Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тупаєподібні (Tupaiiformes = Scandentia) — невеликі ссавці, які споконвічно мешкають в тропічних лісах південно-східної Азії. Назва походить від малайського слова «tupai», яким позначають деревного ссавця, подібно до «вивірки».
| Тупаєподібні Період існування: середній еоцен — сучасність | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Grandorder: | Euarchonta |
| Ряд: | Scandentia Wagner, 1855 |
| Родини | |
 Вікісховище: Scandentia | |
Загальний опис
Це дрібні, схожі на вивірок або пацюків тварини, з подовженим тулубом і короткими п'ятипалими кінцівками. Довжина тіла 10-25 см, хвоста — 14-20 см; важать вони від 30-60 г () до 350 г (). Передні лапи довші за задні. Пальці озброєні серпоподібними кігтями. Лапи не хапальні: великі пальці не протиставляються решті, і їх рухливість обмежена (тобто вони не схожі на приматів). Третій палець найдовший. Примітивні хутряні(?) візерунки на долонях і підошвах ріднять тупай з лемурами і довгоп'ятами.
Голова у них досить велика, з подовженою мордочкою, загостреною до носа. Вушні раковини великі, округлі. Верхня губа гола. Очі великі, направлені в сторони. Хвіст довгий і пухнастий; у хвостопера він голий і несе на кінці «прапор» з подовженого волосся. Волосяний покрив помірної довжини, густий і м'який; забарвлення зазвичай темно-буре і рудувато-коричневе, рідше світле. У деяких видів є поздовжні смуги на плечах або кольорові «відмітки» на морді.
Мозок у тупаєподібних примітивний, гладенький, без борозен і звивин, проте у них найбільше серед ссавців співвідношення маси мозку до маси тіла, що перевищує навіть людське. Зубів 38. Верхні різці довгі, іклоподібної форми. Верхні ікла невеликі і схожі з передкорінними зубами. Корінні зуби з широкою жувальною поверхнею, схожі на зуби комахоїдних. По будові зубів тупаї близькі до лемурів, і також мають під'язичок (нижній язичок) з зазубленим верхнім краєм. Хребців: шийних 7, грудних 13-14, поперекових 5-6, крижових 3, хвостових 22-31. Печінка і легені багаточасточкові. Сім'яники розташовані в мошонці; у самиць від 1 до 3 пар сосків.
Спосіб життя
Мешкають в тропічних дощових і гірських лісах Південно-східної Азії: від Індостану і Індокитаю до островів Малайського архіпелагу, о. Хайнань і Західних Філіппін. Активність в основному денна; перохвоста тупая відрізняється нічною активністю. Живуть переважно на деревах, але часто зустрічаються і на землі. З органів чуття найсильніше розвинені слух і зір. Всеїдні, харчуються в основному комахами і плодами з дерев і кущів. Живуть парами або поодинці. Сезонність в розмноженні не відмічена. Вагітність триває від 41-50 до 54-56 днів. Зазвичай самиця народжує від 1-2 до 4 голих і сліпих дитинчати. Лактація у самиці продовжується до 28 діб; у віці 30 днів молоді тупаїнята покидають рідне гніздо. Статевої зрілості досягають до 6 місяців.
Класифікація
Тривалий час тупай відносили до ряду комахоїдних, або до примітивних приматів, оскільки тупаї мають певну схожість з лемурами (примати) і слоновими землерийками (яких відносили до комахоїдних).
- Родина Тупаєві (Tupaiidae)
- Рід (Anathana)
- Рід (Dendrogale)
- ()
- ()
- Рід Тупая ()
- ()
- ()
- ()
- Тупая звичайна (Tupaia glis)
- ()
- ()
- ()
- ()
- ()
- ()
- ()
- ()
- ()
- ()
- ()
- Рід ()
- ()
- Родина Хвостоперові (Ptilocercidae)
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tupayepodibni Tupaiiformes Scandentia neveliki ssavci yaki spokonvichno meshkayut v tropichnih lisah pivdenno shidnoyi Aziyi Nazva pohodit vid malajskogo slova tupai yakim poznachayut derevnogo ssavcya podibno do vivirki Tupayepodibni Period isnuvannya serednij eocen suchasnistBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Grandorder EuarchontaRyad Scandentia Wagner 1855RodiniTupaiidae PtilocercidaeVikishovishe ScandentiaZagalnij opisCe dribni shozhi na vivirok abo pacyukiv tvarini z podovzhenim tulubom i korotkimi p yatipalimi kincivkami Dovzhina tila 10 25 sm hvosta 14 20 sm vazhat voni vid 30 60 g do 350 g Peredni lapi dovshi za zadni Palci ozbroyeni serpopodibnimi kigtyami Lapi ne hapalni veliki palci ne protistavlyayutsya reshti i yih ruhlivist obmezhena tobto voni ne shozhi na primativ Tretij palec najdovshij Primitivni hutryani vizerunki na dolonyah i pidoshvah ridnyat tupaj z lemurami i dovgop yatami Golova u nih dosit velika z podovzhenoyu mordochkoyu zagostrenoyu do nosa Vushni rakovini veliki okrugli Verhnya guba gola Ochi veliki napravleni v storoni Hvist dovgij i puhnastij u hvostopera vin golij i nese na kinci prapor z podovzhenogo volossya Volosyanij pokriv pomirnoyi dovzhini gustij i m yakij zabarvlennya zazvichaj temno bure i ruduvato korichneve ridshe svitle U deyakih vidiv ye pozdovzhni smugi na plechah abo kolorovi vidmitki na mordi Mozok u tupayepodibnih primitivnij gladenkij bez borozen i zvivin prote u nih najbilshe sered ssavciv spivvidnoshennya masi mozku do masi tila sho perevishuye navit lyudske Zubiv 38 Verhni rizci dovgi iklopodibnoyi formi Verhni ikla neveliki i shozhi z peredkorinnimi zubami Korinni zubi z shirokoyu zhuvalnoyu poverhneyu shozhi na zubi komahoyidnih Po budovi zubiv tupayi blizki do lemuriv i takozh mayut pid yazichok nizhnij yazichok z zazublenim verhnim krayem Hrebciv shijnih 7 grudnih 13 14 poperekovih 5 6 krizhovih 3 hvostovih 22 31 Pechinka i legeni bagatochastochkovi Sim yaniki roztashovani v moshonci u samic vid 1 do 3 par soskiv Sposib zhittyaMeshkayut v tropichnih doshovih i girskih lisah Pivdenno shidnoyi Aziyi vid Indostanu i Indokitayu do ostroviv Malajskogo arhipelagu o Hajnan i Zahidnih Filippin Aktivnist v osnovnomu denna perohvosta tupaya vidriznyayetsya nichnoyu aktivnistyu Zhivut perevazhno na derevah ale chasto zustrichayutsya i na zemli Z organiv chuttya najsilnishe rozvineni sluh i zir Vseyidni harchuyutsya v osnovnomu komahami i plodami z derev i kushiv Zhivut parami abo poodinci Sezonnist v rozmnozhenni ne vidmichena Vagitnist trivaye vid 41 50 do 54 56 dniv Zazvichaj samicya narodzhuye vid 1 2 do 4 golih i slipih ditinchati Laktaciya u samici prodovzhuyetsya do 28 dib u vici 30 dniv molodi tupayinyata pokidayut ridne gnizdo Statevoyi zrilosti dosyagayut do 6 misyaciv Klasifikaciyahvostoper vuhastij tupaya yaku teper viokremleno v rodinu hvostoperovih Trivalij chas tupaj vidnosili do ryadu komahoyidnih abo do primitivnih primativ oskilki tupayi mayut pevnu shozhist z lemurami primati i slonovimi zemlerijkami yakih vidnosili do komahoyidnih Rodina Tupayevi Tupaiidae Rid Anathana Anathana ellioti Rid Dendrogale Rid Tupaya Tupaya zvichajna Tupaia glis Rid Rodina Hvostoperovi Ptilocercidae Rid Hvostoper Ptilocercus Hvostoper vuhastij Ptilocercus lowii Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi