Ссавці́ (Mammalia) — клас теплокровних хребетних тварин, яким притаманні високий розвиток кори великих півкуль головного мозку, наявність молочних залоз та волосяного покриву. Ссавці опанували всі середовища життя, разом із водним і повітряним.
Ссавці | |
---|---|
Жирафа, крилан, їжак європейський, лев | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Надклас: | Чотириногі (Tetrapoda) |
Клада: | Рептиліоморфи (Reptiliomorpha) |
Клада: | Амніоти (Amniota) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клада: | Ссавцеподібні (Mammaliaformes) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) Linnaeus, 1758 |
Сучасні підкласи/інфракласи | |
| |
Вікісховище: Mammalia |
Станом на 1 лютого 2018 року відомо 6399 сучасних видів ссавців, які розподілені між 1 229 родами, 153 родинами та 29 рядами. За кількістю сучасних видів над ссавцями переважають такі групи хребетних, як риби — 21 тисяч, та птахи — 9000—10000 (плазунів — 8 тисяч).
Морфологічні ознаки ссавців: тіло вкрите шерстю; шкіра багата залозами; особливими є молочні залози. Покривні кістки черепа мають порожнини. Череп зчленовується з хребтом двома потиличними виростами. Нижня щелепа складається тільки із зубної кістки. Квадратна і зчленівна кістки видозмінені на слухові кісточки і розташовані в порожнині середнього вуха. Зуби розподілені на різці, ікла, передкутні і кутні; всі вони, крім кутніх, звичайно мають «молочну» генерацію, вони сидять в альвеолах. Ліктьовий суглоб спрямований назад, колінний — уперед. Серце чотирикамерне, зберігається лише одна ліва дуга аорти. Еритроцити без'ядерні. Переважна більшість ссавців здатні до живородіння, з чим пов'язаний розвиток плаценти. Як і всім амніотам, ссавцям властиве тільки внутрішнє запліднення.
Назва
Латинська назва Mammalia походить від mamma — «молочна залоза». Українська назва походить від слова «ссати», яке походить від прасл. *sъsati (староцерк.-слов. съсати). Можливо, вперше українська назва «ссавцѣ» (Mammalia), як синонім до «ссущіи» вжито в підручнику «Зоологія» 1874 р., який є перекладом підручника Алойзія Покорного; переклад виконав професор Михайло Полянський. Потрібно зазначити, що українське ссавці є повним фонетичним відповідником чеської назви ssawci, яка була у вжитку в XIX ст..
Анатомічна будова
Покриви тіла
Шкіра ссавців складається з двох шарів: зовнішнього — епідермісу і внутрішнього — дерми, або власне шкіри. Епідерміс своєю чергою складається з двох шарів. Глибокий шар, представлений живими циліндричними або кубічними клітинами, відомий під назвою мальпігієвого або паросткового шару. Ближче до поверхні клітини пласкіші, в них з'являються вкраплення , який, поступово заповнюючи вміст клітини, веде до її рогового переродження і відмирання. Поверхнево розташовані клітини остаточно роговіють і поступово злущуються у вигляді дрібної «лупи» або цілими клаптями. Зношення рогового шару епідермісу заповнюється постійним наростанням його завдяки діленню клітин мальпігієвого шару.
Будова волосся
У структурі волосся розрізняють стовбур — частину, яка виступає над шкірою, і корінь — частину, що сидить в шкірі. Стовбур складається з серцевини, кіркового шару і шкірки. Серцевина є пористою тканиною, між клітинами якої знаходиться повітря; саме ця частина волоса надає йому малу теплопровідність. Кірковий шар, навпаки, дуже щільний і додає волосу міцність. Тонка зовнішня шкірка захищає волос від механічних і хімічних дій. Корінь волосини у своїй верхній частині має циліндричну форму і є прямим продовженням стовбура. У нижній частині корінь розширюється і закінчується колбоподібним потовщенням — волосяна цибулина, яка, мов ковпачок, охоплює виріст кутису — волосяний сосочок. Кровоносні судини, що входять в цей сосочок, забезпечують життєдіяльність клітин цибулини волоса. Утворення і наростання волосся відбувається шляхом розмноження і видозміни клітин цибулини. Стовбур волоса є вже мертвим роговим утвором, нездатним до зростання і зміни форми.
Шкірні залози
Ссавцям притаманні численні та різноманітні за будовою і призначеннями шкірні залози. Основні типи залоз такі: потові, сальні, пахучі, молочні.
Потові залози трубчасті, глибинні частини їх мають вид клубка. Вони відкриваються безпосередньо на поверхні шкіри чи у волосяну сумку. Продуктом виділення цих залоз є піт, що складається здебільшого з води, в якій розчинені сечовина і солі. Завдання — охолоджування тіла шляхом випаровування.
Сальні залози мають гроноподібну будову й відкриваються у лійку волосяної сумки. Жирний секрет цих залоз змащує волосся і поверхневий шар епідермісу шкіри.
Пахучі залози є видозміною потових або сальних залоз, а іноді поєднанням обох.
Молочні залози, є своєрідною видозміною простих трубчастих потових залоз. У найпростішому випадку вони зберігають трубчасту будову і відкриваються назовні у волосяну сумку (в однопрохідних ссавців). У сумчастих і плацентарних молочні залози мають гроноподібну будову і протоки їх відкриваються на сосках.
М'язова система
М'язова система ссавців дуже розподілена і відрізняється великим числом різноманітно розташованих м'язів. Властива наявність куполоподібного м'яза — діафрагми, що відмежовує черевну порожнину від грудної. Переважно її призначення полягає в зміні об'єму грудної порожнини, що пов'язана з диханням. Значний розвиток отримує підшкірна мускулатура, що приводить в рух шкіру.
Скелет
Визначна риса в будові хребта — плоскі зчленовані поверхні хребців (платицельні хребці), між якими розташовані , чітко виражена диференціація хребта на 5 відділів (шийний, грудний, поперековий, крижовий, хвостовий) і постійне число шийних хребців (сім). У шийному відділі властива наявність добре виражених атланта і епістрофея. Грудний відділ складається найчастіше з 12—15 хребців. До передніх грудних хребців (зазвичай до семи) дочленовуються ребра, сполучені з грудиною (справжні ребра). Решту грудних хребців несуть ребра, що не доходять до грудини (несправжні ребра). Грудина представляє сегментовану кісткову пластинку, що закінчується подовженим хрящем — мечоподібним відростком. У поперековому відділі число хребців варіює від 2 до 9; ці хребці несуть рудиментарні ребра. Крижовий відділ складається найчастіше з чотирьох зрощених хребців. Водночас, тільки перші два хребці є істинно крижовими, а інші — хвостовими хребцями, що приросли до крижів.
Череп ссавців відзначається відносно великою мозковою коробкою, що пов'язано із розвитком головного мозку. У молодих звірів мозкова коробка, порівняно з лицьовою частиною, розвинена відносно сильніше, ніж у дорослих (це насправді пов'язано з незначним початковим розвитком лицьового відділу черепа). Число окремих кісток в черепі ссавців менше, ніж у нижчих груп хребетних, що зумовлено зростанням більшості кісток. Шви між кістковими комплексами зростаються порівняно пізно, особливо в області мозкової коробки. Це дає можливість збільшення об'єму головного мозку у міру росту тварини; з віком ці тім'ячка (лобове, потиличне і два бічних) заростають.
Травна система
Травний тракт починається передротовою порожниною, розташованою між властивими тільки ссавцям м'ясистими губами, щоками і щелепами. За щелепами лежить ротова порожнина, в якій їжа піддається механічному подрібненню і хімічній дії. За ротовою порожниною розташовується глотка, у верхню частину якої відкриваються внутрішні ніздрі і євстахієві труби. На нижній поверхні глотки розташована гортанна щілина.
Стравохід добре виражений, з гладенькою мускулатурою. Шлунок виразно відокремлений від інших відділів травного тракту і забезпечений численними залозами. Шлунок представлений або мішкоподібним розширенням, або роздільний на низку відділів.
Кишка поділяється на тонкий, товстий і прямий відділи. На межі тонкого й товстого відділів відходить сліпа кишка. Печінка розташована під діафрагмою. Жовчні протоки впадають в першу петлю тонкої кишки. У цей самий відділ кишки впадає протока і підшлункової залози, яка розташована у згортці очеревини.
Дихальна система
Єдиний орган дихання — губчасті легені. Для ссавців притаманне ускладнення верхньої гортані. Голосові зв'язки у вигляді парних згорток слизової оболонки гортані лежать між щитоподібними і черпалоподібними хрящами. Трахея і бронхи добре розвинені. В області легенів бронхи діляться на велике число дрібних бронхіол, які закінчуються альвеолами. Тут галузяться кровоносні судини.
Обмін повітря в легенях обумовлений зміною об'єму грудної клітки, що виникає в результаті руху ребер і куполоподібного м'яза, що подається до грудної порожнини, — діафрагми.
Кровоносна система
Серце чотирьох камерне. Наявна тільки одна ліва дуга аорти, що відходить від товстостінного лівого шлуночка. Від аорти відходить коротка безіменна артерія, яка ділиться на праву підключичну артерію, праву і ліву сонні артерії, ліва ж підключична артерія відходить самостійно від дуги аорти. Спинна аорта лежить під хребетним стовпом і ділиться на ряд гілок до мускулатури і внутрішніх органів.
Для венозної системи властива відсутність комірного кровообігу в нирках. Ліва передня порожниста вена зливається з правою передньою порожнистою веною, яка і виливає всю кров від переднього відділу тіла у праве передсердя.
Нервова система
Головний мозок відзначається відносно дуже великими розмірами, що обумовлюється збільшенням об'єму півкуль переднього мозку і мозочка. Розвиток переднього мозку виражається в основному в розростанні його даху — мозкового зведення, а не смугастих тіл, як у птахів. Високий розвиток кори мозку. Сіра речовина розташована поверх білої речовини. У корі розташовані центри вищої нервової діяльності. Великі півкулі мають звивини. У простому випадку є одна , що відокремлює лобову частку кори від скроневої частки. Далі з'являється поперечна , що йде, відокремлює зверху лобову частку від потиличної. У вищих представників класу число борозен велике. Проміжний мозок зверху не видно. Епіфіз і гіпофіз невеликі. Для середнього мозку характерний поділ його двома взаємно перпендикулярними борознами на чотири частки. Мозочок великий і диференційований на декілька відділів.
Органи чуття
Органи нюху
Нюхові органи дуже розвинені і відіграють величезну роль. Поступовий розвиток нюхових органів виражається у збільшенні об'єму нюхової капсули і утворення системи нюхових раковин.
Органи слуху
Орган слуху розвинений дуже добре. До його складу, окрім внутрішнього і середнього вуха, входять ще зовнішній слуховий прохід і вушна раковина. Вушна раковина підсилює слух. Внутрішній кінець слухового проходу затягнутий барабанною перетинкою, за якою лежить порожнина середнього вуха. В останній, у ссавців знаходиться три слухові кісточки. Молоточок упирається в барабанну перетинку, до нього рухомо прикріплене , що зчленоване зі стремінцем, а воно впирається в овальне вікно перетинкового лабіринту внутрішнього вуха.
Органи зору
Загалом кольоровий зір у ссавців розвинений слабко. Майже весь спектр, здатні розрізняти лише вищі мавпи східної півкулі. Акомодація у ссавців відбувається тільки шляхом зміни форми кришталика під дією війкового м'яза. Вважається, що сучасні ссавці, які еволюціонували після вимирання динозаврів, вели переважно нічний спосіб життя і не потребували кольорового зору. Люди, людиноподібні мавпи та мавпи Старого Світу, є триколірними. Щодо приматів, передбачається, що сприйняття кольорів було корисно для виявлення здалеку стиглих плодів або молодого листя, яке часто червоніє в тропіках, і є важливим харчовим запасом, коли фруктів мало.
Видільна система
Нирки у ссавців тазові. Тулубові нирки у ссавців — ембріональний орган, і згодом редукуються. Метанефричні нирки ссавців являють собою невеликі, зазвичай бобоподібної форми органи. Поверхня гладка. Нирка складається із зовнішнього кіркового шару і внутрішнього смугастого мозкового шару. У кірковому шарі розташовані звивисті канальці, що закінчуються боуменовими капсулами, усередині яких містяться клубки кровоносних судин (). У судинних клубочках здійснюється проціджувальна дія, де утворюється первинна сеча. Ниркові канальці утворюють декілька колін; у них відбувається реабсорбція з первинної сечі води, цукру і амінокислот. Число ниркових канальців дуже велике. Кінцевий продукт білкового обміну (як і у риб та амфібій) — сечовина.
Статева система
Статева система самців
Статеві залози самця — сім'яники — мають характерну овальну форму. У більшості звірів сім'яники спочатку розташовуються в порожнині тіла, але у міру статевого дозрівання вони опускаються донизу і потрапляють в особливий розташований зовні мішечок — калитку, що сполучається з порожниною тіла паховим каналом. До сім'яника прилягає зернисте тіло — придаток сім'яника, що морфологічно є клубком дуже звитих сім'явивідних каналів сім'яника і гомологічний передньому відділу тулубової нирки.
Від придатка відходить гомологічний вольфовому каналу парний сім'япровід, який впадає біля кореня статевого члена в сечостатевий канал. Сім'япроводи утворюють парні сім'яні пухирці. Вони продукують клейку рідину сперми. При основі статевого члена лежить друга парна залоза — передміхурова. Секрет передміхурової залози є основною частиною рідини сперми.
На нижній стороні пеніса розташовується . Вгору і з боків від нього лежать печеристі тіла, внутрішні порожнини яких під час статевого збудження наповнюються кров'ю, внаслідок чого пеніс стає пружним і збільшується в розмірах.
Статева система самиці
Парні яєчники завжди лежать в порожнині тіла і прикріплені до спинної сторони черевної порожнини брижею. Парні яйцепроводи, гомологічні мюллеровим каналам, відкриваються передніми своїми кінцями в порожнину тіла в безпосередній близькості від яєчників. Тут яйцепроводи утворюють широкі лійки. Верхній звивистий відділ яйцепроводів представляє фаллопієві труби. Далі йдуть розширені відділи — матка, які відкриваються в непарний відділ — піхву. Остання переходить в короткий сечостатевий канал. На черевній стороні сечостатевого каналу розташовується невеликий виріст — клітор, який має печеристі тіла і відповідає пенісу самця.
Під час розвитку ембріона, в матці ссавців з'являється притаманне для них утворення — плацента. Тільки в однопрохідних плацента відсутня. У сумчастих є зачатки плаценти. Плацента виникає внаслідок зрощення зовнішньої стінки алантоїсу з , через що формується губчасте утворення — хоріон. Хоріон зростається з епітелієм матки, сполучаючи плід з матір'ю. Вирізняють три типи плаценти: дифузна, коли ворсинки розподіляються рівномірно по хоріону (китоподібні, багато копитних, ); часточкова, коли ворсинки зібрані в групи, розподілені всією поверхнею хоріону (більшість жуйних); дискоїдальна, — ворсинки розташовуються на обмеженій, дископодібній ділянці хоріону (комахоїдні, гризуни, мавпи).
