Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2014) |
Викуплення, спокута, відкуплення (грец. ἀπολύτρωσις, λύτρωση літросіс, лат. redemptio; ст.-укр. откупеня ) — слов'янський переклад грецького слова lytrosis, що означає «викуп», тобто суму грошей, вплачення якої дає рабу звільнення, а приреченому до смерті життя. В християнському богослів'ї поняття викуплення людей від гріха посідає центральну роль. Можна сказати що само християнство не можливе без «євангелія (тобто „благої новини“) про викуплення від гріха» — вона лежить в основі цілої християнської віри. Поняття «викуплення від гріха ціною крові Божого Сина» зовсім не характерне та чуже для ісламу, індуїзму, буддизму чи інших малочисельних релігій. Ісус Христос в християнстві названий також через це Спаситель.
В Новому Заповіті Христос називається «викупленням» за гріхи людей (Матвія 20:28, 1 Кор. 1:30). Людина через гріхопадіння потрапила до рабство гріха (Ів. 8:24 та інші) і потребує викуплення, щоб звільнитися від цього рабства.
Отці церкви про питання отримувача викупу
Древньоцерковні письменники ставили запитання: кому Христос заплатив викуп за людей? Деякі отці Церкви вважають що жертва була для самої людини.
Версія заплати викупу дияволу
Деякі вважали, що викуп було заплачено дияволу, в рабстві якого знаходилася людина. Так, наприклад Оріген стверджував, що Син Божий віддав Свій дух в руки Отця, а душу віддав дияволу як викуп за людей: «Кому Викупитель дав душу Свою у викуп за багатьох? Не Богу, а… дияволу… Як викуп дана за нас душа Сина Божого, а не дух Його, бо він перед тим віддав його Отцеві зі словами: „Отче, в руки Твої віддаю дух Мій“, також і не тіло, тому що про це ми нічого не знаходимо в Писанні». За таке розуміння викуплення Орігенові докоряв святитель Григорій Богослов: «Якщо велика і преславна кров Бога, архиєрея та жертви дана як ціна викуплення лукавому, то як це образливо! Розбійник отримує не тільки ціну викупу від Бога, але й самого Бога!»
Визволяючи нас від рабства гріха та смерті, Христос не торгувався з дияволом і нічого йому не платив. Бог, як Справедливий Суддя, виніс вирок: «Плата за гріх — смерть». Ми знаємо, що Бог що сказав, те виконує, Його слово не може скасовуватись, чи перефразовуватись, в Нього так — так і ні — ні. Найменший гріх має бути покараний смертю, іншого виходу нема, інакше Бог став би неправдомовцем. Але ж, ми знаємо, що Бог є любов і в любові Своїй Він, в лиці Сина Свого Ісуса Христа, прийшов на землю, віддав Себе Самого, як викуп за гріхи всього людства і, таким чином, Бог не порушуючи Свого ж Закону, задовільнив справедливість. Вирок був приведений до виконання, людство було спасенне.
Версія викупу як «ошуку» та «угоди з дияволом»
Святитель Григорій Ніський трактує викуплення як «ошукання» та «угоду з дияволом»: Христос, аби викупити людей, пропонує йому Свою власну плоть, «ховаючи» під нею Божество; диявол кидається на неї, як на приманку, але ковтає разом з приманкою «гачок», тобто Божество та гине. На питання про те чи не є «ошукання» неморальністю, невластивою Божеству, святий Григорій відповідає, що так як диявол сам ошуканець, то досить справедливо було зі сторони Бога теж ошукати його: «(Диявол) вжив оману до розтління єства, а справедливий, благий і премудрий (Бог) вимисленням омани скористався до спасіння розтлінного, благодіючи не лише погиблій (людині), але й самому причиннику нашої погибелі (дияволу)… Тому й самому противнику, якщо б він відчув благодіяння, не здалося б зовсім несправедливим».
Версія «висміювання» пекла
Деякі інші Отці теж говорять про те, що диявол «ошукався», але не йдуть так далеко, щоб стверджувати, що Бог його обманув. Так, в Оголошувальному слові, що приписується святому Івану Золотоустому (воно читається на Великодній утрені), говориться, що пекло було «осміяним» Воскресінням Христа і «попалося» на тому, що не зауважило під видимою людиною невидимого Бога: «Пекло засмутилося, зустрівши тебе долу: засмутилося, тому що скасувалося, засмутилося тому, що було осміяне… Прийняло тіло — а торкнулося Бога, прийняло землю — а зустріло небо, прийняло, що бачило — і попалося на тому чого не бачило». В одній з трьох коліноприклонних молитов, що читаються в празник Пятидесятниці, говориться, що Христос «начало злобного і глубинного змія богомудросною облесливістю (тобто оманою) вловив».
Латинська версія «задовільнення» (сатисфакції) — заплати викупу Богу Отцю
За іншим трактуванням, викуп був заплачений не дияволу, оскільки він не має влади над людиною, а Богу Отцю. Західний богослов Ансельм Кентерберійський в 11 столітті писав, що гріхопадінням людина була прогнівана Божественна правда, яка вимагала задовільнення (лат.: satisfactio), але, оскільки жодних людських жертв не було достатньо, щоб її задовольнити, Син Божий Сам приносить їй викуп. Смерть Христа задовольнити Божий гнів, і людині була повернена благодать, для засвоєння якої йому необхідно мати деякі заслуги — віру та добрі діла. Але оскільки, знову ж, людина не має цих заслуг, то вона може черпати їх в Христа, що сидить понад потрібними заслугами, а також в святих, які вчинили в своєму житті більше добрих діл, ніж це було необхідно для їх особистого спасіння, а тому мають ніби надлишок, яким можуть ділитися. Ця теорія, що народилася в надрах латинського схоластичного богослов'я, носить юридичний характер і відображає середньовічні уявлення про образу честі, що потребує сатисфакції. Смерть Христа при такому розумінні не скасовує гріх, а лише позбавляє людину відповідальності за нього.
Теорія сатисфакції проникла і в московське академічне богослов'я, котре знаходилося в 18-19 століттях під впливом латинської схоластики. Так, наприклад, в «Просторому християнському катехизисі» написано: «Його Христа вільні страждання і хресна смерть за нас, будучи безконечної вартості та достоїнства, як смерть безгрішного і , і є досконалим задовільненням правосуддя Божого, що засудив нас за гріх на смерть і безсмертна заслуга, що дала Йому право без образи правосуддя подавати нам, грішним, прощення гріхів і благодать для перемоги над гріхом».
Жертва Христа усій Святій Трійці — реакція Східної церкви на вчення про сатисфакцію
В Східній церкві реакцією на західне вчення про викуплення як сатисфакції був року, учасники якого, відкидаючи єресь «латиномудруючого» , погодилися, що Христос приніс жертву всій Святій Трійці, а не одному Отцю: Христос добровільно приніс Себе в жертву, приніс же Самого Себе по людськості, і Сам прийняв жертву як Бог разом з Отцем і Духом… Богочоловік Слово… приніс спасительну жертву Отцю, Самому Собі, як Богу, і Духу, Котрими людина покликана з небуття в буття, Котрих вона і образила, переступивши заповідь, і з Котрими відбулося примирення стражданнями Христа". В одній з проповідей святителя Кирила Єрусалимського говориться: «Дитятко бачу, що приносить законну жертву на землі, але Його ж бачу приймаючим жертви від всіх на небесах… Сам Він — Дари, Сам — Архиєрей, Сам — , Сам — очистилище, Сам — приносячий, Сам і приносимий як жертва за світ. Сам — вогонь сущий, Сам — всепалення, Сам — дерево життя та пізнання, Сам — меч Духа, Сам — Пастир, Сам — жрець, Сам — Закон, Сам ж і виповняючий цей закон».
Уникнення мови про викуплення в буквальному сенсі
Багато древнєцерковних авторів зовсім уникають мови про «викуп» в буквальному значенні, розуміючи під викупленням примирення людства з Богом і всиновлення Йому. Вони говорять про викуплення як прояв Божої любові до людини. Цей погляд знаходить підтвердження в словах апостола Івана Богослова: «Так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, аби всякий віруючий в Нього не загинув, а мав життя вічне.» (Ів. 3:16). Не гнів Бога Отця, а Його любов є причиною хресної жертви Сина. За думкою преподобного Симеона Нового Богослова, Христос приносить викуплене Ним людство в дар Богу, остаточно звільняючи його від влади диявола. Оскільки людина поневолена дияволом від самого народження протягом усього життя, Господь проходить через кожен вік, щоб на кожному етапі розвитку людини диявол став переможеним.
Жертва була принесена заради людини
Святитель Григорій Богослов писав: «Приймає Отець [Жертву] не тому, що вимагав або мав потребу, але за домобудівництвом [спасіння] і тому, що людині потрібно було освятитися людством Бога, щоб Він Сам визволив нас ... Такі шляхи Христові». Преподобний Максим Сповідник пише, що Христос підніс, «як Благий, все досягнуте Ним, тим [тобто людям], заради кого Він став Людиною».
Коло розповсюдження дії викупительної жертви Христа
На кого розповсюджується дія викупительної жертви Христа? Євангельське слово відповідає: на всіх, хто увірував в Христа («хто увірує і охреститься, спасен буде»; Марка 16:16). Віра в Христа робить нас дітьми Божими, що народилися від Бога (Івана 16:12-13). Через віру, Хрещення і життя в Церкві людина стає співнаслідником Царства Божого, звільняється від всіх наслідків гріхопадіння, воскресає разом з Христом і приспільнюється до життя вічного.
Наслідки та значення викуплення Христа
В Христі отримує оправдання, завершення і абсолютний смисл вся історія людини, включаючи його гріхопадіння і вигнання з раю. Царство Небесне, що дарується Христом тому хто вірує в Нього, є чимось більшим аніж першосотворений рай; це «нетлінне, нескверне і нев'януче насліддя», за словами апостола Петра (1 Пет 1:4), це «третє небо», про яке апостол Павло не зміг нічого сказати, тому що «невимовні звуки», що звучали там, перевищують всяке людське слово (2 Кор. 12:2-4). Втілення Христа і Його викупительний подвиг мають для людини більше значення, ніж навіть створення людини. З моменту боговтілення людська історія ніби починається заново: людина знову опиняється лицем в лице з Богом, стільки ж близькою, а, можливо, — ще більше близькою, аніж в перші хвилини існування людей. Христос впроваджує людину в «новий рай» — Церкву, де Він царює, і людина царює разом з ним.
У Христі досягається мета існування людини — приспільнення до Бога, поєднання з Богом, обоження. «Син Божий стає Сином людським, щоби син людський став сином Божим», — говорить священномученик Іреней Ліонський. Ще лаконічніше виразив ту ж думку святитель Афанасій Великий: «Він учоловічився, щоби ми обожилися». Преподобний Максим Сповідник говорить: «Тверда та вірна основа надії на обоження для людської істоти є учоловічення Бога, в такій ж мірі робляча людину богом, в якій сам Бог зробився людиною. Бо явно, що той хто зробився людиною без гріха може обожити і істоту (людську) без перетворення в Божество, в такій мірі возвишивши її до Себе, в якій Сам смирив Себе ради людини.» Преподобний Максим називає Бога «бажаючим спасіння і спрагненим обоження» людей. По Своїй безмірній любові до людини Христос зійшов на Голготу і перетерпів хресну смерть, яка примирила та з'єднала людину з Богом.
Див. також
Джерела
- Єпископ Іларіон (Алфєєв). Таїнство Віри. Клин: Фонд Християнське Життя, 2004. (книга видана російською та англійською)
- В. Заблоцький. Спокута // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 605. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Жертва спокутна; Спокута // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Покута // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1417-1418. — 1000 екз.
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
- Максим Исповедник, прп. Творения. Кн. 2. Вопросоответы к Фалассию. Вопрос 21. М., 1994. С. 72
- Григорий Богослов, свт. Сочинения. Т.1. СПб., 1912. с. 676
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2014 Div takozh Spokuta znachennya Vikuplennya spokuta vidkuplennya grec ἀpolytrwsis lytrwsh litrosis lat redemptio st ukr otkupenya slov yanskij pereklad greckogo slova lytrosis sho oznachaye vikup tobto sumu groshej vplachennya yakoyi daye rabu zvilnennya a prirechenomu do smerti zhittya V hristiyanskomu bogosliv yi ponyattya vikuplennya lyudej vid griha posidaye centralnu rol Mozhna skazati sho samo hristiyanstvo ne mozhlive bez yevangeliya tobto blagoyi novini pro vikuplennya vid griha vona lezhit v osnovi ciloyi hristiyanskoyi viri Ponyattya vikuplennya vid griha cinoyu krovi Bozhogo Sina zovsim ne harakterne ta chuzhe dlya islamu induyizmu buddizmu chi inshih malochiselnih religij Isus Hristos v hristiyanstvi nazvanij takozh cherez ce Spasitel Rembrandt Rozp yattya Hrista kartina 1633 roku V Novomu Zapoviti Hristos nazivayetsya vikuplennyam za grihi lyudej Matviya 20 28 1 Kor 1 30 Lyudina cherez grihopadinnya potrapila do rabstvo griha Iv 8 24 ta inshi i potrebuye vikuplennya shob zvilnitisya vid cogo rabstva Otci cerkvi pro pitannya otrimuvacha vikupuDrevnocerkovni pismenniki stavili zapitannya komu Hristos zaplativ vikup za lyudej Deyaki otci Cerkvi vvazhayut sho zhertva bula dlya samoyi lyudini Versiya zaplati vikupu diyavolu Deyaki vvazhali sho vikup bulo zaplacheno diyavolu v rabstvi yakogo znahodilasya lyudina Tak napriklad Origen stverdzhuvav sho Sin Bozhij viddav Svij duh v ruki Otcya a dushu viddav diyavolu yak vikup za lyudej Komu Vikupitel dav dushu Svoyu u vikup za bagatoh Ne Bogu a diyavolu Yak vikup dana za nas dusha Sina Bozhogo a ne duh Jogo bo vin pered tim viddav jogo Otcevi zi slovami Otche v ruki Tvoyi viddayu duh Mij takozh i ne tilo tomu sho pro ce mi nichogo ne znahodimo v Pisanni Za take rozuminnya vikuplennya Origenovi dokoryav svyatitel Grigorij Bogoslov Yaksho velika i preslavna krov Boga arhiyereya ta zhertvi dana yak cina vikuplennya lukavomu to yak ce obrazlivo Rozbijnik otrimuye ne tilki cinu vikupu vid Boga ale j samogo Boga Vizvolyayuchi nas vid rabstva griha ta smerti Hristos ne torguvavsya z diyavolom i nichogo jomu ne plativ Bog yak Spravedlivij Suddya vinis virok Plata za grih smert Mi znayemo sho Bog sho skazav te vikonuye Jogo slovo ne mozhe skasovuvatis chi perefrazovuvatis v Nogo tak tak i ni ni Najmenshij grih maye buti pokaranij smertyu inshogo vihodu nema inakshe Bog stav bi nepravdomovcem Ale zh mi znayemo sho Bog ye lyubov i v lyubovi Svoyij Vin v lici Sina Svogo Isusa Hrista prijshov na zemlyu viddav Sebe Samogo yak vikup za grihi vsogo lyudstva i takim chinom Bog ne porushuyuchi Svogo zh Zakonu zadovilniv spravedlivist Virok buv privedenij do vikonannya lyudstvo bulo spasenne Versiya vikupu yak oshuku ta ugodi z diyavolom Div takozh Ugoda z diyavolom Svyatitel Grigorij Niskij traktuye vikuplennya yak oshukannya ta ugodu z diyavolom Hristos abi vikupiti lyudej proponuye jomu Svoyu vlasnu plot hovayuchi pid neyu Bozhestvo diyavol kidayetsya na neyi yak na primanku ale kovtaye razom z primankoyu gachok tobto Bozhestvo ta gine Na pitannya pro te chi ne ye oshukannya nemoralnistyu nevlastivoyu Bozhestvu svyatij Grigorij vidpovidaye sho tak yak diyavol sam oshukanec to dosit spravedlivo bulo zi storoni Boga tezh oshukati jogo Diyavol vzhiv omanu do roztlinnya yestva a spravedlivij blagij i premudrij Bog vimislennyam omani skoristavsya do spasinnya roztlinnogo blagodiyuchi ne lishe pogiblij lyudini ale j samomu prichinniku nashoyi pogibeli diyavolu Tomu j samomu protivniku yaksho b vin vidchuv blagodiyannya ne zdalosya b zovsim nespravedlivim Versiya vismiyuvannya pekla Deyaki inshi Otci tezh govoryat pro te sho diyavol oshukavsya ale ne jdut tak daleko shob stverdzhuvati sho Bog jogo obmanuv Tak v Ogoloshuvalnomu slovi sho pripisuyetsya svyatomu Ivanu Zolotoustomu vono chitayetsya na Velikodnij utreni govoritsya sho peklo bulo osmiyanim Voskresinnyam Hrista i popalosya na tomu sho ne zauvazhilo pid vidimoyu lyudinoyu nevidimogo Boga Peklo zasmutilosya zustrivshi tebe dolu zasmutilosya tomu sho skasuvalosya zasmutilosya tomu sho bulo osmiyane Prijnyalo tilo a torknulosya Boga prijnyalo zemlyu a zustrilo nebo prijnyalo sho bachilo i popalosya na tomu chogo ne bachilo V odnij z troh kolinopriklonnih molitov sho chitayutsya v praznik Pyatidesyatnici govoritsya sho Hristos nachalo zlobnogo i glubinnogo zmiya bogomudrosnoyu obleslivistyu tobto omanoyu vloviv Latinska versiya zadovilnennya satisfakciyi zaplati vikupu Bogu Otcyu Za inshim traktuvannyam vikup buv zaplachenij ne diyavolu oskilki vin ne maye vladi nad lyudinoyu a Bogu Otcyu Zahidnij bogoslov Anselm Kenterberijskij v 11 stolitti pisav sho grihopadinnyam lyudina bula prognivana Bozhestvenna pravda yaka vimagala zadovilnennya lat satisfactio ale oskilki zhodnih lyudskih zhertv ne bulo dostatno shob yiyi zadovolniti Sin Bozhij Sam prinosit yij vikup Smert Hrista zadovolniti Bozhij gniv i lyudini bula povernena blagodat dlya zasvoyennya yakoyi jomu neobhidno mati deyaki zaslugi viru ta dobri dila Ale oskilki znovu zh lyudina ne maye cih zaslug to vona mozhe cherpati yih v Hrista sho sidit ponad potribnimi zaslugami a takozh v svyatih yaki vchinili v svoyemu zhitti bilshe dobrih dil nizh ce bulo neobhidno dlya yih osobistogo spasinnya a tomu mayut nibi nadlishok yakim mozhut dilitisya Cya teoriya sho narodilasya v nadrah latinskogo sholastichnogo bogoslov ya nosit yuridichnij harakter i vidobrazhaye serednovichni uyavlennya pro obrazu chesti sho potrebuye satisfakciyi Smert Hrista pri takomu rozuminni ne skasovuye grih a lishe pozbavlyaye lyudinu vidpovidalnosti za nogo Teoriya satisfakciyi pronikla i v moskovske akademichne bogoslov ya kotre znahodilosya v 18 19 stolittyah pid vplivom latinskoyi sholastiki Tak napriklad v Prostoromu hristiyanskomu katehizisi napisano Jogo Hrista vilni strazhdannya i hresna smert za nas buduchi bezkonechnoyi vartosti ta dostoyinstva yak smert bezgrishnogo i i ye doskonalim zadovilnennyam pravosuddya Bozhogo sho zasudiv nas za grih na smert i bezsmertna zasluga sho dala Jomu pravo bez obrazi pravosuddya podavati nam grishnim proshennya grihiv i blagodat dlya peremogi nad grihom Zhertva Hrista usij Svyatij Trijci reakciya Shidnoyi cerkvi na vchennya pro satisfakciyu V Shidnij cerkvi reakciyeyu na zahidne vchennya pro vikuplennya yak satisfakciyi buv roku uchasniki yakogo vidkidayuchi yeres latinomudruyuchogo pogodilisya sho Hristos prinis zhertvu vsij Svyatij Trijci a ne odnomu Otcyu Hristos dobrovilno prinis Sebe v zhertvu prinis zhe Samogo Sebe po lyudskosti i Sam prijnyav zhertvu yak Bog razom z Otcem i Duhom Bogocholovik Slovo prinis spasitelnu zhertvu Otcyu Samomu Sobi yak Bogu i Duhu Kotrimi lyudina poklikana z nebuttya v buttya Kotrih vona i obrazila perestupivshi zapovid i z Kotrimi vidbulosya primirennya strazhdannyami Hrista V odnij z propovidej svyatitelya Kirila Yerusalimskogo govoritsya Dityatko bachu sho prinosit zakonnu zhertvu na zemli ale Jogo zh bachu prijmayuchim zhertvi vid vsih na nebesah Sam Vin Dari Sam Arhiyerej Sam Sam ochistilishe Sam prinosyachij Sam i prinosimij yak zhertva za svit Sam vogon sushij Sam vsepalennya Sam derevo zhittya ta piznannya Sam mech Duha Sam Pastir Sam zhrec Sam Zakon Sam zh i vipovnyayuchij cej zakon Uniknennya movi pro vikuplennya v bukvalnomu sensi Bagato drevnyecerkovnih avtoriv zovsim unikayut movi pro vikup v bukvalnomu znachenni rozumiyuchi pid vikuplennyam primirennya lyudstva z Bogom i vsinovlennya Jomu Voni govoryat pro vikuplennya yak proyav Bozhoyi lyubovi do lyudini Cej poglyad znahodit pidtverdzhennya v slovah apostola Ivana Bogoslova Tak polyubiv Bog svit sho viddav Sina Svogo Yedinorodnogo abi vsyakij viruyuchij v Nogo ne zaginuv a mav zhittya vichne Iv 3 16 Ne gniv Boga Otcya a Jogo lyubov ye prichinoyu hresnoyi zhertvi Sina Za dumkoyu prepodobnogo Simeona Novogo Bogoslova Hristos prinosit vikuplene Nim lyudstvo v dar Bogu ostatochno zvilnyayuchi jogo vid vladi diyavola Oskilki lyudina ponevolena diyavolom vid samogo narodzhennya protyagom usogo zhittya Gospod prohodit cherez kozhen vik shob na kozhnomu etapi rozvitku lyudini diyavol stav peremozhenim Zhertva bula prinesena zaradi lyudini Svyatitel Grigorij Bogoslov pisav Prijmaye Otec Zhertvu ne tomu sho vimagav abo mav potrebu ale za domobudivnictvom spasinnya i tomu sho lyudini potribno bulo osvyatitisya lyudstvom Boga shob Vin Sam vizvoliv nas Taki shlyahi Hristovi Prepodobnij Maksim Spovidnik pishe sho Hristos pidnis yak Blagij vse dosyagnute Nim tim tobto lyudyam zaradi kogo Vin stav Lyudinoyu Kolo rozpovsyudzhennya diyi vikupitelnoyi zhertvi HristaNa kogo rozpovsyudzhuyetsya diya vikupitelnoyi zhertvi