Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алге́рський діале́кт катала́нської мо́ви (кат. alguerès) — діалект, що вживається у місті л'Алге, що розташоване на північному заході о-ва Сардинія в Італії.
| Алгерський діалект кат. alguerès | |
|---|---|
 Поширення діалекту на мапі | |
| Поширена в | л'Алге |
| Регіон | Альгеро |
| Носії | 25 000 ± 10 000 осіб (2005)[1] |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | л'Алге (Італія) |
| Регулює | Інститут каталонських студій |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ca |
| ISO 639-2 | cat |
Цей діалект визнано регіональною мовою Італії та Автономного регіону Сардинія. Його вживає меншість населення міста л'Алге, він також використовується для двомовних вивісок назв вулиць центру міста.
У 1372 р., після виселення місцевого сардськомовного населення, у місто було завезено каталаномовців з Барселони. До Війни за іспанську спадщину каталанська була офіційною мовою міста, після неї офіційною стала іспанська мова. З XIX ст. функцію офіційної мови виконувала італійська мова.
У 1990 р. алгерським діалектом послугувалися бл. 30 % населення міста, 65 % його розуміло. Близько 50 % населення можуть говорити також північним логудорезьким діалектом сардської мови та сассарською мовою (її також вважають діалектом корсиканської мови).
Алгерський діалект є частиною східнокаталанських діалектів, значний вплив на нього справили італійська, сардська та іспанська мови. Оскільки л'Алге було відрізано від основної території поширення каталанської мови, у ньому залишилося досить багато архаїзмів.
Статус каталанської мови в л'Алге
З 11 вересня 1997 р. законом № 26 Автономної області Сардинія каталанська визнана однією з офіційних мов Альгеро на о-ві Сардинія в Італії поряд з корсиканською (або корсо-галурезькою) на півночі острова (у законі її названо «галурезьким діалектом»), сассарською на північному заході (у законі її названо «сассарським діалектом»), сардською у центральній та південній частинах острова та табаркінською (діалект лігурійської мови) говіркою на південному заході Сардинії (у законі її названо «табаркінською мовою»).
Фонетика
- Як і в більшості східнокаталанських діалектів, ненаголошені «o» та «u» переходять в [u]: «portal»>"pultal", «lo»>"lu", «los»>"lus", «dolor»>"duró";
- Як в інших східнокаталанських діалектах, ненаголошені «e» та «a» переходять у нейтральний звук, який, однак, ближчий до [a] ніж до [ə]: «persona»>"palzona", «estar»>"astà", «alguerès»>"algarés";
- Зберігається фонема /v/, що відрізняється від/b/, так само, як і на Балеарських островах та у північній та південній частинах Валенсія;
- Кінцеве r не вимовляється, як у більшості східнокаталанських діалектів: «anar»>"anà", «saber»>"sabé", «fugir»>"fugí", «L'Alguer»>"L'Alghé", «volar»>"vurà";
- Фіксується перехід міжголосних /d/ та /l/ у [r] (вплив сардської мови): «escola»>"ascòra", 'Barceloneta' («маленька Барселона»): літературна каталанська [bərsəluˈnɛtə], алгерський діалект [balsaruˈnɛta], 'vila' та 'vida' у алгерському діалекті є омофонами ['vira], «cada»>"cara", «bleda»>"brera", «roda»>"rora", «codony»>"corom". Також фіксується перехід /l/ у [r] у групі проривний + -l- + голосна: «blanc»>"branc", «plana»>"prana", «clau»>"crau", «volar»>"vurà", «plaça»>"praça", «ungla»>"ungra", «plena»>"prena",
- Фіксується перехід кінцевого /r/ у певному складі у звук [l] (вплив сардської мови): «port»>"polt", «sard»>"saldu", «persona»>"palsona", «corda»>"colda", «portal»>"pultal", «Sardenya»>"Saldenya", «parlar»>"pal•là" (як у балкарському діалекті). Також фіксується спрощення звукосполучення [l] + приголосна до [l]: наприклад, 'forn' : літературна мова [ˈforn], алгерський діалект [ˈfol].
- Депалатизація кінцевих [ʎ] та [ɲ] (вплив сардської мови): 'any' — літературною мовою [ˈaɲ], алгерським діалектом [ˈan], «fill»>"fil", «vell»>"vel", «cavall»>"caval";
- Злиття початкових ненаголошених e та a після de: «d'anar»>"de ná"; «d'escola»>"de scòra";
- Перехід в [i] деяких ненаголошених e у контакті з латеральними або у випадку, коли у наступному складі є наголошена /i/: «estiu»>"istiu", «vestir»>"vistì", «llegir»>"lligì".
Морфологія, синтаксис та лексика
- Середньовічні форми означеного артиклю: lo/los (вимова lu/lus) та la/les (вимова la/las) замість стандартних el/els, la/les.
- Архаїзми: «servici» замість «servei», «almanco» замість «almenys», «espada» замість «espasa», «lletra» замість «carta».
- Слова, скальковані з сардської мови («eba» замість «egua», «cavidani» замість «setembre» (сардською 'cabidànne'); з іспанської («iglésia» замість «església»); особливо з італійської («llumera» замість «llum», «fortuna» замість «sort», «fatxa» замість «cara», «campsant» замість «cementiri»).
Вживання алгерського діалекту
Відповідно до опитування населення міста щодо знання каталанської мови, що було замовлене Жанаралітатом Каталонії у 2004 р., мовою володіли на такому рівні:
- Розуміли: 90,1 %
- Могли говорити: 61,3 %
- Вміли читати: 46,5 %
- Вміли писати: 13,6 %
22,4 % алгерців вказали каталанську як першу мову. 77,7 % алгерців вказують, що більшою чи меншою мірою вони мають належність до каталанської мови чи каталонської культури.
Див. також
| Західна група
| Східна група
|
Примітки
- Каталог мов під загрозою зникнення
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 2 лютого 2009.
- idem [ 20 червня 2012 у Wayback Machine.] (італ.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 квітня 2008. Процитовано 2 лютого 2009.
- Іноді класифікується як субдіалект північно-західного діалекту
- Іноді класифікується як субдіалект валенсійського (південнокаталанського) діалекту.
Бібліографія
Посилання
- . (кат.)
- . (кат.)
- Emissió de televisió en català alguerès [ 24 квітня 2022 у Wayback Machine.]. (кат.)
- . (кат.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alge rskij diale kt katala nskoyi mo vi kat algueres dialekt sho vzhivayetsya u misti l Alge sho roztashovane na pivnichnomu zahodi o va Sardiniya v Italiyi Algerskij dialekt kat algueresPoshirennya dialektu na mapiPoshirena v l AlgeRegion AlgeroNosiyi 25 000 10 000 osib 2005 1 Pisemnist latinske pismoKlasifikaciya Indoyevropejska sim ya Romanska grupaZahidnoromanska pidgrupaGallo iberijska pidgrupaOksitano romanska pidgrupaKatalanskaShidnokatalanski dialekti katalanskoyi movi dd dd dd dd dd Oficijnij statusOficijna l Alge Italiya Regulyuye Institut katalonskih studijKodi moviISO 639 1 caISO 639 2 cat Cej dialekt viznano regionalnoyu movoyu Italiyi ta Avtonomnogo regionu Sardiniya Jogo vzhivaye menshist naselennya mista l Alge vin takozh vikoristovuyetsya dlya dvomovnih vivisok nazv vulic centru mista U 1372 r pislya viselennya miscevogo sardskomovnogo naselennya u misto bulo zavezeno katalanomovciv z Barseloni Do Vijni za ispansku spadshinu katalanska bula oficijnoyu movoyu mista pislya neyi oficijnoyu stala ispanska mova Z XIX st funkciyu oficijnoyi movi vikonuvala italijska mova U 1990 r algerskim dialektom posluguvalisya bl 30 naselennya mista 65 jogo rozumilo Blizko 50 naselennya mozhut govoriti takozh pivnichnim logudorezkim dialektom sardskoyi movi ta sassarskoyu movoyu yiyi takozh vvazhayut dialektom korsikanskoyi movi Algerskij dialekt ye chastinoyu shidnokatalanskih dialektiv znachnij vpliv na nogo spravili italijska sardska ta ispanska movi Oskilki l Alge bulo vidrizano vid osnovnoyi teritoriyi poshirennya katalanskoyi movi u nomu zalishilosya dosit bagato arhayizmiv Status katalanskoyi movi v l AlgeZ 11 veresnya 1997 r zakonom 26 Avtonomnoyi oblasti Sardiniya katalanska viznana odniyeyu z oficijnih mov Algero na o vi Sardiniya v Italiyi poryad z korsikanskoyu abo korso galurezkoyu na pivnochi ostrova u zakoni yiyi nazvano galurezkim dialektom sassarskoyu na pivnichnomu zahodi u zakoni yiyi nazvano sassarskim dialektom sardskoyu u centralnij ta pivdennij chastinah ostrova ta tabarkinskoyu dialekt ligurijskoyi movi govirkoyu na pivdennomu zahodi Sardiniyi u zakoni yiyi nazvano tabarkinskoyu movoyu FonetikaYak i v bilshosti shidnokatalanskih dialektiv nenagolosheni o ta u perehodyat v u portal gt pultal lo gt lu los gt lus dolor gt duro Yak v inshih shidnokatalanskih dialektah nenagolosheni e ta a perehodyat u nejtralnij zvuk yakij odnak blizhchij do a nizh do e persona gt palzona estar gt asta algueres gt algares Zberigayetsya fonema v sho vidriznyayetsya vid b tak samo yak i na Balearskih ostrovah ta u pivnichnij ta pivdennij chastinah Valensiya Kinceve r ne vimovlyayetsya yak u bilshosti shidnokatalanskih dialektiv anar gt ana saber gt sabe fugir gt fugi L Alguer gt L Alghe volar gt vura Fiksuyetsya perehid mizhgolosnih d ta l u r vpliv sardskoyi movi escola gt ascora Barceloneta malenka Barselona literaturna katalanska berseluˈnɛte algerskij dialekt balsaruˈnɛta vila ta vida u algerskomu dialekti ye omofonami vira cada gt cara bleda gt brera roda gt rora codony gt corom Takozh fiksuyetsya perehid l u r u grupi prorivnij l golosna blanc gt branc plana gt prana clau gt crau volar gt vura placa gt praca ungla gt ungra plena gt prena Fiksuyetsya perehid kincevogo r u pevnomu skladi u zvuk l vpliv sardskoyi movi port gt polt sard gt saldu persona gt palsona corda gt colda portal gt pultal Sardenya gt Saldenya parlar gt pal la yak u balkarskomu dialekti Takozh fiksuyetsya sproshennya zvukospoluchennya l prigolosna do l napriklad forn literaturna mova ˈforn algerskij dialekt ˈfol Depalatizaciya kincevih ʎ ta ɲ vpliv sardskoyi movi any literaturnoyu movoyu ˈaɲ algerskim dialektom ˈan fill gt fil vell gt vel cavall gt caval Zlittya pochatkovih nenagoloshenih e ta a pislya de d anar gt de na d escola gt de scora Perehid v i deyakih nenagoloshenih e u kontakti z lateralnimi abo u vipadku koli u nastupnomu skladi ye nagoloshena i estiu gt istiu vestir gt visti llegir gt lligi Morfologiya sintaksis ta leksikaSerednovichni formi oznachenogo artiklyu lo los vimova lu lus ta la les vimova la las zamist standartnih el els la les Arhayizmi servici zamist servei almanco zamist almenys espada zamist espasa lletra zamist carta Slova skalkovani z sardskoyi movi eba zamist egua cavidani zamist setembre sardskoyu cabidanne z ispanskoyi iglesia zamist esglesia osoblivo z italijskoyi llumera zamist llum fortuna zamist sort fatxa zamist cara campsant zamist cementiri Vzhivannya algerskogo dialektuVidpovidno do opituvannya naselennya mista shodo znannya katalanskoyi movi sho bulo zamovlene Zhanaralitatom Kataloniyi u 2004 r movoyu volodili na takomu rivni Rozumili 90 1 Mogli govoriti 61 3 Vmili chitati 46 5 Vmili pisati 13 6 22 4 algerciv vkazali katalansku yak pershu movu 77 7 algerciv vkazuyut sho bilshoyu chi menshoyu miroyu voni mayut nalezhnist do katalanskoyi movi chi katalonskoyi kulturi Div takozhDialekti katalanskoyi movi Katalanska mova Valensijska mova Zahidna grupa Pivnichno zahidnij dialekt Ribagorskij subdialekt Palyaskij subdialekt Lyejdskij subdialekt Pivnichnovalensijskij ebrskij abo valensijskij perehidnij dialekt Valensijskij perehidnij abo katalanskij turtozkij subdialekt Kasteljoskij abo vlasne pivnichnovalensijskij subdialekt Valensijskij pivdennokatalanskij dialekt Subdialekt dialekt apichat abo centralnovalensijskij subdialekt dialekt Pivdennovalensijskij subdialekt dialekt na jogo osnovi stvoreno valensijsku movu u vidpovidnosti do normi AVL sho regulyuyetsya Valensijskoyu movnoyu akademiyeyu Alakanskij subdialekt dialekt Malorkskij subdialekt dialekt u municipalitetah Tarbena ta La Val de Galinera Shidna grupa Pivnichnokatalanskij rusiljonskij dialekt Kapsijskij subdialekt subdialekt Kapsi Centralnokatalanskij abo centralnij dialekt na jogo osnovi stvoreno literaturnu katalansku movu u vidpovidnosti do normi IEC sho regulyuyetsya Institutom katalonskih studij Subdialekt salat Barselonskij subdialekt Tarragonskij subdialekt Subdialekt shipelya Pivnichnij perehidnij subdialekt Balearskij ostrivnij dialekt Algerskij dialektPrimitkiKatalog mov pid zagrozoyu zniknennya d Track Q27692624 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2009 Procitovano 2 lyutogo 2009 idem 20 chervnya 2012 u Wayback Machine ital PDF Arhiv originalu PDF za 9 kvitnya 2008 Procitovano 2 lyutogo 2009 Inodi klasifikuyetsya yak subdialekt pivnichno zahidnogo dialektu Inodi klasifikuyetsya yak subdialekt valensijskogo pivdennokatalanskogo dialektu BibliografiyaJosep Sanna Diccionari catala de l Alguer 1988 ISBN 84 7129 391 9 1 Scala Luca Catala de l Alguer Criteris de llengua escrita Publicacions de l Abadia de Montserrat 2003 ISBN 978 84 8415 463 1Posilannya kat kat Emissio de televisio en catala algueres 24 kvitnya 2022 u Wayback Machine kat kat Portal Kataloniya