usomu sviti chiselnist deyakih syagaye desyatkiv miljoniv viryan Yedinogo centru protestantizmu ne isnuye organizacijno protestantski pomisni cerkvi ob yednani v regionalni organizaciyi yaki u svoyu chergu formuyut vsesvitni ob yednannya cerkov Deyaki religijni techiyi yaki vijshli z protestantizmu i identifikuyut sebe yak hristiyanski Mormoni Svidki Yegovi ne viznayutsya za taki konfesiyami hristiyanskogo svitu cherez rozbizhnist u rozuminni osnovopolozhnih hristiyanskih doktrin dogmat Trijci inshu hristologiyu Cerkva adventistiv somogo dnya Adventisti reformisti Anglikanstvo Baptizm Yevangelski hristiyani Kalvinistska cerkva Kvakerstvo Lyuteranstvo Menoniti Metodizm Mormonizm Presviterianstvo P yatidesyatnictvo Svidki Yegovi Harizmatichnij ruh neop yatidesyatnictvo Hristiyanske sektantstvoDokladnishe AntitrinitariyiDiv takozhHristiyani Avraamichni religiyi Rannye hristiyanstvo Zemne zhittya Hrista Diyalnist apostoliv z rozpovsyudzhennya hristiyanstva Kritika hristiyanstva Do istoriyi rannogo hristiyanstvaPrimitki Arhiv originalu za 11 travnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 5 sichnya 2010 Procitovano 7 kvitnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ekumenizm v istoriyi Cerkvi zdobutki vtrati perspektivi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2012 Procitovano 6 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 29 chervnya 2011 Procitovano 6 kvitnya 2013 REPUBLICKI ZAVOD ZA STATISTIKU Republike Srbije 13 veresnya 2008 u Wayback Machine serb Arhiv originalu za 16 kvitnya 2009 Procitovano 10 listopada 2007 CIA The World Factbook Field Listing Religions 24 grudnya 2018 u Wayback Machine angl Dahno I I Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik K Mapa 2005 608 s S 141 Za danimi CIA The World Factbook Field Listing Religions 24 grudnya 2018 u Wayback Machine 13 Dahno I I Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik K Mapa 2005 608 s S 15 Arhiv originalu za 8 sichnya 2009 Procitovano 27 veresnya 2012 Arhiv originalu za 31 serpnya 2005 Procitovano 27 veresnya 2012 Dzherela ta literaturaLyubashenko V I Hristiyanstvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 429 ISBN 978 966 00 1359 9 Literatura Hristiyanstvo u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Hristiyanstvo u Vikishovishi Hristiyanstvo Akademichne religiyeznavstvo Pidruchnik Za nauk red prof A Kolodnogo Kiyiv Svit Znan 2000 S 372 379 862 s Hristiyanstvo 1 travnya 2021 u Wayback Machine Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Istoriya hristiyanstva kurs lekcij S I Golovashenko K b v 1999 351 s il Sociologiya religiyi okremi narisi z istoriyi hristiyanstva L V Yarockij Zhitomir Polissya 2004 187 s ISBN 966 655 048 2 Hristiyanstvo v istoriyi Ukrayini zbirnik naukovih prac Rivenskij ekonomiko gumanitarnij institut red Yu S Dem yanchuk Rivne Tetist 2001 159 s Dictionnaire d histoire et de geographie ecclesiastiquesPosilannyaHristiyanstvo 29 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Hristiyanstvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2022 2024 1000 ekz Kolodnij A M Istoriya religiyi v Ukrayini 1 chervnya 2013 u Wayback Machine