Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сере́дній мо́зок (лат. mesencephalon, від дав.-гр. μέσος — «середній» + ἐγκέφαλος — «мозок») — відділ головного мозку, розташований між мостом (pons) і проміжним мозком (diencephalon), древній зоровий центр. Належить до стовбура головного мозку.
| Середній мозок | |
|---|---|
 Розташування середнього мозку на анімованому зображенні голови | |
 Задній і середній мозок. Малюнок з «Анатомії» Грея | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Mesencephalon |
| MeSH | D008636 |
| 462 | |
| ID | birnlex_1667 |
| TA98 | A14.1.03.005 |
| TA2 | 5874 |
| FMA | 61993 |
| Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] | |
1. Cerebrum — великі півкулі
2. Mesencephalon — середній мозок
3. Pons — міст
4. Medulla oblongata — довгастий мозок
5. Cerebellum — мозочок
Опис
Вентральну частину складають масивні ніжки мозку, основну частину яких займають пірамідні шляхи. Між ніжками знаходиться міжніжкова ямка (fossa interpeduncularis), з якої виходить III (окоруховий) нерв. У глибині міжніжкової ямки — задня продірявлена речовина (substantia perforata posterior).
Дорсальна частина — чотиригорбкове тіло (corpora quadrigemina), також відоме як чотиригорбкова пластинка (lamina quadrigemina), з двома парами горбків, верхніми і нижніми (culliculi superiores & inferiores). Верхні, або зорові горбки трохи більші ніж нижні (слухові). Чотиригорбкове тіло пов'язане зі структурами проміжного мозку — колінчатими тілами, верхні — з латеральними, нижні — з медіальними. З дорзальної сторони на кордоні з мостом відходить IV (блоковий) нерв, відразу ж огинає ніжки мозку, виходячи на передню сторону. Чіткої анатомічної межі з проміжним мозком немає, за ростральну межу прийнята задня комісура.
Усередині нижніх горбків перебувають слухові ядра, туди йде латеральна петля (lemniscus lateralis). Навколо (aqueductus cerebri) — (substantia grisea centralis).
У глибині (tegmentum) середнього мозку (під чотиригорбковим тілом) знаходяться (ядро окорухового нерва), червоне ядро (nucleus ruber, управління рухами) і чорна речовина (substantia nigra, ініціація рухів) ретикулярна формація.
Середній мозок є продовженням моста. На базальній поверхні головного мозку середній мозок відокремлюється від мосту досить чітко, завдяки поперечним волокнам мозку. З дорсальної поверхні середній мозок відмежовується від мосту мозку за рівнем переходу IV шлуночка у водопровід і нижніх горбків даху. На рівні переходу IV шлуночка у водопровід середнього мозку верхню частину IV шлуночка формує верхній мозковий парус (velum medullare superius), де утворюють перехрестя волокна блокового нерва і переднього спиномозочкового шляху.
У латеральних відділах середнього мозку в нього входять верхні мозочкові ніжки, які, поступово занурюючись у нього, утворюють перехрестя зі середньою лінією. Дорсальная частина середнього мозку, розташована ззаду від водопроводу, представлена дахом середнього мозку (tectum mesencephali) з ядрами нижніх і верхніх горбків.
Будова ядер нижніх горбків проста: вони складаються з більш-менш гомогенної маси нервових клітин середнього розміру, відіграючи істотну роль в реалізації функції слуху і складних рефлексів у відповідь на несподівані звукові подразнення. Ядра верхніх горбків організовані складніше і мають шарувату будову, беручи участь у здійсненні «автоматичних» реакцій, пов'язаних із зоровою функцією, тобто безумовних рефлексів у відповідь на зорові подразнення. Крім того, ці ядра координують рухи тулуба, мімічні реакції, рухи очей, голови, вух тощо у відповідь на зорові стимули. Здійснюються ці рефлекторні реакції завдяки дахово-спиномозговому (tractus tectospinalis) і дахово-бульбарному шляхам (tractus tectobulbaris).
