Альфо́нсо ІІ Трубадур (ісп. Alfonso el Trovador, кат. Alfons II; 25 березня 1157 — 25 квітня 1196) — король Арагону (1164—1196), граф Барселони. Представник Бареселонського дому. Син барселонського графа Рамона-Беренгера IV та арагонської королеви Петроніли I. Брат португальської королеви Дульси. Був відомим поетом і трубадуром, близьким другом англійського короля Річарда I Левове Серце. Прізвиська — Цнотливий (кат. el Cast), Трубадур (кат. el Trobador). Як барселонський граф — Альфо́нсо І.
Альфонсо II | ||
| ||
---|---|---|
18 липня 1164 — 25 квітня 1196 | ||
Попередник: | Петроніла I | |
Наступник: | Педро II | |
| ||
Ім'я при народженні: | кат. Ramon | |
Народження: | 25 березня 1157[1] Уеска, Арагонське королівство | |
Смерть: | 25 квітня 1196[1] (39 років) Перпіньян, Руссільйонське графство, Арагонське королівство[1] | |
Поховання: | Королівський монастир Санта-Марія-де-Поблет | |
Країна: | Арагонське королівство | |
Релігія: | християнство | |
Рід: | Арагонська династія | |
Батько: | Рамон Баранґе IV | |
Мати: | Петроніла | |
Шлюб: | d[2] | |
Діти: | Констанція Арагонська[2], Педро II[2], Альфонсо II (граф Провансу), d, d, d, d і d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Молоді роки
Походив з Барселонської династії. Син Рамона-Беренгера IV, графа Барселони, і Петроніли I, королеви Арагону. При народженні отримав ім'я Рамон-Беренгер. Після смерті батька у 1162 році фактично перейняв владу у державі. Він підтвердив усі права знаті, церкви та міст. Того ж року його було визнано королем Арагону і графом Барселони. Він уклав договір з Фердинандом II, королем Леону, щодо розділу Наварри. Але незабаром, відповідно до заповіту Рамона Баранґе IV, владу зберегла Петроніла. Тому усі плани були відкладені.
Правління
У 1164 році його мати зреклася трону, Альфонсо (під час коронації змінив ім'я) успадкував Арагон і Барселону, тим самим остаточно поєднав ці володіння. Він вів успішні війни проти мусульман, але мав не менші успіхи в Південній Франції. У 1166 році, після смерті свого двоюрідного брата Рамон Баранґе III, Альфонсо II успадковував графство Прованс. Але відразу вимушений був вступити у протистояння з графством Тулузи за ці землі. Завдяки віконтам Монпельє, роду Бо і єпископів Провансу зумів зайняти цю область й укласти перемир'я з Раймундом IV Турузьким. Своїм намісником у Прованісі признав брата Педро. Водночас придушив повстання у Ніцці.
Водночас розпочав політику спрямовану на отримання незалежності Провансу від Священної Римської імперії. Намагаючись послабити останню, король підтримав папу римського Олександра III у боротьбі з Фрідрихом I
Воюючи з маврами, він опанував Каспе і землі Альбаррасіна. У 1168 році уклав договір з Санчо VI, королем Наварри. Того ж року здобув графство Серданья. Разом з Наваррою атакував Кастилію, але вже у 1170 році у м. Саагун замирився з Альфонсо VIII, королем Кастилії, за умовами якого мав оженитися на родички останнього. У 1169—1170 роках боровся з повстання маврів у Сьєрра-де Прад.
У 1170 році заснував місто Теруель, після чого відбив два напади маврів на провінцію Террагона. У 1172 році успадкував графство Руссільон. Того ж року в союзі з декількома мусульманськими володарями взяв в облогу Валенсію, емір останньої зобов'язався сплачувати данину. Мав плани вдертися до Мурсії, але напад Наварри на арагонські землі змусив повернутися. 1174 року Альфонсо II оженився на стрийці кастильського короля. Того ж року він видав свою сестру Дульсу за спадкоємця португальського престолу Саншу І.
1175 року зумів зайняти долину Аран підписання угоди Ампаранса, яку уклав з місцевими комунами. У 1176 році владнав конфлікт щодо Провансу з Раймундом V, графом Тулузи. Натомість останньому було сплачено 30 тис. марок срібла. Після цього було укладено союз з Генріхом II Плантагенетом, королем Англії. У 1177 році допоміг Кастилії захопити місто Куенка.
У 1179 році в м. Касорла уклав військово-політичний союз з Альфонсом VIII, королем Кастилії за яким вони розділили між собою всі піренейські землі, намітивши межі своїх майбутніх завоювань на півдні: Валенсія — Арагону, Мурсія — Кастилії. У 1181 році знову спалахнула війна з Тулузою, в якій загинув прованський намісник Педро. Замість нього король призначив свого брата Санчо, але у 1185 році скасував це призначення за таємні контакти з графством Тулуза і Генуезькою республікою. У 1181 розпочав походи задля захоплення Балеарських островів.
У 1186 році підтримав свою представників прованського роду Бо — Агальбурсу та її онука Ґ'ю на півночі Сардинії. У 1187 році васальну присягу королю принесли графства Беарн і Бігорр в південно-західній Франції біля берегів Атлантичного океану. Це сприяло розвитку торгівлі у Каталонії. В цей же розгиркався з Кастилією.
У 1189 році при підтримці Річарда I, короля Англії, атакував графством Тулуза, завдяки чому зумів укласти новий договір з Раймундом V Тулузьким, яким підтверджено угоду 1176 року, а також підтверджено васалітет Монпельє, Карла, Фуа, Нім, Безьє, Каркассон в Лангедоці, Буска у П'ємонті. У 1190 році король Арагону уклав союз з Наваррою, Леоном і Португалією спрямований проти Кастилії.
У 1192 році стикнувся з коаліцією Англією та Тулузою проти себе. Втім того ж року зумів перетягнути на свій бік графа Форкалькьє. У 1195 році остаточно замирився з Тулузою, уклавши мир з графом Раймундом VI. Того ж року після поразки Кастилії у битві при Аларкосі під тиском папи римського Целестина II розпочав перемовини щодо спільного походу проти держави Альмогадів.
Підтримав поширення ордену цистрерціанців на землях Арагону, надавши землі біля річки Ебро. У 1194 році сприяв заснуванню їхнього монастиря поряд з річкою Пьєдра. Помер у 1196 році. Владу успадкував син Педро.
Сім'я
Дружина — Санча, донька Альфонсо VII, короля Кастилії і Леону
Діти:
- Педро (1178—1213), король Арагону у 1196—1213 роках
- Альфонсо (1180—1209), граф Провансу
- Рамон Баранґе (бл. 1190)
- Санчо (д/н), помер дитиною
- Фернандо (1190—1249), аббат Монарагону, цистерціанський чернець
- Констанція (1179—1222), 1. дружина Імріха I, короля Угорщина, 2. Фрідриха II Гогенштауфена, імператора Священної Римської імперії
- Леонора (1182—1226), дружина Раймунда VI, графа Тулузи
- Санча (1186—1241), дружина Раймунда VII, графа Тулузи
- Дульса (1192), черниця
Примітки
- Jaume Sobrequés i Callicó, Mercè Morales i Montoya Comtes, reis, comtesses i reines de Catalunya — Editorial Base, 2011. —
- Kindred Britain
Джерела
- Luis Suárez Fernández (1976). Historia de España Antigua y Media. Madrid: Rialp, p. 599. .
