Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пала́ц катало́нської му́зики (кат. Palau de la Música Catalana) — будівля з концертним залом, один з найважливіших пам'ятників каталонського модерну.
| Палац каталонської музики кат. Palau de la Música Catalana | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| кат. Palau de la Música Catalana | ||||
| 41°23′15″ пн. ш. 2°10′31″ сх. д. / 41.38766666669477701° пн. ш. 2.17527777780557763° сх. д.Координати: 41°23′15″ пн. ш. 2°10′31″ сх. д. / 41.38766666669477701° пн. ш. 2.17527777780557763° сх. д. | ||||
| Країна |  Іспанія | |||
| Місто | ||||
| Адреса | Sant Pere més alt, 3-9 i 11-13, Amadeu Vives, 1 і Palau de la Música, 2-6 | |||
| Архітектор | Луїс Доменек-і-Монтанер | |||
| Архітектурний стиль | каталонський модернізм | |||
| Місткість | основна зала: 2146 місць мала зала: 538 місць | |||
| Тип | концертна зала | |||
| Статус спадщини | d[1] частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] d d | |||
| Відкрито | 9 лютого 1908 | |||
| Оф. відкриття | 9 лютого 1908 | |||
| Колишні назви | Каталонський Концертний зал | |||
| palaumusica.cat | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| EUTA theatre ID | 1467 | |||
| 20003495 | ||||
| 6452888 | ||||
| | ||||
 Палац каталонської музики у Вікісховищі | ||||
Історія
Побудований у 1905—1908 за проєктом Луїса Доменек-і-Монтанера, концертний зал розміщений у [ca]Барселони.
Це один з найбільших концертних залів Барселони, основне місце проведення концертів. Близько півмільйона людей за рік відвідують музичні вистави, концерти симфонічної та камерної музики, джазу та каталонської пісні. Він є єдиним концертним залом у Європі з природним освітленням.
У 1997 занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО разом з лікарнею Святого Павла (кат. Hospital de la Santa Creu i Sant Pau).
Коротка історія
Будівля була споруджена для виступів барселонського хору — [es], заснованого у 1891 році хоровим товариством, яке було провідною силою в каталонському культурному русі.
При будівництві були застосовані певні новації — використання нових шаруватих профілів, для стабілізації центральної металевої структури її укріплювали контрфорсами і готичними арками. У оздобленні застосовувалися різні художні засоби: скульптура, мозаїка, вітражі та вироби із кованого заліза. Проєкт фінансувався насамперед громадкістю, проте важливі грошові внески надходили і від багатих промисловців, а також від буржуазії. Палац був відкритий 9 лютого 1908. Закінчений палац отримав нагороду від Міської Ради Барселони як найкраща будівля року і дуже швидко став символом Барселони, її народу і всієї Каталонії.
Луїса Мілле. 2008
У 1982—1989 концертний зал піддався великій реставрації, ремонту і розширенню. Будівля була призначена для поширення і популяризації каталонської музики. Однак сьогодні у палаці відбуваються музичні спектаклі, концерти симфонічної та камерної музики, джазу та каталонської пісні. Сьогодні його за рік відвідують понад півмільйона людей.
У 2002 заклад отримав [es] (Medalla de Oro al mérito en las Bellas Artes) від Міністерства освіти, культури та спорту (Ministerio de Educación, Cultura y Deporte) Іспанії.
У будівлв є також «Зал Луїса Мілле» (Lluís Millet), зал «XXI століття» (Segle XXI) та зал для концертів камерної музики на 538 місць, що був прибудований до основної будівлі у 2004 році. Оформлення цього залу є значно скромнішим, основна увага була сконцентрована на його акустичних характеристиках. На його стіні є зображення дерева, що створює враження ніби воно було витиснене на цегляній кладці.
Кожного року 26 грудня, у День святого Стефана, в Палаці каталонської музики відбувається традиційний святковий концерт хорового колективу «Каталонський Орфей».
