Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії ім. М. Скорика — один з найдавніших та найбільших українських симфонічних оркестрів.
| Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| lnpso.org.ua(англ.)(укр.) | |
| | |
 Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії у Вікісховищі |
Заснований 27 вересня 1902 року оркестр співпрацював з Ріхардом Штраусом, Густавом Малером, Руджеро Леонкавалло, Мечиславом Карловичем, Рейнгольдом Гліером, Євгеном Мравінським, Ніколае Попеску, Куртом Мазуром та багатьма іншими відомими диригентами. У музичному сезоні 2022/2023 колектив відзначив своє 120-річчя.
Щороку оркестр проводить понад 100 концертів у Львівській національній філармонії. З успіхом гастролює у багатьох країнах світу, серед яких Польща, Італія, Іспанія, Франція, Швейцарія, Німеччина, Нідерланди, Китай, Швеція, США. Серед відомих концертних залів світу — оркестр виступав у Карнеґі-холі (Нью-Йорк, США), Radio City Music Hall (Нью-Йорк, США), Stockholm Konserthuset (Стокгольм, Швеція), Alte Oper (Франкфурт, Німеччина), The Victoria Hall (Женева, Швейцарія) тощо.
Історичні передумови створення оркестру
Львів — старовинне європейське місто, у якому музика завжди займала неабияке місце! Шлях до професіоналізації світського концертного життя у багатонаціональному Львові пройшов різні етапи і набував різних форм, починаючи від цеху міських трубачів та цеху музикантів, що об'єднував італійську, сербську та єврейську капели у XV—XVI століттях. Ці мистецькі об'єднання послужили підґрунтям для створення постійних високопрофесійних музичних колективів та установ, які діють і до сьогодні.
У 1796 році скрипаль і дириґент Юзеф Ельснер (1769—1854) ініціював створення першої у Львові Музичної Академії, діяльність якої мала чимало спільного із філармонійними товариствами європейського типу. Вона об'єднувала професійних музикантів та освічених аматорів і фактично стала першою у місті концертною організацією.
З організацією та розвитком концертної діяльності в місті тісно пов'язане ім'я легендарного скрипаля Кароля Ліпінського (1780—1861), якого по праву вважали достойним суперником Нікколо Паганіні. У 1799 році він став першим скрипалем, концертмейстером Львівського театру, а з 1811 — його капельмейстером, «директором оркестру». Саме Ліпінський був ініціатором створення симфонічного оркестру, який виступав під час проведення великих ярмаркових торгів («святоюрських контрактів»). Згодом, після блискучих європейських турне, скрипаль продовжив активно долучатись до музичного життя міста, виступаючи у супроводі оркестру Галицького філармонічного товариства.
Організоване публічне концертування було пов'язане з музичними ініціативами молодшого сина В. А. Моцарта — Франца Ксавера Моцарта (1791—1844), який майже 30 років жив і творив саме у цьому місті від 1808 року.
У музичну історію Львова він увійшов передусім як педагог та організатор музичного життя міста. За його ініціативою у 1826 році було засноване «Товариство св. Цецилії», при якому існували хор та інститут співу. Однією із найбільш масштабних подій, організованих цим Товариством, було вшанування пам'яті Вольфґанґа Амадея Моцарта, яка відбувалась 5 грудня того ж року в 35 річницю його смерті. Діяльність Товариства стала поштовхом до формування нових професійних осередків організованого музично-мистецького життя. Симфонічні концерти за участю фахових музикантів та аматорів неодноразово влаштовувало також «Товариство друзів музики», яке діяло від 1834 року. За кілька років воно отримало офіційний статус під назвою «Товариство для розвитку музики в Галичині», пізніше — «Галицьке музичне товариство» (ГМТ). Його мистецьким директором (художнім керівником) та дириґентом симфонічних концертів став Йоганнес (Ян) Рукґабер, а від 1842 р. — роботу оркестру очолювали талановиті музиканти-аматори: доктор юриспруденції Францішек Пйонтковський, пізніше — Юзеф Проміньський і Кароль Гунґлінґер, фахові дириґенти Йозеф Ернесті, Йозеф Башни, Адольф Пфайффер, Генріх Руфф.
У 1858 році мистецьким директором та дириґентом оркестру Галицького музичного товариства став один із кращих учнів Фридерика Шопена — Кароль Мікулі (1821—1897), який очолював його майже 30 років. Окрім нього впродовж ХІХ століття у місті діяла низка постійних інструментальних колективів: оркестри Львівського німецькомовного театру та театру товариства «Руська бесіда», оркестри низки музичних товариств («Лютня», «Ехо», «Гармонія») та військові оркестри, які, за традицією часу, мали повноцінні симфонічні склади. З цими колективами у Львові виступало чимало відомих тогочасних віртуозів, що було свідченням високого рівня музичного життя міста. Серед них були такі славетні гастролери як Ференц Ліст, Анрі Вьєтан, Йожеф Йоахім, Генрик Венявський, Карл Таузіг, Артур Рубінштайн, Аліція Барбі, Ганс фон Бюлов та багато інших.