Родинні зв'язки за даними молекулярної філогенетики
Родинні зв'язки між рядами плацентарних почали прояснюватися лише нещодавно завдяки успіхам молекулярної філогенетики. Водночас відбулися й зміни в системі на рівні рядів, які відображені в багатьох сучасних джерелах (наприклад, та ). Відповідно до результатів більшості молекулярних досліджень, всі плацентарні поділяються на чотири великі клади (іноді їм надають ранг надрядів), що наведені тут в порядку відділення від загального стовбура філогенетичного дерева:
- Афротерії (Afrotheria);
- Неповнозубі (Xenarthra);
- Euarchontoglires;
- Лавразіотерії (Laurasiatheria).
До афротерій належать дві групи близькоспоріднених рядів: до першої відносяться ряди хоботні, сирени і дамани, а до другої — слонові землерийки, тенрекоподібні і трубкозуби.
До Неповнозубих належать два ряди — мурахоїди і лінивці (ряд Pilosa) і броненосці (ряд Cingulata).
До Euarchontoglires належать ряди гризуни (Rodentia), Зайцеподібні (Lagomorpha) (дві сестринські групи), Тупаєподібні (Scadentia), Шерстокрили (Dermoptera) і Примати (Primates) (дві сестринські групи).
До Laurasiatheria належать загони комахоїдні (Eulipotyphla) (за деякими даними, їжаки і інші комахоїдні складають два різних сестринських ряди — їжакоподібні (Erinaceomorpha) і мідицеподібні (Soricomorpha)), рукокрилі (Chiroptera), панголіни (Pholidota), хижі (Carnivora), непарнокопитні (Perissodactyla), парнокопитні (Artiodactyla), китоподібні (Cetacea). З точки зору еволюційної теорії ряди іноді об'єднують в загальний таксон Китопарнокопитні (Cetartiodactyla). Ластоногі включаються до складу ряду хижі (власне, до групи Arctoidea) і є збірною групою, частина якої (моржі та сивучі) є найближчими родичами ведмедів, а інші (тюлені) — родинними до мустелових (Musteloidea).
Походження ссавців
Найдавніші залишки Синапсид датують Пенсильванським часом (318—299 млн років тому) Кам'яновугільного періоду Палеозойської ери. З того часу відомо Археотириса флоридського (Archaeothyris florensis Reisz, 1972) та кілька видів з роду Клепсидропс (Clepsydrops Cope, 1875), які відносять до умовної групи «Пелікозаврів».
Synapsida (Синапсиди) |-Caseasauria () `-Eupelycosauria (Справжні Пелікозаври) |-родина Varanopseidae (Варанопсеїди) `-+-родина Ophiacodontidae () `-+-родина Edaphosauridae () `-Sphenacodontia (Сфенакодонтні) |-родина Sphenacodontidae () `-Therapsida (Терапсиди) |-Biarmosuchia (Біармозухія) | `-рід Eotitanosuchus (Еотитанозух) `-Eutherapsida (Справжні Звіроподібні ящери) |-Dinocephalia (Диноцефали) `-Neotherapsida (Новозвіроподібні ящери) |-Anomodontia (Аномодонтії) `-Theriodontia (Звірозубі ящери) |-Gorgonopsia (Ґорґонопсиди) `-Eutheriodontia (Справжні Звірозубі ящери) |-Therocephalia () `-Cynodontia (Цинодонти) |- + -рід Dvinia (Двінія) | `—рід Procynosuchus (Процинозух) `- Epicynodontia (Епіцинодонти) |-рід Thrinaxodon () `-Eucynodontia (Справжні Цинодонти) |- + -рід Cynognathus (Циногнат) | `- + -родина Tritylodontidae (Тритилодонтиди) | `-родина Traversodontidae (Траверсодонтиди) `-Probainognathia () |- + -родина Trithelodontidae () | `—родина Chiniquodontidae (Хінікводонтиди) `- + -рід Prozostrodon (Прозостродон) `- Mammaliaformes (Ссавцеподібні) `-Mammalia (Ссавці)
Еволюція ссавців
У липні 2023 року, згідно публікації в Journal of Systematic Palaeontology, вчені провели аналіз скам'янілостей, знайдених у Великому вододілі, штат Вайомінг (США) і виявили три нові види древніх ссавців. Тваринам були дані імена Beornus honeyi, Miniconus jeanninae та Conacodon hettingeri. Усі вони є кондилартами — прародичами сучасних копитних.
Систематика
Класична систематика (середина-кінець 20 ст.)
Підклас Яйцекладні, або Першозвірі (Prototheria)
- Ряд Однопрохідні (Monotremata)
Підклас Звірі (Theria):
- Інфраклас Нижчі Звірі (Metatheria)
- Ряд Сумчасті (Marsupialia)
- Інфраклас Плацентарні або Вищі Звірі (Eutheria)
- Ряд Комахоїдні (Insectivora)
- Ряд Неповнозубі (Edentata)
- Надряд Архонти (Archonta)
- Ряд Шерстокрилі (Dermoptera)
- Ряд Рукокрилі (Chiroptera)
- Ряд Примати (Primates)
- Надряд Гризуни (Glires)
- Ряд Гризуни, або двопарнорізцеві (Rodentia, seu Duplicidentata)
- Ряд Зайцеподібні, або однопарнорізцеві (Lagomorpha, seu Simplicidentata)
- Надряд Хижі (Ferae, seu Carnivora s.l.)
- Надряд Унгуляти (Ungulata)
- Ряд Китоподібні (Cetacea, seu Ceti)
- Ряд Сирени Sirenia
- Ряд Хоботні (Proboscidea)
- Ряд Дамани (Hyracoidea)
- Ряд Парнокопитні (Artiodactyla)
- Ряд Мозоленогі (Tylopoda)
- Ряд Непарнокопитні (Perissodactyla)
- Інфраклас Нижчі Звірі (Metatheria)
Класифікація McKenna/Bell 1997 (вище рядів)
Class Mammalia
- Subclass Prototheria
- Subclass Theriiformes
- Infraclass †Allotheria
- Infraclass †Triconodonta
- Infraclass Holotheria
- Superlegion †Kuehneotheria
- Superlegion Trechnotheria
- Legion †Symmetrodonta
- Legion Cladotheria
- Sublegion †Dryolestoidea
- Sublegion Zatheria
- Infralegion †Peramura
- Infralegion Tribosphenida
- Supercogort †Aegialodontia
- Supercohort Theria
- Cohort Marsupialia
- Cohort Placentalia
Молекулярна систематика сучасних ссавців
Підклас Yinotheria
- Інфраклас Australosphenida
- Ряд Однопрохідні (Monotremata), 5 видів
- Ряд Однопрохідні (Monotremata), 5 видів
Підклас Звірі (Theria)
- Інфраклас Сумчасті (Marsupialia)
- Ряд Опосумоподібні (Didelphimorphia), 126 видів
- Ряд Ценолестоподібні (Paucituberculata), 7 видів
- Надряд Австралодельфи (Australidelphia)
- Ряд Дромероподібні (Microbiotheria), 2 види
- Ряд Кускусоподібні (Diprotodontia), 151 вид
- Ряд Ноториктоподібні (Notoryctemorphia), 2 види
- Ряд Кволоподібні (Dasyuromorphia), 88 видів
- Ряд Бандикутоподібні (Peramelemorphia), 23 види
- Інфраклас Плацентарні (Placentalia)
- Клада Atlantogenata
- Надряд I Афротерії (Afrotheria)
- Грандряд «Афроінсектофіли» (Afroinsectiphilia)
- Ряд Стрибунцеподібні (Macroscelidea), 20 видів
- Ряд Тенрекоподібні (Afrosoricida), 55 видів
- Ряд Трубкозубоподібні (Tubulidentata), 1 вид
- Грандряд «Пенунґуляти» (Paenungulata)
- Ряд Даманоподібні (Hyracoidea), 6 видів
- Ряд Слоноподібні (Proboscidea), 3 види
- Ряд Сирени (Sirenia), 4 види
- Грандряд «Афроінсектофіли» (Afroinsectiphilia)
- Надряд II: Неповнозубі (Xenarthra)
- Ряд Лінивцеподібні (Pilosa), 17 видів
- Ряд Броненосцеподібні (Cingulata), 22 види
- Надряд I Афротерії (Afrotheria)
- Клада Бореоевтерії (Boreoeutheria)
- Надряд III: Евархонтогліри (Euarchontoglira)
- Грандряд «Евархонти» Euarchonta
- Ряд Тупаєподібні (Scandentia), 23 види
- Ряд Кагуаноподібні (Dermoptera), 2 види
- Ряд Примати (Primates), 517 видів
- Грандряд Гризуни (Glires)
- Ряд Зайцеподібні (Lagomorpha), 111 видів
- Ряд Мишоподібні (Rodentia), 2680 види
- Грандряд «Евархонти» Euarchonta
- Надряд IV: Лавразіотерії (Laurasiatheria)
- Ряд Комахоїдні (Eulipotyphla), 584 видів
- Клада Scrotifera
- Ряд Рукокрилі (Chiroptera), 1466 видів
- Грандряд Ferungulata
- мірряд Ferae
- мірряд Унгуляти (Ungulata)
- Ряд Непарнокопитні (Perissodactyla), 18 видів
- Ряд Оленеподібні (Artiodactyla), 360 видів
- Надряд III: Евархонтогліри (Euarchontoglira)
Разом: 27 рядів, 167 родин, 1351 родів, 6594 видів.
Див. також
Примітки
- Connor J Burgin, Jocelyn P Colella, Philip L Kahn, Nathan S Upham: How many species of mammals are there? Journal of Mammalogy, Volume 99, Issue 1, 1 February 2018, Pages 1–14, doi: 10.1093/jmammal/gyx147
- Wilson, D. E.; Reeder, D. M., ред. (2005). Preface and introductory material. Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (вид. 3rd). Johns Hopkins University Press. с. xxvi. ISBN . OCLC 62265494.
- 125 родин за даними Encyclopaedia Britannica.
- Загороднюк, І.; Харчук, С. Українська зооніміка та взаємний вплив наукових і вернакулярних назв ссавців // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2017. — Вип. 15. — С. 37–66. — DOI: .
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 388. — .
- Алойзій Покорный. Зоологія съ образками для низшихъ клясъ середнихъ шкôлъ / Перевъвъ на рускій языкъ М. Поляньскій. — Прага, 1874.
- Maor, Roi; Dayan, Tamar; Ferguson-Gow, Henry; Jones, Kate E. (6 листопада 2017). Temporal niche expansion in mammals from a nocturnal ancestor after dinosaur extinction. Nature Ecology & Evolution. Т. 1, № 12. с. 1889—1895. doi:10.1038/s41559-017-0366-5. ISSN 2397-334X. Процитовано 4 травня 2023.
- Yokoyama, Shozo; Xing, Jinyi; Liu, Yang; Faggionato, Davide; Altun, Ahmet; Starmer, William T. (18 грудня 2014). Epistatic Adaptive Evolution of Human Color Vision. PLoS Genetics. Т. 10, № 12. с. e1004884. doi:10.1371/journal.pgen.1004884. ISSN 1553-7404. Процитовано 4 травня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Dominy, Nathaniel J.; Lucas, Peter W. (2001-03). Ecological importance of trichromatic vision to primates. Nature. Т. 410, № 6826. с. 363—366. doi:10.1038/35066567. ISSN 0028-0836. Процитовано 4 травня 2023.
- Наукові статті за темою: Journal of Systematic Palaeontology
- Палеонтологи відкрили три нових види ссавців завдяки знайденим у Америці скам'янілостям. 22.07.2023, 22:01
- ASM's Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 06.01.2024.
Посилання
- Нові види ссавців 2010 [ 10 грудня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
- 11 нових видів ссавців описано впродовж 2009 року [ 29 серпня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
- 12 нових видів ссавців відкрито у 2008 році [ 25 вересня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
- Рання еволюція ссавців [ 6 липня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
- Виникнення ссавців [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
- Список ссавців України [ 18 січня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
- Encyclopaedia Britannica — Mammal (animal) [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Великі ссавці пізнього неогену та раннього антропогену України: монографія / відп. ред. Л. І. Рековець ; Національна Академія Наук України, Національний науково-природничий музей. — К. : ЕКМО, 2008. — 204 с. —
- Підоплічко I. Г. Загальна характеристика класу ссавців (Mammalia) [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.] / Фауна України. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — Том 1, вип. 1. — С. 7–69 с.
- Сокур I. Т. Ссавці фауни України та їх господарське значення. — Київ: Держучпедвид., 1960. — 211 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ssavci Mammalia klas teplokrovnih hrebetnih tvarin yakim pritamanni visokij rozvitok kori velikih pivkul golovnogo mozku nayavnist molochnih zaloz ta volosyanogo pokrivu Ssavci opanuvali vsi seredovisha zhittya razom iz vodnim i povitryanim Ssavci Period isnuvannya 225 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ Npiznij trias doteper Zhirafa krilan yizhak yevropejskij lev Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Nadklas Chotirinogi Tetrapoda Klada Reptiliomorfi Reptiliomorpha Klada Amnioti Amniota Klada Sinapsidi Synapsida Klada Ssavcepodibni Mammaliaformes Klas Ssavci Mammalia Linnaeus 1758 Suchasni pidklasi infraklasi Yinotheria Australosphenida Odnoprohidni Monotremata Zviri Theria Sumchasti Marsupialia 7 ryadiv suchasnih sumchastih Placentarni Placentalia 19 ryadiv suchasnih placentarnih Vikishovishe Mammalia Stanom na 1 lyutogo 2018 roku vidomo 6399 suchasnih vidiv ssavciv yaki rozpodileni mizh 1 229 rodami 153 rodinami ta 29 ryadami Za kilkistyu suchasnih vidiv nad ssavcyami perevazhayut taki grupi hrebetnih yak ribi 21 tisyach ta ptahi 9000 10000 plazuniv 8 tisyach Morfologichni oznaki ssavciv tilo vkrite sherstyu shkira bagata zalozami osoblivimi ye molochni zalozi Pokrivni kistki cherepa mayut porozhnini Cherep zchlenovuyetsya z hrebtom dvoma potilichnimi virostami Nizhnya shelepa skladayetsya tilki iz zubnoyi kistki Kvadratna i zchlenivna kistki vidozmineni na sluhovi kistochki i roztashovani v porozhnini serednogo vuha Zubi rozpodileni na rizci ikla peredkutni i kutni vsi voni krim kutnih zvichajno mayut molochnu generaciyu voni sidyat v alveolah Liktovij suglob spryamovanij nazad kolinnij upered Serce chotirikamerne zberigayetsya lishe odna liva duga aorti Eritrociti bez yaderni Perevazhna bilshist ssavciv zdatni do zhivorodinnya z chim pov yazanij rozvitok placenti Yak i vsim amniotam ssavcyam vlastive tilki vnutrishnye zaplidnennya NazvaLatinska nazva Mammalia pohodit vid mamma molochna zaloza Ukrayinska nazva pohodit vid slova ssati yake pohodit vid prasl ssati starocerk slov ssati Mozhlivo vpershe ukrayinska nazva ssavcѣ Mammalia yak sinonim do ssushii vzhito v pidruchniku Zoologiya 1874 r yakij ye perekladom pidruchnika Alojziya Pokornogo pereklad vikonav profesor Mihajlo Polyanskij Potribno zaznachiti sho ukrayinske ssavci ye povnim fonetichnim vidpovidnikom cheskoyi nazvi ssawci yaka bula u vzhitku v XIX st Anatomichna budovaShkira ssavciv 1 ostova volosina 2 rogovij shar epidermisu 3 salna zaloza 4 m yaz 5 vlasne shkira derma 6 volosyana sumka 7 potova zaloza z vividnoyu protokoyu Pokrivi tila Dokladnishe Pokrivi tila Shkira ssavciv skladayetsya z dvoh shariv zovnishnogo epidermisu i vnutrishnogo dermi abo vlasne shkiri Epidermis svoyeyu chergoyu skladayetsya z dvoh shariv Glibokij shar predstavlenij zhivimi cilindrichnimi abo kubichnimi klitinami vidomij pid nazvoyu malpigiyevogo abo parostkovogo sharu Blizhche do poverhni klitini plaskishi v nih z yavlyayutsya vkraplennya yakij postupovo zapovnyuyuchi vmist klitini vede do yiyi rogovogo pererodzhennya i vidmirannya Poverhnevo roztashovani klitini ostatochno rogoviyut i postupovo zlushuyutsya u viglyadi dribnoyi lupi abo cilimi klaptyami Znoshennya rogovogo sharu epidermisu zapovnyuyetsya postijnim narostannyam jogo zavdyaki dilennyu klitin malpigiyevogo sharu Budova volossya U strukturi volossya rozriznyayut stovbur chastinu yaka vistupaye nad shkiroyu i korin chastinu sho sidit v shkiri Stovbur skladayetsya z sercevini kirkovogo sharu i shkirki Sercevina ye poristoyu tkaninoyu mizh klitinami yakoyi znahoditsya povitrya same cya chastina volosa nadaye jomu malu teploprovidnist Kirkovij shar navpaki duzhe shilnij i dodaye volosu micnist Tonka zovnishnya shkirka zahishaye volos vid mehanichnih i himichnih dij Korin volosini u svoyij verhnij chastini maye cilindrichnu formu i ye pryamim prodovzhennyam stovbura U nizhnij chastini korin rozshiryuyetsya i zakinchuyetsya kolbopodibnim potovshennyam volosyana cibulina yaka mov kovpachok ohoplyuye virist kutisu volosyanij sosochok Krovonosni sudini sho vhodyat v cej sosochok zabezpechuyut zhittyediyalnist klitin cibulini volosa Utvorennya i narostannya volossya vidbuvayetsya shlyahom rozmnozhennya i vidozmini klitin cibulini Stovbur volosa ye vzhe mertvim rogovim utvorom nezdatnim do zrostannya i zmini formi Shkirni zalozi Ssavcyam pritamanni chislenni ta riznomanitni za budovoyu i priznachennyami shkirni zalozi Osnovni tipi zaloz taki potovi salni pahuchi molochni Potovi zalozi trubchasti glibinni chastini yih mayut vid klubka Voni vidkrivayutsya bezposeredno na poverhni shkiri chi u volosyanu sumku Produktom vidilennya cih zaloz ye pit sho skladayetsya zdebilshogo z vodi v yakij rozchineni sechovina i soli Zavdannya oholodzhuvannya tila shlyahom viparovuvannya Salni zalozi mayut gronopodibnu budovu j vidkrivayutsya u lijku volosyanoyi sumki Zhirnij sekret cih zaloz zmashuye volossya i poverhnevij shar epidermisu shkiri Pahuchi zalozi ye vidozminoyu potovih abo salnih zaloz a inodi poyednannyam oboh Molochni zalozi ye svoyeridnoyu vidozminoyu prostih trubchastih potovih zaloz U najprostishomu vipadku voni zberigayut trubchastu budovu i vidkrivayutsya nazovni u volosyanu sumku v odnoprohidnih ssavciv U sumchastih i placentarnih molochni zalozi mayut gronopodibnu budovu i protoki yih vidkrivayutsya na soskah M yazova sistema Dokladnishe M yazova sistema M yazova sistema ssavciv duzhe rozpodilena i vidriznyayetsya velikim chislom riznomanitno roztashovanih m yaziv Vlastiva nayavnist kupolopodibnogo m yaza diafragmi sho vidmezhovuye cherevnu porozhninu vid grudnoyi Perevazhno yiyi priznachennya polyagaye v zmini ob yemu grudnoyi porozhnini sho pov yazana z dihannyam Znachnij rozvitok otrimuye pidshkirna muskulatura sho privodit v ruh shkiru Skelet Dokladnishe Skelet Viznachna risa v budovi hrebta ploski zchlenovani poverhni hrebciv platicelni hrebci mizh yakimi roztashovani chitko virazhena diferenciaciya hrebta na 5 viddiliv shijnij grudnij poperekovij krizhovij hvostovij i postijne chislo shijnih hrebciv sim U shijnomu viddili vlastiva nayavnist dobre virazhenih atlanta i epistrofeya Grudnij viddil skladayetsya najchastishe z 12 15 hrebciv Do perednih grudnih hrebciv zazvichaj do semi dochlenovuyutsya rebra spolucheni z grudinoyu spravzhni rebra Reshtu grudnih hrebciv nesut rebra sho ne dohodyat do grudini nespravzhni rebra Grudina predstavlyaye segmentovanu kistkovu plastinku sho zakinchuyetsya podovzhenim hryashem mechopodibnim vidrostkom U poperekovomu viddili chislo hrebciv variyuye vid 2 do 9 ci hrebci nesut rudimentarni rebra Krizhovij viddil skladayetsya najchastishe z chotiroh zroshenih hrebciv Vodnochas tilki pershi dva hrebci ye istinno krizhovimi a inshi hvostovimi hrebcyami sho prirosli do krizhiv Cherep ssavciv vidznachayetsya vidnosno velikoyu mozkovoyu korobkoyu sho pov yazano iz rozvitkom golovnogo mozku U molodih zviriv mozkova korobka porivnyano z licovoyu chastinoyu rozvinena vidnosno silnishe nizh u doroslih ce naspravdi pov yazano z neznachnim pochatkovim rozvitkom licovogo viddilu cherepa Chislo okremih kistok v cherepi ssavciv menshe nizh u nizhchih grup hrebetnih sho zumovleno zrostannyam bilshosti kistok Shvi mizh kistkovimi kompleksami zrostayutsya porivnyano pizno osoblivo v oblasti mozkovoyi korobki Ce daye mozhlivist zbilshennya ob yemu golovnogo mozku u miru rostu tvarini z vikom ci tim yachka lobove potilichne i dva bichnih zarostayut Travna sistema Dokladnishe Travna sistema Travnij trakt pochinayetsya peredrotovoyu porozhninoyu roztashovanoyu mizh vlastivimi tilki ssavcyam m yasistimi gubami shokami i shelepami Za shelepami lezhit rotova porozhnina v yakij yizha piddayetsya mehanichnomu podribnennyu i himichnij diyi Za rotovoyu porozhninoyu roztashovuyetsya glotka u verhnyu chastinu yakoyi vidkrivayutsya vnutrishni nizdri i yevstahiyevi trubi Na nizhnij poverhni glotki roztashovana gortanna shilina Stravohid dobre virazhenij z gladenkoyu muskulaturoyu Shlunok virazno vidokremlenij vid inshih viddiliv travnogo traktu i zabezpechenij chislennimi zalozami Shlunok predstavlenij abo mishkopodibnim rozshirennyam abo rozdilnij na nizku viddiliv Kishka podilyayetsya na tonkij tovstij i pryamij viddili Na mezhi tonkogo j tovstogo viddiliv vidhodit slipa kishka Pechinka roztashovana pid diafragmoyu Zhovchni protoki vpadayut v pershu petlyu tonkoyi kishki U cej samij viddil kishki vpadaye protoka i pidshlunkovoyi zalozi yaka roztashovana u zgortci ocherevini Dihalna sistema Dokladnishe Dihalna sistema Yedinij organ dihannya gubchasti legeni Dlya ssavciv pritamanne uskladnennya verhnoyi gortani Golosovi zv yazki u viglyadi parnih zgortok slizovoyi obolonki gortani lezhat mizh shitopodibnimi i cherpalopodibnimi hryashami Traheya i bronhi dobre rozvineni V oblasti legeniv bronhi dilyatsya na velike chislo dribnih bronhiol yaki zakinchuyutsya alveolami Tut galuzyatsya krovonosni sudini Obmin povitrya v legenyah obumovlenij zminoyu ob yemu grudnoyi klitki sho vinikaye v rezultati ruhu reber i kupolopodibnogo m yaza sho podayetsya do grudnoyi porozhnini diafragmi Krovonosna sistema Dokladnishe Krovonosna sistema Serce chotiroh kamerne Nayavna tilki odna liva duga aorti sho vidhodit vid tovstostinnogo livogo shlunochka Vid aorti vidhodit korotka bezimenna arteriya yaka dilitsya na pravu pidklyuchichnu arteriyu pravu i livu sonni arteriyi liva zh pidklyuchichna arteriya vidhodit samostijno vid dugi aorti Spinna aorta lezhit pid hrebetnim stovpom i dilitsya na ryad gilok do muskulaturi i vnutrishnih organiv Dlya venoznoyi sistemi vlastiva vidsutnist komirnogo krovoobigu v nirkah Liva perednya porozhnista vena zlivayetsya z pravoyu perednoyu porozhnistoyu venoyu yaka i vilivaye vsyu krov vid perednogo viddilu tila u prave peredserdya Nervova sistema Dokladnishe Nervova sistema Golovnij mozok vidznachayetsya vidnosno duzhe velikimi rozmirami sho obumovlyuyetsya zbilshennyam ob yemu pivkul perednogo mozku i mozochka Rozvitok perednogo mozku virazhayetsya v osnovnomu v rozrostanni jogo dahu mozkovogo zvedennya a ne smugastih til yak u ptahiv Visokij rozvitok kori mozku Sira rechovina roztashovana poverh biloyi rechovini U kori roztashovani centri vishoyi nervovoyi diyalnosti Veliki pivkuli mayut zvivini U prostomu vipadku ye odna sho vidokremlyuye lobovu chastku kori vid skronevoyi chastki Dali z yavlyayetsya poperechna sho jde vidokremlyuye zverhu lobovu chastku vid potilichnoyi U vishih predstavnikiv klasu chislo borozen velike Promizhnij mozok zverhu ne vidno Epifiz i gipofiz neveliki Dlya serednogo mozku harakternij podil jogo dvoma vzayemno perpendikulyarnimi boroznami na chotiri chastki Mozochok velikij i diferencijovanij na dekilka viddiliv Organi chuttya Dokladnishe Organi chuttya Organi nyuhu Nyuhovi organi duzhe rozvineni i vidigrayut velicheznu rol Postupovij rozvitok nyuhovih organiv virazhayetsya u zbilshenni ob yemu nyuhovoyi kapsuli i utvorennya sistemi nyuhovih rakovin Organi sluhu Dokladnishe Sluh ssavciv Organ sluhu rozvinenij duzhe dobre Do jogo skladu okrim vnutrishnogo i serednogo vuha vhodyat she zovnishnij sluhovij prohid i vushna rakovina Vushna rakovina pidsilyuye sluh Vnutrishnij kinec sluhovogo prohodu zatyagnutij barabannoyu peretinkoyu za yakoyu lezhit porozhnina serednogo vuha V ostannij u ssavciv znahoditsya tri sluhovi kistochki Molotochok upirayetsya v barabannu peretinku do nogo ruhomo prikriplene sho zchlenovane zi stremincem a vono vpirayetsya v ovalne vikno peretinkovogo labirintu vnutrishnogo vuha Organi zoru Dokladnishe Zir ssavciv Zagalom kolorovij zir u ssavciv rozvinenij slabko Majzhe ves spektr zdatni rozriznyati lishe vishi mavpi shidnoyi pivkuli Akomodaciya u ssavciv vidbuvayetsya tilki shlyahom zmini formi krishtalika pid diyeyu vijkovogo m yaza Vvazhayetsya sho suchasni ssavci yaki evolyucionuvali pislya vimirannya dinozavriv veli perevazhno nichnij sposib zhittya i ne potrebuvali kolorovogo zoru Lyudi lyudinopodibni mavpi ta mavpi Starogo Svitu ye trikolirnimi Shodo primativ peredbachayetsya sho sprijnyattya koloriv bulo korisno dlya viyavlennya zdaleku stiglih plodiv abo molodogo listya yake chasto chervoniye v tropikah i ye vazhlivim harchovim zapasom koli fruktiv malo Vidilna sistema Dokladnishe Vidilna sistema Nirki u ssavciv tazovi Tulubovi nirki u ssavciv embrionalnij organ i zgodom redukuyutsya Metanefrichni nirki ssavciv yavlyayut soboyu neveliki zazvichaj bobopodibnoyi formi organi Poverhnya gladka Nirka skladayetsya iz zovnishnogo kirkovogo sharu i vnutrishnogo smugastogo mozkovogo sharu U kirkovomu shari roztashovani zvivisti kanalci sho zakinchuyutsya boumenovimi kapsulami useredini yakih mistyatsya klubki krovonosnih sudin U sudinnih klubochkah zdijsnyuyetsya procidzhuvalna diya de utvoryuyetsya pervinna secha Nirkovi kanalci utvoryuyut dekilka kolin u nih vidbuvayetsya reabsorbciya z pervinnoyi sechi vodi cukru i aminokislot Chislo nirkovih kanalciv duzhe velike Kincevij produkt bilkovogo obminu yak i u rib ta amfibij sechovina Stateva sistema Dokladnishe Stateva sistema Stateva sistema samciv Statevi zalozi samcya sim yaniki mayut harakternu ovalnu formu U bilshosti zviriv sim yaniki spochatku roztashovuyutsya v porozhnini tila ale u miru statevogo dozrivannya voni opuskayutsya donizu i potraplyayut v osoblivij roztashovanij zovni mishechok kalitku sho spoluchayetsya z porozhninoyu tila pahovim kanalom Do sim yanika prilyagaye zerniste tilo pridatok sim yanika sho morfologichno ye klubkom duzhe zvitih sim yavividnih kanaliv sim yanika i gomologichnij perednomu viddilu tulubovoyi nirki Vid pridatka vidhodit gomologichnij volfovomu kanalu parnij sim yaprovid yakij vpadaye bilya korenya statevogo chlena v sechostatevij kanal Sim yaprovodi utvoryuyut parni sim yani puhirci Voni produkuyut klejku ridinu spermi Pri osnovi statevogo chlena lezhit druga parna zaloza peredmihurova Sekret peredmihurovoyi zalozi ye osnovnoyu chastinoyu ridini spermi Na nizhnij storoni penisa roztashovuyetsya Vgoru i z bokiv vid nogo lezhat pecheristi tila vnutrishni porozhnini yakih pid chas statevogo zbudzhennya napovnyuyutsya krov yu vnaslidok chogo penis staye pruzhnim i zbilshuyetsya v rozmirah Stateva sistema samici Parni yayechniki zavzhdi lezhat v porozhnini tila i prikripleni do spinnoyi storoni cherevnoyi porozhnini brizheyu Parni yajceprovodi gomologichni myullerovim kanalam vidkrivayutsya perednimi svoyimi kincyami v porozhninu tila v bezposerednij blizkosti vid yayechnikiv Tut yajceprovodi utvoryuyut shiroki lijki Verhnij zvivistij viddil yajceprovodiv predstavlyaye fallopiyevi trubi Dali jdut rozshireni viddili matka yaki vidkrivayutsya v neparnij viddil pihvu Ostannya perehodit v korotkij sechostatevij kanal Na cherevnij storoni sechostatevogo kanalu roztashovuyetsya nevelikij virist klitor yakij maye pecheristi tila i vidpovidaye penisu samcya Pid chas rozvitku embriona v matci ssavciv z yavlyayetsya pritamanne dlya nih utvorennya placenta Tilki v odnoprohidnih placenta vidsutnya U sumchastih ye zachatki placenti Placenta vinikaye vnaslidok zroshennya zovnishnoyi stinki alantoyisu z cherez sho formuyetsya gubchaste utvorennya horion Horion zrostayetsya z epiteliyem matki spoluchayuchi plid z matir yu Viriznyayut tri tipi placenti difuzna koli vorsinki rozpodilyayutsya rivnomirno po horionu kitopodibni bagato kopitnih chastochkova koli vorsinki zibrani v grupi rozpodileni vsiyeyu poverhneyu horionu bilshist zhujnih diskoyidalna vorsinki roztashovuyutsya na obmezhenij diskopodibnij dilyanci horionu komahoyidni grizuni mavpi Rodinni zv yazki za danimi molekulyarnoyi filogenetikiRodinni zv yazki mizh ryadami placentarnih pochali proyasnyuvatisya lishe neshodavno zavdyaki uspiham molekulyarnoyi filogenetiki Vodnochas vidbulisya j zmini v sistemi na rivni ryadiv yaki vidobrazheni v bagatoh suchasnih dzherelah napriklad ta Vidpovidno do rezultativ bilshosti molekulyarnih doslidzhen vsi placentarni podilyayutsya na chotiri veliki kladi inodi yim nadayut rang nadryadiv sho navedeni tut v poryadku viddilennya vid zagalnogo stovbura filogenetichnogo dereva Afroteriyi Afrotheria Nepovnozubi Xenarthra Euarchontoglires Lavrazioteriyi Laurasiatheria Do afroterij nalezhat dvi grupi blizkosporidnenih ryadiv do pershoyi vidnosyatsya ryadi hobotni sireni i damani a do drugoyi slonovi zemlerijki tenrekopodibni i trubkozubi Do Nepovnozubih nalezhat dva ryadi murahoyidi i linivci ryad Pilosa i bronenosci ryad Cingulata Do Euarchontoglires nalezhat ryadi grizuni Rodentia Zajcepodibni Lagomorpha dvi sestrinski grupi Tupayepodibni Scadentia Sherstokrili Dermoptera i Primati Primates dvi sestrinski grupi Do Laurasiatheria nalezhat zagoni komahoyidni Eulipotyphla za deyakimi danimi yizhaki i inshi komahoyidni skladayut dva riznih sestrinskih ryadi yizhakopodibni Erinaceomorpha i midicepodibni Soricomorpha rukokrili Chiroptera pangolini Pholidota hizhi Carnivora neparnokopitni Perissodactyla parnokopitni Artiodactyla kitopodibni Cetacea Z tochki zoru evolyucijnoyi teoriyi ryadi inodi ob yednuyut v zagalnij takson Kitoparnokopitni Cetartiodactyla Lastonogi vklyuchayutsya do skladu ryadu hizhi vlasne do grupi Arctoidea i ye zbirnoyu grupoyu chastina yakoyi morzhi ta sivuchi ye najblizhchimi rodichami vedmediv a inshi tyuleni rodinnimi do mustelovih Musteloidea Pohodzhennya ssavcivNajdavnishi zalishki Sinapsid datuyut Pensilvanskim chasom 318 299 mln rokiv tomu Kam yanovugilnogo periodu Paleozojskoyi eri Z togo chasu vidomo Arheotirisa floridskogo Archaeothyris florensis Reisz 1972 ta kilka vidiv z rodu Klepsidrops Clepsydrops Cope 1875 yaki vidnosyat do umovnoyi grupi Pelikozavriv Synapsida Sinapsidi Caseasauria Eupelycosauria Spravzhni Pelikozavri rodina Varanopseidae Varanopseyidi rodina Ophiacodontidae rodina Edaphosauridae Sphenacodontia Sfenakodontni rodina Sphenacodontidae Therapsida Terapsidi Biarmosuchia Biarmozuhiya rid Eotitanosuchus Eotitanozuh Eutherapsida Spravzhni Zviropodibni yasheri Dinocephalia Dinocefali Neotherapsida Novozviropodibni yasheri Anomodontia Anomodontiyi Theriodontia Zvirozubi yasheri Gorgonopsia Gorgonopsidi Eutheriodontia Spravzhni Zvirozubi yasheri Therocephalia Cynodontia Cinodonti rid Dvinia Dviniya rid Procynosuchus Procinozuh Epicynodontia Epicinodonti rid Thrinaxodon Eucynodontia Spravzhni Cinodonti rid Cynognathus Cinognat rodina Tritylodontidae Tritilodontidi rodina Traversodontidae Traversodontidi Probainognathia rodina Trithelodontidae rodina Chiniquodontidae Hinikvodontidi rid Prozostrodon Prozostrodon Mammaliaformes Ssavcepodibni Mammalia Ssavci Evolyuciya ssavcivU lipni 2023 roku zgidno publikaciyi v Journal of Systematic Palaeontology vcheni proveli analiz skam yanilostej znajdenih u Velikomu vododili shtat Vajoming SShA i viyavili tri novi vidi drevnih ssavciv Tvarinam buli dani imena Beornus honeyi Miniconus jeanninae ta Conacodon hettingeri Usi voni ye kondilartami prarodichami suchasnih kopitnih SistematikaKlasichna sistematika seredina kinec 20 st Pidklas Yajcekladni abo Pershozviri Prototheria Ryad Odnoprohidni Monotremata dd dd dd dd Pidklas Zviri Theria Infraklas Nizhchi Zviri Metatheria Ryad Sumchasti Marsupialia dd dd Infraklas Placentarni abo Vishi Zviri Eutheria Ryad Komahoyidni Insectivora Ryad Nepovnozubi Edentata dd Nadryad Arhonti Archonta Ryad Sherstokrili Dermoptera Ryad Rukokrili Chiroptera Ryad Primati Primates dd Nadryad Grizuni Glires Ryad Grizuni abo dvoparnorizcevi Rodentia seu Duplicidentata Ryad Zajcepodibni abo odnoparnorizcevi Lagomorpha seu Simplicidentata dd Nadryad Hizhi Ferae seu Carnivora s l Ryad Yasheri Pholydota Ryad Hizhi Carnivora seu Fissipedia Ryad Lastonogi Pinnipedia dd Nadryad Ungulyati Ungulata Ryad Kitopodibni Cetacea seu Ceti Ryad Sireni Sirenia Ryad Hobotni Proboscidea Ryad Damani Hyracoidea Ryad Parnokopitni Artiodactyla Ryad Mozolenogi Tylopoda Ryad Neparnokopitni Perissodactyla dd dd dd dd Klasifikaciya McKenna Bell 1997 vishe ryadiv Class Mammalia Subclass Prototheria Subclass Theriiformes Infraclass Allotheria Infraclass Triconodonta Infraclass Holotheria Superlegion Kuehneotheria Superlegion Trechnotheria Legion Symmetrodonta Legion Cladotheria Sublegion Dryolestoidea Sublegion Zatheria Infralegion Peramura Infralegion Tribosphenida Supercogort Aegialodontia Supercohort Theria Cohort Marsupialia Cohort Placentalia Molekulyarna sistematika suchasnih ssavciv Pidklas Yinotheria Infraklas AustralosphenidaRyad Odnoprohidni Monotremata 5 vidiv dd dd dd dd dd Pidklas Zviri Theria Infraklas Sumchasti Marsupialia Ryad Oposumopodibni Didelphimorphia 126 vidiv Ryad Cenolestopodibni Paucituberculata 7 vidiv dd dd dd dd Nadryad Avstralodelfi Australidelphia Ryad Dromeropodibni Microbiotheria 2 vidi Ryad Kuskusopodibni Diprotodontia 151 vid Ryad Notoriktopodibni Notoryctemorphia 2 vidi Ryad Kvolopodibni Dasyuromorphia 88 vidiv Ryad Bandikutopodibni Peramelemorphia 23 vidi dd dd dd dd dd Infraklas Placentarni Placentalia Klada AtlantogenataNadryad I Afroteriyi Afrotheria Grandryad Afroinsektofili Afroinsectiphilia Ryad Stribuncepodibni Macroscelidea 20 vidiv Ryad Tenrekopodibni Afrosoricida 55 vidiv Ryad Trubkozubopodibni Tubulidentata 1 vid dd dd Grandryad Penungulyati Paenungulata Ryad Damanopodibni Hyracoidea 6 vidiv Ryad Slonopodibni Proboscidea 3 vidi Ryad Sireni Sirenia 4 vidi dd dd dd dd Nadryad II Nepovnozubi Xenarthra Ryad Linivcepodibni Pilosa 17 vidiv Ryad Bronenoscepodibni Cingulata 22 vidi dd dd dd dd dd Klada Boreoevteriyi Boreoeutheria Nadryad III Evarhontogliri Euarchontoglira Grandryad Evarhonti EuarchontaRyad Tupayepodibni Scandentia 23 vidi Ryad Kaguanopodibni Dermoptera 2 vidi Ryad Primati Primates 517 vidiv dd dd Grandryad Grizuni Glires Ryad Zajcepodibni Lagomorpha 111 vidiv Ryad Mishopodibni Rodentia 2680 vidi dd dd dd dd Nadryad IV Lavrazioteriyi Laurasiatheria Ryad Komahoyidni Eulipotyphla 584 vidiv dd dd dd Klada ScrotiferaRyad Rukokrili Chiroptera 1466 vidiv dd dd Grandryad Ferungulatamirryad FeraeRyad Pangolini Pholidota 8 vidiv Ryad Hizhi Carnivora 310 vidi dd mirryad Ungulyati Ungulata Ryad Neparnokopitni Perissodactyla 18 vidiv Ryad Olenepodibni Artiodactyla 360 vidiv dd dd dd dd dd Razom 27 ryadiv 167 rodin 1351 rodiv 6594 vidiv Div takozhSpiski ssavciv za regionami Spisok ssavciv yaki vimerli pislya 1500 roku Teriofauna Teriofauna Ukrayini Mammal Species of the WorldPrimitkiConnor J Burgin Jocelyn P Colella Philip L Kahn Nathan S Upham How many species of mammals are there Journal of Mammalogy Volume 99 Issue 1 1 February 2018 Pages 1 14 doi 10 1093 jmammal gyx147 Wilson D E Reeder D M red 2005 Preface and introductory material Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference vid 3rd Johns Hopkins University Press s xxvi ISBN 978 0 8018 8221 0 OCLC 62265494 125 rodin za danimi Encyclopaedia Britannica Zagorodnyuk I Harchuk S Ukrayinska zoonimika ta vzayemnij vpliv naukovih i vernakulyarnih nazv ssavciv Visnik Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu 2017 Vip 15 S 37 66 DOI 10 15407 vnm 2017 15 037 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in S 388 ISBN 966 00 0785 X Alojzij Pokornyj Zoologiya s obrazkami dlya nizshih klyas serednih shkol Perevv na ruskij yazyk M Polyanskij Praga 1874 Maor Roi Dayan Tamar Ferguson Gow Henry Jones Kate E 6 listopada 2017 Temporal niche expansion in mammals from a nocturnal ancestor after dinosaur extinction Nature Ecology amp Evolution T 1 12 s 1889 1895 doi 10 1038 s41559 017 0366 5 ISSN 2397 334X Procitovano 4 travnya 2023 Yokoyama Shozo Xing Jinyi Liu Yang Faggionato Davide Altun Ahmet Starmer William T 18 grudnya 2014 Epistatic Adaptive Evolution of Human Color Vision PLoS Genetics T 10 12 s e1004884 doi 10 1371 journal pgen 1004884 ISSN 1553 7404 Procitovano 4 travnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Dominy Nathaniel J Lucas Peter W 2001 03 Ecological importance of trichromatic vision to primates Nature T 410 6826 s 363 366 doi 10 1038 35066567 ISSN 0028 0836 Procitovano 4 travnya 2023 Naukovi statti za temoyu Journal of Systematic Palaeontology Paleontologi vidkrili tri novih vidi ssavciv zavdyaki znajdenim u Americi skam yanilostyam 22 07 2023 22 01 ASM s Mammal Diversity Database American Society of Mammalogists Procitovano 06 01 2024 PosilannyaSsavci u sestrinskih Vikiproyektah Portal Biologiya Ssavci u Vikividah Ssavci u Vikishovishi Novi vidi ssavciv 2010 10 grudnya 2014 u Wayback Machine ukr 11 novih vidiv ssavciv opisano vprodovzh 2009 roku 29 serpnya 2011 u Wayback Machine ukr 12 novih vidiv ssavciv vidkrito u 2008 roci 25 veresnya 2013 u Wayback Machine ukr Rannya evolyuciya ssavciv 6 lipnya 2009 u Wayback Machine ukr Viniknennya ssavciv 20 grudnya 2013 u Wayback Machine ukr Spisok ssavciv Ukrayini 18 sichnya 2011 u Wayback Machine ukr Encyclopaedia Britannica Mammal animal 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl LiteraturaVeliki ssavci piznogo neogenu ta rannogo antropogenu Ukrayini monografiya vidp red L I Rekovec Nacionalna Akademiya Nauk Ukrayini Nacionalnij naukovo prirodnichij muzej K EKMO 2008 204 s ISBN 978 966 02 4690 4 Pidoplichko I G Zagalna harakteristika klasu ssavciv Mammalia 6 bereznya 2022 u Wayback Machine Fauna Ukrayini Kiyiv Vid vo AN URSR 1956 Tom 1 vip 1 S 7 69 s Sokur I T Ssavci fauni Ukrayini ta yih gospodarske znachennya Kiyiv Derzhuchpedvid 1960 211 s