Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Барсело на кат Barcelona вимовляється літературною каталанською bəɾsəł onə у півн зах діалектах baɾseł onɛ у валенсійськ

Барселона

Барселона

Барсело́на (кат. Barcelona, вимовляється літературною каталанською [bəɾsəł'onə], у півн.-зах. діалектах [baɾseł'onɛ], у валенсійському діалекті [baɾseł'ona], алгерським діалектом [balsaɾ'ona], ісп. Barcelona, вимовляється [baɾθeˈlona], окс. Barcelona, фр. Barcelone, вимовляється [baʁseˈlɔn]) — місто в Іспанії, столиця автономної області Каталонії і провінції Барселона.

Барселона
Barcelona
image image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Основні дані
41°23′ пн. ш. 2°11′ сх. д. / 41.383° пн. ш. 2.183° сх. д. / 41.383; 2.183
Країна image Іспанія
Регіон image Каталонія
Район Барселона
Адмінцентр d
Столиця для Барсалунес, провінція Барселона[2] і Каталонія[3][2]

Межує з

— сусідні нас. пункти
Сарданьола-дал-Бальєс, Мулінс-да-Рей, Монказа-і-Рашяк, Ал-Прат-да-Любрагат, Сан-Фаліу-да-Любрагат, Санта-Кулома-да-Ґраманет, Асплугас-да-Любрагат, Оспіталет-да-Любраґат, Сан-Жюс-Дасберн, Сан-Кугат-дал-Бальєс, Сант-Адріа-да-Базос ?
Поділ
  • 10 міських районів
    • Засновано ІІІ століття до Р.Х.
    Площа 100.4 км²
    Населення 1 611 822 (2013)
    Агломерація 4 604 000 (2013)
    Висота НРМ 9 м[4]
    Найвища точка Тібідабо
    Водойма Середземне море, Бесос, Льобрегат
    Офіційна мова каталанська, іспанська і окситанська
    Назва мешканців кат. barceloní, кат. barcelonina, ісп. barcelonés, ісп. barcelonesa, англ. Barcelonan, фр. Barcelonais[6], фр. Barcelonaise[6], араб. برشلوني‎, араб. برشلونية‎‎, есп. Barcelonano, італ. Barcellonesi, аст. barcelonesa, аст. barceloneses, аст. barceloneso, аст. barcelonina, аст. barcelonines, аст. barcelonino, аст. barcelonés, аст. barcelonín, аст. barceloninos і італ. barcellonesi
    Міста-побратими Бостон, Каїр, Ісфаган, Монпельє, Варна, Газа, Дублін, Монсон, Сан-Паулу, Монреаль, Кельн, Ленінград (1984)[9], Буенос-Айрес, Афіни, Гавана, Гданськ (1990), Алжир, Перпіньян (1994), Ріо-де-Жанейро (1972), Шанхай (2001), Севілья, Сараєво, Антверпен (1997), Пусан, Тирана, Тель-Авів-Яфо (1998), Вальпараїсо, Санто-Домінго, Барчеллона-Поццо-ді-Готто, Медельїн, Кобе (1993), Монтевідео, Нижній Новгород (2009), Стамбул, d (1994), Веньчжоу (січень 2011)[10][11], Дубай (2006), Фес (2009), Гошимін, Трухільйо (20 лютого 1991)[12], Росаріо, Сан-Франциско (2010)[13], Монтеррей (15 жовтня 2001)[14], Київ (24 вересня 2022)[15]
    День міста d
    Телефонний код (34) 93
    Часовий пояс і
    Номери автомобілів B
    GeoNames 6356055
    OSM r347950  ·R
    Поштові індекси 08001–08080
    Міська влада
    d Жауме Кольбоні (кат. Jaume Collboni, PSC)
    Вебсайт http://www.bcn.cat/
    Мапа
    image Барселона у Вікісховищі
    image  Барселона у Вікіцитатах
    У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Барселона.

    У місті площею 100,4 км² проживає 1 611 822 жителі (2013). Агломерація Барселони (місто та його передмістя) налічує 4 604 000 осіб (2013). Місто є другим за чисельністю населення в Іспанії після столиці Мадрида.

    Барселона лежить на частині узбережжя Середземного моря (кат. la costa de la mar Mediterrània), що називається Коста-дель-Маресме, на північ від Коста-Брава і на півдні від . Це важливий морський порт. Місто за 160  км від Піренеїв. У Барселоні відбувалися Всесвітні виставки у 1888 та 1929 роках, літні Олімпійські ігри 1992 року, у 2004 році та інші заходи світового рівня.

    Жителі називають місто «Барна», загальна абревіатура для міста BCN, яка також є кодом IATA для її аеропорту Барселона-ель-Прат (кат. Aeroport de Barcelona — el Prat).

    Етимологія назви міста

    Існує гіпотеза, що місто названо на честь карфагенського генерала Гамількара Барки (лат. Hamilcar Barca), батька Ганнібала. Прізвище Барка походить від фінікійського слова imageimageimage [bʔrʔk], що означає «блискавка». Перша зафіксована назва міста — Барсіно ( Barcino, у непрямих відмінках Barcinone). У середньовіччі фіксувалися інші варіанти написання назви міста — найчастіше Barçalona (у XIII ст.), Barchinona (у XIV та XV ст.), Barchelona (у XV ст.), Barchenona тощо.

    Історія

    image
    Мармурова плита із Музею історії міста Барселона, що датується 110—130 рр. н. е. і належить до часів римської колонії Барчіно

    Давня історія

    До наших днів так і не дійшли достовірні підтвердження історії походження стародавнього поселення, яке поселилося на місті, де раз знаходиться сучасна Барселона.

    Цікавою є передісторія початку розкопок, що були здійснені, через необхідність проведення реконструкції казарм цивільної гвардії Раваля на Каррер-де-Сант-Пау. Основних причин реконструкції було дві. Перша полягала у тому, що казарми знаходились у старій промисловій будівлі, що потребувало документального оформлення. По-друге, його тісне розташування до монастиря Сант-Пау-дель-Камп, де були проведені різноманітні заходи, щодо надання археологічних залишків із різних хронологій, вказувала на можливість розташування подібних знахідок також і тут. Окрім того, будівництво підземної автостоянки в парковій зоні, протягом 1989—1990 років. виявило важливу територію римських поховань, а також деякі предмети бронзової доби.

    Там були знайдені залишки раннього поселення, у числі яких гробниці і оселі, вік яких датується раніше ніж 5000 р. до н. е. Щодо заснування міста Барселона відомо дві різні легенди. Одна із них стверджує, що заснування міста пов'язане із міфічним героєм Геркулесом. Друга легенда відносить заснування міста історичній постаті — карфагенському генералу Гамількару Барка, батько Ганнібала, який за припущенням дав місту назву Барчіно (Barcino) на честь свого родинного прізвища в III столітті до н. е., але не існує історичних чи лінгвістичних доказів цього факту.

    Барселона за часів Римської імперії

    Близько 15 р. до н. е., римляни перепланували місто у каструм (римський військовий табір), що базувався у «Монс Табер», невеличкому пагорбі біля сучасної міської ратуші ([en]). Під правлінням Римлян, ця територія була колонією, яка мала назву Фавентіа (Faventia), або повна назва, Colonia Faventia Julia Augusta Pia Barcino або Colonia Julia Augusta Faventia Paterna Barcino. Помпоній Мела згадує це місто серед невеликих міст у даному регіоні, ймовірно тоді це місто було затьмарене більш розвиненим сусіднім містом Таррако (сучасна Таррагона), але в письменників пізніх часів можна знайти розповіді, що місто поступово збагачувалося і розвивалося, завдяки вдалому розташуванню й чудовій морській гавані. Місто було звільнене від імперських тягарів. Місто карбувало власні монети; деякі монети з епохи Гальба збереглися.

    Залишки римської епохи продемонстровані в підземеллі Plaça del Rei, що є частиною Музею історії міста Барселони (MUHBA); типова сітка планування римського міста досі помітна в сучасному розміщенні історичного центру міста, Barri Gòtic (Готичний квартал). Деякі фрагменти римських стін які збереглися, залишилися вмуровані в стіни кафедрального собору. Цей кафедральний собор має повну назву Catedral Basílica Metropolitana de Barcelona, іноді також використовують коротку назву La Seu, що в перекладі з каталонської мови означає «собор». За відомостями він був заснований у 343 році.

    Середньовічні часи

    На початку V століття місто було завойоване вестготами, і на декілька років стало столицею всієї римської Іспанії. Після того, як місто було завойоване арабами на початку VIII століття, його у 801 відвоював син Карла Великого Людовик I, який зробив Барселону місцем перебування Каролінгової «Іспанської марки» (Marca Hispanica), буферною зоною, якою керував [en].