У 2015 виповнилося 25 років існування камерного хору Палацу каталонської музики. На святковому концерті виконувалася ораторія Генделя «Ізраїль в Єгипті».
Архітектура
Палац розміщений на тісній вулиці Каррер-де-Сант-Францезе-де-Паула в старому районі Ла-Рібера, на місці старого монастиря, поруч з Готичним кварталом. Це досить масивна будівля, і навіть дивно, як архітектор зміг вписати його в вузенькі вулички Барселони. Своїм виглядом він оживляє сумовиті і нудні будівлі, розміщені поряд. Споруда з червоної цегли гармонійно поєднує в собі арабські та іспанські мотиви в архітектурі.
Проєкт палацу типовий для каталонського модерну в тому, що в ньому криві лінії переважають над прямими, динамічні форми переважають статичні, широко використовується багатий декор у вигляді квіткових та інших органічних мотивів. Однак, на відміну від багатьох інших будівель, побудованих у стилі сецесії, потрібно сказати, що проєкт палацу надзвичайно раціональний. У ньому приділено велику увагу функціональності та використанню найсучасніших матеріалів і технологій, доступних на початку минулого сторіччя. Архітектор дав велику творчу свободу безлічі місцевих ремісників і майстрів для того, щоб вони явили світові казкові орнаменти, скульптури, декоративні та структурні елементи, якими так славиться палац музики.
Домінуючою нотою ансамблю є шедевр каталонського пластичного реалізму — кутова скульптурна композиція бельетажу «Каталонська народна пісня» Мігеля Блая з центральною фігурою дівчини, що символізує Музику. Скульптурна група нагадує оздоблення носа вітрильника, що стрімко розсікає хвилі музичного моря. Композиція увінчана скульптурою готового до бою св. Юрія Змієборця в повному бойовому обладунку.
Інтер'єр
Внутрішній простір будівлі прикрашений мармуровими колонами, гранітними підлогами, широкими сходами, вітражами та пишною декоративною оздобою. Стеля вестибюля прикрашена глазурованими керамічними у формі зірок. З вестибюля по великих мармурових сходах, ліворуч і праворуч від яких знаходяться ліхтарі на колонках, відвідувачі підіймаються на другий поверх. Балюстради сходів підтримуються незвичайними прозорими жовтими скляними поручнями.
«Зал Луїса Мілле», розміщений на другому поверсі палацу, названий на честь одного із засновників «Каталонського хору» (Orfeó Català). Це популярне місце зустрічей любителів симфонічної музики. Він прикрашений мозаїкою, колонадою і бронзовими бюстами музикантів, які працювали в палаці.
Сцена
Сцена має одинадцять метрів ширини. Над її входом скульптурні групи, створені Diego Massana Majò і Pau Gargallo. Справа — бюст Вагнера в супроводі двох доричних колон, над якими скульптурна композиція «Політ Валькірій». Це данина музиці Вагнера, яка була популярною у Барселоні на початку XX століття. Зліва, під великим деревом, бюст засновника хорового руху — Ансельмо Клавé (Josep Anselm Clavé) з групою співаків.
Сцена обмежена півкруглою стіною, на якій є вісімнадцять модерністських муз. Музи одягнені у національний одяг, в руках у них різні інструменти. Їхні і голови, вирізьблені як скульптури, в той час як нижні частини тіл — кольорові мозаїки. Це створює враження ніби вони танцюючи виходять зі стіни. Усі музи грають на різних музичних інструментах. Тло стіни сцени зроблене з червоної плитки.
Орган
Встановлений над сценою орган придбали в 1908 році у фірми, яку заснував Ебергард Фрідріх Валькер (Eberhard Frederich Walcker, 1794—1872) з німецького міста Людвігсбург. Перший концерт на ньому дав органіст з собору в Дрездені — Альфред Зітард і це було вперше, коли барселонці почули орган поза стінами церкви. У 2003 році орган був підданий реставрації.
