Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Литва значення Литва лит Lietuva офіційна назва Лито вська Респу бл

Lithuania

Lithuania
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Литва (значення).

Литва́ (лит. Lietuva), офіційна назва Лито́вська Респу́бліка (лит. Lietuvos Respublika) — держава в Балтійському регіоні Північної Європи. Одна з трьох країн Балтії. Країна розташована уздовж південно-східного берега Балтійського моря, на схід від Швеції та Данії. На півночі Литва межує з Латвійською Республікою (протяжність кордону 610 км) на сході — з Білоруссю (протяжність кордону 724 км), на південному заході — з Калініградською обл. Російської Федерації (протяжність кордону 303 км), на півдні — з Польщею (протяжність кордону 110 км). Станом на 2021 рік у Литві проживає 2 мільйони 795 тисяч 175 осіб. Столиця і найбільше місто — Вільнюс. Інші великі міста: Каунас і Клайпеда. найчисельніша етнічна група держави — литовці, один з балтійських народів. Офіційна мова — литовська.

Литовська Республіка
Lietuvos Respublika

image image
Прапор Герб
Девіз: Tautos jėga vienybėje
(Сила народу в єдності)
Гімн: Tautiška Giesmė
(Національна Пісня)
image
Розташування Литви
Столиця
(та найбільше місто) 		Вільнюс
Офіційні мови литовська
Форма правління унітарна конституційна президентсько-парламентська республіка
 - Президент Ґітанас Науседа
 - Прем'єр-міністр Інґріда Шимоніте
Формування  
 - Велике Князівство Литовське 1236 
 - Кревська унія 2 лютого 1386 
 - Річ Посполита 2 липня 1569 
 - проголошення незалежності 16 лютого 1918 
 - радянська окупація 1940–1990 
 - відновлення незалежності 11 березня 1990 
 - вступ до НАТО 29 березня 2004 
Вступ до ЄС 1 травня 2004
Площа
 - Загалом 65 300 км² (121)
 - Внутр. води 1.98 %
Населення
 - оцінка 2021  2 784 279 (142)
 - Густота 43/км² (138)
ВВП (ПКС) 2021 р., оцінка
 - Повний $107 млрд (83)
 - На душу населення $41 288 (34)
ВВП (ном.) 2021 рік, оцінка
 - Повний $56 млрд (80)
 - На душу населення $22 752 (38)
Валюта Лит → Євро (з 1 січня 2015) (LTL → EUR)
Часовий пояс EET ()
 - Літній час EEST (UTC+3)
Коди ISO 3166 LT / LTU / 440
Домен .lt
Телефонний код +370
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Литва

Протягом століть південно-східні береги Балтійського моря були заселені різними балтійськими племенами. У 1230-х роках Литовські землі були об'єднані Міндовгом, і 6 липня 1253 року було створене Королівство Литви. Упродовж XIV ст. Велике князівство Литовське було найбільшою країною Європи; нинішня Литва, Білорусь, Україна, а також частини Польщі та Росії були територіями Великого князівства. З Люблінською унією 1569 року Литва та Польща утворили добровільну дводержавну персональну унію — Річ Посполиту. Річ Посполита проіснувала більше двох століть, поки сусідні країни її систематично не демонтували з 1772 по 1795 рік, Російська імперія у кінцевому результаті анексувала більшу частину території Литви.

Наприкінці Першої світової війни, 16 лютого 1918 року було підписано Акт про незалежність Литви, який оголосив про заснування сучасної Литовської Республіки. У розпал Другої світової війни Литву спочатку окупували Радянський Союз, а потім нацистська Німеччина. Наприкінці Другої світової війни німці відступили, і Радянський Союз знову зайняв Литву. 11 березня 1990 року, за рік до офіційного розпуску Радянського Союзу, Литва стала першою державою Балтії, яка оголосила себе незалежною, в результаті чого відновилася незалежна Литовська держава.

Литва — розвинена економіка з високим рівнем доходу і дуже високим показником людського розвитку, дуже високим рівнем життя, і має високі показники громадянських свобод, свободи преси, свободи Інтернету, демократичного управління та миролюбності. Литва є членом Європейського Союзу, Ради Європи, єврозони, Шенгенської угоди, НАТО, ОЕСР та Північного інвестиційного банку.

Походження назви

Перша відома згадка назви Литва (лит. Lietuva) — розповідь про святого Бруно 9 березня 1009 року в Кведлінбурзькому літописі. Літопис зафіксував латинізовану форму назви Lietuva: Litua (вимовляється [litua]). Через відсутність достовірних доказів справжнє значення назви невідоме. На сьогодні вчені все ще дискутують про значення цього слова, існує кілька правдоподібних версій.

Історія

Докладніше: Історія Литви

Стародавня історія

Поява на території Литви перших людей відбулася на початку сучасного періоду голоцену кайнозойської ери (10-8 тис. років до н. е.). Майже до 8-го тисячоліття до н. е. тут панувала культура епіпалеоліту. У 7—6-го тисячолітті до н. е. на більшій частині сучасної Литви сформувалася культура мезоліту. Неоліт розпочався тут пізніше за час свого закінчення на території південної Месопотамії (IV ст. до н. е.). Бронзові вироби з'явилися на території Литви у другій чверті 2 тисячоліття до н. е., проте їх місцеве виробництво почалося тільки близько 1500 року до н. е. Залізна доба на території Литви тривала до середини 1 тисячоліття н. е.

Додержавницький період

Балтійські племена

В основі етногенезу литовців — процеси розвитку древніх балтійських (летто-литовських) племен, аукштайтів і жемайтів, а також ятвяги, частина земгалів, куршів і селів. Жемайти й аукштайти ще й досі є окремими етнографічними групами литовців, що суттєво відрізняються мовою і культурою.

Литовці (самоназва — летувяй) належать до балтійських народів. Вважають, що назва Литви походить від назви річки Летава (Летавка), притоку річки Няріс. Вона протікає приблизно за 25 км від містечка Кярнаве, що був важливим політичним центром давньої Литви, східної частини країни. Литва була однією з останніх язичницьких держав Європи. Литовці шанували сили природи, різноманітних богів і священні рослини. Вони запалювали вічний вогонь, померлих спалювали.

Предки литовців — (балти) проживали на узбережжі Балтійського моря вже в II тисячолітті до нашої ери. Уперше про них згадує римський історик Тацит у праці «Германія». Територія, на якій жили балти, простягалася від Вісли до Даугави і від Балтійського моря до Дніпра. З часом балти розділилися на різні племена, серед яких були курші, жемайти, аукштайти, литовці, йотвинги (ятвяги), прусси, сели, , латгали, земгали. Основою формування литовської нації були племена аукштайтів і жемайтів, а також частково куршів, земгалів і селів.

Перша згадка про Литву міститься у Кведлінбурзьких анналах під 1009 роком (14 лютого), в повідомленні про трагічну загибель від рук язичників архієпископа Боніфація, який був направлений польським королем Болеславом Хоробрим проповідувати християнство в землях йотвингів. Ці землі були об'єктом суперечки між Болеславом і Київським князем Володимиром, що вже в 983 р. змусив йотвингів визнати свою владу над ними.

У IX ст. і X ст. предки литовців займалися переважно полюванням, рибальством, зрідка рільництвом; є згадки про бортництво і тваринництво, особливо на вирощування коней, яких вживали в їжу. Торгові відносини в литовців були з містами слов'яно-балтійського Помор'я і з землею кривичів: вони міняли шкури, хутра, віск на металеві вироби та зброю. Серед литовців рано зустрічаються зачатки станів: існували роди, які володіли численною невільною челяддю; з цих родів обиралися місцеві князі (Кунігаса). Рабами (невільна челядь) були в основному військовополонені. Жрецький стан не становив особливої касти, він мав величезне значення в народі і був досить численним. Жерці у литовців називалися вайделотами (лит. Vaidila), були і жриці вайделотки. Богам своїм литовці жертвували тварин, а в урочистих випадках — і людей. При похоронах знать спалювали разом з улюбленими предметами і рабами.

До XIII ст. у предків литовців не було об'єднувальної політичної влади, як не було й об'єднувальних центрів-міст. У другій половині XIII століття в джерелах згадуються окремі вожді, але влада їх поширювалася лише на незначну територію, або на сільську округу.

Ще в XII ст. з моменту заснування факторії Любецьких купців у гирлі Двіни, почалася німецька військова експансія на територію сучасної Латвії та Литви. 22 вересня 1236 року відбулася історична перемога жемойтських військ над мечоносцями під Шяуляєм, в результаті чого німецький тиск з півночі було зупинено більше ніж на десятиліття.

Литовське князівство

image
Тракайський замок
image
Ім'я Литви у письмовій формі, 1009

Історія державності Литви починається з короля Міндовга, якому на початку XIII ст. вдалося об'єднати литовські і деякі інші племена. Міндовг прийняв християнство в 1251 році. За це у 1253 році він одержав від папи Інокентія IV королівську корону, але визнав васальну залежність Литви від римської курії. Період його правління був відзначений великими військовими походами, під час яких були приєднані деякі землі, на яких проживали слов'янські племена. Міндовг був гарним дипломатом, особливо проводячи переговори з Тевтонським орденом, який багато разів нападав на литовські землі. Литовська держава, посилена реформами Міндовга, здобула міжнародне визнання і новий титул. У 1253 році Міндовга коронували королем Литви.

1413 року, після підписання Городельської унії, Вітовтом була проведена адміністративна реформа, в результаті якої Литовське князівство припинило своє існування, ставши частиною новоствореного Віленського воєводства ВКЛ.

image
Грюнвальдська битва з Вітовтом в центрі

У період найбільшої могутності Литва включала територію нинішньої Білорусі, велику частину сучасної України, частину західноросійських земель і тягнулася від Балтійського до Чорного моря. В умовах боротьби з хрестоносцями відбувся вступ Великого князівства Литовського у союз із Польським королівством шляхом укладання Кревської унії (1385).