    Графи Барселони швидко стали незалежними і розширили свої території, так що вони стали включати всі території Каталонії, хоча 6 липня 985, Барселона була пограбована армією Аль-Мансура. Це пограбування було настільки трагічним, що більшість населення Барселони було вбито або забрано у рабство. В 1137 році Арагонське королівство та Каталонське князівство об'єдналися у [en] через шлюб Рамона-Беренгера IV і Петроніли з Арагону, і їхні титули зрештою успадкувала одна людина, коли їх син Альфонсо ІІ посів на трон у 1162 р. Території, якими він володів згодом стали називати Арагонською Короною, ця держава в XIII столітті завоювала багато заморських територій і правила західними територіями Середземного моря з прилеглими територіями Неаполя і Сицилії, а також Афінами. Посилення династичних зв'язків між Коронами Арагона і Кастилії відмічають як початок занепаду Барселони. Банк Барселони ([es]), імовірно є найстарішим державним банком у Європі, і був заснованим міським магістратом в 1401 році. Це виходило із потреб держави, як і Банк Венеції (1402) та Банк Георгія (1407).

    image
    Барселона у 1563 році

    Барселона в часи Іспанської монархії

    Шлюб Фернандо II із Арагону і Ізабелли I із Кастилії в 1469 році об'єднав дві королівські родини. Центром політичної влади став Мадрид, у той час як колонізація Америк зменшила важливість (принаймні у відносній мірі) торгівлі у Середземноморському регіоні. Барселона була центром Каталонського руху за незалежність, включаючи Сегадорське повстання (1640—1652) проти короля Філіппа IV Великого.

    В 1650—1654 роках велика епідемія чуми майже вдвічі зменшила кількість населення міста.

    image
    Фортеця Монтжуїк, найпівденніша точка в якій було проведено вимірювання для розрахунку метра [en]

    В XVIII столітті на горі Монтжуїк було побудовано фортецю, яка мала вид на гавань. В 1794 році цю фортецю використовував французький астроном П'єр Франсуа Андре Мешен для спостереженнями, що стосувалися визначення протяжності шляху до Дюнкерка, що дало базис для офіційного розрахунку величини метра. Еталонна жердина, що є мірою метру, виготовлена із платини, була представлена на французькій законодавчій асамблеї 22 червня 1799 р. Значна частина Барселони зазнала негативного впливу від Піренейських війн, але із початком епохи індустріалізації розвиток провінції покращився. В 1850-х роках містобудівник Ільдефонс Серда спроектував великий район Ашямпла, коли середньовічні стіни довкола старого міста Барселони було зруйновано.

    Населення

    Населення міста (у 2009 р.) становить 1 621 537 осіб (з них ті, які мають: менше 14 років — 11,8 %, від 15 до 64 — 67,8 %, понад 65 років — 20,3 %). У 2006 р. народжуваність становила 14 850 осіб, смертність — 15 671 особа, зареєстровано 5795 шлюбів. Середня тривалість життя у 2008 р. становила: чоловіки — 79 років, жінки — 85,2 року. У 2001 р. активне населення становило 723 983 особи, з них безробітних — 78 564 особи.

    Серед осіб, які проживали на території міста у 2001 р.:

    • 993 280 народилися в Каталонії (з них 890 488 осіб у тому самому районі, або комарці)
    • 385 678 осіб приїхало з інших областей Іспанії
    • 124 926 осіб приїхало з-за кордону.

    Університетську освіту має 20,2 % міського населення.

    У 2001 р. нараховувалося 594 452 домогосподарства (з них 26,2 % складалися з однієї особи, 29,8 % з двох осіб, 21,2 % з 3 осіб, 16,3 % з 4 осіб, 4,6 % з 5 осіб, 1,3 % з 6 осіб, 0,3 % з 7 осіб, 0,2 % з 8 осіб і 0,2 % з 9 і більше осіб).

    Активне населення міста у 2001 р. працювало у таких сферах діяльності:

    • у сільському господарстві — 0,4 %
    • у промисловості — 18 %
    • на будівництві — 6,1 %
    • у сфері обслуговування — 75,5 %.

    У муніципалітеті або у власному районі (комарці) працює 765 898 осіб, поза районом — 143 616 осіб.

    Зростання населення

    Динаміка населення
    1497 f 1515 f 1553 f 1717 1787 1857 1877 1887 1900 1910
    6.166 6.613 - 35.928 100.160 235.060 353.853 405.913 544.137 595.732
    1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1990 1992 1994
    721.869 1.005.565 1.081.175 1.280.179 1.557.863 1.745.142 1.754.900 1.707.286 1.630.635 1.630.867
    1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014
    1.508.805 1.505.581 1.496.266 1.527.190 1.578.546 1.605.602 1.615.908 1.619.337 1.620.943 1.602.347
    2016 2018 2020 2022 2024 2026 2028 2030 2032 2034
    1.608.746 1.620.343 - - - - - - - -
    1497-1553: населення, обкладене податком (п); 1717-1981: наявне населення; 1990- : зареєстроване населення

    З 1787 р. до складу Барселони включено муніципалітет Бальбону (нині квартал Бальбона), у 1860 р. муніципалітет Барсалунету, у 1897 р. муніципалітети Лас Кортс, Ґрасію, Сант Андреу да Палума, Сан Жарвасі да Касолас, Сан Марті да Прубансалс, Сантс та Бальбідреру, у 1904 р. муніципалітет Орту, у 1930 р. муніципалітет Сарію. Дані для Барселони по всіх роках є сумою даних по всіх названих вище муніципалітетах.

    Доходи населення

    У 2002 р. доходи населення розподілялися таким чином:

    Доходи населення за статтями доходів
    Рік 2002 р. 2001 р.
    Заробітна платня 60,8 % 62,8 %
    Доходи від ведення бізнесу 23,7 % 22 %
    Соціальна допомога 15,5 % 15,3 %
    		 

    Безробіття

    У 2007 р. нараховувалося 52 921 безробітних (у 2006 р. — 56 567 безробітних), з них чоловіки становили 44,6 %, а жінки — 55,4 %.

    Економіка

    Докладніше: Економіка Барселони
    image
    Ділова частина Барселони
    image
    На набережній Барселони

    Барселона була одним із перших районів континентальної Європи, у якому почалася індустріалізація. До середини XIX століття Барселона стала важливим центром текстильної промисловості і машинобудування. Після цього промислове виробництво відігравало визначальну роль в історії міста. Проте, як і в інших сучасних містах, обслуговуючий сектор економіки починає переважати над виробничим.

    Барселона — столиця автономної області Каталонія, яка створює майже чверть ВВП Іспанії. ВВП Барселонської агломерації у 2008 році становив 177 млрд. €, тоді як ВВП самого міста Барселони — 64 521 млрд €, або 39 900 € на одну особу. Це робить Барселону [en] найбагатшим містом Європи та 35-м містом за розміром економіки у світі.

    Галузева структура валової доданої вартості у 2008 році:

    • бізнес-послуги та нерухомістю — 24,35 %
    • комунальні послуги — 20,71 %
    • промисловість — 12,68 %
    • торгівля й побутовий ремонт — 11,57 %
    • транспорт — 9,57 %
    • готельна справа — 7,50 %
    • фінансове посередництво — 7,02 %
    • будівництво — 6,64 %).

    На базі довізної сировини та палива й електроенергії гірських річок у місті працюють великі заводи текстильної, машинобудівної (мотори, складання автомобілів, літаків, устаткування для сільського господарства, транспорту, текст. машини), хімічної, харчової, цементної та інших галузей промисловості. Бавовняні фабрики Барселони і передмість дають майже 3/4 текст. продукції Іспанії. У промисловості Барселони істотним є іноземний капітал, зокрема англійський і американський.

    Барселона серед лідерів європейських туристичних міст — 5-те місце за кількістю гостей, будучи при цьому одним із туристичних напрямків, що найменше постраждали від кризи 2009 р. У 2009 р. місто відвідали 6,5 млн осіб, а кількість ночівель у готелях усіх рівнів і класів досягло 12,8 млн (69 % гостей міста прибули з-за кордону). Найбільше туристів, окрім Іспанії (31 %), прибуло з Італії (8,4 %), Великої Британії (8,1 %), Франції (7,7 %), США (7,4 %), Німеччини (5,2 %).

    Окрім того, Барселона залишається лідером круїзного туризму серед середземноморських портових міст, при цьому пасажиропотік становить понад 2 млн осіб на рік. За даними Міжнародної асоціації конгресів та конвенцій (ICCA), Барселона посідає 2-ге місце у світі, поступившись лише Лондону, за кількістю проведених виставок та конгресів.

    Попри позитивний вплив на економіку міста, туризм також створює чимало проблем для Барселони, зокрема зростає невдоволення місцевих жителів через надмірну кількість туристів, підняття цін на проживання, появу непотрібних місцевому населенню закладів, забруднення навколишнього середовища внаслідок круїзного туризму, тощо.

    Порт Барселони за вантажообігом є третім (після Картахени та Більбао) в Іспанії. Залізницями і шосейними шляхами Барселона зв'язана з Мадридом, Валенсією і містами Франції.

    Транспорт

    Аеропорти

    image
    Барселона-Ель-Прат з висоти пташиного польоту

    Барселона обслуговується аеропортом Барселона — Ель-Прат, що розташовано приблизно за 17 км від центру Барселони. Це другий за пасажирообігом аеропорт Іспанії, який обслуговував понад 50,17 млн ​​пасажирів у 2018 році, демонструючи річну тенденцію до зростання. Аеропорт є хабом для авіакомпаній Vueling Airlines, Ryanair, Iberia та Air Europa. Аеропорт сполучений із містом автомобільною дорогою, метро (станції [en] та [en]), S-bahn ([en]) та автобусним маршрутом. Новий термінал (T1) був побудований та введений в експлуатацію 17 червня 2009 року.

    Деякі дешеві авіалінії також використовують аеропорт Жирона-Коста-Брава, розташований приблизно за 90 км на північ, аеропорт Реус — 77 км (48 миль) на південь, або аеропорт Льє́йда — Алґуа́йра — за 150 км на захід, від міста.  — малий аеропорт у сусідньому місті Сабадель, використовується для навчання пілотів, аеротаксі та приватним рейсам.

    Морський порт

    image

    Порт Барселони має 2000-річну історію і має велике сучасне комерційне значення. Це дев'ятий за вантажообігом контейнерний порт Європи, у 2013 році обробив 1,72 мільйона TEU. Має площу 10 км² та поділ на три зони: [en] (старий порт), торговий порт та логістичний порт ([en]). На кінець 2010-х порт розширюють, що вдвічі збільшить його розмір через відвід гирла річки Льобрегат на 2 км на південь.

    image
    The взимку

    У 2013 році 3,6 млн круїзних пасажирів скористалися послугами порту Барселони.

    У районі Порт-Вель розташовані також Maremagnum (комерційний центр), мультиплексний кінотеатр, IMAX Port Vell і один із найбільших у Європі акваріумів — Акваріум Барселони, який містить 8000 риб і 11 акул, що містяться в 35 акваріумах, заповнених 4 мільйонами літрів морської води. Maremagnum, розташований у межах порту, — єдиний комерційний центр у місті, який може бути відкритим у неділю та державні свята.

    Національна та міжнародна залізниця

    image
    Барселона-Сантс

    Барселона є головним вузлом для Renfe, іспанської державної залізничної мережі. Головна міська станція далекого прямування — залізничний вокзал Барселона-Сантс, у той час як станція Барселона-Франція виконує функції другорядного обслуговування приміських, регіональних потягів.

    Високошвидкісна залізниця AVE RENFE, розрахована на швидкість 310 км/год, була відкрита від Мадрида до Барселони у 2008 році — Високошвидкісна залізниця Мадрид — Барселона. Спільна швидкісна залізниця RENFE-SNCF, що сполучає Барселону та Францію (Париж, Марсель та Тулуза), через [en], була запущена в 2013 році. Обидві ці лінії обслуговує станція Барселона-Сантс.

    Метро

    image
    Станція Барселонського метрополітену

    Мережа барселонського метрополітену налічує 11 ліній, позначених своїм номером і кольором кожна. Вісім із них (L1, L2, L3, L4, L5, L9, L10 і L11) є під орудою [en] (TMB)), а інші 3 лінії (L6, L7 і L8) належать компанії Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya (FGC). Метро сполучає Барселону з деякими передмістями коліями RENFE.

    Лінії метрополітену прокладені як під землею, так і по поверхні. У центрі міста мережа метрополітену сусідить із підземними станціями приміських поїздів національних залізниць RENFE і місцевої FGC.

    Окрім міського метро, через місто прокладено декілька регіональних залізничних ліній, під орудою RENFE [en], забезпечуючи сполучення з навколишніми містами.

    Трамвай

    image
    Барселонський трамвай

    Під орудою [en] діє дві сучасні трамвайні мережі — Trambaix і Trambesòs. Лінія [en], Tramvia Blau, діє між лінією метро 7 та Фунікулером Тібідабо.

    Зубчаста залізниця, канатні дороги та фунікулери

    У місті діє зубчаста залізниця: Монтсеррат; три системи фунікулеру: Тібідабо, Вальвідрера та Монтжуїк; дві канатні дороги: Монтжуїк і Порт-Велл.

    Автобус

    У місті діють лінії нічного автобуса «N» (Nitbus). Є спеціальні автобуси: Aerobus до аеропорту, автобуси Port Bus до морського порту і Tibibus до парку атракціонів на горі Тібідабо.

    [en] (кат. Estació del Nord) раніше був залізничним, на початок 2020-х обслуговує міжнародні та міжміські автобуси.

    Автошляхи

    Барселона лежить на трьох міжнародних маршрутах, включаючи європейський маршрут Е15, що прямує узбережжям Середземномор'я, європейський маршрут Е90 до Мадрида та Лісабона та європейський маршрут Е09 до Парижа. Також від міста прямують регіональні автошляхи: А-2, А-7 / АП-7, С-16, С-17, С-31, С-32, С-33, С-60.

    Місто має три об'їзні дороги, [en] (уздовж гір), Ронда-дель-Літораль (В-10) (уздовж узбережжя) та [es]

    Житловий фонд

    У 2001 р. 18,8 % усіх родин (домогосподарств) мали житло площею до 59 м², 51,3 % — від 60 до 89 м², 21,8 % — від 90 до 119 м² і 8,2 % — понад 120 м².

    З усіх будівель у 2001 р. 20,2 % були одноповерховими, 13,5 % — двоповерховими, 7,9 % — триповерховими, 8,4 % — чотириповерховими, 12,9 % — п'ятиповерховими, 12,5 % — шестиповерховими, 8,9 % — семиповерховими, 15,6 % — з вісьмома та більше поверхами.

    Автопарк

    Автомобілі, зареєстровані у місті, за призначенням
    Рік 2006 р. 2005 р.
    Приватні автомобілі 66,2 % 67,6 %
    Мотоцикли 19,6 % 18,2 %
    Вантажівки 12 % 12 %
    Трактори 0,3 % 0,3 %
    Автобуси та ін. 1,9 % 1,8 %
    Усього автомобілів 910 883 шт. 919 248 шт.
    		 

    Вживання каталанської мови

    У 2001 р. каталанську мову у місті розуміли 95,1 % усього населення (у 1996 р. — 96,4 %), вміли говорити нею 74,6 % (у 1996 р. — 77,7 %), вміли читати 75 % (у 1996 р. — 76 %), вміли писати 47,1 % (у 1996 р. — 45,5 %). Не розуміли каталанської мови 4,9 %.

    Політичні уподобання

    У виборах до Парламенту Каталонії у 2006 р. взяло участь 693 242 особи (у 2003 р. — 805 904 особи). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

    Вибори до Парламенту Каталонії
    Рік 2006 р. 2003 р.
    Конвергенція та Єднання (CiU) 30,1 % 28,3 %
    Соціалістична партія Каталонії (PSC) 24,9 % 30,9 %
    Народна партія (PP) 13,5 % 15,3 %
    Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 12,2 % 8,6 %
    Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 12,4 % 15,7 %
    Громадянська партія (C's) 4,6 % 0 %
    Інші 2,2 % 1,2 %
    		 

    У муніципальних виборах у 2007 р. взяло участь 584 306 осіб (у 2003 р. — 743 888 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

    Муніципальні вибори
    Рік 2007 р. 2003 р.
    Конвергенція та Єднання (CiU) 26,5 % 21,8 %
    Соціалістична партія Каталонії (PSC) 31,2 % 34,2 %
    Народна партія (PP) 16,3 % 16,4 %
    Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 9,7 % 12,3 %
    Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 9,2 % 13 %
    Громадянська партія (C's) 0 % 0 %
    Інші 7,1 % 2,4 %
    		 

    Адміністративний поділ міста

    image

    • Старе місто — Ciutat Vella.
    • Ашямпла (Ешямпле) (Продовження) — Eixample.
    • Санс-Монжуїк — Sants-Montjuïc.
    • Лес Корс (Парламент) — Les Corts.
    • Саррія-Сан Жербазі — Sarrià-Sant Gervasi.
    • Ґрасія — Gràcia.
    • Орта-Ґінардо — Horta-Guinardó.
    • Ноу Барріс (Нові квартали) — Nou Barris.
    • Сант Андреу (Св. Андрія) — Sant Andreu.
    • Сан Марті де Прубенсалс (Св. Мартин Прованський) — Sant Martí de Provençals.

    Релігія

    Культура

    Барселона — один з історичних центрів та .

    Університет

    Барселонський університет заснований у 1450 році. Входить до 200 найкращих вищих навчальних закладів світу, знаходиться на 6-й позиції у рейтингу найкращих .

    Докладніше: Барселонський університет

    Музеї

    Барселона багата стародавніми музейними сховищами, сучасними виставковими залами, фондами і тематичними музеями, яких налічується кілька десятків.

    Докладніше: Музеї Барселони

    .

    Музика

    Барселона має багато місць для музики і театру, у тому числі всесвітньо відомий Великий оперний театр «Лісеу», Національний театр Каталонії (Teatre Nacional de Catalunya), Театр Ліур (Teatre Lliure) і концертний зал Палац каталонської музики. Барселона також є домом для найбільшого симфонічного оркестру — Симфонічного оркестру Барселони і Національного оркестру Каталонії (Orquestra Simfònica de Barcelona i Nacional de Catalunya, відомого як ОВС). Основна магістраль Ла-Рамбла є домом для мімів та вуличних артистів. Щорічно у місті відбуваються два основних музичні поп-фестивалі: фестиваль Sónar Festival і фестиваль Primavera Sound Festival. Місто також має процвітаючу сцену альтернативної музики з такими групами, як The Pinker Tones, і які заслуговують на міжнародне визнання.

    Архітектура Барселони

    Старе місто (південна частина) має в основі середньовічне планування з вузькими вулицями. Нове місто (північно-західна частина) розплановано за прямокутною системою. Навколо центральоної частини — робітничі передмістя: Ґрасія, Саррія, Сант-Андреу. Архітектурні пам'ятники: готичний собор (1298—1448), церква (XIV ст.), ренесансний палац (XV-XVI ст.), пам'ятник Христофорові Колумбу.

    Барселона відома архітектурною спадщиною Антоніо Гауді та інших архітекторів, що входить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, у місті розташовані:

    image image image image
    Назва Парк Гуель Палац Гуель Будинок Міла Будинок Вісенс
    Код, рік включення 320-001, 1984 320–002, 1984 320–003, 1984 320–004, 2005
    Координати 41°24′59″ пн. ш. 2°09′07″ сх. д. / 41.416556° пн. ш. 2.152194° сх. д. / 41.416556; 2.152194 41°22′45″ пн. ш. 2°10′28″ сх. д. / 41.379183° пн. ш. 2.174445° сх. д. / 41.379183; 2.174445 41°23′51″ пн. ш. 2°09′46″ сх. д. / 41.397583° пн. ш. 2.163028° сх. д. / 41.397583; 2.163028 (Casa Milà) 41°22′50″ пн. ш. 2°10′30″ сх. д. / 41.380694° пн. ш. 2.175167° сх. д. / 41.380694; 2.175167
    image image image image
    Назва Храм Святого Сімейства Будинок Бальо Палац каталонської музики Лікарня Сант-Пау
    Код, рік включення 320-005, 2005 320–006, 2005 804–001, 1997 804–002, 1997
    Координати 41°24′19″ пн. ш. 2°10′30″ сх. д. / 41.405500° пн. ш. 2.175056° сх. д. / 41.405500; 2.175056 (Temple Expiatori de la Sagrada Familia) 41°22′00″ пн. ш. 2°09′59″ сх. д. / 41.366750° пн. ш. 2.166389° сх. д. / 41.366750; 2.166389 41°23′16″ пн. ш. 2°10′30″ сх. д. / 41.38778° пн. ш. 2.17500° сх. д. / 41.38778; 2.17500 41°24′50″ пн. ш. 2°10′30″ сх. д. / 41.41389° пн. ш. 2.17500° сх. д. / 41.41389; 2.17500

    Фотогалерея

    image

    Див. також

    Примітки

    1. . Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 1 березня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    2. Deutsche Nationalbibliothek Record #4004503-1 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    3. Енциклопедія Брокгауз
      d:Track:Q237227
    4. http://www.idescat.cat/pub/?id=aec&n=925&t=2016&lang=en
    5. art.6 // (unspecified title)
    6. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
    7. Diccionariu de l'Academia de la Llingua Asturiana — 2000. —
      d:Track:Q5805549
    8. Diccionariu de l'Academia de la Llingua Asturiana — 2000. —
      d:Track:Q5805549
    9. https://kvs.gov.spb.ru/en/agreements/
    10. http://www.ezhejiang.gov.cn/wenzhou/2021-08/26/c_655413.htm
    11. http://www.ezhejiang.gov.cn/wenzhou/sistercities_2.html
    12. http://www.rree.gob.pe/politicaexterior/Documents/Acuerdos%20de%20hermanamiento.pdf
    13. https://oewd.org/san-francisco-sister-cities
    14. https://portales.sre.gob.mx/coordinacionpolitica/images/stories/documentos_gobiernos/rai/nle/nl46.pdf
    15. https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
    16. (ред.). Nombre d'habitants de la regió metropolitana (ісп.).
    17. Carta Arqueològica de Barcelona - 302b/1990-91. cartaarqueologica.bcn.cat. Процитовано 5 червня 2023.
    18. Servei d'Arqueologia of Institut de Cultura de Barcelona. . CartaArqueologica (Spanish) . Ajuntament de Barcelona. с. Description and Historical Notes. Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 2 травня 2016.
    19. MM Montaña; OV Campos; R Farré (2008). Study of the Neolithic Excavation Site of the Sant Pau del Camp Barracks. Quarhis. II (4): 3. Процитовано 2 травня 2016.[недоступне посилання з 01.09.2018]
    20. Oros. vii. 143; Miñano, Diccion. vol. i. p. 391; Auson. Epist. xxiv. 68, 69, Punica Barcino.
    21. P.F. Collier & Son Corporation (1957). Collier's Encyclopedia. Collier. с. 48. оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
    22. iii. 3. s. 4
    23. Inscr. ap. Gruter, p. 426, nos. 5, 6.
    24. ii. 6
    25. Avien. Ora Maritima. 520: «Et Barcilonum amoena sedes ditium.»
    26. Paul. Dig. 1. tit. 15, de Cens.
    27. . Bluffton.edu. Архів оригіналу за 23 July 2013. Процитовано 5 травня 2009.
    28. Welcome page in Catalan [ 15 травня 2019 у Wayback Machine.], Cathedral of Barcelona, (кат.). There is an English version of this page and website, as well as a Spanish one, but the word seu seems to be explained better in the Catalan version… [Retrieved 14-09-2019].
    29. «Seu» [ 4 листопада 2015 у Wayback Machine.], entry in the Diccionari Alcover-Moll, (кат.). [Retrieved 14-09-2019].
    30. The Usatges of Barcelona: The Fundamental Law of Catalonia, ed. Donald J. Kagay, (University of Pennsylvania Press, 1994), 7.
    31. Roger Collins, Caliphs and Kings, 796—1031, (Blackwell Publishing, 2012), 191.
    32. T.N. Bisson (1986). II. The age of the Early Count-Kings (1137–1213) (The Principate of Ramon Berenguer IV 1137–1162). У Clarendon Press – Oxford (ред.). The medieval Crown of Aragon. A short story. с. 31. ISBN .
    33. Cateura Benàsser, Pau. Els impostos indirectes en el regne de Mallorca (PDF). ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2008. Процитовано 24 квітня 2008. El Tall dels Temps, 14. (Palma de) Mallorca: El Tall, 1996.
    34. The Bankers magazine, volume 11, page 595, J. Smith Homans Jr., New York 1857.
    35. Chapter 15: A History of Spain and Portugal, Stanley G. Payne [недоступне посилання з 01.08.2016]
    36. Adler, Ken (2002). The Measure of All Things: The Seven-Year Odyssey that Transformed the World. Abacus. ISBN .
    37. Boeing, G. (2016). Honolulu Rail Transit: International Lessons in Linking Form, Design, and Transportation. Planext. 2: 28—47. оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
    38. . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 1 березня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    39. . Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 1 березня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    40. . Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 1 березня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    41. Overtourism in Barcelona. Responsible Travel.
    42. (PDF). Aena.es. 14 січня 2019. Архів оригіналу (PDF) за 15 січня 2019. Процитовано 8 жовтня 2015.
    43. Port of Barcelona traffic statistics 2013 [ 14 червня 2014 у Wayback Machine.] — Port de Barcelona, 2014
    44. (ісп.). Apb.es. Архів оригіналу за 5 жовтня 2009. Процитовано 26 червня 2010. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
    45. Barcelona estrena TGV (catalan) . . 9 лютого 2008. Процитовано 11 липня 2011.
    46. . Catalan News Agency. 8 січня 2013. Архів оригіналу за 10 April 2014. Процитовано 27 січня 2014.
    47. . W3.bcn.es. Архів оригіналу за 3 October 2009. Процитовано 26 червня 2010. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
    48. . Tmb.net. Архів оригіналу за 24 December 2009. Процитовано 26 червня 2010.
    49. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

    Література

    Посилання

    Барселона
    у сестринських Вікіпроєктах
    image Цитати у Вікіцитатах?
    image Барселона у Вікімандрах?
    image Барселона у Вікісховищі?
    • (укр.)
    • Барселона на сайті «Козацька чайка» [ 3 грудня 2008 у Wayback Machine.] (укр.)
    • Косинська Юлія, Крук Олег. Місто, забарвлене морем [ 7 травня 2009 у Wayback Machine.] // Україна Молода, № 184, 2 жовтня 2008 (укр.)
    • Про Барселону на сайті телеканалу ICTV[недоступне посилання з серпня 2019](укр.)
    • (укр.)
    • Про Барселону на сайті «Подружні подорожі» [ 15 вересня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
    • (укр.)
    • Етимологія назви міста, вимова у літературній каталанській мові та її діалектах [ 26 серпня 2004 у Wayback Machine.] (кат.)
    • (укр.)
    • Світлана Пиркало. Посвята Каталонії — 4. Від музею до таверни // Главред, 11.06.2009 [ 22 вересня 2010 у Wayback Machine.] (укр.)
    • Світлана Пиркало. Посвята Каталонії — 5. Туризм із глуздом // Главред, 18.06.2009 [ 22 вересня 2010 у Wayback Machine.] (укр.)
    • Барселона туристичний сайт [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.].
    • Світлана Пиркало. Посвята Каталонії — 6. Фієста, або Наслідки революції // Главред, 9.07.2009 [ 24 листопада 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
    • У Барселоні остерігайтесь вуличних шахраїв // Урядовий кур'єр, № 193, 2011 [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
    • (укр.)
    • Фото Барселони [ 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (ісп.)
    • «Камп Ноу» — перлина Каталонії [ 21 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
    • Етимологія назви міста, вимова у літературній каталанській мові та її діалектах [ 26 серпня 2004 у Wayback Machine.] (кат.)