- Alfred Pillet / Henry Carstens, Bibliographie der Troubadours von Dr. Alfred Pillet […] ergänzt, weitergeführt und herausgegeben von Dr. Henry Carstens. Halle: Niemeyer, 1933 [Alfons el Cast és el número PC 23]
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альфонсо II (король Арагону)
Cawley, Charles, Aragon, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Alfonso Alfo nso II Trubadur isp Alfonso el Trovador kat Alfons II 25 bereznya 1157 11570325 25 kvitnya 1196 korol Aragonu 1164 1196 graf Barseloni Predstavnik Bareselonskogo domu Sin barselonskogo grafa Ramona Berengera IV ta aragonskoyi korolevi Petronili I Brat portugalskoyi korolevi Dulsi Buv vidomim poetom i trubadurom blizkim drugom anglijskogo korolya Richarda I Levove Serce Prizviska Cnotlivij kat el Cast Trubadur kat el Trobador Yak barselonskij graf Alfo nso I Alfonso II Korol Aragonu 18 lipnya 1164 25 kvitnya 1196 Poperednik Petronila I Nastupnik Pedro II Graf Barselonskij Im ya pri narodzhenni kat RamonNarodzhennya 25 bereznya 1157 1 Ueska Aragonske korolivstvoSmert 25 kvitnya 1196 1 39 rokiv Perpinyan Russiljonske grafstvo Aragonske korolivstvo 1 Pohovannya Korolivskij monastir Santa Mariya de PobletKrayina Aragonske korolivstvoReligiya hristiyanstvoRid Aragonska dinastiyaBatko Ramon Barange IVMati PetronilaShlyub d 2 Diti Konstanciya Aragonska 2 Pedro II 2 Alfonso II graf Provansu d d d d i d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Pohodiv z Barselonskoyi dinastiyi Sin Ramona Berengera IV grafa Barseloni i Petronili I korolevi Aragonu Pri narodzhenni otrimav im ya Ramon Berenger Pislya smerti batka u 1162 roci faktichno perejnyav vladu u derzhavi Vin pidtverdiv usi prava znati cerkvi ta mist Togo zh roku jogo bulo viznano korolem Aragonu i grafom Barseloni Vin uklav dogovir z Ferdinandom II korolem Leonu shodo rozdilu Navarri Ale nezabarom vidpovidno do zapovitu Ramona Barange IV vladu zberegla Petronila Tomu usi plani buli vidkladeni Pravlinnya U 1164 roci jogo mati zreklasya tronu Alfonso pid chas koronaciyi zminiv im ya uspadkuvav Aragon i Barselonu tim samim ostatochno poyednav ci volodinnya Vin viv uspishni vijni proti musulman ale mav ne menshi uspihi v Pivdennij Franciyi U 1166 roci pislya smerti svogo dvoyuridnogo brata Ramon Barange III Alfonso II uspadkovuvav grafstvo Provans Ale vidrazu vimushenij buv vstupiti u protistoyannya z grafstvom Tuluzi za ci zemli Zavdyaki vikontam Monpelye rodu Bo i yepiskopiv Provansu zumiv zajnyati cyu oblast j uklasti peremir ya z Rajmundom IV Turuzkim Svoyim namisnikom u Provanisi priznav brata Pedro Vodnochas pridushiv povstannya u Nicci Vodnochas rozpochav politiku spryamovanu na otrimannya nezalezhnosti Provansu vid Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Namagayuchis poslabiti ostannyu korol pidtrimav papu rimskogo Oleksandra III u borotbi z Fridrihom I Voyuyuchi z mavrami vin opanuvav Kaspe i zemli Albarrasina U 1168 roci uklav dogovir z Sancho VI korolem Navarri Togo zh roku zdobuv grafstvo Serdanya Razom z Navarroyu atakuvav Kastiliyu ale vzhe u 1170 roci u m Saagun zamirivsya z Alfonso VIII korolem Kastiliyi za umovami yakogo mav ozhenitisya na rodichki ostannogo U 1169 1170 rokah borovsya z povstannya mavriv u Syerra de Prad U 1170 roci zasnuvav misto Teruel pislya chogo vidbiv dva napadi mavriv na provinciyu Terragona U 1172 roci uspadkuvav grafstvo Russilon Togo zh roku v soyuzi z dekilkoma musulmanskimi volodaryami vzyav v oblogu Valensiyu emir ostannoyi zobov yazavsya splachuvati daninu Mav plani vdertisya do Mursiyi ale napad Navarri na aragonski zemli zmusiv povernutisya 1174 roku Alfonso