Річ Посполита

У 1569 Литва і Польща об'єдналися в двоєдину державу — Річ Посполиту — Республіку Обох Народів.

У складі Російської імперії

Наприкінці XVIII ст. держава була розділена між Росією, Австрією і Прусією, причому велика частина території Литви увійшла до складу Російської імперії.

Під час Революції 1905—1907 років був створений литовський парламент, деякі члени якого опинилися в еміграції. Один з таких, Юозас Ґабріс, спільно з українською еміграцією створив в Парижі «Союз народів», що мав на меті сприяти національному самовизначенню східноєвропейських народів. Після розпаду Російської імперії Литва здобула незалежність, що було закріплено договором між РРФСР і Литовською Республікою 12 липня 1920.

Незалежність

Докладніше: Литовська Таріба
Докладніше: Литовське королівство (1918)
Докладніше: Акт про незалежність Литви

16 лютого 1918 року Литовська Таріба (Lietuvos Taryba, згодом — Державна Рада Литви) — прийняла Акт про незалежність, за яким литовський народ проголошував відновлення своєї незалежності. Після цього Литва проіснувала 20 років. У 1990 році стала ще раз незалежною.

Окупація

У 1940 році Литва була окупована радянськими військами та анексована СРСР. 21 липня 1940 року відбулися засідання «новообраних парламентів» Литви, Латвії, Естонії, учасники яких проголосили радянську владу в республіках та звернулися до Верховної Ради СРСР з проханням про прийняття до складу Союзу РСР. У 1941—1944 роках окупована німецько-нацистськими військами, з 1945 — знову стала частиною СРСР.

У 1940—1950-х литовські партизани боролися проти радянської влади. Національні виступи почалися в 1970-х, загострившись наприкінці 1980-х.

Відновлення незалежності

Відновлення Незалежности проголошено 11 березня 1990 року. 26 серпня 1991 року Україна та Республіка Польща визнали незалежність Литви, 6 вересня це зробив СРСР. До складу ООН і ОБСЄ ввійшла в 1992.

31 травня 2001 року Литва приєдналася до Світової організації торгівлі (СОТ). З 29 березня 2004 року Литва є частиною НАТО. 1 травня 2004 року вона стала повноправним членом Європейського Союзу, а 21 грудня 2007 року — членом Шенгенської угоди. 1 січня 2015 року Литва приєдналася до єврозони та прийняла єдину валюту Європейського Союзу як остання з країн Балтії. 4 липня 2018 року Литва офіційно приєдналася до ОЕСР.

Даля Грибаускайте стала першою жінкою-президентом Литви (2009–2019) і першим президентом, переобраним на другий термін поспіль.

24 лютого 2022 року Литва оголосила надзвичайний стан у відповідь на повномасштабне російське вторгнення в Україну. Разом із вісьмома іншими державами-членами НАТО країна також застосувала статтю 4 Альянсу для проведення консультацій з питань безпеки. 11–12 липня 2023 року у Вільнюсі відбувся саміт НАТО-2023.

Географія

Докладніше: Географія Литви
image
Сучасна панорама міста Вільнюс
Докладніше: Список ссавців Литви

Литва є найбільшою за площею та кількістю населення державою з трьох балтійських країн. Розташована на відрогах Східноєвропейської рівнини, сьогоднішній ландшафт сформувався в останній Льодовиковий період і має рівнинний характер з невисокими моренами. У Литві є понад 3 000 озер, розташованих в основному в східних частинах країни. Найбільша річка — Німан (лит: Nemunas, біл: Нёман). З заходу країну омиває Балтійське море. Клімат повільно переходить від морського на узбережжі в континентальний на сході країни з вологими і помірними зимою та літом. Лісами вкриті близько 30 % території.

За розрахунками деяких сучасних географів біля литовського села Пурнушкес (26 км на північ від Вільнюса) знаходиться географічний центр Європи (54°54′ пн. ш. 25°19′ сх. д. / 54.900° пн. ш. 25.317° сх. д. / 54.900; 25.317).

Литва поділяється на чотири великі етнографічні регіони:

П'ятим регіоном можна вважати Малу Литву (лит. Mažoji Lietuva, пол. Mała Litwa, біл. Малая Летува) або, як її ще називають, Клайпедський край (лит. Klaipėdos kraštas, пол. Kraj Kłajpedzki).

Освіта та наука

Докладніше: Список університетів і коледжів Литви

Населення

Докладніше: Населення Литви

Мови

Докладніше: Литовська мова та

Державною та найпоширенішою мовою є литовська. Окрім неї населенням також використовуються такі мови:

Більшість росіян з'явилась у Литві після Другої світової війни і після початку другої окупації балтійських країн Радянським Союзом. Також у 1940-1950-ті роки через належність місцевого населення до антирадянського руху опору (відомий як Лісові брати) багато з литовців, латишів та євреїв було депортовано до Сибіру та малозаселених територій. Сьогодні спостерігається зворотна тенденція: серед литовців російською добре володіють старші люди, у той як час молодь значно краще володіє англійською.

Релігія

image
Гора Хрестів близько Шяуляй

Згідно з переписом 2001 р., 79 % литовців належали до римо-католицької церкви.

Литва була історичною батьківщиною значної та важливим центром єврейської ученості і культури XVIII ст., поки громада, що налічувала близько 160 000 осіб до Другої світової війни, не була майже повністю знищена за часів Голокосту.

Основні результати перепису 2001 р. по релігії такі:

Урбанізація

До початку XXI ст. приблизно дві третини від загальної чисельності населення Литви проживало в містах. Найбільшим містом є Вільнюс, потім Каунас, Клайпеда, Шяуляй і Паневежис.

Якість життя

З 2012 р. тривалість життя становила 70,7 років для чоловіків і 80,7 — для жінок, дитяча смертність становила 6,2 на 1000 народжених. Щорічний приріст населення збільшився на 0,3 % в 2007 р. На 30,4 чоловік зі 100 000, у Литві спостерігається різке зростання самогубств в пострадянські роки, що становить найвищий рівень самогубств у світі. У 1996 р. він був в розмірі 49,1 на 100 000 населення в світі. Литва також має найвищий рівень убивств в ЄС.

Адміністративний поділ

Докладніше: Адміністративний поділ Литви

Територія Литви розділена на 10 повітів (лит. apskritis). Повіти утворюють території самоврядувань (лит. savivaldybė) 9 міст і 43 районів, а також 8 знову утворених самоврядувань. Самоврядування діляться на староства (лит. seniūnija).

Найбільші міста

Докладніше: міста Литви

Політика

Докладніше: , та Конфронтація Росії та країн Балтії
image
Даля Грибаускайте, президент Литви у 2009—2019 роках

Литва була однією з перших країн у світі, яка надала жінкам право голосу на виборах. Литовські жінки отримали право голосувати згідно з Конституцією Литви 1918 року та вперше скористалися цим правом у 1919 році. Тим самим Литва дозволила це раніше, ніж такі демократичні країни, як Сполучені Штати (1920), Франція (1945), Португалія (1948), Швейцарія (1971).

З того часу, як Литва проголосила відновлення незалежності 11 березня 1990 року, вона зберегла сильні демократичні традиції. Перші загальні вибори після проголошення Незалежності відбулися 25 жовтня 1992-го, 56,75 % від загального числа виборців підтримали нову Конституцію. Були інтенсивні дебати про конституцію, в особливості про роль президента. був проведений 23 травня 1992 р. для оцінки громадської думки з цього питання, а 41 % усіх виборців підтримали відновлення Президента Литви. За поясненням Конституційного Суду Литовської Республіки від 10 січня 1998 року Литовська Республіка є парламентською республікою з деякими атрибутами напівпрезидентської системи.

У серпні 2022 року було оголошено про плани внести зміни до законодавства, які повинні були позбавляти людей набутого ними громадянства за очорнення імені країни.

image
Президент від 12 липня 2019

Зовнішня політика

Докладніше: Міжнародні відносини Литви
image
Зустріч Президента Литви Валдаса Адамкуса (праворуч) з віцепрезидентом США Діком Чейні у Вільнюсі (травень 2006)

Литва стала членом ООН 18 вересня 1991 року, і є учасником низки її організацій та інших міжнародних угод. Вона також є членом Європейського Союзу, Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, НАТО та Північно-Атлантичної координаційної ради. Литва набула членства в СОТ 31 травня 2001-го. Вона також прагне набути членства в ОЕСР та інших західних організаціях.

Литва встановила дипломатичні відносини з 149 країнами.

2011 року в Литві відбулася зустріч Ради міністрів Організації з безпеки і співробітництва в Європі. З 1 липня 2013 р. Литва взяла на себе роль голови Ради Європейського Союзу.

Литва є активним членом у співпраці між Північними країнами Європи і Балтійської Ради з моменту її створення в 1993 р. Балтійська Рада є організацією міжнародного співробітництва, розташована в Таллінні. Працює через Балтійську Асамблею та Балтійську Раду Міністрів.

Литва співпрацює з Північними та двома іншими країнами Балтії через формат . Інший аналогічний формат, який називається , об'єднує Північні та Балтійські країни-члени ЄС. Основна мета NB6 — обговорення та узгодження позицій, перш ніж представляти їх у Раді Європейського Союзу та на нарадах міністрів закордонних справ ЄС.

Рада країн Балтійського моря була створена у 1992 року в Копенгагені як неофіційний регіональний політичний форум, головною метою якого є сприяння процесу інтеграції та партнерських тісних контактів між країнами регіону. Членами РДБМ є Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Росія, Швеція та Європейська Комісія. Державами-спостерігачами є Білорусь, Франція, Італія, Нідерланди, Румунія, Словаччина, Іспанія, Сполучені Штати, Сполучене Королівство, Україна.