Hrista Yevangelske slovo vidpovidaye na vsih hto uviruvav v Hrista hto uviruye i ohrestitsya spasen bude Marka 16 16 Vira v Hrista robit nas ditmi Bozhimi sho narodilisya vid Boga Ivana 16 12 13 Cherez viru Hreshennya i zhittya v Cerkvi lyudina staye spivnaslidnikom Carstva Bozhogo zvilnyayetsya vid vsih naslidkiv grihopadinnya voskresaye razom z Hristom i prispilnyuyetsya do zhittya vichnogo Naslidki ta znachennya vikuplennya HristaV Hristi otrimuye opravdannya zavershennya i absolyutnij smisl vsya istoriya lyudini vklyuchayuchi jogo grihopadinnya i vignannya z rayu Carstvo Nebesne sho daruyetsya Hristom tomu hto viruye v Nogo ye chimos bilshim anizh pershosotvorenij raj ce netlinne neskverne i nev yanuche nasliddya za slovami apostola Petra 1 Pet 1 4 ce tretye nebo pro yake apostol Pavlo ne zmig nichogo skazati tomu sho nevimovni zvuki sho zvuchali tam perevishuyut vsyake lyudske slovo 2 Kor 12 2 4 Vtilennya Hrista i Jogo vikupitelnij podvig mayut dlya lyudini bilshe znachennya nizh navit stvorennya lyudini Z momentu bogovtilennya lyudska istoriya nibi pochinayetsya zanovo lyudina znovu opinyayetsya licem v lice z Bogom stilki zh blizkoyu a mozhlivo she bilshe blizkoyu anizh v pershi hvilini isnuvannya lyudej Hristos vprovadzhuye lyudinu v novij raj Cerkvu de Vin caryuye i lyudina caryuye razom z nim U Hristi dosyagayetsya meta isnuvannya lyudini prispilnennya do Boga poyednannya z Bogom obozhennya Sin Bozhij staye Sinom lyudskim shobi sin lyudskij stav sinom Bozhim govorit svyashennomuchenik Irenej Lionskij She lakonichnishe viraziv tu zh dumku svyatitel Afanasij Velikij Vin ucholovichivsya shobi mi obozhilisya Prepodobnij Maksim Spovidnik govorit Tverda ta virna osnova nadiyi na obozhennya dlya lyudskoyi istoti ye ucholovichennya Boga v takij zh miri roblyacha lyudinu bogom v yakij sam Bog zrobivsya lyudinoyu Bo yavno sho toj hto zrobivsya lyudinoyu bez griha mozhe obozhiti i istotu lyudsku bez peretvorennya v Bozhestvo v takij miri vozvishivshi yiyi do Sebe v yakij Sam smiriv Sebe radi lyudini Prepodobnij Maksim nazivaye Boga bazhayuchim spasinnya i spragnenim obozhennya lyudej Po Svoyij bezmirnij lyubovi do lyudini Hristos zijshov na Golgotu i pereterpiv hresnu smert yaka primirila ta z yednala lyudinu z Bogom Div takozhKayattya Spasinnya Obozhennya Isus Hristos Prichastya Grih Pervoridnij grih ViraDzherelaYepiskop Ilarion Alfyeyev Tayinstvo Viri Klin Fond Hristiyanske Zhittya 2004 kniga vidana rosijskoyu ta anglijskoyu V Zablockij Spokuta Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 605 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaZhertva spokutna Spokuta Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Pokuta Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1417 1418 1000 ekz Primitki Arhiv originalu za 8 lipnya 2020 Procitovano 27 serpnya 2020 Maksim Ispovednik prp Tvoreniya Kn 2 Voprosootvety k Falassiyu Vopros 21 M 1994 S 72 Grigorij Bogoslov svt Sochineniya T 1 SPb 1912 s 676