    image Це незавершена стаття про Каталонію.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Barselo na kat Barcelona vimovlyayetsya literaturnoyu katalanskoyu beɾsel one u pivn zah dialektah baɾsel onɛ u valensijskomu dialekti baɾsel ona algerskim dialektom balsaɾ ona isp Barcelona vimovlyayetsya baɾ8eˈlona oks Barcelona fr Barcelone vimovlyayetsya baʁseˈlɔn misto v Ispaniyi stolicya avtonomnoyi oblasti Kataloniyi i provinciyi Barselona Barselona BarcelonaOsnovni dani41 23 pn sh 2 11 sh d 41 383 pn sh 2 183 sh d 41 383 2 183Krayina IspaniyaRegion KataloniyaRajon BarselonaAdmincentr dStolicya dlya Barsalunes provinciya Barselona 2 i Kataloniya 3 2 Mezhuye z susidni nas punktiSardanola dal Balyes Mulins da Rej Monkaza i Rashyak Al Prat da Lyubragat San Faliu da Lyubragat Santa Kuloma da Gramanet Asplugas da Lyubragat Ospitalet da Lyubragat San Zhyus Dasbern San Kugat dal Balyes Sant Adria da Bazos Podil 10 miskih rajonivZasnovano III stolittya do R H Plosha 100 4 km Naselennya 1 611 822 2013 Aglomeraciya 4 604 000 2013 Visota NRM 9 m 4 Najvisha tochka TibidaboVodojma Seredzemne more Besos LobregatOficijna mova katalanska ispanska i oksitanskaNazva meshkanciv kat barceloni kat barcelonina isp barcelones isp barcelonesa angl Barcelonan fr Barcelonais 6 fr Barcelonaise 6 arab برشلوني arab برشلونية esp Barcelonano ital Barcellonesi ast barcelonesa ast barceloneses ast barceloneso ast barcelonina ast barcelonines ast barcelonino ast barcelones ast barcelonin ast barceloninos i ital barcellonesiMista pobratimi Boston Kayir Isfagan Monpelye Varna Gaza Dublin Monson San Paulu Monreal Keln Leningrad 1984 9 Buenos Ajres Afini Gavana Gdansk 1990 Alzhir Perpinyan 1994 Rio de Zhanejro 1972 Shanhaj 2001 Sevilya Sarayevo Antverpen 1997 Pusan Tirana Tel Aviv Yafo 1998 Valparayiso Santo Domingo Barchellona Pocco di Gotto Medelyin Kobe 1993 Montevideo Nizhnij Novgorod 2009 Stambul d 1994 Venchzhou sichen 2011 10 11 Dubaj 2006 Fes 2009 Goshimin Truhiljo 20 lyutogo 1991 12 Rosario San Francisko 2010 13 Monterrej 15 zhovtnya 2001 14 Kiyiv 24 veresnya 2022 15 Den mista dTelefonnij kod 34 93Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv BGeoNames 6356055OSM r347950 RPoshtovi indeksi 08001 08080Miska vladad Zhaume Kolboni kat Jaume Collboni PSC Vebsajt http www bcn cat Mapa Barselona u Vikishovishi Barselona u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Barselona U misti plosheyu 100 4 km prozhivaye 1 611 822 zhiteli 2013 Aglomeraciya Barseloni misto ta jogo peredmistya nalichuye 4 604 000 osib 2013 Misto ye drugim za chiselnistyu naselennya v Ispaniyi pislya stolici Madrida Barselona lezhit na chastini uzberezhzhya Seredzemnogo morya kat la costa de la mar Mediterrania sho nazivayetsya Kosta del Maresme na pivnich vid Kosta Brava i na pivdni vid Ce vazhlivij morskij port Misto za 160 km vid Pireneyiv U Barseloni vidbuvalisya Vsesvitni vistavki u 1888 ta 1929 rokah litni Olimpijski igri 1992 roku u 2004 roci ta inshi zahodi svitovogo rivnya Zhiteli nazivayut misto Barna zagalna abreviatura dlya mista BCN yaka takozh ye kodom IATA dlya yiyi aeroportu Barselona el Prat kat Aeroport de Barcelona el Prat Etimologiya nazvi mistaIsnuye gipoteza sho misto nazvano na chest karfagenskogo generala Gamilkara Barki lat Hamilcar Barca batka Gannibala Prizvishe Barka pohodit vid finikijskogo slova bʔrʔk sho oznachaye bliskavka Persha zafiksovana nazva mista Barsino Barcino u nepryamih vidminkah Barcinone U serednovichchi fiksuvalisya inshi varianti napisannya nazvi mista najchastishe Barcalona u XIII st Barchinona u XIV ta XV st Barchelona u XV st Barchenona tosho IstoriyaMarmurova plita iz Muzeyu istoriyi mista Barselona sho datuyetsya 110 130 rr n e i nalezhit do chasiv rimskoyi koloniyi BarchinoDavnya istoriya Do nashih dniv tak i ne dijshli dostovirni pidtverdzhennya istoriyi pohodzhennya starodavnogo poselennya yake poselilosya na misti de raz znahoditsya suchasna Barselona Cikavoyu ye peredistoriya pochatku rozkopok sho buli zdijsneni cherez neobhidnist provedennya rekonstrukciyi kazarm civilnoyi gvardiyi Ravalya na Karrer de Sant Pau Osnovnih prichin rekonstrukciyi bulo dvi Persha polyagala u tomu sho kazarmi znahodilis u starij promislovij budivli sho potrebuvalo dokumentalnogo oformlennya Po druge jogo tisne roztashuvannya do monastirya Sant Pau del Kamp de buli provedeni riznomanitni zahodi shodo nadannya arheologichnih zalishkiv iz riznih hronologij vkazuvala na mozhlivist roztashuvannya podibnih znahidok takozh i tut Okrim togo budivnictvo pidzemnoyi avtostoyanki v parkovij zoni protyagom 1989 1990 rokiv viyavilo vazhlivu teritoriyu rimskih pohovan a takozh deyaki predmeti bronzovoyi dobi Tam buli znajdeni zalishki rannogo poselennya u chisli yakih grobnici i oseli vik yakih datuyetsya ranishe nizh 5000 r do n e Shodo zasnuvannya mista Barselona vidomo dvi rizni legendi Odna iz nih stverdzhuye sho zasnuvannya mista pov yazane iz mifichnim geroyem Gerkulesom Druga legenda vidnosit zasnuvannya mista istorichnij postati karfagenskomu generalu Gamilkaru Barka batko Gannibala yakij za pripushennyam dav mistu nazvu Barchino Barcino na chest svogo rodinnogo prizvisha v III stolitti do n e ale ne isnuye istorichnih chi lingvistichnih dokaziv cogo faktu Barselona za chasiv Rimskoyi imperiyi Blizko 15 r do n e rimlyani pereplanuvali misto u kastrum rimskij vijskovij tabir sho bazuvavsya u Mons Taber nevelichkomu pagorbi bilya suchasnoyi miskoyi ratushi en Pid pravlinnyam Rimlyan cya teritoriya bula koloniyeyu yaka mala nazvu Faventia Faventia abo povna nazva Colonia Faventia Julia Augusta Pia Barcino abo Colonia Julia Augusta Faventia Paterna Barcino Pomponij Mela zgaduye ce misto sered nevelikih mist u danomu regioni jmovirno todi ce misto bulo zatmarene bilsh rozvinenim susidnim mistom Tarrako suchasna Tarragona ale v pismennikiv piznih chasiv mozhna znajti rozpovidi sho misto postupovo zbagachuvalosya i rozvivalosya zavdyaki vdalomu roztashuvannyu j chudovij morskij gavani Misto bulo zvilnene vid imperskih tyagariv Misto karbuvalo vlasni moneti deyaki moneti z epohi Galba zbereglisya Zalishki rimskoyi epohi prodemonstrovani v pidzemelli Placa del Rei sho ye chastinoyu Muzeyu istoriyi mista Barseloni MUHBA tipova sitka planuvannya rimskogo mista dosi pomitna v suchasnomu rozmishenni istorichnogo centru mista Barri Gotic Gotichnij kvartal Deyaki fragmenti rimskih stin yaki zbereglisya zalishilisya vmurovani v stini kafedralnogo soboru Cej kafedralnij sobor maye povnu nazvu Catedral Basilica Metropolitana de Barcelona inodi takozh vikoristovuyut korotku nazvu La Seu sho v perekladi z katalonskoyi movi oznachaye sobor Za vidomostyami vin buv zasnovanij u 343 roci Serednovichni chasi Na pochatku V stolittya misto bulo zavojovane vestgotami i na dekilka rokiv stalo stoliceyu vsiyeyi rimskoyi Ispaniyi Pislya togo yak misto bulo zavojovane arabami na pochatku VIII stolittya jogo u 801 vidvoyuvav sin Karla Velikogo Lyudovik I yakij zrobiv Barselonu miscem perebuvannya Karolingovoyi Ispanskoyi marki Marca Hispanica bufernoyu zonoyu yakoyu keruvav en Grafi Barseloni shvidko stali nezalezhnimi i rozshirili svoyi teritoriyi tak sho voni stali vklyuchati vsi teritoriyi Kataloniyi hocha 6 lipnya 985 Barselona bula pograbovana armiyeyu Al Mansura Ce pograbuvannya bulo nastilki tragichnim sho bilshist naselennya Barseloni bulo vbito abo zabrano u rabstvo V 1137 roci Aragonske korolivstvo ta Katalonske knyazivstvo ob yednalisya u en cherez shlyub Ramona Berengera IV i Petronili z Aragonu i yihni tituli zreshtoyu uspadkuvala odna lyudina koli yih sin Alfonso II posiv na tron u 1162 r Teritoriyi yakimi vin volodiv zgodom stali nazivati Aragonskoyu Koronoyu cya derzhava v XIII stolitti zavoyuvala