Історія оркестру
Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика — колектив із понад столітньою історією. Його «офіційним» днем народження вважається 27 вересня 1902 року. В цей день відбувся перший концерт новоствореного колективу у спеціально перепланованому для філармонійних потреб театрі графа Станіслава Скарбека (сьогодні в цьому приміщенні діє Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької). Він слугував чудовим місцем для публічних виступів, адже мав 1240 місць, велику рухому сцену (160 м²), концертний орган, був устаткований електричним освітленням, центральним опаленням, розкіш приміщення доповнювали фонтани, кондитерську, буфет, ресторан та зимовий сад.
Головним дириґентом оркестру став талановитий і прогресивний музикант Людвік Вітезслав Челянський (1870—1931), який зібрав високопрофесійний колектив із 68 осіб, переважну більшість яких складали випускники Празької консерваторії. Поряд з ним за дириґентським пультом працювали Генрик Ярецький та Генрик Мельцер-Щавінський.
Впродовж першого сезону за участі оркестру відбулося понад 114 концертів, а загальна кількість відвідувачів перевищила 115 тисяч осіб! У концертних програмах звучали майже всі симфонії Людвіґа ван Бетховена, симфонічні полотна Фелікса Мендельсона, Вольфґанґа Амадея Моцарта, Франца Шуберта, Роберта Шумана, Ференца Ліста, Антоніна Дворжака, Антона Брукнера, Ґустава Малєра, Каміля Сен-Санса, Петра Чайковського, Ріхарда Штрауса та багатьох інших.
В якості запрошених дириґентів із львівським колективом виступали Ріхард Штраус, Ґустав Малєр, Руджеро Леонкавалло, Мечислав Карлович, Лоренцо Перозі. Зокрема, Ріхард Штраус дириґував оркестром 5 січня 1903 року. Під його батутою прозвучали його власні композиції — симфонічні поеми «Дон Жуан», «Смерть і просвітлення», любовна сцена із опери «Згаслі вогні», а також знаменита Симфонія № 5 Людвіґа ван Бетховена. 2 квітня 1903 року львівським колективом дириґував Ґустав Малєр. Програму концерту склали Симфонія № 7 та увертюра «Леонора» Людвіґа ван Бетховена, «Римський карнавал» Гектора Берліоза, увертюра до «Тангейзера» Ріхарда Ваґнера та Перша симфонія Ґустава Малєра. Ще раз остання прозвучала і в другому концерті (4 квітня). Поряд із цією композицією музиканти виконали ще Сьому симфонію Людвіґа ван Бетховена, увертюри та симфонічні фрагменти з опер «Трістан та Ізольда», «Тангейзер», «Нюрнберзькі майстерзінґери» Ріхарда Ваґнера.
У травні 1903 року (7 та 9 травня) симфонічним оркестром дириґував Руджеро Леонкавалло. У програмах його авторських концертів звучали фрагменти із опер «Паяци» і «Медічі», «Неаполітанська сюїта», «Старовинна сюїта» та симфонічна поема «Серафітус-Серафіта». Після блискучого сезону оркестр вирушив на гастролі до Кракова, Лодзі, Варшави та Вільнюса, де припинив своє існування. Упродовж тривалого часу Львівська філармонія не посідала власного оркестру. Її директор Леопольд Літинський зробив спробу створити такий колектив з числа кращих музикантів військових оркестрів кількох місцевих піхотних полків, які продовжили концерту діяльність філармонії в 1903—1904 рр. У наступні роки у Львові передусім виступали гастролюючі оркестри, серед яких Wiener Symphoniker, Wiener Konzert-Verein, Wiener Tonkünstler-Orchester, Münchener Tonkünstler- Orchester, а також симфонічний оркестр Варшавської філармонії, оркестри Чеської філармонії, Празької філармонії та ще багато інших. Також у місті відбувалися гучні прем'єри. Однією з таких була польська прем'єра Симфонії «Polonia» Ігнація Яна Падеревського (перше виконання відбулось 12 лютого 1909 року за участі Бостонського симфонічного оркестру під диригуванням Макса Фідлера), яка прозвучала у 1910 році під батутою Генрика Опєнського (Henryk Opieński) під час І з'їзду польських музикантів, присвяченому 100-річчю від дня народження Фридерика Шопена.
Впродовж 1919—1939 рр. симфонічний оркестр Консерваторії ГМТ залишався практично єдиним постійно діючим оркестром у Львові. Під еґідою Львівської Філармонії і Концертного бюро М. Тюрка час від часу виступав великий симфонічний оркестр Польської Спілки Музикантів організований ще в 1921 р., що складався із 106 інструменталістів (він об'єднав виконавців з ГМТ та Міського театру і діяв до 1924 року). Його програми готували Броніслав Вольфсталь, Адам Солтис та Альфред Штадлер, Мілан Зуна.
У цей період, зокрема у концертному сезоні 1931/1932 рр., внаслідок економічної кризи було розформовано музичні відділи Міського театру. Музиканти з яких увійшли до оркестру «Товариства шанувальників музики і опери», розпочавши самостійну концертну діяльність низкою симфонічних концертів. Колектив виступав під орудою Ґжегожа Фітельберґа, Матеуша Ґлінського, Антона Рудницького, Якуба Мунда, Єжи Колачковського, Стефана Слєдзінського, а також запрошених дириґентів — Казімєжа Вількомірського, Тадеуша Мазуркєвича, Германа Шерхена, Ігнаца Ноймарка, Яші Горенштайна. Згідно анонсів, «Інавгураційний» симфонічний концерт новоствореного оркестру Львівської філармонії відбувся 20 листопада 1933 р. Керував колективом Адам Солтис, зокрема у першому сезоні він поєднував функції директора та артистичного керівника. Активно працював він із оркестром до 1938 року.