Вентральніше від верхніх і нижніх горбків даху знаходиться (aqueductus cerebri), оточений центральною сірою речовиною. У нижньому відділі (tegmentum) середнього мозку розташовується ядро блокового нерва (nucleus nervi trochlearis), а на рівні середнього і верхнього відділів — комплекс ядер окорухового нерва (nuclei nervi oculomotorii). Ядро блокового нерва, що складається з нечисленних великих багатокутних клітин, локалізується під водопроводом на рівні нижніх горбків. Ядра окорухового нерва являють собою комплекс, до якого входять головне ядро окорухового нерва, великоклітинне, подібне за морфологією до ядер блокового і відвідного нервів, дрібноклітинне непарне центральне заднє ядро і зовнішнє дрібноклітинне додаткове ядро. Ядра окорухового нерва розташовуються в дахові середнього мозку у середній лінії, вентральніше водопроводу, на рівні верхніх горбків даху середнього мозку.
Важливими утворами середнього мозку є також червоні ядра і чорна речовина. Червоні ядра (nuclei rubri) розташовуються вентролатеральніше центральної сірої речовини середнього мозку. У червоних ядрах закінчуються волокна передніх мозочкових ніжок, кірково-червоноядерні волокна (tractus corticorubralis) і волокна з утворень (стріопаллідарної системи). У червоному ядрі розпочинаються волокна червоноядерно-спинномозкового (tractus rubrospinalis), а також червоноядерно-оливного (tractus rubroolivaris) шляхів, волокна, що йдуть в кору великого мозку. Таким чином, червоне ядро є одним з центрів, що беруть участь у регуляції тонусу і координації рухів. При ураженні червоного ядра і його шляхів у тварини розвивається так звана децеребраційна ригідність. Вентральніше від червоного ядра розташовується чорна речовина (substantia nigra), яка ніби відокремлює дах (tectum) середнього мозку від його основи. Чорна речовина також має стосунок до регуляції м'язового тонусу.
Основа ніжки середнього мозку складається з волокон, які сполучають кору великого мозку і інші утвори кінцевого мозку з нижчими утворами мозкового стовбура та спинного мозку. Велика частина основи зайнята волокнами пірамідного шляху. При цьому в медіальній частині розташовуються волокна, що йдуть з лобових областей півкуль великого мозку до ядер моста і довгастого мозку, латеральніше — волокна пірамідного шляху, в самих латеральних відділах — волокна, що йдуть з тім'яної, скроневої і потиличної ділянок півкуль великого мозку до ядер моста.
Функції середнього мозку
- Рухові функції.
- Сенсорні функції (наприклад зір).
- Регулювання актів жування та ковтання (тривалості)
- Забезпечення точних рухів рук (наприклад, при письмі).
Важливі структури і провідні шляхи середнього мозку
В середньому мозку розташовані наступні важливі структури:
- Ядро окорухового нерва (лат. nucleus nervi oculomotorii)
- Ядро блокового нерва (лат. nucleus nervi trochlearis)
- Додаткове ядро окорухового нерву (лат. nucleus accessorius nervi oculomotorii)
- Мезенцефальне ядро трійчастого нерва (лат. nucleus mesencephalicus nervi trigemini)
- Червоне ядро (лат. nucleus ruber)
- Ретикулярна формація (лат. formatio reticularis)
- Чорна субстанція (лат. substancia nigra)
Важливі провідні шляхи середнього мозку:
- (Кортико-спинномозкові шляхи) (tractus corticospinalis)
- Спино-таламічний шлях (лат. tractus spinothalamicus)
Примітки
Джерела
- Морфологія нервової системи. Під ред. Бабміндра В. П. Л:. Вид-во ЛДУ, 1985.
Література
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mozok znachennya Sere dnij mo zok lat mesencephalon vid dav gr mesos serednij ἐgkefalos mozok viddil golovnogo mozku roztashovanij mizh mostom pons i promizhnim mozkom diencephalon drevnij zorovij centr Nalezhit do stovbura golovnogo mozku Serednij mozokRoztashuvannya serednogo mozku na animovanomu zobrazhenni goloviZadnij i serednij mozok Malyunok z Anatomiyi GreyaDetaliIdentifikatoriLatina MesencephalonMeSH D008636462ID birnlex 1667TA98 A14 1 03 005TA2 5874FMA 61993Anatomichna terminologiya redaguvati u Vikidanih Mozok lyudini 1 Cerebrum veliki pivkuli 2 Mesencephalon serednij mozok 3 Pons mist 4 Medulla oblongata dovgastij mozok 5 Cerebellum mozochokOpisVentralnu chastinu skladayut masivni nizhki mozku osnovnu chastinu yakih zajmayut piramidni shlyahi Mizh nizhkami znahoditsya mizhnizhkova yamka fossa interpeduncularis z yakoyi vihodit III okoruhovij nerv U glibini mizhnizhkovoyi yamki zadnya prodiryavlena rechovina substantia perforata posterior Dorsalna chastina chotirigorbkove tilo corpora quadrigemina takozh vidome yak chotirigorbkova plastinka lamina quadrigemina z dvoma parami gorbkiv verhnimi i nizhnimi culliculi superiores amp inferiores Verhni abo zorovi gorbki trohi bilshi nizh nizhni sluhovi Chotirigorbkove tilo pov yazane zi strukturami promizhnogo mozku kolinchatimi tilami verhni z lateralnimi nizhni z medialnimi Z dorzalnoyi storoni na kordoni z mostom vidhodit IV blokovij nerv vidrazu zh oginaye nizhki mozku vihodyachi na perednyu storonu Chitkoyi anatomichnoyi mezhi z promizhnim mozkom nemaye za rostralnu mezhu prijnyata zadnya komisura Useredini nizhnih gorbkiv perebuvayut sluhovi yadra tudi jde lateralna petlya lemniscus lateralis Navkolo aqueductus cerebri substantia grisea centralis U glibini tegmentum serednogo mozku pid chotirigorbkovim tilom znahodyatsya yadro okoruhovogo nerva chervone yadro nucleus ruber upravlinnya ruhami i chorna rechovina substantia nigra iniciaciya ruhiv retikulyarna formaciya Serednij mozok ye prodovzhennyam mosta Na bazalnij poverhni golovnogo mozku serednij mozok vidokremlyuyetsya vid mostu dosit chitko zavdyaki poperechnim voloknam mozku Z dorsalnoyi poverhni serednij mozok vidmezhovuyetsya vid mostu mozku za rivnem perehodu IV shlunochka u vodoprovid i nizhnih gorbkiv dahu Na rivni perehodu IV shlunochka u vodoprovid serednogo mozku verhnyu chastinu IV shlunochka formuye verhnij mozkovij parus velum medullare superius de utvoryuyut perehrestya volokna blokovogo nerva i perednogo spinomozochkovogo shlyahu U lateralnih viddilah serednogo mozku v nogo vhodyat verhni mozochkovi nizhki yaki postupovo zanuryuyuchis u nogo utvoryuyut perehrestya zi serednoyu liniyeyu Dorsalnaya chastina serednogo mozku roztashovana zzadu vid vodoprovodu predstavlena dahom serednogo mozku tectum mesencephali z yadrami nizhnih i verhnih gorbkiv Budova yader nizhnih gorbkiv prosta voni skladayutsya z bilsh mensh gomogennoyi masi nervovih klitin serednogo rozmiru vidigrayuchi istotnu rol v realizaciyi funkciyi sluhu i skladnih refleksiv u vidpovid na nespodivani zvukovi podraznennya Yadra verhnih gorbkiv organizovani skladnishe i mayut sharuvatu budovu beruchi uchast u zdijsnenni avtomatichnih reakcij pov yazanih iz zorovoyu funkciyeyu tobto bezumovnih refleksiv u vidpovid na zorovi podraznennya Krim togo ci yadra koordinuyut ruhi tuluba mimichni reakciyi ruhi ochej golovi vuh tosho u vidpovid na zorovi stimuli Zdijsnyuyutsya ci reflektorni reakciyi zavdyaki dahovo spinomozgovomu tractus tectospinalis i dahovo bulbarnomu shlyaham tractus tectobulbaris Ventralnishe vid verhnih i nizhnih gorbkiv dahu znahoditsya aqueductus cerebri otochenij centralnoyu siroyu rechovinoyu U nizhnomu viddili tegmentum serednogo mozku roztashovuyetsya yadro blokovogo nerva nucleus nervi trochlearis a na rivni serednogo i verhnogo viddiliv kompleks yader okoruhovogo nerva nuclei nervi oculomotorii Yadro blokovogo nerva sho skladayetsya z nechislennih velikih bagatokutnih klitin lokalizuyetsya pid vodoprovodom na rivni nizhnih gorbkiv Yadra okoruhovogo nerva yavlyayut soboyu kompleks do yakogo vhodyat golovne yadro okoruhovogo nerva velikoklitinne podibne za morfologiyeyu do yader blokovogo i vidvidnogo nerviv dribnoklitinne neparne centralne zadnye yadro i zovnishnye dribnoklitinne dodatkove yadro Yadra okoruhovogo nerva roztashovuyutsya v dahovi serednogo mozku u serednij liniyi ventralnishe vodoprovodu na rivni verhnih gorbkiv dahu serednogo mozku Vazhlivimi utvorami serednogo mozku ye takozh chervoni yadra i chorna rechovina Chervoni yadra nuclei rubri roztashovuyutsya ventrolateralnishe centralnoyi siroyi rechovini serednogo mozku U chervonih yadrah zakinchuyutsya volokna perednih mozochkovih nizhok kirkovo chervonoyaderni volokna tractus corticorubralis i volokna z utvoren striopallidarnoyi sistemi U chervonomu yadri rozpochinayutsya volokna chervonoyaderno spinnomozkovogo tractus rubrospinalis a takozh chervonoyaderno olivnogo tractus rubroolivaris shlyahiv volokna sho jdut v koru velikogo mozku Takim chinom chervone yadro ye odnim z centriv sho berut uchast u regulyaciyi tonusu i koordinaciyi ruhiv Pri urazhenni chervonogo yadra i jogo shlyahiv u tvarini rozvivayetsya tak zvana decerebracijna rigidnist Ventralnishe vid chervonogo yadra roztashovuyetsya chorna rechovina substantia nigra yaka nibi vidokremlyuye dah tectum serednogo mozku vid jogo osnovi Chorna rechovina takozh maye stosunok do regulyaciyi m yazovogo tonusu Osnova nizhki serednogo mozku skladayetsya z volokon yaki spoluchayut koru velikogo mozku i inshi utvori kincevogo mozku z nizhchimi utvorami mozkovogo stovbura ta spinnogo mozku Velika chastina osnovi zajnyata voloknami piramidnogo shlyahu Pri comu v medialnij chastini roztashovuyutsya volokna sho jdut z lobovih oblastej pivkul velikogo mozku do yader mosta i dovgastogo mozku lateralnishe volokna piramidnogo shlyahu v samih lateralnih viddilah volokna sho jdut z tim yanoyi skronevoyi i potilichnoyi dilyanok pivkul velikogo mozku do yader mosta Funkciyi serednogo mozkuRuhovi funkciyi Sensorni funkciyi napriklad zir Regulyuvannya aktiv zhuvannya ta kovtannya trivalosti Zabezpechennya tochnih ruhiv ruk napriklad pri pismi Vazhlivi strukturi i providni shlyahi serednogo mozkuV serednomu mozku roztashovani nastupni vazhlivi strukturi Yadro okoruhovogo nerva lat nucleus nervi oculomotorii Yadro blokovogo nerva lat nucleus nervi trochlearis Dodatkove yadro okoruhovogo nervu lat nucleus accessorius nervi oculomotorii Mezencefalne yadro trijchastogo nerva lat nucleus mesencephalicus nervi trigemini Chervone yadro lat nucleus ruber Retikulyarna formaciya lat formatio reticularis Chorna substanciya lat substancia nigra Vazhlivi providni shlyahi serednogo mozku Kortiko spinnomozkovi shlyahi tractus corticospinalis Spino talamichnij shlyah lat tractus spinothalamicus PrimitkiDzherelaMorfologiya nervovoyi sistemi Pid red Babmindra V P L Vid vo LDU 1985 LiteraturaLyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s