Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стремі́нце́, стреме́но́ (лат. stapes) — одна зі слухових кісточок середнього вуха, разом із молоточком і коваделком. Названа так за схожість з маленьким стременом.
| Стремінце | |
|---|---|
 Стрімінце на малюнку з Анатомії Грея. A — будова стрімінця: голівка (head), шийка (neck), передня ніжка (anterior crus), задня ніжка (posterior crus), основа (base); B — вигляд знизу | |
 Стремінце людини поруч монети в десять євроцентів | |
| Деталі | |
| Попередник | 2-га зяброва дуга |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Stapes |
| Анатомія Грея | subject #231 |
| MeSH | D013199 |
| TA98 | A15.3.02.033 |
| TA2 | 895 |
| FMA | 52751 |
| Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] | |
Еволюційний розвиток
Уперше в процесі еволюції з'являється у земноводних. Це відбулося в результаті перетворення гіостилічного черепу в аутостилічний. У результаті верхній елемент (підвісок) перетворився на слухову кісточку — стремінце.
Будова у людини
Кісточка має вигляд крихітного стремена, яке головкою (верхнім кінцем) кріпиться до коваделка, а основою («ступачком») примикає до овального вікна присінка внутрішнього вуха. Голівка стремінця (лат. caput stapedis) з'єднується з коваделком покритим хрящем коваделко-стремінцевим суглобом (articulatio incudostapedia), який має лійкоподібну форму. Від переднього відділу головки стремінця відходять передня ніжка (crus anterius) і задня ніжка (crus posterius). В основі задньої ніжки кріпиться сухожилок стремінцевого м'яза (musculus stapedius). Ніжки з'єднуються з головкою за допомоги шийки стремінця (collum stapedis). Простір між ніжками заповнений перетинкою стремінця (membrana stapedis), а кінці ніжок кріпляться до основи стремінця (basis stapedis). Верхня крайка основи злегка опукла, а нижня увігнута, вільна поверхня покрита хрящем. Основа за допомоги сполучної тканини стремінця кріпиться до овального вікна присінка кісткового лабіринту.
Стремінцевий м'яз
Стремінцевий м'яз (musculus stapedius) сягає довжини 6,3 мм, площина його поперечного перерізу — 4,9 мм2. М'яз повністю замкнутий у пірамідальний виступ (eminentia pyramidalis) на задній стінці барабанної порожнини і бере початок від стінок свого власного канала. Стремінцевий м'яз іннервується стремінцевою гілкою VII (лицевого) черепного нерва, яка відходить від нього поблизу самого м'яза. При скороченні м'яз тягне стремінце назад. Разом з м'язом-натягувачем барабанної перетинки (musculus tensor tympani), стремінцевий м'яз складає барабанні м'язи.
Стремінцевий м'яз рефлекторно скорочується при занадто гучних звуках, і людина на кілька хвилин «глухне», гірше сприймаючи звуки. Це є захисною реакцією організму і може певною мірою захистити внутрішнє вухо від дії інтенсивних травмуючих звуків. Першим скорочення стремінцевого м'яза людини спостерігав швейцарський лікар Ергард Люшер (Erhard Lüscher) у 1929 році через перфоровану барабанну перетинку. Тестування скорочення м'яза і акустичного рефлексу є важливою складовою частиною набору тестів імпедансу. Подібне рефлекторні скорочення м'язів барабанної порожнини спостерігались і у тварин.
Цікаві факти
| Стремінце |
| Компоненти середнього вуха |
|---|
- Стремінце — найменша і найлегша кістка людини, її розміри не перевищують 3,5 мм, а вага 50 мг. Стремінцевий м'яз також найменший з всіх м'язів у людському тілі.
- У деяких людей стремінцевий м'яз і м'яз-натягувач барабанної перетинки можуть скорочуватись з власного бажання.
- Слова stapes («стремено») не існувало у класичній латинській мові, бо у Стародавньому Римі стремена ще не були відомі: вони прийшли до Європи тільки у Ранньому Середньовіччі. Як stapes, так і його варіант stapia утворені у середньовічній латині з давньолатинських коренів (від stō — «стою» і pes — «ступня»). Інша версія — запозичення до середньовічної латини з якоїсь германської мови (дав.-франк. *stap або дав.-в.-нім. stapf, staph).
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016.