У цей період із симфонічним оркестром виступали видатні композитори — Моріс Равель, Бела Барток, Кароль Шимановський, солісти — Антон Рубінштейн, Ферруччо Бузоні, Ванда Ландовська, Леопольд Годовський, Яків Мільштейн, Ежен Ізаї, Пабло Казальс, співаки — Адам Дідур, Станіслава Корвін-Шимановська та ще багато інших.
Із приходом радянської влади, у грудні 1939 року була прийнята «Постанова № 1545 Ради Народних Комісарів (РНК) УРСР від 19 грудня 1939 року про орґанізацію закладів культури і мистецтва в шести новоутворених західних областях України і проведення цієї реорганізації мистецьких установ і навчальних закладів Раднаркомом УРСР і ЦК КП(б)У», згідно з якою передбачалося створити у Львові «державну обласну філармонію із симфонічним оркестром, українською хоровою капелою, з сектором естради та солістами».
Симфонічний оркестр утворили при Обласному радіокомітеті. Вперше колектив виступив 20 грудня 1939 року під батутою Ісаака Паїна, 27-річного диригента, випускника Київської консерваторії. На початку 1940 року цей оркестр реорганізували в симфонічний оркестр Львівської державної обласної філармонії. Очолив його Ісаак Паїн. Також до роботи в оркестрі запросили львівського дириґента та композитора — Миколу Колессу.
У період німецької окупації, у 1941—1944 рр., філармонія не діяла. У повоєнний час оркестр довелося комплектувати заново, що відбулося спільними зусиллями Ісаака Паїна, Діонізія Хабаля, Нестора Горницького і Миколи Колесси. Колектив поновив роботу у серпні 1944 року. На перших концертах звучали твори Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Миколи Лисенка, Станіслава Монюшка, Каміля Сен-Санса, Петра Чайковського, Карла Марії фон Вебера та ін.
Впродовж 1953—1957 рр. та згодом — у 1987—1989 роках диригентом оркестру був Юрій Луців. З 1964 по 1987 рік симфонічний оркестр очолював Дем'ян Пелехатий, який плідно працював із колегами Романом Филипчуком та Ігорем Сімовичем. Із 1989 року головним диригентом оркестру був Іван Юзюк, диригентами — Роман Филипчук та Ярема Колесса. В подальшому цю посаду обіймали Айдар Торибаєв, Ілля Ступель, Тарас Криса. З 2018 року оркестр успішно співпрацює з відомим американським диригентом українського походження Теодором Кухаром, який з травня 2022 року є головним диригентом оркестру.
У 2006 році симфонічному оркестру Львівської національної філармонії присвоєне звання Академічного. У 2018 році за участі цього колективу, під час авторського концерту Мирослава Скорика, Львівська філармонія отримала статус «національної». З вересня 2020 року філармонія носить ім'я цього видатного українського композитора.
Починаючи із 50-х років із оркестром виступали відомі музиканти ХХ століття: Святослав Ріхтер, Генріх та Станіслав Нейгаузи, Еміль Гілельс, Марія Юдіна, Мойсей Грінберг, Дмитро Башкіров, Давид та Ігор Ойстрахи, Мстислав Ростропович, Юрій Лисиченко, Марія Чайковська, Вікторія Лук'янець, Ґідон Кремер, Леонід Коган, Наталія Гутман, Олег Полянський, Дмитро Ткаченко, Роман Гриньків, Мирослава Которович, Олександр Слободяник, Богодар Которович, Олег Криса, Ольга Батистюк, Лідія Шутко, Йожеф Ермінь, Оксана Рапіта, Етела Чуприк та ін. Відбувалися авторські концерти Дмитра Кабалевського, Кшиштофа Пендерецького, Анджея Нікодемовича, Дмитра Шостаковича, Альфреда Шнітке, Арама Хачатуряна, а також українських митців — Станіслава Людкевича, Миколи Колесси, Анатолія Кос-Анатольського, Мирослава Скорика, Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича, Ігоря Щербакова тощо.
Вагомими сторінками в історії оркестру є співпраця із відомими диригентами, серед яких Кирило Кондрашин, Фуат Мансуров, Натан Рахлін, Лев Брагінський, Геннадій Рождественський, Рейнгольд Глієр, Євген Мравінський, Енріке де Морі, Еверест Лі, Жорж Окторс, Ніколае Попеску, Бруно д'Астолі, Наполео Сіес, Мічуосі Інсуе, Кармен Мораль, Акіс Балтіс, Томас Зандерлінг, Курт Мазур, Саулюс Сондецкіс, Сімон Камартін, Міша Кац, Ганс Яскульський, Роман Ревакович, Теодор Кухар тощо, а також українські диригенти — Стефан Турчак, Микола Покровський, Федір Глущенко, Ігор Блажков, Роман Кофман, Іван Гамкало, Володимир Кожухар, Володимир Сіренко, Микола Дядюра, Віктор Плоскіна, Хобарт Ерл, Юрій Янко, Вікторія Жадько.