bagato zamorskih teritorij i pravila zahidnimi teritoriyami Seredzemnogo morya z prileglimi teritoriyami Neapolya i Siciliyi a takozh Afinami Posilennya dinastichnih zv yazkiv mizh Koronami Aragona i Kastiliyi vidmichayut yak pochatok zanepadu Barseloni Bank Barseloni es imovirno ye najstarishim derzhavnim bankom u Yevropi i buv zasnovanim miskim magistratom v 1401 roci Ce vihodilo iz potreb derzhavi yak i Bank Veneciyi 1402 ta Bank Georgiya 1407 Barselona u 1563 rociBarselona v chasi Ispanskoyi monarhiyi Shlyub Fernando II iz Aragonu i Izabelli I iz Kastiliyi v 1469 roci ob yednav dvi korolivski rodini Centrom politichnoyi vladi stav Madrid u toj chas yak kolonizaciya Amerik zmenshila vazhlivist prinajmni u vidnosnij miri torgivli u Seredzemnomorskomu regioni Barselona bula centrom Katalonskogo ruhu za nezalezhnist vklyuchayuchi Segadorske povstannya 1640 1652 proti korolya Filippa IV Velikogo V 1650 1654 rokah velika epidemiya chumi majzhe vdvichi zmenshila kilkist naselennya mista Fortecya Montzhuyik najpivdennisha tochka v yakij bulo provedeno vimiryuvannya dlya rozrahunku metra en V XVIII stolitti na gori Montzhuyik bulo pobudovano fortecyu yaka mala vid na gavan V 1794 roci cyu fortecyu vikoristovuvav francuzkij astronom P yer Fransua Andre Meshen dlya sposterezhennyami sho stosuvalisya viznachennya protyazhnosti shlyahu do Dyunkerka sho dalo bazis dlya oficijnogo rozrahunku velichini metra Etalonna zherdina sho ye miroyu metru vigotovlena iz platini bula predstavlena na francuzkij zakonodavchij asambleyi 22 chervnya 1799 r Znachna chastina Barseloni zaznala negativnogo vplivu vid Pirenejskih vijn ale iz pochatkom epohi industrializaciyi rozvitok provinciyi pokrashivsya V 1850 h rokah mistobudivnik Ildefons Serda sproektuvav velikij rajon Ashyampla koli serednovichni stini dovkola starogo mista Barseloni bulo zrujnovano NaselennyaNaselennya mista u 2009 r stanovit 1 621 537 osib z nih ti yaki mayut menshe 14 rokiv 11 8 vid 15 do 64 67 8 ponad 65 rokiv 20 3 U 2006 r narodzhuvanist stanovila 14 850 osib smertnist 15 671 osoba zareyestrovano 5795 shlyubiv Serednya trivalist zhittya u 2008 r stanovila choloviki 79 rokiv zhinki 85 2 roku U 2001 r aktivne naselennya stanovilo 723 983 osobi z nih bezrobitnih 78 564 osobi Sered osib yaki prozhivali na teritoriyi mista u 2001 r 993 280 narodilisya v Kataloniyi z nih 890 488 osib u tomu samomu rajoni abo komarci 385 678 osib priyihalo z inshih oblastej Ispaniyi 124 926 osib priyihalo z za kordonu Universitetsku osvitu maye 20 2 miskogo naselennya U 2001 r narahovuvalosya 594 452 domogospodarstva z nih 26 2 skladalisya z odniyeyi osobi 29 8 z dvoh osib 21 2 z 3 osib 16 3 z 4 osib 4 6 z 5 osib 1 3 z 6 osib 0 3 z 7 osib 0 2 z 8 osib i 0 2 z 9 i bilshe osib Aktivne naselennya mista u 2001 r pracyuvalo u takih sferah diyalnosti u silskomu gospodarstvi 0 4 u promislovosti 18 na budivnictvi 6 1 u sferi obslugovuvannya 75 5 U municipaliteti abo u vlasnomu rajoni komarci pracyuye 765 898 osib poza rajonom 143 616 osib Zrostannya naselennya Dinamika naselennya 1497 f 1515 f 1553 f 1717 1787 1857 1877 1887 1900 19106 166 6 613 35 928 100 160 235 060 353 853 405 913 544 137 595 7321920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1990 1992 1994721 869 1 005 565 1 081 175 1 280 179 1 557 863 1 745 142 1 754 900 1 707 286 1 630 635 1 630 8671996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 20141 508 805 1 505 581 1 496 266 1 527 190 1 578 546 1 605 602 1 615 908 1 619 337 1 620 943 1 602 3472016 2018 2020 2022 2024 2026 2028 2030 2032 20341 608 746 1 620 343 1497 1553 naselennya obkladene podatkom p 1717 1981 nayavne naselennya 1990 zareyestrovane naselennya Z 1787 r do skladu Barseloni vklyucheno municipalitet Balbonu nini kvartal Balbona u 1860 r municipalitet Barsalunetu u 1897 r municipaliteti Las Korts Grasiyu Sant Andreu da Paluma San Zharvasi da Kasolas San Marti da Prubansals Sants ta Balbidreru u 1904 r municipalitet Ortu u 1930 r municipalitet Sariyu Dani dlya Barseloni po vsih rokah ye sumoyu danih po vsih nazvanih vishe municipalitetah Dohodi naselennya U 2002 r dohodi naselennya rozpodilyalisya takim chinom Dohodi naselennya za stattyami dohodivRik 2002 r 2001 r Zarobitna platnya 60 8 62 8 Dohodi vid vedennya biznesu 23 7 22 Socialna dopomoga 15 5 15 3 Bezrobittya U 2007 r narahovuvalosya 52 921 bezrobitnih u 2006 r 56 567 bezrobitnih z nih choloviki stanovili 44 6 a zhinki 55 4 EkonomikaDokladnishe Ekonomika Barseloni Dilova chastina BarseloniNa naberezhnij Barseloni Barselona bula odnim iz pershih rajoniv kontinentalnoyi Yevropi u yakomu pochalasya industrializaciya Do seredini XIX stolittya Barselona stala vazhlivim centrom tekstilnoyi promislovosti i mashinobuduvannya Pislya cogo promislove virobnictvo vidigravalo viznachalnu rol v istoriyi mista Prote yak i v inshih suchasnih mistah obslugovuyuchij sektor ekonomiki pochinaye perevazhati nad virobnichim Barselona stolicya avtonomnoyi oblasti Kataloniya yaka stvoryuye majzhe chvert VVP Ispaniyi VVP Barselonskoyi aglomeraciyi u 2008 roci stanoviv 177 mlrd todi yak VVP samogo mista Barseloni 64 521 mlrd abo 39 900 na odnu osobu Ce robit Barselonu en najbagatshim mistom Yevropi ta 35 m mistom za rozmirom ekonomiki u sviti Galuzeva struktura valovoyi dodanoyi vartosti u 2008 roci biznes poslugi ta neruhomistyu 24 35 komunalni poslugi 20 71 promislovist 12 68 torgivlya j pobutovij remont 11 57 transport 9 57 gotelna sprava 7 50 finansove poserednictvo 7 02 budivnictvo 6 64 Na bazi doviznoyi sirovini ta paliva j elektroenergiyi girskih richok u misti pracyuyut veliki zavodi tekstilnoyi mashinobudivnoyi motori skladannya avtomobiliv litakiv ustatkuvannya dlya silskogo gospodarstva transportu tekst mashini himichnoyi harchovoyi cementnoyi ta inshih galuzej promislovosti Bavovnyani fabriki Barseloni i peredmist dayut majzhe 3 4 tekst produkciyi Ispaniyi U promislovosti Barseloni istotnim ye inozemnij kapital zokrema anglijskij i amerikanskij Barselona sered lideriv yevropejskih turistichnih mist 5 te misce za kilkistyu gostej buduchi pri comu odnim iz turistichnih napryamkiv sho najmenshe postrazhdali vid krizi 2009 r U 2009 r misto vidvidali 6 5 mln osib a kilkist nochivel u gotelyah usih rivniv i klasiv dosyaglo 12 8 mln 69 gostej mista pribuli z za kordonu Najbilshe turistiv okrim Ispaniyi 31 pribulo z Italiyi 8 4 Velikoyi Britaniyi 8 1 Franciyi 7 7 SShA 7 4 Nimechchini 5 2 Okrim togo Barselona zalishayetsya liderom kruyiznogo turizmu sered seredzemnomorskih portovih mist pri comu pasazhiropotik stanovit ponad 2 mln osib na rik Za danimi Mizhnarodnoyi asociaciyi kongresiv ta konvencij ICCA Barselona posidaye 2 ge misce u sviti postupivshis lishe Londonu za kilkistyu provedenih vistavok ta kongresiv Popri pozitivnij vpliv na ekonomiku mista turizm takozh stvoryuye chimalo problem dlya Barseloni zokrema zrostaye nevdovolennya miscevih zhiteliv cherez nadmirnu kilkist turistiv pidnyattya cin na prozhivannya poyavu nepotribnih miscevomu naselennyu zakladiv zabrudnennya navkolishnogo seredovisha vnaslidok kruyiznogo turizmu tosho Port Barseloni za vantazhoobigom ye tretim pislya Kartaheni ta Bilbao v Ispaniyi Zaliznicyami i shosejnimi shlyahami Barselona zv yazana z Madridom Valensiyeyu i mistami Franciyi TransportAeroporti Barselona El Prat z visoti ptashinogo polotu Barselona obslugovuyetsya aeroportom Barselona El Prat sho roztashovano priblizno za 17 km vid centru Barseloni Ce drugij za pasazhiroobigom aeroport Ispaniyi yakij obslugovuvav ponad 50 17 mln pasazhiriv u 2018 roci demonstruyuchi richnu tendenciyu do zrostannya Aeroport ye habom dlya aviakompanij Vueling Airlines Ryanair Iberia ta Air Europa Aeroport spoluchenij iz mistom avtomobilnoyu dorogoyu metro stanciyi en ta en S bahn en ta avtobusnim marshrutom Novij terminal T1 buv pobudovanij ta vvedenij v ekspluataciyu 17 chervnya 2009 roku Deyaki deshevi avialiniyi takozh vikoristovuyut aeroport Zhirona Kosta Brava roztashovanij priblizno za 90 km na pivnich aeroport Reus 77 km 48 mil na pivden abo aeroport Lye jda Algua jra za 150 km na zahid vid mista malij aeroport u susidnomu misti Sabadel vikoristovuyetsya dlya navchannya pilotiv aerotaksi ta privatnim rejsam Morskij port Port Barseloni maye 2000 richnu istoriyu i maye velike suchasne komercijne znachennya Ce dev yatij za vantazhoobigom kontejnernij port Yevropi u 2013 roci obrobiv 1 72 miljona TEU Maye ploshu 10 km ta podil na tri zoni en starij port torgovij port ta logistichnij port en Na kinec 2010 h port rozshiryuyut sho vdvichi zbilshit jogo rozmir cherez vidvid girla richki Lobregat na 2 km na pivden The vzimku U 2013 roci 3 6 mln kruyiznih pasazhiriv skoristalisya poslugami portu Barseloni U rajoni Port Vel roztashovani takozh Maremagnum komercijnij centr multipleksnij kinoteatr IMAX Port Vell i odin iz najbilshih u Yevropi akvariumiv Akvarium Barseloni yakij mistit 8000 rib i 11 akul sho mistyatsya v 35 akvariumah zapovnenih 4 miljonami litriv morskoyi vodi Maremagnum roztashovanij u mezhah portu yedinij komercijnij centr u misti yakij mozhe buti vidkritim u nedilyu ta derzhavni svyata Nacionalna ta mizhnarodna zaliznicya Barselona Sants Barselona ye golovnim vuzlom dlya Renfe ispanskoyi derzhavnoyi zaliznichnoyi merezhi Golovna miska stanciya dalekogo pryamuvannya zaliznichnij vokzal Barselona Sants u toj chas yak stanciya Barselona Franciya vikonuye funkciyi drugoryadnogo obslugovuvannya primiskih regionalnih potyagiv Visokoshvidkisna zaliznicya AVE RENFE rozrahovana na shvidkist 310 km god bula vidkrita vid Madrida do Barseloni u 2008 roci Visokoshvidkisna zaliznicya Madrid Barselona Spilna shvidkisna zaliznicya RENFE SNCF sho spoluchaye Barselonu ta Franciyu Parizh Marsel ta Tuluza cherez en bula zapushena v 2013 roci Obidvi ci liniyi obslugovuye stanciya Barselona Sants Metro Stanciya Barselonskogo metropolitenu Merezha barselonskogo metropolitenu nalichuye 11 linij poznachenih svoyim nomerom i kolorom kozhna Visim iz nih L1 L2 L3 L4 L5 L9 L10 i L11 ye pid orudoyu en TMB a inshi 3 liniyi L6 L7 i L8 nalezhat kompaniyi Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya FGC Metro spoluchaye Barselonu z deyakimi peredmistyami koliyami RENFE Liniyi metropolitenu prokladeni yak pid zemleyu tak i po poverhni U centri mista merezha metropolitenu susidit iz pidzemnimi stanciyami primiskih poyizdiv nacionalnih zaliznic RENFE i miscevoyi FGC Okrim miskogo metro cherez misto prokladeno dekilka regionalnih zaliznichnih linij pid orudoyu RENFE en zabezpechuyuchi spoluchennya z navkolishnimi mistami Tramvaj Barselonskij tramvaj Pid orudoyu en diye dvi suchasni tramvajni merezhi Trambaix i Trambesos Liniya en Tramvia Blau diye mizh liniyeyu metro 7 ta Funikulerom Tibidabo Zubchasta zaliznicya kanatni dorogi ta funikuleri U misti diye zubchasta zaliznicya Montserrat tri sistemi funikuleru Tibidabo Valvidrera ta Montzhuyik dvi kanatni dorogi Montzhuyik i Port Vell Avtobus U misti diyut liniyi nichnogo avtobusa N Nitbus Ye specialni avtobusi Aerobus do aeroportu avtobusi Port Bus do morskogo portu i Tibibus do parku atrakcioniv na gori Tibidabo en kat Estacio del Nord ranishe buv zaliznichnim na pochatok 2020 h obslugovuye mizhnarodni ta mizhmiski avtobusi Avtoshlyahi Barselona lezhit na troh mizhnarodnih marshrutah vklyuchayuchi yevropejskij marshrut E15 sho pryamuye uzberezhzhyam Seredzemnomor ya yevropejskij marshrut E90 do Madrida ta Lisabona ta yevropejskij marshrut E09 do Parizha Takozh vid mista pryamuyut regionalni avtoshlyahi A 2 A 7 AP 7 S 16 S 17 S 31 S 32 S 33 S 60 Misto maye tri ob yizni dorogi en uzdovzh gir Ronda del Litoral V 10 uzdovzh uzberezhzhya ta es Zhitlovij fondU 2001 r 18 8 usih rodin domogospodarstv mali zhitlo plosheyu do 59 m 51 3 vid 60 do 89 m 21 8 vid 90 do 119 m i 8 2 ponad 120 m Z usih budivel u 2001 r 20 2 buli odnopoverhovimi 13 5 dvopoverhovimi 7 9 tripoverhovimi 8 4 chotiripoverhovimi 12 9 p yatipoverhovimi 12 5 shestipoverhovimi 8 9 semipoverhovimi 15 6 z vismoma ta bilshe poverhami AvtoparkAvtomobili zareyestrovani u misti za priznachennyamRik 2006 r 2005 r Privatni avtomobili 66 2 67 6 Motocikli 19 6 18 2 Vantazhivki 12 12 Traktori 0 3 0 3 Avtobusi ta in 1 9 1 8 Usogo avtomobiliv 910 883 sht 919 248 sht Vzhivannya katalanskoyi moviU 2001 r katalansku movu u misti rozumili 95 1 usogo naselennya u 1996 r 96 4 vmili govoriti neyu 74 6 u 1996 r 77 7 vmili chitati 75 u 1996 r 76 vmili pisati 47 1 u 1996 r 45 5 Ne rozumili katalanskoyi movi 4 9 Politichni upodobannyaU viborah do Parlamentu Kataloniyi u 2006 r vzyalo uchast 693 242 osobi u 2003 r 805 904 osobi Golosi za politichni sili rozpodililisya takim chinom Vibori do Parlamentu KataloniyiRik 2006 r 2003 r Konvergenciya ta Yednannya CiU 30 1 28 3 Socialistichna partiya Kataloniyi PSC 24 9 30 9 Narodna partiya PP 13 5 15 3 Iniciativa za zelenu Kataloniyu IC 12 2 8 6 Respublikanska livicya Kataloniyi ERC 12 4 15 7 Gromadyanska partiya C s 4 6 0 Inshi 2 2 1 2 U municipalnih viborah u 2007 r vzyalo uchast 584 306 osib u 2003 r 743 888 osib Golosi za politichni sili rozpodililisya takim chinom Municipalni viboriRik 2007 r 2003 r Konvergenciya ta Yednannya CiU 26 5 21 8 Socialistichna partiya Kataloniyi PSC 31 2 34 2 Narodna partiya PP 16 3 16 4 Iniciativa za zelenu Kataloniyu IC 9 7 12 3 Respublikanska livicya Kataloniyi ERC 9 2 13 Gromadyanska partiya C s 0 0 Inshi 7 1 2 4 Administrativnij podil mistaStare misto Ciutat Vella Ashyampla Eshyample Prodovzhennya Eixample Sans Monzhuyik Sants Montjuic Les Kors Parlament Les Corts Sarriya San Zherbazi Sarria Sant Gervasi Grasiya Gracia Orta Ginardo Horta Guinardo Nou Barris Novi kvartali Nou Barris Sant Andreu Sv Andriya Sant Andreu San Marti de Prubensals Sv Martin Provanskij Sant Marti de Provencals ReligiyaCentr Barselonskoyi arhidioceziyi Katolickoyi cerkvi KulturaBarselona odin z istorichnih centriv ta Universitet Barselonskij universitet zasnovanij u 1450 roci Vhodit do 200 najkrashih vishih navchalnih zakladiv svitu znahoditsya na 6 j poziciyi u rejtingu najkrashih Dokladnishe Barselonskij universitet Muzeyi Barselona bagata starodavnimi muzejnimi shovishami suchasnimi vistavkovimi zalami fondami i tematichnimi muzeyami yakih nalichuyetsya kilka desyatkiv Dokladnishe Muzeyi Barseloni Muzika Barselona maye bagato misc dlya muziki i teatru u tomu chisli vsesvitno vidomij Velikij opernij teatr Liseu Nacionalnij teatr Kataloniyi Teatre Nacional de Catalunya Teatr Liur Teatre Lliure i koncertnij zal Palac katalonskoyi muziki Barselona takozh ye domom dlya najbilshogo simfonichnogo orkestru Simfonichnogo orkestru Barseloni i Nacionalnogo orkestru Kataloniyi Orquestra Simfonica de Barcelona i Nacional de Catalunya vidomogo yak OVS Osnovna magistral La Rambla ye domom dlya mimiv ta vulichnih artistiv Shorichno u misti vidbuvayutsya dva osnovnih muzichni pop festivali festival Sonar Festival i festival Primavera Sound Festival Misto takozh maye procvitayuchu scenu alternativnoyi muziki z takimi grupami yak The Pinker Tones i yaki zaslugovuyut na mizhnarodne viznannya Arhitektura BarseloniStare misto pivdenna chastina maye v osnovi serednovichne planuvannya z vuzkimi vulicyami Nove misto pivnichno zahidna chastina rozplanovano za pryamokutnoyu sistemoyu Navkolo centralonoyi chastini robitnichi peredmistya Grasiya Sarriya Sant Andreu Arhitekturni pam yatniki gotichnij sobor 1298 1448 cerkva XIV st renesansnij palac XV XVI st pam yatnik Hristoforovi Kolumbu Barselona vidoma arhitekturnoyu spadshinoyu Antonio Gaudi ta inshih arhitektoriv sho vhodit do Svitovoyi spadshini YuNESKO Zokrema u misti roztashovani Nazva Park Guel Palac Guel Budinok Mila Budinok VisensKod rik vklyuchennya 320 001 1984 320 002 1984 320 003 1984 320 004 2005Koordinati 41 24 59 pn sh 2 09 07 sh d 41 416556 pn sh 2 152194 sh d 41 416556 2 152194 41 22 45 pn sh 2 10 28 sh d 41 379183 pn sh 2 174445 sh d 41 379183 2 174445 41 23 51 pn sh 2 09 46 sh d 41 397583 pn sh 2 163028 sh d 41 397583 2 163028 Casa Mila 41 22 50 pn sh 2 10 30 sh d 41 380694 pn sh 2 175167 sh d 41 380694 2 175167Nazva Hram Svyatogo Simejstva Budinok Balo Palac katalonskoyi muziki Likarnya Sant PauKod rik vklyuchennya 320 005 2005 320 006 2005 804 001 1997 804 002 1997Koordinati 41 24 19 pn sh 2 10 30 sh d 41 405500 pn sh 2 175056 sh d 41 405500 2 175056 Temple Expiatori de la Sagrada Familia 41 22 00 pn sh 2 09 59 sh d 41 366750 pn sh 2 166389 sh d 41 366750 2 166389 41 23 16 pn sh 2 10 30 sh d 41 38778 pn sh 2 17500 sh d 41 38778 2 17500 41 24 50 pn sh 2 10 30 sh d 41 41389 pn sh 2 17500 sh d 41 41389 2 17500FotogalereyaKoncert na ploshi Korolya Plasa dal Rej Paviljon na vhodi do Parku Guel Park Guel Viglyad zzovni vodozbirnika u Parku Guel Panoramnij viglyad Parku Guel Hram Svyatogo Simejstva Fasad Rizdva Hramu Svyatogo Simejstva Fasad Pristrastej Hristovih Hramu Svyatogo Simejstva Hram Svyatogo Simejstva La Rambla Zhiva statuya na La Rambli Plyazh Svyato Bozhoyi Materi Vseproshayuchoyi u Barseloni Tanok sardana Foto Barseloni z morya Budinok Mila Barselonskij botanichnij sadDiv takozhProspekt Diagonal Monserratskij monastir Budinok studiya Rikardo Bofilla 945 BarselonaPrimitki Arhiv originalu za 4 kvitnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Deutsche Nationalbibliothek Record 4004503 1 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 http www idescat cat pub id aec amp n 925 amp t 2016 amp lang en art 6 unspecified title http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf Diccionariu de l Academia de la Llingua Asturiana 2000 ISBN 978 84 8168 208 3 d Track Q5805549 Diccionariu de l Academia de la Llingua Asturiana 2000 ISBN 978 84 8168 208 3 d Track Q5805549 https kvs gov spb ru en agreements http www ezhejiang gov cn wenzhou 2021 08 26 c 655413 htm http www ezhejiang gov cn wenzhou sistercities 2 html http www rree gob pe politicaexterior Documents Acuerdos 20de 20hermanamiento pdf https oewd org san francisco sister cities https portales sre gob mx coordinacionpolitica images stories documentos gobiernos rai nle nl46 pdf https kyivcity gov ua kyiv ta miska vlada pro kyiv mista pobratimi z yakimi kiyevom pidpisani dokumenti pro poridnennya druzhbu spivrobitnitstvo partnerstvo red Nombre d habitants de la regio metropolitana isp Carta Arqueologica de Barcelona 302b 1990 91 cartaarqueologica bcn cat Procitovano 5 chervnya 2023 Servei d Arqueologia of Institut de Cultura de Barcelona CartaArqueologica Spanish Ajuntament de Barcelona s Description and Historical Notes Arhiv originalu za 3 March 2016 Procitovano 2 travnya 2016 MM Montana OV Campos R Farre 2008 Study of the Neolithic Excavation Site of the Sant Pau del Camp Barracks Quarhis II 4 3 Procitovano 2 travnya 2016 nedostupne posilannya z 01 09 2018 Oros vii 143 Minano Diccion vol i p 391 Auson Epist xxiv 68 69 Punica Barcino P F Collier amp Son Corporation 1957 Collier s Encyclopedia Collier s 48 originalu za 14 travnya 2016 Procitovano 14 travnya 2016 iii 3 s 4 Inscr ap Gruter p 426 nos 5 6 ii 6 Avien Ora Maritima 520 Et Barcilonum amoena sedes ditium Paul Dig 1 tit 15 de Cens Bluffton edu Arhiv originalu za 23 July 2013 Procitovano 5 travnya 2009 Welcome page in Catalan 15 travnya 2019 u Wayback Machine Cathedral of Barcelona kat There is an English version of this page and website as well as a Spanish one but the word seu seems to be explained better in the Catalan version Retrieved 14 09 2019 Seu 4 listopada 2015 u Wayback Machine entry in the Diccionari Alcover Moll kat Retrieved 14 09 2019 The Usatges of Barcelona The Fundamental Law of Catalonia ed Donald J Kagay University of Pennsylvania Press 1994 7 Roger Collins Caliphs and Kings 796 1031 Blackwell Publishing 2012 191 T N Bisson 1986 II The age of the Early Count Kings 1137 1213 The Principate of Ramon Berenguer IV 1137 1162 U Clarendon Press Oxford red The medieval Crown of Aragon A short story s 31 ISBN 978 0 19 820236 3 Cateura Benasser Pau Els impostos indirectes en el regne de Mallorca PDF ISBN 978 84 96019 28 7 Arhiv originalu PDF za 3 zhovtnya 2008 Procitovano 24 kvitnya 2008 El Tall dels Temps 14 Palma de Mallorca El Tall 1996 The Bankers magazine volume 11 page 595 J Smith Homans Jr New York 1857 Chapter 15 A History of Spain and Portugal Stanley G Payne nedostupne posilannya z 01 08 2016 Adler Ken 2002 The Measure of All Things The Seven Year Odyssey that Transformed the World Abacus ISBN 978 0 349 11507 8 Boeing G 2016 Honolulu Rail Transit International Lessons in Linking Form Design and Transportation Planext 2 28 47 originalu za 8 travnya 2016 Procitovano 29 kvitnya 2016 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu Arhiv originalu za 9 lyutogo 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 travnya 2011 Procitovano 1 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 23 lyutogo 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Overtourism in Barcelona Responsible Travel PDF Aena es 14 sichnya 2019 Arhiv originalu PDF za 15 sichnya 2019 Procitovano 8 zhovtnya 2015 Port of Barcelona traffic statistics 2013 14 chervnya 2014 u Wayback Machine Port de Barcelona 2014 isp Apb es Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2009 Procitovano 26 chervnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Barcelona estrena TGV catalan 9 lyutogo 2008 Procitovano 11 lipnya 2011 Catalan News Agency 8 sichnya 2013 Arhiv originalu za 10 April 2014 Procitovano 27 sichnya 2014 W3 bcn es Arhiv originalu za 3 October 2009 Procitovano 26 chervnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Tmb net Arhiv originalu za 24 December 2009 Procitovano 26 chervnya 2010 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaBarselona u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah Barselona u Vikimandrah Barselona u Vikishovishi Portal Kataloniya ukr Barselona na sajti Kozacka chajka 3 grudnya 2008 u Wayback Machine ukr Kosinska Yuliya Kruk Oleg Misto zabarvlene morem 7 travnya 2009 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 184 2 zhovtnya 2008 ukr Pro Barselonu na sajti telekanalu ICTV nedostupne posilannya z serpnya 2019 ukr ukr Pro Barselonu na sajti Podruzhni podorozhi 15 veresnya 2009 u Wayback Machine ukr ukr Etimologiya nazvi mista vimova u literaturnij katalanskij movi ta yiyi dialektah 26 serpnya 2004 u Wayback Machine kat ukr Svitlana Pirkalo Posvyata Kataloniyi 4 Vid muzeyu do taverni Glavred 11 06 2009 22 veresnya 2010 u Wayback Machine ukr Svitlana Pirkalo Posvyata Kataloniyi 5 Turizm iz gluzdom Glavred 18 06 2009 22 veresnya 2010 u Wayback Machine ukr Barselona turistichnij sajt 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine Svitlana Pirkalo Posvyata Kataloniyi 6 Fiyesta abo Naslidki revolyuciyi Glavred 9 07 2009 24 listopada 2009 u Wayback Machine ukr U Barseloni osterigajtes vulichnih shahrayiv Uryadovij kur yer 193 2011 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine ukr Foto Barseloni 5 zhovtnya 2008 u Wayback Machine isp Kamp Nou perlina Kataloniyi 21 listopada 2011 u Wayback Machine ros Etimologiya nazvi mista vimova u literaturnij katalanskij movi ta yiyi dialektah 26 serpnya 2004 u Wayback Machine kat Ce nezavershena stattya pro Kataloniyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