Співпраця між Радою Міністрів Північних Країн та Литви є політичним співробітництвом, через яке обмін досвідом сприяє реалізації спільних цілей. Одним з найважливіших функцій є виявлення нових тенденцій і нових можливостей для спільної співпраці.

Литва, разом з двома іншими країнами Балтії, є членом Північного інвестиційного банку та співпрацює в освітній програмі NORDPLUS.

image
Литва поділена на 10 повітів та 60 муніципалітетів (міста, райони, самоврядування)

9 липня 2021 року Литва почала встановлювати загородження (завдовжки 30 км) на кордоні з Білоруссю для припинення потоку мігрантів. В останні місяці в Литві спостерігався сплеск міграції, який йшов з боку сусідньої Білорусі, через що виникла негайна потреба у нових інженерних загороженях на кордоні. Прикордонники затримали близько 1500 осіб, які перейшли кордон Литви з Білорусі, більшість з них — з Близького Сходу та Африки.

Економіка

Докладніше: Економіка Литви

Литва — розвинена індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: електромоторна, радіоелектронна, нафтопереробна, кораблебудівна, харчова, сільськогосподарське машинобудування, оптичне обладнання, гірнича. Найбільшу частку валової пром. продукції дають харчова, легка, машинобудівна і металообробна галузі промисловості. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Гол. морський порт — Клайпеда. Гол. річковий порт — Каунас.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 8 млрд. Темп зростання ВВП — 5,1 %. ВВП на душу населення — $ 2197. Прямі закордонні інвестиції — $ 611 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч. Росія — 21,2 %, Німеччина — 16,0 %, Польща — 6,0 %, Італія — 4,4 %). Експорт — $ 3,9 млрд (г.ч. Росія — 16,5 %, Німеччина — 13,1 %, Латвія — 11,1 %, Білорусь — 8,8 %, Україна — 7,8 %).

З аграрної країни до середини 1970-х Литовська РСР перетворилася в індустріально-аграрну республіку. Провідними галузями промисловості стали машинобудування і металообробна, а харчова і легка промисловість не втратили свого значення. Були створені нові галузі — хімічна, мікробіологічна і нафтопереробна. Побудовані великі підприємства, серед яких — станкобудівний завод «Жальгіріс», Клайпедський суднобудівний завод «Балтія», Паневезький «Екранас», Шауляйський телевізійний, завод «Азотас» в Йонаве, Клайпедський домобудівельний комбінат, Утенська трикотажна фабрика, Алітусський м'ясокомбінат і інші. У 1959 була пущена Каунаська ГЕС, а в 1983 перший блок Ігналінської АЕС. Значні зміни сталися в сільському господарстві. До 1952 була завершена примусова колективізація, більшість сільських жителів переселилися в колгоспи і радгоспні селища. Здійснювалася механізація і спеціалізація сільського господарства, були встановлені тверді плани закупівлі продукції. Найшвидшими темпами розвивалося м'ясне і молочне тваринництво.

Литва, відновивши незалежність, почала економічні реформи, в основі яких лежала програма приватизації промислових підприємств, аграрного сектора, зв'язку. Був створений Литовський банк, проведена лібералізація цін, введена національна валюта — лит. Внаслідок реструктуризації частина підприємств була закрита, частина («Вільняус Вінгис», «Екранас» і інш.) переорієнтована на світовий ринок.

1 січня 2015 року Литва увійшла до Єврозони, протягом двох тижнів в обігу одночасно перебувають стара валюта — лит та нова — євро. З 16 січня 2015 року лит виводиться з обігу. Встановлений фіксований курс обміну €1= LTL 3.45280.

Див. також: Корисні копалини Литви, Історія освоєння мінеральних ресурсів Литви та Гірнича промисловість Литви

Промисловість Литви

Промислові групи Литви:

  1. MG Baltic (, , etc.)
  2. .

Азартні ігри

Докладніше: Азартні ігри в Литві

Азартні ігри в Литві є легальними в звичайних казино та з 2016 року — в інтернеті. В литві є 18 звичайних казино в 5 містах (Клайпеда, Каунас, Паневежис, Сауле, Вільнюс). Лотереї в Литві є законними, але завжди зобов'язані мати благодійну складову.

Національні символи

image
Витязь на поштовій марці, 1991

Vytis

Vytis (від слова «vyti», «vytis» — передоганяти, також укр: Погоня) — витязь, фігура білого литовського лицаря верхи на білому коні, що захищає Батьківщину від ворогів.

Vytis був символом Великого Князівства Литовського, а в 1918 р. став гербом як першої Литовської так і першої Білоруської республік. В 1988 р. після заборони під час радянської окупації Vytis знову став національним символом відродженої Литовської Республіки.

Перше зображення білого вершника на білому коні як символу Литовської держави датується 1366 р., тим самим Vytis належить до найдавніших державних гербів Європи.

Ґедимінові стовпи

Ґедимінові стовпи або колони Гедиміна (біл. Калюмны, пол. Słupy Giedymina, лит. Gediminaičių stulpai) — середньовічний символ Великого князівства Литовського, нині зображений на .

Христос страждальний (Rūpintojėlis)

Страдницька фігура, зображує Христа, що сидить і підпирає голову правою рукою. Такі дерев'яні скульптури можна побачити по всій країні на окраїнах міст і на узбіччі доріг (особливо в сільських місцевостях), а також біля костьолів, цвинтарів і приватних будинків.

Невеличкі фігурки також продаються як сувеніри в Вільнюсі та інших туристичних центрах.

Kryžių Kalnas

Kryžių Kalnas або «Гора Хрестів» знаходиться біля міста Шауляй.

Бурштин

Бурштин символізує Балтійське море та балтійські племена, які заселили його береги тисячі років тому.

Лелека

image
Гніздо білих лелек

Білий лелека є національним птахом литовців. Його часто можна побачити на полях і в селах. Лелеки мостять свої гнізда досить часто на дахах приватних будинків. Лелеку вважають в Литві символом щастя.

Льон

Рослина — символ нації. Народні строї, а особливо хустки, виготовлені з льону, були і є дуже популярними в Литві.

Св. Казимир

Св. Казимир (лит: Kazimieras) є національним святим Литви на честь шанованого у цій країні королевича Казимира, проголошеного святим Вселенської Церкви у 1602 році. Св. Казимира вважають головним покровителем Литви, патроном молоді, оберігачем цнотливого життя та опікуном ремісників. Щороку в суботу і неділю перед 4 березня в Старомісті Вільнюса відбувається ярмарок св. Казимира, куди з'їжджаються народні умільці зі всієї Литви та із-за її меж, які до цієї події готуються часом і протягом року. На ярмарку мешканці Вільнюса і його гості можуть придбати унікальні, притаманні тільки цьому краєві традиційні вироби (наприклад, Вільнюські верби — Великодні пальми), різноманітні предмети ужиткового призначення та ознайомитися із старими, вже призабутими ремеслами.

Культура

Музика

Однією з найстаріших народних пісень є «Už kalnelio ežerėlis» (за пагорбом є озерце).

Однією з найвідоміших народних пісень є «Oj Šermukšnio» (лит. Ой горобина). Широкої популярності здобула у виконанні групи Ugniavijas .

Туризм

Докладніше: Туризм у Литві

Основні центри туризму в Литві — Вільнюс, багатий на історичні та архітектурні пам'ятки, Паланга з її піщаними пляжами і санаторіями, Клайпеда, Каунас. Розвитку туризму в Литві сприяє різноманітність та привабливість її ландшафтів. По території Литви проходить багато туристичних маршрутів, включно з відвідуванням старовинних литовських міст, оглядом визначних пам'яток, відпочинком на Балтійському морі, річках і озерах. Популярними є водні прогулянки по Ігналінських озерах, річках Німан, Нярис, Мінія.

Див. також

Примітки

  1. . Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD). Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  2. . osp.stat.gov.lt. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 11 квітня 2022.
  3. . Міжнародний валютний фонд. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 11 квітня 2022.
  4. . The Heritage Foundation (англійською) . The Heritage Foundation. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
  5. Bideleux, Robert; Jeffries, Ian (1998). A history of Eastern Europe: crisis and change (англійською) . Routledge. с. 122. ISBN .
  6. (англійською) . IMF. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
  7. (англійською) . World Bank. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 1 серпня 2019.
  8. . hdr.undp.org (англійською) . Організація Об'єднаних Націй. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
  9. Baranauskas, Tomas (Fall 2009). On the Origin of the Name of Lithuania. Lithuanian Quarterly Journal of Arts and Sciences. 55 (3). ISSN 0024-5089.
  10. Vilnius. Key dates [ 17 січня 2007 у Wayback Machine.]. Заархівовано 18 січня 2007.
  11. Zigmas Zinkevičius. Kelios mintys, kurios kyla skaitant Alfredo Bumblausko Senosios Lietuvos istoriją 1009—1795 m. Voruta, 2005.
  12. Dubonis, Artūras (1998). Lietuvos didžiojo kunigaikščio leičiai: iš Lietuvos ankstyvųjų valstybinių struktūrų praeities (Leičiai of Grand Duke of Lithuania: from the past of Lithuanian stative structures (in Lithuanian). Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla.
  13. Насевіч, В. (2005). Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. [Велике князівство Литовське. Енциклопедія у 3 т.] (біл.) . Т. Том 2. Мінськ: Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі. с. 788. ISBN .
  14. «— Німеччина проковтнула окупацію балтійських держав і не поперхнулася, переварить і їх приєднання,— відрізав Молотов.»— Див.: Винцас Креве-Мицкявичюс. Литва, 1940 год.— Время и мы. 1999, № 109.— С. 253.
  15. М. С. Бур'ян, Я. Л. Примаченко. Литва, Литовська Республіка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 170. — .
  16. Lithuania declares state of emergency after Russia invades Ukraine. Reuters. 24 лютого 2022.
  17. Cook, Lorne (24 лютого 2022). NATO vows to defend its entire territory after Russia attack. Associated Press.
  18. 2023 NATO Summit. NATO.
  19. Елена Н. (рос.) . LitBook. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 09.12.2013.
  20. Загальна інформація про мовну ситуацію [ 7 лютого 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  21. Депортації з Балтійських країн [ 5 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  22. Department of Statistics to the Government of the Republic of Lithuania. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2006. Процитовано 5 листопада 2012.. Updated in 2005.
  23. Bubnys, Arūnas (2004). Holocaust in Lithuania: An Outline of the Major Stages and Their Results. The Vanished World of Lithuanian Jews. Rodopi. с. 218—219. ISBN .
  24. Lithuania. Holocaust Encyclopedia. United States Holocaust Memorial Museum. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 12 квітня 2012.
  25. CIA World Factbook [ 13 травня 2020 у Wayback Machine.]: Lithuania
  26. Lithuani (PDF). Suicide prevention (SUPRE). World Health Organization. 2008. Архів (PDF) оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 8 листопада 2008.
  27. Eurostat – Tables, Graphs and Maps Interface (TGM) table. epp.eurostat.ec.europa.eu. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 26 грудня 2010.
  28. More people are killed in Lithuania than anywhere in the EU. Delfi.lt. 2009. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 25 квітня 2010.
  29. Baronienė, Daiva. . Lzinios.lt. Архів із оригіналу за 11 травня 2019.
  30. (лит.) Nuo 1991 m. iki šiol paskelbtų referendumų rezultatai [ 9 вересня 2008 у Wayback Machine.], Microsoft Word Document, . Retrieved 4 June 2006
  31. Lietuvos Respublikos Konstitucinio Teismo nutarimas dėl Lietuvos Respublikos Seimo 1996 . Gruodžio 10 D. nutarimo
  32. У Литві заговорили про скасування набутого громадянства: в чому причина. РБК-Украина (рос.). Процитовано 11 серпня 2022.
  33. Ministry of Foreign Affairs: List of countries with which Lithuania has established diplomatic relations. Urm.lt. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 2 січня 2011.
  34. Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Lithuania. [1] [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.]. Retrieved on 3 April 2012
  35. Литва почала встановлювати загородження на кордоні з Білоруссю [ 27 лютого 2022 у Wayback Machine.] // mil.in.ua, 2021-07-09
  36. Lithuania (as of 1 January 2015) // The European Central Bank [ 26 грудня 2014 у Wayback Machine.](англ.)]
  37. Vyrų kuopa „Ugniavijas“ pristato albumą „Karo dainos“
  38. Ugniavijas“: karinės dvasios nereikia laikyti agresyvia

Література

  • Чорногор Я. О. Литва [ 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Країни світу і Україна: енциклопедія: в 5 т. — Т. 1: Північна Європа. Західна Європа. Південна Європа / науковий редактор 1-го тому А. Г. Бульвінський. — Київ: Видавництво «Фенікс», 2017. — С. 127—146. (тут енциклопедія повністю [ 10 травня 2019 у Wayback Machine.], тут енциклопедія по окремих статтях [ 4 квітня 2019 у Wayback Machine.])
  • Знайомтеся: Литва / [упоряд.: Й. Лауменскайтє, Й. Пашкявічєнє]. — Вільнюс: Pasauliui Apie Mus, 2008. — 105 с. — .
  • Lins, Joseph. Lithuania [ 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 9. New York: Robert Appleton Company, 1910.
  • Бумблаускас А., Ейдинтас А., Кулакаускас А., Тамошайтис М. Історія Литви кожному. Балтія-Друк, 2018.
  • Ильмярв М. Безмолвная капитуляция: Внешняя политика Эстонии, Латвии и Литвы между двумя войнами и утрата независимости (с середины 1920-х годов до аннексии в 1940) / Пер. В. Белоборовцева. — М.: РОССПЭН, 2012. — 806 с. (История сталинизма).
  • Петрик А. Н. «Свет и тени» Первой республики: Литовское государство в 1918—1940 годах / Петрик Артём Николаевич.– Херсон: Гилея, 2018. — 320 с.
  • Петрик Артем. Епоха великих надій: нариси історії міжвоєнної Литви (1918—1940). — Одеса-Рига-Торунь: Видавничий дім «Гельветика», Izdevniecība «Baltijā Publishing», Wydawnictwo Adam Marszałek, 2020. — 382 c.
  • Frost R. The Oxford history of Poland-Lithuania, vol.1: The making of the Polish-Lithuanian Union, 1385—1569. Oxford University Press, 2015.
  • Lithuania in 1940—1991: the history of occupied Lithuania. [Ed. by Arvydas Anušauskas]. Genocide and Resistance Research Centre of Lithuania, 2015.

Посилання

Литва
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Новини у Вікіновинах?
image Литва у Вікімандрах?
image Файли у Вікісховищі?
  • (рос.)
  • Сучасний литовський літ. Фотогалерея [ 15 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Політичний устрій

  • Офіційний вебсайт Президента Литви [ 13 липня 2009 у Wayback Machine.] (лит.) (англ.) (фр.) (рос.)
  • Офіційний вебсайт Парламенту Литви [ 16 грудня 2008 у Wayback Machine.] (лит.) (англ.) (нім.) (фр.) (рос.) (кит.)
  • Офіційний вебсайт Уряду Литви [ 1 липня 2012 у Wayback Machine.] (лит.) (англ.)
  • Офіційний вебсайт Комітету зі статистики Литви [ 13 листопада 2011 у Wayback Machine.] (лит.) (англ.)

Історія

  • Сайт, присвячений історії Литви [ 12 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Леонідас Донскіс. Зима незадоволення // Український тиждень, 27.01.2011 [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
  • Володимир Кухар. Литва, XXI століття // Zbruch, 30.12.2015 [ 25 січня 2016 у Wayback Machine.]
image Латвія image Латвія
Балтійське море image image Білорусь
image Росія
(image Калінінградська область) 		image Польща image Білорусь

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Litva znachennya Litva lit Lietuva oficijna nazva Lito vska Respu blika lit Lietuvos Respublika derzhava v Baltijskomu regioni Pivnichnoyi Yevropi Odna z troh krayin Baltiyi Krayina roztashovana uzdovzh pivdenno shidnogo berega Baltijskogo morya na shid vid Shveciyi ta Daniyi Na pivnochi Litva mezhuye z Latvijskoyu Respublikoyu protyazhnist kordonu 610 km na shodi z Bilorussyu protyazhnist kordonu 724 km na pivdennomu zahodi z Kalinigradskoyu obl Rosijskoyi Federaciyi protyazhnist kordonu 303 km na pivdni z Polsheyu protyazhnist kordonu 110 km Stanom na 2021 rik u Litvi prozhivaye 2 miljoni 795 tisyach 175 osib Stolicya i najbilshe misto Vilnyus Inshi veliki mista Kaunas i Klajpeda najchiselnisha etnichna grupa derzhavi litovci odin z baltijskih narodiv Oficijna mova litovska Litovska Respublika Lietuvos Respublika Prapor Gerb Deviz Tautos jega vienybeje Sila narodu v yednosti Gimn Tautiska Giesme Nacionalna Pisnya source source track track track track track track track track track track Roztashuvannya Litvi Stolicya ta najbilshe misto Vilnyus Oficijni movi litovska Forma pravlinnya unitarna konstitucijna prezidentsko parlamentska respublika Prezident Gitanas Nauseda Prem yer ministr Ingrida Shimonite Formuvannya Velike Knyazivstvo Litovske 1236 Krevska uniya 2 lyutogo 1386 Rich Pospolita 2 lipnya 1569 progoloshennya nezalezhnosti 16 lyutogo 1918 radyanska okupaciya 1940 1990 vidnovlennya nezalezhnosti 11 bereznya 1990 vstup do NATO 29 bereznya 2004 Vstup do YeS 1 travnya 2004 Plosha Zagalom 65 300 km 121 Vnutr vodi 1 98 Naselennya ocinka 2021 2 784 279 142 Gustota 43 km 138 VVP PKS 2021 r ocinka Povnij 107 mlrd 83 Na dushu naselennya 41 288 34 VVP nom 2021 rik ocinka Povnij 56 mlrd 80 Na dushu naselennya 22 752 38 Valyuta Lit Yevro z 1 sichnya 2015 a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 LTL EUR a Chasovij poyas EET UTC 2 Litnij chas EEST UTC 3 Kodi ISO 3166 LT LTU 440 Domen lt Telefonnij kod 370 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Litva Protyagom stolit pivdenno shidni beregi Baltijskogo morya buli zaseleni riznimi baltijskimi plemenami U 1230 h rokah Litovski zemli buli ob yednani Mindovgom i 6 lipnya 1253 roku bulo stvorene Korolivstvo Litvi Uprodovzh XIV st Velike knyazivstvo Litovske bulo najbilshoyu krayinoyu Yevropi ninishnya Litva Bilorus Ukrayina a takozh chastini Polshi ta Rosiyi buli teritoriyami Velikogo knyazivstva Z Lyublinskoyu uniyeyu 1569 roku Litva ta Polsha utvorili dobrovilnu dvoderzhavnu personalnu uniyu Rich Pospolitu Rich Pospolita proisnuvala bilshe dvoh stolit poki susidni krayini yiyi sistematichno ne demontuvali z 1772 po 1795 rik Rosijska imperiya u kincevomu rezultati aneksuvala bilshu chastinu teritoriyi Litvi Naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni 16 lyutogo 1918 roku bulo pidpisano Akt pro nezalezhnist Litvi yakij ogolosiv pro zasnuvannya suchasnoyi Litovskoyi Respubliki U rozpal Drugoyi svitovoyi vijni Litvu spochatku okupuvali Radyanskij Soyuz a potim nacistska Nimechchina Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni nimci vidstupili i Radyanskij Soyuz znovu zajnyav Litvu 11 bereznya 1990 roku za rik do oficijnogo rozpusku Radyanskogo Soyuzu Litva stala pershoyu derzhavoyu Baltiyi yaka ogolosila sebe nezalezhnoyu v rezultati chogo vidnovilasya nezalezhna Litovska derzhava Litva rozvinena ekonomika z visokim rivnem dohodu i duzhe visokim pokaznikom lyudskogo rozvitku duzhe visokim rivnem zhittya i maye visoki pokazniki gromadyanskih svobod svobodi presi svobodi Internetu demokratichnogo upravlinnya ta mirolyubnosti Litva ye chlenom Yevropejskogo Soyuzu Radi Yevropi yevrozoni Shengenskoyi ugodi NATO OESR ta Pivnichnogo investicijnogo banku Pohodzhennya nazviPersha vidoma zgadka nazvi Litva lit Lietuva rozpovid pro svyatogo Bruno 9 bereznya 1009 roku v Kvedlinburzkomu litopisi Litopis zafiksuvav latinizovanu formu nazvi Lietuva Litua vimovlyayetsya litua Cherez vidsutnist dostovirnih dokaziv spravzhnye znachennya nazvi nevidome Na sogodni vcheni vse she diskutuyut pro znachennya cogo slova isnuye kilka pravdopodibnih versij IstoriyaDokladnishe Istoriya Litvi Starodavnya istoriya Poyava na teritoriyi Litvi pershih lyudej vidbulasya na pochatku suchasnogo periodu golocenu kajnozojskoyi eri 10 8 tis rokiv do n e Majzhe do 8 go tisyacholittya do n e tut panuvala kultura epipaleolitu U 7 6 go tisyacholitti do n e na bilshij chastini suchasnoyi Litvi sformuvalasya kultura mezolitu Neolit rozpochavsya tut piznishe za chas svogo zakinchennya na teritoriyi pivdennoyi Mesopotamiyi IV st do n e Bronzovi virobi z yavilisya na teritoriyi Litvi u drugij chverti 2 tisyacholittya do n e prote yih misceve virobnictvo pochalosya tilki blizko 1500 roku do n e Zalizna doba na teritoriyi Litvi trivala do seredini 1 tisyacholittya n e Doderzhavnickij period Baltijski plemena V osnovi etnogenezu litovciv procesi rozvitku drevnih baltijskih letto litovskih plemen aukshtajtiv i zhemajtiv a takozh yatvyagi chastina zemgaliv kurshiv i seliv Zhemajti j aukshtajti she j dosi ye okremimi etnografichnimi grupami litovciv sho suttyevo vidriznyayutsya movoyu i kulturoyu Litovci samonazva letuvyaj nalezhat do baltijskih narodiv Vvazhayut sho nazva Litvi pohodit vid nazvi richki Letava Letavka pritoku richki Nyaris Vona protikaye priblizno za 25 km vid mistechka Kyarnave sho buv vazhlivim politichnim centrom davnoyi Litvi shidnoyi chastini krayini Litva bula odniyeyu z ostannih yazichnickih derzhav Yevropi Litovci shanuvali sili prirodi riznomanitnih bogiv i svyashenni roslini Voni zapalyuvali vichnij vogon pomerlih spalyuvali Predki litovciv balti prozhivali na uzberezhzhi Baltijskogo morya vzhe v II tisyacholitti do nashoyi eri Upershe pro nih zgaduye rimskij istorik Tacit u praci Germaniya Teritoriya na yakij zhili balti prostyagalasya vid Visli do Daugavi i vid Baltijskogo morya do Dnipra Z chasom balti rozdililisya na rizni plemena sered yakih buli kurshi zhemajti aukshtajti litovci jotvingi yatvyagi prussi seli latgali zemgali Osnovoyu formuvannya litovskoyi naciyi buli plemena aukshtajtiv i zhemajtiv a takozh chastkovo kurshiv zemgaliv i seliv Persha zgadka pro Litvu mistitsya u Kvedlinburzkih annalah pid 1009 rokom 14 lyutogo v povidomlenni pro tragichnu zagibel vid ruk yazichnikiv arhiyepiskopa Bonifaciya yakij buv napravlenij polskim korolem Boleslavom Horobrim propoviduvati hristiyanstvo v zemlyah jotvingiv Ci zemli buli ob yektom superechki mizh Boleslavom i Kiyivskim knyazem Volodimirom sho vzhe v 983 r zmusiv jotvingiv viznati svoyu vladu nad nimi U IX st i X st predki litovciv zajmalisya perevazhno polyuvannyam ribalstvom zridka rilnictvom ye zgadki pro bortnictvo i tvarinnictvo osoblivo na viroshuvannya konej yakih vzhivali v yizhu Torgovi vidnosini v litovciv buli z mistami slov yano baltijskogo Pomor ya i z zemleyu krivichiv voni minyali shkuri hutra visk na metalevi virobi ta zbroyu Sered litovciv rano zustrichayutsya zachatki staniv isnuvali rodi yaki volodili chislennoyu nevilnoyu chelyaddyu z cih rodiv obiralisya miscevi knyazi Kunigasa Rabami nevilna chelyad buli v osnovnomu vijskovopoloneni Zhreckij stan ne stanoviv osoblivoyi kasti vin mav velichezne znachennya v narodi i buv dosit chislennim Zherci u litovciv nazivalisya vajdelotami lit Vaidila buli i zhrici vajdelotki Bogam svoyim litovci zhertvuvali tvarin a v urochistih vipadkah i lyudej Pri pohoronah znat spalyuvali razom z ulyublenimi predmetami i rabami Do XIII st u predkiv litovciv ne bulo ob yednuvalnoyi politichnoyi vladi yak ne bulo j ob yednuvalnih centriv mist U drugij polovini XIII stolittya v dzherelah zgaduyutsya okremi vozhdi ale vlada yih poshiryuvalasya lishe na neznachnu teritoriyu abo na silsku okrugu She v XII st z momentu zasnuvannya faktoriyi Lyubeckih kupciv u girli Dvini pochalasya nimecka vijskova ekspansiya na teritoriyu suchasnoyi Latviyi ta Litvi 22 veresnya 1236 roku vidbulasya istorichna peremoga zhemojtskih vijsk nad mechonoscyami pid Shyaulyayem v rezultati chogo nimeckij tisk z pivnochi bulo zupineno bilshe nizh na desyatilittya Litovske knyazivstvo Trakajskij zamok Im ya Litvi u pismovij formi 1009 Istoriya derzhavnosti Litvi pochinayetsya z korolya Mindovga yakomu na pochatku XIII st vdalosya ob yednati litovski i deyaki inshi plemena Mindovg prijnyav hristiyanstvo v 1251 roci Za ce u 1253 roci vin oderzhav vid papi Inokentiya IV korolivsku koronu ale viznav vasalnu zalezhnist Litvi vid rimskoyi kuriyi Period jogo pravlinnya buv vidznachenij velikimi vijskovimi pohodami pid chas yakih buli priyednani deyaki zemli na yakih prozhivali slov yanski plemena Mindovg buv garnim diplomatom osoblivo provodyachi peregovori z Tevtonskim ordenom yakij bagato raziv napadav na litovski zemli Litovska derzhava posilena reformami Mindovga zdobula mizhnarodne viznannya i novij titul U 1253 roci Mindovga koronuvali korolem Litvi 1413 roku pislya pidpisannya Gorodelskoyi uniyi Vitovtom bula provedena administrativna reforma v rezultati yakoyi Litovske knyazivstvo pripinilo svoye isnuvannya stavshi chastinoyu novostvorenogo Vilenskogo voyevodstva VKL Gryunvaldska bitva z Vitovtom v centri U period najbilshoyi mogutnosti Litva vklyuchala teritoriyu ninishnoyi Bilorusi veliku chastinu suchasnoyi Ukrayini chastinu zahidnorosijskih zemel i tyagnulasya vid Baltijskogo do Chornogo morya V umovah borotbi z hrestonoscyami vidbuvsya vstup Velikogo knyazivstva Litovskogo u soyuz iz Polskim korolivstvom shlyahom ukladannya Krevskoyi uniyi 1385 Rich Pospolita U 1569 Litva i Polsha ob yednalisya v dvoyedinu derzhavu Rich Pospolitu Respubliku Oboh Narodiv U skladi Rosijskoyi imperiyi Naprikinci XVIII st derzhava bula rozdilena mizh Rosiyeyu Avstriyeyu i Prusiyeyu prichomu velika chastina teritoriyi Litvi uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi Pid chas Revolyuciyi 1905 1907 rokiv buv stvorenij litovskij parlament deyaki chleni yakogo opinilisya v emigraciyi Odin z takih Yuozas Gabris spilno z ukrayinskoyu emigraciyeyu stvoriv v Parizhi Soyuz narodiv sho mav na meti spriyati nacionalnomu samoviznachennyu shidnoyevropejskih narodiv Pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi Litva zdobula nezalezhnist sho bulo zakripleno dogovorom mizh RRFSR i Litovskoyu Respublikoyu 12 lipnya 1920 Nezalezhnist Dokladnishe Litovska Tariba Dokladnishe Litovske korolivstvo 1918 Dokladnishe Akt pro nezalezhnist Litvi 16 lyutogo 1918 roku Litovska Tariba Lietuvos Taryba zgodom Derzhavna Rada Litvi prijnyala Akt pro nezalezhnist za yakim litovskij narod progoloshuvav vidnovlennya svoyeyi nezalezhnosti Pislya cogo Litva proisnuvala 20 rokiv U 1990 roci stala she raz nezalezhnoyu Okupaciya U 1940 roci Litva bula okupovana radyanskimi vijskami ta aneksovana SRSR 21 lipnya 1940 roku vidbulisya zasidannya novoobranih parlamentiv Litvi Latviyi Estoniyi uchasniki yakih progolosili radyansku vladu v respublikah ta zvernulisya do Verhovnoyi Radi SRSR z prohannyam pro prijnyattya do skladu Soyuzu RSR U 1941 1944 rokah okupovana nimecko nacistskimi vijskami z 1945 znovu stala chastinoyu SRSR U 1940 1950 h litovski partizani borolisya proti radyanskoyi vladi Nacionalni vistupi pochalisya v 1970 h zagostrivshis naprikinci 1980 h Vidnovlennya nezalezhnosti Vidnovlennya Nezalezhnosti progolosheno 11 bereznya 1990 roku 26 serpnya 1991 roku Ukrayina ta Respublika Polsha viznali nezalezhnist Litvi 6 veresnya ce zrobiv SRSR Do skladu OON i OBSYe vvijshla v 1992 31 travnya 2001 roku Litva priyednalasya do Svitovoyi organizaciyi torgivli SOT Z 29 bereznya 2004 roku Litva ye chastinoyu NATO 1 travnya 2004 roku vona stala povnopravnim chlenom Yevropejskogo Soyuzu a 21 grudnya 2007 roku chlenom Shengenskoyi ugodi 1 sichnya 2015 roku Litva priyednalasya do yevrozoni ta prijnyala yedinu valyutu Yevropejskogo Soyuzu yak ostannya z krayin Baltiyi 4 lipnya 2018 roku Litva oficijno priyednalasya do OESR Dalya Gribauskajte stala pershoyu zhinkoyu prezidentom Litvi 2009 2019 i pershim prezidentom pereobranim na drugij termin pospil 24 lyutogo 2022 roku Litva ogolosila nadzvichajnij stan u vidpovid na povnomasshtabne rosijske vtorgnennya v Ukrayinu Razom iz vismoma inshimi derzhavami chlenami NATO krayina takozh zastosuvala stattyu 4 Alyansu dlya provedennya konsultacij z pitan bezpeki 11 12 lipnya 2023 roku u Vilnyusi vidbuvsya samit NATO 2023 GeografiyaDokladnishe Geografiya Litvi Suchasna panorama mista VilnyusDokladnishe Spisok ssavciv Litvi Litva ye najbilshoyu za plosheyu ta kilkistyu naselennya derzhavoyu z troh baltijskih krayin Roztashovana na vidrogah Shidnoyevropejskoyi rivnini sogodnishnij landshaft sformuvavsya v ostannij Lodovikovij period i maye rivninnij harakter z nevisokimi morenami U Litvi ye ponad 3 000 ozer roztashovanih v osnovnomu v shidnih chastinah krayini Najbilsha richka Niman lit Nemunas bil Nyoman Z zahodu krayinu omivaye Baltijske more Klimat povilno perehodit vid morskogo na uzberezhzhi v kontinentalnij na shodi krayini z vologimi i pomirnimi zimoyu ta litom Lisami vkriti blizko 30 teritoriyi Za rozrahunkami deyakih suchasnih geografiv bilya litovskogo sela Purnushkes 26 km na pivnich vid Vilnyusa znahoditsya geografichnij centr Yevropi 54 54 pn sh 25 19 sh d 54 900 pn sh 25 317 sh d 54 900 25 317 Litva podilyayetsya na chotiri veliki etnografichni regioni Aukshtajtiya Aukshtota Verhnya Litva lit Aukstaitija pol Auksztota bil Aykshtota Zhemajtiya Zhmud Samogitiya Nizhnya Litva lit Zemaitija pol Zmudz bil Zhmudz Suvalkiya lit Suvalkija pol Suwalszczyzna bil Suvalkiya Dzukiya lit Dzukija pol Dzukija bil Dzukiya P yatim regionom mozhna vvazhati Malu Litvu lit Mazoji Lietuva pol Mala Litwa bil Malaya Letuva abo yak yiyi she nazivayut Klajpedskij kraj lit Klaipedos krastas pol Kraj Klajpedzki Osvita ta naukaDokladnishe Spisok universitetiv i koledzhiv LitviNaselennyaDokladnishe Naselennya Litvi Movi Dokladnishe Litovska mova ta Derzhavnoyu ta najposhirenishoyu movoyu ye litovska Okrim neyi naselennyam takozh vikoristovuyutsya taki movi rosijska blizko 344 000 osib polska 258 000 400 000 osib biloruska blizko 63 000 osib ukrayinska blizko 45 000 osib tatarska blizko 5 100 osib div Tatari lipki yidish blizko 4 000 osib latiska blizko 4 000 osib karayimska 120 osib Bilshist rosiyan z yavilas u Litvi pislya Drugoyi svitovoyi vijni i pislya pochatku drugoyi okupaciyi baltijskih krayin Radyanskim Soyuzom Takozh u 1940 1950 ti roki cherez nalezhnist miscevogo naselennya do antiradyanskogo ruhu oporu vidomij yak Lisovi brati bagato z litovciv latishiv ta yevreyiv bulo deportovano do Sibiru ta malozaselenih teritorij Sogodni sposterigayetsya zvorotna tendenciya sered litovciv rosijskoyu dobre volodiyut starshi lyudi u toj yak chas molod znachno krashe volodiye anglijskoyu Religiya Gora Hrestiv blizko Shyaulyaj Zgidno z perepisom 2001 r 79 litovciv nalezhali do rimo katolickoyi cerkvi Litva bula istorichnoyu batkivshinoyu znachnoyi ta vazhlivim centrom yevrejskoyi uchenosti i kulturi XVIII st poki gromada sho nalichuvala blizko 160 000 osib do Drugoyi svitovoyi vijni ne bula majzhe povnistyu znishena za chasiv Golokostu Osnovni rezultati perepisu 2001 r po religiyi taki Rimo katolicka cerkva 79 0 2 752 000 Pravoslavni 4 1 142 000 Pravoslavni staroobryadci 0 8 27 100 Lyuterani 0 6 19 600 Inshi religiyi 0 3 11 000 Reformatska cerkva 0 2 7 100 Svidki Yegovi 0 1 3 500 Yudayizm 0 1 3 400 musulmani suniti 0 1 2 900 Harizmati 0 06 2 200 P yatidesyatniki 0 04 1 300 0 04 1 300 Urbanizaciya Do pochatku XXI st priblizno dvi tretini vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Litvi prozhivalo v mistah Najbilshim mistom ye Vilnyus potim Kaunas Klajpeda Shyaulyaj i Panevezhis Yakist zhittya Z 2012 r trivalist zhittya stanovila 70 7 rokiv dlya cholovikiv i 80 7 dlya zhinok dityacha smertnist stanovila 6 2 na 1000 narodzhenih Shorichnij pririst naselennya zbilshivsya na 0 3 v 2007 r Na 30 4 cholovik zi 100 000 u Litvi sposterigayetsya rizke zrostannya samogubstv v postradyanski roki sho stanovit najvishij riven samogubstv u sviti U 1996 r vin buv v rozmiri 49 1 na 100 000 naselennya v sviti Litva takozh maye najvishij riven ubivstv v YeS Administrativnij podilAlituskij povit Kaunaskij povit Klajpedskij povit Mariyampolskij povit Panevezhiskij povit Shyaulyajskij povit Taurazkij povit Telshyajskij povit Utenskij povit Vilnyuskij povit Baltijske more Latviya Bilorus Polsha Rosiya Dokladnishe Administrativnij podil Litvi Teritoriya Litvi rozdilena na 10 povitiv lit apskritis Poviti utvoryuyut teritoriyi samovryaduvan lit savivaldybe 9 mist i 43 rajoniv a takozh 8 znovu utvorenih samovryaduvan Samovryaduvannya dilyatsya na starostva lit seniunija Alituskij povit Vilnyuskij povit Kaunaskij povit Klajpedskij povit Mariyampolskij povit Panevezhiskij povit Taurazkij povit Telshyajskij povit Utenskij povit Shyaulyajskij povit Najbilshi mista Dokladnishe mista LitviPolitikaDokladnishe ta Konfrontaciya Rosiyi ta krayin Baltiyi Dalya Gribauskajte prezident Litvi u 2009 2019 rokah Litva bula odniyeyu z pershih krayin u sviti yaka nadala zhinkam pravo golosu na viborah Litovski zhinki otrimali pravo golosuvati zgidno z Konstituciyeyu Litvi 1918 roku ta vpershe skoristalisya cim pravom u 1919 roci Tim samim Litva dozvolila ce ranishe nizh taki demokratichni krayini yak Spolucheni Shtati 1920 Franciya 1945 Portugaliya 1948 Shvejcariya 1971 Z togo chasu yak Litva progolosila vidnovlennya nezalezhnosti 11 bereznya 1990 roku vona zberegla silni demokratichni tradiciyi Pershi zagalni vibori pislya progoloshennya Nezalezhnosti vidbulisya 25 zhovtnya 1992 go 56 75 vid zagalnogo chisla viborciv pidtrimali novu Konstituciyu Buli intensivni debati pro konstituciyu v osoblivosti pro rol prezidenta buv provedenij 23 travnya 1992 r dlya ocinki gromadskoyi dumki z cogo pitannya a 41 usih viborciv pidtrimali vidnovlennya Prezidenta Litvi Za poyasnennyam Konstitucijnogo Sudu Litovskoyi Respubliki vid 10 sichnya 1998 roku Litovska Respublika ye parlamentskoyu respublikoyu z deyakimi atributami napivprezidentskoyi sistemi U serpni 2022 roku bulo ogolosheno pro plani vnesti zmini do zakonodavstva yaki povinni buli pozbavlyati lyudej nabutogo nimi gromadyanstva za ochornennya imeni krayini Prezident vid 12 lipnya 2019 Zovnishnya politika Dokladnishe Mizhnarodni vidnosini Litvi Zustrich Prezidenta Litvi Valdasa Adamkusa pravoruch z viceprezidentom SShA Dikom Chejni u Vilnyusi traven 2006 Litva stala chlenom OON 18 veresnya 1991 roku i ye uchasnikom nizki yiyi organizacij ta inshih mizhnarodnih ugod Vona takozh ye chlenom Yevropejskogo Soyuzu Radi Yevropi Organizaciyi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi NATO ta Pivnichno Atlantichnoyi koordinacijnoyi radi Litva nabula chlenstva v SOT 31 travnya 2001 go Vona takozh pragne nabuti chlenstva v OESR ta inshih zahidnih organizaciyah Litva vstanovila diplomatichni vidnosini z 149 krayinami 2011 roku v Litvi vidbulasya zustrich Radi ministriv Organizaciyi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi Z 1 lipnya 2013 r Litva vzyala na sebe rol golovi Radi Yevropejskogo Soyuzu Litva ye aktivnim chlenom u spivpraci mizh Pivnichnimi krayinami Yevropi i Baltijskoyi Radi z momentu yiyi stvorennya v 1993 r Baltijska Rada ye organizaciyeyu mizhnarodnogo spivrobitnictva roztashovana v Tallinni Pracyuye cherez Baltijsku Asambleyu ta Baltijsku Radu Ministriv Litva spivpracyuye z Pivnichnimi ta dvoma inshimi krayinami Baltiyi cherez format Inshij analogichnij format yakij nazivayetsya ob yednuye Pivnichni ta Baltijski krayini chleni YeS Osnovna meta NB6 obgovorennya ta uzgodzhennya pozicij persh nizh predstavlyati yih u Radi Yevropejskogo Soyuzu ta na naradah ministriv zakordonnih sprav YeS Rada krayin Baltijskogo morya bula stvorena u 1992 roku v Kopengageni yak neoficijnij regionalnij politichnij forum golovnoyu metoyu yakogo ye spriyannya procesu integraciyi ta partnerskih tisnih kontaktiv mizh krayinami regionu Chlenami RDBM ye Daniya Estoniya Finlyandiya Nimechchina Islandiya Latviya Litva Norvegiya Polsha Rosiya Shveciya ta Yevropejska Komisiya Derzhavami sposterigachami ye Bilorus Franciya Italiya Niderlandi Rumuniya Slovachchina Ispaniya Spolucheni Shtati Spoluchene Korolivstvo Ukrayina Spivpracya mizh Radoyu Ministriv Pivnichnih Krayin ta Litvi ye politichnim spivrobitnictvom cherez yake obmin dosvidom spriyaye realizaciyi spilnih cilej Odnim z najvazhlivishih funkcij ye viyavlennya novih tendencij i novih mozhlivostej dlya spilnoyi spivpraci Litva razom z dvoma inshimi krayinami Baltiyi ye chlenom Pivnichnogo investicijnogo banku ta spivpracyuye v osvitnij programi NORDPLUS Litva podilena na 10 povitiv ta 60 municipalitetiv mista rajoni samovryaduvannya 9 lipnya 2021 roku Litva pochala vstanovlyuvati zagorodzhennya zavdovzhki 30 km na kordoni z Bilorussyu dlya pripinennya potoku migrantiv V ostanni misyaci v Litvi sposterigavsya splesk migraciyi yakij jshov z boku susidnoyi Bilorusi cherez sho vinikla negajna potreba u novih inzhenernih zagorozhenyah na kordoni Prikordonniki zatrimali blizko 1500 osib yaki perejshli kordon Litvi z Bilorusi bilshist z nih z Blizkogo Shodu ta Afriki EkonomikaDokladnishe Ekonomika Litvi Litva rozvinena industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi promislovosti elektromotorna radioelektronna naftopererobna korablebudivna harchova silskogospodarske mashinobuduvannya optichne obladnannya girnicha Najbilshu chastku valovoyi prom produkciyi dayut harchova legka mashinobudivna i metaloobrobna galuzi promislovosti Transport zaliznichnij avtomobilnij richkovij morskij Gol morskij port Klajpeda Gol richkovij port Kaunas Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 8 mlrd Temp zrostannya VVP 5 1 VVP na dushu naselennya 2197 Pryami zakordonni investiciyi 611 mln Import 4 9 mlrd g ch Rosiya 21 2 Nimechchina 16 0 Polsha 6 0 Italiya 4 4 Eksport 3 9 mlrd g ch Rosiya 16 5 Nimechchina 13 1 Latviya 11 1 Bilorus 8 8 Ukrayina 7 8 Z agrarnoyi krayini do seredini 1970 h Litovska RSR peretvorilasya v industrialno agrarnu respubliku Providnimi galuzyami promislovosti stali mashinobuduvannya i metaloobrobna a harchova i legka promislovist ne vtratili svogo znachennya Buli stvoreni novi galuzi himichna mikrobiologichna i naftopererobna Pobudovani veliki pidpriyemstva sered yakih stankobudivnij zavod Zhalgiris Klajpedskij sudnobudivnij zavod Baltiya Panevezkij Ekranas Shaulyajskij televizijnij zavod Azotas v Jonave Klajpedskij domobudivelnij kombinat Utenska trikotazhna fabrika Alitusskij m yasokombinat i inshi U 1959 bula pushena Kaunaska GES a v 1983 pershij blok Ignalinskoyi AES Znachni zmini stalisya v silskomu gospodarstvi Do 1952 bula zavershena primusova kolektivizaciya bilshist silskih zhiteliv pereselilisya v kolgospi i radgospni selisha Zdijsnyuvalasya mehanizaciya i specializaciya silskogo gospodarstva buli vstanovleni tverdi plani zakupivli produkciyi Najshvidshimi tempami rozvivalosya m yasne i molochne tvarinnictvo Litva vidnovivshi nezalezhnist pochala ekonomichni reformi v osnovi yakih lezhala programa privatizaciyi promislovih pidpriyemstv agrarnogo sektora zv yazku Buv stvorenij Litovskij bank provedena liberalizaciya cin vvedena nacionalna valyuta lit Vnaslidok restrukturizaciyi chastina pidpriyemstv bula zakrita chastina Vilnyaus Vingis Ekranas i insh pereoriyentovana na svitovij rinok 1 sichnya 2015 roku Litva uvijshla do Yevrozoni protyagom dvoh tizhniv v obigu odnochasno perebuvayut stara valyuta lit ta nova yevro Z 16 sichnya 2015 roku lit vivoditsya z obigu Vstanovlenij fiksovanij kurs obminu 1 LTL 3 45280 Div takozh Korisni kopalini Litvi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Litvi ta Girnicha promislovist Litvi Promislovist Litvi Promislovi grupi Litvi MG Baltic etc Azartni igri Dokladnishe Azartni igri v Litvi Azartni igri v Litvi ye legalnimi v zvichajnih kazino ta z 2016 roku v interneti V litvi ye 18 zvichajnih kazino v 5 mistah Klajpeda Kaunas Panevezhis Saule Vilnyus Lotereyi v Litvi ye zakonnimi ale zavzhdi zobov yazani mati blagodijnu skladovu Nacionalni simvoliVityaz na poshtovij marci 1991 Vytis Vytis vid slova vyti vytis peredoganyati takozh ukr Pogonya vityaz figura bilogo litovskogo licarya verhi na bilomu koni sho zahishaye Batkivshinu vid vorogiv Vytis buv simvolom Velikogo Knyazivstva Litovskogo a v 1918 r stav gerbom yak pershoyi Litovskoyi tak i pershoyi Biloruskoyi respublik V 1988 r pislya zaboroni pid chas radyanskoyi okupaciyi Vytis znovu stav nacionalnim simvolom vidrodzhenoyi Litovskoyi Respubliki Pershe zobrazhennya bilogo vershnika na bilomu koni yak simvolu Litovskoyi derzhavi datuyetsya 1366 r tim samim Vytis nalezhit do najdavnishih derzhavnih gerbiv Yevropi Gediminovi stovpi Gediminovi stovpi abo koloni Gedimina bil Kalyumny pol Slupy Giedymina lit Gediminaiciu stulpai serednovichnij simvol Velikogo knyazivstva Litovskogo nini zobrazhenij na Hristos strazhdalnij Rupintojelis Stradnicka figura zobrazhuye Hrista sho sidit i pidpiraye golovu pravoyu rukoyu Taki derev yani skulpturi mozhna pobachiti po vsij krayini na okrayinah mist i na uzbichchi dorig osoblivo v silskih miscevostyah a takozh bilya kostoliv cvintariv i privatnih budinkiv Nevelichki figurki takozh prodayutsya yak suveniri v Vilnyusi ta inshih turistichnih centrah Kryziu Kalnas Kryziu Kalnas abo Gora Hrestiv znahoditsya bilya mista Shaulyaj Burshtin Burshtin simvolizuye Baltijske more ta baltijski plemena yaki zaselili jogo beregi tisyachi rokiv tomu Leleka Gnizdo bilih lelek Bilij leleka ye nacionalnim ptahom litovciv Jogo chasto mozhna pobachiti na polyah i v selah Leleki mostyat svoyi gnizda dosit chasto na dahah privatnih budinkiv Leleku vvazhayut v Litvi simvolom shastya Lon Roslina simvol naciyi Narodni stroyi a osoblivo hustki vigotovleni z lonu buli i ye duzhe populyarnimi v Litvi Sv Kazimir Sv Kazimir lit Kazimieras ye nacionalnim svyatim Litvi na chest shanovanogo u cij krayini korolevicha Kazimira progoloshenogo svyatim Vselenskoyi Cerkvi u 1602 roci Sv Kazimira vvazhayut golovnim pokrovitelem Litvi patronom molodi oberigachem cnotlivogo zhittya ta opikunom remisnikiv Shoroku v subotu i nedilyu pered 4 bereznya v Staromisti Vilnyusa vidbuvayetsya yarmarok sv Kazimira kudi z yizhdzhayutsya narodni umilci zi vsiyeyi Litvi ta iz za yiyi mezh yaki do ciyeyi podiyi gotuyutsya chasom i protyagom roku Na yarmarku meshkanci Vilnyusa i jogo gosti mozhut pridbati unikalni pritamanni tilki comu krayevi tradicijni virobi napriklad Vilnyuski verbi Velikodni palmi riznomanitni predmeti uzhitkovogo priznachennya ta oznajomitisya iz starimi vzhe prizabutimi remeslami KulturaMuzika Odniyeyu z najstarishih narodnih pisen ye Uz kalnelio ezerelis za pagorbom ye ozerce Odniyeyu z najvidomishih narodnih pisen ye Oj Sermuksnio lit Oj gorobina Shirokoyi populyarnosti zdobula u vikonanni grupi Ugniavijas TurizmDokladnishe Turizm u Litvi Osnovni centri turizmu v Litvi Vilnyus bagatij na istorichni ta arhitekturni pam yatki Palanga z yiyi pishanimi plyazhami i sanatoriyami Klajpeda Kaunas Rozvitku turizmu v Litvi spriyaye riznomanitnist ta privablivist yiyi landshaftiv Po teritoriyi Litvi prohodit bagato turistichnih marshrutiv vklyuchno z vidviduvannyam starovinnih litovskih mist oglyadom viznachnih pam yatok vidpochinkom na Baltijskomu mori richkah i ozerah Populyarnimi ye vodni progulyanki po Ignalinskih ozerah richkah Niman Nyaris Miniya Div takozhKonfrontaciya Rosiyi ta krayin BaltiyiPrimitki Organizaciya ekonomichnogo spivrobitnictva ta rozvitku OECD Arhiv originalu za 24 bereznya 2021 Procitovano 9 lipnya 2021 osp stat gov lt Arhiv originalu za 13 lipnya 2017 Procitovano 11 kvitnya 2022 Mizhnarodnij valyutnij fond Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 11 kvitnya 2022 The Heritage Foundation anglijskoyu The Heritage Foundation Arhiv originalu za 9 grudnya 2019 Procitovano 21 sichnya 2019 Bideleux Robert Jeffries Ian 1998 A history of Eastern Europe crisis and change anglijskoyu Routledge s 122 ISBN 978 0415161114 anglijskoyu IMF Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 1 serpnya 2019 anglijskoyu World Bank Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 1 serpnya 2019 hdr undp org anglijskoyu Organizaciya Ob yednanih Nacij Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 1 serpnya 2019 Baranauskas Tomas Fall 2009 On the Origin of the Name of Lithuania Lithuanian Quarterly Journal of Arts and Sciences 55 3 ISSN 0024 5089 Vilnius Key dates 17 sichnya 2007 u Wayback Machine Zaarhivovano 18 sichnya 2007 Zigmas Zinkevicius Kelios mintys kurios kyla skaitant Alfredo Bumblausko Senosios Lietuvos istorija 1009 1795 m Voruta 2005 Dubonis Arturas 1998 Lietuvos didziojo kunigaikscio leiciai is Lietuvos ankstyvuju valstybiniu strukturu praeities Leiciai of Grand Duke of Lithuania from the past of Lithuanian stative structures in Lithuanian Vilnius Lietuvos istorijos instituto leidykla Nasevich V 2005 Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Velike knyazivstvo Litovske Enciklopediya u 3 t bil T Tom 2 Minsk Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki s 788 ISBN 985 11 0378 0 Nimechchina prokovtnula okupaciyu baltijskih derzhav i ne poperhnulasya perevarit i yih priyednannya vidrizav Molotov Div Vincas Kreve Mickyavichyus Litva 1940 god Vremya i my 1999 109 S 253 M S Bur yan Ya L Primachenko Litva Litovska Respublika Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 170 ISBN 978 966 00 1028 1 Lithuania declares state of emergency after Russia invades Ukraine Reuters 24 lyutogo 2022 Cook Lorne 24 lyutogo 2022 NATO vows to defend its entire territory after Russia attack Associated Press 2023 NATO Summit NATO Elena N ros LitBook Arhiv originalu za 13 grudnya 2013 Procitovano 09 12 2013 Zagalna informaciya pro movnu situaciyu 7 lyutogo 2013 u Wayback Machine angl Deportaciyi z Baltijskih krayin 5 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Department of Statistics to the Government of the Republic of Lithuania Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2006 Procitovano 5 listopada 2012 Updated in 2005 Bubnys Arunas 2004 Holocaust in Lithuania An Outline of the Major Stages and Their Results The Vanished World of Lithuanian Jews Rodopi s 218 219 ISBN 90 420 0850 4 Lithuania Holocaust Encyclopedia United States Holocaust Memorial Museum Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 12 kvitnya 2012 CIA World Factbook 13 travnya 2020 u Wayback Machine Lithuania Lithuani PDF Suicide prevention SUPRE World Health Organization 2008 Arhiv PDF originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 8 listopada 2008 Eurostat Tables Graphs and Maps Interface TGM table epp eurostat ec europa eu Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 26 grudnya 2010 More people are killed in Lithuania than anywhere in the EU Delfi lt 2009 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 25 kvitnya 2010 Baroniene Daiva Lzinios lt Arhiv iz originalu za 11 travnya 2019 lit Nuo 1991 m iki siol paskelbtu referendumu rezultatai 9 veresnya 2008 u Wayback Machine Microsoft Word Document Retrieved 4 June 2006 Lietuvos Respublikos Konstitucinio Teismo nutarimas del Lietuvos Respublikos Seimo 1996 Gruodzio 10 D nutarimo U Litvi zagovorili pro skasuvannya nabutogo gromadyanstva v chomu prichina RBK Ukraina ros Procitovano 11 serpnya 2022 Ministry of Foreign Affairs List of countries with which Lithuania has established diplomatic relations Urm lt Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 2 sichnya 2011 Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Lithuania 1 11 chervnya 2012 u Wayback Machine Retrieved on 3 April 2012 Litva pochala vstanovlyuvati zagorodzhennya na kordoni z Bilorussyu 27 lyutogo 2022 u Wayback Machine mil in ua 2021 07 09 Lithuania as of 1 January 2015 The European Central Bank 26 grudnya 2014 u Wayback Machine angl Vyru kuopa Ugniavijas pristato albuma Karo dainos Ugniavijas karines dvasios nereikia laikyti agresyviaLiteraturaChornogor Ya O Litva 19 serpnya 2019 u Wayback Machine Krayini svitu i Ukrayina enciklopediya v 5 t T 1 Pivnichna Yevropa Zahidna Yevropa Pivdenna Yevropa naukovij redaktor 1 go tomu A G Bulvinskij Kiyiv Vidavnictvo Feniks 2017 S 127 146 tut enciklopediya povnistyu 10 travnya 2019 u Wayback Machine tut enciklopediya po okremih stattyah 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine Znajomtesya Litva uporyad J Laumenskajtye J Pashkyavichyenye Vilnyus Pasauliui Apie Mus 2008 105 s ISBN 9955 463 27 6 Lins Joseph Lithuania 21 zhovtnya 2018 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 9 New York Robert Appleton Company 1910 Bumblauskas A Ejdintas A Kulakauskas A Tamoshajtis M Istoriya Litvi kozhnomu Baltiya Druk 2018 Ilmyarv M Bezmolvnaya kapitulyaciya Vneshnyaya politika Estonii Latvii i Litvy mezhdu dvumya vojnami i utrata nezavisimosti s serediny 1920 h godov do anneksii v 1940 Per V Beloborovceva M ROSSPEN 2012 806 s Istoriya stalinizma Petrik A N Svet i teni Pervoj respubliki Litovskoe gosudarstvo v 1918 1940 godah Petrik Artyom Nikolaevich Herson Gileya 2018 320 s Petrik Artem Epoha velikih nadij narisi istoriyi mizhvoyennoyi Litvi 1918 1940 Odesa Riga Torun Vidavnichij dim Gelvetika Izdevnieciba Baltija Publishing Wydawnictwo Adam Marszalek 2020 382 c Frost R The Oxford history of Poland Lithuania vol 1 The making of the Polish Lithuanian Union 1385 1569 Oxford University Press 2015 Lithuania in 1940 1991 the history of occupied Lithuania Ed by Arvydas Anusauskas Genocide and Resistance Research Centre of Lithuania 2015 PosilannyaLitva u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Litva u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi ros Suchasnij litovskij lit Fotogalereya 15 lipnya 2011 u Wayback Machine ros Politichnij ustrij Oficijnij vebsajt Prezidenta Litvi 13 lipnya 2009 u Wayback Machine lit angl fr ros Oficijnij vebsajt Parlamentu Litvi 16 grudnya 2008 u Wayback Machine lit angl nim fr ros kit Oficijnij vebsajt Uryadu Litvi 1 lipnya 2012 u Wayback Machine lit angl Oficijnij vebsajt Komitetu zi statistiki Litvi 13 listopada 2011 u Wayback Machine lit angl Istoriya Sajt prisvyachenij istoriyi Litvi 12 lipnya 2012 u Wayback Machine angl Leonidas Donskis Zima nezadovolennya Ukrayinskij tizhden 27 01 2011 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Volodimir Kuhar Litva XXI stolittya Zbruch 30 12 2015 25 sichnya 2016 u Wayback Machine Latviya Latviya Baltijske more Bilorus Rosiya Kaliningradska oblast Polsha Bilorus

Дата публікації:
Топ