Симфонічний оркестр Львівської національної філармонії є постійним учасником міжнародних фестивалів, зокрема, Міжнародного фестивалю музичного мистецтва «Віртуози», Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти», Українсько-польського фестивалю «Відкриваючи Падеревського» та ін. Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії є одним з найбільших в Україні, а також добре відомий далеко за її межами. Оркестр з успіхом гастролював у багатьох країнах світу, серед яких Польща, Італія, Іспанія, Франція, Швейцарія, Німеччина, Нідерланди та Китай. Протягом останніх кількох сезонів оркестр здійснив низку важливих записів для великих міжнародних лейблів, включаючи Naxos та Brilliant Classics.
У січні-березні 2023 року колектив під батутою головного дириґента Теодора Кухара здійснив масштабний гастрольний тур Сполученими Штатами Америки, в межах якого побував у 20-ти штатах та виступив з 40 концертами. У репертуарі гастролей звучали твори Л. ван Бетховена, Й. Брамса, А. Дворжака, В. А. Моцарта, Я. Сібеліуса, Є. Станковича, А. Кос-Анатольського. А також і музика відомого кінокомпозитора Говарда Шора до популярної кіносаги «Lord of the Rings» — з якою симфонічний оркестр виступав у одному з найбільших концертних залів світу Radio City Music Hall, у Нью-Йорку під батутою дириґента із Швейцарії Людвіґа Віккі.
15 лютого 2023 року Симфонічний оркестр Львівської національної філармонії зібрав аншлаг у славетному Carnegie Hall у Нью-Йорку. Того вечора звучали: Камерна симфонія № 3 для флейти та струнних українського композитора Є. Станковича, солював Михайло Сосновський, Концерт для фортепіано з оркестром Й. Брамса, соло виконав Станіслав Христенко, а також — Симфонія № 9 або «З Нового світу» А. Дворжака. На біс оркестр виконав «Гонивітер» А. Кос-Анатольського.
У День Європи, 9 травня 2023 року оркестр з успіхом виступив у Королівському концертному залі Стокгольма — серед слухачів була і кронпринцеса Швеції — Вікторія. Під батутою диригента Ярослава Шемета — колектив виконав Увертюру до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Гуцульський триптих» Мирослава Скорика та Симфонію № 3 Бориса Лятошинського. Два останніх — прозвучали у Швеції вперше.
Див. також
Примітки
- Мазепа Т. (2018). Галицьке музичне товариство у культурно-мистецькому процесі ХІХ — початку ХХ століття. Дис. доктора мистецтвознавства: 26.00.01. Київ. с. 568 с.
- Мазепа Л., Мазепа Т (2003). Шлях до Музичної академії у Львові (українська) . Львів: “Сполом”.
- Львівська філармонія: до і після століття. Львів. 2006. с. 13.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2022.
- . zaxid.net. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020.
Джерела
- База даних МІЦ [недоступне посилання]
- Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Академічний Симфонічний оркестр Львівської Філармонії на сайті Львівської філармонії [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Львівський симфонічний оркестр // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 222-223.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akademichnij simfonichnij orkestr Lvivskoyi nacionalnoyi filarmoniyi im M Skorika odin z najdavnishih ta najbilshih ukrayinskih simfonichnih orkestriv Akademichnij simfonichnij orkestr Lvivskoyi filarmoniyiOsnovna informaciyalnpso org ua angl ukr Akademichnij simfonichnij orkestr Lvivskoyi filarmoniyi u Vikishovishi Zasnovanij 27 veresnya 1902 roku orkestr spivpracyuvav z Rihardom Shtrausom Gustavom Malerom Rudzhero Leonkavallo Mechislavom Karlovichem Rejngoldom Glierom Yevgenom Mravinskim Nikolae Popesku Kurtom Mazurom ta bagatma inshimi vidomimi dirigentami U muzichnomu sezoni 2022 2023 kolektiv vidznachiv svoye 120 richchya Shoroku orkestr provodit ponad 100 koncertiv u Lvivskij nacionalnij filarmoniyi Z uspihom gastrolyuye u bagatoh krayinah svitu sered yakih Polsha Italiya Ispaniya Franciya Shvejcariya Nimechchina Niderlandi Kitaj Shveciya SShA Sered vidomih koncertnih zaliv svitu orkestr vistupav u Karnegi holi Nyu Jork SShA Radio City Music Hall Nyu Jork SShA Stockholm Konserthuset Stokgolm Shveciya Alte Oper Frankfurt Nimechchina The Victoria Hall Zheneva Shvejcariya tosho Istorichni peredumovi stvorennya orkestruLviv starovinne yevropejske misto u yakomu muzika zavzhdi zajmala neabiyake misce Shlyah do profesionalizaciyi svitskogo koncertnogo zhittya u bagatonacionalnomu Lvovi projshov rizni etapi i nabuvav riznih form pochinayuchi vid cehu miskih trubachiv ta cehu muzikantiv sho ob yednuvav italijsku serbsku ta yevrejsku kapeli u XV XVI stolittyah Ci mistecki ob yednannya posluzhili pidgruntyam dlya stvorennya postijnih visokoprofesijnih muzichnih kolektiviv ta ustanov yaki diyut i do sogodni U 1796 roci skripal i dirigent Yuzef Elsner 1769 1854 iniciyuvav stvorennya pershoyi u Lvovi Muzichnoyi Akademiyi diyalnist yakoyi mala chimalo spilnogo iz filarmonijnimi tovaristvami yevropejskogo tipu Vona ob yednuvala profesijnih muzikantiv ta osvichenih amatoriv i faktichno stala pershoyu u misti koncertnoyu organizaciyeyu Z organizaciyeyu ta rozvitkom koncertnoyi diyalnosti v misti tisno pov yazane im ya legendarnogo skripalya Karolya Lipinskogo 1780 1861 yakogo po pravu vvazhali dostojnim supernikom Nikkolo Paganini U 1799 roci vin stav pershim skripalem koncertmejsterom Lvivskogo teatru a z 1811 jogo kapelmejsterom direktorom orkestru Same Lipinskij buv iniciatorom stvorennya simfonichnogo orkestru yakij vistupav pid chas provedennya velikih yarmarkovih torgiv svyatoyurskih kontraktiv Zgodom pislya bliskuchih yevropejskih turne skripal prodovzhiv aktivno doluchatis do muzichnogo zhittya mista vistupayuchi u suprovodi orkestru Galickogo filarmonichnogo tovaristva Organizovane publichne koncertuvannya bulo pov yazane z muzichnimi iniciativami molodshogo sina V A Mocarta Franca Ksavera Mocarta 1791 1844 yakij majzhe 30 rokiv zhiv i tvoriv same u comu misti vid 1808 roku U muzichnu istoriyu Lvova vin uvijshov peredusim yak pedagog ta organizator muzichnogo zhittya mista Za jogo iniciativoyu u 1826 roci bulo zasnovane Tovaristvo sv Ceciliyi pri yakomu isnuvali hor ta institut spivu Odniyeyu iz najbilsh masshtabnih podij organizovanih cim Tovaristvom bulo vshanuvannya pam yati Volfganga Amadeya Mocarta yaka vidbuvalas 5 grudnya togo zh roku v 35 richnicyu jogo smerti Diyalnist Tovaristva stala poshtovhom do formuvannya novih profesijnih oseredkiv organizovanogo muzichno misteckogo zhittya Simfonichni koncerti za uchastyu fahovih muzikantiv ta amatoriv neodnorazovo vlashtovuvalo takozh Tovaristvo druziv muziki yake diyalo vid 1834 roku Za kilka rokiv vono otrimalo oficijnij status pid nazvoyu Tovaristvo dlya rozvitku muziki v Galichini piznishe Galicke muzichne tovaristvo GMT Jogo misteckim direktorom hudozhnim kerivnikom ta dirigentom simfonichnih koncertiv stav Jogannes Yan Rukgaber a vid 1842 r robotu orkestru ocholyuvali talanoviti muzikanti amatori doktor yurisprudenciyi Francishek Pjontkovskij piznishe Yuzef Prominskij i Karol Gunglinger fahovi dirigenti Jozef Ernesti Jozef Bashni Adolf Pfajffer Genrih Ruff U 1858 roci misteckim direktorom ta dirigentom orkestru Galickogo muzichnogo tovaristva stav odin iz krashih uchniv Friderika Shopena Karol Mikuli 1821 1897 yakij ocholyuvav jogo majzhe 30 rokiv Okrim nogo vprodovzh HIH stolittya u misti diyala nizka postijnih instrumentalnih kolektiviv orkestri Lvivskogo nimeckomovnogo teatru ta teatru tovaristva Ruska besida orkestri nizki muzichnih tovaristv Lyutnya Eho Garmoniya ta vijskovi orkestri yaki za tradiciyeyu chasu mali povnocinni simfonichni skladi Z cimi kolektivami u Lvovi vistupalo chimalo vidomih togochasnih virtuoziv sho bulo svidchennyam visokogo rivnya muzichnogo zhittya mista Sered nih buli taki slavetni gastroleri yak Ferenc List Anri Vyetan Jozhef Joahim Genrik Venyavskij Karl Tauzig Artur Rubinshtajn Aliciya Barbi Gans fon Byulov ta bagato inshih Istoriya orkestruAkademichnij simfonichnij orkestr Lvivskoyi nacionalnoyi filarmoniyi imeni Miroslava Skorika kolektiv iz ponad stolitnoyu istoriyeyu Jogo oficijnim dnem narodzhennya vvazhayetsya 27 veresnya 1902 roku V cej den vidbuvsya pershij koncert novostvorenogo kolektivu u specialno pereplanovanomu dlya filarmonijnih potreb teatri grafa Stanislava Skarbeka sogodni v comu primishenni diye Nacionalnij akademichnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Mariyi Zankoveckoyi Vin sluguvav chudovim miscem dlya publichnih vistupiv adzhe mav 1240 misc veliku ruhomu scenu 160 m koncertnij organ buv ustatkovanij elektrichnim osvitlennyam centralnim opalennyam rozkish primishennya dopovnyuvali fontani konditersku bufet restoran ta zimovij sad Golovnim dirigentom orkestru stav talanovitij i progresivnij muzikant Lyudvik Vitezslav Chelyanskij 1870 1931 yakij zibrav visokoprofesijnij kolektiv iz 68 osib perevazhnu bilshist yakih skladali vipuskniki Prazkoyi konservatoriyi Poryad z nim za dirigentskim pultom pracyuvali Genrik Yareckij ta Genrik Melcer Shavinskij Vprodovzh pershogo sezonu za uchasti orkestru vidbulosya ponad 114 koncertiv a zagalna kilkist vidviduvachiv perevishila 115 tisyach osib U koncertnih programah zvuchali majzhe vsi simfoniyi Lyudviga van Bethovena simfonichni polotna Feliksa Mendelsona Volfganga Amadeya Mocarta Franca Shuberta Roberta Shumana Ferenca Lista Antonina Dvorzhaka Antona Bruknera Gustava Malyera Kamilya Sen Sansa Petra Chajkovskogo Riharda Shtrausa ta bagatoh inshih Akademichnij simfonichnij orkestr na sceni Lvivskoyi filarmoniyi V yakosti zaproshenih dirigentiv iz lvivskim kolektivom vistupali Rihard Shtraus Gustav Malyer Rudzhero Leonkavallo Mechislav Karlovich Lorenco Perozi Zokrema Rihard Shtraus diriguvav orkestrom 5 sichnya 1903 roku Pid jogo batutoyu prozvuchali jogo vlasni kompoziciyi simfonichni poemi Don Zhuan Smert i prosvitlennya lyubovna scena iz operi Zgasli vogni a takozh znamenita Simfoniya 5 Lyudviga van Bethovena 2 kvitnya 1903 roku lvivskim kolektivom diriguvav Gustav Malyer Programu koncertu sklali Simfoniya 7 ta uvertyura Leonora Lyudviga van Bethovena Rimskij karnaval Gektora Berlioza uvertyura do Tangejzera Riharda Vagnera ta Persha simfoniya Gustava Malyera She raz ostannya prozvuchala i v drugomu koncerti 4 kvitnya Poryad iz ciyeyu kompoziciyeyu muzikanti vikonali she Somu simfoniyu Lyudviga van Bethovena uvertyuri ta simfonichni fragmenti z oper Tristan ta Izolda Tangejzer Nyurnberzki majsterzingeri Riharda Vagnera U travni 1903 roku 7 ta 9 travnya simfonichnim orkestrom diriguvav Rudzhero Leonkavallo U programah jogo avtorskih koncertiv zvuchali fragmenti iz oper Payaci i Medichi Neapolitanska syuyita Starovinna syuyita ta simfonichna poema Serafitus Serafita Pislya bliskuchogo sezonu orkestr virushiv na gastroli do Krakova Lodzi Varshavi ta Vilnyusa de pripiniv svoye isnuvannya Uprodovzh trivalogo chasu Lvivska filarmoniya ne posidala vlasnogo orkestru Yiyi direktor Leopold Litinskij zrobiv sprobu stvoriti takij kolektiv z chisla krashih muzikantiv vijskovih orkestriv kilkoh miscevih pihotnih polkiv yaki prodovzhili koncertu diyalnist filarmoniyi v 1903 1904 rr U nastupni roki u Lvovi peredusim vistupali gastrolyuyuchi orkestri sered yakih Wiener Symphoniker Wiener Konzert Verein Wiener Tonkunstler Orchester Munchener Tonkunstler Orchester a takozh simfonichnij orkestr Varshavskoyi filarmoniyi orkestri Cheskoyi filarmoniyi Prazkoyi filarmoniyi ta she bagato inshih Takozh u misti vidbuvalisya guchni prem yeri Odniyeyu z takih bula polska prem yera Simfoniyi Polonia Ignaciya Yana Paderevskogo pershe vikonannya vidbulos 12 lyutogo 1909 roku za uchasti Bostonskogo simfonichnogo orkestru pid diriguvannyam Maksa Fidlera yaka prozvuchala u 1910 roci pid batutoyu Genrika Opyenskogo Henryk Opienski pid chas I z yizdu polskih muzikantiv prisvyachenomu 100 richchyu vid dnya narodzhennya Friderika Shopena Vprodovzh 1919 1939 rr simfonichnij orkestr Konservatoriyi GMT zalishavsya praktichno yedinim postijno diyuchim orkestrom u Lvovi Pid egidoyu Lvivskoyi Filarmoniyi i Koncertnogo byuro M Tyurka chas vid chasu vistupav velikij simfonichnij orkestr Polskoyi Spilki Muzikantiv organizovanij she v 1921 r sho skladavsya iz 106 instrumentalistiv vin ob yednav vikonavciv z GMT ta Miskogo teatru i diyav do 1924 roku Jogo programi gotuvali Bronislav Volfstal Adam Soltis ta Alfred Shtadler Milan Zuna U cej period zokrema u koncertnomu sezoni 1931 1932 rr vnaslidok ekonomichnoyi krizi bulo rozformovano muzichni viddili Miskogo teatru Muzikanti z yakih uvijshli do orkestru Tovaristva shanuvalnikiv muziki i operi rozpochavshi samostijnu koncertnu diyalnist nizkoyu simfonichnih koncertiv Kolektiv vistupav pid orudoyu Gzhegozha Fitelberga Mateusha Glinskogo Antona Rudnickogo Yakuba Munda Yezhi Kolachkovskogo Stefana Slyedzinskogo a takozh zaproshenih dirigentiv Kazimyezha Vilkomirskogo Tadeusha Mazurkyevicha Germana Sherhena Ignaca Nojmarka Yashi Gorenshtajna Zgidno anonsiv Inavguracijnij simfonichnij koncert novostvorenogo orkestru Lvivskoyi filarmoniyi vidbuvsya 20 listopada 1933 r Keruvav kolektivom Adam Soltis zokrema u pershomu sezoni vin poyednuvav funkciyi direktora ta artistichnogo kerivnika Aktivno pracyuvav vin iz orkestrom do 1938 roku U cej period iz simfonichnim orkestrom vistupali vidatni kompozitori Moris Ravel Bela Bartok Karol Shimanovskij solisti Anton Rubinshtejn Ferruchcho Buzoni Vanda Landovska Leopold Godovskij Yakiv Milshtejn Ezhen Izayi Pablo Kazals spivaki Adam Didur Stanislava Korvin Shimanovska ta she bagato inshih Akademichnij simfonichnij orkestr Lvivskoyi nacionalnoyi filarmoniyi Nyu Jork Carnegie Hall Iz prihodom radyanskoyi vladi u grudni 1939 roku bula prijnyata Postanova 1545 Radi Narodnih Komisariv RNK URSR vid 19 grudnya 1939 roku pro organizaciyu zakladiv kulturi i mistectva v shesti novoutvorenih zahidnih oblastyah Ukrayini i provedennya ciyeyi reorganizaciyi misteckih ustanov i navchalnih zakladiv Radnarkomom URSR i CK KP b U zgidno z yakoyu peredbachalosya stvoriti u Lvovi derzhavnu oblasnu filarmoniyu iz simfonichnim orkestrom ukrayinskoyu horovoyu kapeloyu z sektorom estradi ta solistami Simfonichnij orkestr utvorili pri Oblasnomu radiokomiteti Vpershe kolektiv vistupiv 20 grudnya 1939 roku pid batutoyu Isaaka Payina 27 richnogo dirigenta vipusknika Kiyivskoyi konservatoriyi Na pochatku 1940 roku cej orkestr reorganizuvali v simfonichnij orkestr Lvivskoyi derzhavnoyi oblasnoyi filarmoniyi Ocholiv jogo Isaak Payin Takozh do roboti v orkestri zaprosili lvivskogo dirigenta ta kompozitora Mikolu Kolessu U period nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rr filarmoniya ne diyala U povoyennij chas orkestr dovelosya komplektuvati zanovo sho vidbulosya spilnimi zusillyami Isaaka Payina Dioniziya Habalya Nestora Gornickogo i Mikoli Kolessi Kolektiv ponoviv robotu u serpni 1944 roku Na pershih koncertah zvuchali tvori Stanislava Lyudkevicha Vasilya Barvinskogo Mikoli Lisenka Stanislava Monyushka Kamilya Sen Sansa Petra Chajkovskogo Karla Mariyi fon Vebera ta in Vprodovzh 1953 1957 rr ta zgodom u 1987 1989 rokah dirigentom orkestru buv Yurij Luciv Z 1964 po 1987 rik simfonichnij orkestr ocholyuvav Dem yan Pelehatij yakij plidno pracyuvav iz kolegami Romanom Filipchukom ta Igorem Simovichem Iz 1989 roku golovnim dirigentom orkestru buv Ivan Yuzyuk dirigentami Roman Filipchuk ta Yarema Kolessa V podalshomu cyu posadu obijmali Ajdar Toribayev Illya Stupel Taras Krisa Z 2018 roku orkestr uspishno spivpracyuye z vidomim amerikanskim dirigentom ukrayinskogo pohodzhennya Teodorom Kuharom yakij z travnya 2022 roku ye golovnim dirigentom orkestru U 2006 roci simfonichnomu orkestru Lvivskoyi nacionalnoyi filarmoniyi prisvoyene zvannya Akademichnogo U 2018 roci za uchasti cogo kolektivu pid chas avtorskogo koncertu Miroslava Skorika Lvivska filarmoniya otrimala status nacionalnoyi Z veresnya 2020 roku filarmoniya nosit im ya cogo vidatnogo ukrayinskogo kompozitora Pochinayuchi iz 50 h rokiv iz orkestrom vistupali vidomi muzikanti HH stolittya Svyatoslav Rihter Genrih ta Stanislav Nejgauzi Emil Gilels Mariya Yudina Mojsej Grinberg Dmitro Bashkirov David ta Igor Ojstrahi Mstislav Rostropovich Yurij Lisichenko Mariya Chajkovska Viktoriya Luk yanec Gidon Kremer Leonid Kogan Nataliya Gutman Oleg Polyanskij Dmitro Tkachenko Roman Grinkiv Miroslava Kotorovich Oleksandr Slobodyanik Bogodar Kotorovich Oleg Krisa Olga Batistyuk Lidiya Shutko Jozhef Ermin Oksana Rapita Etela Chuprik ta in Vidbuvalisya avtorski koncerti Dmitra Kabalevskogo Kshishtofa Pendereckogo Andzheya Nikodemovicha Dmitra Shostakovicha Alfreda Shnitke Arama Hachaturyana a takozh ukrayinskih mitciv Stanislava Lyudkevicha Mikoli Kolessi Anatoliya Kos Anatolskogo Miroslava Skorika Valentina Silvestrova Yevgena Stankovicha Igorya Sherbakova tosho Vagomimi storinkami v istoriyi orkestru ye spivpracya iz vidomimi dirigentami sered yakih Kirilo Kondrashin Fuat Mansurov Natan Rahlin Lev Braginskij Gennadij Rozhdestvenskij Rejngold Gliyer Yevgen Mravinskij Enrike de Mori Everest Li Zhorzh Oktors Nikolae Popesku Bruno d Astoli Napoleo Sies Michuosi Insue Karmen Moral Akis Baltis Tomas Zanderling Kurt Mazur Saulyus Sondeckis Simon Kamartin Misha Kac Gans Yaskulskij Roman Revakovich Teodor Kuhar tosho a takozh ukrayinski dirigenti Stefan Turchak Mikola Pokrovskij Fedir Glushenko Igor Blazhkov Roman Kofman Ivan Gamkalo Volodimir Kozhuhar Volodimir Sirenko Mikola Dyadyura Viktor Ploskina Hobart Erl Yurij Yanko Viktoriya Zhadko Simfonichnij orkestr Lvivskoyi nacionalnoyi filarmoniyi ye postijnim uchasnikom mizhnarodnih festivaliv zokrema Mizhnarodnogo festivalyu muzichnogo mistectva Virtuozi Mizhnarodnogo festivalyu suchasnoyi muziki Kontrasti Ukrayinsko polskogo festivalyu Vidkrivayuchi Paderevskogo ta in Akademichnij simfonichnij orkestr Lvivskoyi nacionalnoyi filarmoniyi ye odnim z najbilshih v Ukrayini a takozh dobre vidomij daleko za yiyi mezhami Orkestr z uspihom gastrolyuvav u bagatoh krayinah svitu sered yakih Polsha Italiya Ispaniya Franciya Shvejcariya Nimechchina Niderlandi ta Kitaj Protyagom ostannih kilkoh sezoniv orkestr zdijsniv nizku vazhlivih zapisiv dlya velikih mizhnarodnih lejbliv vklyuchayuchi Naxos ta Brilliant Classics Akademichnij simfonichnij orkestr Lvivskoyi filarmoniyi u Stockholm Konserthuset Stokgolm Shveciya U sichni berezni 2023 roku kolektiv pid batutoyu golovnogo dirigenta Teodora Kuhara zdijsniv masshtabnij gastrolnij tur Spoluchenimi Shtatami Ameriki v mezhah yakogo pobuvav u 20 ti shtatah ta vistupiv z 40 koncertami U repertuari gastrolej zvuchali tvori L van Bethovena J Bramsa A Dvorzhaka V A Mocarta Ya Sibeliusa Ye Stankovicha A Kos Anatolskogo A takozh i muzika vidomogo kinokompozitora Govarda Shora do populyarnoyi kinosagi Lord of the Rings z yakoyu simfonichnij orkestr vistupav u odnomu z najbilshih koncertnih zaliv svitu Radio City Music Hall u Nyu Jorku pid batutoyu dirigenta iz Shvejcariyi Lyudviga Vikki 15 lyutogo 2023 roku Simfonichnij orkestr Lvivskoyi nacionalnoyi filarmoniyi zibrav anshlag u slavetnomu Carnegie Hall u Nyu Jorku Togo vechora zvuchali Kamerna simfoniya 3 dlya flejti ta strunnih ukrayinskogo kompozitora Ye Stankovicha solyuvav Mihajlo Sosnovskij Koncert dlya fortepiano z orkestrom J Bramsa solo vikonav Stanislav Hristenko a takozh Simfoniya 9 abo Z Novogo svitu A Dvorzhaka Na bis orkestr vikonav Goniviter A Kos Anatolskogo U Den Yevropi 9 travnya 2023 roku orkestr z uspihom vistupiv u Korolivskomu koncertnomu zali Stokgolma sered sluhachiv bula i kronprincesa Shveciyi Viktoriya Pid batutoyu dirigenta Yaroslava Shemeta kolektiv vikonav Uvertyuru do operi Taras Bulba Mikoli Lisenka Guculskij triptih Miroslava Skorika ta Simfoniyu 3 Borisa Lyatoshinskogo Dva ostannih prozvuchali u Shveciyi vpershe Div takozhLvivska nacionalna filarmoniya imeni Miroslava SkorikaPrimitkiMazepa T 2018 Galicke muzichne tovaristvo u kulturno misteckomu procesi HIH pochatku HH stolittya Dis doktora mistectvoznavstva 26 00 01 Kiyiv s 568 s Mazepa L Mazepa T 2003 Shlyah do Muzichnoyi akademiyi u Lvovi ukrayinska Lviv Spolom Lvivska filarmoniya do i pislya stolittya Lviv 2006 s 13 Arhiv originalu za 2 listopada 2020 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2022 zaxid net Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 DzherelaBaza danih MIC nedostupne posilannya Akademichnij simfonichnij orkestr Lvivskoyi nacionalnoyi filarmoniyi 18 sichnya 2021 u Wayback Machine Akademichnij Simfonichnij orkestr Lvivskoyi Filarmoniyi na sajti Lvivskoyi filarmoniyi 21 serpnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaPortal Muzika Lvivskij simfonichnij orkestr Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 222 223