II ozhenivsya na strijci kastilskogo korolya Togo zh roku vin vidav svoyu sestru Dulsu za spadkoyemcya portugalskogo prestolu Sanshu I 1175 roku zumiv zajnyati dolinu Aran pidpisannya ugodi Amparansa yaku uklav z miscevimi komunami U 1176 roci vladnav konflikt shodo Provansu z Rajmundom V grafom Tuluzi Natomist ostannomu bulo splacheno 30 tis marok sribla Pislya cogo bulo ukladeno soyuz z Genrihom II Plantagenetom korolem Angliyi U 1177 roci dopomig Kastiliyi zahopiti misto Kuenka U 1179 roci v m Kasorla uklav vijskovo politichnij soyuz z Alfonsom VIII korolem Kastiliyi za yakim voni rozdilili mizh soboyu vsi pirenejski zemli namitivshi mezhi svoyih majbutnih zavoyuvan na pivdni Valensiya Aragonu Mursiya Kastiliyi U 1181 roci znovu spalahnula vijna z Tuluzoyu v yakij zaginuv provanskij namisnik Pedro Zamist nogo korol priznachiv svogo brata Sancho ale u 1185 roci skasuvav ce priznachennya za tayemni kontakti z grafstvom Tuluza i Genuezkoyu respublikoyu U 1181 rozpochav pohodi zadlya zahoplennya Balearskih ostroviv U 1186 roci pidtrimav svoyu predstavnikiv provanskogo rodu Bo Agalbursu ta yiyi onuka G yu na pivnochi Sardiniyi U 1187 roci vasalnu prisyagu korolyu prinesli grafstva Bearn i Bigorr v pivdenno zahidnij Franciyi bilya beregiv Atlantichnogo okeanu Ce spriyalo rozvitku torgivli u Kataloniyi V cej zhe rozgirkavsya z Kastiliyeyu U 1189 roci pri pidtrimci Richarda I korolya Angliyi atakuvav grafstvom Tuluza zavdyaki chomu zumiv uklasti novij dogovir z Rajmundom V Tuluzkim yakim pidtverdzheno ugodu 1176 roku a takozh pidtverdzheno vasalitet Monpelye Karla Fua Nim Bezye Karkasson v Langedoci Buska u P yemonti U 1190 roci korol Aragonu uklav soyuz z Navarroyu Leonom i Portugaliyeyu spryamovanij proti Kastiliyi U 1192 roci stiknuvsya z koaliciyeyu Angliyeyu ta Tuluzoyu proti sebe Vtim togo zh roku zumiv peretyagnuti na svij bik grafa Forkalkye U 1195 roci ostatochno zamirivsya z Tuluzoyu uklavshi mir z grafom Rajmundom VI Togo zh roku pislya porazki Kastiliyi u bitvi pri Alarkosi pid tiskom papi rimskogo Celestina II rozpochav peremovini shodo spilnogo pohodu proti derzhavi Almogadiv Pidtrimav poshirennya ordenu cistrercianciv na zemlyah Aragonu nadavshi zemli bilya richki Ebro U 1194 roci spriyav zasnuvannyu yihnogo monastirya poryad z richkoyu Pyedra Pomer u 1196 roci Vladu uspadkuvav sin Pedro Sim yaDokladnishe Barselonskij dim Druzhina Sancha donka Alfonso VII korolya Kastiliyi i Leonu Diti Pedro 1178 1213 korol Aragonu u 1196 1213 rokah Alfonso 1180 1209 graf Provansu Ramon Barange bl 1190 Sancho d n pomer ditinoyu Fernando 1190 1249 abbat Monaragonu cistercianskij chernec Konstanciya 1179 1222 1 druzhina Imriha I korolya Ugorshina 2 Fridriha II Gogenshtaufena imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Leonora 1182 1226 druzhina Rajmunda VI grafa Tuluzi Sancha 1186 1241 druzhina Rajmunda VII grafa Tuluzi Dulsa 1192 chernicyaPrimitkiJaume Sobreques i Callico Merce Morales i Montoya Comtes reis comtesses i reines de Catalunya Editorial Base 2011 ISBN 978 84 15267 24 9 d Track Q85911317d Track Q17478005d Track Q11927366d Track Q85911244 Kindred Britain d Track Q75653886DzherelaLuis Suarez Fernandez 1976 Historia de Espana Antigua y Media Madrid Rialp p 599 ISBN 978 84 321 1882 1 Alfred Pillet Henry Carstens Bibliographie der Troubadours von Dr Alfred Pillet erganzt weitergefuhrt und herausgegeben von Dr Henry Carstens Halle Niemeyer 1933 Alfons el Cast es el numero PC 23 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alfonso II korol Aragonu Cawley Charles Aragon kings Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy