Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Глі реси Glires гризуноподібні або гризуни в найширшому розумінні прийнятому в описі цього таксона Карлом Ліннеєм у 10 в

Гліреси

Гліреси

Глі́реси (Glires), гризуноподібні, або гризуни́ в найширшому розумінні, прийнятому в описі цього таксона Карлом Ліннеєм у 10 виданні «Системи природи» 1758 року (Rodentia auct., sensu Linnaeus) — клада, яка також подається як грандряд (а раніше й надряд), що містить два ряди ссавців — зайцеподібні (Lagomorpha) й мишоподібні (Muriformes).

Гліреси (Glires)
Період існування: 59.2–0 млн р. т. танет — наш час
image
Ochotona princeps
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Магноряд: Бореоевтерії (Boreoeutheria)
Надряд: Евархонтогліри (Euarchontoglires)
Клада: Gliriformes
Клада: Гліреси (Glires)
Linnaeus, 1758
Ряди
image Вікісховище: Glires

Клада Glires входить до складу надряду Euarchontoglires. Сестринським до гризунів (Glires) є ряд тупаєподібних (Scandentia).

Історія класифікації

Раніше зайцеподібні (Lagomorpha) й гризуни (Rodentia) були об'єднані в одну родину, потім — в один ряд. Але з часом зайцеподібних відокремили від гризунів на рівні окремих рядів. Попри спільні коріння між мишоподібними та зайцеподібними, за 70 мільйонів років ці дві групи дуже змінились і відділились одна від іншої.

Альтернативні тлумачення

Від часів Лінея до середини XX ст. зайцеподібних і мишоподібних розглядали у складі ряду гризунів-гліресів (Glires). У розквіт таких класифікацій ці дві групи гризунів позначали як двопарнорізцевих (Duplicidentata) та однопарнорізцевих (Simplicidentata) (в Україні це відбито у зведеннях Мигуліна 1938 р. та Корнєєва 1952 р.). Надалі, насамперед у час розвитку кладистики та прикладної генетики ця схема класифікування була підтверджена і отримала назву «концепція Glires» (її альтернативами було зближення зайцеподібних та мишоподібних з різними рядами Плацентарних і визнання паралельного розвитку ознак «гризунства»).

Паралельно було показано, що рівні диференціації цих двох груп є вищими і можуть бути визнані за рядові. Відповідно до цього ранг групи Glires було піднято до рівня надряду. Окрім того, було показано, що стрибунцеві (Macroscelididae), яких раніше розглядали в межах ряду комахоїдних (Insecrivora), можуть також бути віднесені до цього надряду, проте тепер їх розглядають у складі афротерій.

Палеозоологічні дані також вказують на наявність спільних пращурів Зайцеподібних і Гризунів, що особливо чітко показано дослідженнями Олександра Аверьянова (ЗІН РАН) ранньоміоценових «гризуноподібних» ссавців із Центральної Азії.

Класифікація

 
Euarchontoglires
 
 

Scandentia image

 
Glires
 

Rodentia image

 
 

Lagomorpha image

 
 
 
Primatomorpha
 

Dermoptera image

 
 
 

Primates image

 
 
 
 

Існує велике різноманіття класифікаційних схем і назв. Як один з компромісів може бути такий (за зведенням «Види ссавців світу», 2005):

Біологічна характеристика

Загальний опис

Одна з найяскравіших особливостей гризунів — здатність до гризіння: субстрату, деревини, захисних оболонок рослинних плодів тощо. З цим пов'язана їхня одна з головних морфологічних особливостей — розвиток потужних різців і диференціація зубного ряду на гризучу частину (різці) і жуйну частину (щічні зуби). У зв'язку з цим задні різці (3-й і часто 2-й), ікла, а також (1-2, а часто й 3-й і 4-й) «випадають» із зубного ряду, формуючи діастему.

Рослиноїдні гризуни розвинули особливе пристосування для перетравлення клітковини і отримання додаткового білку: клітковина через відсутність сласних ферментів (целюлаз) не може бути перетравлена і засвоєна, у зв'язку з цим для таких гризунів характерна копрофагія. Зокрема, явище копрофагії описано для зайців, кролів, сліпаків та інших представників. У їхній кишці формуються кульки посліду, які складаються переважно із залишків рослинних тканин і збагачені мікрофлорою, яка розвивається далі у повітряному середовищі. Гризуни повертаються до місць розкладання кульок і поїдають їх, таким способом отримуючи додаткове живлення. В екології це має назву за аналогією з рубцем жуйних.

Морфологія

image
Літяга під час планерувального польоту.

Гризуни — це зазвичай тварини невеликих розмірів. Розміри тіла коливаються від 5 сантиметрів у деяких мишівок до 130 сантиметрів у капібари. Але зазвичай не перевищують 50 см. Хвіст у гризунів може бути значно довшим за тіло (наприклад, у мишівок та тушканів), а може бути й зовсім відсутній (наприклад, у морських свинок).

Форма тіла і кінцівок у гризунів може досить сильно відрізнятися у залежності від способу життя. Так у стрибаючих форм можуть бути сильно розвинені задні кінцівки. У риючих тіло набуває овальноподібної форми і добре розвинені кігті на передніх кінцівках. Також гризуни, що планерують з дерев, і у зв'язку з цим мають бічну шкірну складку (наприклад, літяга).

Анатомія

Зуби

image
Зубна система гризунів

Головною особливістю зубів у гризунів є одна пара збільшених різців, як на верхній щелепі, так і на нижній. Різці гризунів постійно ростуть і сточуються. Швидкість їх росту досягає 0,8 мм на добу (у бобрів). Передня поверхня різців покрита емаллю, задня поверхня — дентином, в результаті чого різці самозаточуються при гризінні.

У гризунів відсутні ікла, і різці розташовані на відстані від малих корінних зубів, яка називається діастемою. Корінні мають пласку жувальну поверхню, яка несе горбики, або петлі емалі. Різці (а у деяких видів і корінні) не мають коренів.

Зубів від 22 (зубна формула image) до 12 (зубна формула image).

image
Череп звичайного бобра

Кишка

У зв'язку з харчуванням грубою рослинною їжею кишка гризунів досить довга. Всі гризуни, крім сонеподібних, мають сліпу кишку, в якій їжа, зокрема, переробляється шляхом бродіння. Особливо сильно сліпа кишка розвинена у видів, що харчуються травою і корою дерев.

Спосіб життя

Більшість гризунів активні вночі або в сутінках, але багато видів активні і протягом дня. Гризуни можуть жити як окремо так і в групах, що можуть складати до 100 особин (у сліпаків). Гризуни живуть у всіх життєвих просторах, включаючи повітря (літяга). Їх немає лише в Антарктиді і на деяких дрібних островах. Гризуни розвинули особливу форму приймання рослинної їжі, при якому при поїданні деяких форм калу їжа двічі проходить систему травлення.

Див. також

Література

  • Родентологія: навч. посібник / Л. М. Бондарева, І. П. Леженіна, С. В. Лапа, Ю. В. Васильєва.– Київ: Агроосвіта, 2015.– 292 с.
  • Родентологія сільськогосподарська: навч. посіб. / М. Г. Шкаруба, Я. М. Гадзало, С. М. Шкаруба ; за ред. М. Г. Шкаруби. — К. : Урожай, 2007. — 257, [1] с., [8] арк. іл. : іл., табл. ; 20 см. — Бібліогр.: с. 256 (23 назви). — 1 000 пр. —

Посилання

  • Зиков О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. — 2006. — Том 4. — С. 5–20. [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Загороднюк І. Наукові назви рядів ссавців: від описових до уніфікованих // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. — 2008. — Вип. 48. — С. 33–43. [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Види ссавців світу [ 18 грудня 2008 у Wayback Machine.](англ.)

Примітки

  1. Linnaeus C. Systema Naturae per Regna Tria Naturae, Secundum Classes, Ordines, Genera, Species, cum Characteribus, Differentiis, Synonymis, Locis. — 1758. — Т. 1. — 824 с.
  2. Соколов В. Е. Систематика млекопитающих. Отряды: зайцеобразных, грызунов. — М: : Вища школа, 1977. — С. 29-39. — 20000 прим.
  3. Громов И. М., Ербаева М.А. Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Зайцеобразные и грызуны. — СПб., 1995. — С. 58-61. — 1000 прим.
  4. Павлинов И. Я., Крускоп С.В., Варшавський А.А., Борисенко А.В. Наземные млекопитающие России. — М. : КМК, 2002. — С. 132–133. — .
  5. Nowak R., Paradiso J. Walker's Mammals of the World. — 4th. — Baltimore : The Johns Hopkins University Press, 1983. — Т. 1. — С. 493. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gli resi Glires grizunopodibni abo grizuni v najshirshomu rozuminni prijnyatomu v opisi cogo taksona Karlom Linneyem u 10 vidanni Sistemi prirodi 1758 roku Rodentia auct sensu Linnaeus klada yaka takozh podayetsya yak grandryad a ranishe j nadryad sho mistit dva ryadi ssavciv zajcepodibni Lagomorpha j mishopodibni Muriformes Gliresi Glires Period isnuvannya 59 2 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ Ntanet nash chasOchotona princepsBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Magnoryad Boreoevteriyi Boreoeutheria Nadryad Evarhontogliri Euarchontoglires Klada GliriformesKlada Gliresi Glires Linnaeus 1758RyadiDuplicidentata Zajcepodibni Lagomorpha Simplicidentata Mishopodibni Rodentia Vikishovishe Glires Klada Glires vhodit do skladu nadryadu Euarchontoglires Sestrinskim do grizuniv Glires ye ryad tupayepodibnih Scandentia Istoriya klasifikaciyiRanishe zajcepodibni Lagomorpha j grizuni Rodentia buli ob yednani v odnu rodinu potim v odin ryad Ale z chasom zajcepodibnih vidokremili vid grizuniv na rivni okremih ryadiv Popri spilni korinnya mizh mishopodibnimi ta zajcepodibnimi za 70 miljoniv rokiv ci dvi grupi duzhe zminilis i viddililis odna vid inshoyi Alternativni tlumachennyaVid chasiv Lineya do seredini XX st zajcepodibnih i mishopodibnih rozglyadali u skladi ryadu grizuniv gliresiv Glires U rozkvit takih klasifikacij ci dvi grupi grizuniv poznachali yak dvoparnorizcevih Duplicidentata ta odnoparnorizcevih Simplicidentata v Ukrayini ce vidbito u zvedennyah Migulina 1938 r ta Kornyeyeva 1952 r Nadali nasampered u chas rozvitku kladistiki ta prikladnoyi genetiki cya shema klasifikuvannya bula pidtverdzhena i otrimala nazvu koncepciya Glires yiyi alternativami bulo zblizhennya zajcepodibnih ta mishopodibnih z riznimi ryadami Placentarnih i viznannya paralelnogo rozvitku oznak grizunstva Paralelno bulo pokazano sho rivni diferenciaciyi cih dvoh grup ye vishimi i mozhut buti viznani za ryadovi Vidpovidno do cogo rang grupi Glires bulo pidnyato do rivnya nadryadu Okrim togo bulo pokazano sho stribuncevi Macroscelididae yakih ranishe rozglyadali v mezhah ryadu komahoyidnih Insecrivora mozhut takozh buti vidneseni do cogo nadryadu prote teper yih rozglyadayut u skladi afroterij Paleozoologichni dani takozh vkazuyut na nayavnist spilnih prashuriv Zajcepodibnih i Grizuniv sho osoblivo chitko pokazano doslidzhennyami Oleksandra Averyanova ZIN RAN rannomiocenovih grizunopodibnih ssavciv iz Centralnoyi Aziyi Klasifikaciya Euarchontoglires Scandentia Glires Rodentia Lagomorpha Primatomorpha Dermoptera Primates Isnuye velike riznomanittya klasifikacijnih shem i nazv Yak odin z kompromisiv mozhe buti takij za zvedennyam Vidi ssavciv svitu 2005 ryad Zajcepodibni Leporiformes seu Lagomorpha ryad Mishopodibni Muriformes seu Rodentia s str pidryad Vivirkovidi Sciuromorpha pidryad Bobrovidi Castorimorpha pidryad Mishovidi Myomorpha seu Myodonta pidryad Shipohvostovidi Anomaluromorpha pidryad Yizhatcevidi Hystricomorpha infraryad Gundiyevidi Ctenodactylomorphi infraryad Yizhatceshelepni Hystricognathi vkl parvoryadi Caviomorpha Phiomorpha Biologichna harakteristikaZagalnij opis Odna z najyaskravishih osoblivostej grizuniv zdatnist do grizinnya substratu derevini zahisnih obolonok roslinnih plodiv tosho Z cim pov yazana yihnya odna z golovnih morfologichnih osoblivostej rozvitok potuzhnih rizciv i diferenciaciya zubnogo ryadu na grizuchu chastinu rizci i zhujnu chastinu shichni zubi U zv yazku z cim zadni rizci 3 j i chasto 2 j ikla a takozh 1 2 a chasto j 3 j i 4 j vipadayut iz zubnogo ryadu formuyuchi diastemu Roslinoyidni grizuni rozvinuli osoblive pristosuvannya dlya peretravlennya klitkovini i otrimannya dodatkovogo bilku klitkovina cherez vidsutnist slasnih fermentiv celyulaz ne mozhe buti peretravlena i zasvoyena u zv yazku z cim dlya takih grizuniv harakterna koprofagiya Zokrema yavishe koprofagiyi opisano dlya zajciv kroliv slipakiv ta inshih predstavnikiv U yihnij kishci formuyutsya kulki poslidu yaki skladayutsya perevazhno iz zalishkiv roslinnih tkanin i zbagacheni mikrofloroyu yaka rozvivayetsya dali u povitryanomu seredovishi Grizuni povertayutsya do misc rozkladannya kulok i poyidayut yih takim sposobom otrimuyuchi dodatkove zhivlennya V ekologiyi ce maye nazvu za analogiyeyu z rubcem zhujnih Morfologiya Lityaga pid chas planeruvalnogo polotu Grizuni ce zazvichaj tvarini nevelikih rozmiriv Rozmiri tila kolivayutsya vid 5 santimetriv u deyakih mishivok do 130 santimetriv u kapibari Ale zazvichaj ne perevishuyut 50 sm Hvist u grizuniv mozhe buti znachno dovshim za tilo napriklad u mishivok ta tushkaniv a mozhe buti j zovsim vidsutnij napriklad u morskih svinok Forma tila i kincivok u grizuniv mozhe dosit silno vidriznyatisya u zalezhnosti vid sposobu zhittya Tak u stribayuchih form mozhut buti silno rozvineni zadni kincivki U riyuchih tilo nabuvaye ovalnopodibnoyi formi i dobre rozvineni kigti na perednih kincivkah Takozh grizuni sho planeruyut z derev i u zv yazku z cim mayut bichnu shkirnu skladku napriklad lityaga Anatomiya Zubi Zubna sistema grizuniv Golovnoyu osoblivistyu zubiv u grizuniv ye odna para zbilshenih rizciv yak na verhnij shelepi tak i na nizhnij Rizci grizuniv postijno rostut i stochuyutsya Shvidkist yih rostu dosyagaye 0 8 mm na dobu u bobriv Perednya poverhnya rizciv pokrita emallyu zadnya poverhnya dentinom v rezultati chogo rizci samozatochuyutsya pri grizinni U grizuniv vidsutni ikla i rizci roztashovani na vidstani vid malih korinnih zubiv yaka nazivayetsya diastemoyu Korinni mayut plasku zhuvalnu poverhnyu yaka nese gorbiki abo petli emali Rizci a u deyakih vidiv i korinni ne mayut koreniv Zubiv vid 22 zubna formula I11C00P21M33 displaystyle I 1 over 1 C 0 over 0 P 2 over 1 M 3 over 3 do 12 zubna formula I11C00P00M11 displaystyle I 1 over 1 C 0 over 0 P 0 over 0 M 1 over 1 Cherep zvichajnogo bobraKishka U zv yazku z harchuvannyam gruboyu roslinnoyu yizheyu kishka grizuniv dosit dovga Vsi grizuni krim sonepodibnih mayut slipu kishku v yakij yizha zokrema pereroblyayetsya shlyahom brodinnya Osoblivo silno slipa kishka rozvinena u vidiv sho harchuyutsya travoyu i koroyu derev Sposib zhittyaBilshist grizuniv aktivni vnochi abo v sutinkah ale bagato vidiv aktivni i protyagom dnya Grizuni mozhut zhiti yak okremo tak i v grupah sho mozhut skladati do 100 osobin u slipakiv Grizuni zhivut u vsih zhittyevih prostorah vklyuchayuchi povitrya lityaga Yih nemaye lishe v Antarktidi i na deyakih dribnih ostrovah Grizuni rozvinuli osoblivu formu prijmannya roslinnoyi yizhi pri yakomu pri poyidanni deyakih form kalu yizha dvichi prohodit sistemu travlennya Div takozhRodentologiyaLiteraturaRodentologiya navch posibnik L M Bondareva I P Lezhenina S V Lapa Yu V Vasilyeva Kiyiv Agroosvita 2015 292 s Rodentologiya silskogospodarska navch posib M G Shkaruba Ya M Gadzalo S M Shkaruba za red M G Shkarubi K Urozhaj 2007 257 1 s 8 ark il il tabl 20 sm Bibliogr s 256 23 nazvi 1 000 pr ISBN 966 05 0017 3PosilannyaZikov O Klasifikaciya suchasnih placentarnih ssavciv Eutheria stan i problemi Praci Zoologichnogo muzeyu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka 2006 Tom 4 S 5 20 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Zagorodnyuk I Naukovi nazvi ryadiv ssavciv vid opisovih do unifikovanih Visnik Lvivskogo universitetu Seriya Biologichna 2008 Vip 48 S 33 43 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Vidi ssavciv svitu 18 grudnya 2008 u Wayback Machine angl PrimitkiLinnaeus C Systema Naturae per Regna Tria Naturae Secundum Classes Ordines Genera Species cum Characteribus Differentiis Synonymis Locis 1758 T 1 824 s Sokolov V E Sistematika mlekopitayushih Otryady zajceobraznyh gryzunov M Visha shkola 1977 S 29 39 20000 prim Gromov I M Erbaeva M A Mlekopitayushie fauny Rossii i sopredelnyh territorij Zajceobraznye i gryzuny SPb 1995 S 58 61 1000 prim Pavlinov I Ya Kruskop S V Varshavskij A A Borisenko A V Nazemnye mlekopitayushie Rossii M KMK 2002 S 132 133 ISBN 5 87317 094 0 Nowak R Paradiso J Walker s Mammals of the World 4th Baltimore The Johns Hopkins University Press 1983 T 1 S 493 ISBN 0 8018 2525 3

Дата публікації:
Топ