Концертний зал
Концертний зал палацу, без перебільшення, є одним з найкрасивіших у світі. Вміщує 2049 глядачів, це єдина аудиторія в Європі, яка протягом світлового дня повністю освітлена природним світлом. Концертний зал не можна перетворити на театр, оскільки масивні скульптури на сцені роблять неможливим використання декорацій. Вигляд залу неможливо точно описати. Його стіни з двох сторін складаються з набору барвистих вітражів, встановлених у чудові арки. У центрі стелі залу знаходиться величезна скляна люстра, виконана у поліхромній палітрі. Від центральної «краплі-сонця» на блакитному «небі» розходяться промені з головами хору дівчат — «співаючих ангелів». Рослинний декор колон створює враження дерев райського саду.
Зал має чудову акустику.
Сценічна історія
Мозаїка Lluís Bru
Багато видатних інструменталістів та співаків ХХ століття виступали на сцені Палацу каталонської музики, серед них, скрипалі: Жак Тібо, Ежен Ізаї, Фріц Крейслер, Ієгуді Менухін; віолончелісти: Пабло Касальс, Мстислав Ростропович; піаністи: Альфред Корто, Ванда Ландовська, Енріке Гранадос, Артур Рубінштейн, Клаудіо Аррау, Алісія де Ларроча, Святослав Ріхтер, Володимир Ашкеназі, Мауріціо Полліні, Марія Піреш, Альфред Брендель, Вільгельм Кемпф, Даніель Баренбойм; вокалісти: Вікторія де лос Анхелес, Монсеррат Кабальє, Хосе Каррерас, Елізабет Шварцкопф, Барбара Гендрікс, Джессі Норман; флейтист Жан-П'єр Рампаль.
Уже в перший рік після відкриття великі оркестри і диригенти відвідали зал палацу: Берлінський філармонічний оркестр з Ріхардом Штраусом, Гербертом фон Караяном, Клаудіо Аббадо та Марісом Янсонсом; Віденський філармонічний оркестр з Карлом Шуріхтом, Карлом Бемом, Зубіном Мета і Леонардом Бернстайном; Оркестр Консертгебау з Ойгеном Йохумом, Дораті Анталом та Марісом Янсонсом; Нью-Йоркський філармонічний оркестр з Куртом Мазуром; та інші.
На сцені співали хори: Cappella musicale pontificia sistina (Ватикан), Orfeón Donostiarra (Іспанія), Escolania de Montserrat з Монсерратського монастиря, Віденський хор хлопчиків та інші.
Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії разом з Класичним академічним хором Барселони, диригент Мелані Местре, виконали Мелодію українського композитора Мирослава Скорика на сцені Палацу каталонської музики.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
- Мирослав Скорик — «Мелодія» — диригент Мелані Местре
Посилання
- офіційний сайт
- Світлини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pala c katalo nskoyi mu ziki kat Palau de la Musica Catalana budivlya z koncertnim zalom odin z najvazhlivishih pam yatnikiv katalonskogo modernu Palac katalonskoyi muziki kat Palau de la Musica Catalanakat Palau de la Musica Catalanakat Palau de la Musica Catalana41 23 15 pn sh 2 10 31 sh d 41 38766666669477701 pn sh 2 17527777780557763 sh d 41 38766666669477701 2 17527777780557763 Koordinati 41 23 15 pn sh 2 10 31 sh d 41 38766666669477701 pn sh 2 17527777780557763 sh d 41 38766666669477701 2 17527777780557763Krayina IspaniyaMisto BarselonaAdresa Sant Pere mes alt 3 9 i 11 13 Amadeu Vives 1 i Palau de la Musica 2 6Arhitektor Luyis Domenek i Montaner Arhitekturnij stil katalonskij modernizmMistkist osnovna zala 2146 misc mala zala 538 miscTip koncertna zalaStatus spadshini d 1 chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d d dVidkrito 9 lyutogo 1908Of vidkrittya 9 lyutogo 1908Kolishni nazvi Katalonskij Koncertnij zalpalaumusica catIdentifikatori i posilannyaEUTA theatre ID 1467200034956452888 Palac katalonskoyi muziki u VikishovishiPalac katalonskoyi muziki Novij fasadIstoriyaPobudovanij u 1905 1908 za proyektom Luyisa Domenek i Montanera koncertnij zal rozmishenij u ca Barseloni Ce odin z najbilshih koncertnih zaliv Barseloni osnovne misce provedennya koncertiv Blizko pivmiljona lyudej za rik vidviduyut muzichni vistavi koncerti simfonichnoyi ta kamernoyi muziki dzhazu ta katalonskoyi pisni Vin ye yedinim koncertnim zalom u Yevropi z prirodnim osvitlennyam U 1997 zanesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO razom z likarneyu Svyatogo Pavla kat Hospital de la Santa Creu i Sant Pau Korotka istoriyaBudivlya bula sporudzhena dlya vistupiv barselonskogo horu es zasnovanogo u 1891 roci horovim tovaristvom yake bulo providnoyu siloyu v katalonskomu kulturnomu rusi Pri budivnictvi buli zastosovani pevni novaciyi vikoristannya novih sharuvatih profiliv dlya stabilizaciyi centralnoyi metalevoyi strukturi yiyi ukriplyuvali kontrforsami i gotichnimi arkami U ozdoblenni zastosovuvalisya rizni hudozhni zasobi skulptura mozayika vitrazhi ta virobi iz kovanogo zaliza Proyekt finansuvavsya nasampered gromadkistyu prote vazhlivi groshovi vneski nadhodili i vid bagatih promislovciv a takozh vid burzhuaziyi Palac buv vidkritij 9 lyutogo 1908 Zakinchenij palac otrimav nagorodu vid Miskoyi Radi Barseloni yak najkrasha budivlya roku i duzhe shvidko stav simvolom Barseloni yiyi narodu i vsiyeyi Kataloniyi Skulptura Luyisa Mille 2008Skulpturna grupa Katalonska narodna pisnya roboti Miquel Blay i Fabregas nad vhodom do Palacu katalonskoyi muziki U 1982 1989 koncertnij zal piddavsya velikij restavraciyi remontu i rozshirennyu Budivlya bula priznachena dlya poshirennya i populyarizaciyi katalonskoyi muziki Odnak sogodni u palaci vidbuvayutsya muzichni spektakli koncerti simfonichnoyi ta kamernoyi muziki dzhazu ta katalonskoyi pisni Sogodni jogo za rik vidviduyut ponad pivmiljona lyudej U 2002 zaklad otrimav es Medalla de Oro al merito en las Bellas Artes vid Ministerstva osviti kulturi ta sportu Ministerio de Educacion Cultura y Deporte Ispaniyi U budivlv ye takozh Zal Luyisa Mille Lluis Millet zal XXI stolittya Segle XXI ta zal dlya koncertiv kamernoyi muziki na 538 misc sho buv pribudovanij do osnovnoyi budivli u 2004 roci Oformlennya cogo zalu ye znachno skromnishim osnovna uvaga bula skoncentrovana na jogo akustichnih harakteristikah Na jogo stini ye zobrazhennya dereva sho stvoryuye vrazhennya nibi vono bulo vitisnene na ceglyanij kladci Kozhnogo roku 26 grudnya u Den svyatogo Stefana v Palaci katalonskoyi muziki vidbuvayetsya tradicijnij svyatkovij koncert horovogo kolektivu Katalonskij Orfej U 2015 vipovnilosya 25 rokiv isnuvannya kamernogo horu Palacu katalonskoyi muziki Na svyatkovomu koncerti vikonuvalasya oratoriya Gendelya Izrayil v Yegipti ArhitekturaPalac rozmishenij na tisnij vulici Karrer de Sant Franceze de Paula v staromu rajoni La Ribera na misci starogo monastirya poruch z Gotichnim kvartalom Ce dosit masivna budivlya i navit divno yak arhitektor zmig vpisati jogo v vuzenki vulichki Barseloni Svoyim viglyadom vin ozhivlyaye sumoviti i nudni budivli rozmisheni poryad Sporuda z chervonoyi cegli garmonijno poyednuye v sobi arabski ta ispanski motivi v arhitekturi Palac katalonskoyi muziki Shodi golovnogo vhodu Proyekt palacu tipovij dlya katalonskogo modernu v tomu sho v nomu krivi liniyi perevazhayut nad pryamimi dinamichni formi perevazhayut statichni shiroko vikoristovuyetsya bagatij dekor u viglyadi kvitkovih ta inshih organichnih motiviv Odnak na vidminu vid bagatoh inshih budivel pobudovanih u stili secesiyi potribno skazati sho proyekt palacu nadzvichajno racionalnij U nomu pridileno veliku uvagu funkcionalnosti ta vikoristannyu najsuchasnishih materialiv i tehnologij dostupnih na pochatku minulogo storichchya Arhitektor dav veliku tvorchu svobodu bezlichi miscevih remisnikiv i majstriv dlya togo shob voni yavili svitovi kazkovi ornamenti skulpturi dekorativni ta strukturni elementi yakimi tak slavitsya palac muziki Palac katalonskoyi muziki Vikno v zali Luyisa Mille Dominuyuchoyu notoyu ansamblyu ye shedevr katalonskogo plastichnogo realizmu kutova skulpturna kompoziciya beletazhu Katalonska narodna pisnya Migelya Blaya z centralnoyu figuroyu divchini sho simvolizuye Muziku Skulpturna grupa nagaduye ozdoblennya nosa vitrilnika sho strimko rozsikaye hvili muzichnogo morya Kompoziciya uvinchana skulpturoyu gotovogo do boyu sv Yuriya Zmiyeborcya v povnomu bojovomu obladunku Inter yer Vnutrishnij prostir budivli prikrashenij marmurovimi kolonami granitnimi pidlogami shirokimi shodami vitrazhami ta pishnoyu dekorativnoyu ozdoboyu Stelya vestibyulya prikrashena glazurovanimi keramichnimi u formi zirok Z vestibyulya po velikih marmurovih shodah livoruch i pravoruch vid yakih znahodyatsya lihtari na kolonkah vidviduvachi pidijmayutsya na drugij poverh Balyustradi shodiv pidtrimuyutsya nezvichajnimi prozorimi zhovtimi sklyanimi poruchnyami Zal Luyisa Mille rozmishenij na drugomu poversi palacu nazvanij na chest odnogo iz zasnovnikiv Katalonskogo horu Orfeo Catala Ce populyarne misce zustrichej lyubiteliv simfonichnoyi muziki Vin prikrashenij mozayikoyu kolonadoyu i bronzovimi byustami muzikantiv yaki pracyuvali v palaci Palac katalonskoyi muziki ScenaScena Palac katalonskoyi muziki Polovina stini sceni Scena maye odinadcyat metriv shirini Nad yiyi vhodom skulpturni grupi stvoreni Diego Massana Majo i Pau Gargallo Sprava byust Vagnera v suprovodi dvoh dorichnih kolon nad yakimi skulpturna kompoziciya Polit Valkirij Ce danina muzici Vagnera yaka bula populyarnoyu u Barseloni na pochatku XX stolittya Zliva pid velikim derevom byust zasnovnika horovogo ruhu Anselmo Klave Josep Anselm Clave z grupoyu spivakiv Scena obmezhena pivkrugloyu stinoyu na yakij ye visimnadcyat modernistskih muz Muzi odyagneni u nacionalnij odyag v rukah u nih rizni instrumenti Yihni i golovi virizbleni yak skulpturi v toj chas yak nizhni chastini til kolorovi mozayiki Ce stvoryuye vrazhennya nibi voni tancyuyuchi vihodyat zi stini Usi muzi grayut na riznih muzichnih instrumentah Tlo stini sceni zroblene z chervonoyi plitki Organ Vstanovlenij nad scenoyu organ pridbali v 1908 roci u firmi yaku zasnuvav Ebergard Fridrih Valker Eberhard Frederich Walcker 1794 1872 z nimeckogo mista Lyudvigsburg Pershij koncert na nomu dav organist z soboru v Drezdeni Alfred Zitard i ce bulo vpershe koli barselonci pochuli organ poza stinami cerkvi U 2003 roci organ buv piddanij restavraciyi Koncertnij zal Palac katalonskoyi muziki Koncertnij zal Koncertnij zal palacu bez perebilshennya ye odnim z najkrasivishih u sviti Vmishuye 2049 glyadachiv ce yedina auditoriya v Yevropi yaka protyagom svitlovogo dnya povnistyu osvitlena prirodnim svitlom Koncertnij zal ne mozhna peretvoriti na teatr oskilki masivni skulpturi na sceni roblyat nemozhlivim vikoristannya dekoracij Viglyad zalu nemozhlivo tochno opisati Jogo stini z dvoh storin skladayutsya z naboru barvistih vitrazhiv vstanovlenih u chudovi arki U centri steli zalu znahoditsya velichezna sklyana lyustra vikonana u polihromnij palitri Vid centralnoyi krapli soncya na blakitnomu nebi rozhodyatsya promeni z golovami horu divchat spivayuchih angeliv Roslinnij dekor kolon stvoryuye vrazhennya derev rajskogo sadu Zal maye chudovu akustiku Scenichna istoriyaKoloni drugogo poverhu Mozayika Lluis Bru Bagato vidatnih instrumentalistiv ta spivakiv HH stolittya vistupali na sceni Palacu katalonskoyi muziki sered nih skripali Zhak Tibo Ezhen Izayi Fric Krejsler Iyegudi Menuhin violonchelisti Pablo Kasals Mstislav Rostropovich pianisti Alfred Korto Vanda Landovska Enrike Granados Artur Rubinshtejn Klaudio Arrau Alisiya de Larrocha Svyatoslav Rihter Volodimir Ashkenazi Mauricio Pollini Mariya Piresh Alfred Brendel Vilgelm Kempf Daniel Barenbojm vokalisti Viktoriya de los Anheles Monserrat Kabalye Hose Karreras Elizabet Shvarckopf Barbara Gendriks Dzhessi Norman flejtist Zhan P yer Rampal Uzhe v pershij rik pislya vidkrittya veliki orkestri i dirigenti vidvidali zal palacu Berlinskij filarmonichnij orkestr z Rihardom Shtrausom Gerbertom fon Karayanom Klaudio Abbado ta Marisom Yansonsom Videnskij filarmonichnij orkestr z Karlom Shurihtom Karlom Bemom Zubinom Meta i Leonardom Bernstajnom Orkestr Konsertgebau z Ojgenom Johumom Dorati Antalom ta Marisom Yansonsom Nyu Jorkskij filarmonichnij orkestr z Kurtom Mazurom ta inshi Na sceni spivali hori Cappella musicale pontificia sistina Vatikan Orfeon Donostiarra Ispaniya Escolania de Montserrat z Monserratskogo monastirya Videnskij hor hlopchikiv ta inshi Akademichnij simfonichnij orkestr Lvivskoyi filarmoniyi razom z Klasichnim akademichnim horom Barseloni dirigent Melani Mestre vikonali Melodiyu ukrayinskogo kompozitora Miroslava Skorika na sceni Palacu katalonskoyi muziki PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 10 bereznya 2015 Miroslav Skorik Melodiya dirigent Melani MestrePosilannyaoficijnij sajt Svitlini