Джерела
- Атлас анатомии человека. Академик.ру. 2011. [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Нос, ухо [ 22 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stremi nce streme no lat stapes odna zi sluhovih kistochok serednogo vuha razom iz molotochkom i kovadelkom Nazvana tak za shozhist z malenkim stremenom StreminceStrimince na malyunku z Anatomiyi Greya A budova strimincya golivka head shijka neck perednya nizhka anterior crus zadnya nizhka posterior crus osnova base B viglyad znizuStremince lyudini poruch moneti v desyat yevrocentivDetaliPoperednik 2 ga zyabrova dugaIdentifikatoriLatina StapesAnatomiya Greya subject 231MeSH D013199TA98 A15 3 02 033TA2 895FMA 52751Anatomichna terminologiya redaguvati u Vikidanih U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stremeno znachennya Evolyucijnij rozvitokUpershe v procesi evolyuciyi z yavlyayetsya u zemnovodnih Ce vidbulosya v rezultati peretvorennya giostilichnogo cherepu v autostilichnij U rezultati verhnij element pidvisok peretvorivsya na sluhovu kistochku stremince Budova u lyudiniKistochka maye viglyad krihitnogo stremena yake golovkoyu verhnim kincem kripitsya do kovadelka a osnovoyu stupachkom primikaye do ovalnogo vikna prisinka vnutrishnogo vuha Golivka stremincya lat caput stapedis z yednuyetsya z kovadelkom pokritim hryashem kovadelko stremincevim suglobom articulatio incudostapedia yakij maye lijkopodibnu formu Vid perednogo viddilu golovki stremincya vidhodyat perednya nizhka crus anterius i zadnya nizhka crus posterius V osnovi zadnoyi nizhki kripitsya suhozhilok stremincevogo m yaza musculus stapedius Nizhki z yednuyutsya z golovkoyu za dopomogi shijki stremincya collum stapedis Prostir mizh nizhkami zapovnenij peretinkoyu stremincya membrana stapedis a kinci nizhok kriplyatsya do osnovi stremincya basis stapedis Verhnya krajka osnovi zlegka opukla a nizhnya uvignuta vilna poverhnya pokrita hryashem Osnova za dopomogi spoluchnoyi tkanini stremincya kripitsya do ovalnogo vikna prisinka kistkovogo labirintu Stremincevij m yazDokladnishe Stremincevij m yaz musculus stapedius syagaye dovzhini 6 3 mm ploshina jogo poperechnogo pererizu 4 9 mm2 M yaz povnistyu zamknutij u piramidalnij vistup eminentia pyramidalis na zadnij stinci barabannoyi porozhnini i bere pochatok vid stinok svogo vlasnogo kanala Stremincevij m yaz innervuyetsya stremincevoyu gilkoyu VII licevogo cherepnogo nerva yaka vidhodit vid nogo poblizu samogo m yaza Pri skorochenni m yaz tyagne stremince nazad Razom z m yazom natyaguvachem barabannoyi peretinki musculus tensor tympani stremincevij m yaz skladaye barabanni m yazi Stremincevij m yaz reflektorno skorochuyetsya pri zanadto guchnih zvukah i lyudina na kilka hvilin gluhne girshe sprijmayuchi zvuki Ce ye zahisnoyu reakciyeyu organizmu i mozhe pevnoyu miroyu zahistiti vnutrishnye vuho vid diyi intensivnih travmuyuchih zvukiv Pershim skorochennya stremincevogo m yaza lyudini sposterigav shvejcarskij likar Ergard Lyusher Erhard Luscher u 1929 roci cherez perforovanu barabannu peretinku Testuvannya skorochennya m yaza i akustichnogo refleksu ye vazhlivoyu skladovoyu chastinoyu naboru testiv impedansu Podibne reflektorni skorochennya m yaziv barabannoyi porozhnini sposterigalis i u tvarin Cikavi faktiStremince Molotochok Natyaguvach peretinki Kovadelko Labirint Stremince Vushnij kanal Barabanna peretinka Yevstahiyeva truba Barabanna porozhnina Komponenti serednogo vuha Stremince najmensha i najlegsha kistka lyudini yiyi rozmiri ne perevishuyut 3 5 mm a vaga 50 mg Stremincevij m yaz takozh najmenshij z vsih m yaziv u lyudskomu tili U deyakih lyudej stremincevij m yaz i m yaz natyaguvach barabannoyi peretinki mozhut skorochuvatis z vlasnogo bazhannya Slova stapes stremeno ne isnuvalo u klasichnij latinskij movi bo u Starodavnomu Rimi stremena she ne buli vidomi voni prijshli do Yevropi tilki u Rannomu Serednovichchi Yak stapes tak i jogo variant stapia utvoreni u serednovichnij latini z davnolatinskih koreniv vid stō stoyu i pes stupnya Insha versiya zapozichennya do serednovichnoyi latini z yakoyis germanskoyi movi dav frank stap abo dav v nim stapf staph Primitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 DzherelaAtlas anatomii cheloveka Akademik ru 2011 27 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Nos uho 22 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros